Особливості прояву ефекту індукованого окислювального стресу в еритроцитах дітей та підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

03.00.04 - біохімія

Особливості прояву ефекту

індукованого окислювального стресу

в еритроцитах дітей та підлітків

Гідулянова Христина Вікторівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків АМН України» (м. Харків).

Науковий керівник:	доктор медичних наук, професор Давидов Вадим Вґячеславович, Державна установа “Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України”, завідувач лабораторії вікової ендокринології та обміну речовин
Офіційні опоненти:	доктор біологічних наук, професор Гончаренко Марія Степанівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри валеології
	доктор медичних наук, професор Жуков Віктор Іванович, Харківський національний медичний університет Міністерства охорони здоров'я України, завідувач кафедри біохімії

Захист відбудеться « 29 » вересня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61007, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 3-15.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61007, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 25 ” серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дзюба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі формування окислювального стресу в клітинах утворюється велика кількість активних форм кисню (АФК) і продуктів перекисного окиснення ліпідів та білків. Найбільш ймовірними мішенями окислювальної атаки є мембранні фосфоліпіди, що містять ненасичені подвійні зв'язки, які атакуються кисневими радикалами і призводять до утворення гідрофобних радикалів, які взаємодіють один з одним. АФК ушкоджують мембранозв'язані білки, нуклеїнові кислоти і ліпопротеїнові комплекси (Леус Ю.В. и др., 1998; Зенков Н.К. и др., 1999; Дворецький А.І. та ін., 2001; Іванова Г.В., 2002; Каліман П.А., 2002; Турпаев К.Т., 2002; Владимиров Ю.А., 2004). Розглядається їх роль в регуляції тонусу судин, у запальних процесах, у репродукції, канцерогенезі, атерогенезі, при старінні та фізичних навантаженнях (Duan X. et al., 1993; Голубев А.Г., 1996; Барабой В.А., 1997; Зенков Н.К. и др., 2001; Сайжили Е.И. и др., 2003; Мясищева Н.В. и др., 2004; Доманский А.В. и др., 2005). Участь АФК показана в патогенезі більш ніж 100 захворювань і патологічних станів, в основі яких лежить один механізм - порушення рівноваги між процесами утворення АФК та їх інактивацією антиоксидантами (Kehrer J.P. et al., 1994; Меньщикова Е.Б. и др., 1997; Коркина Л.Г. и др., 1998; Меньщикова Е.Б. и др., 1998; Кульчицкий О.К. и др., 2001; Нікітченко Ю.В. та ін., 2001; Решетар О.І. та ін., 2002; Чанакчи Ч. и др., 2005).

Короткочасне підвищення рівня АФК може індукувати формування захисних механізмів, що послаблюють можливі негативні ефекти окислювального стресу. У зв'язку з цим важливо зрозуміти не тільки механізми вільнорадикальних процесів, що розвиваються в клітинах, але і механізми, спрямовані на захист клітин від дії окислювальних радикалів, що ушкоджують, і активацію систем, що призводять до відновлення гомеостазу після ушкоджень.

Під впливом різних факторів може відбуватися порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу в клітині, результатом чого є виникнення окислювального стресу. Вікові періоди розвитку організму характеризуються різним ступенем виразності процесу перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності ферментів антиоксидантного захисту. Чутливість до окислювального стресу у дітей та підлітків може змінюватися, можливою причиною чого є зміна стійкості до дії прооксидантних факторів (Дубровинская Н.В., 2000; Безруких М.М., 2002).

Особливості процесу ліпопероксидації, активності антиоксидантних ферментів і фосфоліпідного складу мембран еритроцитів у дітей та підлітків вивчені недостатньо, хоча саме вони виявляються найбільш вразливими до впливу на організм несприятливих факторів (Безруких М.М., 2002). При цьому еритроцити, завдяки особливостям свого складу і специфічної дихальної функції, що визначає постійний вплив підвищених концентрацій кисню і де утворення АФК відбувається закономірно, більш піддані окислювальному стресу в порівнянні з іншими клітинами крові (Шепелев А.П. и др., 2000; Тимочко М.Ф. та ін., 2002; Лакомкин В.Л. и др., 2005).

З огляду на внесок стимуляції вільнорадикальних процесів в ушкодження клітин, результати досліджень особливостей прояву індукованого ПОЛ в червоних клітинах крові дозволять оцінити специфіку стійкості еритроцитів дітей та підлітків до дії факторів окислювального стресу і виявити роль антиоксидантних ферментів у її появі. Всебічне вивчення цих питань буде сприяти розширенню сучасних уявлень про вікові відмінності в механізмах формування патологічних процесів, обумовлених окислювальним стресом, в дитячому та підлітковому віці і розробці ефективних шляхів їхньої профілактики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках держбюджетної теми «Вивчити особливості стресорної модуляції систем захисту тканин внутрішніх органів від вільнорадикального ушкодження у щурів на етапах статевого дозрівання» (№ державної реєстрації 0108U000023) в ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України».

Мета і завдання дослідження. Для поглиблення уявлень про механізми вікової зміни чутливості організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища метою роботи стало вивчення перекисного окиснення ліпідів, активності ферментів першої лінії антиоксидантного захисту, фосфоліпідного складу мембран еритроцитів дітей і підлітків при індукованому окислювальному стресі.

Відповідно до мети було визначено наступні завдання:

1) вивчити особливості впливу середовища Фентона на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів в мембранах та гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків;

2) виявити особливості зміни активності антиоксидантних ферментів в гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків в умовах окислювального стресу, визваного додаванням середовища Фентона;

3) оцінити особливості змін фосфоліпідного складу мембран еритроцитів дітей та підлітків в умовах індукованого окислювального стресу;

4) дослідити жирно-кислотний склад мембран еритроцитів та плазми крові в умовах стимуляції процесів перекисного окиснення ліпідів та динаміку інкубації еритроцитів в плазмі після індукованого окислювального стресу.

Об'єкт дослідження: індуковане ПОЛ, ліпіди еритроцитарних мембран, ферментативна система першої лінії антиоксидантного захисту еритроцитів.

