Обґрунтування моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ Здоров'я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ШУПИКА

УДК : 616.33+616.342]-053.2:614.1

Обґрунтування моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією

14.02.03 - соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ткаченко Наталія Олександрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Огнєв Віктор Андрійович,

Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Гапон Василь Олександрович, ВДНЗУ ,,Українська медична стоматологічна академія”, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я з біостатистикою та медичним правознавством

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Дудіна Олена Олександрівна,

ДУ ,,Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України”, завідувач відділення охорони здоров'я матері і дитини

Захист відбудеться “ 29 ” жовтня 2010 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 21 ” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. І. Бугро

АНОТАЦІЯ

Ткаченко Н.О. Обґрунтування моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ, 2010.

У дисертації вивчено поширеність гастродуоденальних захворювань та їх симптоматичних проявів серед дитячого населення м. Харкова; встановлені найбільш вагомі фактори ризику виникнення гастродуоденальних захворювань; адаптована методика прогнозування виникнення даної патології у дітей шкільного віку з метою формування груп динамічного спостереження для проведення комплексу оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів в умовах дитячої поліклініки, дошкільних закладів; вивчено якість життя хворих дітей.

Науково обґрунтована функціонально-організаційна модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією, якісно новими елементами якої стали: комплексна оцінка стану здоров'я дітей, виявлення та оцінка факторів ризику, прогнозування ризику виникнення гастродуоденальних захворювань у дітей, критерії оцінка якості та ефективності профілактичних заходів.

На відміну від раніше існуючих, запропонована модель дає можливість проводити збір достовірної інформації в динаміці про поширеність гастродуоденальних захворювань у дітей; накопичувати, зберігати та аналізувати отриману інформацію; виявити фактори ризику та прогнозувати виникнення даної патології у дітей шкільного віку на індивідуальному та популяційному рівнях; формувати групи динамічного спостереження, розробити та провести лікувально-профілактичні заходи; оцінити їх якість та ефективність.

Ключові слова: гастродуоденальні захворювання, діти, медико-соціальний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

гастродуоденальний захворювання дитячий

Ткаченко Н.А. Обоснование модели медико-социального мониторинга детей из гастродуоденальной патологией. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного обучения им. П. Л. Шупика, Киев, 2010.

В диссертации изучено распространенность гастродуоденальных заболеваний и их симптоматических проявлений среди детского населения г. Харькова; установлены наиболее значимые факторы риска возникновения гастродуоденальних заболеваний; адаптирована методика прогнозирования данной патологии у детей школьного возраста с целью формирования групп динамического наблюдения для проведения комплекса оздоровительных и лечебно-профилактических мероприятий в условиях детской поликлиники, дошкольных учреждений; изучено качество жизни больных детей.

Установлено, что распространенность гастродуоденальных заболеваний у детей г. Харькова в 2008 году становила 29,5±0,9 случаев на 1000 детского населения возрастом до 14 лет. Среди подростков 15-17 лет этот показатель составлял 87,3±3,6‰. Накопление заболеваний происходило соответственно возрасту детей.

Выявлены наиболее значимые факторы риска гастродуоденальных заболеваний у детей. Так, первое ранговое место занимает отягощенная на хронические гастродуоденальные заболевания наследственность - 16,0%, второе - среднемесячный доход на одного члена семьи менее 35% от прожиточного минимума - 11,0%, третье - наличие хеликобактерной инфекции - 10,0%. На основе данных, которые получены в процессе исследования разработана методика прогнозирования риска возникновения гастродуоденальных заболеваний у детей школьного возраста с целью формирования групп динамического наблюдения, а также проведения комплекса оздоровительных и лечебно-профилактических мероприятий. Основу данной методики составляет оценочно-прогностическая таблица, которая состоит из наиболее информативных факторов риска.

Оценка качества жизни детей с гастродуоденальной патологией базировалась на рекомендациях ВОЗ, что дало возможность определить ограничения в различных сферах жизнедеятельности детей: физической. психоэмоциональной, социальной и ежедневной. Так, средний показатель качества жизни детей с хроническим гастродуоденитом составлял 72,0±2,2%, а с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки был несколько ниже - 53,5±5,0%. Установлено, что дети с хроническим гастродуоденитом были ограничены в ежедневной деятельности (Rxy=-8,76), в психоэмоциональной сфере - (Rxy=-6,28), в физической активности - (Rxy=-2,68) и в социальных взаимоотношениях - (Rxy=-1,44), (р<0,05). А у детей с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки наибольшие ограничения качества жизни были в психоэмоциональной сфере (Rxy=-7,04), в ежедневной жизнедеятельности - (Rxy=-7,01), в социальных взаимоотношениях - (Rxy=-4,32) и в физической активности - (Rxy=-2,07), (р<0,05).

При анализе амбулаторно-поликлинической и стационарной помощи установлено, что при обострении гастродуоденальных заболеваний к участковому педиатру обратилось за последние 12 месяцев 84,4±1,6% больных детей. Вообще не обращаются в течении года в городские детские поликлиники 14,9±3,5% семей, которые имеют детей с язвенной болезнью и 19,2±1,9% - с хроническим гастродуоденитом.

Таким образом, соответственно программе исследования, на основе собственных научно обоснованных результатах исследования разработана функционально-организационная модель медико-социального мониторинга детей с гастродуоденальной патологией.

