Експериментальне обґрунтування простатопротекторних властивостей простатофіту

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК.615.454.2:616.65-008.6:582.824

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ обґрунтування ПРОСТАТОПРОТЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОСТАТОФІТУ

14.03.05 - фармакологія

ЧИСТЯКОВ Олексій Геннадійович

Харків-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету МОЗ України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Россихін Василь Вячеславович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри урології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор маслова Наталія Федорівна, Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» (м. Харків), завідувачка лабораторією біохімічної фармакології

доктор медичних наук, професор ЗАМОРСЬКИЙ Ігор іванович, Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедрою фармакології

Захист дисертації відбудеться «14» травня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий «___» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, д. біол. н., професор Л.М. МАЛОШТАН

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складною і поки ще далекою від вирішення є проблема раціональної терапії хронічного простатиту (ХП) та доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). хронічний простатит на цей час залишається однією із медико-соціальних проблем, що обумовлено кількома аспектами: поліетіологічністю і багатофакторністю його патогенезу, різноманітністю клінічної картини, схильністю до затяжного і рецидивуючого перебігу, частими ускладненнями (Лоран О.Б., Сегал А.С., 2002). За даними епідеміологічних досліджень на ХП страждає 35-58% чоловіків, із них більше 50% - це хворі у віці 20-40 років, до 60 років захворюваність складає 85%. В Україні кожному третьому чоловікові середнього віку встановлено діагноз простатит (Бойко Ю.Я., Гаврилюк А.В., 2003). ХП зустрічається переважно у чоловіків репродуктивного віку, що значно підвищує значимість даного питання, оскільки при цьому захворюванні знижується сексуальна функція хворих, призводячи до порушення фертильності, зниження репродуктивного здоров'я і погіршення демографічних показників. Сексуальна дисфункція ускладнюється тяжким психоемоційним станом пацієнтів і негативно впливає на якість їх життя (Бабелюк В.Е., 2001; Бабюк И.А., Толстопятов А.М., 2000).

Демографічні тенденції у світі і на Україні свідчать, що населення (як чоловіче, так і жіноче) старіє. Більше стає чоловіків у віці за 60 років, що створює велику когорту хворих на ДГПЗ. Остання характеризується складним патогенезом (гормональний, запальний, аутоімунний компоненти) та різноманітними симптомами дисфункції нижніх сечових шляхів. На фоні поліморбідного статусу синдром нижніх сечових шляхів значно погіршує якість життя чоловіків похилого віку.

Незважаючи на застосування різних способів лікування ХП та ДГПЗ, у тому числі і багаточисельних комбінованих схем з використанням лікарських препаратів різних фармакологічних груп, складність етіопатогенезу ХП та ДГПЗ призводить до того, що ефективність терапії, яка проводиться, часто ускладнюється побічними ефектами і має ряд протипоказань. У зв'язку з цим пошук і створення нових простатопротекторних препаратів з комплексною фармакологічною дією, здатних одночасно впливати на різні ланки патологічного процесу ДГПЗ та ХП і не чинити негативного впливу при тривалому прийомі, є надзвичайно важливим та актуальним.

Виходячи з цього, пріоритетними є фітопрепарати, комплекси БАР яких забезпечують виражену терапевтичну ефективність, багатогранність фармакодинаміки, широкий діапазон терапевтичної дії, високу біодоступність, «фізіологічну м'яку» корекцію порушених функцій і безпечність (Дроговоз С.М., 2005). Крім того, сьогодні відзначається значна обмеженість номенклатури вітчизняних простатопротекторів.

Для терапії хворих на ХП та ДГПЗ використовують рослини, які проявляють протизапальні, спазмолітичні, анальгетичні, антибактеріальні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі, імуномодулюючі, стимулюючі потенцію, нормалізуючі рівень статевих гормонів та інші властивості. Враховуючи вищезазначене був створений вітчизняний фітозбір простатофіт.

Дане дослідження присвячене експериментальному обґрунтуванню доцільності використання при ХП та ДГПЗ препарату простатофіт, що відкриває значні можливості для насичення українського фармацевтичного ринку лікарськими засобами, які застосовують в урологічній, андрологічній та геронтологічній практиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету «Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природного походження, їх застосування в медичній практиці» (№ державної реєстрації 87678).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є експериментальне обґрунтування доцільності використання простатофіта для лікування простатитів і доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання:

1. Обґрунтувати (фітохімічно та фармакологічно) доцільність фармакологічної дії складових простатофіту при ДГПЗ та ХП.

2. Визначити умовно-терапевтичну дозу простатофіту.

3. Вивчити особливості простатопротекторної дії простатофіту на моделях ХП та ДГПЗ.

4. Провести дослідження протизапальної дії простатофіту на моделях карагенінового набряку, ультрафіолетової еритеми, паперової гранулеми.

5. Вивчити спектр фармакологічної дії простатофіту:

- спазмолітичну - на моделі внутришньочеревного введення хлориду барію;

- аналгетичну - на моделі «оцтових» корчей;

- антиандрогенну - на моделі тестостеронової індукції;

- протимікробну - в умовах іn vіtro методом «колодязів».

6. Порівняти простатопротекторну дію простатофіту та простаполу

Об'єкт дослідження - фармакологічне обґрунтування використання простатофіта в якості простатопротектора.

Предмет дослідження - вивчення простатопротекторної, антипроліферативної, протизапальної, антиоксидантної та антиандрогенної активностей простатофіту.

Методи дослідження. При виконанні роботи були використані фармакологічні, патофізіологічні, біохімічні, гематологічні, гістологічні, мікробіологічні та статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У даній роботі вперше встановлено:

Багатокомпонентний рослинний препарат простатофіт виявляє простатопротекторну активність. Простатофіт в умовах експериментальної ДГПЗ зменшує масу і об'єм передміхурової залози (ПЗ) щурів. Простатофіт знижує рівень ТБК-активних речовин в гомогенаті ПЗ у відповідності зі зменшенням об'єму ПЗ на моделі ДГПЗ.

