Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ефективність лікувально-діагностичних та профілактичних стратегій метаболічного синдрому у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу

14.01.02 - внутрішні хвороби

Фогель Олена Олександрівна

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Швець Наталія Іванівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Приходько Вікторія Юріївна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапії і геріатрії, професор кафедри

доктор медичних наук, професор Катеренчук Іван Петрович, ВДНЗ "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини №2 з професійними хворобами, завідувач кафедри

Захист відбудеться "20" квітня 2010 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий "19" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Т.М. Бенца

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають перше місце серед причин смертності в Україні [Коваленко В. М., 2006; Сіренко Ю. М., 2008]. Важливу роль у їх виникненні відіграють негативні "надбання прогресу": гіподинамія, збільшення калорійності харчових продуктів, хронічний стрес. Ці фактори викликають неухильне зростання серед населення артеріальної гіпертензії (АГ), ожиріння, дисліпідемії та цукрового діабету (ЦД) 2 типу. На сучасному етапі актуальність багатофакторного підходу в реалізації заходів первинної та вторинної профілактики ССЗ набуває особливого значення [Мітченко О.І., 2009].

Ризик розвитку ССЗ тісно пов'язаний з метаболічним синдромом (МС) [Кравчун Н.А., 2008], який об'єднує в собі багато факторів високого кардіоваскулярного ризику. В сучасних умовах МС є актуальною проблемою медицини внаслідок його значної розповсюдженості, що постійно зростає.

Своєчасна діагностика МС має важливе клінічне значення, оскільки цей стан належить до коригованих факторів ризику [Маньковський Б.Н., 2005; Землянская М. М., 2008; Мітченко О.І., 2009]. Тобто, при адекватному лікуванні можна досягти зникнення чи принаймні регресу основних його проявів, що в свою чергу призводить до зниження загального ризику розвитку ССЗ.

Терапевтичні заходи у хворих з МС повинні бути комплексними та впливати на всі наявні фактори ризику. Як відомо, при зниженні маси тіла на 5-10 % за 4-6 місяців, ризик ССЗ зменшується на 9%, ЦД 2 типу - на 44%, загальної смертності - на 20% [Лупанова В.П., 2003; Ковалева О.Н., 2008]. Не менш важливою метою лікування МС є корекція супутніх факторів ризику: АГ, дисліпідемії та порушення толерантності до глюкози (ПТГ) [Коваленко В. М., 2006].

Таким чином, виявлення пацієнтів з надлишковою масою тіла (НМТ), їх динамічне спостереження та розробка алгоритмів раннього виявлення ССЗ, порушень вуглеводного і ліпідного обмінів має науковий і практичний інтерес, тому що дозволить покращити якість життя, зменшити відсоток інвалідизації і смертності серед осіб працездатного віку. Однак у літературі відсутні патогенетичні рекомендації щодо немедикаментозного лікування (дієтотерапії та збільшення фізичної активності) для хворих з МС, впливу цього лікування на масу тіла, стан серцево-судинної системи і метаболічні параметри.

Отже, виникає нагальна потреба удосконалення лікувально-профілактичних стратегій зі зниження ризику серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ з наявним МС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною НДР кафедри терапії НМАПО ім.П.Л. Шупика "Дослідження клінічної ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і бета-адреноблокаторів у хворих на ішемічну хворобу серця, артеріальні гіпертензії і серцеву недостатність" (№ державної реєстрації 0104U000258).

Мета роботи. Підвищення ефективності лікувально-діагностичних та профілактичних заходів у пацієнтів з АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу та без нього, а також розробити на цій основі оптимальний вибір немедикаментозної та медикаментозної терапії.

Завдання дослідження:

1. Вивчити поширеність модифікуємих факторів ризику виникнення ССЗ у хворих з НМТ і ожирінням І-ІІІ ст. та виявити МС.

2. Вивчити у пацієнтів з АГ та МС добовий профіль АТ, структурно-функціональний стан міокарда, результати глюкозотолерантного тесту (на стадії переддіабету), показники глікозильованого гемоглобіну (за наявності ЦД 2 типу) та стан ліпідного і пуринового обмінів.

3. Оцінити вплив дієтотерапії з низьким глікемічним індексом та збільшення фізичної активності (помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. та комплексу фізичних (аеробних ізометричних та ізотонічних) вправ) у складі комплексного лікування на динаміку антропометричних показників, добовий профіль АТ та метаболічні параметри (ліпідний та вуглеводний профіль, електроліти крові, сечова кислота) у хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу (на стадії переддіабету).

4. Оцінити вплив низьковуглеводної дієтотерапії та збільшення фізичної активності (помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. та комплексу фізичних (аеробних ізометричних та ізотонічних) вправ) у складі комплексного лікування на динаміку антропометричних параметрів, добовий профіль АТ та метаболічні показники ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів у хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу (на стадії переддіабету).

5. Оцінити вплив комплексного медикаментозного лікування на гемодинамічні показники та стан вуглеводного, ліпідного та пуринового обмінів у хворих на АГ та МС з ЦД 2 типу.

6. Вивчити ефективність антигомотоксичної терапії на тлі медикаментозного лікування хворих на АГ та МС з ЦД 2 типу.

7. На основі отриманих результатів розробити рекомендації щодо алгоритму обстеження осіб з НМТ та диференційованого призначення немедикаментозної та медикаментозної терапії у хворих на АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу та без нього.

Об'єкт дослідження - АГ при наявності МС у поєднанні з ЦД 2 типу та без нього.

Предмет дослідження - показники антропометричного обстеження, показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), структурно-функціональний стан міокарда, показники вуглеводного, ліпідного та пуринового обмінів, а також вивчення впливу на них комплексного (медикаментозного та немедикаментозного) лікування.

Методи дослідження - загальноклінічні; інструментальні (ДМАТ, ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ) та електрокардіографія); лабораторні - загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові: рівні креатиніну, ЗХС, тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), глюкози натще і постпрандіальної, глікозильованого гемоглобіну (HbA1_С), калію, магнію та сечової кислоти (СК); визначення мікроальбумінурії (МАУ); статистичний аналіз отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на українській популяції у осіб з НМТ вивчена розповсюдженість факторів кардіоваскулярного ризику - АГ, дисліпідемії, глюкози натще, ПТГ, ЦД 2 типу, абдомінального ожиріння (АО) та маркерів субклінічного ураження органів-мішеней - гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), МАУ.

