Матеріали та методи дослідження. Робота складається з двох частин: експериментальної та клінічної. Експериментальний фрагмент досліджень виконано в лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ, яка сертифікована Державним фармакологічним центром (ДФЦ) МОЗ України (посвідчення №07 від 29 вересня 2005 р.) у повній відповідності з вимогами Комісії з біоетики ЛугДМУ (протокол № 4 від 05.06.2009 р.), а також методичними рекомендаціями ДФЦ з доклінічного вивчення нових лікарських засобів (Київ, 2002). Досліди проведено на 120 статевозрілих білих безпородних щурах обох статей масою 160-200 г. Експериментальною моделлю ХОС служив патологічний процес, що розвивається у тварин при зрошуванні стравоходу 10 % розчином натрію гідроксиду [Золотарьова М.А., 1998]. Дослідження виконано на трьох групах тварин. Першу групу склали інтактні щури, тварини другої групи (контроль) піддавалися дії розчину їдкого лугу без лікування. Щурам третьої групи (дослід) вводили тіотриазолін у вигляді 2,5 % водного розчину внутрішньочеревинно одноразово в дозі 120 мг/кг через 5-10 хв від моменту моделювання корозійного опіку стравоходу. Дослідження проводили в динаміці: на 3, 6 та 12-ту добу від моменту відтворення ХОС.

При вивченні фармакотерапевтичної ефективності тіотриазоліну оцінювали вплив препарату на виживаність тварин з ХОС та стан окисного гомеостазу. Стан окисно-антиоксидантного гомеостазу оцінювали за вмістом в сироватці крові і в печінці первинних (дієнові кон'югати - ДК) та кінцевих продуктів, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) [Стальная І.Д. та співавт., 1977] і активності основних компонентів атиоксидантної системи (АОС) захисту організму: супероксиддисмутази (СОД) [Костюк В.А. та співавт., 1990], каталази [Королюк М.А. та співавт., 1988], сульфгідрильних груп [Ellman G.L., 1959], відновленого глутатіону [Sedluck J., 1969]. Для більш коректної оцінки ефективності тіотриазоліну в плані здатності протистояти окислювальному стресу при ХОС оцінювали фактор антиоксидантного стану [Купраш Л.П. та співавт., 2000] та швидкість накопичення ТБК-активних продуктів (V_накоп.) [Стефанов О.В. та співавт., 2000].

Клінічний фрагмент роботи виконано у відділенні торакальної хірургії на базі Луганської обласної клінічної лікарні. Обстежено 123 особи обох статей, з них 83 - хворі, які перебували на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні і спостерігалися протягом одного місяця на амбулаторному етапі реабілітації впродовж 2004-2008 рр. Відповідно з дизайном дослідження, в розробку були включені практично здорові добровольці (40 осіб), які не отримували ніяких лікарських препаратів.

Критерії включення пацієнтів у дослідження: наявність клінічних і езофагогастроскопічних ознак ХОС, хворі, що поступили на лікування в терміни 7-16 діб з моменту корозійної травми стравоходу, як правило, після надання невідкладної допомоги в лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, згода хворих на обстеження. Критерії виключення з дослідження: хворі з термічним опіком стравоходу, що надійшли в перші 6 діб та більш, ніж через 16 діб з моменту ХОС, необхідність невідкладного оперативного втручання з приводу ХОС.

Для вирішення поставлених в роботі завдань обстежений контингент хворих методом рандомізації був розділений на дві групи. Перша (контрольна) група включала хворих на ХОС (36 осіб), фармакотерапевтична тактика лікування яких базувалася на традиційному підході, а саме: призначали антибактеріальні, протизапальні засоби, наркотичні і ненаркотичні анальгетики, ранозагоювальні препарати, а також засоби для зниження кислотності шлункового соку: антациди, блокатори Н₂-гістаминових рецепторів, інгібітори протонної помпи. До лікування додавали прокінетики. Дозовий режим і тривалість лікування визначали індивідуально [Олексієнко С.І., 2006]. Кожен хворий обов'язково отримував курс антеградного профілактичного бужування стравоходу бужем № 46-48, 2-4 рази на тиждень (вирішувалося індивідуально). Друга (основна) група - включала потерпілих (47 осіб), яким з метою оптимізації фармакотерапії ХОС в комплекс стандартного лікування включали тіотриазолін (виробництво АТ "Галичфарм") за розробленою нами схемою: нанесення 2 % гелю тіотриазоліну на буж перед кожним бужуванням, а також введення 4 мл 2,5 % розчину тіотриазоліну в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно один раз на добу протягом 10 днів.

