Оптимізація методів лікування неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Оптимізація методів лікування неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бактеріальний кандидозний вульвовагініт

Актуальність теми. Однією з найважливіших медико-соціальних проблем в сучасній гінекології є неспецифічні інфекційно-запальні захворювання статевої системи жінки, які продовжують займати провідне місце в загальній структурі гінекологічної захворюваності.

На загальному тлі збільшення частоти хламідіозу, гарднерельозу, трихомоніазу та інших сексуально-трансмісивних захворювань упродовж останніх років спостерігається зріст вагінальних інфекцій, які обумовлені асоційованою патогеною та умовно-патогеною мікрофлорою.

Не зважаючи на успіхи, досягнуті у диагностиці та лікуванні неспецифічних інфекційно-запальних захворювань нижнього відділу геніталій, їх частота не має чіткої тенденції до зниження і становить від 60 до 85% в різних популяціях жінок [Б.М. Венцковський, В.В. Подольський, 2002].

Із сучасних позицій відбувається переосмислення ролі патогеної та умовно-патогенної мікрофлори у формуванні дисбіотичних процесів нижнього відділу геніталій, в зв'язку з чим виникає необхідність інтегральної оцінки стану мікробіоценозу вагінального біотопу, як першого захисного бар'єру в збереженні колонізаційної резистентності генітального тракту [А.С.Анкірська, В.М. Прилепська, 2000, Т.В. Проценко, 2003].

Мікробіоценоз вагінального біотопу при неспецифічних захворюваннях нижнього відділу геніталій характеризується поліморфізмом патогених та умовно-патогених мікроорганізмів, які перебувають у різноманітних мікробних асоціаціях і взаєминах (коменсалізму, конкуренції, синергізму, сінтрофії тощо) [Е.Ф Кира,1999].

При неспецифічних інфекційно-запальних захворюваннях нижнього відділу геніталій, обумовлених мікст-формами патогених та умовно-патогенних мікроорганізмів, лише в 25% пацієнток спостерігається виражена клінічна симптоматика вульвовагініту, в більшості випадків зміни протікають без вираженої запальної реакції, хоча вплив безсимптомних форм захворювання на репродуктивне здоров'я жінок не менш значуще, ніж наявність кліничних симптомів [І.С Гайдаш, І.Б.Вовк, 2000, Л.И. Кафарська, 2002].

Зниження імунореактивності макроорганізму, широке, не завжди обґрунтоване застосування антибактеріальних препаратів системної й локальної дії, необхідність проведення повторних курсів лікування сприяє селекції та формуванню резервуарів мультирезистентних штамів патогених та умовно-патогенних мікроорганізмів, які сприяють розвитку інфекційно-запального процесу.

Лікування хворих з неспецифічними інфекційно-запальними захворюваннями нижнього відділу геніталій потребує комплексного підходу, спрямованого не лише на ерадикацію та елімінацію збудників, а й на відновлення мікробіоценозу вагінального біотопу, стимуляцію адаптаційних механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту [О.В. Ромащенко, В.В. Білоголовська, 2003].

Розробка і впровадження в клінічну практику якісно нового методу лікування неспецифічних інфекційно-запальних захворювань нижнього відділу геніталій, що поєднує в собі високу ефективність у відношенні патогеної та умовно-патогеної асоційованої мікрофлори, відсутність пошкоджуючої дії на біологічні структури макроорганізму та сапрофітну аутофлору, неінвазивність, низьку собівартість і простоту застосування, є актуальним завданням сучасної гінекології.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти, виконана відповідно до наукового напрямку досліджень «Вивчення дії патогенетичних факторів ушкодження репродуктивної системи жінки на структуру гінекологічної захворюванності та розробка нових терапевтичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я нації» (№ держ. реєстрації 0105U002865).

Автором проведено дослідження ролі патогеної та умовно-патогеної мікрофлори у розвитку дисбіотичних змін вагінального біотопу при неспецифічних вульвовагінітах у жінок репродуктивного віку, обгрунтувано застосування фотодинамічної терапії з використанням некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону у сполученні із фотосенсибілізуючою речовиною.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку на основі визначення особливостей кліничного перебігу, мікробіологічних та імунологічних досліджень шляхом використання методу фотодинамічної терапії.

Завдання дослідження.

1. Вивчити особливості кліничного перебігу неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку.

2. Вивчити мікробіоценоз нижнього відділу геніталій у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом.

3. Провести дослідження клітиної та гуморальної ланки локального та системного імунітету у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом.

4. В умовах “in vitro” вивчити вплив світлового випромінювання видимого діапазону у вигляді монодії та у поєднанні з фотосенсибілізатором на зріст виділених культур патогених та умовно-патогених мікроорганізмів та обґрунтувати застосування методу фотодинамічної терапії у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом.

5. Провести клініко-лабораторну оцінку ефективності лікування жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом за результатами кліничного, мікробіологічного та імунологічного досліджень.

6. Удосконалити та оптимізувати методи лікування неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку.

Об'єкт дослідження - неспецифічний бактеріальний та кандидозний вульвовагініти у жінок репродуктивного віку.

Предмет дослідження - перебіг вульвовагінітів, мікробіоценоз піхви, показники клітинної і гуморальної ланок локального та системного імунітету.

Методи дослідження - клінічні, мікробіологічні, імунологічні, спектрофотометричні, математично - статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з метою оптимізаціі та підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітами обгрунтовано та застосовано метод фотодинамічної терапії з використанням некогерентного світлового випромінювання видимого спектру в поєднанні з фотосенсибілізуючою сполукою, який дозволяє досягти ерадикації та елімінації збудників неспецифічних інфекційно-запальних захворювань нижнього відділу геніталій без ушкодження сапрофітної аутофлори вагінального біотопу, запобігає селекції та формуванню резервуарів мультирезистентних штамів патогених та умовно-патогених мікроорганізмів, справляє імуностимулюючий вплив на фактори неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту. (Деклараційний патент України «Спосіб лікування інфекційно-запальних захворювань піхви та шийки матки», 2006).

Автором вперше доведено про наявність клітинної системи фоторегуляції, активація якої відбувається за умов збігу піків оптичного поглинання фотосенсибілізуючої сполуки у відповідній концентрації у діапазонах довжин хвиль червоного та синього спектрів некогерентного світлового випромінювання.