На моделі хронічного простатиту з циститом, індукованого хлоретилом, встановлена простатопротекторна активність простатофіту та його перевага над простаполом за здатністю пригнічувати запальний процес в передміхуровій залозі: нормалізація показників ШОЕ, перекисного окиснення ліпідів, сперматогенезу та морфоструктури передміхурової залози та сечового міхура.

Простатофіт проявляє протизапальну, антипроліферативну, антиоксидантну, анальгетичну, спазмолітину, антиандрогенну та антимікробну дії.

Простатофіт за простатопротекторною дією перевищує простапол.

За результатами дослідження одержаний деклараційний патент України на корисну модель за № u207-13643 від 06.12.2007 р. «Cпосіб лікування хворих на аденому простати та хронічний простатит».

Практичне значення отриманих результатів. За результатами доклінічних досліджень фітопрепарату простатофіт надані матеріали у ДФЦ МОЗ України. Простатофіт успішно пройшов клінічні випробування і на сьогодні дозволений до медичного застосування (Приказ МОЗ України № 85 від 27.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено вивчення джерел літератури з сучасної фармакотерапії ДГПЗ та ХП, проведені скринінгові дослідження складу рослинного препарату простатофіт. Встановлена його умовно-терапевтична доза, простатопротекторна дія, на моделях ДГПЗ, простатиту з циститом. Виконані експерименти з вивчення простатопротекторної, спазмолітичної, протизапальної, антиоксидантної, протимікробної, антиандрогенної активностей простатофіту та проведена статистична обробка отриманих результатів. Опубліковані основні положення результатів виконаної роботи за темою дисертації. Також проведений аналіз одержаних результатів та сформульовані висновки.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені на науково-практичній конференції «Симптоми нижніх сечових шляхів» - дві доповіді (м. Харків, 2007р.); міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя» (м. Київ, 2007р.), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (м. Харків, 2008р.), засіданнях кафедри фармакології НфаУ (2005-2009рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт: 6 статей, з них 4 статті у фахових журналах, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України; монографія «Простатопротектори», 1 посібник для лікарів, 1 патент на винахід, 3 тези доповідей.

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3-х розділів власних експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, переліку використаних джерел літератури. Загальний об'єм дисертації складає 187 сторінок машинопису. Робота ілюстрована 28 таблицями, 23 рисунками. Список використаних джерел складає 348 найменувань, з яких 145 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження виконані на 20 мурчаках та 348 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях масою 150-170 г. Робота з тваринами проводилась згідно міжнародних вимог про гуманне ставлення до тварин та з дотриманням вимог директиви 86/609/ЕЕС з питань захисту тварин.

Об'єктом даного фармакологічного дослідження був комплексний препарат з рослинної сировини «Простатофіт» у вигляді складної спиртової настойки (етанол 70⁰), серія G030202, G030502, виробництва ТОВ «НВФК» «Ейм» (м. Харків). До складу препарату увійшли такі рослини (на 1 л настойки): кропиви корені - 40 г, аїру кореневища - 20 г, ромашки квітки - 20 г, буркуну трави - 20 г, чистотілу трави - 20 г, кропиви собачої трави - 20 г, берези бруньки - 20 г, софори японської плоди - 20 г, шавлії листя - 20 г.

В якості препарату порівняння використовували препарат «Простапол» у вигляді спиртового екстракту (Herbapol S.A., Польща; розфасований ВАТ «Фармак», Україна, серія Р.01.01/02712), який є аналогом за медичним призначенням.

Для вибору оптимального складу простатофіту були проведені скринінгові дослідження 4 композицій різних фітозборів.

Порівняльну оцінку ефективності фітокомпозицій проводили за двома активностями: протизапальною (паперова гранульома) та антиоксидантною (іn vіvo визначали рівень ТБК-активних речовин). Вибір протизапальної та антиоксидантної активності в скринінгових дослідженнях пов'язаний з тим, що серед досліджуваних рослин даних фітокомпозицій 7 володіють протизапальною та 6 антиоксидантною діями. Крім того доведено, що для перспективних простатопротекторів бажаним є їх вплив на такі ланцюги патогенезу ХП та ДГПЗ, як запалення та порушення вільно-радикального окислення (ВРО).

Кожну фітокомпозицію вводили щурам внутрішньошлунково в дозах 0,5 та 2 мл/100 г в профілактично-лікувальному режимі 1 раз на добу протягом 7 діб до імплантації рулончика та щоденно двічі на добу протягом наступних 7 діб після операції. У всіх дослідженнях простатофіт та препарат порівняння розводили очищеною водою у співвідношенні 1:10.

Вивчення простатопротекторної активності даних препаратів проведене при двох шляхах введення щурам: внутрішньошлунково та ректально.

Вивчення простатопротекторної дії простатофіту проводили на моделях простатиту та ДГПЗ. Експериментальний простатит з циститом викликали у щурів локальним струменевим зрошенням сечового міхура та правої вентральної долі ПЗ хлоретилом (Ларьяновская Ю.Б., 1999).

Поглиблене дослідження антиексудативної дії простатофіту проводили на моделі експериментальної еритеми, яку викликали ультрафіолетовим випромінюванням (УФ еритема) (Стефанов О.В., 2001).

Анальгетичні властивості простатофіту визначали на моделях вісцерального болю - модель «оцтових корчів» (Стефанов О.В., 2001).

Спазмолітичну активність простатофіту вивчали на щурах-самцях, у яких внутрішньочеревним введенням хлориду барію у дозі 15 мг/кг викликали спазм непосмугованих м'язів різних органів, в тому числі і сечостатевої системи (Стефанов О.В., 2001). Антимікробну активність досліджували методом дифузії в агар у модифікації «колодязів» (Волянський Ю.Л., 2004).

Антиандрогенну активність простатофіту досліджували згідно методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України «Скринінгові дослідження речовин з передбачуваною андрогенною та антиандрогенною активністю».

Всі дослідження були виконані згідно з Методичними рекомендаціями ДФЦ МОЗ України з доклінічного вивчення лікарських засобів, 2001.

Отримані результати експериментальних досліджень обробляли методами варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юдента. У всіх випадках різниці одержаних даних вважали достовірними при p0,05.

