Ефективність комплексного санаторно-курортного лікування хворих на діабетичну ангіопатію нижніх кінцівок із застосуванням пневмопресингу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність роботи. Цукровий діабет (ЦД) -- найпоширеніша ендокринна патологія серед осіб працездатного віку, що займає головне місце не тільки в структурі ендокринних захворювань, але й серед захворювань неендокринної природи (3-е місце після серцево-судинної та онкопатології). Кількість таких хворих постійно збільшується у всіх країнах, що дозволяє говорити про глобальну епідемію цукрового діабету у сучасному світі. Існує точка зору, що вона стане кризою охорони здоров`я ХХI століття й може вперше за 200 років знизити продовжуваність життя у глобальному масштабі [IDF Clinical Guidelines Task Forse. Global Guideline for Tipe 2 Diabetes. Brussels: International Diabetes Federation, 2005]. За оцінкою експертів ВООЗ кількість хворих на ЦД у світі збільшується, в основному, за рахунок приросту хворих на ЦД 2-го типу [Панькив В.И., 2006; Wild S., Roglic G., Green A. et al., 2004].

За нинішніх умов на тлі досягнень сучасної діабетології на передній план пересунулися нові, не менше важливі проблеми -- це хронічні пізні ускладнення ЦД з боку різних органів і систем [Балаболкин М.И. и соавт., 2005; Боднар П.Н., 2005; Маньковський Б.Н., 2007; Халангот Н.Д., Кравченко В.И., Тронько Н.Д., 2008; Devis S.N., 2004]. Одним з ускладнень цукрового діабету є діабетична ангіопатія нижніх кінцівок. Епідеміологічні дослідження показують, що при облітеруючих захворюваннях ніг 40--70 % всіх ампутацій нижніх кінцівок відбувається саме при ЦД [Мота М. и др.., 2005; Палакян Х.П. та співавт., 2007].

В основі лікування всіх діабетичних ускладнень лежить максимальна компенсація вуглеводного обміну [Дедов И.И., 2005; Науменко В.Г., 2006; Галиева О.Р., 2008], а також відновне лікування, що базується на поєднанні не тільки сучасних засобів медикаментозної терапії, але й природних і преформованих фізичних чинників, застосування яких сприяє підвищенню ефективності лікування, обмеженню прогресування судинних ускладнень ЦД [Ефимов А.С. и соавт., 2001; Лобода М.В., Колесник Е.О., 2003; Самосюк І.З. та співавт., 2004; Потолочна М.Д., Левін І.В, 2006].

Нашу увагу привернули методи магнітолазеротерапії (МЛТ), КВЧ-терапії і пневмопресингу нижніх кінцівок (ППНК). Обгрунтованість використання магнітолазеротерапії у хворих на ЦД з судинними ускладненнями обумовлена здатністю чинника робити позитивний вплив на метаболічні параметри вуглеводного гомеостазу, сприяти зниженню глікемії, зменшенню ступеня гіперліпідемії, поліпшенню показників плазмової і клітинної ланок гемокоагуляції [Ю.Б. Кириллов, П.Р. Швальб, А.В. Ластушкин и др., 1993]. Магнітолазеротерапія сприятливо впливає на реологічні властивості крові, на функціональну активність міоцитів судинної стінки, сприяючи поліпшенню системи мікроциркуляції на рівні капілярного кровотоку [Турова Е.А., Миненков А.А., Теняева Е.А. и др., 2003]. Доцільність включення електромагнітного випромінювання край високої частоти в лікуванні ускладнень цукрового діабету на нижні кінцівки представлена в роботі О.Л. Тондий и соавт. (2006), де показана їх трофіко-регенераторна, анальгетична, нейростимулююча дія. Баротерапія в лікуванні ЦД 2-го типу в останні роки представлена роботами М.Л. Кирилюка та співавт. (2007). Проте, поєднання фізіотерапевтичних засобів в лікуванні ЦД, що мають системний вплив на патогенетичні ланки патогенезу діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок (КВЧ-терапія та магнітолазеротерапія) з одним із сучасних методів баротерапії (пневмопресинг нижніх кінцівок) в лікуванні цього ускладнення у хворих на цукровий діабет 2-го типу в науковій літературі не обґрунтовано, що і стало предметом дослідження.

