Науково-методичне обґрунтування впровадження принципів біоетики в професійне навчання та практичну діяльність провізорів і фармацевтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

УДК: 615.15:614.253+614.27.007:614.253+614.253

Науково-методичне обґрунтування впровадження принципів біоетики в професійне навчання та практичну діяльність провізорів і фармацевтів

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Тернова Олена Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор фармацевтичних наук, професор ПОНОМАРЕНКО МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри організації і економіки фармації.

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, доцент СЯТИНЯ МИХАЙЛО ЛУКОВИЧ, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків;

доктор фармацевтичних наук, професор, МНУШКО ЗОЯ МИКОЛАЇВНА Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу у фармації, Заслужений діяч науки і техніки України

Захист відбудеться «25» листопада 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий «25» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Дроздова

фармацевт деонтологія біоетичний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нові соціально-економічні умови переходу економіки, в тому числі і фармацевтичного сектору, на ринкові відносини дещо знівелювали класичне поняття професійної етики фармацевта, поставивши на перше місце, важливість отримання прибутку під час реалізації лікарських засобів.

Пріоритет прибутку над потребами людини та суспільства, використання технологій формування попиту та стимулювання збуту продукції шляхом надмірного впливу на психіку та поведінку споживачів, спонукає науковців до розробки нових методичних підходів, до гармонізації та оптимізації професійної діяльності провізорів і фармацевтів.

Концепція розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров`я України, серед основних напрямків її реалізації, передбачає прийняття Етичного кодексу фармацевтичного працівника та удосконалення системи його підготовки. Але глобальні проблеми людства породжують складні соціальні проблеми, зумовлені новим становищем людини у цьому світі. Йдеться не просто про поступальний розвиток, еволюцію цивілізації на планеті, а про виживання людства, збереження життя як такого. Причини глобальної тривоги криються у занадто великому захопленні здобутками науки та розвитком технологій, зокрема в біології та медицині. Виникла необхідність задіяти потужний інтелектуальний потенціал планети, її ноосферу, щоб визначити етичні норми, принципи і правила для збереження всього живого. Цей глобальний напрямок Альберт Швейцер назвав «Етика життя» або «Біоетика».

У вирішенні глобальних проблем соціально-етичного розвитку фармації особлива увага приділяється системі безперервної освіти. Адже система освіти, як соціальний інститут поширює панівну в суспільстві ідеологію, відображає суспільні відносини, виконує багато інших соціально важливих функцій, зокрема функцію професійної соціалізації через систему професійної освіти.

Основи фармацевтичної етики та деонтології на різних етапах розроблялися та впроваджувалися в професійне навчання такими науковцями, як О.Г. Ельяшевич, З.М. Мнушко, О.М. Гриценко, В.М. Толочко, М.С. Пономаренко та ін. Однак ці дослідження не мали системного характеру і не віддзеркалюють особливостей вирішення деяких проблем з урахуванням принципів біоетики. Тому дослідження стану обізнаності спеціалістів і фахівців з глобальними і галузевими проблемами етики і деонтології, окреслення шляхів вирішення етичних проблем у професійній діяльності провізорів і фармацевтів є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за темою «Науково-методичне та теоретичне обгрунтування інформатизації, гармонізації та оптимізації системи управління фармацевтичного сектору охорони здоров'я» (номер державної реєстрації 0108U009709) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України (протокол № 47 від 20 червня 2007 р.), схвалена Комітетом з етики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (протокол № 3 (27) від 05 березня 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчення етичних проблем та науково-методичне обґрунтування впровадження принципів біоетики в професійне навчання та практичну діяльність провізорів і фармацевтів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити літературні джерела, проаналізувати та узагальнити інформацію про розвиток фармацевтичної етики і деонтології, асоційованої з медичною та екологічною етикою, в контексті принципів біоетики;

- вивчити стан обізнаності працівників аптек із сучасними підходами до вирішення етичних проблем фармацевтичної діяльності та необхідності набуття, структурування і поповнення знань з питань біоетики;

- дослідити стан взаємовідносин в системі «провізор - пацієнт - лікар» з позиції професійної етики і деонтології;

- дослідити можливості практичної реалізації біоетичних правил у професійну діяльність працівників аптек;

- окреслити найважливіші напрямки професійної підготовки майбутніх спеціалістів фармації з питань етики та деонтології;

- розробити концепцію біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів і фармацевтів з питань етики і деонтології;

- обґрунтувати методичні рекомендації щодо впровадження принципів біоетики в практику фармації з метою гармонізації та оптимізації професійної підготовки та практичної діяльності провізорів і фармацевтів.

Об'єкти дослідження. Літературні джерела, міжнародні документи (хартії, декларації), загальні нормативні та корпоративні етичні кодекси, програми професійної підготовки провізорів і фармацевтів у навчальних закладах фармацевтичної освіти, відвідувачі аптек, слухачі циклів підвищення кваліфікації та ін.

Предмет дослідження. Стан обізнаності провізорів і фармацевтів з проблемами прикладної етики у практичній діяльності, науково-методичні підходи щодо формування у провізорів і фармацевтів знання принципів професійної етики та відповідальності за їх дотримання, розробка концепції біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів і фармацевтів з питань етики і деонтології.

Методи дослідження. Системно-оглядовий аналіз та бібліографічний аналіз використано для вивчення фахових публікацій, міжнародних документів, законодавчих та нормативно-правових актів щодо обґрунтування можливості реалізації впровадження принципів біоетики в професійне навчання та практичну діяльність провізорів і фармацевтів.

На основі історичного та наукознавчого методів, у хронологічній послідовності, вивчено процес розвитку фармацевтичної етики і деонтології, асоційованої з медичною та екологічною етикою, в контексті принципів біоетики.

Сучасні методи соціологічного дослідження: метод фокус-груп (групова дискусія або групове інтерв`ю), метод включеного спостереження, контент-аналізу, метод опитування малих груп, роздавальне анкетування застосовано при вивченні стану обізнаності та проблем у дотриманні професійної етики в різних напрямках діяльності провізора (фармацевта): «провізор (фармацевт) - лікар», «провізор (фармацевт) - пацієнт (відвідувач аптеки)», «провізор (фармацевт) - провізор».

