Комплексне лікування гнійних ран м’яких тканин (експериментально-клінічне дослідження)

Статистична обробка одержаних результатів проводилася за допомогою пакетів прикладних програм STATISTICA 7 (StatSoft), SPSS for Windows 17,0 (SPSS inc.) на персональному IBM-сумісному комп'ютері.

Результати дослідження. Аналіз результатів біохімічних досліджень дав змогу встановити, що вихідний рівень РНК у ділянці рани в усіх групах тварин становив 0,38±0,008 мг/г. Після відтворення гнійно-запального ранового процесу спостерігали значне зниження цього показника в усіх групах тварин у середньому до 0,24 ± 0,021 мг/г (р=0,005). Рівень РНК на 1-у та 3-ю добу ранозагоєння у біоптатах ран тварин у всіх групах не мав статистично значимої різниці та залишався значно нижчим від вихідного рівня. На 7-у добу не зафіксовано статистично значимого збільшення рівня РНК у контрольній групі, а у тварин, які отримували ліпін, виявлено зростання цього показника на 20,6% (р=0,024), мексидол - на 31,1% (р=0,024), а при комбінованому застосуванні препаратів - на 75% (р=0,024).

Вихідний рівень індексу РНК/ДНК у ділянці рани в усіх групах тварин складав 0,58±0,06 у.о. Після відтворення гнійно-запального ранового процесу у тварин спостерігали зниження цього показника в усіх групах у середньому до 0,51 ± 0,07 у.о. (р=0,05). На 1-у та 3-ю добу в усіх групах тварин індекс РНК/ДНК не мав статистично значимої різниці. На 7-у добу тільки в групі тварин, які отримували ліпін та мексидол, зафіксоване статистичне значиме зростання індексу РНК/ДНК, який становив 113,8% від вихідного рівня.

Отримані дані доводять, що використання в лікуванні гнійних ран ліпіну та мексидолу приводить до статистично значимого збільшення рівня РНК, ДНК, індексу РНК/ДНК, а отже, біосинтетичної активності клітин та репаративних процесів у ділянці рани на 7-у та 14-у добу у порівнянні з контролем, які більш виражені при їхньому комбінованому застосуванні (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка індексу РНК/ДНК

Цитологічним дослідженням встановлено, що в контрольній групі тварин кількість нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани на 7-у добу ранозагоєння становила 81,53 ± 4,93%, а в групі тварин, що отримували в комплексному лікуванні ліпін, - 67,11 ± 3,29% (р=0,024). Введення мексидолу сприяло зменшенню кількості нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани до 70,03± 2,97% (р=0,024). При комбінованому застосуванні мексидолу та ліпіну кількість нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани становила 65,95 ± 4,4% (р=0,024). Кількість деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів у контрольній групі тварин зменшилая до 45,0 ± 4,27%, тоді як у дослідній групі, що отримувала ліпін, - до 32,07 ± 3,48%, (р=0,024). Введення мексидолу забезпечило зменшення кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів до 32,98 ± 5,05% (р=0,024). При комбінованому застосуванні ліпіну та мексидолу зафіксовано зменшення цього показника до 31,13 ± 4,26% (р=0,024). Спостерігали збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів у контрольній групі до 54,99 ± 4,27%, тоді як використання ліпіну у комплексному лікуванні спричинило їхнє зростання до 67,91 ± 3,48% (р=0,024). Використання у комплексному лікуванні мексидолу збільшило цей показник до 67,01 ± 5,04% (р=0,024). Комбіноване застосування цих препаратів збільшило кількість фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів до 68,85 ± 4,26% (р=0,024). Кількість фібробластів у ділянці рани на 7-у добу ранозагоєння у контрольній групі тварин склала 4,7 ± 1,32%. У тварин, що отримували ліпін, цей показник становив 9,03 ± 1,77% (р=0,024). Застосування мексидолу спричинило збільшення кількості фібробластів до 8,11 ± 1,39% (р=0,024), а їхнє комбіноване використання забезпечило зростання цього показника до 9,2 ± 1,54% (р=0,024).

При вивченні стану фагоцитозу виявлено, що в контрольній групі він був незавершений у 40%, дегенеративний - у 20% та завершений - у 40%. В усіх дослідних групах дегенеративного характеру фагоцитозу не було. У групі тварин, які отримували ліпін, незавершений фагоцитоз спостерігали у 40%, а завершений - у 60% (р=0,034). При введенні мексидолу зафіксовано незавершений фагоцитоз у 40% та завершений - у 60% (р=0,034). При комбінованому застосувенні цих препаратів незавершений фагоцитоз спостерігали у 20%, завершений - у 80% (р=0,024). У дослідних групах переважав завершений характер фагоцитозу та регенеративні типи цитограм.

