Пошук речовин з антиалергічною активністю в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів та експериментальне обґрунтування їх клінічного застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 615.454.1:616-001.4:615.28

Пошук речовин з антиалергічною активністю в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів та експериментальне обґрунтування їх клінічного застосування

14.03.05 - фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Леницька Олена Борисівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральній науково-дослідній лабораторії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоровя України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений професор НФаУ,

Заслужений діяч науки та техніки України

ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувачка Центральної науково-дослідної лабораторії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ДРОГОВОЗ Світлана Мефодіївна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувачка кафедри фармакології

кандидат фармацевтичних наук,

СИРОВА Ганна Олегівна,

Харківський національний медичний універсистет,

завідувачка кафедри медичної та біоорганічної хімії

Захист відбудеться “12” березня 2010 року о 10 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий 10 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.біол.н., проф. Л.М.Малоштан

антиалергічний фармакологія хімічний

АНОТАЦІЯ

Леницька О.Б. “Пошук речовин з антиалергічною активністю в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів та експериментальне обґрунтування їх клінічного застосування”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2010.

Проведено фармакологічний скринінг 16-ти похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів. Найбільш виражені антигістамінні та антиалергічні властивості встановлені для речовини під шифром “R-10”.

Подальші дослідження дозволили визначити її виражений антиалергічний ефект на моделях алергічних реакцій негайного та сповільненого типів, який реалізується за рахунок антигістамінної, десенсибілізуючої, імунотропної, протизапальної, мембраностабілізуючої та антиоксидантної дії.

Встановлена здатність досліджуваної речовини під шифром “R-10” попереджати утворення та накопичення ЦІК, стабілізувати мембрани гладких клітин, блокувати Н1-гістамінові рецептори, пригнічувати вивільнення ЛТ та біогенних амінів.

Дослідження нешкідливості речовини під шифром “R-10” показали, що вона відноситься до класу практично нетоксичних речовин та не впливає на функціональний стан ЦНС.

Таким чином, серед похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів речовина під шифром “R-10” є перспективною для подальшого доклінічного дослідження та створення на її основі нового сучасного антиалергічного засобу з комплексним механізмом дії.

Ключові слова: скринінг, антигістамінна, антиалергічнна, протизапальна, десенсибілізуюча, імунотропна, мембраностабілізуюча, антиоксидантна дія.

АННОТАЦИЯ

Леницкая Е.Б. “Поиск веществ с антиаллергической активностью в ряду производных 3-(тетрагидробензо[b]тиено[2,3-d]пиримидин-2-ил)кумаринов и экспериментальное обоснование их клинического применения”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05. - фармакология. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2010.

Проведен фармакологический скрининг 16-ти новых соединений, которые по химическому составу являются производными 3-(тетрагидробензо[b]тиено[2,3-d]пиримидин-2-ил)кумаринов. Данные соединения были синтезированы на кафедре органической химии НФаУ аспирантом С.В. Власовым под руководством чл.-кор. НАН Украины, проф. В.П.Черных. На базе ЦНИЛ НФаУ проведены исследования фармакологической активности новых веществ.

По результатам скрининговых исследований для более углубленного изучения было отобрано вещество под шифром “R-10”, которое проявило найболее выраженную антигистаминную активность в тесте “Офтальмореакцыия на введение гистамина” и антиаллергическое действие в условиях развития анафилактического шока.

Анализ скрингових исследований показал зависимость фармакологической активности от химической структури, что позволило установить следующее: присутствие метильного радикала в тиено[2,3-d]пиримидиновом ядре и хлора (R = Cl) в положении 6 кумаринового ядра обеспечивают найболее вираженную антиаллергическую активность вещества под шифром “R-10” среди 16-ти производных 3-(тетрагидробензо[b]тиено[2,3-d]пиримидин-2-ил)кумаринов.

Дальнейшие исследования вещества под шифром “R-10” в дозе 1 мг/кг позволили установить ее выраженный антиаллергический эффект на моделях аллергических реакций немедленного и замедленного типов. Для осуществления поставленной задачи использовали модель острого анафилактического шока, “Активная кожная анафилаксия”, реакцию ГЗТ и алергический контактный дерматит. На данных моделях вещество под шифром “R-10” проявило выраженную антиалергическую активность и по эффективности превышала эффект референтных препаратов “Лоратадин” и “Кетотифен”. Также при исследовании на разных моделях аллергических состаяний установлено, что вещество под шифром “R-10” имеет широкий спектр фармакологической активности: антигистаминную, десенсибилизирующую, иммунотропную, противовоспалительную, мембраностабилизирующую и антиоксидантную.

На модели “Непрямая реакция дегрануляции тучных клеток” была установлена способность исследуемого вещества под шифром “R-10” предупреждать образование и накопление ЦИК, стабилизировать мембраны тучных клеток. Изучение иследуемого вещества на моделях гистаминового, каррагининового и зимозанового отеков показало его способность блокировать Н1-гистаминовые рецепторы, угнетать высвобождение лейкотриенов и биогенных аминов.

По результатам изучения влияние исследуемого вещества на состояние клеточного и гуморального иммунитета у здоровых животных установлено отсутствие его влияния на функциональную активность Т-клеток-эффекторов (Th1), что свидетельствует о нормальном первичном иммунном ответе здоровых животных, а стимуляция гуморального звена иммунитета у этих животных, под влиянием вещества под шифром «R-10», обосновывает ее способность предупреждать развитие аллергических реакций.

Исследование параметров безвредности вещества под шифром “R-10” показали, что оно относится к классу практически нетоксичных веществ (V клас токсичності 5000<ЛД50<15000 мг/кг) и не влияет на функциональное состояние ЦНС. Установленные параметры безопасности исследуемого вещества позволят применять препарат, который будет разработан на его основе, при более широком спектре аллергических заболеваний.