Мета роботи. Підвищення ефективності лікування та попередження подальшого прогресування діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет 2-го типу шляхом застосування у комплексному санаторно-курортному лікуванні пневмопресингу у сполученні з магнітолазеротерапією чи КВЧ-терапією.

1. Вивчити особливості клінічного перебігу діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок, стан вуглеводного обміну та показники гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет 2-го типу при надходженні на санаторне лікування.

2. Дослідити у хворих на цукровий діабет 2-го типу вплив комплексного санаторно-курортного лікування із застосуванням магнітолазеротерапії на клінічні прояви діабету, стан вуглеводного обміну та функціональні показники гемодинаміки нижніх кінцівок.

3. Вивчити вплив комплексного санаторно-курортного лікування із застосуванням пневмопресингу нижніх кінцівок у сполученні із магнітолазеротерапією на клінічний перебіг цукрового діабету, стан вуглеводного обміну та функціональні показники гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет 2-го типу.

4. Визначити вплив КВЧ-терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу на клінічні прояви діабету, стан вуглеводного обміну та функціональні показники гемодинаміки нижніх кінцівок.

5. Вивчити вплив комплексного санаторно-курортного лікування із застосуванням пневмопресингу нижніх кінцівок у сполученні із КВЧ-терапією на клінічний перебіг цукрового діабету, стан вуглеводного обміну та функціональні показники стану гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет 2-го типу.

6. Провести порівняльну характеристику ефективності застосованих комплексів санаторно-курортного лікування та розробити практичні рекомендації щодо їхнього диференційованого застосування у хворих на цукровий діабет 2-го типу.

1. Матеріал та методи дослідження

Робота виконана за період з 2007 по 2009 р. р. в умовах курорту Миргород на підставі клінічного спостереження та комплексного лабораторно-інструментального обстеження 122-х хворих на цукровий діабет 2-го типу із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок, що надійшли на санаторний етап лікування. Хворим запроваджувалося клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження: здійснювалося вивчення клінічної картини захворювання, важкості перебігу, ускладнень діабету на нижні кінцівки, ступеня компенсації, проводилось динамічне клінічне спостереження за функціональним станом організму хворих та призначенням цукрознижуючої терапії. Стадію ангіопатії нижніх кінцівок визначали згідно класифікації А.С. Єфімова (1989).

Дослідження вуглеводного обміну здійснювалося за допомогою визначення глікозольованого гемоглобіну (HbA1c) в капілярній крові аналізатором «ДСА 2000+» (фірма «Байер», Німеччина), глюкози у капілярній крові натщесерце, за рівнем глікемії через 2 години після їжі глюкозооксидазним фотокалориметричним методом та по середньому значенню показників глікемічного профілю. Концентрацію цукру в добовій сечі визначали фотокалориметричним методом, а наявність глюкози, білку, ацетону в порції сечі - системами “URILUX-S URINANALYSE” [Камышников В.С., 2003; Лифшиц В.М., 2003]. Біохімічні параметри контролю (компенсації) цукрового діабету оцінювали згідно рекомендаціям Європейської групи по вивченню цукрового діабету [Тронько М.Д., 2005]. Стан гемодинаміки нижніх кінцівок визначався методом реовазографії (РВГ). РВГ-дослідження проводилося методом комп`ютерної реографії апаратом «Сфера-4» (ЕРГ-392) у стандартному положенні. Для кількісної оцінки реограм враховували показники тонусу: периферичний тонус артерій всіх калібрів (ПТК), периферичний тонус артерій середнього та великого калібрів (ПТСК), периферичний тонус артерій середнього та дрібного калібрів (ПТСМ)) та кровонаповнення (реографічний індекс (PІ) (пульсове (систолічне) артеріальне кровонаповнення), хвилинне артеріальне кровонаповнення (ХАК), швидкість наповнення артерій (ШНА), еластичність магістральних артерій (ЕМА) судин нижніх кінцівок.