Для розробки концепції біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів і фармацевтів з питань етики і деонтології, використано системний та соціологічний підходи.

При ілюстрації результатів дослідження, застосовано графологічне моделювання.

Обробка та аналіз емпіричних даних здійснені за допомогою комп'ютерної програми ОСА™ версія 3.01 for Windows (обробка соціологічних анкет).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні обґрунтувано необхідність впровадження принципів та правил біоетики, як факторів гармонізації та оптимізації професійної діяльністі провізора і фармацевта. Основні елементи наукової новизни є такими:

- проведено системне дослідження стану обізнаності провізорів і фармацевтів з проблемами прикладної етики у практичній діяльності, та виявлено її недостатність для набуття компетенцій й належного виконання професійних обовґязків;

- доведена необхідність підвищення рівня знань сучасних підходів до вирішення етичних питань з позицій біоетики;

- шляхом соціологічного опитування виявлено ставлення пацієнтів і відвідувачів до працівників аптек, їх етичні очікування від спілкування з фахівцями та ступінь виправданості таких очікувань;

- досліджено стан етичності взаємостосунків між лікарями та працівниками аптек, як запоруки адекватного задоволення потреб населення в лікарських засобах;

- показано, що екстемпоральне виготовлення ліків за індивідуальними прописами наближає фахівців до впровадження принципів біоетики у процес лікування пацієнта, зокрема принципу автономії та принципу «не зашкодь»;

- розроблено та оприлюднено у фахових виданнях концепцію біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів і фармацевтів з питань етики і деонтології.

Наукова новизна одержаних результатів, захищена свідоцтвами України про авторське право на твір № 33857 від 24.06.2010р. та № 33858 від 24.06.2010р.

Практичне значення одержаних результатів. Опубліковані за темою дисертації статті в науково-фахових виданнях та науково-прикладні розробки, сприяють підвищенню уваги провізорів і фармацевтів до вивчення та дотримання норм професійної етики у повсякденній діяльності фахівців.

Видані рекомендації «Методичні підходи до впровадження принципів біоетики в практику фармації як факторів гармонізації та оптимізації професійної діяльності провізорів і фармацевтів» впроваджені в роботу: Вінницької обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (акт від 30.12.2009 р.), Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів і виробів медичного призначення в Хмельницькій області (акт від 15.02.2010 р.), Вінницької обласної асоціації фармацевтичних підприємств (акт від 30.12.2010 р.), Хмельницької обласної фармацевтичної асоціації (акт від 08.02.2010 р.), Хмельницької обласної фірми «Фармація» (акт від 15.02.2010 р.), Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства «Фармація» (акт від 29.03.2010 р.), Рівненського ТОВ «Тетрамед» (акт від 01.04.2010 р.), ВАТ «Рівнефармація» (акт від 02.04.2010 р.), а також в навчальний процес Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (акт від 19.01.2010 р.), Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт від 24.02.2010р.), Одеського державного медичного університету (акт від 24.03.2010 р.), Запорізького державного медичного університету (акт від 12.04.2010р.), Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (акт від 01.03.2010р.).

Розроблено і затверджено Вченою радою Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика навчальний план і програму циклу тематичного удосконалення «Етичні аспекти фармацевтичної діяльності».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз джерел літератури та міжнародних документів з питань етики і деонтології в медицині і фармації, принципів і правил біоетики. Освоєно методи соціологічних досліджень під час науково-практичних семінарів: «Методика і техніка розробки соціологічного інструментарію» (отримано сертифікат № 07/110); «Якісні методи в соціологічних дослідженнях» (отримано сертифікат № 14/102); опановано методику роботи з комп'ютерною програмою ОСА™ (обробка соціологічних анкет) версія 3.01 для Windows 95/98, під час науково-практичного семінару «ОСА New Line» (отримано сертифікат № 02/105 Вищої школи соціології Інституту соціології Національної академії наук України та свідоцтво про підвищення кваліфікації № 197838).

Особисто автором проведені експериментальні дослідження, проаналізовані, статистично оброблені та узагальнені результати, сформовані висновки до кожного розділу та до дисертації в цілому. Наукові праці опубліковано у співавторстві з керівником проф. М.С. Пономаренком та з проф. О.М. Гриценко, доц. В.О. Борищуком, доц. А.А. Бабським та іншими. Особистий внесок по кожній праці, наведений за текстом дисертації та у переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації Основні теоретичні положення, практичні результати дисертаційного дослідження висвітлювались на науково-практичних та науково-методичних конференціях, конгресах, симпозіумах: І, ІІ та ІІІ національному конгресі з біоетики з міжнародною участю (2001, 2004, 2007); ІІ Міжнародному симпозіумі з біоетики присвяченого пам`яті В.Р. Поттера (Київ, 2002); ІІІ Міжнародному симпозіумі з біоетики “Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення” (Київ, 2004), IV Міжнародному симпозіумі з біоетики “Розвиток ідей біоетики у Європейському контексті” (Київ, 2006), V Міжнародному симпозіумі з біоетики “Біоетика науки та технологій: проблеми та рішення” (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров`я та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики” (Львів, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Біоетика в системі охорони здоров`я і медичної освіти” (Львів, 2009); науково-методичній конференції, присвяченій 85-річчю ХМАПО (Харків, 2008); на науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Трансформація медицини, медичного знання та освіти: філософські та методологічні аспекти» (Київ, 2008); ІІІ-й науково-практичній конференції “Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 21 роботу, у тому числі 6 статей (5 у друкованих фахових виданнях), 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, 12 тез доповідей, 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках машинопису (обсяг основного тексту 115 сторінок), складається зі вступу, 4 розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 15 рисунками, містить 14 таблиць. Список використаної літератури налічує 163 джерела, з них 145 кирилицею та 18 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета й завдання роботи, визначені об'єкти, предмет і методи дослідження, наведені наукова новизна дисертації, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, і відомості щодо їх апробації.

