Застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хімічних опіків стравоходу та профілактиці післяопікових рубцевих стриктур

Застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на хімічні опіки стравоходу. Профілактика післяопікових рубцевих стриктур. Стан фізіологічних функцій і біохімічних показників у хворих на тлі традиційного лікування й застосування тіотриазоліну.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.07.2015
Размер файла 122,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

33

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хімічних опіків стравоходу та профілактиці післяопікових рубцевих стриктур

14.01.28 - клінічна фармакологія

Філатов Дмитро Олександрович

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор САВЧЕНКОВА Лариса Василівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, м. Луганськ, завідувач кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор РОЖКОВСЬКИЙ Ярослав Володимирович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса, завідувач кафедри фармакогнозії

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України БОБИРЬОВ Віктор Миколайович, Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією та алергологією

Захист дисертації відбудеться "30" червня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 65082, м. Одеса, Валіховський пров., 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 65082, м. Одеса, Валіховський пров., 3

Автореферат розісланий "28" травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Д 41.600.01, д. м. н., професор Годован В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. На сьогоднішній день відомо, що потерпілі з ушкодженнями верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (ШКТ) хімічної етіології становлять 10-32 % тих, що надходять у центри лікування гострих отруєнь. При цьому значний сегмент у структурі таких ушкоджень займають опіки стравоходу хімічної етіології, які посідають друге місце у дорослих і перше у - дітей [Бобров В. М., 2000, Волков С.В., 2002, Кривченя Д.Ю., 2005]. Важливо відзначити, що ця патологія найпоширеніша саме в осіб працездатного віку, що змушує розглядати цю проблему як соціальну [Гюльмамедов Ф.И., Белозерцев А.М., Ярощак В.В., 2002]. Летальність при опіках стравоходу хімічної етіології становить від 0,7 % до 7 %, а в третини потерпілих розвиваються загрозливі для життя ускладнення [Макаров О.В., 2007].

Не можна залишити без уваги питання наслідків хімічних опіків стравоходу (ХОС), до яких у першу чергу відноситься формування в 73 % випадків його рубцевих звужень. При цьому, провідним методом попередження формування останніх дотепер залишається раннє бужування стравоходу на тлі медикаментозної терапії. Однак, навіть при порівняно високій ефективності методу значна частина хворих (35-45 %) вимагає повторних курсів бужування [Волков С.В., 2002, Бойко В.В., 2005]. При цьому ризик перфорації становить від 1 % до 10 % [Черноусов А.Ф. та співавт., 2002]. У випадку неефективності бужування й формування рубцевих стриктур стравоходу (РСС) виконуються пластичні операції, летальність після яких складає 25 %, а післяопераційні ускладнення - у 40 % випадків [Бакиров А.А., 2000, Макаров А.В., 2007].

На сучасному етапі одним із провідних факторів, що визначає успіх лікування ХОС, значно підвищує ефективність бужування й знижує ризик перфорації стравоходу, дослідники вважають адекватну фармакологічну корекцію корозійного езофагіту [Волков С.В., 2002]. Існуючі на сьогодні схеми фармакотерапії ХОС і профілактики рубцевих звужень не забезпечують бажаного фармакотерапевтичного ефекту [Гольдфарб Ю.С., 2005].

Більшість авторів сходяться в думці, що патогенетичні механізми розвитку ХОС лише на ранній стадії обумовлені хімічною природою корозійної речовини [Волков С.В., 2002]. Надалі розвиток опікової хвороби стравоходу обумовлено порушеннями мікроциркуляції, місцевим тромбогеморагічним синдромом, порушеннями проникності судин, що призводить до гіпоксії тканин в зоні опіку [Макаров А.В. та співавт., 2007]. При розгляді патогенезу ХОС як системного захворювання дослідники відзначають резорбтивну дію корозійного агента, що призводить до порушень функцій печінки, нирок, розвитку ендотоксикозу, що вимагає відповідної обґрунтованої як місцевої, так і системної фармакологічної корекції [Розумовський О.Ю. та співав., 2002].

Виходячи з того, що більшість авторів [Волков С.В., 2002, Гольдфарб Ю.С. 2005, Макаров А.В., 2007] сходяться в думці про важливу роль у патогенезі ХОС порушень мікроциркуляції й ішемії, в основі яких значна роль відводиться активації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стає очевидною доцільність включення у схеми фармакотерапії антиоксидантів в складі комплексного лікування ХОС.

У цьому плані заслуговують на увагу фармакотерапевтичні властивості вітчизняного препарату тіотриазоліну, що має антиоксидантну, мембраностабілізуючу, протиішемічну, протизапальну дію, стимулює регенерацію й епітелізацію, поліпшує мікроциркуляцію та представлений на фармацевтичному ринку України у вигляді системних лікарських форм, а також у вигляді гелів для місцевого застосування [Визир А.Д., 2002, Мазур І.А., 2007].

Таким чином, виходячи з патогенезу ХОС, а також з огляду на багатогранність фармакодинаміки тіотриазоліну, варто вважати за доцільне вивчення фармакотерапевтичної ефективності даного препарату в комплексному лікуванні корозійної травми стравоходу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках МОЗ України за основними напрямами наукових досліджень кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії Луганського державного медичного університету (ЛугДМУ) за темами: "Дослідження клініко-фармакологічних аспектів препаратів метаболічного типу дії" (№ держреєстрації 7U/1851) та "Клініко-експериментальне обґрунтування застосування препаратів метаболічного типу дії" (№ держреєстрації 01080001960). Дисертант є співвиконавцем даних тем.

Мета та задачі дослідження. Мета роботи - обґрунтувати доцільність застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на ХОС і профілактики післяопікових рубцевих стриктур.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1. Вивчити в динаміці вплив тіотриазоліну на перебіг корозійного езофагіту у тварин з хімічними опіками стравоходу.