результати досліджень та їх обговорення

Визначення складу та ефективної дози простатофіту (розділ 3). Для створення даної фітокомпозиції простатофіту були проаналізовані доступні джерела літератури відносно фармакологічних властивостей БАР, що містяться у рослинах-складових простатофіту; співвіднесені фармакологічні ефекти БАР даних рослин з їх хімічним складом; обґрунтоване значення фармакологічної дії складових простатофіту з огляду на їх вплив на різні патогенетичні ланки ХП та ДГПЗ. Такий різнобічний порівняльний аналіз дав можливість обгрунтувати перспективність забезпечення простатопротекторної дії простатофіту за рахунок флавоноїдів (містять 8 ЛРС простатофіту), алкалоїдів (3 ЛРС), ефірних олій (містять 7 ЛРС простатофіту), та інших БАР.

У досліджуваній фітокомпозиції позитивним є те, що, по-перше, до складу простатофіту входить тільки рослинна сировина, яка є у вітчизняному списку офіцинальних лікарських засобів України. По-друге, серед компонентів даного простатопротектора відсутні токсичні види лікарської рослинної сировини, по-третє, позитивним є присутність різних класів діючих речовин, що забезпечує полівалентність фармакологічної дії простатофіту.

Так, згідно даних літератури (Литвинець Є.А., 2007; Чекман І.С., 2000) рослини, БАР яких входять до складу простатофіту, є фармакологічно активними речовинами, які впливають на різноманітні ланки патогенезу ДГПЗ та ХП.

Для лікування вказаних захворювань передбачалось використовувати: протипухлинну (кропива, чистотіл, ромашка, шавлія, буркун), протизапальну (кропива, аїр, ромашка, чистотіл, береза, шавлія, буркун), сечогінну (кропива, аїр, чистотіл, кропива собача, береза), анальгетичну (аїр, ромашка, буркун, чистотіл, софора), антиоксидантну, мембраностабілізуючу, спазмолітичну (аїр, ромашка, чистотіл, собача кропива, береза, шавлія), седативну (кропива собача) дію рослинної сировини, що входить до складу простатофіту. Важливим моментом є також здатність рослин, що входять до складу даного препарату, підсилювати потенцію (аїр, кропива, чистотіл, ромашка).

Враховуючи, що ДГПЗ частіше розвивається у чоловіків похилого віку, корисними є коронаролітична та кардіопротекторна (ромашка, кропива собача, береза, софора, шавлія), гіпотензивна (кропива собача) дія компонентів простатофіту.

Крім того, при аналізі результатів скринінгових досліджень чотирьох досліджуваних фітокомпозицій (за антипроліферативною активністю та рівнем ТБК-активних речовин) встановлено, що ІІІ фітокомпозиція (отримала назву простатофіт) проявила найбільшу активність.

ІІІ фітокомпозиція: кропиви корені - 40 г, аїру кореневища - 20 г, ромашки квітки - 20 г, буркуну трава - 20 г, чистотілу трава - 20 г, кропиви собачої трава - 20 г, берези бруньки - 20 г, софори японської плоди - 20 г, шавлії листя - 20 г;

Для раціонального використання простатофіту має значення не тільки оптимальний склад його БАР, а й вибір ефективної дози. З метою виявлення залежності «доза-ефект» та встановлення ефективної дози простатофіту в умовах модельної ДГПЗ, його вводили щурам у лікувально-профілактичному режимі: одночасно вводили тестостерону пропіонат у дозі 3 мг/кг та простатофіт у широкому діапазоні доз 0,1; 0,5; 1,0; 1,5 та 2 мл/100г.

Через 21 день на моделі ДГПЗ, індукованої підшкірним введенням тестостерону пропіонату було встановлено, що маса та об`єм ПЗ у дослідних тварин, що отримували простатофіт були достовірно менші, ніж відповідні показники у щурів з групи контрольної патології (р0,05). При цьому визначено, що простатопротекторна дія характерна для простатофіту у широкому діапазоні доз.

Кращі показники відмічені при введенні простатофіту у дозі 1 мл/100г, але при підвищенні дози до 2 мл/100г маса та об`єм ПЗ досліджуваних тварин не змінювалися в порівнянні зі щурами, яким вводили 1 мл/100г простатофіту. Таким чином, умовно-терапевтична доза простатофіту на моделі тестостеронової ДГПЗ на щурах склала 1 мл/100 г маси тіла тварини.

Вивчення простатопротекторної активності простатофіту (розділ 4). Для встановлення особливостей простатопротекторної активності простатофіту вивчали його вплив на перебіг модельного простатиту з циститом та на моделі ДГПЗ у щурів-самців.

Дані моделі рекомендовані ДФЦ МОЗ України при доклінічному вивченні перспективних простатопротекторів (Стефанов О.В., 2001).

Після холодової травми, викликаної хлоретилом у тварин розвивався значний запальний процес, що зачіпав простату, сечовий міхур та сечовипускний канал, про що свідчать зміни показників крові (достовірне збільшення кількості лейкоцитів з 8,8±0,76 до 21,1±1,02х10⁹/л, рівня ШОЕ з 2,4±0,20 до 9,7±0,64 мм/год) та сечі.

У мазку сечі щурів з контрольною патологією лейкоцити повністю заповнювали поле зору, також були епітеліальні клітини та еритроцити у великій кількості. Аналогічні зміни характерні для простатиту як у людей (Алчинбаев М.К., Ибраева Л.Ш., 1999; Перевезев А.С., Сергиенко Н.Ф., 1998), так і для модельного простатиту (Бутенко І.Г. і співавт., 1999).

Для встановлення раціонального режиму введення простатофіту була вивчена його фармакологічна активність при двох шляхах введення: внутрішньошлунковому та ректальному.

