Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 136 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, додатків, бібліографічного покажчика літератури, який нараховує 208 джерел, з яких 124 іноземні. Робота ілюстрована 16 таблицями та 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Під нашим спостереженням знаходилось 140 жінок віком 39-49 років (середній вік 44,3 року). Пацієнтки з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія (110 хворих) склали основну групу. З цього числа у 38 хворих діагностовані гіперпластичні процеси ендометрія; у 35 пацієнток - аденоміоз; 37 пацієнток мали поєднані гіперпластичні процеси ендо- і міометрія (невеликі інтрамуральні міоми матки та гіперплазія ендометрія, аденоміоз і гіперплазія ендометрія). Репрезентативну контрольну групу (4 група) склали 30 жінок віком 39-49 років, які звернулись для профілактичного огляду і у яких не виявлено патології ендо- і міометрія. Критерії включення в дослідження: 1) пременопаузальний період та пізній репродуктивний вік; 2) доброякісна (неатипова) рецидивуюча гіперплазія ендометрія. Критерії виключення: 1) постменопаузальний вік; 2) атипова гіперплазія і рак ендометрія; 3) міома, що деформує порожнину матки; 4) збільшення довжини порожнини матки понад 9 см.

Всім пацієнткам проводили комплексне обстеження, що включало клінічні і параклінічні методи дослідження, згідно наказів МОЗ України № 620 від 29.12.2003 р. та № 676 від 31.12.2004 р. “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”. При збиранні анамнезу звертали увагу насамперед на такі скарги, як розлади менструальної функції, тазові болі, порушення функції суміжних органів, безплідність. Докладно вивчали соматичний (екстрагенітальні захворювання) та гінекологічний анамнез, характер перенесених оперативних втручань та їх наслідки.

Ультрасонографію здійснювали в І та ІІ фазу менструального циклу за допомогою сканерів Aloka-SSD 550, Aloka SSD-1700 (Японія) з використанням трансабдомінального (3,5 МГц) і трансвагінального датчиків (5-7,0 МГц) з функцією кольорового допплерівського картування та імпульсно-хвильової допплерометрії.

Імуногістохімічні дослідження зразків ендометрія виконували за допомогою стандартних наборів антитіл фірми DAKO Cytomation (Denmark). Використовували моноклональні антитіла миші для рецепторів естрогенів (ER), рецепторів прогестерону (PR) та маркера проліферації Ki-67 (клон MIB-1, DAKO). Гістологічні дослідження виконували за стандартною методикою серійних зрізів.

Матеріалом для цитогенетичних досліджень були лімфоцити венозної крові; забір крові і культивування кліток проводили відповідно до стандартної методики каріотипування (напівмікрометод А.В.Захарова і співавт., 1982). Хромосомний аналіз проводили на системі каріотипування MetaSystems (Німеччина) з використанням програми „Ikaros”. Підрахунок асоціацій акроцентричних хромосом проводили відповідно до методики Фролова: враховуючи їх середню частоту в клітині і середнє число акроцентриків, що брали участь в асоціації. Проводили облік асоціативної здатності між собою, а також з хромосомами інших груп.

Ендохірургічні втручання (гістерорезектоскопії, лапароскопії) виконували за типовою методикою (J.Phillips, 1991) за допомогою обладнання фірм “Karl Storz” (Німеччина), „Контакт” (Україна) з використанням апарату для високочастотної електрохірургії “Emet” (Польща). Знеболення здійснювали шляхом комбінованого ендотрахеального наркозу.

З метою комплексної оцінки ефективності лікування використовували психологічні методи дослідження, які включали загальні (психологічне спостереження; додаткове анамнестичне дослідження з елементами соціологічного опитування) та спеціальні методики (алекситимічний тест; тест на оцінку стресостійкості особистості; визначення ступеня тривожності за Тейлор в модифікації Норакідзе; тест інверсії емоційного відбиття). Для оцінки особистісних особливостей когнітивно-афективної сфери (визначення рівня алекситимії) використовували експериментально-психологічний метод, згідно з Торонтською Алекситимічною шкалою (ТАS, в адаптації Психоневрологічного інституту ім. В.М.Бєхтєрєва).