2. Оцінити в динаміці стан фізіологічних функцій і біохімічних показників у хворих на ХОС на тлі традиційного лікування й застосування тіотриазоліну.

3. Вивчити вплив тіотриазоліну на стан прооксидантно-антиоксиданного гомеостазу хворих з опіками стравоходу хімічної етіології.

4. Дослідити вплив тіотриазоліну на ендоскопічну картину стравоходу в динаміці у хворих на ХОС.

5. Оцінити якість життя пацієнтів на ХОС на тлі традиційної терапії й терапії, що включає лікування тіотриазоліном.

Об'єкт дослідження - фармакокорекція хімічних опіків стравоходу.

Предмет дослідження - фармакотерапевтична ефективність тіотриазоліну в комплексному лікуванні опіків стравоходу хімічної етіології й профілактиці післяопікових рубцевих стриктур.

тіотриазолін хімічний опік стравоход

Методи дослідження - клінічні, фармакологічні, біохімічні, біофізичні, соціологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. В роботі вперше обґрунтовано доцільність й ефективність застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на ХОС й профілактиці післяопікових рубцевих стриктур.

Вперше встановлено тригерні механізми фармакотерапевтичної ефективності комплексного застосування тіотриазоліну при опіках стравоходу хімічної етіології. Доведено роль антиоксидантних властивостей в реалізації фармакотерапевтичної активності тіотриазоліну при ХОС та формуванні рубцевих звужень стравоходу. Методом лазерної доплеровської флоуметрії доведено здатність тіотриазоліну відновлювати порушення мікроциркуляції, що мають місце при формуванні опіків стравоходу хімічного ґенезу та рубцевих звужень стравоходу у більш віддалені терміни дослідження.

Отримані оригінальні дані про вплив тіотриазоліну на ендоскопічну картину стравоходу та динаміку репаративних процесів у хворих на ХОС, що в цілому реалізується зменшенням строків рубцювання та зниженням кількості рубцевих стриктур, які формуються при опіках стравоходу.

Вперше розроблено опитувальник, який дозволяє оцінити якість життя хворих на ХОС та доведено суттєвий вплив тіотриазоліну на якісні показники соціальної та побутової адаптації постраждалих.

Новизна отриманих даних підтверджена патентами України "Спосіб фармакотерапії хімічних опіків стравоходу" (№41073 від12.05.2009 р.) та "Спосіб оцінки якості життя хворих з хімічними опіками стравоходу" (№ 41703 від 10.06.2009 р.).

Практичне значення отриманих результатів. В результаті роботи оптимізована комплексна фармакотерапія хворих на ХОС. Доведено підвищення ефективності лікування опіків стравоходу хімічного ґенезу при включенні в схеми терапії тіотриазоліну, що реалізується скороченням строків усунення явищ езофагіту та дозволяє на 40 % підвищити показники повного видужання, на 50 % знизити розвиток рубцевих ускладнень корозійної травми та повністю запобігти розвитку некротичних перфорацій стравоходу. Отримані в роботі дані дозволяють значно розширити сучасні уявлення щодо механізму фармакотерапевтичної дії тіотриазоліну при опіках стравоходу різного ґенезу.

Розроблено схему і спосіб використання тіотриазоліну у хворих на ХОС, який полягає у нанесенні 2 % гелю тіотриазоліну на буж перед бужуванням стравоходу, та введенні 4 мл 2,5 % розчину тіотриазоліну внутрішньовенно один раз на добу протягом 10 днів.

На підставі результатів досліджень розроблено і видано інформаційний лист "Комплексне використання тіотриазоліну у фармакотерапії хімічних опіків стравоходу та профілактиці післяопікових стриктур" (РДСНТИ 76.31.29. №3, Луганськ, 2007). Для потреб системи охорони здоров'я впроваджено опитувальник "Критерії оцінки якості життя хворих з хімічними опіками стравоходу", який дозволить оцінити ефективність лікування та вплив наслідків захворювання на соціальну та побутову адаптацію хворих. За матеріалами досліджень розроблено і видано методичні рекомендації "Застосування антиоксидантів в клініці внутрішніх хвороб" (Луганськ, 2007).

Матеріали досліджень впроваджено в навчальний процес на кафедрі клінічної фармації з курсом фармакології та клінічної фармакології Івано-Франківського національного медичного університету, кафедрі клінічної фармакології, клінічної фармації і фармакотерапії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедрі фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки Дніпропетровської державної медичної академії. Основні результати досліджень, які відображають ефективність застосування тіотриазоліну в комплексній фармакотерапії хворих на ХОС впроваджено в роботу відділення торакальної хірургії Луганської обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто визначені мета, завдання, методичні підходи і програма дослідження, проведено патентно-інформаційний пошук. Самостійно виконано всі етапи експериментального і клінічного дослідження, написання огляду літератури, а також аналіз та узагальнення даних, статистична обробка отриманих результатів. Розробка основних положень дисертації, її висновків, а також підготовка наукової роботи до друку виконані дисертантом особисто.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на: VII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта 2004" (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Вчені майбутнього" (Одеса, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині” (Харків, 2005); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2005); IX конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава-Київ-Чикаго, 2006); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я" (Луганськ, 2008), X конгресі Світової федерації українських лікарських товариств

