Клініко-параклінічна характеристика залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку та оптимізація методів лікування

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

14.01.10 - Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-параклінічна характеристика залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку та оптимізація методів лікування

Переста Маріанна Іванівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ВДНЗУ Ужгородський національний університет

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Горленко О.М., Ужгородський національний університет, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

Волосовець Олександр Петрович, доктор медичних наук, професор, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №2

Омельченко Людмила Іванівна, доктор медичних наук, , ДУ«Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», завідувач відділення захворювань сполучної тканини у дітей

Захист відбудеться 17.06. 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23-25/10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий 16.05.2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор А.Я. Кузьменко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема анемії у немовлят та дітей раннього віку викликає інтерес у широкого кола фахівців, що пояснюється її значним розповсюдженням і вагомим впливом на стан здоров'я дитячого населення (Майданник В.Г., Глєбова Л.П.2008)[12, 166]. Згідно даними ВООЗ, в середньому, у структурі всіх анемій питома вага залізодефіцитної анемії (ЗДА) становить 80-90%, гемолітичних анемій (ГА) - 8-11%, мегалобластних - 1,5-5%, незначну частину становлять апластичні анемії та анемії, що входять в структуру мієлодиспластичного синдрому (Гусева С.А., Вознюк В.П., Дубкова А.Г., Ткаченко С.К.)[175, 158]. Експертами ВООЗ залізодефіцитна анемія була віднесена до третьої за важливістю серед хвороб, пов'язаних з дефіцитом харчування і є однією з провідних причин розладів здоров'я, створює несприятливий «преморбідний» фон перш за все у дітей раннього віку, підвищує ризик смерті при інфекційній та соматичній патологіях. Тривалий дефіцит заліза призводить до затримки фізичного, нервово-психічного, психомоторного розвитку, спричиняє збіднення емоційної сфери з переважанням поганого настрою, сприяє затримці статевого розвитку, викликає синдром хронічної втоми, впливає на імунний статус, дискоординує роботу ендокринних залоз та нервової системи, погіршує роботу травного каналу, серцево-судинної системи.

Основними напрямами корекції дефіцитних станів, в тому числі і дефіциту заліза в організмі є: немедикаментозний - дієтична корекція, за допомогою харчових продуктів та спеціальних сумішей з підвищеним вмістом заліза, та фармакологічна - призначення препаратів заліза (Казакова Л.М., Соломагина Г.А., Бисярина В.П., Кудрин, А.В. Гусева С.А., Вознюк В.П.)[15, 63, 165, 167, 202]. Питання безпечності і ефективності феротерапії до сих пір залишаються актуальними, оскільки препарати заліза відомі своїми побічними ефектами, що часто виникають, не завжди задовільною переносимістю, внаслідок чого строки лікування ЗДА, а тим більше латентного дефіциту заліза, не завжди відповідають стандарту (Казюкова Т.В., Самсыгина Г.А.,Майданик В.Г.)[12, 166, 185]. Серед побічних ефектів препаратів, основу яких складають солі двовалентного заліза, відмічаються фарбування емалі зубів і, навіть, слизової оболонки ясен, нудота, закрепи, блювота, діарея (Круглов Д.С.)[260].

Інтенсивний розвиток в останнє десятиріччя фітотерапії, розширення діапазону наукових пошуків щодо вивчення властивостей лікарських засобів рослинного походження, зумовлений такими перевагами фітопрепаратів, як: широкий спектр фармакологічної активності, достатньо висока терапевтична ефективність, мінімальна небезпечність ятрогенії при їх використанні, що дозволяє застосувати ці препарати для лікування і профілактики різних захворювань у дітей, а в ряді випадків, навіть, в якості повноцінної заміни синтетичних фармакологічних засобів. За висновком експертів ВООЗ, 75% усіх хворих повинні лікуватися тільки засобами рослинного походження, які мають при широкому спектрі меншу побічну дію, характеризуються поступово зростаючою терапевтичною дією з м'яким і помірним ефектом. Для корекції залізодефіцитної анемії фітозбори складаються таким чином, щоб мати багасторонній вплив на організм дитини, а саме: впливати на шлунково-кишковий тракт з метою поліпшення його функціонального стану і підвищення утилізації заліза, на клітинний обмін - посилення синтезу гемоглобіну під впливом вітамінів і біологічних стимуляторів, усувати, або зменшувати ускладнення залізодефіцитної анемії, перш за все внаслідок гіпоксії органів і тканин. Доцільність фітотерапії в лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей зумовлена також можливістю при оптимальному складі фітопрепаратів використовувати різноманітність біологічно активних речовин лікарських рослин з метою сприятливого впливу на різні органи і системи дитячого організму та імунну систему дитини.(Довженок Н.А.Курагин В.А.)[269, 291].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб Ужгородського національного університету і є фрагментом комплексної державної бюджетної теми «Екзо- та ендоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз та шляхи його корекції» ДБ 630 (Державний реєстраційний №0105U007683).

Мета роботи: підвищення ефективності лікування залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дітей раннього віку шляхом додаткового призначення засобів рослинного походження та їх поєднаного застосування з препаратами заліза, а також розробка лікувально-профілактичних схем і практичних рекомендацій щодо застосування фітотерапії в схемах корекції ЗДА у дітей.

Задачі дослідження: залізодефіцитний анемія клінічний

Вивчити анте- та постнатальні фактори ризику виникнення залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку та особливості її клінічного перебігу.

Провести загальноприйняте клінічне та лабораторне обстеження, визначення окремих показників обміну речовин - білкового, пігментного, електролітного та дослідження в крові рівнів окремих гормонів, імуноглобулінів, інтерлейкінів у дітей із залізодефіцитною анемією.

Визначити ефективність додаткового застосування вітамінного фіточаю в комплексному лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку. Провести порівняльну характеристику показників різних ланок гомеостазу дітей під впливом феротерапії, фітотерапії та комплексного методу лікування ЗДА (поєднаної фіто- та феротерапії).