Розділ 1. Біоетика як основа прикладної етики в професійній діяльності лікаря, провізора і фармацевта. Етика, як система моральних норм і цінностей, є невід'ємною складовою повноцінного існування людини та функціонування соціуму з усіма його складнощами, проблемами, упованнями та реаліями. Сучасний розвиток науки, техніки і культури започатковує нові проблеми у конкретних галузях прикладної етики, зокрема лікарської і фармацевтичної, веде до появи нових етичних дисциплін, однією з яких стала біоетика.

У дисертації наводиться короткий історичний нарис розвитку цієї міждисциплінарної науки, окреслені основні напрямки біоетики, - глобальний, медичний, екологічний, біологічний, з яких найбільш глибоко опрацьована екологічна та медична біоетика. Але особливої актуальності набуває глобальна біоетика, що потребує формування нового біосферного, а потім - ноосферного мислення нової еволюційної людини. Для збереження всього живого - людини, флори, фауни, усієї природи і екосистеми в цілому, необхідна нова етика. Цю етику справедливо буде назвати нооетикою і розуміти її треба як моральні правила поведінки в ноосфері.

Фармацевтичні аспекти біоетики ще не опрацьвані, оскільки фармацевтична етика має зв'язок не тільки з медичною, але і з торговою, службовою та іншими етиками. Це породжує багато суперечностей. Наприклад, сучасна доктрина отримання “інформованої згоди” від пацієнта на медичне втручання і лікування, як основний принцип біоетики викликає безліч досить гострих питань, а саме: яким повинен бути зміст інформації; чи може пацієнт адекватно оцінити можливі ризики та користь; чи можемо ми компенсувати шкоду, заподіяну під час лікування, зокрема через побічні ефекти якогось фармакологічного засобу; що відомо пацієнту про лікарський засіб, запропонований для лікування, навіть якщо цей препарат зареєстрований? Дуже важливими є стосунки між лікарями і фармацевтами (провізорами і помічниками провізора). У цьому плані розширені права щодо фармацевтичної профілактики та фармацевтичної опіки дозволяють провізору (фармацевту) виконувати свої професійні обов`язки, не вступаючи у конфлікт з нормами професійної етики, нооетики та біоетики.

Для реалізації багатогранної діяльності розробляються і запроваджуються етичні кодекси - професійні та корпоративні. Значну допомогу фахівцям у питаннях етичного регулювання ситуацій і взаємостосунків могли б надавати спеціальні Комітети або Комісії з фармацевтичної етики, потребу в яких на рівні регіональних фармацевтичних асоціацій відчувають і працівники аптек. Впровадженню етичних норм і принципів у практичну діяльність спеціалістів фармації, великою мірою перешкоджає низька обізнаність у шляхах вирішення етичних проблем, що виникають у повсякденній діяльності, а це свідчить про актуальність запровадження вивчення принципів, правил та проблем біоетики у програми професійної підготовки провізорів і фармацевтів.

Розділ 2. Загальна методологія та основні методи дослідження. Методологічними засадами проведення дослідження були: міжнародні документи з питань етики, прав людини та біомедицини, чинне українське законодавство, джерела наукової інформації з питань етики та біоетики. Програма дослідження передбачала розподіл функцій (методологічних, методичних та організаційних) і здійснювалась поетапно (табл.1).

Використано метод опитування, за допомогою якого отримали, як фактичну інформацію, так і відомості про думки, оцінки й потреби опитуваних. У вітчизняній практиці найбільш поширеним є анкетування. Нами було вибране роздаткове анкетування, як найнадійніше. Проте можуть виникати ситуації, коли треба оцінити такі аспекти об'єкта, самооцінка яких може виявитися неможливою або спотвореною. Тоді джерелом інформації є компетентні особи - експерти, які мають досконалі знання щодо об'єкта дослідження.

Соціальна експертиза розглядається як міждисциплінарний (інтегруючий) науковий підхід, мета якого - оцінка, аналіз і прогнозування соціальних процесів у суспільстві.

Статистична обробка результатів опитування методом анкетування проведена за допомогою програми ОСА ™ for Windows (обробка соціологічних анкет).

Таблиця 1 Загальна методика дисертаційного дослідження

І етап	Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо дотримання професійної етики і деонтології у фармацевтичній діяльності
ІІ етап	Вибір напрямків дослідження, формування мети, завдань, програми, методів та обсягу дослідження
ІІІ етап	Підготовчо - організаційні роботи (розробка та розмноження інструментарію (анкет, підготовка інтерв`ю тощо
ІV етап	Збір інформації у кожному напрямку діяльності провізора (фармацевта)
V етап	Обробка та аналіз емпіричних даних за допомогою комп'ютерної програми ОСА™ версія 3.01 for Windows
VІ етап	Формування основних засад Концепції біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів (фармацевтів) з питань етики та деонтології
VІІ етап	Розробка методичних підходів до впровадження принципів біоетики в практику фармації як факторів гармонізації та оптимізації професійної діяльності провізорів (фармацевтів)

Розділ 3. Дослідження стану взаємовідносин в системі «провізор - пацієнт - лікар» з позиції професійної етики та деонтології. Робота лікаря і провізора ускладнена значною кількістю торговельних найменувань одного і того ж лікарського засобу. Наприклад, препаратів диклофенаку натрію в Україні зареєстровано біля 150, парацетамолу - майже 60, і всі вони відпускаються в сучасних лікарських формах, які відрізняються способом введення, тривалістю фармакотерапевтичного ефекту, видом та кількістю допоміжних речовин.

Досягнення комплаєнсу (усвідомленого виконанння пацієнтом призначень і рекомендацій лікаря) в процесі діагностики і лікування є особливо важливим. Лікар повинен із розумінням ставитися до всіх сумнівів хворого щодо діагностичних процедур та лікування, терпляче та докладно, доступно їхньому розумінню мовою пояснити сутність хвороби та необхідність проведення саме цих маніпуляцій та методів лікування.

