Корекція дисбіотичних порушень в ротовій порожнині в профілактиці і лікуванні ускладнень при протезуванні зубними частковими знімними пластинковими протезами
Вивчення впливу дисбіотичних порушень при ортопедичному лікуванні часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами. Розробка та впровадження в практику медикаментозний комплекс нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.07.2015 |
| Размер файла | 41,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
КОРЕКЦІЯ ДИСБІОТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ В ПРОФІЛАКТИЦІ І ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ПРОТЕЗУВАННІ ЗУБНИМИ ЧАСТКОВИМИ ЗНІМНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ
14.01.22 - стоматологія
ДІВНИЧ Тетяна Ярославівна
Одеса - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Рожко Микола Михайлович, Державний вищий навчальний заклад «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології
доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів-ортопедів
Захист відбудеться «15» листопада 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).
Автореферат розісланий «14» жовтня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня
АНОТАЦІЯ
Дівнич Т.Я. Корекція дисбіотичних порушень в ротовій порожнині в профілактиці і лікуванні ускладнень при протезуванні зубними частковими знімними пластинковими протезами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2010.
Дисертація присвячена вивченню впливу дисбіотичних порушень при ортопедичному лікуванні часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами залежно від різних термінів їх користування та пошук шляхів нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини.
Під нашим оглядом, лікуванням та клінічним спостереженням перебувало 287 пацієнтів, 180 пацієнтам проводилося заміщення часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами. Вивчали зміни мікрофлори ротової порожнини до протезування та клінічно оцінювали стан тканин протезного ложа, після проведеного ортопедичного лікування безпосередньо та у віддалені терміни. Лабораторні дослідження дозволили використовувати “Кофол”, “Тимсал”, “Ісла-Моос”, “Хлорофіліпт” в клініці ортопедичної стоматології. В процесі проведення корекції мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів, які користуються частковими знімними пластинковими протезами, нами доведено, що найбільш ефективними виявилися медичні препарати “Ісла-Моос” і “Хлорофіліпт”, які нормалізували резидентну мікрофлору та сприяли пригніченню умовно-патогенної та патогенної мікрофлори ротової порожнини, що дозволяє подовжити термін користування пацієнтами частковими знімними пластинковими протезами. Розроблено і впроваджено в практику медикаментозний комплекс (“Ісла-Моос” і “Хлорофіліпт”) у пацієнтів з частковими знімними пластинковими протезами. Доведена ефективність запропонованого комплексу за даними клінічних, мікробіологічних показників у найближчі та віддалені терміни спостереження.
Ключові слова: зубний частковий знімний пластинковий протез, мікрофлора ротової порожнини, медикаментозна корекція мікрофлори ротової порожнини, мікробіоценоз ротової порожнини, ісла-моос, хлорофіліпт.
АННОТАЦИЯ
Дивнич Т.Я. Коррекция дисбиотических нарушений в ротовой полости в профилактике и лечении осложнений при протезировании зубными частичными съемными пластиночными протезами. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение “Институт стоматологии АМН Украины”, Одесса, 2010.
Диссертация посвящена изучению влияния дисбиотических нарушений при ортопедическом лечении частичных дефектов зубных рядов частичными съемными пластиночными протезами в зависимости от разных сроков пользования ими и поиск путей нормализации микробиоценоза ротовой полости.
Впервые на основании изучения изменений микрофлоры ротовой полости в зависимости от разных сроков пользования частичными съемными пластиночными протезами, установлено, что уменьшается резидентная микрофлора ротовой полости на фоне роста транзиторной микрофлоры.
Впервые после проведенного ортопедического лечения пациентов ЧЗПП с целью нормализации микробиоценоза ротовой полости у пациентов в разные сроки пользования проведена медикаментозная коррекция, благодаря которой у пациентов из ЧЗПП сроком пользования 1 месяц и 1 год достигнуто стабилизации микробиоценоза ротовой полости препаратом “Исла-Моос” и у пациентов со сроком пользования ЧЗПП 3-4 года нормализацию микрофлоры ротовой полости достигнуто препаратом “Хлорофилипт”.
Под нашим обследованием, лечением и клиническим наблюдением, находилось 287 пациентов, 180 пациентам проводилось замещение частичных дефектов зубных рядов частичными съемными пластиночными протезами. Изучали изменения микрофлоры ротовой полости до протезирования и клинически оценивали состояние тканей протезногьо ложа, после проведенного ортопедического лечения непосредственно и в отдаленные сроки. Лабораторные исследования позволили использовать “Кофол”, “Тимсал”, “Исла-Моос”, “Хлорофилипт” в клинике ортопедической стоматологии. С целью оценки спектра прямого противомикробного действия фитопрепаратов относительно разных видов микроорганизмов применен метод диффузии в агар. Методом серийных разведений в агаре установлены эффективные действующие концентрации “Хлорофилипта” и “Исла-Моос” относительно условно патогенных и патогенных микроорганизмов, выделенных из слизистой оболочки протезного ложа, поверхности частичных съемных пластиночных протезов пациентов.
В процессе проведения коррекции микрофлоры ротовой полости у пациентов, которые пользуются частичными съемными пластиночными протезами, нами доказано, что наиболее эффективными оказались медицинские препараты “Исла-Моос” и “Хлорофилипт”, которые нормализовали резидентную микрофлору и способствовали нормализации условно патогенной и патогенной микрофлоры ротовой полости, что позволяет продлить срок пользования пациентами частичными съемными пластиночными протезами. Разработано и внедрено в практику медикаментозный комплекс (“Исла-Моос” и “Хлорофилипт”) у пациентов с частичными съемными пластиночными протезами. Доказана эффективность предложенного комплекса по данным клинических, микробиологических показателей в ближайшие и отдаленные сроки наблюдения.
На основе клинических, лабораторных исследований дисбиотических изменений микрофлоры ротовой полости, которые возникают в процессе пользования пациентами частичными съемными пластиночными протезами нами предложен медикаментозный комплекс, который позволил пациентам продлить срок пользования частичными съемными пластиночными протезами и способствовать стабилизации эффекта после проведенной коррекции микробиоценоза ротовой полости.
Ключевые слова: зубной частичный съемный пластиночный протез, микрофлора ротовой полости, медикаментозная коррекция микрофлоры ротовой полости, микробиоценоз ротовой полости, исла-моос, хлорофилипт.
ANNOTATION
Divnych T.Y. Correction of oral cavity disbiotic disturbance in prevention and treatment of complications in case of tooth replacement with dentures removable partial laminar dentures. - Manuscript.
