Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів

Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів

Органолептичний та санітарно-хімічний аналіз меблевих матеріалів. Вплив формальдегіду на імунну систему. Оцінка здатності корпусних плит індукувати ріст патогенних мікроорганізмів. Визначення ступеня радіаційного забруднення. Пропозиції щодо експертизи.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	54,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів

Брейдак Юлія Геннадіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кузьмінов Борис Павлович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач ЦНДЛ та лабораторії промислової токсикології

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук,

професор Волощенко Олег Гнатович

ДУ „Інститут гігієни та медичної екології

ім.О.М. Марзєєва АМН України,”

завідувач лабораторією гігієни нових

хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук,

професор Шафран Леонід Мойсейович

ДП „Український науково-дослідний інститут

медицини транспорту МОЗ України”,

заступник директора

Захист відбудеться “_12_” __березня__ 2010 року о _10.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “_8_” __лютого__ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Литвиченко О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Постійно зростаючі масштаби виробництва і впровадження полімерних матеріалів та виробів з них в народне господарство і сферу побуту висунули перед гігієнічною наукою і практикою, як одну з пріоритетних задач, профілактику їх несприятливого впливу на здоров'я населення. При цьому однією із основоположних є вимога, згідно з якою полімерні матеріали, а також вироби з них не повинні виділяти в оточуюче середовище хімічні речовини в кількостях, небезпечних для здоров'я людини. Критеріями оцінки також є одориметричні і токсикологічні показники, здатність накопичувати статичну електрику, взаємодія з мікроорганізмами, пожежобезпечність (О.П. Яворовський та ін., 1998; В.М. Чекаль, 2001; О.Г. Волощенко та ін., 2003; Kuzminov at. al., 2003; Л.М. Шафран, 2004; І.М. Трахтенберг зі співавт., 2004). В повній мірі це відноситься і до полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів, які становлять значну питому частку серед компонентів інтер'єрів житлових і громадських приміщень.

Основною деталлю усіх видів корпусних меблів є деревні плити, що складаються з подрібненої деревини, просоченої спеціальними вогне- та біовитривалими розчинами, та різноманітних полімерних зв'язуючих. З гігієнічної точки зору корпусні плити характеризуються недостатньою хімічною інертністю, виступаючи джерелом міграції у повітря ряду шкідливих речовин. Доведено, що процес міграції речовин з плит не припиняється упродовж тривалого часу, а їх рівні міграції є гігієнічно значимими (К.И. Станкевич та ін., 1984; Н.В. Крылова, 2003). Окрім того додатковими факторами забруднення повітря виступають допоміжні меблеві матеріали - личкувальні та оздоблювальні деталі, клеї та лакофарбні покриття, виготовлені на полімерній основі. (Л.Г. Короткина и др., 1986; С.В. Алтухова, И.И. Механтьев, 2002). За ступенем перевищення гігієнічного нормативу перелік полютантів очолюють: аміак, диоктилфталат, стирол, фенол, а також формальдегід, концентрації якого у повітрі досягають 0,21 мг/м³ при допустимому значенні 0,01 мг/м³. Цю речовину можна віднести до найбільш гігієнічно значущих полютантів за розповсюдженістю та частотою перевищення свого допустимого рівня (А.М. Голиченков, 2000; Н.В. Крилова, 2003). Відомо, що окрім загальнотоксичного ефекту, формальдегід може спричиняти алергічну реакцію організму при потраплянні через шкіру (В.О. Шефтель, 1991;A. Schanuch, J. Geier, 1997). Здатність формальдегіду до сенсибілізації організму при потраплянні через респіраторний шлях вивчена у недостатньому обсязі. Але, на думку ряду авторів (I. Kimber at. аl., 1996; Л.Ф. Дуева и др., 1996; И.В. Зайцева, 2000) саме формальдегід, який знаходиться у повітрі житлових приміщень на вищенаведеному рівні, серед інших хімічних забруднювачів є додатковим фактором, що сприяє виникненню алергопатологій населення, включаючи виснаження захисних імунних механізмів.

Не дивлячись на те, що існує тенденція до витіснення зі складу корпусних меблів натуральних деревних матеріалів, деревинно-стружкові плити продовжують виготовляти на основі подрібненої деревини. Як відомо у результаті техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній станції, деревна сировина піддалась забрудненню штучними радіонуклідами, що актуалізувало проблему радіологічного контролю виробів на її основі і корпусних меблів в тому числі.

Санітарно-токсикологічна оцінка полімервмісних матеріалів для виробництва меблів на даний момент проводиться у відповідності до “Инструкции” № 6035 А-91, що введена в дію у 1991 р. За останнє десятиріччя виробництво меблевих матеріалів виділилось в самостійний напрямок промисловості, асортимент їх зазнав суттєвих змін, появились матеріали з новим хімічним складом та функціональними властивостями. Тому ці документи потребують доопрацювання з удосконаленням переліку шкідливих речовин, що виділяються, допустимих рівнів їх міграції, розробкою рекомендацій щодо оптимальних режимів експлуатації виробів. Це дозволить вирішити питання про можливість використання корпусних меблів за призначенням та зменшити їх шкідливий вплив на організм людини. Саме така обставина визначила мету і завдання проведеного нами дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукових тем, які виконувались лабораторією промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: “Токсиколого-гігієнічна експертиза нових хімічних речовин та матеріалів (імпортного та вітчизняного виробництва)” - реєстраційний номер 0100U002260, та “Гігієнічна регламентація сучасних будівельних матеріалів та оцінка умов праці при їх застосуванні” - реєстраційний номер РН.14.02.0001.03.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - гігієнічна оцінка полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів і розробка рекомендацій, щодо удосконалення їх санітарно-епідеміологічної експертизи. Досягнення вказаної мети здійснювалось через вирішення наступних завдань:

· Визначити основні види небезпеки полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів у зв'язку зі специфікою їх хімічного складу та експлуатації.

