Клініко-лабораторне обґрунтування застосування фторовмісних композитів при пломбуванні постійних зубів

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика

УДК 616.314-002-08-74:615.46:541.64:546.16

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Клініко-лабораторне обґрунтування застосування фторовмісних композитів при пломбуванні постійних зубів

14.01.22 -- стоматологія

Каміна Тетяна Вікторівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі терапевтичної стоматології Харківського національного медичного університету МОЗ України (ректор -- доктор медичних наук, професор В.Н.Лісовий)

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович,

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

кафедра терапевтичної стоматології, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,

Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, доцент Удод Олександр Анатолійович,

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра пропедевтичної стоматології, завідувач.

Захист відбудеться «29» жовтня 2010 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий «27» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Дорошенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження високої якості пломб є ключовим завданням у досягненні довготривалої реабілітації пацієнтів з ураженнями твердих тканин зубів (А.В. Борисенко, 1999; А.И. Николаев и соавт., 2004; Г.Ф. Белоклицкая и соавт., 2008). Сьогодні кожна п'ята пломба накладається вдруге, що вказує на необхідність удосконалення відомих та розробки нових пломбувальних матеріалів з метою покращення їх технологічних характеристик (Б. Виллерсхаузен-Ценхен, 1999; А.М. Політун, 2003; О.А. Удод і співавт., 2008; Л.М. Карпець, 2008).

Мікробна флора, що міститься на поверхні пломби, є однією з основних причин розвитку рецидиву карієсу зубів і запальних захворювань тканин пародонту (Р.В. Ушаков и соавт., 1998; Г.Ф. Білоклицька та співавт., 2008; G. Allais, 2008). Тому новою концепцією в профілактиці захворювань твердих тканин зубів і слизової оболонки порожнини рота (СОПР) є «гіпотеза екології зубної бляшки», згідно з якою слід не ліквідувати зубну бляшку, а корегувати її мікробний склад, знижуючи таким чином рівень патогенності мікроорганізмів (П.Р. Оверман, 2001; А.П. Левицкий, 2007, 2009).

Пріоритетне місце в терапевтичній стоматології посідають універсальні композитні матеріали світлового твердіння (С.В. Радлинский, 1995, 2006; И.М. Макеева, 1997; Т.І. Дзицюк, 2009; та ін.). Здатність композитів бути відполірованими «до сухого блеска» надає не тільки естетичні переваги, але й знижує можливість адгезії мікроорганізмів (Георг Майер, 2001; В.В. Ордовский, 2005; О.А. Удод, 2008). Використання для пломбування зубів матеріалу, що містить адекватний бактеріостатичний компонент, дає можливість знизити ризик появи рецидиву карієсу та захворювань СОПР, зменшити негативний вплив мікроорганізмів (біопошкодження) на стан поверхні пломби (И.Г. Каневская, 1984; М. Томанкевич, 2001).

На сучасному стоматологічному ринку наявні композитні пломбувальні матеріали з фторвмісним наповнювачем (ФН). Як відомо, фториди сприяють прискоренню ремінералізаціі емалі, порушують процес гліколізу, можуть корегувати видовий склад мікрофлори нальоту на поверхні пломби (Э.М. Кузьмина и соавт., 2001; А.М. Хамадаева и соавт., 2005; К.А. Парпалей, 2005; С.Д. Арутюнов и соавт., 2008). У літературі наведено поодинокі дані про те, що реставрації з композитних пломбувальних матеріалів, до складу яких входить ФН, протидіють розвитку рецидиву каріозного процесу (П.С. Флис і співавт., 1995; Д. Маркус и соавт., 2000; З.С. Хоузиева, 2004). Разом з тим, деякі автори стверджують, що наявність фтору у складі композитів не дає ефекту, а для його досягнення необхідна висока концентрація ФН, що, у свою чергу, знижує естетичні властивості матеріалу (Грехем Дж. Маунт, 2005; Л.А. Дмитриева, 2006).

Таким чином, сьогодні відсутні чіткі дані про те, як властивості фторвмісних композитів впливають на процес накопичення нальоту на поверхні відновлених цими композитами зубів та позначаються на естетичних і функціональних показниках. Дослідження з вивчення зазначених змін дозволять виявити вплив ФН та обґрунтовано керуватися цим при виборі пломбувального матеріалу, що, загалом, сприятиме зниженню кількості ускладнень безпосередньо після пломбування та впродовж функціонування відновленого зуба.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи стоматологічного факультету ХНМУ «Удосконалення та розробка нових методів діагностики та лікування хворих з патологією щелепно-лицевої ділянки» (№ державної реєстрації 0106U001858). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеного наукового дослідження.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування постійних зубів шляхом обґрунтованого використання фторвмісних композитних пломбувальних матеріалів світлового твердіння.

Завдання дослідження:

1. Дослідити фізико-механічні властивості мікрогібрідних фотокомпозитних матеріалів (ФКМ), до складу яких входить фтор, і тих, які не містять у своєму складі фтору; провести їх порівняльний аналіз.

2. Оцінити динаміку виділення іонів фтору фотокомпозитними матеріалами з ФН у ротову рідину.

3. Визначити в динаміці та порівняти вплив ФКМ з ФН і ФКМ без фтору на зростання та виживання тест-штамів мікроорганізмів, а також кількісний та якісний склад мікрофлори на поверхні пломб.

4. Визначити вплив ФКМ з ФН та ФКМ без фтору на соматичні клітини шляхом аналізу показників зміщення та електронегативності ядер клітин букального епітелію.

5. Провести порівняльну оцінку пломб, виготовлених з ФКМ з ФН та ФКМ без фтору, у різні терміни після пломбування.

Об'єкт дослідження: полімеризовані зразки ФКМ з ФН та ФКМ без фтору; постійні зуби, реставровані ФКМ з ФН та ФКМ без фтору в пацієнтів з компенсованою інтенсивністю карієсу; наліт з поверхні пломб цих зубів.

Предмет дослідження: фізико-механічні, хімічні, біофізичні, бактеріостатичні властивості ФКМ з ФН та ФКМ без фтору; склад та динаміка змін мікробної флори зубного нальоту на поверхні реставрованих бічних зубів; клінічний стан виконаних реставрації впродовж трьох років спостереження.