Початком нашого дослідження було виявлення обізнаності працівників аптек із сучасним станом застосування етичних принципів у фармацевтичній діяльності, зокрема з проектом «Етичного кодексу фармацевтичних працівників України» методом експертного опитування. У ролі фахових експертів виступили висококваліфіковані, з різним стажем роботи, за спеціальністю авторитетні фахівці практичної фармації, (відібрані і рекомендовані керівництвом), що мали такі якості, як принциповість, об`єктивність, здатність нетрадиційно оцінювати досліджуваний об'єкт.

Результати опитування показали, що лише 9 із 28 фахівців були знайомі з проектом Етичного кодексу і вважають, що такий кодекс врегулює відносини між провізором - пацієнтом - лікарем, між конкуруючими підприємствами фармацевтичної галузі.

На запитання, що стосувалося причин порушення прав пацієнта з позиції якості лікарського засобу, експерти відповіли, що права порушуються через незаконну діяльність окремих суб`єктів підприємницької діяльності, через проникнення на ринок фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів (70 % респондентів вважають цю причину важливою), а також через нечесну конкуренцію. Найбільш проблемним вважають напрямок провізор - лікар, потім провізор - пацієнт, а провізор - суспільство та провізор - провізор є однаково проблемними. На запитання, які форми навчання у вищому навчальному закладі присвячувалися проблемам етики і деонтології у фармації (семінари, практичні заняття, лекції), 23 фахівці відповіли, що читалися тільки лекції, 3 - проводилися практичні заняття, семінари - 1. Зазначені питання не розглядалися у навчанні тільки одного з фахівців.

З огляду на результати аналізу пілотажного дослідження і визначення найбільш проблемного напрямку роботи провізора - «провізор - лікар», спочатку були опитані лікарі. Всього в опитуванні взяли участь 97 лікарів різних спеціальностей, що мали різний лікувальний стаж, займану посаду, спеціалізацію та кваліфікаційну категорію. Виявилося, що правило інформованої згоди, яке доповнює принципи біоетики, застосовується кожним лікарем при рекомендації та призначенні лікарського зособу, але далеко не завжди воно стосується показань до застосування, механізму дії тощо. За даними літератури 98,4 % пацієнтів бажають знати характер побічної дії ліків. Іноді пацієнт не тільки висловлює прохання, але й вимагає призначення конкретного препарату. Якщо є вибір, то повинен обирати хворий, але часом лікар змушений категорично сказати «ні», оскільки він має більший об'єм інформації, ніж пацієнт. Отже, важливо знати, звідки ж отримують інформацію про побічну дію лікарі?

Результати опитування показали, що інформацію про побічну дію ліків лікар отримує від провізора або фармацевта у 26 %, від медичного представника 58 %, з інструкції для медичного застосування ЛЗ 84 %, та інших джерел (довідники, рекламні проспекти і т.д.) - 62 % (рис. 1).

Рис. 1 Розподіл відповідей респондентів щодо отримання інформації про побічну дію ЛЗ

Найбільш прихильними до спілкування з провізором щодо побічної дії ліків є фахівці з першою кваліфікаційною категорією (стаж роботи за спеціальністю більше 7 років) - 57,7 %, потім лікарі другої категорії (стаж роботи більше 5 років) - 23,1 %, а також 11,5 % лікарів, які працюють без кваліфікаційної категорії (можливо, закінчився термін атестації, можливо, фахівець змінив спеціальність або інше). А лікарі з вищою кваліфікаційною категорією (стаж роботи більше 10 років) готові для спілкування лише у 7,7 % осіб. До інформації щодо побічної дії ліків від медичних представників, найбільш прихильні фахівці першої та другої категорій, відповідно 43,1 % та 27,6 %; фахівці, у яких відсутня кваліфікаційна категорія - 19 %, а найбільш досвідчені лікарі з вищою категорією - 10,3 %. Інструкція для медичного застосування препарату є на сьогодні одним із основних джерел інформації про побічну дію лікарського засобу. Застереженням інструкцій щодо побічної дії препарату, у своїй роботі віддають перевагу лікарі: з першою кваліфікаційною категорією - 44 %, з другою - 27,4 %, 19 - % фахівці без категорії та 9,5 % з вищою кваліфікаційною категорією. Довідники та інші джерела інформації про побічну дію ЛЗ використовуються лікарями першої категорії - 40,3 %, другої - 25,8 %, фахівцями без категорії - 21 %, лікарями вищої категорії - 12,9 %.

Проведений аналіз говорить про відсутність зв`язку між кваліфікацією лікаря (наявністю кваліфікаційної категорії), та отриманням інформації щодо побічної дії ліків, що підтверджено коефіцієнтами спряженості Чупрова та Крамера по 0,666 у обох випадках. Коефіцієнт чі-квадрат теж у даному випадку не значимий 2,977.

Запитання про взаємозв`язок провізора (фармацевта) та лікаря було сформульовано так: «Чи повинен лікар, приймаючи рішення про призначення ЛЗ, попередньо проконсультуватися з провізором?» Аналіз відповідей наведено у табл. 2.



Таблиця 2 Потреба лікарів у консультаціях з провізором аптеки

	Код	Частота	% до всіх респондентів	% до всіх відповідей
Так, обов'язково потрібно	1	6	6,2	6,2
Ні, в цьому немає необхідності	2	29	29,9	29,9
Можливо, в деяких випадках	3	62	63,9	63,9

Надто важливим є таке запитання до лікарів: «При призначенні лікарського засобу, дозволеного до застосування Міністерством охорони здоров'я, чи потрібна, на Вашу думку, згода пацієнта?». Більшість лікарів 63,9 % відповіли «так», а 36,1 % дотримуються думки, що в цьому немає необідності.