Приведенные результаты свидетельствуют, что среди производных 3-(тетрагидробензо[b]тиено[2,3-d]пиримидин-2-ил)кумаринов вещество под шифром “R-10” является перспективным для дальнейшего доклинического изучения и создания на его основе нового современного антиаллергического средства с комплексным механизмом действием.

Ключевые слова: производные 3-(тетрагидробензо[b]тиено[2,3-d]пиримидин-2-ил)кумаринов, скрининг, экспериментальное исследование, антигистаминное, антиаллергическое, противовоспалительное, десенсибилизирующее, иммунотропное, мембраностабилизирующее, антиоксидантное действие.

SUMMARY

Lenitskaya E.B. “Search of substances with antiallergic activity in a number 3-(tetrahydrobenzo[b]tieno[2,3-d]pyrimidin-2-il)kumarins derivatives and an experimental substantiation of their clinical application ”. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of pharmaceutical sciences on a speciality 14.03.05. - pharmacology. - National pharmaceutical university, Kharkov, 2010.

Pharmacological screening 16 new connections is carried out, which on a chemical compound are 3-(tetrahydrobenzo[b]tieno[2,3-d]pyrimidin-2-il)kumarins derivatives . By results of screening researches for more profound studying the substance under the code "R-10" which has shown the most expressed antihistamin and antiallergic action in conditions of two modelling pathologies has been selected.

The further researches of substance under the code "R-10" have allowed to establish its expressed antiallergic effect on models of allergic reactions of the immediate and slowed down types.

At research on different models allergic conditions it is established, that the substance under the code "R-10" has a wide spectrum of pharmacological activity: antihistamin, desensibilization, immunomodulation, anti-inflammatory, stabilization membrans and antioxidation.

Ability of researched substance under the code "R-10" has been established to warn formation and accumulation of the CIC, to stabilize membranes of mast cells, to block Н1-histamin receptors, to oppress liberation leukotriens and biogenic amines.

Research of parameters of harmlessness of substance under the code "R-10" have shown, that it concerns to a class of practically nontoxical substances and does not influence functional condition CNS.

The resulted results testify, that among 3-(tetrahydrobenzo[b]tieno[2,3-d]pyrimidin-2-il)kumarins derivatives the substance under the code "R-10" is perspective for the further non-clinic studying and creations on its basis of new modern antiallergic means with the complex mechanism action.

Key words: screening, an experimental research, antihistamin, antiallergic, anti-inflammatory, desensibilization, immunomodulation, stabilization membrans, antioxidation action.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Велика поширеність і неухильний ріст частоти алергічних захворювань в усьому світі ставлять проблему лікування і профілактики хворих цієї групи в ряд з найбільш актуальними проблемами охорони здоров'я.

Неухильний ріст захворюваності пов'язаний з несприятливою екологічною ситуацією, соціальними та сімейними стресами, несприятливими умовами життя, неправильним харчуванням, поширеністю шкідливих звичок, інтенсивним розвитком промисловості, безконтрольним застосуванням ліків, широким використанням косметики та синтетичних виробів у побуті, спадковістю та широкою обов`язковою вакцинацією населення [Лопатин А.С., 1992; Хаитов Р.М., 2002; Пухлик Б.М., 2004; Пухлик Б.М., 1995; Гущин И.С., 1998].

За епідеміологічними даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), у теперішній час алергічні захворювання (АЗ) займають одне з перших місць у структурі захворюваності після серцево-судинних та онкологічних захворювань [Паттерсон Р., 2000; Хаитов Р.М., 2002]. У 20% населення Європи проявляються різноманітні алергічні реакції, а в деяких екологічно несприятливих регіонах їх кількість сягає 40-50% [The UCB institute of Allergy, 2001]. За прогнозами Європейської комісії з алергології, вже у 2015 році на алергію може хворіти кожен другий мешканець планети [Хаитов Р.М., 2002; Platts-Mills T. A. E., 1997].

За останні 20 років значно підвищилась розповсюдженість таких захворювань, як алергічний риніт (АР), атопічний дерматит (АД), бронхіальна астма (БА). Зокрема, у світі розповсюдженість БА серед дітей досягає 15%, серед дорослих -- 5-8%, АР -- 20-30%, АД виявляють у 2-10% населення. На жаль, в Україні, достовірна статистика розповсюдженості алергічних захворювань відсутня. Так, згідно з даними офіційної статистики, загальна захворюваність на АР не перевищує 0,4%, а на БА - 0,5% [Пухлик Б.М., 2004; Акопян А.З., 2000]. Це свідчить про те, що офіційна статистика не відображає реальної картини й значна частина захворювань не діагностується [Первый съезд аллергологов Украины, 2002]. У зв`язку з цим можна передбачити, що в Україні виявляється приблизно один з 20-ти хворих на БА та один з 40-60-ти на АР. Що стосується харчової, медикаментозної алергії, кропив'янки, то ці захворювання взагалі реєструються своєвільно і число таких хворих невідоме [Пухлик Б.М., 2004; Пухлик Б.М., 1995; Ильина Н.И., 2004]. Захворювання на алергічний риніт, бронхіальну астму та алергічний дерматит реєструються виключно за зверненням до лікаря. Але, роботами А.В. Богової (1984-1994 рр.) та багатьох інших авторів доведено, що розповсюдженість АЗ, яка встановлена у ході цілеспрямованого дослідження, у 6-10 разів вища за офіційні дані [Пыцкий В.И., 1999]. За даними Б.М. Пухлика зі співав., 2004 р., більше 90% хворих, які були виявлені під час проведення скринінгового дослідження у Вінницькій, Полтавській областях та м. Києві не зареєстровані у закладах охорони здоров'я. Цей факт свідчить про наявність значної кількості хворих на АЗ, які не отримують адекватної допомоги, що викликає негативні наслідки не тільки медичного, а й соціального характеру.

