Патоморфологічні особливості сім’яних залоз плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

14.03.02 - Патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Патоморфологічні особливості сім'яних залоз плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією

Потапов Сергій Миколайович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Яковцова Антоніна Федорівна,

Харківський національний медичний

університет МОЗ України, професор кафедри патоморфології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Якімова Тамара Петрівна,

Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри клінічної лабораторної діагностики;

доктор медичних наук, професор,

Задорожна Тамара Данилівна,

ДУ Інститут педіатрії, акушерства

і гінекології АМН України, завідувач лабораторії патоморфології.

Захист відбудеться 11.11.2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 10.10.2010 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Сучасна перинатологія займається з'ясуванням механізмів ураження майбутнього організму з метою розроблення методів їх етіологічної і патогенетичної профілактики (М.М. Володін, 2005). На даний час можна з певною мірою достовірності прогнозувати виникнення тих або інших уражень органів і систем у дітей в постнатальному періоді розвитку при різних патологічних станах їх матерів під час вагітності (Г.М. Савельєва з співавт., 2000; Г.В. Геращенко, Л.Ю. Сергієнко, 2005). Серед несприятливих факторів у внутрішньоутробному періоді розвитку складова ПЕ дорівнює 6-20% всіх уражень (М.О. Пальцев, М.М. Анічков, 2001; В.І. Краснопольський з співавт., 2006).

Останніми роками посилився інтерес педіатрів і підліткових лікарів до андрологічних захворювань у дітей і підлітків. Найбільш поширеною формою порушення статевого дозрівання хлопців є ЗСР, яка варіює від 0,4 до 9,8% (В.Ф. Коколіна, 2001). Причинами ЗСР є різні чинники, серед яких особливе значення приділяють особливостям пренатального розвитку. Патологічний перебіг вагітності виявлений у більшості матерів, діти яких мали затримку пубертата (Н.В. Багацька, 2004).

Оскільки основи репродуктивного здоров'я людини закладаються в період його внутрішньоутробного розвитку, все більше уваги приділяється вивченню зв'язку між впливом чинників зовнішнього середовища на плід та особливостями статевого дозрівання дитини і її репродуктивними можливостями в дорослому житті. Репродуктивні проблеми є важливою складовою демографічних процесів, тому спроби їх вирішення мають високу медичну і соціальну значущість (Г.О. Артифексова,1999).

Водночас слід сказати, що в літературних джерелах зустрічаються лише поодинокі експериментальні роботи, присвячені вивченню морфологічних характеристик СЗ плодів в антенатальному періоді онтогенезу (Є.М. Коренєва, Ю.В. Гунченко, 2005; О.В. Сомова, Е.Є.Чистякова, 2005).

Таким чином, обрана тема є актуальною і новою, оскільки в сучасній перинатології дана проблема залишається відкритою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету «Патологічна анатомія окремих систем плода і новонародженого від матерів з ускладненою вагітністю» (номер державної реєстрації 0105U002760), що входить в координаційний план пріоритетних напрямків, затверджений Міністерством охорони здоров'я України.

Автором виконано фрагмент роботи щодо вивчення патоморфологічних особливостей СЗ плодів та новонароджених від матерів з ПЕ.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - встановити морфологічні особливості СЗ плодів та новонароджених від матерів з ПЕ різного ступеня тяжкості.

Для досягнення зазначенної мети було визначено такі завдання:

1. Провести аналіз клінічних даних матерів, досліджених плодів і новонароджених, їх соматометричних та органометричних показників залежно від ступеня тяжкості ПЕ.

2. Здійснити гістологічне, гістохімічне і морфометричне дослідження морфо-функціональних особливостей СЗ плодів і новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена ПЕ, порівняно з СЗ плодів і новонароджених від матерів, перебіг вагітності яких був фізіологічним.

3. Оцінити рівень ангіогенезу, проліферації і апоптозу в клітинних популяціях СЕ, а також в КЛ.

4. Вивчити ГТБ шляхом оцінки ступеня міжклітинної адгезії, стану БМ СК і субендотеліальних БМ.

5. На основі архівного матеріалу провести ретроспективний аналіз анамнестичних і клінічних даних у хлопчиків-підлітків із ЗСР, що були народжені матерями з ПЕ, в Харківському регіоні.

6. Провести кореляційний аналіз соматометричних, органометричних, морфометричних, цитоморфометричних та імуногістохімічних цифрових показників.

7. На основі отриманих результатів сформулювати закономірності патоморфологічних змін в СЗ плодів і новонароджених в умовах ПЕ.

Об'єкт дослідження: СЗ плодів і новонароджених, що були виношені в умовах ПЕ різного ступеня тяжкості.

Предмет дослідження: морфологічні і імуногістохімічні особливості СЗ.

Методи дослідження: органометричний, гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний і статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на матеріалі перинатальних аутопсій плодів і новонароджених у результаті комплексного дослідження із застосуванням морфологічного, гістохімічного, морфометричного, імуногістохімічного і статистичного методів виявлені морфологічні зміни внутрішньоутробного розвитку СЗ, що обумовлені наявністю в матері під час вагітності ПЕ.

Уперше з'ясовано, що ПЕ матері під час вагітності негативно впливає на внутрішньоутробне формування і морфофункціональний стан СЗ плодів і новонароджених і спричинює їх зміни у вигляді гіперплазії, гіпоплазії, уповільнення темпів ембріогенезу та дисембріогенезу.

Уперше визначено характер і спрямованість змін, що відбуваються в СЗ плодів і новонароджених в залежності від ступеня тяжкості ПЕ. Виявлено, що ПЕ легкого ступеня тяжкості в СЗ плодів і новонароджених реалізується у вигляді підвищення морфофункціональної активності як клітин СЕ, так і КЛ, і стимулює як процеси апоптозу, так і процеси проліферації клітинних популяцій СЗ з переважанням проліферації. Таким чином, це відображає адаптаційну реакцію СЗ при легкій дії ушкоджувального чинника. ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжка ПЕ призводять до вираженого зниження морфофункціональної активності клітин СЕ і КЛ, посилення процесів апоптозу і дистрофічних змін в клітинах СЕ, а також до дисембріогенетичних змін, які прямо пропорційні ступеню тяжкості ПЕ і відображають зрив адаптаційних процесів. ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжка ПЕ посилюють процеси апоптозу і одночасно знижують рівень проліферації в зазначених клітинах.