(Івано-Франківськ-Київ-Чикаго, 2008); VIIІ науково-практичній конференції з міжнародною участю "Клінічна фармація в Україні" (Харків, 2008); V Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Досягнення та перспективи клінічної фармації" (Винниця, 2008); науково-практичній конференції "Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики" (Харків, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукова робота, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 патенти України, 1 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист, а також 11 тез доповідей на наукових форумах різного рівня.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали і методи дослідження", 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури, який включає 223 вітчизняних і 15 зарубіжних джерел, та додатку. Робота викладена на 224 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 44 рисунками, 13 таблицями, містить 65 фотографій.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Робота складається з двох частин: експериментальної та клінічної. Експериментальний фрагмент досліджень виконано в лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ, яка сертифікована Державним фармакологічним центром (ДФЦ) МОЗ України (посвідчення №07 від 29 вересня 2005 р.) у повній відповідності з вимогами Комісії з біоетики ЛугДМУ (протокол № 4 від 05.06.2009 р.), а також методичними рекомендаціями ДФЦ з доклінічного вивчення нових лікарських засобів (Київ, 2002). Досліди проведено на 120 статевозрілих білих безпородних щурах обох статей масою 160-200 г. Експериментальною моделлю ХОС служив патологічний процес, що розвивається у тварин при зрошуванні стравоходу 10 % розчином натрію гідроксиду [Золотарьова М.А., 1998]. Дослідження виконано на трьох групах тварин. Першу групу склали інтактні щури, тварини другої групи (контроль) піддавалися дії розчину їдкого лугу без лікування. Щурам третьої групи (дослід) вводили тіотриазолін у вигляді 2,5 % водного розчину внутрішньочеревинно одноразово в дозі 120 мг/кг через 5-10 хв від моменту моделювання корозійного опіку стравоходу. Дослідження проводили в динаміці: на 3, 6 та 12-ту добу від моменту відтворення ХОС.

При вивченні фармакотерапевтичної ефективності тіотриазоліну оцінювали вплив препарату на виживаність тварин з ХОС та стан окисного гомеостазу. Стан окисно-антиоксидантного гомеостазу оцінювали за вмістом в сироватці крові і в печінці первинних (дієнові кон'югати - ДК) та кінцевих продуктів, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) [Стальная І.Д. та співавт., 1977] і активності основних компонентів атиоксидантної системи (АОС) захисту організму: супероксиддисмутази (СОД) [Костюк В.А. та співавт., 1990], каталази [Королюк М.А. та співавт., 1988], сульфгідрильних груп [Ellman G.L., 1959], відновленого глутатіону [Sedluck J., 1969]. Для більш коректної оцінки ефективності тіотриазоліну в плані здатності протистояти окислювальному стресу при ХОС оцінювали фактор антиоксидантного стану [Купраш Л.П. та співавт., 2000] та швидкість накопичення ТБК-активних продуктів (Vнакоп.) [Стефанов О.В. та співавт., 2000].

Клінічний фрагмент роботи виконано у відділенні торакальної хірургії на базі Луганської обласної клінічної лікарні. Обстежено 123 особи обох статей, з них 83 - хворі, які перебували на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні і спостерігалися протягом одного місяця на амбулаторному етапі реабілітації впродовж 2004-2008 рр. Відповідно з дизайном дослідження, в розробку були включені практично здорові добровольці (40 осіб), які не отримували ніяких лікарських препаратів.

Критерії включення пацієнтів у дослідження: наявність клінічних і езофагогастроскопічних ознак ХОС, хворі, що поступили на лікування в терміни 7-16 діб з моменту корозійної травми стравоходу, як правило, після надання невідкладної допомоги в лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, згода хворих на обстеження. Критерії виключення з дослідження: хворі з термічним опіком стравоходу, що надійшли в перші 6 діб та більш, ніж через 16 діб з моменту ХОС, необхідність невідкладного оперативного втручання з приводу ХОС.

Для вирішення поставлених в роботі завдань обстежений контингент хворих методом рандомізації був розділений на дві групи. Перша (контрольна) група включала хворих на ХОС (36 осіб), фармакотерапевтична тактика лікування яких базувалася на традиційному підході, а саме: призначали антибактеріальні, протизапальні засоби, наркотичні і ненаркотичні анальгетики, ранозагоювальні препарати, а також засоби для зниження кислотності шлункового соку: антациди, блокатори Н2-гістаминових рецепторів, інгібітори протонної помпи. До лікування додавали прокінетики. Дозовий режим і тривалість лікування визначали індивідуально [Олексієнко С.І., 2006]. Кожен хворий обов'язково отримував курс антеградного профілактичного бужування стравоходу бужем № 46-48, 2-4 рази на тиждень (вирішувалося індивідуально). Друга (основна) група - включала потерпілих (47 осіб), яким з метою оптимізації фармакотерапії ХОС в комплекс стандартного лікування включали тіотриазолін (виробництво АТ "Галичфарм") за розробленою нами схемою: нанесення 2 % гелю тіотриазоліну на буж перед кожним бужуванням, а також введення 4 мл 2,5 % розчину тіотриазоліну в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно один раз на добу протягом 10 днів.

Ефективність запропонованого способу фармакокорекції у хворих на ХОС оцінювали за динамікою основних клінічних проявів хімічної травми стравоходу - дисфагії і одинофагії. За показаннями проводилось рентгенологічне та ультразвукове дослідження стравоходу, шлунку, органів грудної та брюшної порожнини, електрокардіографія за загальноприйнятими методами. Всі хворі при надходженні до стаціонару були обстежені за стандартними схемами, які прийняті в клініці.

Ефективність лікування хворих основної та контрольної груп оцінювали за динамікою лабораторних показників: рівня сечовини (уніфікований метод за кольоровою реакцією з діацетилмонооксидом), загального білка (уніфікований метод за біуретовою реакцією) і білкових фракцій, загального білірубіну (метод Йендрашика-Грофа за діазореакцією в присутності акселератора), аланінамінотрансферази (динітрофенілгідразиновий метод Райтмана і Френкеля), тимолової проби, креатиніну (за кольоровою реакцією Яффі - метод Поппера), рівнів натрію і калію, а так само за вмістом гемоглобіну (гемоглобінцианідний метод), еритроцитів, лейкоцитів і швидкості зсідання еритроцитів, протромбінового індексу, тромбінового часу, фібрину і фибріногену [Меньшикова В.В., 1987].