Таким чином, дані цитологічного дослідження свідчать про протизапальну та репаративну дію названих препаратів при їхньому комбінованому застосуванні.

Патоморфологічні дослідження засвідчили, що в дослідних групах тварин відбувалося прискорення утворення грануляційної тканини та формування повноцінного рубця у порівнянні з групою контролю, яке більш виражене в групі, яка отримувала комбінацію метаболітотропних препаратів.

Планіметричним дослідженням ран встановлено, що на 5-у добу ранозагоєння індекс Попової у контрольній групі становив 3,66±0,85%, тоді як у групі № 1 - 4,75±0,8% (р=0,047), групі № 2 - 5,25±0,56 (р=0,024) та групі № 3 - 5,96±0,78% (р=0,024). Водночас у групі тварин, що отримували у комплексному лікуванні комбінацію ліпіну та мексидолу, виявили статистично значиме зростання цього показника, порівняно з групою, який давали лише ліпін.

На 10-у добу індекс Попової складав у контрольній групі 5,43±0,51%, а у групі № 1- 6,73±0,9% (р=0,047), групі № 2 - 6,94±0,58% (р=0,024) та групі № 3 - 7,61±0,66% (р=0,007). У групі тварин, до яких у комплексному лікуванні застосовували комбінацію ліпіну та мексидолу, спостерігалося статистично значиме зростання цього показника, порівняно з групами, яким ці препарати давали окремо.

На 15-у добу індекс Попової в усіх групах тварин продовжував зростати, але в контрольній групі він становив 7,46±0,46%, тоді як у дослідній групі № 1 - 9,06±0,54% (р=0,024), дослідній групі № 2 - 10,63±0,86% (р=0,007) та дослідній групі № 3 - 11,57±0,89% (р=0,007). А у групі тварин, що отримували в комплексному лікуванні комбінацію ліпіну та мексидолу, відбулося статистично значиме зростання цього показника, порівняно з групами, що отримували ліпін та мексидол окремо.

Планіметричне дослідження доводить, що використання в комплексному лікуванні гнійних ран тварин метаболітотропних препаратів забезпечує статистично значиме збільшення індексу Попової на 5-у, 10-у та 15-у добу у порівнянні з тваринами, які отримували лише традиційне лікування.

Таким чином, дані планіметрії свідчать, що затосування метаболітотропних препаратів у комплексному лікуванні гнійних ран тварин прискорює раневу контракцію та ранозагоєння, які більш виражені при їх комбінованому застосуванні.

Мікробіологічним дослідженням встановлено, що мікробна забрудненість ран тварин контрольної групи на 7-у добу ранозагоєння становила 3,4х105±1,3х104 куо/мл, а у тварин, які в комплексному лікуванні отримували ліпін, - 2,2х105±1,1х104 куо/мл, що менше порівняно з контрольною (р=0,024). Введення мексидолу спричинило зменшення кількості мікроорганізмів до 1,7х105 куо/мл ± 1,3х104 куо/мл (р=0,024). При комбінованому застосуванні мексидолу та ліпіну мікробна забрудненість ран становила 0,7х105±0,3х104 куо/мл. (р=0,007). Порівняння дослідних груп виявило статистично значиміше зниження мікробної забрудненості в ділянці рани в групі тварин, що отримували в комплексному лікуванні комбінацію ліпіну та мексидолу, ніж у групах, яким вводили лише ліпін та мексидол.

Проведений мікробіологічний аналіз доводить: використання у комплексному лікуванні гнійних ран мексидолу та ліпіну спричиняє статистично значиме зменшення кількості мікроорганізмів у ділянці рани, що більш виражене при їхньому комбінованому застосуванні й засвідчує опосередковану дію комбінації метаболітотропних препаратів на процеси мікробної деконтамінації гнійних ран.

Позитивні результати експериментальних досліджень дали підставу до застосування комбінованої метаболітотропної терапії в комплексному лікуванні гнійних ран.

Хворі контрольної групи отримували загальноприйняте комплексне лікування,а хворим основної групи до нього додавали комбіновану МТ за розробленою нами методикою.