В умовах “in vitro” вперше проведено визначення оптичних піків поглинання фотосенсибілізаторів відповідно до спектральних характеристик некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону, обгрунтовано вибір фотосенсибілізатора, визначено його концентрацію, визначені та оптимізовані фізичні параметри світлового випромінювання (інтенсивність випромінювання, спектри, діапазон довжин хвиль, експозиція впливу), при яких відбувається ерадикація та елімінація патогених і умовно-патогених мікроорганізмів. (Деклараційний патент України «Спосіб підвищення чутливості патогеної мікрофлори в умовах „in vitro”, 2005).

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано та обгрунтовано доцільність застосування методу фотодинамічної терапії у жінок репродуктивного віку, хворих на неспецифічний бактеріальний та кандидозний вульвовагініт з використанням некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону у поєднанні з фотосенсібілізуючою речовиною.

Застосування фотодинамічної терапії дозволяє досягти ефективної ерадикації та елімінації патогеної та умовно-патогеної мікрофлори без ушкодження сапрофітної аутофлори вагінального біотопу, справляє імуностимулюючий вплив на фактори неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту, відрізняється простотою застосування, низькою собівартістю, відсутністю протипоказань і побічних ефектів.

Метод фотодинамічної терапії впроваджено в клінічну практику міського пологового будинку з неонатологічним стаціонаром, пологового будинку №1, пологового будинку №2, м. Харкова, лікувально-діагностичного центру „Радмір”, м. Харкова, гінекологічного відділення Куп'янської районної лікарні Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз джерел літератури з досліджуваної теми, виконано патентний пошук, написано всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації. При особистій участі здобувача, спільно зі співробітниками НТК „Інститут монокристалів” (відділення оптичних напівпровідникових кристалів), в умовах експерименту визначено оптичні піки поглинання фотосенсибілізаторів, спектри та діапазон довжин хвиль некогерентного світлового випромінювання, при збігах яких відбувається фотодеструктивний та фотобактерицидний ефект патогених та умовно-патогених мікроорганізмів.

На підставі отриманих результатів експериментальних, кліничних, мікробіологічних та імунологічних досліджень автором обгрунтовано та проведено застосування фотодінамічної терапії у жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітами шляхом використання некогерентного світлового випромінювання червоного та синього спектрів у поєднанні із фотосенсибілізуючою сполукою, проведена клініко-лабораторна оцінка кліничної ефективності фотодинамічної терапії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені та обговорені на Українській науково-практичній конференції, присвяченої 25-річчю кафедри перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти „Актуальні питання перинатології та гінекології” (Харків, 2006), на IV Міжнародній підсумкової конференції молодих вчених „Актуальні питання сучасної клінічної медицини” (Бєлгород, 2006), на V науково-практичній конференції молодих вчених „Актуальні питання сучасної кліничної медицини” (Бєлгород, 2007), на сумісному засіданні медичного товариства акушерів-гінекологів та фізіотерапевтів „Актуальні питання фізіотерапії” (Харків, 2007).

Апробація дисертаційної роботи була проведена на сумісному засіданні кафедри перинатології та гінекології та кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (2009).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 6 наукових працях, з них 6 статей - у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 2 - тези до наукових конференцій. Отримано 2 Деклараційних патента України на корисну модель, 2 нововведення.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та практичних рекомендацій.

Робота ілюстрована 18 таблицями та 7 малюнками. Список використаної літератури містить 336 джерел (223 вітчизняних і 113 іноземних), викладених на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. В експериментальних умовах проведено дослідження піків оптичного поглинання фотосенсибілізаторів класу фенотіазинів: метиленового синього (МС), толуідинового блакитного (ТБ), генціан фіолетового (ГФ), діамантового зеленого (ДЗ) та класу акридинів: фуксину (ФК), акридинового жовтого (АЖ), еозіну (ЕЗ), інтенсивністі некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону, які виконували за допомогою спектрофотометру СФ-56 (№ 98005, УХЛ 12.2.007.0-75). Джерелом живлення спектрофотометру була мережа змінного струму напругою 220±22 В с частотою 50 Гц.

Дослідження піків оптичного поглинання фотосенсибілізуючих сполук здійснювали шляхом вимірювання коефіцієнтів поглинання рідких і твердих прозорих речовин - k, (%) у спектральному діапазоні 190 - 1100 нм. Експериментально обґрунтовано вибір фотосенсибілізатора - 1% водяного розчину метиленового синього, коефіцієнт оптичного поглинання якого становив 89% і 83% в діапазонах 0,670 - 0,890 мкм та 0,450 - 0,490 мкм червоного та синього спектру світлового випромінювання відповідно, визначена його оптимальна концентрація та експозиція впливу, при яких відбувається фотдеструктивний та фотобактерицидний ефект.

В умовах „in vitro” проведено дослідження моновпливу некогерентного світлового випромінювання на зріст виділених 24 культур патогених та умовно-патогених мікроорганізмів (1-й етап експерименту) та вплив світлового випромінювання видимого діапазону у поєднанні з 1% водяним розчином метиленового синього у певній концентрації (2-й етап експерименту).

Результати експериментальних досліджень стали передумовою застосування методу фотодинамічної терапії у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом шляхом використання некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону у поєднанні з фотосенсибілізуючою сполукою.

Згідно до поставленої мети досліджень проведено комплексне обстеження 164 жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітами. Контрольну групу склали 30 жінок з нормоценозом вагінального біотопу.

Комплексне клінико-лабораторне обстеження жінок репродуктивного віку, хворих на неспецифічний бактеріальний та кандидозний вульвовагініт включало аналіз загального соматичного та гінекологічного анамнезу, скарг пацієнток, даних мікроскопії вагінального секрету та цервікального слизу, pH-метрії вагінального секрету. Усі дослідження проводили до лікування, на 3 добу та після лікування.

Мікробіологічне дослідження включало виділення та ідентифікацію стафілококів S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, стрептококів Str. faecalis, Str. facium, Str. pyogenes, Peptostreptococcus spp., сімейства Еnterococcus spp., дріжжоподібних грибів Candida spp., неспорообразуючих бактерій B. fragilis, Lactobacterium spp, Fusobacterium spp., які визначали із застосуванням селективних середовищ „Staphylococcus agar 110” , лактоагару (BBL/Becton Dickinson 11647), „Himedia”, „Columbia agar Base”, з послідуючою регістрацією зони зрісту культур.

Висів досліджених культур здійснювали на селективні поживні середовища згідно їх видо- та родоспецифічності: середу Сабуро, жовтково-сольовий агар, 5% кров'яний агар, середу Ендо. Кількість колоній у 1 мл досліджуванного матеріалу (КУО/мл) кожної виділеної культури визначали за формулою:

,

де:

К - кількість колонійутворюючих одиниць у 1 мл досліджуванного матеріалу, Е - сума колоній мікроорганізмів даного виду у всіх розведеннях, k - кількість чашок розведення, v - об'єм суспензії, нанесеної на чашку, n - ступінь розведення.

