Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

УДК 616-071+616.155+618.3-06+618.36:616-091.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.03.02 - Патологічна анатомія

Патоморфологія периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних

Костюк Віктор Миколайович

Львів - 2010

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Івано-Франківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Михайлюк Іван Олексійович, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патоморфології з біопсійно-секційним курсом.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Давиденко Ігор Святославович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м. Чернівці), завідувач кафедри патоморфології та судової медицини доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією

Захист відбудеться “ 26 ” березня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “ 15 ” лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.А. Томашова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Залізодефіцитна анемія вагітних (ЗДАВ) у даний час залишається актуальною проблемою акушерства та гінекології, оскільки характеризується високою частотою захворюваності в Україні, яка становить від 28,4% до 83,1% (Жабченко І.А., 2000, Лук'янова О.М., 2002) і сприяє розвитку ускладнень у матері та дитини, найчастіше з яких зустрічається: невиношування вагітності, гестоз, хронічна гіпоксія плода, синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода, аномалії пологової діяльності (Артеменко Г. Я., 1999, Давиденко І.С., 2006). Крім того, залізодефіцитна анемія вагітних приводить до порушення газообмінної, трофічної, видільної, захисної, імунологічної, ендокринної функцій, супроводжуючись розвитком патоморфологічних та морфо-функціональних змін у тканині плаценти та периферійному цитотрофобласті зокрема, перешкоджаючи фізіологічному перебігу вагітності і пологів, нормальному розвитку і росту плода (Bulmer J.N., 1998, Глуховец Б.И., 2002). Дослідження плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних висвітлені в мізерній кількості робіт вітчизняних та зарубіжних науковців. Найбільш фундаментальні праці з даного напрямку належать професору І.С. Давиденку, який вивчав патоморфологічні зміни плаценти в аспекті формування синдрому плацентарної недостатності. Однак, патоморфоз та морфофункціональна активність компонентів периферійного цитотрофобласта при ЗДАВ у дослідженнях названого та інших авторів не знайшли належного відображення. У даних дослідженнях по вивченню плаценти висвітлено її патоморфоз при екстрагенітальній патології (Алещенко И.Е., 2006, Нагорный А.В., 2006), пізніх гестозах (Миловидова А.З., 2004, Каліновська І.В., 2005), народженні дітей від матерів із акушерською, екстрагенітальною та інфекційно-запальною патологією (Мельникова В.Ф., 1993, Милованов А.П., 1999), антенатальній асфіксії плода (Миловидова Г.Е., 2000, Ситнікова В.О., 2003), синдромі затримки внутрішньоутробного розвитку плода (Решетнікова О.С., 2004, Лизин А.М., 2005), показано зміни ворсинкового хоріону, дицидуальної тканини, оболонок плаценти, пуповини, загалом встановлено етіопатогенетичні механізми розвитку плацентарної недостатності. Досліджень, присвячених вивченню патоморфології периферійного цитотрофобласта при фізіологічному перебігу вагітності та патології, мало, хоча в останні роки з'явились окремі роботи, в яких відображено основні функції ПЦТ, одержано нові дані про його ендокринну роль щодо синтезу плацентарного лактогену, доведено участь компонентів ПЦТ в імунних реакціях та утворенні фібриноїда (Кирющенков П.А., 2003, Ширшев С.В., 2003, Давыденко И.С., 2005, Іванський І.Д., 2007). У роботах Athanassiades A.,1998, Matsubara S., 2001, Cartron, L. Oliver, S. Martin., 2002, Burton G.J., 2003, Mayhew T.M., 2004, Crocker I.P., 2004, Benirschke K., Р. Kaufmann., 2006, показано важливу роль периферійного цитотрофобласта при ектопічній вагітності, у хоріонкарциномі, в умовах прееклампсії та фізіологічному перебігу вагітності та пологів.

Таким чином, проведений аналіз результатів досліджень периферійного цитотрофобласта вказує на значну його роль у нормальному функціонуванні плаценти при фізіологічній вагітності та патоморфозі деяких захворювань, однак, недостатня кількість наукових праць у даному напрямку, спонукає до подальшого вивчення ПЦТ плаценти.

Отже, вивчення патоморфології периферійного цитотрофобласта при залізодефіцитній анемії вагітних є актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи кафедри патоморфології з біопсійно-секційним курсом Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) “Патоморфологія серцево-судинної системи, плаценти, жирової тканини, нирок, головного мозку, регуляторних систем (APUD, імунної) при метаболічному синдромі, гострій ішемії міокарда, облітеруючих захворюваннях судин нижніх кінцівок, хворобах легень, пухлинних процесах і внутрішньоутробних інфекціях у клініці й експерименті” (№ держреєстрації 0107U002769). Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту роботи стосовно патоморфології периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних.

Мета дослідження: встановити загальний питомий об'єм, вираженість пристосувально-компенсаторних процесів, рівень морфо-функціональної активності структур периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних.

Завдання дослідження:

1. Встановити об'ємні співвідношення структур периферійного цитотрофобласта плаценти при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії.

2. Визначити морфофункціональний стан структур периферійного цитотрофобласта при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії.

3. Розробити критерії пристосувально-компенсаторних механізмів у плаценті при залізодефіцитній анемії вагітних, враховуючи збільшення чи зменшення питомої ваги та морфофункціональної активності периферійного цитотрофобласта.

4. З'ясувати особливості гормональної активності та вираженості процесів апоптозу в структурах периферійного цитотрофобласта плаценти при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії з використанням імуногістохімічних методів.

5. На підставі гістохімічного дослідження визначити рівень окислювальної модифікації білків у цитоплазмі клітинних компонентів основних структур периферійного цитотрофобласта при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії.

Об'єкт дослідження: залізодефіцитна анемія вагітних.

