Обґрунтування застосування біофлавоноїдів в комплексі профілактики карієсу зубів у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 616.314-002-084-053.2:615.322

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Обґрунтування застосування біофлавоноїдів в комплексі профілактики карієсу зубів у дітей

14.01.22 - стоматологія

Штомпель Ганна Володимирівна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ковач Ілона Василівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячої стоматології.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач лабораторією гігієни порожнини рота;

- доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку.

Захист відбудеться «15» листопада 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «14» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Карієс зубів у дітей та його попередження становлять одну з найскладніших проблем сучасної стоматології, що зумовлено високим рівнем поширеності та інтенсивності захворювання. За даними літератури спостерігається помітна тенденція до зростання цих показників серед дитячого населення України - 60-99 %, особливо у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (Дичко Е.Н., 1988; Косенко К.М., 1994; Виноградова Т.Ф., 1998; Парпалєй К.А., 2000; Дєньга О.В., 2001; Ковач І.В., 2006), зокрема поширеність карієсу тимчасових зубів складає 55-92% при інтенсивності ураження 2-5 зубів (Лучинський М.А., 2001; Якубова І.І., 2002; Чижевський І.В., 2004; Хоменко Л.О. зі співавт., 2005; Дєньга О.В. зі співавт., 2007).

Підвищенню показників захворюваності карієсом зубів на тлі погіршення загальносоматичного здоров'я у дітей сприяє посилення впливу на організм дитини негативних змін навколишнього середовища (Хоменко Л.О. зі співавт., 1998; Лукіних Л.М., 1999; Поворознюк В.В. зі співавт., 2000; Куцевляк В.Ф., 2002; Жук Д.Д., 2004; Смоляр Н.І., 2005; Ковач І.В., 2006). Саме діти внаслідок незрілості функціональних систем організму найбільш чутливі до дії несприятливих факторів навколишнього середовища (Антропова А.І. зі співавт., 2000; Дєньга О.В., 2004). При цьому виникає порушення гомеостазу організму дитини в цілому, зниження його неспецифічної резистентності, погіршення рівня фізіометричних показників, збільшення кількості соматичних захворювань, прискорення механізмів гліколізу в порожнині рота, зміни в кістковому метаболізмі на клітинному рівні. І все це призводить до порушення реакцій утворення повноцінних за структурою та властивостями гідроксиапатитів в твердих тканинах зубів, як у фізіологічних процесах, так і при проведенні профілактичних заходів (Деньга О.В., 2001; Смоляр Н.І., 2005; Ковач І.В., 2006; Вербицька А.В., 2007). Тому кращого профілактичного ефекту можна досягнути за умови комплексного застосування специфічних засобів та методів, що сприяють покращенню адаптаційно-компенсаторних реакцій в організмі.

Сучасна стоматологія володіє широким арсеналом різноманітних методів та засобів для запобігання карієсу зубів, але більшість засобів екзогенної та ендогенної профілактики апробовані і застосовуються для попередження карієсу постійних зубів у дітей шкільного віку.

Тому, враховуючи епідеміологічну ситуацію щодо ураження карієсом тимчасових зубів та його значення у формуванні повноцінного зубощелепного апарату, розробка нових лікувально-профілактичних заходів для застосування у дітей дошкільного віку є досить актуальним напрямком та визначає мету й завдання даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії «Розробка й удосконалення методів діагностики, профілактики, комплексного лікування карієсу зубів, захворювань пародонта та зубощелепних аномалій у дітей» (№ ДР 0108U003028) та науково-дослідної роботи ДУ «Інститут стоматології АМН України» «Удосконалити профілактику та лікування стоматологічних захворювань у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та ендокринною патологією» (№ ДР 0110U000271). Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей дошкільного віку з карієсом зубів шляхом застосування препаратів, що містять біофлавоноїди.

Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:

1.Вивчити поширеність та інтенсивність карієсу зубів й оцінити рівень гігієнічного стану порожнини рота у дітей дошкільного віку м. Дніпропетровська.

2.Розробити лікувально-профілактичний комплекс та вивчити його ефективність в умовах експерименту на тваринах.

3.Оцінити структурно-функціональний стан кісткової тканини в обстежуваних дітей.

4.Вивчити біохімічні, біофізичні та імунологічні показники ротової рідини у дітей в динаміці лікування.

5.Клініко-лабораторними методами оцінити ефективність лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входять біофлавоноїди, в дітей у віддалені терміни.

