Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів Міністерства оборони України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА

14.02.03 - Соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів Міністерства оборони України

Романюк Юлія Анатоліївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській військово-медичній академії Міністерства оборони України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, доцент Бадюк Михайло Іванович, Українська військово-медична академія, начальник кафедри організації медичного забезпечення збройних сил

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чайковська Віра Володимирівна,

ДУ „Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова АМН України“, завідувач лабораторії соціальної геронтології

доктор медичних наук, професор Волошин Володимир Олександрович, Національна академія служби безпеки України, професор спеціальної кафедри № 3

Захист відбудеться «23» квітня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий «18» березня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. І. Бугро

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На думку експертів Організації Об'єднаних Націй, однією з важливих проблем сьогодення є загальне старіння населення cвіту. Старіння населення планети є вагомим фактором збільшення фінансових видатків на охорону здоров'я та соціальний захист громадян. Покращення соціально-економічної ситуації передбачається через підвищення продуктивності праці та подовження активного довголіття осіб старших вікових груп, з одночасним проведенням реформ систем пенсійного забезпечення та охорони здоров'я (Е. В. Карюхін, 2001; Л. А. Стаднюк, 2006).

Старіння населення, як проблема, існує і в Україні. За прогнозами експертів, до 2026 р. у віковій структурі населення країни частка літніх людей становитиме 24,7 % проти 5-8 % у 30-х роках XX ст. (В. В. Безруков, 2007). Тенденція до збільшення кількості осіб старше працездатного віку притаманна також і Міністерству оборони (МО) України, на яке законодавчо покладена функція медичного і фінансового забезпечення військових пенсіонерів. У результаті реформування, скорочення Збройних Сил (ЗС) України і звільнення значної кількості офіцерів і прапорщиків чисельність пенсіонерів МО України тільки впродовж останніх десяти років зросла на 31 % і сьогодні становить близько 400 тис. осіб (Ю. І. Єхануров, 2009).

В Україні розроблена і впроваджується система медичної допомоги і соціальних послуг літнім людям (В. В. Чайковська, 2007). Проте, у зв'язку з особливостями медичного забезпечення, пенсіонери МО України ще залишаються поза увагою державних наукових і цільових програм. Залишається не вивченим і стан здоров'я даного контингенту. Окремі наукові роботи стосуються часткового вивчення якості життя пенсіонерів МО України (О. Ю. Булах, 2002) і захворюваності за даними звертань (Л. А. Голик, 2004). Комплексних досліджень стану здоров'я даного контингенту, якості медико-соціального обслуговування та організації лікувально-профілактичного забезпечення в Україні не проводилось, хоча у сучасних складних економічних умовах при вкрай обмежених можливостях лікувально-профілактичних закладів ЗС України зазначені питання стоять надзвичайно гостро.

Враховуючи положення Міжнародного плану дій з проблем старіння населення (Мадрид, 2002), проекту „Первинна медико-санітарна допомога в інтересах людей похилого віку“ (ВООЗ, 2002) та вимоги Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-2011 роки“, вивчення стану здоров'я, якості життя та оптимізація системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України потребують наукового обґрунтування, що обумовило актуальність даного дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах фундаментальних та наукових робіт МО України відповідно до заходів „Державної програми розвитку ЗС України на період 2006-2011 років“ та Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-

2011 роки“ у частині покращення здоров'я, якості життя та активного довголіття пенсіонерів МО України. Дисертація є фрагментом НДР „Особливості професійної захворюваності та захворюваності, пов'язаної з проходженням військової служби в офіцерів військовослужбовців за контрактом та пенсіонерів Збройних Сил України“, шифр „Калина“, номер держреєстрації - 0108U0010804, що виконується у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини (НДІ ПВМ) ЗС України. Роль автора полягає у розробці наукових положень третього розділу зазначеної НДР.

Мета дослідження - оптимізація системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України на основі аналізу медико-соціальної характеристики стану їхнього здоров'я.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

- аналіз існуючого стану нормативно-правового регламентування медико-соціального забезпечення пенсіонерів МО і його вплив на формування зазначеної соціальної групи населення;

- виявлення чинників, що визначають якість життя пенсіонерів МО України та впливу на останні факторів колишньої професійної діяльності;

- вивчення стану здоров'я за показниками захворюваності, інвалідності і смертності пенсіонерів МО України у Київському гарнізоні;

- проведення аналізу та оцінки існуючої системи організації та надання лікувально-профілактичної та медико-соціальної допомоги військовим пенсіонерам Київського гарнізону;

- розробку і впровадження комплексу науково обґрунтованих заходів щодо оптимізації системи надання доступної, якісної медичної і соціальної допомоги пенсіонерам МО України та оцінку їх ефективності.

Об'єкт дослідження - система лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам МО України в умовах реформування медичної служби Збройних Сил України.

Предмети дослідження - стан здоров'я, якість життя пенсіонерів МО України, умови і фактори, що їх визначають, організація лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам МО України.

Методи дослідження - методи системного підходу та системного аналізу, історичний, медико-статистичний, соціологічний, експертних оцінок.