Врахування кількісного складу колоній проводили згідно відповідним критеріям: від 1 до 10 колоній у секторі - ступінь колонізації складала 10³ КУО/мл, від 10 до100 колоній - 10⁴-10⁵, від 100 колоній та більше - 10⁶-10⁸ КУО/мл. Етіологічно значущими вважали мікроорганізми, які висівались повторно у ступені колонізації від 10⁴ -10⁵ КУО/мл.

Імунологічне дослідження клітиної ланки системного імунітету у жінок репродуктивного віку включало визначення у периферичній крові субпопуляцій Т-лімфоцитів (CD3+,CD4+,CD8+), імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), NK- клітин (CD16+), В-лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК). Визначення функціональної активності нейтрофілів периферичної крові проводили методом завершеного фагоцитозу у прямому тесті із стафілококом, проводили визначення фагоцитарного числа та індексу завершеності фагоцитозу.

Імунологічне дослідження гуморальної ланки локального імунітету у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом проводили шляхом визначення вмісту IgА, IgМ, IgG, sIgA за допомогою методу радіальної імунодифузії з використанням антисироваток до окремих класів імуноглобулінів за методикою Manchini (1965).

Визначення рівню мономірного білку лактоферину цервікального слизу проводили за допомогою імуноферментного методу згідно інструкції виробника („Вектор-Бест”, Росія). Рівень лізоциму цервікального слизу визначали із застосуванням сухого порошку однодобової культури Micrococcus Lysodeiticus за методикою Н.С. Мотавкіної (1979).

Рівень про- та протизапальних цитокінів цервікального секрету (IL-1, IL-6, IL-8) та ФНО-б, який приймає участь у продукції IL-1в та IL-6 та активації хемотракції лейкоцитів, визначали за допомогою імуноферментного методу згідно інструкції виробника („Протеїновий контур”, Росія).

Дослідження показників гуморальної ланки системного імунітету здійснювали шляхом визначення вмісту сироваткових IgA, IgM, IgG методом радіальної імунодифузії в агарі та стандартних антисироваток вітчизняного виробництва.

Рівень циркулюючих імуних комплексів (ЦІК) визначали за допомогою реакції преципітації з 3,5% розчином поліетиленгліколюза методикою А.М.Земскова (1999).

Лікування жінок репродуктивного віку, хворих на неспецифічний бактеріальний та кандидозний вульвовагініти проводили із застосуванням фотодинамічної та традиційної терапії.

Фотодинамічну терапію здійснювали за допомогою апарату для світлолікування «Bioptron» Compact III модель Medical PAG-860, з використанням кольорових фільтрів, який відповідає вимогам ДСТУ 3798-98 (IEC 601-188), ДСТУ (IEC 606-01-12-2001) у спектральному діапазоні 400-2000 нм за наступною методикою.

Після первинного огляду та одержання результатів бактеріологічного, імунологічного досліджень та мікроскопії вагінального секрету, шийку матки виявляли та фіксували за допомогою дзеркала Куско. Проводили однократну обробку слизової оболонки піхви й піхвової частини шийки матки тампоном, змоченим 1% водяним розчином метиленового синього у концентрації 1:25 протягом 1-2 хв.

Послідовно впливали некогерентним світловим випромінюванням червоного та синього спектрів у діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм та 0,450 - 0,520 мкм відповідно, упродовж 120 сек.

З метою стимуляції неспецифічних факторів протиінфекційного захисту генітального тракту, без попередньої обробки слизової піхви й піхвової частини шийки матки фотосенсибілізатором, впливали світловим потоком червоного спектру в діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм в імпульсному режимі з експозицією 3-5 хв. (Деклараційний патент України №16682 UA А61N 5/067 “Спосіб лікування інфекційно-запальних захворювань піхви та шийки матки”, 2006).

Лікування жінок з неспецифічним бактеріальним вульвовагінітом традиційним методом включало використання вагінальних супозиторіїв „Гексікон”, активних до широкого спектру патогених та умовно-патогених мікроорганізмів, які містять 0,016 г хлоргексідину біглюконату та водорозчинну основу. Препарат застосовували інтравагінально по 1 свічі 2 рази на добу протягом 10 днів.

Лікування жінок з кандидозним вульвовагінітом проводили із застосуванням вагінальних супозиторіїв „Еконазол”, які відносяться до групи імидазолів, містять 0,15 г еконазолу нітрату, активних у відношенні дерматофітів, дріжджоподібних грибів та деяких Гр+ мікроорганізмів. Препарат застосовували інтравагінально по 1 свічі 2 рази на добу протягом 10 днів.

Порівняльну оцінку ефективності фотодинамічної та традиційної терапії у хворих з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітами проводили за результатами клініко-лабораторного, бактеріологічного та імунологічного досліджень.

Статистично-математичний аналіз результатів досліджень виконували шляхом визначення середніх значень (М), середньої похибки (m), середнього квадратичного відхилення (у), ймовірність кожного з показників визначали за допомогою критерію Стьюдента. Обробку цифрових даних та графічне відображення матеріалу виконували за допомогою пакету програми «Microsoft Excel».

Результати власних досліджень та їх обговорення. При дослідженні моновпливу некогерентного світлового випромінювання на зріст виділених культур патогених та умовно-патогених мікроорганізмів (1-й етап експерименту) встановлено, що при збільшенні експозиції від 60 до 180 сек. спостерігалось зростання колоніїутворюючих одиниць досліджуваних мікроорганізмів в 1 мл дослідженого матеріалу (КУО/мл).

Ступінь колонізації мікроорганізмів при експозиції 60 и 90 сек. складала 10⁴-10⁵ (КУО/мл) при наявності від 10 до 100 колоній у секторі, при експозиції 120 и 180 сек. - 10⁶-10⁸ (КУО/мл) при наявності 100 і більше колоній у секторі.

При дослідженні в умовах „in vitro” впливу некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону на зріст культур патогених та умовно-патогених мікроорганізмів, навантажених 1% водяним розчином метиленового синього в концентрації 1:25 (2-й етап експерименту), спостерігався фотодеструктивний ефект та ерадикація штамів S. faecalis, S. pyogenes, Peptostreptococcus spp., E. coli, Enterobacter spp. при застосуванні некогерентного світлового випромінювання червоного спектру у діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм, при експозиції впливу 120 сек.

