Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.ГОРЬКОГО

УДК 616.72-002.77:615.356.2.03

14.01.12 - ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗМІНИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КІСТОК І КОРЕКЦІЯ ОСТЕОМЕТАБОЛІТІВ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

Москаленко Олена Володимирівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Синяченко Олег Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кузьміна Ганна Петрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини №4.

Захист відбудеться “21” травня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “26” березня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В. В. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ревматоїдний артрит кістка

Актуальність теми. Питання ранньої діагностики, етіопатогенезу й ефективного лікування РА та його ускладнень, що завдає величезних медико-соціальних збитків суспільству, залишаються одними з найбільш актуальних у сучасній ревматології (Ватутин Н.Т. и др., 2008; Епифанова О.Е., Шилкина Н.П., 2008; Каратеев Д.Е. и др., 2008; Коваленко В.М. та ін., 2008). Останнім часом помітно зросло зацікавлення вчених проблемою остеопорозу, що вийшла на лідируючі позиції на початку XXI століття (Насонова В.А., 2008; Шуба Н.М., 2008; Cummings S.R., Melton L.J., 2008). Загалом у світі на остеопороз страждає понад 200 млн. людей, а з подовженням тривалості їхнього життя чисельність таких хворих повсюдно неухильно зростає (Беневоленская Л.И., 2007; Шуба Н.М. та ін., 2007; Reginster J.-Y., Burlet N., 2006). За даними вітчизняних дослідників, остеопороз діагностується в 70-80% хворих на РА (Сміян С.І. та ін., 2004; Нейко Є.М., Яцишин Р.І., 2007), поширеність якого в Україні сягає 100 і більше осіб на 10 тис. населення (Гайдаєв Ю.О. и др., 2007), причому щороку ця цифра збільшується (Борткевич О.П., Білявська Ю.В., 2008).

Розвиток порушень МЩК у вигляді остеопенії і остеопорозу при РА деякою мірою пов'язують із застосуванням ГКГ (Коваленко В.М. та ін., 2004; Cruse L.M. et al., 2006), які викликають зміни в організмі балансу МКМ (Mancini L. et al., 2007; Mimori T., 2008). У першу чергу до них належать ПТ, КТ, ОК і ЛФ (Carrasco R. et al., 2008; Galliera E. et al., 2008; Singer F.R., Eyre D.R., 2008), а також такі ХЕ, як Ca, Co, Cu, Fe, K, Li, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr, Zn (Алферов В.В., Мещерякова А.В., 2008; Синяченко О.В. и др., 2008), хоча їх патогенетична значущість у розвитку змін структурно-функціонального стану кісток при РА залишається маловивченою.

Безумовно, на перспективу завданням вбачається у підвищенні ефективності лікування хворих на РА (Бідненко С.І. та ін., 2007; Насонов Е.Л., 2007). Окрім того, наразі інтенсивно стали вивчатися питання терапії остеопорозу при РА, хоча вони далекі ще від свого рішення (Сміян С.І. та ін., 2007; Шуба Н.М. та ін., 2007; Phillips K. et al., 2006; Di Munno O., Delle Sedie A., 2008; Tanaka Y., 2008). Гіпотетично, визначення клінічної значущості МКМ сприятиме поліпшенню якості ранньої діагностики окремих проявів РА, з'ясуванню ролі змін кісткового метаболізму в патогенезі суглобового синдрому й екстраартикулярних ознак захворювання, а використання остеокоригуючих препаратів - підвищенню загальної ефективності терапевтичних заходів у такої категорії хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основним планом НДР Донецького національного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом теми МОЗ України «Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарата та внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)» (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувачка є співвиконавцем цієї теми.

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 77 хворих на РА віком 22-69 років (у середньому 47±1,3 років), серед яких було 31% чоловіків і 69% жінок. Тривалість захворювання склала 10±0,8 років. I ступінь активності захворювання встановлено в 27% спостережень, II - в 51%, III - в 22%. I стадію хвороби констатовано в 15% випадків, II - в 48%, III - в 25%, IV - в 12%. Серопозитивний варіант РА на момент обстеження діагностовано в 90%.

У 10% хворих виявлено дигітальний артеріїт, в 4% - синдром Шегрена, в 43% - ураження кістякових м'язів, в 14% - лімфовузлів, в 47% - міокарда (міокардит, міокардіодистрофія), в 44% - ендокарда й клапанів серця, в 5% - серозних оболонок (плеврит, перикардит), в 7% - легенів (інтерстиціальний фіброз, фіброзуючий альвеоліт, ревматоїдні вузли), в 13% - нирок (інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз) і ЦНС (дисциркуляторна енцефалопатія, кортиконуклеарний, псевдобульбарний і пірамідний синдроми), в 20% - ПНС (моно- і полінейропатія, радикулопатія). Звуження суглобових шпарин і епіфізарний остеопороз мали місце в 99% хворих, субхондральний склероз - в 25%, остеокістоз - в 31%, кальцифікати в суглобових тканинах - в 10%, підвивихи суглобів та узурації кісткових поверхонь - у 26%, асептичні некрози - в 9%.

