Обґрунтування раціонального вибору відновлювальних стоматологічних матеріалів для незнімного протезування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОБґРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НЕЗНІМНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ

Кулигін Олег Борисович

Львів - 2010

Анотація

Кулигін О.Б. Обґрунтування раціонального вибору відновлювальних стоматологічних матеріалів для незнімного протезування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2010.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп шляхом розробки комп'ютерної моделі раціонального вибору відновлювальних матеріалів зубних протезів і лікувально-профілактичних заходів для їх оптимального функціонування.

Проведені клінічні, радіовізиографічні, біофізичні та біохімічні дослідження 164 пацієнтів виявили, що причинами їх неефективного ортопедичного лікування є нераціональний вибір відновлювального матеріалу конструкцій та неврахування мінеральної щільності емалі зубів-антагоністів і біологічного стану середовища порожнини рота.

Експериментальне моделювання процесу абразивного зношування, близького до фізіологічного, виявило, що величина і інтенсивність функціонального стирання залежить від виду відновлювального матеріалу і антагонуючої пари тертя та дозволило визначити їх найбільш раціональне поєднання в оклюзійній парі. На основі результатів проведених досліджень розроблено комп'ютерну програму, що включає диференційований вибір відновлювального матеріалу, вплив на мінеральний обмін ротової рідини і відновлення мікроекологічної рівноваги порожнини рота. Висока ефективність запропонованої комп'ютерної моделі раціонального ортопедичного лікування пацієнтів підтверджена клінічно-лабораторними і радіовізиографічними дослідженнями у найближчі та віддалені терміни спостереження.

Ключові слова: незнімне протезування, мінеральна щільність емалі, абразивне зношування природних і штучних зубів, ротова рідина, комп'ютерна модель лікування.

Аннотация

Кулыгин О.Б. Обоснование рационального выбора восстановительных стоматологических материалов для несъемного протезирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22.-стоматология.-Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2010.

Диссертация посвящена повышению эффективности ортопедического лечения больных с дефектами зубов и зубных рядов в боковом отделе челюстей путем разработки компьютерной модели рационального выбора восстановительного материала и лечебно-профилактических мероприятий для их оптимального функционирования.

Клиническое обследование 164 пациентов и оценка состояния несостоятельных 69 одиночных коронок и 149 мостовидных протезов выявило, что причинами неэффективности ортопедического лечения являются выбор восстановительного материала конструкции протеза без учета степени его износостойкости, минеральной плотности эмали зубов-антагонистов и биологического состояния среды ротовой полости.

Разработанный с помощью радиовизиографии экспресс-метод определения минеральной (оптической) плотности эмали зубов позволил установить 4 степени минерализации твердых тканей зубов (высокая, средняя, низкая и очень низкая), которые указывали на возможный неодинаковый характер износа природных зубов различного уровня минерализации при взаимодействии с различными классами восстановительных материалов.

Экспериментальное моделирование процесса абразивного изнашивания с помощью устройства, максимально воссоздающего фазу измельчения пищи процесса жевания, во время которой происходит наибольшее стирание зубов, выявило, что величина и интенсивность функционального износа зависит от вида восстановительного материала и антагонирующей пары трения. По показателям количественных и относительных величин изнашивания высокоминерализованные зубы наиболее рационально сочетать в окклюзионной паре с керамическим облицовочным материалом и пакуемым пломбировочным композитом „Solitaire 2”, среднеминерализованные зубы - с ортопедическим композитом „Оксамат”, металлическим сплавом КХС и микрогибридным композитом „Esthet-X”, низкоминерализованные зубы - с пластмассовым облицовочным материалом и композитом „Esthet-X”.

Проведенные биофизические и биохимические исследования выявили достоверные изменения гигиенического состояния и микроэкологического равновесия в полости рта, функции слюноотделения, показателей рН, вязкости, буферной емкости и содержания основных минеральных компонентов и их регуляторов в ротовой жидкости (общий кальций, неорганические фосфаты, магний, щелочная и кислая фосфатаза), которые способствовали формированию агрессивной среды в ротовой полости обследованных больных и негативному воздействию на восстановительные материалы зубных протезов.

На основании результатов проведенных исследований разработана компьютерная модель ортопедического лечения больных с дефектами боковых зубов и зубных рядов, которая включает рациональный выбор восстановительного материала несъемного протеза и, по необходимости, пломбировочного материала для зуба-антагониста, воздействие на минеральный обмен ротовой жидкости (препарат з депротеинизированной яичной скорлупы „Сунамол-Л”, поливитаминный комплекс „Дуовит”), коррекцию дисбиоза орального биотопа и стимуляцию саливации (синбиотик „Симбилакт-Альба с лактулозой” - при высоком уровне минерализации эмали, пребиотик „Инулин-Форте” - при среднем уровне минерализации, синбиотик „Бактулин” и зубний элексир „Лизомукоид” - при низком уровне минерализации). Высокая эффективность разработанной компьютерной модели рационального ортопедического лечения пациентов подтверждена клинико-лабораторными и радиовизиографическими исследованиями в ближайшие (через 1 и 6 месяцев после лечения) и отдаленные сроки наблюдения (через 1, 2 и 3 года).

Ключевые слова: несъемное протезирование, минеральная плотность эмали, абразивное изнашивание природных и искусственных зубов, ротовая жидкость, компьютерная модель лечения.

Summary

Kulygin O.B. Substantiation of rational choice of dental restoration materials for non-removable prosthesis. - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of medical sciences, specialty 14.01.22. - dentistry. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, 2010.

The thesis is dedicated to improving the effectiveness of orthopedic treatment of patients with teeth defects and dentition in the side area of the jaws by developing a computer model of rational choice of restorative materials of dentures, and preventive measures for their optimal function.

Conducted clinical, X-ray, biophysical and biochemical study of 164 patients found that the reasons for their poor orthopedic treatment is irrational choice of restorative material structures and ignoring mineral density of tooth enamel of antagonists and biological environment of the oral cavity.

