Порівняльна судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин одягу при пострілах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК 612.12-001.45:340.624

14.01.25 - судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Порівняльна судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин одягу при пострілах з використанням патронів оса”, “пнд-9п” та “ал-9р”, споряджених еластичними кулями

Колос Олег Петрович

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мішалов Володимир Дем'янович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Филипчук Олег Володимирович, ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, завідувач відділенням судово-медичної криміналістики

кандидат медичних наук, доцент Найда Анатолій Іванович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, доцент кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини

Захист відбудеться “26” березня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “23” лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Г.А. Зарицький



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні десятиріччя в Україні набули значного розповсюдження спеціальні пристрої вітчизняного виробництва (пістолети, револьвери), які призначені для відстрілу патронів, споряджених еластичними кулями (далі - спецпристрої).

За час свого існування вони загалом зарекомендували себе з позитивної сторони, значно підвищивши захищеність особи.

Згідно з чинним законодавством України, право на придбання вищевказаних спецпристроїв мають військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, суду, їх родичі, особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також журналісти.

Номенклатура моделей спецпристроїв та патронів до них постійно зростає (Іщенко А.В. та співавт., 2005). Поширення серед населення таких засобів самооборони призвело до значного збільшення кількості ушкоджень тіла та пошкоджень одягу при пострілах з них, які є об'єктами дослідження при проведенні судово-медичних експертиз.

Перші науково-обґрунтовані дані, що присвячені цій проблемі, були опубліковані саме в Україні (Сухий В.Д., 1999). В подальшому дослідження стосувалися переважно спецпристроїв закордонного виробництва, які на території нашої країни заборонені для використання. В роботах, у яких вивчалися пошкодження еластичними кулями, автори акцентували увагу на дослідженні їх дії на тіло людини та бавовняну тканину (бязь) (Мусін Е.Х., 2006; Назаров Ю.В., 2007; Бабаханян А.Р., 2007). Наукових робіт, присвячених особливостям пошкоджень інших видів тканин та матеріалів одягу при пострілах патронами, що споряджені еластичними кулями, не існує. Хоча одяг, являючись штучним покривом, який захищає тіло людини від впливу зовнішнього середовища, першим сприймає дію пошкоджуючих чинників і може відображати багато діагностичних ознак при одночасній відсутності їх на шкіряних покривах (Кустанович С.Д., 1965; Ісаков В.Д., 2000).

Менше уваги також присвячувалося питанням, які можуть бути вирішені при дослідженні вогнепальних пошкоджень одягу, зокрема, ідентифікації за додатковими чинниками пострілу використаних патронів, визначенню виду і моделі спецпристрою, з якого було проведено постріл, взаємного розташування постраждалого і спецпристрою в момент пострілу, деталізації відстані пострілу.

“Малотравматичний” характер ушкоджень тіла людини еластичними кулями, часто при відсутності проникаючих поранень, в експертній практиці надає важливого значення дослідженню пошкоджень предметів одягу (Бабаханян А.Р., 2007).

Водночас тканини та матеріали, які використовуються у швейній промисловості, мають різні фізико-механічні властивості (Бузов Б.А. та співавт., 2004), що необхідно враховувати при проведенні медико-криміналістичних експертиз пошкоджень одягу.

Дослідження пошкоджень різних видів тканин та матеріалів одягу, що утворюються при пострілах з використанням патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”, споряджених еластичними кулями, виявлення їх особливостей та слідів близького пострілу не проводилося. Дані про характерні ознаки пошкоджень при використанні цих патронів у науковій літературі відсутні, що значно ускладнює вирішення завдань, які ставляться перед судово-медичними експертами правоохоронними органами та судом, створює передумови для експертних помилок.

Викладене вище дозволяє вважати проведені дослідження актуальними для потреб судово-медичної експертизи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України “Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу” (№ держреєстрації 0106V009578).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було встановити ознаки, які за своєю сукупністю можуть бути використані для проведення диференційної судово-медичної діагностики пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”. пошкодження тканина патрон постріл

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

1. Встановити особливості пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу, які утворюються при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”.

2. Виявити характер впливу конструктивних особливостей патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” на формування пошкоджень одягу.

3. Виявити характер впливу властивостей різних видів тканин (матеріалів) одягу на формування їх пошкоджень.

4. Визначити наявність відмінностей впливу відстані пострілу на формування пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу.

5. Встановити характерні для пошкоджень одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” ознаки, які можуть бути використані для проведення диференційної діагностики.

Об'єкт дослідження: взаємодія з різними видами тканин (матеріалів) одягу різних видів еластичних куль та додаткових чинників пострілу при використанні патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”.

Предмет дослідження: пошкодження та сліди від дії куль та додаткових чинників пострілу на різних видах тканин (матеріалів) одягу при використанні патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”.

Методи дослідження: морфоскопічний, морфометричний (вимірювання лінійних розмірів пошкоджень), дослідження в інфрачервоних і ультрафіолетових променях, макро- та мікрофотографічний методи, фізико-хімічний (метод кольорових відбитків), метод рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу, порівняльний метод, математико-статистичний метод із застосуванням відповідних прикладних комп'ютерних програм.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження вперше:

- встановлено особливості пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу, які утворюються при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”;

- виявлено характер впливу конструктивних особливостей патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” на формування пошкоджень одягу;

- виявлено характер впливу властивостей різних видів тканин (матеріалів) одягу на формування їх пошкоджень;

- визначено наявність відмінностей впливу відстані пострілу на формування пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу;

