Особливості клінічного перебігу та превентивне лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТРЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості клінічного перебігу та превентивне лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії

Бабенко Вероніка Миколаївна

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Самойленко Андрій Валерійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Петрушанко Тетяна Олексіївна, вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м.Полтава, професор кафедри терапевтичної стоматології;

доктор медичних наук, доцент Соколова Ірина Іванівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедрою стоматології факультету післядипломної освіти.

Захист дисертації відбудеться «14» грудня 2010 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія» за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий «3» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Т.О. Дев'яткіна

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної стоматології є профілактика та лікування захворювань тканин пародонта, що обумовлено їх високою розповсюдженістю (М. Ф. Данилевський, 1994, 2008; Г. Ф. Белоклицкая, 2002, 2008; И. С. Мащенко, 2002; А. В. Борисенко, 2007). Накопичені дані переконливо вказують на існування впливу соматичних захворювань та лікарських препаратів, які застосовують при їх лікуванні (И. А. Горбачева, 2001, 2004; А. В. Борисенко, 2007, 2009; Л. Ю. Орехова, 2007; Т. О. Петрушанко, 2008; А. М. Політун, 2008; K. Buhlin, 2009) на перебіг патології тканин пародонта, зокрема генералізованого пародонтиту (ГП) (А. В. Самойленко, 2000, 2009; К. Н. Косенко, 2002, 2006; І.І. Соколова, 2002; С. П. Ярова, 2008; R. C. Page, 2001, 2007; G. C. Armitage, 2009).

Доведено, що бронхіальна астма (БА) супроводжується хронічним запальним процесом дихальних шляхів та потребує проведення тривалої протизапальної терапії з використанням інгаляційних та системних глюкокортикостероїдів (ГКС) (Наказ МОЗ України № 128 від 19.03. р.2007; Ю. И. Фещенко, 2000; Л. А. Яшина, 2003). Інгаляційні ГКС (ІГКС) мають суттєвий місцевий ефект, що забезпечує зменшення побічної дії, притаманної системним ГКС (СГКС) (Ю. И. Фещенко, 2001; И. П. Мазур, 2002; В. В. Поворознюк, 2005). Натомість орофарингеальний ефект ІГКС може бути більш виразним (Т. А. Перцева, 2008).

У науково-медичній літературі практично відсутні роботи, присвячені цілеспрямованому вивченню особливостей перебігу ГП у хворих на БА при прийомі ГКС з визначенням імунологічних, цитологічних, метаболічних та морфологічних змін. Не визначена залежність цих показників від тривалості прийому та способу введення гормональних препаратів. Не розроблені методи профілактики та превентивного лікування ГП у хворих на БА.

Усе вищезазначене зумовлює актуальність теми даної дисертаційної роботи, присвяченої визначенню особливостей клінічного перебігу та превентивного лікування ГП у хворих на БА на тлі ГКС-терапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії у відповідності з планом науково-дослідної роботи «Клініко-патогенетичні субтипи генералізованого пародонтиту та методи їх профілактики та лікування» (№ державної реєстрації 0106U012180) та з плановою науково-дослідною роботою кафедри факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії «Вивчення особливостей перебігу захворювань бронхо-легеневої системи (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія) у віковому аспекті і розробка комплексної профілактики та лікування» (№ державної реєстрації 0199U002120). Автор був виконавцем фрагментів зазначених тем НДР.

Мета роботи - підвищення ефективності лікування та профілактики генералізованого пародонтиту на тлі глюкокортикостероїдної терапії хворих на бронхіальну астму на підставі вивчення динаміки особливостей клінічного перебігу, імунологічних, метаболічних, цитологічних та морфологічних змін тканин пародонта. пародонтит астма глюкокортикостероїдний

Завдання дослідження:

Визначення особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на БА.

Встановлення залежностей перебігу ГП у хворих на БА у зв'язку з видом базисної терапії та тривалістю БА.

Визначення характерних показників імунологічних, метаболічних, цитологічних та морфологічних характеристик тканин пародонта у хворих на ГП у залежності від способу лікування БА.

Проведення порівняльного аналізу клініко-лабораторних змін ГП у хворих на БА, які застосовують системні та інгаляційні ГКС.

Обґрунтування та розробка алгоритму діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА на фоні терапії ГКС.

Розроблення та впровадження в клінічну практику методу лікування ГП у хворих БА на фоні терапії ГКС.

Об'єкт дослідження - зміни імунологічних, метаболічних, цитологічних та морфологічних характеристик тканин пародонта хворих на ГП та БА у залежності від способу лікування БА.

Предмет дослідження - підвищення ефективності лікування ГП у хворих на БА на тлі ГКС - терапії з використанням ультрафонофорезу (УФФ) мірамістину в превентивному лікуванні ГП у даної категорії хворих.

Методи дослідження: клінічні - для вивчення особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на БА, оцінки їх пародонтального статусу та визначення ефективності запропонованих лікувальних заходів; імунологічні (показники фагоцитозу, рівні IgA, sIgA у сироватці крові та ротовій рідині) та цитохімічні - для уточнення механізмів розвитку ГП у хворих на БА, оцінки ефективності запропонованого лікування; цитологічні та морфологічні - для вивчення клітинного складу епітелію ушкоджених тканин пародонта та з'ясування їх структурного стану; функціональний (спірометрія) - для визначення наявності та ступеню бронхіальної обструкції; інструментальний (пульсоксиметрія) - для оцінки ступеня насиченості киснем гемоглобіну крові; статистичні - для визначення вірогідності й прогностичного значення отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проаналізовані особливості клінічного перебігу ГП у хворих на БА диференційовано залежно від способу гормональної терапії БА. Доведена залежність тяжкості перебігу ГП у хворих на БА від тривалості БА, виду базисної терапії та термінів прийому ГКС.

Вперше визначено, що ГП та БА мають загальні ланки патогенезу. Вперше доведено вплив терапії ГКС на перебіг ГП у вигляді пригнічення виразності запальної реакції та більш значних порушень метаболічних процесів і морфологічних змін у тканинах пародонта.

Вперше здійснено порівняльний аналіз впливу ГКС-терапії на перебіг ГП, за результатами якого підтверджено суттєве обтяження перебігу ГП під впливом довгострокового прийому системних ГКС.

Встановлено, що використання інгаляційних ГКС веде до зниження активності запальних процесів, більш стертих клінічних проявів ГП, при значних порушеннях морфологічних та метаболічних процесів у тканинах пародонта, внаслідок чого виявляється пізнє звернення хворих за стоматологічною допомогою.

Обґрунтована необхідність превентивного лікування хворих на БА, які застосовують ГКС, у лікаря-стоматолога.

Розширені та доповнені уявлення про механізм лікувальної дії УФФ мірамістину на дистрофічні та запальні процеси при ГП.