Вивчення судинного компонента СЗ виявило посилення ангіогенезу і судинної проникності в усіх досліджуваних групах. При цьому посилення ангіогенезу є прямо пропорційним ступеню тяжкості ПЕ.

Уперше виявлено, що завдяки нормальній структурі колагену БМ і достатній міжклітинній адгезії ГТБ СЗ при легкій ПЕ знаходиться в стані фізіологічного функціонування, а при ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжкій ПЕ виявлено виражене ушкодження компонентів ГТБ СЗ за рахунок послаблення процесів міжклітинної адгезії та ушкодження колагену ІV типу БМ СК та судин.

Ураховуючи те, що продукти секреції СЗ відіграють важливу роль, можна з певною мірою упевненості стверджувати, що їх антенатальне ураження проявиться у вигляді тієї або іншої ендокринної патології в постнатальному онтогенезі. Отже, пренатальна профілактика ураження плоду при материнській ПЕ дозволить уникнути появи патології з боку СЗ в постнатальному онтогенезі.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексне вивчення морфології СЗ плодів і новонароджених дозволяє з'ясувати особливості впливу ПЕ на формування і становлення функції СЗ. Виявлені зміни відкривають нові аспекти механізмів порушення екзо- і ендокринного відділів СЗ, як у плодів і новонароджених, так і в дітей більш старшого віку, а також у підлітків і дорослих осіб. Практичну цінність мають запропоновані критерії оцінки морфо-функціональних змін СЗ плодів і новонароджених залежно від ступеня тяжкості ПЕ. На підставі отриманих даних педіатрам і ендокринологам рекомендовано враховувати функціональний стан СЗ у новонароджених, а також виокремлювати групи ризику щодо можливого розвитку порушень статевого дозрівання в майбутньому. Пренатальна профілактика ураження плода при ПЕ дозволить уникнути розвитку різноманітної патології з боку СЗ в постнатальному онтогенезі. Упровадження результатів дослідження в навчальний процес в медичних вищих навчальних закладах матиме практичне значення для підготовки майбутніх педіатрів, ендокринологів і патологоанатомів.

Отримані результати впроваджені в роботу КУОЗ «ОКЛ-ЦЕМД і МК», м. Харків, у навчальний процес кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету, кафедри загальної та клінічної патології медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кафедри патоморфології Одеського державного медичного університету, кафедри патоморфології з курсами судової медицини, гістології, цитології та ембріології медичного факультету Сумського державного університету.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто проведено патентний та інформаційний пошук, збір, аналіз і обробку матеріалу, виконано гістологічні, гістохімічні та ІГХ дослідження, проведено аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, підібрано і оформлено ілюстративний матеріал. Дисертантом самостійно написані всі розділи дисертації, виконано публікації результатів дослідження в журналах, оприлюднено результати досліджень на наукових конференціях.

Апробація роботи. Матеріали дисертації і її фрагменти були представлені на міжвузівських конференціях молодих учених «Медицина третього тісячоліття» (Харків, 2008, 2009, 2010), на науково-практичній конференції «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Харків, 2008), на 2-nd International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors (Харків, 2009), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблемні питання ендокринології у віковому аспекті» (Харків, 2009), на XIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2009), на науково-практичній конференції «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Харків, 2009), на 9-th World Congress of Perinatal Medicine (Berlin, 2009), на науково-практичній конференції патологоанатомів України «Актуальні проблеми сучасної патоморфології» (Харків, 2010), на науково-практичній конференції «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (Харків, 2010), на засіданні Харківського наукового товариства патологоанатомів (Харків, 2010). Апробацію роботи проведено на засіданні апробаційної ради ХНМУ (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 21 наукова праця, із них - 8 статей у спеціалізованих журналах, що входять у затверджений ВАК України перелік наукових видань і 1 патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 234 сторінках. Складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів матеріалів власних досліджень, обговорення, висновків, практичних рекомендацій, додатків (обсягом 37 сторінок) і списку використаних літературних джерел, який містить 296 найменувань: вітчизняних і російськомовних - 215, зарубіжних - 81 (обсягом 30 сторінок). Робота ілюстрована 33 таблицями і 73 рисунками (обсягом 37 сторінок), у тому числі 53 мікрофотографіями.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Дана робота ґрунтується на вивченні 55 випадків аутопсій плодів і новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена ПЕ різного ступеня тяжкості. Групу «К» склали 20 спостережень аутопсій плодів і новонароджених від матерів з фізіологічною вагітністю.

У роботі був використаний архівний матеріал кафедри патоморфології ХНМУ, зібраний на базі перинатального патологоанатомічного відділення Харківського міського клінічного пологового будинку №5, а також у патологоанатомічному відділенні Комунального закладу охорони здоров'я «ОКЛ-ЦЕМД і МК», м. Харків.

Вивчені випадки були розподілені на групи: «ПЕ 1», «ПЕ 2» і «ПЕ 3» (плоди і новонароджені від матерів, вагітність яких була ускладнена ПЕ легкого і середнього ступеня тяжкості і тяжкою ПЕ відповідно). В основу розподілу матеріалу були покладені діагностичні критерії тяжкості ПЕ, визначені Наказом МОЗ №676 від 31.12.2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги». В групи «ПЕ 1» і «ПЕ 2» увійшло по 20 спостережень, а у групу «ПЕ 3» - 15 спостережень.

Причинами смерті плодів всіх досліджуваних груп і групи «К», були гострі порушення матково-плацентарного і пуповинного кровообігу. Новонароджені гинули від ішемічно-гіпоксичного ураження центральної нервової системи.

Були вивчені історії вагітностей і пологів, протоколи розтинів. Аналізували клінічні дані матерів і причини смерті плодів і новонароджених згідно з міжнародною класифікацією хвороб і травм Х перегляду, ВООЗ, Женева.

При розтині визначали антропометричні показники плода (або новонародженого), масу і розміри його внутрішніх органів, масу, лінійні розміри і об'єм обох СЗ.

Для морфологічного дослідження з СЗ вирізали шматочки тканини, які фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, піддавали стандартній парафіновій проводці та виготовляли серійні зрізи завтовшки 4-5Ч10-6 м.