Методи дослідження: фізико-механічні -- для визначення впливу ФН на властивості композитів; хімічні -- для оцінки динаміки виходу іонів фтору; біофізичні -- для вивчення негативного впливу ФН на живу клітину; мікробіологічні -- для визначення складу та динаміки змін мікрофлори нальоту реставрованих зубів; клінічні -- оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного та пародонтального індексів, клінічної якості відновлень, яку проводили на основі критеріїв USPHS (Ryge, 1998); статистичні -- для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Установлено, що ФН не має достовірного впливу на фізико-механічні характеристики ФКМ, матеріали, які порівнювали, є клінічно ідентичними, це свідчить про те, що механічна дія на пломби з них викликає подібні зміни.

Уперше виявлено, що виділення іонів фтору з ФКМ в оточуючу біологічну рідину відбувається нерівномірно; найактивніше процес фторовиділення здійснюється впродовж перших тижнів після полімерізаціі та вірогідно залежить від складу ФН ФКМ.

Уперше встановлено, що мікрогібридні ФКМ виявляють слабку антибактеріальну активність стосовно лабораторних штамів мікроорганізмів. При цьому доведено, що адгезивна активність лабораторних штамів до поверхні ФКМ з ФН є достовірно нижчою (порівняно з композитами без ФН). Аналіз мікрофлори з поверхні пломб виявив вірогідне зниження зростання карієсогенних мікроорганізмів на поверхні ФКМ з ФН на відміну від ФКМ без фтору та стабільність звичайного мікробіоценозу зубного нальоту. Доведено, що фторвмісні сполуки мікрогібридних ФКМ не мають негативного впливу на соматичні клітини людини, що підтверджується стабільністю показників електронегативності та амплітуди зміщення ядер клітин букального епітелію в експериментальному дослідженні та після пломбування зубів у клінічних умовах.

Уперше показано, що поява ускладнень за критеріями: «крайове забарвлення» і «шорсткість поверхні» пломб, виготовлених з ФКМ без фтору, виявляється на півроку раніше та в 2,2 раза частіше порівняно з ФКМ з ФН, навіть при задовільній гігієні порожнини роту. Отримані дані підтверджують наявність активного впливу ФН на агресивні чинники середовища порожнини рота, що забезпечує стабільність реставрації.

Практичне значення одержаних результатів. Установлено, що поверхня пломби з ФКМ з ФН має бактеріостатичні властивості та знижує негативний вплив зубного нальоту на її структурний та естетичний стан. Доведено, що найактивніше виділення іонів фтору відбувається впродовж першого місяця після пломбування. Цим забезпечується протидія розвитку біопошкодження поверхні реставрації в період стабілізації пломби та системи зчеплення пломба-зуб унаслідок біологічно агресивного впливу мікрофлори. Практичне використання ФКМ з ФН забезпечує зниження потреби в корекції пломб з причин зміни кольору, крайового забарвлення пломби та рецидиву карієсу. Отримані результати дозволяють обґрунтовано вибирати пломбувальні матеріали, знизити матеріальні витрати на повторне лікування.

Результати досліджень упроваджено в навчальний процес кафедр стоматології та терапевтичної стоматології Харківського національного медичного університету, кафедри терапевтичної та ортопедичної стоматології Буковинського державного медичного університету, кафедр терапевтичної и пропедевтичної стоматології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького та ряду лікувальних стоматологічних установ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури з обраної теми, заплановано і виконано експериментальні та клінічні дослідження, проведено статистичну обробку, аналіз, узагальнення і наукове обґрунтування одержаних результатів, оформлено дисертаційну роботу. Разом з науковим керівником сформульовано мету та завдання дисертаційного дослідження, основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації.

Лабораторні дослідження виконано разом з працівниками лабораторії кафедри пластичних мас НТУ «ХПІ» в лабораторії відділу «Аналізу функціональних матеріалів та зовнішнього середовища» при ДНУ НТК «Інститут монокристалів» НАНУ, лабораторії кафедри генетики НДІ біології ХНУ ім. В.М. Каразіна, лабораторіях Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова. *

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації було оприлюднено і обговорено на українських і міжнародних науково-практичних конференціях: обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів і вчених «Нові технології в стоматології» (Харків, 2005); науково-практичній конференції «Роль современных методов диагностики и лечения в подготовке врачебных кадров» (Харків, 2005); V міжнародній науково-практичній конференції «Студенческая медицинская наука ХХІ века» (Витебск, 2005); конференції для керівників лікарів-інтернів (Харків, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в навчальний процес» (Харків, 2008); XІV міжнародній конференції щелепно-лицевих хірургів та стоматологів «Новые технологии в стоматологии» (Санкт-Петербург, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицевій хірургії» (Харків, 2009); міжнародному лекторії навчального центру АСУ ім. професора М.Ф. Данилевського «Сучасні технології лікування та профілактики в практичній стоматології» (Київ, 2010); засіданні осередку АСУ Харківської області ( Харків, 2010).

Публікаціі. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких: 4 статті у періодичних виданнях, які входять до переліку ВАК України; 4 роботи -- у збірниках наукових робіт та матеріалах конференцій (з них 2 за кордоном); 4 статті -- у фахових журналах.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках комп'ютерного тексту (основний зміст -- 133 сторінки); складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, що містить 300 найменувань (216 -- кирилицею, 84 -- латиницею). Робота ілюстрована 22 таблицями та 19 рисунками.