Предмет дослідження: продукти вільнорадикального окиснення ліпідів, активність антиоксидантних ферментів, фосфоліпідний та жирно-кислотний склад мембран еритроцитів дітей та підлітків.

Методи дослідження: спектрофотометрія у видимій і ближній ультрафіолетовій області спектра (вміст ді- і трієнових конґюгатів, загальних ліпідів та ТБК-активних продуктів, дослідження активності супероксиддисмутази (СОД), каталази, глутатіонредуктази), тонкошарова хроматографія (фосфоліпідний спектр), газова хроматографія (визначення жирно-кислотного складу мембран еритроцитів і плазми крові), статистичні методи аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. В мембранах і гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків при нетривалому (1-годинному) індукованому ПОЛ відзначається дворазове підвищення рівня ді- і трієнових конґюгатів, а в гемолізатах еритроцитів - в середньому півтораразове збільшення активності СОД та дворазове збільшення активності каталази у порівнянні з базальними значеннями.

При 2-годинному впливі середовища Фентона в гемолізатах еритроцитів дітей зберігається півтораразове збільшення активності каталази щодо її вихідного рівня. При цьому активність СОД і каталази у підлітків повертається до їхньої вихідної величини. У дорослих обстежених протягом 2-годинної стимуляції перекисного окиснення ліпідів відзначається восьмиразове зниження активності СОД, дворазове - каталази та чотирьохразове - глутатіонредуктази у порівнянні з їх базальним рівнем.

При інкубації еритроцитів в середовищі Фентона спостерігається зниження вмісту фосфатидилхоліну та підвищення вмісту лізофосфатидилхоліну щодо вихідної величини в еритроцитарних мембранах усіх вивчених вікових груп, найбільш виражене у дітей. Паралельно з цим у дітей та підлітків зменшується вміст сфінгомієліну, а у дорослих обстежених - фосфатидилетаноламіну.

Встановлено тісний кореляційний взаємозв'язок між зміною вмісту продуктів ПОЛ у процесі індукованого окислювального стресу та зміною фосфоліпідного складу мембран еритроцитів дітей та підлітків.

При індукованому ПОЛ в жирно-кислотному складі еритроцитарних мембран дорослих обстежених відбувається інтенсивне зниження рівня ненасичених жирних кислот, значною мірою за рахунок представників родини щ3. Після інкубації еритроцитів із плазмою крові в еритроцитарних мембранах у дорослих обстежених підвищується вміст коротколанцюгових моноєнових жирних кислот. При цьому в плазмі крові знижується рівень окремих представників насичених і ненасичених вищих жирних кислот. Встановлено, що найбільш інтенсивний обмін між плазмою та еритроцитами є характерним для моноєнових жирних кислот.

Зміни в рівні накопичення первинних та вторинних продуктів ПОЛ, фосфоліпідному складі мембран еритроцитів та активності антиоксидантних ферментів відображають підвищення чутливості еритроцитів дітей до нетривалого (1-годинного), а підлітків до тривалого (2-годинного) окислювального стресу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень розширюють існуючі уявлення про механізми зміни чутливості еритроцитів дітей та підлітків до дії окислювального стресу, що ушкоджує, і вказують на особливу роль вільнорадикальних процесів у модуляції стійкості еритроцитів дітей та підлітків до несприятливих зовнішніх впливів.

Результати роботи впроваджені в лекційний курс кафедри клінічної біохімії Харківської медичної академії післядипломної освіти та кафедри лабораторної діагностики Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Особистий внесок здобувача. Вибір теми дисертаційної роботи, постановка мети і завдань, вибір об'єкту дослідження, а також методів, адекватних поставленим завданням, інтерпретація одержаних даних та формулювання висновків проведені спільно з науковим керівником. Інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за даною проблемою, експериментальні дослідження, якісний аналіз результатів та їх статистична обробка зроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2004, 2005), на VII та VIII Міжнародних науково-практичних конференціях "Наука і освіта, 2004" та "Наука і освіта, 2005" (Дніпропетровськ, 2004, 2005), на установчому з'їзді українського товариства клітинної біології (Львів, 2004), на XIII Міжнародному симпозиумі "Нетрадиційне рослинництво. Эніологія. Экологія та здоров'я" (Алушта, 2004), на 77 науково-практичній конференції Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (Сімферополь, 2005), на IX Українському біохімічному з'їзді (Харків, 2006), на 79 міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (Сімферополь, 2007), на 2 міжнародній конференції молодих вчених «Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2007), на науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми біохімії та біотехнології - 2008” (Київ, 2008).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, у тому числі 7 - статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 10 - у матеріалах міжнародних конгресів, з'їздів, симпозіумів, конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення, висновків і списку використаної літератури. Список використаної літератури складається з 386 найменувань, з них 183 - іноземних авторів. Робота ілюстрована 5 таблицями та 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. В огляді літератури проводиться аналіз сучасного стану питання про механізми формування окислювального стресу, участі продуктів перекисного окиснення ліпідів у реалізації його ушкоджуючих ефектів, стану антиоксидантної системи еритроцитів і складу мембран еритроцитів у різних вікових груп.

Матеріали та методи дослідження. В експериментах використовували кров (еритроцити) здорових хлопчиків 8-10 років (дітей) - 10, юнаків 13-14 років (підлітків) - 10 та чоловіків 30-40 років (дорослих обстежених) - 30, а також плазму крові здорових чоловіків 30-40 років (дорослих обстежених) - 30. Об'єктами досліджень були плазма крові, мембрани і гемолізати еритроцитів. У якості контрольної групи використовували дорослих обстежених. Забір матеріалу для досліджень проводився відповідно до сучасних вимог біоетики. Дослідження відповідають Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації "Етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини", Європейській конвенції про захист прав людини й основних воль, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицини (2005), Загальній декларації про біоетику і права людини (ЮНЕСКО, 2005), Постанові Першого національного конгресу по біоетиці (Київ, 2001) і відповідним Законам України.