Фотодеструктивний ефект та ерадикація культур S. aureus, S. epidermidis, C. albicans spp., спостерігалась при впливі світлового випромінювання синього спектру з діапазоном довжин хвиль 0,450 - 0,520 мкм з тим же фотосенсібілізатором та тією ж експозицією пливу.

Результати експериментальних досліджень дозволили дійти висновку, що при збігі піків оптичного поглинання фотосенсибілізатору в діапазонах довжин хвиль некогерентного світлового випромінювання видимого спектру, відбувається фотодеструктивний ефект та ерадикація штамів патогених та умовно-патогених мікроорганізмів - збудників неспецифічних запальних захворювань нижнього відділу геніталій.

В ході виконання роботи проведено клінико-лабораторне обстеження 164 жінок репродуктивного віку з неспецифічними інфекційно-запальними захворюваннями генітального тракту, які були розподілені на групи в залежності від застосованого методу.

I групу (основну) склали 84 жінки з неспецифічним бактеріальним вульвовагінітом (НБВ).У даній групі було виділено 2 підгрупи: IА підгрупу склали 64 жінки, яким проводили фотодинамічну терапію, IБ підгрупу склали 20 жінок, для лікування яких застосовували вагінальні супозиторії «Гексікон».

II групу (основну) склали 80 жінок з кандидозним вульвовагінитом (КВВ). У даній групі також було виділено 2 підгрупи: IIА підгрупу склали 60 жінок, яким проводили фотодинамічну терапію, IIБ підгрупу склали 20 жінок, при лікуванні яких застосовували вагінальні супозиторії «Еконазол».

Контрольну группу склали 30 жінок з нормоценозом вагінального біотопу. Термін спостереження за хворими складав 10 днів.

Проводили оцінку клінічних симптомів, характер і кількість відділяємого піхви та цервікального каналу, оцінювали показники pH вагінального секрету, ступінь чистоти піхви, динаміку показників системного та локального імунітету до лікування, на 3 добу та після лікування.

Клініко-лабораторну оцінку ефективності методів лікування проводили на підставі комплексного аналізу результатів кліничного, мікробіологічного та імунологічного досліджень, показників клітинної та гуморальної ланок системного і локального імунітету, значення яких є індикаторами стану імунологічної реактивності організму.

При аналізі соматичної та гінекологічної патології у хворих I групи встановлено, що у 45,2% та 17,8% жінок бактеріальний вульвовагініт був обумовлений перенесеними гострими та хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, більш нізька питома вага захворювань ЛОР-органів та хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту - 15,4% та 13,2% відповідно.

У жінок II групи з кандидозним вульвовагінітом у 41,2% випадках в анамнезі також були перенесені хронічні запальні захворювання малого тазу. У 22,5% и 17,5% жінок прояви та хронічний перебіг кандидозу геніталій був обумовлений наявністю у анамнезі системного дисбактеріозу та хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.

Основними скаргами хворих основних груп були скарги на виділення зі статевих шляхів, болі та дискомфорт в області зовнішніх статевих органів, які спостерігались у 97,6% жінок I групи. Скарги на печію, свербіж та явища діспареунії пред'являли 81,3% жінок II групи. Виділення із статевих шляхів у 61,9% хворих з неспецифічним вульвовагінітом були переважно гомогенно-слизові, помірні, у 76,3% хворих з кандидозним вульвовагінітом - слизово-творожні, помірні.

При оцінці клінічної симптоматики після проведення фотодинамічної терапії, на 3 добу лікування, у 37,5% та 25,0 % жінок IА підгрупи зменшився дискомфорт в області зовнішніх геніталій та прояви диспареунії, які к 7-мій добі лікування визначались лише у 4,6 % і 9,3 % хворих.

У 60,0 % та 35,0 % хворих IБ підгрупи, яким проводили традиційну терапію, на 3 добу лікування зберігались дискомфорт в області зовнішніх геніталій та явища диспареунії, які на 7-му добу лікування спостерігались у 15,6 % та 12,7 % жінок відповідно.

У 31,6% хворих IIА підгрупи, на третю добу після проведення фотодинамічної терапії відзначені слизово-творожні виділення у незначній кількості, у 26,6% зберігався дискомфорт, у 13,2% хворих спостерігались свербіж та печія в області зовнішніх статевих органів. На 7-му добу лікування у 10,0 % хворих IIА підгрупи визначено незначні слизово-творожні білі, у 13,3% та 18,3% жінок зберігався дискомфорт зовнішньої статевої функції.

В IIБ підгрупі, у 20,0% хворих, які отримували традиційну терапію, зберігались слизово-творожні виділення, у 25,0% хворих зберігався дискомфорт в області зовнішніх геніталій, у 15% хворих - свербіж та печія в області зовнішніх статевих органів.

На 7-му добу лікування у 10% хворих мали місце незначні слизово-творожні виділення, у 80% жінок були відсутні свербіж й печія в області зовнішніх статевих органів.

При мікроскопії вагінального секрету у 71,8 % хворих IА підгрупи відзначено до 10-15 лейкоцитів у полі зору, у 90,7 % виявлені поодинокі клітки епітелію, відзначено домінування Гр⁺ та лактобацилярної мікрофлори. Ступінь чистоти піхви у 87,5% жінок відповідала I типу, у 12,5% - II типу.

При мікроскопії піхвових виділень у 85,1% жінок IБ підгрупи, які отримували традиційну терапію, виявлені поодинокі клітини епітелію, у 60% спостерігався незначний лейкоцитоз (до 10-15 у полі зору), переважала Гр⁺ та лактобацилярна мікрофлори. Ступінь чистоти піхви відповідала I типу - у 70%, II типу - у 30% пацієнток відповідно.

При мікроскопії вагінального секрету у 81,6 % жінок IIА підгрупи виявлені поодинокі клітини епітелію та незначна кількість лейкоцитів (10-15 у полі зору), у 80,0% та 61,7% пацієнток переважала Гр⁺ та лактобацилярна мікрофлора. Наявність міцелію та спор дріжжоподібних грибів спостерігалось у 3,3% випадках. Ступінь чистоти піхви в 75,0% випадках відповідала I типу, у 25,0% жінок - II типу.

При мікроскопії вагінального секрету у 70% та 85% хворих IIБ підгрупи також були виявлені поодинокі клітини епітелію, кількість лейкоцитів складала до 10-15 у полі зору, у 70% та 55,0% пацієнток відзначено переважання Гр⁺ та лактобацилярної мікрофлори, у 15,0% випадках виділені спори й міцелій дріжджового гриба. Ступінь чистоти піхви відповідала I типу у 65,0%, II типу - у 35,0% хворих відповідно.