Базисне санаторно-курортне лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу на курорті Миргород включало в себе санаторний режим (ІІ-ІІІ), кліматотерапію (у весняно-осінній період), руховий режим (ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна фізкультура), лікувальне харчування із застосуванням дієти №9 та призначення за необхідності пероральних цукрознижуючих препаратів (препарати сульфонілсечовини та бігуаніди) чи інсулінотерапії. Для питного лікування використовувалася маломінералізована хлоридно-натрієва вода Миргородська без специфічних компонентів та сполук у загальноприйнятих дозуваннях, виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка [Серебрина Л.А. и соавт., 1983, 1995].

Для МЛТ застосовували вітчизняний апарат «МИТ-1 МЛТ». При проведенні процедури магнітоквантовий інфрачервоний аплікатор встановлювали симетрично почергово на обидві кінцівки на певні зони впливу (зовнішня поверхня стегна та гомілки, підколінна ямка), а магнітоквантовий червоний аплікатор - на внутрішню поверхню стегна та гомілки, на внутрішню та зовнішню поверхню ступнів хворого, далі встановлювали відносні значення рівня потужності світлового потоку та магнітної індукції (7 мВт та 5-7 мТл ), а також потрібну частоту модуляції оптичного потоку і магнітного поля (9,4 Гц). Тривалість процедури складала від 12-18 хвилин на початку лікування (по 2-3 хвилини на кожну зону впливу) до 30-42 хвилини в кінці лікування (по 5-7 хвилин на кожну зону впливу). Кількість процедур на курс - 10-12, через день.

Для лікування електромагнітним випромінюванням крайньовисокої частоти (КВЧ) застосовували вітчизняний прилад «Оранта». При проведенні процедури рупор випромінювача встановлювали контактно над опромінюваною точкою/зоною (Е 36, RP 6, GI 4, F2, F3, MC 6), вибирали відповідний канал, налагодження робочої частоти виконували візуально за виявленням гострого мінімуму показників стрілкового індикатора в червоній частині шкали (довжина хвилі електромагнітного випромінювання 4,9 мм, потужність випромінювання 5 мВт, режим роботи імпульсний). Тривалість сеансу складала 20-30 хвилин (по 2 чи 3 БАТ на одну процедуру терміном 10 хвилин), через день, 10-12 процедур на курс лікування.

ППНК проводили апаратом пневматичного тиску «БІОРЕГУЛЯТОР 004». У санаторії пацієнту нижні кінцівки загортали «чобітком» від верхньої третини стегна до кінчиків пальців. Кількість ділянок обробки - до 10, тривалість процедури -до 60 хвилин, термін дії на ділянку 15 секунд, швидкість розповсюдження хвилі донизу чи навпаки 17 секунд, тиск у межах 0-250 мм рт.ст. Перші 2-3 процедури йшли терміном 12 хвилин з дозою 1-2 та напрямком хвилі донизу. З 3-4-ї процедури переходили до роботи в обидва напрямки за програмою 86 (086,039+020, 074,075+001+021). Тривалість сеансу складала 60 хв., кількість процедур на курс лікування - 10-12, через день.

Були застосовані наступні лікувальні комплекси:

І лікувальний комплекс (31 пацієнт) включав базисний комплекс санаторного лікування та магнітолазеротерапію;

ІІ лікувальний комплекс (20 осіб) включав базисний комплекс санаторно-курортного лікування, магнітолазеротерапію та пневмопресинг нижніх кінцівок;

ІІІ лікувальний комплекс (50 хворих) включав базисний комплекс санаторно-курортного лікування та КВЧ-терапію;

ІY лікувальний комплекс (21 пацієнт) включав базисний комплекс санаторно-курортного лікування, КВЧ-терапію та пневмопресинг нижніх кінцівок.

Загальна тривалість курсу лікування хворих складала 21-24 дні.

Безпосередня ефективність санаторно-курортного лікування оцінювалась за наступними критеріями: «значне поліпшення», «поліпшення», «без перемін», «погіршення».