Одерження еритроцитарних мембран проводили за методом Сербінової Т.А. (1980). Еритроцитарну масу промивали, використовуючи фізіологічний розчин і дистильовану воду. Після кожного промивання центрифугували при 3000 об/хв. Відтворення індукованого перекисного окиснення ліпідів (окислювального стресу) проводили, використовуючи середовище Фентона. Еритроцитарну масу поміщали в середовище Фентона (джерело АФК), витримуючи співвідношення 1:1.

У пробах еритроцитарних мембран, гемолізатах та аліквотах реакційних сумішей, інкубованих із середовищем Фентона, проводили визначення вмісту продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів, активності ферментів першої лінії антиоксидантного захисту, фосфоліпідного та жирно-кислотного складу.

Вміст первинних продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових і трієнових конґюгатів, оцінювали за методом Плацер З. у модифікації Гаврилова В.Б. і Мішкорудної М.Л. (Гаврилов В.Б., 1983). При розрахунках використовували коефіцієнти молярної екстинкції 27000 М^-1·см^-1 і 22000 М^-1·см^-1 (Паранич Л.И., 1993; Kim H.K., 2005). Вміст вторинних продуктів ПОЛ (ТБК-активних речовин) визначали по реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою за методом Ohkawa Н. et al. (1979). При розрахунках використовували коефіцієнт молярної екстинкції відповідний 1,56·10⁵ М^-1·см^-1 (Волянский А.Ю. и др., 2008).

Визначення активності каталази проводили за методом Королюка М.А. (1988), супероксиддисмутази - за методом Nіshіkіmі M. et al. (1972), глутатіонредуктази - за методом Юсупової Л.Б. (1989).

Для вивчення фосфоліпідного і жирно-кислотного складу проби піддавали екстракції за методом Фольча (Покровский О.О., 1969). Визначення фосфоліпідного складу проб ліпідних екстрактів проводили за допомогою методу тонкошарової хроматографії на пластинах Sіlіca gel TLC plates (10 х 20 cm, "Merck", Німеччина) за методом Покровського О.О. (Покровский О.О., 1969). Жирно-кислотний склад визначали за допомогою методу газо-рідинної хроматографії по Blau K. et al. (1993). Вимір проводили на газо-рідинному хроматографі Agіlent Technologіes 6890 (США).

Концентрацію гемоглобіну в гемолізатах визначали уніфікованим гемоглобінціанідним методом Van Kampen E.J. (1961). Визначення рівня загальних ліпідів проводили за методом Покровського О.О. (1969).

Результати експериментальних досліджень статистично обробляли з використанням пакетів програм Excel та "SPSS Statіstіcs 17.0", за допомогою непараметричного методу Wіlcoxon-Mann-Wіtney. Розходження між даними вважали достовірними при Р < 0,05. Для встановлення взаємозв'язку між показниками визначали коефіцієнт кореляції (r) по Бейлі Н. (1964).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фосфоліпідний склад мембран еритроцитів дітей та підлітків. Проведені дослідження показали, що у різних вікових груп змінюється фосфоліпідний склад мембран еритроцитів. У дітей ці зміни виявляються в зменшенні вмісту фосфатидилхоліну і збільшенні вмісту лізофосфатидилхоліну в порівнянні з такими в дорослих обстежених. Вміст сфінгомієліну у фосфоліпідному складі мембран еритроцитів дітей нижче даного показника в дорослих обстежених. Вміст фосфатидилетаноламіну характеризується тенденцією до підвищення щодо показника в дорослих обстежених. Для фракції фосфатидилсерину характерне збільшення його вмісту в порівнянні з дорослими обстеженими (табл.1).

Таблиця 1. Фосфоліпідний склад мембран еритроцитів дітей та підлітків (М±m)

Вікові групи	Фосфоліпідні фракції, % від суми фосфоліпідів
	Фосфатидил-холін	Сфінгомієлін	Фосфатидил-етаноламін	Фосфатидил-серин
Діти 8-10 років	33,6±1,8	18,3±0,9	27,3±2,1	9,8±1,2
Підлітки 13-14 років	36,5±1,8	19,2±1,3	26,2±1,9	9,7±1,0
Дорослі 30-40 років	39,2±2,2 *	23,7±1,9 *, **	25,8±1,4	7,2±0,95*, **

Примітки:

1) * - дані вірогідно відрізняються від показників у дітей (Р < 0,05);

2) ** - дані вірогідно відрізняються від показників у підлітків (Р < 0,05).

Подібно до дітей у фосфоліпідному складі еритроцитарних мембран підлітків збільшується вміст лізофосфатидилхоліну. При цьому вміст сфінгомієліну нижче показника в дорослих обстежених. Поряд з цим для фракції фосфатидилсерину характерне збільшення його вмісту. Вміст фосфатидилетаноламіну знаходиться на рівні такого в дорослих обстежених.

При порівнянні фосфоліпідного складу еритроцитарних мембран дітей і підлітків виражених змін не виявлено. У фосфоліпідному складі мембран еритроцитів у них зростає вміст лізофосфатидилхоліну в порівнянні з дорослими обстеженими й одночасно з цим зменшується вміст фосфатидилхоліну та сфінгомієліну. Причиною накопичення лізофосфатидів може бути посилення ферментного гідролізу фосфоліпідів за рахунок активації мембраних фосфоліпаз, яка виникає в умовах більш вираженого ПОЛ (Nigam S., 2000).

Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів в мембранах та гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків. В процесі гідролізу фосфоліпідів утворюються вільні жирні кислоти, які є субстратом для перекисного окиснення. З огляду на це, проведено оцінку ПОЛ за рівнем накопичення продуктів цього процесу (ді- і трієнових конґюгатів, ТБК-активних продуктів) у мембранах і гемолізатах еритроцитів усіх обстежених вікових груп (рис. 1).

А Мембрана Гемолізат еритроцитів
Б Мембрана Гемолізат еритроцитів

1) контроль - дорослі обстежені;

2) у дорослих обстежених вміст ді- і трієнових кон'югатів (А) та ТБК-активних продуктів (Б) прийнято за 100%;

3) * - дані вірогідно відрізняються від показників у дорослих обстежених (Р < 0,05).