Незважаючи на значні успіхи фундаментальних розділів біології та медицини, розуміння природи алергії, створення нових засобів її лікування та профілактики, перебіг АЗ за останній час став суттєво важчим, що призводить до збільшення тимчасової непрацездатності, інвалідизації населення, зниження якості життя та, навіть, смертності [Гущин И.С., 1998; Пухлик Б.М., 2004]. Занижений рівень захворюваності можна пояснити значно меншою кількістю звертань хворих у спеціалізовані установи охорони здоров'я, що пов'язане з недоліками їх реєстрації та частими випадками самолікування [Пухлик Б.М., 2004; Гущин И.С., 1998]. Значна розповсюдженість, несвоєчасне виявлення, труднощі та помилки в лікуванні та численні ускладнення АЗ є низкою причин, які обумовлюють значні економічні витрати, пов`язані з цією групою захворювань [Пухлик Б.М., 2004].

Зазначена поширеність алергічних захворювань збільшує попит на антиалергічні засоби, які займають один з важливих сегментів фармацевтичного ринку. До того ж, складна економічна ситуація в Україні обумовлює необхідність поповнення фармацевтичного ринку недорогими лікарськими засобами, що можливо за рахунок розширення номенклатури препаратів вітчизняного виробництва.

Вищезазначене є обґрунтуванням пошуку нових високоефективних та високобезпечних препаратів з антиалергічною дією.

Результатом пошукових робіт, проведених у даному напрямку в НФаУ стало отримання на кафедрі органічної хімії аспірантом С. В. Власовим під керівництвом чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черниха нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

З метою створення нового антиалергічного препарату доцільно експериментальне вивчення антиалергічних властивостей нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету в рамках теми 0103 U 000478 «Фармакологічне дослідження біологічно активних речовин та лікарських засобів синтетичного та рослинного походження та їх застосування в медичній практиці».

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи стали пошук в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів речовини з найбільш вираженою антиалергічною активністю, яка є перспективною для створення на її основі нового антиалергічного препарату, та експериментальне обґрунтування його використання в медичній практиці.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

Провести скринінгове дослідження антиалергічної активності серед 16-ти субстанцій похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

Визначити зв'язок фармакологічної активності та хімічної структури похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

Дослідити антиалергічні властивості речовини з найбільш вираженою антиалергічною дією на моделях алергічних реакцій гіперчутливості негайного та сповільненого типів.

Вивчити механізми антиалергічної дії найбільш перспективної речовини.

Визначити показники гострої токсичності досліджуваної речовини.

Визначити вплив найбільш перспективної речовини на функціональний стан центральної нервової системи.

Об'єкт дослідження. Пошук найбільш перспективної речовини серед похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів для створення на її основі нового лікарського препарату з антиалергічною дією.

Предмет дослідження - фармакологічна активність 16-ти речовин, які є похідними 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, фізіологічні методи дослідження та методи математичної статистики.

Наукова новизна. Вперше вивчені фармакологічні властивості похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів та визначена речовина з найбільш вираженою антиалергічною активністю. Досліджена антиалергічна дія речовини, перспективної для створення нового вітчизняного антиалергічного препарату, на моделях алергічних реакцій негайного та сповільненого типів. Визначені деякі механізми антиалергічної дії досліджуваної речовини. Доведено, що речовина з найбільш вираженою антиалергічною дією є відносно нешкідливою речовиною та не впливає на функціональний стан центральної нервової системи. Одержані результати підтверджують перспективність створення нового антиалергічного препарату на основі похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів та його використання при АЗ.

Новизна роботи підтверджена патентом № 80772 від 25.10.2007 р. на 3-(7-Метил-4-хлор-5,6,7,8-тетрагідробензо[4,5]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)-R1-кумарини, які проявляють антиалергічну активність.

Практичне значення роботи. За результатами фармакологічного скринінгу відібрана найбільш перспективна речовина серед похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів для створення нового вітчизняного антиалергічного препарату. Експериментально встановлено виражену антиалергічну активність найбільш перспективної речовини Дана активність забеспечується за рахунок антигістамінних, десенсибілізуючих, імунотропних, протизапальних, мембраностабілізуючих та антиоксидантних властивостей речовини. Доведено наявність компелесного механізму антиалергічної дії досліджуваної речовини, який реалізується через здатність попереджати утворення та накопичення ЦІК, стабілізувати мембрани гладких клітин, блокувати Н1- гістамінові рецептори, пригнічувати вивільнення ЛТ та біогенних амінів. Встановлені параметри безпечності досліджуваної речовини. Результати дисертаційної роботи впровадженні в навчальний процес на кафедрах медико-біологічного профілю Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці), Тернопільського державного медичного університету (м. Тернопіль).

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета, завдання, розроблені методичні підходи, згідно з якими відібрані моделі та методи для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи. Особисто проведені: патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки дисертації. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, прийнята участь в аналізі й узагальненні отриманих даних, у написанні статей.

Апробація роботи. Основні положення роботи викладені і обговорені на: VI з`їзді фармацевтів України: Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України (м. Харків, 2005); Конференції “Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств” (м. Харків, 2006); ІІІ Національному з'їзді фармакологів України: Фармакологія 2006 - крок у майбутнє (м. Одеса, 2006); II міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006); VI Всеукр.наук.-практич. конф. „Клінічна фармація в Україні”, (м. Харків, 2007); VIІІ Всеукр.наук.-практич. конф. „Клінічна фармація в Україні”, (м. Харків, 2008); Науково-практичній конференції “Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми” (м. Харків, 2008); Українській науково-практичній конференції “Проблеми синтезу біологічно активних речовин та створення на їх основі лікарських субстанцій” присвяченій памяті доктора хімічних наук, професора Павла Олексійовича Петюніна (до 95-річчя з дня народження) (М.Харків, 2009); наукових семінарах ЦНДЛ НФаУ (2005-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт. З них - 5 статей (у провідних фахових виданнях рекомендованих ВАК України), 8 тез доповідей, 1 патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 142 сторінках машинописного тексту, включає 19 таблиць та 16 ілюстрацій. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису обєктів та методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення експериментальних даних, висновків, переліку літератури із 192 найменувань, з яких 78 - латиницею, 114 - кирилицею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження були спрямовані на пошук найбільш перспективних речовин за антиалергічною активністю серед 16-ти похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів, хімічні структури яких представлені в таблиці 1. Надані до фармакологічного вивчення речовини синтезовані на кафедрі органічної хімії НФаУ аспірантом С.В. Власовим під керівництвом чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черниха. Було проведене прогнозування їх біологічної активності за програмою PASS, яке вказувало на високу вірогідність знаходження серед цього класу сполук речовин з антиалергічною активністю [Kovalenko S.M., 2006; Kovalenko S.M., 2007; Vlasov S.V., 2006].

