Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. І. ПИРОГОВА

УДК: 612.015.036:612.015.036:"367":612.31-08:618.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості розвитку міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз на фоні гіпотиреозу

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Ізюмець Світлана Олександрівна

Вінниця - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник:Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Ліхачов Володимир Костянтинович, ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології;

- доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти.

Захист відбудеться „30” листопада 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

Автореферат розісланий „29” жовтня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д. мед. н., професор С.Д. Хіміч. міома репродуктивний гіпотиреоз щитоподібний

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Вивчення поєднаних дисгормональних процесів різних локалізацій є маловивченою проблемою в гінекології, тоді як сучасний рівень розвитку науки вимагає саме комплексно розглядати зазначене питання (Лихачев В.К., 2007, Квашенко В.П. та співавт. 2009).

Теперішні статистичні дані свідчать про те, що в загальній структурі захворюваності жіночого населення патологічні процеси в молочній залозі виявляються з частотою 13,5 - 30% (Зотов А.С., Белик Е.О., 2005). Одним із реаль-них шляхів профілактики злоякісних захворювань молочних залоз є своєчасне виявлення доброякісних процесів молочних залоз (Hartmann L.C., et al., 2005).

Іншою розповсюдженою дисгормональною патологією у жінок різних вікових періодів є міома матки. Частота міоми матки серед жінок репродуктивного віку складає 10-27% (Стрижаков А.Н., Давыдов А.И., 2008). За даними Меских Е.В. та співавт. (2009) ДЗМЗ зустрічаються у 68-82 % жінок з міомою матки.

Матка та молочні залози є органами-мішенями для статевих стероїдних гормонів, гормонів гіпофізу, кори наднирників та щитоподібної залози (Ласачко С.А., Квашенко В.П., Сергиенко М.Ю., 2009). Тому в наш час надзвичайно актуальним стало вивчення взаємозв'язку тиреоїдної патології та дисгормональних захворювань репродуктивних органів. Перш за все це пов'язано зі збільшенням патології щитоподібної залози та покращенням її діагностики. Частота патології щитоподібної залози складає 44% від загальної ендокринологічної захворюваності, а поширеність гіпотиреозу серед жінок становить 0,75-1,1% від загальної популяції (Кравец Е.Б., Слонимская Е.М., 2005). У хворих з дисгормональними захворюваннями молочних залоз гіпотиреоз виявлено у 43 - 64% випадків (Трынченкова Н.Н., Слонимская Е.М., 2005; Smyth P.P.A., 2003), а у хворих з міомою матки частота гіпотиреозу складає 28 - 32% (Меских Е.В., Карагулян О.Р., 2009).

Вплив щитоподібної залози на функціонування репродуктивної системи жінки достатньо вивчений (Квашенко В.П. та співав., 2009, Татарчук Т.Ф., 2003, Yen S.S.C. et al., 2009), проте особливості патогенетичних механізмів розвитку міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз на фоні гіпотиреозу до сьогоднішнього дня залишаються не з'ясованими. Тому проблеми, пов'язані з патологією щитоподібної залози і станом молочних залоз та матки, мають великий теоретичний та практичний інтерес не лише для загальної клінічної, але і для гінекологічної ендокринології. Вивчення зазначеного питання дозволить розробити систему моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом для раннього виявлення, своєчасної профілактики та лікування міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: “Прогнозування, профілактика та лікування морфофункціональних порушень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та обтяженим соматичним та гінекологічним анамнезом” (№ держреєстрації 0106U000258).

Мета дослідження: оптимізувати тактику ведення жінок з поєднанням міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз на фоні гіпотиреозу за допомогою вивчення патогенетичних ланок виникнення даних патологічних станів.

Завдання дослідження:

1. Визначити частоту поєднання міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом.

2. З'ясувати особливості функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу у жінок досліджуваних груп.

3. Визначити структурні особливості щитоподібної залози, молочних залоз та внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів у жінок досліджуваних груп.

4. Визначити можливі корелятивні зв'язки між лабораторними показниками у жінок досліджуваних груп.

5. Розробити систему клініко-гормонального моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом та визначити її ефективність.

Об'єкт дослідження: поєднана патологія: міома матки та ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу.

Предмет дослідження: рівень статевих гормонів , гормонів щитоподібної залози та гормонів гіпофізу (зокрема, біологічно-активного пролактину); стан молочних залоз за даними ультразвукового дослідження та мамографії; стан внутрішніх статевих органів за даними ультразвукового дослідження; корелятивні зв'язки між показниками, що вивчаються.

Методи дослідження: анкетно-анамнестичний, загально-клінічні, імуноферментний аналіз, ультразвукове сканування матки та додатків, молочної і щитоподібної залоз, мамографія, статистичний аналіз.

Наукова новизна дослідження. Встановлено високу частоту поєднання дисгормональних захворювань молочних залоз та матки у жінок репродуктивного віку на фоні гіпотиреозу, що вимагає комплексного підходу до обстеження таких жінок.

У жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом встановлено значне підвищення рівня мономерного (біологічно активного), а не загального пролактину. В результаті проведеної кореляції показників гормонального гомеостазу гіпофізарно-яєчникової та тиреоїдної систем у жінок з гіпотиреозом встановлено: міцні зворотні кореляційні зв'язки між рівнями вільного тироксину і ТТГ (r = - 0,73), естрадіолу і прогестерону (r = - 0,77); прямі міцні кореляційні зв'язки встановлено між рівнями ТТГ та мономерного ПРЛ ( r = 0,74), мономерного пролактину та естрадіолу(r = 0,77); середньої сили кореляційні зв'язки між рівнями ТТГ та естрадіолу ( r = 0,64). Слабкий прямий кореляційний зв'язок встановлений між рівнями ТТГ та ФСГ(r = 0,5), ФСГ та естрадіолу ( r = 0,4), а також слабкий зворотній кореляційний зв'язок між рівнем мономерного ПРЛ та базальним рівнем прогестерону (r = -0,48).