Вивчити віддалені результати проведеного лікування за показниками стану здоров'я дітей.

Розробити та впровадити в практику охорони здоров'я дітей раннього віку ефективні схеми лікування анемії з використанням фітопрепаратів.

Об'єкт дослідження: залізодефіцитна анемія немовлят та дітей віком 6 міс - 18 місяців, що народились і постійно мешкають в регіонах ендемічних по дефіциту йоду (Закарпатська область).

Предмет дослідження: показники обміну речовин (білкового, пігментного, мінерального), стан імунітету у дітей раннього віку, хворих на залізодефіцитну анемію і динаміка їх під впливом феротерапії, фітотерапії та комплексного методу лікування ЗДА (поєднаної фіто- та феротерапії).

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, імуноферментні, фотометричні, атомно-абсорбційні та математично-статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексного клінічного та лабораторного обстеження дітей раннього віку, хворих на залізодефіцитну анемію, уточнено фактори ризику її розвитку; встановлено, що виникненню ЗДА сприяють обтяжений прееклампсією перебіг вагітності у матері, негативний вплив соціального фактору (неповна сімґя, низький сімейний прибуток, народження в багатодітній сім'ї, особливо при малих інтервалах між повторними вагітностями), невідповідність харчування функціональним потребам дитячого організму у вигляді раннього штучного вигодовування, часті ГРВІ.

Вперше доведено, що при ЗДА легкого ступеня у дітей раннього віку, котрі народились і постійно мешкають в ендемічному регіоні по дефіциту йоду (Закарпаття) спостерігається порушення психоемоційного і фізичного розвитку (дисгармонійність розвитку та зниження маси тіла), що супроводжується гіпопротеїнемією, гіпокальціємією, дисбалансом мікроелементів в крові та субклінічними змінами гіпофіз-тиреоїдної системи. Показано, що з метаболічними та гормональними зрушеннями в організмі дитини при ЗДА легкого ступеня виявляються зміни цитокінового статусу з тенденцією до підвищення рівня прозапальних цитокінів і зменшення вмісту протизапальних цитокінів в крові.

Доведена також наявність корелятивних зв'язків між виявленими змінами в обміні речовин, в гормональному та імунному статусах з дефіцитом заліза та розвитком залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку.

З урахуванням установлених метаболічних, гормональних та імунних порушень обґрунтована і доведена ефективність комбінованої терапії ЗДА у дітей раннього віку препаратами тривалентного заліза в поєднанні з фіточаєм вітамінним, що сприяє більш виразній стабілізації показників гомеостазу в організмі дитини у порівнянні з монотерапією препаратами заліза. Показана можливість профілактичного застосування фіточаю фруктового вітамінного.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено алгоритм діагностики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, що полягає в урахуванні факторів ризику її розвитку та в раціональному поєднанні клінічних і біохімічних методів обстеження.

Запропоновано удосконалений комплекс лікування залізодефіцитної анемії легкого ступеня у дітей раннього віку, який включає препарати тривалентного заліза з додатковим призначенням фітотерапії у вигляді чаю фруктового вітамінного.

Для попередження виникнення залізодефіцитної анемії дітям старше шести місяців рекомендовано застосування фіто чаю фруктового вітамінного протягом одного місяця, що зменшує ризик розвитку полі дефіцитних станів та підвищує ефективність профілактики ЗДА.

Впровадження результатів досліджень в практику. Отримані результати дослідження впроваджені в діагностично-лікувальний процес МДКЛ м. Ужгорода. , ОКДЛ м.Мукачево, ОБД м.Свалява. Розроблені схеми дозволяють максимально безпечно застосовувати їх для корекції порушень мінерального гомеостазу при певних варіантах анемічного синдрому в амбулаторних умовах .

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на медичному факультеті Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, особисто узагальнила спеціальну літературу стосовно залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, визначила мету та задачі дослідження, розробила його методологію. Забезпечила організацію та проведення клініко-лабораторного обстеження дітей раннього віку, самостійно проводила фізикальне обстеження пацієнтів, проводила клінічні спостереження в динаміці, опрацьовувала медичну документацію. Самостійно виконана статистична обробка та математичний аналіз отриманих результатів досліджень, проведено аналіз та узагальнення одержаних даних, написані всі розділи дисертації. Автором сформулювані основні положення роботи та висновки.

Автором розроблено та науково обґрунтовано практичні рекомендації по впровадженню запропонованих лікувальних схем та реалізовано їх впровадження в роботу медичних закладів охорони здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації викладені та обгрунтовані на третій науково-практичній конференції «Проблемні питання лікування дітей» 12-14 квітня 2007 року, м. Київ та на двох обласних науково-практичних семінарах педіатрів Закарпатської області,а також на трьох щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету УжНУ 2006-2009 рр., м. Ужгород.

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 7 наукових праць, з них 4 журнальних статей у наукових фахових виданнях України, 3 тези доповіді конференції у співавторстві.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 183 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (399 одиниці), котрий займає 34 сторінки. Дисертація містить 35 таблиць, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Об'єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань протягом 2006-2008 років нами було обстежено 329 дітей віком 6-18 міс., мешканців м. Ужгорода, та Закарпатської області, які знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в міській дитячій лікарні м.Ужгорода, та дитячих закладів Закарпатської області, з яких було відібрано для проведення дослідження 90 дітей (16 дітей народилися недоношеними, 22-є народилися від 4-х і вище повторних вагітностей, що закінчилися пологами), котрим в результаті проведення профілактичних оглядів декретованих груп дитячого населення, клінічного обстеження та моніторінгу загальноклінічних аналізів периферійної крові було встановлено клінічний діагноз ЗДА легкого ступеня важкості. Проводилось клініко-лабораторне обстеження дітей, вивчення медичної документації(ф-112 У, ф-003/0).

