Клініко–експериментальне обґрунтування вибору оклюзійної схеми для знімних зубних протезів при лікуванні пацієнтів з повною втратою зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК : 616.314-089.23-76-036.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Клініко - експериментальне обґрунтування вибору оклюзійної схеми для знімних зубних протезів при лікуванні пацієнтів з повною втратою зубів

14.01.22 - стоматологія

Краснов Володимир Юрійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Неспрядько Валерій Петрович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти: ортопедичний протез зубний

доктор медичних наук, професор Біда Віталій Іванович Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупіка (м. Київ), кафедра ортопедичної стоматології, завідувач ;

доктор медичних наук, професор, Нідзельский Михайло Якович, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава), кафедра післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів, завідувач.

Захист відбудеться « 04 » березня 2010 р. о 1330 _ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою : 03057, Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою : 03057, Київ, вул.. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий « 03 » лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент О. І. Остапко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лікування пацієнтів з повною відсутністю зубів займає важливе місце в стоматологічній практиці. Потреба в повному знімному протезуванні у вікових групах старше 50 років складає від 23.8 до 80 % (Лабунець В.А.,2000).

Повні знімні зубні протези (ПЗЗП) для повноцінного здійснення функції жування повинні мати достатню фіксацію і стабілізацію. Проте в багатьох клінічних випадках досягнення цього є проблематичним. У зв'язку з цим пропонуються різні шляхи покращення фіксації та стабілізації протезів. Частина авторів головне значення надають методиці отримання відбитків беззубих щелеп (Луганський В.А., 2001; Танрикулієв П.Т., 2004; Marxkors R., 2001). Інші автори наголошують на важливому значенні методів постановки штучних зубів при конструюванні ПЗЗП (Едемський Ю.К., 1990; Загорський В.А., 2008; Hue O., 2005). Для покращення фіксації та стабілізаціі повного знімного протеза пропонується змінювати рівень розташування оклюзійної площини (Єрис Л.Б. 1999), використовувати адгезивні засоби (Дієва Т.В., 2001), здійснювати хірургічну підготовку протезного ложа до протезування, що включає поглиблення присінку порожнини рота, пластику вуздечок і тяжів, збільшення висоти і об'єму беззубого альвеолярного гребеня з використанням імплантів природного та штучного походження (Параскевич В.Л., 2005; Linde T.A., 1997). Одним із шляхів вирішення даної проблеми вважається використання для фіксації знімних протезів підокісних або ендоосальних імплантів з подальшим виготовленням перекриваючих повних знімних протезів (Параскевич В.Л., 2001; Заблоцький Я.В., 2006; Bolender C.L., 2004) Але імплантація з метою поліпшення фіксації і стабілізації повного знімного протеза не завжди може бути здійсненна, тому що існують протипоказання до імплантації і складності оперативного втручання в деяких клінічних ситуаціях, а також висока вартість лікування. Пацієнти не завжди згоджуються на хірургічну підготовку протезного ложа до протезування, крім того існують протипоказання до оперативних втручань за станом здоров'я. Вплив адгезивних засобів на фіксацію і стабілізацію ПЗЗП має тимчасовий ефект і різко знижується при неправильно сконструйованих повних знімних протезах та втраті цілісності кругового замикаючого клапана (Ібрагімов Т.І., 2005; Луганський В.А., 2004; Неспрядько В.П. 2006). Зміна положення оклюзійної площини може викликати порушення стабілізації повного знімного протеза внаслідок зменшення простору для рухів язика (Zarb A.G., 2004). Одним з важливих шляхів покращення адаптації до повних знімних зубних протезів є підготовка слизової оболонки порожнини рота до сприйняття ПЗЗП за допомогою медикаментозних засобів, що впливають на обмінні процеси в слизовій оболонці та імунну систему пацієнта (Нідзельський М.Я., 1997).

Більшість авторів вважає оклюзію штучних зубів важливим фактором, що впливає на стабілізацію ПЗЗП (Воронов А.П., 2006; Загорський В.А., 2008; Parr R., 2001; Lang R., 2005). З огляду на це були запропоновані оклюзійні схеми, що використовуються при виготовленні ПЗЗП, основними з яких є класична збалансована оклюзія, лінгвалізована оклюзія та моноплощинна оклюзія. Відомі теоретичні переваги та недоліки цих оклюзійних схем (Parr R., 2001; Lang R., 2005). Однак при їх порівнянні використовувались, головним чином, суб'єктивні методи опитування хворих (Jameson W.S., 2001; Sutton A.F., 2007) і лише невелика кількість досліджень присвячена порівнянню оклюзійних схем з використанням об'єктивних методів (Inogue S, 1996). Отже, оцінка якості ПЗЗП з використанням об'єктивних методів дослідження, які б оцінювали вплив класичної збалансованої оклюзії, лінгвалізованої оклюзії та моноплощинної оклюзії на стабілізацію ПЗЗП та структуру жування при різних ступенях атрофії беззубого альвеолярного гребеня залишаються актуальним завданням сучасної ортопедичної стоматології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Етіологія, ортопедичне лікування і профілактика порушень зубощелепного апарату» (державний реєстраційний номер № 0106 U 002347).

Мета дослідження.

Підвищити ефективність ортопедичного лікування стоматологічних пацієнтів з повною втратою зубів шляхом оптимізації вибору оклюзійної схеми при виготовленні повних знімних зубних протезів з метою покращення структури жування, поліпшення стабілізації повних знімних зубних протезів під час жування та підвищення жувальної ефективності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати існуючі оклюзійні схеми ПЗЗП та їх вплив на структуру жування хворих, що користуються ними.

2. Розробити пристрій для комп'ютеризованого запису траєкторій жування при користуванні ПЗЗП і комп'ютерну програму для аналізу отриманих даних.

3. Розробити пристрій для вимірювання рухомості повного знімного протеза під час жувальної функції і комп'ютерну програму для аналізу отриманих даних.

4. Провести порівняльний аналіз під час жувальної функції рухомості повних знімних протезів, що виготовлені по різним оклюзійним схемам.

5. Розробити спосіб вибору оклюзійної схеми ПЗЗП з урахуванням анатомо-топографічних особливостей протезного ложа у пацієнтів з повною адентією.