Предмет дослідження: стан периферійного цитотрофобласта плаценти при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії.

Методи дослідження: у роботі використано органометричні методи для визначення маси, об'єму, площі материнської поверхні плацент; загальногістологічні - з оглядовою метою та для проведення морфометричного (цифрова комп'ютерна гістометрія, цитометрія) дослідження; гістохімічні - для визначення рівня окисної модифікації білків в цитоплазмі клітин периферійного цитотрофобласта; імуногістохімічні - для визначення концентрації плацентарного лактогену та апоптотичних білків в структурах периферійного цитотрофобласта. Отримані результати проаналізовані за правилами варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено морфометричне дослідження питомої ваги та визначено морфо-функціональний стан структур периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних. Вперше проведено імуногістохімічне дослідження для визначення концентрації плацентарного лактогену в цитоплазмі клітин периферійного цитотрофобласта. Вперше отримано та проаналізовано показники функціональної діяльності периферійного цитотрофобласта шляхом визначення концентрації проапоптотичного протеїну Вах та протиапоптотичного протеїну Bcl-2 для встановлення вираженості процесів апоптозу. Вперше проведено дослідження рівня окислювальної модифікації білків (ОМБ) у цитоплазмі клітинних компонентів основних структур периферійного цитотрофобласта при фізіологічній вагітності та різних ступенях залізодефіцитної анемії.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень вказують на зв'язок виявлених пристосувально-компенсаторних процесів у структурах периферійного цитотрофобласта плаценти із важкістю залізодефіцитної анемії вагітних та розвитком хронічної плацентарної недостатності, що, в свою чергу, має практичне значення для акушерів, гінекологів, неонатологів, педіатрів, патологоанатомів.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрах патоморфології з біопсійно-секційним курсом; патологічної фізіології; цитології, гістології та ембріології; акушерства та гінекології, нормальної анатомії Івано-Франківського національного медичного університету; на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; на кафедрі патоморфології та судової медицини Буковинського державного медичного університету; на кафедрі патологічної анатомії з курсом судової медицини Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та в діагностичний процес централізованого патологоанатомічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у постановці мети та завдань дослідження, проведенні аналізу літератури з даної проблеми, виконанні патентно-інформаційного пошуку. Дисертантом самостійно сформовано групи досліджуваного матеріалу, визначені напрямки наукового пошуку, виконані гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження з використанням створених ним алгоритмів мікроскопічного вивчення препаратів. Проведена статистична обробка створеної бази даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написані всі розділи дисертації. Висновки та практичні рекомендації сформульовані особисто. Підготовка до друку наукових праць проведена здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і результати дослідження доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії”, (м.Чернівці, 2006р.) та VIII Конгресі патологів України (м. Полтава, 2008р.). Апробація дисертаційної роботи відбулася на спільному засіданні кафедр Івано-Франківського національного медичного університету (протокол №28 від 23.06.2009 року) за участі провідних спеціалістів.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт, у тому числі 4 статті у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 2 роботи у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладено на 162 сторінках тексту (комп'ютерний набір). Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, додатків, списку використаних джерел, що налічує 196 праць, у тому числі 67 іноземних авторів, ілюстрована 64 мікрофотографіями, 18 таблицями, 1 схемою.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань проведено морфологічне дослідження плацент, клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого у 95 вагітних із ЗДАВ різних ступенів важкості та 35 випадків без ЗДАВ, що склали контрольну групу. В досліджувані групи не включали випадки із запаленням у плаценті або з маніфестацією будь-якої інфекції у вагітної, випадки з цукровим діабетом у матері, ізоімунним конфліктом, аномаліями розвитку посліду (екстрахоріальні, з аномаліями пуповини чи оболонок, багаточасточкові плаценти), багатоплідною вагітністю, вадами розвитку плода. Діагноз залізодефіцитної анемії встановлювався за показниками вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, кольорового показника, гематокриту, рівня сироваткового заліза. Формування груп досліджуваних плацент проводилося з використанням Міжнародної класифікації хвороб X-го перегляду, заснованої за рекомендаціями ВООЗ (1998), в залежності від вираженості анемії: І ст. - Hb 110-91 г/л, ІІ ст. - Hb 90-71 г/л, ІІІ ст. - Hb 70-51 г/л, IV ст. - 50 г/л і менше.

Досліджувані групи склали вагітні з однаковими протоколами лікування залізодефіцитної анемії (відрізнялося тільки дозування лікарських середників), максимально подібним соціальним статусом, родом занять, місцем проживання по відношенню до промислових підприємств із шкідливими викидами. У протоколах патогістологічного дослідження плацент вказували показники стану новонародженого: масу, оцінку функціонального стану згідно до шкали Апгар. Кількісний розподіл досліджених випадків із урахуванням основних органометричних показників плаценти та дитини представлені нижче.

Морфологічні дослідження посліду виконувалися на органному, тканинному та клітинному рівнях. Вивчення органного рівня організації посліду передбачало визначення основних органометричних параметрів плаценти, пуповини та вільних плодових оболонок, оцінки варіанта прикріплення пуповини до плаценти, типу розгалуження судин хоріальної пластинки та оцінки їх діаметру, описової характеристики материнської поверхні народженої плаценти з оцінкою особливостей будови котиледонів. Визначалася маса кожної плаценти без оболонок із куксою пуповини не більше 1 см., а також об'єм плаценти по рівню витісненої рідини з мірного резервуару та площа материнської поверхні шляхом відбитку на міліметровому папері. З фіксованої плаценти, через всю товщину органу, вирізали 6-8 шматочків із параумбілікальної, центральної та крайової зон. Підготовку матеріалу до мікроскопічних досліджень здійснювали диференційовано - залежно від вимог конкретної методики.