Вперше доведено, що курсове призначення УФФ мірамістину дає більш тривалий ефект, який зберігається у віддаленому періоді у порівнянні з аплікаційним шляхом застосування мірамістину.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті дисертаційного дослідження виявлено негативний вплив ГКС-терапії БА на клінічний перебіг ГП. Зокрема, встановлено зниження інтенсивності запальних процесів тканин пародонта, порушення імунокорегуючих реакцій, метаболічних, цитологічних та морфологічних параметрів у залежності від тривалості БА та способу терапії ГКС.

Доведено більш несприятливий вплив системних ГКС у порівнянні з ІГКС на перебіг ГП у хворих на БА, що необхідно враховувати при лікуванні ГП у хворих на БА, з метою підвищення безпечності лікування та покращення якості життя.

Обґрунтована необхідність диспансеризації стоматологом хворих на БА, які приймають базисну терапію ГКС, оскільки ГП протікає зі стертими клінічними проявами, що веде до несхильності пацієнтів звертатися до стоматолога.

Запропоновано алгоритм діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА на тлі терапії ГКС.

Проведено порівняльне вивчення лікування ГП з використанням УФФ мірамістину та аплікаційного шляху введення мірамістину у хворих на БА на тлі терапії ГКС.

Обґрунтовано доцільність призначення УФФ мірамістину хворим на ГП, асоційованим з БА на тлі гормональної терапії, для превентивного лікування, що забезпечує більш стійкий та подовжений ефект лікування ГП.

Результати роботи впроваджені у практику Обласної стоматологічної поліклініки м. Дніпропетровська, стоматологічної поліклініки №4 (м. Дніпропетровськ); стоматологічної поліклініки № 1 (м. Кривій Ріг); Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки.

Матеріали роботи застосовуються у навчальному процесі кафедр стоматології ФПО (м. Кривій Ріг), терапевтичної стоматології, факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії, терапевтичної стоматології ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором самостійно вивчена і проаналізована література з досліджуваної проблеми, виконаний патентно-інформаційний пошук, сумісно з науковим керівником сформульовані мета та завдання дослідження. Автором самостійно проводились набір хворих, клінічне обстеження, окремі лабораторні дослідження, лікування хворих із застосуванням авторських розробок та диспансерне спостереження за пацієнтами.

У співавторстві з А.В. Самойленко розроблений метод лікування ГП (патент України на корисну модель №38185 від 25.12.2008 р.).

Особисто проаналізована медична документація, результати лабораторних та інструментальних досліджень, створена електронна база отриманих даних, проведений статистичний аналіз та узагальнення отриманих результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, результати дослідження впроваджені у клінічну практику та в навчальний процес кафедр вищих навчальних закладів України.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались науковій конференції молодих вчених Дніпропетровської державної медичної академії (2009); на 19 конгресі Європейського респіраторного товариства (м. Відень, 2009); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної стоматології» (м. Павлоград, 2010); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології» (м. Полтава, 2010).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 праці одноосібні), 12 статей у журналах і збірках робіт та тезових доповідей на конференціях, отриманий патент України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках друкованого тексту, містить 16 таблиць і 33 рисунка, складається із вступу, огляду літератури, розділу об'єктів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, що містить 299 джерел (у тому числі кирилицею - 176, латиницею - 123).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дослідження було включено 126 пацієнтів, що страждали на ГП початкового-IIЙ ступеню та БА II-IV ступеню тяжкості (середній вік - 42,6 ± 1,12 років), серед яких чоловіків - 36 (28,57 %), жінок - 90 (71,43 %). У залежності від способу лікування БА хворі на ГП були розподілені на клінічні групи: 1-а група - 50 хворих на ГП та БА II-III ступеня тяжкості, що приймали ІГКС (середній вік - 42,3 ± 0,97 років); 2-а група - 28 хворих на ГП та БА IV ступеня, що приймали системні ГКС (середній вік - 42,9 ? 1,27 років); 3-я група - 24 хворих на ГП та БА II-III ступеня, що відмовились від прийому ІКС (середній вік - 40,8 ± 1,20 років). До групи співставлення (4-а група) увійшло 24 хворих на ГП без БА (середній вік - 40,1 ± 1,56 років).

Дослідження проводились на кафедрі терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії (завідувач - д. мед. н., професор А. В. Самойленко) на базі обласної стоматологічної поліклініки (головний лікар - к. мед. н. Л. М. Яловий), на кафедрі факультетської терапії та ендокринології ДДМА (завідувач - член-кореспондент АМН України, д. мед. н., професор Т. О. Перцева), у терапевтичному відділенні та на базі консультативно-діагностичного кабінету «Спіро» шостої міської клінічної лікарні м. Дніпропетровська; лабораторні дослідження проводились у центральній науково-дослідній лабораторії ДДМА (завідувач - д. мед. н., професор О. Л. Дроздов).

Відповідно до поставлених завдань дослідження здійснювались у два етапи. На першому етапі у порівняльному аспекті вивчалися дані клініко-лабораторного дослідження у всіх обстежених для виявлення особливостей клінічного перебігу ГП.

Діагноз ГП встановлювали за класифікацією захворювань тканин пародонта (М. Ф. Данилевський, 1994). Формулювання клінічних діагнозів БА проводили згідно з Наказами МОЗ України № 499 від 28.10.2003 р. та № 128 від 19.03.2007 р.

Спрощений гігієнічний індекс OHI-S визначали за J.C.Green - J.R. Vermillion (1964), йодне число (ЙЧ) - за Д. Свраковим (1962), час утворення гематоми (ЧУГ) - за В.І. Кулаженком (1961), індекс кровоточивості ясен (SBI) - за N. R. Mьhlemann та S.Son (1971), папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) - за C. Parma (1960), пародонтальний індекс (ПІ) - за A.L. Russel (1956). Рентгенологічне дослідження проводили за рекомендаціями Н.А.Рабухиной (1993).

Усім хворим проводили спірометрію на спіроаналізаторі «Master Screen Body/Diff» («Jaeger», Німеччина) з визначенням показників функції зовнішнього дихання (ФЗД): життєвої ємності легень (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ. Сатурацію кисню визначали за допомогою пульсоксиметра «Nonin» (Велика Британія).

Фагоцитарну здатність нейтрофілів оцінювали за фагоцитарною активністю (ФА) з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ), нитросиньотетразолієвого тесту (НСТ-тесту) спонтанно та після стимуляції з використанням тест-набору («Реакомплекс», Росія). Рівні IgА та sIgА у сироватці крові та ротовій рідині визначали методом простої радіальної імунодифузії в агаровому гелі за G.M. Mancini (1965) із використанням моноспецифічних стандартних сироваток (Інститут епідеміології та мікробіології ім. Н. Ф. Гамалеї, м. Москва).