6. Оцінити жувальну ефективність ПЗЗП, виготовлених по різним оклюзійним схемам, у пацієнтів з повною втратою зубів.

Об'єкт дослідження. Взаємодія повних зубних протезів і протезного ложа у пацієнтів з повною втратою зубів.

Предмет дослідження. Повні знімні зубні протези, типи беззубих верхніх і нижніх щелеп, анатомо-морфологічні особливості протезного ложа на верхній і нижній щелепі, жувальні цикли і структура жування, рухомість повних знімних зубних протезів під час жування.

Методи дослідження : клінічні - для вивчення стану тканин протезного ложа у пацієнтів з повною втратою зубів; рентгенологічні; лабораторні - для вимірювання висоти беззубих альвеолярних гребенів, площі протезного ложа на верхній і нижній беззубих щелепах та висоти склепіння твердого піднебіння на верхній беззубій щелепі, для аналізу міжщелепних співвідношень; комп'ютерна кінезіографія жувальних рухів нижньої щелепи та визначення жувальної ефективності за Менлі - для вивчення впливу різних оклюзій них схем ПЗЗП на функцію жування; вимірювання рухомості ПЗЗП відносно протезного ложа при жуванні - для вивчення впливу різних оклюзій них схем на стабілізацію ПЗЗП під час жування; статистичні.

Наукова новизна.

Вперше на сучасному рівні вивчено вплив анатомо-морфологічних особливостей протезного ложа на вибір різних оклюзійних схем повних знімних зубних протезів.

Вперше з використанням об'єктивних методів дослідження оцінено вплив класичної збалансованої оклюзії, лінгвалізованої оклюзії та моноплощинної оклюзії на стабілізацію ПЗЗП при різних ступенях атрофії беззубого альвеолярного гребеня.

Вперше при дослідженні різних оклюзійних схем застосовано одночасну реєстрацію жувальних рухів нижньої щелепи і вимірювання рухомості повних знімних при жуванні за допомогою розроблених нами пристроїв (патенти України на корисну модель № 33869 від 10.07.2008 р. і № 41044 від 27.04.2009 р.)

Розроблено об'єктивні критерії і запропоновано спосіб вибору оклюзійної схеми повних знімних зубних протезів з урахуванням індивідуальних анатомо-морфологічних особливостей протезного ложа у пацієнтів з повною відсутністю зубів (патент України на корисну модель № 44362 від 25.09.2009 р.)

Практичне значення. Сформульовані показання до вибору оклюзійної схеми при виготовленні ПЗЗП для пацієнтів з повною втратою зубів, в залежності від кількісних показників, що характеризують стан протезного ложа. Розроблено оптоелектронні пристрій для реєстрації жувальних рухів нижньої щелепи і спосіб вимірювання рухомості повного знімного зубного протеза під час жування з комп'ютерними програмами для графічного відображення і аналізу рухів нижньої щелепи та рухомості базису ПЗЗП відносно протезного ложа під час жування. Запропоновано спосіб вибору оклюзійної схеми повних знімних зубних протезів, який впроваджено у навчальний процес і лікувальну практику на кафедрі ортопедичної стоматології НМУ імені О.О. Богомольця, на кафедрі ортопедичної стоматології КМАПО імені П.Л. Шупіка, а також на кафедрі ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача.

Автором особисто проведено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, планування і проведення клінічних та лабораторних досліджень, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, формулювання висновків дисертаційної роботи. Обговорення і узагальнення результатів досліджень проведено разом з науковим керівником - доктором медичних наук, професором Неспрядько В.П. За особистої участі автора розроблено пристрій для комп'ютеризованого запису траєкторій жування у пацієнтів, що користуються ПЗЗП, у трьох площинах, а також спосіб вимірювання рухомості повних знімних протезів під час жування. Автором, спільно зі співробітниками Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», створено комп'ютерні програми для графічного відображення і аналізу рухів нижньої щелепи та рухомості базису ПЗЗП відносно протезного ложа під час жування. Автором розроблено спосіб вибору оклюзійної схеми для ПЗЗП з використанням об'єктивних критеріїв і з врахуванням анатомо-топографічних особливостей протезного ложа.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на міжнародному конгресі студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Київ, 2008 р.) та науково-практичній конференції “Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра - перспективні напрямки розвитку” (м. Івано-Франківськ, 2009 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез. Отримано 3 патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, узагальнення отриманих результатів, висновків. Список джерел містить 167 найменувань. Робота ілюстрована 17 таблицями та 73 рисунками. Основний текст роботи викладений на 164 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження

Наведені в роботі дані отримані при дослідженні 76 пацієнтів з повною втратою зубів, з яких 58 вже користувались повними знімними протезами, а також 15 пацієнтів з інтактним зубним рядом. Окрім клінічного обстеження (збір анамнезу, зовнішній огляд обличчя, обстеження порожнини рота), у пацієнтів з повною втратою зубів проводилося дослідження прилягання базисів ПЗЗП до тканин протезного ложа, дослідження міжщелепних взаємовідносин беззубих щелеп та оклюзійних контактів в артикуляторі, рентгенологічне дослідження скронево-нижньощелепних суглобів, визначення жувальної ефективності ПЗЗП методом Менлі Р.С. за загальноприйнятою методикою (Manly R.S., Braley L.C., 1950).

Дослідження прилягання базисів ПЗЗП до тканин протезного ложа проводилося по відбиткам з щелеп у положенні центральної оклюзії під тиском прикусу, з використанням силіконового коригуючого матеріалу "Stomaflex" (ф. SpofaDental, Чехія). Після відокремлення відбиткової маси від базисів протезів за допомогою мікрометра DL 101.020 (ф. Falcon; Пакiстан) визначали товщину відбитка в досліджуваних ділянках на зовнішньому і внутрішньому скатах альвеолярного гребеня. Отримані дані свідчили про наявність, або відсутність відповідності базису протеза тканинам протезного ложа.

