Мікробіоценози біотопів ротової порожнини у підлітків з одонтогенною і кардіоваскулярною патологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

«Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова академії медичних наук України»

УДК 616.311-008.87-053.6-02(616.31+616.1)

Мікробіоценози біотопів ротової порожнини у підлітків з одонтогенною і кардіоваскулярною патологією

03.00.07 - мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Байдалка Ірина Дмитрівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Виноград Наталія Олексіївна, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри епідеміології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мінухін Валерій Володимирович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор Палій Ірина Гордіївна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри внутрішньої та сімейної медицини

Захист відбудеться “ 2 ” липня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий “ 31 ” травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук С. В. Бруснік

мікробний ротовий стоматологічний

АНОТАЦІЯ

Байдалка І.Д. Мікробіоценози біотопів ротової порожнини у підлітків з одонтогенною і кардіоваскулярною патологією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. і.і. Мечникова АМН України», Харків, 2010.

Дисертація присвячена проблемі мікробіоценозів ротової порожнини (РП) у дітей із різним стоматологічним і соматичним здоров'я.

Встановлено, що склад біотопів РП у осіб без соматичної та одонтогенної патології відповідав віковій нормі. Популяційний рівень мікроорганізмів роду Streptococcus і Neisseria був вищим на слизівці РП, на яснах - Prevotella spp. У осіб з одонтогенною патологією виявлено 3-4 ступінь дисбіозу РП з розширенням видового спектру бактерій, зростанні С. albicans, M. hominis.

У хворих із серцево-судинною патологією (ССП) при нормальному стоматологічному здоров'ї показано зменшення Stomatococcus spp. і S. mitis, зростання S. mutans, Haemophilus spp., Enterococcus spp., грибів і мікоплазм.

Встановлено виражений дисбіоз РП у дітей із ССП і одонтогенною патологією з переваженням поєднаних дисбіозів.

У 97,2 % дітей виявлено низькі показники гігієнічного статусу РП. Визначено чинники ризику формування дисбіозів РП.

Ключові слова: мікробіоценози слизівки ротової порожнини і ясен, стоматологічне здоров'я, чинники ризику.

АННОТАЦИЯ

Байдалка И.Д. Микробиоценозы биотопов ротовой полости у подростков с одонтогенной и кардиоваскулярной патологией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - ГУ «Институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины», Харьков, 2010.

Диссертация посвящена актуальной проблеме изучения микробиоценозов ротовой полости у школьников и студентов при различных параметрах стоматологического и соматического здоровья.

Доказано, что микробиоценозы ротовой полости у школьников и студентов без соматической и одонтогенной патологии близки к показателям возрастной нормы по видовому и количественному составу аэробных микроорганизмов и представлены бактериями родов Streptococcus spp., Stomatococcus spp., Corynebacterium spp. Однако, ниже показатели выявлены, по меньшей мере, на логарифм, для бактерий родов Stаphylococcus spp., Enterococcus spp., Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. В группе анаэробных бактерий обнаружены отличия по среднему количеству изолированных штаммов микроорганизмов на одного обследованного школьника (А1) и студента (В1): 2,26 и 0,97 соответственно. Популяционный уровень микроорганизмов родов Streptococcus и Neisseria был выше на слизистой оболочке ротовой полости: (5,43±0,06) lg КОЕ/мл и (4,8±0,35) lg КОЕ /мл, а на десенной слизистой поверхности аналогичные показатели были больше для бактерий рода Prevotella spp. ((2,9 ±0,23) lg КОЕ /мл).

Обнаружена значительная степень дисбиоза ротовой полости у детей с одонтогенной патологией подгрупп А2 и В2 за счет снижения соотношения аэробных и анаэробных бактерий - 1:0,36, изменения видового состава биоценоза обследованных слизистых ротовой полости с расширением спектра рода Stаphylococcus, семейства Enterobacteriaceae, а также бактерий F. nectophorum и P. oralis, с параллельным увеличением показателей вегетации С. albicans, M. hominis.

Установлено, что у больных детей с кардиопатологией и нормальным стоматологическим статусом были снижены количественные показатели аэробных бактерий: рода Stomatococcus spp. (снижение в 7 раз), Enterococcus spp. (рост в 10 раз), Streptococcus spp. (снижение S. mitis в 5,7 раз, при росте в 2,7 раз S. mutans), Haemophilus spp. (снижение в 3,2 раза). В тоже время, отмечено увеличение вегетации на слизистых ротовой полости количества бактерий рода Peptostreptoccus spp. и Peptococcus, грибов рода Сandida (С. albicans и С. tropicalis) и M. hominis.

Установлено наличие 3-4 степени дисбиоза ротовой полости у школьников с заболеваниями сердечнососудистой системы при сочетанной одонтогенной патологии: Streptococcus spp. ((5,4±0,29) lg КУО/мл) с расширением спектра за счет патогенных видов; Enterococcus spp. ((4,3±0,16) lg КУО/мл) и Staphylococcus spp. ((4,1±0,12) lg КУО/мл), увеличением популяционных уровней микроорганизмов P. anaerobius, P. prevotii, P. niger, F. nectophorum, P. gingivalis, P. oralis. Типичными для детей этой подгруппы были сочетанные дисбиозы ротовой полости бактериально-грибковой и бактериально-герпетически-микоплазменной этиологии.

Не установлено антагонистического действия ряда изолятов условно-патогенных бактерий на музейные штаммы (тест-культуры) S. aureus (АТСС 25923) и S. pneumoniae (АТСС 49619). Однако для тест-культуры S. faecalis (АТСС 29212) было обнаружено антагонистическое действие на 23 штамма S. pyogenes и 27 штаммов S. fаecalis, выделенных из ротовой полости детей. При изучении антагонистических свойств S. mucilaginous (n = 15), не установлено антагонизма в отношении иных бактерий. Выделенные штаммы патогенных бактерий обладали высокими адгезивными свойствами.

