Наукове обґрунтування моделі приватної стоматологічної клініки на засадах сімейної медицини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія

АВТОРЕФЕРАТ

кандидата медичних наук

14.02.03 - соціальна медицина

Наукове обґрунтування моделі приватної стоматологічної клініки на засадах сімейної медицини

Панчук олександр юхимович

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Актуальність проблеми оптимізації системи стоматологічної допомоги в Україні обумовлена негативними змінами у стані стоматологічного здоров`я населення, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень (Парпалей Е.А.,2000, Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., 2001; Білоклицька Г.Ф., 2004), значною поширеністю стоматологічних захворювань, питома вага яких у структурі загальної захворюваності населення досягає 20-25%, а частота звернень до лікарів-стоматологів посідає друге місце після частоти звернень до лікарів-терапевтів, а також неможливістю державних стоматологічних закладів повною мірою забезпечити потребу населення у всіх видах стоматологічної допомоги. Доцільність дослідження підтверджується орієнтацією ВООЗ та економічно розвинених країн на формування потужних приватних стоматологічних установ, спроможних на базі передових організаційних і виробничих технологій та економічних методів управління надавати якісні послуги, а також тим, що у Конституції України, у статті 49 записано, що “держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності”. У ст.16, 17 «Основ законодавства України з охорони здоров'я» підкреслюється роль приватної медицини в реалізації державної політики у системі охорони здоров'я. Актуальності дослідженню додає також наявність у населення попиту на приватну сімейну стоматологічну допомогу та відсутність у малопотужних муніципальних стоматологічних закладах можливостей надання стоматологічної допомоги на основі сучасних технологій та сімейного принципу обслуговування.

Проблемам надання приватної медичної практики, з метою підвищення якості обслуговування, зростання відповідальності населення за стан свого здоров'я, присвячені наукові роботи численних авторів (Лехан В.М., Іпатов А.В., Демченко І.Б.. 1998, Лисицин Ю.П., Пижов С.В.,2000, Криштопа Б.П.,2001, Павленко О.В., Головня I.О., 2002, Підаєв А. В., Возіанов О. Ф., Москаленко В. Ф.,2003, Парій В.Д., С.М. Грищук С.М., 2004, Абаев З.М.,2005, Антонюк С., Радиш Я., 2005, та ін.), але при всій їх цінності, вони майже не торкаються методичних підходів до організації приватних стоматологічних закладів. При наявності державних і галузевих управлінських рішень щодо забезпечення організаційних основ розвитку приватної стоматологічної допомоги в Україні на сьогодні відсутні комплексні медико-соціальні дослідження з даної проблеми.

Таким чином, одним з актуальних завдань сучасного етапу розвитку системи охорони здоров'я в Україні є наукове обґрунтування організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування у приватній стоматологічній клініці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науково-дослідною роботою Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика ”Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі охорони здоров'я”, номер Держреєстрації 0107U011814. Дослідження проводилось відповідно до Концепції розвитку охорони здоров`я населення України (2001) та завдань Міжгалузевої комплексної програми „Здоров`я нації на 2002-2011 роки”.

Мета дослідження: наукове обґрунтування та розробка моделі організації приватної стоматологічної клініки з сімейним принципом обслуговування та втілення її у практику.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Здійснення системного аналізу вітчизняних та зарубіжних публікацій, які характеризують тенденції стоматологічного здоров'я та стан стоматологічної допомоги.

2. Проведення соціологічних досліджень для виявлення шляхів оптимізації стоматологічних амбулаторних приватних закладів.

3. Визначення концептуальних напрямів розвитку приватної стоматологічної допомоги з позицій сімейного підходу.

4. Розробку та впровадження функціонально-організаційної моделі приватної стоматологічної клініки з сімейним принципом обслуговування і етапністю надання стоматологічної допомоги та визначення її ефективності.

Об'єкт дослідження: система приватних стоматологічних закладів.

Предмет дослідження: комплекс стоматологічної допомоги пацієнтам приватних медичних закладів.

Методологічна основа дослідження: системний, інтегральний та цільовий підхід до сучасного менеджменту у стоматологічній приватній практиці.

Методи дослідження: історичний, системного підходу, соціологічний, статистичний, експериментальний, моделювання, експертних оцінок, економічний, клініко-стоматологічний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні. Розроблена, обґрунтована і застосована програма і методика комплексного соціально-гігієнічного дослідження організації роботи приватної стоматологічної клініки, яка сповідує принцип сімейного обслуговування пацієнтів.

Розроблений і запроваджений комплекс інформаційно-методичного забезпечення, який сприяє інформованості пацієнтів і наданню ним гарантій якості послуг.