Отримані результати досліджень дозволили розширити наявні дані про патогенез поєднаної дисгормональної патології молочних залоз та матки у жінок репродуктивного віку на фоні гіпотиреозу. На тлі тривалого та значного зниження рівня вільного тироксину відбувалось значне зростання рівня тиреотропного гормону, що призводило до значного збільшення рівня мономерного пролактину, яке за рахунок зменшення пікового рівня ЛГ вело до зниження пікового рівня прогестерону. На фоні збільшення рівня ТТГ було встановлено зростання рівня як ФСГ, так і естрадіолу, що вказувало на порушення механізму зворотного зв'язку між естрадіолом та ФСГ. Зазначені процеси призводили до розвитку синдрому відносної естрогенної домінантності.

На основі проведених досліджень встановлені тісні зв'язки між рівнями біологічно активного пролактину, тиреоїдних і статевих гормонів та розроблено патогенетично обґрунтовану систему моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом та доведено її ефективність.

Практичне значення одержаних результатів: На основі отриманих результатів досліджень доведено, що жінки з гіпотиреозом потребують ретельного обстеження молочних залоз та матки з додатками із застосуванням сучасних інструментальних методів діагностики. Розроблено систему моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Відповідно до запропонованої системи моніторингу усім жінкам з лабораторно доведеним гіпотиреозом необхідно проводити скринінгове ультразвукове (до 40 років ) або мамографічне (старше 40 років) дослідження молочних залоз, скринінгове ультразвукове дослідження матки та додатків для раннього виявлення дисгормональних захворювань молочних залоз та міоми матки. При виявленні патологічних змін під час проведення вищезгаданих досліджень пацієнткам проводиться подальше гормональне дообстеження (ФСГ, Е2, прогестерон, ПРЛ, мономерний ПРЛ і рівень ТТГ, якщо останнє його визначення проводилось більше ніж 3 місяці тому), консультація гінеколога при виявленні міоми матки, консультація мамолога при виявленні вузлових форм мастопатії і ендокринолога, якщо рівень ТТГ більше 1,5-2 мМоль/л або менше 0,5 мМоль/л.

Завдяки впровадженню запропонованої системи моніторингу виявлення дисгормональних захворювань молочних залоз зросло у 1,97 рази, міоми матки - у 1,64 рази, поєднання міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз - у 4,06 рази. Зазначена система забезпечила раннє виявлення та динамічний нагляд, який дав змогу проводити первинну та вторинну профілактику дисгормональних захворювань молочних залоз та матки серед вищезгаданого контингенту жінок та адекватну корекцію гіпотиреозу як одного з важливих пускових механізмів їх виникнення та розвитку. Впродовж подальших років життя такі пацієнтки повинні знаходитись під ретельним спостереженням гінеколога, ендокринолога та, при необхідності, мамолога.

Впровадження запропонованої системи моніторинга здійснено на базі жіночої консультації та гінекологічного відділення міської лікарні «Центр матері і дитини», жіночої консультації та гінекологічного відділення пологового будинку №1 м. Вінниці, поліклінічного відділення ВОКЕД. Визначення рівня мономерного пролактину запроваджено у ТОВ «Академічна клініка» м.Києва, у НВП ТОВ «Медівін» м. Вінниці, Інституті Генетики Репродукції м.Києва та лабораторному відділенні ВОКЕД. Теоретичні положення дисертаційної роботи увійшли до курсу лекцій та практичних занять, що проводяться на кафедрах акушерства та гінекології №1 та №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Сумісно з науковим керівником обрано тему, визначено мету та напрямки проведення досліджень. Автором особисто проаналізована наукова та патентно-інформаційна література з даної проблеми, проведено інформаційний пошук. Дисертантом виконано анкетування та комплексне клініко-лабораторне обстеження жінок з гіпотиреозом. Самостійно проведений набір та статистична обробка фактичного матеріалу, написано всі розділи дисертації, сформульовано основні наукові положення та висновки. На основі отриманих результатів розроблена система клініко-гормонального моніторингу та проведена оцінка її ефективності, науково обґрунтовані та сформульовані практичні рекомендації та забезпечене їх впровадження в практику лікувальних закладів, а також в учбовий процес навчальних закладів.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження висвітлені на: науково-практичній конференції та Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); науково-практичній конференції «Репродуктивне здоров'я жінки: проблеми та шляхи вирішення» (м. Тернопіль, 2008 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю „3-й національний ендокринологічний тиждень“ (м. Київ, 2009 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Запланована вагітність - запорука народження здорової дитини» (м. Київ, 2010 р.); засіданні кафедри акушерства та гінекології №1 на ВДНМУ ім. М.І.Пирогова протокол №3 від 23.10.2009 р.; засіданнях асоціації акушерів гінекологів області (2007, 2008, 2009, 2010 р.).

Публікації: за темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 5 у журналах, затверджених ВАК України, одна - у збірці матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Перелік використаних джерел містить 135 найменувань (68 вітчизняних та 67 зарубіжних). Робота ілюстрована 23 таблицями та 7 рисунками .

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Протягом 2005-2008 років проведено загально-клінічні, лабораторні, інструментальні методи дослідження у 196 жінок репродуктивного віку (від 19 до 45 років). З них 159 жінок з лабораторно підтвердженим гіпотиреозом на фоні аутоімунного тиреоїдиту - основна група та 37 здорових жінок репродуктивного віку (від 19 до 45 років), у яких під час обстеження не було виявлено патологічних змін внутрішніх статевих органів, молочних залоз та щитоподібної залози, а параметри функціональної активності щитоподібної залози знаходились в межах норми - контрольна група.

За результатами обстежень жінок основної групи сформовано чотири групи пацієнток:

І група - 40 пацієнток з поєднаною патологією - міомою матки та дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу внаслідок аутоімунного тиреоїдиту;

II група - 39 пацієнток з міомою матки на фоні гіпотиреозу внаслідок аутоімунного тиреоїдиту;

ІІІ група - 40 пацієнток з дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу внаслідок аутоімунного тиреоїдиту;

IV група - 40 пацієнток з гіпотиреозом внаслідок аутоімунного тиреоїдиту без патології репродуктивної системи.

