Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.12 - Ревматологія

Клініко-патогенетичне значення мікроелементозу у волоссі та крові при хронічній ревматичній хворобі серця

Максимова Людмила Юріївна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Єрмолаєва Майя В'ячеславівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1;

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини № 4.

Захист відбудеться “21” травня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “20” квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В. В. Коломієць

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. ХРХС є найбільш поширеною серед усіх захворювань ревматологічного профілю. В Україні на неї страждає близько 500 осіб на 100 тис. населення, а первинна інвалідність складає 5 на 100 тис. населення (Гайдаєв Ю.О. та ін., 2007). Слід зазначити, що в деяких регіонах нашої країни поширеність ХРХС виходить за межі 800 осіб на 100 тис. населення (Вінницька, Полтавська, Тернопільська області). Має місце збільшення медико-соціального навантаження на суспільство внаслідок ХРХС, ускладнення якої стають причинами передчасної людської смертності (Дорогий А.П., 2005; Ильяш М.Г., 2005; Коваленко В.М., 2005; Ермолаева М.В. і др., 2007; Мартыненко Т.В. и др., 2007, 2008).

Наразі вважають, що дослідження МЕ у волоссі й крові людей має велике значення для епідеміологічних досліджень, які проводяться в рамках вивчення кардіальної патології (Синяченко О.В., 2007, 2008; Solini A. et al., 2006; Sukumar A., Subramanian R., 2007). Відома роль мікроелементозу (змін рівня МЕ в організмі) в патогенезі захворювань серця (Afridi H.I. et al., 2006). Вже встановлено, що при ХРХС в крові і тканинах серцевих клапанів зростає концентрація Cd, Co і Zn - лише в клапанному апараті, а параметри Cu збільшуються в сироватці і зменшуються в клапанах. Іноді реєструються інтравальвулярні зміни Fe, Pb і V (Nystrym-Rosander C. et al., 2004). Є дані про те, що відносно міокарда позитивна роль приписується Li, Mn і V, негативна - Cd, Pb і Sb, обидві дії - Co і Zn (Tubek S., 2006). Порушення вмісту МЕ викликають дисметаболізм ліпідів, зміни стану ПОЛ, АОЗ, ЕФС і аритмії серця (Detrano R. et al., 2008; Hornung V. et al., 2008; Houde M., Diallo A.O., 2008; Liang W., 2008; Ogawa M. et al., 2008; Periasamy M., Janssen P.M., 2008). Можна припустити, що з'ясування зрушень умісту окремих МЕ в організмі хворих на ХРХС сприятиме визначенню нових ланок патогенезу захворювання, поліпшенню якості ранньої діагностики патологічного процесу, розробці критеріїв, що дозволяють прогнозувати перебіг хвороби і ефективність лікувальних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основним планом НДР Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми МОЗ України «Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату та внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)» (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувачка є співвиконавцем цієї теми.

Мета і задачі дослідження. Встановити клінічну значущість порушень умісту МЕ у волоссі та крові хворих на ХРХС, довести патогенетичне значення мікроелементозу і його вплив на ефективність лікувальних заходів. У зв'язку з цим було поставлено такі задачі:

1. Вивчити у хворих на ХРХС з різними клінічними варіантами патологічного процесу вміст у волоссі Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Мо, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, V і Zn, оцінити їх взаємозв'язки, ступінь впливу на показники МЕ окремих пороків серця, класу СН, змін збудливості міокарда і електричної провідності серця, тяжкості ураження його клапанного апарату й камер, виділити критерії для прогнозування перебігу хвороби.

2. Дослідити концентрації в крові хворих на ХРХС Ba, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr і Zn, зіставивши їх з рівнями у волоссі, клінічним перебігом захворювання (окремими вадами серця, ступенем СН, порушеннями серцевого ритму), виділити критерії для прогнозування перебігу патологічного процесу.

3. Встановити патогенетичне значення мікроелементозу у волоссі і крові хворих на ХРХС при розвитку окремих пороків серця, гіпертрофії його міокарда і далатації порожнин, різних порушень ритму серцевої діяльності, діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка.

4. Зіставити при ХРХС параметри МЕ у волоссі й крові з рівнем у сироватці ліпідів (ЗЛ, ХС, ТГ, ФЛ, ЛПВГ, ЛПНГ), продуктів ПОЛ і АОЗ (ДК, МД NO2, КО, Фер, СОД, Кат, ГПО, ТФ), вивчити дисліпідемічну і прооксидантну роль мікроелементозу у такої категорії хворих.

5. Проаналізувати зв'язок показників ЕФС (EТ1, NO2, сGMP IL1, TNF, PgI2, TxA2) з мікроелементним статусом у волоссі й крові хворих на ХРХС, визначити значення мікроелементозу в розвитку ендотеліальної дисфункції судин, опосередковану вазоконстрикторну і вазодилатуючу дію окремих МЕ.

6. Оцінити ефективність патогенетичної терапії ХРХС, проаналізувати її залежність від початкового вмісту МЕ у волоссі й крові, динаміку мікроелементного статусу в процесі лікування, ступінь впливу окремих груп препаратів на зміни МЕ в організмі хворих, виділити критерії для прогнозування результатів терапевтичних заходів.

Об'єкт дослідження - мікроелементний статус у хворих на ХРХС з різними вадами серця.

Предмет дослідження - вміст МЕ у волоссі та крові хворих з різним клінічним перебігом ХРХС, їх взаємозв'язки й патогенетична значущість в розвитку уражень клапанів, формуванні окремих вад і порушень ритму серця, роль мікроелементозу в змінах ліпідного обміну, процесів ПОЛ, АОЗ і ЕФС, ефективність медикаментозного лікування хворих, її залежність від початкових показників МЕ у волоссі та крові, динаміка МЕ в організмі під впливом патогенетичної терапії.