Отримані результати оброблялися методом варіаційної статистики із визначенням значення середньої арифметичної та похибки середнього значення (M±m). Для співставлення результатів з альтернативною варіацією ознаки (поліпшення--погіршення, збільшення--зменшення) для оцінки вірогідності різниці була застосована формула визначення критерія “t” для відносних показників, що витікає із закону біноміального розподілу (скарги, якісні показники РВГ, стан компенсації [Поляков И.В., 1975; Гланц С., 1998].

2. Результати досліджень та їх обговорення

Серед пацієнтів хворих на ЦД 2-го типу, що надійшли на курорт, шляхом рандомізації було відібрано 122 особи для подальшого санаторно-курортного лікування. Кількість жінок та чоловіків - по 56 осіб. Пацієнтів із II функціональною стадією діабетичної ангіопатії була більшість - 63,8 % (79 чол. ), із I доклінічною стадією - 8,0 % (10 чол.), із III органічною стадією - 28,2 % (33 чол.). Середній вік пацієнтів складав (54,9±0,8) років, середній термін діабету - (8,7±0,6 років). Хворих, що приймали цукрознижуючі препарати було 60,6 % (74 особи ) хворих, що знаходились на дієті - 4,2 % (5 осіб), хворих, що знаходились на інсулінотерапії без/чи у сполученні із внутрішнім прийомом цукрознижуючих препаратів - 35,2 % (43 особи). За встановленим діагнозом пацієнтів із легким перебігом захворювання було 5,8 % (7 чол.), із середнім ступенем важкості була більшість - 86,7 % (106 чол.), із тяжким перебігом хвороби - 7,5 % (9 осіб).

Під впливом МЛТ у хворих на ЦД відбувається поліпшення не тільки загального стану, але й зменшення специфічних проявів захворювання та його ускладнень. Так, до лікування хворі на цукровий діабет скаржились більш за все на біль у ногах у спокої та при ході, сухість у роті (більш половини пацієнтів), а також слабкість, втомлюваність, головний біль, спрагу, кардіалгію (22,58-45,16 % пацієнтів). Після лікування встановлено зниження питомої ваги загальноклінічних симптомів (слабкість, втомлюваність, головний біль) та клінічних проявів цукрового діабету (сухість у роті -- на 54,84 %, полідипсія -- на 9,68 %, поліурія -- на 6,45 %). Про поліпшення стану кровопостачання у нижніх кінцівках говорить зменшення болю у ногах у спокої та при ході. Позитивний ефект застосованого комплексу виражається також в тому, що постпрандіальний рівень глюкози на початку лікування відповідав порушеній толерантності до глюкози (10,56±0,92) ммоль/л, а після лікування - нормальним показникам (7,43±0,37) ммоль/л (Р<0,05). Аналогічні позитивні зсуви виявлені і в динаміці середнього глікемічного профілю (6,49±0,37 проти 9,15±0,81) ммоль/л (Р<0,05). Виявлено збільшення кількості пацієнтів з компенсованим діабетом на 12,9 %, з субкомпенсованим -- на 16,1 %.

При застосуванні у комплексному СКЛ хворих на ЦД МЛТ, за даними РВГ, мали місце наступні зміни (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив МЛТ на динаміку функціональних показників судинного тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок хворих на ЦД, за даними РВГ, (М±%)

Примітка: * - P<0,05.

за показниками РІ - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ЕМА - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ПТСК вірогідне збільшення питомої ваги зниженого тонусу судин та зменшення питомої ваги нормального тонусу судин на правій кінцівці, зникнення підвищеного тонусу судин на лівій кінцівці; за показниками ШНА - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на правій кінцівці.

За безпосередніми результатами ефективності лікування із застосуванням МЛТ із значним поліпшенням закінчили лікування 22,58 % хворих, із поліпшенням - 41,94 % пацієнтів, із погіршенням - 12,90 % осіб, а 22,58 % хворих наприкінці лікування відповідали критерію ефективності лікування «без перемін».