У першій та другій фазах ранового процесу внутрішньовенно крапельно вводили фосфатиділхолінові ліпосоми - препарат «Ліпін» (500 мг на добу на 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду) та метаболітотропний препарат «Мексидол» (250 мг на добу на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду) протягом 10 діб.

У другій та третій фазах ранового процесу в рану, до її повного заповнення грануляційною тканиною, додатково 1 раз на добу на 5 - 6 годин вводили серветку, змочену мексидол-ліпосомальною сумішшю, яку готували безпосередньо перед використанням: до 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду додавали 500 мг ліпіну та 250 мг мексидолу, інтесивно струшували протягом 3 - 5 хвилин до утворення однорідної суспензії.

Клінічна картина перебігу запально-гнійних уражень, загальнолабораторні показники хворих суттєво не відрізнялися від описаних у літературних джерелах.

Аналізуючи клінічні зміни в процесі загоєння ран, нами встановлено, що, порівняно з контрольною групою, больовий синдром у хворих дослідної групи тривав менше в середньому на 1,4 доби (р<0,001), набряк паравульнарних тканин - на 2,1 доби (р<0,001), очищення ран відбулося швидше на 1,66 доби (р=0,001), поява активних грануляцій - на 1,14 доби (р<0,001), загоєння ран - на 2,13 доби (р=0,001).

Отже, використання в комплексному лікуванні комбінованої МТ забезпечує статистично значиме зменшення больового та набрякового синдромів, прискорення очищення ран, утворення грануляцій, ранової контракції та загоєння ран у всіх хворих (рис. 2, 3).

Рис. 2 Терміни очищення ран

Рис. 3 Терміни загоєння ран

Цитологічним дослідженням доведено, що при застосуванні запропонованого способу лікування відбувається статистично значиме зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів та їхніх деструктивних форм, збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів та фібробластів, фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу, зменшення кількості дегенеративного і незавершеного фагоцитозу зі збільшенням завершеного фагоцитозу

Зменшення кількості деструктивних та збільшення регенераторних типів цитограм, що свідчить про активізацію процесів фагоцитозу, нормалізацію запальної реакції тканин, а також посилення репаративних процесів у ділянці рани (рис. 4, 5)

Рис. 4 Цитограма мазка-відбитка з рани хворого контрольної групи на 7-у добу перебігу ранозагоєння. Деструктивно-запальний тип цитограми

Рис. 5 Цитограма мазка-відбитка з рани хворого дослідної групи на 7-у добу перебігу гнійної рани. Запально-регенераторний тип цитограми

Забарвлення за Романовським-Гімза. Зб.Ч 1500

1 - деструктивний нейтрофільний гранулоцит; 2 - фагоцитуючі нейтрофільні гранулоцити; 3 - макрофаги; 4 - еритроцити; 5 - мікроорганізми; 6 - клітинний детрит; 7 - фібробласти; 8 - колагенові волокна.

При планіметричному дослідженні ранового дефекту нами зафіксовано, що на 7-у добу індекс Попової становив у контрольній групі 6,61±2,19%, а в основній - 9,63±1,97% (р<0,001), на 10-у добу - 11,59±2,54% та 17,74±2,51 (р<0,001) відповідно, а на 14-у добу цей показник у контрольній групі становив - 12,39±2,67%, в основній - 15,93±1,71% (р<0,001)

Отже, дані планіметричного дослідження доводять, що використання комбінованої метаболітотропної терапії у комплексному лікуванні гнійно-запальних уражень м'яких тканин приводить до статистично значимого збільшення індексу Попової на 7-у, 10-у та 14-у добу, порівняно з хворими, які отримували загальноприйняте лікування (рис.6)

Проведений мікробіологічний аналіз засвідчує, що використання комбінованої метаболітотропної терапії забезпечує статистично значиме зменшення кількості мікроорганізмів в ділянці рани у порівнянні з хворими контрольної групи, що свідчить про опосередковану дію застосованих лікарських препаратів на процеси мікробної деконтамінації гнійної рани.

Рис. 6 Динаміка індексу Попової

Базуючись на отриманих результатах проведеного дослідження, нами визначені, за допомогою логістичного регресійного аналізу, статистично значимі прогностичні чинники перебігу ранового процесу. Для розв'язання задачі прогнозування перебігу ранового процесу ми побудували спеціальну розрахункову шкалу балів (табл. 2).