Об'єкт дослідження - карієс зубів, структурно-функціональний стан кісткової тканини дітей 3-6 річного віку м. Дніпропетровська.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування та оцінка ефективності лікувально-профілактичного комплексу, що містить біофлавоноїди, для профілактики карієсу зубів.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах - для вивчення механізмів дії на тверді тканини зубів та кісткову тканину альвеолярного відростка препаратів, що містять біофлавоноїди; лабораторні (біохімічні, імунологічні, біофізичні) - для характеристики змін і кількісної оцінки дії ЛПК на стан ротової рідини, твердих тканин зубів та структурно-функціональний стан кісткової тканини; клінічні - для оцінки ефективності застосування розробленого методу профілактики карієсу зубів у дітей; статистичні - для визначення достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано дані із захворюваності карієсом зубів у дітей дошкільного віку м. Дніпропетровська, що показують зростання найбільшої кількості дітей з високим ступенем інтенсивності карієсу у віці від 3 до 4 років.

За результатами денситометричних досліджень виявлено низький рівень мінеральної щільності та якості кісткової тканини дітей дошкільного віку м. Дніпропетровська (за показниками BUA, SOS, BQІ), що свідчить про недостатні темпи мінералізації кісткової тканини в цих дітей.

Встановлено зворотний кореляційний взаємозв'язок між мінеральною щільністю кісткової тканини та інтенсивністю каріозного процесу у дітей 3-6 років.

Визначено значимий вплив харчових біофлавоноїдів на рівень захворюваності карієсом зубів у дітей дошкільного віку.

Вперше розроблено, обґрунтовано та впроваджено лікувально-профілактичний комплекс, що містить біофлавоноїди і кальцій, для стимулювання процесів мінералізації в твердих тканинах зубів (Деклараційний патент України на корисну модель № 48016 від 25.02.10 р.).

Доведено, що застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей дошкільного віку призводить до зменшення приросту карієсу зубів та нормалізації структурно-функціонального стану кісткової тканини у віддалені терміни спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі порівняльного аналізу клінічних, біофізичних, біохімічних, імунологічних досліджень визначена необхідність у вивченні стану МЩКТ як діагностичного й прогностичного критерію резистентності твердих тканин зубів до карієсу у дітей дошкільного віку.

При підтвердженні зниження МЩКТ доведена необхідність застосування препаратів, що містять біофлавоноїди, у комплексі із препаратами кальцію у дітей 3-6 років з метою профілактики карієсу зубів.

Розроблений лікувально-профілактичний комплекс, що містить біофлавоноїди, впроваджено у роботу дитячих стоматологічних поліклінік і відділень м. Дніпропетровська (ДМСП № 1, 2, 3) та обласних ДСП м. Полтави, м. Івано-Франківська, м. Донецька.

Теоретично-практичні розробки за темою використовуються в практичній діяльності та навчальному процесі кафедр стоматології дитячого віку ОНМУ, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», ДДМА, ДНМУ ім. М. Горького МОЗ України, відділення стоматології дитячого віку ДУ “Інститут стоматології АМН України”.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено патентно-інформаційний пошук, оброблена й проаналізована наукова література за темою дисертації, самостійно проведені всі експериментальні й клінічні дослідження. Проаналізовані й узагальнені отримані результати досліджень, проведена їх статистична обробка. Складено текст й оформлення дисертаційної роботи. Разом з науковим керівником сформульовані висновки й практичні рекомендації.

Клінічні та клініко-лабораторні дослідження виконані на базі кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академії (зав. каф. - д.мед.н., проф. Ковач І.В.)¹ та відділення стоматології дитячого віку ДУ “Інститут стоматології АМН України” (зав.від. - д.мед.н., професор О.В. Дєньга)¹; біохімічні, біофізичні та імунологічні дослідження проведені в лабораторіях ДУ “Інститут стоматології АМН України” (директор - член-кореспондент АМН України, професор К.М.Косенко, науковий керівник відділу біотехнології - д.біол.н., професор А.П.Левицький, завідувач лабораторією біохімії - к.біол.н., с.н.с. О.А.Макаренко). Автор висловлює глибоку вдячність співробітникам вищезгаданих установ за консультативну та практичну допомогу при виконанні досліджень. Особлива подяка д.мед.н, проф. О.В. Дєньга, д.біол.н, проф. А.П.Левицькому та к.біол.н., с.н.с. О.А.Макаренко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на ІІІ (X) з'їзді асоціації стоматологів України (м. Полтава, 16-18 жовтня 2008 року), міжнародній науково-практичній конференції "Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку" (м. Івано-Франківськ, 5-6 лютого 2009 року), науково-практичній конференції "Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих" (м. Одеса, 14-15 квітня 2009 року), міжнародній науково-практичній конференції "Досягнення сучасної стоматології" (м. Київ, 14-15 вересня 2009 року), науково-практичній конференції Закарпаття з міжнародною участю "Актуальні питання профілактики і лікування стоматологічних захворювань" (м. Ужгород, 16-17 квітня 2010 року).