Науково обґрунтовані концептуальні підходи до розвитку приватного стоматологічного ЛПЗ на основі сімейного принципу обслуговування, бригадної практики і сучасних технологій.

Розроблені та запроваджені економічні методи управління забезпечили персоналу приватної стоматологічної клініки мотивацію для надання якісних послуг.

Розроблена і з високою ефективністю запроваджена функціонально-організаційна модель сімейного обслуговування на базі приватної стоматологічної клініки великого міста.

Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні соціальної медицини у частині розвитку структур стоматологічної приватної практики у сучасних економічних умовах України.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони стали підставою для:

- впровадження сучасних принципів європейських пріоритетних напрямків та національної доктрини реформування галузі, орієнтованих на розвиток амбулаторної допомоги на засадах сімейної практики;

- розробки та впровадження у практику моделі організації стоматологічної допомоги у приватній стоматологічній клініці з сімейним принципом обслуговування, яка у ході експерименту довела свою медичну, соціальну та економічну ефективність

Впровадження результатів дослідження в практику здійснено на регіональному рівні при організації роботи функціонально-організаційної моделі приватної стоматологічної клініки “Вінінтермед ЛТД” за сімейним принципом обслуговування. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та медичної статистики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив програму, обсяг та мету дослідження. Здійснив патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Розробив статистичні карти для вивчення стану приватних послуг, провів соціологічне опитування у місті Вінниці, обґрунтував концептуальні підходи до розвитку приватних структур у нових соціально-економічних умовах України, організацію стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування у приватній стоматологічній клініці, та здійснив її апробацію у приватній стоматологічній клініці фірми «Вінінтермед».

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були висвітлені у доповіді та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-ти річчю ВООЗ, Всесвітньому дню здоров'я, 7-8 квітня 2008 р., м. Київ

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових журналах, які входять до переліку ВАК України, у т.ч. 3 - самостійні.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 201 сторінці друкарського тексту (основний зміст - 168 сторінок), складається із вступу, аналітичного огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що містить 216 джерел, з яких 150 вітчизняних та авторів держав СНД, 66 іноземних авторів, 12 - додатків. Ілюстрована 19 таблицями, 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

приватний стоматологічний допомога місто

Програма, матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось впродовж 2006-2009 рр. на базі 4 бюджетних та 4 приватних лікувально-профілактичних стоматологічних закладів м. Вінниці та потужної стоматологічної клініки «Аванто Плюс», м. Київ. Програма, етапи та обсяг дослідження представлені на рис. 1.

Основні результати дослідження та їх обговорення. У «Вступі» обґрунтована актуальність проблеми, визначена мета, сформульовані завдання дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи, представлені впровадження результатів дослідження.

У розділі 1 проаналізовані та узагальнені матеріали вітчизняної та зарубіжної літератури щодо основних напрямів та проблем приватних стоматологічних послуг у стоматологічній службі. Аналіз документів також показав, що одним з основних напрямів наукових досліджень може бути організація приватних амбулаторних стоматологічних ЛПЗ на засадах сімейної медицини, як найбільш впливових на стан здоров'я населення і економічно ефективних.

У розділі 2 представлені основні методичні підходи, використані у дослідженні, програма та методика дослідження. При побудові методологічного інструментарію дослідження використані праці учених з соціальної гігієни та організації охорони здоров'я, а також практиків-організаторів і стоматологів.

При підготовці програми дослідження застосовувалась методологія, яка базується на використанні традиційних, адаптованих до специфіки поставлених завдань методів і методичних прийомів соціально-гігієнічного і медико-організаційного дослідження, з подальшою математико-статистичною обробкою і науковим аналізом одержаних даних.

Рис. 2. Методичний апарат дослідження

Матеріали дослідження базуються на аналізі діючих законодавчих, нормативно-правових і організаційно-методичних документів, даних джерел літератури, результатів анкетування, проведеного серед стоматологів і населення.

У дослідженні на всіх етапах використано системній підхід для аналізу стану, якості та економічної діяльності об'єктів дослідження. У методичну основу приватного комплексу стоматологічної допомоги території покладено соціально-економічний аналіз його функціонування з оцінкою досягнутого рівня вирішення тих або інших проблем і нормативних значень. Методичне забезпечення дослідження має практичну орієнтацію на економічну основу населення й організаційно-господарську структуру територій. Соціологічний метод був застосований при проведенні опитування пацієнтів та лікарів шляхом анкетування. Відповідно до мети і завдань дослідження була розроблена програма, яка включала 5 етапів.