Таблиця 2 Прогностичні критерії ранозагоєння

При сумарному балі прогностичних чинників до до 35 балів - прогнозується неускладнений пребіг ранозагоєння; від 36 до 49 балів - сумнівний перебіг; більше 50 - ускладнений перебіг (табл. 3).

Таблиця 3 Перебіг ранозагоєння у залежності від сумарного балу прогностичних чинників

Якість запропонованого прогностичного алгоритму: чутливість - 87,5%, специфічність - 98,1%, точність - 96,7%.

У залежності від результатів прогностичної оцінки перебігу ранового процесу нами розроблений алгоритм лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії, згідно з яким при прогнозованому неускладненому перебігу ранозагоєння доцільно використовувати мінімальну терапевтичну дозу мексидолу (250 мг/добу), а при сумнівному, або ускладненому - дозу мексидолу в комбінованій метаболітотропній терапії необхідно збільшити до 500 мг/добу.

Запропонований нами спосіб лікування та прогнозування перебігу запально-гнійних уражень м'яких тканин дав змогу скоротити перебіг першої фази раного процесу в середньому на 1,6 доби, другої фази - на 1,1 доби, прискорити ранозагоєння та термін перебування хворих у стаціонарі - на 2,17 доби.

Висновки

У дисертаційній роботі відображені результати вирішення наукової задачі, яка полягала у покращенні результатів комплексного лікування хворих на запально-гнійні ураження м'яких тканин та прогнозування перебігу ранозагоєння, що ґрунтується на експериментальних дослідженнях, створенні прогностичного алгоритму перебігу ранового процесу, а також впровадженні комбінованої метаболітотропної терапії у клініку.

1. Комбіноване використання у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран метаболітотропних препаратів приводить до посилення біосинтетичної активності клітин і репаративних процесів у ділянці рани, прискорення загоєння ран.

2. Застосування метаболітотропних препаратів у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням приводить до статистично значимого зменшення у ділянці рани кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів на 15,1%, рівня супероксиддисмутази - на 47,1%, збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів на 25,2%, енергетичного потенціалу - на 40,3%, індексу РНК/ДНК - на 18,6%, прискорення ранової контракції на 51,9%.

3. Хірургічне лікування з використанням комбінованої метаболітотропної терапії у хворих із запально-гнійними ураженнями м'яких тканин приводить до статистично значимого зменшення кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани на 18,36%, рівня супероксиддисмутази - на 34,3%, збільшення макрофагів - на 55,8%, фібробластів - на 64,8%, енергетичного потенціалу - на 35,5%, індексу РНК/ДНК - на 18,1%, прискорення очищення ран - на 1,7 доби, утворення активних грануляцій - на 1,14 доби, ранової контракції - на 22,2%.

4. Підвищення аденіннуклеотидного індексу свідчить про покращення процесів репарації. Використання запропонованого способу лікування, порівняно із загальноприйнятим, приводить до зростання цього показника на 37,3%. Аденіннуклеотидний індекс може бути застосований як один з провідних критеріїв ранозагоєння.

5. Розроблений та впроваджений спосіб лікування і прогнозування перебігу запально-гнійних уражень м'яких тканин дав змогу скоротити перебіг першої фази ранового процесу в середньому на 1,6 доби, другої фази - на 1,1 доби, прискорити ранозагоєння та термін перебування хворих в стаціонарі - на 2,17 доби. Прогностичний алгоритм дає можливість передбачати результат ранозагоєння у хворих із запально-гнійними ураженнями м'яких тканин з точністю 96,7% (чутливість - 87,5%, специфічність - 98,1%).

Список опублікованих праць

1. Чорна І.О. Регуляція перебігу ранового процесу за допомогою сучасних гідрофільних мазей / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців // Клінічна хірургія. - 2006 - № 11 - 12 - С. 73 - 74 (особисто проводив огляд літературних джерел).

2. Ефективність лікування гнійних ран поліметилсилоксан-гідрогелем в експерименті / О.В. Лігоненко, І.А. Шумейко, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2007 - Т. 7. - № 1 - 2. - С. 237 - 239 (брав особисту участь в обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).

3. Вплив пептидних біорегулятарів на раназагоєння в експерименті / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2007 - Т. 7. - № 1 - 2. - С. 256 - 258 (брав особисту участь в проведенні експерименту, заборі, обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).

4. Вплив препарату мексидол на стан захисних систем організму при рановому процесі в експерименті / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2007. - № 11-12. - С. 70 (брав особисту участь в проведенні експерименту, заборі, обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).