Усім хворим виконували рентгенологічне (апарат “ Multix-Compact-Siеmens”, Німеччина) й ультразвукове (апарат “Envisor-Philips”, Голландія) дослідження суглобів, двоенергетичну рентгенівську остеоденситометрію проксимального відділу стегнової кістки (апарат “QDR-4500-Delphi-Hologic”, США). Оцінювали периферичний МКІ Барнетта-Нордіна та індекс МЩК. Імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція) досліджували вміст у сироватці крові ПТ, КТ, ОК, IL1?, IL4 і TNF? (набори «ProCon», Росія, «DRG», США). Рівні в сироватці крові РФ, СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM і ЦІК вивчали за допомогою аналізатору «Olympus-AU-640» (Японія), а активність ЛФ - на аналізаторі «BS-200» (Китай). У сироватці крові й волоссі визначали вміст тих ХЕ, які беруть участь у метаболізмі кісткової тканини (Ca, С, Cu, Fe, K, Li, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr, Zn), використавши атомноемісійний спектрометр з індуктивно зв'язаною аргоновою плазмою “IRIS Intepid II XDL” і атомноабсорбційний спектрометр “SolAAr Mk2 MOZe” з електрографітовим атомізатором (Велика Британія). Дослідження складу популяцій і субпопуляцій мононуклеарів виконували методом непрямої імунофлюоресценції (використані панелі моноклональних антитіл CD4, CD8, CD16, CD22, і CD95, Україна). Як контроль обстежено 25 практично здорових людей у віці від 19 до 62 років, серед яких було 9 чоловіків і 16 жінок.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- (ANOVA) й багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми “Microsoft Excel” і “Statistica-Stat-Soft”, США”). Оцінювали середні значення, їх помилки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат та вірогідність статистичних показників.

Результати власних досліджень. Показники ПТ у крові хворих на РА становлять 45,4±2,59 пг/мл, КТ - 7,0±0,46 пг/мл, ОК - 16,8±0,47 нг/мл, активності ЛФ - 137,8±4,58 О/мл. У порівнянні зі здоровими людьми встановлено достовірне збільшення вмісту ПТ на 43%, ОК на 95% і ЛФ на 55% на тлі зменшення рівня КТ в 2,4 раза. Необхідно зазначити, що всі МКМ між собою високодостовірно корелюють. На інтегральний стан МКМ, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, вірогідно впливають тривалість захворювання, ступінь його активності і стадія патологічного процесу, а також серологічний варіант РА.

Серед позасуглобових (системних) ознак РА на стан МКМ чинять достовірний вплив ураження лімфовузлів, міокарда і ПНС. За результатами регресійного аналізу, від стадії хвороби залежать параметри ПТ, КТ, ОК і ЛФ, від тривалості РА - ОК, від ступеня активності - ОК і ЛФ, від поширеності й тяжкості артриту - КТ. Дисперсійний аналіз свідчить про вплив ПНС на вміст у крові КТ і ОК. Має місце істотний вплив на МКМ наявність у хворих остеопенії й остеопорозу, остеокістозу, кісткових узур і кальцифікатів, але не асептичних остеонекрозів. Остеопороз, остеокістоз і узурація кісток впливають на концентрацію КТ, ОК і активність ЛФ, але не на рівень паратиринемії.

Вміст ПТ вірогідно корелює з параметрами в крові Fe, Mn, Pb і Sr, КТ з Mn, ОК - з Сu, Mn і Pb, ЛФ з Pb. Отже, певною мірою показники в крові Cu, Fe, Mn, Pb і Sr є МКМ. Концентрація у крові хворих на РА Са дорівнює 63,0±1,57 мг/л, Co - 8,1±0,06 мкг/л, Cu - 1,0±0,02 мкг/л, Fe - 394,6±11,57 мг/л, K - 1,7±0,02 мг/мл, Li - 3,6±0,18 мкг/л, Mg - 31,4±0,36 мг/л, Mn - 11,2±0,36 мкг/л, Na - 2,0±0,03 мг/мл, P - 377,9±6,97 мг/л, Pb - 61,2±3,69 мкг/л, Sr - 46,4±1,61 мкг/л, Zn - 6,2±0,10 мг/л. У порівнянні зі здоровими людьми встановлено достовірне підвищення концентрацій Li на 57%, Mg на 15%, Na на 5% Pb на 63% Sr на 43% при зменшенні параметрів Ca на 37%, Fe на 13%, Mn на 41%, P на 8%.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу на інтегральний рівень ХЕ в крові мають вплив стать хворих, їхній вік, ступінь активності, стадія і серологічний варіант РА, а також тяжкість суглобового синдрому, оцінена за індексом Річі. У чоловіків виявилися достовірно вищими на 27% показники в крові Li і на 9% - Mg. Регресійний аналіз показує залежність від віку хворих рівня Cu і Mn, від тривалості захворювання - Li і P, від ступеня його активності - Co, Cu і Mn, від стадії - Mn, від поширеності артриту - Co і Mg, від його тяжкості - тільки Mg.

На склад ХЕ в крові, за даними ANOVA/MANOVA, впливають остеопенія й остеопороз, узурація кісток і асептичні некрози, але не остеокістоз і наявність кальцинатів. Однофакторний дисперсійний аналіз свідчить про достовірний вплив остеопенії й остеопорозу на показники Cu, Mg, Mn, P і Sr, остеокістозу - на Ca, Cu, Mg, P і Zn, кісткових узур - на Ca, Mn, Pb, Sr і Zn, кальцинатів - на Co, Pb і Zn, асептичних некрозів - на Mg, P і Sr.

На інтегральний стан елементного складу в крові чинять вплив тяжкість ураження кістякових м'язів, лімфатичних вузлів, міокарда, нирок, печінки і ЦНС, а також порушення збудливості міокарда і діастолічна дисфункція лівого шлуночка, які багато в чому визначають параметри Mg і Zn. Дисперсійний аналіз демонструє вплив патології кістякових м'язів на вміст у крові Cu, лімфатичних вузлів - Co, P і Pb, міокарда - Mg і Zn, нирок - Fe, Mg і Zn, печінки - Ca, P, Pb і Zn, ЦНС - Sr і Zn.

Серед усіх вивчених ХЕ лише рівні Sr у крові й волоссі мають достовірний (обернений) кореляційний зв'язок. Інші однойменні ХЕ в цих об'єктах дослідження між собою не пов'язані. Разом з тим, концентрація Са в крові корелює з умістом Fe у волоссі, Co - з Fe, K, Na і Pb, Fe - з Sr, K - з Pb, Mg - з Ca, Cu, Mn, P, Pb і Zn, P - з Cu, Fe, Mn і Pb, Sr - з Ca і Mg, Zn - з Cu, Fe, Mn, Pb і Sr.