Дослідження міжщелепних взаємовідносин беззубих щелеп у фронтальній ділянці проводилося в артикуляторі за допомогою електронного штангенциркуля TESA ShopCAL (ф. Koda; Україна). При розташування центрів альвеолярних гребенів один над одним їх положення вважали ортогнатичним; при зміщенні центру альвеолярного гребеня нижньої щелепи допереду відносно центра альвеолярного гребеня верхньої щелепи - прогенічним співвідношенням щелеп, а протилежне зміщення - прогнатичним. Міжщелепні взаємовідносини у бічній ділянці щелеп оцінювали за величиною кута перетину міжщелепних ліній та горизонтальної площини, які визначали за допомогою спеціальної лінійки Blue Line ruler (ф. ІvoclarVivadent, Ліхтенштейн).

Дослідження оклюзійних контактів штучних зубів ПЗЗП в центральній, передній та бічних оклюзіях проводили в артикуляторі, застовуючи перегіпсовку ПЗЗП з використанням лицьової дуги (“Professional Face Bow”, ф.Bio Art).

Рентгенологічне дослідження СНЩС у пацієнтів з повною втратою зубів проводилось методом комп'ютерної томографії СНЩС у сагітальній проекції на установці «Orthphos DS» фірми «Sirona» (Німеччина). Оцінювалась також ступінь резорбції кісткової тканини альвеолярного гребеня нижньої беззубої щелепи оцінювали з використанням панорамної рентгенографії, за методом Wikal R.S. (1974).

Виготовлення ПЗЗП зі змінними боковими сегментами. Після загіпсовки моделей в артикулятор, у ділянці майбутньої постановки бічних зубів моделювали ложе для так званих «змінних сегментів», що будуть містити бічні штучні зуби. Для цього по центру альвеолярного гребеня у пластинці базисного воску вирізали два позиціонуючи тунелі, які були повинні сприяти правильному позиціонуванню змінних бічних сегментів і надавати їм більшу стійкість до зміщень.

Після моделювання поверхонь базису протеза у ділянці постановки фронтальних зубів і заміни воску на базисну пластмасу з використанням звичайних методів гіпсування, компресійного пресування та теплової полімеризації, проводилася постановка штучних бічних зубів, яка передбачала створення шістьох пар змінних бокових сегментів, які відповідали трьом основним видам оклюзійних схем. Це дало змогу порівнювати оклюзійні схеми на одному і тому ж базисі повного знімного зубного протеза.

Комп'ютерна кінезіографія рухів нижньої щелепи проводилася з використанням запропонованого нами пристрою (Патент України на корисну модель № 33869 від 10.07.2008). Пристрій містить закріплений на голові пацієнта обруч з боковим дзеркалом і трапецієподібною рамкою, на якій розташовано контрольні світлодіоди, а також приєднаний до зубів нижньої щелепи металевий стрижень з робочим світлодіодом, рухи якого відносно контрольних світлодіодів одночасно з їх зображеннями в бічному дзеркалі записувалися цифровою відеокамерою. Подальший покадровий комп'ютерний аналіз отриманого відеозапису проводився за спеціально розробленою нами програмою, яка дозволяла одержувати графічне зображення траєкторії рухів нижньої щелепи в ділянці нижніх різців у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах відповідно до кількості зроблених пацієнтом жувальних циклів, а також графічне зображення зміни положення нижньої щелепи в часі у вертикальному і горизонтальному напрямках (по координатам фронтальної площини Y і Х). Програма дозволяла одержувати зображення усереднених замкненого і розгорнутого в часі жувальних циклів, з визначенням їх тривалості.

Аантропометричні вимірювання ступеню атрофії альвеолярного гребеня верхньої і нижньої беззубих щелеп проводилися шляхом обчислення висоти беззубого альвеолярного гребеня і площі протезного ложа, з використанням метода лазерного сканування гіпсових моделей і комп'ютерної програми «DAVID-Laserscanner» (Німеччина). Додаткові, спеціально розроблені нами комп'ютерні програми дозволяли на зображенні одержаної 3D-моделі визначити і обчислити площу протезного ложа, а також задати кількість і параметри її віртуальних розрізів по горизонталі і вертикалі, з яких визначалась висота альвеолярного гребеня в бічних і фронтальній ділянках щелепи.

Оптоелектронна методика дослідження рухомості ПЗЗП щодо протезного ложа під час жування проводилась за допомогою запропонованого нами способу вимірювання (патент України на корисну модель № 41044 від 27.04.2009), основаного на фіксації відеокамерою переміщення трьох світлодіодів, приєднаних до вестибулярної поверхні штучних фронтальних зубів ПЗЗП, відносно трьох контрольних (опорних) світлодіодів, нерухомих відносно голови. Необхідна роздільна здатність такого способу (для верхнього протеза - до 0,01 мм) досягається зменшенням відстані від відеокамери до обличчя пацієнта, а можливість вимірювання рухомості ПЗЗП одночасно по всім трьом просторовим координатам (Х, Y і Z) - тим, що три робочих світлодіода розташовано на кінцях хрестоподібної рамки, яка з використанням самотвердіючої пластмаси приєднується до фронтальних штучних зубів. Аналіз отриманого відеозапису проводився на комп'ютері за спеціально розробленою нами програмою, яка дозволяла одержати графічне зображення рухів ПЗЗП відносно протезного ложа у вертикальному, горизонтальному і сагітальному напрямках у досліджуваного пацієнта під час жування.

Результати дослідження та їх обговорення.

Нами проведено поглиблене обстеження 76 пацієнтів з повною відсутністю зубів віком від 50 до 78 років. В залежності від локалізації та вираженості атрофії беззубого альвеолярного гребеня верхньої та нижньої щелеп, всі 76 пацієнтів були розділені на окремі клінічні групи. у відповідності до І, ІІ і ІІІ типів беззубої верхньої щелепи за класифікацією Шредера та І, ІІ, ІІІ і IV типів беззубої нижньої щелепи за класифікацією Келера.

Наявність у пацієнтів складнощів у адаптації до нещодавно виготовлених в інших клініках повних знімних протезів, що мали двобічну збалансовану оклюзію та оптимальну довжину і форму країв протезів, спонукала нас до більш глибокого дослідження механізму стабілізації ПЗЗП під час жування. Для цього нами проведено порівняльне дослідження оклюзійних схем, що використовуються при виготовленні повних знімних зубних протезів, з точки зору їх впливу на траєкторії жувальних рухів нижньої щелепи та рухомість базисів ПЗЗП відносно протезного ложа як показників стабілізації протезів при жуванні (Рис.1 і 2).



