Особливості ортопедичного лікування хворих знімними пластинковими протезами з гальванічним покриттям

19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа "Інститут стоматології академії медичних наук України"

УДК 616.314-616.83:616-003.96-058.86:615.834

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості ортопедичного лікування хворих знімними пластинковими протезами з гальванічним покриттям

Недєлко Сергій Володимирович

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Державна установа "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології;

- доктор медичних наук, доцент Ступницький Ростислав Миколайович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, доцент кафедри ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться "13" вересня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі "Інститут стоматології АМН України" за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут стоматології АМН України" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "11" серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня.

Анотація

Недєлко С.В. Особливості ортопедичного лікування хворих знімними пластинковими протезами з гальванічним покриттям. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматологія АМН України", Одеса, 2010.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування ортопедичних хворих із частковою і повною відсутністю зубів шляхом удосконалення процесу виготовлення знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас за допомогою гальванопластичного покриття базису.

Для проведення дослідження було вибрано 120 осіб з дефектами зубних рядів віком від 40 до 60 років. Крім того в якості контролю було обстежено 20 практично здорових осіб (норма).

Відповідно до завдань дослідження, пацієнти були розділені на 2 групи. У 1 групу входили пацієнти, для протезування яких використовували знімні пластинкові протези, виготовлені з акрилової пластмаси "Фторакс" методом виливного пресування. Другу групу склали хворі, яким було проведено протезування аналогічними конструкціями, але такими, що мають золоте покриття.

Встановлено, що протезування приводить до хронічного запалення слизової оболонки, що граничить з протезом. Найбільш виражений цей процес при використанні протезів без золотого гальванопокриття, меншою мірою - за наявності такого покриття. Застосування хімічно інертного гальванопокриття дозволяє значно знизити активність запального процесу, і, як наслідок, зменшити ризик ускладнень дентального протезування.

Ключові слова: зубні протези, акрилові пластмаси, плазмохімія, золоте гальванопокриття, змішана слина, швидкість салівації, мікрофлора, адгезія мікроорганізмів, біопотенціали.

Аннотация

Неделко С.В. Особенности ортопедического лечения больных съемными пластиночными протезами с гальваническим покрытием. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2010.

Диссертационная работа посвящена изучению повышения эффективности лечения ортопедических больных с частичным и полным отсутствием зубов путем усовершенствования процесса изготовления съемных пластиночных протезов из акриловых пластмасс с помощью гальванопластического покрытия базиса.

Для проведения исследования было выбрано 120 человек с дефектами зубных рядов в возрасте от 40 до 60 лет. Кроме того, в качестве контроля было обследовано 20 практически здоровых лиц (норма).

В соответствии с задачами исследования, пациенты были разделены на 2 группы. В 1 группу были выделены пациенты, для протезирования которых использовали съемные пластиночные протезы, изготовленные из акриловой пластмассы "Фторакс" методом литьевого прессования. Вторую группу составили больные, которым было произведено протезирование аналогичными конструкциями, но имеющими золотое покрытие.

Помимо общеклинического обследования пациентов выделенных групп, включающего расспрос со сбором жалоб, данных анамнеза заболевания и жизни, осмотр с определением состояния тканей полости рта, состояния сохранившихся зубов, нами была применена проба Шиллера-Писарева, исследована скорость саливации, скорость миграции лейкоцитов.

Кроме того, применялись электрофизиологические методы исследования, цитохимические методы исследования активности дегидрогеназ, методы микробиологической оценки острого и хронического действия применяемых материалов, методы изучения состава микрофлоры ротовой полости, биохимические методы исследования смешанной слюны.

Проведенное изучение биопотенциалов ротовой полости свидетельствует, что использование базисов протезов без покрытия длительное время (до 12 месяцев) сохраняет высокие данные реполяризации, что опосредованно позволяет судить о сниженных процессах репарации, в то время как использование базисов с золотым гальванопокрытием (II группа пациентов) приводит к более ранним срокам (3-6 месяцев) нормализации биопотенциалов ротовой полости.

Протезирование съемными пластиночными протезами сопровождается значительными сдвигами ферментативной активности смешанной слюны.

Проведенное исследование ферментативной активности смешанной слюны у ортопедических больных при использовании различных методов к изготовлению базиса протезов показало, что к 1 неделе после протезирования (независимо от технологии покрытия базиса) отмечается статистически значимый рост ТПА смешанной слюны, который персистирует у пациентов второй группы вплоть до 3-го месяца после протезирования, в то время как у пациентов 1 группы высокое значение ТПА отмечалось на протяжении всего срока наблюдения.

Ортопедическое лечение с помощью съемных пластиночных протезов из акриловых пластмасс приводит к хроническому воспалению слизистой оболочки протезного ложа, поэтому адаптация к ним затруднена. Использование золотого гальванопокрытия протезов дает возможность нивелировать их отрицательное воздействие на ткани полости рта, в связи с чем значительно ускоряется клиническая адаптация к съемным пластиночным протезам.

По результатам проведенного исследования можно заключить, что протезирование приводит к хроническому воспалению слизистой оболочки, граничащей с протезом. Наиболее выражен этот процесс при использовании протезов без золотого гальванопокрытия, в меньшей степени - при наличии такого покрытия. Применение химически инертного гальванопокрытия позволяет значительно снизить активность воспалительного процесса, и, как следствие, уменьшить риск осложнений протезирования.