· Провести органолептичні та санітарно-хімічні дослідження корпусних плит та допоміжних меблевих матеріалів різноманітної рецептури, походження, призначення з визначенням пріоритетних забруднювачів повітря.

· Вивчити вплив формальдегіду на імунну систему на рівнях, які відповідають його реальним концентраціям у повітрі житлових приміщень.

· Оцінити здатність корпусних плит різного хімічного складу індукувати ріст та розвиток патогенних та санітарно-показових мікроорганізмів.

· Визначити ступінь радіаційного забруднення деревних меблевих плит.

· Обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення санітарно-епідеміологічної експертизи полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів.

Об'єкт дослідження: основні та допоміжні матеріали для виробництва корпусних меблів: корпусні деревні плити, личкувальні матеріали.

Предмет дослідження: санітарно-хімічні, токсикологічні, біохімічні, гістологічні, імунологічні та мікробіологічні показники.

Методи дослідження: фотометричні, спектрофотометричні, хроматографічні - для вивчення санітарно-хімічних показників; токсикологічні, біохімічні, гістологічні та імунологічні - для оцінки характеру впливу виробів на організм лабораторних тварин; мікробіологічні - для дослідження здатності поверхонь корпусних плит індукувати ріст мікроорганізмів; сцинтиляційна спектрометрія - для вимірювання ступеня радіологічного забруднення деревних плит, статистичні методи - для обробки отриманих цифрових даних.

Наукова новизна одержаних результатів.

· Вперше здійснено комплексну гігієнічну оцінку сучасних вітчизняних та імпортних полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів.

· Визначено перелік хімічних речовин та пріоритетних забруднювачів повітряного середовища житла при використанні корпусних меблів.

· Доведено, що субхронічне інгаляційне затруєння морських свинок формальдегідом на рівнях, які відповідають його реальним концентраціям у повітрі житлових приміщень, а саме 0,052±0,003 мг/м³ та 0,13±0,004 мг/м³, призводить до порушень клітинної та гуморальної ланок набутого імунітету тварин імуносупресивного характеру та змін морфологічної будови трахеї та бронхів запального характеру.

· Розроблено та обґрунтовано схему державної санітарно-епідеміологічної експертизи корпусних меблів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані у роботі фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних інститутів, санітарно-промислових та інших лабораторій, які проводять гігієнічну оцінку, експертні дослідження та випробовування корпусних меблів. Складений перелік індикаторних речовин дозволяє здійснювати контроль за якістю повітряного середовища приміщень. Розроблено пропозиції по вдосконаленню рецептури та технології виготовлення полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів. Матеріали досліджень використано при розробці Інформаційного листа МОЗ України “Перелік шкідливих хімічних речовин, рівень міграції яких необхідно контролювати при проведенні санітарно-хімічних досліджень корпусних меблів”.

Результати роботи впроваджено у навчальний процес на кафедрах гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО та клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літературних джерел, експериментальні санітарно-хімічні, радіологічні та токсикологічні дослідження, статистична обробка й інтерпретація результатів. Гістологічні дослідження виконані за консультативної допомоги к.мед.н. Бісяріна Ю.В., мікробіологічні - с.н.с. Бакланського В.В.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлені та обговорені на VIIІ з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005 р.); на конференціях: “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2007 р.); “Екологія, людина, суспільство” (Київ, 2007 р.); “Сучасні аспекти експериментальної та клінічної біохімії” (Львів, 2008), на Нараді-семінарі з питань організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за виробництвом, застосуванням та реалізацією полімерних та інших синтетичних матеріалів та виробів з них (м. Харків, 22-24 вересня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них у фахових виданнях за переліком Вищої Атестаційної Комісії України - 3, в інших виданнях (журналах, матеріалах і тезах конференцій) - 7.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу, в якому висвітлено матеріали та методи досліджень, 3 розділів власних досліджень, розділу, присвяченому проекту методичних рекомендацій по проведенню санітарно-епідеміологічної експертизи корпусних меблів, аналізу й узагальненню результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури, що містить 188 найменувань (вітчизняних та зарубіжних авторів), двох додатків. Робота викладена на 143 сторінках основного тексту комп'ютерного набору, ілюстрована 23 рисунками і 28 таблицями.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Вирішення поставлених завдань здійснювали шляхом проведення одориметричних, санітарно-хімічних, радіологічних, токсикологічних та мікробіологічних досліджень. Всього було вивчено 40 зразків деревних плит (10 вітчизняного виробництва, 30 - імпортного, з них - 3 зразки оброблені вогнебіозахисним розчином “Біотекс” на основі карбаміду); 4 зразки плит типу “штучний камінь”; 4 зразки плівок для личкування, 4 види лаків.

Одориметричні та санітарно-хімічні показники вивчали при дослідженні всіх видів полімервмісних матеріалів. Мікробіологічні показники та радіологічні - при дослідженні личкованих плит типу ДСП, ДВП, MDF. Токсикологічні дослідження полягали у вивченні характеру впливу формальдегіду на організм морських свинок при субхронічному інгаляційному затруєнні на рівнях, які відповідають його реальним концентраціям у повітрі житлових приміщень з акцентом на імунотоксичності речовини.

Для проведення одориметричних та санітарно-хімічних досліджень зразки поміщали в камери-генератори (камери) об'ємом 120 дм³, конструкція яких забезпечувала низьку сорбційну здатність внутрішньої поверхні, герметичність, автоматичне регулювання температур, можливість відбору проб повітря. Умови експозиції: температура 40 ± 2 ^оС; кратнiсть обмiну повiтря - 0,5 об'ємів за годину. “Насиченiсть” матеріалом 0,5 м²/м³, термін - 30 діб. Відкриті торці деревних плит герметизували за допомогою силікатного клею.