Набір пацієнток проводився на базі поліклінічного відділення та двох стаціонарних терапевтичних відділень Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру. Клініко-анамнестичне обстеження, ультразвукове дослідження щитоподібної залози, лабораторне обстеження жінок проводилось на базі поліклінічного, діагностичного та лабораторного відділень ВОКЕД. Ультразвукове дослідження матки та додатків і молочних залоз та мамографія були проведені на базі Науково-виробничого підприємства з обмеженою відповідальністю “Медівін” (м. Вінниця).

Результати обстеження пацієнток заносились до спеціально розробленої анкети, яка включала дані ретельного вивчення анамнезу, результати проведених клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Визначення рівнів гормонів (тиреотропного гормону, вільного тироксину, рівня антитіл до тиреоїдної пероксидази, загального пролактину, мономерного пролактину, фолікулостимулюючого гормону, естрадіолу) - проводилось в ранню фолікулінову фазу (на 2-5 день менструального циклу), а прогестерону - в лютеїнову фазу (на 21-22 день менструального циклу) шляхом електрохемілю-мінісцентного аналізу на апараті Access фірми Beckman Coulter (США) за допомогою відповідних імунохімічних систем Access. Визначення біологічно активного (мономерного) пролактину проводили методом гель фільтрації після осадження імунних комплексів макропролактину із застосуванням поліетиленгліколя за допомогою електрохемілюмінісцентного аналізу з використанням імунохімічної системи Access для визначення пролактину.

Ультразвукове дослідження матки та додатків виконували на ультразвуковій системі Philips ATL HDI 4000 конвексним (абдомінальним) датчиком з частотою 2-5 мГц або ректовагнальним датчиком з частотою 5-9 мГц.

Безконтрастну мамографію виконували на апараті Performa MGF-110 Variant Medical Sistem ( Фінляндія) в трьох проекціях: прямій, боковій, косій.

УЗД молочних залоз проводили всім пацієнткам на ультразвуковій системі Philips Enisor C секторальним датчиком з частотою 12-3 мГц.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартного програмного пакету “Statistica- 5.5” з визначенням основних варіаційних показників: середні величини (М), середні похибки (m), середні квадратичні відхилення. Достовірність відмінностей отриманих результатів (р) для кількісних показників визначали за допомогою критерію Стьюдента, а якісних - за допомогою критерію Хі квадрат. Різницю між показниками що порівнювалися вважали достовірною при значенні р?0,05. Визначення р проводилось за допомогою таблиць відповідності критеріїв Стьюдента та Хі квадрат. Внутрішньогрупові зв'язки між рівнями гормонів вивчались методом кореляційного аналізу Пірсона. Достовірність коефіцієнта кореляції визначали за допомогою таблиці критичних значень коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона.

Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова встановлено, що дане дослідження не суперечить основним біоетичним нормам (протокол № 15 від 12.11.2009 р.).

Результати дослідження

Встановлено, що у пацієнток основної групи поєднана патологія - ДЗМЗ та матки на фоні гіпотиреозу (пацієнтки І групи) мала місце у 25,2% випадків, а частота дисгормональної патології молочних залоз на фоні гіпотиреозу склала 50,3% випадків (пацієнтки І та ІІІ груп) та частота міоми матки (пацієнтки І та ІІ груп) - 49, 7%.

Середній вік пацієнток з поєднаною патологією - міомою матки та дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу становив 38,28±0,93 років і достовірно не відрізнявся від такого у пацієнток з міомою матки на фоні гіпотиреозу - 37,46±0,7 років (p>0,05) та був у 1,2 рази більшим від віку пацієнток з дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу - 32,13±0,98 років та у 1,26 рази більшим від такого пацієнток з гіпотиреозом внаслідок аутоімунного тиреоїдиту без вищевказаних патологічних станів - 30,48±0,60 років (p <0,05).

Середня тривалість гіпотиреозу у пацієнток з поєднаною патологією - міомою матки та дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу становила 3,90±0,52 роки і була в 1,7 рази більшою порівняно з пацієнтками з міомою матки на фоні гіпотиреозу, в 1,8 рази більшою порівняно з пацієнтками з дисгормональними захворюваннями молочних залоз на фоні гіпотиреозу, в 2,4 рази більшою порівняно з пацієнтками з гіпотиреозом без вищевказаних патологічних станів (p <0,05). Достовірної різниці між групами за ступенем важкості гіпотиреозу та формами аутоімунного тиреоїдиту (атрофічна та гіпертрофічна) нами не встановлено (p>0,05).

За результатами вивчення анамнестичних даних серед жінок з поєднанням міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз виявлено суттєву частоту захворювань шлунково-кишкового тракту - 22,5%, штучного переривання вагітності в анамнезі - 70,0%, порушень менструального циклу - 80,0% випадків порівняно з такою у пацієнток II, III та IV груп (p <0,05). Достовірної різниці за структурою порушень менструального циклу між групами нами не встановлено (p>0,05). Звертає на себе увагу достовірно вища кількість жінок з обтяженим спадковим анамнезом по лінії матері серед пацієнток І групи щодо доброякісних пухлини матки, молочних залоз та щитоподібної залози: 20%, 15% і 27,5% жінок відповідно та щодо злоякісних пухлин молочних залоз, матки та щитоподібної залози - 5%, 2,5% і 7,5% жінок відповідно до зазначених нозологій порівняно з такими у пацієнток інших груп (p <0,05).

Однією з ключових ланок розвитку дисгормональних захворювань молочних залоз та міоми матки є зміни гормонального гомеостазу (Yen S.S.C. et al., 2009).

При вивченні функції щитоподібної залози середній рівень тиреотропного гормону у пацієнток Й групи становив 20,79 ± 3,17 МО/мл та достовірно не відрізнявся від такого у жінок II групи (p>0,05) і був у 1,4 та 1,7 рази відповідно вищий, порівняно з пацієнтками III та IV групи - 12,14 ± 0,88 МО/мл (p<0,05) та у 13,2 рази вищий порівняно з пацієнтками контрольної групи - 1,58 ± 0,13 МО/мл (p <0,05 ) (табл.1).