Ключевые слова: зубные протезы, акриловые пластмассы, золотое гальванопокрытие, смешанная слюна, гальванопокрытие, скорость саливации, микрофлора, микробная обсемененность.

Annotation

Nedelko S.V. Peculiarities of the Orphopaedic Treatment in Patients with the Removable Laminar Dentures with Galvanic Coating. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution "Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine", Odessa, 2010.

The thesis is devoted to the examination of how to increase the efficiency of treatment for the orthopaedic patients with partial and complete absence of teeth by improving the manufacture of removable laminar dentures out of acrylic resin with the help of galvanic-plastic coating of a basis.

96 persons, aged 40-60, with dental defects were chosen to perform the investigation. Besides, other 20 almost healthy persons (norm) were examined for the control purpose.

In accordance with the tasks of the investigation, the patients were divided into 2 groups. In the first group (45 persons) consisting of 25 males and 20 females the patients for the application of the removable laminar dentures made of acrylic resin "Ftorax" by the method of transfer molding were determined.

In the second group (51 persons - 28 males and 23 females) the same constructions but having the golden coating were used.

It has been determined that the prosthetics leads to the chronic inflammation of mucous membrane lying next to the denture. This process is the most marked when the dentures without the golden electrodeposited coat are applied, while it is less marked when this coat is present. The application of chemically inert electrodeposited coat considerably decreases the inflammatory process and, therefore, decreases the risk of development of complications associated with the dental prosthetics.

Key words: prosthesis, plasmochemistry, golden galvanic cover, antitriptic activity, mixed saliva.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Однією з найбільш поширених патологій зубощелепної системи є часткова і повна втрата зубів. Відомо, що більше 50% людей старше 45 років потребують виготовлення знімних конструкцій зубних протезів (Ленць Е., 1990; Варес Є.Я. зі співавт, 1993; Жульов Е.Н., 1997; Ерис Л.Б., Рубаненко В.В., 1999; Ерис Л.Б., 2000; Лабунець В.А., 1999).

Згідно медико-технологічних умов ортопедичні конструкції в стоматології повинні бути біоінертними, хімічно стійкими, механічно міцними (Гернер М.М., Нападов М.А, Каральник Д.М., 1984).

За даними низки авторів від 91 до 98% знімних протезів виготовляються з різноманітних сополімерів поліметилакрилату (Гаврилов Е.І., Щербаков А.С, 1984), які на думку багатьох дослідників вочевидь в найближчому майбутньому залишаться основними конструкційними матеріалами для виготовлення знімних зубних протезів (Гожа Л.Д., 1988; Заблоцький Я.В., 1990; Іванников В.І., 1992; Чулак Л.Д., 1997).

Слід зазначити, що акрилові пластмаси мають достатньо переваг перед іншими матеріалами: прості у виготовленні, косметичні, гігієнічні, достатньо міцні й доступні за ціною. У той же час акрилові полімери чинять цілий ряд негативних дій (Джалилов Х.Р., 1980; Еричев Е.В., 1985; Желудев С.В., 1990; Король М.Д., 1996; Жадько С.І., 1996; Павленко А.В., 1998; Бугерчук О.О., Рожко М.М., 2000 ), носять травматичний, токсичний, алергічний і побічний характер (Гаврилов Е.І., 1974). При цьому мають місце функціональні і морфологічні зміни слизової оболонки порожнині рота (Рожко М.М., 1999; Палков Т.А., 2000; Cittes A.N, 2002).

Згідно з даними літератури, дослідження щодо пошуку способів профілактики протезних стоматитів у більшості випадків пов'язані зі зниженням токсичного впливу залишкового мономеру пластмас і поліпшенням міцністних характеристик базису протезу (Тімербаєв М., 1990; Данілов П.Г., 1993; Гризодуб В.І., Жуков К.В, 1997; Кіндій Д.Д., 1999; Вальда В.В., 2004).

Для підвищення біологічної індиферентності і зменшення негативного впливу зубних протезів, виготовлених з акрилових пластмас, були запропоновані різні способи: металізація протезів (Кламкаров Х.А., Полуєв В.І., Анорова Г.А., 1980), нанесення фторопластового покриття на базиси протезів (Чулак Л.Д., 1994), екранування протезів сумішшю воску (Сисоєв М.П., 1994; Жадько С.І., 1996), покриття базисів протезів антиоксидантною пастою (Давіденко Г.М., 1998), обробка готових протезів у Н-бутиловому ефірі оцтової кислоти, полімеризація акрилових пластмас із полівініловим спиртом і насичення протезів лізоцимом (Данілов П.І., 1993). Проте, ці методи не знайшли широкого застосування в клінічній медицині і не завжди вирішують проблеми в комплексі.

Усе вищевикладене визначило мету й завдання розробки нового методу підвищення біологічної індиферентності знімних протезів, виготовлених з акрилових пластмас.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського: "Індивідуальна біологічна сумістність акрилових пластмас у ортопедичних хворих із супутньою патологією" (№ ДР 0105U007221), де автор був безпосереднім виконавцем окремих фрагментів наукових досліджень.