Таблиця 1 Хімічна структура нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів

1	R1=H	R2=CH3	9	R1=H	R2=CH3
2	R1=6-Cl	R2=CH3	10	R1=6-Cl	R2=CH3
3	R1=8-OCH3	R2=CH3	11	R1=8-OCH3	R2=CH3
4	R1=7-OCH3	R2=CH3	12	R1=7-OCH3	R2=CH3
5	R1=H	R2=C(CH3)3	13	R1=H	R2=C(CH3)3
6	R1=6-Cl	R2=C(CH3)3	14	R1=6-Cl	R2=C(CH3)3
7	R1=8-OCH3	R2=C(CH3)3	15	R1=8-OCH3	R2=C(CH3)3
8	R1=7-OCH3	R2=C(CH3)3	16	R1=7-OCH3	R2=C(CH3)3

Експериментальне вивчення антиалергічних властивостей нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів проведено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ (зав. ЦНДЛ, д.фарм.н., проф. Л.В.Яковлєва), яка ліцензована та сертифікована ДФЦ МОЗ (останніє посвідчення від 30.04.2009 р.).

Усі дослідження проведені на 3-х видах тварин (загальна кількість - 814 тварини): 566-х мурчаках, 124-х щурах та 124-х мишах. Утримання тварин відповідало діючим правилам по пристроях, обладнанню та утриманню віваріїв. Тварини отримували стандартне харчування відповідно до діючих норм [Западнюк М.П. і співав., 1983; Кожемякін Ю.М. і співав., 2002]. Усі експерименти виконували у повній відповідності до вимог комісії з біоетики НФаУ та “Загальними етичними принципами експериментів на тваринах” (Київ, 2001), що узгоджуються з положеннями “Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей” (Страсбург, 1986).

Основними принципами при виборі моделей та методів дослідження, представлених в роботі, були їх відповідність поставленим завданням, моделювання патологій максимально наближених до відповідного захворювання у людини, відтворюваність, достатня інформативність та невисока вартість проведення.

Структура дослідження включала 4 етапи, представлених на схемі.

Оскільки перспективними для створення антиалергічних препаратів є речовини, які проявляють досить виразні антигістамінні властивості, на першому етапі скринінгового дослідження за допомогою тесту “Офтальмореакція на введення гістаміну” на мурчаках визначали антигістамінну активність 16 наданих сполук, які вводили тваринам однократно внутрішньошлунково в дозах 0,5; 1,5; 3 і 5 мг/кг. Антигістамінну активність досліджуваних речовин визначали за їх здатністю зменшувати виразність офтальмореакції. [Адо А.Д., 1978; Лазарев Н.В., 1954; Shimonene G., 2002].

Наступним етапом скринінгового дослідження стало дослідження антиалергічної активності найбільш ефективних за антигістамінною дією досліджуваних сполук на моделі затяжного анафілактичного шоку, яка є класичною моделлю системної алергічної реакції, що розвивається по негайному типу та, в патогенезі якої бере участь гістамін [Адо А.Д., 1978; Лазарев Н.В., 1954].

Антиалергічну активність обраних речовин на даній моделі визначали в порівнянні з референтним препаратом - класичним блокатором гістамінових рецепторів - “Лоратадин” виробництва корпорації “Артеріум”, ВАТ “Київмедпрепарат”, серія №60907, який вводили в дозі 1 мг/кг.

Антиалергічну активність досліджуваних речовин визначали за їх здатністю зменшувати виразність анафілактичного шоку, показником виживаності тварин [Лукманова Ф.Ф., 1963; Weigel W.O.,1960; Стефанов О.В., 2002], аналізом лейкоцитарного профілю крові [Меньшиков В.В., 1987] та концентрацією гістаміну в крові на тлі розвитку патології [Климкина Н.В., 1973].

На наступному етапі досліджень більш поглиблено вивчали антиалергічну активність найбільш активної речовини на моделях алергічних реакцій, які розвиваються по негайному та сповільненому типах.

Для остаточного підтвердження здатності речовини під шифром «R-10» попереджати розвиток генералізованої анафілактичної реакції була обрана модель гострого анафілактичного шоку, яка відрізняється від затяжного, способом введення антигену, тяжкістю перебігу та часом розвитку шокового стану [Адо А.Д., 1978; Лазарев Н.В., 1954]. Оскільки гострий анафілактичний шок призводить до летального кінця в 100% випадків, головним критерієм ефективності речовини була виживаність тварин. Виразність анафілактичного шоку визначали за шкалою [Лукманова Ф.Ф., 1963; Weigel W.O.,1960; Стефанов О.В., 2002].

Модель “Активна шкірна анафілаксія”, яка представляє собою реакцію капілярів шкіри на місці внутрішньошкірного введення антигену активно сенсибілізованим мурчакам, також була використана з метою визначення здатності похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів під шифром “R-10” інгібувати розвиток алергічних реакцій, які розвиваються по негайному типу [Адо А.Д., 1978; Стефанов О.В., 2002].