Качественно новыми элементами научно обоснованной функционально-организационной модели медико-социального мониторинга детей с гастродуоденальной патологией стали: комплексная оценка состояния здоровья детей, выявление и оценка факторов риска, прогнозирование возникновения гастродуоденальных заболеваний у детей, критерии оценки качества и эффективности профилактических мероприятий. В отличии от ранее существующей, предложенная модель дает возможность проводить сбор достоверной информации в динамике о распространенности гастродуоденальных заболеваниях у детей; накапливать, сохранять и анализировать полученную информацию, выявлять факторы риска и прогнозировать формирование данной патологии у детей школьного возраста на индивидуальном и популяционном уровнях; формировать группы динамического наблюдения, разработать и проводить лечебно-профилактические мероприятия; оценить их качество и эффективность.

Ключевые слова: гастродуоденальные заболевания, дети, медико-социальный мониторинг.

SUMMARY

Tkachenko N.O. Grounding of the model of medical-social monitoring by children with gastroduodenal pathology.-Manuscript.

Thesis for a degree of Assistant of Doctors of Medical Science by speciality 14.02.03 - Social Medicine.-National P.L. Shupik Medical Academy of postgraduate education, Kyiv, 2010.

Prevalence of gastroduodenitis morbidity and their symptomatic among children population Kharkiv, important factors of risk of gastroduodenitis morbidity, methodic of prognosis this pathology in school children with target forming the group of dynamic observation from realization of complex rehabilitations and treatment prevention measures in children's polyclinic, preschool establishments, the quality of life are studied in the dissertation.

The science of grounding of functional-organization of the model of medical-social monitoring by children with gastroduodenal pathology. Qualitative new elements were: complex estimation of health state of children, find out and estimate of factors of risk gastroduodenitis morbidity in children, criterion of estimation of quality and effectiveness of preventive measures. In different from existence the propose of model takes possibility realizations collections of information in dynamic about of prevalence of gastroduodenitis morbidity in children, saves and analizates taking information; find out of factors of risk and prognosis of this pathology in school children on individual and population levels; forming of the group the dynamic of observation, ground out and realizes treatment preventive of measures; estimate their quality and effectivity.

Кey words: gastroduodenitis morbidity, children, medical-social of monitoring.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороби органів травлення залишаються найбільш поширеними захворюваннями дитячого віку та зберігають загальну тенденцію до їх збільшення (Москаленко В.Ф., 2004; Голубчиков М.В., 2006; Денисова М.Ф., 2008). За прогнозами експертів ВООЗ в ХХІ сторіччі патологія травної системи в структурі захворюваності населення буде займати одне із провідних місць. За даними Центру медичної статистики МОЗ України за 2009 рік середньоукраїнський показник поширеності хвороб органів травлення становив 146,7 випадків на 1000 дитячого населення. Серед класу хвороб органів травлення, за даними різних авторів, гастродуоденальна патологія складає від 65 до 85% (Бєлоусов Ю.В., 2008; Yi Cui, 2010). Загалом, ці хвороби негативно впливають на здоров'я дітей, погіршують якість їх життя, через несвоєчасну діагностику й нерегулярне лікування прогресують, мають схильність до затяжного, рецидивного перебігу та призводять до виникнення ускладнень (Лехан В.М., 2007; Вінярська І.В., 2006). Відомо, що розпочавшись у дитячому віці ці захворювання cприяють формуванню більш тяжкої хронічної гастродуоденопатології в дорослих та інвалідизації з нанесенням значних економічних збитків як для родини хворого, так і держави в цілому, що визначає їх медико-соціальну значимість (Вороненко Ю.В., 2006; Грузєва Т.С., 2007; Коренєв М.М., 2007; Hatzman J., 2009).

Вивченню хронічної гастродуоденальної патології у дітей присвячена значна кількість досліджень (Запруднов А.М., 2006; Борисенко М.І., 2004), однак, поза увагою залишається широке коло медико-соціальних питань. Відсутній системний підхід до вивчення факторів ризику, що сприяють формуванню цих захворювань, дотепер не існує досконалих методів раннього доклінічного прогнозування ризику виникнення гастродуоденальних захворювань із використанням оціночно-прогностичних таблиць, відсутні модифіковані та адаптовані вітчизняні методики з вивчення та оцінки якості життя хворих дітей на індивідуальному та популяційному рівнях, як одного з важливих критеріїв, що характеризують стан здоров'я дитини та ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів. Також недостатньо цільових досліджень по проведенню медико-соціального моніторингу з метою вивчення показників здоров'я дитячого населення.

Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» (2002), одним із завдань якої визначено поліпшення стану здоров'я дітей та молоді, реалізація ефективних скринінгових програм по виявленню найбільш поширеної патології серед дітей та підлітків; впровадження заходів «Європейської стратегії ВООЗ по профілактиці та боротьбі з неінфекційними захворюваннями» (2006) та ін.

Таким чином, відсутність науково обґрунтованої моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією визначила актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідницької роботи кафедр нормальної фізіології та соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я Харківського національного медичного університету «Розробка, апробація та впровадження сучасних технологій оцінки стану здоров'я та його корекції» (№ держреєстрації 0107V001392).

Мета дослідження: науково обґрунтувати модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Виявлення сучасних світових поглядів на проблему гастродуоденальних захворювань та моніторинг стану здоров'я дитячого населення.

2. Проведення аналізу поширеності гастродуоденальних захворювань у дітей м. Харкова та здійснення профільного скринінгу по виявленню їх симптоматичних проявів.

3. Виявлення факторів ризику виникнення гастродуоденальної патології у дітей, розроблення їх реєстру з адаптацією методики раннього доклінічного прогнозування ризику виникнення у дошкільному та шкільному віці на основі встановлених соціально-гігієнічних, соціально-економічних та медико-біологічних факторів з використанням оціночно-прогностичної таблиці.

4. Обґрунтування методики вивчення якості життя дітей із гастродуоденальними захворюваннями на індивідуальному та популяційному рівнях.

5. Проведення аналізу амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям із гастродуоденальною патологією.