Thesis for the degree of candidate's of medical sciences. Specialty 14.01.22 - dentistry. State Institution “Institute of dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odesa, 2010.
The thesis deals with the investigation of disbiotic disturbance influence in case of prosthetics treatment of partial dentures defects with removable partial laminar dentures depending upon different terms of their usage and search of ways of oral microbiocenosis normalization. 287 patients were observed by us, 180 patients received replacement of partial dentures defects with removable partial laminar dentures. We had studied changes in oral microflora before prosthetic treatment and made the clinicall evaluation of the prosthetic bed both immediately after prosthetic treatment and at a later time. Laboratory investigations allowed using "Kofol”, “Tymsal”, “Isla-Moos”, “Chlorophylliptum” in prosthetic dentistry clinic. While correcting oral microflora of patients using removable partial laminar dentures we have proved that “Isla-Moos” and “Chlorophylliptum” are the most effective drugs. They normalized resident microflora and contributed to the inhibition of opportunistic pathogenic and pathogenic oral microflora that allowed prolonging the term of removable partial laminar dentures usage. We developed drug complex (“Isla-Moos” and “Chlorophylliptum”) and introduced it into medical practice in patients with removable partial laminar dentures. We proved the effectiveness of the proposed complex according to clinical and microbiological score in the immediate and long-terms follow-up.
Keywords: dentures removable partial laminar dentures, oral microflora, drug correction of oral microflora, oral microbiocenosis, Isla-Moos, Chlorophylliptum.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема часткової втрати зубів і протезування частковими знімними пластинковими протезами залишаються актуальними і на сьогодні. Метод ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів є найпоширенішим, має найбільшу кількість показань і найменшу кількість протипоказань, а також є найдоступнішим для більшості людей.
Слід зауважити, що потреба населення в знімному протезуванні досить висока, і досягає у літніх осіб майже 100% (Лабунець В.А., 1999, Маслов О.В., 2003 та ін.).
На сучасному етапі розвитку ортопедичної стоматології лікування дефектів зубів і зубних рядів, які супроводжуються введенням в ротову порожнину зубних протезів - чужерідних тіл, повинно розглядатися з урахуванням комплексного впливу на всю зубощелепну систему, так як він здійснює не тільки профілактичну, лікувальну, але й побічну дію на навколишні тканини і органи ротової порожнини, а також сприяє розвитку патогенної мікрофлори (Лебеденко И.Ю., 1995, Щербаков А.С., 2004).
Ступінь дії мікрофлори, особливо кислотопродукуючої, на пластмаси залежить від терміну користування протезами. При тривалому користуванні протезами мікроорганізми проникають в товщину пластмаси на 1,5 - 2 мм та можуть розмножуватися і рости в поверхневих шарах базису протеза, а також в його товщині (Кузнєцов В.В., 2002).
Серед причин виникнення патологічних змін на слизовій оболонці протезного ложа є наявність вільного мономеру, шорсткість жорстких акрилових базисів на внутрішній поверхні базисів пластинкових протезів, колонізація внутрішньої поверхні базисів знімних протезів грибками C. albicans, що виникає при зниженій імунній резистентності організму, з подальшим заселенням грибками слизової оболонки та запаленням протезного ложа. Крім того, значна кількість пацієнтів страждають надмірною чутливістю до акрилових пластмас (Палков Т.А., 2000).
Важливим напрямком, що забезпечує повноцінне довготривале використання часткових знімних пластинкових протезів, є профілактика ускладнень, які виникають саме через недотримання гігієни ротової порожнини.
Агресивність мікробного середовища ротової порожнини спонукає клініцистів до постійного пошуку та вдосконалення способів і засобів його зменшення. У зв'язку з чим на сьогоднішній день питання проведення повноцінної і адекватної антимікробної терапії з використанням науково- обґрунтованої стратегії та тактики в застосуванні антимікробних засобів залишаються достатньо актуальними і відкритими (Юдина Н.А., 2005). При цьому корекція мікробіологічних порушень набуває обов'язкової клінічної необхідності в комплексній терапії захворювань слизової оболонки ротової порожнини.
Зважаючи на вище наведене питання медикаментозної корекції мікробіоценозу ротової порожнини у пацієнтів із ЧЗПП з врахуванням термінів їх використання є достатньо актуальним та стане метою нашого дослідження.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти і кафедри біологічної і медичної хімії Державного вищого навчального закладу "Івано-Франківський національний медичний університет" МОЗ України «Вивчення стану стоматологічного здоров'я населення західного регіону України та розробка пропозицій щодо його збереження та покращення» (№ ДР 0107U004631), де дисертант була виконавцем окремого фрагменту даної роботи.
Мета дослідження - підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів за допомогою часткових знімних пластинкових протезів на основі розробки способів медикаментозної корекції змін мікробіоценозу ротової порожнини залежно від термінів користування ортопедичними конструкціями.
Завдання дослідження полягають в наступному:
1. Вивчити вплив термінів користування частковими знімними пластинковими зубними протезами на мікрофлору ротової порожнини.
2. Обгрунтувати на основі лабораторних досліджень вибір медичних препаратів, які впливають на мікробіоценоз ротової порожнини та сприяють його нормалізації.
3. На підставі порівняльного аналізу одержаних результатів клінічних та лабораторних досліджень виявити ефективні препарати для нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини.
4. Провести аналіз отриманих результатів при використанні препаратів у різних групах пацієнтів залежно від різних термінів користування частковими знімними пластинковими протезами.
Об'єкт дослідження - мікрофлора та мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів із частковими знімними пластинковими протезами в різні терміни користування ними.
Предмет дослідження - ефективність ортопедичного лікування частковими знімними пластинковими протезами з застосуванням медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини в різні терміни користування ними.
Методи дослідження: клінічні - для оцінки клінічної ситуації, проведення санації ротової порожнини, оцінка клінічних змін слизової оболонки ротової порожнини після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів частковими знімними пластинковими протезами; лабораторні - для оцінки спектру прямої протимікробної дії та встановлення ефективно діючих концентрацій фітопрепаратів, статистичні - для оцінки достовірності результатів ефективності медикаментозної корекції мікробіоценозу ротової порожнини після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів ЧЗПП.
Наукова новизна. Вперше на підставі вивчення мікрофлори ротової порожнини залежно від різних термінів користування частковими знімними пластинковими протезами, встановлено, що зменшується резидентна мікрофлора ротової порожнини на фоні зростання транзиторної мікрофлори.
За допомогою лабораторного дослідження визначено препарати, які впливають на мікробіоценоз ротової порожнини. Завдяки своєму бактерицидному, протизапальному ефектам препарати “Ісла-Моос” та “Хлорофіліпт” рекомендовано для використання в клініці ортопедичної стоматології.