У хворих на РА показники у волоссі Ca становлять 1,8±0,22 мг/г, Co - 32,2±7,36 нг/г, Cu - 10,7±0,37 мкг/г, Fe - 11,5±0,70 мкг/г, K - 54,0±6,24 мкг/г, Li - 24,4±1,76 нг/г, Mg - 166,1±22,00 мкг/г, Mn - 0,9±0,18 мкг/г, Na - 176,8±26,22 мкг/г, P - 148,6±4,30 мкг/г, Pb - 1,4±0,14 мкг/г, Sr -12,0±1,48 мкг/г, Zn - 176,8±9,14 мкг/м. У порівнянні зі здоровими людьми, при РА достовірно підвищується у волоссі вміст Pb в 2,8 раза при зменшенні параметрів Ca на 42%, Co на 48%, Li на 20% і Sr на 38%.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу на інтегральний стан ХЕ у волоссі при РА діють вплив стать хворих, їхній вік, тривалість захворювання, ступінь його активності, стадія й серопозитивність, поширеність і тяжкість артриту. У хворих чоловіків виявився вище у волоссі рівень Pb на 58%, але нижче вміст Ca в 3,8 раза, Cu на 18%, Mg в 3,2 раза і Sr в 3,0 рази. Як свідчить регресійний аналіз, з віком у волоссі хворих на РА збільшується концентрація Cu і зменшується рівень P. Від ступеня активності захворювання залежать параметри Cu, Fe, Li, Mg і Sr, від його стадії - Ca, Fe, Mn, Sr і Zn, від тяжкості артриту, оціненої за індексом Річі - Ca, Mg і P. З урахуванням даних, отриманих внаслідок дослідження вмісту ХЕ в крові й волоссі хворих на РА, можна зробити такі висновки: 1) при РА відбувається дисбаланс в організмі Ca, Li, Pb і Sr; 2) ступінь активності захворювання відбивається змінами в організмі вмісту Cu, стадійність (а значить і кістково--деструктивні ушкодження суглобів) - Mn, тяжкість суглобового синдрому - Mg.

На інтегральний склад ХЕ у волоссі хворих на РА впливають наявність остеопенії й остеопорозу, узурації кісток і асептичних некрозів, але не остеокістозу й кальцифікатів у суглобових тканинах. З остеопенією і остеопорозом тісно пов'язані K і P, з остеокістозом - Ca, Co і P, з узурами - K, Mn, P, Pb і Sr, з кальцинатами - K, Mg й Na, з асептичними некрозами - Fe, Mg, Pb та Sr.

Як свідчить ANOVA/MANOVA, на елементний склад у волоссі хворих на РА справляють вплив тяжкість ураження лімфовузлів, міокарда, ендокарда й серцевих клапанів, легенів, нирок, печінки і ПНС. Вміст Са й Р є визначальними всіх системних ознак захворювання, патологія лімфатичних вузлів достовірно впливає на Pb і Sr, міокарда - на Co, Cu, Fe, Mg, Mn і Sr, клапанного апарата - на Co і Cu, печінки - на Sr і Zn, ПНС - тільки на Sr.

З показниками МКМ вірогідно корелюють параметри у волоссі Zn. Так, має місце прямий зв'язок з умістом в крові КТ і обернений - співвідношення з ПТ, ОК і ЛФ. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, на вміст у крові КТ впливає кількість клітин з рецепцією CD4, а на активність ЛФ - показники РФ, IgM і IL4. У свою чергу, багатофакторний дисперсійний аналіз демонструє достовірний вплив на інтегральний стан імунітету й рівень імунних білків у хворих на РА КТ. Даний гормон визначає показники РФ, СРБ і CD16. Крім того, значення РФ у крові тісно пов'язані з параметрами ПТ, ОК і ЛФ. Концентрація ПТ прямо корелює з показниками СРБ, ФГ, IgG і CD4, ОК - з СРБ, ФГ, IgG, CD4, CD16 і CD95, а вміст КТ має обернені кореляційні зв'язки з СРБ, ФГ, CD4 і CD16. Активність ЛФ позитивно співвідноситься тільки з CD95.

За даними ANOVA/MANOVA, на систему імунітету у хворих на РА впливає вміст у крові Co, K, Mn, Pb і Zn. Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, від концентрації Co залежать показники IgM і CD16, від Mn - РФ, від Na - IgM, від Zn - СРБ і IgG. Однофакторний дисперсійний аналіз показує вплив на рівень у крові РФ Ca, Cu, Fe, Mn і Pb.

Кількісний склад імунних білків у крові хворих на РА визначають показники в цій біологічній рідині Ca, Co, Mg, Mn, Na, P, Pb і Zn, рівень імуноцитів - Fe, K, Pb і Zn. Слід зазначити, що вміст цитокінів від елементного статусу в крові не залежить. Разом з тим, цитокінове дзеркало вірогідно пов'язане з параметрами Cu і Zn.

На загальний стан імунітету при РА впливають показники у волоссі Co, Cu, Fe, Mg, Pb, Sr і Zn, на рівень імунних білків - Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr і Zn, на вміст цитокінів - тільки параметри Li. Регресійний аналіз показує залежність від умісту Са у волоссі СРБ і IgG, Со - РФ, Fe - IL4, Mg - СРБ і IgG, Mn - СРБ і IgG, P - CD8, Sr - СРБ, Zn - CD22. Дисперсійний аналіз свідчить про вплив на показники РФ у крові параметрів таких ХЕ у волоссі як Ca, Co, Mg і Sr.