У хворих основних груп до проведення терапії спостерігалося зрушення pН у лужний бік (7,3±0,8) на тлі зниження кількості біфідо-та лактобацилярної мікрофлори, що свідчить про різке пригнічення факторів гуморальної ланки локального імунітету.

На 7-му добу лікування, після впливу некогерентного світлового випромінювання червоного спектру в імпульсному режимі, рівень pН склав 5,2±0,6 у хворих IА підгрупи та 4,5±0,4 (р<0,05) у хворих IIА підгрупи, що свідчить про стимулюючий вплив некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону на фактори неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту, встановленню домінуючого положення лактобацилярної мікрофлори вагінального біотопу.

Показники рН вагінального секрету у жінок IБ й IIБ підгруп, які отримували традиційну терапію, на 3 добу лікування змінювалися незначно й склали 6,9±0,4 й 5,3±0,3 відповідно. На 7-му добу лікування рН склав 5,4±0,5 та 4,6±0,4 відповідно, (p<0,05).

Мікробіоценоз вагінального біотопу у жінок досліджених груп представлений штамами патогених та умовно-патогених мікроорганізмів, які знаходяться у різноманітних асоціаціях та ступеню колонізації.

При бактеріальному обстеженні у 82,1% жінок I основної групи відзначено поеднання S. aureus та E. coli, у 30,9% - S. aureus та Enterobacter spp.,у 20,2% - S. epidermidis та E. coli, у 4,7% - S. faecalis та Bact.fragilis. Ступінь колонізації мікроорганізмів складав 10⁴-10⁷ КУО/мл.

Представники нормальної мікрофлори вагінального біотопу - біфідобактерії та лактобактерії були виявлені у 27,3% та 14,2% обстежених жінок.

У всіх хворих II основної групи виявлені дріжджові гриби роду Candida spp., C. albicans та E. coli спостерігались у 28,7%, C. albicans та S. epidermidis - у 13,7% обстежених жінок. Ступінь колонізації мікроорганізмів складав 10⁵-10⁸ КУО/мл.

Аналіз результатів бактеріологічного дослідження після проведення фотодинамічної терапії у хворих IА підгрупи показав істотне зниження відсотка висіву Peptostreptococcus spp. - у 32,8%, Enterobacter spp. - у 28,1%, E. coli - у 25%, St. epidermidis - у 10,9%, St. faecalis - у 9,3%, St. aureus - у 6,25% жінок відповідно, що значно менше аналогічних показників до лікування. Відзначено ріст біфідо- і лактобацилярної мікрофлори - у 92,1% та 48,4% хворих досліджуваної підгрупи. Кількість мікроорганізмів склала 10²-10³ КУО/мл.

Після проведення традиційної терапії у 28,3% хворих IIА підгрупи висівалась E. coli, у 11,6% - Enterobacter spp., у 6,6 % хворих зберігалися спори та міцелії дріжджових грибів. Збільшення кількісті біфідо- і лактобацилярної мікрофлори було відзначено у 63,3% та 31,6% хворих відповідно. Мікробний пейзаж був представлений пептострептококами, кишковою паличкою, мікроорганізмами сімейства Enterobacter spp. Кількість мікроорганізмів склала 10³-10⁴ КУО/мл.

У жінок IБ підгрупи, хворих на кандидозний вульвовагініт, після лікування в контрольних висівах спостерігались Peptostreptococcus spp. - у 40%, Enterobacter spp. - у 30%, E.coli - у 30%, St. epidermidis - у 15%, St. faecalis - у 10%, St. aureus - у 10% випадках відповідно. Ступінь колонізації мікроорганізмів склала 10²-10³ КУО/мл.

У хворих IIБ підгрупи після лікування відзначено зниження відсотку висіву St. epidermidis - у 15%, E. coli - у 40%, Enterobacter spp. - у 10%, Peptostreptococcus spp. - у 5% жінок, спори й міцелії дріжджових грибів спостерігались у 35% жінок, відзначено зростання біфідо- та лактобацилярної мікрофлори у 40% та 25% пацієнток відповідно. Ступінь колонізації мікроорганізмів склала 10²-10³ КУО/мл.

При аналізі показників гуморальної ланки локального імунітету у хворих IА підгрупи до лікування відзначені низькі значення показників IgA (89,1±7,8мг/л), sIgА (39,5±8,0мг/л), IgG (132,7±19,1мг/л), лізоциму (14,5±1,7мг/л), IL-8 (78,2±3,7нг/л), на тлі підвищення концентрацій IgМ (60,3±15,1мг/л), лактоферину цервікального слизу (406,2±80,8мкг/л), прозапальних цитокінів IL-1в, IL-6 (119,3±34,3 та 120,7±4,8нг/л) відповідно, що свідчить про порушення процесу проліферації макрофагів, фагоцитозу та експресії діференційних маркерів - неспецифічних естераз та лізоциму.

Зниження секцеції IgA, sIgА та IgG свідчить про порушення процесів синтезу епітеліальними клітинами секреторного компоненту. Високий рівень білку лактоферину, який відноситься до групи сідерофілів, свідчить про нездатність останього зв`зувати залізо та утриманню pH вагінального секрету у кислому діапазоні.

При застосуванні фотодинамічної терапії відзначено достовірне збільшення концентрації IgА (115,2±10,1мг/л), IgG (195,6±28,2 мг/л), sIgA (76,3±15,4 мг/л), лізоциму (21,8±2,6 мг/л) та IL-8 (91,5±4,3 нг/л), зниження концентрації лактоферину цервікального слизу (203,6±40,5 мкг/л), IgМ (22,6±5,7 мг/л), IL-1в (40,3±11,6 нг/л) та IL-6 (106,9±4,3 нг/л), (p<0,05).

У пацієнток IБ підгрупи також до лікування відзначені низькі значення IgA (80,6±4,0 мг/л), sIgA (40,2±6,6 мг/л), IgG (131,2±11,4 мг/л), лізоциму (14,3±1,3 мг/л) та IL-8 (65,3±5,1 нг/л) , високі концентрації IgM (59,8±12,5 мг/л), лактоферину (435,1±77,5 мкг/л), IL-1в (122,5±13,4 нг/л) та IL-6 (125,7±5,3 нг/л) відповідно.

В результаті застосування традиційної терапії відзначено достовірне збільшення концентрації IgA (95,2±4,7 мг/л), sIgA (69,1±11,3 мг/л), лізоциму (19,5±1,7 мг/л) та IL-8 (83,5±6,6 нг/л), зниження рівня лактоферину (226,7±40,4 мкг/л), концентрацій IgM (27,6±5,8 мг/л) та IL-1в (83,9±9,2 нг/л), (p<0,05), що свідчить про активацію адаптаційних механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту.