Исследование антибиотикочувствительности бактерий выявило, что бактерии P. aeuroginosa і K. pneumonia были мультирезистентными к пенициллинам, цефалоспоринам, тетрациклинам, хинолонам, аминогликозидам и обладали низкой чувствительностью к азитромицину. Для стафилококков препаратом выбора оказался цефатаксим, а также макролиды, большинство штаммов были резистентными к в-лактамных антибиотикам. Стрептококки были високочувствительны к макролидам, доксициклину, ципрофлоксацину, цефатаксиму.

У 97,2 % обследованных лиц состояние стоматологического здоровья оценено как неудовлетворительное с низкими показателями гигиенического статуса ротовой полости. Выявлены факторы риска формирования дисбиозов ротовой полости: заболевания нижних и верхних отделов респираторного тракта (Re = 0,9; Rne = 0,06; RD = 0,84, RR = 15,0 при р < 0,01); патология сердечно-сосудистой системы (Re = 0,46; Rne = 0,3; RD = 0,13, RR = 1,55 при р < 0,01), позднее начало чистки зубов (Re = 0,32; Rne = 0,26; RD=0,06; RR=1,23 при p< 0,01), невыполнение гигиенических процедур после еды (Re = 0,69; Rne = 0,41; RD = 0,28, RR = 1,69 при р < 0,01), чрезмерное употребление сладостей и безалкогольных напитков «Фанта», «Спрайт» (Re = 0,56; Rne = 0,4; RD = 0,16, RR = 1,4 при р < 0,01).

Ключевые слова: микробиоценозы слизистой ротовой полости и десен; стоматологическое здоровье, факторы риска.

SUMMARY

Baydalka I.D. Microbiocenosises of the oral cavity' biotopes for teenagers with odontogenic and cardiovascular pathology. - Manuscript.

The dissertation is on obtaining of scientific degree of Candidate of Medical Sciences on specialty 03.00.07 - microbiology. - SE «Mechnikov Institute of Microbiology and Immunology of the AMS of Ukraine». - Kharkov, 2010.

The thesis is devoted the issue of the microbiocenosises of oral cavity (ОС) for children with difference of dental and somatic health status.

Microbiocenosises of OC for persons without somatic and dental pathology had the normal age indexes. Population level of Streptococcus spp. and Neisseria were higher on OC mucous, and on mucous of gums - Prevotella spp. The 3-4 degrees of OC dysbiosis with increase of bacterial species, C. albicans, and M. hominis was presented.

For patients with cardiovascular pathology (CVP) at the normal dental health of diminishing of Stomatococcus spp. and Str. mitis, increase of Str. mutans, Haemophilus spp., Enterococcus spp., fungi and mycoplasma were shown.

It was set expressed of OC dysbiosis oral for children with combined CVP and dental pathologies. Combined dysbiosis were found out.

The low indexes of OC hygienic status in 97, 2 % children were indicated. The risk factors of the OC dysbiosis were specified.

Key words: microbiocenosises of oral cavity mucous and gums; dental health, risk factors.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одонтогенні та неодонтогенні запальні процеси ротової порожнини є суттєвою частиною патології у дитячому віці за поширеністю, впливом на особистість і суспільство в цілому. Економічні видатки на проблеми стоматології у розвинутих країнах займають четверте рангове місце, та і вони не забезпечують оптимальне надання допомоги населенню (Stella Y.L., 2005; Petersen P.E., 2005; WHO, 2006;). Окрім суто медичних аспектів проблеми, запальні процеси ротової порожнини негативно впливають на фізичне, психологічне і соціальне благополуччя популяції, що в узагальненому прояві понижує рівень якості життя (Hobdell M., 2003; WHO, 2004; Brodeur J.-M., 2006).

За сучасними даними недоцільно розмежовувати проблеми стоматологічного здоров'я і соматичної патології дітей, оскільки вони взаємопов'язані, часто мають спільний патогенетичний механізм і мікробний ґенез. Дані про поліетіологічність і поліорганність уражень одонтогенного походження свідчать, що саме мікроорганізми частіше за все викликають ураження внаслідок дисемінації патогенів, приймають участь у формуванні автоімунних процесів або виступають тригерним фактором на фоні генетично детермінованої патології (Бирюкова С.В., 2000; Боровский Е.В. и соавт., 2001; Мойсеєнко Р.О., 2002; Petersen P.E. et al., 2005; Demmer R.T., et al., 2006).

Залишаються дискусійними єдині підходи щодо профілактики віддалених наслідків хронічних запальних процесів ротової порожнини та ускладнень внаслідок дисемінації патогенних мікроорганізмів при одонтогенній патології в інші системи і органи. Досі не сформовано єдині підходи у різних вікових групах до оцінки дисбіозів ротової порожнини, як патологічних станів, із врахуванням їх локалізації, ступеню проявів, варіантів поєднаних асоціацій патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (Xiaojing Li et al., 2000; Gendron R. et al., 2000; Горбачева И.А. и соавт., 2004; Воеводин Д.А. и соавт., 2005).

В останні роки в Україні відмічається зростання інтенсивності та поширеності стоматологічних захворювань дитячого віку, у тому числі одонтогенних і неодонтогенних запальних процесів ротової порожнини, у виникненні яких провідна роль належить мікробному чиннику (Данилевский Н.Ф. и соавт., 2003; Косенко К.М. і співав., 2006; Безвушко Е.В. і співав., 2006; Варава Г.М. і співав., 2005; Казакова Р.В. і співав., 2006). Хронічні форми інфекційних уражень порожнини рота у дітей лише за останнє десятиріччя зросли у 1,3-1,7 разів, а ймовірність виникнення рецидивуючих форм інфекції існує у кожної 4-5 дитини (Чопчік В.Д., 2004; Алимский А.В., 2002; Бердник О.В., 2003).