На даних моделях як референтний препарат, окрім лоратадину, було обрано класичний стабілізатор мембран гладких клітин - таблетки “Кетотіфен”, виробництва ЗАТ “Лекхім-Харків” серія №10108, який вводили в дозі 0,13 мг/кг.

За умов даної моделі визначали вплив досліджуваної речовини на розвиток сенсибілізації за імунологічними та біохімічними показниками. Імунологічний статус тварин оцінювали за вмістом циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) [Меньшиков В.В., 1987; Чередеев А.Н., 1990]. Для визначення стану неспецифічної реактивності тварин та синтетичної функції печінки, як імунокомпетентного органу, визначали вміст загального білка та співвідношення білкових фракцій у сироватці крові, активність АлАТ. Для раннього виявлення функціональних зсувів в організмі в період сенсибілізації також проводили аналіз лейкоцитарного профілю крові [Камышников В.С., 2000; Меньшиков В.В., 1987; Чернушенко Е.Ф., 1978].

Антиалергічну активність досліджуваної речовини визначали за допомогою методів in vitro та in vivo. За допомогою гематологічного тесту in vitro визначали реакцію специфічної агломерації лейкоцитів (РСАЛ). [Сосонкин И.Е., 1968]. Антиалергічну дію досліджуваної речовини визначали in vivo на 21-й день від моменту першої сенсибілізуючої ін`єкції за площею забарвленої плями після внутрішньошкірного введення антигену [Стефанов О.В., 2002].

Здатність похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів під шифром “R-10” пригнічувати розвиток алергічної реакції сповільненого типу вивчали попередньо на моделі гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) на мишах, а більш глибоке вивчення проводили на моделі експериментального контактного дерматиту, викликаного 2,4-динітрохлорбензолом [Адо А.Д., 1978; Стефанов О.В., 2002; Адо В.А., 1973 ].

Реакцію ГСТ по методу Kitamura використовували з метою визначення властивості досліджуваної речовини впливати на продукцію сенсибілізованими лімфоцитами-ефекторами медіаторів, які призводять до інфільтрації тканини клітинними елементами та локального набряку. Активність досліджуваної речовини визначали за кількісною оцінкою реакції, яку виражали індексом реакції [Kitamura K., 1980].

Експериментальний алергічний контактний дерматит відтворювали за методом [Залкан П.М., Иевлева Е.А., 1965]. За розвитком дерматиту спостерігали систематично на 1-у, 3-ю, 5-у, 7-у та 10-у добу після нанесення розв`язувальної дози алергену за наступними показниками: оцінка тяжкості шкірних проявів та визначення товщини шкірної складки [Стефанов О.В., 2002; Рабен А.С. і співав., 1970]. Вплив досліджуваної речовини на розвиток патології оцінювали за загальною кількістю лейкоцитів в крові та лейкограмою [Меньшиков В.В., 1987], яку визначали на 1-й та 8-й дні після нанесення розв`язувальної дози антигену. Cтан неспецифічної реактивності тварин оцінювали за вмістом ЦІК в сироватці крові [Меньшиков В.В., 1987], за допомогою реакції специфічної агломерації лейкоцитів [Сосонкин И.Е., 1968], вмістом загального білка в сироватці крові та співвідношенням білкового спектру в сироватці крові [Меньшиков В.В., 1987; Камышников В.С., 2000; Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., 1978]. Активність синтетичних, метаболічних та цитолітичних процесів в організмі визначали за активністю АлАТ та вмістом піровиноградної кислоти (ПВК) [Камышников В.С., 2000], каталази [Королюк М.А. та співав., 1988] та церулоплазміна [Камышников В.С., 2000]. У всіх дослідних тварин відділяли тимус, селезінку та печінку, і зважували їх для розрахунку показників гемодинаміки імунокомпетентних органів - масових коефіцієнтів (МК) [Стефанов О.В., 2001].

Інтенсифікацію вільнорадикальних процесів при даній патології оцінювали за кількісним вмістом у сироватці крові та гомогенаті печінки продуктів ПОЛ: ТБК-активних продуктів з використанням загальновизнаної методики [Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977]. Ступінь антиоксидантного захисту функціонально важливих біомолекул клітин визначали за вмістом відновленого глутатіону (ВГ) в сироватці крові та гомогенаті печінки, використовуючи метод [Beutler E.D. et al., 1963].

Оскільки фагоцитарна реакція - однин з важливих факторів природнього імунітету, визначали вплив досліджуваної речовини на фагоцитарну активність нейтрофілів в тесті in vitro [Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., 1978; Инструкция по применению суспензии дрожжей, НПП „Гранум”].

Метою наступних досліджень було більш детальне вивчення механізмів антиалергічної дії досліджуваної речовини.

На моделі непрямої реакції дегрануляції гладких клітин [Ишимова Л.М., 1971] визначали здатність досліджуваної речовини впливати на кількість дегранульованих клітин [Стефанов О.В., 2002].

Подальші дослідження були направлені на вивчення впливу досліджуваної речовини на моделях набряків з різними механізмами розвитку: гістамінового, карагенінового і зимозанового [Стефанов О.В., 2001].

Характер впливу досліджуваної речовини на гуморальну ланку імунітету оцінювали за рівнем гемаглютинінів (ГА) у сироватці крові та кількості антитілоутворюючих клітин (АУК) в селезінці. Додатково визначали клітинність імунокомпетентного органу (селезінки) та його масовий коефіцієнт [Стефанов О.В., 2001; Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ, 2000].

Стан Т-клітинного імунітету на тлі введення досліджуваної речовини визначали за реакцією гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) за методом K.P.Kitamura [Kitamura K., 1980; Стефанов О.В., 2001; Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ, 2000].

Поряд з дослідженням фармакологічних властивостей найбільш перспективної речовини визначали її токсикологічні характеристики, а саме: гостру токсичність [Пастушенко Т.В. і співавт. 1985; Сидорова К.К., 1973] та вплив на функціональний стан ЦНС [Е.Н.Буркацкая, В.Ф.Бейер и др., 1980].