Ефективність запропонованого способу фармакокорекції у хворих на ХОС оцінювали за динамікою основних клінічних проявів хімічної травми стравоходу - дисфагії і одинофагії. За показаннями проводилось рентгенологічне та ультразвукове дослідження стравоходу, шлунку, органів грудної та брюшної порожнини, електрокардіографія за загальноприйнятими методами. Всі хворі при надходженні до стаціонару були обстежені за стандартними схемами, які прийняті в клініці.

Ефективність лікування хворих основної та контрольної груп оцінювали за динамікою лабораторних показників: рівня сечовини (уніфікований метод за кольоровою реакцією з діацетилмонооксидом), загального білка (уніфікований метод за біуретовою реакцією) і білкових фракцій, загального білірубіну (метод Йендрашика-Грофа за діазореакцією в присутності акселератора), аланінамінотрансферази (динітрофенілгідразиновий метод Райтмана і Френкеля), тимолової проби, креатиніну (за кольоровою реакцією Яффі - метод Поппера), рівнів натрію і калію, а так само за вмістом гемоглобіну (гемоглобінцианідний метод), еритроцитів, лейкоцитів і швидкості зсідання еритроцитів, протромбінового індексу, тромбінового часу, фібрину і фибріногену [Меньшикова В.В., 1987].

Про вираженість синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) при ХОС судили за рівнем середньомолекулярних пептидів (СМП), виходячи з того, що рівень СМП 300-500 ум. од. - відповідає СЕІ I ступеня тяжкості, рівень СМП 550-800 ум. од. - СЕІ II ступеня тяжкості, рівень СМП більше 800 ум. од. - СЕІ III ступеня тяжкості [Громашевська Л.Л., 1997].

Всім хворим для оцінки ступеня і поширеності опіку виконувалася фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), для проведення якої застосовували фіброезофагогастродуоденоскопи фірми "OLYMPUS" діаметром 9,8 мм з довжиною робочої частини 100 см, серії GIF - XQ 30, освітлювач "OLYMPUS" CLE - 10, для ендофотографування використовували фотоапарат "OLYMPUS" ОМ-1 і адаптер А10-М1 (0,8х).

Вивчення стану тканинної мікроциркуляції у пацієнтів на ХОС на тлі стандартної фармакотерапії і при включенні в комплекс лікувальних заходів тіотриазоліну проводили за допомогою лазерної доплеровської флоуметрії (ЛДФ). Для дослідження використовувався одноканальний лазерний флоуметр BLF-21 фірми "Transonic Systems Inc." (США), що дозволяє визначати об'ємну швидкість кровотоку [Сидоров В.В. и соавт., 2003].

Стан окисного гомеостазу хворих на ХОС оцінювали за вмістом в сироватці крові ДК, ТБК-реактантів, активності каталази та рівня сульфгідрильних груп за методами, наведеними вище.

Всі вищеперелічені показники та параметри стану гомеостазу організму обстежених пацієнтів оцінювали в динаміці: під час надходження пацієнтів до стаціонару, на 7-у та 14-у добу лікування.

Для оцінки якості життя пацієнтів на ХОС був використаний розроблений нами опитувальник. Кожне питання анкети оцінювалося за 5-бальною шкалою: якщо сума балів складала 100 і менше - результат лікування вважався незадовільним, 101-150 балів - відносно задовільним, 151-200 - задовільним 201 і більш - хорошим. Оцінку якості життя проводили при виписці із стаціонару (21-28 доба), а також через місяць після закінчення стаціонарного етапу лікування.