Для визначення активності окиснювально-відновних ферментів сукцинатдегідрогенази (СДГ) та б-гліцерофосфатдегідрогенази (б-ГФДГ) у мазках крові тканин пародонта застосовували метод кількісної цитохімії за Р. П. Нарцисовим з використанням n-нітротетразолію фіолетового («Ренал», Угорщина).

При цитологічному дослідженні мазки-відбитки ясен забарвлювали за Папенгеймом-Крюковим. Кількісну оцінку цитологічних ознак визначали за співвідношенням епітеліальних клітин, нейтрофілів і мононуклеарів у цитограмах тканин пародонта за А. С. Григорьяном, А. И. Грудяновым (2000, 2008).

Для проведення морфологічного дослідження використовували фрагменти маргінального пародонту хворих, яким було показано видалення зубів, готові препарати забарвлювали гематоксиліном-еозином та за Маллорі-Слінченко (1972, 1986).

Лікування ГП проводили за індивідуальним планом, в який усім хворим включали раціональну гігієну порожнини рота, антисептичну обробку тканин пародонта, видалення мінералізованих та немінералізованих зубних відкладень, усунення місцевих подразників та передчасних контактів. За показаннями проводили депульпування зубів, закритий кюретаж пародонтальних кишень, видалення неповноцінних зубів, вибіркове пришліфовування та шинування рухливих зубів, пальцевий масаж.

Хворим 1-ої групи упродовж 1 місяця призначали остеотропний препарат «Кальцій-D3» («Нікомед», Норвегія) (по 2 таблетки на добу протягом 10 днів та по 1 таблетці на добу протягом 20 днів). Хворим 2-ої групи «Кальцій-D3» призначали по 2 таблетки на добу протягом першого місяця та по 1 таблетці на добу протягом другого і третього місяців, курси проводили 2 рази на рік.

Усім хворим для купування запальних проявів у тканинах пародонта, досягнення імуномоделюючого та мембраностабілізуючого ефекту, покращення репаративної регенерації та бар'єрної функції ясен, підвищення ефективності лікування, подовження періодів ремісії, а також для уникнення можливої додаткової алергізації і погіршення перебігу БА місцево застосовували 0,5 % мазь мірамістину («Дарниця», Україна). У навколозубні тканини мірамістин уводили аплікаційно під індивідуальні капи та за допомогою УФФ на частоті 880 кГц з інтенсивністю 0,4-0,6 Вт/смІ в імпульсному режимі 10 мсек тривалістю 9 хвилин, статично по сегментах. Маніпуляції проводили щодня. Кількість сеансів залежала від тяжкості перебігу та ефективності лікування ГП та складала від 7 до 13 процедур.

На другому лікувальному етапі було виділено три групи динамічного спостереження, куди увійшли хворі на ГП початкового - ІІІ ступеня тяжкості у поєднанні з БА ІІ-ІV ступеня тяжкості (78 осіб). З них для базисної терапії отримували інгаляційні ГКС 50 осіб (1-а група), а системні ГКС - 28 осіб (2-а група). Хворі на ГП початкового - ІІІ ступеня тяжкості без супутньої патології (24 особи) склали 3-ю групу. Крім загального розподілу, були виділені підгрупи за способом лікування ГП: підгрупи У (1У, 2У, 3У) - хворі, яким застосовували УФФ мірамістину, підгрупи А (1А, 2А, 3А) - хворі, яким проводили аплікаційне введення мірамістину під індивідуальні капи.

Статистична обробка результатів досліджень проводилась з використанням методів прикладної математичної статистики у середовищах автоматизованої системи статистичного аналізу даних STATISTIСA ver.6.1 (№ AGAR 909 E415822FA) та роботи з електронними таблицями EXCEL-2003 (№ 74017-641-9475201-57075). Статистичну значущість різниці між порівнювальними величинами вважали достовірною при р < 0,05.

Результати дослідження. Тривалість ГП корелювала з тривалістю БА (r = 0,57, p = 0,0001). При співставленні анамнестичних даних щодо тривалості ГП та БА і тяжкості перебігу ГП кореляційний аналіз за Спірменом продемонстрував, що при збільшенні тривалості БА збільшується тривалість ГП (R = 0,57, р = 0,001); при збільшенні тривалості ГП збільшується тяжкість захворювання тканин пародонта (R = 0,69, р = 0,0001); тяжкість ГП зростає при збільшенні тривалості БА (R = 0,39, р = 0,028), що підтверджує тісний зв'язок патологічного процесу в тканинах пародонта із соматичним захворюванням (рис. 1).

Рис. 1. Залежність ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту від його тривалості та тривалості бронхіальної астми у роках.

Виявлено, що ГП з супутньою БА при прийомі ІГКС проходив з незначними суб'єктивними проявами, спостерігався непомітний початок захворювання тканин пародонта, супроводжуваний малою кількістю скарг, в основному - на інколи виникаючу кровоточивість ясен при чистці зубів (у 46,0 % хворих, р < 0,05), зрідка виникаючий неприємний запах із ротової порожнини (28,0 %, p=0,032) та чутливість шийок зубів (16,0%, p = 0,026). Клінічно у хворих 1-ої групи реєструвались ознаки слабко виразного хронічного запалення: ціанотичні ясна, незначна кровоточивість при інструментальному обстеженні, наявність неглибоких пародонтальних кишень. Відмічалась патологічна рухомість зубів переважно Й та II ступенів, контури маргінального краю через рецесію ясен були нерівними, ясна нещільно прилягали до шийок зубів. Привернуло увагу те, що 18,0 % хворих 1-ої групи відзначали припинення кровоточивості ясен, рухомості зубів та загострень ГП після початку прийому ІГКС.

У хворих 2-ої групи були помітні відбитки зубів на бокових поверхнях язика, що свідчило про набряк, спостерігалися як крапкові петехії, так і великі екхімози; у 32,1 % хворих було діагностовано патологічну стертість твердих тканин зубів, у 25,0 % - клиноподібні дефекти, у 21,4 % - оголення шийок зубів до ?-Ѕ довжини кореню та гіперестезія.

У хворих 3-ої групи ГП характеризувався більш маніфестним та тяжким перебігом: вираженою кровоточивістю ясен (37,5%, р=0,007), глибокими пародонтальними кишенями з гнійним ексудатом (18,1%, р=0,054), схильністю до абсцедування, рухливістю зубів (41,7%, р=0,041), значними змінами кісткової тканини.