Публікації. За темою дисертації надруковано 10 наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент України на корисну модель, 3 тези доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається, із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатку. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок комп'ютерного тексту.

Робота ілюстрована 36 таблицями, 31 рисунком. Список використаної літератури складається з 311 найменувань (з них 236 - вітчизняних й авторів країн СНД, 75 - іноземних авторів).

Основний зміст роботи

Матеріал та методи досліджень. Для досягнення мети та вирішення визначених завдань проведено епідеміологічні, експериментальні, клінічні й лабораторні дослідження.

В епідеміологічних обстеженнях оцінювались захворюваність на карієс зубів та рівень гігієнічного стану ротової порожнини за методикою ВООЗ. У дослідженні охоплено всього 368 дітей у віці 3-6 років м. Дніпропетровська.

Експериментальні дослідження. Моделювання каріозного процесу проводили за допомогою утримування одномісячних щурів на карієсогенному раціоні Стефана, повністю позбавленого біофлавоноїдів. Всього в експерименті використали 60 самців щурів лінії Вістар стадного розведення, які були розділені на 6 груп по 10 голів у кожній. Тваринам першої групи (контрольної) призначалась дієта віварію; другій - карієсогенний раціон (КГР); третій - КГР та щоденне введення перорально препарату “Кальцію цитрат” 500 мг/кг; четвертій - КРГ + “Протефлазид” 0,033 мл/кг; п'ятій - КРГ + “Софора японська” 0,033 мл/кг; шостій - КРГ + “Софора японська” 0,033 мл/кг +“Кальцію цитрат” 500 мг/кг. Тривалість експерименту склала 30 діб, по закінченні яких у щурів під тіопенталовим наркозом за допомогою пілокарпінової стимуляції збирали ротову рідину. Проводили евтаназію щурів методом тотального кровопускання з серця і збирали сироватку крові, відтинали тканини ясен, виділяли блоки щелеп і пульпу з різців. За загальноприйнятими методиками рахували кількість каріозних порожнин, оцінювали глибину ураження карієсом в середньому на одного щура, та визначали ступінь атрофії альвеолярного паростка щелеп (Ніколаєва А.В., 1965). У ротовій рідині визначали вміст кальцію (Каракашев та Вічев в модифікації Лєонт'єва В.К. і Смирнової В.Б., 1968), неорганічного фосфору (Больц та Л'юк в модифікації Конвай і співавт., 1972), лізоциму (Жигіна О.О., Левицький А.П., 1974), активність уреази (Гаврилова Л.М., Сегень І.Т., 1996) і каталази (Королюк М.А. і співавт., 1998). У гомогенатах пульпи зубів проводили визначення активності лужної й кислої фосфатаз (Bessey O.A. в модифікації Левицького А.П.,1973). У сироватці крові проводили дослідження активності каталази (Королюк М.А. і співавт., 1998).

У клінічних і клініко-лабораторних дослідженнях взяло участь 251 дитина 3-, 4-, 5-, 6-річного віку м. Дніпропетровська. Діти кожного віку були розділені на основну та контрольну групи.

Гігієну порожнини рота діти обох груп здійснювали за допомогою профілактичної зубної пасти серії "Восход" № 26, що містить фторид натрію і ремінералізуючу суміш (комплекс мінералів з кальцієм і фосфором) і зубного еліксиру без спирту "Лізодент", до складу якого входить лізоцим з яєчного білка, цетавлон і рибофлавін. Дітям основних груп, крім гігієнічних заходів, призначали курс розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК), який складається з рослинного адаптогена “Софора японська” (ТОВ «Даніка», м.Харків, Україна), що містить біофлавоноїди, та “Кальцію цитрат” (ВАТ "Фармак", м.Київ, Україна).

Діти основних груп віком 3-5 років приймали препарат софори японської по 0,1г (ј табл.) за 30 хв. перед їжею, запиваючи водою, за схемою: 1-5 день - один раз на день, 6-10 день - два рази на день, 11-15 день - три рази на день, а далі на протязі 30 днів - 4 рази на день сумісно з препаратом кальцію цитрату, який приймали по 0,25 г (Ѕ табл.) під час їжі 4 рази на день; діти віком 6 років приймали препарат софори японської по 0,2г (Ѕ табл.) та препарат кальцію цитрату по 0,25 г (Ѕ табл.) відповідно до тієї ж схеми. Всім дітям проводили такий спосіб профілактики два рази на рік.