На організаційному (підготовчому) етапі уточнювались мета і завдання дослідження. Відповідно до них надалі були розроблені програма і конкретний план по збору, аналізу і комплексного вивчення ревалентної інформації про досліджуваний об'єкт.

На першому етапі дослідження було проведене вивчення структури і рівня поширеності стоматологічної захворюваності населення Вінницької області, порівняно з Україною. Забезпеченість стоматологами на 100 000 населення України, порівняно з країнами Європи. Динаміка відвідувань лікарів - стоматологів населенням за 1999-2008 рр. Були розглянуті матеріали присвячені фінансуванню охорона здоров'я в Україні впродовж останніх 15 років. Вивчались питання ринкової економіки і аналіз ставлення населення до ринку медичних послуг. Розглядались ідеї західних теоретиків щодо ринкових відносин у системі охорони здоров'я.

На другому етапі здійснювався збір медико-соціальної інформації. Системний аналіз і соціальний маркетинг споживання населенням медичних послуг у приватних стоматологічних закладах, аналіз залежності розвитку приватних медичних структур від соціальних і економічних передумов. Вивчалось питання організації приватних амбулаторних закладів, їх соціальне і економічне значення у сучасних умовах. Принципи організації моделі ЛПЗ з груповою лікарською практикою. Вивчався закордонний досвід приватної медичної практики.

На третьому етапі проводилось соціологічне дослідження стану стоматологічної допомоги населенню, у ході якого, на підставі анкетування 836 респондентів, з'ясовувалась доступність та задоволеність пацієнтів стоматологічною допомогою, яка надається у муніципальних і приватних стоматологічних ЛПЗ. З метою вивчення думок лікарів стоматологічного профілю щодо стану і шляхів поліпшення стоматологічної допомоги населенню м. Вінниці було проведене анкетування 234 лікарів-стоматологів муніципальних стоматологічних установ та 97 лікарів-стоматологів приватних ЛПЗ.

На четвертому етапі науково обґрунтовані концептуальні напрямки оптимізації та розвитку приватної медичної допомоги з позицій сімейного підходу.

На п'ятому етапі здійснювалась розробка функціонально-організаційної моделі приватної стоматологічної практики з позицій сімейного підходу та втілення її в практику.

У розділі 3 викладені матеріали соціологічного дослідження стану надання стоматологічних послуг у бюджетних та приватних стоматологічних ЛПЗ, ставлення до них населення та лікарів. На підставі аналізу результатів проведеного соціологічного дослідження можна з упевненістю стверджувати, що існуюча система стоматологічної допомоги у бюджетних ЛПЗ за змістом і обсягом необхідної стоматологічної допомоги, забезпеченістю медичною технікою і медичним устаткуванням, сучасними стоматологічними матеріалами, оплатою праці персоналу, системою підготовки лікарів-стоматологів, їх методичним та інформаційним забезпеченням не відповідає сучасним потребам населення. Стоматологічні послуги у приватних стоматологічних ЛПЗ отримали значно вищу оцінку. Так частка респондентів, яких влаштовувала організація стоматологічної допомоги та рівень сервісу у приватних закладах була вірогідно більшою, ніж у бюджетних (97,7±0,7% проти 46,8±2,4%,р <0,001). Оснащення приватної клініки лікувальним і діагностичним устаткуванням, стоматологічними матеріалами влаштувала 90,7±1,4% пацієнтів приватних ЛПЗ і тільки 57,7±2,4% бюджетних (р <0,001). Незадоволеність якістю стоматологічних послуг висловили 5,5±1,1% респондентів у приватних ЛПЗ, а в бюджетних - 22,7±2,0% (р <0,001). 51,0±2,4% пацієнтів у бюджетних ЛПЗ і тільки 20,4±2,0% у приватних вказали на невідповідність між ціною на стоматологічні послуги та їх якістю. Суттєві відмінності у оцінках своїх робочих місць відзначили і лікарі. Так частка лікарів, яких влаштовувало місце роботи, та вони мали мотивацію до якісного виконання роботи у приватних закладах була у два рази більшою, ніж у бюджетних (94,8±2,3% та 48,8±3,3%, відповідно, р <0,001). 97,9±1,5% лікарів приватних ЛПЗ були задоволені забезпеченістю стоматологічного кабінету медичною технікою і медичним устаткуванням, сучасними стоматологічними матеріалами, а у бюджетних ЛПЗ цей показник становив лише 47,0±3,3% (р<0,001). Задовольняло фінансування стоматологічної служби 85,6±3,6% лікарів приватних ЛПЗ і 53,8±3,3% лікарів бюджетних ЛПЗ. Система підготовки лікарів-стоматологів приватних ЛПЗ, їх методичне та інформаційне забезпечення задовольняла 77,3±4,3% лікарів приватних закладів і лише третину (33,3±%) лікарів бюджетних ЛПЗ (р<0,001). Рівень заробітної платні задовольняв усіх лікарів приватних ЛПЗ та тільки 65,0±3,1% лікарів бюджетних закладів.