Стан гігієни порожнини рота у всіх обстежених був незадовільним, але у хворих 1-ої групи був статистично достовірно найкращим у порівнянні з хворими 2-ої, 3-ої та 4-ої груп. ЧУГ у хворих 2-ої групи був у 1,2 рази достовірно більшим, ніж у хворих 1-ої групи (р=0,040). У хворих 3-ої групи параметри показників ЙЧ, SBI, РМА та ПІ були найвищими та достовірно вищими за показники 4-ої групи (р=0,001; р=0,001; р=0,047; р=0,002 відповідно). Низька настороженість хворих на БА щодо захворювання тканин пародонта та отримані дані зумовлюють необхідність більш активного виявлення та контролю перебігу ГП у хворих з БА на тлі ГКС-терапії та проведення превентивного лікування з урахуванням млявого клінічного перебігу ГП.

При лабораторному дослідженні у клінічних групах хворих на ГП та БА на тлі ГКС-терапії (1-а та 2-а групи) було виявлене достовірне пригнічення функціональної активності нейтрофілів із зниженням ФА(b) порівняно з групою співставлення (р = 0,052, р = 0,001 відповідно), ФЧ(b) (р = 0,047, р = 0,001 відповідно), зі зниженням здатності до активації киснезалежного метаболізму в стимульованому НСТ-тесті (b) (р=0,001, р=0,001 відповідно). Стимуляція не призводила до адекватного посилення показників фагоцитозу, особливо у хворих, які не отримували ГКС (3-я група), що підтверджує пригнічення стану системи фагоцитозу у цих хворих.

У хворих на ГП та БА на тлі різних видів лікування БА (1-а, 2-а, 3-я групи) у порівнянні з хворими на ГП без БА (4-а група) виявлене статистично достовірне зниження рівня IgA сироватки (р = 0,054; р = 0,005; р = 0,004). Показники IgA ротової рідини у хворих 1-ої та 2-ої груп у порівнянні з показником 4-ої групи (0,42 ± 0,05г/л) були достовірно нижчими (0,31 ± 0,06 г/л, р = 0,050 та 0,27 ± 0,03 г/л, р = 0,013 відповідно), у хворих 3-ої групи зниження рівня IgA ротової рідини було недостовірним (0,36 ± 0,04 г/л, р = 0,352). Рівень sIgA був достовірно нижчим лише у хворих 2-ої групи (0,38 ± 0,03 г/л, р = 0,049). Отримані результати свідчать про дисбаланс захисних механізмів та підтверджують обтяжуючий вплив БА на перебіг ГП.

При цитохімічному дослідженні найбільші розбіжності показників були у хворих з системною ГКС-терапією: найнижчі значення активності СДГ 1,57 ± 0,09 ум. од. (p2-1 = 0,008, p2-4 = 0,0001) та найвищі б-ГФДГ 3,94 ± 0,24 ум. од. (p2-1 = 0,042, p2-4 = 0,0001), що, ймовірно, може виникати за рахунок системної дії гормональних засобів на метаболізм. Отримано достовірний позитивний кореляційний зв'язок між активністю СДГ та б-ГФДГ (r = 0,29, p = 0,041; R = 0,30, p = 0,032), що підтверджує доцільність визначення рівня ферментів у хворих цієї категорії.

При цитологічному дослідженні мазків-відбитків ясен у хворих 1-ої та 2-ої груп превалювали ознаки дистрофії, некробіозу та некрозу епітеліальних клітин. У хворих 3-ої групи цитологічні зміни характеризували наявність більш активного запального процесу. Частка нейтрофілів була достовірно меншою у цитограмах хворих 1-ої групи в 1,17 рази (р = 0,001) та у цитограмах хворих 2-ої групи в 1,08 рази (р = 0,024); частка нейтрофілів у цитограмах хворих 3-ої групи була достовірно більшою в 1,07 рази (р = 0,049), ніж у хворих групи співставлення. Достовірних відмінностей зазначених показників у хворих 1-ої та 2-ої груп виявлено не було. За кількістю комплексів плоскоепітеліальних клітин у порівнянні з даними хворих 4-ої групи достовірно нижчими були показники хворих 1-ої групи в 1,5 рази (р = 0,015); показники хворих 2-ої групи достовірно не відрізнялись від показників групи співставлення (р = 0,457); кількість комплексів у хворих 3-ої групи була достовірно більшою в 1,2 рази (р = 0,041).

За морфологічними ознаками загальна картина тканин пародонта у хворих на ГП та БА на тлі гормональної терапії характеризувалась превалюванням дистрофічних змін на фоні хронічної запальної реакції.

У результаті проведеного лікування з використанням мірамістину позитивний клінічний ефект був отриманий у всіх хворих на ГП. Однак, кількість сеансів у групах з використанням УФФ була меншою на 2-3 сеанси. Найкращими по групах клінічні прояви та статистично достовірні зміни пародонтальних індексів були у групі хворих на ГП без супутньої БА.

У всіх хворих застосування УФФ мірамістину призводило до статистично достовірного якісного та кількісного покращення показників імунітету після лікування ГП при вихідних знижених показниках до лікування, що вказує на підвищення резистентності тканин пародонта. Показники фагоцитозу, рівня IgA ротової рідини та сироватки, sIgA хворих 1У групи наближалися до показників хворих на ГП без соматичної патології (3У група) (0,001 ? p ? 0,053). Показники хворих 2У групи були найнижчими, але збільшилися відносно вихідних значень (0,0001 ? p ? 0,002).

У хворих 1А та 3А груп, яким застосовували аплікаційний метод, спостерігалася позитивна динаміка, але статистично достовірних позитивних змін показників було менше, ніж у групах з використанням УФФ мірамістину. У хворих 2А групи спостерігалося клінічне покращення, але достовірне покращення лабораторних показників відбувалося тільки за трьома з одинадцяти значень.

Після лікування зареєстровано зростання активності СДГ та зниження активності б-ГФДГ у всіх хворих. При УФФ 0,5% мазі мірамістину динаміка була більш позитивна, ніж при аплікаційному введенні препарату по всіх групах. Спостерігалося достовірне підвищення показників СДГ в 1У групі на 25,26 % , у 2У групі - на 19,74 %, у 3У групі - на 7,14 %. Відзначимо, що хоча й була отримана позитивна динаміка змін активності СДГ у групі 2У, абсолютні показники після лікування у ній виявилися найнижчими по групах дослідження (1,88 ± 0,09 ум. од.), що свідчить про наявність прояву тканинної гіпоксії внаслідок впливу гормональних препаратів системної дії на метаболізм.