Отримані результати обробляли статистично на персональному комп'ютері з використанням стандартного пакету програм "Mathematica V.5.0", "SigmaStat", оцінюючи достовірність при рівні значущості не менш 95 % (Р0,05) з використанням критерію t Ст'юдента та непараметричного критерію статистики Фішера [Гланц С., 1999].

Результати досліджень та їх обговорення. На першому етапі дослідження проводили вивчення фармакотерапевтичної ефективності тіотриазоліну у щурів з хімічним опіком стравоходу. Було доведено, що в групі тварин, яким на тлі формування ХОС внутришньоочеревенно вводили тіотриазолін виживаність на 3-ю добу спостереження складала 86,6 % і навіть до 12-ї доби зберігалася на рівні 73 %, що в порівняні з контрольною групою тварин, де рівень летальності на 12-ту добу досяг 66,7 % (виживаність при цьому складала лише 33,3 %), нижче більш ніж в 2 рази. Виявлені зміни носять вірогідний характер у всі терміни спостереження.

У подальшому було встановлено, що препарат володіє здатністю попереджати утворення і накопичення високоагресивних продуктів ПОЛ як в сироватці крові, так і в печінці тварин з ХОС при одночасному збільшенні вмісту та активності компонентів ферментативної та неферментативної ланок АОС. Так, при застосуванні тіотриазоліну на тлі ХОС рівень ДК знижується в сироватці крові в різні терміни спостереження в середньому в 1,8-3,0 рази, в печінці - в 1,6-3,0 рази. Рівень ТБК-продуктів ПОЛ знижується в 1,2-1,5 та 1,2-2,4 рази, відповідно в сироватці крові та печінці. Встановлена динаміка підтверджена при розрахунку швидкості накопичення ТБК-активних продуктів в біосубстратах щурів з ХОС на тлі застосування тіотриазоліну.

Виходячи з того, що стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу організму підтримується за рахунок функціонування АОС організму-, вивчали вплив тіотриазоліну на активність її основних компонентів у щурів за умов формування ХОС. Було встановлено, що активність каталази і СОД та компонентів неферментативної її ланки - SH-груп та глутатіону вже на 3 добу дослідження збільшується до рівня, який зареєстрований у інтактних тварин, що свідчить про відновлення в цілому стану окисного гомеостазу щурів з ХОС. В подальшому вивчали стан основних фізіологічних функцій та біохімічних показників у хворих на ХОС на тлі комплексного застосування тіотриазоліну. Встановлена більш висока ефективність запропонованої схеми лікування ХОС з використанням у складі комплексної фармакотерапії тіотриазоліну. Слід зазначити, що наприкінці терміну лікування (14 доба) у 92 % постраждалих було усунено основні прояви корозійного ураження стравоходу: дисфагія, одинофагія, блювота та больовий синдром (рис. 1).

Рис.1. Динаміка основних скарг хворих на ХОC на тлі комплексного застосування тіотриазоліну (% хворих)

* - вірогідно в порівнянні з контрольною групою

Крім того, на тлі курсового використання тіотриазоліну спостерігається відновлення показників загального аналізу крові (у 32 % хворих), білкового обміну (у 12 % пацієнтів) та коагулограми (у 83 % хворих) вже в ранні терміни спостереження (до 7 доби). До 14-ї ж доби дослідження вказані показники відновлюються до таких у здорових добровольців, відповідно: загального аналізу крові у 53 %, білкового спектру крові у 25 % та коагулограми у 83 % випадків. Попри те, як в групі хворих, що отримували стандартне лікування, відновлення вказаних показників відмічалося лише у 8 та 38 % хворих, відповідно на 7-у та 14-у добу лікування.

На рівні цілісного організму, фармакотерапевтична дія тіотриазоліну реалізується в зменшенні СЕІ в середньому в 2,2-2,3 рази, яку оцінювали за рівнем СМП відносно показників, зареєстрованих у хворих, що отримували стандартну схему лікування. Доведено, що у хворих на ХОС, які отримували стандартну фармакотерапію в динаміці відмічається посилення СЕІ (ІІ ступінь - при надходженні до стаціонару та ІІІ ступінь - на 7 добу лікування), в той же час у хворих, яким додатково було включено в схему терапії тіотриазолін СЕІ не перевищував І ступеня протягом всього часу перебування хворих в стаціонарі (21 доба).