Мета і завдання дослідження. Мета - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих із частковою й повною відсутністю зубів шляхом удосконалення процесу виготовлення знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас за допомогою гальванопластичного покриття базису.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Розробити та обґрунтувати технологію виготовлення гальванопластичного покриття базисів протезів з акрилових пластмас.

2. Вивчити вплив різних технологічних підходів до покриття базисів протезів на стан біопотенціалів ротової порожнини хворих.

3. Провести порівняльну оцінку швидкості слиновиділення, мікрофлори порожнини рота й ферментативної активності змішаної слини в пацієнтів після ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами, виготовленими за допомогою різних технологій.

4. Провести комплексне цитохімічне дослідження активності дегідрогеназ нейтрофілів периферичної крові хворих при протезуванні різними видами знімних пластинкових протезів.

5. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень дати порівняльну оцінку ефективності розробленого способу виготовлення зубних протезів.

Об'єкт дослідження - повні знімні протези із гальванопластичним покриттям із золота.

Предмет дослідження - розробка та клініко-лабораторна оцінка нового способу виготовлення знімних пластинкових протезів з використанням гальванопластики.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки стану порожнини рота та тканин протезного ложа; функціональні - для оцінки швидкості слиновиділення; біохімічні - для визначення ферментативної активності змішаної слини після протезування; біофізичні - для визначення біопотенціалів ротової порожнини; цитохімічні - для оцінки активності дегідрогеназ нейтрофілів периферичної крові; мікробіологічні - для вивчення складу мікрофлори ротової порожнини і дослідження гострої та хронічної дії вживаних матеріалів; статистичні

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі клініко-лабораторних досліджень розроблено новий спосіб виготовлення акрилового базису знімного зубного протеза з використанням гальванопластики для підвищення ергономічних якостей знімних протезів з акриловим базисом та зменшення строків адаптації до них (Деклараційний патент України №25488 від 10.08.2007 р.).

Вперше обґрунтовано та розроблено спосіб оцінки протезування зубними пластинковими протезами, який дає змогу підібрати матеріал для виготовлення самого протезу і проводити моніторінг стану ротової порожнини в ортопедичних хворих (Деклараційний патент України №29796 від 25.01.2008 р.).

Вперше обґрунтовано та розроблено спосіб оцінки впливу стоматологічних матеріалів на тканини протезного ложа шляхом біотестування зубних протезів з використанням в якості індикатора морських світних бактерій Photobacterium leiognathi, який дозволяє прогнозувати ступінь запальних процесів тканин протезного ложа (Деклараційний патент №38568 від 12.01.2009 р.).

Показано, що накладання пластинкових знімних протезів незалежно від технології їх виготовлення супроводжується зниженням аеробного окислення та зростанням анаеробного гліколізу в нейтрофілах периферичної крові, а також зростанням антитриптичної, трипсиноподібної та загальної антиокислювальної активності змішаної слини хворих, причому повне відновлення вивчаємих показників у хворих із протезами з золотим покриттям відбувається на 3-6 місяців раніше ніж у хворих з акриловими протезами.

Встановлено, що використання часткових знімних протезів з гальванопластичним покриттям золотом і золотими кламерами при наявності металевих або комбінованих конструкцій у порожнині рота призводить до більш швидкої нормалізації біопотенціалів (до 3-6 міс), рівень яких значно зростає після проведеного ортопедичного лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й впроваджено у практичну охорону здоров'я метод протезування великих часткових (втрата більш ніж 6 зубів на щелепі) і повних дефектів зубних рядів пластинковими протезами, що полягає в удосконаленні процесу виготовлення протезів з акрилових пластмас за допомогою гальванопластичного покриття базису золотом.

Доведено, що використання знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас з гальванопластичним золотим покриття базису знижує ризик виникнення ускладнень та значно скорочує терміни адаптації до протезів.

Вдосконалено методику вивчення активності дегідрогеназ в нейтрофілах крові, яка полягає в тому, що мазки клітин гепаринізованої крові робили після обробки відповідними реактивами за годину після інкубації.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику кафедри ортопедичної стоматології, кафедри стоматології ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, обласної стоматологічної клініки м. Сімферополя.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедри ортопедичної стоматології та кафедри стоматології ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, проведені всі клінічні дослідження, узагальнені й проаналізовані отримані результати, здійснена їх статистична обробка. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Всі дослідження проведені на базі Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського: клінічні - на кафедрі ортопедичної стоматології (зав. каф. - д.м.н., проф. С.І. Жадько) та кафедрі стоматології ФПО (зав. каф. - д.м.н. Романенко І.Г.); біохімічні та цитохімічні - на кафедрі патологічної фізіології (зав. каф. - д.м.н., проф. А.В. Кубишкін); мікро-біологічні - на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології (зав. каф. - д.м.н., проф. Ю.Р. Криворутченко) та на кафедрі фармації (зав. каф. - к.м.н., доц. А.М. Кацев).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на IV міжнародній науково-практичній конференції "Ефективні інструменти сучасної науки" (Прага, 2008), на V міжнародній науково-практичній конференції "Наукові перспективи Європи" (Пшемисль, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з них 8 статей у профільних журналах, рекомендованих ВАК України, 3 патенти України на корисну модель, 2 тези в матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 129 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 179 джерел (з яких 69 - іноземних авторів). Робота ілюстрована 14 таблицями, 18 малюнками.

2. Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних та лабораторних досліджень.

Для проведення дослідження було обрано 126 чоловік із частковими (менш ніж 6 зубів, що залишилися на щелепі) і повними дефектами зубних рядів у віці від 40 до 60 років (68 із частковими дефектами, 58 - з повною відсутністю зубів). Розподіл пацієнтів за топографією дефектів і стану твердих і м'яких тканин порожнини рота до протезування представлено в табл. 1 і табл. 2. Крім того, як контроль, було обстежено 20 практично здорових осіб без дефектів зубних рядів (норма).

Відповідно до завдань дослідження, пацієнти із частковими протезами були розділені на 2 групи. В 1 групу (13 чоловіків і 20 жінок) були виділені пацієнти, для протезування яких використовували знімні пластинкові протези, виготовлені з акрилової пластмаси "Фторакс" методом литтєвого пресування.

Другу групу (12 чоловіків і 23 жінки) склали хворі, яким були виготовлені аналогічні конструкції, але із золотим покриттям пластинкових знімних протезів та кламмери, виготовленими із золотого дроту (750^о).

Таблиця 1

Розподіл пацієнтів по топографії дефектів і стану твердих і м'яких тканин порожнини рота до протезування частковими знімними пластинковими конструкціями, осіб

Принцип розподілу	Без незнімних металевих протезів	З металевими протезами не на опорних зубах	З металевими протезами на опорних зубах
по топографії
Дефекти верхньої щелепи	1 група - 4 2 група - 7	1 група - 3 2 група - 4	1 група - 7 2 група - 6
Дефекти нижньої щелепи	1 група - 4 2 група - 6	1 група - 7 2 група - 8	1 група - 8 2 група - 4
по способу фіксації протеза
Площинна фіксація	1 група - 1 2 група - 3	1 група - 2 2 група - 2	1 група - 1 2 група - 2
Лінійна фіксація	1 група - 4 2 група -1	1 група - 7 2 група - 6	1 група - 2 2 група - 5
Крапкова фіксація	1 група - 4 2 група - 1	1 група - 3 2 група -4	1 група - 9 2 група -11

Таблиця 2

Розподіл пацієнтів по топографії дефектів і стану твердих і м'яких тканин порожнини рота до протезування частковими знімними пластинковими конструкціями, осіб

Топографія дефекту	Верхня щелепа	Нижня щелепа
Класифікація атрофії АВ Класифікація СОПР	Шредер І	Шредер ІІ	Шредер ІІІ	Келер І	Келер ІІ	Келер ІІІ	Келер ІV
1 група (протези без покриття)
Суплі І	7	0	0	0	1	1	1
Суплі ІІ	4	0	1	0	0	1	0
Суплі ІІІ	2	0	0	1	1	2	1
Суплі ІV	1	0	1	0	0	0	0
2 група (протези із золотим покриттям)
Суплі І	5	4	2	2	2	3	0
Суплі ІІ	3	1	0	0	0	1	0
Суплі ІІІ	2	0	2	2	1	0	0
Суплі ІV	1	0	1	1	0	0	0

Золочення пластинкових протезів виконувалося відомим у гальванопластиці способом з тією відмінністю, що з метою підвищення адгезії золотого покриття до пластмаси й збільшення терміну його служби виконується плазмохімічна обробка поверхні, що покривається, у повітряному середовищі за допомогою спеціально розробленого для цього високочастотного генератора "Корона". Режим обробки поверхні наступний: вихідна напруга 10-30 кВ, частота вихідної напруги 200 кГц, довжина іскрового проміжку між електродом і оброблюваною поверхнею не менше 5 мм.

Пропонований спосіб передбачає хімічне знежирення протеза, його сушку, ізолювання поверхні, що не підлягає покриттю, піскоструминну і плазмохімічну обробку поверхні, що підлягає покриттю. Потім виконується нанесення золотого покриття відомим у гальванопластиці способом, що включає сенсибілізацію в розчині двохлористого олова, хімічне сріблення й нанесення золотого покриття завтовшки 10-20 мкм.

Обстеження пацієнтів починали з опитування, звертаючи увагу на такі скарги: стан дискомфорту в порожнині рота, хворобливі відчуття. Далі переходили до огляду й оцінки стану органів ротової порожнини.

Запальні явища слизової оболонки оцінювали по наступних ознаках: гіперемія, ціаноз, набряклість, кровоточивість, десквамація, виразка, наявність атрофічних та гіперпластичних процесів. Крім того проводили пробу Шиллера-Писарева (Новик И.А., 1967).

Для визначення стійкості капілярів слизової оболонки порожнини рота проводили пробу Кулаженко.

Вивчення біопотенціалів ротової порожнини проводили за допомогою біопотенціалометру БПМ-03 виробництва НВО "Сатурн", Росія (Онищенко В.С., 1995).

Функціональну активність слинних залоз визначали за показником швидкості слиновиділення (мл/хв.), рН ротової рідини визначали на універсальному іонометрі ЭВ-74.

Біохімічні методи дослідження включали визначення трипсиноподібної (ТПА), антитриптичної (АТА) (Нартикова В.Ф., Пасхіна Т.С., 1986) та антиокислювальної (АОА) активності змішаної слини (Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И., 1985) для характеристики інтенсивності фізіологічних процесів обмеженого протеолізу й вільнорадикального окислення.