У цьому аспекті вкрай важливою є оцінка мікробіоценозів ротової порожнини у підлітків із врахуванням специфічних колективів за способом організації навчального процесу. Не дослідженими залишаються особливості біоценозів ротової порожнини у дітей, що навчаються в навчальних закладах закритого типу для хворих із кардіоваскулярною патологією. Суттєві соціальні зрушення у суспільстві в останні десятиріччя призвели до зміни поведінкових характеристик підростаючого покоління, у тому числі, появи нових звичок, що теж недостатньо вивчено в аспекті їх можливого впливу на мікробіоценози ротової порожнини. Навіть запровадження нових форм надання медико-санітарної допомоги населенню, у тому числі стоматологічних послуг, обмеженість державних медичних закладів щодо диспансеризації населення не дозволяють сьогодні поглиблено аналізувати причини погіршення показників здоров'я підлітків. Усе вищезазначене підтверджує актуальність та зумовлює необхідність вивчення впливу мікробіоценозів ротової порожнини на стан стоматологічного і соматичного здоров'я у підлітків із різною формою навчання та різними показниками здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (ЛНМУ) «Епідеміологічні аспекти формування стоматологічного здоров`я у дітей шкільного віку. ПР3. Розробити і провести мікробіологічне дослідження мікрофлори ротової порожнини та можливості впливу на неї з метою профілактики стоматологічних захворювань» (№ держреєстрації 0108U001131), в якій здобувач була відповідальним виконавцем.

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради медичного факультету № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (прот. № 7 від 16.04.2008 р.).

Мета і завдання дослідження: Мета - визначити роль мікробних асоціацій біотопів ротової порожнини як індикаторів одонтогенної та кардіоваскулярної патології підлітків.

Для досягнення зазначеної мети окреслено наступні завдання:

Вивчити мікробіоценози різних біотопів ротової порожнини у підлітків без одонтогенної та кардіоваскулярної патології.

Визначити зміни у спектрі мікробної флори ротової порожнини у школярів при наявній одонтогенній патології.

Дослідити особливості мікробіоценозів ротової порожнини у дітей із кардіоваскулярною патологією без гострих одонтогенних захворювань.

Визначити характер змін біоценозів ротової порожнини при поєднаній кардіоваскулярній патології та ураженні інших систем чи органів.

Вивчити особливості мікробіоценозів ротової порожнини у дітей з кардіоваскулярною патологією на фоні одонтогенних захворювань.

Оцінити стан стоматологічного здоров'я і гігієни ротової порожнини у здорових підлітків та з наявною кардіоваскулярною патологією.

Вивчити поведінкові та побутові чинники ризику формування дисбіозів ротової порожнини.

Об'єкт дослідження - спектр вегетуючої мікрофлори біотопів ротової порожнини у нормі та при інфекційних ураженнях зубних поверхонь і/чи ясен у підлітків із захворюваннями серцево-судинної системи та без соматичної патології.

Предмет дослідження - здорові та хворі на одонтогенні та кардіоваскулярні захворювання діти.

Методи дослідження - бактеріологічні, клінічні, епідеміологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше дана комплексна оцінка особливостей та закономірностей формування мікробіоценозів ротової порожнини у осіб віком 10-16 років із уродженою і набутою кардіопатологією, вивчено мікробні асоціації різних біотопів з врахуванням стоматологічного статусу. Отримано нові дані щодо спектру вегетуючої в ротовій порожнині мікрофлори, виявлено і оцінено ступінь дисбактеріозу букальної поверхні і ясен із врахуванням поведінкових особливостей і гігієнічного статусу ротової порожнини. Уперше проведено оцінку мікробіоценозів ротової порожнини у школярів з різною формою навчання у школах відкритого і закритого типу і медичному коледжі. Доведено, що у хворих із серцево-судинною патологією дітей виникають поєднані бактеріально-вірусно-грибкові дисбіози ротової порожнини, що зумовлює необхідність індивідуального підходу у виборі способу корекції цих порушень. Уперше статистично розраховано потенційні ризики формування дисбіозів ротової порожнини і перевірено ступінь впливу на кількісний і якісний склад мікрофлори ротової порожнини заходів згідно розроблених дисертантом стандартних гігієнічних програм.

Пріоритетність досліджень підтверджено позитивним рішенням на патент України «Пристосування для послідовного забору матеріалу з органів та тканин ротової порожнини» (№ u 2010 02247 від 01.03.2010 р.).

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в обґрунтуванні диференційованих підходів до оцінки стану мікробіоценозів ротової порожнини у здорових і хворих із соматичною і одонтогенною патологією дітей як базису для вибору адекватних заходів нормалізації мікрофлори ротової порожнини. Запропонована етапність у лікуванні одонтогенної патології з подальшим запровадженням профілактичних програм дозволяє суттєво зменшити негативний вплив дисбактеріозів ротової порожнини на перебіг основного захворювання у дітей із серцево-судинною патологією.

Виявлено фактично відсутність комплексного виховання навиків і знань щодо постійного дотримання гігієнічних режимів у школярів, що обумовлює негативний вплив умовно патогенних (УПМ) і патогенних мікроорганізмів на показники соматичного і стоматологічного їх здоров'я. До практичного використання запроваджено методику розрахунку ризиків формування дисбактеріозів ротової порожнини у школярів шкіл-інтернатів закритого типу, що дозволяє індивідуалізувати лікування та оздоровлення дітей з різною соматичною патологією, кардіоваскулярною насамперед.

Запропоновано пристрій для послідовного забору матеріалу з органів і тканин ротової порожнини, що дає змогу однократним введенням інструменту у ротову порожнину за короткий проміжок часу провести якісно забір зубного нальоту з каріозних порожнин, вмісту зубоясенних з`єднань, слизової щік і губ; пристрій дозволяє оптимізувати і стандартизувати важливий етап відбору взірців для мікробіологічних досліджень.