Для досягнення мети і вирішення поставлених у роботі завдань використано гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Для морфологічного дослідження шматочки плаценти фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, зневоднювали в серії спиртів наростаючої концентрації, заливали в парафін і готували серійні зрізи товщиною 5-6 мкм, з наступним забарвленням їх гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван-Гізоном для виявлення сполучної тканини, за методикою ОЧГ в модифікації Зербіно Д.Д., Лукасевич Л.Л. для виявлення фібрину і сполучної тканини. Дослідження проведено мікроскопом XSP-128B при різних збільшеннях (окуляр 10, об'єктив 10-20-40). За допомогою 20-ти точкової сітки по 4-х лініях сканування, при збільшенні х200, визначали питомий об'єм субпопуляцій периферійного ЦТ: клітинних острівців та септ, полоси фібриноїда Лангханса, міжворсинкового фібриноїда, базальної пластинки та псевдоінфарктів. При збільшенні х400, оцінювали морфофункціональну активність ЦТ, визначали: функціональноактивний ЦТ - клітини з рівномірно забарвленою цитоплазмою та ядром; проміжну форму ЦТ - з дистрофічними змінами в цитоплазмі та ядрі; клітини ЦТ, що загинули, - без цитоплазми, з каріорексисом та каріолізисом.

Метричні параметри та рівень активності структур периферійного цитотрофобласта калібрували на засобі для вимірювання “Мира” (тестовий контроль) з аналізом зображень на базі програмного забезпечення UTHSCA Image Tool for Windows.

Для постановки гістохімічної методики по визначенню ступеня окисної модифікації білків (ОМБ) в структурах ПЦТ гістологічні зрізи фарбували бромфеноловим синім за Мікель-Кальво. За допомогою цифрової фотокамери Nikon Coolpix 4500 та мікроскопа біологічного XSP-128B (ок. 10, об. 20) оптичні зображення переводили у цифрові та аналізували за допомогою комп'ютерної програми "Color Pic", шляхом зондової комп'ютерної мікроспектрометрії у системі аналізу кольору RGB (Red, Green, Blue). Оцінювали інтенсивність зеленого та синього кольору в забарвленні (показник G/B). Оскільки зелене забарвлення при методиці Мікель-Кальво відповідає карбонільним групам, а синє - аміногрупам білків, то шляхом встановлення математичного співвідношення між інтенсивністю забарвлення в обидва кольори (ділянки спектра) оцінювали ступінь ОМБ. Для порівняння показників використовували непарний двосторонній критерій Стьюдента. Для прийняття чи відхилення статистичної гіпотези застосували рівень вірогідності - р?0,05.

Для проведення імуногістохімічного дослідження, по визначенню рівня апоптозу в структурах периферійного цитотрофобласта, вирізані шматочки плаценти фіксували впродовж 22-х годин у нейтральному забуференому 10% водному розчині формаліну, після чого їх зневоднювали у висхідній батареї етанолу і заливали в парафін. Зрізи, товщиною 5 мкм, монтували на спеціальні неімуногенні предметні скельця SuperFrost®Plus (Німеччина). Після депарафінізації зрізів та проведення послідовних етапів біотинового і пероксидазного блоку (для нейтралізації ендогенного біотину та пероксидази) імуногістохімічно визначали антигени Всl-2 та Вах за допомогою первинних моноклональних антитіл до цих протеїнів та стрептавідин-біотинової системи візуалізації LSAB2 (пероксидазна мітка + діамінобензидин) виробника DakoCytomation (Данія, США). Дофарбування ядер здійснювали за допомогою гематоксиліну Майера. Для кількісного дослідження інтенсивності зафарбування цитоплазми отримували цифрові копії оптичного зображення периферійного цитотрофобласта при використанні об'єктива мікроскопа х40. Цифрові копії зображення аналізували за допомогою комп'ютерної програми "Color Pic". Аналіз здійснювався на підставі зондових вимірювань (площа круглого зонда 4 мкм²) інтенсивності забарвлення з отриманням величин показника "середня оптична щільність" (у відносних одиницях).

При постановці імуногістохімчної методики для визначення концентрації плацентарного лактогену в структурах периферійного цитотрофобласта, для збереження цілісності антигенів до названого гормону, матеріал фіксували протягом 22-х годин у 10%-му розчині нейтрального забуференого формаліну, після чого проводили прискорене зневоднювання у висхідній батареї спиртів та парафінову заливку при температурі 56°С. На санному мікротомі робили серійні гістологічні зрізи товщиною 5 мкм., використовуючи які, ставили імуногістохімічну реакцію з первинними моноклональними антитілами виробників Dako Cytomation (Данія, США) проти плацентарного лактогену та їх візуалізацією стрептавідин-біотиновим методом із використанням діамінобензидину та дофарбовуванням клітинних ядер гемалауном Майера.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням методів варіаційної статистики. Визначали середньоарифметичні величини та їх похибки. Достовірність показників між середніми величинами знаходили по критерію (t) Стьюдента, розбіжності між середніми показниками (р) вважались статистично достовірними при їх показниках ?0,05. Для обчислення сили впливу залізодефіцитної анемії на концентрацію апоптотичних протеїнів в структурах периферійного цитотрофобласта використовували дисперсійний аналіз - тест F Снедекора. Застосування цього методу дозволяє оцінити розбіжності групових середніх, порівнюючи міжгрупову дисперсію розподілу з дисперсією кожної вибірки:

- дисперсія середніх кожної вибірки відносно загальної середньої; - дисперсія результатів всередині кожної вибірки.

Для правильної статистичної оцінки результатів вимірювання, виходячи з завдання множинного порівняння різних ступенів анемії, була використана стратегія дисперсійного аналізу з наступним застосуванням одного з параметричних методів множинного порівняння - критерію Ньюмена-Кейлса:

і - порівнювані середні; - внутрішньогрупова дисперсія; і - чисельність груп.