Experimental simulation of abrasive wear, close to physiologic found that the size and intensity of functional attrition depends on the type of restorative material and antagonist pair of friction and allow them to determine the most efficient combination of occlusion pair. Based on the results of research developed a computer program includes differentiated choice of restorative material, influence on mineral exchange of oral fluid and restore microecological balance of mouth. High efficiency of the proposed computer model of rational treatment of orthopedic patients confirmed by clinical and laboratory research in the coming X-ray and long term observation.

Keywords: non-removable prosthesis, enamel mineral density, abrasive wear of natural and artificial teeth, oral fluid, a computer model of treatment.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Заміщення дефектів твердих тканин зубів і зубних рядів незнімними ортопедичними конструкціями з метою оздоровлення зубо-щелепної системи залишається актуальним (Абакаров С.И., 1994; Ожоган З.П. 2000; Аболмасов Н.Г и соавт, 2002; Klugman R.S., 2002; Рожко М.М., Неспрядько В.П., 2003; Жулев Е.Н., 2005; Павленко О.В., 2005). Це обумовлено значною поширеністю часткових дефектів зубних рядів, серед яких переважають включені бічні (від 63,2 до 74%) (Лабунець В.А., 2000; Малюченко М.М., 2000; Заблоцький Я.В., Дидик Н.М., 2005). Для їх заміщення частіше використовують мостоподібні протези з опорними елементами у вигляді повних коронок (Rosenstiel S.F. 1995; Каламкаров Х.А, 2003; Вагнер В.Д. и соавт., 2004; Туати Бернар, 2004; Малый А.Ю., 2006; Біда В.І., 2008;). Незважаючи на вагомі досягнення у вивченні різних аспектів цієї проблеми питання вибору відновлювальних матеріалів у різних клінічних ситуаціях залишаються не вирішеними.

Прогрес у світовому стоматологічному матеріалознавстві сприяв впровадженню різних високо функціональних і естетичних суцільнолитих незнімних ортопедичних конструкцій з керамічним, композитним і пластмасовим облицюванням (Rekow E.D., 1993; O'Brien W.J., 2002; Копейкин В.Н., 2004; Баум Л. и соавт., 2005; Власенко А.З., Стрелковський К.М., 2005; Воробьёв В.А., 2005; Красильников А.Р., 2007; Струк В.І., Король М.Д., 2008; Захаров Д.З., 2009). Однак, успіх лікування визначається не тільки різноманіттям матеріалів, але і правильним, науково обґрунтованим і ефективним їх використанням з урахуванням біологічних і механічних взаємовідносин зубо-щелепної системи і протезу, які остаточно не вирішені.

Одним із можливих шляхів вирішення цього питання є вивчення характеру зношування матеріалів і твердих тканин зубів, що знаходяться у функціональному оклюзійному співвідношенні. При цьому відомі експериментальні методи визначення зносостійкості стоматологічних матеріалів не є достатньо інформативними для умов біомеханіки порожнини рота (Гожая Л.Д. и соавт., 1991; Imai Y., 2000; Ремизов С.М., 2001; Schultz C.B., 2001; Щепинова В. И. и соавт., 2005; Николаенко С.А. и соавт., 2006). Тому, перспективним напрямком є опрацювання пристрою, який би максимально моделював і відтворював особливості функціонування зубо-щелепної системи та забезпечив визначення кількісної величини зношування матеріалів та природних зубів у різних поєднаннях.

Для оптимального вибору відновлювальних матеріалів для незнімного протезування має значення клінічний стан зубів-антагоністів, ступінь їх мінералізації та стійкість до оклюзійного навантаження (Lutz F., 1992; Цимбалистов А.В. и соавт., 2005; Маркскорс Рейнхард, 2007; Тумакова Е.Б., Дворник В.Н., 2008). Одним з об'єктивних критеріїв вибору матеріалів може бути рівень мінеральної щільності емалі зубів, визначений з допомогою сучасних радіовізиографічних систем (Karlheinz Kimmel, 2001; Малинин А.Н., 2004; Удод А.А., и соавт., 2005; Чибисова М.А. и соавт., 2005), який до теперішнього часу в ортопедичній стоматології не використовується.

Раціональний вибір відновлювального матеріалу також визначається властивостями біологічної системи, в якій перебуває протез, - середовища, що постійно змінює свої характеристики: склад, електролітні властивості, стан мікробіоценозу (Савкина Н.И., 2004; Hana Hubalkova et al., 2004; Гаража С.Н. и соавт., 2006; Макєєв В.Ф. і співавт., 2008; Romanova Y.F., 2009). У цьому зв'язку виникає необхідність випрацювання обґрунтованих індивідуальних рекомендацій щодо зменшення дії агресивного середовища порожнини рота, нормалізації біоценозу орального біотопу і підвищення мінералізувальних властивостей ротової рідини.

Отже, підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп можливо досягнути експериментально обґрунтованим і клінічно апробованим вибором відновлювального стоматологічного матеріалу при оптимальній конструкції протезу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової теми кафедри ортопедичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: „Розробити та вдосконалити існуючі технологічні процеси і методи лікування ортопедичних хворих з дефектами та деформаціями зубо-щелепної системи” (державна реєстрація № 0100U000353). Автор є безпосереднім виконавцем окремої частини названої теми.

Мета і завдання дослідження. Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп шляхом випрацювання комп'ютерної моделі раціонального вибору відновлювальних матеріалів незнімних протезів і лікувально-профілактичних заходів для їх оптимального функціонування.

Для досягнення визначеної мети поставлено наступні завдання:

1. Дослідити причини ускладнень ортопедичного лікування дефектів зубів та зубних рядів незнімними конструкціями протезів у бічних ділянках щелеп.

2. Розпрацювати та обґрунтувати експрес-методику визначення ступеня мінеральної щільності твердих тканин зубів in vivo з допомогою сучасних радіовізиографічних систем.

3. Розпрацювати пристрій для експериментального вивчення ступеня зношування відновлювальних матеріалів і природних зубів з урахуванням біомеханіки зубо-щелепної системи і оклюзії зубів.

4. Визначити інтенсивність зношування відновлювальних стоматологічних матеріалів і твердих тканин зубів різного ступеня мінералізації на основі дослідження особливостей їх взаємодії.