Оцінка фізичного розвитку проводилася шляхом визначення антропометричних показників: маси тіла, довжини тіла, окружності голови і окружності грудної клітки та порівняння їх з нормативними показниками для даного віку. Для оцінки індивідуального фізичного розвитку дітей використовувалися нормативні непараметричні (центильні) таблиці та емпіричні формули.

Всім дітям проводилися: загальний аналіз крові з визначенням вмісту гемоглобіну, підрахуванням еритроцитів після забарвлення мазків автоматичним лічильником за допомогою апарату гемоглобінометру; біохімічний аналіз крові - визначення загального білку по біуретовій реакції, білкових фракцій методом електрофорезу на папері; загального білірубіну і його фракцій колориметричним діазометодом. Крім цього у хворих на ЗДА визначали показники гіпофіз-тиреоїдної системи (вміст гормонів Т3, Т4, ТТГ та СТГ в крові), показники гуморального імунітету (вміст цитокінів та інтерферонів в крові), вміст мікроелементів в сироватці крові та сечі досліджували фотометричним та атомно-абсорбційним методами. Вміст гормонів гіпофізу та щитоподібної залози вивчався шляхом імуноферментного аналізу (ІФА, в європейській науковій літературі ELISA), на приладі Уніплан-2000, версія 1.10 з використанням тест-систем фірми «Хема-медіка» місто Москва, РФ (соматотропний гормон, СТГ); тест-системи фірми «Алкор-Біо» місто Санкт-Петербург, РФ (тиреотропний гормон, ТТГ); тест-системи фірми «Алкор-Біо» місто Санкт-Петербург, РФ (трийодтиронін, Т3); тест-системи фірми «Алкор-Біо» місто Санкт-Петербург, РФ (тироксин, Т4). Цитокіни сиворотки крові досліджували методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-системи фірми «Вектор-Бест» місто Нижній Новгород, РФ.

Отримані дані опрацьовані за загальноприйнятими методами математичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента і кореляційного аналізу. Результати досліджували за допомогою програм MS Excel 2007 та Statistica 6.0.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Аналіз даних анамнезу та клінічного обстеження дітей показав, що тільки 14 (15,56±3,83%) дітей із ЗДА були від 1-их пологів, натомість 22 дітей (24,44%±3,82%) були народжені від 4-х і вище пологів, що поряд з біологічними факторами не дозволяє виключати в певній мірі вплив соціального фактору на розвиток ЗДА у досліджуваного контингенту хворих. З анамнестичних відомостей серед матерів обстежених хворих звертає на себе увагу поширеність даних про перенесені прееклампсії (І і ІІ половини вагітності) у 25 випадках (38,89±5,14%), тривала жовтяниця у дітей в періоді новонародженості -17 випадків (18,89±4,13%), недоношеними народилися 16 дітей (17,78±4,03%).

Клінічне обстеження дітей показало, що найбільш поширеними презентативними ознаками залізодефіцитної анемії у досліджуваного контингента дітей були блідість шкіри - 22 дітей (24,44±4,53%), неспокій, дратівливість - 12 дітей (13,33±3,58%), психоемоційні розлади - 16 дітей (17,78±4,03%), порушення апетиту - 17 дітей (16,89±4,03%), тахікардія - 22 дітей (24,44±4,53%).

У 12 дітей (13,33±3,58%) спостерігалось помірне зниження м'язового тонусу, слабовиражені деформації черепа та інших відділів скелету рахітичного характеру. Встановлено, що у дітей з анемією легкого ступеня у 16,89±4,03% випадків спостерігається дисгармонійний фізичний розвиток, зниження маси тіла та порушення з боку психоемоційної сфери у 17,78±4,04% випадків, оцінювалися щоденне число важких нападів крику, його характер, інтенсивність (по шкалі 1-4), число нічних пробуджень, а також епізоди неспокійної поведінки вдень (по шкалі 1-4).

В процесі дослідження оцінювались наявність у дитини певних рухових навичок, відповідність рівня її статокінетичного розвитку вікові, положенням дитини у ліжку, здатністю пересуватися в просторі, характер реакції на оточення., тривалість та характер денного та нічного сну, характер та особливості поведінки.

З метою вивчення впливу різних методів корекції на перебіг ЗДА та удосконалення існуючих лікувальних схем сформовано три стандартизовані за досліджуваними параметрами групи дітей із ЗДА, віком 6 - 18 місяців: 1 група - діти , які отримували: базову терапію препаратами заліза (феротерапія, n=30), розроблену з врахуванням Протоколів (Наказ МООЗ України № 9 від 10.01.2005 "Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Педіатрія"- На виконання спільного наказу Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук України від 11.09.03 № 423/59 та з метою покращання надання медичної допомоги дітям хворих на рахіт, недостатність харчування та залізодефіцитну анемію.) В групу включені діти з рівнем Нв нижче 100 г/л. Призначався препарат Феньюлс-бебі згідно інструкції - в добовій дозі 15 крапель - по 5 крапель 3 рази на добу протягом 1 міс . Враховуючи характер вигодовування немовлят - частково адаптованими сумішами (переважно аліментарний генез анемії), а також вірогідність розвитку полідефіцитного стану у дітей молодшого віку із ЗДА (залізо-, білково-, вітамінодефіцитного стану) крім дієтотерапії з корекцією вмісту в харчуванні протеїнів, призначалися вітаміни С, В1, В6, фолієва кислота;

2 група - діти, які отримували фітопрепарат - чай фруктовий вітамінний, (n=30), Висновок державної санітарно-епідеміологічнї експертизи від 23.01.2009 р, сертифікат №050302-06\2364. Склад фіточаю «фруктовий дитячий вітамінний» (призначається дітям з 6-місячного віку):

яблуко плоди природньо висушені, 45%,буряк червоний коренеплід природньо висушені, 10%,чорниця ягоди природньо висушені, 5%,шипшина плоди природньо висушені 40%