Отримані результати впроваджено в практику роботи мікробіологічних лабораторій облСЕС Тернопільської та Дніпропетровської областей; обласної клінічної інфекційної лікарні м. Ужгород; у навчальний процес кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України; кафедри мікробіології, вірусології та імунології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України; кафедри мікробіології, імунології та вірусології з курсом інфекційних хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету МОН України; кафедри мікробіології, вірусології і епідеміології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено літературний пошук і аналіз наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дисертаційної роботи, сформовано основні завдання дослідження. Безпосередньо приймала участь у розробці протокольної форми згоди на участь в експерименті, карти обстеження дітей шкільного віку. Особисто здійснила клінічне обстеження ротової порожнини для визначення стану стоматологічного здоров'я і гігієни порожнини рота, провела відбір взірців клінічного матеріалу для лабораторних досліджень з букальної поверхні та ясен у 210 школярів і студентів медичного коледжу «Монада», самостійно виконала мікробіологічні дослідження. Шляхом анкетування на добровільних засадах зібрала і опрацювала дані щодо поведінкових особливостей підлітків, характеру харчування, екологічних умов проживання. На підставі систематизації отриманих даних, з використанням стандартів статистичних обрахунків, здійснила аналіз і обрахунок параметрів для характеристики біоценозів ротової порожнини, ризиків виникнення дисбіозів. Самостійно проаналізовано і узагальнено результати, обґрунтовано висновки і практичні рекомендації, написано всі розділи дисертації. Сумісно з науковим керівником мікробіологічно обґрунтовано основний напрямок досліджень, тему дисертації та її мету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науковій конференції «Актуальные вопросы борьбы с инфекционными болезнями», Харків, 2003; Підсумкових науково-практичних конференціях Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області «Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держепіднагляду на сучасному етапі», Полтава, 2004; 2008; ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Биотехнология. Образование. Наука. Практика» Харків, 2006; Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми молекулярної діагностики у ветеринарній медицині та біології», Крим, Феодосія, 2007; Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми екології мікроорганізмів», Тернопіль, 2007; Науково-практичній конференції «Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми», Харків, 2008; Науково-практичному семінарі «Інфекційний контроль у стоматології», Полтава, 2008; Regional Networking Meeting «Bridges in Life Sciences US-CEE», Debrecen, Hungary, 2009; Міжнародній науково-практичній конференції «Моніторинг, прогнозування, діагностика та профілактика інфекційних хвороб із використанням сучасних методів епізоотології, молекулярної біології та біотехнології», Феодосія, 2009; Міжнародній науково-практичній конференції «Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини», Харків, 2009; Міжнародній науково-практичній конференції «Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних і неінфекційних хвороб дітей і дорослих», Харків, 2010; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Довкілля і здоров'я», Тернопіль, 2010.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт (6 одноосібно), у тому числі 4 статті - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, 7 тез доповідей в матеріалах конференцій та з'їздів.

Структура дисертації. Зміст роботи викладено на 149 сторінках комп'ютерного набору. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних 249 джерел обсягом 28 с., із яких 95 - іншомовних авторів. Робота містить 10 таблиць та 18 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури містить чотири підрозділи. Представлено сучасні дані щодо особливостей формування і функціонування мікробіоценозів ротової порожнини у практично здорових дітей та при одонтогенних захворюваннях у них. Висвітлено медико-соціальні аспекти стоматологічного здоров'я і кардіоваскулярної патології у дитячому віці. Проаналізовано епідеміологічні особливості одонтогенних захворювань, вплив на них різнопланових пошкоджуючих чинників, що призводять до виникнення дисбактеріозів ротової порожнини у дитячому віці.

Матеріали, методи і обсяг досліджень. Проведено комплексні клінічні та мікробіологічні обстеження 210 підлітків шкільного віку (10-16 років) загальноосвітньої школи (70 осіб) - група А, санаторної школи-інтернату для хворих із патологією серцево-судинної системи (70 осіб віком 12-17 років) - група Б; студентів медичного коледжу (70 осіб - 16-19 років) - група В, рівнозначних за гендерною ознакою для оцінки стану мікробіоценозів ротової порожнини у здорових і хворих на кардіоваскулярну патологію підлітків із врахуванням специфіки за способом організації навчального процесу. Показники стоматологічного здоров'я оцінено у 150 школярів групи А, 226 - групи Б, 150 - групи В. В анкетуванні на добровільних засадах прийняли участь усі особи, яким було проведене комплексне мікробіологічне обстеження ротової порожнини. Усі етапи роботи проводилися з дотримання засад біоетики.

Клінічний матеріал для мікробіологічних досліджень забирався зі слизової поверхні ясен і букальної поверхні, а також каріозних порожнин зубів. Транспортування, зберігання і лабораторне дослідження клінічного матеріалу проведено згідно наказу № 535 МЗ СРСР від 22.04.1985 ”Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений”, наказу № 192 МОЗ України від 03.08.1999 р. «Про заходи щодо покращення бактеріологічної діагностики дифтерії в Україні», методичних рекомендацій «Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами (укл.: Дяченко В.Ф., Бірюкова С.В. та інші, Харків, 2000). Ідентифікацію ізолятів мікроорганізмів проведено за морфологічними, тінкториальними, культуральними, біохімічними, антигенними властивостями із використанням загальноприйнятих методів за «Визначником бактерій Берджі» (2004).

Досліджували кількісний і видовий склад біоценозів, пенентрантність, індекс адсорбції на епітеліоцитах, адгезивність й антагоністичну активність виділених мікробів. Кількісну оцінку здійснювали при підрахунку колонієутворюючих одиниць у 1 мл матеріалу, результати виражали у десятинних логарифмах (lg КУО/мл). Чутливість клінічних ізолятів аеробних бактерій до антибіотиків вивчали диско-дифузійним методом (приказ МЗ СССР № 250 ”Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам”, 1975); анаеробних бактерій - з використанням методу елюції з дисків у напіврідких середовищах за загально прийнятим методом.

Усього виділено та ідентифіковано 1678 штамів мікроорганізмів: бактерій (1513), грибів роду Candida (87), мікоплазм (78). Виявлення мікоплазм проводили культуральним методом - середовище „International Mycoplasma” (Франція) і детекцією їх антигенів (АГ). Окрім вказаного, в букальному епітелії визначали наявність АГ вірусу герпеса простого (ВГП) - методом імунофлюоресценції з використанням „МікрогомоФлюоскрин” і „ГерпесСкрін” (РФ).