Про вираженість синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) при ХОС судили за рівнем середньомолекулярних пептидів (СМП), виходячи з того, що рівень СМП 300-500 ум. од. - відповідає СЕІ I ступеня тяжкості, рівень СМП 550-800 ум. од. - СЕІ II ступеня тяжкості, рівень СМП більше 800 ум. од. - СЕІ III ступеня тяжкості [Громашевська Л.Л., 1997].

Всім хворим для оцінки ступеня і поширеності опіку виконувалася фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), для проведення якої застосовували фіброезофагогастродуоденоскопи фірми "OLYMPUS" діаметром 9,8 мм з довжиною робочої частини 100 см, серії GIF - XQ 30, освітлювач "OLYMPUS" CLE - 10, для ендофотографування використовували фотоапарат "OLYMPUS" ОМ-1 і адаптер А10-М1 (0,8х).

Вивчення стану тканинної мікроциркуляції у пацієнтів на ХОС на тлі стандартної фармакотерапії і при включенні в комплекс лікувальних заходів тіотриазоліну проводили за допомогою лазерної доплеровської флоуметрії (ЛДФ). Для дослідження використовувався одноканальний лазерний флоуметр BLF-21 фірми "Transonic Systems Inc." (США), що дозволяє визначати об'ємну швидкість кровотоку [Сидоров В.В. и соавт., 2003].

Стан окисного гомеостазу хворих на ХОС оцінювали за вмістом в сироватці крові ДК, ТБК-реактантів, активності каталази та рівня сульфгідрильних груп за методами, наведеними вище.

Всі вищеперелічені показники та параметри стану гомеостазу організму обстежених пацієнтів оцінювали в динаміці: під час надходження пацієнтів до стаціонару, на 7-у та 14-у добу лікування.

Для оцінки якості життя пацієнтів на ХОС був використаний розроблений нами опитувальник. Кожне питання анкети оцінювалося за 5-бальною шкалою: якщо сума балів складала 100 і менше - результат лікування вважався незадовільним, 101-150 балів - відносно задовільним, 151-200 - задовільним 201 і більш - хорошим. Оцінку якості життя проводили при виписці із стаціонару (21-28 доба), а також через місяць після закінчення стаціонарного етапу лікування.

Отримані результати обробляли статистично на персональному комп'ютері з використанням стандартного пакету програм "Mathematica V.5.0", "SigmaStat", оцінюючи достовірність при рівні значущості не менш 95 % (Р0,05) з використанням критерію t Ст'юдента та непараметричного критерію статистики Фішера [Гланц С., 1999].

Результати досліджень та їх обговорення. На першому етапі дослідження проводили вивчення фармакотерапевтичної ефективності тіотриазоліну у щурів з хімічним опіком стравоходу. Було доведено, що в групі тварин, яким на тлі формування ХОС внутришньоочеревенно вводили тіотриазолін виживаність на 3-ю добу спостереження складала 86,6 % і навіть до 12-ї доби зберігалася на рівні 73 %, що в порівняні з контрольною групою тварин, де рівень летальності на 12-ту добу досяг 66,7 % (виживаність при цьому складала лише 33,3 %), нижче більш ніж в 2 рази. Виявлені зміни носять вірогідний характер у всі терміни спостереження.

У подальшому було встановлено, що препарат володіє здатністю попереджати утворення і накопичення високоагресивних продуктів ПОЛ як в сироватці крові, так і в печінці тварин з ХОС при одночасному збільшенні вмісту та активності компонентів ферментативної та неферментативної ланок АОС. Так, при застосуванні тіотриазоліну на тлі ХОС рівень ДК знижується в сироватці крові в різні терміни спостереження в середньому в 1,8-3,0 рази, в печінці - в 1,6-3,0 рази. Рівень ТБК-продуктів ПОЛ знижується в 1,2-1,5 та 1,2-2,4 рази, відповідно в сироватці крові та печінці. Встановлена динаміка підтверджена при розрахунку швидкості накопичення ТБК-активних продуктів в біосубстратах щурів з ХОС на тлі застосування тіотриазоліну.

Виходячи з того, що стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу організму підтримується за рахунок функціонування АОС організму-, вивчали вплив тіотриазоліну на активність її основних компонентів у щурів за умов формування ХОС. Було встановлено, що активність каталази і СОД та компонентів неферментативної її ланки - SH-груп та глутатіону вже на 3 добу дослідження збільшується до рівня, який зареєстрований у інтактних тварин, що свідчить про відновлення в цілому стану окисного гомеостазу щурів з ХОС. В подальшому вивчали стан основних фізіологічних функцій та біохімічних показників у хворих на ХОС на тлі комплексного застосування тіотриазоліну. Встановлена більш висока ефективність запропонованої схеми лікування ХОС з використанням у складі комплексної фармакотерапії тіотриазоліну. Слід зазначити, що наприкінці терміну лікування (14 доба) у 92 % постраждалих було усунено основні прояви корозійного ураження стравоходу: дисфагія, одинофагія, блювота та больовий синдром (рис. 1).

Рис.1. Динаміка основних скарг хворих на ХОC на тлі комплексного застосування тіотриазоліну (% хворих)

* - вірогідно в порівнянні з контрольною групою

Крім того, на тлі курсового використання тіотриазоліну спостерігається відновлення показників загального аналізу крові (у 32 % хворих), білкового обміну (у 12 % пацієнтів) та коагулограми (у 83 % хворих) вже в ранні терміни спостереження (до 7 доби). До 14-ї ж доби дослідження вказані показники відновлюються до таких у здорових добровольців, відповідно: загального аналізу крові у 53 %, білкового спектру крові у 25 % та коагулограми у 83 % випадків. Попри те, як в групі хворих, що отримували стандартне лікування, відновлення вказаних показників відмічалося лише у 8 та 38 % хворих, відповідно на 7-у та 14-у добу лікування.

