Клініко-прогностичне значення несприятливих факторів пре- і перинатального періодів в оцінці стану нервової системи у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

КЛІНІКО-ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ ПРЕ- І ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДІВ В ОЦІНЦІ СТАНУ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У АБІТУРІЄНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

14.01.15 - нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гриненко Людмила Ігорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі неврології № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена Василівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології № 2, завідуюча кафедрою.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Самосюк Іван Захарович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Євтушенко Станіслав Костянтинович, Донецькій Національний медичний університет імені М. Горького, кафедра дитячої та загальної неврології факультету інтернатури та післядипломної освіти, завідувач кафедри.

Захист відбудеться “ 18 ” 02 2010 р. о “ 11 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 16 ” 01 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Віддалені наслідки перинатальних уражень нервової системи майже у 60% випадків стають несприятливим фоном, на якому розгортається неврологічна патологія у дорослих [Євтушенко С.К., 2001; Петрухин А.С., 2004; Лук'янова О.М., 2004; Кирилова Л.Г., 2006; Скворцов И.А., 2008; Boichot C, et al.,2006; Gavai M, et al.,2006; Gluckman P.D, et al.,2006].

Під перинатальним ураженням ЦНС розуміють групу станів, синдромів та захворювань нервової системи плода та немовляти, котрі розвиваються внаслідок дії пошкоджуючих факторів у перинатальному періоді.

Проблема перинатальних уражень нервової системи зберігає свою актуальність через високу частоту та велику значущість для подальшого життя людини [Филосова М.С., 2001; Верижникова Е.В., 2002; Соколова М.Г.; 2004; Барашнев Ю.И., 2006; Пальчик А.Б., 2009].

Хоча існують різні класифікації факторів ризику перинатальної патології, основними з них є демографічні, соціально-економічні, материнські, плодо-материнські, плацентарні, родові, неонатальні [Саютина С.Б., 2001]. Проте вплив окремих факторів пре- та перинатального періоду, а також їх сполучення на розвиток неврологічного дефіциту у підлітків недостатньо вивчений.

Віддалені наслідки перинатальних уражень ЦНС різноманітні - від так званої мінімальної мозкової дисфункції до ДЦП, епілепсії та тяжкої розумової відсталості [Євтушенко С.К., 2005; Мартинюк В.Ю., 2007]. Навіть наявність мінімальної мозкової дисфункції негативно впливає на адаптивні можливості організму та спроможність перенесення фізичних та психоемоційних навантажень [Луцкий И.С., 2007].

Ці аспекти є особливо актуальні для осіб, які вступають до навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

У зв'язку з тим, що служба в системі Міністерства внутрішніх справ є жорстко регламентованою професійною діяльністю, яка супроводжується підвищеною відповідальністю співробітників за свої дії, фізичною та психічною напругою, важливе значення має оцінка стану здоров'я осіб, які вступають на службу в органи внутрішніх справ зокрема у навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ. До зазначеного контингенту висуваються певні вимоги, в тому числі медичні, що характеризують стан здоров'я та фізичного розвитку і на підставі яких визначається придатність до служби та вступу до навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

Критерії оцінки стану здоров'я визначені наказом Міністерства внутрішніх справ України - «Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та порядку проведення військово-лікарської експертизи й медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС» №85 від 2001 року.

Однією з частих проблем, при обстеженні абітурієнтів, є виявлення так званої «розсіяної» неврологічної симптоматики, наявність якої є підставою для винесення військово-лікарською комісією рішення про непридатність особи до вступу у навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України.

Зазначені неврологічні прояви можуть мати місце і в осіб, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС [Ганеев К.Г., 2002; Соколова М.Г.; 2004].

У зв'язку з цим важливим є визначення несприятливих факторів у пре- і перинатальному періодах, які впливають на можливий розвиток неврологічних проявів і їх співвідношення з нейропсихологічними, нейрофізіологічними та нейровізуальними характеристиками у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

Недостатньо вивчені питання впливу наявних в пре- і перинатальному періодах несприятливих факторів на стан нервової системи, зокрема її функціональних можливостей в молодому віці.

Отже, важливість дослідження прогностичного значення несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах, які впливають на можливий розвиток неврологічного дефіциту, нейропсихологічні, нейрофізіологічні та нейровізуальні характеристики, для удосконалення проведення медичного відбору абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ і обумовлюють актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є самостійною науково-дослідною роботою автора, яка виконана на кафедрі неврології № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика (№ державної реєстрації 0107U002339).

Мета роботи. Удосконалення і оптимізація діагностичних засад медичного відбору абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ на підставі досліджень клініко-прогностичного значення несприятливих факторів пре- і перинатального періодів та оцінці клініко-параклінічних особливостей стану нервової системи.

Задачі дослідження:

1. Дослідити стан нервової системи y абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ, які мали несприятливі фактори у пре- та перинатальному періодах.

2. Визначити та проаналізувати несприятливі чинники пре- і перинатального періодів, які найбільшою мірою впливають в підлітковому віці на розвиток неврологічних змін y абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

3. Проаналізувати вірогідність виникнення неврологічного дефіциту в абітурієнтів навчальних закладів системи МВС за допомогою методів математичного моделювання (кореляційний аналіз, метод генетичного алгоритму, побудови «операційних кривих» та побудови лінійних дискримінантних моделей).

4. Вивчити нейропсихологічні особливості y абітурієнтів навчальних закладів системи МВС, які мали несприятливі фактори у пре- та перинатальному періодах.

5. Дослідити нейрофізіологічні (за даними ЕЕГ) та нейровізуальні (за даними МРТ головного мозку) показники у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС, в яких встановлена дія несприятливих факторів в пре- та перинатальному періодах.