Статистичну обробку результатів досліджень проведено за загальновідомими методиками, комп'ютерне опрацювання бази даних виконано з використанням програми Microsoft Exel 2000.

Результати власних досліджень викладено у 3-5 розділах. Вивченню мікробіологічних особливостей біоценозів ротової порожнини у практично здорових школярів (підгрупа А1) і студентів медичного коледжу (підгрупа В1) без ознак запальних уражень слизової оболонки порожнини рота (СОПР) і зубів, а також у однолітків з одонтогенною патологією (підгрупа А2 і В2) присвячено комплекс досліджень початкового етапу роботи.

Вивчення мікробіоценозів ротової порожнини у підгрупах А1 і В1 за показниками ступеню колонізації, пенентрантнoсті мікроорганізмів, та їх адгезивності не виявило суттєвих відхилень від нормоценозу за параметрами аеробних і анаеробних бактерій, мікоплазм і ВПГ. При цьому частіше виявлялися асоціації з 5-7 видів бактерій. У мікробіоценозах ротової порожнини вегетували бактерії родів Streptococcus spp., Neisseria spp., Stomatococcus spp., Stаphylococcus spp., Micrococcus spp. - типових для природного нормоценозу цього біотопу. У ротовій порожнині сумарно превалювали аеробні грампозитивні (106 штами) і грамнегативні (34 штами) бактерії (рис. 1).

Анаеробні бактерії представлені грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами (по 4 роди) у кількості 51 і 28 штамів відповідно. Кількісний аналіз ізольованих анаеробів засвідчив про значні відмінності у зазначених двох підгрупах. Так, у середньому на одного обстеженого підгрупи А1 припадало 2,26 штами анаеробів, у підгрупі В1 - 0,97 штами. Співвідношення аеробних бактерій до анаеробних у ротовій порожнині школярів становило 1 : 0,57, а у студентів медичного коледжу - 1 : 0,26.

Рис. 1 Кількісний склад бактерій, вилучених із взірців, відібраних зі СОПР школярів (підгрупа А1) і студентів медичного коледжу (підгрупа В1)

Показники популяційного рівня мікроорганізмів (ПРМ), як видно з рис. 2, відрізнялися у двох підгрупах. Для бактерій роду Streptococcus ПРМ коливався від 4,5 до 6,2 lg КУО/мл, роду Stаphylococcus (1-3 видів КНС) - від 3,1 до 4,8 lg КУО/мл. Близькими за кількісними параметрами були ПРМ родів Enterococcus spp. і Corynebacterium spp. і Neisseria spp.: (3,8±0,09) lg КУО/мл і (3,9±0,39) lg КУО/мл, (3,4 ± 0,21) lg КУО/мл відповідно.

Рис. 2 Видовий і кількісний склад аеробних грампозитивних бактерій, вегетуючих на СОПР у дітей підгруп А1 і В1

Встановлено відмінності також у процесі формування біоценозів у різних біотопах (табл. 1). Так, ПРМ роду Streptococcus і Neisseria виявився вірогідно вищим на букальній слизовій оболонці порожнини рота, тоді як на ясенній СОПР переважали анаеробні бактерії роду Peptostreptoccus. На ясенній поверхні виявлялися у більшому ступені за даними ПРМ анаеробні бактерії, серед яких домінували мікроорганізми роду Peptostreptoccus spp. ((3,9 ± 0,08) lg КУО/мл) і Prevotella spp. ((2,9 ± 0,07) lg КУО/мл), а також вегетували представники роду Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., L. buccalis.

Таблиця 1 Показники мікробного спектру мікробіоценозів букальної та ясенної СОПР у обстежених без одонтогенної патології

У підлітків з одонтогенною патологією підгрупи А2 серед ізолятів переважали аеробні бактерії зі співвідношенням 2 : 1 грампозитивних до грамнегативних мікроорганізмів. Анаеробні бактерії ізольовано у меншій кількості: 64 (грампозитивні) й 40 (грамнегативні) штамів. Середня кількість ізолятів у підгрупі А2 становила 11,1 штамів на одного обстеженого (проти 6,9 в контролі). Співвідношення між аеробними і анаеробними бактеріями було 1 : 0,36 проти 1 : 0,57 у контролі. У підгрупі В2 за кількісними параметрами показники виявилися статистично достовірно нижчими: у середньому на одного обстеженого припадало 8,29 штами, а співвідношення аеробів і анаеробів становило 1 : 0,2. Серед аеробів встановлено більш широкий спектр видового складу бактерій родів Stаphylococcus і Streptococcus, ніж у підгрупах А1 і В1, при зменшенні вегетуючих бактерій родів Neisseria spp. і Haemophilus spp., розширенні видового спектру мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae.

Анаеробні грамнегативні бактерії ротової порожнини дітей з одонтогенною патологією представлено в обох підгрупах, серед яких переважали F. nectophorum і P. oralis (рис. 3).

Рис. 3 Анаеробні грамнегативні бактерії, вилучені з ротової порожнини осіб з одонтогенною патологією

У осіб підгруп А2 і В2 зросли показники виділення грибів роду С. albicans, виявлення антигену M. hominis і ВПГ. Суттєво збільшилася кількість адсорбованих бактеріальних тіл на епітеліоцитах - до 25-40 на клітину.