6. Наукове обґрунтування та впровадження в практику системи охорони здоров'я функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією з визначенням її ефективності.

Наукова база дослідження охоплювала медичні заклади: Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України; Харківська обласна дитяча клінічна лікарня; міська дитяча клінічна лікарня №19 м. Харкова; міська дитяча поліклініка №13 м. Харкова.

Об'єкт дослідження: існуюча система медичного забезпечення дітей із гастродуоденальною патологією.

Предмет дослідження - стан захворюваності дітей на гастродуоденальну патологію; фактори ризику та прогнозування виникнення захворювань; стан амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям із гастродуоденальною патологією; якість життя досліджуваного контингенту.

Методи дослідження. Методологія дослідження базувалась на системному підході, а основними його методами стали:

- бібліосемантичний - для вивчення вітчизняного та світового досвіду стосовно досліджуваної проблеми;

- соціологічний - для вивчення факторів ризику;

- статистичний - для збору, обробки, та оцінки отриманої інформації;

- математичного прогнозування та моделювання - для кількісного та якісного аналізу досліджуваної проблеми;

- експертних оцінок - для вивчення ефективності функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією та обґрунтованості її впровадження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

вивчено симптоматичні прояви гастродуоденальної патології у дітей із використанням запропонованого профільного опитувальника;

розроблено реєстр факторів ризику, які сприяють формуванню гастродуоденальних захворювань та визначена кількісна оцінка їх значимості;

обґрунтована та адаптована методика раннього доклінічного прогнозування ризику виникнення гастродуоденальної патології у дітей дошкільного та шкільного віку, як засіб первинної профілактики;

модифікована та адаптована методика дослідження якості життя дітей із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки на індивідуальному та популяційному рівнях;

розроблена модель та універсальна інформаційно-прогностична матриця якості життя дітей із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки;

науково обґрунтована та розроблена функціонально-організаційна модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією та визначено її ефективність.

Теоретична значення дослідження полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров'я в частині вчення про здоров'я дитячого населення, теорії факторів ризику, удосконалення медико-санітарної допомоги дітям.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони стали підставою для:

- впровадження окремих елементів запропонованої функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією в практичну діяльність гастроентерологічного кабінету міської дитячої поліклініки №13 м. Харкова;

- розробки методики з використанням профільного опитувальника для активного виявлення симптоматичних проявів гастродуоденальних захворювань на ранніх стадіях у дітей та визначення груп диспансерного нагляду з метою подальшого поглибленого медичного обстеження дитячими гастроентерологами з верифікацією діагнозу;

- удосконалення навчальних програм з підготовки спеціалістів на до- та післядипломному рівнях на кафедрах внутрішньої медицини, педіатрії, соціальної медицини та організації охорони здоров'я Харківського національного медичного університету шляхом доповнення робочих планів новими розділами та положеннями.

Їх впровадження реалізовано:

а) на державному рівні шляхом розробки, узгодження та розповсюдження в установленому порядку:

- інформаційних листів: «Методика проведення профільного скринінгу та вивчення поширеності захворювань верхнього відділу шлунково-кишкового тракту в дітей» (Київ, 2005); «Методика оцінки якості життя дітей із гастродуоденальними захворюваннями» (Київ, 2007);

- внесення пропозицій до «Реєстру галузевих нововведень»: «Метод вивчення поширеності та тяжкості захворювань органів травлення в дітей» (Реєстр №153/15/01); «Метод оцінки якості життя дітей із захворюваннями органів травлення» (Реєстр № 78/16/02); «Модель медико-соціального моніторингу захворювань органів травлення у дітей» (Реєстр №122/26/07);

б) на регіональному рівні: шляхом розробки тем лекцій для студентів: «Епідеміологічні аспекти гастродуоденальних захворювань у дітей»; «Регіональний медико-соціальний моніторинг дітей із гастродуоденальною патологією»; «Методика прогнозування виникнення хронічної гастродуоденальної патології в дітей дошкільного та шкільного віку».

Практичне використання результатів дослідження викладено в нововведеннях (3), інформаційних листах (2) та підтверджується актами впровадження в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України; у Харківській обласній дитячій клінічній лікарні; в міській клінічній дитячій лікарні №19 м. Харкова; в міській дитячій поліклініці №13 м. Харкова; в центральних районних лікарнях Харківської, Херсонської, Одеської, Сумської, Полтавської областях та АР Крим; а також у навчальному процесі Харківського національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, визначено мету та задачі, сформульована методологія та програма наукового дослідження. Особисто зібраний та статистично оброблений матеріал, проаналізовані та узагальнені результати, самостійно сформульовані висновки, розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, оприлюднені:

а) на міжнародному рівні: ІІІ Всесвітній конгрес з клінічної патології та реабілітації в медицині (Паттайя, Таїланд, 2005); міжнародна науково-практична конференція «Розвиток наукових досліджень `2005» (Полтава, 2005); друга міжнародна науково-практична конференція «Наукові дослідження - теорія та експеримент `2006» (Полтава, 2006); ХІ конгрес світової федерації Українських лікарських товариств (Полтава-Київ-Чікаго, 2006); міжнародна науково-практична конференція, присвячена 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому дню здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату (Київ, 2008);

б) на державному рівні: Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я» (Луганськ, 2007);

в) на регіональному рівні: науково-практична конференція «Філософія і медицина у світлі глобальних проблем сучасності» (Харків, 2005); міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2006); науково-практична конференція «Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів» (Харків, 2006); міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2007); науково-практична конференція «Превентивна медицина: проблеми та перспективи» (Харків, 2007); науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми дитячого віку» (Тернопіль, 2007); науково-практична конференція «Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи» (Харків, 2007); міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 27 друкованих праць, із них 7 статей у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, у тому числі 3 статті одноосібні, 3 галузеві нововведення, 2 інформаційні листи.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається з вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми досліджень та методичного апарату, п'яти розділів власних досліджень та аналізу отриманих даних, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків.