Складові фіточаю мають за мету поповнння вітамінами дитячого організму. У найбільших концентраціях є вміст яблука та шипшини за рахунок високих рівнів вітамінів, буряк червоний входить в меншій концентрації за рахунок послаблюючого ефекту, хоча рівень мікроелементів, вітамінів є високий а також наявна гепатопротекторна дія. Вміст плодів чорниці найнижчий з метою зниження концентрації дубильних речовин. Фіточай можна вживати без призначення лікаря. Схема призначення фіточаю: з 6 місяців - 1 рік 1 пакет залити 100 мл кипятку настоювати 10 хвилин, пити по 30 мл 2 рази в день; з 1 року - 1 пакет залити 100 мл кипятку настоювати 10 хвилин, пити по 50 мл 2 рази в день. Термін застосування 1 місяць;

3 група - діти отримували комбіновану терапію (асоційовану терапію, базову та фітопрепарат) (n=30). Комбінована (асоційована) схема включала одомоментне призначення феротерапії та фітотерапії дітям протягом 1-го місяця. Діти отримували препарат Феньюлс-бебі в вікових дозах та фіточай дитячий фруктовий вітамінний в рекомендованих дозах протягом 1 міс. Заключним етапом дослідження було визначення достовірних відмінностей в ефективності різних схем лікування ЗДА у дітей досліджуваних груп. Контрольну групу складали практично здорові діти (n=30), ідентичні за віком і статтю.

Одними з головних критеріїв підбору адекватної схеми лікування дітей із ЗДА були рівні гемоглобіну та еритроцитів периферійної крові досліджуваного контингенту дітей. Показанням до призначення препаратів заліза є зниження рівня гемоглобіну нижче 100 г\л.

За результатами загальноклінічних лабораторних обстежень у всіх дітей дослідних груп рівень гемоглобіну був знижений і знаходився в межах 90-109 г/л, еритроцити - 2,0 - 3,2 Ч 1012/л , що відповідає діагностичним критеріям ЗДА І - ІІ ступеню. У 5 дітей Нв визначався на рівні

78 г/л. Коливання кольорового показника відмічались в межах 0,75 - 0,9, що свідчить про гіпохромний характер анемії і є характерним для ЗДА. Лейкоцитарна формула всіх дітей відповідала віковим нормативам. Достовірних відмінностей в показниках формули периферійної крові дітей досліджуваних груп виявлено не було. Дані біохімічного обстеження знаходилися в межах референтних величин, що відповідає легкому або середньоважкому ступеню анемії. Показники аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) вказують на відповідність в межах фізіологічної норми активності фермента у паренхіматозних органах. Важливою ланкою гомеостазу є дослідження пігментного обміну у дітей. Відмічалися незначні відхилення у показниках білірубіну та його фракцій, які коливалися в межах референтних величин, що свідчить про однорідність виборки для клінічного дослідження, а також відсутності суттєвих змін в пігментному обміні у дітей. Показники протеїнограми знаходились в межах референтних величин, загальний білок коливався від 66,18 ± 1,28 г/л до 70,61± 1,85 г/л з тенденцією наближення до нижнього рівня, у здорових 74,96± 1,59г/л, що ілюструє тенденцію до гіпоальбумінемії у дітей із ЗДА, статистично достовірних відмінностей вмісту його між групами не відмічалось, але достовірно нижчим за показниками загального білка та вмісту альбуміну у здорових дітей (р< 0,005)

Визначення вмісту макро- та мікроелементів в крові дітей досліджуваних груп показало, що вміст калію 4,03±0,04 мкмоль/л, натрію 126,29±1,52 ммоль/л, фосфору 59,13±17,36 мкг\л, кальцію 1,91±0,06 ммоль/л та хлору 100,67±1,3 ммоль/л дещо нижчий у порівнянні з показниками у здорових дітей: вміст калію 4,8±0,07мкмоль/л, натрію 150,0±0,76 ммоль/л, фосфору 408,78±20,74 мкг\л, кальцію 2,0±0,05ммоль/л та хлору 102,0±3,25ммоль/л, мікроелементів, а саме: заліза 50,82± 4,01 мкг\л, міді 5,26±0,28 мкг\л та йоду 47,0±2,0мкг\л також нижчі у порівнянні з такими показниками у крові здорових дітей. Дослідження мінерального гомеостазу у дітей показало, що при ЗДА 1 ст. спостерігається зниження вмісту кальцію і натрію, а рівень калію варіював в межах референтних величин. Вміст натрію та кальцію в сироватці крові у дітей всіх груп перебував на нижній межі фізіологічної норми відносно показників у здорових дітей, що свідчить про наявність у обстежених дітей полідефіцитного стану і потребує корекції та подальшого вивчення. Рівень натрію у дітей всіх досліджуваних груп був достовірно нижчий, ніж у здорових дітей (р<0,05). Достовірних відмінностей в показниках мінерального складу венозної крові у дітей різних груп виявлено не було.

У всіх групах дітей із ЗДА виявлено зниження вмісту сироваткового заліза 59,09±3,91 мкг/л та міді 5,26±0,28мкг/л у порівнянні з такими показниками у здорових дітей, вміст сироваткового заліза 78,01±3,91 мкг/л та міді 6,64±0,28 мкг/л, незначне зниження вмісту йоду 48,0±2,0 мкг/л та підвищення вмісту цинку 2,62±0,2 мкг/л. При обстеженні мікроелементного складу крові було виявлено пряму кореляційну залежність між рінями заліза та міді сироватки крові (r=0.43), міді та цинку (r=0,54).