Під впливом МЛТ та ППНК у хворих на цукровий діабет відбувається поліпшення як загального стану, так й зменшення клінічних проявів ЦД. Якщо до СКЛ хворі на ЦД скаржились більш за все на слабкість, сухість у роті, біль у ногах у спокої та при ході (70,0-90,0 %), то після СКЛ відбувається зменшення питомої ваги кількості пацієнтів, що скаржились на слабкість -- на 55 %, на втомлюваність -- на 40,0 %, на головний біль -- на 10,0 %, на спрагу - на 30,0 %, на сухість у роті -- на 55,0 %, на полідипсію -- на 30,0 %, на біль у ногах у спокої та при ході - на 55,0 % та 60,0 % відповідно. Виявлено вірогідне зменшення концентрації глюкози в крові через 2 години після їжі (7,31±0,5 проти 19,50±0,84) ммоль/л (Р<0,05), а також збільшення питомої ваги хворих із добрим рівнем контролю на 35 %.

При застосуванні у комплексному СКЛ хворих на ЦД МЛТ та ППНК, за даними РВГ, спостерігали (табл. 2): за показниками РІ - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ПТК - вірогідне збільшення.

Таблиця 2. Вплив МЛТ та ППНК на динаміку функціональних показників судинного тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок хворих на цукровий діабет, за даними РВГ, (М±%)

Примітка: * - P<0,05.

питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги підвищеного тонусу судин на лівій кінцівці; за показниками ШНА - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на обох кінцівках.

За безпосередніми результатами ефективності санаторного лікування із застосуванням магнітолазеротерапії та пневмопресингу нижніх кінцівок із значним поліпшенням закінчили лікування 25,0 % хворих, із поліпшенням - 40,0 % пацієнтів, із погіршенням - 10,0 % осіб, а 25,0 % хворих наприкінці лікування відповідали критерію ефективності лікування «без перемін».

Під впливом КВЧ-терапії у хворих на ЦД відбувається поліпшення загального стану, зменшення проявів ЦД та його ускладнень. На початку СКЛ хворі на ЦД більш за все скаржились на біль у ногах при ході та у спокої (71,42-89,79 % пацієнтів), а також на слабкість, втомлюваність, головний біль, спрагу, сухість у роті, полідипсію, поліурію, кардіалгію (24,49-46,93 % пацієнтів). Після СКЛ відбувається зниження втомлюваності на 32,51 %, головного болю -- на 40,04 %, шкірного свербіжу -- на 8,16%, спраги -- на 46,93 %, сухості у роті -- на 40,04 %, полідипсії -- на 18,23 %, поліурії -- на 30,87 %, болю у ногах у спокої -- на 71,42 % та при ході -- на 62,21 %. Відбувається вірогідне зменшення концентрації глюкози натще, рівня глікемії через 2 години після їжі, середнього глікемічного профілю (7,57±0,34 проти 8,84±0,44) ммоль/л (Р<0,05), що відповідає нормальній толерантності до вуглеводів. Виявлено збільшення на 10 % кількості хворих із компенсованим ЦД.

Таблиця 3. Вплив КВЧ-терапії на динаміку функціональних показників судинного тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок хворих на ЦД, за даними РВГ, (М±%)

Примітка: * - P<0,05.

При застосуванні у комплексному СКЛ хворих на ЦД КВЧ-терапії, за даними РВГ, відбувалися наступні зміни: вірогідне зменшення ПТСМ на правій кінцівці (11,6±0,8) у.о. і (9,7±0,4) у.о. (Р<0,05).

Серед якісних показників РВГ відбувається (табл. 3): за ПТК - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги підвищеного тонусу судин на обох кінцівках; за ПТСК - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин, зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин та зникнення підвищеного тонусу судин на правій кінцівці; за ХАК - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин, зниження питомої ваги підвищеного тонусу судин на правій кінцівці та зникнення підвищеного тонусу судин на лівій кінцівці.

За безпосередніми результатами ефективності санаторного лікування із застосуванням КВЧ-терапії із значним поліпшенням закінчили лікування 20,0 % хворих, із поліпшенням - 42,0 % пацієнтів, із погіршенням - 8,0 % осіб, а 30,0 % хворих наприкінці лікування відповідали критерію ефективності «без перемін».

