Оптимізація премедикації і анестезії з позиції їх впливу на вищі психічні функції у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.36-008.5-003.7-089

14.01.30 - Анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Оптимізація премедикації і анестезії з позиції їх впливу на вищі психічні функції у дітей

Варун

Олег Євгенійович

Дніпропетровськ

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Снісарь Володимир Іванович,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, професор кафедри анестезіології,

інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Белебезьєв Геннадій Іванович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії;

доктор медичних наук, професор

Мальцева Людмила Олексіївна,

Дніпропетровська державна медична академія

професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії.

Захист дисертації відбудеться 23.04.2010 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії ( 49044, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий 22.03. 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Ю.Ю. Кобеляцький



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діти, яких госпіталізовано для хірургічного лікування, завжди піддаються різним психологічним впливам (R. Stargatt, et al., 2006; S.H. Lee, W.F. Wang, 2007; S. Sadhasivam, 2009), що тривалий час залишаються в їх свідомості, формуючи підґрунтя для психопатизації особистості. В стаціонарі дитина занурюється в незнайому для неї атмосферу, де існує багато факторів, що впливають на її психоемоційні реакції (М. Astuto et al., 2006; S. Scrimin, 2009). Стресова реакція, що розвивається на оточення й майбутню операцію, у першу чергу, реалізується через реакцію вегетативної нервової системи, впливаючи на процеси адаптації організму. Такі порушення неодмінно впливають на перебіг самої анестезії та післянаркозного періоду (S. Caprilli et.al., 2004). "Досвід" перебування у лікарні завжди залишає дитині неприємні спогади, особливо якщо вони супроводжувалися больовими впливами. Больовий синдром часто супроводжується серйозними емоційними зсувами та потребує адекватного лікування (E.J. Gassell, 1994; S. Bringuier et.al., 2009; E.M. Rocha et.al.,2009). Страхи і несвідомі глибинні переживання можуть значно послаблювати компенсаторно-адаптаційні можливості дитини, якій планується проведення анестезії та оперативного лікування (D. Fassler, 1985; J.M. Chorney , Z.N. Kain, 2009). Тому, найважливішим елементом передопераційної підготовки є оцінка психофізіологічного стану хворого й проведення низки заходів, що знижують його занепокоєння й емоційну напруженість (Z.N. Kain et.al., 2002). Підготовка дитини до операції повинна містити низку заходів, які зменшують її хвилювання та збудження, психоемоційне напруження та страхи (B. Wennstrцm et.al., 2008; R.P. Gorayeb et.al., 2009). Знизивши частоту ускладнень загального характеру, які більшою мірою пов'язані з психоемоційною напругою хворого, значно зменшується і загальна їх кількість ( Bozkurt, Pervin, 2007; T. Aydin et.al., 2008; M.A. Fortier et.al., 2009).

В сучасній літературі багато уваги приділяється необхідності проведення медикаментозної підготовки до анестезії, особливо у дітей молодшого віку (M.T. Hosey et.al., 2009; S.A. Sheta, M. Alsarheed, 2009; A. Rosenbaum et.al., 2009), але ще недостатньо інформації про вплив профілактичної медикаментозної премедикації та психологічної підготовки на особливості несвідомого переживання, тип реагування, ступінь адаптивності в перед- та післяопераційному періоді.

В педіатричній практиці застосовується широкий ряд препаратів для забезпечення транквілізації та седації, а також психологічна підготовка дітей перед хірургічним втручанням (Li H.C. William et al., 2007; B. Isik et al., 2009). Однак, наскільки ця фармакологічна премедикація зменшує емоційне напруження та передопераційні страхи у дітей різних вікових категорій в літературі висвітлено вкрай недостатньо. До кінця не вивчено роль психологічної підготовки на ступінь психологічної адаптивності дитини в перед- та післяопераційному періоді із врахуванням особливостей організації лікувальної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України. Залишається питання про дію препаратів для анестезії на стан вищих психічних функцій (ВПФ) дітей різних вікових груп (А.К. Борисов із співав., 2001), як впливають в післяопераційному періоді різні види анестезії на пам'ять, а також на процеси зовнішнього сприйняття та мислення у дітей шкільного віку (K. Millar et.al., 2007; U. Lopez et al., 2007, 2009).

Таким чином, проблема захисту вищих психічних функцій в період передопераційної підготовки та впливу загальної анестезії на пізнавальні функції мозку дітей сьогодні є достатньо актуальною і важливою і стала основою для проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО "Обґрунтування і розробка органопротекторних технологій знеболення та інтенсивної терапії (у тому числі з використанням ГБО, плазмозамінників з функцією переносу кисню, озону) у хворих різних вікових категорій у критичному стані)", (Шифр теми IH.08.04, Державний реєстраційний номер 0103U002383).

Мета дослідження: Покращити передопераційний психофізіоло-гічний стан хворих дітей шкільного віку шляхом удосконалення методики їх підготовки до хірургічного втручання та оптимізувати вибір анестезії, вивчивши її дію на вищі пізнавальні функції мозку дітей в післяопераційному періоді.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Оцінити початковий психофізіологічний стан дітей, яким планується хірургічне лікування апендициту лапароскопічним методом під загальною тотальною внутрішньовенною анестезією.

2. Вивчити вплив медикаментозної премедикації на особливості несвідомого переживання, тривожності, типу реагування дітей молодшого шкільного віку в передопераційному періоді.

3. З'ясувати вплив передопераційної психологічної підготовки на емоційний стан, рівень страху та психофізіологічного стресу у дітей молодшого шкільного віку, яким планується оперативне втручання та загальна анестезія.

4. Провести аналіз емоційних реакцій та психологічного стану дітей старшого шкільного віку, яким в передопераційному періоді проведена медикаментозна премедикація.

5. Вивчити особливості психофізіологічного стану, емоційного реагування та характеру відношення до операції та анестезії дітей старшого шкільного віку, яким в передопераційному періоді була проведена психологічна підготовка.