Вперше розроблено, обґрунтовано та опрацьовано способи медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини фітопрепаратами у пацієнтів із знімними конструкціями зубних протезів в різні терміни користування ними, застосування яких забезпечує більш виражену позитивну динаміку щодо зменшення колонізації ротової порожнини транзиторною мікрофлорою з високим рівнем вірулентності (патент на корисну модель № 40341 від 10.04.2009 р. та патент на корисну модель № 44302 від 25.09.2009 р.)
Вперше доведено, що застосування препарату «Ісла-Моос» у пацієнтів з частковими зубними пластинковими протезами в терміни 1 місяць та 1 рік після ортопедичного лікування призводить до стабілізації мікробіоценозу ротової порожнини, а використання препарату “Хлорофіліпт” у пацієнтів з терміном користування частковими зубними пластинковими протезами 3-4 роки повністю нормалізує мікрофлору ротової порожнини.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено, клінічно та лабораторно обґрунтовано застосування медичних препаратів у пацієнтів з частковими знімними пластинковими протезами в різні терміни користування, які на фоні збереження резидентної мікрофлори ротової порожнини зменшили ступінь колонізації та частоту висівання транзиторної мікрофлори.
Використання запропонованого способу медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів із ЧЗПП в різні терміни користування подовжує терміни користування протезами та забезпечує профілактику уражень слизової оболонки порожнини рота.
Результати наукових досліджень впроваджено в лікувальний процес ортопедичних відділень обласної та міської стоматологічних поліклінік м. Івано-Франківська, ортопедичного відділення стоматологічної поліклініки ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, відділу ортопедичної стоматології ДУ «Інститут стоматології АМН України».
Матеріали дисертації використовуються в навчальному і лікувальному процесі кафедри ортопедичної стоматології та кафедри стоматології факультету післядипломної освіти ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів-ортопедів ВНДЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, кафедри ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ, кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею здобувача. Автор особисто провела патентний пошук, облік та аналіз первинного матеріалу та науково-медичної літератури, сформулювала мету та завдання роботи, розподіл та підбір пацієнтів дослідних груп та групи порівняння. Самостійно обстежено та проведено лікування в динаміці 287 хворих. Розроблено та сформовано базу даних, проведено статистичну обробку результатів дослідження, узагальнення результатів роботи оформлено в дисертації.
Участь здобувача є визначальною у наукових розробках, які висвітлені у публікаціях, патентах України на корисні моделі, інформаційних листах, опублікованих у співавторстві.
Клінічні дослідження проведені на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» (зав. каф. - д.мед.н., проф. М.М. Рожко)1 та Івано-Франківського геріатричного пансіонату; лабораторні дослідження проведені на базі мікробіологічної лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” (зав. каф. - д.мед.н., проф. Р.В. Куцик)
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на Звітній науково-практичній конференції лікарів-інтернів (Івано-Франківськ, 2005), Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» (Івано-Франківськ, 2009), VІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Сьогодення та майбутнє медицини» (Вінниця, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 3 статті у фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 3 патенти на корисну модель, 1 тези в матеріалах наукової конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 230 сторінках машинописного шрифту, складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу результатів дослідження та їх узагальнення, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить в собі 265 найменувань (з них латиною - 30), додатків. Робота ілюстрована 68 рисунками, 36 таблицями.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи під нашим оглядом, лікуванням та клінічним спостереженням перебувало 287 пацієнтів без вираженої соматичної патології. Для усунення ускладнень, які виникають в процесі користування частковими знімними пластинковими протезами і зміну мікрофлори ротової порожнини залежно від терміну користування ними, нами було сформовано 4 групи пацієнтів. Першу групу - групу порівняння, складали 32 пацієнти з частковими дефектами зубних рядів, які раніше не користувались частковими знімними пластинковими протезами. Друга група (60 пацієнтів) - це пацієнти з частковими знімними пластинковими протезами через 1 місяць після протезування, яка складалася з підгруп: а - 40 пацієнтів в якості медикаментозної корекції отримували препарат “Ісла-Моос” (по 1 пастилці 5 разів на день протягом 10 днів), б і в - кожна підгрупа включала по 10 пацієнтів, яким призначали препарати “Кофол”( по 1 льодянику 5 разів на день протягом 10 днів) і “Тимсал” (обробляли ротову порожнину 3 рази на день протягом 10 днів) відповідно. Третя група (60 пацієнтів) - пацієнти з частковими знімними пластинковими протезами через 1 рік після протезування складалася з підгруп: а - 40 пацієнтів отримували медичний препарат “Ісла-Моос” (по 1 пастилці 5 разів на день протягом 10 днів), ”, б і в - кожна підгрупа включала по 10 пацієнтів, яким призначали препарати “Кофол” ( по 1 льодянику 5 разів на день протягом 10 днів) і “Тимсал” (обробляли ротову порожнину 3 рази на день протягом 10 днів) відповідно. Четверту групу складали 60 пацієнтів з частковими знімними пластинковими протезами через 3-4 роки після протезування, яка розподілилась на підгрупи: а - 20 пацієнтів, яким проводилася корекція препаратом “Ісла-Моос” (по 1 пастилці 5 разів на день протягом 10 днів), б - 20 пацієнтів, яким проводилася корекція комплексом препаратів “Ісла-Моос” та “Хлорофіліпт”, в - 20 пацієнтів, в якості медичного препарату застосовували “Хлорофіліпт” (по 1 таблетці 5 разів на день протягом 7 днів).
За пацієнтами вище зазначених груп проводилось динамічне спостереження та клініко-лабораторне обстеження до корекції, після корекції препаратами, через 3, 6, 12 місяців після проведення медикаментозної корекції.
В клініці ортопедичної стоматології для огляду пацієнта використовували стандартний метод клінічного обстеження хворого, а також враховували вік пацієнта, величину дефекту зубних рядів, стан тканин ПЛ, наявність алергічних реакцій на пластмасу, терміни користування протезом, відповідність базису протеза до протезного ложа, гігієнічний стан ротової порожнини та інші фактори. Базиси часткових знімних пластинкових протезів виготовлялись з метакрилової пластмаси гарячої полімеризації “Фторакс” методом литтєвого пресування.
В процесі лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами ставили вимоги, які ґрунтувалися на догляді за ротовою порожниною. А саме, велике значення надавалося рекомендаціям чистити ЧЗПП до і після вживання їжі. Пропонували пацієнтам полоскати рот відварами ромашки, шалфею. Пацієнтам, які не користувалися протезами вночі, рекомендували чистити і зберігати його в пластмасовій коробці.