Вперше запропоновано алгоритм обстеження осіб з НМТ з комплексним використанням ДМАТ, Ехо-КГ, глюкозотолерантного тесту (ГТТ), дослідженням стану ліпідного та пуринового обмінів, рівня магнію крові, що дозволило виявити хворих з недіагностованою АГ, з МС на стадії переддіабету та прихованим ЦД 2 типу.

Вперше вивчено вплив немедикаментозної терапії, до складу якої входить дієта з низьким глікемічним індексом (НГІ) або низьковуглеводна (НВ) дієтотерапія у поєднанні з помірним фізичним навантаженням (ходьба) протягом 30-45 хв. та комплексом фізичних вправ (аеробних ізометричних та ізостатичних) на стан серцево-судинної системи, вуглеводного, ліпідного та пуринового обмінів у хворих на АГ асоційовану з МС. Доведено, що завдяки впровадженню нових дієтичних режимів у поєднанні з підвищенням фізичної активності достовірно зменшуються індекс маси тіла (ІМТ) та об'єм талії (ОТ), покращуються показники ліпідного, вуглеводного і пуринового обмінів, знижуються рівні систолічного і діастолічного АТ, є безпечними і ефективними у хворих на АГ при наявності МС. Впроваджена комплексна (немедикаментозна і медикаментозна) терапія хворих на АГ та МС на стадії переддіабету дозволяє впливати на фактори ризику розвитку нових випадків ЦД 2 типу та ускладнень АГ у цих хворих.

Вперше досліджена ефективність антигомотоксичної терапії (Хепель, Убіхінон композитум та Коензим композитум) у складі комплексного лікування у хворих на АГ при наявності МС у поєднанні з ЦД 2 типу та продемонстровано, що її призначення призводить до достовірного покращення стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати в алгоритм обстеження осіб з НМТ додати: проведення ДМАТ (з метою виявлення АГ), Ехо-КГ (для діагностування несприятливих типів ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) та діастолічної дисфункції), ГТТ (для виявлення порушень вуглеводного обміну на стадії переддіабету та латентного ЦД 2 типу), визначення рівня СК, магнію та МАУ.

Доведена доцільність застосування дієти з НГІ або НВ дієтотерапії у поєднанні з помірним фізичним навантаженням (ходьба) протягом 30-45 хв. та комплексом фізичних вправ (аеробних ізометричних та ізостатичних) у складі комплексного лікування у хворих на АГ при наявності МС з метою не лише зменшити ІМТ, а й позитивно вплинути на АО, АГ, прояви дисліпідемії, порушення вуглеводного та пуринового обмінів.

Доповнений алгоритм обстеження осіб з НМТ та запропоновані схеми немедикаментозного лікування у складі комплексної терапії хворих на АГ на тлі МС без ЦД 2 типу дозволили вплинути на фактори ризику розвитку ЦД 2 типу.

Отримані результати комплексної (антигіпертензивної, гіполіпідемічної, антиагрегантної та метаболічної) терапії хворих на АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу дають підстави для розробки практичних рекомендацій щодо застосування розробленої схеми антигомотоксичної терапії у складі комплексного лікування хворих на АГ при наявності МС у поєднанні з ЦД 2 типу з високим рівнем атерогенних фракцій ліпідів крові, ознаками порушення пуринового обміну. Завдяки запропонованій комплексної терапії протягом всього періоду спостереження за хворими на АГ у поєднанні з ЦД 2 типу, у жодного з пацієнта не розвинулись ускладнення АГ та ЦД 2 типу.

метаболічний синдром гіпертензія діабет

Впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи впроваджені в лікувальну практику відділень Київського міського клінічного ендокринологічного центру, Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, Хорольської ЦРЛ та використовуються у навчальному і лікувальному процесах кафедр терапії, терапії та геріатрії НМАПО ім. П.Л. Шупика, післядипломної освіти лікарів-терапевтів ВДНЗ "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела інформаційно-патентний пошук, на підставі чого розроблено план і методологію дослідження. Самостійно здійснила набір і клініко-інструментальне обстеження хворих за темою наукової роботи та сформувала групи спостереження відповідно мети та завдань дослідження. Усі клінічні, інструментальні та 60% лабораторних досліджень проведені автором особисто. Дисертантом самостійно проведено узагальнення та аналіз отриманих результатів, їх статистичну обробку, написано всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на: науково-практичних конференціях молодих вчених "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2007) та присвяченій "Дню науки": Науку молодих вчених - у практичну охорону здоров'я (Київ, 2008); ІІ Національному Конгресі лікарів внутрішньої медицини "Дискусійні питання діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб" (Київ, 2008); ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти раціонального харчування" (Київ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць: 5 статей, з них 4 (без співавторів) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційних патенти України на корисну модель, 1 інформаційний лист, 2 тези і 1 методичний посібник.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 227 сторінках машинописного тексту та складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, узагальнення одержаних результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 22 таблиці, ілюстрована 40 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 258 робіт, з них 122 - наукові праці іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Відповідно до поставленої мети та завдань обстежено 202 пацієнти з НМТ (84 чоловіка і 118 жінок, середній вік - 55,1±0,6 років). Хворі з діагностованим МС залежно від наявності ЦД 2 типу, були розподілені на 2 групи. Групу І склали 76 пацієнтів з АГ І-ІІ стадії. на тлі МС без ЦД 2 типу, серед яких 46 (60,5%) жінок та 30 (39,5%) чоловіків. Групу ІІ - 71 хворих на АГ І-ІІ стадії на тлі МС у поєднанні з ЦД 2 типу: 44 (62,0%) жінки та 27 (38,0%) чоловіків. В групу контролю (ГК) увійшли 25 практично здорових осіб, серед яких 13 (52,0%) жінок та 12 (48,0%) чоловіків. Середній вік хворих (відповідно 55,5±0,8 і 55,4±0,7 років) та тривалість захворювання на АГ (відповідно 8,2±0,5 і 8,5±0,5 років) у групах І і ІІ достовірно не відрізнялись. Тривалість ЦД 2 типу у пацієнтів групи ІІ в середньому склала 5,1±0,4 років.