Результати імунологічного дослідження гуморальної ланки локального імунітету у хворих на неспецифічний бактеріальний вульвовагініт представлені у табл.1

Табл.1 Результати імунологічного дослідження гуморальної ланки локального імунітету у хворих на неспецифічний бактеріальний вульвовагініт

Показник	IА підгрупа, (n=64)	ІБ підгрупа, (n=20)	Контрольна група, (n=30)
	до лікування	після лікування	до лікування	після лікування
sIgA, мг/л	39,5±8,0	76,3±15,4*	40,2±6,6	69,1±11,3*	81,1±4,6
IgG, мг/л	132,7±19,1	195,6±28,2	131,2±11,4	169,8±14,8	207,8±22,7
IgM, мг/л	60,3±15,1	22,6±5,7*	59,8±12,5	27,6±5,8*	21,7±1,8
IgA, мг/л	89,1±7,8	115,2±10,1*	80,6±4,0	95,2±4,7*	118,6±7,2
Лактоферин, мкг/л	406,2±80,8	203,6±40,5*	435,1±77,5	226,7±40,4*	193,1±15,3
Лізоцим, мг/л	14,5±1,7	21,8±2,6*	14,3±1,3	19,5±1,7*	22,7±2,0
IL-1в, нг/л	119,3±34,3	40,3±11,6*	122,5±13,4	83,9±9,2*	37,0±3,8
IL-6, нг/л	120,7±4,8	106,9±4,3*	125,7±5,3	108,9±4,6	104,0±7,2
IL-8, нг/л	78,2±3,7	91,5±4,3*	65,3±5,1	83,5±6,6*	95,4±7,9
ФНОб, нг/л	60,8±5,5	50,4±4,5	64,8±2,6	59,6±2,5	52,6±4,1

* - різниця показників статистично достовірна (p<0,05)

При аналізі результатів імунологічного дослідження гуморальної ланки локального імунітету у хворих IIА підгрупи з кандидозним вульвовагінітом до лікування визначено зниження концентрацій IgА (71,0±9,3 мг/л), sIgА (35,1±7,3 мг/л), IgG (125,8±20,7 мг/л), лізоциму (13,6±1,7 мг/л) та IL-8 (64,5±7,1) нг/л.

У пацієнток IIБ підгрупи до лікування також спостерігались низькі значення IgA (70,3±6,1 мг/л), sIgA (31,4±6,3 мг/л), IgG (107,4±17,7 мг/л), лізоциму (13,2±1,4 мг/л), IL-8 (63,2±4,8 нг/л), високі концентрації IgМ (67,9±16,2 мг/л), білку лактоферину (349,6±20,8 мкг/л), прозапальних цитокінів IL-1в (195,6±52,8 нг/л) та IL-6 (132,1±5,8 нг/л) відповідно.

Після застосування методу фотодинамічної терапії спостерігалося збільшення концентрації IgА (106,8±14,0 мг/л), sIgА (76,4±15,8 мг/л), лізоциму (21,2±2,7 мг/л), IL-8 (89,9±9,8 нг/л), зниження концентрації IgM (25,1±6,0 мг/л), лактоферину цервікального слизу (201,6±28,1 мкг/л), IL-1в (46,8±15,1 нг/л) та IL-6 (108,7±7,2 нг/л), (p<0,05).

Після застосування традиційної терапії відзначено достовірне збільшення концентрації IgA (94,2±8,2 мг/л), sIgA (67,4±13,5 мг/л), лізоциму (18,6±1,9) мг/л, IL-8 (82,6±6,3 нг/л), зниження концентрації IgM (29,5±7,1 мг/л), білку лактоферину (285,7±17,0 мкг/л), IL-1в (63,5±17,2 нг/л), ФНО-б (59,4±1,8 нг/л), (p<0,05).

Результати дослідження гуморальної ланки локального імунітету у хворих на кандидозний вульвовагініт представлені у табл.2.

Табл.2 Результати імунологічного дослідження гуморальної ланки локального імунітету у жінок з кандидозним вульвовагінітом

Показник	IIА підгрупа, (n=60)	IІБ підгрупа, (n=20)	Контрольна група, (n=30)
	до лікування	після лікування	до лікування	після лікування
sIgA, мг/л	35,1±7,4	76,4±15,8*	31,4±6,3	67,4±13,5*	81,1±4,6
IgG, мг/л	125,8±20,7	203,7±33,5	107,4±17,7	174,9±28,8	207,8±22,7
IgM, мг/л	64,7±15,6	25,1±6,0*	67,9±16,2	29,5±7,1*	21,7±1,8
IgA, мг/л	71,0±9,3	106,8±14,0*	70,3±6,1	94,2±8,2*	118,6±7,2
Лактоферин, мкг/л	326,9±45,5	201,6±28,1*	349,6±20,8	285,7±17,0*	193,1±15,3
Лізоцим, мг/л	13,6±1,7	21,2±2,7*	13,2±1,4	18,6±1,9*	22,7±2,0
IL-1в, нг/л	197,5±63,7	46,8±15,1*	195,6±52,8	63,5±17,2*	37,0±3,8
IL-6, нг/л	124,4±8,3	108,7±7,2	132,1±5,8	119,7±5,2	104,0±7,2
IL-8, нг/л	64,5±7,1	89,9±9,8*	63,2±4,8	82,6±6,3*	95,4±7,9
ФНОб, нг/л	62,3±4,4	55,1±3,9	64,9±1,9	59,4±1,8*	52,6±4,1

* - різниця показників статистично достовірна (p<0,05)

Отримані результати імунологічного дослідження свідчать о значній ролі показників гуморальної ланки локального імунітету, зокрема про- та протизапальних цитокінів (IL-1в, IL-6, IL-8) у регуляції та реалізації адекватної імунної відповіді при неспецифічному бактеріальному та кандидозному вульвовагінітах.

При дослідженні показників клітинної й гуморальної ланок системного імунітету у хворих IА підгрупи з неспецифічним бактеріальним вульвовагінітом до лікування визначено зниження CD3+ (1,27±0,09), CD4+ (0,51±0,07), CD16+ (0,43±0,03), CD4+/CD8+ (1,38±0,22), відсотку фагоцитозу (63,2±2,39) на тлі підвищення концентрацій IgА (2,78±0,11 мг/л), IgМ (2,46±0,31 мг/л), що свідчить про неадекватність антигеної іммуної відповіді, яка приводить до мобілізації ефекторів неспецифічного інфекційно-запального процеса.