Увесь фактичний матеріал обробляли методами математичної статистики [Лапач С.Н. і співав., 2001; Стентон Г., 1999; Реброва О.Ю., 2006].

Скринінгове дослідження антиалергічної активності 16-ти похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин- 2-іл)кумаринів. Під час скринінгового дослідження 16-ти наданих сполук проведеного за допомогою тесту “Офтальмореакція на введення гістаміну” в діапазоні доз 0,5 - 5 мг/кг, були встановлені найбільш активні серед речовин з передбачуваними антиалергічними властивостями. Найбільш виразну антигістамінну активність виявили 3 речовини під шифрами “R-9” “R-10” та “R-11”. Дозозалежний ефект встановлено в інтервалі доз 0,5 - 3 мг/кг. Підвищення дози до 5 мг/кг не сприяло підвищенню активності. Тому для подальшого вивчення були обрані названі речовини в оптимальних дозах 1,5 та 3 мг/кг.

Наявність антигістамінних властивостей досліджуваних речовин дозволила припустити їх активність на моделі системної алергічної реакції негайного типу, якою є анафілактичний шок.

Анафілактичний шок розвивався при внутрішньоочеревинному введенні розв'язувальної дози антигену сенсибілізованим тваринам. Достовірне зниження вираженості анафілактичного шоку спостерігали на тлі введення речовин під шифрами “R-9” та “R-10 в дозах 1,5 та 3 мг/кг, які були відібрані для подальшого дослідження.

Для того, щоб визначити, яка з речовин є більш ефективною на тій самій моделі (анафілактичний шок) визначали їх активність у зменшеній дозі - 1 мг/кг, яка відповідає дозі референтного препарату “Лоратадин”. Проведене дослідження дозволило встановити найбільш перспективну речовину під шифром “R-10”, яка достовірно знижувала вираженість анафілактичного шоку (рис.2) та кількість лейкоцитів у крові. Її ефективність мала тенденцію до перевищення ефективності референтного препарату, таблеток “Лоратадин”.

Відмінність у впливі досліджуваних речовин та референс-препарату на рівень гістаміну в крові, можна пояснити здатністю досліджуваних речивин попереджати розвиток алергічної реакції на більш ранньому етапі, а саме за рахунок стабілізації мембран гладких клітин.

Таким чином, в реалізації антиалергічної дії відібраної речовини можна передбачити наявність 2-х механізмів дії: стабілізації мембрани гладких клітин та блокади Н1- гістамінових рецепторів.

Примітка. ** - відхилення показника достовірне по відношенню до позитивного контролю,р0,05;

Рис. 2 Вплив похідних кумаринів в дозі 1 мг/кг на розвиток анафілактичного шоку

Під час проведених скринінгових досліджень сполук на 2-х експериментальних моделях також була встановлена залежність фармакологічної активності від хімічної будови речовин. В тесті «Офтальмореакція на введення гістаміну» встановили, що 3-(4-хлор-5,6,7,8-тетрагідробензо[4,5]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумарини, яким було присвоєно шифр «R-9» - «R-16», є значно більш активними за 2-(кумарин-3-іл)-3,4-дигідротієно[2,3-d]піримідин-4-они, які мали шифр «R-1» - «R-8». Наявність метильного радикалу в тієно[2,3-d]піримідиновому ядрі обумовила виражену антиалергічну активність 3-х відібраних речовин. При подальших скринінгових дослідженнях найбільш виражену антиалергічну активність речовини під шифром «R-10» забезпечила наявність хлору у положенні 6 кумаринового ядра. Таким чином, перспективною для подальших досліджень було обрано речовину під шифром «R-10», яка за хімічною структурою є 6-Хлор-3-(4-хлор-7-метил-5,6,7,8-тетрагідробензо[4,5]тіє-но[2,3-d]піримідин-2-іл)кумарин.

Дослідження антиалергічної активності досліджуваної речовини під шифром «R-10». Другий етап дослідження починали з реакції загальної анафілаксії - це генералізована анафілактична реакція (анафілактичний шок). У всіх видів тварин вона основана на дії головним чином двох механізмів: підвищеної проникності капілярів та спазму гладкої мускулатури, що призводить до летального кінця. За результатами даного експерименту, можна зробити висновок, що досліджувана речовина під шифром “R-10” в дозі 1 мг/кг при пероральному застосуванні попереджає розвиток гострого анафілактичного шоку та не поступається за протианафілактичною активністю таблетованим формам: «Лоратадин» та «Кетотіфен» (табл.2).

Подальше вивчення антиалергічної активності відібраної речовини проводили на моделі активної шкірної анафілаксії, яка представляє собою реакцію капілярів шкіри на місці внутрішньошкірного введення антигену активно сенсибілізованим мурчакам.

Таблиця 2 Антиалергічна активність речовини під шифром «R-10» в дозі 1 мг/кг на моделі гострого анафілактичного шоку у мурчаків

Показники	Групи тварин
	Позитивний контроль	Референтний препарат «Лоратадин»	Референтний препарат «Кетотіфен»	Досліджувана речовина під шифром «R-10»
n	6	6	6	6
Доза, мг/кг	-	1,0	0,13	1,0
Виживаність тварин, %	0	100	83	100
Вираженість анафілактичного шоку, бали	4,00(4ч4)	2,67 (2ч3)*	2,83(2ч4)*	2,50 (2ч3)*
Антиалергічна активність, %	-	33	29	38

Примітки: 1. n - кількість тварин у групі;

2. - відхилення показника достовірне по відношенню до позитивного контролю, р<0.05

На даній моделі встановили, що речовина під шифром “R-10” за вираженістю зменшувати шкірні прояви анафілаксії в 2 рази перевищувала ефективність референтних препаратів - таблеток “Лоратадин” та “Кетотіфен” (рис.3). Отримані результати також підтверджують встановлену в попередніх дослідженнях антигістамінну активність досліджуваної речовини. Зниження показника РСАЛ свідчить про здатність досліджуваної речовини знижувати рівень сенсибілізації тварин і, як наслідок - попереджати розвиток алергічної реакції.