Таким чином, одним з пріоритетних та конституційно-регламентованих видів стоматологічної допомоги є приватна її форма. Запровадження платних медичних послуг дозволяє приватному ЛПЗ вирішувати наступні завдання: зміцнювати матеріально-технічну базу; вирішувати проблеми недофінансу-вання стоматологічних закладів; задовольняти попит на додаткові медичні послуги; поліпшувати фінансовий стан співробітників; розширювати обсяг і види стоматологічних послуг; підвищувати рентабельність установи; здійснювати сервісне обслуговування хворих.

Проте слід відзначити, що платні послуги - це чинник, який диференціює населення. 89,3±1,5% серед пацієнтів, які звернулись до приватної клініки, були матеріально забезпеченими та могли собі дозволити отримувати платні послуги.

У розділі 4, на основі аналізу проблеми і системного підходу, були обґрунтовані наступні концептуальні підходи до розвитку стоматологічної поліклінічної допомоги у системі приватних амбулаторно-поліклінічних закладів міста, які повністю випливають з обґрунтування положень і поглядів про народногосподарське значення, роль і кінцеві результати функціонування даної системи в галузі охорони здоров'я:

- Кредом сімейної стоматологічної клініки мають бути соціальна спрямованість з економічною ефективністю, сучасним діагностичним і лікувальним устаткуванням, високою кваліфікацією кадрів, впровадження у практику принципів сімейної медицини з акцентом на профілактику, моніторинг стану стоматологічного здоров'я пацієнтів.

- Впровадження у практику досвіду, придбаного персоналом клініки в результаті знайомства з Європейськими стоматологічними клініками, їх сучасними методами, а також власного досвіду.

- Впровадження принципів сімейної медицини в систему охорони здоров`я, як ефективної форми надання медичної допомоги, згідно рекомендацій ВООЗ.

- Центральною постаттю у циклі надання стоматологічної допомоги є сімейний лікар-стоматолог. Він забезпечує комплекс профілактичних заходів щодо попередження стоматологічних захворювань, раннє виявлення захворювань, своєчасне амбулаторне обстеження і лікування, реабілітацію, узяття на облік осіб, які підлягають диспансеризації.

- Сімейний лікар-стоматолог повинен забезпечуватись підтримкою бригади лікарів-стоматологів вузьких спеціальностей, лікарів інших спеціальностей та сучасним діагностичним і лікувальним устаткуванням.

- Організація поетапного комплексу лікування пацієнтів, що забезпечить якість допомоги, ще до початку лікування, а також матеріалізацію кінцевого результату послуги - узяття пацієнта на диспансерний облік і постійний моніторинг здоров'я пацієнта впродовж найближчих років.

В управлінні клінікою основними моментами є: чітке формулювання цілей управління, надання правової інформації пацієнтам, укладання угоди на обслуговування, об'єднання інтересів виробництва та інтересів співробітників, розподіл функціональних обов'язків лікарського персоналу усередині бригади, формування мотиваційних взаємозв'язків у колективі. З обґрунтованих концептуальних напрямів випливає, що успіх приватної медицини багато у чому залежить від переорієнтації діяльності стоматологічних приватних установ на принципи загально сімейної практики. Також стратегія діяльності приватних ЛПЗ повинна виходити з обґрунтування управлінських рішень, удосконалення структури мережі установ, раціонального використання ресурсів, оптимізації робочих процесів, надання стоматологічної допомоги відповідно до стандартів, задоволення запитів споживачів.

На сьогодні найбільш науково обґрунтованим, економічно ефективним, сучасним напрямом розвитку системи первинної медичної допомоги є створення амбулаторно-поліклінічних установ, які працюють на принципах сімейної медицини у формі лікарських бригад. Таким чином, переорієнтація моделі діяльності стоматологічних приватних установ на принципи загальносімейної практики, на створення цінностей для пацієнта, вимагає не лише підвищення матеріально-технічної і економічної ефективності стомато-логічної установи, але і покладання на лікаря-стоматолога, який працює за сімейним принципом, певних обов'язків, відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики.