Метод системного підходу та системного аналізу застосовано для комплексного аналізу та узагальнення результатів впродовж усіх етапів дослідження. Історичний метод застосовано для проведення ретроспективного аналізу джерел інформації щодо оцінки стану здоров'я цивільних осіб пенсійного віку та пенсіонерів МО України, а також для оцінки стану санаторно-курортного забезпечення і медичної реабілітації пенсіонерів МО України. Медико-статистичний метод використовувався для статистичної обробки отриманих результатів дослідження, визначення їх статистичної достовірності. Соціологічний метод - для оцінки стану здоров'я та якості життя пенсіонерів МО України та організації лікувально-профілактичної і медико-соціальної допомоги, що їм надається, для визначення заходів удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України. Метод експертних оцінок - для оцінки медичної та соціальної ефективності запропонованих заходів щодо удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні:

- виявлено особливості формування когорти пенсіонерів МО України, серед яких виділено додаткову групу - „пенсіонери працездатного віку“;

- встановлено залежність показників якості життя пенсіонерів МО України від факторів колишньої професійної діяльності;

- визначено закономірності формування стану здоров'я пенсіонерів МО України і кореляційні зв'язки з умовами колишньої професійної діяльності;

- обґрунтовано необхідність приведення у відповідність до реальних вимог і потреб пенсіонерів МО України стан їх лікувально-профілактичного та соціального забезпечення;

- науково обґрунтовано якісно нову інтеграційно-координаційну модель системи лікувально-профілактичного і соціального забезпечення пенсіонерів МО України та визначено її медичну і соціальну ефективність.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони стали підставою для: здоров'я пенсіонер професійний

а) впровадження:

- інтеграційно-координаційної моделі системи лікувально-профілактичного і соціального забезпечення пенсіонерів МО України;

- геронтологічних кабінетів в амбулаторно-поліклінічних та інших лікувально-профілактичних закладах МО України;

- методичного забезпечення комплексу заходів з диспансеризації пенсіонерів МО України;

б) розробки:

- медичного та соціального реєстрів пенсіонерів МО України;

- положень щодо удосконалення процесу планування санаторно-курортного забезпечення пенсіонерів МО України.

Впровадження результатів дослідження здійснені на галузевому рівні при підготовці:

- положення „Про порядок проведення диспансеризації пенсіонерів Міністерства оборони України“, 2009 р. (акт впровадження: від 12.06.2009 р., затверджений ТВО начальника Військово-медичного управління МО України );

- методичних рекомендацій „Організація медико-соціального обслуговування пенсіонерів МО України з використанням інтеграційно-координаційної моделі“, 2009 р. (акти впровадження: від 09.10.2009 р., затверджений начальником Головного військово-медичного клінічного центру „ГВКГ“; від 26.05.2009 р., затверджений начальником Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону; від 10.07.2009 р., затверджений Військовим комісаром Київського міського військового комісаріату; від 25.09.2009 р., затверджений начальником Української військово-медичної академії (УВМА).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто розроблено програму дослідження, проведено медико-соціологічне опитування респондентів з числа пенсіонерів МО України, зібрано і проаналізовано первинний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовано основні положення оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України - розроблено інтеграційно-координаційну модель системи лікувально-профілактичного і соціального забезпечення пенсіонерів МО України; розроблено порядок проведення диспансеризації пенсіонерів МО України; впроваджено геронтологічні кабінети в амбулаторно-поліклінічних та інших лікувально-профілактичних закладах МО України. Автором дисертаційної роботи особисто проведено експертну оцінку медичної та соціальної ефективності запропонованих заходів, сформульовано висновки і рекомендації щодо подальшого впровадження результатів дисертаційного дослідження, а також оформлено дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювались:

а) на міжнародному рівні:

Науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю „Актуальні питання геронтології та геріатрії”, присвяченій пам'яті академіка В. В. Фролькіса, ДУ „Інститут геронтології АМН України“ (27 січня 2009 р., м. Київ).

Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я, захисту здоров'я від змін клімату та 60-річчю створення ВООЗ (7-8 квітня 2008 р., м. Київ).

Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я (7-8 квітня 2009 р., м. Київ).

II Міжнародному конгресі молодих вчених (4-6 листопада 2009 р., м. Київ).

б) на галузевому рівні:

Науковій конференції молодих вчених УВМА (23-24 травня 2008 р., м. Київ).

Науковій конференції молодих вчених УВМА (15-16 травня 2009 р., м. Київ).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано

15 наукових праць, у тому числі 9 статей - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 із них є одноосібні, 6 праць наукового та науково-методичного характеру в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 141 сторінках друкованого тексту, ілюстрованого

34 рисунками і 21 таблицями. Список використаних джерел містить 200 найменувань, з яких 70 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Програма, матеріали, обсяги і методи дослідження. Досягнення мети та вирішення завдань дисертаційної роботи вимагало розробки відповідної програми (рис. 1), укладеної з використанням системного підходу, застосування методів та



обґрунтування обсягів дослідження, що забезпечували б можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації.

Програмно-цільова структура та обсяги проведення досліджень визначалися поставленою метою та колом вирішуваних завдань. Дисертаційне дослідження проводили впродовж чотирьох основних етапів, на кожному з яких виконувались окремі взаємопов'язані завдання, що забезпечувало системність дисертаційного дослідження.

На першому етапі проводили комплексний аналіз стану здоров'я пенсіонерів, аналіз досвіду організації лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам в Україні та у світі. На основі вивчення організації лікувально-профілактичної допомоги ЛПСВ та аналізу існуючого нормативно-правового регулювання організації лікувально-профілактичної допомоги ЛПСВ були визначені основні завдання, матеріали і методи подальшого проведення дисертаційного дослідження.

Метою другого етапу дослідження стало проведення аналізу стану здоров'я пенсіонерів МО України. Оцінка стану здоров'я здійснювалась за показниками: самооцінки стану здоров'я та якості життя; рівня і структури захворюваності за даними звертань, госпіталізованої захворюваності; рівня і структури первинної і загальної інвалідності та окремих демографічних показників.