Методом лазерної доплеровської флоуметрії було доведено, що застосування тіотриазоліну у складі комплексної терапії корозійного ушкодження стравоходу сприяло суттєвому поліпшенню показників мікроциркуляції в уражених зонах вже на 7-му добу лікування. До кінця другого тижня спостереження, зареєстровані в 14 точках вимірювання показники мало чим відрізнялися від таких у здорових добровольців. В групі ж хворих, що отримували стандартне лікування, відновлення мікроциркуляції не відбувалося аж до 14-ї доби спостереження, що створювало умови для затяжної течії корозійного езофагіту та формування в подальшому рубцевих звужень стравоходу.

Дослідження впливу тіотриазоліну на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу хворих з опіками стравоходу хімічного генезу дозволило довести, що включення в схему фармакотерапії тіотриазоліну реалізується вірогідним зниженням накопичення первинних та кінцевих продуктів ПОЛ вже наприкінці першого тижня лікування в середньому вдвічі, з одночасним суттєвим гальмуванням швидкості накопичення ТБК-продуктів в крові пацієнтів з корозійною травмою стравоходу. В той же час спостерігається вірогідне підвищення рівня та активності компонентів як ферментативної (каталаза), так і неферментативної (SH-групи) ланок АОС (табл.1).

Враховуючи, що ФГДС при хімічній травмі верхніх відділів ШКТ є єдиним методом, який дозволяє вірогідно оцінити ступінь і поширеність корозійних ушкоджень, а також провести адекватну оцінку динаміки перебігу корозійного езофагіту і ефективності лікування [Волков С.В., 2002], окремий розділ роботи присвячений аналізу ендоскопічної картини стравоходу при опіках хімічної етіології на тлі комплексної фармакокорекції тіотриазоліном.

Використання препарату в комплексній терапії ХОС у вигляді внутрішньовенних інфузій у комбінації з місцевим застосуванням під час бужування дозволяє в більш ранні терміни купірувати явища езофагіту та значно знизити ступінь його активності, що усуває умови для формування РСС.

Так, серед хворих, які отримували стандартну схему лікування, гострий корозійний езофагіт до 14-ї доби дослідження був усунутий лише в 5,5%

Таблиця 1

Вплив тіотриазоліну на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу хворих на ХОС (n= 36-47)

Примітки:

1. * - вірогідно в порівнянні з здоровими добровольцями

2. ** - вірогідно в порівнянні з показниками при надходженні хворих до стаціонару

3. *** - вірогідно в порівнянні зі контрольною групою

випадків (з І і ІІ ступенем опіку), а при хімічній травмі ІІІ ступеня повністю купірувати явища езофагіту не вдалося взагалі. У хворих, які отримували в комплексі лікування тіотриазолін, корозійний езофагіт при опіках І та ІІ ступеня в 70% випадків вдалося повністю купірувати, а при ІІІ ступені ХОС повне відновлення структури стравоходу спостерігалося в 45% випадків.

Аналізуючи наслідки ХОС слід зазначити, що в понад 50 % хворих, до схеми фармакотерапії яких було включено тіотриазолін, зареєстровано повне видужання. Крім того, застосування препарату дозволяє вдвічі знизити частоту формування РСС, у 4 рази - розвиток пілоростенозу та повністю виключити випадки перфорацій стравоходу, чого не в змозі було достягти при використанні стандартної схеми лікування (рис. 2).