5. Динаміка мікробної забрудненості експериментальних гнійних ран при застосуванні замісної естрогеноліпосомальної терапії / С.Є. Подпрятов, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини . - 2008 - Т.8. - Вип. 1-2 (21-22). - С. 241 - 244 (брав особисту участь в обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).

6. Використання комбінованої метаболітотропної терапії в комплексі лікування гнійних ран м'яких тканин / О.В. Лігоненко, І.О. Чорна, М.І. Кравців [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2009. - № 11-12. - С. 51 (особисто виконував оперативні втручання, проводив збір фактичного матеріалу, брав участь у написанні тез).

7. Вплив естрогенів та ліпосом на перебіг ранового процесу та перспективи їх використання для лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2009 - Т. 9. - № 1. - С. 297 - 301 (особисто проводив огляд літературних джерел).

8. Метаболітотропна терапія в лікуванні гострої тонкокишкової непрохідності / О.В. Лігоненко, О.М. Дмитрук, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2009. - Т. 9. - № 1. - С. 120 - 124 (проводив збір фактичного матеріалу, брав участь у написанні тез).

9. Особливасті антибактеріальної терапії хірургічних інфекції / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Хірургічна перспектива. Всеукраїнський збірник наукових праць. - 2010. - № 1. - С. 112 - 116 (проводив збір фактичного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів).

10. Ліпосомальна терапія в комплексному лікуванні гнійних ран / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Матеріали наукового конгресу «ІV міжнародні пироговські читання» присвяченого 200-річчю з дня народження М.І.Пирогова. ХІІ з'їзд хірургів України. - 2010. - Т. 2 - С. 17 (проводив збір фактичного матеріалу, брав участь в написанні тез).

11. Прогнозування перебігу загоєння гнійних ран / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2010. - № 14(2). - С. 394 - 399 (проводив статистичну обробку отриманих результатів).

12. Кравців М.І. Використання комбінованої метаболітотропної терапії в комплексному лікуванні гнійних ран / М.І. Кравців // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2010. - Т. 10. - №2(30). - С. 50-54.

13. Комбінована метаболітотропна терапія в комплексному лікуванні гнійних ускладнень травм м'яких тканин / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Хірургічна перспектива. Всеукраїнський збірник наукових праць. - 2010. - № 3. - С. 87 - 88 (проводив збір фактичного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів).

14. Патент на корисну модель 47824 U Україна, А61В17/00. Спосіб комплексного лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії /О.В. Лігоненко , І.І. Дігтяр, М.І. Кравців; заявник та патентовласник Лігоненко Олексій Вікторович, Дігтяр Ілля Іванович, Кравців Микола Ігорович. - u 200909086 заявл. 03.09.2009; опубл. 25.02.10., Бюл. № 4. - 4 с. (ідея способу належить автору, проводив лікування та обробку фактичного матеріалу).

15. Патент на корисну модель 47825 U Україна, А61В17/00. Спосіб місцевого лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин /О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців; заявник та патентовласник Лігоненко Олексій Вікторович, Дігтяр Ілля Іванович, Кравців Микола Ігорович - u 20090987 заявл. 03.09.2009; опубл. 25.02.10., Бюл. № 4. - 4 с. (ідея способу належить автору, проводив лікування та обробку фактичного матеріалу).

Анотація

Кравців М.І. Комплексне лікування гнійних ран м'яких тканин (експериментально-клінічне дослідження). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі, яка полягала у підвищенні ефективності лікування хворих на запально-гнійні ураження м'яких тканин та прогнозування результатів їхнього перебігу, що ґрунтуються на експериментальних дослідженнях, створенні алгоритму прогнозування перебігу ранозагоєння, розробці та впровадженні в клініку комбінованої метаболітотропної терапії.

Комбіноване використання у комплексному лікуванні гнійних ран метаболітотропних препаратів в експерименті сприяє до посиленню біосинтетичної активності клітин та репаративних процесів у ділянці рани і прискоренню загоєння ран.

Використання комбінованої метаболітотропної терапії, порівняно із загальноприйнятим лікуванням, забезпечує зростання аденіннуклеотидного індексу на 37,3%. Підвищення цього показника свідчить про покращення процесів репарації. Аденіннуклеотидний індекс може бути використаний як один з провідних критеріїв ранозагоєння.

Розроблений спосіб комплексного лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії дав змогу скоротити термін загоєння ран та перебування хворих у стаціонарі на 2,17±0,74 доби.