6. Удосконалити підходи до проведення експертної оцінки стану нервової системи абітурієнтів навчальних закладів системи МВС України з урахуванням даних комплексного клініко-інструментального дослідження.

Об'єкт дослідження - стан нервової системи у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС.

Предмет дослідження - клініко-анамнестичні особливості, неврологічні, нейропсихологічні, нейрофізіологічні і нейровізуальні характеристики стану нервової системи у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС.

Методи дослідження: клініко-анамнестичне дослідження з використанням розроблених стандартизованих карт, метод анкетування абітурієнтів, клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне обстеження (критична частота світлових миготінь, тест Грюнбаума, проста зорово-моторна реакція), нейрофізіологічне обстеження (електроенцефалографія), нейровізуальне обстеження (магнітно-резонансна томографія головного мозку), статистична обробка даних, методи математичного моделювання (кореляційний аналіз, метод генетичного алгоритму, побудови «операційних кривих» та побудови лінійних дискримінантних моделей).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для уточнення клініко-діагностичного та визначення прогностичного значення несприятливих факторів, які мали місце в пре- і перинатальному періодах у контингенту абітурієнтів навчальних закладів системи МВС було проведено комплексне клініко-анамнестичне, клінічне, неврологічне, нейропсихологічне, нейрофізіологічне та нейровізуальне обстеження.

За допомогою математичних методів моделювання базуючись на даних комплексного клініко-інструментального обстеження встановлено, що наявність у матерів обстежених підлітків під час вагітності таких чинників, як анемія, інфекційні захворювання, паління, прийом медичних препаратів у першому триместрі вагітності та дія декількох несприятливих факторів, а також оцінка немовлят при народженні 4-5 балів за шкалою Апгар мали достовірний прогностичний зв'язок щодо можливості виникнення наявного неврологічного дефіциту та нейропсихологічних особливостей.

Вперше у контингенту абітурієнтів навчальних закладів системи МВС при впливі визначених несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах встановлено достовірне підвищення вірогідності зміни показників нейропсихологічного статусу, зокрема зниження швидкості переробки інформації, підвищення виснажливості нервових процесів та зниження уваги.

Встановлено ступень зв'язку впливу несприятливих чинників пре- і перинатального періодів та показників нейрофізіологічних і нейровізуальних досліджень у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС.

Вивчено співвідношення нейропсихологічних, нейрофізіологічних та нейровізуалних змін у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС, в яких у пре- і перинатальному періодах мав місце вплив негативних чинників в залежності від наявності у них змін в неврологічному статусі. Навіть при відсутності неврологічної симптоматики у цих підлітків під час обстеження (при вступі) були виявлені зміни нейропсихологічних та нейрофізіологічних показників в 50% випадків.

Вперше базуючись на даних дослідження взаємовідносин анамнестичних даних, неврологічних, нейропсихологічних, нейрофізіологічних (за даними ЕЕГ) та нейровізуальних (за даними МРТ головного мозку) показників розроблено алгоритм та оптимізовані методики проведення медичної експертної оцінки стану нервової системи абітурієнтів навчальних закладів системи МВС.

Отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 15320 від 16.01.2006. (Експертна система прогнозування віддаленого неврологічного дефіциту) - Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності. Отримано патент на корисну модель 18226 Украина, МПК (2006) А61В 10/00 G06F 7/00. Спосіб визначення неврологічного дефіциту.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами комплексного клінічно-інструментального обстеження визначена роль несприятливих факторів пре- та перинатального періодів та їх вплив на розвиток стійкого неврологічного дефіциту, нейропсихологічних, нейрофізіологічних та нейровізуальних особливостей у підлітковому віці.

Результати досліджень і їх аналіз стали підставою пропозицій по удосконаленню критеріїв медичного відбору кадрів для Міністерства внутрішніх справ, зокрема абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

Так при наявності в анамнезі абітурієнта несприятливих факторів пре- і перинатального періодів та при виявленні в результаті обстеження неврологічної симптоматики абітурієнт визнавався непридатним до вступу у навчальні закладі системи МВС. Якщо при обстеженні абітурієнта не виявляється неврологічна симптоматика рекомендовано додатково проводити нейропсихологічне тестування, нейрофізіологічне, а при необхідності нейровізуальне дослідження. В залежності від результатів слід приймати рішення про придатність або непридатність до вступу у навчальні заклади системи МВС.

Результати проведених досліджень впроваджені в роботу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ, а також у навчальний процес на кафедрі неврології № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проаналізувала наукову літературу, визначила основні задачі дослідження, провела відбір та анкетування (на основі особисто розробленої анкети) абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ.

Особисто провела детальне клініко-неврологічне та нейропсихологічне обстеження, а також приймала безпосередню участь у проведенні нейрофізіологічного та нейровізуального обстежень.

Особисто провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів. Приймала безпосередню участь у проведенні математичного аналізу з використанням методів математичного моделювання отриманих результатів. Всі розділи дисертації і автореферат написані автором самостійно.

Апробація і впровадження результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи представлені на пленумі та конференції науково-практичного товариства невропатологів, психіатрів та наркологів України (м. Луганськ, 2005), науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми медицини праці» (м. Донецьк, 2006), III Національному конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів України (м. Харків, 2007). Апробацію результатів дисертації здійснено на спільному засіданні кафедр неврології № 1, неврології № 2, неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л.Шупика 25 лютого 2009 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, зокрема 6 наукових статей у рекомендованих наукових виданнях (згідно з переліком ВАК України), 1 одноосібна стаття, 1 тези, одержано 1 патент на корисну модель, 1 авторське право на твір.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і містить вступ, огляд літератури, опис матеріалу та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації, а також список використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 20 таблицями, 10 рисунками. Список використаних літературних джерел нараховує 240 найменувань, з них 154 кирилицею, 86 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

нейровізуальний швидкість увага неврологічний

Матеріал і методи дослідження. В роботі представлено результати комплексного клініко-інструментального обстеження 174 абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ, які проходили військово-лікарську комісію ГУМВС України в Донецькій області у період 2005-2007 рр. Юнаків було 136 (78,2%), дівчат - 38 (21,8%). Вік абітурієнтів склав 17 років.