Третім етапом дослідження стало виявлення проблем організації лікувально-профілактичної і соціальної допомоги пенсіонерам МО України. Джерелом інформації слугували дані медико-соціологічного опитування пенсіонерів МО України та нормативно-правові акти і планування діяльності органів управління з питань санаторно-курортного забезпечення.

Четвертий етап дослідження присвячено питанням оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України. Обґрунтовано впровадження геронтологічного кабінету при клініці амбулаторної допомоги ГВМКЦ „ГВКГ“, апробовано інтеграційно-координаційну модель системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України та елементи її методичного упровадження.

Для оцінки ефективності запропонованих заходів були спеціально розроблені анкети для респондентів з числа ветеранів військової служби (n=120) та картки експертного опитування (n=20). У якості експертів обрано висококваліфікованих військово-медичних фахівців із Департаменту охорони здоров'я МО України, УВМА, Головного військово-медичного клінічного центру „ГВКГ“, НДІ ПВМ.

Статистична обробка матеріалу включала: збір, реєстрацію даних, статистичне зведення, групування первинного матеріалу та аналіз статистичних показників за наступними методами: розрахунок первинних статистичних показників; виявлення вiдмiнностей мiж групами за статистичними ознаками; встановлення взаємозв'язку мiж змiнними за допомогою параметричного та непараметричного кореляцiйного аналiзу; встановлення виду залежностей (показникiв вiд дослiджуваних факторiв) за допомогою регресiйного аналiзу.

Результати дослідження та їх обговорення. Реформування і скорочення ЗС України визначило особливості застосування нормативно-правового розподілу за віком військових пенсіонерів. На відміну від структури вікових груп цивільних пенсіонерів, серед пенсіонерів МО України виділено додаткову вікову групу 45-60 років - „пенсіонери працездатного віку“, частка якої серед усіх пенсіонерів МО України становить 36,4 %.

Проведене медико-соціологічне дослідження свідчить, що з віком частка незадоволених станом власного здоров'я збільшується (rs=-0,39; р<0,05). На якість життя достовірно впливають такі фактори, як: здатність до самообслуговування (rs=0,38; р<0,05); фізична активність (rs=0,41; р<0,05); наявність хронічних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії (ч2=32,3; р<0,001), стенокардії (ч2=19,9; р<0,001), цукрового діабету (ч2=28,8; р<0,001). Із соціальних факторів на якість життя достовірно вливає стан самотності та забезпеченість житлом респондентів (ч2=31,3; р<0,001). Так, якщо серед забезпечених житлом ознаки депресивного стану спостерігались у 16,53±7,48 % респондентів, то серед незабезпечених житлом осіб ознаки депресивного стану реєструвались у 45,22±6,64 % респондентів (rs=0,44; р<0,05). Провідними факторами, з якими пов'язують погіршення стану здоров'я респонденти, є фактори колишньої професійної діяльності - 86,73±6,41 % (р<0,05). Виявлені чинники дозволяють окреслити коло питань щодо медико-соціальної реабілітації пенсіонерів МО України.

Серед найбільш виражених негативних чинників способу життя слід відмітити вживання алкоголю - 51,13±5,48 %; низьку фізичну активність - 35,45±6,69; нераціональне харчування - 24,07±3,18 і тютюнокуріння - 17,13±3,48 %.

Рівень захворюваності пенсіонерів МО України за даними звертань на 23,2 % вищий порівняно з цивільним населенням (відповідно 9389,7 до 7619,2 на 10 тис. населення). У структурі первинної захворюваності переважають наступні класи хвороб: хвороби системи кровообігу (1555,5 на 10 тис. населення); хвороби органів дихання (1145,3 на 10 тис. населення); хвороби ока та придаткового апарату (1158,7 на 10 тис. населення); хвороби кістково-м'язової системи (1079,0 на 10 тис. населення). В період з 2004 по 2008 р. зростання рівня первинної захворюваності відбулось за рахунок: хвороб крові - у 2,7 разу (з 207,9 до 572,9 на 100 тис. населення); хвороб нервової системи - у 2,1 разу (з 118,0 до 244,0 на 10 тис. населення); хвороб сечостатевої системи - в 1,7 разу (з 527,8 до 929,2 на 10 тис. населення).

За вказаний період поширеність хвороб зросла на 7,9 % - до 31453,5 на

10 тис. населення, що достовірно не відрізняється (р>0,05) від загальнодержавних показників (30125±7430 на 10 тис. населення). Оскільки в амбулаторно-поліклінічні заклади МО України звертається близько 74 % пенсіонерів МО України, можна стверджувати, що в цілому рівень захворюваності та поширеності хвороб серед цього контингенту є значно вищим та може становити 12037±2890 та 40324±8440 на 10 тис. населення.

У структурі контингенту, госпіталізованого до лікувально-профілактичних закладів МО України, 28 % становлять пенсіонери. У порівнянні з іншими категоріями госпіталізованих хворих, їх частка постійно збільшується і прогностично у 2012 р. може становити до 31,5 % (рис. 3).

З віком рівень госпіталізованої захворюваності достовірно збільшується - від 101,4 на 1000 осіб для вікової категорії 45-60 років до 518,2 на 1000 осіб для осіб старше 75 років (р<0,05). У структурі госпіталізованої захворюваності, в середньому за останні сім років перше рангове місце належить хворобам системи кровообігу (IX клас) - 33,3 %. Наступні рангові місця належать хворобам органів травлення (XI клас) - 10,19 %; ока та придаткового апарату (VII клас) - 8,93 %; новоутворенням (II клас) - 8,73 %. Достовірно відмічено збільшення частки госпіталізованих з приводу хвороб ендокринної системи - з 1,55 % до 3,02 %, нервової системи - з 1,47 до 2,56 % та розладу психіки та поведінки - з 0,48 до 1,08 %. Водночас частка госпіталізованих з травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх чинників за вказаний період знизилась з 4,42 % до 2,90 % (t=1,96; p<0,05).