Етичні аспекти роботи провізора з точки зору пацієнтів (відвідувачів аптек) досліджувалися шляхом опитування пацієнтів або відвідувачів аптек за допомогою анкет. Вибірка охоплювала людей, старших 16 років. Всього було опитано 304 респонденти міст Києва, Вінниці, Черкас, Хмельницького та їх областей. Розроблені анкети для пацієнтів до відвідування аптеки та після її відвідування містили, 5 запитань однакового змісту. Метою такого дослідженя було вивчення характеру зміни думок (ставлення) щодо роботи провізора та аптечного закладу, до і після надання фармацевтичних послуг.

У першому запитанні ми запропонували відвідувачам аптек висловити свою думку: до якого закладу можна віднести на сьогодні аптеку - до закладу охорони здоров`я, закладу торгівлі, чи інші варіанти відповідей.

На рис. 2 наведено розподіл відповідей щодо поставлених запитань у відсотковому відношенні. До відвідування аптеки 85,43 % респондентів вважають аптеку закладом охорони здоров`я, а 13,24 % - закладом торгівлі, але після відвідування, на превеликий жаль, - закладом охорони здоров`я аптеку вважають лише 78,14 %, а вже майже 20 % респондентів вважають аптеку закладом торгівлі. Також збільшилась кількість інших відповідей (наприклад, аптека - місце для отримання консультацій, можливості виміряти артеріальний тиск, придбати дичяче харчування та інше) з 1,33 % до 1,99 %, що свідчить про розширення аптечною мережею набору послуг.

Рис. 2 Розподіл відповідей респондентів щодо аптеки як закладу:

І - охорони здоров`я,

ІІ - торгівлі,

ІІІ - інший заклад.

34,43 % опитаних відвідувачів аптек бажали придбати лікарський засіб за рецептом від лікаря, 38,41 % за його порадою, інші респонденти чули про засіб з реклами або скористалися порадами знайомих.

Третє запитання було поставлене з позиції ставлення відвідувачів аптеки (пацієнтів) до фахівця, з яким вони зустрічаються в аптеці, ким ця людина є для них: кваліфікованим спеціалістом, продавцем ліків, порадником, професійним опікуном та консультантом або іншим.

На рис. 3 представлено такі відповіді: 67,55 % відвідувачів, які знаходяться на порозі аптеки, бачать провізора як кваліфікованого спеціаліста, 9,93 % - продавцем ліків, 13,25 % - порадником, 9,27 % - професійним опікуном та консультантом. Респонденти, опитані вже після відвідування аптеки, змінили свою думку щодо провізора, як продавця ліків - 5,96 %, і збільшилась кількість відповідей щодо провізора як кваліфікованого спеціаліста на показник 73,51 %, професійним опікуном і консультантом провізор залишився для тих же 9,27 %, а порадником - лише для 11,26 % респондентів.

Рис. 3 Розподіл відповідей респондентів щодо відношення фахівця аптеки:

І - кваліфікованим спеціалістом,

ІІ - продавцем ліків,

ІІІ - порадником,

ІV - професійним опікуном та консультантом,

V - іншим.

У наступному четвертому запитанні анкети йшлося про характер ставлення, якого очікують пацієнти від працівника аптеки до себе: офіційно ввічливого або просто офіційного, чуйного, уважного, можливо іншого. На рис. 4 у відсотковому відношенні відображено, що лише 25,83 % респондентів, які планують відвідати аптеку, бажають офіційно ввічливого ставлення, а вже 72,85 % - професійного, чуйного та уважного, іншого сподіваються лише 1,32%.

Важливим є той факт, що ставлення провізора до відвідувача було оцінено як офіційно ввічливе, професійне у відповідях 51 % опитаних, а до 49 % поставились професійно, чуйно та уважно. Інші відповіді відсутні. Результат говорить про те, що в силу якихось причин (можливо, великої черги в аптеці, недостатнього асортименту ЛЗ чи, можливо, з якихось особистих переживань провізора або його «професійного вигорання»), відвідувач аптеки не отримав належного розуміння своїх проблем.

Рис 4 Розподіл відповідей респондентів щодо ставлення, якого очікує відвідувач аптеки:

І - офіційно ввічливого, професійного,

ІІ - професійного, чуйного та уважного,

ІІІ - іншого ставлення.

Останнім часом фармацевтична спільнота більше уваги стала приділяти екстемпоральному виготовленню ліків. Нами було проведено два групових інтерв'ю на тему «Екстемпоральне виготовлення лікарських засобів за рецептом в аптеках: актуальність і проблеми». Вибірка проводилася з використанням готових списків респондентів. У дослідженні брали участь фармацевти та провізори, зайняті виготовленням екстемпоральних лікарських засобів у ліцензованих на таку діяльність аптеках, як експерти із зазначенної проблематики.

Основні запитання стосувалися переваг екстемпорального виготовлення ліків за індивідуальним рецептом, потреби, окрім знання технології приготування , відчувати морально-етичну відповідальність за виготовлення доброякісного лікарського засобу. Крім того, чи відрізнявся ступінь довіри пацієнтів до працівників аптеки у разі отримання лікарського засобу за індивідуальним рецептом та придбання готового препарату; чи достатньою є морально-етична підготовка фахівців до виконання професійних обов'язків у сучасних вищих або середніх навчальних закладах, у якому форматі можливе відповідне навчання?

Попит на екстемпоральні лікарські засоби, зумовлений рядом об`єктивних та суб`єктивних причин, у тому числі можливістю вибору лікарем індивідуального складу і дозування лікарських засобів з урахуванням віку, маси, супутніх захворювань пацієнта: невеликим проміжком часу між призначенням, виготовленням та застосуванням лікарського засобу і, як наслідок, відсутністю консервантів; більш низькою вартістю засобу; можливістю оперативного забезпечення населення екстемпоральними лікарськими засобами в екстремальних ситуаціях; мінімізацією можливих лікарських помилок. У нашому дослідженні, наприклад, з позиції біофармації розглядався складний порошок «Антигрипін». Зміна у складі пропису кількості активних та допоміжних речовин дає змогу широко використовувати препарат як у педіатрії, так і при лікуванні дорослого населення з позитивним терапевтичним ефектом, враховуючи індивідуальні особливості пацієнтів.