*Автор висловлює щиру вдячність співробітникам лабораторій за співпрацю та допомогу в проведенні досліджень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Наведені в роботі результати було отримано в ході стоматологічного обстеження 106 осіб різної статі, віком 16-59 років, у яких відновлено 325 зубів жувальної групи з приводу карієсу. Стоматологічне обстеження пацієнтів складалося зі збору анамнезу, оцінки стану зубів, зубних рядів і прикусу, тканин пародонту, СОПР. Інтенсивність карієсу зубів оцінювали за індексом КПВ (ВООЗ, 1997), гігієнічний стан порожнини рота (ПР) -- за індексом Грін-Вермільйона (1964), стан тканин пародонту за -- індексом РМА в модифікації С. Parma (1960). Для участі в дослідженні було відібрано пацієнтів з компенсованою формою карієсу та стану тканин пародонту, які погодилися підтримувати якісний рівень гігієни ПР упродовж усього дослідження. Лікуванню пацієнтів передувало навчання правилам раціонального гігієнічного догляду за ПР та проведення професійної гігієни ПР. Для пломбування каріозних порожнин використовували ФКМ з ФН «Стомазіт LC» (Cтома) -- 95 зубів (29,2%), «Charisma» (Heraeus Kulzer) -- 79 зубів (24,3%) та ФКМ без фтору «Latelux» (Cтома-Технология) -- 81 зуб (24,9%), «XRV Herculite» (Kerr) -- 70 зубів (21,6%). зуб композит пломбувальний фторовмісний

Відповідно до обраних завдань на першому етапі досліджень було проведено порівняльну оцінку фізико-механічних параметрів мікрогібридних матеріалів з ФН «Charisma» і «Стомазіт LC» та без фтору «Latelux» та «XRV Herculite». Визначено глибину твердіння, діаметральну міцність і водопоглинання зразків усіх матеріалів кольору А2, з використанням стандартної методики досліджень пломбувальних матеріалів -- ГОСТ 51202-98 (М., 1998). Визначення та порівняння динаміки виходу іонів фтору з матеріалів «Стомазіт LС» (наповнювач трифторид ітербію) та «Charisma» (наповнювач барій-алюміній-фтористе скло) проводили чутливим спектрофотометричним методом, що базується на появі потрійного (1:1:1) комплексу фторид-іону с алізарин-комплексоном та лантаном (III) (О.В. Гайдук, Л.И. Филипович, 1997). Виготовлення зразків, середовища і режим випробування матеріалу в агресивних біологічних рідинах (слина) проводили згідно з МУ 25.1-001-86. Було здійснено 5 циклів тривалістю 21 день.

Можливий негативний вплив ФКМ та ФН на живу клітину визначали за параметрами електронегативності ядер (ЕНЯ, %) та амплітудою зміщення ядер клітин букального епітелію (В.Г. Шахбазов и соавт., 1987). В дослідженнях «in vitro» 30 зразків у вигляді дисків діаметром 6 мм, товщиною 2 мм поміщали в чашку Петрі з нативними клітинами букального епітелію здорових донорів трьох вікових груп (1-ша група -- пацієнти віком 18-22 років; 2-га група -- 29-34 років; 3-тя група 51-55 років). За видом пломбувального матеріалу виділяли 4 групи: I -- контроль (фосфатний буфер); II -- фторовмісний композит; III -- композит без фтору; IV -- амальгама (матеріал порівняння). Дані оцінювали: через 5 хвилин, 1 годину, 24 години та 7 діб.

Вивчення «іn vivo» букального епітелію здійснено у хворих трьох аналогічних вікових підгруп після пломбування зубів ФКМ з ФН (21 пацієнт) і ФКМ без фтору (21 пацієнт) у періоди: через одну та 30 діб після лікування.

Визначення антибактеріальної активності ФКМ з ФН та без фтору «in vitro» проводили з використанням музейної культури тест-штамів: Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Candida albicans ATCC 885/653.

Вплив ФКМ на зростання тест-штамів мікроорганізмів визначали стандартним чашковим методом ямок та дисків. Зразки діаметром 6 мм і товщиною 2 мм було виготовлено в стерильних умовах, безпосередньо перед дослідженням. По 9 зразків кожного композиту (72 зразки -- ФКМ з фтором і 72 -- ФКМ без фтору) було розміщено в чашках Петрі з кожним видом мікроорганізму, у стандартному двошаровому поживному середовищі (нижній -- «голодний», верхній -- «поживний»). Чутливість тест-штамів мікроорганізмів біля кожного зразку матеріалу оцінювали за розміром діаметра затримки зростання (А.В. Борисенко и соавт., 2008).

Біотолерантність поверхні ФКМ з ФН і без фтору визначали за методикою В.Н. Царева (1995). Досліджено інтенсивність та характер зростання тест-штамів мікроорганізмів агресивного середовища (бактерій -- 10⁸ мікробних клітин, грибів -- 10⁶ мікробних клітин в 1 мл емульсії) на поверхні ФКМ. Оцінку кількості мікроорганізмів на зразках матеріалів (по 36 зразків «Стомазіт LC», «Charisma», Latelux», «XRV Herculite») проводили на 1-шу, 3-тю та 14-ту добу (О.В. Зайченко и соавт., 2005).

Для мікробіологічного дослідження поверхні пломб обрано 14 пацієнтів із симетричними порожнинами II класу за G.V. Black та аналогічним діагнозом. Дефекти твердих тканин зубів у кожного пацієнта на одній половині щелепи відновлювали ФКМ з ФН, а на протилежні -- ФКМ без фтору. Забір нальоту із жувальної та пришийкової поверхонь пломб проводили через 1 та 30 діб після пломбування. Для ідентифікаціі мікрофлори здійснювали посів на 9 поживних середовищах, дослідження проводили згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 22.04.85 р. № 535 (М.,1985).

Поглиблене клінічне обстеження пацієнтів проводили до початку санації; якість виконаної реставрації у такі терміни: через 10 хв., 6 міс., 1, 2 та 3 роки після пломбування з використанням клінічного критерію G. Ruge (1998).

Статистичний аналіз одержаних результатів проведено з використанням пакета програм з обробки даних загального призначення Excel for Windows 98, «Statistica for Windows» версії 6.0.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі дослідження здійснено порівняльний аналіз фізико-механічних властивостей ФКМ з ФН («Charisma», «Стомазіт LC») та без фтору («Latelux», «XRV Herculite»). При визначенні глибини твердіння найменший показник (4,2 мм) виявили у «Стомазіт LC», а найбільший (5,6 мм) -- у «XRV Herculit» і «Latelux», між досліджуваними матеріалами є вірогідна відмінність (р < 0,01). Діапазон значень вибірки кожного досліджуваного матеріалу перевищував 2 мм (ГОСТ 51202-98).

При вимірі діаметральної міцності найменший показник (41,7 Мпа) виявили у ФКМ «XRV Herculite», а найбільший (954,9 Мпа) -- у ФКМ «Стомазіт LC»; між досліджуваними матеріалами є вірогідна відмінність (р < 0,01). Діапазон отриманих значень вибірки всіх досліджуваних матеріалів значно перевищує 34,0 МПа (ГОСТ 51202-98).