Морфологічна обробка включала комплекс гістологічних, гістохімічних, ІГХ, морфометричних методів. Препарати, забарвлені гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином за Ван Гізоном використовували для загальної оцінки стану досліджуваних тканин і морфометричного дослідження. Для виявлення і диференціювання сполучнотканинних структур використовували забарвлення за методом Ван Гізона і Маллорі. Також використовували гістохімічні методики: pas-реакцію (контроль з амілазою), Хейл-реакцію (контроль за В.В. Виноградовим і Б.Б. Фіксом), реакції Фельгена-Россенбека (контроль - гідроліз з 10% HСl) і Браше (контроль з рибонуклеазою).

При мікроскопії оцінювали будову СЗ, стан строми та мікроциркуляторного русла. Для характеристики СЗ оцінювали такі морфометричні параметри: середню кількість СК в ОПЗ, середню площу СК, середню товщину СЕ, співвідношення паренхіми і строми в ОПЗ. Для характеристики клітинного складу СЗ підраховували: середню кількість КС та СП в поперечному зрізі СК, середню кількість КЛ в місцях їх скупчень в інтерстиції СЗ. Крім того, в СЕ і КЛ визначали середні значення площі клітин, площі ядер, площі цитоплазми та ЯЦІ. У СЗ усіх груп визначали середній відносний об'єм строми, для чого використовували метод «полів» (Г.Г.Автанділов, 2002). Для оцінювання ступеня кровопостачання у складі строми окремо визначали питому вагу площі, що займають судини.

Гістологічні і морфометричні дослідженя проводили на мікроскопі Olympus Bx-41 з використанням програм Olympus Dp-soft (Version 3:1) і Microsoft Excel (С.М. Лапач с соавт., 2001).

Для ІГХ дослідження зрізи завтовшки 4-6Ч10-6 м наносили на адгезивні предметні скельця Superfrost Plus, потім депарафінізували згідно з прийнятими стандартами. Після цього була проведена теплова індукція епітопного відновлення (HІER - heat іnductіon of epіtope retrіeval) (D.J. Dabbs, 2006).

Як первинні використовувалися МКА до Cd34, що бере участь в міжклітинній адгезії (клон Qbend 10, Dako), а також МКА до колагену ІV типу (клон CІ 22, Dako), який входить до складу БМ СК і судин. Для оцінювання рівня ангіогенезу застосовували маркер VEGF (клон Vg1, Dako). З метою оцінювання рівня проліферації і апоптозу в клітинних популяціях СЕ, а також в КЛ були використані МКА до Kі-67 (клон Sp6, Lab Vіsіon) і до Вах (клон 2D2, Lab Vіsіon). Для кожного маркера виконувалися контрольні дослідження. Наступний етап ІГХ дослідження проводили з використанням системи візуалізації останнього покоління Ultravіsіon LP (Lab Vіsіon). Для диференціювання структур тканин зрізи додатково забарвлювали гематоксиліном Майера. Наступні дегідратація і включення в бальзам здійснювали згідно з поширеними методиками.

Оцінка ІГХ реакції базувалася на інтенсивності забарвлення і розділенні імунопозитивних клітин відповідно до рекомендацій (D.J Dabbs, 2006). Шкала інтенсивності забарвлення: - - немає експресії; + - слабка експресія; ++ - помірна експресія; +++ - інтенсивне забарвлення. Для кількісної оцінки процесів проліферації і апоптозу визначали кількість апоптотично змінених і проліферуючих СП, КС і КЛ в 100 узятих підряд клітинах відповідних популяцій з подальшим визначенням АПІ.

Був проведений аналіз амбулаторних карток хлопчиків-підлітків 13-17 років, які знаходились на обстеженні і лікуванні в клініці ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України» з 1995 до 2000 року. Дана документація була надана керівництвом вищезгаданої установи в особі заступника директора з наукової роботи професора Плехової О.І. і завідувача лабораторії медичної генетики доктора біологічних наук Багацької Н.В., за що висловлюємо свою глибоку вдячність.

Цифрові дані обробляли методами математичної статистики з використанням варіаційного, альтернативного і кореляційного аналізів. При використанні методів альтернативної і варіаційної статистики обчислювали середню арифметичну, міру дисперсії, середнє квадратичне відхилення, середню похибку різниці, вірогідність відмінності. Вірогідність відмінності між двома середніми при малих вибірках визначали за таблицею Стьюдента з дотриманням умови (n1+n2-2) (В.І. Сергієнко, І.Б. Бондарєва, 2000). При визначенні міри вірогідності допускали точність р?0,05, що відповідає р>95,0%. Оцінку взаємозв'язків окремих параметрів проводили методом кореляційного аналізу з використанням програми Statistica 6.0 (В.П. Боровіков, 2001). Були використані однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерій для залежних вибірок. Зв'язки між змінними встановлювали методами множинної регресії (В.Ю. Гмурман, 2000).

Результати дослідження і їх обговорення. У дослідженні ПЕ частіше ускладнювала першу вагітність (50,91%). При другій вагітності частота ПЕ склала 14,55%, а при третій - 7,27%. При подальших вагітностях частота ПЕ зростала до 27,27%. Встановлено, що у віці 20 років і менше частіше розвивалася ПЕ легкого і середнього ступеня тяжкості (20% і 25% відповідно), а тяжка ПЕ становила 13,33%. У віковій групі старше 35 років ПЕ легкого і середнього ступеня тяжкості зустрічалася в 10% і 15% відповідно, а частота тяжкої ПЕ зростала до 26,67%.

При дослідженні органометричних параметрів з'ясовано, що об'єм і маса правої та лівої СЗ в «ПЕ 1» і «ПЕ 2» достовірно (p<0,001) збільшені відносно таких в «К», одночасно з цим не маючи достовірної (p>0,05) різниці між собою за вищезгаданими параметрами. У «ПЕ 3» маса і об'єм правої та лівої СЗ достовірно (p<0,001) менша за такі в «К» і відповідно достовірно (p<0,001) менше аналогічних в «ПЕ 2». Маса і об'єм правої СЗ у всіх досліджуваних групах були достовірно (p<0,01) більші за аналогічні показники лівої СЗ, що узгоджується з даними літератури (Н.В. Кобозєва, Ю.О. Гуркін, 1986) і є фізіологічною нормою.

При визначенні середніх питомих об'ємів строми і паренхіми СЗ виявлено, що в групі «К» об'єм строми був найменшим, а паренхіми найбільшим з усіх груп. Відносний об'єм паренхіми прогресивно зменшувався у міру зростання тяжкості ПЕ, а об'єм строми збільшувався. Достовірної відмінності між групою «К» і групою «ПЕ 1» виявлено не було (p>0,05), у той час як в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» було виявлено достовірне збільшення об'єму строми і зменшення паренхіми відносно групи «К» (p<0,01 і p<0,001 відповідно). Причому в групі «ПЕ 3» було відмічене достовірне (p<0,001) збільшення об'єму строми і відповідно зменшення об'єму паренхіми відносно групи «ПЕ 2» (рис. 1).