Розділ 4. Концептуальні підходи до впровадження принципів біоетики у професійне навчання провізорів і фармацевтів. На початку третього тисячоліття, Україна переживає черговий складний етап свого розвитку, суспільство знаходиться в духовних пошуках. Адже дестабілізація морального рівня суспільства є найбільш загальним фактором ризику існування людства, а духовне відродження нашої держави і нації неможливе без переосмислення теорії та практики підростаючого покоління.

На нашу думку, концепція біоетичного виховання, що передбачає моральне ставлення до професійних обов'язків у будь-якій сфері діяльності, повинна спиратися на духовну основу виховання людини взагалі, починаючи з утроби матері і до кінця днів. Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є те, що в процесі формування особистості, а, отже і підростаючих поколінь, найефективнішими є шляхи пізнання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового.

Реальна ситуація в Україні також свідчить про відсутність етичних стандартів у системі шкільної освіти. Це стало підставою для розробки факультативного курсу “Основи біоетики” для учнів 5 - 9 класів загальноосвітніх шкіл, в якій бракує, на наш погляд, питання важливості вибору професії. Важливо правильно описати пррофесію, виділити в ній найістотніші особливості, які допоможуть особистості у виборі її майбутньої професійної діяльності. Та й саме професійне покликання формується завдяки поінформованості людини про визначену сферу. Але в сучасних умовах життя, по суті, відбувається заміна професійної кар'єри на комерційну. А це не дає людині можливості самореалізуватися і викликає тривогу.

Люди знають аптеку як заклад, де панує зразковий порядок, чистота, затишок, ну і, звичайно ж, безперечним є статус благородства професії. Мало хто знає, що для власного здоров'я ця професія є потенційно шкідливою через ризик прояву інтоксикацій, алергічних захворювань, ідіосинкразії до окремих медикаментів. Розуміючи високу відповідальність фахівця перед пацієнтом, що користується виготовленими фармацевтом чи провізором лікарськими засобами, абітурієнти підсвідомо погоджувалися з необхідністю проявляти гуманність, виконувати свої функції ретельно, охайно і професійно, але навряд чи задумувалися, що може виникати і кримінальна відповідальність, якщо допускається порушення чинних правил відпуску окремих видів лікарських засобів, та і взагалі через якусь помилку у роботі, яка, до речі, може виникнути через нестабільність психо-емоційного стану фармацевта чи провізора. Тобто потрібно враховувати психологію професій, щоб не вийшло, що абітурієнта приваблює у фармації лише потенційний соціально-економічний аспект, її «прибутковість», що може пізніше призвести до глибокого розчарування. У цьому аспекті вельми цікавими і показовими стали результати вивчення професійної мотивації студентів фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Так, основними аргументами при виборі професії провізора абітурієнтами були працевлаштування за спеціальністю та фінансова мотивація (близько 60 % ), але із зростанням усвідомлення, насамперед, професійної відповідальності за надання фахових рекомендацій та прийняття рішень, кількість осіб, переконаних в правильності обраного фаху зменшується. Зокрема, страх відповідальності декларували близько 30 % старшокурсників та 25 % студентів І-Ш курсів.

У вищих фармацевтичних навчальних закладах вивчення загальних дисциплін на гуманітарних і природничих кафедрах, безумовно, повинно стати фундаментом у підготовці фахівців з питань біоетики. Фізіологія у підготовці провізорів є по суті перехідною дисципліною до вивчення фармакології, особливості наголосу на принципах біоетики у викладанні цих дисциплін обговорюються досить широко.

Що стосується спеціальних дисциплін, то в кожній з них можна знайти розділи, де слід звернути увагу на біоетичні проблеми. Наприклад, фармацевтична хімія дає розуміння властивостей субстанцій природного і синтетичного походження через їхню хімічну будову. Синтез потенційних лікарських засобів різної хімічної будови є потужним напрямком наукових досліджень, які проводяться в різних країнах в рамках окремих наукових шкіл. Зазвичай дослідники керуються накопиченими даними про взаємозв'язок «хімічна структура - дія». Такий підхід робить пошуки науковців більш плідними та етично орієнтованими, оскільки йдеться не тільки про специфічну фармакологічну активність речовин, але й про їхню токсичність.

Комплекс медичних дисциплін при підготовці клінічних провізорів також повинен базуватися на етичних і соціальних засадах впровадження принципів біоетики. Дуже важливою дисципліною взагалі, і з точки зору біоетики зокрема, є технологія ліків, оскільки технологія визначає особливості фармакодинаміки та основні параметри фармакокінетики ЛЗ. При екстемпоральному виготовленні ліків підготовка фармацевта до роботи і сам процес виготовлення лікарської форми повинні розглядатися як священнодійство. Всі стандартні операційні процедури, зафіксовані здавна у підручниках, враховують основні закономірності перенесення інформації від автора пропису через лікаря до виконавця, інформаційна матриця матеріалізується на субстанції й фіксується оформленням у лікарську форму через середовище і допоміжні речовини. Сюди входить також оформлення та цілеспрямоване позитивне ініціювання терапевтичної ефективності при відпуску лікарського засобу хворому.

При вивченні комплексу дисциплін, що стосуються організації, економіки, менеджменту та маркетингу у фармації, поряд з питаннями етики і деонтології більше уваги слід приділяти правовим аспектам дотримання вимог саме біоетики, що взагалі стосується всіх організаторів та управлінців, які працюють у медицині. Найчастіше відносини між фармацевтичним працівником і суспільством - пацієнтом та медичними представниками, виробниками ліків для забезпечення прав і здоров`я особистості та суспільства в цілому - регулюються через прийняття Етичних кодексів.

Навчання в інтернатурі повинно бути заключним етапом в освоєнні біоетики. Ефективним та правомірним тут буде використання самостійної роботи з документами, підготовки рефератів і тестування знань з оцінкою їх у відповідності до рекомендацій Болонської декларації. Така схема навчання може бути цілком адекватною тим вимогам, які ставляться до підготовки всіх учасників не тільки біомедичних досліджень, але і безпосередніх виконавців запрограмованого лікування конкретними лікарськими засобами.

