Наукове обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору (на прикладі аварії у Львівській області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О. М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ”

УДК 614.71: 351.777.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Наукове обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору (на прикладі аварії у Львівській області)

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Петрук Сергій Олександрович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Варус Василь Іванович, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України, начальник. санітарний гігієнічний фосфор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Станкевич Валерій Васильович, Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії гігієни ґрунту та відходів;

доктор медичних наук, доцент Коршун Марія Михайлівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей і підлітків.

Захист відбудеться “12” лютого 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “11” січня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Литвиченко.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За даними ООН, за останні 30 років у світі сталося 350 великомасштабних хімічних катастроф, внаслідок яких було уражено близько 100 тис., загинуло більше 13 тис. та евакуйовані з місць постійного проживання понад 3 млн. осіб (Міжнародна база даних OFDA / CRED по катастрофам, 2009). Офіційна статистика свідчить, що кількість цих аварій подвоюється кожні 10 років. За прогнозами експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), кількість щорічних хімічних аварій різного масштабу буде варіювати від 10 до 500 тис. на рік, а тому актуальність проблеми захисту населення, у тому числі й медичного, в цих умовах з року в рік зростає (В. П. Петров, 2004, В. О. Волошин, 2007).

Україна є державою з підвищеним рівнем техногенної та природної небезпеки (В. Ф. Москаленко, Т. С. Грузєва, 2007). Так, за останні п'ять років, за офіційними даними, внаслідок зареєстрованих надзвичайних ситуацій (НС) на території України постраждало 9566 осіб, із них 2295 загинуло (І. В. Кочін, 2008).

Серед великої кількості техногенних аварій і катастроф особливу загрозу несуть хімічно небезпечні об'єкти (ХНО), що підтверджується багаторічним досвідом (В. В. Храпак, 2000, А. М. Галушка, 2007).

Процес інтеграції України до світової економіки призводить до зростання товарообміну і, в першу чергу, з країнами Європи. Відповідно до геостратегічного розташування України через її територію проходять транзитні шляхи між країнами Європи, Азії та Ближнього Сходу. Значна частка промислових вантажоперевезень, у тому числі транзитних промислових вантажів, в Україні здійснюється залізницею. Разом з тим, значна кількість вантажів (ядерне паливо, хімічна продукція, добрива, пестициди тощо) згідно із класифікацією ООН, є небезпечними (В. В. Храпак, 2000). В Україні щорічно перевозиться близько 30 млн. тонн небезпечних вантажів залізничним транспортом.

Жовтий фосфор перевозиться транзитом через територію України вже декілька років. Тільки за період 2003-2009 рр. залізничним транспортом було перевезено 2284 цистерн із жовтим фосфором загальною вагою 114,2 тис. тонн (Офіційний сайт МНС України, 2009).

Практичні лікарі і фахівці в галузі клінічної токсикології раніше рідко спостерігали гострі отруєння жовтим фосфором (Д. А. Адильбекова, 2007). Питання гострого інгаляційного отруєння продуктами горіння фосфору у людей описане в літературі недостатньо: зустрічаються лише неповні описи клінічних проявів поодиноких випадків (Д. А. Адильбекова, 2009). Такі отруєння виникали лише внаслідок нещасних випадків.

В останнє десятиріччя на основі досвіду, накопиченого гігієністами і токсикологами, розроблений ряд методичних рекомендацій та вказівок, в яких наведені уніфіковані принципи медико-біологічної і токсико-гігієнічної експертизи екзогенних хімічних сполук (І. С. Бадюгін, 2006, М. П. Вашкулат, 2008).

Однак, вплив факторів в умовах ліквідації аварій, особливо тих, що пов'язані з дією на організм людини комплексу токсичних речовин, таких як продукти горіння жовтого фосфору, ще до кінця не вивчений, хоча і відомо, що дія цих факторів малої інтенсивності розвивається поступово і приховано.

Підтвердженням вищенаведеного стала аварія, що сталася 16.07.2007 р. поблизу с. Ожидів Львівської обл., коли у результаті перекидання цистерн із жовтим фосфором виникла пожежа, яка охопила територію площею 600 м². Під час пожежі в атмосферне повітря виділялися токсичні продукти горіння - фосфорний та фосфористий ангідрид, монооксид вуглецю та ін. В цілому, впливу аварії зазнала територія площею 193 км², на якій знаходяться 97 населених пунктів п'яти адміністративних районів Львівської області, де мешкає понад 43 тис. населення.

Вищевикладене дозволяє вважати вирішення питання наукового обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях хімічної природи із негативною дією продуктів горіння жовтого фосфору на здоров'я ліквідаторів та населення актуальним науково-практичним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планом науково-дослідних робіт, затверджених Міністерством оборони України, і є фрагментом науково-дослідної роботи Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (ВМКЦ ЗР) та Науково-дослідного інституту проблем військової медицини (НДІ ПВМ) Збройних Сил України “Оцінка віддалених наслідків отруєння людей продуктами горіння жовтого фосфору”, шифр “Фосфор” (державний реєстраційний номер 0108 V 010806), в якому автор дисертації був співвиконавцем.

Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів з мінімізації наслідків техногенної аварії з продуктами горіння жовтого фосфору для навколишнього середовища та здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

1. Дослідити рівні забруднення об'єктів довкілля продуктами горіння жовтого фосфору, провести прогноз найближчих та віддалених негативних наслідків аварії.

2. Провести комплексне клініко-інструментальне дослідження постраждалих осіб з числа ліквідаторів надзвичайної ситуації та оцінити стан їх здоров'я у найближчий період (на 2-3 добу після аварії).

3. Провести комплексне клініко-інструментальне дослідження постраждалих осіб з числа ліквідаторів надзвичайної ситуації, та оцінити стан їх здоров'я у віддалений період (через рік після аварії).

4. Розробити санітарно-гігієнічні заходи при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру, пов'язаних із забрудненням місцевості продуктами горіння жовтого фосфору.