Найбільші коливання вибірки були помітні при дослідженні параметрів водопоглинання. Найменшим значенням було 6,9 мкг/мм³ («XRV Herculite», «Стомазіт LC»), показник з найбільшим значенням вибірки (10,2 мкг/мм³) отримано при оцінці зразків ФКМ «Latelux»; відмінності вірогідні між усіма досліджуваними матеріалами (р < 0,01). Діапазон значень вибірки матеріалів був значно нижчим 50,0 мкг/мм³ (ГОСТ 51202-98).

Таким чином, фізико-механічні властивості ФКМ з ФН і без фтору мають свої відмінності, які можуть бути зумовлені хімічним складом, однак впливу ФН достовірно не визначено (р > 0,01). Отже, обрані для дослідження ФКМ є клінічно однорідними, відповідають нормі, декларованій вимогами ГОСТ 51202-98, і згідно з міжнародним стандартом ISO 4049 від 1988 призначені для відновлення бічних зубів, які несуть підвищене жувальне навантаження.

Як було зазначено вище, ФКМ мають різний наповнювач: трифторид ітербій («Стомазіт LС») і барій-алюміній-фтористе скло («Charisma»). Нами здійснено дослідження динаміки дифузії іонів фтору з ФКМ в омиваюче середовище, яке імітує слину. Найбільшу активність у обох матеріалів відзначено в перші 3 тижні (один цикл) після занурення стверділого ФКМ у біологічну рідину. Значення медіани -- показника, що характеризує центральну тенденцію, для «Charisma» складає 4,012 мкг/мл, для «Стомазіт LC» -- 2,440 мг/мл; відмінності вірогідні (p = 0,0003). Далі динаміка дифузії іонів фтору для кожного матеріалу виявилася відмінною. У ФКМ «Стомазіт LC»: вихід фтор-іонів монотонно знижувався впродовж 5 циклів дослідження, а через 105 днів значення медіани концентрації іонів фтору склало 0,243 мг/мл. У ФКМ «Charisma» також спостерігалось зниження дифузії іонів фтору, включаючи 3-й цикл (63 дні) дослідження, значення медіани склало 0,256 мг/мл. Після 3-го циклу відмінності виходу іонів фтору між матеріалами були невірогідними (p = 0,8253). У наступних двох циклах у «Charisma» відбувалося монотонне збільшення дифузії іонів фтору, значення медіани збільшувалося до 1,570 мг/мл, відмінності вірогідні (p = 0,0003).

Таким чином, експериментально було доведено, що нерівномірність динаміки та кількісний рівень дифузії іонів фтору в біологічну рідину визначається видом ФН ФКМ. Подальший вихід іонів фтору було прогнозовано методом економіко-математичного моделювання функції; графічно було визначено монотонну тенденцію зниження до 7-го циклу (147 днів) у обох досліджуваних матеріалів. Припинення виходу іонів фтору з поверхні експериментального зразка було прогнозовано на 8-9-й цикл. Якщо провести аналогію між експериментом та порожниною рота, то пік активної дифузії іонів фтору з пломб визначається саме в перші три тижні після реставрації, далі, протягом півроку, рівень дифузії поступово знижується і призупиняється на 168-му-189-ту добу.

Отже, можна стверджувати, що ФКМ з ФН максимально насичують іонами фтору субстрат, що знаходиться на поверхні пломби, в ранній термін після пломбування.

Дослідження «in vitro» щодо впливу ФКМ на біоенергетичні процеси і гомеостаз клітин епітелію порожнини рота не виявило вірогідних відхилень від контролю -- клітин у фосфатному буфері (p > 0,05). Медіани значень ЕНЯ і амплітуди зміщення ядер у пробах клітин букального епітелію при контакті з ФКМ з ФН «Charisma» і «Стомазіт LC» відповідали фізіологічній нормі впродовж усього терміну дослідження (5 хв., 1 год., 24 год., 7 діб), що свідчить про їх біологічну індиферентність. ФКМ без фтору «Latelux» та «XRV Herculite» показали аналогічний результат.

Дослідження безпосередньо в порожнині рота «іn vivo» пломби жувальної групи зубів, виконані аналізованими ФКМ, не викликали достовірних змін енергетичного стану клітин букального епітелію пацієнтів порівняно з даними, визначеними до пломбування (p > 0,05). За результатами цього дослідження можна стверджувати, що фтор композитів не спричиняє негативного впливу на соматичні клітини і стан слизової оболонки порожнини рота пацієнта.

Таким чином, досліджувані пломбувальні матеріали клінічно однорідні. При цьому ФКМ з ФН виділяють іони фтору в концентрації, яка не має негативного впливу на СОПР пацієнта. Кількість і динаміка виходу іонів фтору індивідуальна для кожного ФКМ з ФН, найактивнішою вона є в перші три тижні після пломбування.

Безпосередньо в цей період відбуваються процеси стабілізації пломби, що узгоджується з даними літератури: повна полімеризація матеріалу здійснюється за 7 діб (Г.Б. Мороз, 2004); водопоглинання розпочинається через 4-6 годин і триває близько 28 днів (В.А. Попков и соавт., 2006), виділення залишкового мономера відбувається тривалий час (В.А. Клемин и соавт., 2008). Одночасно формується зубна бляшка на поверхні відновленого зуба саме впродовж перших 7 діб (А.П. Левицкий, 2007).

Наступні дослідження були спрямовані на виявлення впливу ФН досліджуваних ФКМ на динаміку мікробного пейзажу поверхні пломби в період її стабілізації. Зростання лабораторного штаму P.aeruginosa було не чутливим до присутності ФКМ з ФН та без фтору (основна частина значень перебувала в межах 7-11 мм з центральною тенденцією 7 мм). Діаметр затримки зростання лабораторних штамів C.albicans, E.coli. і S.aureus перебував у діапазоні 11-14 мм та визначався як «малий» (10-15 мм); відмінності вірогідні (р < 0,05). Одержані результати свідчать, що бактеріостатичні властивості більшою мірою залежать від виду мікрофлори, ніж типу ФКМ. Слабка антибактеріальна активність може бути зумовлена дією залишкового мономера, що узгоджується з дослідженнями С. Нейчева (1977) та H. Hayshihara at oll., (1983). Вплив ФН на досліджувані показники не визначався вірогідністю (р > 0,05).