З метою вивчення впливу немедикаментозної терапії на гемодинамічні параметри, антропометричні та метаболічні показники у хворих на АГ при наявності МС із групи І були рандомізовані підгрупи, пацієнти яких, поряд з комбінованою антигіпертензивною терапією (іАПФ - раміприл 5-10 мг/добу або квінаприл 10-20 мг/добу та БКК - амлодипін 5-10 мг/добу), гіполіпідемічною терапією (аторвастатин 10-20 мг/добу) і антиагрегантною терапією (ацетилсаліцилова кислота (кардіомагніл) 75 мг/добу), отримували різні схеми немедикаментозної терапії:

§ 1 (n=24) - немедикаментозна терапія згідно рекомендацій Європейського кардіологічного товариства (низькожирова гіпокалорійна дієтотерапія, помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв.3-5 днів на тиждень);

§ 2 (n=25) - дієтотерапія з НГІ (<40%) продуктів харчування + помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. та виконання комплексу фізичних вправ (аеростатичних ізотонічних та ізометричних);

§ 3 (n=27) - НВ дієтотерапія + помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. та виконання комплексу фізичних (аеростатичних ізотонічних та ізометричних) вправ.

Для вивчення впливу комплексної (антигіпертензивної, гіполіпідемічної, метаболічної) терапії на стан серцево-судинної системи та метаболічні показники у хворих на АГ при наявності МС у поєднанні з ЦД 2 типу із групи ІІ були рандомізовані підгрупи 4 (n=30) і 5 (n=27). Пацієнти цих підгруп отримували комплексну терапію (антигіпертензивну: комбінація іАПФ (раміприл 5-10 мг/добу або квінаприл 10-20 мг/добу) та БКК (амлодипін 5-10 мг/добу), гіполіпідемічну (аторвастатин 10-20 мг/добу), антиагрегантну (ацетилсаліцилова кислота (кардіомагніл) 75 мг/добу) і цукрознижуючу (метформін 1000-1500 мг/добу, гліклазид MR 30-120 мг/добу)), а пацієнтам підгрупи 5 додатково призначалась антигомотоксична терапія (Хепель, Убіхінон композитум та Коензим композитум).

Аналіз базисного медикаментозного лікування, яке отримували хворі з АГ на тлі МС з ЦД 2 типу та без нього, свідчить про відсутність достовірної різниці в порівнюваних підгрупах. Тривалість спостереження складала 12 місяців.

За основними клініко-демографічними і лабораторними показниками (вік, стать, тривалість захворювання на АГ та ЦД 2 типу, ІМТ, ОТ, рівень систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ, рівень ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, глюкози натще, постпрандіальної глюкози, HbA1_С, СК та МАУ) всі досліджувані підгрупи хворих на АГ з МС як у поєднанні з ЦД 2 типу, так і без нього, на початку лікування достовірно не відрізнялись (р>0,05).

ДМАТ проводили за допомогою апарату АВРМ-02/M ("Meditech Ltd.", Угорщина) за стандартною методикою. Аналізувались середньодобові (САТ_{24 год} і ДАТ_{24 год}), денні і нічні показники САТ і ДАТ та їх варіабельність, середньодобовий пульсовий АТ (ПАТ_{24 год}), ЧСС, індекс часу (ІЧ) та індекс площі для САТ_{24 год} і ДАТ_{24 год}, добовий індекс та тип добового ритму АТ.

Стан інтракардіальної гемодинаміки досліджували на ультразвуковому сканері En Visor C (Philips, США) секторним датчиком 2-4 МГц в стандартних позиціях з використанням М-, 2D - режимів та імпульснохвильової допплерографії. Визначали кінцево-систолічний (КСР) і кінцево-діастолічний (КДР.) розміри, кінцево-систолічний і кінцево-діастолічний об'єми, ударний об'єм та фракцію викиду (ФВ). Вимірювали товщину міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і товщину задньої стінки (ТЗС) ЛШ. Масу міокарда (ММ) ЛШ розраховували за формулою Penn Convention: ММ ЛШ=1,04Ч ([КДР+ТЗС ЛШ+ТМШП] ³ - [КДР] ³) - 13,6. Індекс маси міокарда ЛШ (ІММ ЛШ) визначали як відношення ММ ЛШ до площі поверхні тіла. За критерій ГЛШ був взятий ІММ ЛШ більше 125 г/м². Тип геометрії ЛШ визначали за A. Ganau і співавт. В імпульсному режимі визначали максимальну швидкість кровоплину в фазу раннього наповнення ЛШ (Е_м), в фазу передсердної систоли (А_м) та їх співвідношення (Е_м/А_м).

Усі біохімічні показники визначались на біохімічному аналізаторі Мetrolab 1600-DR (Аргентина) з використанням тестових наборів фірми BioSystems (Іспанія) і Human (Німеччина) за допомогою фотоколориметричного (ЗХС, ТГ, магній крові) і спектрофотометричного ферментативного (глюкоза, СК, калій крові) методів, прямого ензиматичного тесту (ХС ЛПВЩ) та методу іонообмінної хроматографії (HbA1_С). Креатинін крові визначали фотоколориметричним кінетичним методом без депротеїнізації. Холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) розраховували за допомогою формули W. T. Friedewald: ХС ЛПНЩ (ммоль/л) =ЗХС-ХС ЛПВЩ - (0,45ЧТГ).

Статистичний аналіз і обробку одержаних результатів проводили на ПК з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 6.0 та MS Excel XP.

Результати досліджень.

При вивченні розповсюдженості чинників, які впливають на серцево-судинний ризик (дисліпідемія, АГ, порушення вуглеводного профілю, ГЛШ та МАУ) у осіб з НМТ, встановлено, що частота виявлення цих факторів зростала зі збільшенням ступеня ожиріння, а саме вони частіше виявлялась у пацієнтів з ожирінням ІІ-ІІІ ст. (табл.1).