Збір матеріалу проводився в обласному перинатальному центрі, міському пологовому будинку та централізованому патологоанатомічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні дослідження виконані на базі гістологічної лабораторії та лабораторії морфометричного аналізу кафедри патоморфології з біопсійно-секційним курсом Івано-Франківського національного медичного університету. Обробка отриманих результатів проведена з використанням комп'ютерної програми електронних таблиць Gnumeric 1.9.3.

Результати дослідження та їх обговорення.

У групі залізодефіцитної анемії I-го ступеня вивчено 35 плацент. Середній вік вагітних складав 28,5±1,2 роки, середня маса новонароджених - 2950,0±56,0 г., плацентарно-плідний коефіцієнт - 0,15±0,04, оцінка новонароджених за шкалою Апгар - 7,3±0,3. Середня маса плацент даної групи дорівнювала 329,0±8,0 г., їхній об'єм - 320,0±9,0 смі, площа материнської поверхні - 231,0±11,0 смІ.

У плацентах даної групи зустрічалися проміжні зрілі і дрібні термінальні ворсини, останні переважали. В окремих термінальних ворсинах спостерігалося утворення синцитіокапілярних мембран.

При порівнянні морфометричних показників структур периферійного цитотрофобласта (ПЦТ) визначено питомий об'єм смуги фібриноїда Лангханса, який був дещо меншим, ніж у контрольній групі (р<0,05) і склав 2,6±0,01%; відмічено зменшення кількості функціонально активних та проміжних форм, що склали 2,9±0,02 та 4,3±0,01 відповідно (р<0,01) та збільшення форм клітин, що загинули, до 7,9±0,02 (р<0,01).

При дослідженні питомого об'єму структурних компонентів псевдоінфарктів виявлено дещо менший його рівень, ніж у контрольній групі, що склав 1,14±0,01% (р<0,01). Кількість функціонально активних форм клітин дорівнювала 1,5±0,02; проміжних - 2,9±0,01; форм, що загинули, - 11,4±0,02. У порівнянні з I групою, серед функціонуючих та проміжних форм спостерігалася тенденція до зменшення їхньої чисельності, а кількість нефункціонуючих клітин ПЦТ навпаки зростала (р<0,01).

При дослідженні клітинних острівців і септ також відмічалося значне зменшення питомого об'єму до 0,5±0,01% (р<0,05). Подібна картина спостерігалася щодо кількості міжворсинкового фібриноїда, який склав 6,9±0,01%, у порівнянні з контрольною групою - 7,2±0,05% (р<0,01). Інша ситуація визначалася у базальній пластинці, де відмічено зростання питомого об'єму до 6,0±0,01% по відношенню до контрольної групи - 5,4±0,06% (р<0,01).

При вивченні питомого об'єму структурних компонентів базальної пластинки, у порівнянні з контрольною групою, виявлено значне збільшення кількості форм клітин ПЦТ, що загинули, до 16,6±0,02 (р<0,05). На другому місці за чисельністю знаходилися проміжні форми, що склали 11,5±0,01. Найменша кількість функціонально активних клітин - 10,3±0,02. Серед останніх двох форм клітин відмічалося зменшення їх чисельності по відношенню до контрольної групи (р<0,05).

У клітинних острівцях та септах спостерігалось незначне зменшення проміжних форм, виражене підвищення кількості загинувших клітин до 16,4±0,02 у порівнянні з I групою, де цей показник дорівнював 13,3±0,04 (р<0,01), вагоме зменшення кількості активних форм клітин до 0,7±0,02 (р<0,01). Відмічалося дещо більше секрету мікрокист та зменшення питомого об'єму «ворсин-тіней». По відношенню до I групи спостерігалося зменшення загального питомого об'єму, який склав 0,5±0,01% (р<0,01).

Міжворсинковий фібриноїд у II групі досліджуваних плацент більш гомогенний, компактний, тобто, більш старий, ніж у I групі, в ньому також зустрічаються «ворсини-тіні», елементи ПЦТ знаходяться в стані дистрофії різного ступеня.

Щодо клітинного складу, відмічалося значне зменшення кількості функціонально активних та проміжних форм до 0,7±0,02 та 0,2±0,01 відповідно (р<0,05); підвищення кількості клітин, що загинули, - 9,7±0,02 (р<0,01).

Отже, в плацентах при залізодефіцитній анемії I-го ступеня загальний питомий об'єм структур позаворсинкового ЦТ склав 17,2±0,01%, тобто, виявився дещо меншим, ніж у контрольній групі (17,8±0,08%).

У групі залізодефіцитної анемії II-го ступеня вивчено 30 плацент. Середній вік вагітних складав 28,5±1,2 роки, середня маса новонароджених - 3251,0±48,3 г., плацентарно-плідний коефіцієнт - 0,17±0,04, оцінка новонароджених за шкалою Апгар - 7,26±0,25. Середня маса плацент даної групи дорівнювала 347,0±8,0 г., їхній об'єм - 347,0±8,0 смі, площа материнської поверхні - 266,0±10,0 смІ.

Питомий об'єм клітинних острівців та септ у цій групі в 2,5 рази більший, ніж при фізіологічній вагітності (р<0,01), та - в 3,5 рази, ніж при залізодефіцитній анемії I-го ступеня (р<0,01) і склав 1,6±0,07%. Кількість функціонально активних форм клітин ПЦТ майже в 2 рази більша, ніж при анемії I-го ступеня та, що особливо цікаво, більша, ніж при фізіологічній вагітності і дорівнювала, в середньому, 1,4±0,07 (р<0,01). Подібна ситуація відмічалася і щодо кількості проміжних форм, які склали 17,2±0,06 і знаходилися на другому місці за питомим об'ємом після фібриноїда у складі клітинних острівців та септ. Третє місце за своїм представництвом посіли клітини ПЦТ, що загинули, - 14,3±0,07.