Рівень первинної інвалідності серед військового контингенту в середньому в 1,9 разу вищий ніж серед дорослого населення України (97,3 до 51,8 на 10 тис. населення). Частка осіб працездатного віку в структурі інвалідизації в період з 2003 по 2007 р. достовірно (р<0,05) збільшилась (з 59,3 % до 82,8 %). Переважно інвалідність військовослужбовців представлена високим рівнем інвалідності серед пенсіонерів МО України та становить 7,5 % від загальної їх чисельності (або 749,1‰). В структурі інвалідизації перше рангове місце належить травмам, отруєнням та деяким іншим наслідкам дії зовнішніх чинників - (32,5 %); друге - хворобам системи кровообігу (18,7 %); третє - новоутворенням (14,37 %); четверте - хворобам нервової системи (8,7 %).

Відмінності у структурі інвалідизації пенсіонерів МО України порівняно з відповідними показниками дорослого населення України стали підґрунтям для розробки у ЗС України реєстру інвалідності та удосконалення функціональних зв'язків з органами соціального забезпечення населення.

Рівень загальної смертності впродовж досліджуваного періоду був стабільним та склав 33,2±1,4 на 1000 населення відповідної групи. Структура загальної смертності серед пенсіонерів МО України не відрізняється від загальнодержавних показників (р>0,05). Перше місце займають хвороби системи кровообігу (61,2 %), друге - злоякісні новоутворення (17,1 %); третє - захворювання органів дихання - 6,7 %. Разом вони становлять 85 % усіх випадків смерті. Внесок різниці військових звань у мінливість ознаки - 12 % (F=39,50; р<0,001).

Виявлено, що основною причиною звертань пенсіонерів МО України в амбулаторно-поліклінічні заклади є наявні захворювання (63,91±2,71 %). При цьому потреба в амбулаторно-поліклінічній та стаціонарній допомозі з віком достовірно збільшується (р<0,05). Слід зазначити, що профілактична спрямованість відвідувань лікарів вкрай низька (15,82±5,42 %), під диспансерним динамічним спостереженням у зв'язку з наявністю хронічних захворювань перебуває, в середньому, тільки 42,3±8,9 % респондентів (табл. 1).

Виявлено, що переважна більшість (85,96±2,55 %) респондентів бажають отримувати медичні послуги у ЛПЗ МО України. Зазначена тенденція буде зберігатись (91,45±1,33 %) і при наступних реформуваннях системи військової охорони здоров'я та запровадженні страхової медицини, що вимагає впровадження науково обґрунтованої системи надання доступної та якісної лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам МО України.

Встановлено різний рівень забезпеченості санаторно-курортним лікуванням у санаторно-курортних закладах та центрах реабілітації МО України пенсіонерів МО України. Так, рівень забезпечення інвалідів із числа військовослужбовців становить 33,5 % від потреби, для військовослужбовців ЗС України 14,6 %, а для решти пенсіонерів МО України ( у т.ч. ветеранів військової служби) тільки 4,4 %. Вкрай низький рівень забезпечення санаторно-курортним лікуванням пенсіонерів МО України вимагає розширення мережі закладів з надання медичної реабілітації на всіх її етапах.

Таблиця 1

Перебування під диспансерним динамічним спостереженням

пенсіонерів МО України в зв'язку з наявністю хронічних захворювань

Хронічні захворювання або хворобливі стани	Поширеність, % ±? %	З них, перебувають під ДДС*, % ±? %
Астма	1,6±0,3	54,2±8,9
Алергія	9,3±2,1	31,3±6,3
Діабет	15,8±3,7	62,4±5,4
Катаракта	24,4±4,1	52,4±7,3
Гіпертонія	63,3±9,8	39,4±6,4
Стенокардія чи інші серцеві захворювання	42,7±11,4	44,3±4,2
Інсульт	6,4±1,9	79,5±4,7
Хронічний бронхіт	21,7±4,3	26,5±2,9
Артроз, артрит	23,3±4,1	26,5±3,3
Виразкова хвороба	20,4±2,7	34,8±4,2
Злоякісні новоутворення	6,2±1,9	98,7±1,9
Мігрень чи частий головний біль	9,6±2,4	16,4±2,9
Тривога, депресія	7,7±2,1	9,8±2,7
Хронічний біль в попереку	55±9,7	16,2±1,9
У середньому	42,3±8,9

Примітка. * - ДДС - диспансерне динамічне спостереження.

Показано, що з віком потреба пенсіонерів у медико-соціальній допомозі достовірно збільшується з 48,2 % до 70,8 % (rs=0,78; р<0,05). Серед основних видів медико-соціальної допомоги слід відмітити потребу у зубопротезуванні (34,4 %) і сприянні придбання окулярів (20,7 %). Наступні рангові місця належали необхідності у періодичних відвідуваннях лікаря вдома -14,1 %; догляду під час хвороби - 8,1 %; сприянню у придбанні слухового апарату - 6,3 %; цілодобовому догляду - 3,0 %; доставці ліків додому - 2,2 %; сприянню у придбанні додаткових засобів пересування чи ортопедичних виробів - 1,5 %. Привертає увагу невідповідність між кількістю виявлених самотніх пенсіонерів (7,9 %) та реєстрацією (0,83 %) останніх у службі соціального захисту населення з метою надання необхідної допомоги.