сім'яний новонароджений прееклампсія

Рис. 1. Співвідношення паренхіми та строми в ОПЗ (1,2 мІЧ10-7), %.

При дослідженні паренхіми СЗ у групі «К» дольки представлені щільно розташованими поперечними і поздовжніми зрізами СК, які розділені тонкими прошарками пухкої волокнистої СТ. Переважають СК середнього розміру без добре помітного просвіту, але з центральним просвітленням.

У групі «ПЕ 1» відмічається збільшення товщини прошарків СТ, що розділяють СК. Збільшена кількість судин капілярного типу з вираженим повнокров'ям, також визначається слабо виражений набряк СТ. Особливістю СЗ даної групи є переважання в їх структурі СК великих розмірів з просвітами.

У групі «ПЕ 2» паренхіма СЗ характеризується нерівномірною щільністю розподілу СК, що розділені широкими прошарками пухкої волокнистої СТ з ознаками набряку. Просвіти СК або слабко виражені, або відсутні взагалі. Вираженим є повнокров'я судин, стінки яких дещо потовщені.

У групі «ПЕ 3» відмічаються найбільш виражені зміни в паренхімі у вигляді незрілості СК, багато з яких має вигляд тяжів без просвітів. Сполучнотканинні септи розширені з ознаками значного набряку та дифузного накопичення ГАПГ. Зростають в порівнянні з попередніми групами явища склерозу, дисциркуляторні і реологічні порушення.

Морфометричне дослідження структурних компонентів СЗ показало, що максимальна кількість СК в ОПЗ була в групі «К». У досліджуваних групах відбувалося достовірне (p<0,001) зменшення даного параметра у міру зростання тяжкості ПЕ.

У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відмічається достовірне (p<0,001) зменшення площі СК відносно групи «К», причому даний показник у групі «ПЕ 3» достовірно (p<0,001) нижчий, ніж аналогічний у групі «ПЕ 2». Водночас у групі «ПЕ 1» відмічено достовірне (p<0,001) збільшення даного параметра, що є проявом адаптаційної реакції СЗ при ускладненій вагітності у відповідь на дію мінімального ушкоджувального чинника, у ролі якого виступає ПЕ легкого ступеня тяжкості.

Морфометричне дослідження товщини СЕ СК показало його достовірне (p<0,001) стоншення в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3». У групі «ПЕ 1» відмічено достовірне (p<0,001) збільшення даного параметра, яке відбувається за рахунок достовірного (p<0,001) збільшення кількості СП в СК. Кількість СП в поперечному зрізі СК в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» достовірно (p<0,001) зменшена відносно групи «К», причому це більш виражено в групі «ПЕ 3». Середня кількість КС в поперечному зрізі СК зменшується у міру зростання тяжкості ПЕ.

ІГХ методом проведено оцінювання процесів апоптозу і проліферації в СП, яке показало, що в групі «К» останні превалюють над процесами апоптозу, що відбито в значенні АПІ, який нижчий за 1. У групі «ПЕ 1» рівень проліферації і апоптозу в сперматогоніях достовірно вищий за аналогічні в групі «К». Проте слід зауважити, що рівень апоптозу в СП групи «ПЕ 1» збільшується меншою мірою, ніж рівень проліферації, що спричинює достовірне зменшення АПІ. У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відмічено достовірне збільшення апоптотично змінених клітин і зменшення проліферуючих, відповідно і АПІ достовірно збільшується, причому зазначені зміни найбільш виражені в групі «ПЕ 3» (табл. 1).

Аналогічна картина спостерігається при оцінці рівня апоптозу і проліферації в КС за винятком того, що в «ПЕ 1» АПІ не є достовірно (р>0,05) зміненим, у той час як в СП він достовірно знижений. У групі «ПЕ 2» рівень проліферації КС достовірно не відрізняється, одночасно рівень проліферації СП достовірно знижений відносно «К» (табл. 1). Крім того, у групі «ПЕ 3» відзначається високий рівень експресії маркера проліферації Ki67 в ядрах фібробластів і міофібробластів, що відображає процеси колагенізації строми.

Проведені дослідження показали, що в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» основна маса СП має низький рівень морфофункціональної активності, а частина їх знаходиться в стані тяжкої дистрофії і некробіозу. Це підтверджено і даними морфометричного дослідження СП: у групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відмічається достовірне зменшення площі ядра, клітини і цитоплазми, а також ЯЦІ, причому дані зміни більш виражені в групі «ПЕ 3». У СП групи «ПЕ 1», навпаки, виявлено ознаки збільшення морфофункціональної активності: достовірно збільшені площа ядра, клітини і цитоплазми, а також ЯЦІ (табл. 2).

Таблиця 1

Порівняльна кількісна оцінка процесів апоптозу та проліферації в клітинах СЗ (M±m)

		Вах, екз.	Ki 67, екз.	Вах/Ki 67
«К»	СП	8,2±0,26	11,87±0,37	0,72±0,04
	КС	4,1±0,19	5,07±0,18	0,85±0,05
	КЛ	5,43±0,18	15±0,25	0,36±0,01
«ПЕ 1»	СП	9,17±0,24*	18,9±0,31**	0,49±0,01**
	КС	6,3±0,19**	8,23±0,3**	0,8±0,04
	КЛ	8,3±0,27**	25,67±0,38**	0,32±0,01**
«ПЕ 2»	СП	17,33±0,31**, ^	7,47±0,18**, ^	2,36±0,07**, ^
	КС	9,63±0,27**, ^	4,63±0,19**, ^	2,17±0,1**, ^
	КЛ	12,7±0,26**, ^	7,03±0,19**, ^	1,84±0,07**, ^
«ПЕ 3»	СП	20,7±0,32**, ^	5,17±0,17**, ^	4,13±0,15**, ^
	КС	18,33±0,3**, ^	3,3±0,17**, ^	6,06±0,36**, ^
	КЛ	28,1±0,27**, ^	4,2±0,22**, ^	7,28±0,43**, ^

* - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,01);

** - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,001);

^ - достовірно в порівнянні з попередньою групою (p?0,001).