Таблиця 1

Розповсюдженість чинників, що впливають на серцево-судинний ризик у осіб з надлишковою масою тіла

Показники	НМТ (передожиріння) (n=58)	Ожиріння
		І ст. (n=62)	ІІ ст. (n=52)	ІІІ ст. (n=30)
	%±?%	%±?%	%±?%	%±?%
Гіперхолестеринемія	75,9±5,6	80,6±5,0	78,8±5,7	83,3±6,8
Високий рівень ХС ЛПНЩ	56,9±6,5	62,9±6,1	76,9±5,8*	80,0±7,3*
Гіпертригліцеридемія	50,0±6,6	53,2±6,3	69,2±6,4*	76,7±7,7*, #
Низький рівень ХС ЛПВЩ	29,3±6,0	37,1±6,1	51,9±6,9*	56,7±9,0*
Глікемія натще	20,7±5,3	19,4±5,0	15,4±5,0	10,0±5,5
ПТГ	43,1±6,5	41,9±6,3	25,0±6,0*	23,3±7,7*, #
ЦД 2 типу	24,1±5,6	30,6±5,9	55,8±6,9*, #	60,0±8,9*, #
АО	82,8±5,0	88,7±4,0	98,1±1,9*, #	100±0,0*, #
АГ	46,6±6,5	66,1±6,0*	86,5±4,7*, #	96,7±3,3*, #
ГЛШ	27,6±5,9	41,9±6,3	69,2±6,4*, #	86,7±6,2*, #
МАУ	25,9±5,7	33,9±6,0	57,7±6,9*, #	70,0±8,4*, #

Показники	НМТ (передожиріння) (n=58)	Ожиріння
		І ст. (n=62)	ІІ ст. (n=52)	ІІІ ст. (n=30)
	%±?%	%±?%	%±?%	%±?%
Гіперхолестеринемія	75,9±5,6	80,6±5,0	78,8±5,7	83,3±6,8
Високий рівень ХС ЛПНЩ	56,9±6,5	62,9±6,1	76,9±5,8*	80,0±7,3*
Гіпертригліцеридемія	50,0±6,6	53,2±6,3	69,2±6,4*	76,7±7,7*, #
Низький рівень ХС ЛПВЩ	29,3±6,0	37,1±6,1	51,9±6,9*	56,7±9,0*
Глікемія натще	20,7±5,3	19,4±5,0	15,4±5,0	10,0±5,5
ПТГ	43,1±6,5	41,9±6,3	25,0±6,0*	23,3±7,7*, #
ЦД 2 типу	24,1±5,6	30,6±5,9	55,8±6,9*, #	60,0±8,9*, #
АО	82,8±5,0	88,7±4,0	98,1±1,9*, #	100±0,0*, #
АГ	46,6±6,5	66,1±6,0*	86,5±4,7*, #	96,7±3,3*, #
ГЛШ	27,6±5,9	41,9±6,3	69,2±6,4*, #	86,7±6,2*, #
МАУ	25,9±5,7	33,9±6,0	57,7±6,9*, #	70,0±8,4*, #

Примітки:

1. * - статистично достовірна різниця показників порівняно з групою осіб з НМТ (передожирінням), p<0,05;

2. # - статистично достовірна різниця показників порівняно з групою осіб з ожирінням І ст., p<0,05.

При аналізі поширеності ГУ було встановлено, що серед пацієнтів з ожирінням ІІ і ІІІ ст. високий рівень СК спостерігався у 55,8%±6,9% і 73,3%±8,1% осіб відповідно. Це достовірно перевищувало частоту ГУ у пацієнтів з НМТ (передожирінням) (19,0%±5,1%, р<0,05) та ожирінням І ст. (30,6%±5,9%, р<0,05).

Обов'язкове включення ГТТ в діагностичний комплекс у хворих з НМТ дозволило виявити у 17,3%±2,7% гіперглікемію натщесерце, у 35,1%±3,4% - ПТГ та у 10,6%±3,8% - вперше виявлений ЦД 2 типу. В результаті комплексного обстеження хворих з НМТ діагностовано МС у 87,1%±2,4% осіб. У хворих з НМТ (передожирінням) та ожирінням І ст. МС без ЦД 2 типу виявлено у 63,3%±6,3% і 53,2%±6,3% осіб відповідно, що перевищувало частку хворих з МС без ЦД 2 типу серед осіб з ожирінням ІІ ст. (34,6%±6,6%, р<0,05) та ожирінням ІІІ ст. (26,7%±8,1%, р<0,05).

При проведенні порівняльного аналізу груп І і ІІ з'ясовано, що ІМТ, ОТ та об'єм стегон були достовірно вищими (відповідно на 5,2%, 3,5% та 3,4%, р<0,05) у хворих на АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу.

У хворих з АГ на тлі МС та ЦД 2 типу спостерігалися більш виразні атерогенні зміни ліпідного спектру. Так, в групі ІІ рівень ЗХС на 4,6%, ХС ЛПНЩ - на 5,0% і ТГ - на 11,9% був вищим, а рівень ХС ЛПВЩ виявився нижчим на 15,5% у порівнянні з групою І.

У пацієнтів групи II рівень СК крові був достовірно вищим порівняно з хворими групи I (на 9,8%), а ГУ визначалась у 74,6%±5,4% осіб групи ІІ проти 57,8%±6,1% у групі I (р<0,05).

У пацієнтів з МС рівень магнію, який достовірно не відрізнявся у групах I і ІІ, був достовірно меншим у порівнянні з ГК на 21,8% у групі ІІ і на 20,4% у групі І. Але, кількість осіб з гіпомагніємією у групі ІІ (59,1%±6,1%) була достовірно вищою у порівнянні з групою І (36,8%±5,9%).

При АГ на тлі МС у поєднання з ЦД 2 типу у хворих за даними ДМАТ виявляються достовірно вищі показники АТ (САТ_{24 год} на 4,1%, ДАТ_{24 год} на 6,6%, ПАТ_{24 год} на 6,2%) і збільшення його варіабельності, переважно в нічний час (для САТ - на 13,5%, для ДАТ - на 13,9%) у порівнянні з групою хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу. У хворих на АГ на тлі МС та ЦД 2 типу відмічались не тільки вищі показники АТ, але й триваліше його підвищення протягом доби: ІЧ САТ_{24 год} та ІЧ ДАТ_{24 год} у пацієнтів цієї групи були достовірно вищими на 15,6% і 23,0%, ніж у хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу.

Поєднання АГ та ЦД 2 типу у хворих з МС призводило до достовірного збільшення частки осіб з порушеним добовим ритмом САТ (на 24,7% порівняно з хворими на АГ та МС без ЦД 2 типу) за рахунок збільшення кількості нон-діперів і найт-пікерів (67,6%±5,6% проти 40,8%±5,6% при АГ на тлі МС без ЦД 2 типу, р<0,05), а також ДАТ (на 17,5% порівняно з хворими на АГ на тлі МС без ЦД 2 типу) за рахунок збільшення кількості як нон-діперів, так і гіпер-діперів (56,3%±5,9% проти 42,1%±5,7% при АГ без ЦД 2 типу, р>0,05).