Комплексне дослідження стану здоров'я та організації лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам МО України дало можливість визначити основні проблеми та стало підґрунтям для розробки і обґрунтування заходів з оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення. На виконання заходів Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-2011 роки“, рекомендацій ВООЗ, базуючись на результатах проведених досліджень нами розроблено та апробовано модель оптимізованої системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України (рис. 4).



Модель оптимізованої системи лікувально-профілактичного

забезпечення пенсіонерів МО України містить як нові, так і вдосконалені функціонально-структурні елементи. Об'єктом управління у запропонованій інтеграційно-координаційній моделі є здоров'я пенсіонерів МО України. Суб'єктом управління - амбулаторно-поліклінічні заклади МО України з геронтологічними кабінетами, що дозволить виявити і здійснити інтеграційно-координаційну функцію між лікувально-профілактичними закладами МО України та закладами соціального захисту населення. Блок інформаційного забезпечення передбачає формування медичного реєстру пенсіонерів МО України та реєстру пенсіонерів, які потребують медико-соціальної допомоги.

Основними завданнями впровадження запропонованої моделі є: покращення медико-соціального обслуговування пенсіонерів МО України шляхом інтеграції та координації роботи між лікувально-профілактичними закладами МО України та закладами соціального захисту населення; покращення проведення геріатричної медичної реабілітації серед пенсіонерів МО України; впровадження у практику ЛПЗ МО України усього спектру досягнень геронтології та геріатрії; можливість вивчення причин захворюваності, первинної інвалідності та смертності серед пенсіонерів МО України; покращення виявлення осіб, які потребують медико-соціальної допомоги, та передача даних до Територіальних центрів соціального обслуговування (ТЦСО) населення шляхом запровадження на усіх рівнях системи медичних реєстрів пенсіонерів МО України.

До медичного реєстру стосовно пенсіонерів МО України вносяться наступні дані: загальна чисельність пенсіонерів МО України у районі відповідальності ЛПЗ (дані надає підрозділ ПФ України); чисельність пенсіонерів МО України, визнаних інвалідами (загальна інвалідність) - інформацію надає підрозділ ПФ України (ф. ПФ - 6); чисельність пенсіонерів, які вперше визнані інвалідами у даному році (первинна інвалідність), інформацію надає підрозділ медико-соціальної експертизи МОЗ України (ф.№14); чисельність ветеранів військової служби (ВВС) з числа пенсіонерів МО України, інформацію надають районні та міські комісаріати.

Модель оптимізованої системи лікувально-профілактичного забезпечення покладено в основу розробленого Положення про порядок проведення диспансеризації пенсіонерів МО України. Базовим принципом Положення є проведення щорічних медичних обстежень, розподіл пенсіонерів на групи здоров'я за наявними хронічними захворюваннями, ступенем рухової активності і здатністю до самообслуговування. Особи, які за станом здоров'я віднесені до IV та V груп, знаходяться під диспансерним спостереженням у лікаря-геронтолога ЛПЗ і включаються до медико-соціального реєстру МО України. Інформація про даних осіб подається до ТЦСО з метою надання відповідних медико-соціальних послуг.

Впровадження елементів інтеграційно-координаційної моделі системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України позначилось на показниках медичної, соціальної та економічної ефективності: Рівень медичної реабілітації на амбулаторно-поліклнічному етапі збільшився на 23 %; інтегральний коефіцієнт ефективності (Кі) проведення медико-соціальної реабілітації в ТЦСО населення склав 0,72; підвищилась в 2,9 разу інформованість пацієнтів щодо можливості соціально-побутового обслуговування соціальними робітниками ТЦСО (з 0,83 % до 2,4 %; р<0,005).

На думку експертів, запровадження диспансеризації пенсіонерів МО України з проведенням щорічних медичних обстежень дозволить виявляти захворювання на ранніх стадіях, дозволить знизити рівень госпіталізованої захворюваності і матиме помірний економічний ефект.

ВИСНОВКИ

У ході комплексного соціально-гігієнічного дослідження вирішене актуальне наукове завдання щодо оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України. Дослідження грунтувалося на необхідності цільових перетворень у системі медичної і соціальної допомоги пенсіонерам МО України, сучасний стан якої виявився неадекватним новим соціально-економічним умовам, пов'язаних з реформуванням і скороченням ЗС України, наслідком чого стало підвищення показників захворюваності та інвалідності досліджуваного контингенту. Результатом роботи стало обґрунтування і впровадження у практику охорони здоров'я якісно нової інтеграційно-координаційної моделі системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України.

Виявлено, що у зв'язку з реформуванням і скороченням ЗС України збільшилась кількість пенсіонерів МО України у структурі осіб, які обслуговуються у військових ЛПЗ, з 38,5 % у 1991 р. до 71,0 % у 2009 р. На відміну від структури вікових груп цивільних пенсіонерів, серед пенсіонерів МО України виділено додаткову вікову групу 45-60 років - „пенсіонери працездатного віку“, частка якої серед когорти становить 36,4 %.

Встановлено, що на якість життя пенсіонерів МО України достовірно впливають наступні чинники: вік (rs=-0,39; р<0,05), здатність до самообслуговування (rs=0,38; р<0,05), фізична активність (rs=0,41; р<0,05), наявність хронічних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії (ч2=32,3; р<0,001), стенокардії (ч2=19,9; р<0,001), цукрового діабету (ч2=28,8; р<0,001). Із соціальних чинників, що впливають на якість життя, відмічено вплив стану самотності та забезпеченості житлом (р<0,001). Частота прояву депресивного стану в осіб, не забезпечених необхідними житловими умовами, у 2,4 разу вища, ніж серед забезпечених (rs = 0,44; р<0,05). Основним чинником, з яким пов'язується погіршення стану здоров'я (86,73±6,41 %) респондентів, є вплив факторів колишньої професійної діяльності.