На рівні цілісного організму, фармакотерапевтична дія тіотриазоліну реалізується в зменшенні СЕІ в середньому в 2,2-2,3 рази, яку оцінювали за рівнем СМП відносно показників, зареєстрованих у хворих, що отримували стандартну схему лікування. Доведено, що у хворих на ХОС, які отримували стандартну фармакотерапію в динаміці відмічається посилення СЕІ (ІІ ступінь - при надходженні до стаціонару та ІІІ ступінь - на 7 добу лікування), в той же час у хворих, яким додатково було включено в схему терапії тіотриазолін СЕІ не перевищував І ступеня протягом всього часу перебування хворих в стаціонарі (21 доба).

Методом лазерної доплеровської флоуметрії було доведено, що застосування тіотриазоліну у складі комплексної терапії корозійного ушкодження стравоходу сприяло суттєвому поліпшенню показників мікроциркуляції в уражених зонах вже на 7-му добу лікування. До кінця другого тижня спостереження, зареєстровані в 14 точках вимірювання показники мало чим відрізнялися від таких у здорових добровольців. В групі ж хворих, що отримували стандартне лікування, відновлення мікроциркуляції не відбувалося аж до 14-ї доби спостереження, що створювало умови для затяжної течії корозійного езофагіту та формування в подальшому рубцевих звужень стравоходу.

Дослідження впливу тіотриазоліну на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу хворих з опіками стравоходу хімічного генезу дозволило довести, що включення в схему фармакотерапії тіотриазоліну реалізується вірогідним зниженням накопичення первинних та кінцевих продуктів ПОЛ вже наприкінці першого тижня лікування в середньому вдвічі, з одночасним суттєвим гальмуванням швидкості накопичення ТБК-продуктів в крові пацієнтів з корозійною травмою стравоходу. В той же час спостерігається вірогідне підвищення рівня та активності компонентів як ферментативної (каталаза), так і неферментативної (SH-групи) ланок АОС (табл.1).

Враховуючи, що ФГДС при хімічній травмі верхніх відділів ШКТ є єдиним методом, який дозволяє вірогідно оцінити ступінь і поширеність корозійних ушкоджень, а також провести адекватну оцінку динаміки перебігу корозійного езофагіту і ефективності лікування [Волков С.В., 2002], окремий розділ роботи присвячений аналізу ендоскопічної картини стравоходу при опіках хімічної етіології на тлі комплексної фармакокорекції тіотриазоліном.

Використання препарату в комплексній терапії ХОС у вигляді внутрішньовенних інфузій у комбінації з місцевим застосуванням під час бужування дозволяє в більш ранні терміни купірувати явища езофагіту та значно знизити ступінь його активності, що усуває умови для формування РСС.

Так, серед хворих, які отримували стандартну схему лікування, гострий корозійний езофагіт до 14-ї доби дослідження був усунутий лише в 5,5%

Таблиця 1

Вплив тіотриазоліну на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу хворих на ХОС (n= 36-47)

Група

Стат. пок.

Здорові

При надх. до стац.

Терміни дослідження

7

14

ДК (ммоль/л)

Контрольна

М

m

0,473

0,045

0,986*

0,095

0,886*

0,085

0,890*

0,087

Основна

М

m

0,732*/**/***

0,07

0,644**/***

0,081

ТБК-продукти (нмоль/л)

Контрольна

М

m

81,62

8,2

194,74*

19,1

169,05*

16,2

151,92*/**

14,9

Основна

М

m

112,39*/**/***

11,23

99,57*/**/***

9,75

Каталаза (кКат/л)

Контрольна

М

m

140,7

13,9

48,3*

7,4

51,1*

6,6

75,5*

9,2

Основна

М

m

131,7**/***

9,2

143,2**/***

11,4

Сульфгідрильні групи (ммоль/л)

Контрольна

М

m

2,45

0,15

1,13*

0,111

1,38*

0,11

1,39*

0,11

Основна

М

m

1,74*/**/***

0,175

1,87*/**/***

0,18

Примітки:

1. * - вірогідно в порівнянні з здоровими добровольцями

2. ** - вірогідно в порівнянні з показниками при надходженні хворих до стаціонару

3. *** - вірогідно в порівнянні зі контрольною групою

випадків (з І і ІІ ступенем опіку), а при хімічній травмі ІІІ ступеня повністю купірувати явища езофагіту не вдалося взагалі. У хворих, які отримували в комплексі лікування тіотриазолін, корозійний езофагіт при опіках І та ІІ ступеня в 70% випадків вдалося повністю купірувати, а при ІІІ ступені ХОС повне відновлення структури стравоходу спостерігалося в 45% випадків.

Аналізуючи наслідки ХОС слід зазначити, що в понад 50 % хворих, до схеми фармакотерапії яких було включено тіотриазолін, зареєстровано повне видужання. Крім того, застосування препарату дозволяє вдвічі знизити частоту формування РСС, у 4 рази - розвиток пілоростенозу та повністю виключити випадки перфорацій стравоходу, чого не в змозі було достягти при використанні стандартної схеми лікування (рис. 2).