Об'єкт дослідження - вплив продуктів горіння жовтого фосфору на об'єкти довкілля та стан здоров'я ліквідаторів наслідків надзвичайної ситуації.

У межах об'єкта обрано предмет дослідження - продукти горіння жовтого фосфору, як основні шкідливі чинники впливу на об'єкти довкілля; функціональний стан організму ліквідаторів наслідків надзвичайної ситуації.

Методи дослідження: системного аналізу, фізико-хімічні, біохімічні, гігієнічні, клініко-інструментальні, статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у гігієнічній оцінці наслідків масштабної аварії, зумовлених забрудненням продуктами горіння жовтого фосфору значної території у Львівській області, подібної до якої ще не було в Україні; в комплексній оцінці впливу продуктів горіння жовтого фосфору (фосфорний та фосфористий ангідрид, монооксид вуглецю та ін.) на здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації, які зазнали поєднаної дії токсичних сполук і високої температури.

Результати дослідження дозволили вперше:

- оцінити рівні забруднення об'єктів довкілля продуктами горіння жовтого фосфору при масштабній аварії у Львівській області;

- встановити ступінь впливу продуктів горіння жовтого фосфору на стан здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації у найближчий (через 2-3 доби) та віддалений (через рік після аварії) періоди;

- провести прогноз найближчих та віддалених негативних наслідків аварії, обумовлених продуктами горіння жовтого фосфору, для здоров'я ліквідаторів;

- розробити та науково обґрунтувати санітарно-гігієнічні заходи при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру.

Практичне значення роботи обумовлено її прикладним характером, що використане для подальшого розвитку військово-медичної підсистеми Державної служби медицини катастроф, підвищення ефективності її функціонування у надзвичайних ситуаціях та у впровадженні санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору у разі виникнення надзвичайних ситуаціях техногенного характеру.

Результати дослідження впроваджені на державному, галузевому та територіальному рівнях при розробці:

- робочих планів медичного забезпечення Збройних Сил України у випадку їх застосування для надання допомоги органам державної влади і населенню у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру загальнодержавного рівня;

- методичних рекомендацій “Щодо проведення лікувально-профілактичних заходів постраждалим з гострим отруєнням продуктами горіння жовтого фосфору”, затверджених директором Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони;

- методичних рекомендацій “Організація і проведення санітарно-гігієнічних заходів в зонах хімічних аварій”, затверджених начальником Головного військово-медичного управління ЗС України - начальником медичної служби Збройних Сил України;

- методичних матеріалів для підготовки спеціалістів з організації і управління охороною здоров'я фахівців військово-медичних установ та апробовані в ході проведення командно-штабних навчань Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено програму дослідження, визначено мету та основні завдання, прийнято участь в клініко-інструментальних, біохімічних та санітарно-хімічних дослідженнях, проаналізовано первинний матеріал, розроблено та науково обґрунтовано санітарно-гігієнічні заходи при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру, сформульовано основні положення та висновки дисертаційної роботи. Питома вага особистого внеску здобувача становить близько 80-85%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних зборах керівного складу медичної служби Збройних Сил України (вересень 2007 р., м. Вінниця; січень 2008 р., м. Ірпінь); науковій конференції молодих вчених (травень 2008 р., УВМА, м. Київ); науково-практичній конференції “Актуальні питання військової медицини України” (2008 р. м. Ірпінь); всеармійській конференції “Роль військово-медичної служби Збройних Сил України у системі національної безпеки та оборони” (2008 р., м. Вінниця).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення у 5 статтях, з яких 4 надруковані у фахових виданнях, що затверджені ВАК України та 2 методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, з яких два розділи власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 125 найменувань, в тому числі 25 іноземних, і двох додатків. Текст роботи викладено на 131 сторінці друкованого тексту. Робота ілюстрована 10 таблицями і 5 рисунками.

Основний зміст роботи

Методи, об'єм і організація досліджень. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні, клініко-інструментальні, системного аналізу, фізико-хімічні, біохімічні та статистичний методи.

Дослідження проводились на базі лікувально-профілактичних закладів м. Львова: ВМКЦ Західного регіону, обласна клінічна лікарня, обласна дитяча клінічна лікарня “ОХМАТДИТ”, обласна дитяча спеціалізована лікарня, міська дитяча клінічна лікарня № 2, обласний госпіталь Західної Укрзалізниці.

Відповідно до складеної програми, дослідження проводилось у кілька етапів.

На першому етапі були опрацьовані мета і завдання, обрані об'єкт та предмети дослідження, визначені основні методи дослідження. Проведено аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел інформації щодо медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій із хімічними сполуками фосфору та ліквідації їх наслідків.

Другий етап був присвячений дослідженню рівнів забруднення навколишнього середовища (табл. 1).

Таблиця 1 Загальна кількість проб об'єктів довкілля,досліджених на вміст хімічних сполук фосфору

Об'єкти довкілля	Кількість
Атмосферне повітря	505
Питна вода (колодязі, центральні водогони)	110
Вода поверхневих водоймищ (пожежні водоймища, озера)	17
Ґрунт	27
Всього	659

Цей етап дослідження передбачав також проведення комплексного клініко-інструментального обстеження постраждалих та динамічного аналізу отриманих показників через рік на базі ВМКЦ Західного регіону. Обстеження постраждалих з числа ліквідаторів надзвичайної ситуації проводилось з метою вивчення можливих віддалених наслідків дії продуктів горіння жовтого фосфору на функціональний стан організму.

На другому етапі було набрано вибірку військовослужбовців, які були обстежені на 2-3 день після аварії та через рік після аварії - 45 ліквідаторів зі складу аварійно-рятувальних формувань Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), які приймали участь в ліквідації надзвичайної ситуації. Дана вибірка військовослужбовців стала основною групою досліджуваних щодо вивчення можливих віддалених наслідків.

Контрольна група - 20 військовослужбовців МНС, практично здорових осіб, які не брали участі в ліквідації аварії. Всі вони були обстежені у ВМКЦ Західного регіону. Середній вік обстежених в обох групах 31±3,5 років.