Методи дослідження - клінічні (розпитування, фізичне обстеження хворих), електрофізіологічні (електрокардіографія), ультразвукові (ехокардіографія), атомно-адсорбційно-спектрометричні (визначення вмісту 19 ессенціальних і токсичних МЕ у волоссі та крові), біохімічні (дослідження в крові ЗЛ, ХС, ТГ, ФЛ, ЛПВГ, ЛПНГ, ДК, МД NO2, КО, СОД, Кат, ГПО, ТФ), імуноферментні (вивчення в крові Фер, ET1, IL1, TNF, PgI2, TxA2), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено рівень ессенціальних і токсичних МЕ у волоссі й крові хворих з різним клінічним перебігом ХРХС, доведено патогенетичну роль змін їх концентрацій в організмі при ураженні клапанів, формуванні окремих вад, порушень ритму серця, розвитку діастолічної і систолічної функції лівого шлуночка, залежність дисбалансу ліпідів й продуктів ПОЛ, стану АОЗ та ЕФС від мікроелементозу, а також ефективності використання засобів патогенетичної терапії від початкового вмісту МЕ, визначено характер змін окремих МЕ у волоссі і крові під впливом лікування.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі вивчення концентрацій ессенціальних і токсичних МЕ у волоссі й крові хворих на ХРХС виділено критерії для оцінки перебігу патологічного процесу і прогнозування ефективності терапії захворювання.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, терапевтичних клінік Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака АМН України та Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, в Донецькій міській клінічній лікарні № 20, Донецькому центрі «Біотична медицина», а також в педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувачки в отримані результати досліджень є основним і полягає в розробці наукової концепції дисертації, аналізі літературних джерел з проблеми, доборі й обстеженні хворих на ХРХС, оцінці результатів їх лікування. Авторка запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і контролювати ефективність терапевтичних заходів, самостійно виконала статистичну обробку результатів та забезпечила впровадження їх у практику. Дисертанткою не були використані результати і ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішньої медицині № 1 і № 2, загальної практики - сімейної медицини, внутрішньої медицини № 1 і № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено й обговорено на Українських науково-практичних конференціях з міжнародною участю “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології” (Вінниця, 2007), “Сучасні стандарті фармакотерапії у загальній практиці - сімейній медицині” (Вінниця, 2008), “Медична наука - 2008” (Полтава, 2008) і “Метаболічний синдром в практиці терапевта” (Харків, 2008), V національному конгресі ревматологів України (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед яких 7 робіт у журналах, 3 у збірках, визнаних ВАК України, 3 у матеріалах наукових форумів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 143 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 6 розділів (зокрема, огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення й аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 292 найменування (62 - кирилицею і 230 - латиницею). Робота ілюстрована 20 таблицями і 17 рисунками.

2. Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 79 хворих на ХРХС у віці від 16 до 60 років (в середньому 41±1,2 рік). Серед обстежених пацієнтів було 29% чоловіків і 71% жінок. Встановлена тривалість вад серця склала 17±1,3 років. МН діагностовано в 95% спостережень, МС - в 49%, АН - в 67%, АС - в 13%, ТН - в 11%. У групі жінок на 9% частіше виявляли МН (p=0,025) і в 5 разів МС (p<0,001), а у чоловіків в 4 рази частіше АС (p=0,021). Відносна ТН мала місце у 48% хворих, а відносна пульмональна недостатність - у 9%, причому, виключно у жінок. Ізольовану МН виявлено у 18% пацієнтів, а АН - в 1%. Комбінації пороків серця були такими: МН+МС - в 14%, МН+АН - у 17%, МН+МС+АН - у 25%, відповідно МН+МС+АН+АС і МН+АН+ТН - у 3%, МН+МС+АН+ТН - у 5%, МН+АН+АС - у 11%, відповідно МН+ТН, МН+АН+АС+ТН і АН+ТН - в 1%. СН I функціонального класу констатовано в 20% спостережень, II - в 38%, III - в 34%. 24% пацієнтів на попередніх етапах були прооперовані: у 18% виконано мітральну комісуротомію, у 4% - протезування МК і у 3% - протезування АК. Мали місце у 32% хворих мерехтіння передсердя, у 5% - їх тріпотіння, у 8% - надшлуночкова екстрасистолічна аритмія, у 15% - шлуночкова, у 5% - блокади ніжок пучка Гіса та синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, у 6% - атріовентрикулярні блокади., у 98% - фіброз МК, у 73% - АК, у 4% - ТК, у 27% - пролапс МК, у 63% - гіпертрофія лівого шлуночка, у 20% - міжшлуночкової перегородки, у 25% - правого шлуночка, у 52% - лівого передсердя, у 4% - правого передсердя, у 53% - дилатація лівого шлуночка, у 24% - правого шлуночка, у 61% - лівого передсердя, у 9% - правого передсердя, у 10% - гідроперикард.

Всім пацієнтам проводили електрокардіографію (апарат “Fukuda Denshi”, Японія), трансторакальну і черезстравохідну ехокардіографію (апарати “Hewlеtt Packard”, США і “SSA-270A-Toshiba”, Японія). У волоссі визначали вміст Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Мо, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, V і Zn, а в крові - Ba, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr і Zn. Використовували атомно-адсорбційний спектрометр з електрографітовим атомізатором “SolAAr Mk2 MOZe” (Велика Британія). У сироватці крові вивчали рівні ЗЛ, ФЛ, ХС, ТГ, ЛПВГ і ЛПНГ за допомогою аналізаторів «BS-200» (Китай) і «Helena Process» (Франція). Інтенсивність ПОЛ і стан АОЗ оцінювали спектрофотометричним способом (спектрофотометр «СФ-46», Росія) за рівнями ДК, МД, ТФ, активностей КО, СОД і Кат. Для визначення вмісту NO2 (кінцевих стійких продуктів системи оксиду азоту) використовували методику із застосуванням реактиву Гріса, активність ГПО вивчали колориметричним методом з використанням наборів “Ransel-Randox” (Велика Британія), параметри Фер, EТ1, сGMP IL1, TNF, PgI2 та TxA2 - імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція) із застосуванням наборів реактивів “ProCon” (Росія) і “Bio Systems” (Іспанія). Як контроль при вивченні МЕ у волоссі і крові обстежено 44 практично здорових осіб віком від 20 до 60 років, серед яких було 30% чоловіків і 70% жінок.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- (ANOVA) й багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми “Microsoft Excel” і “Statistica-Stat-Soft”, США”). Оцінювали середні значення, їх помилки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат та вірогідність статистичних показників.