Під впливом КВЧ-терапії та ППНК у хворих на ЦД відбувається поліпшення загального стану. До лікування хворі на ЦД скаржились на сухість у роті (66,66 % пацієнтів), біль у ногах у спокої та при ході (71,42-80,95 % пацієнтів), а також на слабкість, втомлюваність, порушення сну, головний біль, спрагу, полідіпсію, поліурію, кардіалгію, задишку (14,28-42,85 % пацієнтів). Після СКЛ відбувається зменшення питомої ваги слабкості - на 28,57 %, головного болю - на 9,52 %,. При цьому відмічається зниження питомої ваги пацієнтів, що скаржились на спрагу - на 38,09 %, сухість у роті - на 52,38 %, полідипсію - на 9,64 %, поліурію - на 9,64%, біль у ногах у спокої - на 57,14 % та при ході - на 57,14 %.

Застосування КВЧ-терапії та ППНК призводить до зменшення досліджуваних показників вуглеводного обміну: глюкози натще (6,16±0,30 проти 8,94±0,43) ммоль/л (Р<0,05) та через 2 години після їжі (7,06±0,35 проти 10,56±0,75) ммоль/л (Р<0,05). Зареєстровано появу пацієнтів із добрим рівнем контролю діабету (47,0 %) та зменшення питомої ваги пацієнтів із поганим рівнем контролю діабету (на 52,4 %) (за даними глікемії натще).

При застосуванні у комплексному СКЛ хворих на ЦД КВЧ-терапії та ППНК за даними РВГ має місце: за показниками РІ - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин та відповідне зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ПТК - вірогідне збільшення питомої ваги підвищеного тонусу судин та відповідне зменшення питомої ваги нормального тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ПТСК - вірогідне зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на правій кінцівці; за показниками ПТСМ - поява нормального тонусу судин та зменшення питомої ваги підвищеного тонусу судин на правій кінцівці; за показниками ШНА - зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на лівій кінцівці та різноспрямовані зсуви нормального тонусу судин на обох кінцівках; за показниками ХАК - вірогідне збільшення питомої ваги нормального тонусу судин на правій кінцівці та зменшення питомої ваги зниженого тонусу судин на правій кінцівці (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив КВЧ-терапії та ППНК на динаміку функціональних показників судинного тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок хворих на цукровий діабет, за даними РВГ (М±%)

Примітка: * - P<0,05.

За безпосередніми результатами ефективності санаторного лікування із застосуванням КВЧ-терапії та ППНК із значним поліпшенням закінчили лікування 23,80 % хворих, із поліпшенням - 42,85 % пацієнтів, із погіршенням - 4,78 % осіб, а 28,57 % хворих наприкінці лікування відповідали критерію ефективності «без перемін».

В цілому, застосування зазначених комплексів на курорті проявляється зниженням постпрандіальної (в 1,34 рази), середньодобової (в 1,27 рази) глікемії, рівня глюкози натщесерце (в 1,31 рази), глюкозурії (в 7,95 рази), збільшенням кількості хворих із компенсованим ЦД (в 2,76 рази) за міжнародними параметрами контролю ЦД, збільшенням на 27,9 % кількості хворих, котрим зменшено добову пероральну гіпоглікемічну терапію.

При аналізі безпосередньої загальної ефективності санаторно-куротного лікування виявлено, що більшість пацієнтів (63,93 %) виписуються зі значним поліпшенням чи поліпшенням, у задовільному стані з позитивними результатами клініко-лабораторних даних перебігу ЦД та інструментальних даних функціонального стану гемодинаміки нижніх кінцівок - 27,04 % осіб, що в цілому складає 90,97 % хворих.