Зареєстроване достовірне зниження активності б-ГФДГ у 1У групі на 26,4 % , у 2У групі - на 16,5 %, у 3У групі співставлення - на 25,8 %. Разом з тим, активність цього ферменту за середніми значеннями після лікування у групі співставлення 3У виявилась найменшою (1,75 ± 0,05), у хворих 1У групи ферментативна активність була достовірно нижче, ніж у пацієнтів групи 2У. Спостерігалося покращення цитологічної картини після лікування ГП, зменшилися явища дистрофії та некрозу. При УФФ мірамістину виявлено достовірне збільшення кількості епітеліальних клітин у мазках-відбитках ясен у 2,5-3 рази; кількість нейтрофілів у цитограмах зменшилася в 2,6-3,0 рази. При аплікаційному методі застосування достовірно збільшилася кількість епітеліальних клітин у 2,3 рази; кількість нейтрофілів достовірно зменшилася в 2,2 рази. Покращення спостерігалося в більший мірі у хворих з ІГКС-терапією БА.

У всіх пролікованих хворих через 6 та 12 місяців клініко-рентгенологічна стабілізація супроводжувалася відсутністю скарг. При об'єктивному дослідженні були відсутні ознаки застійної гіперемії та набряку міжзубних сосочків, ясенний край щільно охоплював шийки зубів, при пальпації ясна були безболісними та не кровоточили. За даними аналізу рентгенологічних знімків констатовано зниження активності резорбції, зникнення явищ остеопорозу, набуття чіткості контурів зруйнованої кістки, поява облямівки міжзубних перетинок. На деяких ділянках, що зазнали незначного ушкодження, виявлено відновлення звичайної щільності кісткової тканини та виразний кістковий рисунок.

У віддаленні строки спостереження клініко-лабораторні дані хворих 1У групи співпадали з динамікою показників групи співставлення 3У (клініко-рентгенологічна через 6 та 12 місяців 83,3 % та 66,7 % хворих проти 84,6 % та 69,2 % відповідно). У свою чергу, коливання значень (приріст та зменшення) в групі 1У по усіх показниках були нижче, ніж у групі 3У. У пацієнтів 2У групи клініко-рентгенологічна стабілізація спостерігалася тільки протягом 6 місяців і лише у 66,6 % хворих. При аплікаційному методі введення мірамістину зміни пародонтальних індексів відповідали динаміці клінічної картини та були гіршими у порівнянні з групами, в яких використовували УФФ (табл. 1).

Таблиця 1

Показники стану тканин пародонта під впливом лікування ГП у хворих на бронхіальну астму на тлі ГКС-терапії

Групи хворих	Період обстеження	Пародонтальні індекси
		ОНІ-S, бали	ЙЧ, бали	ЧУГ, с	SBI, бали	РМА, %	ПІ, бали
1-а група (n=50)	1У (n=24)	до лікування	2,15±0,22	3,17±0,83	31,32±2,68	1,21±0,06	32,94±2,64	2,8?0,29
		після лікування	1,22±0,08*	1,5±0,08*	52,37±2,87*	0,71±0,05*	12,40±2,20*	1,07±0,08*
		через 6 місяців	1,46±0,14*	1,78±0,11*	47,32±2,44*	0,87±0,07*	13,51±1,96*	1,31±0,08*
		через 12 місяців	1,61±0,12*	1,99±0,12*	42,65±2,12	0,92±0,06	25,32±2,14*	1,65±0,11*
	1А (n=26)	до лікування	2,16±0,18	3,48±0,45	30,98±2,29	1,23±0,19	33,29±2,47	2,7±0,19*
		після лікування	1,51±0,12*	2,08±0,26*	45,47±2,02*	0,84±0,05*	19,06±0,61*	1,23±0,12*
		через 6 місяців	1,69±0,14*	2,39±0,23*	40,21±1,98*	1,06±0,07	26,7±1,51*	1,51±0,11*
		через 12 місяців	1,89±0,19*	2,44±0,19*	38,05±1,76*	1,19±0,06	29,12±1,48	1,87±0,09*
2-a група (n=28)	2У (n=13)	до лікування	3,21±0,34	2,59±0,20	37,62±2,14	1,38±0,06	39,54±2,95	3,80±0,21
		після лікування	1,56±0,29*	1,79±0,09*	43,56±2,09*	0,92±0,05*	22,9±1,92*	1,29±0,10*
		через 6 місяців	1,77±0,13*	1,98±0,12*	39,75±1,63	1,13±0,09*	27,12±1,89*	1,63±0,12*
		через 12 місяців	1,96±0,25*	2,28±0,13*	38,43±1,87	1,21±0,10	32,69±1,61*	2,16±0,11*
	2А (n=15)	до лікування	3,18±0,29	2,57±0,15	37,96±2,19	1,39±0,09	40,32±2,53	3,82±0,19
		після лікування	2,13±0,18*	1,91±0,08*	41,35±1,83	1,11±0,08*	25,63±1,70*	1,41±0,12*
		через 6 місяців	2,36±0,22*	2,13±0,13*	39,87±1,92	1,19±0,07	31,35±1,69*	1,79±0,14*
		через 12 місяців	2,48±0,21	2,45±0,12	36,25±1,88	1,32±0,11	38,32±2,62	2,45±0,18*
3-я група (n=24)	3У ( n=13)	до лікування	3,09±0,23	2,49±0,10	27,64±1,76	1,40±0,13	50,12±3.92	3,74±0,34
		після лікування	0,75±0,09*	1,71±0,11*	55,21±3,21	0,69±0,09	19,84±0,91*	1,15±0,11*
		через 6 місяців	1,14±0,08*	1,78±0,06*	41,12±2,43	0,89±0,10	21,55±1.16*	1,38±0,10*
		через 12 місяців	1,45±0,10*	1,85±0,13*	34,52±2,13	0,96±0,08	26.76±2,10*	1,62±0,12*
	3А (n=11)	до лікування	3,07±0,20	2,48±0,08	26,98±1,91	1,43±0,15	49,23±3,35	3,79±0,14
		після лікування	0,94±0,05*	1,83±0,07*	46,87±2,05*	0,78±0,06*	24,8±1,21*	1,21±0,09*
		через 6 місяців	1,39±0,10*	1,94±0,05*	45,14±2,5*	0,97±0,09*	28,5±1,32*	1,55±0,10*
		через 12 місяців	1,55±0,11*	2,03±0,12*	30,24±2,24	1,11±0,09*	32,51±1,63*	1,76±0,08*

Примітка.* - статистична достовірність до та після лікування, р<0,05

При аплікаційному методі тільки у хворих 3А групи: через 6 та 12 місяців клініко-рентгенологічна стабілізація спостерігалася у 72,7 % та 54,5 % пацієнтів. Запропоновано алгоритм діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА, розроблені рекомендації щодо організації диспансерного нагляду та превентивного лікування ГП у даної категорії хворих (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Таким чином, результати дослідження дозволили виявити особливості клінічного перебігу ГП у хворих на БА на тлі ГКС-терапії на підставі вивчення у динаміці клініко-лабораторних змін та запропонувати ефективний метод превентивного лікування ГП у даної категорії хворих.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності превентивного лікування хворих на генералізований пародонтит на тлі глюкокортикостероїдної терапії хворих на бронхіальну астму шляхом використання ультрафонофорезу мірамістину з урахуванням особливостей клінічного перебігу, імунологічних, метаболічних, цитологічних та морфологічних змін тканин пародонта.