5. Вивчити показники гігієнічного стану порожнини рота, біофізичного і біохімічного дослідження ротової рідини та радіовізиографії емалі зубів-антагоністів при ускладненнях ортопедичного лікування дефектів зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп.

6. Розпрацювати комп'ютерну модель раціонального вибору відновлювального стоматологічного матеріалу та лікувально-профілактичних заходів для їх оптимального функціонування при ортопедичному лікуванні дефектів зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп незнімними протезами й оцінити її ефективність.

Об'єкт дослідження - мінеральна щільність емалі зубів, зносостійкість відновлювальних стоматологічних матеріалів і природних зубів, ротова рідина.

Предмет дослідження - клінічний стан протезів, методи раціонального вибору ортопедичного лікування дефектів коронок зубів та зубних рядів.

Методи дослідження: клінічно-лабораторні - стоматологічне обстеження, визначення гігієнічного (Гріна-Верміліона), гінгівального (Loe-Silness) і пародонтального (Russel) індексів, рН, в'язкості і буферної ємності ротової рідини, швидкості слиновидалення; біохімічні - визначення вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору, магнію, лужної та кислої фосфатаз в ротовій рідині і ступеня дисбіозу порожнини рота; радіовізиографічні - визначення рівня мінеральної щільності емалі зубів; експериментальні - вивчення зносостійкості відновлювальних стоматологічних матеріалів і видалених природних зубів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розпрацьований, обґрунтований та апробований неінвазійний експрес-метод визначення мінеральної щільності емалі бічної групи зубів з допомогою сучасних цифрових рентгенологічних систем (патент на корисну модель №23380 від 25 травня 2007 р.), що грунтується на вимірюванні щільнісного профілю радіовізиографічного зображення об'єкту дослідження за 256-бальною шкалою. Встановлений різний ступінь мінеральної щільності емалі зубів, а саме: високий (діапазон значень для молярів 231-241, для премолярів - 205-229); середній (для молярів - 214-230, для премолярів - 196-204); низький (для молярів - 200-213, для премолярів - 187-195); дуже низький (для молярів - <200, для премолярів - <187).

Розпрацьований пристрій для експериментального вивчення зносостійкості відновлювальних стоматологічних матеріалів і природних зубів (патент на корисну модель №26775 від 10 жовтня 2007 р.), що максимально відтворює процеси подрібнення їжі, під час якого відбувається найбільше стирання зубів. Уперше отримані результати кількісної і відносної величин зношування відновлювальних матеріалів та природних зубів різного ступеня мінеральної щільності емалі зубів при їх функціональній взаємодії у різних співвідношеннях, які дозволяють обґрунтувати вибір матеріалів для незнімного протезування.

Уперше проведено комплексну оцінку стану середовища порожнини рота у хворих з незадовільними результатами незнімного протезування і різним рівнем мінеральної щільності емалі зубів. Вивчено біохімічні показники ротової рідини (рН, в'язкість, буферна ємність, швидкість слиновиділення), її мінералізувальні властивості (вміст загального кальцію, фосфору, магнію, лужної і кислої фосфатаз), гігієну порожнини рота (індекс Гріна-Верміліона), стан тканин пародонта (індекси Loe-Silness і Russel) та стан мікробіоценозу порожнини рота, які дали можливість визначити лікарську тактику при ортопедичному лікуванні дефектів зубів і зубних рядів у бічних відділах щелеп.

На основі експериментальних, клінічно-рентгенологічних, біофізичних і біохімічних досліджень уперше розпрацьовано комп'ютерну модель раціонального вибору відновлювальних матеріалів незнімних протезів та лікувально-профілактичних заходів при ортопедичному лікуванні дефектів бічних зубів і зубних рядів (Свідоцтво про авторське право на твір №32037 від 11.02.2010), яка дозволила отримати високу ефективність у найближчі та віддалені терміни спостереження: в 98,8% випадках через 1 місяць, в 95,2% - через 6 місяців і в 91,6% - через 3 роки після лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Розпрацьований і впроваджений у клінічну практику об'єктивний і простий у виконанні експрес-метод визначення ступеня мінералізації емалі зубів з допомогою радіовізиографічних досліджень.

Для забезпечення повноцінного ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп та з різним ступенем мінеральної щільності емалі збережених зубів розпрацьовано та впроваджено в клініку комп'ютерну програму раціонального вибору відновлювальних матеріалів незнімних протезів та лікувально-профілактичних заходів.

Експрес-метод визначення ступеня мінералізації емалі зубів впроваджено в практичну діяльність Вінницького міського клінічного стоматологічного центру, ВАТ „Обласна стоматологічна поліклініка” м. Вінниці, Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки і в стоматологічну поліклініку Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Основні наукові та практичні положення і висновки роботи включено в навчальний процес кафедр ортопедичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького і Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Експрес-метод визначення рівня мінералізації емалі зубів внесено до „Реєстру галузевих нововведень” №238/2908, вип. 28-29. - С.162.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив інформаційний пошук, аналіз джерел наукової літератури. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані висновки роботи. Дисертант особисто обґрунтував вибір методів досліджень, виконав експериментальні, клінічні, радіовізиографічні та біофізичні дослідження, провів аналіз отриманих результатів та їх статистичне опрацювання; обґрунтував, опрацював і апробував комп'ютерну модель раціонального вибору відновлювальних матеріалів для незнімного протезування бічної групи зубів та зубних рядів і лікувально-профілактичні заходи для оптимального функціонування зубних протезів. Здобувач самостійно готував наукові матеріали до публікації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, автор використав фактичний матеріал досліджень.

Біохімічні дослідження дисертант виконав спільно зі співробітниками науково-дослідної клінічно-діагностичної лабораторії ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Радіовізиографічні дослідження проведено на базі стоматологічного центру „Пріор” м. Вінниця.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на ІХ з'їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Київ, 2007); IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Молодь та перспективи сучасної медичної науки” (Вінниця, 2007), VI Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Сьогодення та майбутнє медицини” (Вінниця, 2009); Міжнародному конгресі „1 Kongres Biomediciny v oromaxilofacialnej oblasti” (Kosice, Словаччина, 8.-10.10.2009).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 12 наукових працях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття у міжнародному збірнику (на англійській мові) та 3 тези у збірниках матеріалів конференцій, з'їздів. Отримано 2 деклараційних патенти на корисну модель та 1 свідоцтво про авторське право на твір.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 187 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та додатків. Список використаної літератури містить 262 джерела. Дисертація ілюстрована 15 таблицями і 31 рисунком.

2. Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Проведено клінічно-рентгенологічне обстеження 164 пацієнтів (95 жінок та 69 чоловіків віком від 25 до 67 років) з неефективним ортопедичним лікуванням дефектів зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп за допомогою незнімних поодиноких коронок і мостоподібних протезів зі строком служби конструкцій від 1 до 5 років. Всього досліджено суцільнолитих та облицьованих пластмасовим, композитним і керамічним покриттям 69 одиночних відновних коронок і 148 мостоподібних протезів. Усі хворі за показником радіовізиографічного дослідження мінеральної щільності емалі збережених зубів були розділені на 3 групи: з високо мінералізованими зубами - 61, із середньо мінералізованими - 57, з низько мінералізованими - 46. При дослідженні зубо-щелепної системи ми не виявили хворих із дуже низьким рівнем мінералізації емалі зубів, тому не виділяли таку групу. Групу контролю склали 143 здорові особи з санованою порожниною рота, адекватного віку, відповідно з високо мінералізованими зубами - 59 осіб, із середньо мінералізованими - 50 осіб і з низько мінералізованими - 34 особи без незнімних протезів.

Дослідження проводили за загально прийнятою методикою: опитування, виявлення скарг, з'ясування анамнезу, зовнішньо ротовий огляд, огляд порожнини рота, зубів та оточуючих тканин, визначення прикусу та функціональних оклюзійних співвідношень. Під час огляду виявляли та описували стан незнімних ортопедичних конструкцій у бічних відділах щелеп та зубів-антагоністів, правильність вибору конструкцій зубних протезів. Для адекватного порівняльного аналізу в основну групу включали лише пацієнтів з ортогнатичним прикусом. Після зняття неякісних коронок і мостоподібних протезів проводили приготування порожнини рота всіх хворих до повторного ортопедичного лікування. Приготування порожнини рота включала санацію порожнини рота.

У всіх обстежених визначали гігієнічний індекс Гріна-Верміліона (OHI- S), гінгівальний (H.Loe, P.Silness) і пародонтальний (РІ - A.L.Russel) індекси (Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000). Змішану нестимульовану слину збирали зранку натщесерце (Левицкий А.П. и соавт., 2007) з визначенням швидкості слиновиділення за 1 хв. У цій біологічній рідині визначали рН з допомогою універсального індикаторного паперу, з градуюванням шкали рН 5,2-7,4 - виробник Фармакос (Югославія) у співпраці з фірмою Мадаус (ФРН), в'язкість за методом Освальда (І.С. Мащенко, Т.П. Кравець, 2003) і буферну ємність (Михальченко В.Ф. и соавт., 2006). Активність лізоциму визначали хитиновим методом (Левицкий А.П., 2005), уреази і ступеня дисбіозу порожнини рота - ферментативним методом (Левицкий А.П. и соавт., 2007).

Концентрацію загального кальцію, неорганічних фосфатів, магнію, лужної та кислої фосфатази у надосадковій фракції змішаної слини визначали фотометричним методом з допомогою біохімічного аналізатора “Specific Basic” з використанням стандартних комплектів реактивів і контрольних сироваток Abtrol, Nortrol фірми “КОNE” (Фінляндія).

Експериментальне дослідження ступеня зношування природних та штучних зубів проводили на спеціально розпрацьованому пристрої (патент на корисну модель №26775), який моделював процес подрібнення їжі. Об'єктами дослідження були 16 суцільнолитих металевих коронок і 48 - суцільнолитих коронок з керамічним, композитним і пластмасовим облицюванням (відповідно по 16 коронок з керамічною масою „VM 13” фірми „Vita” - Німеччина, композитною - „Композит” ТОВ „Оксомат-АН” - Україна, пластмасовою - „Сінма-М” АТ „Стома” - Україна), 32 штучних молярів з пакуємого композиту „Solitaire 2” фірми Heraeus Kulzer - Німеччина і мікрогібридним композитом - „Esthet-X” фірми Dentsply-США (по 16 примірників) та 48 видалених інтактних молярів (відповідно 16 з високим, 16 - із середнім і 16 - з низьким ступенем мінералізації емалі).

Оцінку ефективності лікування 83 хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках (31 - з високим рівнем мінеральної щільності емалі, 29 - із середнім і 23 - з низьким) проводили порівняно з 81 хворим групи порівняння (відповідно: 30, 28 і 23 пацієнтів), яких лікували традиційним методом. Вибір оптимальної конструкції незнімного протезу і клініко-лабораторні етапи його виготовлення при повторному ортопедичному лікуванні хворих основної і порівнювальної групи здійснювали згідно загальноприйнятих обґрунтованих рекомендацій Абакарова С.И. (1994), Аболмасова Н.Г. (2002), Рожко М.М., Неспрядько В.П. (2003), Біди В.І. (2008) та інших.

Оцінку ступеня достовірності результатів досліджень проводили за критерієм Ст'юдента шляхом статистичного обчислення отриманих результатів з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики (параметричних і непараметричних) з використанням пакета статистичних програм “Statistica 6.0” і “Microsoft Excel 2002”.