Міжнародне співтовариство успішно реалізує Концепцію безперервної професійної освіти (Lifelong learning) в ХХІ столітті, яка стосується також і провізорів України. Безперервний професійний розвиток фахівців фармацевтичного сектору починається після завершення базової освіти і триває впродовж всього професійного життя.

Становлення моральності провізора також розглядається як процес безперервної етичної освіти, тому що професійна етика не розробляється, а виробляється поступово в процесі повсякденної діяльності людей, а, отже проблема ця повинна бути провідною протягом всього навчання.

ВИСНОВКИ

1. На основі результатів соціологічних досліджень аптечних працівників, лікарів та відвідувачів аптек доведено, що етичні проблеми, які виникають у професійній діяльності фахівців фармацевтичного сектору, можна вирішувати лише за умови впровадження у програми навчання та практичну діяльність провізорів і фармацевтів концепції біоетичного виховання та професійної підготовки з питань етики і деонтології, з використанням принципів біоетики.

2. Виявлено, що фармацевтичні аспекти біоетики опрацьовані недостатньо, оскільки в практичній діяльності фахівців цієї сфери переважають деонтологічні підходи без врахування в конкретних випадках співвідношення «ризик/користь», отже, біоетика повинна стати основою прикладної етики в професйній діяльності лікаря, провізора і фармацевта.

3. З використанням системного підходу та математичних методів статистичного аналізу визначено, що стан обізнаності провізорів і фармацевтів з етичними проблемами, що виникають у професійній діяльності працівників фармацевтичного сектору, та з напрямками вирішення цих проблем є недостатнім, тому слід включати відповідні теми у плани проведення щомісячних занять з підвищення кваліфікації в аптеках та на підприємствах, а також в процес безперервного професійного розвитку.

4. Показано, що за проблемністю та доцільністю досліджень системи взаємостосунків фахівців розташовуються в такому порядку:

«провізор (фармацевт) - лікар», «провізор (фармацевт) - пацієнт (відвідувач аптеки)», «провізор (фармацевт) - «провізор (фармацевт)», «провізор (фармацевт) - суспільство».

5. За результатами досліджень встановлено,що більшість лікарів, призначаючи пацієнту лікарський засіб, не відчувають потреби попередньо проконсультуватися з провізором, що суперечить меті впровадження посади клінічного провізора в роботу лікувально-профілактичних закладів.

6. Визначено, що біоетичний принцип автономії пацієнта, в тому числі амбулаторного хворого, більшість лікарів реалізують через отримання згоди на призначення того чи іншого препарату, разом з тим інформованість пацієнтів, як і самих лікарів, зокрема щодо побічної дії лікарських препаратів, є недостатньою.

7. Проведені дослідження показали, що найбільш прихильними до спілкування з провізором щодо побічної дії ліків, є фахівці першої кваліфікаційної категорії зі стажем роботи за спеціальністю більше 7 років (57,7 %), інші надають перевагу медичному представникові, інструкції для медичного застосування лікарського засобу, довідникам та іншим джерелам інформації.

8. Виявлено, що пацієнти і відвідувачі аптек, окрім офіційно ввічливого і професійного, очікують також чуйного і уважного ставлення до себе, але отримує таке ставлення лише половина відвідувачів.

9. Обгрунтовано, що, окрім спеціальних знань, фахівець повинен бути етично грамотним і готовим дотримуватися етичних вимог у здійсненні своєї професійної діяльності, а це диктує необхідність впровадження основ біоетики у професійне навчання провізорів і фармацевтів.

10. Розроблена та оприлюднена у фаховому виданні Концепція біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів і фармацевтів з питань етики і деонтології, може бути реалізована на всіх етапах підготовки спеціаліста.

11. Пріоритетним напрямком на сучасному етапі реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я та забезпечення населення лікарськими засобами є впровадження принципів біоетики у програми післядипломної підготовки фахівців. З цією метою розроблено програму та навчальний план циклу тематичного удосконалення “Етичні аспекти фармацевтичної діяльності”. Програма схвалена Комітетом з етики та затверджена Вченою радою НМАПО імені П.Л. Шупика у травні 2010 року.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Провізор як провідник принципів біоетики у фармацевтичній практиці / О. М. Гриценко, В. Л. Кулініченко, О. М. Тернова, В. І. Тодорова // Фармац. журнал. - 2003. - № 4. - С. 46-51. (Особистий внесок: підбір та аналіз нормативно-правових документів, оформлення статті)

2. Гриценко О. М. Етичні аспекти фармацевтичної науки і технологій : роздуми після дискусій на V Міжнародному симпозіумі з біоетики (Київ, 9-10 жовтня 2008 р.) / О. М. Гриценко, О. М. Тернова // Фармац. журнал. - 2009. - № 3. - С. 19-24. (Особистий внесок: проведено дослідження та проаналізовано результати опитування респондентів, оформлено статтю)

3. Тернова О. М. Етичні питання професійної діяльності провізорів. Пові домлення 1. Стан проблеми / О.М. Тернова // Зб. наук праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2008. - Вип. 17, кн. 1. - С. 764-768.

4. Концепція біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів та фармацевтів з питань етики і деонтології / О. М. Гриценко, О. М. Тернова, А. А. Бабський, М. С. Пономаренко // Фармац. журнал. - 2009. - № 5. - С. 54-61. (Особистий внесок: здійснено пошук та аналіз літературних джерел, оформлено статтю)

5. Тернова О.М. Етичні питання професійної діяльності провізорів. Етика взаємостосунків у системі “провізор-пацієнт” / О. М. Тернова // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 296-302.