ФВ у пацієнтів з ЦД 2 типу склала 56,4±0,6% проти 60,5±0,5% у хворих на АГ на тлі МС без ЦД (р<0,05). Діастолічна дисфункція ЛШ виявлялась при приєднанні ЦД 2 типу до АГ на тлі МС (показник Е_м/А_м склав 0,77±0,02 ум. од. проти 1,03±0,03 ум. од. у осіб без ЦД 2 типу, р<0,05) і спостерігалась у 93,0%±3,0% хворих на АГ на тлі МС і ЦД 2 типу проти 60,5%±5,6% осіб з МС без ЦД 2 типу (р<0,05). Серед чинників, які призвели до погіршення діастолічного розслаблення ЛШ у пацієнтів групи ІІ необхідно відзначити достовірне зростання ММ і ІММ ЛШ (на 15,0%). У хворих групи ІІ переважала концентрична ГЛШ (81,7%±4,6% проти 50,0%±5,7% у хворих групи І, р<0,05).

При вивченні впливу немедикаментозного лікування на антропометричні показники, нами встановлено, що у хворих на АГ на тлі МС споживання продуктів харчування з НГІ (підгрупа 2) призвело до достовірного зменшення ІМТ на 9,5%, а застосування НВ дієти (підгрупа 3) - на 19,5%, що достовірно перевищувало результати низькожирової дієтотерапії (підгрупа 1). У підгрупі 1 ОТ - практично не змінився, на відміну від інших підгруп 2 і 3, де ОТ достовірно зменшився відповідно на 11,3% і 15,5% (рис.1).

Рис.1. Динаміка ОТ під впливом різних схем немедикаментозного лікування: * - р<0,05 порівняно з даними до лікування.

Більш позитивно на ліпідний профіль крові впливали дієта з НГІ та НВ дієта у поєднанні з помірним фізичним навантаженням (ходьба) протягом 30-45 хв. та комплексу фізичних вправ (аеробних ізометричних та ізотонічних). Так, рівень ЗХС достовірно зменшився на 31,7% в підгрупі 2 і на 34,2% - в підгрупі 3, рівень ХС ЛПНЩ - відповідно на 45,6% і 48,4% та рівень ТГ - на 30,1% і 31,8%. Натомість рівень ХС ЛПВЩ у підгрупах 2 і 3 достовірно підвищився відповідно на 13,4% і 13,5%. У підгрупі 1 також спостерігався достовірно позитивний вплив на ліпідний спектр крові. Однак, він був менш суттєвим порівняно з підгрупами 2 і 3 - рівень ЗХС знизився на 28,8%, ХС ЛПНЩ - на 44,1% і ТГ - на 28,1%, а показник ХС ЛПВЩ збільшився недостовірно на 9,3%.

У підгрупі 2 рівні глюкози натще та постпрандіальної глюкози зменшились відповідно на 4,4% і 10,6% проти 5,4% і 6,7% у підгрупі 1. У підгрупі 3 ступінь зменшення цих показників був більш істотним - рівень глюкози натще знизився на 7,3%, а постпрандіальної глюкози - на 10,1%, що достовірно перевищувало відповідні дані підгрупи 1. Рівень СК у підгрупі 1 зменшився недостовірно лише на 8,6%, а у підгрупах 2 і 3 - зменшився достовірно відповідно на 14,3% і 13,0%. Рівень магнію в підгрупах 2 і 3 достовірно підвищився відповідно на 14,9% і 13,9%, тобто в 2 рази (р<0,05), на відміну від підгрупи 1, де рівень магнію практично не змінився.

Дієта з НГІ у поєднанні з комплексом фізичних (аеробних ізометричних та ізостатичних) вправ у хворих на АГ на тлі МС з ІМТ 25,0-34,9 кг/м² достовірно ефективно нормалізувала ліпідний (рівень ЗХС зменшився на 35,2%, ХС ЛПНЩ - на 48,5%, ТГ - на 32,1%, а рівень ХС ЛПВЩ підвищився на 15,8%) та пуриновий обміни (рівень СК знизився на 16,5%). У пацієнтів з ІМТ>35 кг/м² НВ дієтотерапія у поєднанні з комплексом фізичних вправ призвела до достовірного зниження рівнів ЗХС на 36,1%, ХС ЛПНЩ - на 44,7%, ТГ - на 31,6%, СК - на 11,1%, а рівень ХС ЛПВЩ достовірно підвищився на 16,0%.

У підгрупах 2 і 3 зниження рівнів САТ_{24 год} і ДАТ_{24 год}, було достовірно більшим у порівнянні з підгрупою 1. Так, рівень САТ_{24 год} достовірно знизився у підгрупі 2 на 12,0% і на 14,0% - у підгрупі 3, ДАТ_{24 год} - відповідно на 11,7% і 14,3% проти 9,4% (для САТ_{24 год}) і 10,9% (для ДАТ_{24 год}) в підгрупі 1. На відміну від підгрупи 1, де зменшення ПАТ виявилось недостовірним, у підгрупах 2 і 3 зафіксовано достовірне зниження рівня ПАТ відповідно на 9,9% і 10,4% від вихідного рівня.

Таким чином, в нашому дослідженні комплексне немедикаментозне лікування (дієта з НГІ або НВ дієтотерапія у поєднанні з комплексом фізичних вправ (аеростатичних ізотонічних та ізометричних)) на тлі медикаментозної терапії більш ефективно впливала на антропометричні, гемодинамічні та метаболічні показники, ніж терапія згідно рекомендацій Європейського кардіологічного товариства.

Проведена комплексна терапія у хворих на АГ з МС у поєднанні з ЦД 2 типу достовірно позитивно вплинула на гемодинамічні параметри (САТ_{24 год} знизився на 9,4%, ДАТ_{24 год} - на 10,9%, ІЧ САТ_{24 год} - на 29,7%, ІЧ ДАТ_{24 год} - на 32,7%), достовірно збільшила кількість осіб з нормальним добовим профілем на 23,3% (для САТ) і на 26,7% (для ДАТ), усувала прояви дисліпідемії (рівень ЗХС знизився на 28,8%, ХС ЛПНЩ - на 42,1%, ТГ - на 28,1%, а ХС ЛПВЩ підвищився на 9,3%. У осіб з АГ на тлі МС та ЦД 2 типу комплексна терапія в підгрупі 4 мала нефропротективний ефект - рівень МАУ достовірно знизився на 27,5%.