6. Оцінити дію тотальної внутрішньовенної анестезії (пропофол\фентаніл) та комбінованої анестезії (галотан\тіопентал натрію\фентаніл) на короткочасну та довготривалу пам'ять, а також процеси зовнішнього сприйняття та мислення в післяопераційному періоді у дітей молодшого та старшого шкільного віку.

7. Провести порівняння впливу тотальної внутрішньовенної (пропофол\фентаніл) та комбінованої анестезії (галотан\тіопентал натрію\фентаніл) на стан пізнавальної сфери в післяопераційному періоді у дітей молодшого та старшого шкільного віку.

8. Виділити найбільш оптимальні методи премедикації та анестезії, на основі їх впливу на психоемоційні реакції та вищі психічні процеси мозку (пам'ять, мислення та сприйняття) у дітей.

Об'єкт дослідження: ургентні хворі діти, яким було виконано ургентне оперативне лікування з приводу гострого апендициту лапароскопічним методом із застосуванням тотальної внутрішньовенної та комбінованої анестезії зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ).

Вік дітей: від 6 до 16 років.

Предмет дослідження: вищі психічні функції у дітей, психологічна підготовка, фармакологічна премедикація, анестезія.

Наукова новизна роботи. В процесі виконання роботи було визначено показники рівня напруженості, тривоги дітей різних шкільних вікових груп перед оперативним втручанням та рівень їх адаптації до факторів стресу. Уточнений вплив медикаментозної підготовки (премедикації) та психоемоційного стану на рівень психофізіологічних порушень у дітей в залежності від їх віку. Доведено, що психологічна підготовка до анестезії та операції у дітей старшого шкільного віку чинить виражену заспокійливу дію, що сприятливо впливає на перебіг самої анестезії та стан дитини в післяопераційному періоді. Показано, що у дітей молодшого шкільного віку необхідно комбінувати психологічну та медикаментозну підготовку, що дозволить якісніше знизити їх передопераційну психологічну напругу та менш емоційно провести післяопераційний період. Дістали подальшого розвитку питання впливу на вищі психічні функції дітей шкільного віку при тотальній внутрішньовенній (пропофол/фентаніл) та комбінованій (галотан/тіопентал натрію/фентаніл) анестезії.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено рекомендації щодо психологічної підготовки до оперативного втручання під загальною анестезією дітей різного віку. Психологічна підготовка дітям 6-11 років повинна проводитися за допомогою спеціально ілюстрованого посібника. занепокоєння фармакологічний наркоз внутрішньовенний

Для отримання необхідного психоемоційного комфорту перед операцією дітям старшого шкільного віку обов'язково необхідна бесіда з лікарем-психологом та лікарем-анестезіологом з наданням повної інформації про анестезію і операцію. Важливим моментом для зменшення психологічної напруги в післяопераційному періоді у хворих всіх вікових груп є проведення якісного знеболення. Проведений аналіз результатів показав, що тотальна внутрішньовенна анестезія (пропофол/фентаніл) є найбільш сприятлива за своїм впливом на пізнавальну сферу дітей в порівнянні з комбінованою анестезією (галотан/тіопентал натрію/фентаніл).

Проведено впровадження методики психологічної підготовки для молодшого дитячого віку, як компонента передопераційної підготовки у Обласній дитячій клінічній лікарні (м. Дніпропетровськ), Міській спеціалізованій клінічній лікарні №8 (м. Кривий Ріг), Міській клінічній лікарні №3 ім. проф. М.Ф. Руднєва (м. Дніпропетровськ), Обласній дитячій клінічній лікарні (м. Львів).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою, в якій автором самостійно проведено патентний та літературний пошук. Разом з науковим керівником сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено висновки, практичні рекомендації, здобувач відпрацював методики проведення психологічної та фармакологічної підготовки дітей до операції, прийняв участь у проведенні більшості анестезій під час оперативного втручання лапароскопічним методом. Проведено клінічні, лабораторні та психологічні дослідження при підготовці до анестезії, під час загального знеболення та в післяопераційному періоді. Лабораторні дослідження виконувались у клініко-біохімічній лабораторії Дніпропетровської обласної клінічної дитячої лікарні. Автор самостійно виконав статистичний аналіз одержаних результатів та навів їх інтерпретацію. Написання огляду літератури, розділів власних досліджень та підсумків автором виконані самостійно. Автор самостійно оформив дисертацію й автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисер-тації наведено та обговорено на засіданні Асоціації анестезіологів Дніпропетровської області (березень 2008 р.), конгресі анестезіологів України (вересень 2008 р., м. Київ), міжобласній науково-практичній конференції "Актуальні питання анестезіології й інтенсивної терапії" (вересень 2009 р., м. Бердянськ).

Публікація результатів дослідження. За матеріалами роботи опу-бліковано 12 робіт, з яких 7 - у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, решта - у вигляді статей та тез наукових конференцій та з'їздів. В рамках виконання дисертації було розроблено та надруковано Посібник "Якщо ти потрапив до лікарні", що призначений для психоло-гічної підготовки дітей молодшого віку до операції. На даний посібник було отримано авторські права (свідоцтво про реєстрацію авторського права №25257 від 06 серпня 2008 року).

Обсяг та структура дисертації. Роботу виконано на 152 сторінках машинописного тексту. Вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 6 глав особистих досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 212 джерел, з яких 2 - написано українською мовою, 33 - російськомовних та 177 - англомовних. Роботу ілюстровано 39 таблицями та 16 рисунками.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Переслідуючи мету порів-няти вплив фармакологічної й нефармакологічної підготовки на психофізіологічний стан дітей, а також вплив анестезії на пізнавальну функцію їх мозку, ми дотримувалися, у першу чергу, умов добору одно-рідності груп. До дослідження було залучено 118 дітей віком від 6 до 16 років, що надійшли в хірургічне відділення в ургентному порядку із приводу гострого апендициту, і їм було виконано оперативне лікування лапароскопічним методом. Суворо дотримувалися критеріїв відбору пацієнтів, які б забезпечували об'єктивність оцінки їх психологічного стану. Залежно від виконаної передопераційної підготовки (фармакологічної й нефармакологічної), виду проведеної анестезії, а також вікової періодизації, дітей було розподілено на 6 груп (табл. 1).