Рис. 1. Вміст ді- і трієнових кон'югатів (А) та ТБК-активних продуктів (Б) в мембранах і гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків.

Встановлено, що в мембранах і гемолізатах еритроцитів дітей більш високий вміст ді- і трієнових конґюгатів, чим у дорослих обстежених. Аналогічна ситуація характерна і для підлітків. Істотної різниці в накопиченні ді- і трієнових конґюгатів між дітьми та підлітками не виявлено. У той же час вміст ТБК-активних продуктів у мембранах еритроцитів дітей і підлітків виявляється нижче, ніж у дорослих обстежених, хоча в гемолізатах еритроцитів концентрація цих продуктів ПОЛ у всіх трьох вікових груп обстежених однакова.

Отримані дані вказують на аналогічний характер зрушень у вмісті первинних продуктів ПОЛ в мембранах і гемолізатах еритроцитів дітей і підлітків відносно дорослих обстежених. Це може свідчити про те, що в дітей та підлітків підвищення швидкості гідролізу мембраних фосфоліпідів супроводжується залученням жирних кислот, що звільнилися, у процеси вільнорадикального окиснення. Наслідком цього стає підвищення концентрації в мембранах і гемолізатах еритроцитів рівня ді- і трієнових конґюгатів. По всій імовірності це відображає підвищення ПОЛ в крові в дітей і підлітків у порівнянні з дорослими обстеженими.

Однак збільшення вмісту первинних продуктів ПОЛ у дітей та підлітків не супроводжується паралельним підвищенням концентрації вторинних (ТБК-активних) продуктів цього процесу. Це може бути зв'язане з віковими особливостями катаболізму карбонільних продуктів (ендогенних альдегідів) в еритроцитах у зв'язку зі змінами каталітичних властивостей ферментів, які їх утилізують (альдегіддегідрогеназа, альдегідредуктаза) (Чуйкова В.И., 2002).

Активність антиоксидантних ферментів в гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків. Підвищення ПОЛ в еритроцитах може бути пов'язане з віковими особливостями функціонування антиоксидантних систем еритроцитів і в тому числі першої лінії антиоксидантного захисту. З огляду на значимість ферментів антиоксидантного захисту в підтримці системи прооксидант-антиоксидант у рівновазі, проведено дослідження їхньої активності (СОД, каталаза, глутатіонредуктаза) у гемолізатах еритроцитів дітей, підлітків і дорослих обстежених (табл. 2).

Таблиця 2. Активність антиоксидантних ферментів в гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків (М±m)

Вікові групи	Антиоксидантні ферменти
	СОД (од / хв • М Нb)	Каталаза (ммоль/хв • М Нb)	Глутатіонредуктаза (моль NADPН /с •М Нb)
Діти 8-10 років	0,052±0,008	0,756±0,107	2,355±0,303
Підлітки 13-14 років	0,074±0,004 *	1,117±0,153*	1,413±0,108 *
Дорослі 30-40 років	0,086±0,008 *, **	0,945±0,099	2,172±0,145 **

Примітки:

1) * - дані вірогідно відрізняються від показників у дітей (Р < 0,05);

2) ** - дані вірогідно відрізняються від показників у підлітків (Р < 0,05);

3) за одиницю активності СОД (од) прийнято активність ферменту, при якій відбувалося 50%-е гальмування швидкості відновлення нітротетразолію.

Встановлено, що активність СОД у гемолізатах еритроцитів дітей нижча, ніж у дорослих обстежених. Розбіжностей в активності каталази в обстежених вікових груп не виявлено. Активність глутатіонредуктази в гемолізатах еритроцитів дітей вище, ніж у дорослих обстежених. Аналогічна ситуація у відношенні активності СОД і каталази є характерною і для підлітків. Однак активність глутатіонредуктази в гемолізатах еритроцитів підлітків значно нижче даного показника у дорослих обстежених.

Таким чином, у гемолізатах еритроцитів дітей і підлітків виявляється зниження активності СОД у порівнянні з її величиною у дорослих обстежених, хоча активність каталази у них знаходиться на однаковому рівні щодо показника у 30-40-річних. Згідно наявним літературним даним функціонування СОД і каталази здійснюється одночасно (Турков М.И., 1976; Илюха В.А., 2001; Утко Н.А., 2002). Отже, зміна активності одного з цих двох ферментів приводить до порушення функціонування всієї системи першої лінії антиоксидантного захисту. За рахунок цього в дитячому і підлітковому віці формуються умови для підвищення ПОЛ в еритроцитах, що засвідчено даними про накопичення в мембранах і гемолізатах еритроцитів первинних продуктів вільнорадикального окиснення (ді- і трієнових конґюгатів).

Згідно даних літератури, ферменти СОД і каталаза присутні у вигляді декількох ізоферментів (Турков М.И., 1976). Їхня чутливість до вільнорадикального окиснення різна. Отже, можливою причиною появи вікових розходжень в активності ферментів антиоксидантного захисту може бути зміна їх ізоферментного спектра в гемолізатах еритроцитів.

Таким чином, у дітей, підлітків та дорослих обстежених змінюється базальний рівень вільнорадикального окиснення ліпідів в еритроцитах. Однією з причин цього є зміна функціонування ферментативної системи першої лінії антиоксидантного захисту.

Результати проведених досліджень дозволяють припускати підвищення чутливості мембран еритроцитів дітей та підлітків до дії прооксидантних факторів. Для перевірки цього припущення далі проведено вивчення стану індукованого ПОЛ в мембранах і гемолізатах еритроцитів усіх вікових груп обстежених.

Індуковане перекисне окиснення ліпідів в мембранах та гемолізатах еритроцитів. Дослідження, проведені в еритроцитах обстежених різних вікових груп, показують, що протягом 1 години експозиції еритроцитів із середовищем Фентона індуковане ПОЛ виявляється найбільш вираженим у мембранах еритроцитів дітей. Найменше ПОЛ просліджується в дорослих обстежених. Незважаючи на збільшення концентрації первинних продуктів ПОЛ в мембранах еритроцитів при інкубації в середовищі Фентона, в дітей та підлітків не відбувається накопичення ТБК-активних продуктів. Причиною такої "невідповідності" може бути активна утилізація карбонільних продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів.