Результати досліджень та їх обговорення. При обстеженні 164 хворих з традиційним ортопедичним лікуванням дефектів бічної групи зубів і зубних рядів у переважній більшості встановлено ускладнення лікування металопластмасовими і металокерамічними одиночними коронками (відповідно в 46,4% і 28,6% випадків) і мостоподібними протезами (в 40,4% і 23,5%). Клінічне обстеження усіх пацієнтів і оцінка стану 69 одиночних коронок і 149 мостоподібних протезів виявило різні причини ускладнень ортопедичного лікування: неправильний вибір конструкції (11,6%); порушення фіксації протеза (14,6%); оклюзійні порушення (4,3%); надмірне стирання облицювального матеріалу (5,0%); сколи (7,9%) і тріщини (1,2%) облицювального шару; інтенсивне стирання зубів-антагоністів і пломбувального матеріалу на жувальних поверхнях антагоністів (8,5%); зміна кольору облицювального шару (9,7%); ураження опорних зубів каріозним процесом (4,9%) і ускладненням карієсу (9,8%); ураження тканин пародонту (22,5 %). Розподіл хворих з ускладненням ортопедичного лікування незнімними конструкціями протезів у бічних ділянках щелеп, що виникли протягом 5 років функціонування, наступний: 20 (12,2%) хворих-через 1 рік, 28 (17,0%)-через 2 роки, 41 (25,0%)-через 3 роки, 39 (23,8%)-через 4 роки, 36 (22,0%)-через 5 років.

Отже, при аналізі причинних факторів виявлено, що в основному ускладнення ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних відділах щелеп обумовлені неврахуванням конструктивних особливостей виготовлення незнімних протезів та нераціональним вибором відновлювального матеріалу. Враховуючи численні дослідження, присвячені особливостям виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій (Хомман А., 2002; Каламкаров Х.А, 2003; Брагин Е.А., 2004; Власенко А.З., Стрелковський К.М., 2005; Арутюнов Д.С., 2006; Ибрагимов Т.И., 2006; Трезубов В.Н. 2007; Громов О.В. и соавт., 2008;), та поодинокі - вибору відновлювальних матеріалів (O'Brien W.J., 2002; Савкина Н.И., 2004) і необхідності урахування мінеральної щільності зубів-антагоністів (Маркскорс Рейнхард, 2007) та біологічного стану середовища порожнини рота (Романова Ю.Г., 2007; Комлєв А.А. і співавт., 2008; Макєєв В.Ф. і співавт., 2008), наші дослідження присвячені останнім.

На першому етапі проведені доклінічні дослідження щодо опрацювання експрес-методу визначення рівня мінералізації зубів. Враховуючи низьку інформативність, інвазивність, трудоємкість існуючих методів визначення мінеральної щільності емалі, нами розпрацьований об'єктивний неінвазивний метод визначення ступеня мінералізації емалі зубів з допомогою сучасних радіовізиографічних досліджень з послідуючим цифровим аналізом в редакторі графічних зображень.

Проведене радіовізиографічне дослідження і паралельне визначення рівня мінералізації емалі за Окушко 200 інтактних молярів і 200 - премолярів дозволили виділити аналогічно ТЕР-тесту 4 ступені мінеральної (оптичної) щільності емалі за 256-рівневою сірою шкалою комп'ютерної програми Adobe Photoshop. Для молярів діапазон коливань щільності емалі при високому ступеню мінералізації склав 231-242, при середньому - 214-230, при низькому - 200-213, при дуже низькому - <200, а для премолярів - відповідно 205-229, 196-204, 187-195, <187. Отримані дані вказують на можливо неоднаковий характер абразивного зношування природних зубів різного ступеня мінералізації при взаємодії з різними класами відновлювальних матеріалів і необхідність врахування ступеня мінеральної щільності емалі при виборі матеріалів для незнімного протезування.

Наведені клінічні та радіовізиографічні дані стали основою подальших доклінічних досліджень, присвячених експериментальному вивченню характеру оклюзійної взаємодії в різних співвідношеннях основних відновлювальних матеріалів, які використовуються при виготовленні незнімних конструкцій протезів і пломбуванні жувальних поверхонь зубів-антагоністів при їх ураженні каріозним процесом, та видалених інтактних зубів різного ступеня мінералізації. З цією метою розпрацьований спеціальний пристрій, основним принципом роботи якого є відтворення особливостей жувальних рухів, які моделюють процес зношування природних і штучних зубів, максимально наближений до функціонування зубо-щелепної системи.

Моделювання процесу зношування досліджуваних об'єктів здійснювали за законом біомеханіки (А.Д. Шварц, 1994), а саме, відтворення процесу подрібнення їжі, поданого у вигляді нелінійного графіка руху, що відтворює трансверзальні (2,5 мм) і дистальні (0,32 мм) мікрорухи нижньої щелепи з силою 200 Н та дозованою подачею фізіологічного розчину з 1% абразивом марки 24А зернистістю М5 в зону зношування пар. Заданий біомеханічний закон руху досягнутий з допомогою кулачкового механізму.

Відомо, що протягом доби доросла людина здійснює 1500 жувальних рухів. Тому, визначення кількісної (у мм³) і відносної (у %) величини абразивного зношування штучних та природних зубів проводили при досягненні 100 000, 200 000, 500 000 (приблизно 1 рік функціонування жувальної системи), 700 000, 1 000 000 (приблизно 2 роки), 1 200 000, 1 400 000, 1 600 000 (приблизно 3 роки) випробувань для кожної взаємодіючої пари: „VM 13 - зуб високого ступеня мінералізації”; „VM 13 - зуб середнього ступеня мінералізації”; „VM - зуб низького ступеня мінералізації”; „VM - штучний зуб з пакуємого композиту „Solitaire 2”; „VM 13 - штучний зуб з мікрогібридного композиту „Esthet-X”. Дослідження кобальто-хромового сплаву (КХС), пластмаси „Сінма-М” і ортопедичного композиту „Композит” проводили при аналогічному співвідношенні пар тертя з відповідно зазначеними об'єктами.

Експериментальні дослідження рівня стирання конструкційних матеріалів і твердих тканин зубів в різних поєднаннях свідчать, що показники абразивного зношування взаємодіючих пар після 1 600 000 циклів коливаються в надзвичайно широких межах: від 0,0583±0,0083 до 2,76±0,0516 мм³. Найбільш абразивні властивості має керамічна маса. Особливо значимі (р<0,05) відмінності величин кількісного зношування протезних конструкцій із кераміки в парі із середньо мінералізованими зубами (0,075±0,016 проти 1,0463±0,0316 мм³), з низько мінералізованими зубами (0,0583±0,0083 проти 2,76±0,0516 мм³) і композитом „Esthet-X” (0,0833±0,0167 проти 0,4834±0,0522 мм³). Мінімальна та відносно рівномірна втрата об'єму досліджуваних об'єктів виявлена в парі: „VM 13 - високо мінералізовані зуби” і „VM 13 - пакуємий композит „Solitaire 2”.