Цитохімічні методи дослідження включали вивчення активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) та лактатдегідрогенази (ЛДГ) нейтрофілів периферичної крові пацієнтів як неспецифічний показник реакції клітин на протезування (Борисова М.А., Овчаренко Н.И., 1975).

Склад мікрофлори ротової порожнини пацієнтів вивчали за допомогою посівів матеріалу на селективні середовища для виділення основних груп мікроорганізмів наступними методами: напівкількісним методом за Голдом й стандартним способом посіву по 0,1 мл суспензії бактерій за допомогою шпателя. Забір матеріалу для посівів проводили стерильним ватним тампоном з твердого піднебіння пацієнта та з внутрішньої поверхні протеза в п'яти точках за методикою E. Ambjornsen (1982).

Для виділення стафілококів використовували жовтково-сольовий агар (ЖСА) і 5% кров'яний агар (КА); для виділення стрептококів - середовище Гарро, для оцінки зростання дріжджоподібних грибків - середовище Сабуро, псевдомонад - м'ясо-пептонний агар (МПА), транзиторної кишкової флори - середовище Ендо. Матеріал, що залишився, із тампона поміщали в середовище Кітта-Тароцці під вазелінове масло для якісної оцінки зростання анаеробних мікроорганізмів. Усі посіви інкубували 24-48 годин при 37°С. Колонії, що виросли, підраховували візуально, результат перераховували на 1 мл і на один тампон. Колонії мікроскопували, використовуючи метод забарвлення за Грамом.

Для порівняльної оцінки in vitro адгезуючої здатності досліджуваних стоматологічних матеріалів відносно грампозитивних бактерій використовували суспензію добової культури золотистого стафілокока щільністю 20 ОД (2 млрд. кліток /мл за стандартом каламутності ДІСК ім. Л.О. Тарасевіча) з наступним підрахунком колонієутворуючих одиниць (КУО).

Мікробіологічну оцінку гострої і хронічної дії вживаних стоматологічних матеріалів проводили за допомогою біотестування на морських світних бактеріях Photobacterium leiognathi Sh1 з колекції Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. При цьому оцінювали інгібування свічення бактерій, яке є результатом прояву токсичних, біоцидних, антибактеріальних властивостей тих речовин, які переходять у водний розчин при контакті з досліджуваними стоматологічними матеріалами.

Вимірювання інтенсивності біолюмінесценції проводили за допомогою біолюмінометра БЛМ 8801 (СКТБ "Наука", Красноярськ) через 10 і 30 хв. після внесення бактерій у пробу.

Математико-статистична обробка отриманих даних. Отримані в процесі дослідження дані оброблялися методом математичної статистики за допомогою комп'ютерного пакету обробки даних Statistica v 6. для роботи в середовищі Windows.

Результати досліджень та їх аналіз. Оцінка гострої та хронічної дії вживаних стоматологічних матеріалів показала, що при 30-хвилинній інкубації зразків, отриманих при контакті матеріалу із золотим покриттям з бактеріями, вже на перший день було відмічено повне гасіння свічення (через 6 діб показник біолюмінесценції - 7% при 127,2% для зразків без покриття), що свідчить про біоцидну дію золотого покриття матеріалу.

Проведені нами обстеження хворих перед ортопедичним лікуванням в обох досліджуваних групах дозволило виявити, що скарги та клінічний стан тканин порожнини рота були ідентичними, що дозволяє говорити про однорідність порівнюваних груп.

Через 1 тиждень після протезування 29 пацієнтів 1-ї групи (87,87%) пред'являли скарги на відчуття чужорідного тіла, 19 хворих (57,58%) - на біль під протезом під час їжі. Під час огляду в 15 пацієнтів (45,45%) виявлені ділянки гіперемії та ерозії на слизовій оболонці протезного ложа (СОПЛ). Проба Шиллера-Писарева - 2,24 ± 0,036 (позитивна у 27 пацієнтів (81,48%).

В 2-й групі через 1 тиждень після протезування 18 пацієнтів (51,43%) відмічали відчуття чужорідного тіла, 8 хворих (24,24%) скаржилися на біль під протезом під час їжі. Ділянки гіперемії та ерозії на СОПЛ виявлені у 6 хворих (17,14%). Проба Шиллера-Писарева - 1,86 ± 0,02 (позитивна у 17 пацієнтів (48,57%).

Через 1 місяць після протезування клінічна картина покращилася в обох досліджуваних групах, однак в пацієнтів 2-ї групи показники були набагато кращими: на відчуття чужорідного тіла скаржилися 17,14% хворих (в 1-й групі - 36,36%), біль під протезом 2,85% (в 1-й групі - 42,42%), ділянки гіперемії та ерозії на СОПЛ у 5,71% (в 1-й групі - 36,36%), проба Шиллера-Писарева склала 1,41 ± 0,02 (в 1-й групі - 2,08 ± 0,03, р < 0,05).

Через 3 місяці користування протезами у частини пацієнтів 1-ї групи залишилися скарги на відчуття чужорідного тіла (21,21%) та біль під протезом (12,12%), у той же час пацієнти 2-ї групи скарг не пред'являли. Гіперемія СОПЛ зафіксована в 1 пацієнта (2,86%) 2-ї групи, та у 8 пацієнтів (26,66%) 1-ї групи. Через 6 та 12 місяців після накладання протезів зазначені раніше тенденції зберігалися в обох досліджуваних групах.