Таблиця 2

Морфометричні параметри СП (M±m)

	Площа ядра, мІЧ10-11	Площа клітини, мІЧ10-11	Площа цитоплазми, мІЧ10-11	ЯЦІ
«К»	1,03±0,02	3,29±0,04	2,26±0,03	0,46±0,01
«ПЕ 1»	1,26±0,02**	3,97±0,07**	2,71±0,06**	0,48±0,01*
«ПЕ 2»	0,81±0,01**, ^	2,63±0,01**, ^	1,82±0,01**, ^	0,45±0,01, ^
«ПЕ 3»	0,62±0,01**, ^	1,84±0,02**, ^	1,23±0,01**, ^	0,51±0,01**, ^

* - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,05);

** - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,001);

^ - достовірно в порівнянні з попередньою групою (p?0,05).

В групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» виявлено зниження морфофункціональної активності КС, найбільш виражене в групі «ПЕ 3». Це підтверджено морфометричним дослідженням: у КС групи «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відбувається достовірне зменшення площі ядра, клітини і цитоплазми, а також достовірне збільшення ЯЦІ (табл. 3).

Таблиця 3

Морфометричні параметри КС (M±m)

	Площа ядра, мІЧ10-11	Площа клітини, мІЧ10-11	Площа цитоплазми, мІЧ10-11	ЯЦІ
«К»	0,84±0,01	3,64±0,05	2,81±0,05	0,31±0,01
«ПЕ 1»	0,91±0,02*	3,77±0,05	2,87±0,04	0,32±0,01
«ПЕ 2»	0,72±0,01**, ^	2,88±0,04**, ^	2,16±0,03**, ^	0,34±0,01*
«ПЕ 3»	0,65±0,01**, ^	2,64±0,07**, ^	1,99±0,07**, ^	0,35±0,01**

* - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,01);

** - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,001);

^ - достовірно в порівнянні з попередньою групою (p?0,05).

Як відомо, захист геному СЕ здійснює ГТБ, і, оскільки спеціалізовані сполуки між КС входять до комплексу структур ГТБ, вищезгадані факти дозволяють стверджувати, що зміни КС при ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжкій ПЕ можуть спричинити його ушкодження. У зв'язку з важливістю ГТБ було вивчено також інші його компоненти. Для оцінки міжклітинних взаємодій був використаний маркер Cd34, достатній вміст якого забезпечує нормальне функціонування ГТБ і перешкоджає імунологічному розпізнаванню органу.

В групі «К» рівень експресії Cd34 є значним в ендотелії судин, перитубулярних фібробластах і міофібробластах. Аналогічна картина спостерігається при використанні Cd34 в групі «ПЕ 1». У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відмічається зниження рівня експресії Cd34 відносно попередніх груп у вигляді осередкового ослаблення забарвлення в ендотелії судин, перитубулярних фібробластах і міофібробластах.

При використанні маркера до колагену ІV у складі БМ СК і судинних БМ групи «К» і «ПЕ 1» ідентифікуються колагенові волокна у вигляді тонких, однорідних ниток без фрагментації, потовщень і нечітких ділянок. А в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» БМ СК і судинні БМ нерівномірної товщини, з розмитими контурами, визначаються ділянки фрагментації і різко ослабленого забарвлення, причому дані зміни в групі «ПЕ 3» найбільш виражені. У невеликій частині спостережень у групі «ПЕ 3» в БМ СК і судинних БМ виявляються ділянки склерозу.

Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжка ПЕ негативно впливають на морфо-функціональний стан ГТБ вже у внутрішньоутробному періоді розвитку.

За допомогою морфометричного дослідження визначено об'єм власне строми і об'єм кровоносних судин, а також стромально-судинний індекс. Питома вага кровоносних судин достовірно збільшується у міру зростання тяжкості ПЕ (за винятком групи «ПЕ1», де відмічається лише тенденція до збільшення даного параметра). Що стосується об'єму власне строми, то її значення в досліджуваних групах достовірно не відрізняються від аналогічного в групі «К», але можна говорити про тенденцію до його збільшення у міру зростання тяжкості ПЕ. Так, у міру зростання тяжкості ПЕ об'єм власне строми зростає меншою мірою, ніж об'єм кровоносних судин. Це підтверджує і визначення стромально-судинного індексу, який достовірно зменшується у міру зростання тяжкості ПЕ, що свідчить про виражені дисциркуляторні порушення і зростаючі процеси ангіогенезу. В окремих випадках групи «ПЕ 3» відмічаються ділянки ангіоматозу у поєднанні з вираженими дисциркуляторними і реологічними порушеннями в СЗ.

Для оцінювання рівня ангіогенезу використовували маркер VEGF. У групі «К» рівень його експресії був слабким в невеликій кількості ендотеліоцитів кровоносних і лімфатичних судин, що відображає фізіологічну норму. У більшості спостережень групи «ПЕ 1» виявлено ділянки помірного забарвлення з VEGF ядер і цитоплазми клітин і їх груп в міжканальцевій СТ, більш виражене в порівнянні з групою «К». У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» в більшості спостережень виявлено численні ділянки інтенсивного забарвлення з VEGF ядер і цитоплазми окремих клітин і їх груп більш суттєві в порівнянні з попередніми групами - це відповідає ендотелію новоутворених капілярів та дозволяє говорити про інтенсивний ангіогенез, ймовірно, у відповідь на виражену гіпоксію. Ослаблення експресії VEGF у деяких спостереженнях групи «ПЕ 3» свідчить про ослаблення процесів ангіогенезу у відповідь на склеротичні процеси, що відображає зрив адаптації судинної системи органу при тяжкій ПЕ.

Як відомо, в інтерстиції СЗ розташовані КЛ, які секретують тестостерон і його похідні. У групі «К» КЛ розташовані групами по 5-8 клітин, переважно довкола судин. У групі «ПЕ 1» кількість КЛ в групах їх розташування є найбільшою серед всіх груп, по 7-10 клітин, причому дані клітини мають ознаки збільшеної морфофункціональної активності. У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» кількість КЛ в групах їх розташування нижча, ніж у групі «К» і становить від 3 до 6 в групі «ПЕ 2» і від 2 до 3 в групі «ПЕ 3». Більша частина їх має низький рівень морфофункціональної активності, а менша знаходиться в стані тяжкої гідропічної дистрофії і некробіозу.