При оклюзійній взаємодії ортопедичного композиту у парі з низько мінералізованими зубами і пломбувальним композитом „Esthet-X” встановлена виражена його зносостійкість (в 10 і 3,4 разів), в той час як у парі з середньо мінералізованими зубами - однакова стійкість до стирання. Найбільший об'єм абразивного зношування виявлений у пластмасового облицювального матеріалу в поєднанні з високо мінералізованими зубами. Величина втрати його об'єму після 1 600 000 оклюзійних навантажень в парі тертя з високо мінералізованими зубами склала 2,0869 ± 0,0939 мм³ (проти 0,0833 ± 0,0093 мм³, р<0,05), з середньо мінералізованими зубами - 1,5652 ± 0,0743 мм³ (проти 0,1389 ± 0,0093 мм³, р<0,05), з композитом Solitaire 2 - 1,152 ± 0,0743 мм³ (проти 0,2257 ± 0,0132 мм³, р<0,05). Навіть при взаємодії з мікрогібридним композитом зношування пластмаси „Сінма-М” перевищувало композит „Esthet-X” більш ніж у 2 рази.

Результати дослідження кількісного зношування природних зубів і пломбувальних матеріалів в парі зі сплавом КХС відрізнялись незначною різницею показників зношування пар тертя: „КХС - середньо мінералізовані зуби”, „КХС - композит „Esthet-X”. В той же час стійкість до стирання низько мінералізованих зубів нижче сплаву КХС у 12 разів.

В клінічній практиці має значення швидкість абразивного зношування матеріалів протезів і власних зубів пацієнта. Вивчення даного показника на експериментальній моделі виявило різну відносну інтенсивність зношування як природних, так і штучних зубів при моделюванні 3-х річного функціонування взаємодіючих пар. Крім того, для багатьох пар тертя характерне рівномірне та адекватне зношування матеріалів і зубів на початку експерименту, після 100 000, 200 000 циклічних навантажень, а іноді - після 500 000, 700 000 і 1 000 000 експериментальних циклів.

Швидкість процесу стирання природних зубів відрізнялась рівномірністю в усіх парах тертя. На відміну від них, абразивне зношування стоматологічних відновлювальних матеріалів було нерівномірним: швидким або повільним.

При швидкому стиранні, що характерно для усіх виробів з пластмаси „Сінма-М” і пломбувальних матеріалів „Solitaire 2” і „Esthet-X” у парі з керамікою „VM 13”, а також зі сплаву КХС і ортопедичного композиту у парі з високо мінералізованими зубами, спостерігали найбільш інтенсивне їх зношування через 1 000 000 циклів. При цьому абразивне зношування за відносною величиною склало від 70,56 до 87,5%. Потім відбувалось поступове зниження швидкості абразивного зношування і мінімальні його значення виявлені в періоді з 1 400 000 до 1 600 000 циклічних навантажень. Це, напевно, пов'язано з підвищенням опору матеріалів до зношування в результаті багаторазового циклічного передеформування, на яку вказує Л.Д. Гожая и соавт. (1991).

Зношування виробів з кераміки було повільним. На низьку інтенсивність стирання конструкцій з керамічним облицюванням вказує відсутність такої у випробуваннях від 100 000 до 700 000 циклічних навантажень в парі з середньо мінералізованими зубами та композитами „Solitaire 2” і „Esthet-X” і до 1 000 000 циклів в парі з низько мінералізованими зубами, а також невелике відносне зношування після 500 000 циклів у порівнянні зі зубами-антагоністами високого ступеня мінералізації.

Таким чином, різне функціональне зношування природних зубів і відновлювальних матеріалів вказує на неповну фізіологічну індиферентність матеріалів незнімних конструкцій, що може обумовлювати незадовільні результати протезування. Наведені дані дають можливість стверджувати, що рівень зношування власних та штучних компонентів зубної системи залежить від виду відновлювальних матеріалів та ступеня мінералізації природних зубів пацієнта.

На основі моделювання процесу жування встановлено, що за абсолютними та відносними величинами зношування високо мінералізовані зуби найбільш раціонально функціонують в поєднанні з керамічним облицювальним матеріалом і пакуємим композитом „Solitaire 2”, середньо мінералізовані зуби - з ортопедичним композитом „Композит”, кобальто-хромовим сплавом і мікрогібридним композитом „Esthet-X”, низько мінералізовані зуби - з пластмасовим облиюванням „Сінма-М” і композитом „Esthet-X”.

Отримані результати експериментальних досліджень стали основою для подальшого обстеження хворих в клініці й опрацювання методів раціонального вибору відновлювальних матеріалів при ортопедичному лікуванні дефектів зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп.

До основних факторів, що визначають клінічну ефективність зубного протезування, відноситься стан зубів-антагоністів та середовища, в якому перебуває протез (Маркскорс Рейнхард, 2007; Громов О.В. і співав., 2008 та інші).

При радіовізиографічному дослідженні щелепно-лицьової ділянки 164 хворих з ускладненням ортопедичного лікуванням дефектів бічної групи зубів і зубних рядів, високий рівень мінеральної щільності емалі виявлено у 61 (37,2%), середній - у 57 (34,8%), низький - у 46 (28%). Отже, встановлений різний ступінь мінеральної щільності емалі у хворих підтверджує результати експериментальних досліджень про можливий вплив цієї індивідуальної ознаки на результати ортопедичного лікування обстежених пацієнтів, яка не враховується у клініці.

З метою визначення характеру взаємодії відновлювальних матеріалів зубних протезів з біологічним середовищем порожнини рота проведено вивчення біофізичних і біохімічних показників ротової рідини та стану гігієни порожнини рота і тканин пародонта хворих у порівнянні з такими у осіб групи контролю.