З метою медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини пацієнтів, які користуються ЧЗПП залежно від термінів користування ними, нами вибрано медичні препарати: “Кофол” ("Charak Pharma Pvt. Ltd.", Індія) (Наказ МОЗ України 542 від 24.11.2003, номер реєстраційного посвідчення UA/0102/01/01; Наказ МОЗ України 123 від 13.03.2008, номер реєстраційного посвідчення UA/904/01/01, UA/905/01/01, UA/907/01/01, UA/908/01/01); “Тимсал” ("Herbapol" The Cracow Herb Company S.A., Польща) (Наказ МОЗ України 240 від 14.05.2004, номер реєстраційного посвідчення UA/1000/01/01; Наказ МОЗ України 720 від 16.11.2007, номер реєстраційного посвідчення UA/1000/01/01); “Ісла-Моос” ("Engelhard Arzneimittel GmbH & Co. KG", Німеччина) (Наказ МОЗ України 597 від 03.12.2004, номер реєстраційного посвідчення UA/2188/01/01; Наказ МОЗ України 107 від 15.02.2010, номер реєстраційного посвідчення UA/2188/01/01); “Хлорофіліпт” (Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС", Харків/Дніпропетровськ, Україна) (Наказ МОЗ України 834 від 15.12.2006, номер реєстраційного посвідчення UA/1556/01/01).
Вивчення мікробіоценозу слизової оболонки ротової порожнини пацієнтів з частковими знімними пластинковими протезами в різні періоди після протезування з проведенням медикаментозної корекції змін мікрофлори ротової порожнини здійснювали бактеріологічним методом.
З метою оцінки спектру прямої протимікробної дії фітопрепаратів відносно різних видів мікроорганізмів застосовано метод дифузії в агар. Методом серійних розведень в агарі встановлено ефективні діючі концентрації “Хлорофіліпту” та “Ісла-Моoс” відносно умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, виділених із слизової оболонки протезного ложа, поверхні часткових знімних пластинкових протезів пацієнтів.
Препарати “Хлорофіліпт” та “Ісла-Моoс” володіють широким спектром протимікробної активності, яка поширюється на патогенні та умовно-патогенні види мікроорганізмів. Протимікробна дія активних компонентів препаратів “Хлорофіліпт” та “Ісла-Моoс” носить виражений бактерицидний характер і реалізується в однаковій мірі як відносно антибіотикочутливих, так і антибіотикорезистентних штамів бактерій.
Оцінку достовірності відмінностей між порівнюваними величинами здійснювали за допомогою t-критерію Стьюдента та достовірності відмінностей при альтернативному варіюванні. Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою пакетів стандартних програм “Statistikа 6.0” та МS Excel.
Результати дослідження та їх обговорення. З метою вирішення поставлених завдань нами було обстежено 287 пацієнтів, 180 пацієнтам проведено ортопедичне лікування часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами, які звернулися в клініку кафедри стоматології факультету післядипломної освіти ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” та на базі Івано-Франківського геріатричного пансіонату.
Для порівняння та аналізу результатів після проведеного ортопедичного лікування з наступною медикаментозною корекцією мікрофлори в різні терміни після протезування нами була створена група порівняння осіб з частковими дефектами зубних рядів, які раніше не протезувались. Проведені мікробіологічні дослідження показали, що в групі порівняння серед представників резидентної мікрофлори ротової порожнини у 100% пацієнтів висівалися б-гемолітичні стрептококи і ступінь колонізації їх на поверхні ЧЗПП становив 5,12±0,19 lg КУО/см2. Висівалися Neisseria sicca, Micrococcus luteus, Neisseria sicca, Micrococcus luteus. В усіх представників транзиторної мікрофлори з низьким рівнем вірулентності (Bacillus, Staphylococcus epidermidis, в- Streptococcus) ступінь колонізації і частота висівання знаходилися практично в однакових. Ступінь колонізації представників транзиторної мікрофлори ротової порожнини з високим рівнем вірулентності становив E. сoli - 1,27±0,37 lg КУО/см2, St. аureus - 0,87±0,30 lg КУО/см2, Ps. аeruginosa - 0,45±0,27 lg КУО/см2. Дріжджеподібні гриби роду Candida - 0,58±0,25 lg КУО/см2.
Беручи за основу класифікацію дисбактеріозу Хазанової В.В. (1996) проведені мікробіологічні дослідження дозволили виявити у пацієнтів групи порівняння, значну частину серед усіх ступенів дисбактеріозу становив ІІ ступінь (59%±0,17), ІІІ ступінь дисбактеріозу (22%±0,14), І ступінь дисбактеріозу (19%±0,14).
У пацієнтів 2-ї та 3-ї груп після ортопедичного лікування нами застосовувалися різні препарати з метою вибору найоптимальнішого по клінічних та мікробіологічних дослідженнях для нормалізації мікрофлори ротової порожнини. Згідно з нашими результатами такі медичні препарати як “Кофол” і “Тимсал” не впливали на резидентну мікрофлору у 2-й та 3-й групах порівняно з препаратом “Ісла-Моос”.
Що стосується транзиторної мікрофлори ротової порожнини з низьким рівнем вірулентності, то відзначали, що медичний препарат “Ісла-Моос” у 2-й і 3-й групах є ефективнішим, ніж “Кофол” і “Тимсал”, про це свідчить ступінь колонізації поверхні ЧЗПП мікроорганізмами, який зменшився у 2,5-4,5 рази при використанні “Ісла-Моос” (0,07±0,07 lg КУО/см2) порівняно з “Кофол” і “Тимсал”.
Медичний препарат “Ісла-Моос” виявився ефективнішим відносно “Кофол” і “Тимсал” у пацієнтів 2-ї та 3-ї груп щодо транзиторної мікрофлори ротової порожнини з високим рівнем вірулентності. Ступінь колонізації поверхні базисів протезів St. aureus у 2а підгрупі (0,07±0,07 lg КУО/см2) (р?0,01) та 3а підгрупі (0,12±0,08 lg КУО/см2) (р?0,05), що менше у 9,5 рази у 2б підгрупі (0,67±0,45 lg КУО/см2) та у 15 разів у 2в підгрупі (1,04±0,53 lg КУО/см2) порівняно 2а підгрупою (р?0,001), а також у 5,3 рази у 3б та 3в підгрупах (0,64±0,43 lg КУО/см2) порівняно 3а підгрупою (0,12±0,08 lg КУО/см2) (р?0,05).