Таблиця 1 Середні показники вмісту досліджуваних гормонів у обстежених жінок

Лабораторний показник	Групи пацієнтів	Показники вірогідності різниці між групами (р)
	Й	ЙЙ	Й Й Й	ЙV	Контр.
Тиреотропний гормон, мМоль/л	20,79± 3,17	15,45± 0,9	14,67± 0,65	12,14± 0,88	1,58± 0,13	pІ-ІІІ, pІ-ІV, pІІ-ІV, pІ-V, pІІ-V, pІІІ-ІV ,pІІІ-V, pІV-V <0,05
Вільний тироксин, нг/ л	0,43± 0,02	0,45± 0,01	0,48± 0,01	0,5± 0, 01	0,77± 0,03	рІ-V, pІІ-V, , pІІІ-V, pІV-V<0,05
Фолікулостиму-люючий гормон, мМоль/мл	6,85 ± 0,27	7,2 ± 0,2	6,19 ± 0,2	5,92 ± 0,18	4,57 ± 0,17	pІ-ІІІ, pІ-ІV, pІ-V, pІІ-ІІІ, pІІ-ІV, pІІ-V, pІІІ-V, pІV-V<0,05
Естрадіол, пг/ мл	79,48± 3,49	96,33± 2,6	82,33± 2,9	65,48± 1,37	61,83± 0,8	pІ-ІІ, pІ-ІV, pІ-V, pІІ-ІІІ, pІІ-ІV, pІІ-V, pІІІ-ІV, pІІІ-V, pІV-V <0,05
Прогестерон, нг/ л	3,03 ± 0,31	3,84 ± 0,37	4,76 ± 0,26	6,82 ± 0,39	10,58 ± 0,27	pІ-ІІ, pІ-ІІІ, pІ-ІV, pІІ-ІІІ, pІІІ-ІV ,pІІІ-V, pІV-V <0,05
Пролактин, нг/ мл	25,71± 0,83	18,75± 0,66	12,41± 0,42	9,45 ± 0,22	6,45 ± 0,2	pІ-ІІ, pІ-ІІІ, pІ-ІV, pІІ-ІІІ, pІІІ-ІV ,pІІІ-V, pІV-V <0,05
Мономерний пролактин, нг/ мл	22,4 ± 0,9	13,4 ± 0,5	7,61 ± 0,29	5 ± 0,15	2,94 ± 0,11	pІ-ІІ, pІ-ІІІ, pІ-ІV, pІІ-ІІІ, pІІІ-ІV ,pІІІ-V, pІV-V <0,05

Середній рівень вільного тироксину у пацієнток Й групи становив 0,43 ± 0,02 нг/л та достовірно не відрізнявся від такого у пацієнток II - 0,45 ± 0,01 нг/л та III - 0,48 ± 0,01 нг/л і ЙV групи - 0,5 ± 0,01 нг/л (p >0,05) та був у 1,79 рази нижчий порівняно з пацієнтками контрольної групи - 0,77 ± 0,03 нг/л (p <0,05) (табл.1).

Середній рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) серед жінок Й групи склав 6,85 ± 0,27 МО/мл та достовірно не відрізнявся від такого у жінок II групи (p >0,05), проте був у 1,11 та 1,16 рази відповідно вище порівняно з таким у пацієнток III і ЙV групи (р <0,05) та у 1,5 раза вище порівняно з таким у жінок контрольної групи (р<0,05) (табл.1). Середні рівні ФСГ пацієнток II та III груп були у 1,6 та 1,35 рази вищі порівняно з такими жінок контрольної групи (р<0,05).

Середній рівень естрадіолу у пацієнток Й групи склав 79,48 ± 3,49 пг/мл та достовірно не відрізнявся від такого у жінок III групи, проте був у 1,21 рази нижчий порівняно з таким у пацієнток ЙЙ групи - (p<0,05) та у 1,21 і у 1,29 рази відповідно вищий порівняно з таким у пацієнток ЙV і контрольної груп (p <0,05) (табл.1).

Середній рівень прогестерону у пацієнток Й групи склав 3,03 ± 0,31нг/л і був у 1,27 рази нижче порівняно з таким у пацієнток ЙЙ групи - 3,84 ± 0,37 нг/л (р>0,05), у 1,57 рази нижчим порівняно з жінками ЙЙЙ групи - 4, 76 ± 0,26 нг/мл (p<0,05), у 2,25 рази нижчим порівняно з жінками ЙV групи 6,82 0,39 нг/л (p<0,05) та у 3,5 рази нижчим порівняно з пацієнтками контрольної групи - 10,58 ± 0,27 нг/л (р<0,05) (табл.1).

Щодо рівня пролактину, то він має надзвичайно важливе значення у забез-печенні нормального функціонування репродуктивної системи жінки (Дедов И.И., 2004).

Збільшення рівня пролактину є одною з найбільш частих причин гормональних форм безпліддя (ановуляції, недостатності лютеїнової фази оваріоменструального циклу, інших порушень менструального циклу) та дисгормональної патології молочних залоз (Сметник В.П., Тумилович Л.Г., 2006).

Так, у пацієнток Й групи середній рівень пролактину складав 25,71 ± 0,83 нг/мл та був у1,37 рази вищим порівняно з таким у пацієнток ЙЙ групи - 18,75± 0,66 нг/мл (p<0,05), у 2,07 рази вищим порівняно з жінками ЙЙЙ групи - 12, 41 ± 0,42нг/мл (р <0,05), у 2,72 рази вищим порівняно з жінками ЙV групи 9,45 ± 0,22 нг/мл (p<0,05) та у 3,99 рази вищим порівняно з таким у пацієнток контрольної групи - 6,45 ± 0,2 нг/мл (p<0,05) (табл.1). Проте, у всіх зазначених групах рівень пролактину не перевищував верхньої межі встановленої норми (3,34-26,72 нг/мл).

Тому, враховуючи біохімічну гетерогенність циркулюючого в крові пролактину та різну біологічну активність його фракцій, було визначено рівень мономерного пролактину, який володіє високою біологічною та рецептор-зв'язуючою активністю. Вказане дослідження виконано для встановлення можливості впливу мономерного пролактину на патогенетичні механізми розвитку дисгормональних захворювань молочних залоз та матки.