В обстеження були включені підлітки, які були народжені доношеними та в яких в анамнезі не була виявлена дія конфаундерів (нейроінфекції, черепно-мозкові травми, операції з використанням загального наркозу).

Абітурієнти були розділені на три групи: групу А склали особи з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів у пре- та перинатальному періодах та виявленою під час обстеження (при вступі) неврологічною симптоматикою (95 підлітків або 54,6% обстежених), групу В склали особи з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів у пре- та перинатальному періодах, в яких у неврологічному статусі на час обстеження патологічних змін не було виявлено (59 підлітків або 34% обстежених). Контролем виступили абітурієнти групи С, у яких в анамнезі та у неврологічному статусі на момент огляду не було виявлено ніяких змін (20 підлітків або 11,4% обстежених).

У зв'язку з тим, що у абітурієнтів групи А при обстеженні виявлялась неврологічна симптоматика, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №85 від 2001 року - «Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та порядку проведення військово-лікарської експертизи й медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС», вони визнавались непридатними до вступу у навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ.

При проведенні обстеження був використаний комплекс методів, який включав клініко-анамнестичне дослідження з використанням розроблених стандартизованих карт, метод анкетування абітурієнтів, клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне (критична частота світлових миготінь (КЧСМ), проста зорово-моторна реакція (ПЗМР), тест Грюнбаума), нейрофізіологічне (ЕЕГ) та нейровізуальне обстеження (МРТ головного мозку), статистичну обробку даних, методи математичного моделювання (кореляційний аналіз, метод генетичного алгоритму, побудови «операційних кривих» та побудови лінійних дискримінантних моделей).

Був розроблений авторський варіант анкети-опитувальника, який включав 173 питання, що стосувалися допологового періоду, перебігу пологів і перших днів життя дитини, а також періоду розвитку дитини до 1 року. Анкета заповнювалась після детального вивчення медичної документації абітурієнтів (амбулаторні медичні карти, виписні епікризи з пологових будинків, історії розвитку підлітків) та бесіди з їхніми батьками.

Неврологічне обстеження проводилося за стандартною методикою.

Для оцінки ряду індивідуальних характеристик функціонування нервової системи (рухливість та урівноваженість нервових процесів, емоційна стійкість), які враховуються в прогнозуванні здатності адекватно приймати рішення в екстремальних ситуаціях, абітурієнтам було проведене нейропсихологічне обстеження за допомогою апаратно-програмного комплексу «Прогноз», програмне забезпечення якого призначено для використання на ПК типу IBM спільно з адаптером реєстрації відповідних реакцій.

Комплекс нейропсихологічних методик включав: дослідження критичної частоти світлових миготінь (КЧСМ), тест Грюнбаума, дослідження простої зорово-моторної реакції (ПЗМР).

ЕЕГ обстеження головного мозку проводилось з використанням електроенцефалографа «ЕЕG 163» (Україна) для вивчення нейрофізіологічних характеристик і їх корелятивних взаємовідносин.

Для виявлення та оцінки структурних змін головного мозку, було застосоване МРТ обстеження головного мозку. Нейровізуальне обстеження проводилось на апараті «Simens Concenr» (Немеччина) з напругою 1,5 Тл.

Для проведення аналізу результатів дослідження були використані методи статистичного аналізу та методи математичного моделювання (регресійний аналіз).

Для представлення результатів дослідження для кількісних характеристик визначалось значення середнього арифметичного () та помилка середнього (m). Для подання якісних показників використовувався розрахунок частки випадків (%) та стандартної помилки (m%). У випадку оцінки значущих показників розраховувався 95% вірогідний інтервал (ВІ), котрий розраховувався з використанням методу кутового перетворення Фішера або помилки частки.

При порівнянні середніх значень показників різних вибірок застосовувалися: критерій Стьюдента, критерій Вілкоксона, метод кутового перетворення Фішера.

При порівнянні більше двох вибірок між собою використалися методи множинних порівнянь: дисперсійний аналіз та метод множинних порівнянь

Шеффе у випадку нормального закону розподілу, або критерій Крускала-Уолліса та критерій Данна у випадку відмінності закону розподілу від нормального. При порівнянні якісних ознак у цьому випадку використався критерій ч2 Відмінність у всіх випадках вважалася статистично значущою при рівні значимості р<0,05.

Для виявлення зв'язку між ознаками застосовувалися методи кореляційного аналізу: розраховувався показник рангової кореляції Спірмена с, оцінювалася статистична значущість відмінності цього показника від 0.

На підставі клініко-анамнестичних даних абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ вивчався математичний прогноз можливого неврологічного дефіциту у підлітків з обтяженим перинатальним анамнезом за допомогою методів дискримінантного аналізу та генетичного алгоритму.

Розрахунки проводилися з використанням пакета статистичного аналізу MedStat (Лях Ю.Е., Гур'янов В.Г., 2004), створення та аналіз математичних моделей - у середовищі пакета нейромережевого моделювання Statistica Neural Networks 4.0 (StatSoft. Inc., 1999).

Результати досліджень та їх обговорення. Після аналізу медичної документації та збору анамнезу були виявлені особливості анамнестичних даних, як власне підлітків - абітурієнтів, так і їх батьків.

Статистично значущім (p=0,02) виявилась кількість абітурієнтів групи А, матері яких приймали медичні препарати у I триместрі вагітності в порівнянні з аналогічним показником в групі В (відповідно, 15 абітурієнтів (15,7±3,7%) і 2 абітурієнта (3,4±2,4%)).