Дещо збільшився питомий об'єм смуги фібриноїда Лангханса у порівнянні з другою досліджуваною групою і склав 2,9±0,08%. Отриманий показник близький до такого при фізіологічній вагітності, однак, залишається нижчим (р<0,01). Найчастіше зустрічалися загинувші клітини ПЦТ, чисельність яких в середньому дорівнювала 8,1±0,07. Це вірогідно більше, ніж у попередніх групах (р<0,05). Проміжні та функціонально активні форми клітин ПЦТ за своєю чисельністю посіли друге та третє місце, займаючи 5,6±0,06 та 2,3±0,07 відповідно.

Загальний питомий об'єм базальної пластинки в даній групі склав 6,3±0,05%, що вірогідно більше, ніж при фізіологічній вагітності та залізодефіцитній анемії I-го ступеня (р<0,01). Функціонально активні форми продовжували проявляти схильність до зменшення кількості відповідно до рівня залізодефіциту і склали 9,5±0,01. Кількість проміжних клітинних елементів, навпаки, стала дещо більшою, ніж у другій групі, але залишилася меншою, ніж така при фізіологічній вагітності, і дорівнювала 12,4±0,06. Форми, що загинули, проявили тенденцію до зменшення своєї чисельності у порівнянні з другою групою (р<0,01) та залишилися майже на одному рівні по відношенню до контрольної групи і склали 15,2±0,07.

У результаті дослідження міжворсинкового фібриноїда відмічено вірогідне збільшення загального питомого об'єму, кількості функціонально активних та проміжних форм клітин цитотрофобласта по відношенню до групи плацент із залізодефіцитною анемією першого ступеня (р<0,05). Описані показники відповідно дорівнювали: 7,2±0,07% (II група - 6,9±0,01%); 0,9±0,08 (II група - 0,7±0,02); 0,4±0,06 (II група - 0,2±0,01). По відношенню до контрольної групи прослідковувалося відчутне зменшення усіх клітин ПЦТ крім загинувших форм. Чисельність останніх склала 8,5±0,07, що вірогідно менше, ніж показники в другій групі, та максимально наближені до таких при фізіологічній вагітності - 9,7±0,02 та 8,4±0,05 відповідно.

При морфометричному дослідженні ЦТ в складі псевдоінфарктів не відмічалося суттєвих коливань загального питомого об'єму, що склав 1,5± 0,07%. Звертає на себе увагу формування так званих «муфт» із клітин трофобласту, що знаходилися в різному функціональному стані.

Серед функціонально активних форм клітин прослідковувалася тенденція до зниження чисельності по відношенню до попередніх груп (р<0,01), кількість яких складала 1,1±0,08.

Відмічалося наближення кількості проміжних форм до таких при фізіологічній вагітності, але їхнє представництво достовірно більше, ніж у другій досліджуваній групі, і дорівнювало 3,2±0,09. Подібна картина стосується і загинувших форм клітин ПЦТ у порівнянні з контрольною групою, а щодо групи плацент із залізодефіцитною анемією I-го ступеня - спостерігалося зниження їхньої чисельності до 10,3±0,08.

Отже, в плацентах при залізодефіцитній анемії II-го ступеня загальний питомий об'єм структур периферійного ЦТ склав 19,5±0,06%. Це значно більше, ніж у I та II групах, де такий показник дорівнював 17,8±0,08% та 17,2±0,01% відповідно.

У групі залізодефіцитної анемії III-го ступеня вивчено 30 плацент. Середній вік вагітних дорівнював 27,3±2,1 роки, середня маса новонароджених - 3121,0±38,0 г., плацентарно-плідний коефіцієнт - 0,2±0,03, оцінка за шкалою Апгар - 6,8±0,3. Середня маса плацент даної групи дорівнювала 366,0±11,0 г., їхній об'єм - 325,0±9,6 смі, площа материнської поверхні - 236,0±5,5 смІ.

За рахунок збільшення чисельності загинувших клітин ПЦТ та об'єму фібриноїдної речовини в складі базальної пластинки, питома вага останньої виявилася найбільшою у порівнянні з попередніми групами досліджуваних плацент, та дорівнювала 7,3±0,08%. Кількість форм клітин, що загинули, склали 17,1±0,01. Даний показник найбільш наближений до такого при залізодефіцитній анемії I-го ступеня та вірогідно вищий у порівнянні з I-ю та II-ю досліджуваними групами (р<0,01). На другому місці за своїм представництвом знаходилися проміжні форми ПЦТ, склавши 11,9±0,07 від загальної кількості клітин базальної пластинки. Отримані показники найбільш наближені до таких у II-й групі, однак залишилися дещо меншими, ніж у I-й та III-й (р<0,05). Гістологічні дослідження підтверджують одержані морфометричні показники: у базальній пластинці в меншій кількості зустрічалися клітини ЦТ та децидуальні клітини. Одні і другі, в основному, з дистрофічними змінами: частковою або повною відсутністю цитоплазми, розпадом ядра або наявністю окремих його компонентів.

У псевдоінфарктах також відмічалося значне зниження функціонально активних форм, що склали 0,5±0,05 (р<0,01). Як і в попередніх групах, зустрічалася найбільша кількість форм, що загинули, - 12,2±0,06 (р<0,01), проміжні клітини ПЦТ посіли друге місце за своїм представництвом - 2,7±0,05 (р<0,01). Загальний питомий об'єм псевдоінфарктів виявився у два рази вищий, ніж в інших досліджуваних групах, і дорівнював 2,9±0,06% (р<0,05).