За результатами проведених досліджень вміст соматотропного гормону (СТГ) в крові у дітей до початку дослідження був в межах 20,80 ± 1,08-26,30 ± 0,8 мМО/л, що відповідає віковій нормі. Рівень тиреотропного гормону (ТТГ) у всіх досліджуваних груп варіює в межах вікової норми від 2,10 ±0,42 до 3,30±0,43 мкМО/л, вміст трийодтироніну (від 1,53±0,80 до2,03±0,09нмоль/л) є підвищеним за межі верхньої границі, вміст тироксину (від 34,0±2,34 до 49,3±0,26 нмоль/л) є пониженим за межі референтної границі.

Вивчення стану гуморального імунітету показало, що рівень імуноглобуліну А (від 1,0±0,08 до 1,7± 0,04 мг/мл) дещо підвищений і виходить за межі вікової норми. Рівень імуноглобуліну Е (від 40,00 ±1,89 до 44,70±1,06 мг/мл) знаходився в межах вікової норми.

Рівень інтерферону гама у обстежених дітей знаходиться на нижній межі рефетрентного діапазону з тенеденцією до зниження (32,8 ± 0,18 до 38,9 ± 0,74пг/мл).

Проведено дослідження ефективності застосування різних методів лікування. Під впливом проведеного лікування препаратами заліза у більшості дітей зникла слабкість, зменшилася пітливість, покращився сон і апетит, зникла тахікардія, нечистота серцевих тонів, систолічний шум. Дані клінічного обстеження при проведенні фітотерапії до і після лікування свідчать про таку ж позитивну динаміку, але у дітей покращення наступало у дещо віддалені терміни лікування.

Найбільш ефективним за результатами наших спостережень було комплексне лікування препаратами заліза в поєднанні з призначенням фіточаю вітамінного (комплексна терапія).

За даними проведеного дослідження під впливом застосованого лікування у всіх хворих збільшувались кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові та підвищувався кольоровий показник (табл. 1).

Таблиця 1

Показники периферійної крові дітей різних груп спостереження в

динаміці лікування

Показники крові	Стат.показ-ник	Групи дітей, що отримували:
		комплексну терапію	фітотерапію	феротерапію
	n	30	30	30
		до	після	до	після	до	після
Гемоглобін, г/л	M	91,07	117,13*	104,7	121,6*	91,47	113,4*
	±m	1,28	1,0	0,48	2,03	1,02	1,32
	р	< 0,005	< 0,005	< 0,005
Еритроцити, 10 /л	M	2,69	3,75*	3,42	3,84*	2,9	3,65*
	±m	0,09	0,05	0,4	0,05	0,05	0,06
	р	< 0,005	< 0,005	< 0,005
КП	M	0,88	0,96	0,98	0,96	0,87	0,95
	±m	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
	р	> 0,01

Примітка * - зміни достовірні відносно показників до лікування (р < 0,05)

Показники білкового обміну у дітей в динаміці до та після лікування також покращувались. Збільшився вміст загального білка крові при дослідженні та оцінці ефективності різних методів лікування р (< 0,05), що свідчить про позитивний вплив на стан білковосинтезуючої функції печінки після застосованої терапії (табл. 2).

Таблиця 2

Показники загального білка крові дітей різних груп спостереження в

динаміці лікування (M ± m )

Показники		Діти, що отримували:
		феротерапію	фітотерапію	комплексну терапію	здорові
Кількість дітей	n	30	30	30	30
		до	після	до	після	до	після
Заг. білок, г/л		66,18	75,96*	70,61	75,71*	67,07	74,45*	74,96
		1,28	1,02	1,85	1,05	1,45	1,0	1,59

Примітка * - зміни достовірні відносно показників до лікування (р < 0,05)

Дослідження пігментного обміну у дітей показало, що у хворих дітей спостерігається зниження рівня загального білірубіна за рахунок непрямого білірубіна, що свідчить про покращення жовчовидільної функції печінки, особливо при застосуванні у дітей комплексного методу лікування (феро- та фітотерапія), а також монотерапії фіточаєм.

Результати атомно-абсорбційного та фотометричного визначення мікроелементів сироватки крові у обстежених хворих показали достовірне зростання рівнів заліза в сироватці крові при застосуванні всіх видів лікування (рис. 1). Вміст міді в крові при застосуванні фітотерапії та феротерапії також має достовірні позитивні зміни. Вміст йоду в крові достовірно підвищується при застосуванні комплексного методу лікування. За даними нашого дослідження по іншим мікроелементам простежується чітка тенденція до зростання їх вмісту в абсолютних показниках і наближення до показників у здорових дітей. За результатами наших досліджень під впливом проведеного лікування у дітей всіх трьох груп спостереження мало місце підвищення вмісту кальцію та калію в крові (рис. 2), найбільш позитивним був ефект при застосуванні феротерапії у поєднанні з фіточаєм. Вміст натрію та хлору в крові при дослідженні мав тенденцію до варіювання в межах референтних величин.

Fe ( г/л)

Рис. 1 - Показник заліза сироватки крові у здорових дітей та у дітей хворих на ЗДА під впливом різних методів лікування (1, 2, 3 групи)



Рис. 2 Показники вмісту кальцію та калію в крові здорових та хворих на ЗДА дітей при застосуванні у них комплексного методу лікувння

Визначення вмісту в крові гормонів гіпофізу (СТГ, ТТГ) показало, що в процесі лікування постерігається підвищення рівня СТГ у дітей хворих на ЗДА при застосуванні всіх методів лікування у порівнянні із здоровими 26,3±0,89 мМО/л. Вміст в крові соматотропного гормону (СТГ) у дітей, хворих на ЗДА до початку дослідження був у межах 20,8 ±1,08 - 26,0 ±0, 67 мМО/л, що відповідає віковій нормі; після лікування він коливався від 31,27±0,23 до 32,29±0,57мМО/л, тобто збільшився майже в 1,5 рази, але був в межах референтних величин. Вміст тиреотропного гормону (ТТГ) у дитячого контингенту складав до дослідження 2,10 ±0,42 - 3,30±0,43 мкмоль/л, а після закінчення 3,12±0,54 - 3,78 ±0,32мкмоль/л. Найбільш суттевими були результати при застосуванні комплексного лікування.