Середній рівень мономерного пролактину у пацієнток Й групи склав 22,4 ± 0,9 нг/мл та був у 1,67 рази вищим порівняно з таким у пацієнток ЙЙ групи - 13,4 ± 0,5 нг/мл (p<0,05), у 2,94 рази вищим порівняно з жінками ЙЙЙ групи - 7, 61 ± 0,29 нг/мл (р<0,05) та у 4,48 рази вищим порівняно з жінками ЙV групи 5 ± 0,1 нг/мл (p<0,05) і в 7,62 рази вищим порівняно з таким у пацієнток контрольної групи - 2,94± 0,11 нг/мл (p<0,05) (табл.1).

Достовірної різниці між групами щодо ступеню важкості гіпотиреозу та атрофічної і гіпертрофічної форм аутоімунного тиреоїдиту виявлено не було.

В групі пацієнток з поєднанням ДЗМЗ та міоми матки найбільш поширеними формами дифузної фіброзно-кістозної мастопатії (ДФКМ) були: ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту-у 13(32,5%) жінок та змішана форма ДФКМ - у 12(30%) жінок, а серед жінок з дисгормональними захворюваннями -ДФКМ з перевагою залозистого компоненту - у 23(57,5%) пацієнток (р< 0,05). Серед пацієнток Й групи у 6 разів частіше зустрічається змішана форма ДФКМ (р<0,05), а ДФКМ з перевагою залозистого компоненту виявляється у 3,8 рази рідше порівняно з жінками ЙЙЙ групи (р<0,05).

При вивченні локалізації міоматозних вузлів за даними ультразвукового сканування встановлено, що серед жінок Й групи у 1,44 рази частіше виявляли інтрамуральну локалізацію міоматозних вузлів - у 70% пацієнток , а субсерозно-інтрамуральну - у 1,6 рази рідше - у 17,5% пацієнток порівняно з жінками ЙЙ групи (р<0,05).

З метою встановлення значення гормонів щитоподібної залози, гіпофізу та жіночих статевих гормонів у формуванні поєднаних патологічних станів репродуктивної системи жінок нами проведено кореляційний аналіз та встановлено наявність кореляційних взаємозв'язків різної сили між рівнями гормонів. Так, за результатами кореляційного аналізу у пацієнток Й групи нами встановлено міцні зворотні кореляційні зв'язки рівнів вільного тироксину (вільного Т4) (0,43±0,02 нг/л) і ТТГ (20,79±3,17 МО/мл) (r = - 0,73, р<0,05) та естрадіолу(79,48± 3,49 пг/мл) і прогестерону (3,03 ± 0,31 нг/л) (r = - 0,77, р<0,05) та слабкий зворотній кореляційний зв'язок рівнів ТТГ та прогестерону(r = - 0,48, р<0,05). Прямі міцні кореляційні зв'язки встановлено між рівнями ТТГ (20,79±3,17 МО/мл) та мономерного ПРЛ (22,4±0,9 нг/мл) (r = 0,74, р<0,05) та мономерного пролактину та естрадіолу(r = 0,77, р<0,05). Між рівнями ТТГ та естрадіолу встановлено кореляційні зв'язки середньої сили(r = 0,64, р<0,05). Слабкий прямий кореляційний зв'язок встановлений між рівнями ТТГ та ФСГ(r = 0,5, р<0,05) і ФСГ та естрадіолу (r = 0,4, р<0,05), а також слабкий зворотній кореляційний зв'язок між рівнями мономерного ПРЛ та прогестерону (r = -0,48, р<0,05).

Внаслідок того, що кореляційні зв'язки між рівнями ТТГ та мономерного пролактину(r =0,74, р<0,05) і мономерного ПРЛ та естрадіолу (r =0,74, р<0,05) є міцними, а кореляційні зв'язки між рівнями ТТГ та загального пролактину (r = 0,66, р<0,05) і ТТГ та естрадіолу (r = 0,64, р<0,05) - є середньої та низької міцності, можна припустити, що вплив гіпофункції щитоподібної залози на гормони гіпофізу та статеві гормони здійснюється за допомогою ТТГ опосередковано через зміну рівня мономерного ПРЛ.

Так, у жінок з поєднанням міоми матки та ДЗМЗ зростання рівня ТТГ у 13,16 рази порівняно з пацієнтками контрольної групи викликає збільшення рівня мономерного ПРЛ у 7,62 рази (r = 0,74, р<0,05) і збільшення базального рівня естрадіолу у 1,29 рази (r = 0,64, р<0,05) та зростання базального рівня ФСГ у 1,16 рази (r = 0,5, р<0,05) порівняно з такими показниками жінок контрольної групи. Збільшення рівня мономерного ПРЛ у 7,62 рази призводить до зростання базального рівня естрадіолу у 1,29 рази (r = 0,74, р<0,05) та зменшення пікового рівня прогестерону у 3,25 рази(r = - 0,48, р<0,05) порівняно з такими у жінок контрольної групи. Збільшення базального рівня естрадіолу у 1,29 рази призводить до зниження пікового рівня прогестерону у 3,25 рази (r = - 0,77, р<0,05) порівняно з такими у пацієнток контрольної групи.

Таким чином, враховуючи отримані результати щодо кореляційних зв'язків між рівнями гормонів у пацієнток основної групи, можна зробити припущення про наявність наступного патогенезу ДЗМЗ та міоми матки на фоні гіпотиреозу (рис.1).

Рис. 1. Схема патогенезу розвитку ДЗМЗ та міоми матки на фоні гіпотериозу.

Зниження рівня вільного тироксину призводить до зростання рівня тиреотропного гормону, що викликає збільшення рівня мономерного пролактину та зменшення рівня сексстероідзв'язуючого глобуліну (Yen S.S.C. et al., 2009). Зростання рівня ТТГ призводить до збільшення рівня ФСГ (що відповідає даним Клименко Л.Л. та співавт. (2009) про гіпергонадотропний тип порушення синтезу ФСГ на фоні гіпотиреозу), а збільшення рівня мономерного пролактину - до зниження пікового рівня лютеїнізуючого гормону та відповідно до зниження пікового рівня прогестерону (Yen S.S.C. et al., 2009).