Результати власних досліджень. У хворих на ХРХС рівень у волоссі Al складає 7,0±0,39 мкг/г, Ba 0,4±0,03 мкг/г, Be 3,6±0,05 нг/г, Bi 0,6±0,02 мкг/г, Cd 46,0±5,51 нг/г, Co 6,2±0,68 нг/г, Cr 158,0±9,44 нг/г, Cu 9,6±0,18 мкг/г, Fe 9,6±0,40 мкг/г, Li 23,0±2,76 нг/г, Mn 0,4±0,03 мкг/г, Mo 24,0±1,62 нг/г, Ni 0,5±0,04 мкг/г, Pb 0,8±0,08 мкг/г, Sb 299,9±3,33 нг/г, Sn 0,8±0,07 мкг/г, Sr 12,6±1,60 мкг/г, V 108,9±0,72 нг/г, Zn 152,1±3,49 мкг/г. В порівнянні зі здоровими людьми спостерігається достовірне підвищення вмісту Al в 3,2 раза, Cr в 3,7 раза, Cu на 55%, Fe в 5,7 раза, Mo в 12,6 раза, Sb в 11,0 разів при зменшенні концентрацій Ba 3,3 раза, Be на 57%, Bi на 40%, Cd 9,6 раза, Co в 2,9 раза, Li на 28%, Mn в 5,8 раза, Ni в 7,8 раза, Pb в 125,1 раза, Sn в 40,9 раза, Sr на 38%, Zn на 12%. Зміни показників (M±? здорових) Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, Zn встановлено відповідно у 96%, 90%, 1%, 85%, 100%, 47%, 91%, 92%, 100%, 60%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 29% і 24% обстежених. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на інтегральний склад МЕ у волоссі при ХРХС мають вірогідний вплив такі показники як стать пацієнтів і клас СН, але не вік обстежених, тривалість і характер пороків серця, наявність МН, МС, АН, АС і ТН. Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, стать хворих діє на рівень у волоссі Al, Li і Sr. За даними регресійного аналізу, з віком хворих зменшується концентрація Sr, а вміст решти МЕ не змінюється.

Існують різноманітні кореляційні зв'язки між параметрами окремих МЕ у волоссі хворих на ХРХС. Необхідно зазначити, що мають місце достовірні прямі співвідношення деяких есенціальних (життєво необхідних) МЕ з токсичними. Це стосується есенціальних Co (позитивні кореляції з токсичними Ni, Pb, Sb і Sn), Cr (з Pb, Sb, Sn), Cu (з Pb), Fe (з Pb, Sb, Sr), Mn (з Ni, Sb, Sn).

Наявність МН чинить вплив на вміст Сu. Якщо у хворих на ХРХС без такої пороки серця показники Cu у волоссі складають 6,8±0,15 мкг/г, то з наявністю недостатності МК - на 43% більше (p=0,009). Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє достовірну дію на концентрацію Al наявності МС, а на рівень Li - АН і ТН, хоча середні значення МЕ у представників цих груп не відрізняються від решти хворих. Виконані на попередніх етапах хірургічні корекції вад серця справляють вплив на мікроелементний склад у волоссі хворих на ХРХС. Комісуротомії і протезування клапанів впливають на вміст Li, Mo, Sr і V.

На розвиток миготливої аритмії достовірно впливають рівні у волоссі Cr, Mo, Sr, шлуночкової екстрасистолії - Ba, Be, Mn, атріовентрикулярних блокад - Al і Sb, на ступінь фіброзування МК - Cu, Pb, Zn, АК - Li і Sn, ТК - Cu, гіпертрофії міокарда лівого шлуночка - Al, Ba, Bi, лівого передсердя - Ba і Li, дилатації порожнини лівого шлуночка - Al, Bi, Li, лівого передсердя - Mo, правого шлуночка - Al, Bi, Li, правого передсердя - Ba і Li. Від класу СН при ХРХС залежить вміст у волоссі Ba, Co, Li, Mn, Ni, Sn, про що свідчить дисперсійний аналіз, а як показує регресійний аналіз, зі збільшенням СН зростають у волоссі показники Ba і Fe на тлі зменшення Li. Від умісту Li і Sn прямо залежить фракція викиду крові лівим шлуночком серця. Крім того, кінцеві діастолічний і систолічний об'єми лівого шлуночка тісно пов'язані з концентрацією Be, Bi і Sb, а товщина задньої стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки - з показниками Fe.