За час дослідження у практичну діяльність клініки «Вінінтермед ЛТД» впроваджено більше ніж 25 новітніх технологій лікування. Зокрема: імплантація зубів, безметалеві роботи (вкладки, накладки, вініри), лазерні технології, виготовлення зуботехнічних робіт на золото-платинових сплавах, лазерна пайка зубних протезів. Застосування сучасного рентгенологічного обладнання (стоматологічної томографії і радіовізіографії). Використання мікроскопів при лікуванні стоматологічних захворювань та інше.

У розділі 5, на основі науково обґрунтованих концептуальних напрямів розроблена функціонально-організаційна модель стоматологічної приватної клініки з сімейним принципом обслуговування (рис. 3), та модель етапності надання приватної стоматологічної допомоги за сімейним принципом (рис. 4). На рис 3 видно, що окрім традиційних підрозділів було організовано 10 якісно нових, а також стаціонарне відділення та внутрішній навчальний центр. Також була обґрунтована етапність у роботі сімейного лікаря - стоматолога: I етап - - діагностичний, II - етап - лікувальний, реабілітаційний та III - етап - профілактичний.

На рис 4. видно, що стрижнем моделі є сімейний лікар - стоматолог, якого ми характеризуємо як лікаря, який забезпечує надання кваліфікованої стоматологічної лікувально-профілактичної допомоги за сімейним принципом в умовах амбулаторно-поліклінічного стоматологічного закладу, а також координує надання допомоги його пацієнтам стоматологами інших спеціальностей.

У організації стоматологічної допомоги у приватній клініці велику роль відіграє бригадна система обслуговування пацієнта, яка забезпечує комплексне надання послуг членам сімей.

Слід відмітити, що у клініці, у зв'язку з відсутністю достатньої законодавчої бази, регулюючої взаємини пацієнта і лікаря, запроваджені і діють: «Інформована згода на проведення медичного стоматологічного втручання» та «Договір на надання стоматологічних послуг», що забезпечує інформування пацієнтів щодо наступного лікування і гарантій якості. У клініці надаються усі види стоматологічної допомоги. На сьогодні у клініці працює 80 спеціалістів, серед них 26 лікарів обраних на основі конкурсу, переважна більшість з яких має достатній стаж роботи та високі кваліфікаційні категорії.

До основних принципів управлення клінікою, які були розроблені і дозволяють успішно розвивати виробництво, збільшувати контингент пацієнтів і досягати якісного обслуговування сімей віднесені наступні:

Чітке формулювання цілей клініки.

Вибір оптимального стилю керівництва клінікою.

Об'єднання інтересів виробництва та інтересів співробітників.

Зацікавленість медичного персоналу в успіху клініки.

Розподіл функціональних обов'язків лікарського персоналу усередині бригади

Формування системи мотивів, довготривала мотиваційна дія на персонал:

- через систему ціннісних пріоритетів і групових мотивів співробітників, корпоративну культуру і пріоритети корпоративної політики;

- формування мотиваційних взаємозв'язків в організації.

Рис. 3. Функціонально-організаційна модель приватної стоматологічної клініки з сімейним принципом обслуговування.

Рис. 4. Етапність надання приватної стоматологічної допомоги за сімейним принципом

З метою оптимізації повсякденної організації роботи були сформовані основні організаційні критерії діагностичного та лікувально-профілактичного процесу (табл. 1).

Матеріали таблиці 1. свідчать, що при управлінні клінікою велику увагу слід приділяти організації виробництва послуг, для забезпечення якої й була розроблена система критеріїв, які забезпечують імідж ЛПЗ, адже саме якість є критерієм, який формує попит на послуги.

Оптимізація діяльності приватної клініки здійснювалась на основі запровадження нових технологій - саме тих технологій, які тільки що розпочали застосовуватись або знаходяться на ранній стадії запровадження у практичній стоматології. До них відносяться: експрес-методи діагностики, нові методи введення лікарських засобів, нові препарати, матеріали, малоінвазивні методи оперативного втручання та нові інформаційні технології. При аналізі ефективності нових технологій в умовах приватного ЛПЗ основна увага приділялась оцінці впливу нової технології на ефективність роботи установи.

Таблиця 1. Основні критерії організації приватних послуг у клініці

Результати наших досліджень свідчать про те, що цей підхід себе виправдав, він надає більше можливостей для підвищення соціальної, медичної та економічної ефективності ЛПЗ.

На рисунку 5 представлена послідовність процесу обслуговування пацієнта з характеристикою етапів і регламентацією послуги.

З даної схеми випливає, що регламентація послідовності технологічного процесу обслуговування пацієнта з характеристикою етапів і регламентацією послуги забезпечує стандартизацію процесів, сприяє скороченню часу на надання стоматологічної допомоги пацієнту на різних етапах, підвищує рентабельність виробництва.