Рис.1. Приклад виводу на екран комп'ютера ряду послідовних, розгорнутих у часі жувальних циклів у вікні розробленої програми цифрової обробки відеокадрів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Приклад виводу на екран комп'ютера розгорнутого в часі усередненого жувального циклу по координаті Y (а), а також кількох неусереднених (б) і усередненого по ним (с) жувальних циклів одного з обстежених пацієнтів.

Порівняльне дослідження траєкторій жувальних рухів нижньої щелепи пацієнтів, що користувалися ПЗЗП, проводилося для 60-ти осіб, розподіленних на чотири клінічні групи (Табл.1).

Таблиця 1 Розподіл 60-ти пацієнтів з повною втратою зубів на чотири клінічні групи, в залежності від типу верхньої щелепи за Шредером і типу нижньої щелепи за Келером

	Клінічні групи
	A	B	C	D
Кількість пацієнтів	9 15 %	12 20,0 %	25 41,6 %	14 23.4%
Типи за класифікацієюШредера	І	II	II	III
Типи за класифікацієюКелера	І	III	II(20) , IV(5)*	II(9) , IV(5)*

* в дужках зазначена кількість пацієнтів, віднесених до цих двох груп за класифікацією Келера

При користуванні ПЗЗП з різними оклюзійними схемами не було виявлено суттєвих змін в структурі жування у пацієнтів з І або ІІ типом атрофії верхньої беззубої щелепи за Шредером і І типом беззубої нижньої щелепи за Келером (група А) (Табл.2).

Таблиця 2 Середня кількість жувальних циклів до ковтання і тривалість (±С.В.) усередненого жувального циклу та його окремих фаз під час жування пацієнтами з використанням ПЗЗП, в залежності від типу їх оклюзійної схеми

Гру-па	Кіль-кість	Тип оклюзійної схеми	Кількість жувальн. циклів до ковтання	Тривалість усередненого циклу, мсек	Фази жувального циклу
					відкри-вання, мсек	закри-вання, мсек	оклю-зійна, мсек
А	9	класична збалансована	24 ± 5	623 ± 84	194 ±30	272 ±50	157 ±34
		лінгвалізована	22 ± 7	611 ± 59	185 ±27	273 ±32	153 ±28
		моноплощинна	29 ± 5	683 ± 72	206 ±34	305 ±38	172 ±37
В	12	класична збалансована	25 ± 6	652 ± 67	204 ±24	284 ±47	164 ±24
		лінгвалізована	23 ± 5	636 ± 63	192 ±29	284 ±34	160 ±32
		моноплощинна	31 ± 7	702 ± 57	217 ±21	308 ±39	177 ±24
С	25	класична збалансована	45 ± 7	708 ± 76	213 ±31	317 ±38	178 ±33
		лінгвалізована	33 ± 9	641 ± 69	195 ±26	285 ±40	161 ±29
		моноплощинна	40 ± 8	693 ± 73	208 ±33	311 ±47	174 ±36
Д	14	класична збалансована	47 ± 9	724 ± 65	222 ±26	320 ±40	182 ±29
		лінгвалізована	33 ± 7	631 ± 79	194 ±35	278 ±47	159 ±39
		моноплощинна	41 ± 8	706 ± 57	212 ±32	317 ±43	177 ± 37

С.В.- стандартне відхилення

Дані, наведені в таблиці 2, свідчать про те, що у пацієнтів з І або ІІ типом верхньої щелепи за Шредером і І типом нижньої щелепи за Келером такі параметри, як кількість жувальних циклів до ковтання, загальна тривалість усередненого жувального циклу і тривалість його окремих фаз, максимальна швидкість руху нижньої щелепи в фазах відкривання і закривання усередненого жувального циклу, при використанні всіх трьох досліджуваних оклюзійних схем статистично значимо не відрізнялися. Відсутність суттєвої різниці між класичною збалансованою і лінгвалізованою оклюзійними схемами за їх впливу на траєкторії жувальних рухів нижньої щелепи ми пов'язували з тим, що у даних пацієнтів висота альвеолярного гребеня та площа протезного ложа були достатніми для повноцінної фіксації і стабілізації повних знімних протезів. Для моноплощинної оклюзійної схеми у пацієнтів групи А та групи В було характерним збільшення кількості жувальних циклів до ковтання та збільшення загальної тривалості жувального циклу та його оклюзійної фази у порівнянні з класичною збалансованою та лінгвалізованною оклюзійними схемами. Такі результати, на наш погляд, виникали внаслідок зменшеної здатності моноплощинної оклюзійної схеми до подрібнення їжі, через відсутність горбків на оклюзійній поверхні штучних зубів, котрі використовуються для її створення.

Як свідчать дані таблиці 2, вплив оклюзійних схем ПЗЗП на траєкторії жувальних рухів різко посилювався у пацієнтів групи С (несприятливі для протезування типи нижньої щелепи за Келером) та групи D (несприятливі для протезування типи як верхньої, так і нижньої щелепи - за класифікаціями Шредера і Келера). У цих пацієнтів, порівняно з пацієнтами груп А та В, відбувалося збільшення кількості жувальних циклів до ковтання, загальної тривалості усередненого жувального циклу і тривалості його окремих фаз, максимальної швидкості руху нижньої щелепи в фазах відкривання і закривання при використанні в ПЗЗП класичної збалансованої оклюзійної схеми.

Рис.3. Графічні зображення рухомості верхнього повного знімного протеза по трьом просторовим координатам Х, Y і Z, в співставленні з жувальними рухами нижньої щелепи (по координаті Y).

Лінвалізована оклюзія у порівнянні з класичною збалансованою та моноплощинною оклюзією сприяла зменшенню кількості жувальних циклів до ковтання, зменшенню ширини траєкторії усередненого жувального циклу у фронтальній площині , зменшенню загальної тривалості усередненого жувального циклу і кожної з його фаз. За отриманими даними можна зробити висновок, що у пацієнтів з несприятливими умовами з боку протезного ложа верхньої і (або) нижньої щелеп саме лінгвалізована оклюзійна схема найбільш сприятливо впливала на функцію жування, що підтверджує її сприятливий вплив на стабілізацію ПЗЗП.