Рис. 2. Наслідки ХОС на тлі стандартного і пропонованого лікування

1 - видужання, 2 - формування рубцевих стриктур стравоходу,

3 - формування пілоростенозу, 4 - некроперфорації стравоходу,

5 - поєднання РСС і пілоростенозу

* - вірогідно в порівнянні з контрольною групою

На сучасному етапі одним з основних критеріїв, який дозволяє оцінити ефективність фармакотерапії і реабілітаційних заходів, є якість життя пацієнта. Наступним етапом дослідження було вивчення впливу тіотриазоліну на якість життя пацієнтів з ХОС. Як свідчать отримані дані, більш прискорена динаміка одужання і реабілітації хворих на ХОС спостерігалася в групі пацієнтів, які у складі лікування отримували тіотриазолін (табл. 2). Так, при виписці зі стаціонару (21-28 доба) кількість респондентів, які мали задовільні та добрі показники якості життя в групі хворих, що отримували стандартну схему фармакотерапії, склало 33 %, а в групі пацієнтів, при лікуванні яких застосовували тіотриазолін - 68 %. В той же час в більш віддалені терміни спостереження (через місяць після виписки) 72 % хворих основної групи та лише 42 % пацієнтів з групи порівняння оцінили свою якість життя як "добру" або "задовільну". Тобто, застосування тіотриазоліну дозволяє вірогідно поліпшити як сьогоденні, так і віддалені результати лікування ХОС і, відповідно, якість життя хворих.

Таким чином, результати проведених комплексних досліджень фармакотерапевтичної ефективності комбінованого застосування тіотриазоліну при ХОС, переконливо свідчать про

Таблиця 2

Динаміка зміни якості життя хворих з ХОС при фармакокорекції тіотриазоліном (n=36-47).

У дисертації дано нове рішення актуальної наукової задачі, яке полягає в оптимізації фармакотерапії хімічної травми стравоходу шляхом включення в схему комплексного лікування ХОС та профілактиці післяопікових рубцевих стриктур тіотриазоліну.

1. Застосування тіотриазоліну при модельованій формі хімічного опіку стравоходу реалізується підвищенням виживаності тварин (на 23-40 %) у різні терміни спостереження, зниженням як в сироватці крові, так і в печінці, в 2-3 рази вмісту диєнових кон'югатів і в 2-2,5 рази рівня ТБК-продук-тів, зниженням (на 70-80 %) швидкості накопичення продуктів ПОЛ, при одночасному збільшенні активності компонентів ферментативної та неферментативної ланок АОС, що попереджає розвиток глибоких уражень стравоходу та запобігає порушенням прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу при корозійному ураженні стравоходу.

2. Клінічними дослідженнями доведено, що застосування тіотриазоліну у комплексній терапії хворих на ХОС дозволяє у 92 % постраждалих усунути такі основні прояви корозійного ураження стравоходу, як дисфагія, одинофагія та больовий синдром, а також досягти скорішого та більш повного відновлення показників загального аналізу крові (32 % хворих), білкового обміну (35% пацієнтів) та коагулограми (83 % хворих). Методом лазерної доплеровської флоуметрії доведено відновлення мікроциркуляції в зонах проекції найбільш уражених ділянок стравоходу у 90 % хворих, які отримували в комплексній терапії тіотриазолін вже на сьому добу лікування, що вказує на здатність препарату проявляти антиішемічну дію та прискорювати репаративні процеси.

3. Використання тіотриазоліну в комплексній терапії хворих на ХОС сприяє зниженню інтенсивності накопичення первинних (диєнові кон'югати) та кінцевих (ТБК-активних) продуктів ліпідпереокислення в середньому вдвічі, з одночасним підвищенням активності компоненту ферментативної ланки АОС каталази на 80-90 %, та рівня компоненту неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту сульфгідрильних груп на 25-34 % відносно показників у хворих, які отримували стандартне лікування, що свідчить про відновлення балансу окисного гомеостазу у постраждалих з ХОС.

4. Згідно з даними фіброгастродуоденоскопії, включення в схему лікування ХОС тіотриазоліну у вигляді внутрішньовенних інфузій в комбінації з місцевим застосуванням препарату під час бужування дозволяє у більшості хворих (65 %) вже в ранні терміни спостереження (7-а доба лікування) купірувати явища езофагіту, значно знизити ступінь його активності, відновити цілісність слизової оболонки стравоходу. Застосування препарату дозволило у 50 % пацієнтів з ХОС до 14-ї доби лікування досягти повного видужання, вдвічі знизити частоту формування рубцевих стриктур, в 4 рази - розвиток пілоростенозу та повністю виключити випадки перфорацій стравоходу.