Рис. 5. Технологія обслуговування пацієнта.

Для оцінки ефективності прийомів, організованих за сімейним принципом, у 2003 році нами були відібрані дві групи пацієнтів - основна і контрольна. Динамічне спостереження впродовж 3 років здійснювалось за 56 сім'ями, які звернулись до клініки і склали основну групу (ОГ). ОГ налічувала 84 дитини (дошкільного віку (5-6 років) - 36, школярів у віці 7-14 років - 48). Контрольна група (КГ) налічувала 79 дітей (33 - дошкільного віку (5-6 років) та 46 школярів у віці 7-14 років), яким стоматологічна допомога надавалась за зверненням до бюджетного стоматологічного закладу, а санітарно-гігієнічна робота здійснювалася загальноприйнятими методами. Обидві групи мали аналогічний за віком склад дітей. У результаті вивчення первинного рівня володіння гігієнічними навичками по догляду за порожниною рота, було встановлено повну їх відсутність у дітей, як дошкільного, так і шкільного віку, в обох групах спостереження. Ніхто з дітей дошкільного та молодшого шкільного віку не вмів правильно (у повному обсязі та послідовності) чистити зуби. Результати опитування батьків засвідчили низький рівень їх гігієнічних знань.

Порівняльна характеристика 4 бюджетних і 4 приватних клінік показала, що в цих закладах сімейний принцип обслуговування стоматологічних хворих не використовується.

У динаміці спостережень були отримані наступні дані. Так, якщо на момент початку дослідження, стан гігієни порожнини рота (оцінювався за гігієнічним індексом Федорова-Володкіної) дітей основної і контрольної груп був практично аналогічним, то вже через рік спостереження (рис. 6) намітилась тенденція до поліпшення рівня гігієни порожнини рота у основній групі, на тлі погіршення даного показника у контрольній групі, яка через три роки спостереження досягла статистично вірогідного значення.

Рис. 6. Динаміка індексу гігієни порожнини рота у дітей основної (ОГ) та контрольної групи (КГ) у дошкільному та шкільному віці.

Так у основній групі дітей, які спостерігались у нашій клініці, індекс гігієни порожнини рота за три роки вірогідно (р<0,05) поліпшився з незадовільного вихідного рівня 2,31±0,29 до доброго 1,43±0,14 у дітей дошкільного віку і з незадовільного 2,28±0,13 до доброго 1,43±0,14 - у школярів. А у контрольній групі, у якій здійснювалась стандартна лікувально-профілактична робота на лікувальному прийомі у лікаря-стоматолога бюджетних установ, у дітей дошкільного віку показник за три роки вірогідно (р<0,05) зріс з 2,26±0,46 до 2,7±0,69 і продовжував залишатись незадовільним, у школярів - з 2,19±0,38 до 2,72±0,81, відповідно. Через три роки різниця показників гігієни порожнини рота у основній та контрольній групі стала статистично суттєвою, як серед дітей дошкільного, так і шкільного віку (1,43 ± 0,14 у ОГ та 2,7±0,69 у КГ, р<0,05 у дошкільному віці, та 1,39 у ОГ та 2,72±0,81 у КГ у шкільному віці).

Паралельно з санітарно-освітньою і профілактичною роботою у сім'ях основної групи було здійснене стоматологічне лікування дітей. Для оцінки ефективності лікувально-профілактичної роботи у основній групі спостереження, порівняно із контрольною, як основний результативний індикатор був обраний показник інтенсивності карієсу.

Слід відмітити, що на момент початку спостереження інтенсивність карієсу у дітей основної групи та контрольної не мала вірогідних відмінностей і відповідала середньому рівню у дошкільному віці та високому у шкільному віці (згідно критеріїв ВООЗ). У результаті проведеного комплексу лікувально-профілактичних заходів у основній групі вдалось стабілізувати інтенсивність каріозного процесу (табл. 2).

Серед дітей, як дошкільного, так і шкільного віку в ОГ за три роки спостереження не відбулось статистично вірогідного зростання показника інтенсивності карієсу, у той час як у контрольній групі цей показник зріс з 2,86±0,23 до 5,01±0,34 (p <0,05) у дошкільному віці, та з 5,04±0,32 до 6,95±0,39 (p <0,05) у шкільному.

Така негативна динаміка інтенсивності каріозного процесу у контрольній групі, порівняно з основною, призвела до формування суттєвих статистичних відмінностей у інтенсивності каріозного процесу в основній та контрольній групах. Так на 3-й рік спостереження інтенсивність карієсу у основній групі у дошкільному віці становила 3,19±0,28, а у контрольній 5,01±0,34 (р<0,05), а у шкільному віці 5,57±0,35 та 6,95±0,39 (р<0,05), відповідно.