Якщо КТ чинить вплив і на клініко-рентгенологічні ознаки суглобового синдрому, і на екстраартикулярні (системні) прояви, то ЛФ такою дією не володіє, про що свідчать дані багатофакторного дисперсійного аналізу. У свою чергу, на тяжкість позасуглобових проявів впливає ПТ, а на артрит - ОК.

ПТ, КТ, ОК і ЛФ є визначальними розвитку остеопенії й остеопорозу, остеокістозу, узурацій суглобових поверхонь кісток і формування артикулярних кальцифікатів. Рівні ПТ, ОК і активність ЛФ, окрім того, впливають на ступінь активності РА, ПТ, КТ, ОК і ЛФ - на стадію патологічного процесу, ПТ і ОК - на серопозитивність захворювання, ЛФ - на тяжкість артриту, оцінену за індексом Річі. Поширеність суглобового синдрому й розвиток асептичних некрозів кісток з МКМ не пов'язані.

Ступінь виразності ушкодження кістякових м'язів і міокарда тісно пов'язані з показниками в крові ПТ, КТ і ОК, лімфовузлів - лише з ПТ, печінки - тільки з КТ. Ступінь легеневої патології визначає активність ЛФ, а ПНС - уміст КТ і ОК. Регресійний аналіз демонструє пряму залежність активності РА від концентрацій ПТ і ОК, а обернену - від КТ.

Індекси Річі й Лансбурі прямо визначаються активністю в крові ЛФ, у зв'язку з чим, зважаючи на дані регресійного й дисперсійного аналізу, дослідження цього ферментного МКМ може бути корисним для оцінки тяжкості суглобового синдрому. Всі вивчені МКМ (ПТ, КТ, ОК, ЛФ) чинять високодостовірний вплив на параметри МКМ і МЩК, з якими існують міцні кореляційні зв'язки. На інтегральні клініко-рентгенологічні й екстраартикулярні ознаки РА, за даними ANOVA/MANOVA, впливають показники в крові Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, P, Pb, Sr і Zn, але не K, Li і Na.

На активність РА діють показники в крові Co, Cu, Mn і Pb, на серопозитивність - Ca, Cu, Fe і Pb, на поширеність артриту - тільки Са, на його тяжкість - Co, Mg і Pb, на формування остеопенії й остеопорозу - Ca, Cu, Fe, Mg, Mn і Zn, на розвиток остеокістозу й кальцифікатів - лише Zn, кісткових узур - Ca, Mn і Pb, асептичних некрозів - Co і Mg.

Показники МКІ збільшуються відповідно до зменшення в крові вмісту Cu і Mn, а МЩК залежить від концентрації Са. На тяжкість ураження кістякових м'язів чинять вплив Cu, Mn і Sr, лімфатичних вузлів - Cu, Fe і Sr, міокарда - Mg, серозних оболонок - Mn і P, нирок - Co, Cu і Zn, ЦНС - Zn, ПНС - Cu. Порушення збудливості міокарда визначають параметри в крові Fe, Sr і Zn, електричної провідності серця - Sr і Zn, діастолічну функцію лівого шлуночка - Fe і Zn.

За аналогією з сироваткою крові, на суглобовий синдром і інтегральні екстраартикулярні ознаки РА має вплив уміст таких саме ХЕ у волоссі (Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, P, Pb, Sr і Zn). Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив на активність захворювання, серопозитивність і поширеність артриту Zn, на клінічну тяжкість суглобового синдрому - Mn, P і Zn, на розвиток остеопенії й остеопорозу - Cu і Mn, формування остеокістозу - Ca, Mg і Sr, кісткових узур - Pb і Zn, кальцифікатів - Cu і Zn, асептичних некрозів - Fe і Sr.

За даними регресійного аналізу, МКІ прямо залежить від умісту у волоссі Fe, а МЩК зворотнім чином пов'язана з концентрацією Zn. Як свідчить дисперсійний аналіз, на ураження міокарда впливають показники у волоссі Ca, Cu, P, Sr і Zn, легенів - Cu і Pb, нирок - Cu, Pb і Zn, ПНС - Cu і Pb. Підсумки статистичної обробки отриманих даних дослідження дозволяють казати про роль при РА Cu у розвитку патології нирок і ПНС, а Zn - тільки нирок. Як і вміст Zn у крові, показники цього ХЕ впливають на розвиток електричної провідності серця і стан діастолічної функції лівого шлуночка. У процесі аналізу отриманих результатів дослідження нами встановлено значущість у розвитку остеопенії й остеопорозу Cu і Mn, в узурації поверхонь кісток - Pb, а в кальцифікації артикулярних тканин - Zn.

Остеопенію встановлено в 53% від числа обстежених хворих на РА, а остеопороз - в 14%. Усього ж втрату кісткової тканини констатовано в 67% випадках. Показники МКІ?0,45 у.о. мали місце в 38% спостережень, МЩК?-1,0 SD - в 36%. Якщо за даними дисперсійного аналізу, на параметри МКІ впливає лише стадія захворювання, то на МЩК - вік пацієнтів, тривалість патологічного процесу і його стадія. Регресійний аналіз демонструє пряму залежність МЩК від перерахованих факторів. Внаслідок багатофакторного дисперсійного аналізу не виявлено достовірного впливу остеопенії й остеопорозу на екстраартикулярні ознаки РА. У свою чергу, тяжкість легеневої патології прямо визначає значення МКІ і МЩК. У цьому зв'язку можна вважати, що ревматоїдна пневмопатія є чинником ризику розвитку структурних змін кісток.