У щурів, яких лікували простатофітом, спостерігалось значне покращення показників крові та сечі. Так, у щурів, яких лікували 7 днів простатофітом у дозі 1 мл/100г per os, та у щурів, яких лікували стільки ж днів введенням даної дози тільки по 0,5 мл/100г per os та per rectum, повністю достовірно нормалізувались показники крові (ШОЕ з 9,7±0,64 знизилась до 2,6±0,38 мм/год; кількість лейкоцитів - з 21,1±1,02х10⁹/л до 9,9±0,63 х10⁹/л; кількість еритроцитів підвищилась з 5,3±0,25х10⁶/л до 7,8±0,28х10⁶/л та гемоглобіну - з 121,4±4,89 до 152,7±2,52 г/л).

При цьому референс препарат простапол також проявив простатопротекторну дію, але вона була виражена дещо менше, ніж у простатофіту. Про останнє свідчить невідповідність показників крові (зниження ШОЕ тільки до 5,0±1,06 мм/год) у тварин, яких лікували простаполом, та хибнооперованих щурів. На відміну від тварин, які отримували простатофіт, у мазку сечі щурів, яких лікували простаполом, кількість лейкоцитів у полі зору складала 20-30 (не більше 8-10 в досліді з простатофітом).

У всіх тварин з експериментальним простатитом спостерігались різноманітні порушення секрету простати. У тварин, яких лікували простатофітом та простаполом, спостерігалися патологічні зміни тільки у деяких щурів (у 1-2 із 7) в структурі секрету ПЗ. Однак у більшості мазків секрету ПЗ у лікованих тварин картина кристалізації секрету наближалась до норми (хибнооперовані тварини).

Макроскопічне та мікроскопічне дослідження ПЗ також підтвердили простатопротекторну дію простатофіту та простаполу. У 70% тварин, яких лікували простаполом та простатофітом, спостерігалась подібна макроскопічна картина, що і у здорових щурів.

Таким чином, простатофіт та простапол мають виражену простатопротекторну дію, яка виражається у нормалізації морфологічних показників крові, сечі, структури сечового міхура, передміхурової залози та яєчок щурів. За вираженістю фармакологічних ефектів, які були оцінені за різними вивченими показниками на даній моделі патології простатофіт на 15-30% перевершує дію простапола.

Простатопротекторну дію простатофіту підтвердили патоморфологічні дослідження тканини ПЗ щурів, пошкодженої кріотравмою.

Для цього вивчено біоптати різних ділянок передміхурової залози, сечового міхура, яєчок щурів через 7 днів після кріотравми, які у лікувально-профілактичному режимі отримували простатофіт або простапол на фоні кріотравми.

Локальна струменева кріогенна дія хлоретилу на вентральну частину ПЗ викликала виражені морфологічні зміни, як у самій залозі, так і у суміжних з нею органах.

Лікувально-профілактичне введення простатофіту сприяє позитивній динаміці морфоструктури ПЗ та сечового міхура щурів, які зазнали кріовпливу. Значно знижена запальна та судинна реакція в слизовій та м'язовій оболонці сечового міхура та сім'явивідної протоки. Перехідний епітелій практично не змінений.

Препарат порівняння простапол також захищав морфоструктуру простати та сечового міхура від кровотравми, але його протекторна дія була менше виражена, ніж простатофіту (у капсулі та стромі ПЗ місцями відзначались осередки запалення та набряку).

Після лікувально-профілактичного введення простатофіту та простаполу у щурів не відмічено морфологічних ознак патологічної зміни сперматогенезу. Практично у всіх сім'яних канальцях відмічалася наявність резерву сперматогенезу - значна кількість сперматид, які визрівають, візуально чисельність клітин Лейдига була вища, ніж у щурів контрольної патології.

Для поглибленого вивчення простатопротекторної активності в умовах індукованої тестостероном ДГПЗ простатофіт і простапол вводили тваринам per os у дозі 1 мл/100г протягом 21 дня.

Аналіз результатів вивчення простатопротекторної дії простатофіту на моделі ДГПЗ показав, що у тварин, які отримували простатофіт та простапол, кровонаповнення передміхурових залоз практично таке ж, як і в інтактних щурів: ПЗ не набряклі, вони менш збільшені у розмірах у порівнянні з нелікованими щурами.

При зважуванні та визначенні об'єму ПЗ щурів, яких лікували простатофітом, виявлено статистично достовірне зменшення маси та об'єму простат у порівнянні з групою контрольної патології (p?0,05).

Порівняльний аналіз результатів дослідів показав, що введення тестостерону пропіонату протягом 21 дня викликає збільшення маси ПЗ на 73,9% порівняно до інтактних тварин (р?0,05). Маса ПЗ щурів, які отримували простатофіт, була на 31,7% менша, ніж у групі щурів з індукованою патологією (ДГПЗ).

У групі тварин, що отримували препарат порівняння простапол, маса ПЗ була на 24% менша, ніж у групі контрольної патології, що статистично достовірно (р?0,05).

Вплив простатофіту на масу та об'єм ПЗ у щурів з ДГПЗ

Примітки:

1) *- відхилення вірогідне відносно інтактного контролю, p?0,05;

2) ** - відхилення вірогідне відносно групи контрольної патології (КП), p?0,05.

Під час вимірювання об'єму ПЗ щурів визначено, що у тварин, яким вводили тільки тестостерон, об'єм ПЗ складав 0,43±0,04 см³, що на 48% більше, ніж у інтактних тварин (0,29±0,03 см³). Тварини, яких лікували простатофітом, мали об'єм ПЗ 0,28±0,02 см³, що на 35% менше у порівнянні з групою контрольної патології та рівний такому у інтактних тварин (р?0,05).

Отримані дані підтверджують адекватність вибраної моделі гіперплазії ПЗ, а також те, що проcтатофіт володіє здатністю зменшувати масу та об'єм гіперплазованої простати, що може бути розцінено як його вплив на статичний компонент ДГПЗ (Дроговоз С.М. 2005; Переверзев А.С., 1998).

Зважаючи на те, що ПОЛ є універсальною ланкою патологічних процесів в організмі, у тому числі при патології ПЗ, у гомогенаті передміхурової залози щурів був визначений рівень ТБК-активних речовин та ВГ (Hіnyokіka Kіyo, 2008).