Загальна характеристика методів, які використовувались у дослідженні та загальна кількість проведених вимірювань надані в табл. 2.

Таблиця 2 Методи, терміни їх застосування, місце проведення та загальна кількість проведених вимірювань

№ з/п	Характеристика методів дослідження	Термін, періодичність застосування та місце проведення	Загальна кількість проведених вимірювань
І.	Гігієнічні методи
	Визначення сполук фосфору в атмосферному повітрі	Впродовж перших 10 днів після аварії, СЕС (м. Львів)	505
	Визначення сполук фосфору в ґрунті	Теж саме	27
	Визначення сполук фосфору в воді		127
	Вимірювання температури повітря		35
	Вимірювання атмосферного тиску		35
	Вимірювання відносної вологості повітря		35
	Вимірювання опадів		35
	Визначення температури точки роси		35
	Визначення швидкості вітру		35
	Визначення напрямку вітру		35
ІІ.	Клініко-інструментальні методи
	Електрокардіографія	На протязі перших трьох днів після аварії; після стаціонарного лікування та через рік після аварії. При стаціонарному та амбулаторному обстеженні у відділенні функціональної діагностики	107
	Ультразвукові дослідження органів черевної порожнини	Теж саме	107
ІІІ.	Загальноклінічні методи дослідження
	Морфологічне дослідження формених елементів крові з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули	На протязі перших трьох днів та через рік після аварії. При стаціонарному та амбулаторному обстеженні у лабораторному відділенні	107
	Морфологічне дослідження сечі	Теж саме	107
ІV.	Біохімічні методи дослідження
	Визначення ферментів цитолізу, гепатодепресії тощо	На протязі перших трьох днів та через рік після аварії. При стаціонарному та амбулаторному обстеженні у лабораторному відділенні	1205

На другому етапі також проводились розрахунки прогнозу найближчих та віддалених негативних наслідків аварії.

Заключний третій етап був присвячений розробленню та науковому обґрунтуванню санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру.

Результати дослідження. Гігієнічна оцінка рівня забруднення об'єктів довкілля продуктами горіння жовтого фосфору. Як показав аналіз результатів гігієнічних досліджень, головною небезпекою для людей в ситуації, що склалася, була висока концентрація продуктів горіння жовтого фосфору в атмосферному повітрі протягом перших трьох днів після аварії. Цьому сприяли в період інтенсивного горіння жовтого фосфору погодні умови - спекотна (понад 30 ⁰С), безвітряна погода, низькі вологість повітря (32-35%) та температура точки роси (13,7-15 ⁰С).

У період з 21.00 год. 16.07.2007 р. до 01 год. 17.07.2007 р. в населених пунктах, розміщених поряд з місцем катастрофи, а саме в селах Янгелівка, Переволочна, Стовпин, Лісове Буського району; Станіславчик, Руда Бродівська Бродівського району; Лопатин і Хмільно Радехівського району було відібрано та досліджено 13 проб атмосферного повітря на наявність фосфорного ангідриду. Результати досліджень представлені в табл. 3.

Таблиця 3 Динаміка вмісту фосфорного ангідриду в атмосферному повітрі населених пунктів,прилеглих до місця аварії (мг/м³)

Населені пункти	16.07.07	17.07.07	18.07.07	19.07.07	20.07.07
Радехівський р-н:
м. Радехів	-*	-*	0,0005	-*	-*
с. Лопатин	0,25	0,1	-*	0,0046	0,008-0,01
с. Хмільно	0,13	0,16	-*	0,0059	0,005
Буський р-н:
с. Янгелівка	3,5	-*	-*	0,0023	-*
с. Лісове	3,5	-*	-*	0,0015	0,002-0,005
с. Переволочна	0,1	-*	-*	-*	-*
с. Стовпин	0,15	-*	-*	0,0018	-*
с. Олесько	-*	-*	0,025	-*	-*
с. Йосипівка	-*	-*	0,014	-*	-*
с. Ожидів (аварійна площадка)	-*	-*	0,014	0,0023	-*
с. Вербляни	-*	-*	0,004	-*	-*
с. Гумнисько	-*	-*	0,0048	-*	0,007
с. Тур'є	-*	-*	-*	-*	0,003
с. Топорів	-*	-*	-*	-*	0,008
с. Чучмани	-*	-*	-*	-*	0,029
Бродівський р-н:
м. Броди	-*	-*	0,02-0,08	-*	-*
с. Митниця	-*	0,04	-*	-*	-*
с. Лешнів	-*	0,08	-*	-*	-*
Камяно-Бузький р-н:
с. Полунична	-*	-*	-*	-*	0,015
с. Незнанів	-*	-*	-*	-*	0,018
с. Мазярка-Коропська	-*	-*	-*	-*	0,018
м. Львів	-*	0,0015-0,01	-*	-*	-*
ГДКМР фосфорного ангідриду в атмосферному повітрі	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15

*- дані відсутні

Встановлено, що перевищення максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК_МР) фосфорного ангідриду в атмосферному повітрі були зафіксовані лише в день аварії поблизу 2-х населених пунктів: с. Лісове - 3,5 мг/м³ (відстань до місця аварії - 17 км) та с. Янгелівка - 3,5 мг/м³ (2,8 км), тобто у 23,3 рази більше за ГДК_МР. Через добу після аварії перевищення ГДК_МР фосфорного ангідриду встановлено не було.

Моніторинг питної води на вміст поліфосфатів проводився в 86 населених пунктах. Всього протягом п'яти діб (17-21.07.2007 р.) було досліджено 197 проб. За результатами проведених досліджень перевищення ГДК поліфосфатів у питній воді з криниць сіл Бузького району не виявлено: с. Ожидів - 0,15 мг/дм³; с. Янгелівка - 0,47 мг/дм³; с. Лісове - 1,5 мг/дм³; с. Йосипівка - 0,15 мг/дм³ (ГДК полісосфатів у питній воді 3,5 мг/дм³).