Текст дисертації викладений на 222 сторінках друкарського тексту, з них додатки на 36 сторінках, містить 21 таблицю та 12 рисунків. Бібліографія включає 355 джерел, з них кирилицею - 265, латиною - 90.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали і методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження потребувало наявності спеціальної, розробленої на підставі системного підходу, програми (рис. 1), яка передбачала його виконання у шість етапів із використанням адекватних методів (рис. 2), що забезпечило можливість отримання достатньо повної достовірної інформації для оцінки стану об'єкта та предметів, що вивчалися.



Рис. 1 Програма, матеріали та обсяги дослідження

Рис. 2 Методичний апарат дослідження

Перший етап присвячений вибору напрямку дослідження, формуванню мети, завдань, програми, обґрунтуванню методів та обсягу дослідження. Інформаційною базою етапу став аналіз світового та вітчизняного досвіду щодо гастродуоденальної патології (ГП) у дітей (355 джерел).

Метою другого етапу стало вивчення поширеності гастродуоденальних захворювань (ГЗ) та госпіталізованої захворюваності серед дитячого населення м. Харкова, а також проведенню профільного скринінгу по виявленню симптоматичних проявів даної патології. Матеріалом вивчення слугували дані викопіювань із статистичних талонів для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф. 025-2/0), талонів амбулаторного пацієнта (ф. 025-6/0), контрольних карт диспансерного нагляду (ф. 030/0), статистичних карт хворих, що вибули із стаціонару (ф.066/0). Всього 7992 одиниці. За допомогою профільного опитувальника проводилось скринінгове дослідження по виявленню симптоматичних проявів ГП у дітей. Розраховувались загальні та спеціальні показники захворюваності (на 1000 дитячого населення) та їх структура (в % до підсумку).

Завданням третього етапу дослідження стало визначення факторів ризику та прогнозування виникнення ГЗ у дітей. Усі можливі фактори ризику формування ГП були об'єднані в три групи: соціально-економічні, соціально-гігієнічні та медико-біологічні. Для прогнозування виникнення ГП у дітей дошкільного та шкільного віку використовувався послідовний метод А. Вальда.

На четвертому етапі вивчалась якість життя (ЯЖ) хворих дітей на індивідуальному та популяційному рівнях, що потребувало на основі вивченого світового досвіду по дослідженню ЯЖ провести модифікування та адаптацію існуючих опитувальників до ГП. Згідно рекомендаціям та вимогам ВООЗ (1999), опитувальник складався з наступних критеріїв, так званих обмежень, які об'єднані в блоки: перший критерій - «обмеження фізичної активності», другий - «психоемоційні обмеження», третій -«соціальні взаємовідносини», четвертий - «обмеження в повсякденній життєдіяльності». П'ятий блок - «клінічний», з притаманними для цих захворювань симптоматичними проявами.

Метою п'ятого етапу стало вивчення стану амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям із ГП на підставі опитування батьків хворих дітей, аналізу облікової медичної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф.003/0), статистичних карт хворих, що вибули із стаціонару (ф.066/0), контрольних карт диспансерного нагляду (ф.030/0)), особистого ознайомлення з роботою спеціалізованого гастроентерологічного відділення дитячих лікарень, гастроентерологічних кабінетів міських дитячих поліклінік. Всього 3023 одиниці.

Завданням заключного, шостого етапу дослідження стало наукове обґрунтування моделі медико-соціального моніторингу (МСМ) дітей із ГП. Технологія забезпечення МСМ розроблялась на підставі отриманих авторських даних за попередніми методиками перших п'яти етапів. Формулювалась мета, завдання, функціонально-організаційна модель МСМ. Розроблений її інструментарій у вигляді комплексу алгоритмів, який дозволяє забезпечувати стійке функціонування та прийняття оптимальних рішень відносно управління системою профілактики даних захворювань.

Особливістю даної роботи стало те, що напрацьовані наукові обґрунтування ще в процесі дослідження впроваджувалися в практику. Підтвердженням цьому є опубліковані статті, тези, інформаційні листи та нововведення. Оцінка ефективності запропонованої моделі та алгоритму її реалізації проводилися методом експертних оцінок, а також на підставі обраних показників. Експертами виступали 20 досвідчених викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров'я, педіатрії вищих навчальних медичних закладів України. Їхній середній вік складав 51,2±2,2 років при загальному стажі роботи в галузі охорони здоров'я - 28,6±2,5 роки, в тому числі за фахом «соціальна медицина» - 23,6±2,6 років та «педіатрія»- 21,4±3,1 років. Науковий ступінь доктора медичних наук мали 55 % експертів, кандидата - 45%, вчене звання професора - 60%, доцента - 40%.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, які покладені в основу наукового обґрунтування моделі МСМ дітей із ГП.

Основні результати дослідження Встановлено, що поширеність ГЗ у 2008 році за даними поглибленого аналізу облікової медичної документації в міських дитячих поліклініках м. Харкова складала 38,8 випадків на 1000 дитячого населення. Показано, що з віком поширеність ГП наростає: у дітей віком до 6 років цей показник становив 1,7±0,4 випадків на 1000 дітей відповідного віку, у віці 7-10 років - 37,1±2,1‰, (р<0,001), 11-14 років - 57,1±2,2‰, (р<0,001). Серед підлітків 15-17 років показник поширеності ГЗ складав 87,3±3,6‰, (р<0,001).