Ступінь колонізації Escherichia coli поверхні ЧЗПП у 2а підгрупі становив 0,05±0,05 lg КУО/см2 після проведеної корекції, що менше як у 2б підгрупі у 6 разів (0,30±0,30 lg КУО/см2) та менше у 15 разів як у 2в підгрупі (0,74±0,49 lg КУО/см2) (р?0,001). У 3а підгрупі ступінь колонізації після використання препаратів дорівнював 0,11±0,08 lg КУО/см2, даний результат менший у 8,5 рази у 3б та 3в підгрупах (0,94±0,48 lg КУО/см2) (р?0,001) порівняно з 3а підгрупою.
Ступінь колонізації дріжджеподібних грибів роду Candida на поверхні ЧЗПП після проведеної корекції у 2а підгрупі становив 0,1±0,07 lg КУО/см2, що менше у 7 разів як у 2б підгрупі (0,74±0,49 lg КУО/см2) (р?0,01) та практично в 10 разів менше, ніж у 2в підгрупі (0,97±0,50 lg КУО/см2) (р?0,001). У 3а підгрупі після проведеної корекції пацієнтів з ЧЗПП препаратом “Ісла-Моос” ступінь колонізації дріжджеподібних грибів роду Candida дорівнює 0,08±0,08 lg КУО/см2, цей показник менший у 13 разів у 3б підгрупі (1,07±0,55 lg КУО/см2) (р?0,001) та в 12 разів менше як у 3в підгрупі (0,97±0,50 lg КУО/см2) (р?0,001).
Тому після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів з частковою втратою зубів з метою медикаментозної корекції дисбіотичних змін мікрофлори ротової порожнини більш доцільним став вибір препарату “Ісла-Моос” ґрунтуючись на клінічних і мікробіологічних дослідженнях препарати “Кофол” і “Тимсал” виявились неефективними щодо умовно-патогенної та патогенної мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів з ЧЗПП терміном користування 1 міс. та 1 рік.
Пацієнтам на основі мікробіологічних та клінічних досліджень, а також суб'єктивних реакцій пацієнтів дозволили класифікувати дисбактеріози і в подальшому проводити медикаментозну корекцію дисбіозу мікрофлори ротової порожнини. Дисбактеріоз І ступеню у пацієнтів 2а підгрупи характерний для 37,5%±0,15 пацієнтів, а для пацієнтів 3а підгрупи - 30%±0,14. Дисбактеріоз ІІ ступеню у пацієнтів 2а підгрупи спостерігався у 57,5%±0,15 пацієнтів, а для пацієнтів 3а підгрупи - 47,5%±0,15. Дисбактеріоз ІІІ ступеню у пацієнтів 2а та 3а підгруп характерний для 12,5%±0,10 пацієнтів.
Ступінь колонізації та частота висівання представників резидентної мікрофлори та транзиторної мікрофлори з низьким рівнем вірулентності ротової порожнини на поверхні ЧЗПП у пацієнтів 2а та 3а підгрупах до корекції та після корекції препаратом “Ісла-Моос” практично не змінювався.
Ступінь колонізації Staphylococcus epidermidis та в- Streptococcus у пацієнтів 2а підгрупи після корекції препаратом “Ісла-Моос” становив 0,07±0,07 lg КУО/см2, це майже в 6 разів менше як до корекції (0,40±0,17 lg КУО/см2) (р?0,05). У 3а підгрупі ступінь колонізації даного мікроорганізма після застосування препарату дорівнював 0,14±0,10 lg КУО/см2, що в 2,3 рази менше як результати до корекції (0,33±0,16 lg КУО/см2). Після використання препарату “Ісла-Моос” у пацієнтів з ЧЗПП терміном користування 1 рік (3а підгрупа) ступінь колонізації в- Streptococcus становив 0,05±0,05 lg КУО/см2, що менше у 8 разів як до корекції (0,39±0,22 lg КУО/см2).
Ступінь колонізації поверхні базисів протезів St. aureus після проведення медикаментозної корекції ротової порожнини у пацієнтів медичним препаратом “Ісла-Моос” у 2а підгрупі зменшився в 6 разів (0,07± 0,07 lg КУО/см2) (р?0,05) і частота висівання в 4,3 рази (3%), а в 3а - в 3,4 рази (0,12±0,08 lg КУО/см2) та частота висівання в 2,6 рази (5%) порівняно з вихідними даними.
Після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів та з наступною корекцією мікрофлори ротової порожнини препаратом “Ісла-Моос” з метою її нормалізації нами виявлено, що ступінь колонізації поверхні ЧЗПП Escherichia coli зменшився у 12 разів - 0,05±0,05 lg КУО/см2 у 2а підгрупі (р?0,05) та в 6,4 рази - 0,11±0,08 lg КУО/см2 у3а підгрупі (р?0,05), а також частота висівання відповідно зменшилася в 4,3 рази (3%) та 3,6 рази (5%) порівняно з даними до корекції препаратом “Ісла-Моос”.
У пацієнтів 2а та 3а підгрупах ступінь колонізації поверхні базисів протезів дріжджеподібними грибами роду Candida після застосування препарату “Ісла-Моос” зменшився у 6 (0,10±0,07 lg КУО/см2) (р?0,05) та 7,5 разів (0,08±0,08 lg КУО/см2) (р?0,01) відповідно, а частота висівання зменшилася у 3 рази - 5% (2а підгрупа) та в 6 разів - 3% (3а підгрупа) порівняно з результатами до корекції цим препаратом.
Проведена корекція мікробіоценозу ротової порожнини препаратом “Ісла-Моос” виявила, що у пацієнтів 2а підгрупи не виявлено дисбактеріоз у 85%±0,11, а в пацієнтів 3а - у 70%±0,14, даний факт свідчить про те, що вказаний медичний препарат призводить до нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини у більшості пацієнтів. Хоча у 12,5%±0,10 пацієнтів (2а підгрупа) та у 25%±0,13 пацієнтів (3а підгрупа) виявлено ІІ ступінь дисбактеріозу, у 2,5%±0,05 пацієнтів (3а підгрупа) виявлено ІІІ ступінь дисбактеріозу.
Віддаленими результатами (3міс., 6 міс., 1 рік) після ортопедичного лікування пацієнтів та медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини характеризуються тим, що усі практично представники резидентної мікрофлори ротової порожнини залишалися сталими протягом цього часу. в- Streptococcus, Bacillus, Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli та Ps. aeruginosa протягом 3-6 міс. не висівалися, а через 1 рік повернулися до показників вихідного рівня препарату “Ісла-Моос”. Ступінь колонізації поверхні базисів протезів дріжджеподібними грибами роду Candida через 3міс. - 1 рік після корекції у 2а підгрупі становив 0,24±0,16 lg КУО/см2 та у 3а підгрупі - 0,14±0,14 lg КУО/см2 .