Аналіз результатів обстеження хворих з ускладненням лікування незнімними протезами показав суттєві зміни біофізичних показників ротової рідини відносно групи контролю. Про негативні зміни середовища порожнини рота свідчили зсув кислотно-лужного балансу порожнини рота в сторону ацидозу і низька ємність бікарбонатного буферу, однаково виражені в основній і контрольній групі із середнім і низьким рівнем мінералізації емалі (р>0,05).

Визначення в'язкості змішаної слини і швидкості слиновиділення виявило чітку тенденцію до зменшення показника швидкості салівації у обстежених хворих (1,21±0,034 мл/хв у хворих з високим ступенем мінеральної щільності, 0,77±0,036 мл/хв - із середнім ступенем і 0,254±0,026 мл/хв - з низьким ступенем), що достовірно (р<0,001) відрізнявся від групи контролю. В'язка, малорухлива слина, особливо виражена у хворих зі середнім і низьким рівнем мінеральної щільності емалі, не сприяла самоочищенню органів та тканин ротової порожнини, в тому числі поверхонь незнімних протезів.

Комплексне дослідження гігієни порожнини рота (індекс Гріна-Верміліона) та стану тканин пародонта (індекс Loe-Silness і РІ) виявило недостатній рівень гігієни порожнини рота, особливо виражений у хворих з низько мінералізованими зубами і наявність легкого та середнього ступеня важкості гінгівіту, що сприяли створенню агресивного середовища порожнини рота і можливий негативний вплив на стан відновлювальних матеріалів незнімних протезів.

У хворих з ускладненням ортопедичного лікування дефектів бічної групи зубів і зубних рядів найвиразніші зміни зосереджені у системі орального мікробіоценозу. Оцінка ступеня обсіменіння даного біотопу за показником активності уреази ротової рідини виявило, що її абсолютні та відносні середньо статистичні значення мали стійку тенденцію до збільшення у хворих і осіб групи контролю при зниженні мінеральної щільності емалі зубів (відповідно в 3,7 4,1 рази). Збільшення активності цього ферменту у пацієнтів з високо, середньо та низько мінералізованими зубами порівняно зі здоровими особами свідчить про надмірний ріст умовно патогенної мікрофлори, а, можливо до появи патогенної, що підсилює агресивність середовища порожнини рота.

Ключову роль у системі антимікробного захисту ротової порожнини виконує лізоцим (Левицкий А.П., 2005; Мошель Т.М., 2007). У ротовій рідині хворих та осіб групи контролю з високим та середнім ступенем мінералізації виявлено істотне збільшення активності лізоциму, а з низьким рівнем мінералізації емалі - аналогічне зменшення його активності, що вказує на підсилення неспецифічної імунної реакції при порушенні мікробіоценозу у хворих з високо і середньо мінералізованими зубами і зрив механізмів місцевого антибактеріального захисту даної екологічної ніші при значному збільшенні мікробного обсіменіння у хворих з низько мінералізованими зубами. Порушення мікробної рівноваги в порожнині рота та послаблення антимікробного захисту сприяло розвитку дисбіозу І, ІІ і ІІІ ступеня (відповідно у хворих з високо, середньо та низько мінералізованими зубами), що погіршує стан середовища в якому функціонують зубні протези.

Визначення вмісту загального кальцію, неорганічних фосфатів, магнію та активність лужної і кислої фосфатази у змішаній слині обстежених виявило негативну динаміку змін показників при зменшені рівня мінеральної щільності емалі зубів як в основній, так і в контрольній групі. Проте, майже усі середньо статистичні значення досліджуваних показників у хворих відрізнялися від таких групи контролю зі ступенем вірогідності різниць 95-99,9%. Отже, враховуючи агресивність середовища порожнини рота та зміни вмісту основних мінеральних компонентів у змішаній слині, особливо виражені у хворих зі середнім і низьким рівнем мінеральної щільності емалі, при ортопедичному лікуванні є необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів з їх усунення.

На підставі проведених експериментальних і клінічно-лабораторних методів дослідження розпрацьована комп'ютерна модель раціонального вибору відновлювальних матеріалів та лікувально-профілактичних заходів при протезуванні бічної групи зубів і зубних рядів незнімними протезами в програмі Borland Delphi 6, для використання в операційному середовищі Windows. Програма включає 10 основних параметрів: характер харчування, стан жувальної поверхні антагоністів, наявність площадок стирання штучних та природних антагоністів, парафункцій жувальних м'язів, ступінь мінеральної щільності емалі премолярів та молярів, рН ротової рідини, буферну ємність, швидкість слиновиділення, в'язкість слини, індекс Гріна-Верміліона. Після введення результатів цих досліджень у програмі пропонується раціональний для даного пацієнта відновлювальний матеріал (кераміка, ортопедичний композит, кобальто-хромовий сплав або пластмаса) та пломбувальний матеріал при наявності дефектів жувальної поверхні зубів-антагоністів (пакуємий композит „Solitaire 2”, або мікрогібридний композит „Esthet-X”). Для підвищення ефективності ортопедичного лікування у комплексну програму введені лікувально-профілактичні заходи щодо підтримки здорового стану середовища в ротовій порожнині: синбіотик „Симбілакт-Альба с лактулозою” (при високому рівні мінералізації емалі), біологічно активні добавки - пребіотик „Інулін-Форте” (при середньому рівні мінералізації) і синбіотик „Бактулін” та зубний еліксир „Лізомукоїд” (при низькому рівні мінералізації) - для корекції дисбіозу орального біотопу і стимулювання слиновиділення; препарат з депротеїнізованої яєчної шкарлупи „Сунамол-Л” (при низький мінералізації) і полівітамінний комплекс „Дуовіт” - для покращення мінералізувальних властивостей ротової рідини; індивідуальну гігієну порожнини рота з допомогою зубної щітки „Colgate Total професійна” середньої жорсткості, йоршиків, зубної стрічки зі фтором „Colgate Total”, зубної пасти „Colgate Макс Фреш” - для покращення гігієни порожнини рота і біофізичних властивостей ротової рідини. Курс лікування триває один місяць. Повторний лікувально-профілактичний курс проводити кожні півроку.