Статистичну обробку результатів дослідження виконували за допомогою пакету комп'ютерних програм Microsoft Excel.

Результати досліджень та їх обговорення.

Кожна друга пацієнтка пред'являла скарги на ациклічні маткові кровотечі, рясні менструації, загальну слабкість, запаморочення, вторинну анемію. Переважна більшість пацієнток мали високий інфекційний індекс (дитячі інфекції, бактеріально-вірусні захворювання).

Кожна друга з обстежених хворих мала надлишкову вагу, кожна третя страждала захворюваннями гастроінтестинальної, гепатобіліарної та серцево-судинної системи, у кожної четвертої визначались алергічні реакції. Кількість вагітностей, пологів та абортів в обстежених групах суттєво не відрізнялась, але звертав увагу низький паритет, високий індекс абортів (3,4 аборти на 1 пологи). Внутрішньоматкову контрацепцію використовували 15 (13,6 %) жінок, оральні контрацептиви- 26 (23,6 %) пацієнток.

Відзначено високу частоту запальних захворювань геніталій, оперативних втручань на органах репродуктивної системи, доброякісних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ). Вага гінекологічної та соматичної патології зростала зі збільшенням віку хворих і була найбільшою у пацієнток з поєднаними гіперпластичними процесами ендо-і міометрія (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Частота захворювань репродуктивної системи у обстежених пацієнток, %

При мікробіологічному дослідженні вмісту цервікального каналу, піхви та уретри виділені асоціації мікроорганізмів. Безплідність (як первинну, так і вторинну), частіше виявляли у пацієнток із супутнім аденоміозом, ендометріозом, запальними процесами органів репродуктивної системи, перенесеними оперативними втручаннями на органах малого таза і черевної порожнини, що ускладнювались розвитком спайкового процесу.

Всі пацієнтки в анамнезі відмічали проведення від одного до п'яти лікувально-діагностичних вишкрібань слизової оболонки матки, при яких виявляли доброякісні гіперпластичні процеси ендометрія (проста та складна неатипова гіперплазія, залозисто-фіброзні поліпи). Лікування естроген-гестагенними препаратами і прогестинами одержували 36 (32,7 %) пацієнток протягом 1-6 міс. У кожної другої пацієнтки попереднє лікування виявилося малоефективним або було відмінено внаслідок непереносимості та побічних реакцій.

Імуногістохімічне дослідження зразків ендометрія, взятих при гістерорезектоскопії, діагностичному вишкрібанні матки або пайпель-біопсії, у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія виявило зменшення експресії прогестеронових рецепторів при збереженому або збільшеному рівні експресії естроген-рецепторів альфа (ER-альфа). Рівні експресії прогестеронових рецепторів (PR) зі збільшенням віку хворих мали тенденцію до зменшення, на відміну від ER-альфа, що призводило до зменшення індексу PR/ER. При супутньому аденоміозі мали місце різноспрямовані коливання експресії ER і PR, збільшення рівня маркера проліферації Ki-67. При супутній інтрамуральній міомі матки спостерігали більшу частоту позитивної експресії як естрогенових, так і прогестеронових рецепторів в ендометріальних залозах і стромі; в цих випадках визначений сильний позитивний кореляційний зв'язок між експресією ER-альфа і експресією PR (r = +0,85, p<0,05). В контрольній групі позитивна експресія ER і PR (r = +0,89, p < 0,05) мала місце в усіх спостереженнях, значення маркерів проліферації були негативними (табл.1).

Таблица 1 Експресія естрогенових (ER) і прогестеронових рецепторів (PR) в залозах і стромі ендометрія (в ум.од.)