5. Медико-соціальні дослідження щодо динаміки якості життя хворих на ХОС дозволили встановити, що серед пацієнтів, які в комплексному лікуванні отримували тіотриазолін, задоволеність станом здоров'я виразили майже 60 % опитаних вже при виписці, а через місяць їх кількість зросла до 78 %, в той же час кількість хворих, що отримували стандартне лікування і охарактеризували свій стан як "задовільний" склала 25 та 38 %, відповідно, що свідчить про високу ефективність запропонованого способу фармакотерапії ХОС зі застосуванням тіотриазоліну в плані прискорення соціальної адаптації, динаміки реабілітації більшості постраждалих та звернення їх до звичного способу життя.

6. Проведені дослідження фармакотерапевтичної ефективності комплексного застосування тіотриазоліну при ХОС у порівнянні зі стандартною схемою свідчать про вірогідну перевагу запропонованого способу лікування корозійних ушкоджень стравоходу, яка реалізується більш скорішим та повним усуненням явищ корозійного езофагіту та дозволяє на 40% підвищити показники повного видужання, на 50 % знизити розвиток рубцевих ускладнень корозійної травми та повністю запобігти розвитку некротичних перфорацій стравоходу, що обумовлено реалізацією виражених антиоксидантних, антирадикальних, детоксикуючих та репаративних ефектів метаболітотропного препарату тіотриазоліну.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на окислительно-антиоксидантный гомеостаз у крыс с химическим ожогом пищевода / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, № 6. - С.113-118. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень.

2. Филатов Д.А. Клиническая фармакология тиотриазолина / Л.В. Савченкова, И.П. Белоусова, Д.А. Филатов // Український медичний альманах. - 2008. - №3. - С.212-218. Внесок дисертанта - обробка даних літератури та написання огляду.

3. Филатов Д.А. Прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз у больных с химическим ожогом пищевода на фоне фармакотерапии тиотриазолином / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - №1. - С.129-133. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

4. Филатов Д.А. Применение тиотриазолина в комплексном лечении химических ожогов пищевода и профилактике послеожоговых стриктур / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Biomedical and biosocial anthropology. - 2008. - № 10. - 210-213. (Досягнення та перспективи клінічної фармакології: V Всеукр. наук. - практ. конф. з міжнародн. участю, 12-13 травня 2008 р.: матеріали. - Винница, 2008). Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

5. Филатов Д.А. Качество жизни как критерий эффективности комбинированной фармакотерапии пациентов с химическими ожогами пищевода / Л.В. Савченкова, И.П. Белоусова, Д.А. Филатов // Раціональна фармакотерапія. - 2008. - № 2 (1). - С.73-74. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка, інтерпретація даних, підготовка матеріалів до друку.

6. Филатов Д.А. Хирургическая тактика при рубцовых послеожоговых сужениях пищевода / Д.А. Филатов // Сб. статей сотрудников КМАПО им.П.Л. Шупика. - Київ, 2001. - С.152-154. (Нові тенденції у хірургії ХХІ століття: наук. - практ. конф., присвячена 80-річчю з дня народження професора Д.Ф. Скрипниченко, 8-10 жовтня 2001 р.: матеріали. - Київ, 2001).

7. Пат.41073 Україна, МПК (2009) А61Р 1/00 (2009) А61К 31/00. Спосіб фармакотерапії хімічних опіків стравоходу / Савченкова Л.В., Бєлоусова І.П., Філатов Д. О.; заявник та патентовласник Луганський держ. мед. ун-т. - № U200714186; заявл.17.12.2007; опубл.12.05.09, Бюл. № 9. - 8 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, оформлення патенту.

8. Пат.41703 Україна, МПК (2009) А61В 10/00. Спосіб оцінки якості життя хворих з хімічними опіками стравоходу / Савченкова Л.В., Філатов Д. О.; заявник та патентовласник Луганський держ. мед. ун-т. - № U200807511; заявл.02.06.2008; опубл.10.06.09., Бюл. № 11. - 8 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка результатів.