Препарат “Ісла-Моос” нормалізує мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів з часковими дефектами зубних рядів 2а та 3а підгруп.
Насамперед ми проводили мікробіологічні дослідження для виявлення змін в системі мікробіоценозу ротової порожнини і встановлення ступеню дисбактеріозу. У пацієнтів 4а підгрупи перед корекцією препаратом “Ісла-Моос” в однаковій мірі виявлялись ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу і становили 50%±0,22, що свідчило про значне порушення мікробіоценозу ротової порожнини.
У пацієнтів 4б підгрупи перед корекцією комбінацією препаратів “Ісла-Моос”+“Хлорофіліпт” виявлявся ІІ ступінь дисбактеріозу 55%±0,22, дещо менше ІІІ ступінь дисбактеріозу - 40%±0,21 і тільки в одного пацієнта встановили І ступінь дисбактеріозу - 5%±0,10.
У пацієнтів 4в підгрупи найбільшим був показник дисбактеріозу ІІІ ступеню 50%±0,22, дещо менше виявляли ІІ ступінь дисбактеріозу - 45%±0,22, тільки в одного пацієнта встановили І ступінь дисбактеріозу - 5%±0,10. Відповідно до цих даних пацієнтам з терміном користування ЧЗПП 3-4 роки необхідно проводити корекцію мікробіоценозу ротової порожнини, в іншому випадку це унеможливлює користування пацієнтом протезом..
У пацієнтів 4-ї групи після проведеного ортопедичного лікування з наступною корекцією мікрофлори ротової порожнини ступінь колонізації і частота висівання резидентної мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів 4а та 4б підгруп були практично однаковими, а в 4в підгрупі дещо зросли.
У 4в підгрупі Corynebacterium xerosis та в- Streptococcus не висівалися у 4в. Ступінь колонізації у 4в підгрупі Bacillus та Staphylococcus epidermidis становив 0,15±0,15 lg КУО/см2, що в 7 разів менше ніж у 4а та 4б підгрупах, а частота висівання дорівнювала 5%, що в 6 разів (4а підгрупа) та в 3 рази менше (4б підгрупа).
St. aureus, Escherichia coli та Ps. aeruginosa у пацієнтів 4в підгрупи зовсім не висівалися після проведеної корекції, а ступінь колонізації поверхні ЧЗПП дріжджеподібними грибами роду Candida становив 0,32±0,22 lg КУО/см2, що в 5 разів менше ніж у 4а та 4б підгрупах, частота висівання дорівнювала 10%, що менше в 4 рази як у 4а та 4б підгрупах.
Корекція мікробіоценозу ротової порожнини препаратом “Хлорофіліпт” у пацієнтів 4в підгрупи позитивно вплинула, у 80%±0,18 пацієнтів не виявляли дисбактеріоз і тільки у 20%±0,18 пацієнтів наявний ІІ ступінь дисбактеріозу. Після проведення медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини пацієнти скарг не пред'яляли і клінічно на СОПЛ ознак сухості, запалення не спостерігали.
Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що препарати “Ісла-Моос” (4а підгрупа) та комбінація “Ісла-Моос”+“Хлорофіліпт” (4б підгрупа) не впливали на мікрофлору та не сприяли її нормалізації у пацієнтів, які користуються ЧЗПП 3-4 роки, а медичний препарат “Хлорофіліпт” володіє широким спектром протимікробної дії відносно умовно-патогенної та патогенної мікрофлори ротової порожнини.
Віддаленими результатами (3 міс., 6 міс., 1 рік) після ортопедичного лікування пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів з наступним проведенням медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини характеризуються тим, що усі представники резидентної мікрофлори ротової порожнини залишаються сталими протягом цього часу у пацієнтів, яким призначали медичний препарат “Хлорофіліпт”.
У 4в підгрупі в період через 3 міс., 6 міс. після проведення корекції мікробіоценозу ротової порожнини у пацієнтів з ЧЗПП не виявляли дисбактеріоз у 80%±0,18 пацієнтів, а дисбактеріоз ІІ ступеню виявлявся у 20%±0,18 пацієнтів. Через 1 рік після проведеної корекції медичним препаратом “Хлорофіліпт” встановили, що не виявляли дисбактеріоз у 60%±0,21 пацієнтів, ІІ ступінь дисбактеріозу характерний для 30%±0,20 пацієнтів, ІІІ ступінь дисбактеріозу становив 10%±0,13.
Staphylococcus epidermidis та в- Streptococcus протягом 3-6 міс. та 1 року не висівалися у пацієнтів 4в підгрупи після проведеної корекції препаратом “Хлорофіліпт”.
St. aureus, Escherichia coli протягом 3 міс., 6 міс. після корекції не висівалися зовсім у 4в підгрупі. Ступінь колонізації поверхні протезів St. aureus через 1 рік після проведеної корекції становив 0,19±0,19 lg КУО/см2 (в 7 разів менше чим до корекції) (р?0,01), Escherichia coli дорівнював 0,32±0,22 lg КУО/см2 (в 5 разів менше чим до корекції) (р?0,01). Ps. aeruginosa протягом усього часу не висівався (р?0,01). Ступінь колонізації поверхні ЧЗПП дріжджеподібними грибами роду Candida в період 3 міс., 6 міс. становив 0,32±0,22 lg КУО/см2 (р?0,001), що менше в 7 разів як до корекції медичним препаратом “Хлорофіліпт”, а через 1 рік дорівнював 0,51±0,28 lg КУО/см2( в 4,3 рази менше чим до корекції) (р?0,001).
Найбільш вираженою протимікробною активністю відносно стафілококів, в- гемолітичних стрептококів, ентеробактерій і дріжджеподібних грибів роду Candida володіє екстракт ісландського моху, що входить до препарату ,,Ісла-Моос”. Ектраговані з рослинної сировини комплекси, присутні в препаратах ,,Кофол” і ,,Тимсал” відносно перелічених вище умовно-патогенних мікроорганізмів малоактивні.
Медикаментозні препарати ,,Ісла-Моос”, ,,Хлорофіліпт” та їх комбінація здійснюють сприятливий вплив на нормалізацію мікробіоценозу ротової порожнини пацієнтів з частковими знімними пластинковими протезами терміном користування 3-4 роки.
Препарат ,,Хлорофіліпт” сприяв відновленню і стабілізації резидентної мікрофлори ротової порожнини, а також забезпечив більш виражену позитивну динаміку щодо зменшення колонізації транзиторною мікрофлорою з високим рівнем вірулентності.