Варто зауважити, що на попередніх етапах 64% хворих у комплексному лікуванні одержували ГКГ протягом від одного місяця до 11 років у дозі, що відповідає 4-20 мг/добу метілпреднізолону. Ми не встановили достовірного впливу ГКГ на параметри МКІ й МЩК. Показники МКІ й МЩК мають кореляційні зв'язки з виразністю остеокістозу, узурацій поверхонь кісток і кальцифікатів в артикулярних тканинах, але не з асептичними некрозами кісток. Крім того, МКІ вірогідно співвідноситься з рівнями в крові ФГ, IgG, IgM і CD95, а МЩК - прямо з параметрами РФ, СРБ, ФГ, IgG, IgM, CD4 і CD95. Обстежених хворих ми розподілили на дві групи - з нормальним і порушеним кістковим метаболізмом. Виявилося, що показники CD95 у першій групі становлять 0,6±0,05 Г/л, а в другій - 0,7±0,03 Г/л (p=0,029).

Дисперсійний і регресійний аналіз продемонстрували достовірні зв'язки МКІ й МЩК з такими параметрами МКМ, як ПТ, КТ, ОК і ЛФ. Не відзначено лише залежності МКІ від концентрації в крові КТ і активності ЛФ. Серед усіх вивчених ХЕ в крові тільки вміст Mn, за даними однофакторного дисперсійного аналізу, впливає на МКІ і МЩК, що підтверджується і результатами проведеного аналізу регресії. Крім того, МКІ пов'язаний з умістом у крові Ca, Co і Fe. Існує й обернена залежність МКІ від рівня купремії. МКІ й МЩК тісно пов'язані з рівнем у волоссі Zn, про що свідчать дисперсійний і регресійний аналіз.

У хворих на РА в крові в 2,1 раза зростає концентрація ПТ, на 39% ОК і на 27% - активність ЛФ при зменшенні на 42% вмісту КТ. Отже, поряд з Mn і Zn у патогенетичних побудовах розвитку структурно-функціональних змін кістки беруть участь широко відомі МКМ. При порушеному кістковому метаболізмі (можливо, багато в чому компенсаторно) вірогідно зростають на 14% показники в крові Ca, на 10% Cu і на 24% Mn при зменшенні концентрацій Fe на 17%, Mg на 7% і Zn на 8%. Уміст окремих ХЕ у волоссі хворих з остепенією і остеопорозом не відрізняється від аналогічних показників в інших обстежених.

84% хворих у комплексному лікуванні одержували ГКГ, 62% -метотрексат, 18% - сульфасалазин, 21% - міорелаксанти (мідокалм, сирдалуд), 26% - ПФС системної ензимотерапії (вобензим, флогензим), 20% - одночасно кальцемін або кальцемін адванс і бівалос (Sr ранелат). Ефективність лікування оцінювали через 3-19 тижнів (у середньому через 10±0,7 тижнів). В 3% хворих ефекту від лікування не було, в 21% констатовано незначне поліпшення, в 71% - поліпшення, в 5% - значне поліпшення.

На результати лікування впливають ступінь активності патологічного процесу, стадія РА, наявність і тяжкість уражень легенів, ЦНС і ПНС, а також діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця, вихідні показники в крові СРБ, ФГ і IgG, а регресійний аналіз указує на пряму залежність від числа CD22. Рівень РФ і стан цитокінової мережі на подальші результати лікування чинять слабкий вплив. Має місце зв'язок ефективності лікування з наявністю узур суглобових поверхонь кісток і асептичних остеонекрозів, але не з остеопенією і остеопорозом, остеокістозом і кальцинозом артикулярних тканин. До того ж, слабкий вплив справляє ступінь виразності МКІ й МЩК. Дисперсійний аналіз демонструє роль міорелаксантів і ПФС у загальній ефективності патогенетичної терапії хворих на РА. На фоні використання цих груп препаратів не було випадків неефективного лікування, а поліпшення й значне поліпшення відзначені відповідно в 69% і 95% обстежених.

На результати лікування негативним чином впливають вихідні показники ПТ, як свідчать дисперсійний і регресійний анaлізи, параметри в крові й волоссі Mg, однак, відповідно до підвищення концентрації цього ХЕ в крові, ефективність погіршується, а зі збільшенням умісту у волоссі - поліпшується. Слід зазначити, що на ефективність лікування також впливають параметри кобальтемії і рівні у волоссі Ca, Fe, Mn, P, Pb і Sr. Регресійний аналіз указує на пряму залежність ефективності медикаментозної патогенетичної терапії від умісту у волоссі Ca, Cu, Mn, P і Sr.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, ефективність лікування впливає на інтегральну динаміку показників ХЕ у волоссі хворих на РА, але не біохімічних МКМ і ХЕ в крові. Параметри МКМ вірогідно інтегрально змінюються на фоні використання сульфасалазину, ХЕ в крові - під впливом ПФС і кальцеміну+бівалос, ХЕ у волоссі - сульфасалазину, ПФС і кальцеміну+бівалос.

Ми проаналізували показники МКМ і ХЕ фосфорно-кальцієво-магнієвого обміну до й після лікування хворих на РА. Виявилося, що параметри в крові ПТ, КТ, ОК і активності ЛФ зазнають незначних змін, тоді як констатується підвищення (відновлення) концентрації в крові Са з 63,0±1,57 мг/л до 65,2±1,65 мг/л (p=0,003) на тлі зменшення вмісту Mg з 166,1±22,00 мкг/г до 146,5±20,50 мкг/г (p=0,003). Рівень кальцемії вірогідно зростає в процесі використання ГКГ, сульфасалазину і кальцеміну+бівалос, а вміст Са у волоссі значно зменшується в результаті застосування метотрексату. У свою чергу, концентрація у волоссі Mg пригнічується під впливом ГКГ, сульфасалазину і ПФС.