У подальшому за результатами моніторингу довкілля в населених пунктах Бродівського, Буського, Радехівського районів відхилень від діючих нормативів виявлено не було: вміст фосфорного ангідриду в атмосферному повітрі коливався від 0,005 до 0,04 мг/м³, при ГДК_МР 0,15 мг/м³; вміст фосфатів у питній воді - від 0,18 до 0,3 мг/дм³, при ГДК 3,5 мг/дм³; вміст ортофосфатів у поверхневих водах - від 0,08 до 1,3 мг/дм³, при ГДК 3,5 мг/дм³; вміст фосфатів у ґрунті - від 152 до 195 мг/кг, при нормі 200 мг/кг.

Оцінка стану здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації. За результатами комплексного клініко-інструментального обстеження встановлено наступне. При вивченні функціонального стану печінки у осіб основної групи на 2-3 день після аварії були підвищені значення загального білірубіну. Дослідження проведені через рік показали, що середні значення цього показника були в межах нормальних значень і не відрізнялись достовірно від аналогічних у групі контролю. При вивченні активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) у осіб основної групи на 2-3 день після аварії виявлені відхилення від рівня аналогічних показників у контрольній групі. Зокрема, ми отримали достовірне підвищення активності АлАТ та АсАТ на 58,2% і 59,8% відповідно у порівнянні із контрольною групою (р<0,05). Коефіцієнт Де Рітіса, який характеризує ступінь тяжкості ураження печінки, у осіб основної групи становив 1,02, що вказує на незначні ураження цитоплазми та мітохондрій гепатоцитів у ліквідаторів аварії на початку дослідження.

Щодо активності цих ферментів через рік дослідження у осіб основної групи, то їх середні значення були в межах нормальних значень і не відрізнялись достовірно від аналогічних у групі контролю. Тільки у 13,5% спостерігалося підвищення АсАТ та АлАТ на 15,1% та 12,1% відповідно у порівнянні з нормальними значеннями. Дане зростання не є статистично достовірним (р>0,05). І можливо воно може бути пов'язано із загостренням хронічних захворювань гепатобіліарної системи та порушення дієти.

У осіб основної групи, величина ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ), на початку дослідження мала тенденцію до зростання на 10,8% відповідно до контрольної групи. Це підвищення не є статистично достовірним (р>0,05) і може виникати в результаті активації гліколітичних процесів, а також розвитку цитолітичного синдрому. Через рік дослідження цей показник не відрізнявся достовірно від аналогічних у групі контролю.

Отримані результати на початку дослідження у осіб основної групи показали збільшення гамма-глютамінтрансферази (ГГТФ) на 11,5% відповідно до контрольної групи (р>0,05). Через рік дослідження середні значення ГГТФ у осіб основної групи знаходились в межах нормальних значень.

Показники лужної фосфатази (ЛФ) були збільшені на 11,2% відповідно контрольної групи (375±2,5 од. акт. проти 335±3,6 од. акт., р>0,05). Зростання ферментної активності ЛФ за дії продуктів горіння жовтого фосфору вказує на розвиток холестазу, а одержані результати, очевидно, слід розглядати, як підтвердження ушкодження гепатоцитів з проявами запального процесу, цитолізу та накопичення жовчі в жовчних капілярах та шляхах. Зміну активності креатинфосфокінази (КФК) можна вважати наслідками деструкції мембран лізосом з посиленим виходом ферменту із ушкоджених ксенобіотиками гепатоцитів у кров. Через рік дослідження активність зазначених ферментів у осіб основної групи не відрізнялись достовірно від аналогічних у групі контролю. Тільки у чотирьох осіб основної групи (13,5%), у яких в анамнезі - захворювання гепатобіліарної системи, незначно були підвищені показники ЛФ у порівнянні з нормальними значеннями (352±1,6 од. акт. проти 335±3,6 од. акт., р>0,05). Це зростання можливо є ознакою розвитку холестатичного синдрому, який може виникати в результаті загострення захворювань гепатобіліарної системи у осіб основної групи та потребує проведення лікувально-профілактичних заходів.

Таким чином, у осіб основної групи, які зазнали негативного впливу продуктів горіння жовтого фосфору в результаті ліквідації аварії, виявлено зміни активності ферментів печінкового профілю.

При вивченні рівня загального білку сироватки крові у обстежених нами осіб основної групи на початку дослідження виявлені відхилення від рівня аналогічних показників у контрольній групі. Зокрема, ми отримали зниження цього показника на 15,2%, що складає 63,14±2,5 г/л проти 72,1±0,9 г/л у контрольній групі (р<0,05). Можливо, виявлені зміни пов'язані з тим, що інгібування синтезу білка є важливою ланкою патогенезу гострого отруєння та гепатотоксичності жовтого фосфору. Щодо середніх значень загального білку через рік дослідження у осіб основної групи, то ми виявили збільшення цього показника порівняно із значеннями на початку дослідження (76,6±0,8 г/л проти 63,14±2,5 г/л, р<0,05).

Середні значення альбуміну на 2-3 день після аварії у осіб основної групи, були зменшені у порівнянні результатами контрольної групи (45,6±2,4% проти 52,6±2,4%, р>0,05). Відомо, що коли ксенобіотики потрапляють в кров'яне русло, проходить їх зворотне зв'язування з альбуміном і транспортування до місць подальшої біотрансформації і детоксикації. Тому зменшення рівня альбуміну у осіб основної групи на 2-3 день після аварії може носити компенсаторний характер. Гальмування синтезу альбумінів може призводити до компенсаторного посилення синтезу глобулінів, за рахунок яких проходить вирівнювання онкотичного тиску.

На 2-3 день після аварії у осіб основної групи ми отримали зростання гамма-глобулінів на 14,8% відносно контрольної групи (27,9±2,2% проти 25,3±2,5%, р>0,05). Однак, слід відзначити, що дане зростання не є статистично достовірним (р>0,05) і є ранньою ознакою можливого розвитку мезенхімально-запального процесу.