- встановлено характерні для пошкоджень одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” ознаки, які можуть бути використані для проведення диференційної діагностики.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, викладені в дисертації, використовуватимуться судово-медичними експертами при виконанні медико-криміналістичних експертиз у випадках заподіяння пошкоджень 9 мм еластичними кулями. Вони дозволять їм провести диференційну судово-медичну діагностику та науково обґрунтовувати свої висновки щодо виду та конструктивних особливостей патронів, відстані та напрямку пострілу.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії; патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, а також у практичній роботі Центру судових експертиз Міністерства оборони України, Дніпропетровського, Запорізького, Луганського та Херсонського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано всі експериментальні, морфометричні та лабораторні дослідження, проведено порівняльний аналіз отриманих результатів, їх опис та узагальнення. Встановлено характер впливу виду використаного патрону та властивостей виду тканини (матеріалу) одягу на особливості їх пошкоджень, визначено наявність відмінностей впливу відстані пострілу на формування пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу, виявлено характерні для пошкоджень при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” ознаки, які можуть бути використані для проведення диференційної діагностики. В роботі, опублікованій у співавторстві, здобувачем проведено інформаційно-довідковий пошук матеріалу та аналіз показників. Особисто написані усі розділи наукової роботи, також самостійно проведений математично-статистичний аналіз та опис отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені та обговорені на Нараді-семінарі начальників бюро судово-медичної експертизи України (Луганськ, 2008), на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу”, присвяченій 140-річчю з дня народження Заслуженого професора М.С. Бокаріуса та 110-річчю з дня народження професора М.М. Бокаріуса (Харків, 2009), на сумісному засіданні кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України, Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України та Центру судових експертиз МО України 20 листопада 2009 року.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них: 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 статті опубліковано без співавторів), 2 роботи опубліковано у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 175 сторінках, з яких 145 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота ілюстрована 37 рисунками та 24 таблицями. Список використаної літератури містить 249 джерел, з них українською та російською мовами - 193, іноземними (англійською, німецькою, французькою та польською) мовами - 56.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Реалізація поставлених завдань роботи здiйснювалася в межах експериментального дослiдження.

При проведенні експериментів використовували патрони вітчизняного виробництва калібру 9 мм, що споряджені еластичними кулями: пістолетний патрон “ПНД-9П” (ТУ У 30170503.002-2000) виробництва ТОВ “Ерма-Інтер”, м. Київ; револьверні патрони “Оса” (ТУ У 13940779.004-98) та “АЛ-9Р” (ТУ У 13940779.003-96) виробництва ПП “Вьюга”, м. Полтава.

Постріли здійснювалися з наступних спецпристроїв: гладкоствольного автоматичного пістолета “Ерма-459Р” (виробництва ТОВ “Ерма-Інтер”, м. Київ) патронами “ПНД-9П”; гладкогладкоствольного револьвера “Корнет-С” (виробництва ПП “Вьюга”, м. Полтава) патронами “Оса” та “АЛ-9Р”.

В якості мішеней були натуральні текстильні тканини - бавовняна (бязь, склад: 100% бавовна, ГОСТ 29298-2005) та вовняна (склад: 100% вовна, ГОСТ 28000-2004), синтетична (склад: 100% нейлон, ГОСТ 11518-88), а також шкіряний матеріал (склад: 100% натуральна дублена теляча шкіра, ГОСТ 1875-83). Як основа мішеней використовувався біологічний матеріал - шкіра свині з підшкірно-жировою клітковиною товщиною 2 см, яка розташовувалася на шарі пінопласту товщиною 5 см. Експериментальні постріли проводились під прямим кутом до поверхні об'єктів з відстаней від притулу до 10 м (в залежності від завдання, що вирішувалося). З кожної відстані було проведено по 5 пострілів кожним із вказаних вище патронів. Всього було проведено 1645 експериментальних пострілів. Розподіл кількості досліджуваних об'єктів вказано в таблиці 1.

Таблиця 1 - Розподіл кількості досліджуваних об'єктів

№ з/п	Об'єкти дослідження	Кількість виконаних пострілів патронами різних видів	Всього
		Оса	ПНД-9П	АЛ-9Р
1.	Пошкоджені мішені з бавовняної тканини	135	145	140	420
2.	Пошкоджені мішені з вовняної тканини	130	145	135	410
3.	Пошкоджені мішені з нейлону	135	140	135	425
4.	Пошкоджені мішені з натуральної шкіри	130	140	135	405
Всього	530	570	545	1645

Експериментальні та лабораторні дослідження виконувалися на базі балістичного тиру та медико-криміналістичної лабораторії Центру судових експертиз Міністерства оборони України.

Всі отримані експериментальним шляхом пошкоджені мішені досліджувалися візуально та за допомогою лабораторних методів.

Візуальне дослідження проводилося з метою фіксації морфологічних змін тканин від дії еластичного снаряду (форми, розміру, стану країв ушкоджень); ознак механічної дії порохових газів (наявність розривів, їх кількість, форма, розміри, локалізація відносно краю пошкодження); ознак термічного впливу (характеру і вираження обпалення тканини, спікання, оплавлення її волокон, розміру ділянки, розташування її відносно країв пошкодження); наявності зерен пороху, інтенсивності, розмірів ділянки, на якій вони виявляються; наявності кіптяви пострілу, топографії і розміру ділянки її розташування; наявності часток матеріалу куль патронів (пластизолю або гуми), їх кольору, форми, розмірів, інтенсивності та розмірів ділянки розташування; наявності слідів-відбитків пижа.

Виявлені в зоні пошкоджень сторонні частки, схожі на порошинки, досліджувалися для встановлення їх походження в полі зору біологічного мікроскопа, в ультрафіолетових променях, а потім вилучалися для наступного їх хімічного, термічного і мікроскопічного дослідження.

З метою виявлення часточок матеріалу еластичних куль використовували проби, що базуються на їх стійкості до певних впливів - механічного, хімічного (з розчином концентрованої сірчаної кислоти) та термічного. Діагностику металів пострілу в ділянці пошкоджень об'єктів проводили за допомогою роздільного контактно-дифузійного методу (методу “кольорових відбитків”) та рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу (РФСА) з використанням стандартних методик.

Виявлення металів за допомогою РФСА проводили на приладі “ElvaX” (м. Київ, Україна) в медико-криміналістичній лабораторії державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Попередньо виконували вимірювання інтенсивності флуоресцентного випромінювання для контрольного зразка (зони мішені без пошкодження), а потім - для досліджуваного об'єкта. Об'єктами дослідження були пасочки обтирання в краях пошкоджень мішеней, заподіяних пострілами з відстані впритул, 10 см, 30 см, 50 см, 100 см, 300 см та 600 см. Порівняльний аналіз отриманих результатів і наступна математична обробка дала достовірну інформацію про наявність шуканих елементів у досліджуваній зоні.