Результати досліджень показали, що у тварин з індукованою гіперплазією ПЗ рівень ТБК-активних речовин був на 77% вищий, ніж у інтактних тварин (р?0,05), а вміст ВГ знизився на 45%, що підтверджує факт важливої ролі оксидативного стресу в етіології ДГПЗ. У групі тварин, яким вводили простатофіт, показники ТБК-активних речовин та ВГ становили 1,5±0,5 ммоль/мг білка та 0,860,03 мкмоль/г, відповідно, що на 35% (ТБК) нижче та 32% (ВГ) вище у порівнянні з контрольною патологією (р?0,05). У групі тварин, які отримували простапол, ці показники складали 13,4% (ТБК) та 10,8% (ВГ) в порівнянні з тваринами з індукованою ДГПЗ.

Аналізуючи вищенаведені результати, можна зробити висновок, що простатофіт, володіючи антиоксидантною дією, зможе попереджувати гіперплазію тканин ПЗ, що особливо важливо для перспективного простатопротектора. Цей висновок співпадає з думкою багатьох вчених урологів (Аляєв Ю.Г. і співавт., 2007; Перевезев А.С., Сергиенко Н.Ф., Илюхин Ю.А., 2005).

Стромальна гіперплазія ПЗ має гормонзалежний характер (Лесовой В.Н. і співавт., 2006; Лоран О.Б., Сегал А.С., 2002). Тому у крові дослідних тварин були визначені рівні тестостерону, естрадіолу, показник співвідношення естрадіол/тестостерон.

Було виявлено, що рівень тестостерону в групі тварин після тритижневого введення тестостерону, а також у щурів, що отримували простатофіт та простапол, змінився несуттєво: його рівень склав у середньому 3,36±0,6 - 4,18±1,4 мкг/л, у той час як у інтактних тварин він був 3,5±0,5 мкг/л (р?0,05). Тоді як рівень естрадіолу у тварин з ДГПЗ був на 33,6% вищий, ніж у інтактних тварин (р?0,05). У групі тварин, яким вводили простатофіт, рівень естрадіолу на 35% нижчий у порівнянні з групою контрольної патології. Різниця у рівні естрадіолу у тварин, що отримували простатофіт, у порівнянні з групою контрольної патології статистично достовірна (р?0,05). Показник рівня естрадіолу в групі тварин, що отримали референс-препарат простапол був на 26,7% вищий, ніж у інтактних тварин (р?0,05). Це вказує на меншу простатопротекторну ефективність простаполу, бо ДГПЗ є гормонозалежною доброякісною пухлиною, гіперплазія якої корелює з високим підвищеним рівнем естрадіолу (Sugaya К., Kadekawa К., Іkehara A., 2003).

Збільшення співвідношення між eстрадіолом та тестостероном сприяє стромальній гіперплазії ПЗ (Лоран О.Б., Сегал А.С., 1999). У тварин, що отримували простатофіт, показник співвідношення естрадіол/тестостерон був на 50% нижчим, що статистично достовірно (Р?0,05) у порівнянні з контрольною патологією. У групі тварин, що отримували простапол, співвідношення естрадіол/тестостерон було на 16,7% нижче відносно групи контрольної патології (р?0,05). Проте, простатофіт знижував цей показник на 33,3% більше, ніж референс-препарат простапол.

Таким чином, отримані дані дозволяють зробити припущення, що простатофіт і простапол володіють здатністю інгібувати ароматазу і, таким чином, впливати на даний ланцюг патогенезу ДГПЗ, але у простатофіту ця здатність виражена сильніше (Аромире O. K., 2001; Лопаткин Н. А., 2003).

При мікроскопічному дослідженні різних типів передміхурових залозок у всіх групах щурів були виявлені характерні гістологічні зміни. У групі інтактних щурів кількість проліферативних залозок не перевищувала 7,8%, тоді як у групі тварин, яким індукували ДГПЗ, кількість цих залозок склала 23,1%. У щурів, які поряд з індукуванням ДГПЗ отримували простатофіт, знайдено на 60,6% менше проліферативних залозок, ніж у щурів групи контрольної патології (р?0,05). Зниження кількості проліферативних залозок вказує на зменшення проліферації залозистої тканини ПЗ під впливом простатофіту (Переверзев А.С., Сергиенко Н.Ф., 1998; Braun F., 2002). Можливо, ця дія простатофіту пов'язана з наявністю в його складі ЛРС з собачої кропиви, чистотілу, бруньок берези, зокрема з їх ФАР: фітостеринами, алкалоїдами, моно-, дитерпеновими глікозидами (Гайшенець А.В., Самородов В.М., 1998). Щури, що отримали препарат порівняння простапол, мали на 30,8% менше проліферативних залозок, ніж у групі контрольної патології. Окрім цього, у групі тварин, що отримували простатофіт та простапол, визначається зменшення частки перехідних залозок від проліферуючих до секретуючих у порівнянні з групою контрольної патології в середньому на 37,8% і збільшення в середньому на 30-32% частки секретуючих та на 40-42% нефункціонуючих залозок, а також перехідних форм між ними. Все це вказує на зменшення процесу проліферації залозистої тканини у ПЗ щурів, яким вводили простатофіт та простапол.

Таким чином, виходячи з результатів дії простатофіту на моделях простатиту та ДГПЗ, можна зробити висновок, що він володіє простатопротекторною дією.

Вивчення фармакодинаміки простатофіту, що сприяє його простатопротекторній дії (розділ 5). Про перспективність простатофіту, крім вищенаведених результатів, свідчать дані, отримані при вивченні фармакодинаміки простатофіту, що сприяє його простатопротекторній дії.

Враховуючи те, що при ХП та розвитку ДГПЗ досить часто має місце запальна реакція у самій залозі (Sugaya К., Kadekawa К., Іkehara A., 2003), була досліджена протизапальна активність простатофіту на моделі карагенінового набряку. Простатофіт вводили щоденно дворазово per os у дозах 0,5; 1; 2 мл/100г за три доби до введення карагеніну та після введення останнього. Простатофіт інгібував розвиток набряку в усіх досліджуваних дозах. Найбільшу активність він виявив у дозі 1 мл/100г: протинабряковий ефект цієї групи тварин зберігався протягом всього досліду.