У обстежених дітей із кардіоваскулярною патологією, у яких не виявлено клінічних проявів ураження тканин зубів чи/і СОПР (підгрупа Б1), в ротовій порожнині серед аеробних і анаеробних бактерій переважали грампозитивні мікроорганізми. Так, у аеробів співвідношення грампозитивних до грамнегативних було 1 : 0,33, у анаеробів - 1 : 0,6, (контроль - 1 : 0,58). Статистично достовірні відмінності за кількісними показниками встановлено для роду Stomatococcus spp. (зниження у 7 разів) і Enterococcus spp. (зростання у 10 разів). Аналіз видового складу бактерій роду Streptococcus spp. виявив зменшення S. mitis у 5,7 разів, при зростанні у 2,7 рази S. mutans. Відмінність щодо грамнегативних аеробних бактерій полягали у тому, що зменшилася кількість штамів бактерій роду Haemophilus spp., а для грампозитивних бактерій - збільшення показників роду Peptostreptoccus spp. і Peptococcus, при одночасному зменшенні Lactobacillus spp. Виявлено значне зростання кількості грибів роду Сandida і розширення їх видового спектру: С. albicans (19) і С. tropicalis (2), що були високо резистентними до ністатину, амфотерицину В, слабо чутливими до клотримазолу і кетоконазолу. Щодо флуканазолу спостерігалася чітка дисоціація на три субтипи за резистентністю до цього препарату. Зростання кількості виділених штамів M. hominis і ВПГ клінічно супроводжувалося кровоточивістю ясен, набряком у пришийковій зоні зубів, наявністю в значній кількості зубного нальоту.

Обстеження дітей з поєднаною одонтогенно-кардіоваскулярною патологією (підгрупа Б2) показало, що анаеробні грампозитивні та грамнегативні бактерії були представлені шістьма домінантними родами, серед яких переважали бактерії родів Streptococcus spp. ((5,4±0,29) lgКУО/мл), Enterococcus spp. ((4,3±0,16) lg КУО/мл) і Staphylococcus spp. ((4,1±0,12) lg КУО/мл). При цьому, серед видового складу мікробів відбувся дрейф у сторону збільшення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (УПМ). Окрім того, змінилися варіанти асоціацій як за кількісними показниками, так і за родовим складом асоціантів, що їх утворювали. Серед представників роду Streptococcus статистично достовірну різницю виявлено за ПРМ у виду mutans, що виявлявся на каріозних поверхнях у 2,4 рази частіше, ніж на букальній СОПР, і у 3,4 рази перевищував ПРМ на ясенній СОПР. Зросло загальне число ізолятів бактерій роду Staphylococcus, посеред яких домінували коагулонегативні (втричі більше коагулопозитивних). Виявлено пригнічення вегетації бактерій родів Micrococcus spp. ((1,2±0,7) - (3,2±1,12) lg КУО/мл) і Stomatococcus spp. ((2,2±0,09) - (3,6±1,2) lg КУО/мл).

Вивчення антагоністичних властивостей виділених штамів у порівнянні із музейними штамами (тест-культурами) проведено у Staphylococcus spp. (21 штам), Lactobacillus spp. (14 штамів), Streptococcus spp. (37 штам), Micrococcus spp. (17 штамів). Усі досліджувані УПМ і S. mucilaginous (n = 15) не виявляли вираженої антагоністичної дії щодо музейних штамів (тест-культур) S. aureus (АТСС 25923) і Streptococcus pneumoniae (АТСС 49619). Але для тест-культури S. faecalis (АТСС 29212) виявлено антагоністичну дію у 23 штамів S. pyogenes і 27 штамів S. fаecalis, виділених із ротової порожнини дітей із одонтогенною патологією. Бактерії роду Lactobacillus spp. проявляли виражений антагонізм щодо УПМ роду Streptococcus, що підтверджує їх важливе значення у підтриманні нормоценозу ротової порожнини.

У порівнянні із тест-культурами референт штамів S. aureus (АТСС 25923), Streptococcus pneumoniae (АТСС 49619) досліджено адгезивні властивості мікроорганізмів, виділених із ротової порожнини. Показники адгезії більшості штамів виявилися достатньо високими, особливо щодо патогенних і УПМ родів Staphylococcus і Streptococcus, з суттєвим перевищенням аналогічних для референт-штамів у 1,4 - 1,9 разів.

Досліджено чутливість виділених ізолятів бактерій до антибіотиків стандартних груп і встановлено суттєві відмінності у представників різних родів. Так, найвищі показники резистентності виявлено у ентеробактерій. Бактерії P. aeruginosa і K. pneumonia виявились мультирезистентними до вивчених вище груп антибіотиків при низькій чутливості до азитроміцину. Для стафілококів за препарати вибору слід рахувати цефалоспорин третього покоління - цефатаксим, а також макроліди (кларитроміцин, рокситроміцин, азитроміцин). Більшість ізолятів стафілококів були резистентними до в-лактамних антибіотиків. Стрептококи виявляли високу чутливість до макролідів, доксицикліну, ципрофлоксацину, цефатаксиму. За результатами дослідження 21 штаму C. albicans доцільно застосовувати для терапії кандидозу лише два препарати: флуконазол і кетононазолу, оскільки до широко застосовуваних у медичній практиці ністатину і амфотерицину В - виділені штами дріжджеподібних грибів виявилися резистентними.

Дані об'єктивних обстежень стану стоматологічного здоров'я свідчать, що у групах А і В в наявності проявився весь спектр уражень зубів: карієс, множинні пломби, видалення зубів. Особи з групи В мали вищі показники за загальним і середнім КПВ. Однак стан пародонту виявився гіршим у групі А, де частка із середньою і важкою формами пародонтозу сягала (23,8±3,47) %. У п'ятої частини від обстежених в обох групах показники гігієни ротової порожнини були незадовільними. Серед учнів школи-інтернату лише у 30 ((13,3±2,26) %) школярів не виявлено проявів карієсу зубів, а у 24 ((10,6±2,08) %) - захворювань пародонту. У 60 ((26,6±2,94) %) школярів встановлено наявність різного виду зубощелепних аномалій. В групі Б переважали гострі запальні процеси (каріозні порожнини), з ураженням пародонту у 115 ((50,9±3,33) %) дітей. Понад третину школярів мали незадовільну ((27,0±2,95) %) і погану ((11,5±2,12) %) гігієну ротової порожнини.