Кількість абітурієнтів групи А, матері яких палили під час вагітності статистично значущі перевищувала (p<0,001) аналогічний показник у групі В (відповідно 44 абітурієнта (46,3±5,1%) і 3 абітурієнта (5,1±2,9%)).

Аналізуючи патологічні фактори, котрі діяли під час вагітності матерів абітурієнтів, було виявлено, що у 88 (92,6±2,7%) матерів підлітків групи А та в усіх матерів підлітків групи В дана вагітність протікала з патологією (p=0,03).

Серед негативних факторів, які найчастіше зустрічались під час вагітності матерів обстежених абітурієнтів, були виявлені: анемія (у 81 (85,3±3,6%) матері підлітків групи А і у 28 (47,5±6,5%) матерів підлітків групі В), токсикоз І-ої половини вагітності (31 (32,6±4,8%) та 17 (28,8±5,9) відповідно), токсикоз ІІ-ої половини вагітності (10 (10,5±3,1%) та 7 (11,9±4,2) відповідно), інфекційні захворювання матері (31 (32,6±4,8%) та 8 (13,6±4,5%) відповідно), загроза переривання вагітності (4 (4,2±2,1%) та 11 (18,6±5,1%) відповідно).

Кількість абітурієнтів, матері яких під час вагітності мали такі патологічні фактори як «анемія» та «інфекційні захворювання матері під час вагітності» у групі А статистично значущо перевищував (p<0,05) аналогічний показник у групі В.

Кількість абітурієнтів групи А, у матерів яких під час вагітності була виявлена дія декількох патологічних факторів, статистично достовірно перевищувала даний показник у підлітків групи В (p=0,04).

Найчастіше відзначалося сполучення наступних факторів: токсикоз I половини вагітності та анемія (у 25 (26,3%) матерів підлітків групи А і у 7 (11,9%) матерів підлітків групі В), токсикоз II половини вагітності та анемія (9 (9,5%) та 2 (3,4%) відповідно), анемія та інфекційні захворювання у вагітних матерів (17 (17,9%) та 4 (6,8%) відповідно), токсикоз I половини вагітності, анемія та загроза переривання у I половині вагітності (4 (4,2% ) та 1 (1,7%) відповідно).

Патологія в пологах була виявлена у 90 (94,7±2,3%) матерів підлітків групи А і в усіх матерів підлітків групи В (p=0,13).

Серед негативних факторів, які найчастіше зустрічаються під час пологів, були виявлені: слабкість родової діяльності (у 49 (51,6±5,1%) матерів підлітків групи А і у 7 (11,9±4,2%) матерів підлітків групи В), тривалий безводний період (11 (11,6±3,3%) і 5 (8,5±3,6%) відповідно), ранній вилив навколоплідних вод (20 (21,1±4,2%) і 9 (15,3±4,7%) відповідно), стрімкі пологи (18 (18,9±4,0) і 16 (27,1±5,8) відповідно), стимульовані пологи (17 (17,9±3,9) і 4 (6,8±3,3) відповідно), обвиття пуповини навколо шиї (19 (20,0±4,1) і 17 (28,8±5,9) відповідно), тазове передліжання у 2 (2,1±1,5%) і 4 (6,8±3,3%) відповідно).

Відсоток підлітків групи А, стан яких при народжені було оцінено 4-5 балів за шкалою Апгар, статистично значимо перевищував (p<0,05) аналогічний показник у групі В (10 (10,5% ) підлітків групи А та 3 (5,1%) підлітки групи В). Підлітків, стан яких при народжені був оцінений у 8-10 балів, у групах А та В не було.

Всім обстежуваним підліткам груп А і В при народженні в пологовому будинку був виставлений неврологічний діагноз - перинатальне ураження ЦНС, гіпоксично-ішемічного генезу з яким вони спостерігалися до 1 року. Підлітки групи С при народженні були здорові.

Протягом року неврологічна симптоматика у підлітків групи В регресувала, що збігається з даними, які були представлені Ю.І.Барашневим, 1999 р. (чотири фази розвитку патологічного процесу на протязі першого року життя).

Згідно результатів неврологічного обстеження абітурієнтів груп А, В та С, достовірні відмінності стосувалися тільки наявності або відсутності синдрому рефлекторної пірамідної недостатності та атактичних порушень.

Подальше докладне вивчення неврологічної симптоматики було сконцентроване саме на цій симптоматики, яка визначалася тільки у підлітків групи А.

Виявлена неврологічна симптоматика містила в собі:

1. Синдром рефлекторної пірамідної недостатності у 56 (58,9±5,0%) підлітків, що проявлявся у 80,4±5,3% (45 чол.) випадків анізорефлексією, і в 19,6±5,1% випадків (11 чол.) у вигляді 2-сторонніх полікінетичних глибоких рефлексів з розширенням рефлексогенних зон.

Підвищення рефлексів сполучалося з наявністю патологічних рефлексів на руках і ногах у 39,3±6,5% випадках (22 підлітки).

2. Атактичні порушення, які проявлялися у вигляді елементів статичної атаксії (позитивна проба Ромберга), були виявлені у 13 (13,7±3,5%) обстежуваних підлітків.

У неврологічному статусі 3 підлітків було виявлено сполучення синдрому рефлекторної пірамідної недостатності та атактичних порушень (3,2%).

Аналізуючи отримані результати нейропсихологічного обстеження, було виявлено, що у 83,3±6,8% абітурієнтів групи А та у 50,0±15,8% абітурієнтів групи В були виявлені ті чи інші відхилення нейропсихологічних показників.

Встановлено, що зміни в нейропсихологічному статусі (показники швидкості розподілу та перемикання уваги, швидкості переробки інформації, функціональної мобільності нервових процесів) достовірно частіше реєструвалися у абітурієнтів, які мали в пре- і перинатальному періодах розвитку несприятливі фактори, причому зазначені показники були достовірно гіршими у осіб, які мали неврологічну симптоматику (p<0,05).