Ефективність ортопедичного лікування 83 хворих основної групи оцінювали за показниками клінічних, біофізичних і біохімічних досліджень у найближчі (через 1 і 6 місяців після фіксації протезу) і віддалені терміни спостереження (через 12, 24 і 36 місяців) у порівнянні з 81 хворим, яким проводили традиційне лікування. Традиційне лікування включало вибір відновлювального матеріалу на основі клінічного досвіду лікаря, погоджуючи цей вибір з пацієнтом та надання рекомендацій стосовно догляду за зубними протезами і порожниною рота.

Аналіз найближчих результатів лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів в бічних ділянках щелеп свідчить про високу ефективність розпрацьованої комп'ютерної моделі раціонального вибору відновлювального матеріалу і лікувально-профілактичних заходів при оптимальній конструкції протеза. Позитивний результат лікування через 1 місяць після фіксації протеза отриманий у 98,8% хворих основної групи і у 96,3% - порівнювальній (р>0,05), через 6 місяців - відповідно у 96,4 і 80,2% (р<0,001). Слід зазначити, що у дослідній групі хворих спостерігали швидку адаптацію до протезів протягом 6-7 діб, в той час як у групі порівняння - протягом 2-х тижнів.

Клінічне обстеження пацієнтів дослідної групи через 6 місяців після фіксації протезів виявило збереження кольору та блиску керамічного і композитного облицювального покриття, відсутність тріщин, сколів та інших дефектів відновлювальних матеріалів, щільне крайове прилягання коронок, відсутність травматичної оклюзії і порушення функції жування. Лише у 2 (2,4%) пацієнтів з низько мінералізованими зубами спостерігали зміну кольору пластмасового облицювання і у 1 (1,2%) - запальний процес в ділянці опорних зубів: легкий ступінь катарального гінгівіту. На відміну від основної в групі порівняння виявлено зміну кольору пластмасового облицювання (3,7%), наявність дефекту у вигляді площадок стирання у суцільнолитих коронках (1,2%), запальні явища у пародонті (3,7%), гіперестезію в ділянці жувальних поверхонь зубів-антагоністів (4,9%).

Після проведеного лікування у хворих основної групи виявлено достовірне підвищення рН ротової рідини, буферної ємності і швидкості слиновиділення та аналогічне зменшення в'язкості змішаної слини. В той же час, при лікуванні хворих групи порівняння зазначені показники не досягли аналогічних значень і були не достовірними (р>0,05) відносно початкових. Підтвердженням високої ефективності розпрацьованої моделі раціонального лікування є істотне покращення гігієни порожнини рота.

Після корекції порушень орального мікробіоценозу у хворих основної групи виявлено значні достовірні зміни показників ступеня мікробного обсіменіння і рівня антибактеріального захисту порожнини рота не тільки відносно початкового стану, а і відносно групи контролю, що є ознакою відновлення мікроекологічної рівноваги орального біотопу у хворих. У хворих групи порівняння високий ступінь бактеріального обсіменіння і низький рівень антимікробного захисту свідчить про незначну ефективність проведеного лікування і можливі ускладнення.

Диспансерне спостереження за хворими підтвердило раціональність і високу ефективність запропонованої комп'ютерної моделі ортопедичного лікування дефектів зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп. Ефективність ортопедичного лікування пацієнтів дослідної групи через 1, 2 і 3 роки спостереження склала відповідно 95,2, 94,0 і 91,6%, в той час, як у пацієнтів групи порівняння - 76,5, 70,4 і 68,0% (p<0,001).

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у підвищені ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів у бічних ділянках щелеп шляхом опрацювання комп'ютерної моделі раціонального вибору відновлювальних матеріалів і лікувально-профілактичних заходів для забезпечення оптимального функціонування незнімних конструкцій, які ґрунтуються на експериментальних дослідженнях зносостійкості дентальних матеріалів і зубів з різним ступенем мінеральної щільності емалі та визначенні біологічного стану середовища порожнини рота.

1. Причинами незадовільного функціонування суцільнолитих, з керамічним, пластмасовим та композитним облицюванням відновних коронок і мостоподібних протезів у бічних ділянках щелеп є: неправильний вибір конструкції (11,6%); порушення фіксації протеза (14,6%); оклюзійні порушення (4,3%); надмірне стирання облицювального матеріалу (5,0%); сколи (7,9%) і тріщини (1,2%) облицювального шару; інтенсивне стирання зубів-антагоністів і пломбувального матеріалу на жувальних поверхнях антагоністів (8,5%); зміна кольору облицювального шару (9,7%); ураження опорних зубів вторинним каріозним процесом (4,9%) і ускладненням карієсу (9,8%); ураження тканин пародонта (22,5%).

2. Розпрацьований об'єктивний експрес-метод визначення ступеня мінеральної щільності емалі зубів за допомогою сучасних радіовізиографічних систем дозволяє раціонально обирати конструкційні та облицювальні матеріали незнімного зубного протеза. Визначений діапазон середніх значень оптичної щільності для молярів: високий - 231-242, середній - 214-230, низький - 200-213, дуже низький - <200; для премолярів - відповідно 205-229, 196-204, 187-195, <197.

3. Розпрацьований пристрій для доклінічного вивчення зносостійкості відновлювальних стоматологічних матеріалів і природних зубів. В основі конструкції пристрою змодельовано процес подрібнення їжі, близький до реального, що забезпечується шляхом створення заданого закону руху зразка відносно контактуючого тіла, заданої сили їх стискання, відповідних оклюзійних співвідношень, мікроекскурсії і дозованої подачі фізіологічного розчину з абразивом в місце їх дотику.

4. Інтенсивність та швидкість функціонального зношування відновлювальних стоматологічних матеріалів і природних зубів перебуває в прямій залежності від фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів та ступеня мінеральної щільності емалі зубів-антагоністів. За кількісними та відносними величинами зношування високо мінералізовані зуби найбільш раціонально функціонують у поєднанні з керамічним облицювальним матеріалом “VM 13” і пакуємим композитом „Solitaire 2”, середньо мінералізовані зуби - з ортопедичним композитом „Композит”, сплавом КХС і мікрогібридним композитом „Esthet-X”, низько мінералізовані зуби - з акриловою пластмасою „Сінма-М” і композитом „Esthet-X”.