При вивченні санітарно-хімічних показників лаків, перед тим як помістити зразки у камери, рідкі композиції наносили на скляні пластинки з дотриманням норм розходу матеріалів та умов нанесення, встановлених виробниками, та висушували у вентильованих приміщеннях упродовж 1 доби. Дослідження личкувальних полімерних плівок проводили після їх приклеювання клейким шаром на скляні пластинки та витримування у вентильованих приміщеннях упродовж 1 доби. При цьому “насиченість” матеріалом визначалась площею заклеєної поверхні скляної пластинки.

Санітарно-хімічні дослідження полягали у вимірюванні концентрацій хімічних речовин, які можуть виділятись з полімервмісних матеріалів для виготовлення меблів в динаміці та оцінці отриманих даних шляхом порівняння їх з величинами допустимих рівнів (ДР), наведених у Додатку № 2 до “Инструкции” № 6035А-91, а при відсутності затверджених значень ДР - гранично допустимі концентрації (ГДК) чи орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) для атмосферного повітря населених місць.

Перелік речовин, які контролювали при оцінці тих чи інших видів, полімервмісних матеріалів, встановлювали шляхом аналізу рецептури полімерної сировини для виготовлення комплектуючих деталей для корпусних меблів. Вимірювання концентрацій хімічних речовин, які можуть виділятись з вищенаведених полімервмісних матеріалів у повітря, проводили за допомогою фотометричних, спектрофотометричних та хроматографічних методів згідно з методиками, рекомендованими МОЗ України.

Радіологічні показники визначали сцинтиляційним методом за допомогою спектрометра енергій гама-випромінювань СЕГ-001 “АКП-С” з програмним забезпеченням обрахунку цифрових даних.

Токсикологічні дослідження проводили на 30 молодих статевозрілих морських свинках. Тварин розділили на три групи: контрольну (К) і дві дослідні (Д1 та Д2) та помістили у герметичні камери об'ємом 200 дм³ при тривалості експозиції 45 діб по 6 годин щоденно. При цьому в камері з групою Д1 концентрація формальдегіду була на рівні 0,052±0,003 мг/м³; Д2 -0,13±0,004 мг/м³; в камері з контрольною групою формальдегід був відсутній.

Критеріями оцінки ступеня загальнотоксичної дії формальдегіду були інтегральні показники (зовнішній вигляд, поведінка, кількість корму, який поїдається) та ряд специфічних показників: показники периферичної крові морських свинок (рівень гемоглобіну - фотометричним методом, еритроцитів - шляхом підрахунку під мікроскопом у камері Горяєва; лейкоцитів та лейкоцитарної формули - методом мікроскопії сухих фіксованих та пофарбованих мазків крові з наступним диференціюванням клітин); біохімічні: рівень аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (AЛT), креатиніну, загального білка, сечовини у сироватці крові - фотометрично. Для дослідження морфологічних змін внутрішніх органів використали гістологічний метод - препарати фарбували гематоксилін-еозином, режим роботи мікроскопа - окуляр 10, об'єктив - 10, збільшення - у 100 разів.

При вивченні впливу формальдегіду на імунну систему контролювали показники стану клітинного імунітету (рівень Т-В-О-лімфоцитів - методом розеткоутворення по Kerman; Т-активних лімфоцитів - розеткоутворення по Mendes; Т-теофілінрезистентних клітин-хелперів, Т-теофілінчутливих клітин-супресорів - розеткоутворення по Limatibul; розраховували імунорегуляторний (Тх/Тс) та імуноефекторний (Е-РУК/Еа-РУК) індекси. Гуморальний імунітет вивчали за вмістом імуноглобулінів - IgA, IgM, IgG (методом радіальної імунодифузії в гелі за Манчіні) та циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - спектрофотометрично.

Програма мікробіологічних досліджень деревних корпусних плит включала оцінку фунгіцидних та бактерицидних властивостей зразків; динаміки розвитку мікроорганізмів на їх поверхнях (у відповідності з “Инструкцией” № 6035А-91 та ГОСТ 9.048-89 “Изделия технические. Методы лабораторных испытаний на стойкость к воздействию плесневых грибов”. Оцінку фунгіцидних властивостей здійснювали шляхом інфікування поверхонь плит культурами: Аspergillus flavus, Аspergillus fumigatus, Аspergillus niger, Penicillium natatut, Alternaria alternata, Cladosporium, та інкубації при температурі 30 ^оС упродовж 28 діб. Для вивчення бактерицидних властивостей плит проводили інфікування культурою Esherichia coli, динаміки розвитку мікроорганізмів на поверхнях плит - культурою Escherichia Coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa. Облік колоній проводили за допомогою лупи, таксономічну приналежність мікроорганізмів встановлювали біохімічними методами та методом забарвлення за Грамом.

Математичну обробку цифрових даних проводили методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента (t) при довірчому інтервалі 95 %. Статистична обробка результатів включала оцінку належності даних до одного варіаційного ряду та ступеня достовірності різниці між середніми показниками в контрольних та дослідних групах (у токсикологічних та мікробіологічних експериментах). Результати наводили у вигляді теоретичних середніх значень показників з вказівкою стандартної помилки - M±m.

Результати досліджень та їх обговорення

Проведеним аналізом хімічного складу комплектуючих деталей до сучасних корпусних меблів встановлено, що основну частку у їх складі становлять наступні елементи: деревні плити, личкувальні плівкові матеріали, якими покриваються плити, плити типу “штучний камінь”, лаковані поверхні. Основою сучасних корпусних меблів залишаються корпусні плити - ДСП, ДВП, рідше - MDF. До складу плит ДСП входить деревна стружка чи тріски, зв'язуюче: карбамідо-, меламіно- чи феноло-формальдегідні смоли. До складу плит ДВП входять деревні волокна чи розщеплена деревина, гідрофобізуючі речовини: парафін, каніфоль, карбамідо-, меламіно- чи феноло-формальдегідні смоли. Плити MDF складаються з деревної тирси чи волокон, які подрібнені до порошкоподібного стану і скріплені лігніном чи парафіном або карбамідо-формальдегідною смолою, яка модифікована меламіном. В останньому випадку вміст альдегідних смол у плитах мінімальний. Як личкувальні матеріали використовують різноманітні полімерні плівки, в тому числі на основі паперу та альдегідних смол. Способи їх нанесення - ламінування та кашування (плівки на основі паперу) чи приклеювання (повністю синтетичні еластичні плівки). При цьому найчастіше використовують поліуретанові, полівінілхлоридні чи полівінілацетатні клеї.