Для визначення функціональної рухливості або лабільності нервових процесів використовували показник критичної частоти світлових миготінь (КЧСМ).

Аналіз представлених даних свідчить про статистично значущу відмінність між групами А та В (p<0,001 за критерієм 2). При цьому у 76,6% абітурієнтів групи А показники КЧСМ були знижені (показники КЧСМ менш ніж 36 Гц), що перевищує аналогічні показники в абітурієнтів групи В (у 30,0% абітурієнтів).

Це говорить про те, що виснаженість нервових процесів в абітурієнтів, у яких виявили неврологічну симптоматику (група А) була достовірно (p<0,001) вища ніж у абітурієнтів без змін в неврологічному статусі (групи В).

Для визначення рухливості нервових процесів і, відповідно, швидкості переробки отриманої інформації була використана методика визначення простої зорово-моторної реакції (ПЗМР).

При проведенні аналізу виявлено, що показники швидкості переробки інформації (показники ПЗМР від 231 до 250 мсек.) у підлітків групи А достовірно нижчі (p=0,04), ніж у підлітків групи В (63,3% і 20,0% відповідно).

Для оцінки швидкості розподілу та перемикання уваги в абітурієнтів був використаний тест Грюнбаума

Проведений аналіз свідчить, що у абітурієнтів групи А показники швидкості розподілу та перемикання уваги статистично нижчі (p=0,02), ніж аналогічні показники в абітурієнтів групи В ( відповідно, у 76,7% та у 20% абітурієнтів).

Визначено, що якщо при наявності у статусі порушень конвергенції, атактичних порушень або їх сполучення у підлітків при проходженні нейропсихологічного обстеження визначалися нормальні нейропсихологічні показники, то при наявності у статусі рефлекторної пірамідної недостатності в усіх підлітків були зміни нейропсихологічних показників.

Таким чином, при проведенні нейропсихологічного обстеження у абітурієнтів, в яких виявили неврологічну симптоматику нейропсихологічні показники достовірно гірше ніж у абітурієнтів без змін в неврологічному статусі.

При аналізі ЕЕГ показників абітурієнтів оцінювали наявність і ступінь вираження дифузних, локальних і стовбурних порушень та виділяли типи ЕЕГ згідно класифікації О.А.Жирмунської.

В результаті обстеження достовірно частіше (р=0,004) виявлялися нейрофізіологічні зміни у абітурієнтів (група А) в статусі яких відзначалася неврологічна симптоматика, ніж у абітурієнтів (група В) без змін в неврологічному статусі (95,0±4,9% і 50,0±11,2% абітурієнтів відповідно).

У 50,0±11,2% підлітків групи А та у 30,0±10,2% підлітків групи В дифузні зміни на ЕЕГ були легкими і характеризувалися деформацією основного ритму та періодичним загостренням альфа-ритму з реєстрацією одиничних деформованих и-хвиль.

Помірні дифузні зміни на ЕЕГ були виявлені у 45,0±11,1% підлітків групи А та у 20±8,9% підлітків групи В і характеризувалися не тільки деформацією б-ритму, але й більш вираженими загостреними біопотенціалами та появою д-хвиль.

Збоку стовбурних структур у 25,0±9,7% підлітків групи А визначалося посилення висхідних впливів, які активують впливи неспецифічних серединних структур мозку, що проявлялося на ЕЕГ десинхронізованої кривої.

У 10,0±6,7% підлітків групи А відзначався легкий ступінь іритації діенцефальних структур мозку, що проявлялося короткочасними (не більше 1 сек.) білатерально синхронними спалахами в и-ритмі.

У 15,0±8,0% підлітків групи А визначалося зниження порога судомної готовності, що проявлялося появою високоамплітудних загострених біопотенціалов.

Згідно класифікації О.А.Жирмунської в абітурієнтів груп А, В, та С були виявлені наступні типі ЕЕГ.

У абітурієнтів групи А переважно зустрічались ІІ (45,0±11,1%) та V (45,0±11,1%) типи ЕЕГ.

У абітурієнтів групи В були виявлені І (50,0±11,2%) та ІІ (50,0±11,2%) типи ЕЕГ.

У підлітків групи С зустрічався тільки І тип ЕЕГ.

Таким чином, у обстежених абітурієнтів переважно зустрічались І, ІІ та V типи ЕЕГ.

Що стосується неврологічної симптоматики, яка була виявлена у абітурієнтів групи А в залежності від типу ЕЕГ необхідно зазначити, що у абітурієнтів з V типом ЕЕГ в 70% випадків була виявлена рефлекторна пірамідна недостатність та 30% порушення конвергенції.

У підлітків з ІІ типом ЕЕГ в 30% випадків зустрічалась рефлекторна пірамідна недостатність.

При проведенні МРТ обстеження абітурієнтам навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ були виявлені зміни тільки у 50,0% підлітків групи А, тобто у половини обстежених підлітків, у яких в статусі була виявлена неврологічна симптоматика.

При проведенні магнітно-резонансної томографії у підлітків групи В та С не було виявлено змін.

Необхідно зазначити, що у підлітків групи А, як зі змінами на МРТ, так і без них, у структурі перинатальної патології переважала патологія антенатального періоду.

У 90,0±9,5% абітурієнтів були виявлені ознаки атрофії білої речовини головного мозку, що проявлялося рівномірною дилатацією тіл бокових шлуночків на всьому протязі без ознак «перивентрикулярного світіння». У неврологічному статусі при цьому в переважної більшості підлітків (70%) визначалася рефлекторна пірамідна недостатність.

У абітурієнтів з ознаками атрофії білої речовини головного мозку в 60,0% випадків була виявлена помірно виражена дилатація тіл бокових шлуночків (до 1,5 см).