З іншого боку, зменшення рівня сексстероідзв'язуючого глобуліну призводить до зростання швидкості метаболічного кліренсу тестостерону (Yen S.S.C. et al., 2009). Внаслідок цього відбувається збільшення швидкості конверсії андростендіону в тестостерон і далі тестостерону в естрадіол (Yen S.S.C. et al., 2009). При гіпотиреозі метаболізм естрадіолу здійснюється переважно шляхом 16-гідроксилювання з утворенням естріолу (замість нормального шляху - 2 гідроксилювання з утворенням активних катехолестрогенів) (Yen S.S.C. et al., 2009). Естріол є найменш активною фракцією естрогенів, а тому не забезпечує адекватного механізму зворотного зв'язку в регуляції секреції ФСГ(Yen S.S.C. et al., 2009).

Зростання базального рівня ФСГ в свою чергу призводить до збільшення базального рівня естрадіолу, що підтримується завдяки відсутності адекватного зворотного зв'язку. Зазначені зміни призводять до формування синдрому відносної естрогенної домінантності (Poppe K. М. et al., 2007), що, достовірно, сприяє зниженню інтенсивності процесів апоптозу в тканинах органів-мішеней: матці та молочних залозах та зниження чутливості рецепторів у матці та молочних залоз до прогестерону (Бурлев В. А. и соавт., 2005, Ашрафян Л. А., Киселев В. И., 2007).

Таким чином, вплив гіпофункції щитоподібної залози на статеві гормони та розвиток дисгормональної патології молочних залоз та міоми матки зокрема, здійснюється за допомогою ТТГ опосередковано через зміну рівня мономерного пролактину, що необхідно враховувати в процесі моніторингу та лікування ДЗМЗ та міоми матки у жінок репродуктивного віку на фоні гіпотиреозу.

За результатами вивчення частоти поєднаної патології та за допомогою дослідження корелятивних зв'язків між рівнями гормонів щитоподібної залози, гіпофізу та яєчників, розроблено систему моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом для забезпечення раннього виявлення, своєчасного лікування та первинної і вторинної профілактики вказаних патологічних станів.

За вищевказаною системою протягом 2007-2009 років обстежено 172 жінки репродуктивного віку з лабораторно доведеним гіпотиреозом на тлі аутоімунного тиреоїдиту. Порівняно з загальноприйнятим обстеженням жінок з гіпотиреозом запропонована нами система дозволила збільшити виявлення поєднання міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз у 4,06 рази, ДЗМЗ у 1,97 рази, з них ДЗМЗ у жінок віком від 19 до 24 років у 5,7 рази, та міоми матки у 1,63, зокрема міом матки розміром від 4 до 6 тижнів вагітності у 3,03рази (р<0,05), що вказує на необхідність її впровадження в систему практичної охорони здоров'я (р<0,05).

Висновки

В дисертації вирішено наукове завдання щодо оптимізації тактики ведення жінок з поєднанням міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз на фоні гіпотиреозу за допомогою вивчення корелятивних зв'язків між гормональними показниками функції щитоподібної залози, гіпофізу та яєчників та розробки і впровадження системи клініко-гормонального моніторингу жінок з гіпотиреозом.

1. У жінок репродуктивного віку з лабораторно доведеним гіпотиреозом на фоні аутоімунного тиреоїдиту частота міоми матки становила 49,7%, дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ)- 50,3% , з них частота поєднання вказаних патологічних станів - 25,2%.

2. У жінок з поєднанням міоми матки та ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу рівень ТТГ був у 1,7 рази вищим порівняно з таким у жінок з гіпотиреозом без зазначених патологічних станів та у 13,16 рази вищим порівняно із таким у здорових жінок (р<0,05). Достовірної різниці між групами щодо концентрації вільного Т4 в межах основної групи не встановлено, але в групі жінок з поєднанням міоми матки та ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу вона була у 1,79 рази нижчою порівняно із такою у здорових жінок (р<0,05).

3. У жінок з поєднанням міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз рівень ФСГ був у 1,16 рази вищий порівняно з таким у жінок лише з гіпотиреозом (р<0,05) та у 1,5 рази вищий порівняно із таким у здорових жінок (р<0,05), а концентрація естрадіолу у 1,21 рази (р<0,05) та у 1,29 рази відповідно вища (р<0,05). Вміст прогестерону у пацієнток з поєднаною патологією був у 1,27 рази нижчим порівняно з таким у пацієнток з міомою матки, у 1,57 рази нижчим порівняно з таким у жінок з ДЗМЗ, у 2,25 рази нижчим порівняно з таким у жінок з гіпотиреозом без вищевказаних патологічних станів та у 3,5 рази нижчим порівняно з таким у пацієнток контрольної групи (р<0,05).

4. У пацієнток з ДЗМЗ та міомою матки на фоні гіпотиреозу рівень пролактину був у 1,37 рази вищим порівняно з таким у пацієнток з міомою матки на фоні гіпотиреозу (р<0,05), у 2,07 рази вищим порівняно з таким у жінок з ДЗМЗ (р<0,05), у 2,72 рази вищим порівняно з таким у жінок з гіпотиреозом без зазначених патологічних станів (р<0,05) та у 3,99 рази вищим порівняно з таким у здорових жінок (р<0,05), а рівень мономерного пролактину у пацієнток даної групи був у 1,67 (р<0,05), у 2,94 (р<0,05), у 4,48 (р<0,05), 7,62 (р<0,05) рази відповідно вищим.

5. В групі з поєднанням міоми матки та ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу у 6 разів частіше зустрічається змішана форма дифузної фіброзно-кистозної мастопатії (ДФКМ) (р<0,05), а ДФКМ з перевагою залозистого компоненту виявляється у 3,8 рази менше порівняно з жінками з ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу (р<0,05). При вивченні локалізації та розмірів міоматозних вузлів достовірної різниці між групами не встановлено. Достовірної різниці між групами щодо ступеню важкості гіпотиреозу та структурних змін щитовидної залози виявлено не було.