Дослідження рухомості верхнього і нижнього ПЗЗП проводили шляхом відеозйомки. При жуванні рухи світлодіодів, приєднаних до лабіальної поверхні штучних різців, відображали рухи базису знімного протеза відносно протезного ложа (Рис.3).

Аналіз одержаних результатів проводили з урахуванням параметрів протезного ложа на верхній (Табл.3) та нижній (Табл.4) беззубих щелепах.

Таблиця 3 Параметри альвеолярного гребеня верхньої щелепи та середні значення рухомості верхніх ПЗЗП (в мм), в залежності від виду використаної оклюзійної схеми

Тип за Шре-дером	Кіль-кість	Н біч-не, мм	Н склепіння твердого піднебін-ня, мм	Площа проте-зного ложа S, мм2	Коор-дината змі-щення	Вид окюзійної схеми
						Класична збалансована	лінгвалі-зована	монопло-щинна
I	9	9,23 ±0,74	13,25 ±0,59	3815 ±96	?Х ?Y ?Z	0,37±0,19 0,66±0,20 0,52±0,21	0,38±0,17 0,49±0,22 0,39±0,18	0,26±0,18 0,48±0,23 0,36±0,20
II	37	5,95 ±0,97	9,08 ±1,86	3578 ±241	?Х ?Y ?Z	0,79±0,30 0,76±0,31 0,61±0,25	0,56±0,22 0,59±0,23 0,51±0,26	0,50±0,25 0,52±0,24 0,43±0,19
III	14	3,50 ±0,63	5,51 ±1,85	3569 ±233	?Х ?Y ?Z	1,24±0,42 0,78±0,40 0,70±0,31	0,73±0,25 0,61±0,26 0,58±0,22	0,71±0,31 0,65±0,27 0,51±0,24

Як свідчать дані таблиці 3, суттєві відмінності між досліджуваними оклюзійними схемами за рухомістю базису верхнього протеза відносно протезного ложа нами були виявлені лише у пацієнтів з ІІІ типом беззубої верхньої щелепи за Шредером при висоті альвеолярного гребеня у бічних ділянках верхньої щелепи менше, ніж 5 мм, і висоті склепіння твердого піднебіння менше 5,5 мм. У таких пацієнтів найменша рухомість верхнього протеза спостерігалась при використанні лінгвалізованої та моноплощинної оклюзійних схем і була в 1,2 - 1,4 разів меншою порівняно з використанням класичної збалансованої оклюзії (р < 0,05).

Анатомо-топографічні особливості протезного ложа достовірно корелювали зі змінами в рухомості базису нижнього ПЗЗП (відносно протезного ложа під час жування) при використанні в протезах різних видів досліджуваних оклюзійних схем (Табл.4).

Дані таблиці 4 свідчать про те, що суттєвий вплив оклюзійних схем на рухомість базису протеза мав місце лише у пацієнтів з ІІ типом нижньої щелепи за Келером з висотою альвеолярного гребеня в бічних ділянках щелепи менше 2,5 мм, а у фронтальній ділянці щелепи менше, ніж 2,8 мм , а також у частини пацієнтів з ІІІ типом нижньої щелепи за Келером, у яких висота альвеолярного гребеня у фронтальній ділянці щелепи була менше, ніж 5 мм. При цьому суттєво змінювалася лише рухомість базису протеза в горизонтальній площині. Вплив оклюзійної схеми на рухомість базису протеза спостерігали також у пацієнтів з IV типом нижньої щелепи за Келером, у яких переважала рухомість протеза у сагітальній площині, однак при висоті альвеолярного гребеня у бічних ділянках щелепи менше 4 мм зміна оклюзійних схем починала впливати також і на рухомість базису протеза в горизонтальній площині.

Таблиця 4 Параметри альвеолярного гребеня нижньої щелепи та рухомість нижніх повних знімних протезів, (в мм), в залежності від типу використаної оклюзійної схеми

Тип за Келе-ром	Кіль-кість	Н бічне, мм	Н фрон-тальне, мм	Площа про-тезного ложа, S, мм2	Коор-дината змі-щеня протеза	Вид окюзійної схеми
						Класична збалансована	лінгвалі-зована	монопло-щинна
I	9	7,31 ±1,30	8,04 ±1,51	2083 ±156	?Х ?Y ?Z	0,77±0,24 0,82±0,27 1,13±0,36	0,79±0,29 0,86±0,33 1,23±0,48	0,61±0,31 0,75±0,38 1,02±0,29
II	29	2,33 ±0,85	2,85 ±0,72	1640 ±257	?Х ?Y ?Z	1,87±0,47 1,49±0,38 1,61±0,45	1,05±0,28 1,38±0,40 1,50±0,39	0,85±0,40 1,33±0,35 1,42±0,44
III1	7	3,05 ±0,66	5,93 ±0,89	1907 ±202	?Х ?Y ?Z	1,06±0,27 0,93±0,34 1,28±0,42	0,83±0,28 0,81±0,31 1,23±0,37	0,75±0,26 0,85±0,35 1,02±0,33
ІІІ2	5	1,92 ±0,51	3,81 ±0,57	1786 ±190	?Х ?Y ?Z	1,51±0,37 1,05±0,33 1,37±0,51	1,02±0,28 0,90±0,35 1,35±0,39	0,87±0,32 0,92±0,37 1,19±0,41
IV1	5	5,64 ±0,81	1,99 ±0,93	1798 ±186	?Х ?Y ?Z	1,04±0,44 1,42±0,39 1,90±0,28	0,92±0,32 1,14±0,37 1,12±0,31	0,88±0,29 1,23±0,31 1,17±0,25
IV2	5	4,10 ±0,91	1,95 ±0,82	1785 ±179	?Х ?Y ?Z	1,55±0,35 1,07±0,34 1,39±0,49	0,98±0,30 0,93±0,33 1,32±0,40	0,82±0,34 0,89±0,39 1,22±0,42

Таким чином, у пацієнтів з несприятливими для протезування умовами з боку протезного ложа, лінгвалізована та моноплощинна оклюзійні схеми продемонстрували в 1,6 - 1,9 рази меншу рухомість базису нижнього протеза відносно протезного ложа при жуванні порівнянно з класичною збалансованою оклюзією (р < 0,05), що свідчило про кращу стабілізацію ПЗЗП, виготовлених за цими оклюзійними схемами. На рухомість базису нижнього протеза впливала також площа протезного ложа на нижній щелепі - найбільш сприятливий вплив лінгвалізованої та моноплощинної оклюзійних схем на стабілізацію ПЗЗП спостерігали у пацієнтів, у яких площа протезного ложа на нижній щелепі була меншою, ніж 1800 мм2.