Таким чином, аналіз динаміки інтенсивності каріозного процесу показав, що в основній групі дітей ефективність лікувально-профілактичних заходів була вищою, порівняно із контрольною групою. Вивчення приросту кількості каріозних порожнин дозволило встановити, що у дітей дошкільного та шкільного віку основної групи приріст каріозних порожнин був вірогідно повільнішим (р< 0,05), ніж у контрольній групі.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика інтенсивності карієсу (кп+КПВ) серед дітей основної та контрольної групи на початку та через три роки спостереження

Примітка. * значення показників у основній групі вірогідно нижчі за значення аналогічних показників у контрольній групі (р<0,05).

Оцінка організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування у приватній стоматологічній клініці була здійснена експертною комісією, до складу якої ввійшло 20 експертів,(у т.ч. 3 вчених, 10 організаторів охорони здоров'я вищої категорії та 7 лікарів-стоматологів вищої категорії), які впровадження у приватну стоматологічну клініку організаційно-функціональних технологій стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування схвалили у 100%, а найвищу оцінку, за 10-бальною шкалою, отримала її функціонально-організаційна модель (в середньому 9,9 балів), етапність надання приватної стоматологічної допомоги за сімейним принципом (9,9 балів). Для аналізу ефективності запровадження системи менеджменту надання стоматологічної допомоги ми використали методику, розроблену у НДІ соціальної гігієни і організації охорони здоров'я імені М.О. Семашко, у відповідності до якої визначаються коефіцієнти медичної, соціальної та економічної ефективності. На підставі аналізу динаміки показників ефективності встановлено, що у 2008 р., порівняно із 2005 р. коефіцієнт медичної ефективності зріс на 11,2%, соціальної ефективності - на 20,7% та економічної ефективності - на 52,9%.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що високі показники стоматологічної захворюваності, зниження рівня забезпеченості населення України лікарями-стоматологами, особливо дитячими, низькі показники санованості та частоти відвідувань населенням стоматолога, недостатнє впровадження сімейного принципу обслуговування у стоматологічних установах, свідчить про неадекватність існуючої системи стоматологічної допомоги і обумовлює необхідність, паралельно до бюджетної форми стоматологічної допомоги, розвивати приватну з сімейним принципом обслуговування.

1. Визначення концептуальних підходів до створення сімейної стоматологічної приватної клініки дозволило обґрунтувати модель організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування у приватній стоматологічній клініці, особливістю якої стало запровадження у клініці посади сімейного лікаря-стоматолога, який працює за підтримки бригади лікарів-стоматологів вузьких спеціальностей і лікарів інших спеціальностей (педіатра, терапевта, отоларинголога).

2. Наукове обґрунтування моделі і впровадження її в приватній стоматологічній клініці на базі сучасного технічного оснащення, сучасних методів діагностики, лікування, і реставрації, гідної оплати праці персоналу, дозволило розвинути профілактичні принципи, інтегрувати виробничий цикл за рахунок створення бригади лікарів-стоматологів вузьких спеціальностей, лікарів інших спеціальностей та здійснити моніторинг стоматологічного здоров'я пацієнтів, що забезпечило якість і ефективність лікувального процесу.

3. Динамічне спостереження впродовж 3 років за 84 дітьми з основної групи та 79 - з контрольної, довело, що надання лікувально-профілактичної допомоги у високоспеціалізованій клініці на засадах сімейного підходу, дозволило зміцнити рівень стоматологічного здоров'я у дітей і підлітків. Інтенсивність карієсу у основній групі у дошкільному віці становила 3,19±0,28, а у контрольній 5,01±0,34 (р<0,05), а у шкільному віці 5,57±0,35 та 6,95±0,39 (р<0,05), відповідно. В умовах клініки вірогідно зріс рівень засвоєння гігієнічних навичок, про що свідчить позитивна динаміка показника гігієни порожнини рота у основній групі.

4. Для оцінки ефективності роботи клініки за запропонованим організаційним алгоритмом використані коефіцієнти медичної, соціальної та економічної ефективності, які свідчать про зростання за три роки спостереження медичної ефективності на 11,2 %, соціальної - на 20,7 %, економічної - на 52,9 %.