Вміст у крові хворих на ХРХС Ba дорівнює 3,7±0,03 мкг/л, Cd 2,4±0,03 мкг/л, Co 8,3±0,06 мкг/л, Cu 1,0±0,02 мг/л, Fe 415,3±5,67 мг/л, Li 4,2±0,20 мкг/л, Mn 9,4±0,41 мкг/л, Pb 17,8±1,63 мкг/л, Sr 58,9±1,76 мкг/л і Zn 5,9±0,09 мг/л. В порівнянні зі здоровими людьми констатується вірогідне підвищення концентрацій Cd на 9%, Li на 83%, Sr на 80% при зменшенні Fe на 6%, Mn на 48%, Pb у 2,4 раза і Zn на 5%. Зміни цих параметрів (M±? здорових) мають місце відповідно у 1%, 76%, 92%, 51%, 1%, 75% і 39% хворих.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу на інтегральний мікроелементний склад крові при ХРХС мають вплив стать хворих, наявність МС і клас СН, але не вік пацієнтів, тривалість і характер серцевої вади, наявність МН, АН, АС і ТН. На параметри Ва впливають МС, Со - вік хворих, Cu - тривалість пороку, Li - АН, Mn - вік пацієнтів і АН, Pb - МН і АН, Zn - вік і тривалість вади. Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, від ступеня СН залежать рівні в крові Ва, Li, Pb і Zn. Регресійний аналіз показує, що відповідно до збільшення ступеня СН зростає концентрація Со і зменшується вміст у крові Mn.

Параметри в крові Sr прямо корелюють з рівнями Ba, Cd, Co і Li, Ba - з Co і Li, Fe - з Li, Pb і Zn, при цьому вміст Cu має обернений зв'язок з Co, а Fe - з Cu. Існують кореляційні зв'язки між окремими есенціальними і токсичними МЕ в крові і волоссі хворих на ХРХС. Разом з тим, серед однойменних МЕ достовірна пряма залежність стосується тільки Mn і Pb, а обернена - Zn.

Наявність АС і ТН не чинить впливу на концентрації окремих МЕ в крові, тоді як МН позначається на вмісті Pb, МС - на Ва, АН - на Li, Mn і Pb. Якщо показники Pb у хворих з МН, Li і Mn з АН не відрізняються від значень у решти пацієнтів, то за наявності МС параметри Ва достовірно нижче на 5%, а у випадках розвитку АН концентрація Pb стає більше на 58%. Хоча виконана хірургічна корекція пороків серця на попередніх етапах не впливає на інтегральний склад МЕ в крові хворих на ХРХС, проте, відмічається вплив комісуротомії і протезування клапанів на вміст Ba, Co, Cu, Fe, Li, Pb, Sr і Zn.

Рівень у крові Ва впливає на розвиток миготливої аритмії, Fe - на появу шлуночкової естрасистолічної аритмії і атріовентрикулярних блокад, Со і Sr - на ступінь фіброзування АК, Zn - на товщину лівого шлуночка і лівого передсердя, Cd - правого шлуночка, Mn і Pb - на розміри порожнини лівого шлуночка серця. Рівні в крові Ва, Co, Mn, Pb, Sr і Zn обумовлюють у хворих на ХРХС ступінь СН, про що свідчать дані однофакторного дисперсійного аналізу. За результатами регресійного аналізу, клас СН залежить від умісту Ba, Mn і Pb, товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка і міжшлункової перегородки - від показників Со, а розміри гирла аорти - від Pb.

В обстежених хворих на ХРХС показники в крові ЗЛ дорівнюють 4,6±0,17 ммоль/л, ХС - 4,8±0,12 ммоль/л, ТГ - 1,8±0,14 ммоль/л, ФЛ - 3,5±0,15 ммоль/л, ЛПВГ - 0,6±0,02 ммоль/л, ЛПНГ - 0,7±0,02 ммоль/л, ДК - 5,5±0,14 О/мл, МД - 9,6±0,26 ммоль/л/год, NO2 - 5,7±0,12 мкмоль/л, КО - 5,0±0,23 мкмоль/л/хв., Фер - 90,3±6,73 нг/мл, СОД - 79,2±3,07 О/мг, ГПО - 60,5±0,83 у.о., Кат - 22,6±0,87 мкат/л, ТФ - 6,0±0,15 мкмоль/л. Стать хворих впливає на інтегральний стан ПОЛ і АОЗ, визначаючи рівень ДК, NO2 і активність ГПО. У хворих чоловіків достовірно на 22% нижче вміст ДК, на 13% МД, на 14% NO2, але на 7% вище активність ГПО.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на ліпідний спектр, ПОЛ+АОЗ чинять дію наявність МС і ступінь СН, але не вік пацієнтів, тривалість і характер вади серця, наявність МН, АН, АС, ТН і виконані у минулому оперативні втручання на серцевих клапанах. Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, наявність МС і ступінь СН впливають на концентрацію ЗЛ, ХС і ДК. Регресійний аналіз демонструє пряму залежність від СН параметрів ХС і МД, а також обернений зв'язок NO2.

Не встановлено залежності показників ліпідного обміну, ПОЛ і АОЗ від умісту у волоссі Mn, Ni, Sn і V. Рівень ЗЛ в крові прямо пов'язаний зі значеннями Al, Cu та Fe, ХС - з Be, Cr і Fe, ТГ - з Co й Fe, ЛПНГ - з Ba, Cd, Li і Sb, ДК - з Be й Sr, МД - з Al і Pb, КО - з Ba і Мо, Фер - з Cr, Fe і Pb, СОД - з Cu й Zn. Крім того, активність Кат знижується відповідно підвищенню рівня у волоссі Ba, а ГПО - Bi та Sb.

Дисперсійний аналіз показує достовірний вплив на концентрацію в крові ЗЛ Ba, Co, Cr, Cu, Pb, Sb і Zn, ХС - Al, Be, Bi, Cr, Fe, Li і Sb, ТГ - Cu, Fe й Sr, ФЛ - Zn, ДК - Al, Be, Bi, Cr, Fe, Li, Sb і Sn, МД - Cd, Pb та V, NO2 - Al, Be, Bi, Cd і Fe, КО - Mo, Fe, СОД - Al, Be, Bi, Sb і Sr, ГПО - Cd, Co, Cr, Fe й Pb, Кат - Ba, ТФ - Mo та V. З урахуванням виконаної статистичної обробки одержаних даних дослідження, можна зробити такі висновки: 1) вміст у крові хворих на ХРХС ЗЛ пов'язаний з рівнем у волоссі Cu, ХС - з Be, Cr, Fe, ТГ - лише з Fe, ДК - лише з Be, МД - з Pb, KО - з Мо, Фер - з Fe, активність Кат - з Ва; 2) гіперліпідемічною дією при ХРХС володіють високі концентрації у волоссі Be, Cu, Cr і Fe, а прооксидантним ефектом - Ba, Be, Fe, Мо та Pb.