Додаткове призначення антигомотоксичних препаратів призвело до значного покращення показників ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів. Зокрема, рівень ЗХС в підгрупі 5 зменшився на 34,9%, ТГ - на 31,9%, на відміну від даних підгрупи 4 (28,8% і 28,1% відповідно). Рівень ХС ЛПНЩ зменшився в підгрупі 5 на 45,1%, а у підгрупі 4 - на 42,1%. Рівень ХС ЛПВЩ у підгрупі 5 достовірно підвищився на 11,9%, на відміну від підгрупи 4, де рівень ХС ЛПВЩ підвищився недостовірно на 9,3%. В підгрупі 5 рівні глюкози натще та постпрандіальної глюкози достовірно зменшились відповідно на 7,8% і 13,0% проти 5,5% і 6,7% у підгрупі 4. Рівень СК у підгрупі 4 зменшився лише на 8,6%, а у підгрупі 5 цей показник зменшився достовірно на 16,6%.

Таким чином, в основі патогенетичної терапії хворих на АГ з МС та супутнім ЦД 2 типу поряд з цукрознижуючими засобами повинні застосовуватись антигіпертензивні препарати з цілеспрямованою вазодилятуючою і протекторною дією (раміприл або квінаприл в комбінації з амлодипіном) у поєднанні з антигомотоксичними препаратами, які покращують метаболічні порушення ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів, що дозволяє достовірно позитивно впливати на гемодинамічні параметри та показники метаболічного профілю.

Висновки

У дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого завдання сучасної терапії - підвищити ефективність лікувально-діагностичних та профілактичних заходів у пацієнтів з АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу та без нього, а також розробити на цій основі оптимальний вибір немедикаментозної та медикаментозної терапії, що дозволить попередити розвиток ССЗ, нових випадків ЦД 2 типу та їх ускладнень.

1. Модифікуємі фактори ризику (АГ, дисліпідемія, глюкоза натще, ПТГ, ЦД 2 типу, АО) та маркери субклінічного ураження органів-мішеней (ГЛШ, МАУ) достовірно частіше виявляються у осіб з ожирінням ІІ-ІІІ ст. порівняно з пацієнтами з НМТ (передожирінням) та ожирінням І ст.

Для хворих з НМТ характерно підвищення рівня СК крові (ГУ визначалась у 19% осіб з передожирінням, у 31% - пацієнтів з ожирінням І ст., у 56% - хворих з ожирінням ІІ ст. та у 73% осіб з ожирінням ІІІ ст.).

В результаті комплексного обстеження хворих з НМТ діагностовано МС у 87% осіб, а ЦД 2 типу частіше спостерігався у осіб з ожирінням ІІ і ІІІ ст. (55,8%±6,9% і 60,0%±8,9% проти 24,1%±5,6% і 30,6%±5,9% у осіб з НМТ (передожирінням) та ожирінням І ст., р<0,05).

2. У осіб з АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу спостерігаються достовірно вищі рівні САТ (на 4,1%), ДАТ (на 6,6%) та їх варіабельність (за рахунок значного підвищення варіабельності нічних САТ і ДАТ (відповідно на 11,9% і 13,2%)), достовірно більша частка несприятливих типів добового профілю АТ (по САТ - на 24,7%, по ДАТ - на 17,5%), а також погіршення систолічної (ФВ зменшується на 7,5%) і діастолічної (Е_м/А_м на 33,6%) функцій ЛШ та достовірне збільшення частки несприятливих типів ремоделювання ЛШ (на 32,4%) порівняно з хворими на АГ та МС без наявного ЦД 2 типу.

3. У осіб з АГ на тлі МС з наявним ЦД 2 типу спостерігаються достовірне збільшення ІМТ (на 5,0%) і ОТ (на 3,4%) та значимі порушення ліпідного профілю: достовірно підвищуються рівні ЗХС на 5,0%, ХС ЛПНЩ - на 5,5%, ТГ - на 10,0% та знижується ХС ЛПВЩ - на 18,6% порівняно з пацієнтами з АГ та МС без ЦД 2 типу. У хворих на АГ та МС спостерігався достовірно вищий рівень СК крові на 10,0%, а хворих з ГУ більше на 16,8% порівняно з хворими на АГ та МС без ЦД 2 типу.

4. Дієтотерапія з низьким глікемічним індексом та збільшення фізичної активності (помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. і комплекс фізичних вправ (аеробних ізометричних та ізотонічних)) у хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу достовірно позитивно впливає на динаміку антропометричних показників (ІМТ зменшився на 9,5%, ОТ - на 11,3%), достовірно покращує показники ліпідного профілю (рівень ЗХС знизився на 31,7%, ХС ЛПНЩ - на 45,6%, ТГ - на 30,1% та підвищився рівень ХС ЛПВЩ на 13,4%), вуглеводного (рівень постпрандіальної глюкози знизився на 10,6%) та пуринового (рівень СК знизився на 14,5%) обмінів. Зміни цих показників були достовірно більш вираженими по відношенню до групи загальноприйнятого лікування.

5. Низьковуглеводна дієтотерапія у поєднанні зі збільшенням фізичної активності (помірне фізичне навантаження (ходьба) протягом 30-45 хв. і комплекс фізичних вправ (аеробних ізометричних та ізотонічних)) є високоефективним немедикаментозним методом лікування хворих на АГ та МС без ЦД 2 типу, що сприяє достовірному зниженню рівнів САТ і ДАТ (відповідно на 14,0% і 14,3%), призводить до значного зменшення ІМТ на 19,5%, ОТ - на 15,5% та достовірно покращує показники ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів. У порівнянні з групою контролю та групою дієтотерапії з низьким глікемічним індексом динаміка цих показників була також достовірно кращою.

6. В основі патогенетичної терапії хворих на АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу поряд з цукрознижуючими повинні застосовуватись антигіпертензивні препарати з цілеспрямованою вазодилятуючою і органопротекторною дією (іАПФ - раміприл або квінаприл та БКК - амлодипін) у поєднанні з препаратами, які корегують порушення ліпідного обміну (аторвастатин). Така терапія дозволяє достовірно позитивно впливати на гемодинамічні параметри (САТ_{24 год} знизився на 9,4%, ДАТ_{24 год} на 10,9%), усувати прояви дисліпідемії (рівень ЗХС знизився на 28,8%, ХС ЛПНЩ - на 42,1%, ТГ - на 28,1%, а ХС ЛПВЩ підвищився на 9,3%) та має органопротективну дію (МАУ достовірно зменшилась на 27,4%).