Проведені санітарно-хімічні дослідження показали, що серед основних видів деревних корпусних плит найвищими рівнями емісії речовин характеризуються деревостружкові та деревоволокнисті плити. Причому міграція відбувалась упродовж всього терміну експозиції зразків у камері і на 30 добу (близько 3 місяців після виготовлення) ступінь міграції досягав значень, наведених у табл. 1.

Таблиця 1. Емісія хімічних речовин з деревних корпусних плит

Назва речовин	Максимальні концентрації на 1 добу експери-менту, мг/м³	Кратність перевищення гігієнічного нормативу, рази	Максимальні концентрації на 30 добу експерименту, мг/м³	Кратність перевищення гігієнічного нормативу (ДР), рази
Плити ДСП (10 зразків)
Формальдегід	0,095±0,008	9,5	0,035±0,004	3,5
Аміак	0,78±0,05	19,5	2,0±0,3	50,0
Метанол	0,09±0,03	-	До 0,05	-
Фенол	0,022±0,004	2,2	0,003±0,0004	-
Ксилол	0,07±0,001	-	До 0,05	-
Плити ДВП (4 зразки)
Формальдегід	0,011	1,1	0,005±0,0007	-
Фенол	0,04±0,006	4,0	До 0,001	-
Толуол	0,04±0,007	-	До 0,01	-
Плити MDF (5 зразків)
Формальдегід	0,002±0,004	-	0,001±0,0002	-
Аміак	0,03±0,002	-	До 0,01	-

Примітка: * термін виготовлення зразків становив від 1,5 до 2 місяців.

Слід зазначити, що формальдегід виділявся майже зі 100 % досліджених зразків і кратність перевищення гігієнічного нормативу досягала 9,5 рази на початку експерименту, та 3,5 рази - в кінці експерименту. З плит MDF формальдегід виділявся у слідових кількостях. Міграція ж аміаку з деяких плит з часом посилювалась, досягаючи на 30 добу концентрації 2,0 мг/м³. При цьому було доведено, що датковими джерелами виділення аміаку можуть бути вогнебіозахисні розчини, якими обробляється деревина.

Динаміка виділення хімічних речовин з решти вивчених полімервмісних комплектуючих для корпусних меблів дещо інша (табл. 2). Як видно з даних табл. 2, активна міграція речовин з плит типу “штучний камінь” та завершальних покрить відбувається лише в перші доби експерименту за виключенням стиролу, який продовжує виділятись з поліефірних плит і на 30 добу, проте на гігієнічно безпечних рівнях.

Таблиця 2. Емісія хімічних речовин з поліефірних плит та завершальних покрить

Назва речовин	Максимальні концентрації на 1 добу експерименту, мг/м³	Кратність перевищення гігієнічного нормативу, рази	Максимальні концентрації на 30 добу експерименту, мг/м³	Кратність перевищення гігієнічного нормативу (ДР), рази
Плити типу “штучний камінь” (5 зразків, термін після виготовлення 25-30 діб)
Формальдегід	0,024±0,006	2,4	До 0,005	-
Стирол	0,125±0,030	62,5	0,002±0,0004	-
Плівки на основі полівінілхлоридних клеїв (5 зразків, термін після нанесення 1 доба)
Дибутилфталат	0,22±0,04	2,2	До 0,05	-
Дихлоретан	1,08±0,09	1,08	До 0,01	-
Ацетон	0,39±0,05	1,1	До 0,01	-
Толуол	0,12±0,01	-	До 0,01	-
Плівки на основі полівінілацетатних клеїв (5 зразків, термін після нанесення 1 доба)
Формальдегід	0,005±0,001	-	До 0,005	-
Оцтовий альдегід	0,017±0,003	1,7	До 0,01	-
Дибутилфталат	0,02±0,004	-	До 0,05	-
Етилацетат	0,018±0,004	-	До 0,01	-
Поліуретанові лакові покриття (4 зразки, термін після нанесення 2 доби)
Толуілендиізо-ціанат	0,04±0,0008	20	До 0,01	-
Толуол	0,07±0,009	1,7	До 0,01	-
Ксилол	0,45±0,05	2,25	До 0,05	-
Етилацетат	0,13±0,04	1,3	До 0,01	-

Радіологічні дослідження корпусних деревних плит показали, що у 70 % досліджених зразків присутній штучний радіонуклід ¹³⁷Cs. З них половина зразків містила радіоактивний цезій у слідових кількостях - до 1,8 Бк/кг, решта - від 8 Бк/кг до 34 Бк/кг, що підтверджує можливість накопичення цього ізотопу у деревині та говорить про актуальність радіаційного контролю деревних плит на стадії виробництва меблів.

У результаті токсикологічних досліджень було встановлено, що субхронічне інгаляційне затруєння морських свинок формальдегідом в концентраціях 0,052±0,003 мг/м³ та 0,13±0,004 мг/м³ призводить до загальнотоксичної дії на організм піддослідних тварин та до порушень клітинної та гуморальної ланок набутого імунітету. Загальнотоксична дія проявляється достовірним зменшенням рівнів гемоглобіну у крові (Д1 - 126,20±1,16 г/л, Д2 - 119,71±2,64 г/л, К - 137,83±2,00 г/л), а також відносної кількості нейтрофілів у групі Д2 (Д2 - 21,86±0,87 %, К - 25,33±1,22 %).