При дослідженні жувальної ефективності за методом Менлі пацієнти були розподілені на групи не лише за типами беззубих щелеп за Шредером і Келером, але й з урахуванням результатів дослідження рухомості базисів протезів відносно протезного ложа (групи А, В1, В2 , С1, С2, D1, D2). У пацієнтів з I типом беззубої верхньої щелепи за Шредером та I типом беззубої нижньої щелепи за Келером не було виявлено суттєвих відмінностей у показниках жувальної ефективності при застосуванні в протезах класичної збалансованої та лінгвалізованої оклюзійних схем. Однак моноплощинна оклюзія продемонструвала жувальну ефективність на 7-9 % нижче порівняно з іншими видами оклюзійних схем (Рис.4).

Рис.4. Жувальна ефективність при використанні ПЗЗП з різними оклюзійними схемами у пацієнтів з сприятливими (групи А і В1) для протезування умовами з боку протезного ложа.

Найбільш суттєвий вплив оклюзійної схеми на жувальну ефективність нами виявлено у частини пацієнтів з ІІІ типом нижньої щелепи за Келером, у яких висота альвеолярного гребеня у фронтальній ділянці щелепи була менше, ніж 5 мм, а також у пацієнтів з ІІ та IV типом беззубої нижньої щелепи за Келером (Рис.5).

У таких пацієнтів найвищу жувальну ефективність продемонструвала лінгвалізована оклюзія, що забезпечувала показник жувальної ефективності в середньому на 17% вище у порівнянні з класичною збалансованою оклюзією (р < 0,05) і на 10 % вище у порівнянні з моноплощинною оклюзією (р < 0,05). Результати наших досліджень підтверджують, що використання при конструюванні ПЗЗП лінгвалізованої оклюзійної схеми у пацієнтів з несприятливими для протезування анатомо-топографічними умовами з боку протезного ложа є найбільш ефективним з точки зору впливу на стабілізацію ПЗЗП та функцію жування. Протези, виготовлені з використанням лінгвалізованої оклюзії були також більш високо оцінені самими пацієнтами за зручністю у користуванні.

Рис.5. Жувальна ефективність при використанні ПЗЗП з різними оклюзійними схемами у пацієнтів з несприятливими (групи В2, С, D1 i D2) для протезування умовами з боку протезного ложа.

Отже, при конструюванні ПЗЗП вибір оклюзійної схеми повинен проводитися з врахуванням таких кількісних параметрів, як висота альвеолярного гребеня в бічних і фронтальній ділянках беззубих щелеп, висота склепіння твердого піднебіння верхньої щелепи і площа протезного ложа нижньої щелепи. Це сприятиме покращенню стабілізації ПЗЗП під час жування, а відтак - покращенню функції жування.

Висновки

В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної задачі ортопедичної стоматології, яка полягає у підвищенні ефективності ортопедичного лікування стоматологічних хворих з повною адентією шляхом розробки об'єктивних критеріїв вибору оклюзійної схеми при конструюванні ПЗЗП, що покращує стабілізацію протезів в порожнині рота та підвищує їх жувальну ефективність.

1. Встановлено, що у пацієнтів з несприятливими для протезування типами щелеп (III тип беззубої верхньої щелепи за Шредером та II і IV тип беззубої нижньої щелепи за Келером) і частково у пацієнтів з умовно-сприятливим для протезування типом беззубої нижньої щелепи (ІІІ тип за Келером) - лінгвалізована оклюзійна схема ПЗЗП найбільш сприятливо впливала на функцію жування порівняно з класичною збалансованою та моноплощинною оклюзійними схемами.

2. Показаннями до використання лінгвалізованої оклюзійної схеми для покращення стабілізації верхнього ПЗЗП є III тип беззубої верхньої щелепи за Шредером при висоті альвеолярного гребеня у бічних ділянках верхньої щелепи менше, ніж 5 мм, і висоті склепіння твердого піднебіння менше, ніж 5,5 мм.

3. Показаннями до використання лінгвалізованої оклюзійної схеми для покращення стабілізації нижнього ПЗЗП є ІІІ тип нижньої щелепи за Келером, при висоті альвеолярного гребеня у фронтальній ділянці нижньої щелепи менше, ніж 5 мм, IV тип нижньої щелепи за Келером, особливо при висоті альвеолярного гребеня в бічних ділянках нижньої щелепи менше, ніж 4 мм, II тип нижньої беззубої щелепи за Келером, якщо висота альвеолярного гребеня в її бічних ділянках становить від 1,6 до 1,9 мм, а у фронтальній ділянці - від 1,7 до 2,3 мм. Додатковим показанням для використання в ПЗЗП лінгвалізованої оклюзійної схеми є площа протезного ложа на нижній щелепі, менша, ніж 1800 мм2.

4. Встановлено, що у пацієнтів з І, II типами беззубої верхньої щелепи за Шредером та І і частково III типами беззубої нижньої щелепи за Келером була відсутня суттєва різниця в жувальній ефективності при використанні в ПЗЗП класичної збалансованої та лінгвалізованої оклюзійних схем (показники відрізнялись не більше, ніж на 3-5 %). При використанні в ПЗЗП моноплощинної оклюзійної схеми показник жувальної ефективності суттєво змінювався і був на 9 % нижче у порівнянні з лінгвалізованою та на 7 % нижче у порівнянні з класичною збалансованою оклюзійними схемами, що свідчило про відносно меншу здатність моноплощинної оклюзійної схеми до подрібнення їжі.