Примітка: * p < 0,05 порівняно із контролем

При цитогенетичному дослідженні пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія виявили збільшення числа хромосомних аберацій (22,3+2,5 %) порівняно з контролем (до 3,1+0,3 %). Аномалії каріотипу та цитогенетичні аномалії (аберації хромосомного та хроматидного типу, анеуплодія, поліплоїдія) частіше мали місце у пацієнток з поєднаними захворюваннями ендо- і міометрія (аденоміоз, міома матки, поліпоз ендометрія), що певною мірою пояснювало труднощі лікування таких жінок (табл. 2).

Таблиця 2 Аномалії каріотипу і цитогенетичні аномалії (%)

Примітка: p <0,001 порівняно з контролем.

З урахуванням даних анамнезу, клінічної картини, супутніх захворювань, рівня експресії рецепторів стероїдних гормонів, маркеру проліферації та цитогенетичних аномалій були розроблені діагностично-лікувальні алгоритми ведення пацієнток пременопаузального віку з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і міометрія.

Так, хворим з позитивною експресією ER -альфа і PR (1 група, n = 46) в комплексному лікуванні, після нормалізації мікробіоценозу піхви пропонували введення левоноргестрел-реалізуючої (20 мкг/день) внутрішньоматкової депо-системи. Пацієнткам зі зменшеною та різноспрямованою експресією рецепторів стероїдних гормонів та при тенденції до збільшення рівня маркеру проліферації Ki-67 перевагу надавали хірургічному лікуванню -- тотальній гістероскопічній резекції ендометрія (2 група, n = 64).

Ефективність запропонованих лікувальних підходів оцінювали шляхом клінічного спостереження, оцінки стану менструальної функції, динамічного ультрасонографічного контролю, доплерометрії кровотоку в ендо- і міометрії, контрольних цитологічних і гістологічних досліджень.

Стійкий лікувальний ефект у вигляді аменореї через 6 місяців мав місце у пацієнток 1 групи в 29 (63,0 % ) випадках, гіпоменореї -- у 15 (32,6 %) пацієнток. В усіх цих випадках при допплерометрії спостерігали зменшення показників швидкостей кровотоку в базальних артеріях матки. Незадовільний результат (експульсія системи, поновлення кровотеч) мав місце в 3 спостереженнях (6,5 %) при супутньому аденоміозі та міомі матки; цим пацієнткам була виконана вагінальна гістеректомія.

В другій групі пацієнток спостерігали аналогічні показники ефективності проведеного лікування. Так, аменорея розвинулась у 45 жінок (70,3 %), гіпоменорея -- в 17 випадках (26, 5 %). У пацієнток з аменореєю при ультразвуковій кольоровій допплерометрії через 7-30 днів після операції мало місце припинення кровотоку в базальних і аркуатних артеріях матки. Цей ефект спостерігався протягом всього періоду спостереження (кожні 3-6 місяців) до 3-х років. При ультрасонографії виявляли наявність синехій в порожнині матки.

Нерегулярні маткові кровотечі в 2 групі зберігалися у 5 (7,8 %) жінок з супутньою міомою матки та аденоміозом. Серед ускладнень гістерорезектоскопії в одному випадку розвинувся синдром водного перевантаження, що був усунений за допомогою медикаментозних засобів, в одному -- проведена симультанна лапароскопія.

Після проведеного лікування більшість хворих обох груп відмічали покращання самопочуття, зникнення скарг та клінічних проявів захворювання (табл. 3).

доброякісний гіперпластичний захворювання матка

Таблиця 3 Динаміка клінічних проявів гіперпластичних процесів ендо-і міометрія до і після лікування

Оцінка психоемоційного статусу обстежених хворих після лікування показала зменшення тривожності, проявів дезадаптації та алекситимічних рис особистості, зростання стресостійкості.

Позитивна оцінка хворими проведеного лікування і якості життя мала тенденцію до збільшення в 1 групі, що можна пояснити збереженням менструальної функції, зменшенням тазового больового синдрому, ефективною контрацепцією. Випадків рецидивів захворювання або малігнізації протягом 3 років спостереження не було.