Морфологічні зміни дихальних шляхів полягали в альтерації епітелію трахеї з проявами спотвореної регенерації та плоскоклітинною метаплазією призматичного епітелію. Одночасно виникали менш розвинуті альтеративні зміни бронхіального епітелію. При цьому пошкодження епітелію дихальних шляхів супроводжувалось запальною реакцією у вигляді гострого поверхневого катарального трахеїту і бронхіту.

Схематично зміни показників клітинної ланки набутого імунітету морських свинок при субхронічному інгаляційному затруєнні формальдегідом показані на рис. 1.

Примітка: * - р < 0,05 у порівнянні з контролем

Рис. 1. Субхронічний інгаляційний плив формальдегіду (інгаляційне затруєння) на стан клітинної ланки набутого імунітету в морських свинок (р < 0,05 у порівнянні з контролем)

Як видно з рис. 1, імунотоксична дія носила імуносупресивний характер і проявлялась зниженням відносної кількості Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, відносної та абсолютної кількості Т-активних лімфоцитів, Т-теофілінрезистентних клітин (хелперів), а також зниженням кількості IgА (К - 1,93±0,20 г/л, Д1 - 1,15±0,20 г/л, Д2 - 1,05±0,11 г/л) та IgG (К - 2,40±0,34 г/л, Д1 - 1,30±0,26 г/л, Д2 - 0,74±0,17 г/л). Наслідком таких порушень може бути пониження загальної імунологічної реактивності та підвищення чутливості організму до різноманітних інфекцій.

Проведені санітарно-мікробіологічні дослідження показали, що деревні плити не володіють фунгіцидними властивостями. Упродовж 28 діб на поверхнях усіх досліджених зразків плит не припиняли свою життєдіяльність гриби та пліснява (табл. 3). меблевий формальдегід імунний патогенний

Таблиця 3. Ступінь росту міцеліальних грибів на поверхні плит ДСП, ДВП, MDF

Види зразків	Середній ступінь росту, бали
	7 діб	14 діб	21 доба	28 діб
ДСП	2,0	2,1	2,1	2,5
ДВП	2,0	2,0	2,0	2,1
MDF	2,0	2,0	2,0	2,1
Контроль (скло)	2,0	2,0	2,0	2,0

Примітка: 1 - дуже слабий ріст, 2 - слабий ріст, 3 - виражений ріст

Поверхні деревних плит не здатні стимулювати розвиток бактерій Escherichia Coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, а в ряді випадків відбувається пригнічення розвитку цих культур. При дослідженні динаміки розвитку цих мікроорганізмів після попереднього нанесення їх штамів на поверхні плит, було встановлено, що жоден з досліджених зразків не чинить стимулюючого впливу на їх розвиток (рис. 2, 3).

Рис. 2. Динаміка розвитку мікроорганізмів на поверхні ДСП, зв'язуюче - карбамідоформальдегідна смола, ламінат на основі меламіноформальдегідної смоли)

Рис. 3. Динаміка розвитку мікроорганізмів на поверхні зразка ДCП, зв'язуюче - меламіноформальдегідна смола, кашовані плівкою на основі меламінформальдегідної смоли)

Як видно з рис. 2 та 3, на 20 добу експерименту на поверхнях досліджених зразків ріст мікроорганізмів повністю припинявся. Причому на поверхнях ламінованих зразків основна маса мікроорганізмів припиняла свою життєдіяльність вже в перші доби експерименту, а на поверхні кашованих зразків на 20 добу.

При порівнянні рівнів розвитку мікроорганізмів на зразках деревних плит та на скляних поверхнях було встановлено, що в багатьох випадках життєздатність колоній на плитах є нижчою, у порівнянні зі склом. При цьому приблизно в 50 % випадків ступінь розвитку мікроорганізмів, нанесених на очищені деревні плити, достовірно не відрізнявся від ступеня росту на склі. Лише на 2 зразках на 5 добу експерименту спостерігався розвиток Staphylococcus aureus на рівнях, достовірно вищих, ніж на скляній пластинці. У решті випадків - відбувалось пригнічення розвитку штамів нанесених культур. Це говорить про те, що поверхні деревних плит самі по собі не виступають поживним середовищем для росту мікроорганізмів.

Отримані теоретичні та експериментальні результати досліджень послужили основою для розробки схеми проведення санітарно-епідеміологічної експертизи корпусних меблів. Обсяг досліджень показано на рис. 4.

Схема включає одориметричні, санітарно-хімічні, радіологічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження.

Для проведення санітарно-хімічних досліджень запропоновано перелік індикаторних хімічних речовин, який враховує рецептуру сучасних корпусних меблів та динаміку емісії шкідливих хімічних речовин на різних етапах експлуатації виробів. Як критерії оцінки рівнів міграції хімічних речовин необхідно використовувати ГДК чи ОБРВ для атмосферного повітря населених місць. З огляду на те, що у процесі експлуатації меблів у повітря відбувається емісія цілого комплексу хімічних речовин, оцінку ступеня хімічного навантаження у повітря слід проводити з врахуванням сумарного показника забруднення повітря.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Основні етапи санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних та полімервмісних матеріалів для виготовлення корпусних меблів та цілісних виробів

Програма токсиколого-гігієнічних досліджень включає оцінку загальнотоксичної дії з обов'язковим дослідженням показників, які характеризують здатність речовин впливати на імунну систему організму дослідних тварин.

Санітарно-мікробіологічні дослідження полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів полягають у визначенні термінів виживання патогенних та санітарно-показових мікроорганізмів (тест-культур) на їх поверхні і є обов'язковими, коли передбачається режим вологої дезинфекції поверхонь меблів чи при експертизі матеріалів з заданими при їх виробництві антибактеріальними властивостями.

Крім того враховано рівні статичної електрики на поверхні виробів (фізіолого-гігієнічні дослідження) і ризики для здоров'я населення, пов'язані з легкою займистістю полімерних та полімервмісних матеріалів, радіоактивністю натуральних складових, механічними властивостями корпусних меблів.