Через рік середні значення альбумінів та фракцій глобулінів у осіб основної групи не відрізнялись достовірно від аналогічних у групі контролю та відповідали фізіологічній нормі (табл. 4).

Таблиця 4 Показники функціонального стану печінки у основній та контрольній групах (М±m)

Показник	Контрольна група (n =20) (М±m)	Основна група (n =45)
		На 2-3 день після аварії (М±m)	Через рік після аварії (М±m)
Загальний білірубін, мкмоль/л	16,4±2,0	17,7±0,66	16,8±2,05
Прямий білірубін, мкмоль/л	2,8±0,4	3,0±0,9	2,8±1,0
АлАТ, ум.од.	0,38±0,15	0,58±0,12*	0,40±0,11
АсАТ, ум.од.	0,33±0,12	0,61±0,25*	0,36±0,15
ЛДГ, од. акт.	208±2,8	215±3,4	209±3,4
ГГТФ, од. акт.	14,3±2,4	16,5±2,5	14,9±3,2
ЛФ, од. акт.	335±3,6	375±2,5	340±2,1
КФК, од. акт.	281±4,3	293±3,7	286±3,6
Загальний білок, г/л	72,1±0,9	63,14±2,5*	76,6±0,8
Альбуміни, %	52,6±2,4	45,6±2,4	49,6±2,4
Глобуліни, %
в1	2,6± 0,7	2,4± 0,5	2,5± 0,6
в2	7,9±0,5	7,8±0,5	7,9±0,4
б	13,4±1,4	13,1±1,3	12,9±1,5
г	25,3±2,5	27,9±2,2	25,8±2,0

* Р< 0,05 - розходження у порівнянні із показниками контрольної групи вірогідні за критерієм Ст'юдента.

У осіб основної групи, як на початку дослідження, так і через рік після ліквідації аварії середні значення холестерину розташовувалися в межах нормальних значень і не відрізнялись достовірно від аналогічних у групі контролю. Тільки у трьох осіб (10,35%) спостерігалася гіперхолестеринемія (6,65±0,6 ммоль/л проти 4,62±0,9 ммоль/л, Р>0,05). Аналізуючи отриману тенденцію, можна зробити припущення, що можливо, дана гіперхолестеринемія є наслідком порушення процесів катаболізму холестерину, а саме - його окислення або холестазу.

Виявлена у осіб основної групи на початку дослідження тенденція до збільшення концентрації тригліцеридів у сироватці крові (1,45±0,7 ммоль/л проти 1,23±0,9 ммоль/л у осіб контрольної групи, p>0,05). Однак, слід зазначити, що дане зростання не є статистично достовірним (р>0,05). Можливо, дане збільшення можна пояснити додатковими потребами енергозабезпечення організму як відображення компенсаторної реакції організму людини. В результаті токсичної дії продуктів горіння жовтого фосфору виникають значні порушення енергетичного метаболізму, а тригліцериди є головними енергетичними депо організму людини. Щодо цього показника у осіб основної групи через рік після аварії, то він знаходився в межах норми (табл. 5).

Таблиця 5 Показники ліпідного обміну у основній та контрольній групах (М±m)

Показник	Контрольна група (n = 20) (М±m)	Основна група (n = 45)	Р
		На 2-3 день після аварії (М±m)	Через рік після аварії (М±m)
Холестерин, ммоль/л	4,62±0,9	4,74±0,5	4,63±0,6	>0,05
Тригліцериди, ммоль/л	1,23±0,9	1,45±0,7	1,32±0,4	>0,05

Визначення рівня креатиніну у осіб основної групи на 2-3 день після аварії показало достовірне підвищення у 1,5 рази (94,34±4,5 мкмоль/л проти 74,1±0,5 мкмоль/л у контрольній групі, р<0,001). Отримане нами в процесі дослідження зростання креатиніну в першу чергу цінне, як “сигнал тривоги”, оскільки високим ступенем ймовірності підтверджує фосфорно-спровоковане інтоксикаційне ураження. Через рік дослідження середні значення креатиніну достовірно зменшились порівняно із початковими значеннями, і становили 75,5±1,57 мкмоль/л проти 94,34±4,5 мкмоль/л (р<0,001).

Спостерігалось достовірне підвищення вмісту сечовини у осіб основної групи у 1,5 рази на початку дослідження (6,29±0,32 мкмоль/л проти 4,32±0,25 мкмоль/л у контрольній групі, р<0,001). Щодо середніх значень сечовини у осіб основної групи через рік після ліквідації аварії, то ми спостерігали достовірне зменшення цього показника у порівнянні із початковими значеннями (4,97±0,25 мкмоль/л проти 6,29±0,32 мкмоль/л, р<0,001) (табл. 6).

Таблиця 6 Показники функціонального стану нирок у основній та контрольній групах (М±m)

Показник	Контрольна група (n = 20) (М±m)	Основна група (n = 45)	Р
		На 2-3 день після аварії (М±m)	Через рік після аварії (М±m)
Креатинін, мкмоль/л	74,1±0,5	94,34±4,5	75,5±1,57	<0,001
Сечовина, мкмоль/л	4,32±0,25	6, 29±0,32	4,97 ±0,25	<0,001

Проведені лікувально-профілактичні заходи у осіб основної групи сприяли попередженню подальшого розвитку інтоксикації та виникненню віддалених наслідків, зокрема гепато- та нефропатій.

У осіб, які зазнали гостре отруєння продуктами горіння жовтого фосфору легкого та середнього ступеню тяжкості, було проведено ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

У всіх осіб, у яких виявлені ультразвукові ознаки порушення стану печінки, було проаналізовано рівень ферментів в крові та виявлено деякі порушення білкового обміну та ферментного спектру сироватки крові. У 3 осіб (9,8%) підвищувався вміст білірубіну в сироватці крові, причому збільшення білірубіну в сироватці крові відбувалося переважно за рахунок прямої (зв`язаний білірубін) фракції, що є характерною ознакою внутрішньо печінкового холестазу. Ознаки, що характеризують порушення функціональної діяльності печінки, виявлялись також при вивченні білкових фракцій сироватки крові. Диспротеінемія різного ступеня визначена у 8 осіб основної групи.