Скринінгове дослідження по виявленню симптоматичних проявів ГП серед дитячого населення за розробленим профільним опитувальником засвідчило, що серед 4517 опитаних дітей наявність рецидивуючого болю в животі за останні 12 місяців відмітили 1525 (33,8%): 622 дітей 7-10 років (297 або 47,7% - хлопчиків та 325 або 52,3% - дівчаток), 903 дітей віком 15-17 років (312 або 34,5% - хлопців та 591 або 65,5% - дівчат). При цьому, виявилась наявність у дітей диспепсичного синдрому та синдрому неспецифічної інтоксикації. Отримані результати дозволили встановити групи ризику дітей щодо розвитку ГП, батькам яких рекомендувалось для верифікації діагнозу разом з дітьми звернутися до дільничного педіатру, або гастроентеролога з метою обстеження з застосуванням сучасної діагностичної апаратури та лабораторних методик.

У 2008 році в стаціонари міста було госпіталізовано 2505 дітей з ГП, при цьому найбільшу питому вагу складали діти в віці 11-14 років, а саме - 48,8%, діти віком 15-17 років складали 26,8%, у віці 7-10 років - 22,4% та віком до 6 років - 2,0%. Хворими на ГП дітьми було проведено в стаціонарах 38847 ліжко-днів, середня тривалість перебування на ліжку складала 15,5±3,9 днів.

Виявлення найбільш вагомих факторів ризику виникнення ГЗ потребувало використання методу анкетування батьків та дітей за спеціальними анкетами. Отримані результати дозволили з врахуванням показників сили впливу та загальної інформативності розробити реєстр основних факторів ризику виникнення ГП серед дитячої популяції. Ранжування виявлених основних факторів ризику (14) з силою впливу 4,0% та більше показало, що перше рангове місце займає обтяжена на хронічні ГЗ спадковість - 16,0%, друге - середньомісячний прибуток на одного члена сім'ї менше 35% від прожиткового мінімуму - 11,0%, третє - наявність хелікобактерної інфекції - 10,0%. Далі фактори ризику були розташовані в такій послідовності: сухоїдіння під час перебування в школі та наявність в анамнезі дискінезії жовчовивідних шляхів - по 9,0%, низький матеріальний рівень життя - 8,0%, нерегулярність харчування - 7,0%, наявність в анамнезі ентеробіозу - 7,0%, відсутність сніданку кожного ранку - 6,0%, освіта батьків (середня або середня спеціальна) - 6,0%, патологія вагітності - 5,0%, раннє штучне вигодовування на першому році життя - 5,0%, сварки в сім'ї в присутності дітей - 5,0%, стресові ситуації в сім'ї - 4,0%.

Отримані дані дозволили формувати групи динамічного спостереження, а також проводити комплекс оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів в умовах дитячої поліклініки, дошкільних закладах тощо. Основу запропонованої методики складає оціночно-прогностична таблиця, до якої включені найбільш інформативні фактори ризику, розташовані в черзі зниження їхньої інформативності.

В основу методики оцінки якості життя дітей з ГП, покладались рекомендації ВООЗ (1999) та анамнестичний опитувальник, що дозволило визначити обмеження у різних сферах життєдіяльності дітей: фізичній, психоемоційній, соціальній та повсякденній. Порівняльна характеристика, залежно від патології, засвідчила наявність як спільних, так і відмінних рис. Так, середній показник ЯЖ дітей із хронічним гастродуоденітом (ХГД) складав 72,0±2,2%, а з виразковою хворобою шлунка (ВХШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК) - 66,4±3,9%. Виявлено, що більшість дітей із ХГД, а саме 52,6±2,4%, мали оптимальний рівень ЯЖ, тоді як більшість дітей із ВХШ та ДПК (53,5±5,0%) - задовільний.

Отже, наведені дані свідчили, що ВХШ та ДПК, як захворювання з більш тяжким перебігом значно впливали на ЯЖ дітей. З метою визначення впливу обмежень в різних сферах життєдіяльності на ЯЖ дітей із ХГД, ВХШ та ДПК була побудована модель ЯЖ цих дітей, в якій розраховувались коефіцієнти простої лінійної регресії та множинної лінійної регресії. При цьому встановлено, що найбільший вплив на ЯЖ дітей із ХГД мали обмеження в повсякденній життєдіяльності (Rxy=-8,76) та в психоемоційній сфері (Rxy=-6,28), (р<0,05), а у дітей із ВХШ та ДПК навпаки - обмеження в психоемоційній сфері - Rxy=-7,04 та в повсякденній життєдіяльності - Rxy=-7,01, (р<0,05). Також складено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю ЯЖ дітей із ГП з метою прогнозування ЯЖ досліджуваного контингенту.

Результати аналізу амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги хворим дітям свідчили, що при загостренні ГЗ до дільничного педіатру за останні 12 місяців зверталось 84,4±1,6% хворих дітей, в тому числі 1-2 рази - 63,7±2,1%, 3 рази та більше - 20,5±0,6%. Взагалі, не зверталися протягом року, в міські дитячі поліклініки - 14,9±3,5% родин, які мають дітей із ВХ та 19,2±1,9% - із ХГД.

Вивчення повноти охоплення диспансерним спостереженням дитячого населення показало, що при ВХ цей показник становив 89,9%, а при ХГД - 85,4%, що перевищує середньоукраїнський рівень за 2009 рік, відповідно на 19,3% та 22,3%. Показано, що 25,9% дітей, які знаходились під диспансерним спостереженням не відвідували лікарів з метою диспансерного нагляду: із них - 25,7±4,3% дітей із ВХ, та 26,1±2,4% - із ХГД. Також встановлено, що у повному обсязі виконують всі рекомендації лікаря 49,4±2,2% родин дітей із ГП; в частковому - 47,9±2,2% родин, не виконували взагалі 2,9±0,7% родин.