Застосовували фотографічний метод для фіксації особливостей експериментальних вогнепальних пошкоджень, характеру та розподілу додаткових факторів пострілу. Для цього використовували цифрову зйомку за допомогою камери “Olympus С-765 UltraZoom”, кольороподільну зйомку, зйомку в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, різні види макро- і мікрозйомки з наступною обробкою отриманих зображень на персональному комп'ютері “Pentіum-IV” з використанням прикладної програми “Adobe Рноtoshop 8”. Для цього застосовували установки “МРКА”, “Рельєф-4” із світлофільтром ИКС-1, прилад “Таран-63” із світлофільтром УФС-1, мікроскопи МБС-2, МБС-10, порівняльний криміналістичний мікроскоп “Leitz” (Німеччина) з виведенням зображення на монітор персонального комп'ютера, відеозахопленням зображення та його наступною комп'ютерною обробкою.

З метою встановлення характеру впливу конструктивних особливостей патронів, а також впливу властивостей різних видів тканин (матеріалів) одягу на формування їх пошкоджень проводили порівняльне дослідження між собою: в першому випадку - пошкоджень одного виду тканини (матеріалу), що утворилися при пострілах з однакових відстаней різними видами патронів, в другому випадку - пошкоджень різних видів тканин (матеріалів), що виникали при пострілах патронами одного виду.

Друк фотографічних ілюстрацій здійснено за допомогою персонального комп'ютера з процесором “Pentіum-IV” та кольорового струминного принтера “Canon Pixma IP3600”.

Створення, редагування й обробку бази даних отриманих результатів виконували на персональному комп'ютері з процесором “Pentіum-IV” за допомогою табличного редактора “Mіcrosoft Office Excel 2003” та пакету статистичного аналізу даних “Statіstіca 9.0”. Математико-статистична обробка отриманих результатів здійснювалася відповідно до відомих вимог і рекомендацій. Вона включала обчислення середніх арифметичних показників по групах та обчислення критерію Стьюдента для статистичної оцінки достовірності різниці між середніми величинами.

До складу патронів “Оса” (рис. 1), “ПНД-9П” (рис. 2) та “АЛ-9Р” (рис. 3) входять гільза з капсулем, пороховий заряд та еластична куля, а патрони “Оса” та “АЛ-9Р” мають додатковий елемент - пиж.

Технічні характеристики вищезазначених патронів представлено в таблиці 2.



Таблиця 2 - Технічні характеристики патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”

Назва ознаки	Вид патрону
	Оса	ПНД-9П	АЛ-9Р
Матеріал гільзи	Латунь	Латунь	Латунь
Сорт пороху	Крук	Rex Subsonic	Крук
Маса заряду пороху, г	0,1	0,06	0,06
Пиж: форма розміри, мм маса, г колір	Циліндрична 9,0х4,5 0,11 Чорний	Не передбачений конструкцією	Циліндрична 9,0х4,5 0,11 Чорний
Форма кулі	Тандемна	Кругла	Кругла
Матеріал кулі	Гума 7-В-14	Пластизоль Ш1-ИМ	Гума 7-В-14
Маса кулі, г	1,25	0,55	0,5
Розміри кулі, мм	23х15х9	9,5	9,0
Колір кулі	Чорний	Сірий	Чорний

Особливостями патрону “Оса” є складна форма кулі (тандемна) при невеликій масі (1,25 г), еластичний характер матеріалу кулі (гума), його колір (чорний), наявність у складі матеріалу гільзи латуні та незначна маса порохового заряду (0,1 г), який представлено бездимним порохом марки “Крук”, наявність додаткового елемента - пижа, який виконує герметизуючу функцію для порохового заряду та стабілізуючу для кулі на початкових стадіях її льоту.

Особливостями патрону “ПНД-9П” є діаметр кулі (9,5 мм) при невеликій масі (0,55 г), еластичний характер матеріалу кулі (пластизоль), його колір (сірий з матовим відтінком), наявність у складі матеріалу гільзи латуні та незначна маса порохового заряду (0,06 г), який представлено бездимним порохом марки “Rex Subsonic”.

Особливостями патрону “АЛ-9Р” є діаметр кулі (9 мм) при невеликій масі (0,5 г), еластичний характер матеріалу кулі (гума), його колір (чорний), наявність у складі матеріалу гільзи латуні, незначна маса порохового заряду (0,06 г), який представлено бездимним порохом марки “Крук”, наявність додаткового елемента - пижа.

Патрон “ПНД-9П” з патроном “Оса” має лише одну спільну ознаку - матеріал гільзи (латунь), з патроном “АЛ-9Р” - матеріал гільзи та круглу форму кулі. Компоненти патронів Оса та АЛ-9Р (куля, пиж) виготовлені з однакових матеріалів (що пояснюється їх виробництвом на одному підприємстві), в них використовується порох одного сорту, відрізняються вони між собою формою, масою та розмірами кулі, навіскою порохового заряду (у “Оси” вона більша).

Таким чином, кожен з вищезазначених патронів має певні конструктивні особливості, які можуть впливати на характер пошкоджень одягу та використовуватися для їх диференційної діагностики.

В судово-медичному аспекті конструктивними особливостями револьвера “Корнет-С” являються наявність проміжку шириною 3 мм між передньою поверхнею барабану та казенною частиною ствола, що створює умови для проривання порохових газів через цей простір; діаметр каналу ствола (9 мм); відносно невелика довжина ствола (70 мм).

Конструктивними особливостями пістолета “ЕРМА-459Р” є діаметр каналу ствола 6,5 мм, тобто значно менший від діаметру кулі патрона калібру 9 мм, що використовується в цьому пістолеті - це є передумовою для утворення часточок матеріалу кулі внаслідок її тертя при проходженні через канал ствола; пістолет автоматичний, автоматика базується на основі віддачі вільного затвора; гладкий ствол.