Незначна дилятація тіл бокових шлуночків була виявлена у 30,0% підлітків.

У 40,0% підлітків відзначалося як розширення лікворних субарахноїдальних просторів, так і рівномірна дилатація тіл бокових шлуночків.

При порівнянні результатів нейрофізіологічного дослідження згідно класифікації типів ЕЕГ по О.А. Жирмунської та даних МРТ головного мозку було встановлено наступне.

У абітурієнтів групи А зі змінами на МРТ головного мозку у переважної кількості підлітків 80,0±12,6% було виявлено V тип ЕЕГ.

Таким чином, у абітурієнтів групи А нейропсихологічні показники були змінені у 83% підлітків, нейрофізіологічні показники у 95% підлітків, нейровізуалізаційні показники у половини підлітків.

У 50% абітурієнтів групи В були виявлені зміни нейропсихологічних і нейрофізіологічних показників. Зміни нейровізуальних показників у абітурієнтів групи В не було виявлено.

Тобто, у абітурієнтів з перинатальною патологією ЦНС та з наявністю у статусі неврологічної симптоматики (група А) виявлені зміни нейропсихологічних, нейрофізіологічних та нейровізуальних показників достовірно частіше зустрічались ніж у абітурієнтів з перинатальною патологією ЦНС, але без неврологічної симптоматики у статусі (група В).

Це говорить про те, що вплив несприятливих факторів у пре- і перинатальному періодах викликає клініко-параклінічні прояви, яки можуть стати опосередкованими факторами ризику зриву компенсаторних можливостей при підвищенні фізичного та психо-емоційного навантаження, яке є складовою професійної діяльності співробітників органів внутрішніх справ України.

Прогнозування вірогідного неврологічного дефіциту у абітурієнтів проводилось використовуючи методи побудови математичних моделей на основі 171 фактора пре- та перинатального періодів, виявлених за допомогою анкети опитувальника.

Відбір найбільш значущих факторів здійснювалось методом генетичного алгоритму.

Результати математичного прогнозування підтвердили виявлені прогностичні аспекти несприятливих факторів пре- і перинатального періодів та підвищили рівень доказовості щодо їх впливу на розвиток неврологічного дефіциту в підлітковому віці.

За аналізом результатів поведеного комплексного дослідження для удосконалення діагностики при медичному відборі абітурієнтів навчальних закладів МВС України нами запропоновано алгоритм для проведення експертної оцінки стану нервової системи при наявності впливу несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах (рис.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Алгоритм для проведення експертної оцінки стану нервової системи абітурієнтів навчальних закладів системи МВС України

Таким чином, підтверджено негативне клініко-прогностичне значення впливу несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах щодо подальшого стану нервової системи, встановлено клініко параклінічні особливості, зокрема зміни в неврологічному статусі, нейропсихологічних, нейрофізіологічних та нейровізуальних даних, які у осіб з зазначеним вище впливом необхідно враховувати при експертній оцінці медичного відбору для діяльності, що потребує підвищеного фізичного і психо-емоційного навантаження.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації подано узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі удосконалення діагностичних засад медичного відбору абітурієнтів навчальних закладів МВС України, базуючись на дослідженні клініко-прогностичного значення впливу несприятливих факторів пре- і перинатального періодів на нервову систему шляхом оцінки клініко-інструментальних особливостей її стану.

2. Серед обстежених абітурієнтів, у яких виявили неврологічну симптоматику, в порівнянні з абітурієнтами без змін в неврологічному статусі, було достовірно більше осіб, які при народженні мали оцінку 4-5 балів за шкалою Апгар (p<0,05), матері яких палили під час вагітності (p<0,001), приймали медичні препарати у першому триместрі вагітності (p=0,02), хворіли на анемію або перенесли інфекційне захворювання (p<0,05), та мали під час вагітності вплив декількох несприятливих факторів (p=0,04).

3. Зміни в нейропсихологічному статусі (показники швидкості переробки інформації та перемикання уваги, функціональної мобільності нервових процесів) достовірно частіше реєструвалися у абітурієнтів, які мали в пре- і перинатальному періодах розвитку несприятливі фактори, причому зазначені показники були достовірно гіршими у осіб з неврологічною симптоматикою (p<0,05).

4. Нейрофізіологічні зміни, які були зареєстровані при ЕЕГ-дослідженні у обстежених абітурієнтів з несприятливими факторами в пре і перинатальному періодах, за частотою виявлення достовірно (p=0,004) переважали у осіб, які мали зміни в неврологічному статусі в порівнянні з тими, які не мали неврологічної симптоматики.

5. У обстежених абітурієнтів з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах та наявністю на час обстеження (при вступі) неврологічної симптоматики в 83% випадків були зареєстровані зміни нейропсихологічних показників та в 50% випадків патологічні зміни на МРТ головного мозку (зокрема у вигляді рівномірної дилатації тіл бокових шлуночків та (чи) розширення субарахноідальних просторів, ознаки атрофічних процесів в речовині головного мозку).

6. У обстежених абітурієнтів з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах та відсутністю на час обстеження (при вступі) неврологічної симптоматики не було виявлено патологічних змін при МРТ-обстеженні головного мозку, проте у 50% з них були зареєстровані зміни нейропсихологічних показників (зниження швидкості та підвищення виснаженості нервових процесів, зниження швидкості розподілу та перемикання уваги), що обмежує їх придатність до професійної діяльності з підвищеними фізичними та психоемоційними вимогами.