Лікування хворих без Sr ранелату (бівалосу) не впливає на рівні Sr у крові й волоссі хворих на РА, тоді як за рахунок використання в комплексому лікуванні бівалосу збільшується вміст Sr у волоссі з 13,3±3,01 мкг/г до 19,1±3,18 мкг/г (p=0,020). Таким чином, відбувається відновлення концентрації цього мікроелементу у волоссі. Щоправда, на виявлені зміни Sr у волоссі могли впливати й інші ХЕ (Са, Cu, Mn), які входять до складу кальцеміну, оскільки бівалос використаний в поєднанні з цим препаратом.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі - на підставі вивчення МКМ (ПТ, КТ, ОК, ЛФ) і остеотропних ХЕ (Ca, Co, Cu, Fe, K, Li, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr, Zn) у крові й волоссі пацієнтів з різним перебігом РА доведено клінічну значущість цих показників у розвитку суглобової та екстраартикулярної патології, їх зв'язок з імунним статусом, патогенетичну роль у змінах структурного стану кістки (остеопенія, остеопороз, остеокістоз, узурація, кальцифікація, асептичні остеонекрози), установлено вплив патогенетичної терапії на вміст МКМ і ХЕ в організмі хворих, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання та ефективність подальших лікувальних заходів.

1. При РА спостерігаються зміни вмісту в крові МКМ у вигляді підвищення концентрацій ПТ на 43% і ОК на 95%, активності ЛФ на 55% при зменшенні КТ в 2,4 раза, показники яких корелюють між собою та з ХЕ в крові й волоссі, пов'язані з тривалістю захворювання (ОК), ступенем його активності (ОК, ЛФ) і стадією патологічного процесу (ПТ, КТ, ОК, ЛФ), поширеністю і тяжкістю артриту (КТ), з ураженням лімфатичних вузлів, міокарда й ПНС.

2. Перебіг РА супроводжується підвищенням вмісту в крові Li на 57%, Mg на 15%, Na на 5% Pb на 63% і Sr на 43% при зниженні параметрів Ca на 37%, Fe на 13%, Mn на 41%, P на 8% і підвищенні рівня Pb в 2,8 раза при зменшенні Ca на 42%, Co на 48%, Li на 20% і Sr на 38%, показники яких корелюють з МКМ (ПТ, КТ, ОК, ЛФ), пов'язані зі статтю й віком хворих, ступенем активності захворювання, тяжкістю кістково-деструктивних змін з боку суглобів і наявністю екстраартикулярних (системних) ознак ревматоїдного процесу.

3. На інтегральний стан імунітету при РА впливають параметри в крові КТ і зміни в організмі Co, Pb і Zn, титри РФ визначають концентрації ПТ, КТ, ОК, ЛФ, Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, Pb і Sr, рівень імунних білків - Ca, Co, Mg, Mn, Na, P, Pb і Zn, імуноцитів - Cu, Fe, K, Pb і Zn, цитокінів - Li, у свою чергу, вміст КТ залежить від кількості клітин CD4, а активність ЛФ - від показників РФ, IgM і IL4.

4. У патогенетичних побудовах при РА беруть участь такі МКМ, як ПТ, КТ, ОК, ЛФ і ХЕ (Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), від котрих залежить ступінь активності захворювання, поширеність і тяжкість артриту, розвиток уражень кістякових м'язів, лімфатичних вузлів, міокарда (з порушеннями електричної провідності серця й діастолічної дисфункції лівого шлуночка), легенів, печінки й ПНС, остеопенії й остеопорозу (показники МКІ й МЩК), остеокістозу, кісткових узур, кальцифікатів і асептичних остеонекрозів.

5. При РА в розвитку структурних змін кістки у вигляді остеопенії й остеопорозу, що реєструються в 66% хворих у співвідношенні 4:1, беруть участь такі фактори, як вік пацієнтів, тривалість захворювання, його стадія, наявність ревматоїдного ураження легенів, рівень у крові клітин CD95, концентрації ПТ, КТ, ОК і активність ЛФ, вміст у крові Mn і у волоссі Zn, але не застосування ГКГ на попередніх етапах, а показники МКІ й МЩК корелюють зі ступенем виразності остеокістозу, узурацій суглобових поверхонь кісток і розвитку кальфікації артикулярних тканин.

6. На ефективність патогенетичного медикаментозного лікування хворих на РА впливають стать пацієнтів (у жінок результати ефективніші), тривалість, ступінь активності й стадія захворювання, ураження легенів, ЦНС і ПНС, діастолічна функція лівого шлуночка серця, наявність узурацій суглобових поверхонь кісток і асептичних остеонекрозів, використання міорелаксантів (мідокалм, сирдалуд) і ПФС (вобензим, флогензим), вихідні показники в крові ПТ, Co і Mg (але не КТ, ОК, ЛФ), а у волоссі - Ca, Fe, Mg, Mn, P, Pb і Sr.

7. В інтегральній динаміці параметрів МКМ (ПТ, КТ, ОК, ЛФ) відіграє роль сульфасалазин, що, поряд із системною ензимотерапією і застосуванням кальцеміну+бівалосу, впливає на загальний елементний склад в організмі, причому під впливом комплексної патогенетичної терапії збільшується концентрація в крові Са і зменшується вміст у волоссі Mg, а на фоні призначення кальцеміну+бівалосу відновлюється у волоссі рівень Sr.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При РА критеріями несприятливого перебігу суглобового синдрому є показники в крові КТ<5 пг/мл і Mg<30 мг/л, а у волоссі - Mg<100 мкг/м.

2. Ревматоїдна пневмопатія у вигляді інтерстиціального фіброзу, фіброзуючого альвеоліту і ревматоїдних вузлів є чинником ризику розвитку тяжких структурних змін кісток.

3. У хворих на РА концентрації в крові ПТ>55 пг/мл, ОК>20 нг/мл, Mn<10 мкг/л і у волоссі Zn<150 мкг/г є прогностично несприятливими відносно розвитку змін структури кісток.

4. При РА показники в крові ПТ<37 пг/мл і Mg<30 мг/л, а також у волоссі Mg>240 мкг/г є прогнозпозитивними критеріями подальших терапевтичних заходів.