Розроблений прогностичний алгоритм уможливлює передбачати результат ранозагоєння у хворих із запально-гнійними ураженнями м'яких тканин з точністю 96,7% (чутливість - 87,5%, специфічність - 98,1%).

Ключові слова: запально-гнійні ураження м'яких тканин, комплексне лікування, комбінована метаболітотропна терапія.

Аннотация

Кравцив Н.И. Комплексное лечение гнойных ран мягких тканей (экспериментально-клиническое исследование). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена решению научной задачи повышения эффективности лечения больных с воспалительно-гнойными заболеваниями мягких тканей и прогнозирования результатов их течения, базирующихся на экспериментальных исследованиях, создании алгоритма прогнозирования процесса ранозаживления, разработке и внедрении в клинику комбинированной метаболитотропной терапии.

Комбинированное использование в комплексном лечении гнойных ран метаболитотропных препаратов в эксперименте приводит к уменьшению количества нейтрофильных гранулоцитов на 15,1%, уровня супероксиддисмутазы - на 47,1%, увеличению фагоцитирующих форм нейтрофильных гранулоцитов на 25,2%, энергетического потенциала - на 40,3%, индекса РНК/ДНК - на 18,6%, ускорению раневой контракции на 51,9%. Зафиксировано преобладание завершенного фагоцитоза и регенеративных типов цитограмм. Выявлено усиление биосинтетической активности клеток и репаративных процессов в участке раны.

Использование комбинированной метаболитотропной терапии в комплексном лечении больных с воспалительно-гнойными процессами мягких тканей по сравнению с общепринятым лечением способствует статистически значимому снижению количества деструктивных форм нейтрофильных гранулоцитов на участке раны на 18,36%, уровня супероксиддисмутазы - на 34,3%, увеличению макрофагов на 55,8%, фибробластов - на 64,8%, энергетического потенциала - на 35,5%, индекса РНК/ДНК - на 18,1%, ускорению очищения - на 1,7 суток, образованию активных грануляций - на 1,14 суток, раневой контракции - на 22,2%.

Использование комбинированной метаболитотропной терапии по сравнению с общепринятым лечением приводит к увеличению адениннуклеотидного индекса на 37,3%, что свидетельствует об улучшении процесов репарации. Этот показатель может быть использован как один из основных критериев раневого заживления.

Разработанный прогностический алгоритм позволяет прогнозировать результат раневого заживления у больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей с точностью 96,7% (чувствительность - 87,5%, специфичность - 98,1%).

Разработанный способ комплексного лечения воспалительно-гнойных поражений мягких тканей с использованием комбинированной метаболитотропной терапии позволил сократить срок ранозаживления и пребывания больных в стационаре на 2,17±0,74 суток.

Ключевые слова: воспалительно-гнойные заболевания мягких тканей, комплексное лечение, комбинированная метаболитотропная терапия.

Summary

Kravtsiv M.I. Complex Treatment of Suppurative Wounds of Soft Tissue (experimental and clinical research). Manuscript.

The Dissertation for getting a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences, speciality 14.01.03 - Surgery. - The National medical academy of post-graduate education named P. L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

According to the purpose of our research work such tasks are implemented: increasing the efficiency of treating the patients with inflammatory and suppurative wounds of soft tissue and predicting the results of their running which are based on experimented investigation; making the scheme of predicting the course of healing the wounds; working out and introducing combined metabolitotropnic therapy in the clinic.

Combined using of metabolitotropnic medicine in complex treatment of suppurative wounds brings to strengthening the biosynthetic activity of cells and reparative processes in the region of the wound and accelerating the wounds to heal.

Using combined metabolitotropnic therapy in comparison with generally-accepted treatment brings to increasing the index of adenine nucleotide by 37.3%. The increase of this index shows that the process of reparation has improved. The index of adenine nucleotide can be used as one of the main criteria of healing the wounds.

The worked out method of complex treatment of inflammatory and suppurative wounds of soft tissue using combined metabolitotropnic therapy gives the chance to reduce the period of healing the wounds and the period of patients' staying at hospital for 2.17 ± 0.74 days.

As for the predictable scheme it allows to expect the result of healing the wounds with inflammatory and suppurative wounds of soft tissue with accuracy 96.7% (sensitivity - 87.5%, specificity - 98,1%)

Key words: inflammatory and suppurative wounds of soft tissue, complex treatment, combined metabolitotropnic therapy.

Размещено на Allbest.ru