Гормони щитовидної залози, зокрема трийодтиронін (Т3) до лікування відповідав 1,60±0,7 - 2,03±0,098 нмоль/л і після лікування 1,48±0,02 - 1, 86±0,08 нмоль/л, тироксин (Т4) - від 34,0±2,34 нмоль/л до 49,3±0,26 нмоль/л, а після лікування від 31,0±1,87 до 42,76±0,29нмоль/л, спостерігалися поодинокі випадки підвищення рівня гормонів за межі верхньої границі.

Дослідження рівня гуморального імунітету в крові показало, що рівень імуноглобуліну А до лікування коливався від 1,5±0,07мг/мл до 1,7±0,04 мг/мл, а після нього - від 2,36±0,07до 2,7± 0,02мг/мл. До лікування рівень імуноглобуліну Е був 40,00±1,89 мг/мл до 41,30±1,76мг/мл, після лікування - від 34,53±1,73 мг/мл до 39,07±2,11 мг/мл, спостерігалась тенденція до зниження його рівня, але в межах вікової норми.

У дітей, хворих на ЗДА легкого ступеня, рівні IL-2 та IL-4 за нашими даними коливались в межах вікової норми

Вміст ІФг мав тенденцію до підвищення, тобто нормалізації, при застосуванні всіх методів лікування, що свідчило про покращення процесів ендогенного інтерфероногенезу.

Результати проведених досліджень свідчать, що призначення фітотерпаії та комплексного методу лікування забезпечує більш позитивний вплив на систему еритропоезу, сприяє покращенню показників еритроцитарного ряду. Підвищення вмісту в крові хворих IgA свідчить про покращення місцевого імунітету шляхом перешкоджання фіксації бактерій і вірусів на слизових оболонках. Зниження концентрації IgЕ відображає підвищення захисних функцій організму і здатність специфічно зв'язувати чужорідні антигени і зменшення алергізації організму дитини.

Оскільки застосування фітопрепаратів має особливість більш повільного та віддаленого терапевтичного ефекту, тому ми здійснили аналіз віддалених результатів лікування через 6 та 12 місяців спостереження хворих дітей. У всіх пацієнтів, не залежно від застосованої терапії, ознак залізодефіцитної анемії не спостерігалося.

Отже, в результаті виконаних клініко-лабораторних досліджень доведена ефективність запропонованих лікувальних схем з використанням фітопрепаратів у дітей з анемією, як безпосередньо, після проведеного курсу лікування, так і в віддаленому періоді, але більш ефективною виявилася комбінована схема (феро- плюс фітотерапія). При аналізі віддалених результатів застосування різних схем лікування були виявлена тенденція до стабілізації показників різних ланок гомеостазу в межах референтних величин з незначним варіюванням, з найбільш статистично достовірним ефектом при призначенні комбінованої схеми лікування (феро- та фітотерапія) та меншим ступенем достовірності при призначенні тільки фітотерапії. По результатам дослідження монолікування фітопрепаратом (фіточай фруктовий дитячий вітамінний) можна рекомендувати включення його в лікувально-профілактичні схеми терапіїЗДА, враховуючи позитивний та тривалий вплив на фізичний розвиток, соматичний статус та окремі ланки гомеостазу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку шляхом розробки і впровадження оптимізованого методу лікування з використанням фітотерапевтичних засобів на підставі вивчення показників фізичного розвитку та окремих видів обміну речовин у дітей з даною патологією.

1. Встановлено, що факторами ризику розвитку залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку є обтяжений прееклампсією перебіг вагітності у матері, негативний вплив соціального фактору (неповна сімґя, низький сімейний прибуток, народження в багатодітній сім'ї, особливо при малих інтервалах між повторними вагітностями), невідповідність харчування функціональним потребам дитячого організму у вигляді раннього штучного вигодовування, часті ГРВІ.

2. Серед клінічних симптомів ЗДА у дітей раннього віку домінують блідість шкіри (24,44±4,53%), неспокій, дратівливість (13,33±3,58%), психоемоційні розлади (17,78±4,03%), порушення апетиту або тимчасової відмови від їжі (16,89±4,03%), тахікардія (24,44±4,53%), які корелюють з порушенням фізичного розвитку (дисгармонійність розвитку та зниження маси тіла) і затримкою формування рефлекторних та статокінетичних функцій.

3. За результатами загальноклінічних лабораторних обстежень у всіх дітей дослідних груп рівень гемоглобіну був знижений і знаходився в межах 90-109 г/л, еритроцити - 2,0 - 3,92 Ч 1012/л , що відповідає діагностичним критеріям ЗДА І - ІІ ступеню. При ЗДА І ступеня спостерігаються гіпокальціємія, гіпонатріємія, дисмікроелементоз - зменшення вмісту заліза, міді, фосфору, йоду в крові.

4. Також при ЗДА легкого ступеня мають місце порушення функціонального стану щитовидної залози з підвищенням вмісту вільного тироксину та зниження вмісту йоду к крові, зміни з боку гуморального імунітету - зменшення вмісту Іg А і підвищення вмісту Ig E, зменшення вмісту інтерферону гама в крові, що свідчить про системність порушень і взаємозвґязок їх з дефіцитом заліза в крові в організмі дитини, хворої на ЗДА.

5. Комплексна терапія, що поєднує в собі феротерапію з фітопрепаратами (чай фруктовий вітамінний) сприяє швидкому зворотньому розвитку клінічних симптомів анемії, покращенню картини периферійної крові, покращенню показників білкового обміну порівняно з групою дітей, які отримували тільки базову або фітотерапію.

При комплексному лікуванні відбувається достовірне зростання вмісту заліза сироватки крові, йоду, міді, кальцію, калію, соматотропного гормону та підвищення рівня Ig А.