5. Встановлено що у пацієнтів з ІІІ типом беззубої верхньої щелепи за Шредером та II, IV і частково III типами беззубої нижньої щелепи за Келером найбільш високий показник жувальної ефективності був досягнутий при використанні у протезах лінгвалізованої оклюзійної схеми (57%) на відміну від моноплощинної (40 %) та класичної збалансованої (38%) оклюзійних схем, у порівнянні з показниками жувальної ефективності осіб з інтактним зубним рядом.

6. Доведено, що для вибору оклюзійної схеми при виготовленні ПЗЗП доцільно використовувати об'єктивні критерії, які характеризують протезне ложе, одержані шляхом сканування робочих гіпсових моделей, такі, як висота альвеолярного гребеня на верхній і нижній беззубих щелепах, висота склепіння твердого піднебіння на верхній і площа протезного ложа на нижній щелепах.

Практичні рекомендації

1. Для вибору оклюзійної схеми при виготовленні ПЗЗП рекомендовано користуватися кількісними критеріями, які дозволяють індивідуально оцінити стан протезного ложа беззубих щелеп і обрати найбільш ефективний для даного пацієнта вид оклюзійної схеми.

2. Лінгвалізовану оклюзійну схему рекомендовано використовувати у ПЗЗП для пацієнтів з ІІІ типом беззубої верхньої щелепи за Шредером, при висоті альвеолярного гребеня у бічних ділянках верхньої щелепи менше 5 мм і висоті склепіння твердого піднебіння менше 5,5 мм. Використання лінгвалізованої оклюзійної схеми рекомендовано також для пацієнтів з ІІІ типом нижньої щелепи за Келером, при висоті альвеолярного гребеня у фронтальній ділянці нижньої щелепи менше 5 мм, IV типом нижньої щелепи за Келером, особливо при висоті альвеолярного гребеня у бічних ділянках нижньої щелепи менше 4 мм, та II типом нижньої беззубої щелепи за Келером, якщо висота альвеолярного гребеня в її бічних ділянках становить від 1,6 до 1,9 мм, а у фронтальній ділянці - від 1,7 до 2,3 мм. Додатковим показанням для використання в ПЗЗП лінгвалізованої оклюзійної схеми є площа протезного ложа на нижній щелепі, менша, ніж 1800 мм2. При більших, ніж наведені, значеннях параметрів протезного ложа на верхній та нижній беззубих щелепах рекомендовано використовувати класичну двобічну збалансовану оклюзійну схему.

Cписок опублікованих праць за темою дисертації

1 Неспрядько В. П. Вплив оклюзійної схеми на рухомість повних знімних зубних протезів під час жування / В. П. Неспрядько, В. Ю. Краснов // Современная стоматология. - 2009. - №2. - С.128-131. Автору належить участь в проведенні клінічних та лабораторних досліджень, аналіз результатів і написання статті.

2. Краснов В. Ю. Вплив оклюзійної схеми на структуру жування при лікуванні пацієнтів із повною відсутністю зубів знімними зубними протезами / В. Ю. Краснов // Український стоматологічний альманах. - 2009. - №1. - С.28-31.

3. Краснов В. Ю. Дослідження структури жування пацієнтів з інтактним зубним рядом і з повними знімними зубними протезами методом комп'ютерної кінезіографії / В. Ю. Краснов // Український стоматологічний альманах. - 2008. - №4. - С.45-48.

4. Краснов В. Ю. Вплив оклюзійної схеми на структуру жування пацієнтів що користуються повними знімними протезами / В. Ю. Краснов // Український науково-медичний молодіжний журнал: Збірка тез І (62) Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2008. - №3. - С.226.

5. Краснов В. Ю. Вплив оклюзійної схеми на структуру жування при лікуванні пацієнтів з повною відсутністю зубів знімними зубними протезами / В. Ю. Краснов // Актуальні проблеми сучасної медицини: Збірка тез науково-практичній конференції “Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра - перспективні напрямки розвитку”, присвяченій 30-річчю стоматологічного факультету Івано-Франківського державного медичного університету - Івано-Франківськ, 2009. - С.189.

6. Патент на корисну модель № 33869, Україна, МПК А 61 С 19/04. Пристрій для реєстрації жувальних рухів нижньої щелепи. / В. П. Неспрядько, В. Ю. Краснов ; заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. - № u200803983. - Заяв. 31.03.2008 ; Опубл. 10.07.2008. - Бюл. №13.

7. Патент на корисну модель № 41044, Україна, МПК А 61 С 19/04. Спосіб вимірювання рухомості повного знімного зубного протеза під час жування / В. П. Неспрядько, В. Ю. Краснов, О. В. Бузовський ; заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. - № u200900823. - Заяв. 04.02.2009 ; Опубл. 27.04.2009. - Бюл. №8.

8. Патент на корисну модель № 44362, Україна, МПК А 61 С 7/00. Спосіб вибору оклюзійної схеми при виготовленні повних знімних зубних протезів. / В. Ю. Краснов ; заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. - № u200908058. - Заяв. 31.07.2009; Опубл. 25.09.2009. - Бюл.№18.

Анотація

Краснов В. Ю. Клініко - експериментальне обґрунтування вибору оклюзійної схеми для знімних зубних протезів при лікуванні пацієнтів з повною втратою зубів. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - Стоматологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2010.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів з повною втратою зубів шляхом покращення стабілізації протезів під час жування та підвищення жувальної ефективності за рахунок оптимізації вибору оклюзійної схеми при виготовленні повних знімних зубних протезів (ПЗЗП).

Вперше встановлено закономірності між видом оклюзійної схеми ПЗЗП, параметрами жувальних циклів, рухомістю ПЗЗП відносно протезного ложа та жувальною ефективністю у пацієнтів з повною втратою зубів та різним ступенем атрофії альвеолярних гребенів.

Розроблені оптоелектронний пристрій для визначення параметрів структури жування, спосіб вимірювання рухомості ПЗЗП відносно протезного ложа під час жування і складені комп'ютерні програми для побудови графічних зображень жувальних рухів нижньої щелепи і рухів базису протеза відносно протезного ложа в часі і просторі. Досліджено вплив різних оклюзійних схем на стабілізацію ПЗЗП, функцію жування і розроблено спосіб вибору найбільш ефективної з них враховуючи індивідуальні особливості протезного ложа пацієнтів.

Ключові слова: повні знімні зубні протези, оклюзійні схеми, стабілізація протеза, функція жування.