В цілому, загальна позитивна терапевтична ефективність після застосування комплексу лікування із призначенням МЛТ відмічена у 87,1 % хворих, після МЛТ на тлі ППНК - в 90,0 % осіб, КВЧ-терапії - у 92 % пацієнтів, КВЧ-терапії на тлі ППНК - в 95,22 % хворих. Таким чином, ППНК сприяє поліпшенню ефективності СКЛ хворих на ЦД 2-го типу із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок, збільшує кількість пацієнтів, що закінчують лікування із позитивними змінами не тільки функціональних показників гемодинаміки нижніх кінцівок, але й поліпшенням функціонального стану організму та перебігу діабету в цілому.

Висновки

діабетичний клінічний санаторний магнітолазеротерапія

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуального наукового завдання курортології та фізіотерапії - на основі комплексного дослідження особливостей клінічних проявів цукрового діабету, показників вуглеводного обміну, стану гемодинаміки нижніх кінцівок обґрунтовано застосування пневмопресингу нижніх кінцівок у сполученні із магнітолазеротерапією чи КВЧ-терапією щодо підвищення ефективності лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок на санаторному етапі відновного лікування.

1. Встановлено, що на санаторний етап відновного лікування більшість хворих на цукровий діабет надходять із І доклінічною та II функціональною стадією діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок (63,8 % та 8,0 % відповідно). За показниками глікозильованого гемоглобіну стан доброго контролю цукрового діабету має місце у 21,17 % пацієнтів, стан задовільного контролю цукрового діабету - у 23,52 % хворих.

2. При застосуванні у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу магнітолазеротерапії відбувається вірогідне зменшення проявів астенічного та больового синдромів, рівня глікемії в 1,4 рази, на 12,9 % збільшується кількість хворих із компенсованим цукровим діабетом. Головними вірогідними позитивними змінами стану тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок є збільшення питомої ваги нормального тонусу судин за реографічним індексом (на 19 % та на 10 % відповідно справа та зліва), за еластичністю магістральних артерій (на 9 % та на 12 % відповідно справа та зліва), за швидкістю наповнення артерій (на 16 % справа). Безпосередня позитивна ефективність даного комплексу складає 64,52 %.

3. Застосування у комплексному санаторно-курортному лікуванні пневмопресингу нижніх кінцівок із магнітолазеротерапією сприяє значному зменшенню основних клінічних симптомів захворювання, збільшує на 22,1 % кількість хворих із компенсованим цукровим діабетом. Пріоритетними вірогідними змінами стану тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок є збільшення питомої ваги нормального тонусу судин за реографічним індексом (на 19 % та 13 % відповідно справа та зліва), за периферичним тонусом артерій всіх калібрів (на 15 % зліва) та особливо за швидкістю наповнення артерій (на 34 % та 20 % відповідно справа та зліва), а також зменшення питомої ваги підвищеного тонусу судин за периферичним тонусом артерій всіх калібрів (на 14 % зліва).

4. Найбільш вагомим ефектом пневмопресингу на нижні кінцівки на тлі магнітолазеротерапії є саме збільшення швидкості наповнення артерій (на 18 % та 13 % відповідно зліва та справа). Безпосередня позитивна ефективність даного комплексу складає 65,0 %.

5. При застосуванні у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу КВЧ-терапії відбувається суттєве зменшення клінічних проявів діабету та його ускладнень, вірогідне зменшення рівня глікемії у 1,25 рази, збільшується на 10,0 % кількість хворих із компенсованим цукровим діабетом. Найважливішими вірогідними позитивними змінами тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок є збільшення питомої ваги нормального тонусу судин за периферичним тонусом артерій всіх калібрів (на 22 % та 19 % відповідно справа та зліва), за хвилинним артеріальним кровонаповненням (на 22 % та на 18 % відповідно справа та зліва), за периферичним тонусом артерій середнього та великого калібрів (на 34 % справа), а також зникнення підвищеного тонусу судин на правій кінцівці за периферичним тонусом артерій середнього та великого калібрів, поява нормального тонусу судин на правій кінцівці за периферичним тонусом артерій середнього та дрібного калібрів. Безпосередня позитивна ефективність даного комплексу складає 62,0 %.