При дослідженні функціональної активності слинних залоз встановлено, що через 1 тиждень після протезування спостерігається підвищення швидкості слиновиділення, однак достовірні відмінності виявлені тільки в 1-й групі (1,21 ± 0,07 мл/хв. проти 0,63 ± 0,02 мл/хв. до протезування в 1-й групі та 0,73 ± 0,02 мл/хв. проти 0,65 ± 0,02 мл/хв. в 2-й групі відповідно).

Через 1 місяць в пацієнтів 1-ї групи спостерігається зменшення швидкості салівації (до 0,92 ± 0,04 мл/хв., р < 0,05), а в пацієнтів 2-ї групи цей показник вірогідно не відрізнявся від вихідного рівня (0,69 ± 0,03 мл/хв., р > 0,05), що свідчить про прискорення адаптації до протезів.

Через 6 та 12 міс. після протезування немає вірогідних відмінностей в швидкості салівації обох груп, показники не відрізняються від показників до протезування (0,68 ± 0,02 мл/хв. в 1-й групі та 0,68 ± 0,04 мл/хв. в 2-й групі).

При визначенні стійкості капілярів СОПЛ було зафіксовано зниження показників проби Кулаженко вже через 7 днів після протезування у пацієнтів обох груп (табл. ). Через 1 місяць спостерігається тенденція до збільшення стійкості капілярів в пацієнтів обох груп, однак вихідного рівня досягають тільки показники 2-ї групи, що свідчить про нормалізацію капілярного кровотоку. Через 6 та 12 місяців стійкість капілярів пацієнтів 1-ї групи залишаються меншими за вихідний рівень, що свідчить про істотне порушення мікроциркуляторного русла протезного ложа.

гальванопластичний протез акриловий

Таблиця 3

Результати визначення стійкості капілярів пацієнтів при використанні різних технологічних підходів до покриття базисів знімних протезів

Термін спостереження	1 група (протези без покриття)	2 група (протези із золотим покриттям базису)
До протезування	56,5 ± 0,01	53,5 ± 0,01*
Через 7 діб	31,2 ± 0,76	23,9 ± 0,77*
Через 1 міс.	42,3 - 0,97	49,4 ± 0,81*
Через 6 міс.	40,0 ± 0,81	58,3 ± 0,39*
Через 12 міс.	42,8 ± 0,74	56,4 ± 0,50*

Примітка: * - показник вірогідності р < 0,05, розрахований між 1-ю та 2-ю групами.

Аналіз біопотенціалів ротової порожнини в ортопедичних хворих при використанні різних видів покриття базису протезів показав, що до 1 тижня після протезування в пацієнтів як I групи, так і II групи спостерігається їх зростання. Проведене вивчення біопотенціалів ротової порожнини свідчить, що при використанні протезів з базисами без покриття тривалий час (до 12 місяців) зберігаються високі дані реполяризації, що опосередковано дозволяє судити про пригнічення процесів відновлення клітин епітелію, тоді як використання базисів із золотим гальванопокриттям (II група пацієнтів) приводить до більш ранніх термінів (3-6 місяців) нормалізації біопотенціалів ротової порожнини (рис. 1).

Рис. 1. Показники біопотенціалів ротової порожнини при використанні різних технологічних підходів до покриття базисів часткових знімних протезів (мВ)

Аналіз цитохімічних показників у нейтрофілах периферичної крові ортопедичних хворих обох груп показав, що накладення протезів незалежно від покриття базису супроводжується зниженням аеробного окислення й зростанням анаеробного гліколізу. Повне відновлення цитохімічної активності крові відмічається в I групі до 6 місяця, а в II групі до 3 місяця (рис. 2-3).



Рис. 2. Цитохімічні показники нейтрофілів периферичної крові хворих з різним покриттям базису знімних пластинкових протезів (сукцинатдегідрогеназа, ум. од.)

Рис. 3. Цитохімічні показники нейтрофілів периферичної крові хворих з різним покриттям базису знімних пластинкових протезів (лактатдегідрогеназа, ум. од.)

При вивченні видового складу мікрофлори піднебіння та протезів пацієнтів, що користувалися протезами з різним покриттям базисів, були виявлені наступні закономірності: при використанні протезів без напилення переважаючими мікроорганізмами ротової порожнини були аерококи, гемолітичні і негемолітичні стрептококи; лактобактерії і корінеформні бактерії зустрічалися рідше, при використанні протезів з напиленням, навпаки, мікрофлора більш відповідала спектру нормофлори порожнини рота, з переважанням негемолітичних стрептококів, лактобактерії і аерококів (рис. 4).



Рис. 4. Видовий склад мікроорганізмів піднебіння ортопедичних хворих через 3 місяці користування протезами (%). Групи мікроорганізмів: 1 - Aerococcus sp., 2 - Streptococcus sp. (Р-гемолітичні), З - Candida sp., 4 - Lactobacillus sp., 5 - Streptococcus sp. (негемолітичні).