Примітки: 1.* - відхилення показника достовірне по відношенню до інтактного контролю, р0,05;

2.** - відхилення показника достовірне по відношенню до позитивного контролю, р0,05;

3.*** - відхилення показника достовірне по відношенню до референтного препарату, р0,05.

Рис. 3 Вплив найбільш активної речовини на розвиток алергічної реакції негайного типу

При подальшому дослідженні визначали антиалергічну активність речовини під шифром “R-10” в алергічних реакціях сповільненого типу. На моделі гіперчутливості сповільненого типу досліджувана речовина, як і Лоратадин, достовірно зменшувала індекс реакції (ІР) в 2,5 разу та достовірно перевищувала ефективність Кетотіфену (рис.4).

Враховуючи те, що основна роль в розвитку цієї моделі належить сенсибілізованим Т-лімфоцитам, отримані результати засвідчують, що в механізмі антиалергічної дії досліджуваної речовини суттєве значення відіграє здатність пригнічувати активність тканинних Т-лімфоцитів.

Примітки: 1.* - відхилення показника достовірне по відношенню до інтактного контролю, р0,05;

2.** - відхилення показника достовірне по відношенню до позитивного контролю, р0,05;

3.*** - відхилення показника достовірне по відношенню до референтного препарату, р0,05.

Рис. 4 Вивчення антиалергічних властивостей речовини під шифром “R-10” на моделі ГСТ

Модель алергічного контактного дерматиту за механізмом розвитку також відносять до реакцій сповільненого типу. Введення речовини під шифром “R-10” запобігало розвитку алергічного контактного дерматиту, що проявилося достовірним зменшення тяжкості шкірних проявів, товщини шкірної складки (рис. 5), а також кількості лейкоцитів в крові та нормалізацією лейкоцитарної формули. На тлі введення досліджуваної речовини зменшувалися місцеві та системні прояви дерматиту, про що свідчила нормалізація показників, які характеризують стан імунної системи, енергетичного обміну, окиснювальних та запальних процесів. Введення досліджуваної речовини та референтних препаратів сприяло зниженню сенсибілізуючої дії антигену, що виявилося достовірним зниженням відсотка агломерованих лейкоцитів. На даній моделі речовина під шифром “R-10” виявила виражені антиоксидантні властивості, які можливо обумовлюють підсилення її антиалергічної дії.

Примітки: 1. *- відхилення показника достовірно відносно інтактного контролю, p?0,05;

2. **- відхилення показника достовірно відносно позитивного контролю, p?0,05;

3. ***- відхилення показника достовірно відносно референтного препарату “Кетотіфен”, p?0,05;

4. +- відхилення показника достовірно відносно вихідних даних, p?0,05.

Рис. 6 Вплив досліджуваної речовини під шифром “R-10” на перебіг експериментального алергічного контактного дерматиту

Визначення механізмів антиалергічної дії досліджуваної речовини під шифром «R-10». Метою наступних досліджень було більш детальне вивчення механізмів антиалергічної дії досліджуваної речовини. На моделі непрямої реакції дегрануляції гладких клітин (НРДГК) встановлено виразну здатність речовини попереджати утворення та накопичення циркулюючих імунних комплексів, стабілізувати мембрани гладких клітин, що запобігає їх дегрануляції.

Окрім гістаміну алергічна реакція супроводжується вивільненням простагландинів, лейкотриєнів, кінінів, які беруть участь у розвитку алергічного запалення. За результатами вивчення активності досліджуваної речовини під шифром “R-10” на різних моделях запалення встановлена виражена протизапальна дія, у механізмі якої лежить пригнічуючий вплив на синтез ЛТ, активність гістаміну та відсутній вплив на активність простагландинів.

Досліджувана речовина в дозі 1 мг/кг не впливає на функціональну активність Т-клітин-ефекторів (Th1) реакції гіперчутливості сповільненого типу, що свідчить про нормальну первинну імунну відповідь організму здорових тварин, а стимуляція гуморальної ланки імунітету у цих тварин, під впливом речовини під шифром «R-10», обґрунтовує її виразну активність на різних моделях алергічних реакцій.

Дослідження деяких токсичних властивостей речовини під шифром «R-10». За результатами досліджень гострої токсичності встановили, що досліджувана речовина під шифром “R-10” при внутрішньошлунковому введенні мишам відноситься до V класу токсичності

Оскільки антигістамінні засоби 1-го покоління проявляють седативний ефект, нами проведено вивчення впливу найбільш перспективної речовини на функціональний стан ЦНС тварин, що дозволило встановити відсутність будь-якого впливу.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано доцільність пошуку речовин з антиалергічною активністю з метою створення нового вітчизняного високоефективного антиалергічного препарату та експериментально обґрунтовано перспективність використання з цією метою одного з похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів. Аналіз результатів усіх проведених досліджень дозволяє зробити висновок, що висока ефективність найбільш активної речовини під шифром “R-10” обумовлена її комплексним механізмом антиалергічної дії. У результаті вивчення специфічної фармакологічної ефективності досліджуваної речовини встановлено виражені антигістамінні, протизапальні, десенсибілізуючі, імунотропні, антиалергічні, мембраностабілізуючі властивості та здатність нормалізувати стан системи ПОЛ-АОС.

У скринінгових дослідженнях на першому етапі встановлена виражена антигістамінна активність 3-х найбільш перспективних речовин під шифрами “R-9”, “R-10”, “R-11”. На другому етапі скринінгу відібрана речовина під шифром “R-10”, яка на моделі анафілактичного шоку в дозі 1 мг/кг перевищує ефективність референтного препарату “Лоратадин”.