При збільшенні часу експозиції, до кінця 2 години інкубації еритроцитів дітей та підлітків з компонентами середовища Фентона відзначається подальше накопичення ді- і трієнових конґюгатів у їхніх мембранах. Однак при цій експозиції в мембранах еритроцитів дітей і підлітків накопичення ТБК-активних продуктів не виявлено, а в дорослих обстежених, навпаки, різко збільшується їх концентрація.

Отримані дані свідчать про те, що в дітей та підлітків дійсно підвищується чутливість мембран еритроцитів до прооксидантного ефекту відновленого заліза. Проявом цього є виражене збільшення концентрації первинних продуктів ПОЛ у відповідь на вплив середовища Фентона. При цьому в дітей та підлітків у мембранах еритроцитів виникає компенсаторне зрушення, спрямоване на підвищення швидкості утилізації карбонільних продуктів ПОЛ, що утворюються при цьому та володіють вираженою цитотоксичною дією (Шепелев А.П., 2000).

Це може бути пов'язане з віковою активацією ферментів, які каталізують окисно-відновлювальні перетворення альдегідів (у тому числі малонового діальдегіду). З цієї причини концентрація ТБК-активних продуктів у них не змінюється і підтримується на стаціонарному рівні в процесі індукованого ПОЛ. У дорослих обстежених ПОЛ нижче на відміну від дітей та підлітків. Однак після 1- та 2-годинної експозиції в них спостерігається виражене накопичення ТБК-активних продуктів.

При дослідженні індукованого ПОЛ в гемолізатах еритроцитів усіх груп обстежених отримано дані, що свідчать про підвищення рівня ді- і трієнових конґюгатів після 1-годинної експозиції із середовищем Фентона. Даний процес є більш вираженим в гемолізатах еритроцитів дітей. На відміну від мембран, у гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків при 1-годинній інкубації із середовищем Фентона одночасно відбувається накопичення ТБК-активних продуктів.

В результаті 2-годинної експозиції в гемолізатах еритроцитів підлітків і дорослих обстежених відбувається подальше збільшення концентрації первинних продуктів ПОЛ. У той же час у гемолізатах еритроцитів дітей різко зменшується їх вміст у порівнянні з таким при 1-годинній експозиції. Одночасно з накопиченням первинних продуктів ПОЛ в гемолізатах еритроцитів підлітків і дорослих обстежених відбувається значне збільшення концентрації ТБК-активних продуктів. У той же час у дітей у результаті 2-годинної інкубації знижується вміст ТБК-активних продуктів до вихідного рівня. окиснення еритроцит діти ліпід

Отримані дані свідчать про те, що при тривалій експозиції в середовищі Фентона в підлітків і дорослих обстежених відбувається прогресивне накопичення первинних продуктів ПОЛ, що виявляється в інтенсивному накопиченні проміжних продуктів цього процесу. У дітей спостерігається інша динаміка.

Дослідження, виконані на еритроцитарних мембранах і гемолізатах еритроцитів, дозволяють прийти до висновку про те, що для дітей і підлітків характерна більш висока чутливість до впливу прооксидантів, чим для дорослих обстежених. У той же час детальний порівняльний аналіз зрушень у мембранах і гемолізатах еритроцитів дає можливість припускати найбільшу чутливість до нетривалої дії прооксидантів в обстежених дітей, що дозволяє особливо виділяти дитячу групу в плані чутливості їхніх еритроцитів до дії прооксидантних факторів.

В умовах індукованого окислювального стресу відбувається стимуляція вільнорадикального окиснення ліпідів у мембранах еритроцитів. У цьому зв'язку далі проведено дослідження жирно-кислотного складу еритроцитарних мембран і плазми крові.

Жирно-кислотний склад мембран еритроцитів при індукованому перекисному окисненні ліпідів та роль плазми крові в його відновленні. Проведені дослідження показали, що в умовах індукованого ПОЛ в мембранах еритроцитів відбувається виражене зниження вмісту ненасичених жирних кислот у їх жирно-кислотному складі. Це зрушення виникає за рахунок моноєнових та поліненасичених жирних кислот родини щ3. Виникає питання, чи здатна еритроцитарна мембрана після впливу індукованого ПОЛ відновити до визначеного рівня свій жирно-кислотний склад? Для його вирішення проведено вивчення обміну жирних кислот між мембраною і плазмою.

При 1-годинній експозиції еритроцитів із плазмою виражених змін у жирно-кислотному складі мембран еритроцитів не відзначається. Зі збільшенням часу експозиції з плазмою просліджується надходження в мембрану коротколанцюгових моноєнових жирних кислот. Ці дані узгоджуються зі змінами, що відбуваються в жирно-кислотному складі плазми крові при 2-годинній експозиції з підданими впливу середовища Фентона еритроцитами. Характер змін свідчить про інтенсивне зниження в плазмі крові вмісту коротколанцюгових моноєнових жирних кислот.

Проведений експеримент дає підставу для висновку про те, що між мембранами еритроцитів і плазмою крові існує обмін жирними кислотами. За рахунок його відбувається визначена компенсація втрати жирних кислот з мембрани і мінімізуються зміни жирно-кислотного складу в умовах окислювального стресу. Можна припустити, що цей обмін являє собою один з компенсаторних механізмів, що дозволяє адаптувати еритроцити до існування в умовах дії прооксидантних факторів.

Приймаючи до уваги той факт, що субстратом ПОЛ є жирно-кислотні радикали фосфоліпідів, логічно припустити, що в процесі індукованого ПОЛ буде відбуватися зміна фосфоліпідного складу мембран еритроцитів. У цьому зв'язку проведено вивчення фосфоліпідного складу еритроцитарних мембран в умовах інкубації еритроцитів у середовищі Фентона.