Рівень первинної захворюваності пенсіонерів МО України на 23,2 % вищий порівняно з цивільним населенням (9389,7 випадку на 10 тис. населення). За досліджуваний період поширеність хвороб зросла на 7,9 % і становить 31453,5 на 10 тис. населення. Рівень госпіталізованої захворюваності пенсіонерів МО України впродовж досліджуваного періоду залишається сталим і становить 277,3±28,7‰. У структурі госпіталізованої захворюваності перші рангові місця належать хворобам системи кровообігу - 33,3 %, органів травлення - 10,19 %, ока та придаткового апарату - 8,93 %.

Первинна інвалідність серед пенсіонерів МО України у 1,9 разу вища від такої серед відповідних вікових категорій цивільного населення (97,3 до 51,8 на

10 тис. осіб). Рівень загальної інвалідності становить 749,1 на 10 тис. осіб.

У структурі причин інвалідності перше рангове місце належить травмам, отруєнням та іншим наслідкам дії зовнішніх чинників - 32,5 %; друге - хворобам системи кровообігу - 18,7 %; третє - новоутворенням - 14,37 %. Рівень загальної смертності становить 33,2±1,4‰. Структура загальної смертності серед пенсіонерів МО України не відрізняється від показників відповідних категорій цивільного населення (р>0,05).

Аналіз якості надання лікувально-профілактичної допомоги виявив низький рівень профілактичної спрямованості діяльності лікарів АПЗ (15,82±5,42 %). Під диспансерним спостереженням перебуває тільки 42,3±8,9 % респондентів. Встановлено невідповідність між потребами самотніх пенсіонерів, частка яких становить 7,9 %, та пропозиціями служби соціального захисту населення, де зареєстровано тільки 0,83 % від кількості останніх. Виявлено потребу у медико-соціальній допомозі пенсіонерів МО України, що достовірно збільшується з віком - від 48,2 % до 70,8 % (rs=0,78; р<0,05).

Обґрунтовано і розроблено інтеграційно-координаційну модель системи лікувально-профілактичного та соціального забезпечення пенсіонерів МО України, в основі якої є поєднання елементів діючої системи медичного забезпечення з плануванням і проведенням заходів диспансеризації та медичної реабілітації, організацією у військових лікувально-профілактичних закладах геронтологічних кабінетів, створення медичних і соціальних реєстрів та організація чіткої взаємодії із службами соціального захисту населення, що дозволяє інтегрувати і координувати використання ресурсів охорони здоров'я і служб соціального захисту. Перевагою запропонованої моделі є гнучкість та здатність до адаптації удосконаленої системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України до реальних умов існування та потреб часу.

Впровадження елементів інтеграційно-координаційної моделі системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України позначилось на показниках медичної, соціальної та економічної ефективності: Рівень медичної реабілітації на амбулаторно-поліклнічному етапі збільшився на 23 %; інтегральний коефіцієнт ефективності (Кі) проведення медико-соціальної реабілітації в ТЦСО населення склав 0,72; підвищилась в 2,9 разу інформованість пацієнтів щодо можливості соціально-побутового обслуговування соціальними робітниками ТЦСО (з 0,83 % до 2,4 %; р<0,005). На думку експертів, запровадження комплексу заходів диспансеризації пенсіонерів МО України прогностично дозволить знизити рівень госпіталізованої захворюваності, що матиме також помірний економічний ефект.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:

І. Міністерству оборони України:

1. Внести зміни до наказу МО України „Про затвердження Керівництва з диспансеризації військовослужбовців ЗС України“ (2006) щодо забезпечення проведення комплексу заходів диспансеризації пенсіонерів МО України на базі лікувально-профілактичних закладів ЗС України.

2. Прийняти і затвердити у вигляді наказу МО України „Положення про порядок проведення диспансеризації пенсіонерів МО України“.

ІІ. Військово-медичному департаменту Збройних Сил України:

Продовжити впровадження геронтологічних кабінетів при амбулаторно-поліклінічних та лікувально-профілактичних закладах ЗС України.

Забезпечити формування медичних та медико-соціальних реєстрів пенсіонерів МО України в амбулаторно-поліклінічних та лікувально-профілактичних закладах ЗС України.

Запровадити тісні функціональні зв'язки з органами соціального захисту населення з направленням пенсіонерів МО України, які потребують соціальної допомоги, до ТЦСО з використанням розроблених методичних рекомендацій.

Забезпечити доповнення освітньо-професійних програм післядипломної освіти для військових лікарів за спеціальностями „Загальна практика - сімейна медицина“ і „Терапія“ питаннями геронтології і геріатрії та особливостями організації медичного забезпечення пенсіонерів МО України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Романюк Ю. А. Спосіб та якість життя як індикатори стану здоров'я пенсіонерів Міністерства оборони України / Ю. А. Романюк // Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. пр. - К. : УВМА, 2008. - № 24. - С. 20-31.

Романюк Ю. А. Аналіз структури смертності та тривалості життя пенсіонерів Міністерства оборони України / Ю. А. Романюк // Пробл. старения и долголетия. - 2009. - Т. 18, № 2. - С. 251-256.

Романюк Ю. А. Оптимізація системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів Міністерства оборони України / Ю. А. Романюк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2009. - № 3. - С. 28-34.

Романюк Ю. А. Основні тенденції показників інвалідності в Збройних силах України / Ю. А. Романюк, О. В. Набойченко, І. Г. Заковоротна // Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. пр. - К. : УВМА, 2009. - № 25. - С. 83-90. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 4 с.).