Після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів ЧЗПП, виходячи з клінічних та мікробіологічних досліджень мікрофлори ротової порожнини пацієнтів із ЧЗПП з різними термінами їх користування, нами розроблений алгоритм медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини. У групах пацієнтів, які користуються ЧЗПП 1 міс. та 1 рік (2-а, 3-я групи відповідно) на основі проведених досліджень з встановленням ступеню дисбактеріозу в усіх групах виявили, що серед різних препаратів, а саме, “Кофол”, “Тимсал” та “Ісла-Моос”; “Ісла-Моос” є найбільш оптимальним препаратом для корекції мікрофлори ротової порожнини, а саме, даний препарат не змінював резидентну мікрофлору ротової порожнини, що відіграє важливу роль у підтриманні нормомікробіоценозу ротової порожнини, а також спостерігалася тенденція до зменшення умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, що усувала негативні явища. Тому даний медичний препарат є найкращим для проведення корекції мікрофлори ротової порожнини з наступною її нормалізацією.
Препарати для усунення дисбактеріозу у пацієнтів 4-ї групи були визначені на основі результатів клінічного та мікробіологічного дослідження після проведеного ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами. Препарати “Ісла-Моос”, комбінація препаратів “Ісла-Моос”+“Хлорофіліпт” у пацієнтів 4-ї групи виявились неефективними, а саме, не спричиняли впливу на мікрофлору та не сприяли її нормалізації у пацієнтів, які користуються ЧЗПП 3-4 роки, а медичний препарат “Хлорофіліпт” володіє широким спектром протимікробної дії відносно умовно-патогенної та патогенної мікрофлори ротової порожнини.
У дисертаційній роботі нами дана докладна клініко-лабораторна оцінка обгрунтування ефективності медикаментозної корекції дисбіотичних змін мікробіоценозу ротової порожнини у пацієнтів після проведеного ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів. Доведено вирішальну етіологічну роль у виникненні дисбактеріозу ротової порожнини у пацієнтів з ЧЗПП при різних термінах їх користування, що розвивається як наслідок втрати зубів та користування ЧЗПП.
зубний ортопедичний пластинковий протез
висновки
У дисертаційній роботі на підставі проведених клінічних та лабораторних досліджень пропонується новий підхід до вирішення актуального питання клініки ортопедичної стоматології, а саме, проведення медикаментозної корекції дисбіотичних змін мікрофлори ротової порожнини після проведеного ортопедичного лікування пацієнтів в різні терміни користування ЧЗПП.
1. Збільшення терміну користування частковими знімними пластинковими протезами в мікробіоценозах ротової порожнини приводить до зменшення кількості негемолітичних стрептококів (0,15±037 lg КУО/см2) порівняно з б-гемолітичними стрептококами (5,03±0,47 lg КУО/см2), але поряд з цим зростає кількість Stomatococcus mucilaginosus (4,12±0,88 lg КУО/см2) та Neisseria mucosa (5,40±0,75 lg КУО/см2), Corynebacterium flavescens (5,60±0,65 lg КУО/см2) та бацил (0,16±0,34 lg КУО/см2). У пацієнтів, які користуються ЧЗПП 1 міс. та 1 рік ступінь колонізації мікроорганізмів становить Staphylococcus aureus (4,09±1,06 lg КУО/см2 та 5,50±0,83 lg КУО/см2 відповідно), Escherichia coli (4,50±0,54 lg КУО/см2 у пацієнтів з терміном користування ЗКЗП 1 міс.), а також дріжджеподібні гриби роду Candida висівалися і найбільший ступінь колонізації їх спостерігався у пацієнтів з терміном користування ЧЗПП 1 рік та 3-4 роки та становив 4,40±1,05 lg КУО/см2 та 4,90±0,71 lg КУО/см2 відповідно.
2. Препарати “Хлорофіліпт” та “Ісла-Моoс ” володіють широким спектром протимікробної активності, яка поширюється на патогенні та умовно-патогенні види мікроорганізмів, що представляють транзиторну аутохтонну та аллохтонну мікрофлору слизової оболонки ротової порожнини осіб зі знімними конструкціями зубних протезів. Протимікробна дія активних компонентів препаратів “Хлорофіліпт” та “Ісла-Моoс” носить виражений бактерицидний характер і реалізується в однаковій мірі як відносно антибіотикочутливих, так і антибіотикорезистентних штамів бактерій.
3. Результати клінічного спостереження цілком узгоджуються з отриманими нами даними лабораторного дослідження щодо впливу препаратів ,,Кофол”, ,,Тимсал” і ,,Ісла-Моос” на представників мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів з ЧЗПП терміном користування 1міс. та 1 рік. Після ортопедичного лікування пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів найбільш вираженою протимікробною активністю відносно стафілококів, в- гемолітичних стрептококів, ентеробактерій і дріжджеподібних грибів роду Candida володіє екстракт ісландського моху. Ступінь колонізації поверхні ЧЗПП транзиторною мікрофлорою з високим рівнем вірулентності після проведеної корекції ротової порожнини у пацієнтів препаратом ,,Ісла-Моос” становить: St. aureus у 2а підгрупі (0,07±0,07 lg КУО/см2) (р?0,05) та 3а підгрупі (0,12±0,08 lg КУО/см2); Escherichia coli у 2а і 3а підгрупах дорівнює 0,05±0,05 lg КУО/см2 (р?0,05) та 0,11±0,08 lg КУО/см2 (р?0,05) відповідно; дріжджеподібних грибів роду Candida у 2а і 3а підгрупах рівний 0,1±0,07 lg КУО/см2 (р?0,05) та 0,08±0,08 lg КУО/см2 (р?0,01) відповідно; Ps. aeruginosa у пацієнтів з ЧЗПП терміном користування 1 рік після проведення корекції мікрофлори ротової порожнини становить 0,10±0,10 lg КУО/см2 (р?0,001).
4. Препарати ,,Ісла-Моос” та ,,Хлорофіліпт” володіють вираженою елімінуючою здатністю щодо представників транзиторної непатогенної і умовно-патогенної мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів із ЧЗПП терміном користування 3-4 роки. Застосування препаратів в комбінації не має переваг порівняно з їх використанням окремо. Проведення корекції мікрофлори ротової порожнини у пацієнтів препаратом ,,Хлорофіліпт” такі мікроорганізми як Corynebacterium xerosis, в- Streptococcus St. aureus, Escherichia coli та Ps. aeruginosa зовсім не висівалися, а ступінь колонізації поверхні ЧЗПП дріжджеподібними грибами роду Candida становить 0,32±0,22 lg КУО/см2 (р?0,001), а частота висівання дорівнює 10% (р?0,001).