1. Встановлено, що наявність бронхіальної астми негативно впливає на стан тканин пародонта (R=0,57, р=0,001), підвищує ступінь тяжкості перебігу генералізованого пародонтиту (R=0,39, p=0,028), що характеризується достовірним кореляційним зв'язком пародонтальних індексів із ступенем тяжкості, тривалістю генералізованого пародонтиту та показниками до та після лікування (0,56 ? r ? 0,95) у порівнянні з групою хворих на генералізований пародонтит без соматичної патології.

2. Застосування глюкокортикостероїдів хворими на бронхіальну астму призводить до спотворення клінічних проявів генералізованого пародонтиту, що обумовлено зниженням активності запального процесу та формуванням структурно-функціональних змін у тканинах пародонта.

3. Клінічний перебіг генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму, що застосовують глюкокортикостероїди, характеризується пригніченням активності та інтенсивності фагоцитозу, зниженням сироваткового рівня IgA та рівнів IgA й sIgA ротової рідини, а також зниженням активності СДГ нейтрофілів навколозубних тканин, котра достовірно корелює з активністю б-ГФДГ (r = 0,29; R = 0,30), що свідчить про декомпенсацію факторів захисту і зниження можливості сформувати адекватну відповідь на мікробні антигени та метаболічні порушення.

4. Найбільші розбіжності клініко-лабораторних показників виявлені у хворих, яким призначали системну терапію глюкокортикостероїдами, що вказує на її значний вплив на процеси запалення, метаболізм та захисні функції організму. Терапія бронхіальної астми у хворих на генералізований пародонтит шляхом інгаляції глюкокортикостероїдами у меншому ступені впливає на тяжкість перебігу захворювання тканин пародонта та клініко-лабораторні зміни.

5. Запропоновано алгоритм діагностики та превентивного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії, у якому враховане виявлення генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму, сформовані групи хворих для диспансерного спостереження та превентивного лікування генералізованого пародонтиту з використанням ультрафонофорезу 0,5% мазі мірамістину.

6. Встановлено, що ультрафонофорез 0,5% мазі мірамістину хворим на генералізований пародонтит та бронхіальну астму на фоні глюкокортикостероїдної терапії є ефективним методом лікування генералізованого пародонтиту. Виявлено, що у порівнянні з аплікаційним методом ультрафонофорез мірамістину сприяє швидшому у 1,5 рази та більш виразному зникненню клінічних проявів генералізованого пародонтиту, нормалізації пародонтальних індексів, веде до покращення показників фагоцитозу та підвищення показників гуморального імунітету, усуває дисбаланс цитохімічних показників та покращує цитологічну картину тканин пародонта.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хворі на бронхіальну астму, які в якості базисної терапії приймають глюкокортикостероїди, повинні бути обстежені стоматологом з метою своєчасної діагностики генералізованого пародонтиту.

Хворі, які страждають на генералізований пародонтит та бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії, потребують комплексного обстеження. Рекомендується дослідження неспецифічних факторів захисту, застосування цитохімічного та цитологічного методів обстеження хворих.

Для досягнення більш виразного і стійкого ефекту, а також для зниження кількості рецидивів у превентивному лікуванні, рекомендується призначення ультрафонофорезу 0,5% мірамістину на частоті 880 кГц з інтенсивністю впливу 0,4 - 0,6 Вт/смІ в імпульсному режимі 10 мсек, тривалістю 9 хвилин, статично по сегментам, по 30 секунд на кожний сегмент, у кількості 8-10 щоденних процедур на курс.

При диспансеризації хворих на генералізований пародонтит, асоційований з бронхіальною астмою на тлі глюкокортикостероїдної терапії, необхідно встановити строки контрольних оглядів для початкового та I ступеню генералізованого пародонтиту двічі на рік, а при ЙЙ-ЙЙЙ ступеню генералізованого пародонтиту - чотири рази на рік.

Для превентивного протирецидивного лікування хворих на генералізований пародонтит та бронхіальну астму, з урахуванням низької схильності таких хворих до лікування у стоматолога, курс ультрафонофорезу 0,5% мазі мірамістину проводити один раз на рік, а при використанні аплікацій 0,5% мазі мірамістину під індивідуальну капу - 2 рази на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бабенко В. М. Вивчення особливостей перебігу та впливу лікування глюкокортикостероїдами на перебіг генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму / В. М. Бабенко // Медичні перспективи. - 2005. - Т. Х, № 1. - С. 92-95.

Бабенко В. М. Використання цитохімічного та цитологічного методів в діагностиці та превентивному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії // Морфологія. - 2009. - Т. ІІІ, № 3. - С. 37-41.

Бабенко В. М. Результати превентивного лікування генералізованого пародонтиту у хворих із супутньою бронхіальною астмою на тлі глюкокортикостероїдної терапії // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 4. - С. 14-17.

Самойленко А. В. Лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі інгаляційної глюкокортикостероїдної терапії / А. В. Самойленко, В. М. Бабенко // Медичні перспективи. - 2009. - Т. XІV, № 2. - С. 124-128. Особистий внесок: клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, створено електронну базу даних результатів дослідження, здійснено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, оформлення статті.

Самойленко А. В. Використання ультрафонофорезу мірамістину при лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі інгаляційної глюкокортикостероїдної терапії / А. В. Самойленко, В. М. Бабенко // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 4 (48). - С. 180-183. Особистий внесок: клініко-лабораторне обстеження та терапія хворих, створено електронну базу даних результатів дослідження, здійснено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, написання статті.

Пат. на корисну модель 38185 Україна, МПК (2006) А 61Р 29/00; А61L 2/00; А 61С 17/16. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Самойленко А. В., Бабенко В. М. - № u200809691; заявл. 24.07.2008; опубл. 25.12.2008, Бюл. № 24, 2008 p. - 4 с. Особистий внесок: обстеження та лікування хворих, створення електронної бази даних, статистична обробка отриманих результатів, оформлення патенту.

Оцінка ефективності та переносимості інгакорту при лікуванні хворих на бронхіальну астму / Т. О. Перцева, К. Є. Богацька, Л. І. Конопкіна, К. Ю. Гашинова, Л. А. Ботвінікова, В. М. Обухова / Медичні перспективи. - 1997. - Т. 2, № 1. - С. 11-13. Особистий внесок: літературний пошук, стоматологічне обстеження хворих, запропонування напрямків подальших досліджень.