Отримані результати стали підставою та покладались в основу обґрунтування функціонально-організаційної моделі МСМ дітей із ГП, яка складається із існуючих (санітарно-освітня робота, цільові профілактичні огляди, диспансеризація, проведення лікувально-профілактичних заходів) та якісно нових елементів (комплексна оцінка стану здоров'я дітей, виявлення та оцінка факторів ризику, прогнозування ризику виникнення ГП у дітей, критерії оцінки якості та ефективності лікувально-профілактичних заходів) (рис. 3). В основу концептуальних підходів до її формування покладались: «Основи Європейської стратегії ВООЗ по розвитку системи охорони здоров'я» (2005), «Європейська стратегія ВООЗ по профілактиці та боротьбі з неінфекційними захворюваннями (2006), Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» (2002), діючі нормативно-правові акти України та результати власних досліджень.

В якості мети проведення МСМ визначались:- якісне, раннє виявлення ГЗ серед дитячого населення для своєчасного проведення профілактичних заходів, а також установлення причинно-наслідкового зв'язку між поширеністю ГЗ та взаємодією екзогенних та ендогенних факторів навколишнього середовища; оцінка ЯЖ досліджуваного контингенту та факторів ризику; розробка міжсекторальних медичних муніципальних цільових програм .

Проведення МСМ передбачається на індивідуальному, груповому та територіальному рівнях. При цьому, на індивідуальному рівні, він покладається безпосередньо на батьків дитини; на груповому - на сімейного лікаря, дільничного педіатра або шкільного лікаря; на територіальному - на відділ охорони здоров'я материнства та дитинства головного управління охорони здоров'я Харківської міської ради. На відміну від попередніх організаційних форм профілактики ГЗ запропонована функціонально-організаційна модель забезпечує: прогнозування виникнення ГЗ у організованих дітей; визначення невідкладних і довгострокових заходів щодо попередження та усунення впливу шкідливих факторів; інформування державних органів, органів місцевого самоврядування, а також громадян про результати, які отримані в ході моніторингу.

До основних блоків управління МСМ (рис. 4) відносяться: «Законодавча база», «Принципи», «Інформаційний фонд», «Системний аналіз та оцінка ризику», «Управлінські рішення», «Медико-санітарна допомога», «Фактори ризику», «Прогнозування виникнення захворювань» та «Ефективність МСМ».



Рис. 4 Схема управління медико-соціальним моніторингом

Таке поєднання забезпечує використання отриманих даних при плануванні та підготовці медичних кадрів, для розрахунку потреби дітей із ГЗ в амбулаторно-поліклінічній та стаціонарній медичній допомозі, формуванні бази даних ГП, при оцінці діяльності закладів охорони здоров'я та розробці програм щодо боротьби з ГЗ на територіальному, регіональному та державному рівнях.

Алгоритм реалізації МСМ представлено на рис. 5. Його основні етапи: збір достовірної інформації в динаміці про поширеність ГП у дітей; накопичення, зберігання та аналіз інформації; виявлення факторів ризику ГП; прогнозування виникнення даних захворювань у дітей дошкільного та шкільного віку на індивідуальному та популяційному рівнях; формування груп динамічного спостереження; розробка та проведення лікувально-профілактичних заходів; оцінка їх якості та ефективності.

Отримані дані стали підставою для розробки комплексу заходів по профілактиці ГЗ в лікувально-профілактичних закладах. Її особливістю стало внесення необхідних елементів уніфікації в організацію та послідовність проведення первинної та вторинної профілактики наведених захворювань у дітей. Вони зокрема передбачають:

а) своєчасне виявлення дітей, які мають фактори ризику виникнення ГП;

б) проведення серед них профілактичних та оздоровчих заходів;

в) диспансерне спостереження за хворими дітьми;

г) проведення серед них комплексу реабілітаційного лікування;

д) санітарно-просвітницька робота з батьками щодо організації життя дитини, інформованість батьків, пропаганди основ здорового способу життя.

Експертна оцінка запропонованої функціонально-організаційної моделі МСМ дітей із ГП та алгоритму реалізації МСМ проводилась за 10-бальною шкалою шкалою. Найвищу оцінку експертів отримав такий критерій як дієвість - 9,5±0,1 балів. Згідно висновків експертів, запропонована модель відповідає принципам доцільності (9,3±0,1 балів), та етапності її проведення 9,3±0,2 балів. Профілактична спрямованість розробленої моделі була оцінена в середньому як 9,2±0,2 бали, системність - 9,0±0,2 балів та найнижчу оцінку надали експерти комплексності моделі, а саме - 8,9±0,2 балів. Проте, слід зазначити, що окремі експерти вказали на такий недолік запропонованої моделі як формальність спостереження. Таким чином, запропонована науково обґрунтована функціонально-організаційна модель МСМ є дієвою (в середньому 9,5 балів за десятибальною шкалою оцінки експертів), створена на принципах доцільності (9,3±0,1 балів), та етапності 9,3±0,2 балів, відповідає профілактичній спрямованості на 9,2 бали, системності - 8,9 балів та комплексності - 8,9 балів.