Контроль за вищенаведеними показниками безпеки полімерних та полімервмісних матеріалів для виготовлення корпусних меблів забезпечує комплексний та всесторонній підхід до їх гігієнічної оцінки та вирішення важливої науково-практичної задачі гігієнічної науки - гігієнічної регламентації та профілактики шкідливого впливу вищезгаданих виробів.

Висновки

1. У роботі на основі узагальнення результатів проведених санітарно-хімічних, радіологічних, токсикологічних та мікробіологічних досліджень розроблені та науково обґрунтовані гігієнічні критерії безпеки полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів.

2. Сучасні корпусні меблі є джерелом забруднення житлових приміщень шкідливими хімічними речовинами за рахунок наявності таких комплектуючих деталей меблів, як деревні плити, личкувальні матеріали, плити на основі поліефірних смол, лакових покрить.

3. Сучасні ДВП та ДСП характеризуються високими рівнями міграції формальдегіду (до 0,095 мг/м³) та аміаку. З плит MDF формальдегід виділяється у слідових кількостях, аміак - на рівнях, нижчих чутливості методу визначення. Деревина, яка входить до складу плит ДСП, ДВП та MDF містить штучний радіонуклід ¹³⁷Cs (до 34,5 Бк/кг), що підтверджує можливість накопичення техногенного ізотопу у плитах і говорить про актуальність радіаційного контролю деревовмісної сировини на стадії виробництва меблів.

4. З полівінілхлоридних личкувальних плівок упродовж декількох діб після нанесення на гігієнічно значущих рівнях виділяється дибутилфталат, ацетон та дихлоретан (відповідно 0,22 мг/м³, 0,39 мг/м³ та 1,08 мг/дм³). Рівні міграції хімічних речовин з плівок, що містять полівінілацетатний клей, не перевищують гігієнічних нормативів за виключенням оцтового альдегіду на 1 добу експерименту (міграція на рівні 0,17 мг/м³).

5. Більшість вивчених зразків поліефірних плит (“штучний камінь”) характеризуються значними рівнями емісії формальдегіду (до 0,024 мг/м³) та стиролу (до 0,125 мг/м³). З огляду на те, що з поліуретанових лакових покрить упродовж 10 діб відбувається емісія речовини 1 класу небезпеки - толуілендиізоціанату (до 0,01 мг/м³), експлуатація меблів з такого типу покриттям скоріше, ніж через два тижні після нанесення лаку, не рекомендується.

6. Субхронічне інгаляційне затруєння морських свинок формальдегідом в концентраціях 0,052±0,003 мг/м³ та 0,13±0,004 мг/м³ призводить до загальнотоксичної дії на організм піддослідних тварин, яка проявляється достовірним зменшенням рівня гемоглобіну у крові, а також відносної кількості нейтрофілів. Морфологічні зміни дихальних шляхів при цьому полягають в альтерації епітелію трахеї з проявами спотвореної регенерації та плоскоклітинною метаплазією призматичного епітелію і менш розвинутими альтеративними змінами бронхіального епітелію. Імунотоксична дія формальдегіду носить імуносупресивний характер і проявляється зниженням відносної кількості Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, відносної та абсолютної кількості Т-активних лімфоцитів, Т-теофілінрезистентних клітин (хелперів), а також кількості IgА та IgG.

7. Деревні плити не володіють фунгіцидними властивостями. При цьому на кашованих поверхнях та поверхнях на основі ПВХ ріст грибів та плісняви з часом посилюється. Поверхні деревних плит не здатні стимулювати розвиток бактерій Escherichia Coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, а в ряді випадків відбувається пригнічення розвитку цих культур. Найдовший час свою життєдіяльність зберігають бактерії роду Staphylococcus aureus (до 20 діб), менший період часу - Escherichia Coli та Pseudomonas aeruginosa (до 5 діб).

8. Результати проведених гігієнічних, санітарно-хімічних, токсикологічних, мікробіологічних досліджень покладено в основу запропонованої схеми санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних та полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів, а також використано при розробці нормативно-методичного документу для органів практичної охорони здоров'я (Інформаційний лист МОЗ України „Перелік шкідливих хімічних речовин, рівень міграції яких необхідно контролювати при проведенні санітарно-хімічних досліджень полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів”).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

у наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України

1. Кузьмінов Б.П. Корпусні меблі як джерело забруднення повітряного середовища житла / Б.П. Кузьмінов, Ю.Г. Брейдак, Т.С. Зазуляк // Медичні перспективи. - 2007. - Т. XII, № 4. - С. 103-108. (Дисертантом проведено теоретичні дослідження за літературними даними, планування санітарно-хімічного експерименту та статистичну обробку результатів, підготовку публікації до друку).

2. Брейдак Ю.Г. Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті / Ю.Г. Брейдак // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - № 2 (12). - С. 70-74. (Дисертантом проведено огляд літературних джерел, планування та проведення санітарно-хімічного експерименту, узагальнення результатів досліджень, підготовку публікації до друку).

3. Вплив формальдегіду на імунну систему морських свинок / Б.П. Кузьмінов, Ю.Г. Брейдак, Т.С. Зазуляк, О.І. Грушка, А.М. де Агіар Даніель // Сучасні проблеми токсикології. - 2008. - № 2. - С. 17-19. (Дисертантом проведено планування експерименту, підбір умов для створення відповідних концентрацій формальдегіду в камерах, визначення біохімічних показників, підготовку публікації до друку).

у інших наукових виданнях

4. Підсумки експериментальних досліджень сучасних полімервмісних матеріалів лабораторією промислової токсикології Львівського національного медичного університету/ Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, Т.С. Зазуляк,

5. І.Б. Брейдак Ю.Г. // Українські медичні вісті: Ювілейний VIII з'їзд ВУЛТ, Івано-Франк., 21-22 квіт. 2005 р.: тези доп. / Державний медичний

6. університет. - К., 2005. - С. 391. (Дисертантом проведено експериментальну частину роботи, пов'язану з визначенням біохімічних та імунологічних показників токсичного впливу хімічних речовин, інтерпретацію отриманих результатів та підготовку публікації до друку).