Серед чинників, що сприяють формуванню дисбіозів ротової порожнини, виявлено наступні: захворювання нижніх і верхніх відділів дихальної системи (Re = 0,9; Rne = 0,06; RD = 0,84, RR = 15,0 при р < 0,01); патологія серцево-судинної системи (Re = 0,46; Rne = 0,3; RD = 0,13, RR = 1,55 при р < 0,01), пізні терміни початку чищення зубів (Re = 0,32; Rne = 0,26; RD=0,06; RR=1,23 при p< 0,01), недотримання гігієнічних процедур після вживання їжі (Re = 0,69; Rne = 0,41; RD = 0,28, RR = 1,69 при р < 0,01), надмірне вживання солодощів і безалкогольних напоїв «Фанта» і «Спрайт» (Re = 0,56; Rne = 0,4; RD = 0,16, RR = 1,4 при р < 0,01).

Отже, отримані результати свідчать, що дисбіози різних біотопів ротової порожнини становлять вагому частку у структурі порушення здоров'я дітей і підлітків; у школярів з кардіоваскулярною патологією з/без ознак одонтогенних захворювань виявлено дисбіоз ротової порожнини, глибина порушень при наявних клінічних проявах захворювань зубів і/чи пародонту оцінювалася як ІІІ-ІV ступеню з поєднаними асоціаціями бактеріальних агентів, грибів роду Candida, M. hominis і ВПГ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання мікробіологічного обґрунтування особливостей формування мікробіоценозів ротової порожнини у школярів і студентів різних вікових груп без соматичної патології та з вродженими і/або набутими захворюваннями серцево-судинної системи при різних показниках стоматологічного здоров'я, проведено оцінку чинників розвитку дисбіозів різних біотопів ротової порожнини.

1. Мікрофлора ротової порожнини у школярів і студентів різних вікових груп без клінічно виражених ознак одонтогенних захворювань і соматичної патології за кількісними показниками і видовим складом мікроорганізмів відповідає віковій нормі. Аеробні бактерії представлені переважно родами Streptococcus spp., Stomatococcus spp., Corynebacterium spp., у меншій кількості, щонайменше на логарифм, - родами Stаphylococcus spp., Enterococcus spp., Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. У анаеробних бактерій виявлено відмінності за середньою кількістю виявлених штамів на одного обстеженого: 2,26 і 0,97 у відповідних групах. Популяційний рівень мікроорганізмів роду Streptococcus і Neisseria був вищим на СОПР: (5,43±0,06) lg КУО/мл і (4,8±0,35) lg КУО/мл, тоді як на ясенній слизовій поверхні аналогічні показники були вищими лише для анаеробних бактерій роду Prevotella spp. ((2,9±0,23) lg КУО/мл).

2. У аналогічних вікових групах при наявній одонтогенній патології, але без змін у соматичному здоров'ї, виявлено дисбіоз ротової порожнини 3-4 ступеню. Середня кількість ізолятів становила у середньому 11,1 штамів на одного обстеженого (проти 6,9 в контролі), співвідношення між аеробними і анаеробними бактеріями знизилося до 1 : 0,36; суттєво змінився видовий склад біоценозів за рахунок розширення спектру бактерій роду Stаphylococcus, родини Enterobacteriaceae, F. nectophorum і P. oralis, зростання показників вегетації С. albicans, M. hominis.

3. Мікробіоценоз ротової порожнини у школярів із кардіоваскулярною патологією при нормальних показниках стоматологічного здоров'я мав статистично достовірні відмінності за кількісними показниками роду Stomatococcus spp. (зниження у 7 разів) і Enterococcus spp. (зростання у 10 разів), Streptococcus spp. (зменшення S. mitis у 5,7 разів, при зростанні у 2,7 рази S. mutans), Haemophilus spp. (3,2). Зросла кількість грампозитивних бактерій роду Peptostreptoccus spp. і Peptococcus, при одночасному зменшенні Lactobacillus spp. Збільшилося виділення грибів роду Сandida і розширився їх видовий спектр: С. albicans і С. tropicalis; M. hominis, останні у поєднанні з герпетичною інфекцією.

4. Не встановлено відмінностей у ступені і характері дисбіозів ротової порожнини у школярів при ураженні лише кардіоваскулярної системи і при поєднаному полісистемному ураженні серцево-судинної системи з одночасним ураженням органу зору чи/і опорно-рухового апарату, чи/і шлунково-кишкового тракту.

5. Виражений дисбіоз ротової порожнини у школярів із захворюваннями серцево-судинної системи при наявній одонтогенній патології проявлявся вегетацією 6 домінантних родів анаеробних грампозитивних і грамнегативних бактерії: Streptococcus spp. ((5,4±0,29) lg КУО/мл) з розширенням спектру за рахунок патогенних видів; Enterococcus spp. ((4,3±0,16) lg КУО/мл) і Staphylococcus spp. ((4,1±0,12) lg КУО/мл), суттєвим зростанням анаеробних бактерій P. anaerobius, P. prevotii, P. niger, F. nectophorum, P. gingivalis, P. oralis. Типовими виявилися поєднані бактеріально-грибкові та бактеріально-герпетично-мікоплазменні дисбіози.

6. Стан стоматологічного здоров'я обстежених груп оцінено як порушений у 97,2 % за кількістю уражених зубів і станом ясен при низьких показниках гігієнічного статусу ротової порожнини, особливо у хворих на кардіоваскулярні хвороби і стоматологічну патологію.

7. Чинниками ризику формування дисбіозів ротової порожнини означено захворювання нижніх і верхніх відділів дихальної системи (Re = 0,9; Rne = 0,06; RD = 0,84, RR = 15,0 при р < 0,01); патологія серцево-судинної системи (Re = 0,46; Rne = 0,3; RD = 0,13, RR = 1,55 при р < 0,01), пізні терміни початку чищення зубів (Re = 0,32; Rne = 0,26; RD=0,06; RR=1,23 при p< 0,01), недотримання гігієнічних процедур після вживання їжі (Re = 0,69; Rne = 0,41; RD = 0,28, RR = 1,69 при р < 0,01), надмірне вживання солодощів і безалкогольних напоїв «Фанта», «Спрайт» (Re = 0,56; Rne = 0,4; RD = 0,16, RR = 1,4 при р < 0,01).