6. Доведена ефективність запропонованих лікувальних схем з використанням фітопрепаратів у дітей з ЗДА, як беспосередньо, після проведеного курсу лікування, так і в віддаленому періоді (6 - 12 місяців), особливо ефективною виявилася комплексна схема (феро- та фітотерапія). При аналізі віддалених результатів застосування різних схем лікування була виявлена тенденція до стабілізації показників різних ланок гомеостазу в межах референтних величин з незначним варіюванням, з найбільш статистично достовірним ефектом при призначенні комплексної схеми лікування та меншим ступенем достовірності при призначенні тільки фітотерапії.

Практичні рекомендації

1. При обстеженні дітей з метою виявлення ЗДА бажано враховувати фактори ризику її виникнення (антенатальні - прееклампсіі вагітності, хронічні екстрагенітальні захворювання матері; постнатальні - штучне вигодовування, особливо неадаптованними сумішами, рахіт, часті ГРВІ); клінічного перебігу (шкірно-епітеліальний синдром, порушення з боку нервової системи та вегетативної сфери) та параклінічні дані (аналіз періферіцної крові, вміст сироваткового заліза, макро-та мікроелементний склад крові).

2. Всім дітям раннього віку із ЗДА І ступеня рекомендується проводити комплексну терапію, що поєднує в собі феротерапію з фітопрепаратами (чай фруктовий вітамінний). Включення фітотерапевтичного чинника не несе додаткового навантаження на травну систему, видільну систему, не викликає алергізацію дитячого організму, має м'який, поступовий та тривалий терапевтичний ефект.

3. Для лікування ЗДА І ступеня (Нв < 100 г/л) в закладах охорони здоров'я рекомендується проводити лікувально-профілактичні заходи, що заключаються в комбінованому лікуванні ЗДА у дітей раннього віку базовими препаратами заліза та фіточаєм «Фруктовий вітаманний» в дозі: дітям віком з шести місяців до одного року по 30 мл 2 рази в день; дітям старше року - по 50 мл 2 рази в день, курс лікування 1 місяць; рекомендовано призначення комбінованої схеми лікування, оскільки доведена її ефективність, тривалий та сталий терапевтичний ефект, сприятливий вплив на метаболізм не тільки заліза, а також ряду інших мікроелементів, зацікавленних в патологічному процесі при ЗДА.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. М. І. Переста Анемічний синдром у немовлят, характеристика ланок гомеостазу, схеми корекції/ О. М. Горленко, Н. Г. Мальованик, М. А. Дербак //. Науково-практичний журнал. Практична медицина. Львівський національний медичний університет ім..Данила Галицького - 2009.-№3(15).-С.18-22. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів).

2. М. І. Переста Клініко-лабораторна характеристика анемічного синдрому у дітей, шляхи корекції / О. М. Горленко, Н. Г. Мальованик, М. А. Дербак // Науково-практичний журнал для педіатрів та сімейних лікарів УжНУ. Проблеми клінічної педіатрії - 2008.- №2 (4).- С. 89-92. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів).

3. М.І. Переста Анемічний синдром у немовлят, шляхи корекції. / О. М. Горленко // Biomedical and biosocial anthropology. Official Journal of the International Academy jf Integrative Antropology. Національний медичний університет, м.Вінниця - 2009.-№12.-С.67-70. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів).

4. М.І. Переста Корекція анемічного синдрому у дітей / О .М.Горленко // Перинатологія і педіатрія, - 2010. - № 1 (41). - С.37-43. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів, сформульовано висновки).

5. М.І. Переста Немедикаментозні методи корекції дефіцитних станів у дітей / О. М. Горленко, // Матеріали науково-практичної міждисциплінарної міжнародної конференції -Ужгород, 2009.- №36 - С.40-45. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів,сформульовано висновки).

6. М. І. Переста Анемічний синдром у немовлят /О. М. Горленко, //Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього». - Ужгород, 2009. - С. 72-73. (дисертантом особисто проведено пошук та аналіз літературних джерел по даній темі, проведено збір матеріалу та аналіз отриманих результатів,сформульовано висновки).

7. М. І. Переста Корекція анемічного синдрому у дітей / О. М. Горленко. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Біогеохімічні аспекти збереження здоров'я людини» - Ужгород, 2010.- С.14-15.

АНОТАЦІЯ

Переста М . І. Клініко-параклінічна характеристика залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку та оптимізація методів лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2009.

У роботі уточнено фактори ризику виникнення ЗДА у дітей раннього віку, клінічні особливості перебігу анемії та супутні розлади окремих видів обміну речовин і показників фізичного розвитку у дітей; вивчено вплив різних варіантів лікування: комплексного методу, що поєднує в собі феротерапію з фітопрепаратами (чай фруктовий вітамінний), базове лікування або фітокорекція та вивчено віддалені результати терапії через 6 та 12 місяців після застосування кожного з варіантів.

Виявлено, що найбільш вагомими факторами ризику розвитку даної патології можна вважати невідповідність харчування функціональним потребам дитячого організму. При ЗДА у дітей раннього віку мають місце порушення психоемоційного і фізичного розвитку (дисгармонійність розвитку та зниження маси тіла), що супроводжується гіпопротеїнемією, гіпокальціємією, дисбалансом мікроелементів в крові та субклінічними змінами гіпофіз-тиреоїдної системи.

Доведено переваги поєднання фітокорекції з базовими препаратами заліза для лікування ЗДА у дітей раннього віку. При порівнянні результатів лікування комплексна терапія (чай фруктовий вітамінний) сприяє швидкому зворотньому розвитку клінічних симптомів анемії, покращенню картини периферійної крові, покращенню показників білкового обміну, зменшення диспротеїнемії (p<0,01) порівняно з групою дітей, які отримували тільки базову або фітотерапію, покращенню показників пігментного та мінерального обміну, рівня соматотропного гормону, гормонів щитовидної залози та імуноглобуліну А у обстежених дітей.