Рис. 7.3 Алгоритм здійснення МСМ

При оцінці алгоритму найвищий бал порівняно із іншими оцінюваними елементами отримала доцільність (9,5±0,1 балів). Етапність та профілактична спрямованість запропонованого алгоритму була оцінена по 9,2±0,2 балів. Такий елемент як дієвість та комплексність становив на думку експертів 9,1 бал. Найнижчу оцінку отримала системність запропонованого алгоритму. Необхідно відмітити, що експерти не виявили недоліків у даного алгоритму. Щодо очікуваних наслідків впровадження запропонованої моделі та алгоритму 90% експертів вказало, що повнота охоплення цільовими оглядами та обов'язковими обстеженнями зросте, 5% - суттєво не зміниться, 5% - різко покращиться. Переважна більшість (80%) експертів переконана, що первинна та загальна захворюваність зменшиться, а 20% вказують на їх збільшення. У зниженні частоти і тривалості рецидивів хронічних захворювань впевнені 100% експертів. При розрахунку коефіцієнта Кенделла, думки експертів щодо запропонованого алгоритму узгоджуються (W=0,90).

Впровадження окремих елементів і блоків запропонованої моделі в практику охорони здоров'я гастроентерологічного кабінету міської дитячої поліклініки №13 м. Харкова (2008-2009 рр.) призвело, завдяки кращому виявленню, до зростання як загальної (на 16,9 %), так і первинної захворюваності (на 6,9%) на вказану патологію; темпів приросту на хронічні гастрити та дуоденіти, відповідно на+28,2% та +23,8%; підвищення повноти охоплення диспансерним спостереженням дітей з ВХ (на 9,7%). Наведене, слід розцінювати як медичну ефективність.

Таким чином, отримані результати свідчать про досягнення мети та виконання завдань дослідження і можуть бути використані для впровадження в практику в інших регіонах України.

ВИСНОВКИ

Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики гастродуоденальних захворювань у дітей, що потребувало наукового обґрунтування та розробки функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією, спрямованої на підвищення якості медичного забезпечення і визначення пріоритетних напрямків щодо покращення, зміцнення здоров'я дітей із цими захворюваннями на індивідуальному, родинному та популяційному рівнях, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Встановлено, що поширеність гастродуоденальної патології складала 38,8 випадків на 1000 дитячого населення. При цьому, відмічалася тенденція до зростання її рівня від 29,5±0,9‰ у дітей віком до 14 років до 87,3±3,6‰ у віці 15-17 років, (р<0,001), що перебільшує дані офіційної статистики відповідно на 18,0% та 13,0%. Проведення профільного скринінгу засвідчило, що симптоматичні прояви гастродуоденопатології відзначалися у 53,8±0,7% опитаних дітей протягом останніх 12 місяців, а звернулися в лікувально-профілактичні заклади лише 33,9±1,0% респондентів.

2. Виявлено, що провідна роль у виникненні гастродуоденальної патології у дітей належить групам медико-біологічних (обтяжена спадковість на гастродуоденальні захворювання - (сила впливу 16,0%), середньомісячний прибуток на одного члена сім'ї менше 35% від прожиткового мінімуму - 11,0%; наявність хелікобактерної інфекції - 10,0%) та соціально-гігієнічних (сухоїдіння - 9,0%, нерегулярність харчування - 7,0%, відсутність сніданку кожного ранку - 6,0%) факторів, встановлення яких стало основою для розробки реєстру їх ризику щодо формування досліджуваної патології.

3. Встановлено, що середній показник якості життя дітей із гастродуоденальними захворюваннями складає 69,2±2,6% та знаходиться в межах 38,2-94,0% залежно від нозологічної форми з тенденцією до його зниження у дітей із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки (66,4±5,6%) і підвищення до (72,0±2,8%) при хронічному гастродуоденіті, що обумовлено особливостями клінічного перебігу. Суттєвого впливу на якість життя дітей із гастродуоденальною патологією надають психоемоційні фактори та фактори повсякденної життєдіяльності, встановлення чого стало підставою для обґрунтування вперше в Україні методики, універсальної інформаційно-прогностичної матриці і моделі факторів визначення якості життя дітей із даною патологією.

4. Показано, що недоліками амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям із гастродуоденальними захворюваннями є недостатній рівень охоплення диспансерним спостереженням, а саме 87,6±1,4%. При цьому 25,7±2,7% дітей, які знаходяться під диспансерним спостереженням, не відвідують лікарів згідно розробленим письмовим рекомендаціям.

5. Встановлено низьку медичну активність та інформованість батьків щодо особливостей гастродуоденальної патології, внаслідок чого менше половини (49,4%) родин виконують рекомендації лікаря в повному обсязі; в частковому - 47,9% родин, не виконують взагалі - 2,9% родин; 14,3% родин не розуміють сутності захворювань, тяжкості ускладнень та наслідків відсутності або неправильного лікування хворої дитини; 17,2% респондентів-батьків не розуміють механізму дії лікарських препаратів; лише 57,9% родин отримують необхідну інформацію щодо питань відносно захворювань безпосередньо від лікарів.

6. Виявлені недоліки в організаційних формах профілактики гастродуоденальних захворювань засвідчили необхідність наукового обґрунтування функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією, в основу концептуальних підходів до якої покладались принципи «Основ Європейської стратегії ВООЗ по розвитку системи охорони здоров'я» (2005), «Європейської стратегії ВООЗ по профілактиці та боротьбі з неінфекційними захворюваннями (2006), Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» (2002), міжнародний досвід, а також результати власних досліджень.

7. Особливістю запропонованої функціонально-організаційної моделі стало поєднання існуючих елементів (санітарно-освітня робота, цільові огляди, диспансеризація, проведення лікувально-профілактичних заходів) та включення якісно нових (комплексна оцінка стану здоров'я дітей, виявлення та оцінка факторів ризику, прогнозування ризику виникнення ГП у дітей, критерії оцінка якості та ефективності лікувально-профілактичних заходів), що на відміну від попередніх організаційних форм профілактики гастродуоденальних захворювань дозволяє: виявити фактори ризику ГП та провести їх оцінку; прогнозувати виникнення ГЗ у організованих дітей; визначити невідкладні і довгострокові заходи щодо попередження та усунення впливу шкідливих факторів; інформувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також громадян про результати, які отримані в ході моніторингу.