Другим етапом нашої роботи стала оцінка зв'язків між показниками ліпідного обміну, ПОЛ і АОЗ у хворих на ХРХС та вмістом МЕ в крові. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє відсутність впливу окремих МЕ на параметри ЗЛ, ФЛ, МД і Кат. У свою чергу, на концентрацію ХС мають вірогідний вплив Ba, Cd, Co, Fe, Pb, Sr і Zn, ТГ - Cu й Pb, ДК - Ba, Co і Sr, NO2 - Ba, Pb та Sr, КО - Ba і Zn, Фер - Cd, СОД - Cd, Fe і Zn, ГПО - Fe й Pb, ТФ - Cd, Pb і Sr.

За даними регресійного аналізу, не існує зв'язків між параметрами ліпідного обміну, ПОЛ і АОЗ та рівнями в крові Cd, Fe і Li. Від умісту Ва залежать показники ДК і Фер, Со - ЗЛ, ТГ та СОД, Cu - ФЛ, Кат і ТФ, Mn - ЛПНГ, Фер і ТФ, Pb - ТГ і КО, Sr - ЗЛ, NO2 та ТФ, Zn - Фер. Отже, концентрацію ТГ в крові визначає рівень Pb, ДК - Ba NO2 і ТФ - Sr. Гіперліпідемічною властивістю наділений Pb, а прооксидантною - Ва і Sr.

У хворих на ХРХС вміст у крові ЕТ1 складає 6,4±0,20 пг/мл, NO2 - 5,7±0,12 мкмоль/л, сGMP - 13,6±0,30 пмоль/мл, IL1 - 60,6±2,27 пг/мл, TNF - 65,1±1,48 пг/мл, PgI2 - 18,3±0,77 нг/мл, TxA2 - 9,7±0,35 нг/мл. В порівнянні зі здоровими людьми має місце достовірне збільшення концентрації. ЕТ1 на 56%, NO2 на 12%, сGMP на 21%, TNF на 19% при зменшенні параметрів простациклінемії в 4,8 раза, що свідчить про розвиток ендотеліальної дисфункції судин. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, інтегральний стан ЕФС при ХРХС пов'язаний з віком хворих, хоча останній обернено корелює тільки з рівнем у крові PgI2. Необхідно зазначити, що на характер ЕФС у таких пацієнтів впливає наявність МС і ступінь СН. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив наявності МС при ХРХС на рівні в крові IL1, TNF, PgI2 і TxA2. Відповідно до збільшення ступеня СН зростає вміст в крові ЕТ1.

Дисперсійний аналіз показує вплив на рівень ЕТ1 в крові хворих на ХРХС вмісту у волоссі Be, Cr, Fe і Pb, на концентрацію NO2 - Al, Be, Bi, Cd і Fe, сGMP - Ba й Ni, IL1 - Bi та Fe, TNF - Zn, TxA2 - Li. Регресійний аналіз указує на залежність ЕТ1 від Be, Bi, Cr і Fe, cGMP - Mo i Ni, IL1 - Cu, TNF - Cu і Sb, PgI2 - Pb, V та Zn. З огляду на представлені дані, можна зробити наступний висновок: 1) ЕДФС у хворих на ХРХС пов'язана з такими МЕ у волоссі, як Be, Cr, Fe і Ni; 2) при ХРХС опосередкованими вазоконстрикторними властивостями володіють Be, Bi, Cr, Fe, Мо, Ni, Pb і Sb, а вазодилатуючими - Cu, V та Zn.

Дисперсійний аналіз свідчить про вплив на параметри нітритемії концентрацій в крові Ba, Pb і Sr, на рівень вторинного месенджеру оксиду азоту сGMP - Cd, прозапального IL1 - Fe, Li і Pb, TNF - Co, PgI2 - Cu й Zn, TxA2 - Li. За даними регресійного аналізу, існує залежність ЕТ1 від Fe, Mn і Pb, NO2 - від Ba, Co, Sr та Zn, PgI2 - від Cu, Fe, Mn й Zn, TxA2 - від Li. Можна казати про те, що ЕФС у хворих на ХРХС визначають концентрації в крові Ba, Cu, Li, Sr і Zn, опосередковано вазоконстрикторними властивостями володіють Li, Fe й Pb, а вазодилатуючими - Cu та Zn.

44% від загальної кількості обстежених хворих на ХРХС в комплексному лікуванні одержували серцеві глікозиди, 67% - діуретики, 62% - нітрати, 28% - інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, 25% - кардіоселективні адреноблокатори, 4% - блокатори кальцієвих каналів, 66% - метаболічні засоби. Ефективність лікування оцінювали через 3-49 тижнів від початку терапевтичних заходів у клініці (в середньому за 15±1,1 тижнів). Обов'язковою умовою «значного поліпшення» було зникнення скарг у хворих і відновлення діастолічної й систолічної функції лівого шлуночка серця. У 10% хворих ефекту не одержали, у 29% помічено незначне поліпшення, у 57% - поліпшення, у 4% - значне поліпшення.

На результати лікування не мають достовірного впливу стать хворих, їх вік, тривалість й характер пороку серця, наявність МН, МС, АН, АС, ТН, початковий клас СН, виконані на попередніх етапах хірургічні втручання на клапанах, використання серцевих глікозидів, нітратів, адреноблокаторів та антагоністів кальцію. Тим часом дисперсійний аналіз показує вірогідну дію на ефективність медикаментозної терапії діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту і метаболічних засобів.