5. Усім хворим на РА показане додаткове призначення кальцеміну по 2 пігулки/добу і бівалосу по 1 пор/добу.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Москаленко Е. В. Ревматоидный артрит / Е. В. Москаленко / Микроэлементоз при патологии опорно-двигательной и нервной систем / Л. Н. Антонова, О. В. Синяченко. - Макеевка : Полипресс, 2009. - С. 98 - 103.

2. Москаленко О. В. Зв'язок станів імунітету та кісткового метаболізму у хворих на ревматоїдний артрит / О. В. Москаленко, О. В. Синяченко. - Університетська клініка. - 2008. - Т. 4, № 2. - С. 17 - 19. (Особисто здобувачкою проведено аналіз дослідження кісткового метаболізму у хворих на РА, виконано зіставлення показників з параметрами МКІ і МЩК).

3. Уровень микроэлементов, участвующих в пуриновом обмене, в организме больных ревматоидным артритом / А. М. Герасименко, Е. В. Москаленко, Ю. В. Новикова, Е. А. Гомозова // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, № 4. - С. 92 - 95. (Особисто здобувачкою проведено аналіз показників ХЕ в залежності від ступеня кістково-суглобових змін у хворих на РА).

4. Изменения микроэлементного статуса в организме больных ревматоидным артритом / О. В. Синяченко, Г. А. Игнатенко, А. М. Герасименко, Е. В. Москаленко // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 35, № 1. - С. 48 - 52. (Особисто здобувачкою проведено аналіз показників ХЕ в залежності від ступеня кістково-суглобових змін у хворих на РА).

5. Синяченко О. В. Остеодефицит у больных ревматоидным артритом / О. В. Синяченко, Е. В. Москаленко, Е. В. Добровинская // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 36, № 2. - С. 5 - 9. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати параметрів МКІ та МЩК, співставлення з гормональними МКМ у хворих з різним перебігом РА).

6. Москаленко Е. В. Изменения маркеров костного метаболизма в крови больных ревматоидным артритом / Е. В. Москаленко, О. В. Синяченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т. 10, № 1. - С. 59 - 61. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати параметрів, МКІ, МЩК та МКМ у хворих з різним перебігом РА).

7. Синяченко О. В. Связь эффективности лечения больных ревматоидным артритом с состоянием костного метаболизма / О. В. Синяченко, Е. В. Москаленко // Внутрішня медицина. - 2009. - Т. 15, № 3. - С. 77 - 81. (Особисто здобувачкою проаналізовано вплив вихідних параметрів кісткового метаболізму на подальшу ефективність лікування хворих на РА).

8. Москаленко О. В. Маркери кісткового метаболізму й остеоасоційовані хімічні елементи в організмі хворих на ревматоїдний артрит / О. В. Москаленко, О. В. Синяченко, О. В. Добровинська // Травма. - 2009. - Т. 10, № 4. - С. 402 - 406. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати параметрів, МКІ, МЩК та МКМ у хворих з різним перебігом РА).

9. Биохимический характер экспиратов у больных ревматоидным артритом / М. В. Ермолаева, Е. В. Москаленко, Е. М. Лаушкина, О. В. Синяченко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2008. - Т. 12, № 2. - С. 80 - 85. (Особисто здобувачкою проведене зіставлення параметрів конденсату вологи, що видихується, з характром кістково-суглобових змін у хворих на РА).

10. Москаленко Е. В. Остеоассоциированные химические элементы в организме больных ревматоидным артритом / Е. В. Москаленко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2009. - Т. 13, № 1. - С. 35 - 40.

11. Взаимосвязь нарушений микроэлементного статуса, пуринового и липидного обмена при воспалительных заболеваниях суставов / А. М. Герасименко, Е. В. Москаленко, Ю. В. Новикова, Е. В. Ливенцова // Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Харків, 2008. - С. 20 - 21. (Особисто здобувачкою проаналізовано характер кістково-суглобових змін у хворих на РА).

12. Клинико-патогенетическое значение микроэлементоза при ревматоидном артрите / А. М. Герасименко, Е. В. Москаленко, О. В. Синяченко, Ю. В. Новикова // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 37, № 3. - С. 30 - 31. (Особисто здобувачкою виконане зіставлення кістково-суглобових змін з характером порушень остеоасоційованих мікроелементів в організмі хворих на РА).

13. Ревматоїдна нефропатія / О. В. Москаленко, А. М. Герасименко, М. В. Єрмолаєва, Ю. О. Синяченко // ІІІ з'їзд нефрологів України: Тези доповідей. - Луганськ, 2009. - С. 101 - 102. (Особисто здобувачкою виконано аналіз характеру уражень нирок з параметрами кістково-суглобових змін у хворих на РА).

14. Показники пуринового обміну і мікроелементів, що його визначають, у хворих на ревматоїдний артрит в процесі лікування / А. М. Герасименко, О. В. Москаленко, Ю. В. Новікова, О. А. Гомозова // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - N 12. - P. 242. (Особисто здобувачкою проаналізовано вплив вихідних показників мікроелементного статусу на подальшу ефективність лікувальних заходів у хворих на РА).

АНОТАЦІЯ

Москаленко О.В. Зміни структурно-функціонального стану кісток і корекція остеометаболітів у хворих на ревматоїдний артрит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової задачі - на підставі вивчення маркерів кісткового метаболізму (паратирину, кальцитоніну, остеокальцину, лужної фосфатази) і остеотропних хімічних елементів (заліза, калію, кальцію, кобальту, літію, магнію, марганцю, міді, натрію, свинцю, стронцію, фосфору, цинку) у крові й волоссі пацієнтів з різним перебігом ревматоїдного артриту доведено клінічну значущість цих показників у розвитку суглобової та екстраартикулярної патології, їх зв'язок з імунним статусом, патогенетичну роль у змінах структурного стану кістки (остеопенія, остеопороз, остеокістоз, узурація, кальцифікація, асептичні остеонекрози), установлено вплив патогенетичної терапії на вміст маркерів кісткового метаболізму і хімічних елементів в організмі хворих, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання та ефективність подальших лікувальних заходів.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, кістки, остеодефіцит, маркери кісткового метаболізму, лікування.