7. У осіб, які мали вплив несприятливих факторів в пре- і перинатальному періодах достовірно частіше виникають неврологічні, нейропсихологічні, нейрофізіологічні порушення, що має бути обов'язково враховано при медичному відборі для професійної діяльності, яка передбачає підвищене фізичне і психоемоційне навантаження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні медичного відбору абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ необхідно враховувати наявність у обстежених в анамнезі несприятливих факторів пре- та перинатального періодів, які виявляються на підставі ретельного вивчення виписних епікризів з пологових будинків, медичних карт амбулаторних хворих, історій хвороб та інших медичних документів.

2. У абітурієнтів, в яких не виявлена у статусі неврологічна симптоматика, але наявні анамнестичні дані щодо несприятливих факторів пре- та перинатального періодів або за відсутністю медичної документації доцільним є впровадження обов'язкового проведення нейропсихологічного та нейрофізіологічного обстеження, як найбільш інформативних для цих пацієнтів.

Рішення про придатність до вступу доцільно приймати, враховуючи комплексне клініко-анамнестичне, клінічне, нейропсихологічне та клініко-інструментальне обстеження.

3. На підставі результатів комплексного клініко-анамнестичного, клінічного, нейропсихологічного, нейрофізіологічного та нейровізуального обстеження для удосконалення медичного відбору запропоновано алгоритм експертної оцінки стану нервової системи абітурієнтів навчальних закладів МВС, в анамнезі яких виявлені несприятливі фактори пре- та перинатального періодів.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛИКВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриненко Л. И. Выбор наиболее значимых неблагоприятных факторов, влияющих на возникновение перинатальной патологии центральной нервной системы методом нейросетевого моделирования / Л. И. Гриненко, Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов // Журнал психиатрии и мед. психологии.- 2004. - № 2.- С. 69-74. (Дисертантом особисто проведено клініко-анамнестичне обстеження пацієнтів та проведена статистична оцінка отриманих даних).

2. Использование экспертной системы для анализа неблагоприятных факторов пре- и перинатального периодов и построения прогноза неврологического дефицита у взрослых лиц / Л. И. Гриненко, В.Н. Ефименко, Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов // Матеріали пленума і конференції науково-практичного товариства невропатологів, психіатрів та наркологів України, Луганськ, 2005 р. // Український медичний альманах. - 2005. - С. 42-43. (Дисертантом особисто проведено клініко-анамнестичне обстеження пацієнтів та проведена статистична оцінка отриманих даних).

3. Оценка влияния неблагоприятных факторов пре- и перинатального периодов на развитие неврологического дефицита при профессиональном отборе с помощью многомерных дискриминантных моделей / Л. И.Гриненко, В. Н. Ефименко, Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми медицини праці» - Донецьк, 2006 р. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 169-175. (Автором особисто проведено обстеження абітурієнтів, проведена статистична оцінка отриманих даних та узагальнені отримані результати).

4. Гриненко Л. І. Особливості нейропсихологічних показників у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ /

Л. І. Гриненко, О. В.Ткаченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. - 2007. - Вип. 16, кн.. 2. - С. 125-130. (Автором особисто проведено нейропсихологічне обстеження абітурієнтів, проаналізовано отримані дані).

5. Прогнозирование неврологического дефицита у подростков с отягощенным перинатальным анамнезом методом нейросетевого моделирования с целью профилактики и ранней реабилитации неврологической патологии / Л. И. Гриненко, В. Н. Ефименко, В.Г. Гурьянов, Ю. Е. Лях // Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології: III Національний конгрес неврологів, психіатрів та наркологів України, Харків, 2007 р.: тези докл. // Український вісник психоневрології.-2007.-Т. 15, Вип. 1, додаток. - С. 38. (Автором особисто проведено обстеження абітурієнтів, узагальнені отримані результати).

6. Влияние неблагоприятных факторов пре- и перинатального периодов на ближайший и отдаленный прогноз развития неврологического дефицита у подростков / Л. И. Гриненко, В. Н. Ефименко, В. Г. Гурьянов, Ю. Е. Лях // Український неврологічний журнал. - 2007. - № 1. - С. 52-59. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження абітурієнтів, проаналізовано отримані дані, досліджено їх прогностичний аспект).

7. Гриненко Л.І. Прогностичне значення клініко-параклінічних характеристик у абітурієнтів вищих навчальних закладів МВС України з обтяженим перинатальним анамнезом / Л.І.Гриненко // Міжнародний неврологічний журнал.-2009.-№6.-С. 57-61. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження абітурієнтів, проаналізовано отримані дані).

8. Пат. на корисну модель 18226 Украина, МПК (2006) А61В 10/00 G06F 7/00. Спосіб визначення неврологічного дефіциту/ Гриненко Л.І., Єфименко В.М., Лях Ю. Є.. Гур'янов В.Г. № u 2005 09556; заявл. 11.10.05; опубл. 15.11.06, Бюл. № 11. (Автором особисто проведено обстеження абітурієнтів, проаналізовано отримані дані, проведено патентний пошук, оформлена формула корисної моделі).

АНОТАЦІЯ

Гриненко Л.І. Клініко-прогностичне значення несприятливих факторів пре- і перинатального періодів в оцінці стану нервової системи у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України. - Рукопис.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15.- нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Міністерство охорони здоров'я України. - Київ, 2010.

За результатами клініко-параклінічних обстежень 174 абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України були удосконалені діагностичні критерії медичного відбору майбутніх співробітників органів внутрішніх справ.

Уточнені прогностичні аспекти несприятливих фактрів пре- і перинатального періодів, як факторів ризику можливого зриву компенсаторних можливостей, при підвищених фізичних і психо-емоційних навантаженнях.

Вивчені нейропсихологічні, нейрофізіологічні та нейровізуальні особливості у абітурієнтів, у яких була виявлена дія несприятливих факторів пре- і перинатального періодів.