Бадюк М. І. Про стан здоров'я пенсіонерів Міністерства оборони України / М. І. Бадюк, В. М. Гулько, Ю. А. Романюк // Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. пр. - К. : УВМА, 2007. - № 18. - С. 17-23. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 4 с.).

Бадюк М. І. Аналіз систем організації та надання медико-соціальної допомоги літнім людям / М. І. Бадюк, Ю. А. Романюк, Л. М. Бадюк // Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. пр. - К. : УВМА, 2008. - № 21. - С. 11-23. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 5 с.).

Бадюк М. І. Стан лікувально-профілактичної допомоги пенсіонерам МО України (за даними медико-соціологічного опитування) / М. І. Бадюк, Т. А. Бібік, Ю. А. Романюк // Військова медицина України. - 2008. - Т. 8, № 3. - С. 5-12. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 4 с.).

Бадюк М. І. Санаторно-курортне забезпечення та медична реабілітація пенсіонерів Міністерства оборони України / М. І. Бадюк, Т. В Ярош,

Ю. А. Романюк, І. Г. Заковоротна // Військова медицина України. - 2008. - Т. 8,

№ 4. - С. 5-12. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 5 с.).

Бадюк М. І. Госпіталізована захворюваність пенсіонерів Міністерства оборони України / М. І. Бадюк, Ю. А. Романюк, Е. Б. Лопін, О. В. Коваль // Україна. Здоров'я нації. - 2009. - № 3. - С. 31-36. (Дисертантові належить ідея написання статті, обробка матеріалу, формування висновків. Авторських 5 с.).

Методичні рекомендації

Організація медико-соціального обслуговування пенсіонерів Міністерства оборони України з використанням інтеграційно-координаційної моделі : метод. рекомендації / [Бадюк М. І., Романюк Ю. А., Егорова Л. В., Серебряков О. М., Трінька І. С.] / УВМА ; ДУ „Інститут геронтології АМН України“. - К. : РВВ УВМА, 2009. - 33 с.

Наук. конф. молодих вчених УВМА [„Щодо способу життя пенсіонерів Міністерства оборони України (за даними медико-соціологічного опитування)“], (Київ, 23-24 травн. 2008 р.) : тези доп. - К. : УВМА, 2008. - 180 с. - С. 15-17.

Наук. конф. молодих вчених УВМА [„Стан інвалідності в Збройних Силах України“], (Київ, 15-16 трав. 2009 р.) : тези доп. - К. : УВМА, 2009. - С. 11.

Романюк Ю. А. Госпіталізована захворюваність пенсіонерів Міністерства оборони України / Ю. А. Романюк // Український наук.-мед. молодіжний журнал : міжнар. наук.-практ. конф. присвячена Всесвітньому дню здоров'я 2009 р. : тези доп. - 2009. - № 1. - С. 87.

„Актуальні питання геронтології та геріатрії“, присвячена пам'яті академіка В. В. Фролькіса : матеріали IX наук. конф. молодих вчених з міжнар. участю [„Аналіз смертності, середньої тривалості життя пенсіонерів Міністерства оборони України“], (Київ, 27 січня 2009 р.) / Ін-т геронтології АМНУ ; редкол. : С. А. Михальський [та ін.]. - К. : Ін-т геронтології АМНУ, 2009. - 139 с. - С. 92-92.

Романюк Ю. А. Медико-соціальні аспекти стану здоров'я пенсіонерів МО України // Науковий вісник Національного медичного університету імені

О. О. Богомольця : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., присвячена Всесвітньому дню здоров'я, 7-8 квіт., 2008 р. - К., 2008. - С. 165-166.

АНОТАЦІЯ

Романюк Ю. А. Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів Міністерства Оборони України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемам оптимізації системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України. Автором проаналізовано стан здоров'я та якість надання лікувально-профілактичної та соціальної допомоги пенсіонерам МО України. Визначено основні проблеми в організації медико-соціальної допомоги пенсіонерам МО України, що стало підґрунтям для розробки і обґрунтування комплексу заходів з удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення. Розроблене Положення щодо порядку проведення диспансеризації пенсіонерів МО України, базовим принципом якого є проведення щорічних медичних обстежень, розподіл пенсіонерів на групи здоров'я за наявними хронічними захворюваннями, ступенем рухової активності, здатності до самообслуговування та потреби в медико-соціальній допомозі. Автором обґрунтовано і впроваджено інтеграційно-координаційну модель системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України.

Автором оптимізована система лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України на територіальному рівні. Доведено медичну, соціальну та економічну складові ефективності запропонованих заходів щодо удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення пенсіонерів МО України.

Ключові слова: пенсіонери Міністерства оборони України, стан здоров'я, якість життя, система лікувально-профілактичного забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Романюк Ю. А. Медико-социальное обоснование оптимизации системы лечебно-профилактического обеспечения пенсионеров Министерства Обороны Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2010.

Реформирование и сокращение ВС Украины способствовало увеличению численности пенсионеров МО Украины, доля которых в период с 1991 г. по 2009 г. увеличилась с 38,5 % до 71 % в структуре контингента, который обслуживается лечебно-профилактическими учреждениями МО Украины, что послужило основанием для научного обоснования оптимизации лечебно-профилактического и социального обеспечения пенсионеров МО Украины.