Виявлена CD16+ - лімфопенія свідчить про порушення регуляції клітинної ланки системного імунітету, у зв'язку з тим, що саме NK-клітини на ранніх стадіях інфекційно-запального процесу спрямовують імунну відповідь у Th1-русло. Стимулююча дія Th1 - цитокінів проявляється у посиленні ендоцитозу та секреторної функції фагоцитуючих макрофагів.

При дослідженні показників системного імунітету у хворих IIА підгрупи до лікування також виявлено зниження CD3+ (1,27±0,06), CD4+ (0,49±0,05), CD4+/CD8+ (1,48±0,21), CD16+ (0,43±0,03), IgG (9,4±0,91 мг/л), відсотку фагоцитозу (57,3±3,45) та ЦІК (64,1±5,01).

Зниження кількості циркулюючих імунних комплексів обумовлено порушенням механізму опсонізації та нейтралізації антигенів, який об'єднує клітинні реакції та гуморальні фактори, спрямовані на стимуляцію фагоцитозу.

Після проведення фотодинамічної терапії відзначені тенденції до збільшення кількості CD4+ (0,69±0,09), імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ (2,38±0,38), CD16+ (0,54±0,05), відсотку фагоцитозу (71,6±2,7), ЦІК (87,3±4,89), на тлі зниження індексу фагоцитозу (7,4±1,11), концентрацій IgA (2,47±0,11 мг/л) та IgM (1,63±0,2 мг/л), (p<0,05).

При аналізі імунологічних показників клітинної та гуморальної ланок системного імунітету в хворих IБ підгрупи до лікування також визначені низькі значення CD3+ (0,31±0,06), CD4+ (0,53±0,02), CD4+/CD8+ (1,47±0,15), CD16+ (0,39±0,02), концентрації IgG (8,3±0,58 мг/л), відсотку фагоцитозу (60,5±1,92) та ЦІК (75,3±2,75).

Після застосування традиційної терапії у хворих IБ підгрупи визначено достовірне підвищення Т-активних лімфоцитів (0,47±0,02), CD4+ (0,61±0,03), концентрації IgG (10,5±0,74 мг/л), зниження концентрації IgA (2,64±0,06 мг/л), (р>0,05).

При дослідженні показників системного імунітету у хворих IIБ підгрупи з кандидозним вульвовагінітом до лікування виявлено зниження рівнів CD3+ (1,27±0,05), CD4+ (0,49±0,03), CD4+/CD8+ (1,4±0,13), CD16+ (0,41±0,02), IgG (8,5±0,59 мг/л), відсотку фагоцитозу (49,7±2,67) та ЦІК (62,4±2,75), компліменту (58,0±1,77), підвищення концентрації IgM (2,4±0,10 мг/л), IgA (2,98±0,11 мг/л) та індексу фагоцитозу (13,2±0,98).

В результаті застосування фотодинамічної терапії відзначено достовірне збільшення CD3+ (1,49±0,08), CD4+(0,65±0,06), CD4+/CD8+ до 2,32±0,33, CD16+ (0,54±0,04), IgG (12,9±0,12 мг/л), відсотку фагоцитозу (69,1±4,17), ЦІК (82,2±6,44), зниження концентрацій IgM (1,63±0,15 мг/л), IgA (2,37±0,14 мг/л) та індексу фагоцитозу (8,3±1,39), (р<0,05).

У хворих IIБ підгрупи відзначено достовірне підвищення CD4+ (0,59±0,03), імунорегуляторного індексу (1,9±0,18), CD16+ (0,47±0,02), концентрації IgG (10,6±0,74 мг/л) та ЦІК (71,5±3,15), (р<0,05).

Результати імунологічного дослідження показників клітинної та гуморальної ланок локального та системного імунітету дозволяють дійти до висновку, що застосування некогерентного світлового випромінювання червоного та синього спектрів в діапазонах довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм та 0,450 - 0,520 мкм відповідно у поєднанні з фотосенсибілізуючою сполукою - 1% водяним розчином метиленового синього у концентрації 1:25 при експозиції впливу 120 сек. сприяє підвищенню колонізаційної резистентності слизової оболонки піхви, стимуляції факторів неспецифічного протиінфекційного захисту генітального тракту.

Таким чином, отримані результати клінічного, мікробіологічного та імунологічного досліджень дозволяють рекомендувати застосування методу фотодинамічної терапії при лікуванні неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної гінекології - удосконалення методів лікування неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку із застосуванням методу фотодинамічної терапії на підставі вивчення результатів клінічного, мікробіологічного та імунологічного досліджень.

1. Встановлено, що перебіг неспецифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів у жінок репродуктивного віку супроводжується вираженою кліничною симптоматикою, основними проявами яких є виділення зі статевих шляхів (76,3%), болі та дискомфорт в області зовнішніх статевих органів (97,6%), свербіж та печія вульви (72,6%), явища діспареунії (79,8%), які негативно впливають на якість життя та приводять до дискомфорту статевої функції.

2. Мікробіоценоз вагінального біотопу у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом представлений асоціаціями патогених та умовно-патогених мікроорганізмів St.aureus, St.epidermidis, St. faecalis, Str. pyogenes, Peptostreptococcus spp., Entеrobacter spp., E. coli, Bacteroides fragilis, дріжджовими грибами роду Candida spp., які знаходяться у різноманітних взаємовідносинах та ступеню колонізації.

3. При дослідженні в умовах „in vitro” впливу некогерентного світлового випромінювання видимого діапазону на зріст патогених та умовно- патогених мікроорганізмів, навантажених фотосенсібілізатором, визначен фотодеструктивний ефект та ерадикація штамів St. faecalis, Peptostreptococcus spp., E. coli, Enterobacter spp. при використанні світлового випромінювання червоного спектру у діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм у поєднанні з 1% водяним розчином метиленового синього у концентрації (1:25) при експозиції впливу 120 сек. Фотодеструктивний ефект та ерадикація штамів St. aureus, St. epidermidis, C. albicans spp. спостерігалась при впливі світлового випромінювання синього спектру у діапазоні довжин хвиль 0,450-0,520 мкм з тим же фотосенсибілізатором та тією ж експозицією впливу.

4. При дослідженні стану локального імунітету у жінок з неспецифічним бактеріальним вульвовагінітом встановлено зниження концентрації IgA (89,1±7,8 мг/л), sIgА (39,5±8,0 мг/л), IgG (132,7±19,1 мг/л), лізоциму (14,5±1,7) мг/л, IL-8 (78,2±3,7 нг/л), високі концентрації IgМ (60,3±15,1 мг/л), лактоферину (406,2±80,8 мкг/л), прозапальних цитокінів IL-1в (119,3±34,3 нг/л) та IL-6 (120,7±4,8 нг/л), що свідчить про порушення процесів синтезу епітеліальними клітинами секреторного компоненту, пригнічення неспецифічних факторів протиінфекційного захисту та зниження колонізаційної резістентності генітального тракту.