З метою визначення клінічної ефективності впливу розробленого ЛПК на тверді тканини зубів визначали показники приросту карієсу (ум.од.) та розраховували карієспрофілактичну ефективність (%). Гігієнічний стан порожнини рота визначали за допомогою гігієнічних індексів Stallard (1969) і Silness-Loe (1964).

Структурно-функціональний стан кісткової тканини вивчали за допомогою ультразвукового денситометра “Sonost - 2000” на п'ятковій кістці. Для оцінки результатів денситометрії за міжнародними стандартами (ВООЗ, 2002-2005) при визначенні структурно-функціонального стану кісткової тканини (еластичність, щільність, якість, міцність кістки) визначали наступні параметри: швидкість поширення ультразвуку через кістку (SOS, м/с), широкосмугове ослаблення ультразвуку (BUA, дБ/МГц); розраховували індекс міцності кістки (BQI, %).

Вивчення функціональних властивостей ротової рідини включало визначення показників рН, ДрН (Дєньга О.В., 1996) та швидкості слиновиділення.

Оцінку зарядового стану клітин букального епітелію (КБЕ) проводили за методикою О.В. Дєньги (1997).

Біохімічні дослідження ротової рідини включали визначення концентрації кальцію й фосфору, активності ферментів уреази, каталази та лізоциму за вищезгаданими методиками, концентрацію секреторного імуноглобуліну А (SІgA) (Manchini G., Carbonara A.O., Heremans G.J., 1965, в модифікації Simmons P., 1971).

Обробку результатів досліджень проводили з використанням загальноприйнятих методів математичної статистики. Для визначення достовірності відмінностей порівнюваних величин використовували критерій Ст'юдента. Оцінку зв'язку між досліджуваними якісними ознаками проводили з використанням критерію ч². Для виявлення лінійного зв'язку кількісних ознак розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона (Стентон Гланц, 1998).

Результати досліджень та їх обговорення. Епідеміологічне обстеження дітей дошкільного віку м. Дніпропетровська показало стійку тенденцію до зростання рівня поширеності й інтенсивності карієсу зубів у дітей з віком від 3 до 6 років, які в середньому досягли значень 73% й 5,05 ум.од. відповідно. При цьому за цей же період поширеність карієсу зубів збільшилась в 2,2 рази (від низької, за градацією ВООЗ, - 43,47 ± 2,18% в 3 роки до суцільної - 95,51 ± 4,78% в 6 років), а інтенсивність ураження в 2,3 рази (від 3,03 ± 0,16 ум.од. в 3 роки до 7,04 ± 0,39 ум.од. в 6 років). Кількість дітей з високим ступенем ураження зросла в 2,8 рази у віці від 3 до 4 років (від 14,81 ± 0,82% до 39,02 ± 2,16%). Низький ступінь ураження карієсом зубів встановлений лише в 17% випадків у 4-річних дітей, в 18% - у 5- й 6-річних та в 29% - у дітей 3 років.

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота показала, що у дітей у віці 3-6 років середнє значення індексу гігієни склало 1,3 ± 0,07 бали, що відповідає "задовільному" рівню гігієни. При цьому у віці 3-х років індекс гігієни виявився найнижчим (1,0 ± 0,05 бал), що пов'язано, на нашу думку, з контрольованим батьками чищенням зубів та природним самоочищенням в порожнині рота в цьому віці. Високі значення індексу гігієни, тобто низький рівень гігієнічного стану ротової порожнини, встановлені у дітей 4-6 років, які чистили зуби самостійно, але неякісно. При цьому 23% з них проводили індивідуальну гігієну нерегулярно, час від часу, що свідчить про низький рівень гігієнічного виховання дошкільників 4-6 років.

Для визначення ролі біофлавоноїдів та їхнього взаємозв'язку з карієсом зубів у дитячому віці вивчено рівень стоматологічної захворюваності на тлі споживання БФ з харчовим раціоном, який виявляли шляхом анкетування дітей та їх батьків. Аналіз даних анкетування показав, що кількість і частота споживання біофлавоноїдів, які забезпечують резистентність тканин зуба до карієсогенних факторів, є недостатнім в 73,5% випадків. При цьому відзначено значний ріст захворюваності в тих дітей, які недостатньо споживають їжу, багату БФ, а в дітей, що вживають у достатній кількості аліментарні флавоноїди, рівень інтенсивності карієсу зубів істотно нижчий у всіх вікових групах. При цьому 88% дітей 3-6 років з інтактними зубами регулярно споживали БФ. Встановлений рівень значимості взаємозв'язку між вживанням БФ та виникненням карієсу зубів ч² ? 0,001 свідчить про високий ступінь імовірності його існування.