Таким чином, диференційовані підходи до лікування гіперпластичних процесів матки з урахуванням рецепторного профілю ендометрія, рівня експресії маркерів проліферації, виявлення цитогенетичних аномалій у пацієнток сприяють достовірній позитивній динаміці симптомів захворювання і результатів лікування.

При гістологічному дослідженні підтверджували виявлену патологію ендо-і міометрія. В 15 випадках діагностовано залозисто-фіброзний поліп ендометрія у 4- фіброзний поліп ендометрія, у 31 випадку - просту, у 2 - складну гіперплазію ендометрія. В решті випадків мали місце поєднані гіперпластичні процеси ендо-і міометрія.

Побічні ефекти використання внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом були незначними і в жодному випадку не призводили до відмови від лікування

При сонодопплерометричному дослідженні через 6 місяців від початку лікування спостерігалась повна регресія гіперплазії ендометрія та нормалізація гемодинамічних показників ендометрія, яка корелювала із результатами аспіраційної біопсії, проведеної через 6 місяців від початку лікування. У всіх пацієнток було виявлено зменшені та атрофовані залози ендометрію, потовщення та фіброз стінок судин, псевдодецидуолізація строми, що свідчить про ефективність проведеної терапії.

Через 12 місяців від початку лікування виявлено атрофічні зміни ендометрія, що відповідало нормальним показникам для постменопаузи та підвищення резистивності кровообігу за рахунок достовірного (р<0,05) підвищення показників периферійного судинного опору, порівняно із зазначеними показниками до лікування, що свідчить про відсутність тенденції до проліферації ендометрія. Отже, використання кольорової допплерометрії кровотоку в базальних та аркуатних артеріях матки може бути корисним в якості додаткового критерію ефективності лікування патологічних маткових кровотеч у пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія.

Через 1 рік застосування левоноргестрел-рилізинг системи середня тривалість менструацій зменшилась і становила 2,3±0,7 днів. Стійка аменорея спостерігалась у 28,6% пацієнток, олігоменорея у 61,9% жінок. У всіх досліджуваних жінок менструації були безболісними, але у 21,4% пацієнток відмічались періодичний ниючий біль внизу живота, що було пов'язано з персистенцією фолікулів та утворенням невеликих фолікулярних кіст яєчників, які після відповідного лікування регресували. Таким чином, застосування розроблених діагностично-лікувальних алгоритмів дозволяє покращити результати органозберігаючого лікування хворих з рецидивуючими гіперпластичними процесами ендометрія та супутній патології міометрія (невеликі інтрамуральні міоми матки, аденоміоз). Обидва методи за умови адекватного відбору пацієнток сприяють зменшенню тазових болів, припиненню маткових кровотеч, позитивній динаміці сексуальної функції, покращенню якості життя пацієнток. Деяке збільшення оцінки якості життя у пацієнток, що використовували внутрішньоматкову левоноргестрел-звільнюючу систему може бути зумовлено більш виразним зменшенням тазового больового синдрому, обратимістю дії, ефективною контрацепцією.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання сучасної гінекології - покращання найближчих та віддалених результатів лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і міометрія, якості життя пацієнток, зменшення інвалідизації жінок репродуктивного та пременопаузального віку шляхом оптимізації органозберігаючих лікувальних технологій.

1. Гіперпластичні процеси ендо- і міометрія у жінок репродуктивного і пременопаузального віку в більшості випадків є клініко-морфологічними проявами несприятливого преморбідного фону, системних порушень організму жінки, що проявляється частим поєднанням їх з екстрагенітальною патологією (у кожної третьої пацієнтки), запальними процесами геніталій (понад 70 % хворих), доброякісними захворюваннями яєчників та молочних залоз (до 40 % пацієнток), ендометріозом та супутнім безпліддям (до 18 % хворих).