Періоди дитинства розподілялися згідно з класифікацією проф. Д.В. Ель-коніна (1984).

Таблиця 1

Кількісний розподіл дітей за групами

N п/п	Діти	Групи	Загалом :
		1	2	3	4	5	6
1.	Кількість дітей у групі	23	19	20	19	19	18	118

В 1 групу хворих увійшли діти у віці 6-11 років, яким проводилася медикаментозна премедикація та тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з ШВЛ, з використанням пропофолу та фентанілу. 2 група хворих - діти у віці 6-11 років, яким проводилася психологічна підготовка та ТВА з ШВЛ, з використанням пропофолу та фентанілу. 3 група хворих складалась з дітей у віці 12-16 років, яким проводилася медикаментозна премедикація та ТВА з ШВЛ, з використанням пропофолу та фентанілу. 4 група хворих - були діти у віці 12-16 років, яким проводилася психологічна підготовка та ТВА з ШВЛ, з використанням пропофолу та фентанілу. В 5 групу хворих увійшли діти у віці 6-11 років, яким проводилася психологічна підготовка та комбінована анестезія (КА) з ШВЛ, з використанням галотану, тіопенталу, фентанілу. 6 група хворих - діти у віці 12-16 років, яким проводилася психологічна підготовка та КА з ШВЛ, з використанням галотану, тіопенталу, фентанілу.

Медикаментозна премедикація проводилася внутрішньом'язово за 45-55 хвилин до анестезії препаратами: сибазон - 0,2-0,3 мг/кг, фентаніл - 0,5-1,0 мкг/кг, та атропін - 0,02-0,04 мг/кг, але не більше 1 мг, який вводився внутрішньовенно перед індукцією в наркоз.

Для уникнення впливу холінолітика на оцінку психофізіологічних функцій у післяопераційному періоді, даний препарат призначався також дітям, яким проводилася психологічна підготовка.

Психологічна підготовка проводилася психологом та лікарем анестезіологом за 45-55 хвилин до операції та містила в собі бесіду, під час якої дитині розповідали про майбутнє оперативне лікування та анестезію.

Для оцінки вищих психічних функцій в роботі використовувалися такі методи, які в повному обсязі дозволяли охопити всі параметри, що визначалися поставленими задачами: Метод кольорових виборів Люшера який дозволяв оцінити ступінь вираженості емоційного напруження та несвідомих переживань; Метод кольорових відношень - для вивчення емоційних компонентів відношення дитини до значимих для неї людей або об'єктів; Метод Лурії запам'ятовування 10 слів дозволяв оцінити стан пам'яті хворих, стомлюваності, активності уваги; Метод прогресивних матриць Равена визначав вплив медичного втручання та анестезії на вищі психічні функції дітей.

З метою вчасного виявлення порушень ми контролювали тиск у черевній порожнині за допомогою інсуфлятора Karl Storz Німеччина, показники якого коливалися в межах 9-11 мм рт. ст. і не перевищували 12 мм рт. ст.. Ми також забезпечували спостереження за життєво важливими функціями організму протягом оперативного втручання за допомогою інтраопераційного монітора ЮТАС-300 виробництва України: частотою серцевих скорочень (ЧСС), частотою дихання (ЧД), систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску (АТсистол., АТдіаст., АТсер.), рівнем насиченості гемоглобіну киснем (SaО2).

Серед лабораторних методів дослідження ми використовували лише ті, що з одного боку відображали початковий стан пацієнта, а з іншого - свідчили про адекватність проведеної анестезії. До них відносяться: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, а також вивчалися вміст глюкози в крові за допомогою біохімічного аналізатора АЕ-600 Японія та показники кислотно-лужної рівноваги аналізатором газів артеризованої крові EASSY-BLOOD GAS США, з визначенням РН, РО2, РСО2 і ВЕ.

Враховуючи, що всім хворим під час операції проводилася штучна вентиляція легенів, респіраторами наркозних станцій Sinus (Німеччина) і Neptun (США) контролювався хвилинний обсяг вентиляції легенів і тиск у дихальних шляхах.

Дослідження проводилося в 5 етапів. Перший етап проводився відразу після надходження пацієнтів у палату й був спрямований на визначення початкового рівня їх психологічного стану. Другий етап обстеження був виконаний після медикаментозної премедикації або психологічної підготовки, завданням якого було визначення впливу проведених заходів на психологічний стан хворих перед операцією. Наступні етапи ( 3 та 4) проводилися на другий і третій день після операції для оцінки впливу анестезії на психологічний стан і пізнавальні функції пацієнтів, а також динаміку їх відновлення. Заключний 5 етап проводився на 6-7 день, метою якого було підведення підсумку відновлення дитини на момент її виписки зі стаціонару.

Статистична обробка матеріалів досліджень проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані в пакетах програм EXCEL-2003®, STATISTICA 6.0. Оцінка достовірності відмінностей середніх величин для незв'язаних вибірок виконувалася за критеріями Стьюдента і Манна-Уітні, для зв'язаних - за відповідними критеріями Стьюдента і Вілкоксона, відносних величин - за критерієм відповідності Хі-квадрат (²). Різницю між порівнювальними величинами вважали достовірною при р<0,05. Для оцінки взаємозв'язку між ознаками розраховувались коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона і рангової кореляції Спірмена (r ).

Результати власних досліджень. Стан дітей усіх груп при надходженні було розцінено як середнього ступеня тяжкості. Клінічно в них були всі симптоми гострого апендициту, а з основних скарг - це був біль, інтенсивність якого по ВАШ сягала рівня 2-4 бали. Тяжкість стану пацієнтів визначалася й загальним інтоксикаційним синдромом, який проявлявся субфебрильною лихоманкою (37,5±0,15°С), змінами в загальному аналізі крові у вигляді лейкоцитозу й нейтрофільного зсуву. Останні показники, надалі, норма-лізувалися після лікування основного захворювання. Практично у всіх пацієнтів відзначалася також помірна тахікардія, збільшення частоти подиху, при вікових цифрах артеріального тиску. Ці зміни могли бути як результатом прояву реакції на біль і загальну обстановку, так і інтоксикацію. Швидше за все, це було пов'язано з фактором болю (r=0,54).

Після фармакологічної премедикації інтенсивність болю зменшувався в 2-2,5 рази, що не спостерігалося в дітей після психологічної підготовки. У післяопераційному періоді всі пацієнти потребували адекватного лікування болю, і тільки пацієнти 4 групи (12-16 років) відчували його набагато менше, що було пов'язано з їхньою проінформованістю й психологічною підготовленістю. Збільшення частоти серцевих скорочень завжди спостерігалося у дітей, особливо раннього віку, що було також пов'язано з їхніми психо-емоційними переживаннями як проявом симпатичної реакції організму на стрес. Це часто поєднувалося з підвищеним артеріальним тиском і найбільше спостерігалося в ранніх школярів 2 групи (Р<0,05), хоча середній груповий показник АДсистол. перебував у межах вікових значень. Психологічна підготовка, на відміну від фармакологічних препаратів, не сприяла їхньому зниженню. На другому й наступних етапах, значення ЧСС і АТ залишалися практично на вихідному рівні, і тільки вже перед випискою частота серцевих скорочень досягла вікового рівня спокою. Усе це було результатом перенесеної операції, а також психологічною реакцією дітей на те, що відбувалося з ними. Фактор болю міг сприяти вище вказаним змінам тільки на 2 і 3 етапах.

Усі діти, незалежно від їхнього віку, переживали певну психо-емоційну напругу й хвилювання. При надходженні почуття тривоги й занепокоєння в старших школярів було виражено трохи сильніше, про що свідчило перевищення чинника аутогенної норми на 20% (Р>0,05), яке зберігалося протягом усього післяопераційного періоду в порівнянні з дітьми 6-11 років. Однак, тільки в дітей раннього шкільного віку, медикаментозна премедикація сприяла емоційному спокою й зниженню чинника аутогенної норми. В інших групах коливання цього показника були не достовірними. Однак у післяопераційному періоді ці діти були менш адаптованими до майбутніх подій і відчуттів, у порівнянні з однолітками, яким проводилася психологічна підготовка. У ранньому післяопераційному періоді чинники аутогенної норми й тривожності зростали на 14,7% і 39,2%, відповідно, й знижувалися тільки через 24 години післяопераційного періоду, хоча достовірної відмінності між групами дітей раннього шкільного віку ми не відзначили (Р>0,5) (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка фактора тривожності (в %) у дітей молодшого та старшого шкільного віку в залежності від виду передопераційної підготовки.

При дослідженні неусвідомлених переживань, пов'язаних як із ситуативно обумовленим станом, так і з базовими індивідуально-типологічними особливостями пацієнтів старшого шкільного віку, ми відзначили виражений вплив психологічної підготовки на ступінь їх емоційної напруженості й тривожності. Як показано на рисунку 1, чинник тривожності в цифровому своєму прояві знижувався у 8 разів, а чинник відхилення від аутогенної норми безпосередньо перед операцією також мав тенденцію до зниження.

Слід звернути увагу, що після проведення медикаментозної внутрішньом'язової премедикації дітям старшого шкільного віку, ми в подальшому вже не спостерігали посилення психологічної напруги. Показник тривожності практично мав тенденцію до зниження, що можна розцінювати як позитивний результат її виконання. Проте, вираженого зниження цього показника ми не спостерігали. Отримана різниця між початковим значенням та 2 етапом склала всього 11%, що було статистично недостовірним (Р>0,1).

На 4 й 5 етапах післяопераційного періоду відзначалося подальше зниження відхилення від аутогенної норми й тривожності у дітей усіх груп, що пов'язано зі зменшенням їх занепокоєння й підготовкою до виписки.

Одна із численних дитячих поведінкових стратегій при виникненні почуття тривоги й занепокоєння, є посилення їх активності, що й відображається на аналогічному чинникові тесту Люшера. Цей показник значно знижувався тільки після фармакологічної премедикації в дітей раннього шкільного віку й трохи знижувався після психологічної підготовки в старших пацієнтів.

Фактор працездатності більше залежить від рівня стресу й переживань самої дитини, аніж від її активності. При зростанні тривоги працездатність знижувалася до 70-75%. Відзначене зростання цього показника в 3 і 5 групах не мало достовірної різниці (Р>0,5), однак дана тенденція свідчила про ефект проведеної психологічної підготовки. При цьому, працездатність у старших школярів була на 15% вищою, порівняно з пацієнтами з медикаментозною премедикацією (Р<0,003).

Аналіз результатів за методом колірних відносин дозволив визначити, що старшокласники ставилися до лікарів більш позитивно. Вони розуміли їх роль у видужанні, але болісні відчуття при виконанні фармакологічної премедикації, все-таки, викликали певний негативізм до медичного персоналу. При психологічній підготовці довіра до лікарів була максимальною протягом усього періоду спостереження.

Оцінюючи результати впливу проведеної анестезії на пізнавальні функції мозку дітей можна сказати, що фентаніл/пропофол все ж проявляв пошкоджуючу дію на такі механізми діяльності мозку, як пам'ять, сприйняття та мислення. У хворих усіх груп ми відмічали в першу добу після наркозу погіршення як короткочасної, так і довгострокової пам'яті. Достовірних відмінностей між групами ми не виявили. Але у молодших школярів вона достатньо швидко відновлювалася. На 4 та 5 етапі ці діти вже краще запам'ятовували, ніж при госпіталізації. Подібна динаміка спроможності засвоювати інформацію була і у 12-16 річних школярів, яким проводилася психологічна підготовка, що призвела до різкого зниження відчуття тривоги.

Таким чином, комбінація фентанілу та пропофолу, як видно із проведених спостережень, не проявляла сильних пригнічуючих впливів на процеси пам'яті й ці препарати швидко звільняли центральну нервову систему від свого впливу.

Вивчення впливу передопераційної лікарняної обстановки, хірургічного лікування й загального знеболювання на пізнавальну сферу дитини за допомогою тесту Равена (рис. 2) показало, що початковий рівень сприйняття й розумових здібностей у дітей у середньому по групах був дещо зниженим за рахунок домінування думок про операцію. Це більше спостерігалося в старших школярів (Р<0,05), тому що вони більше розуміли майбутню небезпеку й більше хвилювалися.

Після проведеного хірургічного лікування під загальною анестезією зниження показника сприйняття й мислення було тільки в дітей молодшого шкільного віку, зумовлене негативним психологічним станом. Однак, надалі (4 та 5 етапи) їх когнітивні функції стали швидко покращуватися, і до виписки вже перевищували свої початкові значення. У старших школярів досліджувані показники тесту Равена в постнаркозному періоді мали постійну позитивну динаміку, що свідчило про зниження психологічної напруги й даного виду анестезії на цю функцію мозку.

Рис. 2. Динаміка показників тесту Равена (у %) у дітей молодшого та старшого шкільного віку в залежності від передопераційної підготовки.

Для вивчення впливу комбінованої анестезії з використанням галотану, тіопенталу й фентанілу на пізнавальні функції мозку у дітей були виключені всі другорядні фактори, які б на них могли вплинути. Після проведеної комбінованої анестезії у дітей 5-ї групи відзначалося значне послаблення показників короткочасної пам'яті в порівнянні із хворими, наркоз яким проводився пропофолом і фентанілом. Навіть через 48 годин після проведеної операції відсоток дітей, що виконували 1 і 5 рівні завдання, був в 3 рази менше в порівнянні із ТВА. Тільки на 5 етапі показники короткочасної пам'яті між групами стали вирівнюватися, хоча відсоток дітей, що одержали інгаляційно-внутрішньовенну анестезію, на першому рівні був меншим.

Подібні порушення пам'яті після КА відзначалися й у пацієнтів 12-16 років. У ранньому післяопераційному періоді ( 3 етап) показники короткочасної пам'яті були в 4 рази гіршими, а ніж у групі ( 4-ій) порівнян-ня. Якщо після ТВА діти вже через 48 годин перевищували свій початковий рівень у показниках короткочасної пам'яті на 25%, то після КА тільки до 5 доби післянаркозного періоду реєструвався її початковий рівень.

Молодші школярі після КА страждали і на більше погіршення довгострокової пам'яті. Точніше сказати, її розлади в цій групі хворих спостерігалися практично до їхньої виписки зі стаціонару. На 4 і на 5 етапах різниця між групами становила в середньому 26%. Відставання в дітей старшого шкільного віку спостерігалося і у відновленні довгострокової пам'яті в порівнянні з аналогічними показниками дітей, анестетиком у яких був пропофол. Ця різниця демонструється на рис. 3, де наочно відображено величини довгострокової пам'яті у дітей безпосередньо перед їх випискою.

Рис. 3. Динаміка змін показників довгострокової пам'яті (%) у дітей старшого шкільного віку 4-ї і 6-ї груп (5-й етап).

На підставі отриманих даних можна з впевненістю сказати, що пригнічуючий вплив КА на здатність дітей до фіксації, збереження й відтворення отриманої інформації більш виражений в порівнянні із ТВА.

Деякою мірою наркоз впливав і на процеси пізнання обстежених дітей (рис. 4). Якщо після проведеної тотальної внутрішньовенної анестезії показники тесту Равена як у хворих молодшого, так і старшого шкільного віку в першу добу після операції трохи знижувалися, а потім стали навіть перевищувати початкове значення, то у дітей молодшого шкільного віку після КА показники Равена на 5 етапі ще не досягали свого початкового значення, а старшокласники покидали стаціонар, маючи трохи знижену здатність до сприйняття й мислення (Р>0,05). До того ж, у дітей 4 групи до виписки пізнавальна активність була на 18% вищою в порівнянні з початковим її значенням, що не спостерігалося в дітей 6 групи, хоча почуття занепокоєння й тривоги на післяопераційних етапах у них були однаковими.

Рис. 4. Вплив анестезії за показниками тесту Равена у дітей.

Таким чином, у дітей усіх вікових груп з позиції впливу фарма-кологічних препаратів на пізнавальні функції мозку, анестезія з використанням пропофолу та фентанілу та комбінація галотан/тіопентал натрію/фентаніл, у цілому, виявляють не виражену пригнічуючу дію. Однак, останній вид анестезії призводить до більших наслідків в сприйнятті та відтворенні інформації порівняно з пропофолом. У дітей як молодшого, так і старшого шкільного віку, у всіх випадках ми спостерігали відновлення показників Равена, яке було більш вираженим при використанні ТВА. Таким чином, у дітей тотальна внутрішньовенна анестезія з використанням пропофолу має перевагу в порівнянні з комбінацією анестетиків - галотан/тіопентал натрію.



Висновки

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поліпшенні методики передопераційної підготовки і премедикації шляхом оцінки їх впливу на психофізіологічний стан хворих шкільного віку та визначення оптимального варіанта анестезії з позиції її впливу на вищі пізнавальні функції мозку дітей в післяопераційному періоді. На підставі отриманих результатів та вирішених задач зроблено наступні висновки:

1. Усі діти, незалежно від їх віку, госпіталізовані для лікування до хірургічного стаціонару, відчувають певну психоемоційну напругу і переживання, які є більш вираженими у хворих старшого шкільного віку зважаючи на попередній досвід перебування у лікарні, про що свідчить перевищення у них показників чинника аутогенної норми на 20% і чинника тривожності на 38% порівняно з молодшими школярами. Діти 6-11 років відчувають більше розчарування і дисонанс за рахунок потрапляння у незнайому ситуацію, що проявлялося негативним ставленням до лікарні та лікарів в 29% та 38% випадків відповідно.

2. Медикаментозна премедикація у дітей 6-11 років перед операцією створює хороший психологічний комфорт, але лише в 80% випадків забезпечує медикаментозний сон або ефект седації. При цьому чинник аутогенної норми знижувався в 3,2 рази, а чинник тривожності - на 42%. Знижувалася на 10% тахікардія, в 4,3 рази - інтенсивність передопераційного болю, спостерігався неускладнений перебіг самої анестезії, після якої дитина починала розуміти міру небезпеки, яка існує, що виражалося в підйомі чинника відхилення аутогенної норми і чинника тривожності на 15% і 39% відповідно.

3. Психологічна підготовка у дітей раннього шкільного віку не зменшує психоемоційної напруги і переживання. Чинник аутогенної норми залишався на початковому рівні, зменшення на 19% чинника тривожності не було достовірним (Р>0,3). Цей емоційний стан пацієнтів не носить характер дистресу і не впливає на перебіг самої анестезії. У післяопераційному періоді у жодної дитини не спостерігалися виразні нервово-психічні порушення, не зважаючи на хвилювання і тривожність, що мали місце у них в ранньому післяопераційному періоді внаслідок усвідомлення небезпеки того, що відбувається.

4. Фармакологічні препарати, що входять до складу премедикації, у дітей 12-16 років зберігають у них психологічну напругу і не ліквідовують передопераційну тривогу і переживання. Всі пацієнти були доступні продуктивному контакту, а показники тесту Люшера залишалися на початковому рівні. У ранньому післяопераційному періоді емоційна напруга швидко зменшувалася, що підтверджувалося зниженням чиника тривожності на 30% (а перед випискою - в 2,5 рази), та підвищенням до 90% позитивного відношення до лікарні.

5. Проведена передопераційна психологічна підготовка у хворих старшого шкільного віку забезпечує хорошу психоемоційну корекцію, що призводить до зниження чинника тривожності в 8 разів, що створює сприятливі умови для виконання анестезії і неускладненого перебігу післяопераційного періоду. Це відбувалося внаслідок готовності дітей цієї вікової категорії усвідомлено сприймати психологічну підготовку, про що свідчить збереження показника аутогенної норми, зниження показників чинника тривожності та поліпшення психофізичного самопочуття хворих. Психологічна підготовка орієнтує дітей на майбутні події та їх поведінку, що надає пацієнтам упевненість, довіру до лікарів і лікарні.

6. Анестезія фентаніл/пропофол впливає на пам'ять дітей всіх вікових груп, що в 1 добу після наркозу підтверджується зниженням показників як короткочасної, так і довгострокової пам'яті, при цьому швидко звільняє центральну нервову систему від своїх впливів. У післяопераційному періоді спостерігається швидке відновлення короткочасної пам'яті і значне поліпшення показників довготривалої пам'яті, немов би то емоційний відгук на звільнення від стресової ситуації. Після анестезії зниження сприйняття і мислення було виразним лише у дітей молодшого шкільного віку. Проте, в подальшому ці функції мозку швидко відновлювалися і до виписки перевищували початкові значення у дітей 6-11 років на 16%, а в 12-16 років - на 13,8%.

7. Комбінація галотан/тіопентал натрію/фентаніл надає більш вира-жену пригноблюючу дію на пізнавальні функції мозку у дітей всіх вікових груп порівняно з пропофолом/фентанілом. Після комбінованої анестезії короткострокова і довготривала пам'ять при виписці ще не досягали свого початкового рівня, а показники сприйняття і мислення порівняно з тотальною внутрішньовенною анестезією (фентаніл/пропофол) по завершенню лікування були нижчими у дітей 6-11 років на 11,5%, а 12-16 років - на 19,8%.

8. Дітям молодшого і старшого шкільного віку необхідно поєднувати психологічну і фармакологічну підготовку, що забезпечує у них хороший емоційний спокій і знижує психологічну напругу і тривогу як в перед-, так і в післяопераційному періоді. З позиції впливу препаратів для наркозу на пізнавальні функції дитини, тотальна внутрішньовенна анестезія (фентаніл/пропофол) для дітей має більшу перевагу, оскільки через 24 години доз-воляє їм відновити вищі психічні процеси мозку (пам'ять, сприйняття і мислення) до вихідного рівня.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У дітей раннього шкільного віку необхідно комбінувати медикаментозну премедикацію з психологічною підготовкою, яка повинна проводитися за спеціально ілюстрованими посібниками, в яких образно показані всі етапи їх лікування і медичний персонал, що беруть участь в ньому.

2. У дітей старшого шкільного віку психологічна підготовка може бути у вигляді бесіди, в якій лікар-анестезіолог або психолог детально розповідає дитині події і відчуття на різних етапах хірургічного лікування та анестезії.

3. Психологічна підготовка повинна завжди передувати фармакологічній, що дозволить дитині краще адаптуватися до подальших обстежень і маніпуляцій.

4. Одним з важливих чинників, що підсилює емоційну напруженість дітей, є біль, що потребує його оцінки в післяопераційному періоді і проведення вчасного лікування.

5. Тотальна внутрішньовенна анестезія з використанням фентанілу і пропофолу є найбільш оптимальною з позиції її впливу на когнітивні функції при виконанні апендектомії лапароскопічним методом у дітей як молодшого, так і старшого шкільного віку.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Варун О.Е. Психологическое состояние детей в периоперационном периоде и методы его корекции / О.Е. Варун, В.И. Снисарь // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2007. - № 3-д. - С. 16-17. (Здобувачем проаналізовано питання госпіталізації дітей в стаціонар для хірургічного лікування з позиції підготовки медичного персоналу та родичів, а також умов перебування).

2. Снисарь В.И. Влияние премедикации и анестезии на высшие психические функции у детей подросткового возраста / В.И. Снисарь, О.Е. Варун, И.П. Кущ // Педиатрическая анестезиология и интенсивная терапия (четвертый Российский конгресс). - 2007. - С. 198-200. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо впливу медикаментозної премедикації на вищи психічні функції у дітей старшого шкільного віку).

3. Психологические аспекты периоперационного периода у детей подросткового периода / [В.И. Снисарь, О.Е. Варун, Г.С. Канюка, Ю.А. Ле-вадная] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2008. - № 2-д. - С. 48-49. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо формування психологічних станів у дітей старшого шкільного віку, під час хірургічного лікування з використанням загальної анестезії).

4. Психологическое состояние детей младшего школьного возраста в периоперационном периоде / [О.Е. Варун, В.И. Снисарь, Г.С. Канюка, Ю.А. Левадная] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2008. - №2-д. - С. 278-279. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо формування психологічних станів у дітей молодшого шкільного віку під час хірургічного лікування з використанням загальної анестезії).

5. Снисарь В.И. Роль премедикации и анестезии во влиянии на высшие психические функции у детей / В.И. Снисарь, О.Е. Варун, И.П. Кущ // Досягнення та перспективи післядипломної освіти ( збірник матеріалів). - 2008. - С. 205-210. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо впливу медикаментозної премедикації та анестезії на ступінь тривоги, відхилення аутогенної норми та когнітивні функції у дітей).

6. Варун О.Е. Особенности подготовки и респираторной поддержки при эндоскопических операциях у детей / О.Е. Варун, В.И. Снисарь // Актуальні питання дитячої пульмонології і дитячої хірургії. - 2008. - С. 83-84. (Здобувачем проаналізовано та розкрито питання щодо особливостей проведення анестезії при оперативних втручаннях лапароскопічним методом у дітей).

7. Снісарь В.І. Вплив премедикації й анестезії на вищі психічні функції й психологічний стан дітей підліткового віку / В.І. Снісарь, О.Є. Варун // Медичні перспективи. - 2008. - Т. 13, № 4. - С. 42 - 48. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо впливу медикаментозної премедикації на стан хвилювання та тривоги в передопераційному періоді та вплив препаратів анестезії на когнітивні функції в післяопераційному періоді дітей старшого шкільного віку).

8. Снисарь В.И. Психо-эмоциональные реакции у детей в предоперационном периоде / В.И. Снисарь, О.Е. Варун // Педиатрическая анестезиология и интенсивная терапия (пятый Российский конгресс). - 2008. - С. 197-198. (Здобувачем проаналізовано питання госпіталізації ді-тей в стаціонар для хірургічного лікування з позиції виникнення психо-емоційних переживань).

9. Снисарь В.И. Влияние предоперационной подготовки, премедикации и анестезии на послеоперационное психофизиологическое состояние детей и их познавательные функции / В.И. Снисарь, О.Е. Варун // Українский журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2009. - Т. 10, № 3. - С. 160-165. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання щодо впливу медикаментозної премедикації та психологічної підготовки на стан хвилювання та тривоги в передопераційному періоді та вплив препаратів для анестезії на пам'ять, сприйнятя та мислення дітей в післяопераційному періоді).

10. Варун О.Є. Порівняльна ефективність медикаментозної й психологічної підготовки у дітей перед операцією / О.Є. Варун, В.І. Снісарь // Медичні перспективи. - 2009. - Т. 14, № 3. - С. 52 - 60. (Здобувачем проведено збір матеріалу, проаналізовано та розкрито питання порівняльної характеристики медикаментозної премедикації та психологічної підготовки дітей з позиції їх впливу на перебіг анестезії і післяопераційний період).

11. Снисарь В.И. Предоперационное психологическое состояние детей и их нефармакологическая подготовка (обзор литературы) / Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2009. - № 3. - С. 59-66. (Здобувачем проаналізовано та розкрито питання психологічної підготовки дітей при хірургічному лікуванні).

12. А. с. № 25257 Україна. Посібник "Якщо ти потрапив до лікарні"/ В.І. Снісарь, О.Є. Варун, І.П. Кущ (Україна). - (Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 25257 від 06 серпня 2008 року).



АНОТАЦІЯ

Варун Олег Євгенійович. Оптимізація премедикації і анестезії з позиції їх впливу на вищі психічні функції у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2010.

У роботі показано, що всі діти, незалежно від їхнього віку, перед операцією відчувають психоемоційну напругу та переживання, які більш виражені у хворих старшого шкільного віку, про що свідчить у них перевищення чинника аутогенної норми на 20% і чинника тривожності на 38% у порівнянні з молодшими школярами. У хворих 6-11 років фармакологічна премедикація перед операцією добре знижувала відчуття тривоги й занепокоєння, а психологічна підготовка не зменшувала у них психоемоційну напругу та переживання. У дітей 12-16 років після введення препаратів, що входять до складу премедикації, зберігалася психологічна напруга, тривога та переживання. При цьому, проведена передопераційна психологічна підготовка забезпечувала у них гарну психоемоційну корекцію. Анестезія фентаніл/пропофол впливає на пам'ять дітей усіх вікових груп, але при цьому швидко звільняє центральну нервову систему від свого впливу. У післяопераційному періоді спостерігається швидке відновлення короткочасної пам'яті та значне поліпшення показників довгострокової пам'яті. Після комбінованої анестезії (галотан/тіопентал/фентаніл) короткочасна та довгострокова пам'ять при виписці ще не сягали свого початкового рівня, а показники сприйняття й мислення в порівнянні із ТВА (фентаніл/пропофол) наприкінці лікування були нижчими у дітей 6-11 років на 11,5%, у 12-16 років - на 19,8%.

Запропоновано алгоритм підготовки дітей до операції та наркозу, визначено переваги ТВА перед комбінованою анестезією.

Ключові слова: діти, премедикація, психологічна підготовка, анестезія, психоемоційний стан, пізнавальні функції мозку.

Зниження відчуття тривоги й занепокоєння у хворих дітей на фармакологічній премедикації перед операцією. Алгоритм підготовки дітей до операції та наркозу, порушення пізнавальної функції мозку. Переваги тотальної внутрішньовенної анестезії перед комбінованою анестезією.



АННОТАЦИЯ

Варун Олег Евгеньевич. Оптимизация премедикации и анестезии с позиции их влияния на высшие психические функции у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 - анестезиология и интенсивная терапия. - Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена проблеме изучения влияния фармако-логической премедикации и психологической подготовки на психо-эмоциональное состояние 118 школьников 6-11 и 12-16 лет, поступивших в хирургический стационар для аппендэктомии лапароскопическим методом, а также исследованию действия проведенной тотальной внутривенной (пропофол/фентанил) и комбинированной (галотан/тиопентал/фентанил) анестезии на их познавательные функции мозга.

Цель исследования - улучшить предоперационное психофизиоло-гическое состояние больных детей школьного возраста путем усовершенствования методики их подготовки к хирургическому вме-шательству и оптимизировать выбор анестезии, изучив ее действие на высшие познавательные функции мозга детей в послеоперационном периоде.

В зависимости от выполненной предоперационной подготовки (фармакологической и нефармакологической), вида проводимой анестезии, а также возрастной периодизации, дети были распределены на 6 групп. В работе использовались клинико-лабораторные методы обследования (ЧСС, АД, ЧД, SpО2, КЩС, глюкоза плазмы, общей анализ крови), а также методы, которые позволили оценить их высшие психические функции: цветовых выборов Люшера, цветовых отношений, Лурии запоминания 10 слов и прогрессивных матриц Равен.

В работе показано, что все дети, независимо от их возраста, перед операцией испытывают психоэмоциональное напряжение и переживание, которые более выражены у больных старшего школьного возраста, о чем свидетельствует превышение у них фактора аутогенной нормы на 20% и фактора тревожности на 38% по сравнению с младшими школьниками. У больных 6-11 лет фармакологическая премедикация перед операцией хорошо снижала чувство тревоги и беспокойства, а психологическая подготовка не уменьшала у них психоэмоциональное напряжение и переживания. У детей 12-16 лет после введения препаратов, входящих в состав премедикации, сохранялось психологическое напряжение, тревога и переживание. При этом, проведенная предоперационная психологическая подготовка обеспечивала у них хорошую психоэмоциональную коррекцию. Анестезия фентанил/пропофол оказывает влияние на память детей всех возрастных групп, но при этом скоро освобождает центральную нервную систему от своего влияния. В послеоперационном периоде наблюдается быстрое восстановление кратковременной памяти и значительное улучшение по-казателей долгосрочной памяти. После КА (галотан/тиопентал/фентанил) кратковременная и долгосрочная память при выписке еще не достигали исходного своего уровня, а показатели восприятия и мышления в сравнении с ТВА (фентанил/пропофол) в конце лечения были ниже у детей 6-11 лет на 11,5%, а у 12-16 лет - на 19,8%.

Предложен алгоритм подготовки детей к операции и наркозу, определено преимущество ТВА перед КА.

У детей раннего школьного возраста необходимо комбинировать медикаментозную премедикацию с психологической подготовкой, которая должна проводиться по специально иллюстрированным пособиям, в которых образно показаны все этапы их лечения и медицинский персонал, что принимает участие в нем.

У детей старшего школьного возраста психологическая подготовка может быть в виде беседы, в которой врач-анестезиолог или психолог детально рассказывает ребенку действия и чувства на разных этапах хирургического лечения и анестезии.

Психологическая подготовка должна всегда предшествовать фарма-кологической, что позволяет ребенку лучше адаптироваться к последующим обследованиям и манипуляциям.

Одним из важных показателей, что усиливает эмоциональную напряженность детей, есть боль, которая требует оценки в послеопера-ционном периоде и проведения своевременного лечения.

Тотальная внутривенная анестезия с использованием фентанила и пропофола является наиболее оптимальной, с позиции ее влияния на когнитивные функции, при выполнении аппендэктомии лапароскопичес-ким методом у детей как младшего, так и старшего школьного возраста.

Ключевые слова: дети, премедикация, психологическая подготовка, анестезия, психо-эмоциональное состояние, познавательные функции мозга.



SUMMARY

Varun Oleg. Optimisation premedication and anesthesia from the position of their influence on the higher mental functions in children. - The manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality14.01.30 - anesthesiology and intensive care. - Dnepropetrovsk state medical academy, Dnepropetrovsk, 2010.

It is shown that all children regardless of their age, before the surgery felt psychoemotional pressure and stress which were more expressed in patients of the senior school age. So the autogenic factor exceeded 20 % and the uneasiness factor on 38 % in comparison with younger schoolchildren. In patients of 6-11 years pharmacological premedication well reduced feeling of alarm and anxiety, and psychological preparation did not reduce psychoemotional pressure and stress.

In children of 12-16 years after introduction of the preparations which were a part od premedication, psychological pressure, alarm and anxiety remained still. Thus, the preoperative psychological preparation provided them with good psychoemotional correction. Fentanyl/propofol influenced memory of the children of all age groups, but soon released the central nervous system from their influence. In the postoperative period fast restoration of short-term memory and considerable improvement of indicators of long-term memory were observed. After combined anesthesia (halotane/tiopental/fentanyl) short-term and long-term memory did not reach the initial levels, and perception and thinking indicators in comparison with ТIVA (fentanyl/propofol) in the end of treatment were more low in children of 6-11 years at 11,5 %, and in 12-16 years - at 19,8 %.

The algorithm of preparation for children to the surgery and anesthesia was offered, advantages ТIVA vs combined anesthesia were defined.

Keywords: children, premedication, psychological preparation, anaesthesia, psycho-emotional state, cognitive functions of brain.

Размещено на Allbest.ru

...