Рис. 2. Наслідки ХОС на тлі стандартного і пропонованого лікування

1 - видужання, 2 - формування рубцевих стриктур стравоходу,

3 - формування пілоростенозу, 4 - некроперфорації стравоходу,

5 - поєднання РСС і пілоростенозу

* - вірогідно в порівнянні з контрольною групою

На сучасному етапі одним з основних критеріїв, який дозволяє оцінити ефективність фармакотерапії і реабілітаційних заходів, є якість життя пацієнта. Наступним етапом дослідження було вивчення впливу тіотриазоліну на якість життя пацієнтів з ХОС. Як свідчать отримані дані, більш прискорена динаміка одужання і реабілітації хворих на ХОС спостерігалася в групі пацієнтів, які у складі лікування отримували тіотриазолін (табл. 2). Так, при виписці зі стаціонару (21-28 доба) кількість респондентів, які мали задовільні та добрі показники якості життя в групі хворих, що отримували стандартну схему фармакотерапії, склало 33 %, а в групі пацієнтів, при лікуванні яких застосовували тіотриазолін - 68 %. В той же час в більш віддалені терміни спостереження (через місяць після виписки) 72 % хворих основної групи та лише 42 % пацієнтів з групи порівняння оцінили свою якість життя як "добру" або "задовільну". Тобто, застосування тіотриазоліну дозволяє вірогідно поліпшити як сьогоденні, так і віддалені результати лікування ХОС і, відповідно, якість життя хворих.

Таким чином, результати проведених комплексних досліджень фармакотерапевтичної ефективності комбінованого застосування тіотриазоліну при ХОС, переконливо свідчать про

Таблиця 2

Динаміка зміни якості життя хворих з ХОС при фармакокорекції тіотриазоліном (n=36-47).

Результати

анкетування

Показники ЯЖ на момент виписки

Контрольна група

Основна група

Абсолютна кількість хворих

Відносна кількість хворих, %

Абсолютна кількість хворих

Відносна кількість хворих, %

До 100 балів (незадовільно)

6

16,7

3

6,4

101-150 балів (відносно задовільно)

18

50

12

25,5*

151-200 балів

(задовільно)

10

27,7

23

48,9*

Більш, ніж 200 балів

(добре)

2

5,6

9

19,2*

Результати

анкетування

Показники ЯЖ через 1 місяць після виписки

Контрольна група

Основна група

Абсолютна кількість хворих

Відносна кількість хворих, %

Абсолютна кількість хворих

Відносна кількість хворих, %

До 100 балів (незадовільно)

5

13,9

2

4,3

101-150 балів (відносно задовільно)

16

44,4

11

23,4*

151-200 балів

(задовільно)

12

33,4

18

38,3

Більш, ніж 200 балів

(добре)

3

8,3

16

34,0*

Примітка: * - вірогідно в порівнянні з показниками у хворих контрольної групи. Статистичну обробку проводили за методом непараметичного критерію статистики Фішера (Р0,05).

вірогідно більш високу ефективність запропонованої схеми лікування хворих з хімічними ураженнями стравоходу із застосуванням тіотриазоліну в порівнянні зі стандартною схемою фармакотерапії. Це обумовлено вираженими антирадикальними і антиоксидантними властивостями тіотриазоліну, його здатністю відновлювати мікроциркуляцію в ушкоджених тканинах, а також проявляти значний детоксикуючий та репаративний ефекти. Такі багатовекторні фармакодинамічні властивості препарату дозволяють прискорити терміни усунення явищ езофагіту та одужання пацієнтів на ХОС, запобігти виникненню численних ускладнень та прискорити динаміку їх соціальної адаптації.

Висновки

У дисертації дано нове рішення актуальної наукової задачі, яке полягає в оптимізації фармакотерапії хімічної травми стравоходу шляхом включення в схему комплексного лікування ХОС та профілактиці післяопікових рубцевих стриктур тіотриазоліну.

1. Застосування тіотриазоліну при модельованій формі хімічного опіку стравоходу реалізується підвищенням виживаності тварин (на 23-40 %) у різні терміни спостереження, зниженням як в сироватці крові, так і в печінці, в 2-3 рази вмісту диєнових кон'югатів і в 2-2,5 рази рівня ТБК-продук-тів, зниженням (на 70-80 %) швидкості накопичення продуктів ПОЛ, при одночасному збільшенні активності компонентів ферментативної та неферментативної ланок АОС, що попереджає розвиток глибоких уражень стравоходу та запобігає порушенням прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу при корозійному ураженні стравоходу.

2. Клінічними дослідженнями доведено, що застосування тіотриазоліну у комплексній терапії хворих на ХОС дозволяє у 92 % постраждалих усунути такі основні прояви корозійного ураження стравоходу, як дисфагія, одинофагія та больовий синдром, а також досягти скорішого та більш повного відновлення показників загального аналізу крові (32 % хворих), білкового обміну (35% пацієнтів) та коагулограми (83 % хворих). Методом лазерної доплеровської флоуметрії доведено відновлення мікроциркуляції в зонах проекції найбільш уражених ділянок стравоходу у 90 % хворих, які отримували в комплексній терапії тіотриазолін вже на сьому добу лікування, що вказує на здатність препарату проявляти антиішемічну дію та прискорювати репаративні процеси.

3. Використання тіотриазоліну в комплексній терапії хворих на ХОС сприяє зниженню інтенсивності накопичення первинних (диєнові кон'югати) та кінцевих (ТБК-активних) продуктів ліпідпереокислення в середньому вдвічі, з одночасним підвищенням активності компоненту ферментативної ланки АОС каталази на 80-90 %, та рівня компоненту неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту сульфгідрильних груп на 25-34 % відносно показників у хворих, які отримували стандартне лікування, що свідчить про відновлення балансу окисного гомеостазу у постраждалих з ХОС.

4. Згідно з даними фіброгастродуоденоскопії, включення в схему лікування ХОС тіотриазоліну у вигляді внутрішньовенних інфузій в комбінації з місцевим застосуванням препарату під час бужування дозволяє у більшості хворих (65 %) вже в ранні терміни спостереження (7-а доба лікування) купірувати явища езофагіту, значно знизити ступінь його активності, відновити цілісність слизової оболонки стравоходу. Застосування препарату дозволило у 50 % пацієнтів з ХОС до 14-ї доби лікування досягти повного видужання, вдвічі знизити частоту формування рубцевих стриктур, в 4 рази - розвиток пілоростенозу та повністю виключити випадки перфорацій стравоходу.