2. Імуногістохімічне дослідження ендометрія у пацієнток репродуктивного віку при ГПЕ виявило збільшення експресії ER-альфа переважно в ендометріальних залозах (0,23±0,02) ум.од. при зменшенні експресії PR як в залозах, так і в стромі (відповідно 0,12±0,01 і 0,11+0,01) ум.од. У пацієнток в пременопаузальному віці мала місце тенденція до зростання експресії PR при збільшенні віку пацієнток. При супутньому аденоміозі мали місце різноспрямовані коливання експресії ER і PR, збільшення рівня маркера проліферації Ki-67, на відміну від контрольної групи. При міомі матки спостерігали більшу частоту позитивної експресії переважно ER- альфа та позитивний кореляційний зв'язок з експресією PR, що наближалося до таких показників у контрольній групі.

3. При цитогенетичному дослідженні пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія виявили збільшення числа хромосомних аберацій (22,3+2,5 %) порівняно з контролем (до 3,1+0,3 %). Аномалії каріотипу та цитогенетичні аномалії були представлені абераціями хромосомного та хроматидного типу, анеуплодією (9,1-15,6 %), поліплоїдією.

4. Стійкий лікувальний ефект у вигляді аменореї через 6 місяців мав місце у пацієнток 1 групи в 29 (63,0 % ) випадках, гіпоменореї -- у 15 (32,6 %) пацієнток, в 2 групі відповідно аменорея розвинулась у 45 жінок (70,3 %), гіпоменорея -- в 17 випадках (26, 5 %), що супроводжувалось зменшенням кровотоку в базальних і аркуатних артеріях матки за даними сонодопплерометрії, утворенням синехій в порожнині матки. Лікувальний ефект зберігався протягом 1- 3 років спостереження.

5.Оцінка психоемоційного статусу обстежених хворих після лікування показала зменшення тривожності, проявів дезадаптації та алекситимічних рис особистості, зростання стресостійкості. Позитивна оцінка хворими проведеного лікування і якості життя мала тенденцію до збільшення в 1 групі (84,8?2,2)% проти, (76,6?2,9) %, що можна пояснити збереженням менструальної функції, зменшенням тазового больового синдрому, ефективною контрацепцією.

6.Використання розроблених діагностично-лікувальних алгоритмів в залежності від рівнів експресії ER-альфа і PR, маркеру проліферації Ki-67 та наявності цитогенетичних аномалій дозволяє покращити результати органозберігаючого лікування хворих з рецидивуючими гіперпластичними процесами ендометрія та супутній патології міометрія (невеликі інтрамуральні міоми матки, аденоміоз), є патогенетично виправданим і економічно доцільним.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Железов Д.М. Фізіологічні і патологічні маткові кровотечі /Железов Д.М.// Одеський медичний журнал. - 2009. - № 2 (112). - С. 73-76

2. Железов Д.М. Оптимізація лікувальної тактики при поєднаних гіперпластичних процесах ендо- і міометрія в пременопаузі/Железов Д.М.// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - № 4. - С. 102-105.

3. Рожковська Н.М. Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості поєднаних доброякісних гіперпластичних процесів ендо- і міометрія /Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Железов Д.М //Досягнення біології та медицини. - 2009.- №2. - С. 61-64. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу джерел літератури, аналіз клінічних та параклінічних даних, написання статті та підготовка до друку).

4. Рожковська Н.М. Диференційовані підходи до органозберігаючого лікування гіперпластичних процесів ендометрія /Рожковська Н.М., Железов Д.М, Ситнікова В.О //Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 98-101. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу клінічного матеріалу, статистична обробка результатів, оформлення статті).

5. Карякіна О.Л. Ультрасонографічна діагностика міоми матки/Карякіна О.Л., Железов Д.М. //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - 2009. -Том 145, ч. ІІІ. - С. 111-113. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу літератури, результатів ультрасонографічних досліджень, оформлення статті).

6. Рожковська Н.М. Можливості ультрасонографії в діагностиці аденоміозу /Рожковська Н.М., Гладчук І.З., Железов Д.М., Тоня А.Г. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Інтермед», 2008. - С. 566-568. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу джерел літератури, статистична обробка результатів, написання статті).