Серед 19 вивчених МЕ у волоссі хворих на ХРХС тільки початкові концентрації Ве і Sr достовірно впливають на подальшу ефективність лікувальних заходів. Результати дисперсійного аналізу підтверджуються і даними регресійного аналізу, який встановив обернену залежність від цих МЕ. Варто зазначити, якщо у пацієнтів з відсутністю ефекту або з незначним поліпшенням початкові параметри у волоссі Ве склали 3,8±0,09 нг/г, то в осіб з вищою ефективністю - 3,6±0,06 нг/г (p=0,038). Нами встановлено негативний вплив на ефективність лікування хворих на ХРХС вмісту Cd і Pb у крові. У пацієнтів з незадовільним ефектом початкові параметри в крові Cd складають 2,5±0,07 мкг/л, тоді як у решті випадків - 2,2±0,04 мкг/л (p<0,001).

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, тільки адреноблокаторидостовірно впливають на інтегральну динаміку мікроелементного статусу у волоссі і крові хворих на ХРХС. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив цієї групи препаратів на зміни в процесі лікування вмісту у волоссі Al, Be, Cd, Fe, Мо, Sn і Zn. В процесі лікування хворих адреноблокаторамивідбувається відновлення зменшених початкових концентрацій у волоссі Ва і Sr, але при цьому ще більше зростають рівні Мо та V на грунті значного пригнічення вмісту Ве й Zn. Потрібно зауважити, що Ba, Be і Sr належать до токсичних МЕ, а Мо, V і Zn - до ессенціальних. Тому виявлену динаміку параметрів у волоссі Ba, Sr і Zn можна частково вважати несприятливим чинником, своєрідною побічною дією адреноблокаторіву такої категорії хворих.

Адреноблокатори в процесі лікування ХРХС впливають на динаміку параметрів в крові Ba, Co, Mn і Pb. На фоні використання такої групи препаратів констатується достовірне зменшення в крові концентрацій Ва й Со, але підвищення вмісту Li, Mn та Pb. Якщо значення перших трьох МЕ в крові хворих на ХРХС до лікування не змінюються, а останні два початково знижуються, то можна констатувати відновлення Mn і Pb.

Висновки

У дисертації виконано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі - на підставі вивчення вмісту 19 МЕ у волоссі і крові хворих з різним перебігом ХРХС доведено клінічну значущість та патогенетичну роль мікроелементозу у таких пацієнтів, встановлено вплив патогенетичної терапії на вміст МЕ в організмі хворих, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

1. У хворих на ХРХС спостерігається достовірне підвищення вмісту у волоссі Al в 3 рази, Cr в 4 рази, Cu на 55%, Fe в 6 разів, Мо в 13 разів, Sb в 11 разів при зменшенні концентрацій Ba 3 рази, Be на 57%, Bi на 40%, Cd 10 разів, Co в 3 рази, Li на 28%, Mn в 6 разів, Ni у 8 разів, Pb в 125 разів, Sn в 41 раз, Sr на 38%, Zn на 12%, що відповідно має місце у 96%, 90%, 1%, 85%, 100%, 47%, 91%, 92%, 100%, 60%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 29% і 24% обстежених, причому показники корелюють між собою, залежать від статі хворих (Al, Li, Sr), ступеня СН (Sr) і наявності окремих пороків серця (Al, Cu, Li).

2. Мікроелементоз при ХРХС супроводжується достовірним підвищенням у крові концентрацій Cd на 9%, Li на 83%, Sr на 80% на грунті зменшення Fe на 6%, Mn на 48%, Pb в 2,4 раза і Zn на 5%, що відповідно констатується у 1%, 76%, 92%, 51%, 1%, 75% і 39% хворих, показники Mn, Pb і Zn корелюють з умістом у волоссі, залежать від статі і віку пацієнтів (Co, Mn, Zn), тривалості (Cu, Zn) і характеру вади серця (Ba, Li, Mn, Pb), ступеня СН (Ba, Co, Li, Mn, Pb, Zn) і виконаних хірургічних операцій з корекції внутрішньосерцевої гемодинаміки (Ba, Co, Cu, Fe, Li, Pb, Sr, Zn).

3. У патогенетичних побудовах хворих на ХРХС при розвитку порушень збудливості міокарда беруть участь Ba, Be, Cr, Mn, Мо і Sr, електричної провідності серця - Al, Fe та Sb, у фіброзуванні АК - Co й Sr, в процесах гіпертрофії міокарда - Cd, Co і Zn, дилатації порожнин серця - Al, Ba, Bi, Li Mn та Pb, його систоло-діастолічної функції - Ba, Li Mn і Pb.

4. Мікроелементний склад в організмі хворих на ХРХС (волосся, кров) обумовлює стан ліпідного обміну, ПОЛ і АОЗ, причому, рівень ЗЛ пов'язаний з Cu, ХС - з Be, Cr і Fe, ТГ - з Fe й Pb, ДК - з Ва та Be, МД - з Pb, NO2 і ТФ - з Sr, KО - з Мо, Фер - з Fe, Кат - з Ва, а гіперліпідемічною дією володіють високі концентрації Be, Cu, Cr, Fe й Pb, прооксидантною - Ba, Be, Fe, Мо, Sr та Pb.

5. У хворих на ХРХС розвивається ендотеліальна дисфункція судин, що супроводжується достовірним підвищенням умісту в крові ET1 (на 56%), NO2 (на 12%), GMP (на 21%), TNF (на 19%) на фоні нормотромбоксанемії і гіпопростациклінемії (зменшення показників в 4,8 раза) та тісно пов'язано з мікроелементозом, який стосується Be, Cr, Cu, Fe, Li, Ni, Sr й Zn; опосередкованими вазоконстрикторними властивостями володіють Be, Bi, Cr, Fe, Li, Мо, Ni, Pb і Sb, а вазодилатуючими - Cu, V та Zn.