Практичні рекомендації
1. При ортопедичному лікуванні часткових дефектів зубних рядів частковими знімними пластинковими протезами необхідно проводити вивчення змін мікрофлори ротової порожнини залежно від терміну користування ними.
2. Пацієнтам з частковими дефектами зубних рядів після проведеного ортопедичного лікування з виготовленням ЧЗПП через 1 міс. та 1 рік від моменту проведеного протезування та встановлення змін мікробіоценозу пропонується використовувати медичний препарат “Ісла-Моос” за схемою: по 1 пастилці кожні 2 год. 5 разів на день протягом 10 днів.
3. Пацієнтам терміном користування ЧЗПП 3-4 роки від моменту проведення ортопедичного лікування та діагностування змін мікробіоценозу ротової порожнини рекомендується використовувати медичний препарат “Хлорофіліпт” за розробленим алгоритмом: по 1табл. 5 разів на день протягом 7 днів.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Дівнич Т. Я. Зміна мікрофлори ротової порожнини в залежності від терміну користування знімними конструкціями зубних протезів / Т. Я. Дівнич, М. М. Рожко, Р. В. Куцик // Галицький лікарський вісник. - 2007. - № 2, Т.14. - С. 26-29. Здобувачем сформульовано актуальність роботи, проведено аналіз літератури, збір клінічного матеріалу, оформлено статтю до друку.
2. Дівнич Т. Я. Медикаментозна корекція мікробіоценозу ротової порожнини при користуванні знімними конструкціями зубних протезів / Т. Я. Дівнич, М. М. Рожко, Р. В. Куцик // Галицький лікарський вісник. - 2008. - № 3, Т.15. - С. 22-25. Здобувачем сформульовано актуальність роботи, проведено обстеження та ортопедичне лікування пацієнтів з частковою втратою зубів, аналіз результатів, оформлено статтю до друку.
...Подобные документы
Рівень секреторної активності слинних залоз у пацієнтів до і після протезування знімними зубними протезами. Деякі показники гомеостазу ротової порожнини в людей з зниженою функціональною активністю слинних залоз. Рецептура гелю, що коригує слиновиділення.
автореферат [49,2 K], добавлен 18.03.2009Прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, прояв порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності шлунково-кишкового тракту у хворих на перитоніт, види досліджень.
автореферат [51,9 K], добавлен 20.02.2009Загальна характеристика, симптоми та клінічна картина ракових новоутворень в ротовій порожнині, головні причини її виникнення та етапи розвитку. Передракові стани та факультативні захворювання. Типи ракових утворень та принципи їх лікування, діагностика.
презентация [1,0 M], добавлен 13.01.2012Особливості формування зубних рядів у дітей з нормальним розвитком зубо-щелепної системи. Необхідність послідовного, поетапного, комплексного підходу у наданні ортодонтичної і ортопедичної допомоги хворим із незрощеннями верхньої губи та піднебіння.
автореферат [82,7 K], добавлен 21.03.2009Загальні закономірності патогенетичних нейрокогнфтивних розладів при шизофренії на основі існуючих природно наукових підходів до їх вивчення. Розробка методу медикаментозної корекції нейрокогнітивних розладів, оцінка його ефективності та впровадження.
автореферат [54,2 K], добавлен 04.04.2009Особливості клінічних проявів та електролітного складу сироватки крові у підлітків з ПМК при наявності та відсутності порушень ритму серця. ЕКГ показники в стані спокою та при фізичному навантаженні. Алгоритм прогнозування аритмогенних ускладнень.
автореферат [42,1 K], добавлен 10.04.2009Загальна характеристика захворювань ротової порожнини. Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною рота. Загальна характеристика зубних паст. Зубні еліксири: основні складові та технологія виготовлення. Особливості зубних порошків.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 13.06.2014Стан місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та підвищення ефективності лікування цієї категорії пацієнтів. Встановлено позитивний вплив препарату фенспірид на визначені порушення.
автореферат [44,7 K], добавлен 05.04.2009Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012Показания и противопоказания к протезированию мостовидными протезами. Одонтопрепарирование под штампованную коронку, культевую вкладку и под комбинированные, керамические, на основе диоксида циркония, коронки. Рекомендации по уходу за зубными протезами.
реферат [21,8 K], добавлен 08.06.2015Особливості перинатального аналізу та перебіг раннього неонатального періоду в новонароджених, які перенесли асфіксію різного ступеню тяжкості. Розробка та впровадження практики удосконалення схеми лікування та попередження порушення адаптації малюків.
автореферат [40,0 K], добавлен 06.04.2009Показания к лечению пластиночными протезами при частичном отсутствии зубов и противопоказания к их применению. Конструктивные особенности и крепление ЧСПП. Определение границ базиса на челюстях. Виды удерживающих кламмеров. Материалы искусственных зубов.
контрольная работа [141,1 K], добавлен 16.11.2013Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Лікування когнітивних порушень з урахуванням змін функціонування піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вплив препаратів нейрометаболічної дії та гепатопротекторів на когнітивну сферу.
автореферат [49,9 K], добавлен 12.03.2009Структура та функціональні особливості очей, їх значення в житті людини та характеристика головних елементів. Опис основних порушень в роботі системи зору людини та принципи їх лікування, умови та правила призначення і проведення лікувальної фізкультури.
реферат [55,0 K], добавлен 09.01.2010Клінічна картина та діагностика аритмії. Класифікація порушень ритму. Лікування аритмії серця народними засобами. Синдром слабкості синусового вузла. Фітопрепарати у різних лікарських формах для лікування аритмії. Протипоказання щодо окремих видів ЛРС.
курсовая работа [73,3 K], добавлен 06.10.2015Строение и классификация имплантатов. Типы имплантации, показания, противопоказания. Материалы, применяемые для имплантации. Планирование и особенности ортопедического лечения. Уход за искусственными коронками, мостовидными протезами и съемными протезами.
презентация [2,3 M], добавлен 12.09.2014Впровадження інноваційних інформативних клініко-організаційних алгоритмів, максимально універсальних при різних триместрах вагітності. Уточнення ролі різних предикторів для формування порушень перинатальних ускладнень при багатоплідній вагітності.
статья [39,0 K], добавлен 31.08.2017Вплив імуномодулюючого та мембраностабілізуючого препарату "Амізон" в комплексному лікуванні на клінічний стан хворих з контузією ока. Гемодинаміка та гідродинаміка органа зору, імунологічний статус, стабільність мембран лізосом ока, покращення зору.
автореферат [45,0 K], добавлен 04.04.2009Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