При дослідженні імунологічних показників системного імунітету визначено зниження рівнів CD3+ (1,27±0,09), CD4+ (0,51±0,07), CD16+ (0,43±0,03), CD4+/CD8+ (1,38±0,22), відсотку фагоцитозу (63,2±2,39), ЦІК (74,0±4,14) на тлі підвищення концентрацій IgА (2,78±0,11 мг/л) та IgМ (2,46±0,31 мг/л), що свідчить про розвиток адекватної імуної відповіді на патогені чинники неспецифічних інфекційно-запальних захворювань нижнього відділу геніталій.

5. При дослідженні стану гуморальної ланки локального імунітету у жінок з кандидозним вульвовагінітом визначено зниження концентрацій IgА (71,0±9,3 мг/л), sIgА (35,1±7,3 мг/л), IgG (125,8±20,7мг/л), лізоциму (13,6±1,7 мг/л) та IL-8 (64,5±7,1 нг/л), підвищення концентрацій IgМ (67,9±16,2 мг/л), лактоферину (326,9±45,5 мкг/л), цитокінів IL-1в (197,5±63,7 нг/л) та IL-6 (124,4±8,3 нг/л).

При дослідженні імунологічних показників системного імунітету відзначено зниження CD3+ (1,27±0,06), CD4+ (0,49±0,05), CD4+/CD8+ (1,48±0,21), CD16+ (0,43±0,03), IgG (9,4±0,91 мг/л), відсотку фагоцитозу (57,3±3,45), ЦІК (64,1±5,01), підвищення концентрацій IgА (2,83±0,17 мг/л) та IgМ (2,2±0,2 мг/л).

6. Застосування фотодинамічної терапії у жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом сприяло зниженню відсотка висіву Peptostreptococcus spp. - у 32,8% хворих, E. coli - у 25% та 28,3%, St. epidermidis - у 10,9% та 8,3%, St. faecalis та St. aureus - у 9,3% та 6,25% жінок відповідно, стимуляції зріста та встановленню домінуючого положення біфідо - та лактобацилярної мікрофлори - у 92,1% та 48,4% жінок. Кількість мікроорганізмів склала 10²-10³ (КУО/мл), що свідчить про відновлення мікробіоценозу вагінального біотопу.

7. В результаті застосування фотодинамічної терапії у жінок з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітом визначено достовірне збільшення концентрації IgА (115,0±9,3 мг/л) та (94,3±8,9 мг/л), sIgA (67,3±11,8 мг/л) та (65,2±12,8 мг/л), лізоциму (20,3±2,1 мг/л) та (19,4±2,2 мг/л), IL-8 (102,0±9,1 нг/л) та (102,9±7,2 нг/л), зниження рівня лактоферину цервікального слизу (182,6±44,1 мкг/л) та (195,9±32,8 мкг/л), концентрації IgМ (29,6±6,2 мг/л) та (39,3±5,9 мг/л), IL-1в (103,1±17,4 нг/л) та (105,5±19,0 нг/л), IL-6 (96,9±7,1 нг/л) та (95,0±7,6 нг/л) відповідно, (p<0,05), що свідчить про активацію неспецифічних факторів локального імунітету, в якому про- та протизапальні цитокини грають провідну роль.

При імунологічному дослідженні показників клітинної та гуморальної ланок системного імунітету визначено збільшення CD3+(1,49±0,08), CD4+ (0,65±0,06) та (0,69±0,09), CD16+ (0,54±0,05) та (0,54±0,04), CD4+/CD8+ (2,38±0,38) та (2,32±0,33), відсотку фагоцитозу (71,6±2,7) та (69,1±4,17), ЦІК (87,3±4,89) та (82,2±6,44), зниження концентрацій IgM (1,63±0,15 мг/л) та (1,63±0,2 мг/л), IgA (2,37±0,14 мг/л) та (2,47±0,11 мг/л), індексу фагоцитозу (8,3±1,39) та (7,4±1,11) відповідно, (р<0,05).

8. При порівняльній оцінці результатів кліничного, бактеріологічного та імунологічного досліджень ефективність фотодинамічної терапії при неспецифічному бактеріальному та кандидозному вульвовагінітах у жінок репродуктивного віку склала 93,8% та 92,5% відповідно.

Ефективність традиційної терапії у жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітах склала 80,6% та 79,2% відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності та оптимізації методів лікування жінок репродуктивного віку з неспецифічним бактеріальним та кандидозним вульвовагінітами, після кліничного та мікробіологічного досліджень, доцільно проводити імунологічне дослідження показників гуморальної ланки локального імунітету: IgA, IgM, IgG, sIgA, лактоферіну цервикального слизу, лізоциму, про- та протизапальних цитокінів IL-1в, IL-6, IL-8, також клітиної та гуморальної ланки системного імунітету: субпопуляції Т-лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+), NK клітин (CD16+), імунорегуляторного індексу, відсотку та індексу фагоцитозу нейтрофілів у периферичної крові.

2. З метою ефективної ерадикації та елімінації патогеної та умовно-патогеної мікрофлори нижнього відділу геніталій рекомендовано застосування фотодинамічної терапії за певною методикою: після однократної обробки слизової оболонки піхви та шийки матки 1% водяним розчином метиленового синього у концентрації (1:25) послідовно впливати некогерентним світловим випромінюванням червоного та синього спектрів у діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм та 0,450 - 0,520 мкм відповідно протягом 120 сек.

3. З метою стимуляції неспецифічних факторів протиінфекційного захисту генітального тракту, на 3 добу лікування рекомендовано проводити вплив некогерентним світловим випромінюванням червоного спектру у діапазоні довжин хвиль 0,670 - 0,690 мкм протягом 3-5 хвилин.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

Доленко О.В. Экспериментальное обоснование применения фотодинамической терапии в лечении неспецифических вульвовагинитов у женщин репродуктивного возраста / О.В. Доленко // Медицина сегодня и завтра. - 2005.- №3.- С.17-20.

Доленко О.В. Показники імуноглобулінів та лізоциму цервікального слизу при фотодинамічній терапії неспецифічних бактеріальних вульвовагінітів і цервіцитів / О.В. Доленко // Експериментальна та клінична медицина - 2006. - №2 - С.141-143.

...