6. Добрі результати лікування досягаються у 61% хворих на ХРХС, на що впливає використання діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту і метаболічних засобів, початковий вміст у волоссі Be і Sr, у крові - Cd та Pb, параметри якого можуть мати прогностичне значення для оцінки подальших терапевтичних заходів, а під впливом кардіоселективних адреноблокаторівзмінюються концентрації в організмі Ba, Be, Co, Li, Mn, Мо, Pb, Sr, V і Zn.

Практичні рекомендації

1. При ХРХС концентрації у волоссі Ba>500 нг/г і Li<14 нг/г, а в крові ДК>6 О/мл ET1>7 пг/мл Ba>4 мкг/л Mn<8 мкг/л і Pb<13 мкг/л є прогнознегативними критеріями відносно розвитку і тяжкості СН.

2. Вміст у волоссі Fe<8 мкг/г і в крові Со<8 мкг/л у хворих на ХРХС відображають ступінь виразності гіпертрофії міокарда лівого шлуночка серця.

3. Прогнознегативними критеріями відносно подальших результатів лікування хворих на ХРХС можуть бути показники вмісту у волоссі Be>4 нг/г і Sr>17 мкг/г, в крові Cd>3 мкг/л і Pb>23 мкг/л.

4. При застосуванні адреноблокаторівв лікуванні хворих на ХРХС необхідний контроль показників Мо і Zn у волоссі, а у випадках збільшення вмісту Mo>30 нг/г та зменшення Zn<150 мкг/г доцільним є додаткове використання вітамінних антиоксидантів, що містять Zn (вітакап, вітрум, матерна, моксамін та ін.)

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Максимова Л. Ю. Зміни вмісту мікроелементів в крові хворих на хронічну ревматичну хворобу серця / Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2008. - Т. 17, № 2. - С. 88 - 91. (Особисто здобувачкою проведене обстеження хворих на ХРХС, виконано аналіз даних літератури з проблеми й статистичну обробку результатів дослідження).

2. Эндотелиальная дисфункция сосудов и ее коррекция при хронической ревматической болезни сердца / Л. Ю. Максимова, И. А. Мильнер, В. А. Толстой, И. Н. Левада // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, № 4. - С. 121 - 124. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати дослідження і виконане написання статті).

3. Клініко-патогенетичне значення змін експіратів при хронічній ревматичній хворобі серця / М. В. Єрмолаєва, Т. В. Мартиненко, Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко // Університетська клініка. - 2008. - Т. 4, № 1. - С. 25 - 29. (Особисто здобувачкою проведене зіставлення характеру пороків серця з показниками ліпідного обміну у хворих на ХРХС).

4. Максимова Л. Ю. Зміни вмісту мікроелементів у волоссі хворих на хронічну ревматичну хворобу серця / Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко, М. В. Єрмолаєва // Університетська клініка. - 2008. - Т. 4, № 2. - С. 35 - 38. (Особисто здобувачкою проведене обстеження хворих на ХРХС, виконано аналіз даних літератури з проблеми й статистичну обробку результатів дослідження).

5. Аникеева Т. В. Изменения содержания микроэлементов в организме больных с патологией сердца / Т. В. Аникеева, Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - Т. 9, № 4. - С. 578 - 583. (Особисто здобувачкою проаналізовано дані щодо мікроелементозу у хворих на ХРХС).

6. Максимова Л. Ю. Влияние микроэлементного статуса на эффективность лечения больных хронической ревматической болезнью сердца / Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко, М. В. Ермолаева // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т. 10, № 1. - С. 55 - 58. (Особисто здобувачкою проаналізовано вплив вихідних показників МЕ у волоссі та крові на подальшу ефективність лікування хворих на ХРХС).

7. Аникеева Т. В. Содержание меди и цинка в волосах и крови при ишемической и хронической ревматической болезнях сердца / Т. В. Аникеева, Л. Ю. Максимова, О. В. Синяченко // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 1. - С. 7 - 9. (Особисто здобувачкою проаналізовано дані щодо мікроелементозу у хворих на ХРХС).

8. Максимова Л. Ю. Показатели эндотелина, тромбоксана и простациклина у больных хронической ревматической болезнью сердца / Л. Ю. Максимова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 43 - 46.

9. Максимова Л. Ю. Метаболизм системы оксида азота при хронической ревматической болезни сердца / Л. Ю. Максимова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2008. - Т. 12, № 2. - С. 98 - 101.

10. Максимова Л. Ю. Взаимосвязь микроэлементного статуса при хронической ревматической болезни сердца с метаболизмом липидов, продуктами их перекисного окисления и системой антиоксидантной защиты / Л. Ю. Максимова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2009. - Т. 13, № 1. - С. 25 - 29.

11. Максимова Л. Ю. Показатели липидов и микроэлементов в экспиратах больных хронической ревматической болезнью сердца / Л. Ю. Максимова // Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Харків, 2008. - С. 56 - 57.

12. Максимова Л. Ю. Микроэлементный состав крови при хронической ревматической болезни сердца / Л. Ю. Максимова // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 37, № 3. - С. 19 - 20.

13. Максимова Л. Ю. Чинники, що впливають на ефективність лікування хворих з хронічною ревматичною хворобою серця / Л. Ю. Максимова // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - № 12. - Р. 246-247.