Автором комплексно проанализировано состояние здоровья, качество жизни и качество оказания лечебно-профилактической и социальной помощи пенсионерам МО Украины. Установлено, что на качество жизни достоверно оказывают влияние следующие факторы: возраст (rs=-0,39; р<0,05); способность к самообслуживанию (rs= 0,38; р<0,05) и физическая активность (rs=0,41; р<0,05), наличие хронических заболеваний, в частности артериальной гипертензии (ч2=32,3; р<0,001), ишемической болезни сердца (ч2=19,9; р<0,001), сахарного диабета (ч2=28,8; р<0,001). Из социальных факторов, влияющих на качество жизни респондентов, достоверно отмечено состояние одиночества и обеспеченности жильем (р<0,001). Частота проявлений состояния депрессии у лиц, не обеспеченных необходимыми жилищными условиями, в 2,4 раза выше чем у обеспеченных (rs=0,44; р<0,05). Основным фактором, с которым связывают ухудшение состояния здоровья респонденты есть влияние факторов бывшей профессиональной деятельности (86,73±6,41 %).

Уровень первичной заболеваемости пенсионеров МО Украины на 23,2 % выше по сравнению с гражданским населением (9389,7 случая на 10000 населения). За обследуемый период распространенность болезней возросла на 7,9 % и составила 31453,5 на 10 тыс. населения. Уровень госпитализированной заболеваемости пенсионеров МО Украины остается стабильным, составляя 277,3±28,7‰. В структуре госпитализированной заболеваемости первые ранговые места занимают болезни системы кровообращения (IX класс) - 33,3 %, болезни органов пищеварения (XI класс) - 10,19 %, болезни глаза и придаточного аппарата (VII класс) - 8,93 %.

Уровень первичной инвалидности среди пенсионеров МО Украины в 1,9 раза выше чем соответствующих категорий гражданского населения (97,3 до 51,8 на

10 тыс. населения). Уровень общей инвалидности составляет 749,1‰. В структуре причин инвалидности первое ранговое место занимают травмы, отравления и некоторые последствия действия внешних факторов (XIX класс) - 32,5 %, второе - болезни системы кровообращения (IX клас) - 18,7 %, третье - новообразования

(II класс) - 14,37 %. Уровень общей смертности стабильный на протяжении исследуемого периода и составляет 33,2±1,4‰. Структура общей смертности пенсионеров МО Украины достоверно не отличается от показателей соответствующих категорий гражданского населения (р>0,05).

Анализ качества оказания лечебно-профилактической помощи показал очень низкий уровень (15,82±5,42 %) профилактической составляющей деятельности врачей амбулаторно-поликлинических учреждений. Несмотря на высокие показатели распространенности болезней, под диспансерным динамическим наблюдением находится только 42,3±8,9 % респондентов. Установлено несоответствие между потребностями одиноких пенсионеров, доля которых составляет 7,9 %, и предложениями службы социальной защиты населения, где зарегистрировано только 0,83 % от количества последних. Определены потребности в медико-социальной помощи пенсионеров МО Украины, которые достоверно увеличиваются с возрастом - от 48,2 % до 70,8 % (rs=0,78; р<0,05).

Автором научно обосновано и разработано интеграционно-координационную модель оказания лечебно-профилактической и социальной помощи пенсионерам МО Украины, в основе которой лежит взаимосвязь элементов действующей системы медицинского обеспечения с организацией в военных амбулаторно-поликлинических учреждениях геронтологических кабинетов, планирование и проведение среди военных пенсионеров ежегодных медицинских осмотров как элемента диспансеризации, медицинской реабилитации, введение медицинских и социальных реестров и организация четкой взаимосвязи с учреждениями и службами социальной защиты населения.

Внедрение элементов интеграционно-координационной модели лечебно-профилактического обеспечения пенсионеров МО Украины улучшило показатели социальной, медицинской и экономической эффективности деятельности системы медицинского обеспечения в целом. В частности, медицинская реабилитация на амбулаторно-поликлиническом этапе увеличилась на 23 %. Интегральный коэффициент эффективности (Ки) проведения медико-социальной реабилитации в ТЦСО составил 0,72. В 2,9 раза увеличилась информированность пациентов о возможности социально-бытового обслуживания социальными работниками ТЦСО (с 0,83 % до 2,4 %; р<0,005). По мнению экспертов, внедрение комплекса мероприятий по диспансеризации пенсионеров МО Украины прогностически позволит снизить уровень госпитализированной заболеваемости, что будет иметь умеренный экономический эффект.

Ключевые слова: пенсионеры Министерства обороны Украины, состояние здоровья, качество жизни, система лечебно-профилактического обеспечения.

ANNOTATION

Romanyuk Y. A. Medical-social explanation for optimization of medicoprophylactic provision system of pensioners of Ministry of defense of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for acquiring of academic degree of candidate of medical science in 14.02.03 - social medicine. - National medicine academy of postgraduate education named after P. L. Shupika MOH of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis dedicated to sscientific explanation for optimization of medioprophylactic provision system of pensioners of Ministry of defense of Ukraine.

The author has fully analyzed the health status and the quality of medioprophylactic and social assistances to pensioners of Ministry of defense of Ukraine. The main problems of organization of medical-social assistance were determined what has helped to develop and explain the complex of measures for improvement of medioprophylactic provision system.

The author developed the Regulations for medical examination of pensioners of Ministry of defense of Ukraine. The main principles of medical examination are medical checkup on annual basis, division of pensioners by chronic disease groups, the level of motor activity, ability to self-help service and the necessity in medical-social service. The author developed and made tests of integration and coordination role of geriatrist in outpatient clinic with social protection institutions, implemented the social list of pensioners of Ministry of defense of Ukraine.

The author improved medioprophylactic provision system of pensioners of Ministry of defense of Ukraine in the territorial level. It was proved the medical and social components effectiveness of the suggested measures regarding the improvement of medioprophylactic provision system of pensioners of Ministry of defense of Ukraine. Key words: pensioners of Ministry of defense of Ukraine, health status, quality of life, medioprophylactic provision system.

Размещено на Allbest.ru

...