7. Рожковська Н.М. Патологічні маткові кровотечі/Рожковська Н.М., Гладчук І.З., В.О.Ситнікова, Д.М Железов// Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Інтермед», 2009. - С. 505-509. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу і систематизація даних літератури, аналіз клініко-лабораторних даних дослідження, підготовка рукопису).

8. Железов Д.М. Органозберігаюче лікування пацієнток з менорагією//Тези доповідей V Всеукраїнської конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології 17-18 жовтня 2008. - ОДМУ, 2008.- С. 79-81.

АНОТАЦІЇ

Железов Д.М. Диференційовані підходи до лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо-і міометрія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2010.

У роботі висвітлені результати комплексного обстеження та ведення 110 пацієнток пременопаузального та репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами на фоні рецидивуючих доброякісних гіперпластичних процесів ендо- та міометрія. При переважно позитивній експресії рецепторів стероїдних гормонів і негативних значеннях маркеру проліферації використовували внутрішньоматкову левоноргестрел-рилізинг систему. При знижених і різноспрямованих рівнях експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів у ендометрії, збільшенні експресії маркера проліферації Ki-67 і кількості цитогенетичних аномалій пацієнткам виконували гістероскопічну резекцію ендометрія за допомогою високочастотної електрохірургії. Стійкий лікувальний ефект у вигляді аменореї через 6 місяців мав місце у пацієнток 1 групи в 29 (63,0 % ) випадках, гіпоменореї -- у 15 (32,6 %) пацієнток, в 2 групі відповідно аменорея розвинулась у 45 жінок (70,3 %), гіпоменорея -- в 17 випадках (26, 5 %), що супроводжувалось зменшенням кровотоку в базальних і аркуатних артеріях матки за даними сонодопплерометрії, утворенням синехій в порожнині матки. Лікувальний ефект зберігався протягом 1- 3 років спостереження. Оцінка психоемоційного статусу обстежених хворих після лікування показала зменшення тривожності, проявів дезадаптації та алекситимічних рис особистості, зростання стресостійкості. Позитивна оцінка хворими проведеного лікування і якості життя мала тенденцію до збільшення в 1 групі (84,8-2,2)% проти, (76,6-2,9) %, що можна пояснити збереженням менструальної функції, зменшенням тазового больового синдрому, ефективною контрацепцією. Отримані дані, що свідчать про добру переносимість, високу ефективності і безпеку обраних методів лікувального впливу при використанні диференційованих підходів до ведення пацієнток

Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, міома матки, аденоміоз, ультрасонографія, гістероскопічна резекція ендометрія, левоноргестрел-звільнююча система.

Zhelezov D.M. The prognostic, diagnostic and treating aspects of hyperplastic processes of endometrum. - Manuscript.

The dissertation for Candidate of Medical Science on the speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. -The Odessa State Medical University Ministry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2010.

It was observed results of comlex investigations and treatment 110 patients in reproductive and premenopausal age with abnormal uterine bleedings cause by reccurrent hyperplastic processes of endo- and myometrium and 30 healthy women. In cases with mostly positive expression of ER and PR in endometrium we used levonorgestrel-releasing intrauterine system. In patients with low or irregular ER and PR expression or increasing erxpression of proliferation marker Ki-67 and high level of cytogenetic abnormalities we proposed total hysteroscopic electrosurgical endometrial resection.

Positive therapeutic effects in the form of amenorrhea after 6 months occurred in patients of group 1 in 29 (63.0%) cases, hypomenorrea - in 15 (32.6%) patients in group 2, respectively amenorrhea developed in 45 women (70.3 %), hypomenorrea - in 17 cases (26, 5%), accompanied by reduced blood flow in the basal and arcuate arteries of the uterus according sonodopplerometry, intrauterine synechia formation. Therapeutic effect persisted for 1 - 3 years of observation. Psycho-emotional status of patients examined after treatment showed reduction of anxiety, manifestations disadaptation alexytymia and personality traits. Praise the treatment and patient quality of life tended to increase in 1 group (84,8 + 2,2)% and (76,6 + 2,9)%, which can explain the preservation of menstrual function, decrease pelvic pain syndrome and effective contraception.