Поряд з ультразвуковими ознаками порушення функції печінки, узгоджувалися дані клінічного обстеження. Всього в основній групі прояви холангіту та холециститу визначались у 13 осіб (43,3%); у 7 (23,3%) - визначалось розширення печінкових протоків. Ультразвукове дослідження підшлункової залози істотних змін не виявило.

У осіб, які зазнали впливу продуктів горіння жовтого фосфору, виявлені морфофункціональні зміни архітектоніки печінки, що проявлялося в ущільненні паренхіми печінки. Виявлені УЗ-ознаки холециститів та холангітів. Ми це розцінюємо, як прояв цитолізу гепатоцитів та холестазу, що узгоджується з даними лабораторних досліджень у осіб основної групи, у яких відмічається підвищення активності АлАТ та АсАТ, гіпербілірубінемія та пригнічення білок синтезуючої функції печінки, що проявляється в гіпоальбумінемії.

Таким чином, враховуючи високу чутливість і органоспецифічність ферментів печінкового профілю, а також показників функціонального стану нирок, можна вважати, що вони придатні для діагностики ранніх ознак гепато- та нефротоксичної дії продуктів горіння жовтого фосфору. За допомогою цих показників стало можливим розпізнавання порушень функцій печінки та нирок в результаті гострого отруєння продуктами горіння жовтого фосфору. Це дозволило провести ранні лікувально-профілактичні заходи, що сприяло попередженню подальшого розвитку інтоксикації та віддалених наслідків у осіб основної групи.

Наукове обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. При виникненні надзвичайної ситуації перш за все необхідно ізолювати небезпечну зону в радіусі не менше 200 м. Потім за результатами хімічної розвідки вказана відстань корегується. У небезпечну зону слід входити тільки в індивідуальних засобах захисту, тримаючись навітряної сторони. Необхідно уникати низьких місць.

При витоку, розливі та розсипі жовтого фосфору негайно слід припинити будь-який рух транспортних засобів і маневрову роботу в небезпечній зоні. Суворо забороняється доторкатися до речовини, що просипалась або пролилась. Викиди або проливи необхідно захистити земляним валом, засипати інертним матеріалом, при можливості зібрати в ємності. Не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію.

Місце розсипу ізолюється піском, промивається великою кількістю води. Потім поверхневий шар ґрунту із забрудненнями зрізується, збирається в ємності, заливається водою і вивозиться для утилізації. Місця зрізів засипаються свіжим шаром ґрунту. Оброблена територія промивається водою в контрольних (провокаційних) цілях. Поверхня території засипається порошками, що містять лужний компонент (вапняк, доломіт, сода); потім промивається великою кількістю води.

У разі загоряння жовтого фосфору край небезпечно наближатися до палаючих ємностей. Гасити слід з максимальної відстані повітряно-механічною піною, порошками. Охолоджувати ємкості водою з максимальної відстані. Негайно організовується евакуація людей з урахуванням напрямку руху токсичних продуктів горіння.

Найкращий вихід у випадку виливу жовтого фосфору на землю - дати йому повільно догоріти, не допускаючи надто активного горіння та аерозолеутворення. При цьому необхідно докласти всіх зусиль, щоб витягти з місця пожежі цистерни, де жовтий фосфор залишився всередині, слідкуючи, щоб всередині цистерн він був залитий водою. Можна вважати, що це напалм, який перестане горіти лише тоді, коли вигорить дотла. Для цього варто періодично зрошувати територію водою, тим більше, в умовах спеки, коли фосфор буде знов і знов займатися, як тільки одержить доступ до повітря (як було в наступні дні після аварії).

Аерозольні утворення на основі жовтого фосфору мають значну подразнюючу дію, вираженість якої залежить від тривалості перебування ліквідаторів та населення в зоні хімічного забруднення, тому слід уникати вдихання аерозолю, застосовуючи ізолюючі або фільтруючі протигази з фільтруючо-поглинаючими коробками (А, В, Е, М, БКФ), а також уникати контакту жовтого фосфору з тілом шляхом використання індивідуальних засобів захисту шкіри (протихімічного одягу та ін.).

Для хімічної розвідки і керівника робіт необхідно використання ізолюючих протигазів типу ПДУ-3 (протягом 20 хв.). Для аварійних бригад - ізолюючий захисний костюм КІХ-5 в комплекті з ізолюючим протигазом ІП-4М. При горінні жовтого фосфору - вогнезахисний костюм у комплекті з саморятівником СПІ-20. При відсутності вказаних зразків можна використовувати загальновійськовий захисний костюм Л-1 або Л-2 в комплекті з промисловим протигазом з патронами М, БКФ, Е; промисловий протигаз малого габариту ПФМ-1, рукавички з дисперсії бутилкаучуку, спеціальне взуття для захисту від нафти та нафтопродуктів. При малих концентраціях продуктів горіння жовтого фосфору у повітрі (при перевищенні ГДК до 100 разів) слід застосовувати спецодяг, автономний захисний індивідуальний комплект з примусовою подачею в зону дихання очищеного повітря з патронами ПЗУ, ПЗ-2, фільтруючий респіратор “ФОРТ-П”, універсальний респіратор “Сніжок-КУ-М” тощо.

Перебування і виконання робіт особовим складом без протигазів у хмарі аерозолю на відстані 10 м і більше від джерел аерозолеутворення протягом 30 хв. не викликає гострого отруєння. Але дія аерозолю призводить до подразнення слизових оболонок і рогівки очей, а також порушення функції зору. При використанні індивідуальних засобів захисту, що наведені вище, у ліквідаторів в зоні хімічного забруднення повністю зберігається фізична і професійна працездатність, тому вони можуть виконувати роботи, які потребують складних професійних навичок. У окремих осіб з підвищеною чутливістю до аерозолю або з гострими респіраторними захворюваннями може спостерігатися слабке подразнення верхніх дихальних шляхів з явищами першіння в носоглотці і покашлювання.