Принципи організації та досвід роботи «Астма-школи» при Дніпропетровській медичній академії / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, К. Є. Богацька, К. Ю. Гашинова, В. М. Обухова // Медичні перспективи. - 1998. - Т. ІІІ, № 2. - С. 47-49. Особистий внесок: організація та проведення стоматологічного обстеження, аналіз та узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

Обухова В. Н. К вопросу о кандидозном поражении слизистой полости рта у больных бронхиальной астмой при глюкокортикоидной терапии // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. статей. - Вып. 9. - Днепропетровск. - 1997. - С. 111.

Опыт использования ингакорта в лечении бронхиальной астмы / Е. Е. Богацкая, Л. И. Конопкина, Ю. Ф. Катушков, В. Н. Обухова В.Н. // 7 Национальный конгресс по болезням органов дыхания, 2-5 июля 1997 г.: тезисы докл. -- М., 1997. - С. 10.

Оценка эффективности тайледа у больных бронхиальной астмой / Т. А. Перцева, Е. Е. Богацкая, Л. И. Конопкина, Е. Ю. Гашинова, В. Н. Обухова // V Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», 21-25 апр. 1998 г.: тезисы докл. - М., 1998. - С. 52.

Бабенко В.М. Особливості перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі лікування глюкокортикостероїдами / В.М. Бабенко, Д.О. Коновалова // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матер. ЙЙ (ЙX) з'їзду Асоціації стоматологів України, 1-3 грудня 2004 р.- К.: Книга плюс, 2004. - С.191.

Бабенко В. М. Особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму та вплив лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами / В.М. Бабенко // Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2008: Mater. IV miedzynar. nauk. - prakt. кonf., 16-31 czerw. 2008 r. - Przemysl: Nauka і studia, 2008 - Vol.19. - C.14-18.

Бабенко В. М. Зміни клініко-лабораторних показників генералізованого пародонтиту асоційованого з бронхіальною астмою / В.М. Бабенко // Wyksztalcenie I nauka bez granic - 2008: Mater. IV miedzynar. nauk. - prakt. кonf., 07-15 grudn. 2008 r. - Przemysl: Nauka і studia, 2008. - Vol.15. - C.62-66.

Бабенко В. М. Вплив глюкокортикостероїдної терапії бронхіальної астми на плин генералізованого пародонтиту / В.М. Бабенко // Теоретические и практические аспекты современной медицины: Матер. междунар. науч. - практ. конф. студентов и молодых ученых, 23-24 апр. 2009 г. - Симферополь, 2009. - С.127-128.

Бабенко В. М. Фізіотерапевтичний метод лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі гормональної терапії / В. М. Бабенко // Новини і перспективи медичної науки: Матер. ІХ наук. конф. студентів та молодих вчених, 20-22 квітня 2009 р. - Дніпропетровськ, 2009. - С.84-87.

Богацкая Е. Е. Влияние ингаляционных кортикостероидов на течение генерализованного пародонтита у больных бронхиальной астмой / Е. Е. Богацкая, В. Н. Бабенко // Матер. ІІІ Національного Астма-Конгресу. - Астма и аллергия. - 2009. - № 1-2. - С. 90-91.

Gashinova K. Asthma: different physiology changes in the patients with different status / К. Gashinova, К. Bogats'ka, V. Babenko // Abstr. 19th ERS Annual Congress, Vienna, Austria, September 12-16, 2009. - Europen Respiratory Jornal. - 2009. - Vol. 34 (Suppl. 53). - Р. 592-593.

АНОТАЦІЯ

Бабенко В. М. Особливості клінічного перебігу та превентивне лікування генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м.Полтава, 2010.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей клінічного перебігу та превентивного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) у хворих на бронхіальну астму (БА) на тлі глюкокортикостероїдної (ГКС) терапії на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, імунологічних, метаболічних, цитологічних та морфологічних змін і порівняльної ефективності використання ультрафонофорезу мірамістину та аплікаційного шляху введення препарату.

Встановлено, що БА та ГКС-терапія негативно впливають на перебіг ГП у вигляді пригнічення тяжкості запальної реакції та більш значущих порушень імунологічних, метаболічних процесів та морфологічних змін у тканинах пародонта, внаслідок чого відбувається пізнє звернення хворих за стоматологічною допомогою. Обґрунтована необхідність превентивного лікування хворих на ГП, що страждають на БА та застосовують ГКС згідно з розробленим алгоритмом. Вперше проведений порівняльний аналіз ефективності застосування мірамістину при превентивному лікуванні хворих на ГП на тлі ГКС-терапії БА. Показано, що курсове призначення ультрафонофорезу мірамістину викликає більш швидкий та пролонгований ефект у порівнянні з аплікаційним шляхом введення мірамістину.

Ключові слова: генералізований пародонтит, бронхіальна астма, глюкокортикостероїдна терапія, превентивне лікування, мірамістин, ультрафонофорез.

АННОТАЦИЯ

Бабенко В. Н. Особенности клинического течения и превентивное лечение генерализованного пародонтита у больных бронхиальной астмой на фоне глюкокортикостероидной терапии - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины, г.Полтава, 2010.

Диссертационная работа посвящена вопросам повышения эффективности превентивного лечения больных генерализованным пародонтитом на фоне глюкокортикостеридной терапии бронхиальной астмы путем использования ультрафонофореза мирамистина на основании изучения особенностей клинического течения генерализованного пародонтита, иммунологических, метаболических, цитологических и морфологических изменений тканей пародонта.

На первом этапе работы было обследовано 126 больных генерализованным пародонтитом, из них 102 - больные генерализованным пародонтитом и бронхиальной астмой. На основе этого выявлены наиболее значимые субъективные и объективные проявления генерализованного пародонтита, изменения лабораторных и функциональных показателей у этой категории больных. Показано, что течение генерализованного пародонтита у больных бронхиальной астмой имеет свои особенности.

Путем корреляционного анализа доказано негативное влияние бронхиальной астмы и терапии глюкокортикостероидами на течение генерализованного пародонтита в виде угнетения выраженности воспалительной реакции и более значительных нарушений иммунологических, метаболических процессов, цитологических и морфологических изменений в тканях пародонта. Более отрицательный эффект оказывает применение системных гормональных препаратов по сравнению с ингаляционными глюкокортикостероидами.

Выявлено, что стертая клиническая картина генерализованного пародонтита у больных бронхиальной астмой на фоне гормональной терапии приводит к поздней обращаемости за профессиональной стоматологической помощью.

На втором лечебном этапе впервые проведен сравнительный анализ эффективности использования ультрафонофонофореза мирамистина и аппликационного пути ведения препарата в превентивном лечении больных генерализованным пародонтитом и бронхиальной астмой на фоне гормональной терапии.