При дослідженні особливостей пошкоджень різних видів тканин та матеріалів одягу, які утворюються при пострілах з використанням патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”, виявлено комплекс характерних особливостей, що дозволяє встановити їх походження, вид патрону та відстань пострілу. До таких особливостей належать поліморфізм характеру (дефект, розриви, вдавлення з розривами, вдавлення без розривів), який обумовлений видом патрону, його конструктивними особливостями, видом тканини (матеріалу) одягу та відстанню пострілу; незначні прояви механічної (лише на нейлоні) та термічної (на нейлоні та вовняній тканині) дії порохових газів; наявність навколо пошкоджень часточок матеріалу використаних еластичних куль (гуми або пластизолю) різного кольору та властивостей, що утворилися внаслідок тертя кулі та поверхні каналу ствола спецпристрою під час пострілу; наявність незгорілих порошинок різних сортів та кіптяви пострілу з характерною топографією.

Краї дефектів бавовняної, вовняної тканин та нейлону були представлені зволокненими кінцями ниток різної довжини, дещо прим'ятими, розрідженими та забрудненими речовиною чорно-сірого кольору як на близькій так і на неблизькій дистанціях пострілу, звернутими в напрямку льоту кулі. Краї дефектів при пошкодженні натуральної шкіри були дрібно-нерівними. Постріли впритул супроводжувалися утворенням дефектів нейлону з нерівними, оплавленими, деформованими та щільними на дотик краями. Розміри пошкоджень залежали від їх характеру (були найбільшими при утворенні вдавлень без розривів), що пояснюється збільшенням площі контакту еластичної кулі внаслідок її деформації при взаємодії з перешкодою. При чому глибина вдавлень була обернено пропорційною відстані пострілу. Пасочок забруднення мав дугоподібну форму.

При порівняльному дослідженні особливостей пошкоджень, які утворилися на конкретних видах тканин (матеріалів) одягу при пострілах різними видами патронів з однієї відстані, встановлено суттєвий вплив виду патрону та його конструктивних особливостей на формування пошкоджень одягу, що підтверджується утворенням різних за характером, формою, розмірами, наслідками дії додаткових чинників пострілу пошкоджень.

Зокрема, при пострілах патронами “Оса” в різні види тканин та матеріалів одягу утворювалися пошкодження, які мали наступні особливості: поліморфізм форми (неправильна квадратна, неправильна овальна, кругла, неправильна прямокутна, вісімко- та хрестоподібна) та розмірів (від 0,8х0,8 см до 2,3х1,5 см); характерну форму (неправильну прямокутну, вісімко- та хрестоподібну, неправильну овальну) та значні розміри (до 2,3х1,5 см) при боковій орієнтації кулі в момент контакту з мішенню; наявність слідів від дії перетинки кулі (у вигляді локальних розріджень крайових ниток тканини на протилежних краях пошкодження або слідів-відбитків прямокутної форми розмірами 0,5х0,3 см з нашаруваннями часточок чорного кольору); незначні прояви механічної та термічної дії порохових газів (розриви лише при пострілах впритул на нейлоні, опалення на відстані пострілу до 3 см); наявність часточок пороху марки “Крук”, які виявлялися при пострілах з відстаней до 110 см у вигляді багатогранників темно-сірого кольору з блиском, з окремими заокругленими гранями, розмірами від 0,01х0,01х0,01 см до 0,06х0,05х0,03 см, з найбільшим діаметром їх розсіювання до 17 см; наявність навколо пошкоджень часточок гуми чорного кольору лусочкоподібної форми розмірами від 0,1х0,1х0,2 см до 0,5х0,5х0,7 см, які спостерігалися при пострілах з відстаней від 5 см до 80 см прониклими між волокна тканини або фіксованими на її поверхні, при чому ступінь фіксації зменшувався із збільшенням відстані пострілу, а на поверхні часточок спостерігалися вкраплення речовини зеленого кольору; наявність нашарувань кіптяви на відстані пострілу до 18 см з характерною ромбоподібною формою при пострілах з 5 см на бавовняній та вовняній тканинах; наявність слідів-відбитків пижа на відстанях пострілу від 20 см до 180 см у вигляді нашарувань речовини чорного кольору кільцеподібної форми діаметром 0,9 см, овальної, дугоподібної або прямокутної форми, що обумовлено різними варіантами взаємного розташуванням пижа та поверхні мішені під час їх контакту; наявність навколо пошкоджень металів пострілу: сурми, свинцю та цинку.

При пострілах патронами “ПНД-9П” утворювалися пошкодження, які мали наступні особливості: неправильну квадратну (на бавовняній та вовняній тканинах), круглу (на натуральній шкірі, нейлоні, вовняній тканині) та овальну (на нейлоні) форму; розміри від 0,7х0,6 см до 1,4х1,2 см при пострілах впритул та від 0,7х0,7 см до 1,1х1,0 см при пострілах з близької та неблизької дистанцій; наявність часточок бездимного пороху марки “Rex Subsonic”, які виявлялися на відстані пострілу до 80 см у вигляді дисків чорного та зеленого кольорів або їх фрагментів з найбільшим діаметром розсіювання до 16 см при пострілах з відстані 50 см; наявність численних слідів круглої форми світло-коричневого кольору (“татуювання”) від ударів порошинок у тканину (матеріал) мішені, що відображають дископодібну форму зерен пороху; наявність навколо пошкоджень часточок пластизолю у вигляді закіпчених лусочкоподібних елементів сірого кольору з матовим відтінком, розмірами від 0,4х0,3х0,1 см до 0,7х0,3х0,2 см; вони виявлялися на відстані пострілу від 5 см до 130 см між волокнами тканини (на відстані пострілу 5, 10 та 15 см) або в стані різного ступеню фіксації до її поверхні; наявність нашарувань кіптяви на відстанях пострілу до 20 см з характерною трьохзональною будовою при пострілах з 5 см та 10 см на бавовняній, вовняній тканинах та нейлоні; слабкі прояви механічної та термічної дії порохових газів (розриви лише при пострілах впритул на нейлоні, опалення на відстанях пострілу до 5 см); наявність навколо пошкоджень металів пострілу: сурми, свинцю, заліза та олова.