Анотація

Максимова Л. Ю. Клініко-патогенетичне значення мікроелементозу у волоссі та крові при хронічній ревматичній хворобі серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової задачі - на підставі вивчення вмісту Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Мо, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, V і Zn у волоссі та крові хворих з різним перебігом хронічної ревматичної хвороби серця доведено клінічну значущість та патогенетичну роль мікроелементозу у таких пацієнтів, його зв'язок зі станом ліпідного обміну (з параметрами загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої й низької густини), перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту (дієнові кон'югати, малоновий діальдегід, ксантиноксидаза, феритин, супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, токоферол), ендотеліальної функції судин (ендотелін-1, тромбоксан-А2, простациклін, нітрити, циклічний гуанозинмогнофосфат, прозапальні цитокіни) встановлено вплив патогенетичної терапії на вміст мікроелементів в організмі хворих, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

Ключові слова: хронічна ревматична хвороба серця, мікроелементи, волосся, кров, патогенез.

Аннотация

Максимова Л. Ю. Клинико-патогенетическое значение микроэлементоза в волосах и крови при хронической ревматической болезни сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению научной задачи - на основании изучения содержания микроэлементов (МЭ) в волосах и крови больных с разным течением хронической ревматической болезни сердца (ХРБС) доказана клиническая значимость и патогенетическая роль микроэлементоза у таких пациентов, установлено влияние патогенетической терапии на содержание МЭ в организме больных, выделены критерии, позволяющие прогнозировать течение заболевания и эффективность дальнейших лечебных мероприятий. Обследовано 79 пациентов. Наблюдается повышение содержания в волосах Al, Cr, Cu, Fe, Mo, Sb при уменьшении концентраций Ba, Be, Bi, Cd, Co, Li, Mn, Ni, Pb, Sn, Sr, Zn, что соответственно имеет место у 96%, 90%, 1%, 85%, 100%, 47%, 91%, 92%, 100%, 60%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 100%, 29% и 24% обследованных, причем показатели коррелируют между собой, зависят от пола больных (Al, Li, Sr), степени сердечной недостаточности (Sr) и наличия отдельных пороков сердца (Al, Cu, Li). Микроэлементоз сопровождается также повышением в крови концентраций Cd, Li, Sr на фоне уменьшения Fe, Mn, Pb и Zn, что соответственно констатируется у 1%, 76%, 92%, 51%, 1%, 75% и 39% больных, показатели Mn, Pb и Zn коррелируют с содержанием в волосах, зависят от пола и возраста пациентов (Co, Mn, Zn), длительности (Cu, Zn) и характера порока сердца (Ba, Li, Mn, Pb), степени сердечной недостаточности (Ba, Co, Li, Mn, Pb, Zn) и выполненных хирургических операций по коррекции внутрисердечной гемодинамики (Ba, Co, Cu, Fe, Li, Pb, Sr, Zn). В патогенетических построениях у больных ХРБС при развитии нарушений возбудимости миокарда участвуют Ba, Be, Cr, Mn, Mo и Sr, электрической проводимости сердца - Al, Fe и Sb, в фиброзировании аортального клапана - Co и Sr, в процессах гипертрофии миокарда - Cd, Co и Zn, дилатации полостей сердца - Al, Ba, Bi, Li Mn и Pb, его систоло-диастолической функции - Ba, Li Mn и Pb. Микроэлементный состав в организме больных (волосы, кровь) определяет состояние липидного обмена, перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, причем, уровень общих липидов связан с Cu, холестерина - с Be, Cr и Fe, триглицеридов - с Fe и Pb, диеновых конъюгатов - с Ва и Be, малонового диальдегида - с Pb, нитритов и токоферола - c Sr, ксантиноксидазы - с Mo, ферритина - с Fe, каталазы - с Ва, а гиперлипидемическим действием обладают высокие концентрации Be, Cu, Cr, Fe и Pb, прооксидантным - Ba, Be, Fe, Mo, Sr и Pb. У больных ХРБС развивается эндотелиальная дисфункция сосудов, тесно связанная с микроэлементозом, касающимся Be, Cr, Cu, Fe, Li, Ni, Sr и Zn, опосредованными вазоконстрикторными свойствами обладают Be, Bi, Cr, Fe, Li, Mo, Ni, Pb и Sb, а вазодилатирующими - Cu, V и Zn. Хорошие результаты лечения достигаются у 61% больных ХРБС, на что влияют использование диуретиков, ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента иметаболических средств, исходное содержание в волосах Be и Sr, в крови Cd и Pb, параметры которых могут иметь прогностическое значение для оценки дальнейших терапевтических мероприятий, а под воздействием кардиоселективных -адреноблокаторов изменяются концентрации в организме Ba, Be, Co, Li, Mn, Mo, Pb, Sr, V и Zn.

Ключевые слова: хроническая ревматическая болезнь сердца, микроэлементы, волосы, кровь, патогенез.

Annotation

Maksymova L. Yu. Clinicopathogenetic value of the trace substances in hair and blood under the chronic rheumatic cardiac disease. - Manuscript.

A thesis is in order to receive a candidate of medical science degree by specialty 14.01.12 - rheumatology. - Donetsk Maksym Horkyi National Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, 2010.

The thesis covers the scientific problem solving - the clinical significance and the pathogenetic trace substances function, that definite patients have got, its connection with the condition of lipoid metabolism (with the parameters of general lipids, phospholipids, cholesterol, triglycerides, high-density and low-density lipoproteins), lipid peroxidation and the system of antioxidant protection (diene conjugate, malonic dialdehyde, xanthine oxidase, pherithin, superoxide dismutase, catalase, glutathione peroxidase, tocopherol), endothelial function of vessels (endothelin-1, thromboxane-A2, prostacyclin, nitrites, cyclic guanosine monophosphate, antiphlogistic cytokines) were proved on the ground of Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, V and Zn content's research in hair and blood of patients with different behaviour of chronic rheumatic cardiac disease. The effect of pathogenetic therapy on the trace substances content in patients' organism was determined. The criteria, that make it possible to prognose a circuit and further remedial measures effectiveness, were marked out.

Key words: chronic rheumatic cardiac disease, trace substances, hair, blood and pathogenesis.

Размещено на Allbest.ru