6. При застосуванні у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу пневмопресингу нижніх кінцівок із КВЧ-терапією відбувається значне поліпшення загального стану організму хворих із значним зменшенням клінічних проявів діабету, вірогідне зменшення рівня глікемії в 1,48 рази, на 37,0 % збільшується кількість хворих із компенсованим цукровим діабетом. Позитивними змінами тонусу та кровонаповнення судин нижніх кінцівок є збільшення питомої ваги нормального тонусу судин (на 17 % та 32 % відповідно справа та зліва) за реографічним індексом, за показниками хвилинного артеріального кровонаповнення (на 10 % зліва), за показниками периферичного тонусу артерій середнього та великого калібру (на 13 % справа). Безпосередня позитивна ефективність даного комплексу складає 66,65 %.

7. Найбільш вагомим внеском пневмопресингу нижніх кінцівок у позитивний лікувальний ефект КВЧ-терапії на обидві кінцівки у порівнянні із тільки КВЧ-терапією є вірогідне зниження реографічного індексу та швидкісті наповнення артерій, збільшення питомої ваги нормального тонусу судин за реографічним індексом (на 13 % та на 24 % відповідно), тобто збільшення кровопостачання, незважаючи на виявлену в окремих випадках вегетативну дисрегуляцію.

8. Аналіз безпосередніх результатів лікування свідчить про те, що застосовані науково обґрунтовані комплекси курортного лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок сприяють значному підвищенню ефективності відновної терапії за рахунок поліпшення перебігу цукрового діабету та покращення гемодинаміки нижніх кінцівок, тим самим обмежують подальше прогресування захворювання.

Практичні рекомендації.

1. Пневмопресинг нижніх кінцівок слід призначати хворим на цукровий діабет 2 типу із діабетичної ангіопатією нижніх кінцівок І доклінічної та ІІ функціональної стадії незалежно від вихідного стану гемодинаміки нижніх кінцівок, за даними реовазографії.

2. Пневмопресинг нижніх кінцівок більш ефективний при призначенні магнітолазеротерапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу, що знаходяться на інсулінотерапії.

3. Пневмопресинг нижніх кінцівок більш ефективний при призначенні КВЧ-терапії у хворих на цукровий діабет 2 типу, що приймають пероральні цукрознижуючі препарати (похідні сульфонілсечовини, бігуаніди) без інсулінотерапії.

Література

1. Лікування діабетичних ангіонейропатій нижніх кінцівок на санаторному етапі (методичний посібник) / М.Л. Кирилюк, В.С. Волянська, К.Е. Колесник, Л.І. Фісенко, О.Д. Гавловський, Т.І. Малихіна. - К.: КІМ, 2010.- 88 с.

2. Кирилюк М.Л. Санаторно-курортное лечение диабетической ангиопатии нижних конечностей. Обзор / М.Л. Кирилюк, Л.Я. Грицак, А.Д. Гавловский) // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007.- Т.3 (51). - С. 35-42.

3. Гавловський О.Д. Санаторно-курортне лікування хворих на цукровий діабет на курорті Миргород / О.Д. Гавловський // Проблеми екології та медицини. - 2008.- Т. 12, № 5-6. - С. 10-12.

4. Кирилюк М. . Состояние гемодинамики нижних конечностей у больных сахарным диабетом с различным стажем заболевания, поступающих на санаторный этап восстановительного лечения / М.Л. Кирилюк, Е.В. Чехлова, А.Д. Гавловский, Л.Я. Грицак) // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2008. - 1(53). - С. 14-17.

5. Гавловський О.Д. Лікування хворих на цукровий діабет із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок на курорті Миргород / О.Д Гавловський // Вісник проблем біології та медицини. - 2009. - Вип. 1. - С. 58-61.

6. Гавловський О.Д. Ефективність лікування діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет на санаторному етапі / О.Д. Гавловський // Медична реабілітація курортологія фізіотерапія. - 2009. - 1(57). - С. 16-18.

7. Кирилюк М.Л. Спосіб лікування цукрового діабету 2-го типу / М.Л Кирилюк, О.Д. Гавловський // Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2007.- №15. - С.5.20.

Размещено на Allbest.ru