Практичні рекомендації

При лікуванні дітей з кардіоваскулярною патологією вродженого і набутого ґенезу доцільно проводити моніторинг мікрофлори ротової порожнини у різних біотопах, у тому числі букальної та ясенної поверхонь СОПР. На етапі диспансерного спостереження при планових обстеженнях необхідно контролювати стан мікробіоценозів ротової порожнини хворих дітей з кардіоваскулярною патологією для своєчасної корекції дисбіозів шляхом адекватної санації хронічних запальних процесів ротоносоглотки. Санітарно-просвітницьку роботу слід планувати і проводити з врахуванням усіх груп населення, які потенційно можуть сприяти покращенню показників стоматологічного здоров'я і дотримання гігієнічних навичок у дітей: батьки, викладачі (вихователі), школярі, - що є важливим компонентом формування нормоценозів ротової порожнини у дітей. Для осіб груп ризику необхідно цілеспрямовано надавати додаткову повну інформацію щодо чинників ризику виникнення дисбіозів ротової порожнини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Байдалка І. Д. Оцінка захворювань ротової порожнини у підлітків, що навчаються у закладах різного профілю / І. Д. Байдалка // Актуальные проблемы медицини и биологии. Збірник наукових праць НМУ ім. О. О. Богомольця. - К., 2007. - № 1 (34). - С.233-239 (*проведено огляд і оцінено стан стоматологічного здоров'я, відібрано і досліджено бактеріологічним методом взірці з ротової порожнини).

2. Осолодченко Т. Н. Видовой состав микрофлоры мягких тканей пародонта / Т. Н. Осолодченко, И. Д. Байдалка, Л. Г. Штикер, Л. Ю. Пушкарь, С. В. Пилюгин // Анали Мечниківського Інституту. - 2009. - № 3. - С. 54-58. - Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.org/journal.htm/. (*проведені бактеріологічні дослідження, визначено кількісні показники, адгезивні властивості, оцінено пенентрантність).

3. Виноград Н. О. Епідеміологічні аспекти формування стоматологічного здоров'я людей під впливом мікроорганізмів / Н. О. Виноград, І. Д. Байдалка // Профілактична медицина. - 2009. - № 1 (5). - С. 92-96. (*зібрано, проаналізовано інформацію щодо впливу мікроорганізмів на стоматологічне здоров'я).

4. Байдалка І. Д. Біоценоз ротової порожнини як індикатор здоров'я дітей підліткового віку / І. Д. Байдалка // Анали Мечниківського Інституту. - 2010. - № 1. - С. 34-36. - Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.org/journnal.htm/ (* проведені бактеріологічні дослідження, визначено кількісні показники, адгезивні властивості, оцінено пенентрантність).

5. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 32604 Україна. Пристосування для послідовного забору матеріалу з органів та тканин ротової порожнини / І. Д. Байдалка, Н. О. Виноград - № 32841 ; заявл. 01.02.2010; опубл. 31.03.2010.

6. Байдалка І. Д. Перспективи використання параметрів стану мікробіоценозу ротової порожнини в якості індикатора здоров`я дітей підліткового віку / І. Д. Байдалка // Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі : V-а підсумкова науково-практична конференція Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, 2004 р. - Полтава, 2004. - С. 14-15. (*досліджено спектр мікрофлори порожнини рота, оцінено чутливість ізолятів до антибіотиків).

7. Байдалка І. Д. Стоматологічне здоров`я підлітків / І. Д. Байдалка // Актуальні проблеми екології мікроорганізмів : науково-практична конференція, квітень 2007 р. - Тернопіль, 2007. - С.7-9. (*визначено показники за результатами особисто проведених обстежень, зібрано базу даних щодо респондентів).

8. Байдалка І. Д. Характеристика мікробіоценозу екологічної ніші ротової порожнини у дітей підліткового віку на тлі патології серцево-судинної системи та гнійно-запальних уражень зубів / І. Д. Байдалка // Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі : Х-а підсумкова науково-практична конференція Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, 2008 р. - Полтава, 2008. - С.71-73. (*вивчено спектр вегетуючих бактерій, оцінено варіанти асоціацій у різних біоценозах ротової порожнини).

9. Vynograd N. O. Microbiocenosis of oral cavity for children with cardiovascular| diseases / N. O. Vynograd, I. D. Baydalka // Bridges in Life Sciences. Annual Scientific Review : Recoop HST Consortium : Regional Cooperation for Health, Science and Technology, april 2009. - Debrecen, 2009. - Vol.4, N 1. - P. 78. (*вивчено властивості виділених штамів мікроорганізмів, оцінено показники адгезії, обстежено на наявність антигенів мікоплазм і ВПГ).

10. Байдалка І. Д. Стоматологічне здоров'я дітей із кардіоваскулярною патологією / І. Д. Байдалка // Від малюка до дорослого : міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини : міжнародна науково-практична конференція, 24-25 вересня 2009 р. - Харків. - 2009. - С.7-9. (*зібрано анамнез, проведено бактеріологічні дослідження, узагальнено результати, написано тези).

11. Виноград Н. О. Чинники ризику формування дисбактеріозів ротової порожнини у дітей / Н. О. Виноград, І. Д. Байдалка // Клініко-епідеміологічні аспекти боротьби та профілактики інфекційних і неінфекційних хвороб дітей і дорослих : міжнародна науково-практична конференція, 8-9 квітня 2010 р. - Харків. - 2010. - С. 192-195. (*зібрано базу даних щодо чинників ризику, проведено бактеріологічні дослідження, розраховано чинники ризику формування дисбіозів ротової порожнини).

12. Виноград Н. О. Дисбіози ротової порожнини у дітей при поєднаній одонтогенній і кардіоваскулярній патології / Н. О. Виноград, І. Д. Байдалка // Довкілля і здоров'я : всеукраїнська науково-практична конференція, 23-24 квітня 2010 р. - Тернопіль. - 2010. - С. 21. (*обстежено школярів, відібрано клінічний матеріал і обстежено його бактеріологічним і цитологічним методами).

Размещено на Allbest.ru