Авторські свідоцтва та патенти

6. Авторське право № 33857 Україна. Наукова стаття “Концепція біоетичного виховання, професійної підготовки та безперервного навчання провізорів та фармацевтів з питань етики і деонтології” / О. М. Гриценко, О. М. Тернова, А. А. Бабський, М. С. Пономаренко (Україна). - Опубл. 24.06.2010 р. (Особистий внесок: підбір матеріалів для огляду літератури, експериментальні дослідження, підготовка та оформлення заявки)

7. Авторське право № 33858 Україна. Методичні рекомендації “Методичні підходи до впровадження принципів біоетики в практику фармації як факторів гармонізації та оптимізації професійної діяльності провізорів і фармацевтів” / М. С. Пономаренко, О. М. Гриценко, А. А. Бабський, О. М. Тернова (Україна). - Опубл. 24.06.2010 р. (Особистий внесок: оформлення експериментальних результатів дослідження та підготовка ілюстрованого матеріалу, підготовка рекомендацій до друку, підготовка та оформлення заявки)

Статті в інших виданнях

8. Гриценко О. М. Етичні аспекти створення лікарських засобів, дієтичних добавок та функціональних харчових продуктів / О. М. Гриценко, О. М. Тернова // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. - 2008. - № 622. - С. 7-72. (Особистий внесок: здійснено літературний пошук та оформлення статті)

Тези

9. Пономаренко Н. С. Биоэтические и деонтологические проблемы в фармации / Н. С. Пономаренко, Е. Н. Терновая // Перший Нац. конгрес з біоетики, 17-20 верес. 2001 р. : тез. доповідей. - К., 2001. - С. 113. (Особистий внесок: проведено аналіз стану проблем, написано текст)

10. Терновая Е. Н. Вопросы этики при отпуске лекарственных средств в аптеке / Е. Н. Терновая // Матеріали 2 міжнар. симпозіуму з біоетики, присвяч. пам'яті В.Р. Поттера, 4-6 берез. 2002 р. - К., 2002. - С. 198-199.

11. Провізор як провідник принципів біоетики у фармацевтичній практиці / О. М. Гриценко, В. Л. Кулініченко, О. М. Тернова, В. І. Тодорова // Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров'я та інших соціально-орієнтованих установ в контексті біоетики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 берез. 2003 р. - Львів, 2003. - С. 61. (Особистий внесок: проведено історичний аналіз розвитку етичних кодексів професійної діяльності фармацевтичного працівника, підготовлено тези до друку)

12. Гриценко О. М. Основні аспекти підготовки провізора як провідника принципів біоетики / О. М. Гриценко, В. Л. Кулініченко, О. М. Тернова // Другий Нац. конгрес з біоетики з міжнар. участю, 29 верес. - 2 жовт. 2004 р. - К., 2004. - С. 210. (Особистий внесок: аналіз літературних джерел та написання тез до друку)

13. Гриценко О. М. Біофармація, як складова частина глобальної біоетики / О. М. Гриценко, О. М. Тернова, В. Л. Кулініченко // Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення : матеріали 3 міжнар. симпозіуму з біоетики, 7-8 квіт. 2004 р. - К. : Сфера, 2004. - С. 62-63. (Особистий внесок: аналіз літературних джерел та написання тез)

14. Тернова О. М. Біоетичні аспекти фармацевтичної розробки лікарських засобів / О. М. Тернова, Р. С. Коритнюк // Розвиток ідей біоетики у європейському контексті : матеріали 4 міжнар. симпозіуму з біоетики, 11-12 трав. 2006 р. - К. : Сфера, 2006. - С. 135-136. (Особистий внесок: аналіз нормативно-правового поля фармацевтичної розробки лікарського засобу та підготовка тез до друку)

15. Тернова О. М. До питання професійної етики та деонтології у стосунках між лікарем та провізором щодо прав та безпеки пацієнта / О. М. Тернова, О. М. Гриценко, М. С. Пономаренко // Біоетика науки та технологій: проблеми та рішення : матеріали 5 міжнар. симпозіуму з біоетики, 9-10 жовт. 2008 р. - К. : Сфера, 2008. - С. 96-97. (Особистий внесок: обґрунтування, підготовка анкет та аналіз проведених опитувань лікарів щодо прав та безпеки пацієнта, підготовка тез до друку)

16. Фармацевтичні аспекти біоетики в теорії і практиці фармації / О. М. Тернова, О. М. Гриценко, М. С. Пономаренко // Матеріали 3 Нац. конгресу з біоетики з міжнар. участю, 8-11 жовт. 2007 р. - К., 2004. - С. 180. (Особистий внесок: проведено аналіз програм підготовки провізорів та фармацевтів, літературних джерел з позиції професійної етики, підготовлено тези до друку)

17. Пономаренко М. С. Роль освіти у становленні фармацевтичного сектору України / М. С. Пономаренко, О. М. Тернова, Н. М. Олійник // Трансформація медицини, медичного знання та освіти: філософські та методологічні аспекти : матеріали наук.-практ. семінару з міжнар. участю, 6 лют. 2008 р. - К. : Сфера, 2008. - С. 62. (Особистий внесок: аналіз складу професійної компетентності фахівця фармацевтичного сектору та написання тез)

18. Тернова О. М. Деякі аспекти безперервного професійного розвитку провізорів та фармацевтів / О. М. Тернова // Післядипломна медична освіта: досвід і перспективи : матеріали наук.-метод. конф., присвяч. 85-річчю ХМАПО, 2-3 жовт. 2008 р. - Харків, 2008. - С. 169.

19. Тернова О. М. До питання професійного навчання провізорів та фармацевтів з біоетики / О. М. Тернова, О. М. Гриценко, А. А. Бабський // Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 берез. 2009 р. - Львів, 2009. - С. 507-509. (Особистий внесок: підготовка анкет та аналіз проведених опитувань експертів щодо дотримання морально-етичних норм працівників фармацевтичної галузі, підготовка тез до друку)

20. Борищук В. О. Вшанування пам'яті видатних організаторів фармації - важливий фактор формування в аптечних колективах високої духовності, етики та моральності / В. О. Борищук, О. М. Тернова // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : матеріали 3 наук.-практ. конф., 1-2 жовт. 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 79. (Особистий внесок: проаналізовано наукові видання щодо професійної спадщини видатних організаторів фармації)

...