Пошкодження, які виникали при пострілах патронами “АЛ-9Р”, мали наступні особливості: неправильну квадратну (на бавовняній та вовняній тканинах), круглу (на натуральній шкірі, нейлоні, вовняній тканині) або овальну (на нейлоні) форму; розміри від 0,8х0,8 до 1,2х1,1см при пострілах впритул та від 0,8х0,8 см до 1,0х1,0 см при пострілах з близької та неблизької дистанцій; наявність слідів-відбитків пижа на відстані пострілу від 30 см до 200 см у вигляді нашарувань речовини чорного кольору кільцеподібної форми діаметром 0,9 см, овальної, дугоподібної або прямокутної форми; наявність часточок пороху марки “Крук”, які виявлялися на відстанях пострілу до 120 см у вигляді багатогранників темно-сірого кольору з блиском, з окремими заокругленими гранями, розмірами від 0,01х0,01х0,01 см до 0,06х0,05х0,03 см, з найбільшим діаметром їх розсіювання до 14 см; наявність навколо пошкоджень часточок гуми чорного кольору лусочкоподібної форми розмірами від 0,1х0,1х0,2 см до 0,3х0,3х0,4 см, які спостерігалися в незначній кількості при пострілах з відстані від 5 см до 70 см з різним ступенем фіксації до тканини (матеріалу) одягу в залежності від відстані пострілу, на поверхні часточок спостерігалися вкраплення речовини зеленого кольору; наявність нашарувань кіптяви на відстанях пострілу до 15 см з гомогенною структурою та низькою інтенсивністю; незначні прояви механічної та термічної дії порохових газів (розриви лише при пострілах впритул на нейлоні, опалення на відстані пострілу до 2 см); наявність в ділянці пошкоджень металів пострілу: сурми, свинцю та цинку.

Встановлено, що на формування пошкоджень одягу суттєво впливають його фізико-механічні властивості, про що свідчать утворення різних за характером, формою, розмірами, проявами дії додаткових чинників пострілу пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу при пострілах одним і тим же видом патронів з однієї відстані. До наслідків впливу властивостей одягу відносяться відсутність дефектів у пошкодженнях натуральної шкіри навіть при пострілах в межах близької дистанції; різні форма та розміри пошкоджень; різні форма, розміри та інтенсивність нашарувань кіптяви, порошинок, часточок матеріалу куль.

При пострілах патронами “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” наскрізні пошкодження характеризувалися неправильною квадратною формою на бавовняній тканині, неправильною квадратною та круглою формою на вовняній тканині, круглою та овальною формою на нейлоні і тільки круглою формою на натуральній шкірі. Пошкодження у вигляді вдавлень відображали форму кулі. Розміри пошкоджень при пострілах впритул були найбільшими на мішенях з нейлону, причому дефект значно перевищував розміри кулі внаслідок оплавлення країв, що пояснюється термопластичними властивостями волокон цієї тканини; на близькій та неблизькій відстанях пострілу розміри пошкоджень були дещо менші на мішенях з вовняної тканини та натуральної шкіри. Прояви механічної дії порохових газів спостерігалися лише на мішенях з нейлону у вигляді одиночних розривів при пострілах впритул, були найбільш виражені у випадку використання патронів “ПНД-9П” та дещо менше проявлялися при пострілах патронами “Оса” та “АЛ-9Р”.

Термічна дії порохових газів проявлялася опаленням ворсу вовняної тканини при пострілах патронами “Оса” з відстані до 2 см, при пострілах патронами “ПНД-9П” з відстані до 3 см, при пострілах патронами “АЛ-9Р” з відстані до 1 см та оплавленням нейлону при пострілах патронами “Оса” з відстані до 3 см, при пострілах патронами “ПНД-9П” з відстані до 5 см та при пострілах патронами “АЛ-9Р” з відстані до 2 см.

Нашарування кіптяви пострілу на різних видах тканин (матеріалу), що пошкоджувалася одним і тим самим видом патрону, мали певні особливості на однакових відстанях пострілу, які полягали у відмінностях інтенсивності та розмірів ділянок їх поширення (за цими показником у порядку зростання розташовувалися натуральна шкіра, вовняна та бавовняна тканини, нейлон); у відмінностях меж відстаней пострілу, при яких вони виявляються, які були найбільшими на бавовняній та вовняній тканинах (виявлялися на відстані пострілу патронами “Оса” до 18 см, на відстані пострілу патронами “ПНД-9П” до 20 см та на відстані пострілу патронами “АЛ-9Р” до 15 см), були меншими на нейлоні та суттєво меншими на натуральній шкірі.

Нашарування кіптяви при пострілах патронами “Оса” з відстані 5 см на бавовняній та вовняній тканинах мали форму ромба, а на мішенях з нейлону та натуральної шкіри були круглими; при пострілах патронами “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” вид тканини (матеріалу) впливав на розміри ділянок поширення та інтенсивність проявів нашарувань кіптяви.

Незгорілі та напівзгорілі часточки пороху відрізнялися різними межами відстані пострілу, при яких вони виявлялися, та щільністю розташування на мішенях. Максимальні межі відстані потрілу були на нейлоні (до 110 см при пострілах патронами “Оса”, до 80 см при пострілах патронами “ПНД-9П” та до 120 см при пострілах патронами “АЛ-9Р”), були меншими на бавовняній та вовняній тканинах та найменшими на натуральній шкірі (50 см при пострілах трьома видами патронів); за інтенсивністю розташування порошинок різні види тканин (матеріалів) в порядку зростання розташовувалися у наступній послідовності: натуральна шкіра, вовняна та бавовняна тканини, нейлон.