5. Результати соціологічного дослідження, проведеного серед лікарів приватних і бюджетних установ, виявили суттєві відмінності у оцінках своїх ЛПЗ. Частка лікарів, яких влаштовувало місце роботи, та вони мали мотивацію до якісного виконання роботи у приватних закладах була у два рази більшою, ніж у бюджетних (94,8±2,3% та 48,8±3,3%, відповідно, р <0,001). 97,9±1,5% лікарів приватних ЛПЗ були задоволені забезпеченістю стоматологічного кабінету медичною технікою і медичним устаткуванням, сучасними стоматологічними матеріалами, а у бюджетних ЛПЗ цей показник становив лише 47,0±3,3% (р<0,001). Задовольняло фінансування стоматологічної служби 85,6±3,6% лікарів приватних ЛПЗ і 53,8±3,3% лікарів бюджетних ЛПЗ. Рівень заробітної платні задовольняв усіх лікарів приватних ЛПЗ та тільки 65,0±3,1% лікарів бюджетних закладів. Більше половини лікарів-стоматологів вважають за необхідне удосконалити систему професійної підготовки лікарів з питань запровадження сучасних технологій та економічних аспектів діяльності стоматологічних служб.

6. Соціологічні дослідження, проведені серед пацієнтів приватного і державного ЛПЗ, довели, що частка респондентів, яких влаштовувала організація стоматологічної допомоги та рівень сервісу у приватних закладах була вірогідно вищою, ніж у бюджетних (97,7±0,7%, проти 46,8±2,4%,р <0,001). Оснащення приватної клініки лікувальним і діагностичним устаткуванням, стоматологічними матеріалами влаштовувала 90,7±1,4% пацієнтів приватних ЛПЗ і тільки 57,7±2,4% бюджетних (р<0,001). Незадоволеність якістю стоматологічних послуг висловили 5,5±1,1% респондентів у приватних ЛПЗ, а в бюджетних - 22,7±2,0% (р <0,001). 51,0±2,4% пацієнтів у бюджетних ЛПЗ і тільки 20,4±2,0% (р <0,001) у приватних ЛПЗ вказали на невідповідність між ціною на стоматологічні послуги та їх якістю.

7.Результативність запропонованої моделі клініки доведена за результатами професійної експертизи, найвищу оцінку (за 10-бальною шкалою) отримала її функціонально-організаційна модель (в середньому 9,9 балів), організація стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування (в середньому 9,9 балів) та етапність надання стоматологічної приватної допомоги за сімейним принципом (в середньому 9,9 балів).

8. Впровадження запропонованої функціонально-організаційної моделі приватної стоматологічної клініки з сімейним принципом обслуговування можливе й у інших приватних стоматологічних закладах із врахуванням їх особливостей.

Практичні рекомендації

Результати дослідження дають підстави рекомендувати:

Міністерству охорони здоров'я України: при розробці державної цільової програми розвитку стоматологічної допомоги використовувати науково обґрунтовану модель організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування, апробовану у приватній стоматологічній клініці «Вінінтермед ЛТД»,

- запропоновану модель організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом обслуговування у приватній стоматологічній клініці рекомендувати використовувати у приватних закладах великого міста.

Місцевим органам виконавчої влади: при обґрунтуванні та розробці програм розвитку охорони здоров'я територій передбачити використання розроблених науково-методичних напрямків розвитку приватної стоматологічної допомоги з позицій сімейної медицини.

ЛІТЕРАТУРА

У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Панчук О. Ю. Организация стоматологической помощи в частной клинике на принципах семейного подхода / О. Ю. Панчук // Вісник стоматології. - 2007. - №6. - С. 69-73.

2. Панчук О. Ю Концептуальні підходи до формування системи управління ризиками у стоматологічній службі / О. Ю. Панчук // Вісник стоматології. - 2008. - № 1. - С. 4-5.

3. Канюра О. А. Організація профілактики стоматологічних захворювань у дітей / О. А. Канюра, Р. В. Маляр, О. Ю. Панчук // Вісник Вінницького Національного медичного Університету. - 2008. - № 13 (1). - С. 7-10. Дисертант узагальнив досвід організації профілактики стоматологічних захворювань у дітей у приватній стоматологічній клініці, яка працює за сімейним принципом обслуговування.

4. Панчук О. Ю Характеристика приватної стоматологічної клініки за матеріалами соціологічного дослідження / О. Ю. Панчук // Biomedical and Biosocial ANTHROPOLOGY. - 2008. - № 10. - С. 154-159.

5. Панчук О. Ю. Забезпечення прав пацієнтів у стоматологічних закладах різних організаційно-правових форм / О. Ю. Панчук, М. В. Голубчиков // Охорона здоров'я України. - 2008. - № 1 (29). - С. 200-202. Дисертант здійснив компаративний аналіз нормативних документів, які забезпечують права пацієнтів у закладах різних організаційно-правових форм.

Размещено на Allbest.ru