7. Приєднання до загальноприйнятої (антигіпертензивної, гіполіпідемічної, антиагрегантної, цукрознижуючої) терапії хворих на АГ та МС у поєднанні з ЦД 2 типу антигомотоксичних препаратів (Хепель, Убіхінон композитум та Коензим композитум) сприяє достовірному зниженню рівнів ЗХС, ТГ та підвищенню ХС ЛПВЩ. Одночасно достовірно покращує стан вуглеводного (рівні глюкози натще і постпрандіальної знизились відповідно на 7,8% і 13,0%) та пуринового (рівень СК знизився на 18,4%) обмінів.

Практичні рекомендації

1. При обстеженні хворих з НМТ доцільно проводити ДМАТ (з метою виявлення АГ), Ехо-КГ (для діагностування несприятливих типів ремоделювання ЛШ), ГТТ (для виявлення прихованих порушень вуглеводного обміну), визначення рівня СК, магнію та МАУ.

2. Хворим на АГ при наявності МС з ІМТ 25,0-34,9 кг/м² доцільно рекомендувати дієтотерапію з низьким глікемічним індексом продуктів харчування у поєднанні з комплексом фізичних вправ (аеробних ізостатичних та ізометричних) у складі комплексного лікування, що дозволить ефективно впливати на компоненти МС.

3. Хворим на АГ на тлі МС з ІМТ >35,0 кг/м² доцільно рекомендувати низьковуглеводну дієтотерапію у поєднанні з комплексом фізичних вправ (аеробних ізостатичних та ізометричних) у складі комплексного лікування, яка є високоефективною і безпечною у цих хворих.

4. Пацієнтам з АГ на тлі МС та ЦД 2 типу з високим рівнем атерогенних фракцій ліпідів крові, ознаками порушення вуглеводного і пуринового обмінів до загальноприйнятої терапії доцільно додатково призначати антигомотоксичні препарати: Хепель по 1 таб.3 рази/добу, Убіхінон композитум 2,2 мл 1 раз/тиждень, Коензим композитум 2,2 мл 1 раз/тиждень 2 курсами по 2 місяці з перервою на 2 місяці.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Фогель О.О. Особливості гемодинамічних змін та метаболічних порушень у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією на тлі метаболічного синдрому / О.О. Фогель // Ліки України. - 2008. - № 7 (123). - С.102-107.

2. Фогель О.О. Вивчення стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією у поєднанні з метаболічним синдромом / О.О. Фогель // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип.17, кн.1. - Київ, 2008. - С.411-418.

3. Фогель О.О. Клінічна ефективність немедикаментозного лікування у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією на тлі медикаментозного синдрому / О.О. Фогель // Практична медицина. - 2008. - № 4 (том ХІV). - С.74-79.

4. Фогель О.О. Оптимізація лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію з супутнім цукровим діабетом 2 типу із застосуванням антигомотоксичної терапії / О.О. Фогель // Сімейна медицина. - 2009. - № 2. - С.73-78.

5. Пат.41049 Україна, МПК (2009) А61В 5/00. Спосіб немедикаментозної терапії при лікуванні артеріальної гіпертензії у хворих з проявами метаболічного синдрому / Швець Н.І., Фогель О.О.; заявник Швець Н.І., Фогель О. О.; заявл.17.02.09; опубл.27.04.09, Бюл. №8.

6. Пат.41054 Україна, МПК (2009) А61К 31/00 А61К 33/00. Спосіб корекції порушень ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів у хворих з метаболічним синдромом / Швець Н.І., Фогель О.О., Пастухова О.А.; заявник Швець Н.І., Фогель О.О., Пастухова О.А.; заявл.11.03.09; опубл.27.04.09, Бюл. №8.

7. Швець Н.І. Сучасні стратегічні підходи до корекції сумарного кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з ессенціальною артеріальною гіпертензією та супутнім цукровим діабетом 2 типу / Н.І. Швець, Т.М. Бенца, О.А. Пастухова, О.О. Фогель // Методичний посібник. - Київ, 2010. - 96 с.

8. Швець Н.І. Немедикаментозна терапія метаболічного синдрому у хворих на артеріальну гіпертензію / Н.І. Швець, Т.М. Бенца, О.О. Фогель // Інформ. лист №102-2007 про нововвед. в сист. охорони здоров'я. - Укрмедпатентінформ МОЗ України. - К., 2007. - Вип.9 з проблеми "Терапія". - 2 с.

9. Швец Н.И. Немедикаментозное лечение метаболического синдрома / Н.И. Швец, Т.М. Бенца, Е.А. Фогель // Практ. ангіологія. - 2008. - № 3 (14). - С.47-50.

10. Швець Н.І. Модифікація способу життя, як основна лікувально-профілактична стратегія у хворих з метаболічним синдромом / Н.І. Швець, О.О. Фогель // Тези доп. наук. - практ. конф. з міжнар. участю "Сучасні аспекти раціонального харчування" 21-22.05.2009 р. - Київ, 2009. - С.42-44.

11. Фогель О.О. Ефективність кінезотерапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом / О.О. Фогель // Матер. наук. - практ. конф. молодих вчених 22.11.2007 р. - Харків, 2007. - С.71.

Анотація

Фогель О.О. Ефективність лікувально-діагностичних та профілактичних стратегій метаболічного синдрому у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі вивчено розповсюдженість факторів кардіоваскулярного ризику, запропоновано алгоритм обстеження осіб з надлишковою масою тіла та ефективність комплексного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) на тлі метаболічного синдрому (МС) та при їх поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Доведено, що застосування нових дієтичних режимів у поєднанні з підвищенням фізичної активності позитивно впливає на індекс маси тіла та об'єм талії, метаболічні параметри, рівень артеріального тиску. Призначення антигомотоксичної терапії у складі комплексного лікування у хворих на АГ і МС у поєднанні з ЦД 2 типу призводить до достовірного покращення стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу, лікування.