Встановлено, що нейропсихологічні зміни (показники швидкості розподілу та перемикання уваги, швидкості переробки інформації, функціональної мобільності нервових процесів) (p<0,05), нейрофізіологічні зміни (p=0,004) достовірно частіше реєструвалися у абітурієнтів, які мали в пре- і перинатальному періодах розвитку несприятливі фактори, причому зазначені показники були достовірно гіршими у осіб, які мали неврологічну симптоматику.

На підставі отриманих результатів для удосконалення медичного відбору запропоновано алгоритм експертної оцінки стану нервової системи абітурієнтів навчальних закладів МВС України.

Ключові слова: фактори ризику, нейропсихологічні характеристики, нейрофізіологічні характеристики, нейровизуальні характеристики, прогностичне значення.

АНОТАЦИЯ

Гриненко Л.И. Клинико - прогностическое значение неблагоприятных факторов пре- и перинатального периодов в оценке состояния нервной системы у абитуриентов учебных заведений системы Министерства внутренних дел Украины. - Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15.- нервные болезни. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Министерство здравоохранения Украины. - Киев, 2010.

Результаты клинико-параклинических обследований 174 абитуриентов учебных заведений системы Министерства внутренних дел Украины позволили усовершенствовать диагностические критерии медицинского отбора будущих сотрудников органов внутрених дел.

Уточнены прогностические аспекты неблагоприятных фактров пре- и перинатального периодов, как факторов риска возможного срыва компенсаторних возможностей при повышенных физических и психо-эмоциональных нагрузках у будущих сотрудников органов внутренних дел.

Среди абитуриентов с неврологической симптоматикой, в сравнении с теми, у которых небыло виявлено изменений в статусе было достоверно больше лиц, состояние которых было оценено при рождении 4-5 баллов по шкале Апгар (p<0,05), матери которых курили во время беременности (p<0,001), принимали медицинские препараты в первом триместре беременности (p=0,02), болели инфекционными заболеваниями или анемией (p<0,05), подвергались воздействию нескольких неблагоприятных факторов (p=0,04).

Изучены нейропсихологические, нейрофизиологические и нейровизуальные особенности у абитуриентов, у которых было виявлено действие неблагоприятных факторов пре- и перинатального периодов.

Выявлено, что нейропсихологические изменения (показатели скорости распределения и переключения внимания, скорости переработки информации, функциональной мобильности нервных процессов) (p<0,05), нейрофизиологические изменения (p=0,004) достоверно чаще встречаются у подростков с неврологической симптоматикой.

У обследованных абитуриентов с патологией в пре- и перинатальном периодах и неврологической симптоматикой во время обследования (при поступлении) в 83% случав были зарегистрированы изменения нейропсихологических показателей (снижение скорости и повышение истощаемости нервных процессов, снижение скорости распределения и переключения внимания и т.д.) и в 50% случав - патологические изменения на МРТ головного мозга (в частности в виде равномерной дилатации тел бокових желудочков и (или) расширение субарахноидальных пространств, признаки атрофических процессов в веществе головного мозга).

Выявлено, что у абитуриентов с патологией в пре- и перинатальном периодах и отсутствием неврологической симптоматики во время обследования (при поступлении) не было виявлено патологических изменений при МРТ-обследовании головного мозга, однако у 50% из них были зарегестрированы изменения нейропсихологических показателей (снижение скорости и повышение истощаемости нервных процессов, снижение скорости распределения и переключения внимания), что ограничивает их пригодность к профессиональной деятельности, связанной с повышенными физическими и психоэмоциональными нагрузками.

Установлено, что у лиц с патологией в пре- и перинатальном периодах достоверно чаще возникают неврологические, нейропсихологические, нейрофизиологические нарушения. Это необходимо учитывать при медицинском отборе для профессиональной деятельности, которая связана с повышенным физическим и психоэмоциональным напряженим.

На основании результатов комплексного клинико-анамнестического, клинического, нейропсихологического, нейрофизиологического и нейровизуального обследований для усовершенствования медицинского отбора предложен алгоритм для проведения экспертной оценки состояния нервной системы абитуриентов учебных заведений МВД Украины.

Ключевые слова: факторы риска, нейропсихологические характеристики, нейрофизиологические характеристики, нейровизуальные характеристики, прогностическое значение.

SUMMARY

L.I. Grinenko. Clinical- prognostic meaning of unfavorable factors of pre and perinatal periods in estimation of state of nervous system of applicants from high educational institutions of Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

Dissertation for a Candidate of Medical Sciences degree in the speciality: 14.01.15 - nervous diseases. - National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P. Shupyk. - Kyiv, 2010.

The results of clinical-paraclinical inspections of 174 applicants of high educational institutions of Ministry of Internal Affairs of Ukraine allowed to improve diagnostic criteria of medical selection of future collaborators of organs of International Affairs.

Prognostic aspects of pre and perinatal periods as factors of risk of possible derangement of compensative possibilities attached to higher physical and psychoaffective weights of the future collaborates of organs of Internal Affairs where defined more exactly.

Neuropsychological neurophysiological and neurovisual features of applicants who had action of unfavourable factors of pre and perinatal periods where close studied.

It was detected that neurpsychological changes (index of speed of distribution and change attention speed of refinement of information functional mobility nervous processes) (p<0,05) neuropsychological changes when electro-encephalography inspectintg (p=0,004) for sure more often detect in applicants with neurologic symptoms. Neuroimaginale changes weredetected in half of them.

On the base of results of complex clinical- anamnestic, clinical, neuropshological examination for improvement of medical selecting algoritm of experts estimation of state of nervous system of applicants of applicants of high educational institutions of Ministry of Internal Affairs of Ukraine was proposed.

Key words: disadvantage factors, neuropsychological characteristics, neurophysiological characteristics, neurovisual characteristics prognostic meaning.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГУМВС - Головне управління Міністерства внутрішніх справ

ЕЕГ - електроенцефалографія

КЧСМ - критична частота світлових миготінь

...