Фосфоліпідний склад мембран еритроцитів дітей та підлітків в умовах індукованого окислювального стресу. Дослідження свідчать про те, що 1-годинна експозиція еритроцитів із середовищем Фентона супроводжується зниженням вмісту фосфатидилхоліну і сфінгомієліну у фосфоліпідному складі мембран еритроцитів дітей та підвищенням рівня лізофосфатидилхоліну в еритроцитах усіх вікових груп обстежених (рис. 2).

Співвідношення інших фосфоліпідних фракцій при цьому не змінюється. Після тривалої, 2-годинної, експозиції еритроцитів відбувається зниження вмісту фосфатидилхоліну у фосфоліпідному складі у всіх груп обстежених, а також сфінгомієліну - у підлітків та фосфатидилетаноламіну - у дорослих обстежених.

Рівень лізофосфатидилхоліну продовжує підвищуватися, маючи максимум збільшення в дорослих обстежених. Отримані дані можуть указувати на вікові особливості прояву фосфоліпазної активності в еритроцитах в умовах індукованого ПОЛ. Активація ферменту приводить до накопичення лізофосфоліпідів і вільних жирних кислот, що забезпечує можливість реалізувати прооксидантний вплив відновленого заліза в модельній системі.

8-10 років	13-14 років
30-40 років	Контроль (базальний рівень) 1 година інкубації в середовищі Фентона 2 години інкубації в середовищі Фентона 1 година інкубації з фіз. розчином 2 години інкубації з фіз. розчином

1) * - дані вірогідно відрізняються від показників базального рівня (Р < 0,05);

2) ФХ - фосфатидилхолін; СМ - сфінгомієлін; ФЕА - фосфатидилетаноламін.

Рис. 2. Фосфоліпідний склад мембран еритроцитів дітей та підлітків в умовах індукованого окислювального стресу.

Оскільки в умовах індукованого ПОЛ в червоних клітинах крові спостерігаються зміни з боку жирно-кислотного та фосфоліпідного складу мембран, утворення первинних і накопичення вторинних продуктів даного процесу, причиною яких може бути зміна стану антиоксидантного захисту, проведено вивчення динаміки активності ферментів антиоксидантного захисту еритроцитів.

Активність антиоксидантних ферментів в умовах індукованого перекисного окиснення ліпідів. Отримані дані свідчать про те, що в гемолізатах еритроцитів дітей і підлітків у процесі індукованого ПОЛ підвищується активність СОД, каталази і глутатіонредуктази при 1-годинному впливі середовища Фентона. Однак антиоксидантний ефект не реалізується в повному обсязі, і не відбувається зниження рівня ді- і трієнових конґюгатів. При тривалому (2-годинному) впливі середовища Фентона активність ферментів першої лінії антиоксидантного захисту у всіх вікових груп обстежених знижується (рис. 3).

А	Б
В	Контроль (базальний рівень) 1 година інкубації в середовищі Фентона 2 години інкубації в середовищі Фентона 1 година інкубації з фіз. розчином 2 години інкубації з фіз. розчином

1) * - дані вірогідно відрізняються від показників базального рівня (Р < 0,05);

2) ** - дані вірогідно відрізняються від показників у дітей (Р < 0,05);

3) *** - дані вірогідно відрізняються від показників у підлітків (Р < 0,05).

Рис. 3. Активність супероксиддисмутази (А), каталази (Б) та глутатіонредуктази (В) в гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків в умовах індукованого окислювального стресу.

Узагальнюючи в цілому результати дослідження, можна зробити висновок про те, що у вивчених вікових груп відбувається зміна чутливості еритроцитів до дії прооксидантних факторів. Найбільш чуттєвими до нетривалого прооксидантного впливу виявляються еритроцити дітей. Однак у них одночасно виникають компенсаторні зрушення, спрямовані на утилізацію цитотоксичних карбонільних продуктів ПОЛ. Подібна ситуація дозволяє припускати можливість реалізації в еритроцитах дітей адаптивного значення окислювального стресу. Однак це припущення вимагає спеціальної перевірки.

Чутливість еритроцитів підлітків до дії прооксидантних факторів близька до такої у дітей. Але дослідження, виконані на гемолізатах еритроцитів, свідчать про зміну реакції еритроцитів на тривалу дію прооксидантних факторів. Причому це зрушення в підлітків не супроводжується компенсаторним збільшенням швидкості катаболізму вторинних цитотоксичних продуктів ПОЛ.

Поява визначених розходжень у реакції еритроцитів дітей і підлітків на дію прооксидантних факторів дозволяє припускати їхню різну чутливість до окислювального стресу. Виникаючі розходження можуть бути пов'язані зі зміною біосинтезу ферментів за рахунок гормональної перебудови в організмі в період пубертатного віку.

Приймаючи до уваги, що універсальним механізмом ушкодження клітин є виникнення в них окислювального стресу, поява якого пов'язана в тому числі і зі стимуляцією ПОЛ, можна припустити більш високу чутливість еритроцитів підлітків до тривалої дії несприятливих зовнішніх факторів, що реалізуються через стимуляцію вільнорадикальних процесів, у порівнянні з дітьми та дорослими обстеженими.

Більш висока чутливість клітини до дії прооксидантних факторів припускає виникнення більш виражених проявів окислювального стресу, а значить і ушкодження клітини. З цієї причини організм підлітків виявляється більш чуттєвим до тривалих несприятливих зовнішніх впливів, чим організм дітей. А для дітей характерна підвищена чутливість до нетривалого окислювального стресу у порівнянні з підлітками та дорослими обстеженими.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень встановлено особливості зміни вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантних ферментів і фосфоліпідного складу еритроцитарних мембран дітей, підлітків та дорослих обстежених в умовах індукованого окислювального стресу, які формують передумови для підвищення чутливості еритроцитів дітей та підлітків до окислювального стресу.