Низька адгезія мікроорганізму до поверхні пломби -- один із шляхів до тривалого збереження якості реставрації.

Життєздатні штами P.aeruginosa, C.albicans, E.coli. і S.aureus було виявлено на поверхні зразків на 1-шу та 3-тю добу досліджень; на 14-ту добі лише бактерії виду P.aeruginosa зберегли життєздатність на всіх ФКМ. Коефіцієнт адгезії P.aeruginosa з 1-ї до 14-ї доби спостережень знизився: у ФКМ «Стомазит LС» -- з 0,610 до 0,260; у «Charisma» -- з 0,540 до 0,200; у «Latelux» -- з 0,670 до 0,3900; у «XRV Herсulitе» -- з 0,680 до 0,360. Протягом усього дослідження перебування мікроорганізму на зразках матеріалів різниця була достовірною (р < 0,05). При цьому між ФКМ з ФН і без фтору констатовано вірогідність різниці показників упродовж усього дослідження (р < 0,05).

Коефіцієнт адгезії C.albicans з 1-ї до 3-ї доби спостережень знизився: у ФКМ «Стомазіт LC» з 0,550 до 0,260; у «Charisma» -- з 0,540 до 0,210; «Latelux» -- з 0,540 до 0,310; у «XRV Herculite» -- з 0,540 до 0,320. Якщо на першу добу відмінності між матеріалами невірогідні (р > 0,05), то після 3 діб перебування мікроорганізму на зразках матеріалу різниця була достовірною (р < 0,05). При цьому між ФКМ з ФН і без фтору на 1-шу добу після знаходження C.albicans на поверхні зразків матеріалів відмінності були невірогідними (р > 0,05), а через 3 доби між ними констатовано вірогідність різниці показників (р < 0,05).

Коефіцієнт адгезії S.aureus на 3-тю добу досліджень знизився: у «Стомазіт LC» -- з 0,670 до 0,290; «Charisma» -- з 0,610 до 0,240; «Latelux» -- з 0,570 до 0,350; «XRV Herculite» -- з 0,605 до 0,330 (різниця між усіма матеріалами вірогідна; (р < 0,05). При цьому відмінності між ФКМ з ФН і без фтору були невірогідні після 1-ї доби (р > 0,05) і вірогідні через 3 доби (р < 0,05).

Коефіцієнт адгезії E.coli на 3-тю добу досліджень знизився: у «Стомазіт LC» -- з 0,470 до 0,300; у «Charisma» -- з 0,370 до 0,270; «Latelux» -- з 0,570 до 0,460; у «XRV Herculite» -- з 0,530 до 0,4304; відмінності між показниками впродовж усього дослідження були вірогідні (р < 0,001) як між усіма матеріалами, так і між ФКМ з ФН і без фтору (р < 0,001).

Таким чином, результати дослідження свідчать, що низьку залежність коефіцієнта адгезії мікроорганізмів від матеріалу було відзначено в C.albicans, високий рівень вірогідності відмінностей було виявлено в E.coli. Залежність коефіцієнта адгезії від вмісту фтору у ФКМ була невірогідна в добу дослідження в C.albicans і S.aureus та вірогідна на 3-тю добу спостережень. Упродовж усього дослідження високий рівень вірогідності був у E.coli та P.aeruginosa.

Отже, матеріалами, що є найменш придатними для заселення умовно-патогенними мікроорганізмами, можна вважати ФКМ з ФН, які здатні в перші тижні після твердіння матеріалу активно виділяти іони фтору. Отримані результати узгоджуються з даними Ю. Юманісі (1998) та G. Allais (2008), які зазначають, що антисептичні властивості фторвмісних сполук дуже виражені в пригніченні багатьох ферментів, на рівні як мікро-, так і макроорганізму.

Аналіз мікрофлори ПР з пломб, виготовлених з обох видів композитів, показав домінування анаеробних мікроорганізмів. Через добу після накладання пломб Peptostreptoccocus зустрічалися в 71,4% випадків реставрацій, виготовлених з ФКМ без фтору та в 78,6% -- при використанні ФКМ з ФН; через місяць -- у 92,2% випадків реставрації з обох видів матеріалів. Bifidobacterium виявлено через добу у ФКМ без фтору в 21,4% і в 14,3% пломб з ФКМ з ФН; через місяць -- у 7,1% випадків у ФКМ обох видів. Через добу мікроаерофільна стрептококова флора була на рівні 7% на обох видах матеріалів. Кількість Str.muttans через місяць зросла до 28,6% на безфтористих пломбах і до 21,4% -- на фторовмісних. Str. sanguis визначалась у 14,3% безфтористих реставрацій і у 7,1% -- фторовмісних; зворотнє співвідношення стосовно Str. salivarius спостерігали в 7,1% ФКМ без фтору і у 14,3% -- фторовмісних. Аеробний вид Corynebacteria, який нами виявлено в 14% на обох видах матеріалу, до кінця дослідження практично не змінювався. Neisseria частіше зустрічалась у ФКМ без фтору -- 21,4% (за місяць -- 28,6%), рідше у фторовмісного -- 14,3% (упродовж усього дослідження). St. epidermidis лідирував на поверхні 42,9% реставрацій з ФКМ з ФН і 28,6% пломб без фтору; через місяць рівень адгезії знизився на ФКМ з ФН до 21,4% і зріс на ФКМ без фтору до 42,9%. Micrococcus виявлено у 14,0% випадків на пломбах із ФКМ з ФН (упродовж усього дослідження) і в 7,1% на ФКМ без фтору наприкінці дослідження.

Рівень висівання Lactobacterium з поверхні ФКМ без фтору спостерігали у 64,3%, від ФКМ з ФН -- у 57,1% через добу після накладання пломб та через місяць, ФКМ без фтору -- у 71,4%, а ФКМ з ФН -- лише у 64,3% , різниця достовірна (р = 0,02).

Представники кишкової флори виявлені на пломбах ФКМ без фтору. E.coli було висіяно через добу в 14,3% випадків. Як відомо (Kreitzman, 1974), вона виділяє фосфопротеїнову фосфатазу, що має емалерозчинну дію. Str.faecalis, що провокує запальні процеси (М.А. Холіна, 2007), знайдено у 21% випадків на початку і у 7,1% -- наприкінці дослідження.