При знаходженні в аерозольній хмарі жовтого фосфору більше 30 хв. без протигазів у ліквідаторів можуть з'явитися неприємні відчуття в носоглотці і за грудиною, кашель і слинотеча. Якщо при цьому буде надітий протигаз, зазначені симптоми поступово проходять. Слід мати на увазі, що при надяганні протигаза, незважаючи на припинення надходження аерозолю в організм, явища подразнення можуть тривати якийсь час, але це не повинно стати причиною зняття протигазу у хмарі аерозолю.

При випадкових ураженнях аерозолем жовтого фосфору (при знаходженні ближче 10 м від границі розливу у ліквідаторів можуть з'являтися больові відчуття в верхніх дихальних шляхах, печія і біль за грудиною, слинотеча та нападоподібний кашель. У цьому випадку повинні бути забезпечені винос (вихід) потерпілих із зони хімічного забруднення і надання їм медичної допомоги за показаннями.

При розповсюдженні хмари з продуктами горіння жовтого фосфору місцевому населенню в районі випадіння аерозолю слід використовувати захисні марлеві пов'язки, змочені розчином питної соди для вловлювання аерозолю фосфорної кислоти. Після висихання їх треба змочувати повторно. Ще краще перебувати в приміщенні, де встановлений кондиціонер, який фільтрує повітря через змочену тканину та нагнітає його знадвору в приміщення. По можливості городину після закінчення випадання аерозолю треба якомога скоріше обмити водою зі шлангу. Якщо городина не вигорить під дією кислоти, то нема особливих підстав ухилятися від вживання її в їжу. Випасання худоби треба припинити до закінчення випадання аерозолю, а відновити не раніше обмивання пасовища дощем.

Висновки

На підставі проведених досліджень та отриманих результатів вперше в Україні розроблені та науково обґрунтовані санітарно-гігієнічні заходи з мінімізації наслідків техногенної аварії з продуктами горіння жовтого фосфору для навколишнього середовища та здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації.

1. Встановлено, що головну небезпеку для ліквідаторів надзвичайної ситуації та місцевого населення представляла висока концентрація продуктів горіння жовтого фосфору, зокрема фосфорного ангідриду (0,16-3,5 мг/м³), яка перевищувала ГДК_МР у атмосферному повітрі (0,15 мг/м³) у 1,1-23,3 рази у перші два дні після аварії відповідно. Утриманню високої концентрації у повітрі токсичних продуктів горіння жовтого фосфору сприяла спекотна (понад 30 ⁰С), майже безвітряна погода, низькі вологість повітря (32-35%) та температура точки роси (13,7-15 ⁰С).

2. Встановлено, що навіть при масштабній аварії, що пов'язана із виливом та загорянням жовтого фосфору, продукти горіння після переходу їх в стабільні форми, не становлять загрози для навколишнього середовища.

Так, виявлені концентрації ортофосфатів у поверхневих водах (0,08-1,3 мг/дм³ при ГДК 3,5 мг/дм³), фосфатів у питній воді (0,18-0,3 мг/дм³ при ГДК 3,5 мг/дм³) та фосфатів у ґрунті (152-195 мг/кг при нормі 200 мг/кг) свідчать про безпечність цих природних середовищ.

3. Короткий інтервал часу початку захворювання у всіх постраждалих ліквідаторів (на 2-3 добу після аварії), швидке прогресування ідентичних симптомів впродовж першої доби від моменту контакту з продуктами горіння жовтого фосфору, наявний причинно-наслідковий зв'язок між перебуванням постраждалих у зоні задимленості та виникненням клінічних ознак захворювання дають підстави класифікувати даний симптомокомплекс як гостре отруєння продуктами горіння жовтого фосфору (МКХ-10 - Т 59.9). Переважний шлях проникнення отрути до організму людини - інгаляційний.

4. Основні результати клініко-лабораторних досліджень вказують на гостре екзогенне отруєння людей продуктами горіння жовтого фосфору в зоні ліквідації аварії з характерною послідовністю астенічного (96%), респіраторно-кон'юнктивального (92%); кардіального (25%); гепато-ренального (42%) синдромів та підвищенням гематокриту (12%).

5. Результати клінічних обстежень осіб, які перенесли гостре отруєння продуктами горіння жовтого фосфору під час аварії, у віддалений період (через один рік), дозволяють зробити висновок про загалом сприятливий прогноз для життя та здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації.

6. Встановлено, що при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру, пов'язаних із викидом (виливом) жовтого фосфору, першочергово необхідно організувати ізолюючу зону з радіусом не менше 200 м, яка за результатами хімічної розвідки може бути скорегована. Вхід до цієї зони дозволяється тільки особовому складу аварійно-рятувальних формувань, і тільки в індивідуальних засобах захисту.

7. Основні санітарно-гігієнічні заходи при ліквідації наслідків забруднення місцевості продуктами горіння жовтого фосфору повинні бути спрямовані на попередження інгаляційного отруєння шляхом використання індивідуальних засобів захисту (ізолюючі або фільтруючі протигази з фільтруючо-поглинаючими коробками, протихімічний одяг та ін.). Необхідно проводити санітарний контроль (моніторинг) за об'єктами довкілля (атмосферне повітря, ґрунт, вода), що можуть бути забруднені продуктами горіння жовтого фосфору.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові праці, опубліковані у періодичних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (* - особистий внесок здобувача):

1. Варус В. І. Організаційно-медичні проблеми фосфорної аварії у Львівській області / В. І. Варус, С. О Петрук, О. М. Колінковський // Український медичний часопис. - 2008. - № 1/63 (І-ІІ 2008). - С. 67-70. (*Задум, вивчення проблеми, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків).