Позитивний вплив простатофіту на запальний процес підтвердили результати його дії на моделі експериментальної еритеми, викликаної ультрафіолетовим опроміненням. Зниження гіперемії, температури та товщини шкірної складки в місці еритеми у мурчаків в результаті обробки УФ-опромінених ділянок шкіри простатофітом вказує на зменшення місцевої запальної реакції шкіри та на антиексудативну дію простатофіту. Протизапальна дія простаполу на даній моделі була меншою, ніж простатофіту.

Також встановлено, що простатофіт в умовах запалення, індукованого УФ опроміненням, при комбінованому використанні (всередину та місцево) проявляє ще більшу протизапальну дію.

Результати проведених дослідів з вивчення антипроліферативних властивостей простатофіту підтвердили, що він достовірно пригнічує (на 24,3-54,1%, відповідно, у дозі 0,5 та 1 мл/100г) розвиток фіброзногрануляційної тканини навколо стороннього тіла та не поступається за ступенем даної дії референс-препарату. Це є достатньо важливим оскільки в клінічній практиці вогнища запалення в простаті викликають більш швидкий розвиток гіперпластичних процесів при ХП та ДГПЗ і частіше ініціюють її канцероматоз (Серняк Ю.П., 2007).

Досліджено також анальгетичний ефект простатофіту: доведено, що при внутрішньошлунковому введенні простатофіту відмічався дозозалежний розвиток анальгетичного ефекту. Так, при введенні простатофіту в дозі 0,1 мл/100 г анальгетичний ефект не відмічений; при збільшенні дози до 0,5 мл/100 г ефект складав 17%. У дозі 1 мл/100 г простатофіт спричиняв достовірне зменшення корчей у відношенні до контролю (ефект складав 38%). У той же час простапол у даному діапазоні доз практично не виявляв анальгетичнoї дії.

Отримані експериментальні дані дозволяють вважати, що препарат простатофіт володіє анальгетичною активністю, що вкрай важливо, оскільки дизурія при ХП, ДГПЗ, ХП + ДГПЗ супроводжується больовим синдромом, який значно знижує якість життя; у зв'язку з чим у клінічній практиці хворим призначають анальгетики у формі таблеток та супозиторіїв (Малек Фуад Еззеддін, Рижинко І.М., Міщенко О.Я., 2004; Пепенін В.Р., Спиридоненко В.В., 2004).

Спазмолітичну активність препарату простатофіт вивчали на щурах, яким внутрішньоочеревинно вводили хлорид барію у дозі 15 мг/кг, що викликало спазм клітин непосмугованих м'язів сечовивідних шляхів.

Внутрішньошлункове введення простатофіту у дозі 1 мл/100 г за 30 хв до дії спазмогенного агента призводить до статистично достовірного збільшення (р?0,05) кількості сечі (з 0,3±0,12 до 0,9± 0,16мл), проте, даний показник не досягає рівня інтактного контролю (1,4±0,19 мл). У даному експерименті референс-препарат простапол в аналогічній дозі збільшував кількість сечі тільки на 33%.

Отримані результати вказують на те, що препарат простатофіт виявляє виражену спазмолітичну дію на тонус сечового міхура та сечоводів в умовах їх гіпертонусу, викликаного хлоридом барію. З клінічної практики відомо, що при захворюванні на ХП, ХП + ДГПЗ сечовий міхур та простатична частина уретри знаходяться у підвищеному тонусі, що потребує призначення спазмолітиків (₁-адреноблокаторів) (Лоран О.Б. та ін., 2002; Amadesі S et al., 2001). простатофіт репродуктивний здоров'я

Антиандрогенна активність препарату простатофіт вивчена на інтактних самцях щурів, яким вводили тестостерон у дозі 1 мл/100 г протягом 12 діб. Підшкірні ін'єкції тестостерону викликають достовірне збільшення відносної маси андрогензалежних органів: сім'яних пухирців - на 143%, ПЗ - на 109%, m. levator anі - на 33%. При цьому введення тестостерону разом з простатофітом не викликало статистично достовірного збільшення у відношенні до інтактних тварин такого показника, як відносна маса m. levator anі (р=0,05). У групі самців, що отримали простатофіт та тестостерон, зареєстровано статистично достовірне (р0,05) зниження маси ПЗ та сім'яних пухирців, відносно щурів контрольної патології, проте, ці показники не досягають значень інтактного контролю.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про наявність у препарата простатофіт помірної антиандрогенної активності, яка проявляється в умовах підвищеної концентрації тестостерону в організмі самців щурів, та відсутня при фізіологічному рівні андрогенів. Це суттєво, бо у патогенезі ДГПЗ людини основною ланкою є гормональний дисбаланс з підвищенням рівня дегідротестостерону та відносна гіперестрогенемія (Аромире O. K., 2001).

Звісно, що одним з ускладнень ДГПЗ є ХП бактеріального генезу. Враховуючи те, що до складу простатофіту входять лікарські рослини, які володіють протимікробною, фунгіцидною, антисептичною дією, було вивчено його протимікробну дію в умовах іn vіtro методом дифузії в агар («метод колодязів»).

Встановлено, що простатофіт володіє помірною бактерицидною дією у відношенні мікроорганізмів. Тому застосування простатофіту дозволить знизити ризик виникнення інфекційного процесу при ХП та ДГПЗ.

Результати різнобічного експериментального вивчення простатопротекторної дії простатофіту узагальнені у таблиці 1.