Наявність часточок матеріалу кулі (пластизолю або гуми) відрізнялася різними межами відстані пострілу, при яких вони виявлялися, кількістю часточок та ступенем їх фіксації до поверхні мішені. Максимальні межі відстані пострілу спостерігалися на нейлоні (до 80 см при пострілах патронами “Оса”, до 130 см при пострілах патронами “ПНД-9П” та до 70 см при пострілах патронами “АЛ-9Р”), дещо менші на бавовняній та вовняній тканинах, найменші прояви мали місце на мішенях з натуральної шкіри (до 50 см при пострілах патронами “Оса”, до 90 см при пострілах патронами “ПНД-9П” та до 30 см при пострілах патронами “АЛ-9Р”); за кількістю часточок та ступенем їх фіксації різні види тканин та матеріали у порядку зростання розташовувалися у наступній послідовності: натуральна шкіра, вовняна та бавовняна тканини, нейлон.

Сліди-відбитки пижа при пострілах патронами “Оса” та “АЛ-9Р” мали різні прояви, які залежали від виду тканини (матеріалу), що пошкоджувався. Вони виявлялися на натуральній шкірі при пострілах патронами “Оса” з відстаней до 180 см та при пострілах патронами “АЛ-9Р” з відстаней до 200 см, на бавовняній тканині при пострілах патронами “Оса” та при пострілах патронами “АЛ-9Р” з відстаней до 180 см, виявлялися на нейлоні при пострілах патронами “Оса” з відстаней до 160 см та при пострілах патронами “АЛ-9Р” з відстаней до 170 см; на вовняній тканині виявлялися при пострілах як патронами “Оса” так і патронами “АЛ-9Р” з відстаней до 150 см.

Вплив відстані пострілу на формування пошкоджень одягу проявлявся в утворенні різних за своїми особливостями пошкоджень при пострілах різними видами патронів з різних відстаней у різні види одягу.

В таблиці 3 вказано характер пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу в залежності від відстані пострілу та виду патрону.

Таблиця 3 - Характер пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та“АЛ-9Р” в залежності від відстані пострілу та виду використаного патрону

Відстань пострілу (см)

Вид патрону та тканини (матеріалу) одягу

Оса

ПНД-9П

АЛ-9Р

бавовняна

вовняна

нейлон

шкіра

бавовняна

вовняна

нейлон

шкіра

бавовняна

вовняна

нейлон

шкіра

притул

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

5

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

10

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

15

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

д

р

20

д

д

д

р

д

д

д

р

д

д

д

р

30

д

д

д

р

д

д

д

р

д

д

д

р

50

д

д

д

р

д

д

д

р

д

д

д

р

100

д

д

д

р

д

д

д

р

д

д

д

р

200

д

д

д

р

д

д

д

р

д

д

д

р

300

вдр

вдр

д

вд

д

д

д

р

д

д

д

вд

600

д

д

д

вд

д

д

д

р

д

вдр

д

вд

800

вдр

вдр

д

вд

д

д

д

вдр

вд

вд

вдр

вд

1000

вдр

вдр

вдр

вд

д

д

д

вд

вд

вд

вд

вд

*Примітка: д - дефект, р - розрив, вдр - вдавлення з розривом, вд - вдавлення без розриву.

Зокрема, при пострілах патронами “Оса” у бавовняну та вовняну тканини з відстаней від притулу до 200 см та з 600 см спостерігалися пошкодження у вигляді дефектів, при збільшенні відстані пострілу пошкодження мали вигляд вдавлень з розривом; постріли у нейлон супроводжувалися утворенням дефектів при пострілах з відстаней до 800 см, вдавлення з розривом спостерігалися при пострілах з відстані 1000 см; пошкодження натуральної шкіри при пострілах з відстаней до 15 см мали вигляд дефектів, при пострілах з відстаней від 20 см до 200 см пошкодження були у вигляді розривів, при подальшому збільшенні відстані пострілу пошкодження мали не наскрізний характер у вигляді вдавлень без розривів.

Постріли патронами “ПНД-9П” супроводжувалися утворенням дефектів на бавовняній, вовняній тканинах та нейлоні незалежно від відстані пострілу, на натуральній шкірі пошкодження були з дефектом при пострілах з відстаней до 15 см, мали вигляд розриву при пострілах з відстані до 600 см, вдавлення з розривом при пострілах з 800 см та вдавлення без розриву при пострілах з 1000 см.

При дослідженні контактно-дифузійним методом металізації ділянок пошкоджень чотирьох різних видів тканин (матеріалів), що утворилися при пострілах з використанням трьох різних видів патронів, виявлялися сурма та свинець, топографія яких залежала від виду патрону та відстані пострілу. Сполук заліза та міді контактно-дифузійним методом не було виявлено на жодній з досліджуваних мішеней.

При порівняльному дослідженні між собою контактограм, отриманих з ділянок пошкоджень, які утворилися при пострілах одним і тим самим видом патрону з однакових відстаней, але в різні види тканин (матеріалів), було виявлено, що вони відрізняються інтенсивністю та розмірами забарвлення. Найінтенсивнішим було забарвлення на контактограмах, отриманих з пошкоджень нейлону та бавовняної тканини, менш інтенсивним - на контактограмах з вовняної тканини та натуральної шкіри.

При дослідженні якісного складу металів пострілу по краях пошкоджень методом РФСА було достовірно встановлено наявність в пошкодженнях основних металів пострілу при пострілах патронами “Оса” та “АЛ-9Р” (компоненти цих патронів виготовлені з однакових матеріалів) від притулу та з відстаней до 30 см - свинцю, сурми та цинку, при пострілах з відстаней понад 30 см - наявність свинцю та цинку; при пострілах патронами “ПНД-9П” з відстаней від притулу до 30 см - наявність свинцю, сурми, олова та заліза, а при пострілах з відстаней понад 30 см - лише свинцю та заліза.

Таким чином, пошкодження одягу, що утворюються при пострілах патронами “ПНД-9П”, відрізняються від пошкоджень при пострілах патронами “Оса” та “АЛ-9Р” наявністю заліза і олова та відсутністю цинку; присутність сурми та свинцю визначається в ділянці пошкоджень незалежно від виду патрону.