Протягом 30 діб на поверхні реставрацій з ФКМ без ФН простежено коливання кількості мікроорганізмів ПР (рис. 1).

Кількість колоноутворюючих одиниць (КОО) Lactobacterium збільшилась на п'ять порядків, Neisseria -- на три порядки, Peptostreptoccocus -- на один порядок., Тенденцію зниження КОО відзначено у Str. Sanguis та Corynebacteria.

Таким чином на поверхні реставрації з ФКМ без ФН є тенденція, а у випадку з Lactobacterium достовірне збільшення обсіменіння поверхні пломбі мікрофлорою ПР. Водночас на реставраціях з ФКМ з ФН можемо відзначити тенденцію до зниження у Peptostreptoccocus та відсутність коливання кількості КОО інших мікроорганізмів. Дане дослідження узгоджується з попередніми в тому, що наявність фторовмісного наповнювача сприяє зниженню кількості мікроорганізмів зубного нальоту на поверхні реставрації протягом місяця, який співпадає з періодом стабілізації пломби.

Рис. 1. Різниця сумарних значень КОО пломб з ФКМ за 30 діб.

Клінічний аналіз стану 325 пломб у 106 пацієнтів показав, що реставрації задовольняють вимогам, установленим ADA, за усіма критеріями оцінки. В ході 3-річних досліджень жодна пломба не випала; за параметрами «анатомічна форма», «крайове прилягання», «відповідність кольору» і «вторинний карієс» вірогідних відмінностей між фторовмісними та композитними пломбами без фтору доведено не було.

За параметром «крайове забарвлення» безпосередньо після реставрації усі 100% пломб з обох груп композитів отримали відмінну оцінку. Однак за 6 місяців було виявлено вірогідні відмінності стану пломб (р < 0,05). Якщо кількість «відмінних» реставрацій з фторвмісних ФКМ становила 100%, то в композитів без фтору їх кількість знизилася до 94,5%. У 5,5 % реставрацій було виявлено пігментацію по краю пломби, яка зникала після її полірування. Через рік 3,6% пломб з ФКМ з ФН та 8,2% пломб з ФКМ без фтору відповідали оціночній категорії «В», різниця невірогідна (р > 0,05). На 2-му році дослідження 13,6% відновлень з ФКМ з ФН та 16,6% без фтору відповідали категорії «В», крім того в композитів без фтору 1,7% пломб було оцінено категорією «С». На 3-му році дослідження 8,3% реставрацій з ФКМ з ФН та 10,8% реставрацій з ФКМ без фтору було надано категорію «В», 1,9% реставрацій з ФКМ з ФН та 5,9% без фтору було оцінено категорією «С», різниця не достовірна (р > 0,05).

За параметром «шорсткість поверхні» безпосередньо після пломбування всі пломби обох груп композитів отримали відмінну оцінку. Через рік 1,8% реставрацій з фторвмісного композиту та 4,1% реставрацій без фтору відповідали оціночній категоріі «В», різниця не достовірна (р > 0,05). На другому році дослідження 6,8% відновлень з ФКМ з ФН та 8,3% з ФКМ без фтору відповідали категорії «В», на третьому році дослідження 8,3% реставрацій з ФКМ з ФН та 10,8% реставрацій з фотокомпозитів без фтору було надано категорію «В». За параметром «шорсткість поверхні» різниця якості пломб протягом трьох років між групами фотокомпозитних матеріалів з фтором та без фтору невірогідна, але прослідковується тенденція більш тривалого збереження стану поверхні у пломб з ФН.

При аналітичному аналізі якості пломб можна виділити 2 критичні періоди зниження якості пломб у ході їх функціонування:

- 1-й період: для пломб, виготовлених із ФКМ без ФН, -- 6 місяців після постановлення та для пломб із ФКМ з ФН -- 1 рік;

- 2-й період: для пломб із ФКМ без ФН, -- 2 роки та для пломб з ФКМ з ФН -- 3 роки.

Отже, в результаті проведеного клініко-лабораторного дослідження доведено, що зміна стану поверхні пломби настає у ФКМ з ФН і без ФН. При цьому вірогідну зміну «крайового забарвлення» було відзначено в пломбах із ФКМ, що не містять фтору, на рік раніше та в 3,1 раза частіше, ніж у ФКМ з ФН. Дослідження фізико-механічних властивостей матеріалів із ФН «Стомазіт LC» (Cтома) і «Charisma» (Heraeus Kulzer) та без фтору -- «Latelux» (Cтома-Технологія), «XRV Herculite» (Kerr) показало їх клінічну однорідність. При цьому ФКМ з ФН виділяють іони фтору максимально в перші три тижні після полімеризації матеріалу, що збігається з періодом стабілізації фізико-хімічних параметрів пломби. Даний синергізм у найближчий постпломбувальний період захищає пломбу від біологічно агресивного впливу мікрофлори. Вивчення адгезії лабораторних штамів потенційно-патогенних мікроорганізмів до поверхні досліджуваних ФКМ показало, що мікроорганізми достовірно швидше відмирають саме на ФКМ з ФН. Клінічно це підтверджено дослідженнями зубного нальоту з поверхні пломб з ФКМ без фторовмісного наповнювача, де вірогідно зріс рівень Lactobacterium (р = 0,02) . Крім того, відмічено тенденцію до підвищення вмісту умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, виявлено представників кишкової мікрофлори. Водночас пломби з ФКМ із фтором демонструють стабільність індигенної мікробної флори пацієнтів. Ця позитивна динаміка обумовлена здатністю композитних пломб виділяти іони фтору, що відіграє роль захисту поверхні пломби від раннього біопошкодження та деструкції поверхні, що, у свою чергу, сприяє збереженню її функціональних та естетичних властивостей.

Таким чином, отримані результати клініко-лабораторного дослідження дозволили обґрунтувати переваги фторовмісних композитів при виборі пломбувального матеріалу для відновлення цілісності коронки зуба.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукового та практичного завдання -- підвищення ефективності лікування постійних зубів шляхом обґрунтованого використання фторвмісних фотокомпозитів.