Аннотация

Краснов В. Ю. Клинико - экспериментальное обоснование выбора окклюзионной схемы для съёмных зубных протезов при лечении пациентов с полной потерей зубов. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - Стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2010.

Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности ортопедического лечения пациентов с полной потерей зубов путем улучшения стабилизации протезов во время жевания и повышения жевательной эффективности за счет оптимизации выбора окклюзионной схемы при изготовлении полных съёмных зубных протезов (ПСЗП).

Впервые установлены закономерности, которые существуют у пациентов с полной потерей зубов и разной степенью атрофии альвеолярных гребней, между типом окклюзионной схемы ПСЗП, параметрами жевательных циклов, подвижностью ПСЗП относительно протезного ложа и жевательной эффективностью.

Разработаны и защищены патентами оптоэлектронное устройство для определения параметров структуры жевания, способ измерения подвижности ПСЗП относительно протезного ложа во время жевания и составлены компьютерные программы для построения графического изображения движений нижней челюсти и движений базиса съемного протеза относительно протезного ложа - во времени (по трём пространственным координатам) и в пространстве (во фронтальной, саггитальной и горизонтальной плоскостях). Это позволило установить особенности влияния разных окклюзионных схем на стабилизацию протеза и функцию жевания.

Нами было проведено обследование 76 пациентов с полной утратой зубов, из них в исследовании принимали участие 60 пациентов. У этих пациентов дополнительно проводили антропометрические исследования моделей беззубых челюстей, исследовали траектории движений нижней челюсти во время жевания при использовании в ПСЗП различных видов окклюзионных схем. Исследовали также подвижность базисов ПСЗП относительно протезного ложа, в зависимости от использованного в ПСЗП вида окклюзионной схемы.

Были определены критерии выбора той или иной окклюзионной схемы при конструировании ПСЗП. Показано, что классическая сбалансированная окклюзионная схема показана при изготовлении ПСЗП у пациентов с I и II типами беззубой верхней челюсти по Шредеру, I типом беззубой нижней челюсти по Келлеру, а также у части пациентов с III типом беззубой нижней челюсти по Келлеру. Об этом свидетельствует отсутствие значимых изменений в траекториях жевательных движений нижней челюсти, параметрах жевательных циклов, подвижности базисов протезов относительно протезного ложа, при применении в ПСЗП у таких пациентов классической сбалансированной и лингвализированной окклюзионных схем. У этих видов окклюзионных схем при благоприятных условиях со стороны протезного ложа показатели жевательной эффективности по Менли значимо не отличались. У таких пациентов моноплоскостная окклюзионная схема по подвижности базисов протезов относительно протезного ложа была подобна лингвализированной и классической сбалансированной окклюзионным схемам, однако требовала большего количества жевательных движений до глотания, более длительной окклюзионной фазы жевательного цикла и показала уменьшение показателя жевательной эффективности в сравнении с другими исследуемыми окклюзионными схемами и поэтому не рекомендована к применению.

Показано также, что лингвализированную окклюзионную схему следует использовать в ПСЗП у пациентов с ІІІ типом беззубой верхней челюсти по Шредеру, при высоте альвеолярного гребня в боковых участках верхней челюсти меньше 5 мм и высоте свода твёрдого нёба меньше 5,5 мм, а также с ІІІ типом нижней челюсти по Келеру, при высоте альвеолярного гребня во фронтальном участке нижней челюсти меньше 5 мм, либо IV её типом по Келеру, при высоте альвеолярного гребня в боковых участках нижней челюсти меньше 4 мм, или ІІ её типом по Келеру, при высоте альвеолярного гребня в боковых участках нижней челюсти меньше 2,5 мм, во фронтальном участке - меньше 2,8 мм и площади протезного ложа на нижней челюсти меньше 1800 мм2. Об этом свидетельствует наиболее благоприятное влияние у таких пациентов именно лингвализированной окклюзионной схемы на жевательные циклы (уменшение их количества до глотания и короткая окклюзионная фаза), а также на подвижность базисов протезов относительно протезного ложа (уменьшение подвижности в 1,9 раза по сравнению с классической сбалансированной окклюзионной схемой).. Моноплоскостная окклюзия имела более низкий показатель жевательной эффективности, чем лингвализированная и поэтому не рекомендована к применению у таких пациентов.

Разработан способ выбора окклюзионной схемы для ПСЗП по значениям таких параметров как площадь протезного ложа, высота альвеолярного гребня во фронтальной и боковых участках беззубых челюстей и высота свода твердого нёба. Это позволяет выбрать наиболее эффективную окклюзионную схему для ПСЗП учитывая индивидуальные особенности протезного ложа у пациентов с полной потерей зубов.

Ключевые слова: полные съёмные зубные протезы, окклюзионные схемы, стабилизация протеза, функция жевания.

Summary

Krasnov V. Ju. Clinico - experimental substantiation of a choice of the occlusal scheme for complete dentures in treatment of patients with full loss of a teeth. - the manuscript

The dissertation for the degree “candidate of medical sciences” in speciality 14.01.22 - dentistry. - National medical university name after А.А. Bogomoletz, Kiev, 2010.

The dissertation is devoted a problem of a raise of efficiency of prosthodontic treatment of the patients with full loss of a teeth by improving of stabilisation of complete dentures during chewing and a raise of chewing efficiency by optimisation of the choice of the оcclusal scheme in manufacturing of complete dentures (CD).

The regularities between different types of оcclusal schemes in CD, parametres of chewing cycles, CD mobility during chewing ( concerning an denture foundation area) and chewing efficiency in patients with full loss of a teeth and different degree of an atrophy of alveolar crests are established.

We are developed the optoelectronic device for research of chewing movements of the lower jaw, the method for measurement of CD mobility ( concerning an denture foundation area) during chewing and computer programs for construction of graphic representations of chewing movements of the lower jaw and complete denture movements during chewing in time and space are made. We investigated the influence of different occlusal schemes on CD stabilisation, function of chewing and we developed the method of a choice of the most effective occlusal scheme with the account of specific features of an denture foundation area in patients with full loss of a teeth.

Keywords: complete dentures, occlusal schemes, prosthesis stabilisation, chewing function.

Размещено на Allbest.ru

...