1. Вміст первинних продуктів ПОЛ в еритроцитах дітей та підлітків вище, ніж у дорослих обстежених. При 1-годинному індукованому окислювальному стресі в еритроцитах дітей і підлітків відбувається дворазове підвищення рівня ді- і трієнових конґюгатів у порівнянні з їх вихідними значеннями. Одночасно з цим у підлітків та дорослих обстежених у більшій мірі, ніж у дітей, підвищується вміст ТБК-активних продуктів обміну. При 2-годинній експозиції з середовищем Фентона в гемолізатах еритроцитів дітей знижується концентрація первинних і вторинних продуктів ПОЛ до їх базальної величини. При цьому у підлітків та дорослих обстежених відбувається в середньому півтораразове підвищення рівня первинних та вторинних продуктів ПОЛ у порівнянні з таковим при 1-годинній експозиції.

2. В гемолізатах еритроцитів підлітків відзначається півтораразове збільшення активності СОД і каталази, а також півтораразове зниження активності глутатіонредуктази у порівнянні з їх величиной у дітей. При цьому у дорослих обстежених виявляється півтораразове збільшення активності каталази та дворазове - СОД відносно величини активності даних ферментів у дітей. При 1-годинному впливі середовища Фентона в гемолізатах еритроцитів дітей та підлітків виникає півтораразове збільшення активності СОД і дворазове - каталази у порівнянні з їх контрольними значеннями. При збільшенні експозиції до 2 годин відбувається зниження активності СОД і каталази у порівнянні з їх величиной при 1-годинній експозиції.

3. У фосфоліпідному складі мембран еритроцитів підлітків і дорослих обстежених відзначається підвищення вмісту фосфатидилхоліну, сфінгомієліну і зниження - лізофосфатидилхоліну у порівнянні з дітьми. При 1- і 2-годинному індукованому ПОЛ у мембранах еритроцитів дітей, підлітків та дорослих обстежених знижується вміст фосфатидилхоліну щодо вихідного рівня. Одночасно з цим в еритроцитарних мембранах у дітей та підлітків знижується вміст сфінгомієліну, у дорослих обстежених - фосфатидилетаноламіну.

4. В жирно-кислотному складі мембран еритроцитів дорослих обстежених в умовах 1- і 2-годинного впливу середовища Фентона знижується вміст ненасичених жирних кислот. Після подальшої 1- та 2-годинної інкубації цих еритроцитів із плазмою крові у жирно-кислотному складі еритроцитарних мембран відзначається підвищення вмісту коротколанцюгових моноєнових жирних кислот.

5. При інкубації плазми крові з попередньо обробленими середовищем Фентона еритроцитами спостерігається підвищення вмісту жирних кислот у еритроцитарних мембранах з одночасним зменшенням їхнього рівня в плазмі. При цьому моноєнові коротколанцюгові жирні кислоти мігрують із плазми найбільш інтенсивно у порівнянні з поліненасиченими.

6. Чутливість еритроцитів до дії індукованого окислювального стресу у дітей та підлітків вище, ніж у дорослих обстежених. Еритроцити дітей виявляють більшу чутливість до нетривалого, а еритроцити підлітків - до тривалого впливу середовища Фентона.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ераносян К.В. (Гидулянова К.В.) Перекисное окисление липидов в эритроцитах при инициации окислительных процессов in vitro и при патологии [Текст] / К.В. Ераносян (К.В. Гидулянова), С.В. Коношенко // Ученые записки Таврического национального университета. Серия «Биология, химия». - 2004. - Т. 17 (56), № 1. - С. 30 - 34. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro та за умов патології, з визначенням концентрації продуктів ПОЛ і швидкості індукованих вільнорадикальних процесів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію, написала основні розділи статті).

2. Єраносян Х.В. (Гідулянова Х.В.) Пероксидна оксидація ліпідів і стан антиоксидантної системи в еритроцитах за умов ініціації процесів окиснення іn vіtro [Текст] / Х.В. Єраносян (Х.В. Гідулянова), С.В. Коношенко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004. - № 3. - С. 39-43. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з визначенням концентрації продуктів ПОЛ, з виміром активності антиоксидантних ферментів і швидкості індукованих вільнорадикальних процесів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію, написала основні розділи статті).

3. Гидулянова К.В. Активные формы кислорода как фактор повреждения мембран эритроцитов и влияние плазмы на жирнокислотный состав мембран в условиях in vitro [Текст] / К.В. Гидулянова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2006. - № 4.- С. 62-68.

4. Гидулянова К.В. Влияние окислительного стресса на жирно-кислотный состав мембран эритроцитов в условиях in vitro [Текст] / К.В. Гидулянова, С.В. Коношенко // Ученые записки Таврического национального университета. Серия «Биология, химия». - 2006. - Т. 19 (58), № 1. - С. 14 - 20. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з вивченням жирно-кислотного складу мембран еритроцитів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку матеріала, надала їм інтерпретацію, написала основні розділи статті).

5. Гидулянова К.В. Изменение фосфолипидного состава мембран эритроцитов в условиях инициации окислительных процессов in vitro и при патологии [Текст] / К.В. Гидулянова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2007. - Т. 2, № 37. - С. 59 - 64.

6. Гидулянова К.В. Возрастные особенности перекисного окисления липидов в эритроцитах в условиях окислительного стресса [Текст] / К.В. Гидулянова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 3. - С. 61 - 65.

7. Гидулянова К.В. Возрастные особенности модуляции активности антиоксидантных ферментов при индуцированном окислительном стрессе [Текст] / К.В. Гидулянова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. - 2008. - Вип. 7, № 814. - С. 9 - 12.

8. Ераносян К.В. (Гидулянова К.В.) Перекисное окисление липидов в эритроцитах при инициации окислительных процессов in vitro [Текст] / К.В. Ераносян (К.В. Гидулянова), С.В. Коношенко // Наука і освіта: матеріали 7 міжнарод. наук.-практ. конф., 10-25 лютого 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 25 - 27. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з визначенням концентрації продуктів ПОЛ і швидкості індукованих вільнорадикальних процесів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію).