На основі вивчення віддалених результатів після застосування трьох різних методів лікування доведено стійкий позитивний ефект після застосування комплексної терапії, що поєднує в собі феротерапію з фітопрепаратами (чай фруктовий вітамінний).

Обґрунтовано основні принципи корекції стану обмінних процесів при ЗДА у дітей раннього віку, розроблено лікувально-профілактичну схему для корекції їх порушень, що заключається в поєднаному лікуванні базовими препаратами заліза та фіточаєм «Фруктовий вітамінний».

Ключові слова: діти раннього віку, залізодефіцитна анемія, фітокорекція.

АННОТАЦИЯ

Переста М. И. Клинико-параклиническая характеристика железодефицитной анемии у детей раннего возраста и оптимизация методов лечения - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Национальный медицинский университет им. О. О. Богомольца,Киев,2009.

В работе уточнено факторы риска развития ЖДА у детей раннего возраста, клинические особенности течения и сопутствующие расстройства отдельных видов обмена веществ, показателей физического развития у детей раннего возраста с ЖДА; изучено влияние различных вариантов лечения: комплексного метода, в основе которого лежит сочетание лечения препаратами железа с фитокорекцией «фиточай фруктовый витаминный», лечения только препаратами железа или фитотерапии, также изучены отдаленные результаты лечения через 6 - 12 месяцев после использования каждого из вариантов.

Выявлено, что наиболее весомыми факторами риска развития данной патологии можно считать несоответствие питания функциональным возможностям детского организма. При ЖДА у детей раннего возраста имеют место отклонения со стороны психоэмоционального и физического развития (дисгармоничность развития, снижение массы тела), что сопровождается гипопротэинемией, гипокальциемией, дисбалансом микроэлементов в крови и субклиническими изменениями гипофиз-тиреоидной системы.

Доказаны преимущества сочетания фитокорекции с базовыми препаратами железа для лечения ЖДА у детей раннего возраста. При сравнении результатов лечения комплексная терапия способствует быстрому обратному развитию клинических симптомов анемии, улучшению картины периферической крови (гемоглобин, эритроциты р<005, ЦП р<0,01), улучшению показателей белкового обмена (увеличение уровня общего белка p<0,01), уменьшению диспротеинемии (p<0,01) по сравнению с группой детей, которым проводилось только базовое лечение препаратами железа или фитотерапия, также способствует улучшению показателей пигментного и минерального обменов, функционального состояния гипофиз-тиреоидной системы, показателей местного иммунитета у обследованных детей. При комплексном лечении происходит достоверное увеличение содержания железа в сыроватке крови, йода, меди, кальция, калия, соматотропного гормона, увеличение уровня Ig А.

На основе изучения отдаленных результатов после трех различных видов лечения доказано стойкий положительный эффект при комбинации фитотерапии с базовым лечением ЖДА.

Обоснованы основные принципы коррекции состояния межуточного обмена при ЖДА у детей раннего возраста, разработана лечебно-профилактическая схема для коррекции основных его нарушений, что заключается в совмещенном лечении базовыми препаратами железа и фиточаем «Фруктовый витаминный».

Ключевые слова: дети раннего возраста, железодефицитная анемия, фитокоррекция.

ANNOTATION

Peresta M.I. Clinico-paraclinical characteristics of iron deficiency anemia in infants and optimization of treatment-Manuscript

Thesis for degree of candidate of medical sciences, specialty 14.01.10 - Pediatrics. - National Medical University O.O.Bogomoltsa, Kyiv, 2009.

The paper clarifies the clinical features of related disorders and certain metabolic indicators of physical development in infants with seems, studied the impact of different treatment options (combination of basic treatment fitokorektsiyeyu "Phyto-fruit vitamins, basic treatment or fitokorektsiya) and long-term results of therapy through 6 and 12 months after each option.

Revealed that the most important risk factors for developing this pathology can be considered a discrepancy food functionality child organism. When you seem to young children there are deviations from the side of physical activity, protein and mineral exchange.

Proved the benefits of combining fitokorektsiyi with basic drugs for treatment seems to be in young children. When comparing the treatment results prezentatyvnymy are differences on reliable reduction of all clinical manifestations of disease, the positive impact of combined treatment for physical development, indicators of protein, pigment and mineral metabolism, the level of somatotropin, thyroid hormones and immunoglobulin A in the examined children.

On the basis of long-term results after three different treatments proved strong positive effect when combined with herbal medicine treatment seems to be basic.

Substantiate the basic principles of correction seems to be in the state in early childhood and developed prevention and treatment plan for correction of major violations, which lies in the combined treatment of basic drugs and Phyto "fruit vitamin.

Keywords: Young children, iron deficiency anemia, fitokorektsiya.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлАТ - аланінамінотрансфераза

АП - антропометричны параметри

АСТ - аспартатамінотрансфераза

АТФ - аденозинтрифосфат

ВНС - вегетативна нервова система

ЙДЗ - йододефіцитні захворювання

ЗДА - залізодефіцитна анемія

КП - кольоровий показник

ЛДЗ - латентний дефіцит заліза

М - мікроелементози

МАО - моноаміноксидаза

МЕ - мікроелементи

МТ - металотіонеїн

ОГо - обвід голови

ОГр - обвід грудної клітини

СТГ - соматотропний гормон

Т3 - трийодтиронін

Т4 - тироксин

ТТГ - тиротропний гормон гіпофізу

Са - кальцій

Сu - мідь

CuZnSOD - мідь-цинксупероксидвисмутаза

IQ - коефіцієнт інтелекту

Ig E - імуноглобулін класу Е

Ig А - імуноглобулін класу А

Fe - залізо

К - калій

Na - натрій

Mg - магній

Р - фосфор

РО4 - фосфат

Размещено на Allbest.ru

...