Результати експериментальних досліджень апробовані під час виконання практичних медико-криміналістичних експертиз пошкоджень одягу, які показали придатність результатів, отриманих в ході даного наукового дослідження для потреб експертної практики при вирішенні питань стосовно дифенційної діагностики пошкоджень, заподіяних різними видами еластичних куль.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вперше вирішено актуальне для потреб судової медицини науково-практичне завдання, яке полягало у встановленні ознак, що за своєю сукупністю можуть бути використані для проведення диференційної судово-медичної діагностики пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”.

1. Пошкодження різних видів тканин (матеріалів) одягу, що утворюються при пострілах з використанням патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”, споряджених еластичними кулями, відзначаються комплексом характерних особливостей, які дозволяють встановити їх походження, вид патрону та відстань пострілу. До таких особливостей належать поліморфізм характеру, який обумовлений видом патрону, його конструктивними особливостями, видом тканини та відстанню пострілу, незначні прояви механічної (лише на нейлоні) та термічної (на нейлоні та вовняній тканині) дії порохових газів, наявність навколо пошкоджень часточок матеріалу використаних еластичних куль (гуми або пластизолю) різного кольору та властивостей, незгорілих порошинок різних сортів, кіптяви пострілу з характерною топографією.

2. Вид патрону та його конструктивні особливості суттєво впливають на формування пошкоджень одягу, що підтверджується утворенням різних за характером, формою, розмірами, наслідками дії додаткових чинників пострілу пошкоджень на конкретних видах тканин (матеріалів) одягу при пострілах різними патронами з однієї відстані. Зокрема, при пострілах патронами “Оса” можуть спостерігатися пошкодження вісімкоподібної форми, при пострілах патронами “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” пошкодження мають неправильну квадратну, овальну або круглу форму; постріли патронами “Оса” та “АЛ-9Р” супроводжуються наявністю часточок гуми та незгорілих порошинок одного сорту, а патронами “ПНД-9П” - часточок пластизолю та порошинок іншого сорту.

3. На формування пошкоджень одягу суттєво впливають його фізико-механічні властивості, про що свідчать утворення різних за характером, формою, розмірами, проявами дії додаткових чинників пострілу пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу при пострілах одним і тим же видом патронів з однієї відстані. Наслідками впливу властивостей одягу є відсутність дефектів у пошкодженнях натуральної шкіри навіть при пострілах в межах близької дистанції; збільшення розмірів дефектів на нейлоні при пострілах впритул за рахунок високої термопластичності синтетичних волокон; при пострілах патронами “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” неправильна квадратна форма пошкоджень на бавовняній тканині, неправильна квадратна та кругла форма пошкоджень на вовняній тканині, кругла та овальна форма пошкоджень на нейлоні, кругла форма пошкоджень на натуральній шкірі; різні форма, розміри та інтенсивність нашарувань кіптяви, порошинок, часточок матеріалу куль.

4. Вплив відстані пострілу на формування пошкоджень одягу проявляється в утворенні різних за своїми особливостями пошкоджень при пострілах різними видами патронів з різних відстаней у різні види одягу. Зокрема, при пострілах патронами “Оса” у натуральну шкіру з відстані 10 см утворюються пошкодження з дефектом, при пострілах з відстані 30 см утворюються наскрізні пошкодження у вигляді розривів, при пострілах з відстані 200 см спостерігаються вдавлення з розривом, з відстані 300 см і більше утворюються вдавлення без розриву; при пострілах патронами “ПНД-9П” у натуральну шкіру з відстані 15 см утворюються пошкодження з дефектом, при пострілах з 20 см виникають наскрізні пошкодження у вигляді розривів, при пострілах з відстані 8 м утворюються вдавлення з розривом, а при пострілах з 10 м утворюються вдавлення без розриву; при пострілах патронами “АЛ-9Р” у вовняну тканину з відстані до 3 м пошкодження мають дефект, при пострілах з 6 м пошкодження мають вигляд розриву, а при пострілах з 8 та 10 м мають вигляд вдавлень без розриву.

5. Характерними ознаками для пошкоджень одягу при пострілах патронами “Оса” є характерна форма (неправильна прямокутна, неправильна овальна, вісімко- та хрестоподібна) та значні розміри (до 2,3х1,5 см) при боковій орієнтації кулі в момент контакту з перешкодою; наявність слідів від дії перетинки кулі, слідів-відбитків пижа, часточок бездимного пороху марки “Крук”, часточок гуми чорного кольору з вкрапленнями речовини зеленого кольору, нашарувань кіптяви пострілу з характерною ромбоподібною формою на бавовняній та вовняній тканинах, незначні прояви механічної та термічної дії порохових газів, наявність навколо пошкоджень в металах пострілу сурми, свинцю та цинку.

6. Характерними ознаками для пошкоджень одягу при пострілах патронами “ПНД-9П” є наявність часточок бездимного пороху марки “Rex Subsonic”, численних слідів круглої форми світло-коричневого кольору (“татуювання”) від ударів порошинок у тканину (матеріал) мішені, що відображають дископодібну форму зерен пороху, наявність часточок пластизолю (матеріалу кулі) сірого кольору з матовим відтінком, нашарувань кіптяви пострілу з характерною трьохзональною будовою на бавовняній, вовняній тканинах та нейлоні, незначних проявів механічної та термічної дії порохових газів, наявність в металах пострілу сурми, свинцю, заліза та олова.

7. Характерними ознаками для пошкоджень одягу при пострілах патронами “АЛ-9Р” є наявність часточок пороху марки “Крук”, слідів-відбитків пижа, наявність навколо пошкоджень часточок гуми чорного кольору з вкрапленнями речовини зеленого кольору, нашарувань кіптяви пострілу з гомогенною структурою та низькою інтенсивністю, незначні прояви механічної та термічної дії порохових газів, наявність навколо пошкоджень в металах пострілу сурми, свинцю та цинку.

При медико-криміналістичному дослідженні предметів одягу з пошкодженнями, заподіяними еластичними кулями, пропонується наступний алгоритм судово-медичного діагностичного дослідження:

1. Ознайомитися з обставинами справи та дослідити представлені медичні документи (дані щодо локалізації та особливостей ушкодження тіла, описання вилученої з ранового каналу еластичної кулі, наявність текстильних волокон в рані тощо).