Визначена залежність фармакологічної активності від хімічної структури дозволила встановити, що наявність метильного радикалу в тієно[2,3-d]піримідиновому ядрі та наявність хлору (R = Cl) у положенні 6 кумаринового ядра забезпечують найбільш виражену антиалергічну активність речовини під шифром “R-10” серед 16-ти похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів.

За результатами проведених досліджень речовина під шифром “R-10” в дозі 1 мг/кг проявляє виражений антиалергічний ефект на моделях алергічних реакцій негайного та сповільненого типів, який перевищує ефект референтних препаратів “Лоратадин” та “Кетотіфен” та пов'язаний з антигістамінними, десенсибілізуючими, імунотропними, протизапальними, мембраностабілізу-ючими та антиоксидантними властивостями речовини;

Комплексний механізм антиалергічної дії досліджуваної речовини під шифром “R-10” реалізується через здатність попереджати утворення та накопичення ЦІК, стабілізувати мембрани гладких клітин, блокувати Н1- гістамінові рецептори, пригнічувати вивільнення ЛТ та біогенних амінів;

Досліджувана речовина під шифром “R-10” відноситься до класу практично нетоксичних речовин (V клас токсичності 5000<ЛД50<15000 мг/кг);

Досліджувана речовина під шифром “R-10” в дозі 1 мг/кг не проявляє пригнічуючих чи збуджуючих властивостей на функціональний стан ЦНС. Встановлені параметри безпечності досліджуваної речовини дозволять застосовувати препарат, який буде розроблений на її основі, у більш широкому спектрі алергічних хвороб;

Таким чином, визначена, як найбільш активна серед похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів речовина під шифром “R-10” є перспективною для подальшого доклінічного дослідження та створення на її основі нового сучасного антиалергічного засобу з комплексним механізмом дії.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Патент на изобретение 80772, Украина, C07D239/86 (2006. 01), C07D311/12 (2006. 01), A61K31/37 (2006. 01), A61K31/505 (2006. 01). 3-(7-Метил-4-хлор-5,6,7,8-тетрагідробен-зо[4,5]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)-R1-кумарини, які проявляють протиалергічну активність / В.П. Черних, С.М. Коваленко, Л.В. Яковлєва, С.В. Власов, О.Б. Леницька. - Заявлен 16.01.06. Опубл. 25.10.07. - Бюл. №17.

2. Яковлєва Л.В. Вивчення антиалергічної дії похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів на моделі алергічного контактного дерматиту / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Фармацевтичний часопис. - 2008.- Т.8.- №4. - С. 97-101. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

3. Яковлєва Л.В. Вивчення впливу похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів на дегрануляцію мастоцитів та циркулюючі імунні комплекси / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - №4. - С.69-72. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

4. Яковлєва Л.В. Дослідження нешкідливості похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів, який виявляє виразну антиалергічну активність / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Вісник фармації. - 2008. - Т.56. - №4. - С.68-70. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

5. Яковлєва Л.В. Антиалергічна активність похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів на моделі алергічної реакції негайного типу / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б.// Фармацевтичний часопис. - 2008. - №3. - С.55-59. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

6. Яковлєва Л.В. Визначення антиалергічної активності нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б., Власов С.В. // Ліки. - 2007. - № 1-2. - С. 63-67. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

7. Леницька О.Б. Залежність фармакологічної активності від хімічної будови похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів / Леницька О.Б., Власов С.В. // Мат.Укр. наук.-практ. конф. “Проблеми синтезу біологічно активних речовин та створення на їх основі лікарських субстанцій”/ Видавництво НФаУ. -Х., 2009. - С.135.

8. Яковлєва Л.В. Антиалергічна активність похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів на моделях алергічних реакцій негайного та повільного типів / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Мат. наук.-практич.конф. “Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми” /МОЗ України; Нац.фармац.ун-т.- Х., 2008. - С. 110-112.

9. Яковлєва Л.В. Вивчення впливу похідного 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів на активність медіаторів запалення / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Мат. VIІІ Всеукр.наук.-практич.конф. „Клінічна фармація в Україні”/МОЗ України; Нац.фармац.ун-т. - Х., 2008. - С.109.

10. Яковлєва Л.В. Визначення механізмів антиалергічної дії досліджуваної субстанції під шифром R-10 в ряді похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримі-дин-2-іл)кумаринів / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. //Мат. VI Всеукр.наук.-практич.конф. „Клінічна фармація в Україні” /МОЗ України; Нац.фармац.ун-т. - Х., 2007. - С. 158-159.

11. Яковлєва Л.В. Пошук речовин з антиалергічною активністю в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]-піримідін-2-іл) кумаринів/ Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Мат. II міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006”, Дніпропетровськ, (20-28 лютого 2006 р.). - Т.13 Медицина. - Дніпропетровськ.: Наука і освіта. - С. 38-40.

12. Яковлєва Л.В. Скринінгове дослідження антиалергічної активності нових похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів / Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Тези доп. ІІІ Національний з'їзд фармакологів України: Фармакологія 2006 - крок у майбутнє, Одеса, (17-20 жовтня 2006 р.). - Одеса.: Вид-во ОДМУ, 2006. - С. 207-208.

13. Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. Пошук речовин з антиалергічною активністю в ряду похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів/ Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. // Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Материалы конференции , Харьков, (23 марта 2006 г). - Х.: Изд-во НФаУ, 2006. - С.137-139.

14. Леницька О.Б. - Вивчення протиалергічних властивостей похідних 3-(тетрагідробензо[b]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)кумаринів / Леницька О.Б., Власов С.В., Яковлєва Л.В. // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Матеріали VI з`їзду фармацевтів України, Харків, НФаУ, 2005. - С.550-552.

Размещено на Allbest.ru

...