Питомий об'єм міжворсинкового фібриноїда був дещо вищий за такий у попередніх групах і дорівнював 7,6±0,04% (р<0,05). Кількість функціонально активних клітин ПЦТ в середньому склала 0,7±0,05, що майже в два рази менше, ніж при фізіологічній вагітності (р<0,01), залишаючись практично на одному рівні з групами II і III (р<0,05). Чисельність проміжних форм клітин ПЦТ в досліджуваній групі найбільш наближена до плацент із залізодефіцитною анемією I-го ступеня та, приблизно, в два рази нижча за такі показники в I-й та III-й групах, склавши 0,3±0,06 (р<0,01). На другому місці, за своєю кількістю, після фібриноїдної речовини, знаходяться загинувші клітини ПЦТ, що склали 10,8±0,06.

Питомий об'єм смуги фібриноїда Лангханса виявився найменшим у порівнянні з попередніми досліджуваними групами плацент і склав 1,8±0,07% (р<0,05). Прослідковувалося вірогідне зменшення кількості функціонально активних та проміжних форм клітин ПЦТ, що склали 1,7±0,06 і 3,9±0,08 відповідно (р<0,01). Разом із тим, відмічено вірогідне збільшення чисельності клітин ПЦТ, що загинули, у порівнянні з іншими групами. Цей показник дорівнював 9,0±0,09 (р<0,01). Таким чином, результати проведених нами досліджень показали, що в плацентах при залізодефіцитній анемії III-го ступеня загальний питомий об'єм структур позаворсинкового ЦТ склав 21,5±0,08%, що значно більше, ніж у попередніх досліджуваних групах.

Наступним етапом нашого дослідження було вивчення гормонпродукуючої активності (синтез плацентарного лактогену) та визначення рівня процесів апоптозу (вимірювання оптичної щільності позитивного забарвлення на апоптотичні протеїни Вах та Bcl-2) у цитоплазмі клітин периферійного цитотрофобласта.

Аналізуючи концентрацію плацентарного лактогену в цитоплазмі периферійного цитотрофобласта виявлено, що залізодефіцитна анемія (особливо II-го та III-го ступенів) вірогідно (p<0,05) впливає лише на клітини ПЦТ у смузі фібриноїда Рора базальної пластинки. Концентрація плацентарного лактогену в клітинах смуги фібриноїда Нітабуха, гігантських багатоядерних клітинах та дрібних веретеноподібних клітинах базальної пластинки незначно знижується тільки при анемії III-го ступеня.

Наступним оцінювалася концентрація протеїнів Вах та Bcl-2. Показник концентрації протоапоптотичного протеїну Bax проявив високу інформативність для виявлення анемії ІІІ-го ступеня. У всіх типах клітин ПЦТ, за виключенням клітин в складі клітинних острівців, концентрація протеїну Вах була вищою лише при анемії ІІІ-го ступеня у порівнянні з фізіологічною вагітністю, а також меншими ступенями важкості залізодефіцитної анемії. За даними дисперсійного аналізу та методу Снедекора встановлено, що залізодефіцитна анемія вагітних вірогідно (р<0,05) впливає на концентрацію протеїну Вах у цитоплазмі клітин ПЦТ інтеркотелидонних септ із силою 29,6%, клітин ПЦТ клітинних острівців - 37,4%, інтрамурального ендоваскулярного трофобласта базальної пластинки - 36,5%, внутрішньоартеріального ендоваскулярного трофобласта базальної пластинки - 30,0%, клітин ПЦТ у смузі фібриноїда Рора базальної пластинки - 28,7%, клітин ПЦТ у смузі фібриноїда Нітабуха базальної пластинки - 28,8%, багатоядерних трофобластичних велетенських клітин базальної пластинки - 38,4%, дрібних веретеноподібних трофобластичних клітин базальної пластинки - 43,8%.

У рамки вищенаведеного гіпотетичного механізму підсиленого відмирання периферійного цитотрофобласта цілком вписуються виявлені особливості щодо концентрації у цитоплазмі прямого цитоплазматичного антагоніста протеїну Вах - онкопротеїну Bcl-2. Зокрема, встановлено, що позитивне забарвлення при постановці імуногістохімчної методики на протеїн Bcl-2 мав місце тільки у двох типах клітин периферійного цитотрофобласта, причому навіть позитивне забарвлення (тобто концентрація протеїну Bcl-2) було доволі слабким.

Для встановлення причинно-наслідкових зв'язків щодо зниження концернтрації гормону плацентарного лактогену та інтенсифікації процесів відмирання периферійного цитотрофобласта різної локалізації при залізодефіцитній анемії вагітних було проведено гістохімічне дослідження стану білків в аспекті їх окислювальної модифікації, яка закономірно зростає при анемії внаслідок підсилення утворення вільних радикалів кисню. Результати дослідження показали, що тільки у багатоядерних трофобластичних велетенських клітинах базальної пластинки та дрібних веретеноподібних трофобластичних клітинах базальної пластинки не зареєстровано вірогідного зростання показника G/B, отже, і рівня ОМБ, хоча слід вказати на те, що навіть для цих клітин виявлена статистична тенденція до підсилення ОМБ, адже рівень вірогідності був ?0,05 у порівнянні з фізіологічною вагітністю.

Таким чином, при залізодефіцитній анемії вагітних функціональна активність периферійного цитотрофобласта змінюється в залежності від ступеня важкості залізодефіцитної анемії, прослідковується зв'язок порушення функціональної активності внаслідок гіпоксії, що призводить до підсилення вільнорадикальних процесів.

Висновки

У дисертаційній роботі подане вирішення науково-практичного завдання, що полягає у встановленні особливостей морфофункціональних змін у структурах периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії різних ступенів важкості, що дозволяє визначити закономірності структурних змін у плаценті та поглибити уяву про морфогенетичні механізми перебудови її складових компонентів.