2. Оглянути предмети одягу візуально на дротяному манекені з метою виявлення вхідного вогнепального пошкодження та співставити його розташування з локалізацією ушкодження на тілі.

3. Провести дослідження виявленого пошкодження та прилягаючої до нього ділянки мікроскопічним методом при звичайному освітленні, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях з метою встановлення розмірних характеристик та особливостей країв, виявлення на поверхні тканини (матеріалу) одягу наслідків дії додаткових факторів пострілу та зафіксувати особливості їх розташування фотографічним методом.

4. Вилучити з досліджуваного об'єкта додаткові фактори пострілу (порошинки, часточки гуми або пластизолю) та провести їх дослідження. Для цього описати їх морфологічні особливості - форму, розміри, колір, провести хімічну, термічну та мікроскопічну проби з порошинками, проби на стійкість до механічного, хімічного та термічного впливів з часточками матеріалу кулі.

5. Провести дослідження ділянки пошкодження контактно-дифузійним методом та методом рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу з метою виявлення металів пострілу та особливостей їх топографії.

6. Провести порівняльне дослідження отриманих результатів з довідковими даними літератури та науково-методичного архіву (особливості пошкоджень та додаткових факторів пострілу, що характерні для певних видів патронів) з метою встановлення їх подібності.

7. Для деталізації відстані пострілу провести експертний експеримент - виконати експериментальні постріли у матеріал, з якого виготовлено наданий на дослідження одяг, патронами тієї ж партії та спеціальним пристроєм, з якого було заподіяно досліджуване пошкодження. Порівняти дані, що отримані при дослідженні пошкоджень одягу з результатами експериментальних досліджень. Сформулювати експертний висновок. 

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сухий В.Д. Порівняльна характеристика технічних показників деяких вітчизняних метальних пристроїв та патронів до них, споряджених 9 мм еластичними кулями / В.Д. Сухий, О.П. Колос, І.В. Чайка // Український судово-медичний вісник. - 2004. - № 1 - С. 13-15 (особисто здобувачем виконано інформаційно-довідковий пошук матеріалу та аналіз показників).

2. Колос О.П. Судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах з використанням патронів “Оса”, споряджених еластичними кулями / О.П. Колос // Український судово-медичний вісник. - 2009. - № 1 - С. 17-21.

3. Колос О.П. Судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах з використанням патронів “АЛ-9Р”, споряджених еластичними кулями / О.П. Колос // Збірник наукових праць “Проблеми військової охорони здоров'я”. - Київ. Вип. 25. - 2009. - С. 259-268.

4. Колос О.П. Можливості судово-медичного визначення факту використання патронів “ПНД-9П”, “Оса” та “АЛ-9Р” при заподіянні пошкоджень еластичними кулями / О.П. Колос // Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. Вип.18. - Книга 2. - 2009. - С. 250-260.

5. Колос О.П. Порівняльна судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин одягу при пострілах із використанням патронів “ПНД-9П”, “Оса” та “АЛ-9Р”, які споряджені еластичними кулями / О.П. Колос // Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції судових медиків і криміналістів, присвяченої 60-річчю Харківського товариства судових медиків і криміналістів ім. проф. М.М. Бокаріуса. - Харків, 28-29 листопада 2008 р. - С. 101-103.

6. Колос О.П. Особливості визначення факту використання патронів “ПНД-9П”, “Оса” та “АЛ-9Р” при заподіянні пошкоджень еластичними кулями / О.П. Колос // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу”, присвяченої 140-річчю з дня народження Заслуженого професора М.С. Бокаріуса та 110-річчю з дня народження професора М.М. Бокаріуса. - Харків, 10-11 вересня 2009 р. - С. 182-183.



АНОТАЦІЯ

Колос О.П. Порівняльна судово-медична характеристика пошкоджень різних видів тканин одягу при пострілах із використанням патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”, споряджених еластичними кулями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 - судова медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена встановленню ознак, що за своєю сукупністю можуть бути використані для проведення диференційної судово-медичної діагностики пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”, споряджених еластичними кулями.

Виявлено особливості пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу, які утворюються при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”. Виявлено характер впливу конструктивних особливостей патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” та властивостей різних видів тканин (матеріалів) одягу на формування їх пошкоджень.

Визначено наявність відмінностей впливу відстані пострілу на особливості пошкоджень різних видів тканин (матеріалів) одягу.

Встановлено характерні для пошкоджень при пострілах патронами “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р” ознаки, які можуть бути використані для проведення диференційної діагностики.

Розроблено практичні рекомендації щодо судово-медичної діагностики пошкоджень одягу, які утворюються при пострілах з використанням патронів “Оса”, “ПНД-9П” та “АЛ-9Р”.

Ключові слова: вогнепальні пошкодження одягу, еластична куля, додаткові фактори пострілу.



АННОТАЦИЯ

Колос О.П. Сравнительная судебно-медицинская характеристика повреждений разных видов тканей одежды при выстрелах с использованием патронов “Оса”, “ПНД-9П” и “АЛ-9Р”, снаряженных эластичными пулями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.01.25 - судебная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена установлению признаков, которые могут быть использованы для проведения дифференциальной судебно-медицинской диагностики повреждений разных видов тканей (материалов) одежды, которые образуются при выстрелах с использованием патронов “Оса”, “ПНД-9П” и “АЛ-9Р”, снаряженных эластичными пулями.

Установлено, что повреждения разных видов одежды при выстрелах с использованием патронов “Оса”, “ПНД-9П” и “АЛ-9Р”, отмечаются комплексом характерных особенностей, которые позволяют установить их происхождение, вид патрона и расстояние выстрела. К таким особенностям принадлежат полиморфизм характера, который обусловлен видом патрона, его конструктивными особенностями, видом ткани и расстоянием выстрела, незначительные проявления механического и термического действий пороховых газов, наличие вокруг повреждений частиц материала эластичных пуль разного цвета и свойств, несгоревших порошинок разных сортов, копоти выстрела с характерной топографией.

...