We have obtained the data of high effectiveness and safety of both methods of treatment abnormal uterine bleeding in women with reccurent benign hyperplastic porocesses of endo- and myometrium by using strong differential criteria of treatment modalities.

Key words: endometrial hyperplasia, uterus myoma, аdenomyosis, ultrasonography, hysteroscopic endometrial resection, levonorgestrel-releasing intrauterine system.

Железов Д.Н. Дифференцированные подходы к лечению больных с сочетанными гиперпластическими процессами эндо- и миометрия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный н медицинский университет МЗ Украины. - Одесса, 2010.

В диссертационной работе приведены результаты комплексного обследования и ведения 110 пациенток пременопаузального и репродуктивного возраста с аномальными маточными кровотечениями на фоне рецидивирующих доброкачественных гиперпластических процессов эндо- и миометрия и 30 практически здоровых женщин.

При преимущественно позитивной экспрессии рецепторов стероидных гормонов и негативных значениях маркеров пролиферации использовали внутриматочную левоноргестрел-выделяющую систему. При сниженных и разнонаправленных уровнях экспрессии эстрогеновых и прогестероновых рецепторов в эндометрии, увеличении экспрессии маркера пролиферации Ki-67 и высокой частоте цитогенетических аномалий пациенткам выполняли гистероскопическую резекцию эндометрия с помощью высокочастотной электрохирургии. Стойкий лечебный эффект в виде аменореи через 6 месяцев имел место у пациенток 1 группы в 29 (63,0%) случаях, гипоменореи - в 15 (32,6%) пациенток, во 2 группе соответственно аменорея развилась у 45 женщин (70,3 %), гипоменорея - в 17 случаях (26, 5%), что сопровождалось уменьшением кровотока в базальных и аркуатних артериях матки по данным сонодопплерометрии, образованием синехий в полости матки. Лечебный эффект сохранялся в течение 1 - 3 лет наблюдения. Оценка психоэмоционального статуса обследованных больных после лечения показала уменьшение тревожности, проявлений дезадаптации и алекситимических черт личности, возрастание стрессоустойчивости. Положительная оценка больными проведенного лечения и качества жизни имела тенденцию к увеличению в 1 группе (84,8 + 2,2)% против (76,6+2,9)%, что можно объяснить сохранением менструальной функции, уменьшением тазового болевого синдрома, эффективной контрацепцией.

Получены данные, свидетельствующие о хорошей переносимости, высокой эффективности и безопасности выбранных методов лечебного воздействия при использовании дифференцированных подходов к ведению пациенток. Использование гестагена левоноргестрела для лечения гиперпластических процессов эндо- и миометрия в виде внутриматочной левоноргестрел-рилизинг системы является достаточно эффективным и значительно расширяет терапевтические возможности коррекции указанной патологии за счет отсутствия системного действия действующего вещества, приводит к высокорезистивным гемодинамческим изменениям, характерным для атрофии эндометрия.

На основании комплексной оценки результатов клинико-лабораторных и параклинических методов исследования разработан алгоритм дифференцированного ведения больных с гиперпластическими процессами эндометрия. Полученные результаты свидетельствуют о высокой эффективности, хорошей переносимости и безопасности предложенных методов лечения гиперпластических процессов матки у женщин репродуктивного и пременопаузального возраста.

Ключевые слова: гиперпластические процессы эндометрия, миома матки, аденомиоз, ультрасонография, гистероскопическая резекция эндометрия, левоноргестрел-высвобождающая внутриматочная система.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМС -внутрішньоматкова система

ГПЕ-гіперпластичні процеси ендометрія

ГПМ-гіперпластичні процеси міометрія

ДЗМЗ -доброякісні захворювання молочних залоз

ІПСО -індекс периферичного судинного опору

ПІ-пульсаційний індекс

ER-альфа - естроген-рецептор-альфа

Кі-67 -індекс проліферації

PR - прогестерон-рецептор

Размещено на Allbest.ru