1. Вміст іонів фтору вірогідно залежить від складу ФКМ і виду ФН (р < 0,05). Основні фізико-механічні характеристики ФКМ (глибина твердіння, діаметральна міцність і водопоглинання) вірогідно відрізняються (р<0,05), та обумовлені хімічним складом. При цьому вплив ФН на досліджені властивості композиту невірогідний (р > 0,05).

2. Виділення іонів фтору з ФКМ з ФН у навколишню рідину відбувається нерівномірно і достовірно (р < 0,05) залежить від часу експозиції: активна в перші тижні (4,0-2,5 мкг/мл), у подальшому, впродовж півроку, поступово знижується (1,5-0,2 мкг/мл).

3. Біофізичними дослідженнями визначено, що фторовмісні сполуки, які виділяють ФКМ з ФН, не чинять негативного впливу на живі клітини. Наявність пломб у зубах жувальної групи, виконаних ФКМ з ФН, не викликала достовірних змін енергетичного стану клітин букального епітелію пацієнтів (через 24 години та 1 місяць) порівняно з даними, визначеними до пломбування (р > 0,05). Медіани значень ЕНЯ та амплітуди зміщення ядер у пробах клітин букального епітелію при контакті з ФКМ з ФН не відрізнялись від контролю (фосфатного буфера) упродовж усього терміну дослідження (5хв., 1 год., 24 год., 7 діб), що свідчить про біологічну індиферентність ФКМ даної групи (аналогічні результати отримані і при дослідженні ФКМ без фтору).

4. Коефіцієнт адгезії штамів мікроорганізмів (бактерій, грибів) до поверхні зразків вірогідно нижче для ФКМ з ФН (р < 0,05). Кількість Lactobacterium на реставраціях ФКМ з ФН вірогідно нижча (р = 0,02) порівняно з реставраціями без фтору; виявлено тенденцію пригнічення зростання умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів без порушення складу індигенної мікрофлори зубного нальоту.

5. Погіршення якості пломб із ФКМ без фтору відбувається на півроку раніше та в 2,2 раза частіше, ніж пломб з ФКМ з ФН. За параметром «крайове забарвлення» достовірне (p = 0,01) зниження якості пломб, виготовлених з ФКМ без фтору, виявляється уже через 6 місяців після реставрації зубів. Аналогічну тенденцію відзначено і за параметром «шорсткість поверхні».

6. Триваліше (у порівнянні з ФКМ без фтору) збереження клінічних параметрів якості пломб з ФКМ зі ФН забезпечується активним фторовиділенням (4,0-2,5 мкг/мл) під час періоду стабілізації. У подальшому, наявність фторовмісних сполук перешкоджає адгезивній активності мікроорганізмів і розвитку біопошкоджень поверхні композиту.

Практичні рекомендації: 1. При виборі ФКМ для застосування в стоматологічній практиці слід керуватися складом наповнювача.

2. ФКМ з ФН є матеріалами високої міцності, здатними корегувати склад мікрофлори зубного нальоту і, таким чином сприяти збереженню якісних характеристик реставрації.

3. Застосування ФКМ з ФН виправдано в комплексі лікування каріозних уражень на поверхнях зі складним гігієнічним забезпеченням.

4. Виходячи з того, що ФКМ з ФН мають виражений бактеріостатичний ефект, доцільно застосовувати їх для пломбування зубів у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта (це сприяє зниженню рівня бактеріального обсіменіння патогенною мікрофлорою поверхні пломб та є опосередкованою профілактикою).

5. Для моніторингу стану поверхні пломб, виготовлених з ФКМ, контрольні огляди відновлених поверхонь зубів доцільно проводити кожні півроку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Рябоконь Е.Н. Определение фторвыделяющей способности фотоотверждаемых композитов / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина // Медицина сегодня и завтра. -- 2008. -- № 2. --С. 45-48. Особистий внесок автора полягає у приготуванні зразків матеріалу, проведенні та узагальненні наукової літератури про дію фтору та пломбувальні матеріали, аналізі результатів дослідження, написанні статті.

2. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих фотоотверждаемых композитных пломбировочных материалов на электроотрицательность ядер клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.В. Колупаева // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2009. -- № 2 -- С. 14-145. Автором особисто проведено аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, приготування зразків матеріалу, забір матеріалу для цитобіофізичного дослідження, аналізу результатів дослідження, написання статті.

3. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих фотоотверждаемых композитных пломбировочных материалов на амплитуду смещения ядер клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.В. Колупаева // Современная стоматология. -- 2009. -- № 3. -- С. 25-28. Автором особисто проведено аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, приготування зразків матеріалу, забір матеріалу для цитобіофізичного дослідження, аналізу результатів дослідження, написання статті.

4. Рябоконь Е.Н. Влияние композитных пломбировочных материалов с фтором и без на рост грибковой и бактериальной флоры / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.П. Осолодченко // Український стоматологічний альманах. - 2009. -- № 1.-- С. 6-8. Автор особисто проводив аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу композитів на зростання мікробної флори, приготування зразків матеріалу для бактеріологічного дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

5. Стомазит LC новый отечественный светоотверждаемый пломбировочний материал / В.В. Волков, Ю.И. Довгопол, Г.Ф. Катурова, Л.В. Воропаева, Н.В. Лашина, Т.В. Камина // Стоматолог. --2003. -- № 8. -- С.12. Автор проводив відбір та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

6. Камина Т.В. Влияние фтора и его соединений на формирование и созревание твердых тканей зубов. Профилактика флюороза / Т.В Камина, В.В. Шепилев, О.Д. Бакуменко // Стоматолог. -- 2007. -- № 2. -- С. 40-41. Автор проводив пошук літературних джерел, відбір, діагностику та лікування хворих із захворюваннями твердих тканин зубів, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

7. Камина Т.В. Влияние фтора и его соединений на формирование и устойчивость твердых тканей зуба. Профилактика кариеса / Т.В. Камина, Н.А. Пикуль, В.М. Тертерьян, О.Д. Бакуменко // Стоматолог. -- 2007. -- № 5. -- С.14-16. Автор проводив пошук літературних джерел, діагностику та лікування хворих із захворюваннями твердих тканин зубів, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

8. Камина Т.В. Пломбировочные материалы. Детально о фторсодержащих композитах / Т.В. Камина, О.В. Гайдук // Стоматолог. -- 2008. -- № 7. - C. 18-20. Автор проводив аналіз та узагальнення наукової літератури, приготування зразків матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