Аннотация

Фогель Е.А. Эффективность лечебно-диагностических и профилактических стратегий метаболического синдрома в сочетании с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика. - Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена повышению эффективности лечебно-диагностических и профилактических мероприятий у больных с артериальной гипертензией (АГ) на фоне метаболического синдрома (МС) в сочетании с сахарным диабетом (СД) 2 типа и без него.

Изучены особенности и взаимосвязи различных факторов риска сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с АГ и МС в сочетании с СД 2 типа и без него. Показано, что при присоединении СД 2 типа к АГ и МС отмечается достоверное повышение уровня артериального давления (АД) и его вариабельности, а также возрастает доля пациентов с нарушениями суточного ритма АД в сравнении с аналогичными показателями при АГ и МС без СД 2 типа. Кроме того, наличие СД 2 типа приводит к статистически достоверному снижению систолической и диастолической функции миокарда левого желудочка (ЛЖ), повышению массы и индекса массы миокарда ЛЖ, способствует увеличению доли концентрических типов гипертрофии ЛЖ, а также ассоциируется с ухудшением показателей липидного и пуринового обменов. У больных АГ на фоне МС в сочетании с СД 2 типа отмечено достоверное повышение уровней общего холестерина (ОХС), триглицеридов (ТГ), холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП), мочевой кислоты (МК) и снижение уровня холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП).

Изучено влияние немедикаментозной терапии, в состав которой входит диета с низким гликемическим индексом или низкоуглеводная диетотерапия в сочетании с умеренными физическими нагрузками (ходьба) в течение 30-45 мин. и комплексом физических упражнений (аэробных изометрических и изотонических) на состояние сердечно-сосудистой системы, углеводного, липидного и пуринового обменов у больных АГ, ассоциированной с МС. Проведен сравнительный анализ разных схем немедикаментозного лечения на фоне медикаментозной терапии.

Установлено, что благодаря внедрению новых диетических режимов в комбинации с повышением физической активности достоверно уменьшаются индекс массы тела и объем талии, улучшаются показатели липидного, углеводного и пуринового обменов, снижаются уровни систолического и диастолического АД. Немедикаментозные методы являются безопасными и эффективными у больных АГ на фоне МС.

Длительная антигомотоксическая терапия (Хепель, Убихинон композитум и Коэнзим композитум) в составе комплексного (антигипертензивного, гиполипидемического, сахароснижающего и антиагрегантного) лечения у больных АГ на фоне МС и СД 2 типа обладает дополнительным положительным метаболическим эффектом и достоверно снижает уровни ОХС (на 34,9%), ТГ (на 31,9%), ХС ЛПНП (на 45,1%), МК (на 16,6%), а ХС ЛПВП - повышает на 11,9%. А это дает основания для разработки практических рекомендаций по использованию разработанной схемы антигомотоксичной терапии в составе комплексного лечения больных АГ и МС в сочетании с СД 2 типа с высоким уровнем атерогенных фракций липидов крови и признаками нарушений пуринового обмена.

Таким образом, диету с низким гликемическим индексом или низкоуглеводную диетотерапию в сочетании с комплексом физических упражнений (аэробных изометрических и изотонических) и антигомотоксические препараты (Хепель, Убихинон композитум та Коэнзим композитум) в составе комплексного лечения целесообразно назначать больным АГ, ассоциированой с МС, что позволит положительно влиять на все составляющие МС, а именно абдоминальное ожирение, нарушение углеводного профиля, дислипидемию, АГ и одновременно снижать уровень МК.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, сахарный диабет 2 типа, лечение.

Annotation

Fogel O. O. Efficiency of medical and diagnostic and prophylactic strategies of metabolic syndrome combined with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical degree in internal diseases. - 14.01.02. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupyk - Kyiv, 2010.

The prevalence of cardiovascular risk factors has been studied, the algorithm of examining people with overweight and the efficiency of a complex treatment in patient with arterial hypertension (AH) against the background of metabolic syndrome (MS) and in case of their combination with type 2 diabetes mellitus (DM) are proposed in the thesis. It has been proved that using new dietetic regimes combined with the improved physical activity positively effects the index of the body weight and waist size, metabolic parameters, arterial pressure level. To prescribe antihomotoxic therapy as a part of a complex therapy of patient with AH and MS combined with type 2 DM causes evident improvement of the state of lipid, carbohydrate and purine metabolism.

Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome, type 2 diabetes mellitus, treatment.

Перелік умовних скорочень

АГ	-	артеріальна гіпертензія
АО	-	абдомінальне ожиріння
БКК	-	блокатор кальцієвих каналів
ГЛШ	-	гіпертрофія лівого шлуночка
ГТТ		глюкозотолерантний тест
ГУ	-	гіперурикемія
ДАТ	-	діастолічний артеріальний тиск
ДАТ24 год	-	середньодобовий діастолічний артеріальний тиск
ДМАТ	-	добове моніторування артеріального тиску
ЕхоКГ	-	ехокардіографія
ЗХС	-	загальний холестерин
іАПФ	-	інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
ІММ ЛШ	-	індекс маси міокарда лівого шлуночка
ІМТ	-	індекс маси тіла
КДР	-	кінцево-діастолічний розмір
КСР	-	кінцево-систолічний розмір
МАУ	-	мікроальбумінурія
ММ ЛШ	-	маса міокарда лівого шлуночка
МС	-	метаболічний синдром
НВ	-	низьковуглеводна
НГІ	-	низький глікемічний індекс
НМТ	-	надлишкова маса тіла
ОС	-	об'єм стегон
ОТ	-	об'єм талії
ПАТ	-	пульсовий артеріальний тиск
ПАТ24 год	-	середньодобовий пульсовий артеріальний тиск
ПТГ	-	порушення толерантності до глюкози
САТ	-	систолічний артеріальний тиск
САТ24 год	-	середньодобовий систолічний артеріальний тиск
СК	-	сечова кислота
ССЗ	-	серцево-судинні захворювання
ТГ	-	тригліцериди
ТЗС ЛШ	-	товщина задньої стінки лівого шлуночка
ТМШП	-	товщина міжшлуночкової перетинки
ФВ	-	фракція викиду
ХС ЛПВЩ	-	холестерин ліпопротеїдів високої щільності
ХС ЛПНЩ	-	холестерин ліпопротеїдів низької щільності
ЦД	-	цукровий діабет
Ем/Ам	-	співвідношення максимальної швидкості раннього та пізнього наповнення лівого шлуночка
HbA1С	-	глікозильований гемоглобін

Размещено на Allbest.ru

...