Через 6 місяців загальне мікробне обсіменіння піднебіння пацієнтів з протезом без покриття склало 105 КУО та 103 КУО у пацієнтів, що користуються протезами з золотим покриттям. Кількість КУО грибків роду Candida в 1-й групі склала 1,5Ч102, в другій групі - 40 КУО через півроку користування протезами з покриттям. Кількісний склад мікрофлори внутрішньої поверхні протезів також відрізнявся в двох групах: Гр(+) бактерії - 103-104 КУО в 1-й групі та 0,5-1,0Ч103 КУО в 2-й групі; грибки роду Candida - 150 КУО та 20 КУО відповідно.

Виявлений мікробоцидний ефект протезів із гальванічним покриттям (що посилюється при тривалому носінні протеза) можна пояснити бактерицидними властивостями самого покриття, пригніченням ферментативної діяльності бактерій, стійкістю матеріалу до розпушування, утворенням пор і створенням депо мікрофлори під ним. Значну роль у пролонгованому ефекті корекції мікрофлори грає також зміна властивостей слини під впливом напилення золотом і хороша біосумісність даного типу матеріалу із слизовою оболонкою порожнини рота.

Результати дослідження ферментативної активності змішаної слини хворих при використанні різних методів виготовлення базису протезів свідчать про те, що вже через 1 тиждень після протезування (незалежно від технології покриття базису) відмічається статистично значиме (р<0,05) зростання ТПА, АТА і АОА змішаної слини пацієнтів, високі значення яких спостерігаються в пацієнтів 1-ї групи впродовж усього терміну спостереження (табл. 4).

В пацієнтів 2-ї групи, при користування протезів із золотим покриттям базису, нормалізація ТПА і АОА відбувається через 3 місяці користування протезом, а АТА - через 1 місяць, що опосередковано свідчить про стихання процесів запалення.

Порівняльний аналіз біохімічних властивостей змішаної слини під впливом знімних пластинкових протезів, виготовлених без та з гальванопластичним покриттям, дозволяє зробити висновок, що накладання протезів активізує процеси обмеженого протеолізу і перекисного окислення ліпідів у навколишніх тканинах, що проявляється значними біохімічними порушеннями, зокрема, підвищенням трипсиноподібної й антитиптичної, а також антиокислювальної активності змішаної слини. Крім того, при використанні протезів з гальванопластичним золотим покриттям нормалізація підвищених після накладання протезів ТПА, АОА й АТА змішаної слини відбувається значно швидше (через 3 місяці), ніж при використанні протезів без покриття акрилового базису. Це дозволяє стверджувати, що протези з гальванопокриттям роблять менш виражений негативний вплив на тканини порожнини рота.

Таким чином, порівняльна оцінка результатів досліджень, проведених в різний термін ортопедичного лікування, дозволила довести перевагу розробленого способу виготовлення знімних пластинкових зубних протезів із гальванопластичним покриттям базису для поліпшення процесу адаптації і рекомендувати його в практиці ортопедичної стоматології.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих з частковою й повною відсутністю зубів шляхом удосконалення процесу виготовлення знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас за допомогою покриття золотом базису протезу.

1. З метою підвищення ергономічних якостей знімних протезів з акриловим базисом та зменшення строків адаптації до них розроблено новий спосіб виготовлення акрилового базису знімного зубного протеза з використанням гальванопластики.

2. Ортопедичне лікування хворих за допомогою різних видів знімних пластинкових протезів приводить до збільшення біопотенціалів тканин ротової порожнини на 25,7% при акриловому базисі та на 14,6% при наявності гальванопластичного золотого покриття з нормалізацією показників на 3-6 місяців раніше.

3. Доведено, що протезування супроводжується значним порушенням швидкості салівації та ферментативної активності змішаної слини. Швидкість салівації збільшується у всіх хворих, однак при наявності гальванопластичного золотого покриття збільшення швидкості слиновиділення якнайменше виражено та к кінцю другого місяця наближається до норми. Антиокислювальна активність збільшується на 35,3% при використанні протезів з акриловим базисом та на 23,3% з гальванопластичним покриттям, трипсиноподібна активність зростає на 27,7% та 19,9% і антитриптична - на 24,1% та 15,9% відповідно, з нормалізацією показників основної групи через 1-3 місяця.

4. Показано, що при користуванні протезами без напилювання переважними мікроорганізмами ротової порожнини хворих є аерококи, гемолітичні й негемолітичні стрептококи, рідше зустрічаються лакто- й коринеформні бактерії, а при використанні протезів з покриттям золотом у порожнині рота переважають негемолітичні стрептококи, лактобактерії й аерококи.

5. Встановлено, що накладання знімних пластинкових протезів незалежно від виду приводить до зниження активності сукцинатдегідрогенази на 19,7% та зростання активності лактатдегідрогенази нейтрофілів периферичної крові на 16,8%. Показано, що повне відновлення цитохімічної активності крові хворих, що користуються протезами із золотим покриттям, відбувається до 3 місяця, тоді як при користуванні акриловими протезами - у віддалені терміни спостереження.

6. Порівняльна оцінка результатів клінічних, електрофізіологічних, цитохімічних та біохімічних досліджень свідчить про значне поліпшення якості ортопедичного лікування хворих із знімними пластинковими протезами з акрилових пластмас та про перевагу розробленого способу виготовлення протезів, про що свідчить відсутність скарг у хворих, нормалізація мікроциркуляторного русла протезного ложа, цитохімічних показників периферичної крові та ферментативної активності змішаної слини у віддалені строки спостережень, а також скорочення термінів адаптації до 1-3 місяців.