9. Катурова Г.Ф. Опыт клинического применения отечественного светоотверждаемого композитного пломбировочного материала Стомазит LC фирмы «Стома» / Г.Ф. Катурова, Л.В. Воропаева, Т.В. Камина // Материалы науч.-практ. конф. с междун. участием «Від фундаментальних досліджень -- до прогресу медицини». -- Х., 2004. -- С. 272-273 . Автор проводив пошук та аналіз літературних джерел, відбір та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

10. Рябоконь Е.Н. Сравнительная оценка физико-механических свойств нового отечественного светоотверждаемого композитного пломбировочного материала Стомазит LC / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, В.В. Волков и др./ Сборник научных трудов «Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии». -- Х.: ХГМУ, 2005. -- Вып. 9. -- С. 206-208. Автор проводив пошук та аналіз літературних джерел, виготовлення зразків матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

11. Камина Т.В. Опыт применения фторсодержащего композитного фотополимерного пломбировочного материала / Т.В. Камина // Студенческая медицинская наука ХХІ века: Материалы V международной научно-практической конференции, 17-18 ноября 2005. -- Витебск: ВГМУ. -- 2005. -- С. 308-310.

12. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих композитных пломбировочных материалов на интегральные показатели состояния клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина // Материалы XІV Междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов «Новые технологии в стоматологи». -- Санкт-Петербург, 2009. -- С. 181-182. Автор проводив аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, забір матеріалу для біофізичного дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

АНОТАЦІЯ

Каміна Т.В. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування фторвмісних композитів при пломбуванні постійних зубів. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 -- стоматологія. -- Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Виявлено, що дифузія іонів фтору з фторвмісних фотокомпозиційних матеріалів у біологічну рідину нерівномірна (найбільш активна в перші тижні, далі, упродовж півроку, відбувається поступове зниження) і вірогідно залежить від складу фторвмісного фотокомпозиційного матеріалу.

Установлено, що адгезія мікроорганізмів вірогідно нижче до поверхні композитів з фторвмісним наповнювачем. На фторвмісних пломбах пацієнтів відзначено достовірно нижчий рівень висівання карієсогенних штамів Lactobacterium, є тенденція пригнічення зростання інших умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів без порушення складу індигенної мікрофлори зубного нальоту.

Достовірні зміни якості пломб за параметрами «зміна кольору країв порожнини» у фотокомпозиційних матеріалів без фтору відбувається на півроку раніше і в 2,2 раза частіше, ніж у пломб, виготовлених з фторвмісних фотокомпозиційних матеріалів.

Таким чином, активна фторвиділяюча здатність композитів під час періоду стабілізації пломби протидіє адгезії мікроорганізмів і розвитку біопошкоджень поверхні композитної реставрації в найближчі та віддалені терміни після пломбування.

Ключові слова: карієс, зубний наліт, фторовмісний наповнювач, фототвердіючі композитні пломбувальні матеріали, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Камина Т.В. Клинико-лабораторное обоснование применения фторсодержащих композитов при пломбировании постоянных зубов. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 -- стоматология. -- Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗО Украины, Киев, 2010.

В диссертационной работе приведено клинико-лабораторное обоснование возможности использования фторсодержащих композитов для повышения эффективности лечения твердых тканей постоянных зубов.

Лабораторные исследования показали, что физико-механические свойства фотокомпозиционных материалов достоверно (р < 0,05) определяют их химический состав. При этом влияние фторсодержащего наполнителя на физико-механические свойства фотокомпозиционных материалов достоверно не определено.

Выявлено, что диффузия ионов фтора из фотоотверждаемых фторсодержащих композитных пломбировочных материалов в омывающую биологическую жидкость неравномерна (наиболее активна в первые недели, затем, в течение полугода, происходит постепенное снижение). Динамика диффузии фтор-ионов статистически достоверно (р < 0,05) отличается для каждого из материалов и зависит от состава фторсодержащего фотокомпозита.

Проведенные in vitro и непосредственно в полости рта исследования биоэнергетического состояния и гомеостаза клеток буккального эпителия при контакте с ФКМ с ФН продемонстрировали, что фтор в представленной концентрации не оказывает негативного воздействия на соматические клетки человека. Композиты без фтора показали аналогичный результат. Это свидетельствует о биологической индифферентности ФКМ с ФН и без фтора.

Микробиологическими исследованиями установлено, что адгезия микроорганизмов достоверно ниже к поверхности композитов с фторсодержащим наполнителем (р < 0,05). На фторсодержащих пломбах пациентов отмечена достоверно более низкая высеваемость кариесогенных штаммов Lactobacterium (р = 0,02), есть тенденция к подавлению роста других условно-патогенных и патогенных микроорганизмов, состав индигенной микрофлоры зубного налета не нарушался.

Клиническое наблюдение в течение 3 лет показало, что достоверное снижение качества по параметру «краевое окрашивание» у реставраций, выполненных композитами без фторсодержащего наполнителя, происходит на полгода раньше и в 2,2 раза чаще, чем у пломб с фторсодержащим наполнителем (p = 0,01). По параметру «шероховатость поверхности» через год отмечалась аналогичная тенденция к более активному снижению качества реставрации у фотокомпозитных материалов без фтора.

Полученные данные свидетельствуют о более длительном сохранении клинических параметров у пломб с фторсодержащим наполнителем. Активная фторвыделяющая способность композитов в периоде стабилизации пломбы противодействует адгезии микроорганизмов и препятствует развитию биоповреждения поверхности реставрации в ближайшие и отдаленные сроки после пломбирования.

Ключевые слова: кариес, зубной налет, фторсодержащий наполнитель, фотоотверждаемые композитные пломбировочные материалы, профилактика.

SUMMARY

Kamina T. Clinical and laboratory study of fluoride composites in filling of permanent teeth. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of medicine by specialty 14.01.22 -- dentistry.

National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.

Shupik of the Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2010.

A complex clinical and laboratory examination of 106 male and female patients aged from 16 to 59 years old with compensated form of caries was performed.

There were restored 325 teeth of chewing group.

It was revealed that the diffusion of fluoride ions from photopolymerized fluorinated composite filling materials in the biological liquid is irregular (most active during the first week, then a gradual decrease within six months).

...