7. Методичні особливості гігієнічної оцінки сучасних полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів / Т.С. Зазуляк, О.І. Галушка, Ю.Г. Брейдак, І.В. Перейма // Збірка тез доповідей: X міжнарод. науково-практ. конф. “Екологія. Людина. Суспільство”, 16-21 трав. 2007 р.: тези доп./ Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”. - К., 2007. - С. 183. (Дисертантом проведено аналіз існуючої методичної бази для проведення гігієнічної експертизи корпусних меблів, запропонувано шляхи її удосконаленя, підготовлено публікацію до друку).

8. Шамлян О.В. Вивчення емісії формальдегіду з плит ДВП виробництва фірми “FIBRIS” (Польща) / О.В. Шамлян, Ю.Г. Брейдак, І.В. Перейма // Актуальні проблеми профілактичної медицини: зб. наук. праць. - Львів, 2007. - Вип. № 7. - С. 86-87. (Дисертантом проведено аналіз хімічного складу дослідних зразків, сплановано експеримент, здійснено фотометричні вимірювання концентрацій хімічних речовин).

9. Методичні аспекти еколого-гігієнічної оцінки сучасних полімервмісних будівельних матеріалів / О.І. Галушка, В.А. Туркіна, Ю.Г. Брейдак,

10. І.В. Перейма // Матеріали конференції “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни”, 17-18 трав. 2007 р. / Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни. - Львів, 2007. - Вип. № 5. - С. 260-263. (Дисертантом проведено аналіз хімічного складу дослідних взірців, сплановано експеримент, здійснено фотометричні вимірювання концентрацій хімічних речовин, підготовлено публікацію до друку).

11. Зазуляк Т.С. Особливості токсичного впливу на організм людини сучасних корпусних меблів / Т.С. Зазуляк, Ю.Г. Брейдак, І.В. Перейма // XII Конгрес СВУЛТ, Івано-Франк., 25-28 вер. 2008 р.: тези доп. / Державний медичний університет. - Івано-Франк., 2008. - С. 490. (Дисертантом проведено сінітарно-хімічні та токсикологічні експерименти з визначенням біохімічних, гематологічних та імунологічних показників та інтерпретацією результатів досліджень, підготовку публікації до друку).

9. Брейдак Ю.Г. Вивчення мікробної стійкості деревних плит / Ю.Г. Брейдак, Т.С. Зазуляк. В.В. Бакланський, Н.М. Дзябка. І.В. Перейма // Актуальні проблеми профілактичної медицини: зб. наук. праць. - Львів, 2008. - Вип.

№ 8. - С. 14-21. (Дисертантом проведено експерименти з визначенням рівнів забруднення деревних плит мікроорганізмами, інтерпретацію результатів досліджень, підготовку публікації до друку).

10. Кузьмінов Б.П. Радіаційне забруднення деревних меблевих плит / Б.П. Кузьмінов, Ю.Г. Брейдак, І.В. Перейма, Т.С. Зазуляк. В.В. // Актуальні проблеми профілактичної медицини: зб. наук. праць. - Львів, 2008. -

Вип. № 8. - С. 43-44. (Дисертантом проведено радіологічні вимірювання на сцинтиляційному спектрометрі, інтерпретацію результатів досліджень та підготовку публікації до друку).

Анотація

Брейдак Ю.Г. Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДП “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2010.

Проведено санітарно-хімічні, радіологічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів. Доведено, що сучасні корпусні меблі за рахунок наявності деревних плит, личкувальних матеріалів, плит на основі поліефірних смол, лакових покрить є джерелом забруднення житлових приміщень формальдегідом, аміаком, дибутилфталатом, ацетоном, дихлоретаном та іншими хімічними речовинами, рівні міграції яких перевищують гігієнічні нормативи і негативно впливають на організм. Розроблено і науково обґрунтовано гігієнічні критерії безпеки полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів та запропоновано методичну схему їх гігієнічної регламентації для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Ключові слова: полімервмісні матеріали для виробництва корпусних меблів, критерії безпеки, гігієнічна регламентація.

Аннотация

Брейдак Ю.Г. Гигиеническая регламентация полимерсодержащих материалов для производства корпусной мебели - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2010.

Проведены санитарно-химические, радиологические, токсикологические и микробиологические исследования полимерсодержащих материалов для производства корпусной мебели. Установлено, что современная корпусная мебель за счет содержания древесных плит, облицовочных материалов, плит на основе полиэфирных смол, лаковых покрытий является источником загрязнения жилища формальдегидом, аммиаком, дибутилфталатом, ацетоном, дихлорэтаном и другими химическими веществами, уровни миграции которых превышают гигиенические нормативы.

Воздействие формальдегида проявляется общетоксичным и иммунотоксичным эффектами, воспалительными изменениями в трахее и бронхах.

Древесностружечные плиты могут содержать древесину, накопившую техногенные изотопы, не обладают фунгицидными свойствами и не стимулируют рост кишечной палочки на своей поверхности.

Разработаны и научно обоснованы гигиенические критерии безопасности полимерсодержащих материалов для производства корпусной мебели и предложена методическая схема их гигиенической регламентации для потребностей государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы.

Ключевые слова: полимерсодержащие материалы для производства корпусной мебели, критерии безопасности, гигиеническая регламентация.