9. Єраносян Х.В. (Гідулянова Х.В.) Ліпідний спектр мембран еритроцитів за умов ініціації оксидативного стресу [Текст] / Х.В. Єраносян (Х.В. Гідулянова), С.В. Коношенко, Т.О. Касперова // Установчий зґїзд укр. товариства клітинної біології: тез. доп., 25-28 квітня 2004 р. - Львів, 2004. - С. 54. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з визначенням ліпідного спектра мембран еритроцитів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію).

10. Ераносян К.В. (Гидулянова К.В.) Жирно-кислотный состав мембран эритроцитов в условиях инициации окислительного стресса и при патологии [Текст] / К.В. Ераносян (К.В. Гидулянова), С.В. Коношенко // 13 междунар. симп. «Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье»: матеріали симп., 5-12 вересня 2004 р. - Алушта, 2004.- С. 341 - 342. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з визначенням жирно-кислотного складу мембран еритроцитів, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію).

11. Ераносян К.В. (Гидулянова К.В.) Влияние окислительного стресса на структурно-функциональное состояние мембран эритроцитов в условиях in vitro / К.В. Ераносян (К.В. Гидулянова), С.В. Коношенко [Текст] // 8 міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта”: матеріали конф., 7-21 лютого 2005 р. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 79-80. (Автор самостійно провела експериментальну частину досліджень, пов'язану з відтворенням експериментального індукованого окислювального стресу в еритроцитах людини в умовах in vitro, з визначенням концентрації продуктів ПОЛ, систематизувала отримані результати, провела математичну обробку результатів, надала їм інтерпретацію).

12. Ераносян К.В. (Гидулянова К.В.) Окислительный стресс как фактор деструкции эритроцитарных мембран [Текст] / К.В. Ераносян (К.В. Гидулянова) // 77 науч.- практ. конф: материалы конф. - Симферополь, 2005. - С. 21-22.

13. Гидулянова К.В. Деструкция мембран эритроцитов под действием активных форм кислорода [Текст] / К.В. Гидулянова // IX Укр. біохім. з'їзд: матеріали з'їзду, 24-27 жовтня 2006 р. - Харків, 2006. - Т. 2. - С. 40 - 41.

14. Гидулянова К.В. Нарушение липидного спектра мембран эритроцитов как результат усиленной генерации активных форм кислорода в условиях инициации окислительных процессов in vitro и у больных хроническим гломерулонефритом [Текст] / К.В. Гидулянова // 79 межвуз. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского: материалы конф., 19 квітня 2007 р. - Симферополь, 2007. - С. 70.

15. Гидулянова К.В. Возрастные особенности изменения антиоксидантного статуса эритроцитов в условиях индуцированного окислительного стресса [Текст] / К.В. Гидулянова // 2 міжнар. конф. молодих вчених «Біологія: від молекули до біосфери»: матеріали конф., 19-21 листопада 2007 р. - Харків, 2007. - С. 35 - 36.

16. Гидулянова К.В. Возрастные особенности процессов пероксидации в эритроцитах в условиях их стимуляции в системе in vitro [Текст] / К.В. Гидулянова // 2 міжнар. конф. молодих вчених «Біологія: від молекули до біосфери»: матеріали конф., 19-21 листопада 2007 р. - Харків, 2007. - С. 27 - 28.

17. Гідулянова Х.В. Вікові особливості зміни ліпідного спектра мембран еритроцитів в умовах індукованого окислювального стресу [Текст] / Х.В. Гідулянова // Актуальні проблеми біохімії та біотехнології: тез. доп., 12-13 червня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 9.

АНОТАЦІЯ

Гідулянова Х.В. Особливості прояву ефекту індукованого окислювального стресу в еритроцитах дітей та підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010.

Дисертацію присвячено вивченню перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантних ферментів, фосфоліпідного та жирно-кислотного складу мембран еритроцитів, а також плазми крові за умов індукованого окислювального стресу.

Встановлено, що з віком в еритроцитах виникають умови для зміни інтенсивності процесів ПОЛ та активності антиоксидантних ферментів при індукованому окислювальному стресі. Вони виявляються в активації вільнорадикального окиснення в усіх вікових групах обстежених і підвищенні активності ферментів у дітей та підлітків. Вікове зниження швидкості утилізації ТБК-активних продуктів визначає зниження їхньої стійкості до вільнорадикальних ушкоджень. Встановлено, що впливу АФК найбільш наражені фосфоліпідні фракції еритроцитарних мембран дітей та підлітків, а також під впливом АФК виявляється активне зниження рівня коротколанцюгових насичених жирних кислот та ненасичених кислот родини щ3 в жирно-кислотному складі мембран еритроцитів. Після інкубації в плазмі виявлено підвищення рівня моноєнових представників жирних кислот в мембрані та зниження їх вмісту в плазмі крові.

Ключові слова: еритроцит, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантні ферменти, фосфоліпіди, жирні кислоти, індукований окислювальний стрес.

АННОТАЦИЯ

Гидулянова К.В. Особенности проявления эффекта индуцированного окислительного стресса в эритроцитах детей и подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена изучению перекисного окисления липидов, активности антиоксидантных ферментов, фосфолипидного и жирно-кислотного состава мембран эритроцитов, а также плазмы крови при индуцированном окислительном стрессе.

В работе показано, что в мембранах и гемолизатах эритроцитов детей и подростков отмечается более высокое содержание ди- и триеновых коньюгатов, чем у взрослых обследованных. Существенной разницы в накоплении ди- и триеновых коньюгатов между детьми и подростками не обнаружено. Содержание ТБК-активных продуктов в мембранах эритроцитов детей и подростков ниже, чем у взрослых обследованных, в гемолизатах эритроцитов концентрация этих продуктов ПОЛ у всех трех возрастных групп обследованных одинакова.

В условиях индуцированного окислительного стресса, вызванного добавлением среды Фентона, ПОЛ оказывается наиболее выраженным в мембранах эритроцитов детей, наименее - у взрослых обследованных. Несмотря на увеличение концентрации первичных продуктов ПОЛ в мембранах эритроцитов при инкубации в среде Фентона, у детей и подростков отсутствует накопление ТБК-активных продуктов. У взрослых обследованных отмечено увеличение их концентрации.

...