Установлено, что ультрафонофорез 0,5% мази мирамистина больным генерализованным пародонтитом и бронхиальной астмой на фоне глюкокортикостероидной терапии является эффективным методом лечения генерализованного пародонтита. Показано, что по сравнению с аппликационным методом введения ультрафонофорез мирамистина эффективнее в 1,5 раза.

Анализ данных показал, что курсовое назначение ультрафонофореза мирамистина дает более быстрый и пролонгированный эффект по сравнению с аппликационным путем введения препарата, приводит к нормализации пародонтальных индексов, улучшению показателей фагоцитоза, повышению показателей гуморального иммунитета, нивелирует дисбаланс цитохимических показателей и улучшает цитологическую картину тканей пародонта.

Доказана необходимость превентивного лечения генерализованного пародонтита у больных бронхиальной астмой согласно разработанному алгоритму диагностики и лечения генерализованного пародонтита у такого контингента больных в зависимости от тяжести течения генерализованного пародонтита и бронхиальной астмы, вида гормональной терапии соматического заболевания.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, бронхиальная астма, глюкокортикостероидная терапия, превентивное лечение, мирамистин, ультрафонофорез.

ANNOTATION

Babenko V. M. Peculiarities of the clinical course and preventive treatment of generalized periodontitis in patients with bronchial asthma on the background of glucocorticosteroid therapy - A manuscript.

Thesis for the obtaining the degree of the candidate of medical science, speciality 14.01.22 - stomatology. - Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian medical stomatological academy» Ministry of Health Service. - Poltava, 2010.

The thesis is devoted to the issues of peculiarities of the clinical course and preventive treatment of generalized periodontitis (GP) in patients with bronchial asthma (BA) on the background of glucocorticosteroid (GCS) therapy, based on the study of clinical course peculiarities and immunologic, metabolic, cytological and morphological parameters. Comparative analysis of the efficiency of using miramistin ultrasonophoresis and miramistin application is carried out.

BA and GCS-therapy has been found out to negatively influence the course of GP decreasing the manifestation of the inflammatory reaction and causing more significant disturbances of immunologic and metabolic processes, as well as cytological and morphological changes in the periodontitis tissues. Therefore patients' visits to the stomatological clinic occur late. According to the algorithm worked out by us there exists the necessity of preventive treatment of such patients. We were the first to carry out the comparative analysis of efficiency of using miramistin in the preventive treatment of patients with GP and BA on the background of GCS-therapy. We have arrived to the conclusion that miramistin ultrasonophoresis takes a shorter time to act and produces a more prolonged effect than miramistin application.

Key words: generalized periodontitis, bronchial asthma, glucocorticosteroids therapy, preventive treatment, miramistin, ultrasonophoresis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

БА	- бронхіальна астма
ГКС	- глюкокортикостероїди
ГП	- генералізований пародонтит
ЖЄЛ	- життєва ємність легень
ІГКС	- інгаляційні глюкокортикостероїди
ЙЧ	- йодне число
НСТ-тест	- нитросиньотетразолієвий тест
НСТ(b)	- нитросиньотетразолієвий базальний
НСТ(s)	- нитросиньотетразолієвий стимульований ...

Подобные документы

• Особливості патогенезу, клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту в осіб зі спадковою схильністю до його розвитку

  Проблема ранньої діагностики генералізованого пародонтиту, ефективні заходи з його профілактики та лікування. Екзо- та ендогенні чинники і пускові механізми, антигени систем крові та роль спадкових, імунних, мікробних чинників у перебігу захворювання.
  
  автореферат [141,9 K], добавлен 07.04.2009
  

• Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості

  Підвищення ефективності хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості шляхом застосування остеопластичних матеріалів, доповнених аутогенним тромбоцитарним концентратом та біологічно активними мембранами.
  
  автореферат [680,6 K], добавлен 04.04.2009
  

• Особливості клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту при інвазії ротових найпростіших

  Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
  
  автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009
  

• Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту

  Оцінка стоматологічного стану осіб із хворобами пародонта Донецької області. Лікування генералізованого пародонти ту II-го та III-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичних матеріалів, оцінка його клінічної ефективності та розробка рекомендацій.
  
  автореферат [671,3 K], добавлен 02.04.2009
  

• Обґрунтування диференційованих методів лікування генералізованого пародонтиту при цукровому діабеті 2 типу

  Характер клініко-рентгенологічного прояву пародонтиту у хворих на цукровий діабет 2 типу в залежності від тяжкості захворювання, характеристика параметрів ліпідного спектру сироватки крові. Можливість застосування показників в концентрації ІА-1В.
  
  автореферат [56,2 K], добавлен 03.04.2009
  

• Особливості діагностики, клінічного перебігу та лікування сепсису у хворих-наркоманів

  Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
  
  автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009
  

• Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей

  Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
  
  автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009
  

• Комплексна терапія мікроциркуляторних порушень у яснах хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету

  Мікроциркуляторні порушення у яснах хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету. Патогенетичне лікування хронічного генералізованого пародонтиту у даної категорії хворих, використання лікувальної композиції "Діоцинкохім".
  
  автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Клініко-морфологічна та функціональна характеристика стану гепатобіліарної системи у хворих з синдромом холестазу та його етіопатогенетична корекція

  Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.
  
  автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009
  

• Реабілітаційна програма поетапного комплексного не медикаментозного відновного лікування хворих на артеріальну гіпертонію

  Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013
  

• Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету

  Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
  
  автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Індивідуалізація комплексної терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії в залежності від клініко-імунологічних варіантів перебігу

  Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
  
  автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009
  

• Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією

  Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
  
  автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009
  

• Особливості окислювального стресу та стан імунної системи у онкологічних хворих в залежності від методу та результатів лікування

  Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
  
  автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009
  

• Клініко-патогенетичне та хронобіологічне обгрунтування диференційованого застосування спелеотерапії та керованої галоаерозольтерапії у відновлювальному лікуванні хворих на бронхіальну астму

  Особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану імунної і ендокринної систем у хворих на бронхіальну астму з різним ступенем важкості, давності і фази захворювання у взаємозв’язку з особливостями формування бронхіальної обструкції.
  
  автореферат [66,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Особливості перебігу гепаторенального синдрому у хворих на хронічну серцеву недостатність та методи лікування

  Лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом шляхом застосування комплексної терапії з використанням гепатопротектора глутаргіну і проведенням магнітотерапії на основі дослідження системи імунної реактивності організму.
  
  автореферат [38,4 K], добавлен 04.04.2009
  

• Інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет 2 типу: особливості патогенезу, клінічного перебігу, лікування та прогнозування ускладнень

  Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
  
  автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009
  

• Профілактика та лікування післятравматичного остеоартрозу гомілковостопного суглоба

  Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
  
  автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009
  

• Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання

  Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.
  
  курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010
  

• Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих

  Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
  
  автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам