Особливості патогенезу ендокринного безпліддя та негормональні методи його лікування (клініко-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Особливості патогенезу ендокринного безпліддя та негормональні методи його лікування (клініко-експериментальне дослідження)

Загребельна Ірина Вікторівна

Харків 2010

 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, профессор, Корнацька Алла Григорівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ, завідувач відділення реабілітації репродуктивної функції;

доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Захист відбудеться «28» жовтня 2010 р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному

медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна,4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного

медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна,4).

Автореферат розісланий «24» вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.В.Лазуренко

1. Загальна характеристика роботи

ендокринний безпліддя лікування азот

Актуальність теми. Безпліддя становить державну проблему, оскільки значно впливає на рівні демографічних показників у країні, у зв'язку із чим має не тільки медико-біологічне, але й важливе соціальне значення. Дотепер залишаються недостатньо розробленими і суперечливими питання етіології, патогенезу безплідності, а також вибору найбільш ефективних схем лікування при її різних формах. На розв'язання цих проблем спрямовані дослідження вчених у багатьох країнах світу (А.Г. Корнацька, 2002).

Основним методом лікування жіночого безпліддя ендокринного генезу є гормонотерапія. Незважаючи на певний клінічний ефект, який одержують при використанні цих препаратів, вони не позбавлені недоліків: у 2?4 % жінок розвивається синдром гіперстимуляції яєчників, близько чверті стимульованих вагітностей не розвиваються або завершуються мимовільними абортами. З огляду на побічні реакції індукторів овуляції, останнім часом усе частіше стали застосовувати нові медичні технології (лазерне опромінення, ультрафіолетове опромінювання, озонотерапія, гіпотермія) і негормональні методи лікування ендокринного безпліддя ендокринного безпліддя (І.Е. Коренева, 2002).

Теоретичні передумови для застосування оксиду азоту (NO) в жінок із безпліддям ендокринного ґенезу базуються на здатності (NO) якісно змінювати метаболізм кисню та енергетичних субстратів, впливаючи на гормонально-вегетативний та імунний статус організму. Імуномодулювальний ефект оксиду азоту реалізується через його вплив на мембрану макрофагів і лейкоцитів за допомогою цитокінів і фокінів, які безпосередньо беруть участь у регуляції активності клітинної та гуморальної ланок імунітету (I. Kurose et al., 1995).

Усе це обумовило актуальність обраної теми й стало підставою для виконання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету (ХНМУ) МОЗ України і є самостійним фрагментом у межах наукових напрямків досліджень, які проводяться на кафедрі акушерства та гінекології №1 ХНМУ згідно з Державною комплексною програмою ”Розробка методів діагностики, лікування та профілактики в перинатальній охороні плоду і при порушеннях репродуктивної функції” (№ Державної реєстрації 0101U001905), а також за Державною комплексною програмою ДКНТ 0.69.06: "Наукові основи охорони здоров'я жінки, матері та новонародженого". Автором самостійно виконано фрагмент теми з вивчення впливу оксиду азоту на жіночу репродуктивну функцію, розроблено схеми лікування ендокринної форми безпліддя.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало підвищення ефективності лікування ендокринного безпліддя шляхом уточнення ланок патогенезу на основі клініко-експериментального обґрунтування та розробка нового комплексного методу терапії із застосуванням NO у пацієнток з ановуляторною формою безпліддя та недостатністю лютеїнової фази.

У зв'язку з цим, відповідно до мети дослідження, були поставлені такі завдання:

1. Визначити стан ендокринної та репродуктивної функцій на експериментальних тваринах з урахуванням морфологічних змін у піхві кролиць після використання оксиду азоту.

2. Вивчити фолікулоутворюючу функцію яєчників, трансформації ендометрія, гормонального й імунологічного статусу пацієнток з ендокринним безпліддям та розробити методику їх лікування за допомогою газоподібного оксиду азоту.

3. З'ясувати кореляційні взаємозв'язки між гормональним та імунологічним статусом пацієнток з ановуляцією і НЛФ. Обґрунтувати патогенетичні механізми та доцільність використання оксиду азоту для нормалізації ендокринної та імунної функцій у жінок з ендокринною формою безпліддя.

4. Вивчити вплив NO на фолікулоутворюючу функцію яєчників і трансформацію ендометрія у жінок з ендокринним безпліддям окремо та разом з КЦ.

5. Дослідити вплив оксиду азоту окремо та в поєднанні з КЦ на гормональний та імунологічний статус жінок з ендокринним безпліддям.

6. Провести порівняльний аналіз відсотків настання овуляції, маткової вагітності, переривання вагітності при стимуляції овуляції NO окремо та разом із КЦ.

7. Розробити комплексну схему лікування жінок з ендокринною формою безпліддя за допомогою NO окремо та у поєднанні з КЦ.

Об'єкт дослідження : ендокринна форма безпліддя.

Предмет дослідження : експериментальні моделі з вивчення впливу NO на ендокринну та імунну функції, особливості фолікулоутворюючої функції яєчників і стану ендометрія у жінок з ендокринним безпліддям при індукції овуляції КЦ в комплексі з NO.

Методи дослідження - загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, гормональні, інструментальні, експериментальні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведений комплексний аналіз механізмів регуляції овуляції у жінок, з ендокринним безпліддям з вивченням гормонального та імунологічного статусу. На експериментальних моделях in vivo та in vitro, з урахуванням динаміки клініко-функціональних параметрів, вперше вивчено фолікулоутворюючу функцію яєчників і трансформацію ендометрія в кролиць при зрошенні їхньої піхви NO. Уперше в експерименті та клініці показано, що піхвові зрошення NO сприяють припливу крові до органів малого таза, поліпшують трофіку репродуктивних органів, рефлекторно нормалізують вироблення гонадотропних і статевих гормонів, а також стимулюють дозрівання фолікулів і овуляцію. Доведена здатність NO всмоктуватися через слизову оболонку піхви.

Уперше визначено дозові параметри застосування NO окремо й у поєднанні з КЦ в експерименті та клініці для одержання оптимального ефекту стимуляції овуляції й трансформації ендометрія.

На основі вивчення фолікулоутворюючої функції яєчників проведено комплексний аналіз кореляційних взаємозв'язків гормонального та імунологічного статусу в пацієнток з ендокринною формою безпліддя. Уперше показано позитивний ефект застосування NO окремо і разом із КЦ. Доведено, що вагінальне зрошення NO сприяє нормалізації стану ендокринної та імунної систем у жінок з ановуляцією і НЛФ. Отримані дані про вплив NO на ріст і розвиток фолікула, стан ендометрія, гормональні та імунологічні параметри дозволили розробити й обґрунтувати новий підхід до терапії жінок з ендокринною формою безпліддя.

Уперше розроблено й застосовано нові схеми індукції овуляції та розвитку секреторних перетворень ендометрію у пацієнток з ановуляцією і НЛФ на основі застосування NO окремо та в комплексі із КЦ.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі отриманих даних удосконалено принципи і методи індукції овуляції NO окремо і в комплексі з КЦ. Доведено, що NO, використаний окремо та у комплексі з КЦ, нормалізує гормональний та імунологічний статуси пацієнток з ендокринним безпліддям й сприяє настанню вагітності.

Розроблено показання для застосування NO в клінічній практиці з метою стимуляції овуляції і трансформації ендометрія при гормональних та імунних порушеннях у пацієнток з ендокринною формою безпліддя. Показано ефективність застосування NO в лікуванні ендокринної форми безпліддя в жінок і порівняно з іншими методами стимуляції овуляції.

Автором розроблено спеціальний піхвовий наконечник, з'єднаний з апаратом «Плазон», який регенерує NO, і методику проведення терапевтичних сеансів газоподібним NO (Патент на винахід «Спосіб лікування ендокринного безпліддя», № 33286, В.І. Грищенко, І.В. Загребельна, 2008).

Встановлено послідовність, дози й методику застосування NO для можливості нормалізації гормонального та імунного статусу хворих з ендокринною формою безпліддя.

Застосування запропонованого нового методу терапії в клінічній практиці дозволить знизити кількість безплідних шлюбів, підвищити відсоток фертильності жінок і рівні показників настання вагітності та пологів.

Розроблені методи лікування впроваджено в практичну роботу пологових будинків №1, №5 м. Харкова, Українського науково-практичного медичного центру акушерства, гінекології та репродуктології ХНМУ, медичного центру репродукції «Імплант», пологового будинку Південної залізниці м. Харкова. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі кафедр акушерства і гінекології Харківського національного медичного університету, та Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено план роботи та методологію проведення досліджень, здійснено патентно-інформаційний пошук за темою. Самостійно проведено експеримент з вивчення стану ендокринної та репродуктивної систем, а також морфологічних змін у піхві кролиць після застосування NO.

Автором обґрунтовано застосування NO окремо та в комплексі із КЦ для одержання максимального ефекту стимуляції овуляції, трансформації ендометрія, можливості нормалізації роботи ендокринної та імунної систем. Самостійно обстежено 120 жінок, 90 з яких - з ендокринною формою безпліддя, з використанням клініко-лабораторних, загальноклінічних, біохімічних, імунологічних, гормональних та інструментальних методів досліджень.

Автором проведено аналіз і статистичне опрацювання отриманих результатів, сформульовано основні положення й висновки дисертації.

Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень були представлені та обговорені на міжнародних конференціях ”Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2006 - 2010); Пленумах Асоціації акушерів-гінекологів України (Дніпропетровськ, 2008; Чернівці, 2009); Міжнародних конференціях Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського «Проблеми, досягнення й перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я» (Судак, 2008 - 2009); ІІІ міжнародній конференції молодих вчених “Молодь та медична наука на початку ХХ століття” (Вінниця, 2007); 1-му, 2-му і 3-му «Інтернаціональних наукових міждисциплінарних конгресах» ХНМУ (Харків, 2008 - 2010); засіданнях Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів, (Харків, 2007 - 2010). Апробація роботи проведена на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1, №2 та №3 ХНМУ (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 14 наукових робіт, з них 5 статей у журналах за фахом, що входять до переліку ВАК України, і 9 статей у збірниках наукових праць. Отримано патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 168 сторінках і містить вступ, огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, заключення, висновки й практичні рекомендації. Текст проілюстрований 20 рисунками і 22 таблицями. Список використаної літератури містить 277 джерел: 157 робіт вітчизняних авторів і 120 іноземних (29 сторінок).

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. У відповідності до обраної мети та встановлених завдань проведено комплексне обстеження 120 жінок, з яких 90 були з ендокринним безпліддям та 30 - були практично здоровими та потенційно фертильними.

Усі пацієнтки були розділені на 2 клінічні групи, з яких 1-ша - контрольна, яку склали 30 потенційно фертильних пацієнток із двофазним менструальним циклом, і 2-га - основна. До основної групи ввійшли 90 жінок з ендокринною формою безпліддя, яка обумовлена ановуляціями та НЛФ. Основна група була розподілена на 3 підгрупи, які розрізняються між собою залежно від методу індукції овуляції: 2-а підгрупа - 30 жінок з ендокринним безпліддям, індукція овуляції яким проводилася за допомогою КЦ; 2-б підгрупа - 30 жінок з ендокринним безпліддям, індукція овуляції яким проводилася за допомогою NO; 2-в підгрупа - 30 жінок з ендокринним безпліддям, стимуляцію овуляції яким було проведено поєднанням КЦ і NO.

Усі жінки були обстежені за загальним алгоритмом, до якого входили загальноклінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження, зазначені в Клінічних протоколах з акушерської та гінекологічної допомоги: Наказі МОЗ України № 676 від 31.12.2004.

В умовах стаціонару або жіночої консультації жінкам проводили повне клінічне обстеження із проведенням загальноприйнятих і спеціальних лабораторних та інструментальних методів дослідження, при необхідності - їх консультували лікарі відповідних спеціальностей.

Усім жінкам для спостереження за динамікою росту фолікулів, овуляцією й змінами в структурі ендометрія в різні фази менструального циклу проводили ультразвукове сканування за допомогою апарата фірми Medison 128 BW за стандартною методикою. Функціональний стан яєчників оцінювали за графіками БТТ більше 3 місяців.

Концентрацію гормонів визначали радіоімунологічним методом з використанням тест-наборів реактивів (Угорщина).

Величини імунологічних показників визначали у сироватці крові за тестами, які характеризують стан клітинного й гуморального імунітету та фагоцитарних клітин. Популяційний і субпопуляційний склад імунокомпетентних клітин крові оцінювали за методом непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл на 8-10-й день циклу.

Газоподібний NO одержували за допомогою апарата «Плазон» (зареєстрований і сертифікований до застосування в Україні, реєстраційне посвідчення №5392/2006 від 04.08.2006 р.), який генерує з атмосферного повітря екзогенний газоподібний оксид азоту.

Для визначення впливу NO на гормональну функцію та репродуктивну систему був проведений експеримент на 24 кролицях, поділених на 3 групи.

До першої групи ввійшли 10 кролиць із симптомами згосання функції системи розмноження й ендокринних органів, яким було проведено лікування NO. До другої групи ввійшли 8 кролиць без застосування NO. Третю групу склали 6 молодих кролиць з нормальною фертильною функцією, які були контролем при проведенні дослідження.

Кролицям першої групи щодня, протягом 3 днів за допомогою спеціального наконечника, адаптованого для проведення експерименту, обробляли піхву газоподібним NO упродовж 3 хвилин. При виконанні дослідження керувалися тим, що ймовірно NO, всмоктуючись через слизову оболонку піхви, спричинить приплив крові до органів малого таза, поліпшить трофіку репродуктивних органів, рефлекторно стимулюватиме вироблення гонадотропних та інших гормонів, а також сприятиме дозріванню фолікулів і овуляції.

Кролицям другої групи протягом трьох днів у піхву вводився на 3-й хвилини той же наконечник без зрошення NO. Дану маніпуляцію було проведено з метою виключення рефлекторного впливу наконечника на приплив крові до органів малого таза кролиць, активізації синтезу гормонів і підтвердження клінічного ефекту NO у тварин першої групи.

Третя група була запроваджена для порівняння результатів, отриманих при обстеженні та лікуванні першої і другої груп тварин.

Через 6 годин після завершення експерименту у тварин проводився забір крові з вушної вени для визначення рівня гормонів: естрадіолу, прогестерону, кортизолу й 11-ОКС. Через 48 годин після закінчення експерименту кролиць умертвляли з дотриманням усіх правил біоетики та проводили морфологічне дослідження статевих органів: піхви, шийки матки, матки та яєчників.

Статистичний аналіз даних був проведений за допомогою пакета прикладних статистичних програм BMDP, орієнтованих на аналіз біомедичних даних, а також методом Стьюдента для зв'язаних вибірок, реалізований у програмі BMDP4F. Для перевірки гіпотез про нормальне розподілення був використаний критерій ч2 Пірсона. Як міра зв'язку розглядався коефіцієнт кореляції r. Вірогідність розбіжностей між середніми значеннями ознак (Р) виявляли для рівнів значущості 0,05; 0,01 і 0,001.

Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі експериментальних досліджень було виявлено, що в самиць кролиць другої групи, які не одержували терапію NO, піхвова частина шийки матки представлена зоною переходу багатошарового плоского клітинного неороговіваючого епітелію в залозистий епітелій. Власне пластинка слизової піхви містить грубо-волокнисті сполучно-тканинні волокна, частина яких гіалінізована. Судини, здебільшого, спазмовані, просвіт їх переважно щілиноподібний. Після проведеного терапевтичного сеансу NO у кролиць першої групи спостерігається виражена гіперплазія судин, які живлять піхву, підсилюється гіперемія слизової оболонки піхви, а також відбувається сплощення ендотеліоцитів. Підсилюється приплив крові до піхви за рахунок розширення судин мікроциркуляторного русла. У матці кролиць 2-ї групи ендометрій з вираженими інволютивними змінами в судинах. Після обробки NO відзначаються ознаки проліферації ендометрія, розширення судин і повнокров'я тканини у кролиць першої групи дослідження. У яєчниках кролиць другої групи відзначається дифузне розростання сполучної тканини в паренхімі яєчників, виразний склероз і гіаліноз судинної стінки, а також звуження просвітів судин мікроциркуляторного русла. Після обробки піхви кролиць першої групи NO у яєчниках спостерігається розширення судин мікроциркуляторного русла з вираженою гіперемією тканини, більша виразність фолікулярного апарата, а також вихід еритроцитів у периваскулярний простір. У кірковій речовині яєчників кролиць першої групи безпосередньо під білковою оболонкою виявляються одиничні примордіальні фолікули, первинні й вторинні фолікули, а також графові пухирці, атрептичні фолікули й свіжі жовті тіла. При дослідженні впливу наконечника, введеного в піхву самиць-кролиць другої групи, без зрошення його NO, виявлено, що власне наконечник не впливає на гормональний фон кролиць, а також на морфологічні зміни в досліджуваних статевих органах.

Після внутріпіхвового зрошення NO спостерігається стимуляція морфофункціонального стану репродуктивних органів, гормональної активності статевих і стероїдних гормонів та відновлення згасаючої внаслідок вікових змін репродуктивної функції тварин.

Результати експериментальних досліджень дозволили екстраполювати даний метод для лікування жіночої ендокринного безпліддя за допомогою NO в клінічній практиці.

Для з'ясування функціонального стану яєчників обстеженим нами 120 жінок вимірювали базальну температуру тіла (БТТ). Меноциклограми були розділені на типи за класифікацією, запропонованою В.І. Грищенком (1988 рік). У 1-й групі (контрольній) у всіх жінок БТТ була I типу. У 2-й групі всі пацієнтки були з порушеннями меноциклограм, більшість жінок мали БТТ IV типу. На фоні стимуляції овуляції КЦ у 2-а підгрупі БТТ I типу визначалася в 6 пацієнток. Застосування NO у 2-б підгрупі сприяло нормалізації меноциклограм у 3 пацієнток. Найбільш ефективною виявилася стимуляція овуляції в пацієнток 2-в підгрупи, у яких КЦ призначався в комплексі з терапією NO і БТТ I типу була зареєстрована у 12 пацієнток (табл.1).

Таблиця 1 Розподіл обстежених пацієнток за типами базальної температури (за класифікацією В.І. Грищенка)

Група, підгрупа	Тип БТТ
	I	II	III	IV	V
№1 (контроль)	Кількість обстежених	абс.	30	0	0	0	0
		%	100,0	0	0	0	0
№2 до лікування	Кількість хворих	абс.	абс.	16* ° 00	24* ° 00	45* ° 00	5* ° 00
		%	%	16,7	30,0	50	3,3
Підгрупа №2-а	Кількість	абс.	6**	8	6	10	0
		%	20,0	26,6	20,0	33,4	0
Підгрупа №2-б	Кількість	абс.	3**	10	8	9	0
		%	10,0	33,3	26,7	30,0	0
Підгрупа №2-в	Кількість	абс.	12**° 00	5	3	10	0
		%	40,0	16,7	10,0	33,3	0

Примітка. * - Р<0,05 у порівнянні з 1-ю (контрольною) групою; ** -Р<0,05 у порівнянні

з 2-ю групою; ° - Р<0,05 у порівнянні з 2-а підгрупою; 00- Р<0,05 у порівнянні з 2-б підгрупою.

Спостереження за динамікою росту фолікулів, констатацію овуляції проводили за допомогою ультразвукового сканування. У досліджуваних фертильних циклах у всіх пацієнток 1-ї групи мала місце повноцінна овуляція, домінантний фолікул досягав 21,2 ± 0,6 мм. У 2-ї групі - середній діаметр фолікула не перевищував 13,9 ± 0,2 мм, що було вірогідно (Р<0,05) нижче порівняно з 1-ю (21,2 ± 0,6 мм) групою. У 6 (6,7 %) жінок 2-ї групи з ендокринною формою безплідності мала місце овуляція, нижча (Р<0,05) в порівнянні з 1-ю (100,0 %) групою. У циклі стимуляції овуляції КЦ ( 2-а підгрупа) розміри домінантного фолікула досягали 22,0 ± 0,4 мм, що вірогідно не відрізнялося від значень показників 1-ї (21,2 ± 0,6 мм) групи й було (Р<0,05) перевищувало дані 2-ї (13,9 ± 0,2 мм) групи до лікування. У 14 (46,6 %) пацієнток 2-а підгрупи на 14-17-й день циклу при УЗД спостерігалися ознаки овуляції, що було більше (Р<0,05) в порівнянні з даними 2-ї (6,7 %), але вірогідно (Р<0,05) менше в порівнянні з даними 1-ї (100,0 %) групи.

При терапії NO ( 2-а підгрупа) діаметр преовуляторного домінантного фолікула склав 19,4 ± 0,3 мм, що було (Р<0,05) менше в порівнянні з 1-ю (21,2 ± 0,6 мм) групою, однак більше (Р<0,05) в порівнянні з 2-ю (13,9±0,2 мм) групою (до лікування). У 3 (10,0 %) пацієнток 2-б підгрупи на 14-17-й день циклу констатовані при УЗД ознаки овуляції, що відбулася.

Найбільший відсоток настання овуляції спостерігався у 2-в підгрупі - (15 пацієнток - 53,2 %), в який індукцію овуляції NO проводили в комплексі з КЦ. Діаметр домінантного преовуляторного фолікула у 2-в підгрупі досягав 23,0 ± 0,2 мм і був більшим (Р<0,05) порівняно з даними 1-ї (21,2 ± 0,6 мм), 2-ї (13,9 ± 0,2 мм) груп та 2-б (19,4 ± 0,3 мм) підгрупи, однак вірогідно не відрізнявся в порівнянні з 2-а (22,0 ± 0,4 мм) підгрупою.

Таким чином, на підставі проведених досліджень, можна зробити висновок, що найбільш результативним способом стимуляції овуляції є метод сполученого застосування КЦ і NO.

Настання вагітності при стимуляції овуляції залежить і від стану ендометрія. У контрольній групі при УЗ дослідженні початкової стадії проліферації, ендометрій мав лінійний вигляд, товщиною 3,10 ± 0,45 мм. У періовуляторному періоді у 1-й групі пацієнток ендометрій досягав 10,5 ± 0,85 мм товщини, мав вигляд 3-лінійного М-ехо; до стадії середньої секреції ендометрій у 96,7 % випадків виглядав як однорідний ехо-позитивний М-ехо товщиною 12,00 ± 0,23 мм.

У групі пацієнток з ендокринною безплідністю до лікування ( 2-га група) і циклі стимуляції овуляції КЦ ( 2-а підгрупа) товщина ендометрія була вірогідно меншою (Р<0,05) в періовуляторному періоді (5,50 ± 0,42 і 6,40 ± 0,54 мм відповідно) і в стадії середньої секреції (7,0 ± 0,5 і 7,20 ± 0,62 мм відповідно) зі збереженням 3-лінійного М-ехо в 90,0 % і 93,3 % відповідно. У 2-а підгрупі відставання приросту товщини ендометрія до середини стадії секреції може свідчити про негативний вплив КЦ на стан ендометрія.

У підгрупах 2-б і 2-в при застосуванні NO товщина ендометрія в періовуляторному періоді (9,25 ± 0,72 і 9,0 ± 0,4 мм відповідно) не відрізнялася, але була вірогідно більшою (Р<0,05) в порівнянні з 2-ю групою (5,50 ± 0,42 мм) і 2-а підгрупою (6,40 ± 0,54 мм), а також не мала вірогідних відмінностей у порівнянні з 1-ю контрольною (10,50 ± 0,85 мм) групою. До середини стадії секреції товщина ендометрія у 2-б (10,00 ± 0,16 мм) і 2-в (10,50 ± 0,32 мм) підгрупах імовірно не відрізнялася, однак, була меншою (Р<0,05) порівняно з 1-ю (контрольною) групою (12,00 ± 0,23 мм) і більше (Р<0,05) в порівнянні з 2-ю групою (7,0 ± 0,5 мм) і 2-а (7,20 ± 0,62 мм) підгрупою. Застосування NO сприяло трансформації 3-лінійного М-ехо ендометрія, в стадії середньої секреції, в М-ехо однорідне, ехо-позитивне - в 13,4 ± 3,2 % випадків у 2-б підгрупі і в 26,7 ± 1,7 % випадків - у 2-в підгрупі.

Таким чином, запропонований комплексний метод лікування КЦ і NO в більшій частці випадків (Р<0,05) сприяє секреторним перетворенням ендометрія (26,7 ± 1,7 %), за даними УЗД, ніж самостійне використання NO (13,4 ± 3,2 %).

Дані гормонального профілю обстежених пацієнток (табл. 2) свідчать про те, що рівень ФСГ істотно не відрізнявся у здорових жінок 1-ї групи (6,3 ± 1,1 МОд/мл) і пацієнток з ендокринною формою безпліддя 2-ї групи (5,5 ± 0,4 МОд/мл).

При стимуляції овуляції КЦ (2-а підгрупа) рівень ФСГ (8,7 ± 0,9 МОд/мл) збільшився (Р<0,05) в порівнянні з пацієнтками 1-ї (6,3 ± 1,1 МОд/мл) і 2-ї (5,5 ± 0,4 МОд/мл) груп. Застосування NO у пацієнток 2-б (7,3 ± 0,5 МОд/мл) і 2-в (7,7 ± 1,6 МОд/мл) підгруп сприяло нормалізації рівня цього показника, в результаті чого вміст ФСГ у пацієнток цих підгруп і в 1-й групі (6,3 ± 1,1 МОд/мл) були близькі за абсолютними значеннями, але, у свою чергу, були вірогідно (Р<0,05) вищими за рівень ФСГ у 2-й (5,5 ± 0,4 МОд/мл) групі (до лікування).

У пацієнток 2-ї групи з ендокринною безплідністю вміст ЛГ (5,8 ± 0,3 МОд/мл) був вірогідно (Р<0,05) нижчим в порівнянні з даними пацієнток 1-ї (11,6 ± 0,5 МОд/мл) групи. Стимуляція овуляції КЦ сприяла вірогідному (Р<0,05) підвищенню рівня ЛГ у пацієнток 2-а підгрупи (6,9 ± 0,3 МОд/мл) у порівнянні з 2-ю (5,8 ± 0,3 МОд/мл) групою, однак, у порівнянні з пацієнтками 1-ї (11,6 ± 0,5 МОд/мл) групи величина цього показника була вірогідно (Р<0,05) нижчою. Рівень ЛГ завдяки застосуванню NO в пацієнток 2-б (10,9 ± 0,6 МОд/мл) підгрупи став близьким до значень показників 1-ї (контрольної) групи, у результаті чого він був вірогідно (Р<0,05) вищим в порівнянні зі 2-ю групою до лікування (5,8 ± 0,3 МОд/мл) і 2-а підгрупою (6,9 ± 0,3 МОд/мл). Вміст ЛГ у пацієнток 2-в (14,4 ± 0,4 МОд/мл) підгрупи було вірогідно (Р<0,05) вищим у порівнянні з пацієнтками 1-ї, 2-ї груп, 2-а та 2-б підгруп (табл. 2).

Таблиця 2 Концентрація гормонів (ФСГ, ЛГ, естрадіолу , прогестерону) у сироватці крові обстежених пацієнток

Група	День циклу
	10-й	21-й
	ФСГ, МОд/мл	ЛГ, МОд/мл	Естрадіол, нмоль/л	Прогестерон, н/моль
№1 (контроль)	6,3±0,1	11,6±0,5	116±7,2	17,3±1,2
№2до лікування	5,5±0,4	5,8±0,3*	76±5,4*	6,7±1,1*
Підгрупа №2-а	8,7±0,9* **	6,9±0,3* **	149±14* **	8,3±0,6*
Підгрупа №2-б	7,3±0,5**	10,9±0,6** °	98,0±2,3* ** °	16,2±0,7** °
Підгрупа №2-в	7,7±1,6**	14,4±0,4* **°00	172,0±2,3* **°00	26,3±4,8* **°00

Примітка. * - р<0,05 у порівнянні 2-ї групи,2-а, 2-б і 2-в підгруп з 1-ю групою; ** - р<0,05 у порівнянні 2-а, 2-б і 2-в підгруп з 2-й групою; ° - р<0,05 у порівнянні 2-б і 2-в підгруп з 2-а підгрупою; 00 - р<0,05 у порівнянні 2-в з 2-б підгрупою.

Вміст естрадіолу вірогідно (Р<0,05) відрізнявся у всіх досліджуваних групах і мав різноплановий характер: в 2-й групі до лікування (76,0 ± 5,4 нмоль/л) і в 2-б (98,0 ± 2,3 нмоль/л) підгрупі - був нижчим, в 2-а (149 ± 14 нмоль/л) і в 2-в (172,0 ± 2,3 нмоль/л) підгрупах - вищим у порівнянні з 1-ю (контрольною) групою - 116,0 ± 7,2 нмоль/л. Аналізуючи зміни вмісту естрадіолу, залежно від застосованої стимуляції овуляції, можна побачити, що при лікуванні NO ( 2-б підгрупа) рівень естрадіолу (98,0 ± 2,3 нмоль/л) був нижче (Р<0,05) як у порівнянні з 2-а, так і з 2-б підгрупами, а при стимуляції КЦ у комплексі з NO (2-в підгрупа) - 172,0 ± 2,3 нмоль/л, вірогідно (Р<0,05) вищим у порівнянні з ізольованою стимуляцією КЦ (149±14 нмоль/л).

Вміст прогестерону у пацієнток 2 групи до лікування (6,7 ± 1,1 нмоль/л), а також у циклі стимуляції овуляції КЦ (8,3 ± 0,6 нмоль/л) було вірогідно (Р<0,05) нижче у порівнянні з 1-ю (контрольною) групою (17,3 ± 1,2 нмоль/л).

Застосування NO у жінок 2-б (16,2 ± 0,7 нмоль/л) і 2-в (26,3 ± 4,8 нмоль/л) підгруп сприяло збільшенню (Р<0,05) концентрації прогестерону в порівнянні з 2-ю групою (6,7 ± 1,1 нмоль/л) і 2-а підгрупою (8,3 ± 0,6 нмоль/л).

Таким чином, застосування NO в комплексі із КЦ ( 2-в підгрупа) сприяло корекції гормонального статусу пацієнток з ановуляціями та НЛФ, що виявилося у вірогідному (Р<0,05) підвищенні концентрації гормонів (ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону) у сироватці крові обстежених пацієнток, в порівнянні з величинами показників 1-ї (контрольної) групи.

Популяційний і субпопуляційний склад імунокомпетентних клітин крові (табл.3) довів, що рівень Т-лімфоцитів у відсотковому й абсолютному вираженні у 2 групі жінок з ендокринною формою безплідності до лікування (51,5 ± 1,7 %; 906 ± 29), а також в 2-а (54,5 ± 1,7 %; 803 ± 27), 2-б (55,2 ± 2,3 %; 961 ± 32) і 2-в (57,3 ± 2,5 %; 948 ± 39) підгрупах пацієнток після лікування був нижчим (Р<0,05) в порівнянні з контрольною групою (63,4±2,9 %; 1093±44).

Вміст Т-лімфоцитів у циклі стимуляції овуляції КЦ в 2-а підгрупі (54,5 ± 1,7 %; 803 ± 27) у порівнянні зі стимуляцією оксидом азоту в 2-б підгрупі (55,2 ± 2,3 %; 961 ± 32) істотно не змінився в порівнянні з 2-ю групою жінок, із ендокринним безпліддям до лікування (51,5 ± 1,7 %; 906 ± 29). Однак стимуляція овуляції КЦ у комплексі з NO сприяла вірогідному (Р<0,05) збільшенню вмісту Т-лімфоцитів в 2-в підгрупі (57,3 ± 2,5 %; 948 ± 39) у порівнянні з 2-ю групою (51,5 ± 1,7 %; 906 ± 29) жінок з ендокринною формою безплідності до лікування.

Під час овуляції у здорових жінок знижується вміст Т-хелперів та підвищується вміст Т-супресорів. Фізіологічне значення цього пов'язано із супресивною імунною відповіддю на генетично чужорідні спермії й зиготу, що створює сприятливі умови для запліднення та розвитку ембріона.

Співвідношення рівнів Tx/Ts було вищим (Р<0,05) в пацієнток 2-ї групи, із ендокринним безпліддям до лікування (2,36 ± 0,13) і в 2-а підгрупі, при стимуляції овуляції КЦ (2,21 ± 0,11) у порівнянні з 1-ю (контрольною) групою (1,64 ± 0,20). Застосування NO сприяло нормалізації рівня цього показника у 2-б (1,79 ± 0,24) і 2-в (1,70 ± 0,22) підгрупах, що вірогідно не відрізнялося від контрольної групи здорових пацієнток (Р>0,05).

За даними наших досліджень, вміст В-лімфоцитів у відсоткому й абсолютному вираженні у пацієнток з ановуляцією й НЛФ у природному циклі (20,8 ± 3,0 %; 373 ± 24) і циклі стимуляції овуляції КЦ (17,8 ±1,2 %; 328 ± 11) був вищим (Р<0,05) у порівнянні з 1-ю (10,80 ± 0,91 %; 217 ± 13) групою. Застосування NO в пацієнток 2-б (11,7 ± 1,3 %; 242 ± 15) і 2-в (12,0 ± 1,8 %; 237 ± 26) підгруп сприяло вірогідному (Р<0,05) зниженню рівня В-лімфоцитів у порівнянні з 2-ю групою до лікування (20,8 ± 3,0 %; 373 ± 24) і 2-а (17,8 ± 1,2 %; 328 ± 11) підгрупою, завдяки чому величини даних показників 2-б і 2-в підгруп наблизилися до рівня даних 1-ї (контрольної) групи й не відрізнялися між собою.

Рівні IgА, IgМ вірогідних розбіжностей не мали у всіх досліджуваних групах і підгрупах. Вміст IgG в 2-й (19,2 ± 2,4 г/л) групі до лікування був вищим (Р<0,05) в порівнянні з 1-ю групою (14,1 ± 1,9 г/л) здорових жінок. На фоні стимуляції овуляції в усіх підгрупах: 2-а (15,2 ± 1,1 г/л), 2-б (14,8 ± 1,7 г/л) і 2-в (16,2 ± 2,0 г/л) вміст IgG практично був однаковим (Р>0,05) і мало відрізнявся від даних 1-ї (контрольної) групи (14,1 ± 1,9 г/л).

Терапія ендокринного безпліддя NO окремо і в комплексі із КЦ нормалізує імунологічний статус пацієнток із НЛФ і ановуляцією, має виражену імуномодулювальну дію. Усі пацієнтки, які проходили сеанси терапії NO, відзначали значне поліпшення самопочуття, сну й апетиту.

Таблиця 3 Вміст лейкоцитів, лімфоцитів і їх субпопуляцій, IgА, IgМ, IgG у сироватці крові обстежених пацієнток

Показник	Група	Підгрупа
	№1 (контроль)	№2	№ 2-а	№ 2-б	№ 2-в
Лейкоцити, тис.	4,8±1,6	4,6±1,7	4,3±0,8	5,0±0,7	5,5±0,5
Лімфоцити, %/ абс. число	29,80±4,81/ 1717±127	31,90±5,12/ 1752±146	28,40±2,06/ 1561±68	28,6±0,8/ 1691±58	27,60±1,16/ 1772±56
Т-лімфоцити, %/ абс. число	63,4±2,9/ 1093±44	51,5±1,7*/ 906±29*	54,5±1,7*/ 803±27*	55,2±2,3*/ 961±32*	57,3±2,5* **/ 948±39*
Т-хелпери, %	28,5±1,7	31,2±2,2	31,2±2,2	30,4±1,5	29,2±1,9
Т-супресори,%	17,30±1,04	13,2±1,6*	14,1±1,2*	16,9±1,2**	17,1±1,8**
Tx/Ts	1,64±0,20	2,36±0,13*	2,21±0,11*	1,79±0,24**	1,70±0,22**°
NK-клітини, %	6,7±0,7	12,60±1,15*	11,30±0,26*	9,9±0,8* **°	7,30±1,32**
В-лімфоцити, %/ абс. число	10,80±0,91/ 217±13	20,8±3,0*/ 373±24*	17,8±1,2*/ 328±11*	11,7±1,3**°/ 242±15** °	12,0±1,8**°/ 237±26** °00
IgА, г/л	1,28±0,41	0,97±0,24	0,96±0,38	1,18±0,25	1,12±0,16
IgМ, г/л	14,1±0,9	19,2±2,4*	15,2±1,1**	14,8±1,7**	16,2±2,0
IgG, г/л	1,38±0,22	1,60±0,25	1,52±0,08	1,42±0,17	1,46±0,41

Примітка. * - Р<0,05 у порівнянні з 1-ю (контрольною) групою; ** - Р<0,05 у порівнянні з 2-ю групою; ° - Р<0,05 у порівнянні з 2-а підгрупою; 00- Р<0,05 у порівнянні з 2б підгрупою.

Практичне застосування запропонованого методу стимуляції овуляції КЦ у комплексі з NO сприяло корекції гормонально-імунологічного стану організму і дозволило підвищити відсоток настання овуляції у жінок з ановуляціями та НЛФ у 2-а підгрупі - в 1,14 разу, у 2-б підгрупі - в 2,2 разу, у пацієнток 2-в підгрупі - в 3,1 разу.

Вагітність настала в 9 (30,0 %) пацієнток 2-в підгрупи, що було (Р<0,05) частіше в 2,2 разу в порівнянні з пацієнтками 2-а (4 жінки - 13,3 %) і 2-б в 4,5 разу більше (2 жінки - 6,6 %) обох підгруп. Завдяки запропонованому поєднаному методу стимуляції овуляції у 2-в підгрупі відсоток переривання вагітності (11,1 %) був нижче в 2,2 рази в порівнянні з 2-а підгрупою пацієнток (25 %) і в 4,5 разу нижче в порівнянні з 2-б (50 %) підгрупою.

У пацієнток 2-в підгрупи вагітність закінчилася пологами у 8 жінок, що було (Р<0,05) в 1,8 разу вище в порівнянні з пацієнтками 2-а підгрупи і в 1,7 разу більше, ніж у 2-б підгрупі.

Більш високі рівні показників настання вагітності були у 2-в підгрупі, що вірогідно пов'язано з корекцією гормонально-імунологічного статусу пацієнток з ендокринним безпліддям при лікуванні NO у комплексі з КЦ. Результати досліджень пацієнток 2-б підгрупи, де терапію NO проводили ізольовано, також підтверджують здатність NO стимулювати зростання ендометрія та вироблення ендогенних гормонів, що сприятиме лікуванню ендокринної безплідності.

Таким чином, стимуляція овуляції КЦ у комплексі з терапією NO сприяє нормалізації гормональних та імунологічних величин ряду показників гомеостазу, підвищенню ефективності лікування жіночого ендокринного безпліддя.

Висновки

У дисертаційній роботі вивчено патогенетичні основи ендокринного безпліддя, представлено рівні основних показників імунологічного й гормонального статусу пацієнток при даній патології, порушення фолікулоутворюючої функції яєчників і росту ендометрія, виявлений кореляційний взаємозв'язок між дисбалансом в ендокринній та імунній системах, запропоновано нове рішення наукового завдання з розробкою комплексного методу лікування ендокринного безпліддя на основі внутріпіхвового застосування NO та КЦ.

1. Відповідно до результатів експериментальних досліджень доведено, що NO нормалізує стан репродуктивної системи тварин шляхом рефлекторної стимуляції гормональної функції, вироблення гонадотропних та інших гормонів, а також сприяє дозріванню фолікулів та овуляції. Визначено дозові параметри для терапевтичного застосування піхвових зрошень NO в клініці з метою одержання оптимального ефекту трансформації ендометрія та стимуляції овуляції.

2. Отримані дані про фолікулоутворюючу функцію яєчників, трансформацію ендометрія, гормональний та імунологічний статус пацієнток з ендокринним безпліддям в природному циклі. Вказують, що в жінок з ендокринним безпліддям має місце порушення фолікулоутворюючої функції яєчників у вигляді ановуляції та НЛФ; ендометрій, за даними УЗД, до середини стадії секреції характеризується недостатньою товщиною, відсутністю у 90,0 % випадків секреторної трансформації.

3. Визначені кореляційні взаємозв'язки між ендокринним та імунологічним статусом пацієнток з ановуляцією і НЛФ у природному циклі. Демонструють, що параметри ЛГ і IgG зв'язані зворотною кореляційною залежністю (r=-0,49), рівень естрадіолу зворотно корелює з рівнем Т-лімфоцитів (r=-0,36), В-лімфоцитів (r=-0,40), IgG (r=-0,33) і прямо корелює з коефіцієнтом Т-хелпери/Т-супресори (r=0,41); рівень прогестерону прямо корелює з рівнем Т-супресорів (r=0,42), зворотно корелює з рівнем NK-клітин (r=-0,33).

4. Досліджений вплив інтравагінально застосовуваного NO у поєднанні із КЦ та ізольовано на фолікулоутворюючу функцію яєчників свідчить що найбільший відсоток овуляції спостерігався при комбінованому лікуванні NO та КЦ (53,2 %) у порівнянні з ізольованим застосуванням КЦ (46,6 %) і терапією NO (23,3 %). Розроблено комплексну схему лікування жінок з ендокринною формою безплідності за допомогою піхвових зрошень NO ізольовано й у поєднанні із КЦ, з огляду на індивідуальні особливості їх гормональної та імунної систем.

5. При стимуляції овуляції КЦ відзначається відставання приросту товщини ендометрія до середини стадії секреції. Стимуляція овуляції КЦ у комплексі з NO, а також при ізольованому застосуванні NO нормалізує товщину ендометрія у періовуляторному періоді до рівня здорових жінок контрольної групи.

6. Стимуляція овуляції КЦ у комплексі з NO сприяє більшою мірою виробленню ендогенних гормонів, що проявляється вірогідно більшими рівнями ЛГ, естрадіолу, прогестерону в порівнянні з групою стимуляції овуляції КЦ і групою ізольованого використання NO.

7. При стимуляції овуляції роздільним застосуванням КЦ і NO у пацієнток з ендокринною безплідністю відбувається збільшення вмісту Т-супресорів (17,1 ± 1,8 %), зниження коефіцієнта Т-хелпери/Т-супресори (1,70 ± 0,22), вмісту NK-клітин (7,30 ± 1,32 %), В-лімфоцитів (12,0 ± 1,8 %), спостерігається зниження рівня IgG (16,2 ± 2,0) та збільшення вмісту Т-лімфоцитів (57,3 ± 2,5 %). Завдяки запропонованому методу стимуляції овуляції КЦ у комплексі з терапією оксидом азоту величини вмісту Т-супресорів, NK-клітин, В-лімфоцитів, IgG, коефіцієнт Т-хелпери/Т-супресори стали практично близькими до даних контрольної групи здорових жінок.

8. У результаті застосування запропонованого методу стимуляції овуляції КЦ у комплексі з NO у пацієнток з ановуляцією та НЛФ відсоток настання вагітності вдалося істотно збільшити- з 13,3 % до 30,0 %, відсоток переривання вагітності знизити з 25,0 % до 11,1 % , у порівнянні із групою пацієнток, де стимуляція проводилась тільки КЦ або NO.

Практичні рекомендації

1. У жінок із ендокринним безпліддям, у комплексі клінічної діагностики, а також у циклах застосування індукторів овуляції належить включати ультразвукове дослідження динаміки розвитку фолікулів, ендометрія, пофазне визначення гормонів сироватки крові, вивчення імунного статусу.

2. Для нормалізації фолікулоутворюючої функції яєчників, стану ендометрія, корекції гормональних порушень, порушень у системній ланці Т- і В-лімфоцитів, рівня NK-клітин, IgG у пацієнток з ендокринним безпліддям показана стимуляція овуляції КЦ по 50 мг 2 рази на день із 5-го по 9-й день циклу в комплексі з піхвовими зрошеннями NO.

3. Зрошення піхви газоподібним NO проводяться на 5, 7, 9 і 11-й дні циклу за допомогою спеціального піхвового наконечника, з'єднаного з апаратом «Плазон». Наконечник вводиться в піхву перпендикулярно поверхні заднього склепіння, зрошення триває 10 хвилин.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Загребельная И.В. Экспериментальное обоснование применения оксида азота для лечения ендокринного бесплодия / Грищенко В.И., Кузьмина И.Ю., Загребельная И.В. // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского - Симферополь, 2008. - Т. 144, ч. III. - С. 61-64. (Дисертантом проведений експеримент на тваринах для підтвердження ефективності застосування оксиду азоту для лікування ендокринної неплідності).

2. Загребельная И.В. Состояние гипофизарно-яичниковой системы у женщин с эндокринным бесплодием на фоне лечения оксидом азота / Грищенко В.И., Загребельная И.В., Кузьмина И.Ю. //Труды Крымского гос. мед. у-та им. С.И. Георгиевского, 2009.- Т. 145, ч. Ш. - С. 39-41. (Дисертантом проведені дослідження про стан гіпофізарно-яєчникової системи у жінок з ендокринною формою безпліддя при лікуванні оксидом азоту).

3. Загребельна І.В. Використання оксиду азоту для стимуляції овуляції й нормалізації структури ендометрія при терапії ендокринної безплідності /Загребельна І.В., Кузьміна І.Ю.//Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2010.- №1.- С 58-60. (Дисертантом проаналізований клінічний матеріал щодо змінення структури ендометрія та нормалізації зростання фолікулів під впливом терапії оксидом азоту).

4. Загребельная И.В. Применение оксида азота в медицинской практике Загребельная И.В. // Международный медицинский журнал.- 2009.- №4. - С.100-104. (Дисертантом наведені літературні дані щодо використання оксиду азоту у медичній практиці).

5. Загребельная И.В. Современные аспекты патогенеза и лечения эндокринного бесплодия /Загребельная И.В. // Международный медицинский журнал.- 2010. - №1.- С. 55-59. (Дисертантом наведені сучасні дані щодо патогенезу та лікування ендокринного безпліддя).

6.Патент на корисну модель. № 33286 U Україна. МПК, СО 1 В 21/20, СО 1В 21/36. (Україна). Спосіб лікування ендокринного безпліддя /Грищенко В.І., Загребельна І.В. //Опубл. 10.06.2008, Бюл. №11, 2008. (Запатентований новий метод лікування ендокринного безпліддя за допомогою оксиду азоту).

7. Загребельная И.В. Состояние гормонального статуса у больных с СПКЯ на фоне лечения оксидом азота /Грищенко В.И., Кузьмина И.Ю., Загребельная И.В., Грищенко Н.Г. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2008.- С. 266-270. (Дисертантом досліджені зміни гормонального статусу жінок з ендокринним безпліддям при використанні оксиду азота).

8. Загребельная И.В. Синдром поликистозных яичников как причина эндокринного бесплодия / Грищенко В.И, Грищенко Н.Г., Загребельная И.В., Абузайд С.С., Лупояд В.С. //Медицинские аспекты здоровья женщины.- 2010. - №1. - С. 5-12. (Дисертантом наведені дані щодо лікування ендокринного безпліддя на фоні СПКЯ).

9. Загребельная И.В. Применение газообразного оксида азота в комплексной терапии эндокринного бесплодия /Грищенко В.И., Загребельная И.В., Кузьмина И.Ю. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2009. - С. 178-181. (Дисертантом досліджені зміни ендокринного статусу жінок при лікуванні оксидом азоту).

10. Zagrebelnaja I. Oxide of nitrogen in treatment endocrine sterility / Zagrebelnaja I. // 1-st International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors. - Kharkiv, Ukraine. - 2008. - Р. 52-54. (Дисертантом вивчено аспекти застосування оксиду азота при лікуванні ендокринного безпліддя).

11. Загребельная И.В. Опыт использования аппарата «Плазон» для стимуляции овуляции при ановуляторном бесплодии / Тугай Н.В., Загребельная И.В., Котлик Ю.А. //Зб. тез конф. «Медицина третього тисячоліття», Харків, 2008. - С. 108- 109.(Дисертантом запропонован метод стимуляції овуляції за допомогою апарату «Плазон»).

12. Загребельная И.В. Состояние иммунного статуса у женщин с эндокринной формой бесплодия на фоне СПКЯ / Загребельная И.В., Кузьмина И.Ю. // Зб. тез конф. «Медицина третього тисячоліття», Харків, 2009. - С. 64-65. (Дисертантом вивчений імунний статус жінок з ендокринною формою безпліддя).

13. Загребельная И.В. Лечение эндокринного бесплодия при помощи оксида азота у женин с недостаточностью лютеиновой фазы и ановуляциями / Загребельная И.В. //Зб. тез конф. «Медицина третього тисячоліття», Харків, 2010. - С. 97-98. (Дисертантом запропонований метод лікування жінок з недостатністю лютеінової фази та ановуляцією за допомогою оксиду азота).

14. Загребельная И.В. Комплексный анализ корреляционных взаимосвязей гормонального и иммунологического статуса у пациенток с эндокринной формой бесплодия /Загребельная И.В. // Зб. тез Всеукраїнської науково-практичної конф. «Внесок молодих спеціалістів в розвиток науки і практики», Харків, 2010. - С. 11. (Дисертантом проведений кореляційний аналіз між гормональним та імунним статусом у пацієнток з ендокринним безпліддям).

Анотація

Загребельна І.В. Особливості патогенезу ендокринного безпліддя та негормональні методи його лікування (клініко-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена вивченню питань патогенезу ендокринного безпліддя й розробці нового методу його лікування за допомогою оксиду азоту. Визначено величини основних показників імунологічного та гормонального статусу пацієнток з даною патологією, виявлено кореляційний взаємозв'язок між дисбалансом в ендокринній та імунній системах.

У роботі застосовані клініко-лабораторні, імунологічні, гормональні, інструментальні, експериментальні й статистичні методи.

Мета дослідження полягає в клініко-експериментальному обґрунтуванні й використанні в клінічній практиці нового комплексного методу терапії ендокринного безпліддя із застосуванням NO й кломіфенцитрат (КЦ) у пацієнток з ановуляцією та недостатністю лютеїнової фази (НЛФ).

Проведені експериментальні дослідження показали, що NO приводить до стимуляції морфофункціонального стану репродуктивних органів самиць кролиць і нормалізує активність статевих і стероїдних гормонів. Стимуляція овуляції КЦ у комплексі з оксидом азоту, а також при ізольованому застосуванні NO нормалізує товщину ендометрія в періовуляторному періоді до рівня здорових жінок. Показано, що застосування КЦ у комплексі з NO у пацієнток з ановуляціями і НЛФ мають переваги в порівнянні з роздільним їх застосуванням. Отримані дані про вплив NO на ріст і розвиток фолікула, стан ендометрія, гормональні та імунологічні параметри дозволили розробити й обґрунтувати новий підхід до терапії жінок з ендокринною формою безплідності. Запропоновано нове рішення наукового завдання з розробкою комплексного методу лікування ендокринного безпліддя на основі внутріпіхвового застосування оксиду азоту та кломіфенцитрату.

Ключові слова: ендокринна безплідність, оксид азоту, стимуляція овуляції, лікування.

Аннотация

Загребельная И.В. Особенности патогенеза эндокринного безплодия и негормональные методы его лечения (клинико-экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена изучению вопросов патогенеза эндокринного бесплодия и разработке нового метода его лечения при помощи оксида азота. Определены величины основных показателей иммунологического и гормонального статуса пациенток с данной патологией, выявлена корреляционная взаимосвязь между дисбалансом в их эндокринной и иммунной системах.

В работе использованы клинико-лабораторные, иммунологические, гормональные, инструментальные, экспериментальные и статистические методы.

Цель исследования заключается в клинико-экспериментальном обосновании и применении в клинической практике нового комплексного метода терапии эндокринного бесплодия с применением оксида азота и КЦ у пациенток с ановуляцией и недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ).

Проведенные экспериментальные исследования показали, что NO приводит к стимуляции морфофункционального состояния репродуктивных органов старых самок крольчих и нормализует активность половых и стероидных гормонов. Оксид азота является фактором, восстанавливающим угасающую вследствие возрастных изменений репродуктивную функцию, и может быть применен в клинической практике для лечения женского эндокринного бесплодия.

Автором разработана методика проведения терапии газообразным оксидом азота у пациенток с эндокринным бесплодием ( Патент на изобретение «Спосіб лікування ендокринного безпліддя», № 33286, В.І. Грищенко, І.В. Загребельна, 2008). Показано, что у женщин с эндокринным бесплодием имеют место нарушения фолликулообразующей функции яичников в виде ановуляции и НЛФ; эндометрий, по данным УЗИ, к середине стадии секреции характеризуется недостаточной толщиной, отсутствием в 90,0 % случаев секреторной трансформации. Стимуляция овуляции кломифенцитратом ( КЦ ) в комплексе с оксидом азота, а также при изолированном применении оксида азота, нормализует толщину эндометрия в периовуляторном периоде до уровня здоровых женщин и способствует дозреванию фолликулов и полноценной овуляции.

Выявлены корреляционные взаимосвязи между эндокринным и иммунным статусом пациенток с ановуляцией и НЛФ в естественном цикле. Показано, что параметры ЛГ и IgG связаны обратной корреляционной зависимостью, уровень эстрадиола обратно коррелирует с уровнем Т-лимфоцитов, В-лимфоцитов, IgG и прямо коррелирует с коэффициентом Т-хелперы/Т-супрессоры; уровень прогестерона прямо коррелирует с уровнем Т-супрессоров, обратно коррелирует с уровнем NK-клеток.

Показано, что применение КЦ в комплексе с оксидом азота у пациенток с ановуляциями и НЛФ имеет преимущества по сравнению с их раздельным применением.

Полученные данные о влиянии оксида азота на рост и развитие фолликула, состояние эндометрия, гормональные и иммунологические параметры позволили разработать и обосновать новый подход к терапии женщин с эндокринной формой бесплодия. В результате применения предложенного метода стимуляции овуляции КЦ в комплексе с оксидом азота у пациенток с ановуляциями и НЛФ процент наступления беременности удалось существенно увеличить - с 13,3 % до 30,0 %, процент прерывания беременности снизить с 25,0 % до 11,1 % по сравнению с группой стимуляции только КЦ. На фоне изолированной терапии оксидом азота процент наступления беременности (6,6 %) был значительно ниже как в сравнении с группой стимуляции только КЦ, так и в сравнении с группой комбинированного лечения КЦ с оксидом азота. Предложено новое решение научной задачи с разработкой комплексного метода лечения эндокринного бесплодия на основе внутривлагалищного применения оксида азота и кломифенцитрата.

Ключевые слова: эндокринное бесплодие, оксид азота, стимуляция овуляции, лечение.

...