Це підтверджено даними морфометричного дослідження: у групі «ПЕ 3», в порівнянні з групою «К», відмічено достовірне зменшення площі ядра, клітини і цитоплазми, а також ЯЦІ. А в групі «ПЕ 2», у порівнянні з групою «К», достовірно зменшені площа ядра і ЯЦІ, при цьому достовірної різниці в таких параметрах як площа клітини і цитоплазми немає (табл. 4). Це пов'язано з тим, що частина КЛ звичайних або дещо збільшених розмірів, а в спостереженнях, де клітини СЕ знаходяться в стані гідропічної дистрофії, КЛ малих розмірів і мають вигляд неактивних клітин.

За допомогою ІГХ метода проведено оцінювання процесів апоптозу і проліферації в КЛ яке свідчить, що в групі «К» останні превалюють над процесами апоптозу, що підтверджується АПІ, значення якого менше, ніж 1. У групі «ПЕ 1» рівень проліферації і апоптозу в КЛ достовірно більше аналогічних у групі «К», але рівень апоптозу в описуваній групі підвищується меншою мірою, ніж рівень проліферації, що спричинює достовірне зменшення АПІ. У групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3» відмічено достовірне збільшення кількості апоптотично змінених клітин і зменшення числа проліферуючих, відповідно і АПІ достовірно підвищуеться, причому зазначені зміни більш виражені в групі «ПЕ 3» (табл. 1). Отже, виявлені зміни в КЛ групи «ПЕ 1» відображують їх адаптативну реакцію, що виникає при легкій дії ушкоджувального чинника, а в групах «ПЕ 2» і «ПЕ 3», навпаки, є проявом зриву адаптивних процесів, що проявляється у вигляді дистрофічних змін в КЛ.

Таблиця 4

Морфометричні параметри КЛ (M±m)

	Площа ядра, мІЧ10-11	Площа клітини, мІЧ10-11	Площа цитоплазми, мІЧ10-11	ЯЦІ
«К»	1,4±0,02	5,38±0,09	3,98±0,07	0,36±0,01
«ПЕ 1»	1,55±0,02*	7,4±0,14*	5,85±0,12*	0,27±0,004*
«ПЕ 2»	1,09±0,01*, ^	5,25±0,14^	4,15±0,1^	0,28±0,01*
«ПЕ 3»	0,77±0,01*, ^	3,21±0,02*, ^	2,44±0,02*, ^	0,32±0,004*, ^

* - достовірно в порівнянні з групою «К» (p?0,001);

^ - достовірно в порівнянні з попередньою групою (p?0,01).

Різке зменшення кількості КЛ, а також їх морфологічні і морфометричні параметри в групі «ПЕ 3» поряд з порушенням співвідношення гістологічних структур і порушенням диференціювання СК характерні для дисгенезії СЗ.

Узагалі на підставі проведеного комплексного дослідження виокремлено такі типи будови СЗ: нормопластичний, гіперпластичний, гіпопластичний і диспластичний. Так, в плодів і новонароджених груп «К» і «ПЕ 1» домінують диференційовані СЗ нормопластичного і гіперпластичного типа, у той час як СЗ в групах «ПЕ 2» і, особливо, «ПЕ 3» характеризуються ознаками морфологічної незрілості і дисембріогенезу, а отже, відповідають гіпопластичному або диспластичному типові. Гіперпластичні зміни в СЗ є проявом адаптаційної реакції у відповідь на дію мінімального ушкоджувального чинника, у ролі якого виступає ПЕ легкого ступеня тяжкості. Водночас зрив адаптації в умовах ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжкої ПЕ проявляється у вигляді гіпоплазії і дисплазії СЗ.

Згідно з проведеним аналізом історій хвороб хлопчиків-підлітків з різними формами ЗСР комплексному обстеженню було піддано 397 хлопчиків-підлітків, з яких 297 осіб склали основну групу, а 100 чоловік - групу «К». У матерів 15,2% пацієнтів з ЗСР під час вагітності відмічено ПЕ різного ступеня тяжкості, при цьому виявлено, що у матерів хлопчиків-підлітків із ЗСР частота ПЕ перевищувє частоту такої в групі контролю в 4 рази. Цей факт свідчить, що серед пренатальних чинників, що сприяють розвитку ЗСР, дана патологія посідає одне з провідних місць. Кількість пацієнтів із ЗСР I і II ступеня приблизно дорівнює: 51,1% і 48,9% відповідно, а ЗСР III ступеня не зустрілась. Можливо відсутність останньої пов'язана з тим, що в матерів даних хлопчиків вагітність в 84,4% випадках ускладнена ПЕ легкого і середнього ступеня тяжкості, а не тяжкою ПЕ. У переважної більшості хлопчиків із ЗСР наявні відхилення у функціонуванні різних органів і систем, а також нервово-психічна патологія і сексуальні відхилення. Аналіз гормонального статусу хлопчиків-підлітків із ЗСР показав наявність у більшості з них змін у вмісті, як гіпофізарних, так і тестикулярних і надниркових гормонів.

Таким чином, отримані дані переконливо свідчать, що ПЕ негативно впливає на внутрішньоутробне формування СЗ і, ймовірно, може проявитися андрологічними порушеннями в дитячому і підлітковому віці.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової задачі, що дозволило виявити внутрішньоутробні порушення становлення структури і функції СЗ плодів і новонароджених, що обумовлені ушкоджувальною дією ПЕ.

1. Аналіз клінічних даних матерів виявив, що чинником ризику у виникненні ПЕ легкого і середнього ступеня тяжкості є вік жінки 20 років і менш, водночас у віці старшому, ніж 35 років, відмічається схильність до розвитку тяжкої ПЕ. Найчастіше ПЕ ускладнює першу вагітність (50,91%), тоді як при другій і третій вагітностях ПЕ зустрічається значно рідше (14,55% і 7,27% відповідно), знов її частота зростає, починаючи з 4 і подальших вагітностей (27,27%). Відмічена виразна тенденція до скорочення терміну гестації і зниження маси плодів і новонароджених при ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжкій ПЕ. В групах ПЕ легкого та середнього ступеня тяжкості має місце збільшення маси та об'єму СЗ, а при тяжкій ПЕ - їх зниження.

2. ПЕ чинить негативний вплив на внутрішньоутробне формування і морфофункціональний стан СЗ плодів і новонароджених, спричинює зміни СЗ у вигляді гіперплазії, гіпоплазії, уповільнення темпів ембріогенезу, порушення диференціювання, дисембріогенезу. Тяжкість цих ушкоджень прямо пропорційна ступеню тяжкості ПЕ:

а) ПЕ легкого ступеня тяжкості в СЗ плодів і новонароджених реалізується у вигляді підвищення морфофункціональної активності як клітин СЕ, так і КЛ, що відображає адаптативну реакцію СЗ при легкій дії ушкоджувального чинника.

б) ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжка ПЕ призводять до вираженого зниження морфо-функціональної активності клітин СЕ і КЛ, дисембріогенезу і посиленню процесів апоптозу, проявляється дистрофічними змінами в клітинах СЕ, прямо пропорційними ступеню тяжкості ПЕ, відображуючи зрив адаптаційних процесів.

3. ПЕ легкого ступеня тяжкості здійснює стимулюючу дію як на процеси апоптозу, так і на проліферацію вивчених клітинних популяцій СЗ (КС, СП, КЛ) з превалюванням проліферації. Одночасно ПЕ середнього ступеня тяжкості і тяжка ПЕ посилюють процеси апоптозу, знижуючи рівень проліферації у зазначених клітинах. Вивчення судинного компонента СЗ свідчить про посилення ангіогенезу і судинної проникності в усіх групах спостережень, ступінь виразності якого прямо пропорційний ступеню тяжкості ПЕ.

4. В групі «К» і «ПЕ 1» виявлено нормальну структуру колагену ІV типу БМ і достатню міжклітинну адгезію, що забезпечує фізіологічне функціонування ГТБ. У групі «ПЕ 2» і «ПЕ 3» має місце виражене ушкодження компонентів ГТБ СЗ за рахунок послаблення процесів міжклітинної адгезії у поєднанні з ушкодженням колагену ІV типу БМ СК і судин.

5. Вивчення архівного матеріалу показало, що ЗСР у хлопчиків-підлітків від матерів з ПЕ зустрічається в 4 рази частіше, ніж у їх однолітків, народжених матерями з фізіологічним перебігом вагітністі. Аналіз гормонального статусу хлопчиків-підлітків із ЗСР показав зниження рівня тестостерону у переважної більшості пацієнтів, в 1/3 з них - зниження рівня лютеїнізуючого гормону і фолікулостимулюючого гормону і в 1/4 - пролактину і 17-кетостероїдів, що свідчить про виражений гормональний дисбаланс у даної категорії хворих.

6. Проведений кореляційний аналіз соматометричних, органометричних, морфометричних, цитоморфометричних та імуногістохімічних цифрових показників виявив істотну залежність майже всіх вивчених показників зі ступенем тяжкості ПЕ. При цьому, найбільш сильні кореляційні зв'язки спостерігаються між показниками апоптозу і проліферації в усіх клітинних популяціях.

7. Таким чином, вагітність, ускладнена ПЕ, негативно впливає на внутрішньоутробне формування СЗ і є однією з причин формування ЗСР в підлітковому віці.

Практичні рекомендації

1. З метою підвищення якості патоморфологічного дослідження СЗ рекомендовано використання розроблених критеріїв диференціальної діагностики морфологічних типів СЗ плодів і новонароджених.

2. Результати роботи можуть стати основою для розроблення об'єктивних методів ранньої діагностики тих або інших порушень функціонування СЗ на всіх етапах онтогенезу.

3. Ураховуючи, що антенатальне ураження СЗ маніфестуватиме у вигляді тієї або іншої патології статевого розвитку в постнатальному онтогенезі педіатрам, підлітковим лікарям і дитячим ендокринологам рекомендовано враховувати функціональний стан СЗ у таких дітей з метою формування груп ризику щодо розвитку у них ЗСР надалі.

4. Здійснення пренатальної профілактики уражень СЗ плоду при ПЕ дозволить уникнути розвитку і маніфестації різної патології з боку СЗ у постнатальному розвитку.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Потапов С.Н. Патоморфологическая характеристика семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией средней степени тяжести / С.Н. Потапов, Н.И. Горголь, О.А. Омельченко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т.7, вип.4 (20). - С. - 281-284. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено органометричне і морфологічне дослідження, зроблено висновки).

2. Потапов С.Н. Гистологические особенности канальцевого эпителия testis у новорожденных мальчиков при преэклампсии у матери / С.Н. Потапов, И.Ю. Кузьмина, Г.И. Губина-Вакулик, В.В. Лоныч // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2009. - Т.145, Ч. iii. - С. 134-136. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено морфологічне і морфометричне дослідження, проведено статистичну обробку результатів, зроблено висновки).

3. Потапов С.Н. Морфологические особенности семенных желез плодов и новорожденных от матерей, беременность которых была осложнена преэклампсией / С.Н. Потапов // Проблеми ендокринної патології. - 2009. - №2. - С.50-56.

4. Потапов С.М. Роль ПЕ в порушенні морфофункціонального становлення клітин Лейдига сім'яних залоз плодів / С.М. Потапов, А.Ф. Яковцова // Буковинський медичний вісник. - 2009. - Т.13, №4. - С.230-232. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено морфологічне і морфометричне дослідження, проведено статистичну обробку результатів, зроблено висновки).

5. Потапов С.Н. Морфологические особенности клеток сперматогенного эпителия плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - №3. - С.18-21.

6. Потапов С.Н. Морфологическая характеристика сперматогенного эпителия семенных желез плодов и новорожденных от матерей с осложненной преэклампсией беременностью / С.Н. Потапов // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - №4. - С.22-24.

7. Потапов С.Н. Иммуногистохимические особенности семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов, А.Ф. Яковцова // Проблеми ендокринної патології. - 2010. - №1. - С.68-76. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено імуногістохімічне дослідження, проведено статистичну обробку результатів, зроблено висновки).

8. Потапов С.Н. Клинико-эпидемиологический анализ задержки полового развития мальчиков-подростков, рожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов // Медицина сьогодні і завтра. - 2009. - №3-4. - С.111-115.

9. Пат. 49566 Україна, МПК A61B 10/00. Спосіб оцінки функції сім'яних залоз плодів та новонароджених від матерів з прееклампсіею / Потапов С.М. ; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - № u200911354 ; заявл. 09.11.2009 ; опубл. 26.04.2010, Бюл. № 8, 2010 р.

10. Потапов С.М. Органометрична характеристика сім'яних залоз плодів і новонароджених від матерів з тяжким ступенем ПЕ / С.М. Потапов // Науково-практична конференція молодих вчених «Медицина третього тисячьоліття» (16-18 січня 2008 р.). - Харків: ХНМУ, 2008. - С. 82-83.