Summary

Yu.H. Breydak Hygienic rating of polymer-containing materials for production of cabinet furniture - manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Medical Science in speciality 14.02.01 - Hygiene and Professional Pathology. - A.M. Marzieiev Institute of Hygiene and Medical Ecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Sanitary and chemical, radiological, toxicological and microbiological researches into the polymer-containing materials for production of cabinet furniture were carried out. It was established that modern cabinet furniture because of containing the wood-based panels, facing materials, polyester resin-based panels, lacquer coatings is the source polluting the dwelling with formaldehyde, ammonia, dibutilphthalate, acetone, dichloroethane and other chemical agents, the migration rate of which exceeds the hygienic rating.

Influence of formaldehyde shows itself in general toxic and immunotoxic effects, inflammatory changes in trachea and bronchus.

Wood particle boards may contain wood that has accumulated induced isotopes; they neither have fungicidal characteristics, nor stimulate the growth of colon bacillus on their surface.

Hygienic safety criteria of polymer-containing materials for production of cabinet furniture were developed and scientifically grounded, and methodological scheme of their hygienic rating for the needs of the state sanitary and epidemiological expert examination was suggested.

Key words: polymer-containing materials for production of cabinet furniture, safety criteria, hygienic rating

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів" скачать

Подобные документы

Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту
Оцінка стоматологічного стану осіб із хворобами пародонта Донецької області. Лікування генералізованого пародонти ту II-го та III-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичних матеріалів, оцінка його клінічної ефективності та розробка рекомендацій.

автореферат [671,3 K], добавлен 02.04.2009
Аналіз можливостей реставрації ділянок рецесії ясен з використанням композитних матеріалів
Апробація та оцінка можливостей реставрації ділянок рецесії ясен з використанням композитних матеріалів. Відновлення цілісності морфо-функціональної структури зуба шляхом прямої композитної реставрації з урахуванням параметрів білої та рожевої естетики.

статья [1,8 M], добавлен 21.09.2017
Санітарна мікробіологія як наука
Предмет і задачі санітарної мікробіології. Санітарно-бактеріологічні лабораторії та обладнання. Характеристика методів санітарно-мікробіологічних досліджень. Види патогенних мікроорганізми, які визначаються в різних об'єктах зовнішнього середовища.

реферат [146,2 K], добавлен 19.10.2010
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Проект цеху виробництва 0,2% розчину ропівакаїну для інфузій в ампулах по 10 мл потужністю 77 700 пакувань на рік
Використання місцевих анестетиків, їх класифікація та типи, функціональні особливості. Характеристика і класифікація розчинів. Розчин ропівакаїну, його хімічна структура, елементи, фармакологічні властивості. Опис сировини, матеріалів і напівпродуктів.

дипломная работа [656,9 K], добавлен 11.10.2014
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості
Підвищення ефективності хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості шляхом застосування остеопластичних матеріалів, доповнених аутогенним тромбоцитарним концентратом та біологічно активними мембранами.

автореферат [680,6 K], добавлен 04.04.2009
Чутливість деяких патогенних мікроорганізмів до антибіотиків цефалоспоринів ІІІ покоління
Антибіотики: історія відкриття, застосування та класифікація. Визначення чутливості до антибіотиків за методом дифузії в агар, методом серійних розведень та методом розведення на рідкому поживному середовищі. Ефективність застосування антибіотиків.

дипломная работа [105,6 K], добавлен 21.09.2010
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Антисептик-стимулятор Дорогова
Біографія О.В. Дорогова. Методика виготовлення тканинного лікарського препарата АСД, його види, хімічний склад. Клінічні дослідження препарату на людях, фармакологічний аналіз дії. Вплив цих ліків на газовий та енергетичний обмін, на нервову систему.

презентация [2,0 M], добавлен 22.11.2015
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Проект цеху виробництва 15% розчину маніту в флаконах по 400 мл потужністю 25000 пакувань/рік
Клінічні аспекти використання маніту в інтенсивній терапії. Переваги ін'єкційного шляху введення ліків. Характеристика сировини, матеріалів та готового препарату. Стадії технологічного процесу виробництва розчину маніту, вибір та розрахунок обладнання.

дипломная работа [465,1 K], добавлен 19.12.2011
Ендокринні патології школярів і їх профілактика
Характеристика анатомо-фізіологічних особливостей та найпоширеніших патологій ендокринних залоз. Природа та механізм дії гормонів. Вплив гормонів щитовидної залози на ріст та розвиток дитячого організму. Профілактичні заходи щодо попередження патологій.

дипломная работа [125,4 K], добавлен 23.10.2014
Вплив алкоголю на репродуктивну систему підлітків
Оцінка сучасної проблематики підліткового алкоголізму. Злоякісний вплив алкоголю на стан печінки, нирок, імунної системи і гормонального балансу підлітків. Формування алкогольної залежності і токсикологічне отруєння репродуктивної системи підлітків.

реферат [24,0 K], добавлен 21.10.2014
Вплив занять спортом на функціональні можливості серцево-судинної та респіраторної систем
Морфо-функціональна характеристика серцево-судинної та респіраторної (дихальної) систем. Сутність методу степ-тесту. Порядок визначення частоти серцевих скорочень, тиску та об`єму крові. Аналіз впливу фізичних навантажень на кардіо-респіраторну систему.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010
Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.

автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009
Стан системного та місцевого імунітету та рівень протизапальних цитокінів у дітей, хворих на бронхіальну астму
Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.

научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011
Променеве дослідження щитоподібної залози
Радіофармацевтичне забезпечення радіонуклідних досліджень щитоподібної залози. Визначення її йоднакопичувальної здатності. Особливості динамічної та статичної тиреосцинтиграфії, радіоімунний аналіз. Променева анатомія щитоподібної залози, її пухлини.

реферат [178,8 K], добавлен 25.12.2010
Догляд за тяжкохворими новонародженими дітьми у відділенні інтенсивної терапії. Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні в Україні
Особливості санітарно-гігієнічного режиму і прибирання відділення. Основні правила догляду за недоношеними дітьми. Туалет дитини. Спостереження за станом і поведінкою новонародженого. Вигодовування.

реферат [17,6 K], добавлен 07.06.2006

Другие документы, подобные "Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.