8. Впровадження окремих елементів якісно нової функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією в практику дозволило покращити профілактичну роботу, зокрема діагностику гастродуоденальних захворювань, що призвело до підвищення рівнів первинної та загальної захворюваності на вказану патологію (на 6,9% і 16,9%), на хронічні гастрити та дуоденіти (на 28,2% і 23,8) та покращення повноти охоплення диспансерним спостереженням за дітьми з виразковою хворобою (на 9,7%).

9. Апробована на практиці і позитивно оцінена експертами запропонована функціонально-організаційна модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією може бути рекомендована для впровадження в практику діяльності гастроентерологічних кабінетів дитячих поліклінік в інших містах без значних економічних витрат.

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров'я України:

- розробити комплексну цільову державну програму боротьби з захворюваннями органів травлення, особливе значення надати медико-соціальним аспектам цих захворювань у дитячій популяції та важливості проведення санітарно-освітньої роботи серед населення в цілому;

- запровадити у практику охорони здоров'я науково обґрунтовану функціонально-організаційну модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією, зміст якої склав основу галузевого нововведення;

2. Міністерству охорони здоров'я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:

- вишукати можливості для запровадження функціонально-організаційної моделі медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією;

- впровадити розроблену методику вивчення та оцінки якості життя дітей із гастродуоденальними захворюваннями, широко її використовувати при аналізі стану здоров'я хворих дітей; при корекції індивідуального курсу лікування; при оцінці ефективності лікувально-профілактичних, оздоровчих, реабілітаційних заходів та медичних програм. Дана методика склала основу інформаційного листа та галузевого нововведення;

- впровадити розроблену методику проведення профільного скринінгу на доклінічному рівні по виявлення симптоматичних проявів гастродуоденальної патології як економічно раціонального заходу. Дана методика склала основу інформаційного листа та галузевого нововведення;

3. Вищим медичним навчальним закладам системи МОЗ України:

- використовувати розроблену методику та алгоритм проведення комплексного медико-соціального дослідження з метою профілактики гастродуоденальних захворювань у дітей при виконанні науково-дослідних робіт по вивченню інших хронічних захворювань дитячого віку;

- включати в робочі програми кафедр педіатрії, сімейної медицини, соціальної медицини і охорони здоров'я викладання питань моніторингу і профілактики гастродуоденальних захворювань у дітей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Огнєв В.А. Епідеміологічні проблеми хронічного гастродуоденіту серед дитячого населення /В.А. Огнєв, Н.О. Ткаченко //Охорона здоров'я України.-2007.-№1(25).-С. 126-127. Дисертантом проведено аналіз даних сучасної літератури щодо цього питання, виконано експериментальну частину роботи, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріали до публікації.

2. Ткаченко Н.О. Якість життя дітей з гастродуоденальною патологією /Н.О. Ткаченко //Врачебная практика.-2007.-№ 5 (59).-С.84-86.

3. Огнєв В.А. Системний підхід до прогнозування хронічного гастродуоденіту у дітей /В.А. Огнєв, Н.О. Ткаченко //Експериментальна і клінічна медицина.-2007.-№.4.-С.148-151. Дисертантом проведено аналіз даних сучасної літератури щодо цього питання, виконано експериментальну частину роботи, проведено обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріали до публікації.

4. Ткаченко Н.О. Організація стаціонарної допомоги дітям з захворюваннями органів травлення /Н.О. Ткаченко //Медицина сьогодні і завтра.-2007.-№4.-С.147-149.

5. Огнєв В.А. Концептуальна модель медико-соціального моніторингу захворювань органів травлення у дітей /В.А. Огнєв, Н.О. Ткаченко //Вісник проблем біології і медицини.-2007.-№4.-С.141-145. Дисертантом проведено аналіз даних сучасної літератури щодо цього питання, виконано експериментальну частину роботи, проведено обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріали до публікації.

6. Ткаченко Н.О. Медико-соціальні аспекти формування гастродуоденальної патології у дітей /Н.О. Ткаченко //Врачебная практика.-2008.-№ 1 (61).-С.63-66.

7. Огнєв В.А. Соціологічні аспекти якості надання медико-санітарної допомоги дітям з хронічною патологією /В.А. Огнєв, Л.І. Чумак, Н.О. Ткаченко //Український медичний альманах.-2008.-Т.11.-№1.-С.130-132. Дисертантом проведено аналіз даних сучасної літератури щодо цього питання, виконано експериментальну частину роботи та обробку отриманих результатів.

В інших наукових виданнях

1. Огнєв В.А. Перспективи дослідження якості життя дітей з хронічною патологією /В.А. Огнєв, Л.І. Чумак, Н.О. Ткаченко //Україна. Здоров'я нації.-2007.-№1.-С.101-103.

2. Качество жизни: современный подход к разработке медицинских программ по обеспечению здоровья детей /В.А. Огнев, Л.И. Чумак, Н.А. Ткаченко [та ін.] //ІІІ Всемирный конгресс по клинической патологии и реабилитации в медицине “Аллергология и иммунология”. Тезисы докладов, 4-11 февраля, 2005 г.- Паттайя, Таиланд, - Т.6.-№2.-С. 312.

3. Міщенко О.М. Якість життя - невід'ємна частина наукових досліджень усіх галузей медицини /О.М. Міщенко, Н.О. Ткаченко, Л.І. Чумак //Філософія і медицина у світлі глобальних проблем сучасності: Науково-практична конференція. Тези доповідей. - Харків, 2005.- С. 13-14.

...