2. Гостре інгаляційне отруєння продуктами горіння жовтого фосфору: клініко-лабораторні прояви / Д. Д. Зербіно, О. М. Колінковський, С. О. Петрук, О. О. Похлєбаєв // Український медичний часопис. - 2008. - № 1/63 (І-ІІ 2008). - С. 71-74. (*Задум, вивчення проблеми, аналітичний огляд літературних джерел, математична обробка результатів, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків).

3. Діагностичні критерії, клінічні синдроми та ступені тяжкості гострого інгаляційного отруєння продуктами горіння жовтого фосфору / І. Д. Герич, С. О. Петрук, О. М. Колінковський, Б. С. Шейман, В. І. Варус, Д. Д. Зербіно // Медицина транспорту України. - 2008. - №2 (26). - С. 39-43. (*Задум, вивчення проблеми, аналітичний огляд літературних джерел, математична обробка результатів, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків).

4. Петрук С. О. Віддалені наслідки гострого інгаляційного отруєння військовослужбовців продуктами горіння жовтого фосфору / С. О. Петрук // Довкілля та здоров'я. - 2009. - № 2. - С. 53-56.

Основні наукові праці, опубліковані в інших наукових виданнях:

5. Звіт оперативної науково-практичної групи за результатами медичної розвідки на місці аварії цистерн із жовтим фосфором поблизу села Ожидів Буського району Львівської області та у прилеглих населених пунктах / Збірник науково-аналітичних матеріалів керівного складу медичної служби Збройних Сил України за 2007 рік / В. І. Варус, В. А. Баркевич, С. О. Петрук, О. Г. Смірнов, В. М. Шпильовий, М. А. Василевський, А. І. Гусак. - Київ: НДІ ПВМ ЗС України, 2007. - С. 157-202. (*Задум, вивчення проблеми, аналітичний огляд літературних джерел, математична обробка результатів, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків).

6. Методичні рекомендації щодо проведення лікувально-профілактичних заходів постраждалим з гострим отруєнням продуктами горіння жовтого фосфору / С. О. Петрук, Л. І. Рудюк. - Київ, 2008. - 20 с. (*Задум, вивчення проблеми, участь у написанні та оформленні методичних рекомендацій).

7. Організація і проведення санітарно-гігієнічних заходів в зонах хімічних аварій // Методичні рекомендації. / С. О. Петрук, А. М. Галушка, С. Л. Борисова. - Львів, 2009. - 41 с. (*Задум, вивчення проблеми, аналітичний огляд літературних джерел, участь у написанні та оформленні методичних рекомендацій).

Анотація

Петрук С.О. Наукове обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору (на прикладі аварії у Львівській області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці та науковому обґрунтуванню санітарно-гігієнічних заходів з мінімізації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру з викидом (виливом) жовтого фосфору для навколишнього середовища та здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації.

Проведена гігієнічна оцінка наслідків масштабної аварії, зумовлених забрудненням продуктами горіння жовтого фосфору значної території у Львівській області, подібної до якої ще не було в Україні.

Досліджений комплексний вплив продуктів горіння жовтого фосфору (фосфорний та фосфористий ангідрид, монооксид вуглецю та ін.) на здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації, які зазнали поєднаної дії токсичних сполук і високої температури.

Встановлений ступінь впливу продуктів горіння жовтого фосфору на стан здоров'я ліквідаторів надзвичайної ситуації у найближчий (через 2-3 доби) та віддалений (через рік після аварії) періоди.

Проведений прогноз найближчих та віддалених негативних наслідків аварії, обумовлених дією продуктів горіння жовтого фосфору, для здоров'я ліквідаторів.

Розроблені та науково обґрунтовані санітарно-гігієнічні заходи при забрудненні місцевості продуктами горіння жовтого фосфору при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру.

Ключові слова: екзогенне отруєння, ліквідатори хімічної аварії, навколишнє середовище, продукти горіння жовтого фосфору, санітарно-гігієнічні заходи.

Аннотация

Петрук С.А. Научное обоснование санитарно-гигиенических мероприятий при загрязнении местности продуктами горения желтого фосфора (на примере аварии в Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Государственное учреждение “Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке и научному обоснованию санитарно-гигиенических мероприятий по минимизации последствий чрезвычайной ситуации техногенного характера с выбросом (утечкой) желтого фосфора для окружающей среды и здоровья ликвидаторов чрезвычайной ситуации.

Проведена гигиеническая оценка последствий масштабной аварии, обусловленных загрязнением продуктами горения желтого фосфора значительной территории во Львовской области, подобной которой еще не было в Украине.

Исследовано комплексное влияние продуктов горения желтого фосфора (фосфорный и фосфористый ангидрид, монооксид углерода и др.) на здоровье ликвидаторов чрезвычайной ситуации, подвергшихся комплексному действию токсических соединений и высокой температуры.

Установлена степень влияния продуктов горения желтого фосфора на состояние здоровья ликвидаторов чрезвычайной ситуации в ближайший (через 2-3 суток) и отдаленный (через год после аварии) периоды.

Проведен прогноз ближайших и отдаленных негативных последствий аварии, обусловленных воздействием продуктов горения желтого фосфора, для здоровья ликвидаторов.

Разработаны и научно обоснованы санитарно-гигиенические мероприятия при загрязнении местности продуктами горения желтого фосфора при чрезвычайных ситуациях техногенного характера.

Установлено, что главную опасность для ликвидаторов чрезвычайных ситуаций и местного населения представляла высокая концентрация продуктов горения желтого фосфора, в частности фосфорного ангидрида (0,16-3,5 мг/м³), которая превышала ПДК_МР в атмосферном воздухе (0,15 мг/м³) в 1,1-23,3 раза в первые два дня после аварии соответственно. Удержанию высокой концентрации в воздухе токсичных продуктов горения желтого фосфора способствовала жаркая (свыше 30 ⁰С), почти безветренная погода, низкие влажность воздуха (32-35%) и температура точки росы (13,7-15 ⁰С).

Установлено, что даже при масштабной аварии, связанной с утечкой и возгоран...