6. В групі жінок з поєднанням міоми матки та ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу міцні зворотні кореляційні зв'язки встановлено між рівнями вільного Т4 і ТТГ (r= -0,73, р<0,05) та естрадіолу і прогестерону (r=-0,77, р<0,05), а міцні прямі - між рівнями ТТГ та мономерного ПРЛ (r= 0,74, р<0,05) і ТТГ та естрадіолу(r= 0,74, р<0,05). В групі пацієнток з міомою матки на фоні гіпотиреозу визначено дуже міцний прямий кореляційний зв'язок між рівнем ФСГ та естрадіолу (r= 0,98, р<0,05), міцний прямий - між рівнем ТТГ та естрадіолу (r= 0,72, р<0,05). У жінок з ДЗМЗ на фоні гіпотиреозу встановлено дуже міцний прямий кореляційний зв'язок між рівнями ФСГ та естрадіолу (r= 0,98, р<0,05) та міцний зворотній - між рівнями ТТГ та прогестерону (r= - 0,86, р<0,05). Отримані кореляційні зв'язки між рівнями гормонів свідчать про роль гіпотиреозу у формуванні синдрому відносної естрогенної домінантності та у розвитку дисгормональних захворювань молочних залоз та матки.

7. Розроблена система клініко-гормонального моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом дає можливість оптимізувати тактику їх ведення та забезпечує раннє виявлення у них міоми матки та ДЗМЗ. Завдяки впровадженню зазначеної системи моніторингу ефективність виявлення поєднання міоми матки та ДЗМЗ зросла у 4,06 рази, ДЗМЗ - у 1,97 рази, з них ДЗМЗ у жінок віком від 19 до 24 років - у 5,7 рази, та міоми матки - у 1,63, зокрема міом матки розміром від 4 до 6 тижнів вагітності - у 3,03 рази (р<0,05 у всіх випадках).

Практичні рекомендації

1. Усім жінкам з гіпотиреозом необхідно проводити скринінгове ультразвукове (до 40 років) або мамографічне (старше 40 років) дослідження молочних залоз і скринінгове ультразвукове дослідження матки та додатків для раннього виявлення дисгормональних захворювань молочних залоз і міоми матки. При відсутності патологічних змін рекомендовано виконувати УЗД матки та додатків 1 раз на 2 роки, УЗД молочних залоз 1 раз на рік, контроль рівня ТТГ здійснювати 1 раз на 6 місяців.

2. При виявленні міоми матки та відсутності показань до оперативного лікування необхідно через 3 місяці виконати повторне УЗД матки та додатків і визначити рівень ТТГ. При наявності ознак росту міоматозних вузлів слід визначити рівень ТТГ, ФСГ, Е2, ПРЛ, мономерного ПРЛ, прогестерону та призначити корегуючу терапію. За умов стабілізації розмірів міоматозних вузлів рекомендовано повторити ультразвукове дослідження матки та додатків через 6 місяців, через 1 рік і надалі виконувати 1 раз на рік.

3. При дифузному характері доброякісних патологічних змін молочних залоз необхідно визначити рівень ТТГ, ФСГ, Е2, прогестерону, ПРЛ, мономерного ПРЛ та призначити корегуючу терапію. Повторне УЗД молочних залоз рекомендовано здійснити через 1 рік, або раніше, за умов збереження чи появи симптомів, контроль рівня ТТГ проводити 1 раз на 6 місяців.

4. У жінок з встановленим вузловим характером патологічних змін молочних залоз за даними УЗД необхідно виконати мамографічне дослідження. При відсутності показань до оперативного лікування за заключенням онколога-мамолога, рекомендовано визначити рівні ТТГ, ФСГ, Е2, прогестерону, ПРЛ, мономерного ПРЛ та призначити корегуючу терапію. Через 3 місяці необхідно виконати УЗД молочних залоз та визначити рівень ТТГ, а подальшу тактику лікування узгодити з онкологом-мамологом.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ізюмець С. О. Дисгормональні аспекти патології молочних залоз та матки на фоні гіпотиреозу - сучасний стан проблеми / С. О. Ізюмець // Вісник Вінницького національного університету. - 2007. - Т. 11, № 2(2). - С. 722-725.

2. Жук С. І. Стан молочних залоз за даними ультразвукового дослід-ження та мамографії у жінок репродуктивного віку на фоні гіпотиреозу / С. І. Жук, С. О. Ізюмець, В. В. Марцинковська // Здоровье женщины. - 2007. - № 4(32). - С. 174-176. (Здобувачем проведено збір матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку статті до друку).

3. Жук С. І. Патогенетичні механізми розвитку дисгормональних захворювань молочних залоз та матки на фоні гіпотиреозу / С. І. Жук, С. О. Ізюмець // Здоровье женщины. - 2008. - № 2(34). - С. 31-32. (Здобувачем сформульовано актуальність наукової роботи, виконано збір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовку до друку).

4. Ізюмець С. О. Клінічна ефективність застосування комбінованих оральних контрацептивів у пацієнток з міомою матки на тлі гіпотиреозу / С.О. Ізюмець // Здоровье женщины. - 2008. - № 3(35). - С. 124-126.

5. Ізюмець С. О. Особливості клініко-гормонального моніторингу поєднаної патології: ДЗМЗ та міома матки у жінок репродуктивного віку на фоні гіпотиреозу / С. О. Ізюмець // Вісник морфології. - 2009. - №15(2). - С. 402-406.

6. Жук С. І. Рівень мономерного пролактину у жінок з дисгормональними захворюваннями матки та молочних залоз на фоні гіпотиреозу / С. І. Жук, С. О. Ізюмець // Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні безпліддя. Три десятиліття IVF : Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю : тези доповіді, 19-21 черв. 2008 р. - Київ, 2008. - С. 35-37. (Здобувачем проведено збір матеріалу, клініко-лабораторне дослідження, статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).

Анотація

Ізюмець С.О. Особливості розвитку міоми матки та дисгормональних захворювань молочних залоз на фоні гіпотиреозу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2010.

В дисертаційні роботі наведені результати дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу, а також структурних особливостей щитоподібної залози, молочних залоз та внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів дослідження у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Завдяки вивченню мономерного пролактину встановлено наявність кореляційних зв'язків між окремими показниками функціонального стану щитоподібної залози та репродуктивної системи та уточнено механізми розвитку поєднаної дисгормональної патології матки та молочних залоз на фоні гіпотиреозу. На основі отриманих даних обґрунтовано необхідність моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом та розроблено його схему. Результати впровадження запропонованої системи моніторингу довели її ефективність для раннього виявлення, своєчасної корекції та динамічного спостереження.