11. Потапов С.М. Органометричні показники сім'яних залоз плодів і новонароджених від матерів з різними клінічними формами гестозу / С.М. Потапов, А.Ф. Яковцова // Науково-практична конференція «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Сьомі Данилевські читання). - Харків, 2008. - С. 148-149. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено органометричне дослідження, проведено статистичну обробку результатів, зроблено висновки).

12. Потапов С.М. Морфометричні показники сім'яних залоз плодів і новонароджених від матерів із прееклампсією різної тяжкості / С.М. Потапов // Міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячьоліття» (2009 р.). - Харків: ХНМУ, 2009. - С. 17.

13. Потапов С.Н. Преэклампсия как возможный фактор преждевременного старения мужского организма / С.Н. Потапов // Наукова конференція молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні питання геронтології та геріатрії» (27 січня 2009 р.). - Київ, 2009. - С. 89-91.

14. Потапов С.Н. Морфология семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов // Науково-практична конференція «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Восьмі Данилевські читання). - Харків, 2009. - С. 98-99.

15. Potapov S.N. Morphometric characteristics of testes in fetuses and newborns from mothers whose pregnancy was complicated by pre-eclampsia / S.N. Potapov // 2-nd International Scientific Interdisciplinary Congress (ISIC), from April 8 till April 10, 2009 at Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine, p. 42-43.

16. Потапов С.М. Морфометричні показники сім'яних залоз плодів і новонароджених від матерів із прееклампсією різного ступеня тяжкості / С.М. Потапов // XIII Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (27-29 квітня 2009 р.). - Тернопіль, 2009. - С. 199.

17. Потапов С.Н. Морфометрические параметры клеток Лейдига плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов // Науково-практична конференція з міжнародною участю «Проблемні питання ендокринології у віковому аспекті». - Харків, 2009. - С. 93-94.

18. Potapov S.N. Morphometric characteristics of testes in fetuses and newborns from mothers whose pregnancy was complicated by pre-eclampsia / S.N. Potapov // Journal of perinatal medicine, 9-th World Congress of Perinatal Medicine (October 24-28, 2009). - Berlin, Germany, 2009. - V. 37. - P. 540.

19. Потапов С.Н. Апоптоз и пролиферация клеток Лейдига плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией различной степени тяжести / С.Н. Потапов // Міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячьоліття» (19-20 січня 2010 р.). - Харків: ХНМУ, 2010. - С. 29-30.

20. Потапов С.Н. Иммуногистохимическое исследование некоторых компонентов гематотестикулярного барьера у плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов // Науково-практична конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (Дев'яті Данилевські читання). - Харків, 2010. - С. 102-103.

21. Потапов С.Н. Межклеточная адгезия в тканевых компонентах семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией / С.Н. Потапов, А.Ф. Яковцова // Науково-практична конференція патологоанатомів України «Актуальні проблеми сучасної патоморфології». - Харків, 2010. - С.80-82. (Дисертантом самостійно був зібраний матеріал, проведено імуногістохімічне дослідження, зроблено висновки).

Анотація

Потапов С.М. Патоморфологічні особливості сім'яних залоз плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2010.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціональних особливостей сім'яних залоз плодів і новонароджених від матерів із прееклампсією з метою вдосконалення їх патоморфологічної діагностики і виявлення причин різних порушень статевого розвитку в постнатальному онтогенезі.

Секційний матеріал представлено 75 випадками аутопсій плодів і новонароджених. Використано такі методи дослідження: органометричний, гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний і статистичний.

Виявлені патоморфологічні особливості сім'яних залоз проявляються у вигляді гіперплазії, гіпоплазії, уповільнення темпів ембріогенезу, порушень диференціювання і дисембриогенезу. Використання маркерів Вах і Kі-67 встановило посилення апоптозу і зниження проліферації в клітинних популяціях сім'яних залоз. За допомогою маркера VEGF виявлене посилення ангіогенеза, а за допомогою маркерів до Collagen ІV і CD34 - ушкодження гемато-тестикулярного бар'єра. Виявлені зміни були максимально виражені при прееклампсії середнього ступеня тяжкості і тяжкій прееклампсії.

Аналіз архівного матеріалу показав, що затримка статевого розвитку у хлопчиків-підлітків від матерів із прееклампсією зустрічалася значно частіше. У них відзначений гормональний дисбаланс, сексуальні, психоневрологічні й соматичні відхилення від норми.

Отримані дані дозволяють обґрунтувати необхідність виділення груп ризику відносно розвитку порушень статевого дозрівання в дітей і підлітків, що були народжені від матерів із прееклампсією, з метою розробки дійових заходів профілактики.

Ключові слова: плід, сім'яні залози, прееклампсія.

Анотация

Потапов С.Н. Патоморфологические особенности семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена изучению морфофункциональных особенностей семенных желез плодов и новорожденных от матерей с преэклампсией с целью усовершенствования их патоморфологической диагностики и выявления причин развития различных нарушений полового развития в постнатальном онтогенезе.

Материал представлен 75 случаями аутопсий плодов и новорожденных. Для изучения морфофункциональных особенностей семенных желез использованы следующие методы исследования: органометрический, гистологический, гистохимический, иммуногистохимический, морфометрический и статистический.

Выявленные патоморфологические особенности семенных желез плодов и новорожденных обусловлены комплексом негативных воздействий, которые имеют место при преэклампсии, и проявляются в виде гиперплазии, гипоплазии, замедления темпов эмбриогенеза, нарушений дифференцировки и дисэмбриогенеза.

На основании проведенного комплексного исследования выделены следующие типы строения семенных желез: нормопластический, гиперпластический, гипопластический и диспластический. У плодов и новорожденных групп контроля и легкой преэклампсии доминируют дифференцированные семенные железы нормопластического и гиперпластического типа, в то время как семенные железы в группах преэклампсии средней степени тяжести и, особенно, тяжелой преэклампсии характеризуются признаками морфологической незрелости и дисэмбриогенеза, и, следовательно, соответствуют гипопластическому или диспластическому типу.

Гиперпластические изменения в семенных железах являются проявлением адаптационной реакции в ответ на действие минимального повреждающего фактора, в роли которого выступает преэклампсия легкой степени тяжести. В то же время срыв адаптации в условиях преэклампсии средней тяжести и тяжелой преэклампсии проявляется гипоплазией и дисплазией семенных желез.

...