5. Медико-соціальні дослідження щодо динаміки якості життя хворих на ХОС дозволили встановити, що серед пацієнтів, які в комплексному лікуванні отримували тіотриазолін, задоволеність станом здоров'я виразили майже 60 % опитаних вже при виписці, а через місяць їх кількість зросла до 78 %, в той же час кількість хворих, що отримували стандартне лікування і охарактеризували свій стан як "задовільний" склала 25 та 38 %, відповідно, що свідчить про високу ефективність запропонованого способу фармакотерапії ХОС зі застосуванням тіотриазоліну в плані прискорення соціальної адаптації, динаміки реабілітації більшості постраждалих та звернення їх до звичного способу життя.

6. Проведені дослідження фармакотерапевтичної ефективності комплексного застосування тіотриазоліну при ХОС у порівнянні зі стандартною схемою свідчать про вірогідну перевагу запропонованого способу лікування корозійних ушкоджень стравоходу, яка реалізується більш скорішим та повним усуненням явищ корозійного езофагіту та дозволяє на 40% підвищити показники повного видужання, на 50 % знизити розвиток рубцевих ускладнень корозійної травми та повністю запобігти розвитку некротичних перфорацій стравоходу, що обумовлено реалізацією виражених антиоксидантних, антирадикальних, детоксикуючих та репаративних ефектів метаболітотропного препарату тіотриазоліну.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на окислительно-антиоксидантный гомеостаз у крыс с химическим ожогом пищевода / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, № 6. - С.113-118. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень.

2. Филатов Д.А. Клиническая фармакология тиотриазолина / Л.В. Савченкова, И.П. Белоусова, Д.А. Филатов // Український медичний альманах. - 2008. - №3. - С.212-218. Внесок дисертанта - обробка даних літератури та написання огляду.

3. Филатов Д.А. Прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз у больных с химическим ожогом пищевода на фоне фармакотерапии тиотриазолином / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - №1. - С.129-133. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

4. Филатов Д.А. Применение тиотриазолина в комплексном лечении химических ожогов пищевода и профилактике послеожоговых стриктур / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Biomedical and biosocial anthropology. - 2008. - № 10. - 210-213. (Досягнення та перспективи клінічної фармакології: V Всеукр. наук. - практ. конф. з міжнародн. участю, 12-13 травня 2008 р.: матеріали. - Винница, 2008). Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

5. Филатов Д.А. Качество жизни как критерий эффективности комбинированной фармакотерапии пациентов с химическими ожогами пищевода / Л.В. Савченкова, И.П. Белоусова, Д.А. Филатов // Раціональна фармакотерапія. - 2008. - № 2 (1). - С.73-74. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка, інтерпретація даних, підготовка матеріалів до друку.

6. Филатов Д.А. Хирургическая тактика при рубцовых послеожоговых сужениях пищевода / Д.А. Филатов // Сб. статей сотрудников КМАПО им.П.Л. Шупика. - Київ, 2001. - С.152-154. (Нові тенденції у хірургії ХХІ століття: наук. - практ. конф., присвячена 80-річчю з дня народження професора Д.Ф. Скрипниченко, 8-10 жовтня 2001 р.: матеріали. - Київ, 2001).

7. Пат.41073 Україна, МПК (2009) А61Р 1/00 (2009) А61К 31/00. Спосіб фармакотерапії хімічних опіків стравоходу / Савченкова Л.В., Бєлоусова І.П., Філатов Д. О.; заявник та патентовласник Луганський держ. мед. ун-т. - № U200714186; заявл.17.12.2007; опубл.12.05.09, Бюл. № 9. - 8 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, оформлення патенту.

8. Пат.41703 Україна, МПК (2009) А61В 10/00. Спосіб оцінки якості життя хворих з хімічними опіками стравоходу / Савченкова Л.В., Філатов Д. О.; заявник та патентовласник Луганський держ. мед. ун-т. - № U200807511; заявл.02.06.2008; опубл.10.06.09., Бюл. № 11. - 8 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка результатів.

9. Філатов Д.О. Застосування антиоксидантів в клініці внутрішніх хвороб: методичні рекомендації / Л.В. Савченкова, І.П. Бєлоусова, Т.В. Афоніна, Д.О. Філатов. - Луганськ, 2007. - 68 с. Внесок дисертанта - обробка даних літератури.

10. Филатов Д.А. Комплексне використання тіотриазоліну в фармакотерапії хімічних опіків стравоходу та профілактики після опікових стриктур / Л. В.

Савченкова, Д.А. Филатов // Інформ. лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Луганськ, 2007. - № 3. РДАСНТИ 76.31.29 - 4 с. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, інтерпретація даних.

11. Филатов Д.А. Применение тиотриазолина в комплексном лечении и профилактике последствий химических ожогов пищеварительного тракта / Д.А. Филатов, О.Н. Мироненко, В.В. Валуйский // Хирургия гепатопанкреодуоденальной зоны: межобластная науч. - практ. конф. посвященная 80-летию со дня рождения з. д. н. УССР профессора Греджева А. Р.: сб. тезисов. - Донецк, 2003. - С.86-87. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

12. Філатов Д.О. Стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в разі хімічного опіку в експерименті / Д.О. Филатов // Вчені майбутнього: наук. - практ. конф., 14-16 жовтня 2004 р.: тези доповідей. - Одеса, 2004. - С.96.

13. Філатов Д.О. Комплексне медикаментозне лікування хімічних опіків і профілактика рубцевих звужень стравоходу / Л.В. Савченкова, Д.О. Філатов // Наука і освіта: VII міжнародна наук. - прак. конф.: матеріали. - Дніпропетровськ, 2004. - С.41-42. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку.

14. Філатов Д.О. Сучасні аспекти фармакотерапії опіків стравоходу хімічної етіології / Д.О. Філатов, К.С. Часовський // Актуальні проблеми сучасної медицини: наук. - практ. конф., 6-8 квітня 2005 р.: матеріали. - Київ, 2005. - С.245. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка та інтерпретація даних, підготовка матеріалів до друку.

15. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на состояние окислительного гомеостаза при химических ожогах пищевода в эксперименте / Д.А. Филатов // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: наук. - практ. конф. з міжнародною участю, 17-18 січня 2005р.: тези доповідей. - Харків, 2005. - С.64.

16. Філатов Д.О. Хімічні опіки стравоходу та їх наслідки - дозозалежний процес / Д.О. Філатов // ХІ Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств, 28-30 серпня 2006 р.: тези доповідей. - Полтава-Київ-Чикаго, 2006. - С.462.

17. Филатов Д.А. Влияние тиотриазолина на интенсивность процессов липидпереокисления у больных с химическим ожогом пищевода / Д.А. Филатов // Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: наук. - практ. конф., 30 жовтня 2008р.: матеріали. - Харків, 2008. - С.140.

18. Филатов Д.А. Отдалённые последствия химических ожогов пищевода на фоне применения тиотриазолина / Л.В. Савченкова, Д.А. Филатов // Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я: ІІ Всеукр. наук. - практ. конф., 17-18 березня 2008 р.: тези. - Луганськ, 2008. - С.44. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень.

19. Філатов Д.О. Оцінка якості життя пацієнтів з хімічними опіками стравоходу / Л.В. Савченкова, І.П. Бєлоусова, Д.О. Філатов // ХІІ Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств, 25-28 вересня 2008 р.: тези доповідей. - Івано-Франківськ-Київ-Чикаго, 2008. - С.456. Внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка та інтерпретація даних.

20. Filatov D. A. The peculiarities of the corrosive esofagitis on the condition of treatment with the thiotriazoline according to endoscopic examination / D. A. Filatov // Український медичний альманах. - 2008. - Т.11, №1. - С. 208. (Всеукраїнська наук. - практ. конф. студентів і молодих вчених, 23-24 грудня 2007р.: матеріали. - Луганськ, 2007).

21. Филатов Д.А. Метод лазерной допплеровской флоуметрии в оценке фармакотерапии пациентов с химическим ожогом пищевода / Д.А. Филатов // Клінічна фармація в Україні: VIII Всеукр. наук. - практ. конф. за участю міжнародних спеціалістів, 6-7 листопада 2008р.: матеріали. - Харків, 2008. - С.57.

Анотація

Філатов Д.О. Застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хімічних опіків стравоходу та профілактиці післяопікових рубцевих стриктур. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 - клінічна фармакологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, 2010.

Дисертація присвячена обґрунтуванню доцільності застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на хімічні опіки стравоходу (ХОС) і профілактиці післяопікових рубцевих стриктур.

Клінічними дослідженнями доведено, що включення тіотриазоліну в комплексну терапію хворих на ХОС сприяє відновленню балансу окисного гомеостазу постраждалих, що відображається зниженням накопичення високоагресивних продуктів пероксидації ліпідів з одночасним підвищенням рівня та активності компонентів як ферментативної, так і неферментативної ланок антиоксидантної системи організму.

Встановлено, що використання тіотриазоліну в комплексній фармакотерапії хворих на ХОС дозволяє усунути основні прояви корозійного ураження стравоходу, такі як дисфагія, одинофагія, больовий синдром, а також досягти скорішого та більш повного відновлення біохімічних показників крові. Методом лазерної доплеровської флоуметрії доведено відновлення мікроциркуляції в зонах проекції найбільш уражених ділянок стравоходу у більшості хворих, які отримували в комплексній терапії тіотриазолін.

Фармакотерапевтична активність тіотриазоліну реалізується ендоскопічно доведеним швидким купіруванням явищ гострого езофагіту, запобіганням ускладнень та прискоренням одужання хворих на ХОС. Медико-соціальні дослідження щодо динаміки якості життя пацієнтів з ХОС свідчать про високу ефективність запропонованого способу фармакотерапії в плані прискорення динаміки реабілітації постраждалих та їх соціальної адаптації.

Ключові слова: тіотриазолін, хімічні опіки стравоходу.

Аннотация

Филатов Д.А. Применение тиотриазолина в комплексном лечении химических ожогов пищевода и профилактики послеожоговых рубцовых стриктур. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.28 - клиническая фармакология. - Одесcкий государственный медицинский университет МЗ Украины, 2010.

Диссертация посвящена обоснованию целесообразности применения тиотриазолина в комплексном лечении химических ожогов пищевода (ХОП) и профилактике послеожоговых рубцовых стриктур. Доказано, что при ожогах пищевода химической этиологии тиотриазолин предупреждает образование и накопление продуктов липидпереокисления (диеновых коньюгатов и ТБК - продуктов), как в сыворотке крови, так и в печени животных при одновременном увеличении содержания и активности компонентов ферментативного (каталаза, супероксиддисмутаза) и неферментативного (глутатион восстановленный, сульфгидрильные группы) звеньев антиоксидантной системы.

При изучении состояния основных физиологических функций и биохимических показателей у больных с химической травмой пищевода на фоне применения тиотриазолина установлена более высокая эффективность предлагаемой схемы лечения. К окончанию срока наблюдения (14 сут) у 92 % пострадавших были устранены такие основные симптомы коррозионной травмы пищевода как дисфагия, одинофагия, рвота и болевой синдром. В исследуемой группе пациентов отмечается раннее (до 7 сут) восстановление показателей общего анализа крови, белкового обмена и коагулограммы, в то время как в группе больных, которые получали стандартное лечение, восстановление указанных параметров отмечалось лишь до конца 14-х сут наблюдения. На уровне целостного организма, фармакотерапевтический эффект тиотриазолина реализуется в уменьшении степени эндогенной интоксикации.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.