Таблиця 1

Активність простатофіту, що забезпечує його простатопротекторну дію

Активність простатофіту	% змін
1	2
Зниження лейкоцитозу при ХП	53
Зниження ШОЕ при ХП	73
Зростання кількості еритроцитів крові при ХП	44,8
Зростання рівня гемоглобіну крові при ХП	20,5
Нормалізація секрету ПЗ при ХП	71
Зниження маси ПЗ при ДГПЗ	31,7
Зниження об`єму ПЗ при ДГПЗ	34,9
Зниження ТБК-активних речовин при ДГПЗ та ХП	35
Збільшення рівня ВГ при ДГПЗ та ХП	32
Зниження рівня естрадіолу при ДГПЗ	35
Зниження співвідношення естрадіол/тестостерон при ДГПЗ	50
Зниження кількості проліферуючих залоз при ДГПЗ	60,6
Антиексудативний ефект (протинабрякова дія)	18,2-21,5
Антипроліферативний ефект	54,1
Анальгезуючий ефект	38
Спазмолітичний ефект	20
Антиандрогенний ефект при ДГПЗ	23
Протимікробний ефект	20

Таким чином, наявність протизапальної, антипроліферативної, спазмолітичної, протимікробної та антиандрогенної дій простатофіту підтверджує, що склад даного фітопрепарату підібраний вдало, а наведені ефекти забезпечують у цілому простатопротекторний ефект простатофіту.

Дані щодо простатопротекторної дії простатофіту, що отримані в експерименті, були підтверджені при його клінічному використанні у хворих на ДГПЗ та ХП. При цьому стійкий позитивний клінічний ефект при використанні простатофіту спостерігається протягом 3-х місяців після закінчення хворими прийому препарату. ДФЦ МОЗ України дозволено медичне використання простатофіту у хворих на ранніх стадіях ДГПЗ та при ХП.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальненні дані про перспективність пошуку простатопротекторів рослинного походження та експериментально обґрунтовано використання рослинного препарату простатофіт для лікування ДГПЗ та ХП.

1. Встановлена простатопротекторна активність простатофіту на моделі простатиту з циститом та його перевага над простаполом за здатністю пригнічувати запальний процес в передміхуровій залозі та сечовому міхурі: нормалізації показників ШОЕ, кількості лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, перекисного окиснення ліпідів, сперматогенезу та морфоструктури передміхурової залози та сечового міхура.

2. Доведена простатопротекторна дія простатофіту на моделі ДГПЗ та встановлена перевага простатофіту над простаполом за вираженістю простатопротекторної дії, а саме: здатністю пригнічувати процес гіперплазії, перекісного окиснення ліпідів, нормалізувати морфоструктуру ПЗ і співвідношення естрадіолу та тестостерону.

3. Встановлено антиексудативний ефект простатофіту на різних моделях запалення: карагеніновому набряку, УФ-еритемі, кріопошкодженні простати та сечового міхура.

4. Простатофіт достовірно пригнічує процеси проліферації (на 24,3-54,1%, відповідно, у дозі 0,5 та 1 мг/100 г), що є важливим при розвитку гіперпластичних процесів в патогенезі ДГПЗ та ХП.

5. Простатофіт виявляє анальгетичну (38%), спазмолітичну (33%) та антиоксидантну (26,4%) активності, антиандрогенну та помірну протимікробну дію.

6. Механізм простатопротекторної дії простатофіту забезпечують його антипроліферативний, антиексудативний, антиоксидантний, спазмолітичний, антимікробний і анальгетичний ефекти.

7. Доведено, що склад комбінованого фітопрепарату простатофіту підібрано доцільно: всі 9 рослин в цілому забезпечують простатопротекторний ефект простатофіту, який підтвердили результати доклінічних досліджень простатофіту і ДФЦ МОЗ України дозволено його медичне застування у хворих на ранніх стадіях ДГПЗ та при ХП.

Список праць опублікованих за темою дисертації

1. Простатопротекторы / С.М. Дроговоз, О.Г. Чистяков, В.В. Россихин, Т.А. Бухтиарова та ін. - Х., 2005. - 184 с. (Особистий внесок здобувача: проведення аналізу даних літератури і одержаних результатів, підготовка та оформлення монографії).

2. Россихин В.В. Эффективность применения препарата простатофит в лечении больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы с сопутствующим простатитом: пособ. для врачей / В.В. Россихин, А.С. Горленко, О.Г. Чистяков - Харьков, 2007. - 32.с. (Особистий внесок здобувача: проведення аналізу даних літератури і одержаних результатів, підготовка та оформлення посібника)

3. патент на корисну модель за № u207-13643 (2007.12.06). Cпосіб лікування хворих на аденому простати та хронічний простатит / Россихін В.В., Чистяков О.Г.

4. Дроговоз В.В. Порівняння нових вітчизняних рослинних простатопротекторів просталад та простатофіт / В.В. Дроговоз, Н.І. Прокопишак, О.Г. Чистяков // Ліки. - 2007. - № 1-2. - С. 25. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

5. Ринок простатопротекторів в україні: реалії та перспективи / Г.В. Зайченко, І.М. Риженко, О.Г. Чистяков, Є.О. Солдатова // Провізор. - 2008. - № 16. - С. 39. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

6. Чистяков О.Г. Фармакологічне дослідження нового вітчизняного простатопротектора «Простатофит» / О.Г. Чистяков // Фармацевтический журнал. - 2009. - № 3. - С. 99-103. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

7. Россихин В.В. Клинико-экспериментальная характеристика современных простатопротекторов / В.В. Россихин, А.В. Зайченко, О.Г. Чистяков // Провизор. - 2007. - № 22. - С. 32-36. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

8. Россихін В.В. Експериментально-клінічне порівняння ефективності простатопротектору простатофіт / В.В. Россихін, С.М. Дроговоз, О.Г. Чистяков // Клінічна фармація. - 2008. - № 2. - С. 57-60. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

9. Россихін В.В. Порівняння дії простатофіту та простаполу при експериментальному простатиті та циститі / В.В. Россихін, О.Г. Чистяков // Клінічна фармація. - 2008. - № 3. - С. 61-63. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

10. Чистяков А.Г. Отдаленные клинические результаты применения растительного препарата простатофит у пациентов с хроническим простатитом / А.Г. Чистяков, А.В. Костров, А.С. Горленко // Тез. доп. науч.-прак. конф. урологии и нефрологи «Симптомы нижних мочевых путей», г. Харьков, (20-21 сент. 2007 г.) - Х., 2007. - С. 118.

11. Чистяков О.Г. Фармакологічне обгрунтування простатопротекторної дії простатофіту / О.Г. Чистяков // Тез. доп. Всеукр. конгр. «Сьогодення та майбутнє фармації», Харків, (16-19 квіт. 2008 р.) - Х., 2008. - С. 437.