Ключові слова: гіпотиреоз, пролактин, мономерний пролактин, міома матки, ДЗМЗ, мастопатія.

Аннотация

Изюмец С.О. Особенности развития миомы матки и дисгормональных заболеваний молочных желез на фоне гипотиреоза. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова МЗ Украины, Винница, 2010.

В диссертационной работе представлены результаты исследования функционального состояния системы гипофиз-яичники и тиреоидного гомеостаза, а также структурных особенностей щитовидной железы, молочных желез и внутренних половых органов по данным аппаратных методов диагностики у женщин репродуктивного возраста с гипотиреозом. Согласно результатам обследования женщин с лабораторно доказанным гипотиреозом на фоне аутоиммунного тиреоидита миома матки диагностирована в 49,7% случаев, дисгормональные заболевания молочных желез - в 50,3%, из них сочетание указанных нозологий в 25,2% случаев. По данным ультразвукового исследования молочных желез в группе с сочетанием миомы матки и дисгормональных заболеваний молочных желез на фоне гипотиреоза в 6 раз чаще имела место смешанная форма диффузной фиброзно-кистозной мастопатии (ДФКМ), а ДФКМ с преобладанием железистого компонента диагностируется в 3,8 раз реже по сравнению с женщинами с дисгормональными заболеваниями молочных желез на фоне гипотиреоза (р<0,05). У женщин с сочетанной патологией: миомой матки и дисгормональными заболеваниями молочных желез на фоне гипотиреоза уровень пролактина в 1,37 раза выше по сравнению с таким у пациенток с миомой матки на фоне гипотиреоза, в 2,07 раза выше по сравнению с таким у женщин с дисгормональными заболеваниями молочных желез и в 2,72 раза выше по сравнению с таким у женщин с гипотиреозом без указанных патологий и в 3,99 раза выше по сравнению с таким у здоровых женщин (р<0,05), в то время как уровень мономерного пролактина в 1,67, в 2,94, в 4,48 и 7,62 раза соответственно выше(р<0,05).

Благодаря изучению биологически активного (мономерного) пролактина установлено наличие корреляционных связей между отдельными показателями функционального состояния щитовидной железы и репродуктивной системы и выяснены механизмы развития сочетанной дисгормональной патологи матки и молочных желез на фоне гипотиреоза. Так у женщин с сочетанной патологией установлена сильная прямая корреляционная связь между уровнями тиреотропного гормона и мономерного пролактина (r = 0,74), мономерного пролактина и эстрадиола (r = 0,77), а также средней силы прямая корреляционная связь установлена между уровнями ТТГ и эстрадиола. Сильная обратная корреляционная связь установлена между уровнями тиреотропного гормона и свободного тироксина (r = -0,73) а также эстрадиола и прогестерона (r =- 0,77).

Снижение уровня свободного тироксина вызывает увеличение уровня тиреотропного гормона, что приводит к возрастанию уровня мономерного пролактина и уменьшению уровня сексстероидсвязывающего глобулина (Yen S.S.C. et al., 2009). Увеличение уровня ТТГ приводит к росту уровня ФСГ, а увеличение уровня мономерного пролактина - к снижению пикового уровня лютеинизирующего гормона и соответственно к снижению пиковой концентрации прогестерона. Вместе с тем нарушение периферического метаболизма эстрадиола приводит к образованию эстриола, что нарушает механизм обратной отрицательной связи эстрадиола и ФСГ. Увеличение базальной концентрации ФСГ приводит к росту базального уровня эстрадиола. Указанные изменения приводят к формированию синдрома относительной эстрогенной доминантности.

На основании полученных данных о частоте миомы матки и дисгормональных заболеваний молочных желез и их сочетания, а также с учетом корреляционных взаимосвязей между показателями функционального состояния гипофизарно-тиреоидно-яичниковой системы, обоснована необходимость мониторинга женщин репродуктивного возраста с гипотиреозом и разработана его схема. Результаты обследования женщин с лабораторно подтвержденным гипотиреозом на фоне аутоиммунного тиреоидита по предложенной схеме доказали ее эффективность для раннего выявления, своевременной коррекции, и, при необходимости, лечения и динамического наблюдения, что будет способствовать сохранению репродуктивного здоровья женщин с гипотиреозом и, в том числе, их репродуктивного потенциала

Ключевые слова: гипотиреоз, пролактин, мономерный пролактин, миома матки, дисгормональные заболевания молочных желез, мастопатия.

Summary

Izyumets S.O. Distinctive features in development of hysteromyoma and dyshormonal diseases of mammary glands against the background of hypothyroidism. - Manuscript.

Dissertation for competition of the scientific degree of a candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology - Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Vinnytsia, 2010.

The dissertation gives the results of investigation of functional status of hypophysis-ovaries system and thyroid homeostasis as well as structural characteristics of thyroid gland, mammary glands and internal genital organs according to the data of imaging methods of investigation in women of reproductive age with hypothyroidism. Due to the study of monomeric prolactin correlations were found between separate indices of functional status of thyroid gland and reproductive system, mechanisms of development of combined dyshormonal pathology of uterus and mammary glands against the background of hypothyroidism were determined. On the basis of obtained results concerning incidence of dyshormonal diseases of mammary glands and uterus and their combination as well as considering correlations between indices of functional status of the system hypophysis-ovaries necessity in careful monitoring of women of reproductive age with hypothyroidism was substantiated and the plan of its realization was worked out.

Key words: hypothyroidism, prolactin, monomeric prolactin, hysteromyoma, dishormonal diseases of mammary glands, mastopathy.

Перелік умовних скорочень

Вільний Т4 - вільний тироксин

ВОКЕД_Вінницький обласний клінічний ендокринологічний диспансер

ДЗМЗ_ дисгормональні захворювання молочних залоз

ДФКМ_ дифузна фіброзно-кистозна мастопатія

Е2_ естрадіол

мПРЛ_ мономерний пролактин

НВП_ науково-виробниче товариство

ПРЛ_ пролактин

ТОВ_ товариство з обмеженою відповідальністю

ТТГ_ тиреотропний гормон

УЗ_ ультразвуковий

УЗД_ ультразвукове дослідження

ФСГ_ фолікулостимулюючий гормон

Размещено на Allbest.ru

...