9. Філатов Д.О. Застосування антиоксидантів в клініці внутрішніх хвороб: методичні рекомендації / Л.В. Савченкова, І.П. Бєлоусова, Т.В. Афоніна, Д.О. Філатов. - Луганськ, 2007. - 68 с. Внесок дисертанта - обробка даних літератури.

10. Филатов Д.А. Комплексне використання тіотриазоліну в фармакотерапії хімічних опіків стравоходу та профілактики після опікових стриктур / Л. В.

Савченкова, Д.А. Филатов // Інформ. лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Луганськ, 2007. - № 3. РДАСНТИ 76.31.29 - 4 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, інтерпретація даних.

11. Филатов Д.А. Применение тиотриазолина в комплексном лечении и профилактике последствий химических ожогов пищеварительного тракта / Д.А. Филатов, О.Н. Мироненко, В.В. Валуйский // Хирургия гепатопанкреодуоденальной зоны: межобластная науч. - практ. конф. посвященная 80-летию со дня рождения з. д. н. УССР профессора Греджева А. Р.: сб. тезисов. - Донецк, 2003. - С.86-87. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

12. Філатов Д.О. Стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в разі хімічного опіку в експерименті / Д.О. Филатов // Вчені майбутнього: наук. - практ. конф., 14-16 жовтня 2004 р.: тези доповідей. - Одеса, 2004. - С.96.

13. Філатов Д.О. Комплексне медикаментозне лікування хімічних опіків і профілактика рубцевих звужень стравоходу / Л.В. Савченкова, Д.О. Філатов // Наука і освіта: VII міжнародна наук. - прак. конф.: матеріали. - Дніпропетровськ, 2004. - С.41-42. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

14. Філатов Д.О. Сучасні аспекти фармакотерапії опіків стравоходу хімічної етіології / Д.О. Філатов, К.С. Часовський // Актуальні проблеми сучасної медицини: наук. - практ. конф., 6-8 квітня 2005 р.: матеріали. - Київ, 2005. - С.245. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка та інтерпретація даних, підготовка матеріалів до друку.

15. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на состояние окислительного гомеостаза при химических ожогах пищевода в эксперименте / Д.А. Филатов // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: наук. - практ. конф. з міжнародною участю, 17-18 січня 2005р.: тези доповідей. - Харків, 2005. - С.64.

16. Філатов Д.О. Хімічні опіки стравоходу та їх наслідки - дозозалежний процес / Д.О. Філатов // ХІ Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств, 28-30 серпня 2006 р.: тези доповідей. - Полтава-Київ-Чикаго, 2006. - С.462.

17. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на интенсивность процессов липидпереокисления у больных с химическим ожогом пищевода / Д.А. Филатов // Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: наук. - практ. конф., 30 жовтня 2008р.: матеріали. - Харків, 2008. - С.140.

18. Филатов Д.А. Отдалённые последствия химических ожогов пищевода на фоне применения тиотриазолина / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я: ІІ Всеукр. наук. - практ. конф., 17-18 березня 2008 р.: тези. - Луганськ, 2008. - С.44. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень.

19. Філатов Д.О. Оцінка якості життя пацієнтів з хімічними опіками стравоходу / Л.В. Савченкова, І.П. Бєлоусова, Д.О. Філатов // ХІІ Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств, 25-28 вересня 2008 р.: тези доповідей. - Івано-Франківськ-Київ-Чикаго, 2008. - С.456. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка та інтерпретація даних.

20. Filatov D. A. The peculiarities of the corrosive esofagitis on the condition of treatment with the thiotriazoline according to endoscopic examination / D. A. Filatov // Український медичний альманах. - 2008. - Т.11, №1. - С. 208. (Всеукраїнська наук. - практ. конф. студентів і молодих вчених, 23-24 грудня 2007р.: матеріали. - Луганськ, 2007).

21. Филатов Д.А. Метод лазерной допплеровской флоуметрии в оценке фармакотерапии пациентов с химическим ожогом пищевода / Д.А. Филатов // Клінічна фармація в Україні: VIII Всеукр. наук. - практ. конф. за участю міжнародних спеціалістів, 6-7 листопада 2008р.: матеріали. - Харків, 2008. - С.57.

Анотація