1. Об'ємні співвідношення структур периферійного цитотрофобласта плаценти характеризуються значним приростом загального питомого об'єму при залізодефіцитній анемії ІІ-го та ІІІ-го ступеня важкості, та, навпаки, зменшенням питомого об'єму при анемії І-го ступеня по відношенню до фізіологічної вагітності.

2. У структурах периферійного цитотрофобласта, зі зростанням важкості залізодефіцитної анемії, відмічається зменшення чисельності функціонально активних клітин у смузі фібриноїда Лангханса, базальній пластинці, міжворсинковому фібриноїді та в складі псевдоінфарктів. Кількість активних клітин інтеркотелидонних септ і клітинних острівців збільшується при анемії ІІ-го ступеня. Кількість форм клітин, що загинули, збільшувалась пропорційно вираженості залізодефіцитної анемії.

3. За даними дослідження морфофункціональної активності структур периферійного цитотрофобласта встановлено, що максимальна активність пристосувально-компенсаторних реакцій розвивається при залізодефіцитній анемії ІІ-го ступеня та характеризується значним збільшенням кількості функціонально активних форм клітин по відношенню до контрольної групи та досліджуваних плацент з І-ю та ІІІ-ю ступенями анемії.

4. Імуногістохімічні дослідження активності периферійного цитотрофобласта щодо синтезу плацентарного лактогену показали, що залізодефіцитна анемія вагітних впливає на концентрацію плацентарного лактогену в цитоплазмі клітин інтеркотелидонних септ, інтрамурального ендоваскулярного трофобласта, внутрішньоартеріального ендоваскулярного трофобласта та смуги фібриноїда Рора. Показники вмісту гормону в цитоплазмі клітин інших локалізацій свідчать про тенденцію до зниження концентрації в залежності від ступеня важкості залізодефіцитної анемії по відношенню до фізіологічної вагітності.

5. Денситометричні показники оптичної щільності протоапоптотичного протеїну Bax та онкопротеїну Bcl-2 в цитоплазмі клітин периферійного цитотрофобласта продемонстрували, що рівень апоптотичних процесів підвищується тільки при залізодефіцитній анемії ІІІ-го ступеня.

6. Високі показники рівня окислювальної модифікації білків у цитоплазмі клітин периферійного цитотрофобласта вказують на те, що залізодефіцитна анемія вагітних сприяє підсиленню процесів окислення білків у всіх структурах крім багатоядерних трофобластичних велетенських клітин та дрібних веретеноподібних трофобластичних клітин базальної пластинки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Костюк В.М. Гормонпродукуюча активність периферійного цитотрофобласта при залізодефіцитній анемії вагітних / В.М. Костюк // Архів клінічної медицини. - 2008. - № 2 (14). - С. 40 - 43.

2. Костюк В.М. Морфологічні аспекти вивчення апоптозу в екстравільозному цитотрофобласті при залізодефіцитній анемії вагітних / В.М. Костюк // Львівський медичний часопис. - 2008. - Т. XIV, № 4. - С. 53 - 57.

3. Костюк В.М. Окисна модифікація білків в структурах периферійного цитотрофобласта при залізодефіцитній анемії вагітних / В.М. Костюк // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 23 - 25.

4. Костюк В.М. Патоморфологія периферійного цитотрофобласта при залізодефіцитній анемії / В.М. Костюк // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 3 (додаток). - С. 48 - 49.

5. Костюк В.М. Залізодефіцитна анемія та фетоплацентарна недостатність / В.М. Костюк // Сучасні проблеми патологічної анатомії: VIII міжнародний конгрес патологів України; 21 - 23 травня 2008 р.: тези. - Полтава, 2008. - С. 27.

6. Костюк В.М. Морфометричний аналіз структур екстраворсинчатого цитотрофобласта в плаценті при залізодефіцитній анемії вагітних / В.М. Костюк, І.Р. Костюк // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: підсумкова науково-практична конференція молодих вчених; 23 листопада 2006 р.: тези. - Харків, 2006. - С. 35.

Анотація

Костюк В.М. Патоморфологія периферійного цитотрофобласта плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2010.

Проведено морфологічне дослідження плацент, клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у 95 вагітних із залізодефіцитною анемією різних ступенів та 35 випадків без анемії. До основних і контрольної груп не включали випадки із запаленням у плаценті чи маніфестацією будь-якої інфекції у вагітної, випадки з екстрагенітальною патологією, аномаліями розвитку посліду, багатоплідною вагітністю. Використані гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. периферійний цитотрофобласт плацента анемія

Дисертація містить дані про рівень окисної модифікації білків, концентрацію плацентарного лактогену та апоптотичних протеїнів, відображає особливості морфофункціональних змін структур периферійного цитотрофобласта при фізіологічній вагітності та залізодефіцитній анемії різних ступенів тяжкості, що дозволяє поглибити та розширити знання про патогенетичні механізми перебудови тканини плаценти у відповідь на гіпоксію.

Ключові слова: периферійний цитотрофобласт, плацента, залізодефіцитна анемія.

Аннотация

Костюк В.М. Патоморфология периферического цитотрофобласта плаценты при железодефицитной анемии беременных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2009.

Проведено морфологическое исследование плацент, клинико-статистический анализ течения беременности, родов, состояния новорожденного у 95 беременных с железодефицитной анемией разной степени тяжести и 35 случаев без железодефицитной анемии, которые составили контрольную группу. Ни в основную, ни в контрольную группу не включали случаи с воспалением в плаценте или манифестацией какой-либо инфекции у беременных, случаи с сахарным диабетом матери, изоиммунным конфликтом, аномалиями развития последа, многоплодной беременностью, пороками развития плода. Диагноз железодефицитной анемии верифицировали на основании показателей гемоглобина, количества эритроцитов, цветного показателя, гематокрита, уровня сывороточного железа. Формирование групп исследуемых плацент проводилось с использованием Международной классификации болезней Х-го пересмотра. В состав исследуемых групп вошли беременные с аналогичным лечением железодефицитной анемии, одинаковым социальным статусом, родом занятий, местом жительства.