Практичні рекомендації

1. При виборі конструкцій знімних пластинкових протезів рекомендується використовувати знімні пластинкові протези із золотим гальванопокриттям.

2. Для оцінки процесів репарації в ротовій порожнині рекомендується вивчення даних біопотенціалів, інтенсивності біолюмінісценції, динаміки фракцій видового складу мікрофлори ротової порожнини й ферментативного спектру змішаної слини.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Неделко С.В. Влияние различных технологических подходов к покрытию базисных протезов на состояние трипсиноподной активности смешанной слюны / С.В. Неделко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2007. - Т. 143, ч. 6. - С. 96-98.

2. Неделко С.В. Изучение острой и хронической токсичности стоматологических материалов при использовании различных видов покрытия / С.В. Неделко, С.И. Жадько, П.Н. Колбасин, С.К. Северинова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2008. - Т. 144, ч. 6. - С. 79-82. Участь здобувача полягає у проведенні аналізу даних літератури, лабораторних досліджень, підготовці статті до друку.

3. Неделко С.В. Сравнительная оценка различных технологических подходов к покрытию базисных протезов на примере общей антиокислительной активности смешанной слюны / С.В. Неделко // Крымский терапевтический журнал. - 2007. - №2, Т. 2. - С. 92-94.

4. Неделко С.В. Влияние различных видов покрытия съемных протезов на микрофлору ротовой полости. / С.В. Неделко // Крымский терапевтический журнал. - 2008. - №1, Т. 2. - С. 59-61.

5. Неделко С.В. Состояние антитриптической активности смешанной слюны при использовании различных технологических подходов к покрытию базисных протезов / С.В. Неделко // Таврический медико-биологический вестник. - 2007. - Т. 10, №3. - С. 58-60.

6. Неделко С.В. Влияние различных технологических подходов к покрытию базисов съемных пластиночных протезов на показатели скорости саливации у пациентов после протезирования / С.В. Неделко // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12. - №1 (45). - С. 58-61.

7. Неделко С.В. Влияние различных технологических подходов к покрытию базисов съемных пластиночных протезов на показатели пробы Шиллера-Писарева у пациентов после протезирования / С.В. Неделко // Тав-рический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, №2 (46). - С. 84-86.

8. Неделко С.В. Показатели ферментативной активности смешанной слюны при различных технологических подходах к покрытию базисов протезов / С.В. Неделко, С.И. Жадько, П.Н. Колбасин // Современная стоматология. - 2009. - №3 (47). - С. 133-136. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманих даних, підготовці статті до друку.

9. Патент на корисну модель №25488, Україна, МПК (2006) А61С 13/00, А61С 13/007. Спосіб виготовлення акрилового базису знімного зубного протеза з використанням гальванопластики / С.І. Жадько, С.В. Недєлко, І.І. Машковський, П.М. Колбасін, П.М. Ященко, М.С. Куліков. - №u200703624; Заявл. 02.04.2007; Опубл. 10.08.2007. - Бюл. №12. Участь здобувача полягає у проведенні патентного пошуку та клініко-лабораторних досліджень.

10. Патент на корисну модель №29796, Україна, МПК (2006) А61С 13/00. Спосіб оцінки протезування зубними пластинковими протезами / С.В. Недєлко, С.І. Жадько, П.М. Колбасін, Т.П. Сатаєва, К.Г. Кушнір, М.С. Куліков. - №u200711161; Заявл. 09.10.2007; Опубл. 25.01.2008. - Бюл. №2. Участь здобувача полягає у проведенні патентного пошуку та клініко-лабораторних досліджень.

11. Патент на корисну модель №38568, Україна, МПК (2006) А61С 13/00. Спосіб оцінки впливу стоматологічних матеріалів на тканини протезного ложа / С.В. Недєлко, С.І. Жадько, П.М. Колбасін. - №u200809687; Заявл. 24.07.2008; Опубл. 12.01.2009. - Бюл. №1. Участь здобувача полягає у проведенні патентного пошуку та клініко-лабораторних досліджень.

12. Неделко С.В. Влияние различных технологических подходов к покрытию базисов протезов на состояние биопотенциалов ротовой полости / С.В. Неделко // Dental Класс. - 2008. - №2-3. - С. 44-46.

13. Неделко С.В. Состояние биопотенциалов ротовой полости как оценочный критерий различных технологических подходов к покрытию базисов протезов / С.В. Неделко // Efektivni nastroje modernich ved - 2008: міжнар. наук.-практ. конф., 3-15 квітня 2008 р.: тези доп. - Прага, 2008. - С. 39-41. Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі отриманих даних, підготовці тез до друку.

14. Неделко С.В. Влияние гальванопокрытия базисов протезов на показатели ферментативной активности смешанной слюны / С.В. Неделко, С.И. Жадько, П.Н. Колбасин // Naukova przestrzen Europy - 2009: міжнар. наук.-практ. конф., 7-15 квітня 2009 р.: тези доп. - Пшемисль, 2009. - С. 25-27. Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі отриманих даних, підготовці тез до друку.

Размещено на Allbest.ru

...