АННОТАЦИЯ

Москаленко Е.В. Изменения структурно-функционального состояния костей и коррекция остеометаболитов у больных ревматоидным артритом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению научной задачи - доказана клиническая значимость маркеров костного метаболизма (МКМ) и остеоассоциированных химических элементов (ХЭ) в развитии суставной и экстраартикулярной патологии, установлено влияние патогенетической терапии на их содержание в организме больных ревматоидным артритом (РА), выделены критерии, позволяющие прогнозировать течение заболевания и эффективность дальнейших лечебных мероприятий. Обследовано 77 пациентов. Наблюдаются повышения в крови концентраций паратирина (ПТ) и остеокальцина (ОК), активности щелочной фосфатазы (ЩФ) при уменьшении кальцитонина (КТ), показатели которых коррелируют между собой и с ХЭ в крови и волосах, связаны с дительностью заболевания, степенью его активности и стадией патологического процесса, распространенностью и тяжестью артрита, с экстраартикулярными проявлениями. РА протекает с повышением содержания в крови Li, Mg, Na Pb и Sr при снижении параметров Ca, Fe, Mn, P, а в волосах увеличивается уровень Pb при уменьшении Ca, Co, Li и Sr, показатели которых коррелируют с МКМ, связаны со степенью активности заболевания, тяжестью костно-деструктивных изменений со стороны суставов и наличием экстраартикулярных (системных) признаков ревматоидного процесса. На интегральное состояние иммунитета при РА влияют параметры в крови КТ и изменения в организме Co, Pb и Zn, титры РФ определяют концентрации ПТ, КТ, ОК, ЩФ, Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, Pb и Sr, уровень иммунных белков - Ca, Co, Mg, Mn, Na, P, Pb и Zn, иммуноцитов - Cu, Fe, K, Pb и Zn, цитокинов - Li. В патогенетических построениях при РА участвуют ПТ, КТ, ОК, ЩФ, Ca, Co, Cu, Fe, Mg, Mn, P, Pb, Sr и Zn, которые определяют активности заболевания, распространенность и тяжесть артрита, развитие поражений скелетных мышц, лимфатических узлов, миокарда, легких, печени и периферической нервной системы, остеопении и остеопороза, остеокистоза, костных узур, кальцификатов и асептических остеонекрозов. Остеопения и остеопороз по данным метакарпального индекса и минеральной плотности кости регистрируются у 2/3 больных в соотношении 4:1, а в их развитии участвуют ПТ, КТ, ОК, ЩФ, содержание в крови Mn и в волосах Zn, но не применение ГКГ на предыдущих этапах. На эффективность патогенетического медикаментозного лечения больных РА оказывают влияние длительность, степень активности и стадия заболевания, поражение легких, нервной системы и сердца, наличие узураций суставных поверхностей костей и асептических остеонекрозов, использование миорелаксантов и полиферментных смесей, исходные показатели в крови ПТ, Co и Mg, а в волосах Ca, Fe, Mg, Mn, P, Pb и Sr. В интегральной динамике параметров МКМ играет роль сульфасалазин, который, наряду с системной энзимотерапией и применением кальцемина+бивалоса воздействует на общий элементный состав в организме, причем под влиянием комплексной патогенетической терапии увеличивается концентрация в крови Са и уменьшается содержание в волосах Mg, а на фоне назначения кальцемина+бивалоса восстанавливается в волосах уровень Sr.

Ключевые слова: ревматоидный артрит, кости, остеодефицит, маркеры костного метаболизма, лечение.

ANNOTATION

Moskalenko O.V. The changes of the structural and functional state of bones and correction of osteometabolites in patients with rheumatoid arthritis. - Manuscript.

A dissertation for the degree of candidate in science (medicine). Speciality: 14.01.12 - rheumatology. - M.Gorki Donetsk national medical university, the Ministry of Public Health, Ukraine, Donetsk, 2010.

The dissertation deals with the research based on studying the osseous metabolism, i.e. paratirin, calcitonin, osteocalcin, alkaline phosphatase and osteotrophic chemical elements, i.e. iron, potassium, calcium, cobalt, lithium, magnesium, magnanese, copper, sodium, lead, strontium, phosphorus, zinc in blood and the patients' hair with a different disease course. Clinical significance of these indications in the development of articular and extraarticular pathology, their relation with the immune status, the pathogenic role in the bone structural state changes, i.e. osteopenia, osteoporosis, osteocytosis, usuration, calcification, aseptic osteonecrosis have been proved. The influence of pathogenic therapy on the marker values of the bone metabolism and chemical elements in the patients' bodies has been determined. The criteria allowing to predict a course of disease and efficacy of further therapeutical procedures have been defined.

Keywords: rheumatoid arthritis, bones, osteodeficiency, bone metabolism markers, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГКГ - глюкокортикоїдні гормони

КТ- кальцитонін

ЛФ - лужна фосфатаза

МКІ - метакарпальний індекс

МКМ - маркери кісткового метаболізму

МЩК- мінеральна щільність кістки

ОК- -остеокальцин

ПНС- периферична нервова система

ПТ - паратирин (паратиреоїдний гормон, паратгормон)

ПФС - поліферментні суміші

РА - ревматоїдний артрит

РФ - ревматоїдний фактор

СРБ С-реактивний білок

ФГ - фібриноген

ХЕ - хімічні елементи

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЦНС - центральна нервова система

Ig - імуноглобулін

IL - інтерлейкін

TNF - туморонекротичний фактор

Размещено на Allbest.ru