Морфологические исследования плаценты проводились на органном, тканевом и клеточном уровнях. Использовали гистологические, гистохимические, иммуногистохимические, морфометрические и статистические методы исследования.

Результаты исследования показали, что общий удельный объем структур периферического цитотрофобласта меньше при железодефицитной анемии І-й степени тяжести по отношению к физиологической беременности и значительно больше при железодефицитной анемии ІІ-й и ІІІ-й степени тяжести, что связано с увеличением удельного объема фибриноидного вещества и увеличением погибших форм клеток цитотрофобласта. Количество функционально активных форм периферического цитотрофобласта изменялась в зависимости от степени тяжести железодефицитной анемии. Отмечается линейный спад их количества в полосе фибриноида Лангханса, базальной пластинке и в составе псевдоинфарктов по сравнению с контрольной группой.

При железодефицитной анемии І-й степени тяжести количество активных клеток периферического цитотрофобласта клеточных островков и интеркотелидонных септ незначительно уменьшается; при железодефицитной анемии ІІ-й степени тяжести - резкое, почти в 1,5 раза, увеличение их количества; при анемии ІІІ-й степени эти показатели выше, чем при анемии І-й степени, но, ниже, чем при анемии ІІ-й степени. В составе междуворсинчатого фибриноида отмечается значительное снижение количества функционально активных клеток периферического цито-трофобласта при анемиях І, ІІ и ІІІ степени тяжести по сравнению с контрольной группой.

Железодефицитная анемия беременных влияет на концентрацию плацентарного лактогена в цитоплазме клеток периферического цито-трофобласта интеркотелидонных септ, интрамурального эндоваскулярного трофобласта, внутриартериального эндоваскулярного трофобласта, полосы фибриноида Рора (особенно при анемии II-й и III-й степени). Оценивая уровень активности протоапоптотического протеина Bax, видно, что его концентрация в цитоплазме клеток периферического цитотрофобласта всех локализаций становится больше только при железодефицитной анемии III-й степени тяжести, за исключением цитарных элементов клеточных островков, где такой показатель не отличался от физиологической беременности и анемий І-й и ІІ-й степени тяжести. При постановке иммунногисто-химической методики на онкопротеин Bcl-2, который является антагонистом протеина Bax, положительное окрашивание возникает только в двух типах клеток периферического цитотрофобласта - мелких веретенообразных трофобластических клетках и внутриартериальном эндоваскулярном цитотрофобласте базальной пластинки, хотя даже положительное окрашивание очень слабое. Полученные показатели уровня G/B свидетельствуют о том, что железодефицитная анемия беременных способствует усилению процессов свободнорадикального окисления белков во всех структурах периферического цитотрофобласта, кроме многоядерных трофобластических гигантских клеток и мелких веретенообразных трофобластических клеток базальной пластинки.

Диссертация содержит данные о уровне окислительной модификации белков, концентрации плацентарного лактогена и апоптотических протеинов, отображает особенности морфофункциональных изменений структур периферического цитотрофобласта при физиологической беременности и железодефицитной анемии разных степеней тяжести, что позволяет расширить и углубить знания о патогенетических механизмах перестройки ткани плаценты в ответ развившейся гипоксии.

Ключевые слова: периферический цитотрофобласт, плацента, железодефицитная анемия.

Summary

Kostyuk V.M. The pathomorphology of extravillous trophoblast in iron-deficiency anemia of pregnancy. - The Manuscript.

Dissertation is in submitted for of a scientific degree of candidate of Medical Sciences by speciality 14.03.02 - Pathologic Anatomy. - Lviv National Medical University by Danyla Halytskiy, Lviv, 2009.

Placentas were examinations with help a morphological research, was use clinicostatistic analysis for course of pregnancy, deliveries, state of newborns for 95 pregnant with iron-deficiency anemia and 35 events without anemia. Events with inflammation in an afterbirth, with any infection symptoms in a pregnants, with mother's diabetes mellitus, with isoimmune conflict, with placenta's maldevelopment, with a teras, multiple pregnancy never include to major or control groups. Histology, histochemistry, immunohistochemistry, morphometry and statistical manipulation were applied as research techniques.

Dissertation contains facts about special features of morphofunctional changes in components of the placenta's peripheral cytotrophoblast in case of iron-deficiency anemia with different degree.

These results open the mind and extend our knowledge about pathogenetic principles for develop of pathomorphological changes in placenta's tissue in case of anemia.

Key words: peripheral cytotrophoblast, placenta, iron-deficiency anemia.

Перелік умовних скорочень

БП - базальна пластинка

ЗДАВ - залізодефіцитна анемія вагітних

МВП - міжворсинковий простір

МПД - матково-плацентарна ділянка

ОВ - опорні ворсини

ОМБ - окисна модифікація білків

ОЧГ - оранжевий-червоний-голубий

ПДВ - проміжні диференційовані ворсини

ПЛ - плацентарний лактоген

ПМ - плідний мішок

ПЦТ - периферійний цитотрофобласт

СВ - строма ворсин

СКМ - синцитіокапілярна мембрана

СТ - синцитіотрофобласт

ХВ - хоріональна ворсина

ХГ - хоріонічний гонадотропін

ХП - хоріонічна пластинка

ХПН - хронічна плацентарна недостатність

ЦТ - цитотрофобласт

ЯВ - якорні ворсини

Вах - проапоптотичний протеїн

Всl-2 - протиапоптотичний протеїн

Hb - гемоглобін

Размещено на Allbest.ru

...