12. Бутко Я.О. Особливості простатопротекторної дії нового фітозбору простатофіт / Я.О. Бутко, О.Г. Чистяков // Тез. доп. Міжнар. медико-фармац. конгр. «Ліки та життя», Київ, (6-9 лют. 2007 р.) - К., 2007. - С. 154.

анотація

Чистяков О. Г. Експериментальне обґрунтування простатопротекторних властивостей простатофіту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2010.

Проведено фармакологічне вивчення нового рослинного препарату простатофіт, до складу якого увійшли екстракти 9 рослин, БАР яких володіють антипроліферативною, протизапальною, антиоксидантною, спазмолітичною, анальгетичною та антиандрогеною діями.

На моделі хронічного простатиту (ХП) з циститом, індукованого хлоретилом, встановлена простатопротекторна активність простатофіту та його перевага над простаполом за здатністю пригнічувати запальний процес в передміхуровій залозі: нормалізація показників ШОЕ, перекисного окиснення ліпідів, сперматогенезу та морфоструктури передміхурової залози та сечового міхура.

На моделі доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), що була індукована тестостероном, доведена простатопротекторна дія простатофіту та встановлена перевага простатофіту над простаполом за вираженістю простатопротекторної дії, а саме: здатністю пригнічувати процес гіперплазії, перекісного окиснення ліпідів, нормалізувати морфоструктуру ПЗ.

Встановлено антиексудативний ефект простатофіту на різних моделях запалення: карагеніновому набряку, УФ-еритемі, кріопошкодженні простати та сечового міхура.

Простатофіт достовірно пригнічує процеси проліферації, що є важливим при розвитку гіперпластичних процесів в патогенезі ДГПЗ та ХП.

Доведено, що простатофіт виявляє анальгетичну (38%), спазмолітичну (33%) та антиоксидантну (26,4%) активності, антиандрогенну та помірну протимікробну дію.

Ключові слова: фітопрепарат простатофіт, простатопротекторна, протизапальна, анальгетична, антиоксидантна, спазмолітична, антибактеріальна активності, простатит, ДГПЗ.

Аннотация

Чистяков А. Г. Экспериментальное обоснование простатопротекторных свойств простатофита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 - фармакология - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2010.

Проведено фармакологическое изучение нового растительного препарата - простатофит, в состав которого вошли экстракты 9 растений, биологически активные вещества которых обладают антипролиферативным, противовоспалительным, антиоксидантным, спазмолитическим, анальгетическим и антиандрогенным действиями.

На модели хронического простатита с циститом, индуцированного хлорэтилом, установлена простатопротекторная активность простатофита и его преимущество над простаполом по способности подавлять воспалительный процесс в предстательной железе и мочевом пузыре.

На модели доброкачественной гиперплазии предстательной железы, индуцированой тестостероном, доказано простатопротекторное действие простатофита и установлено преимущество простатофита над простаполом по выраженности простатопротекторного действия, а именно: способностью подавлять процесс гиперплазии, перекисного окисления липидов, нормализовать морфоструктуру ПЖ и соотношение эстрадиола и тестостерона.

Увеличение соотношения между эстрадиолом и тестостероном способствует стромальной гиперплазии ПЖ. У животных, получавших простатофит, показатель соотношения эстрадиол/тестостерон был на 50% ниже по отношению к группе крыс контрольной патологией.

Можно предположить, что простатофит обладает способностью ингибировать ароматазу и, таким образом, влиять на данную цепь патогенеза ДГПЖ.

Установлен антиэкссудативный эффект простатофита на различных моделях воспаления: каррагениновом отеке, УФ-эритеме, криотравме простаты и мочевого пузыря.

Простатофит достоверно подавляет процессы пролиферации (на 24,3-54,1%, соответственно, в дозе 0,5 и 1 мг/100 г), что важно при развитии гиперпластических процессов в патогенезе ДГПЖ и ХП.

Простатофит проявляет анальгезирующую (38%), спазмолитическую (33%) и антиоксидантную (26,4%) активности, антиандрогенное и умеренное противомикробное действие.

Действие простатофита связано с наличием в его составе ЛРС пустырника, чистотела, березы почек, в частности их ФАВ: фитостеринами, алкалоидами, моно-, дитерпеновыми гликозидами.

Таким образом, в ходе экспериментальных исследований установлено простатопротекторное действие простатофита, которое обеспечивают его антипролиферативный, антиэкссудативный, антиоксидантный, спазмолитический, противомикробный и анальгезирующий эффекты.

Данные о простатопротекторной активности простатофита, полученные в эксперименте, были подтверждены при его клиническом использовании у больных ДГПЖ и ХП. ГФЦ МЗ Украины разрешено медицинское использование простатофита у больных на ранних стадиях ДГПЖ и при ХП.

Ключевые слова: фитопрепарат простатофит; простатопротекторная, противовоспалительная, анальгезирующая, антиоксидантная, спазмолитическая, антибактериальная активности, простатит, ДГПЖ.

summary

Chistyakov A.G. «Experimental study of prostatoprotective properties of prostatophyte». - Manuscript.

Thesis is for reaching the scientific degree of candidate of pharmaceutical sciences (PhD) on speciality - 14.03.05 - pharmacology. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2010.

In the model of chronic prostatitis with cystitis induced by chlorethyl was proved prostatoprotective activity of prostatophyte and its advantage over prostapol in their ability to suppress inflammation in the prostate gland and urinary bladder. prostatophyte normalizes erythrocyte sedimentation rates, the number of leukocytes, erythrocytes, hemoglobin; intensity of lipid peroxidation, spermatogenesis and morphological structure of the prostate and urinary bladder.

In the model of benign prostate hyperplasia, which was inducted by testosterone, the prostatoprotective effect of prostatophyte was proved and was established its advantage over prostapol on prostatoprotective effect, namely: the ability to suppress the process of hyperplasia, lipid peroxidation, normalization of morphological structure of prostate gland and the ratio of estradiol and testosterone.

...