Експериментальне дослідження на лабораторних тваринах було проведено з метою порівняльного вивчення профілактичної ефективності препаратів, що містять біофлавоноїди та препарату кальцію, а також їх комплексної дії на різні ланки патогенезу карієсу зубів.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що аліментарна недостатність БФ викликає у щурів відповідні обтяження клінічної картини каріозного процесу зубів. Так у тварин другої групи, що утримувались на карієсогенному раціоні, позбавленому біофлавоноїдів, істотно підвищилось число каріозних порожнин та їхня глибина в порівнянні із контрольною групою, яка отримувала дієту віварію, в 1,8 рази та 2,2 рази відповідно (р < 0,05).

В процесі експерименту виявлено значні відхилення мінерального обміну в пульпі зубів тварин другої групи. При цьому встановлено зниження активності ЛФ на 46,1% на тлі підвищення активності КФ на 92,8%, що свідчить про порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів із зміщенням в бік демінералізації. Одночасно аналіз активності ферменту уреази в ротовій рідині щурів на КГР показав збільшення цього показника в 1,6 рази в порівнянні з контрольною групою (р < 0,01), в результаті посилення росту й розмноження умовно-патогенної мікрофлори.

Поряд із карієсогенним ефектом встановлено зниження загальної резистентності з порушенням активності антиоксидантної системи (АОС), про що свідчить зниження активності каталази в сироватці крові щурів другої групи на 22% (р < 0,02).

Введення експериментальним тваринам запропонованих препаратів окремо (кальцію цитрат, протефлазид, софора японська) призвело до зниження кількості та глибини каріозних порожнин. Однак найбільшу здатність гальмувати каріозний процес мав комплекс, до складу якого входили рослинний адаптоген (софора японська), що містить БФ, та препарат кальцію (кальцію цитрат). Так у щурів шостої групи, яким вводили ці препарати, кількість та глибина каріозних порожнин відповідала таким у здорових тварин (р < 0,05). Крім цього, одночасне введення софори японської й цитрату кальцію найбільш ефективно попереджало вікову резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка щурів. Ступінь атрофії в 6-й піддослідній групі була мінімальною - 12,9 ± 0,6% (р < 0,05; р₁ > 0,05).

Застосування окремих препаратів в 3-, 4- та 5-й групах тварин попереджало істотні порушення мінерального обміну у твердих тканинах зубів і гальмувало ріст карієсогенних мікроорганізмів в порожнині рота. Однак препарати біофлавоноїдів (протефлазид, софора японська), а також їхнє сполучення із препаратом кальцію (софора японська + кальцію цитрат) більш ефективно нормалізувало процеси мінералізації твердих тканин зубів. Так найвища активність ЛФ (1,91 ± 0,18 мккат/г, р > 0,05; р₁ < 0,02) на тлі найнижчої активності КФ (0,049 ± 0,006 мккат/г, р > 0,05; р₁ < 0,01) була встановлена в пульпі різців щурів 6 групи, які отримували препарат софори японської в сполученні із цитратом кальцію. Отже, можна припустити, що механізм протикаріозної дії комплексу біофлавоноїдів софори японської та кальцію цитрату здійснюється за рахунок корекції активності фосфатаз пульпи й підвищення інтенсивності мінералізації в твердих тканинах зубів.

Сумісне введення цих препаратів викликало також відчутний карієспрофілактичний ефект, пов'язаний із приглушенням росту умовно-патогенної мікрофлори, і знизило активність уреази в 6-й піддослідній групі в 2,7 рази в порівнянні зі здоровими тваринами (р < 0,05).

Окрім того, застосування софори японської у комплексі з кальцієм цитратом сприяло підвищенню вмісту кальцію в ротовій рідині щурів 6-ї групи на 81,8 % (р < 0,01), що можна розцінювати як позитивний чинник, який сприяє мінералізації емалі зубів.

Введення препаратів, що містять БФ, ефективно запобігало порушенням в АОС, що відзначено у підвищенні активності каталази в 4, 5 й 6 піддослідних групах до рівня такого у тварин контрольної групи та достовірно відрізнялась від показника в другій групі (р > 0,05; р₁ < 0,01).

Ранжування різних біохімічних показників у експериментальних тварин після застосування ЛПК, який містить софору японську й кальцію цитрат дозволило встановити, що серед досліджуваних параметрів найбільше змінюється активність ЛФ у пульпі, яка підвищується на 84% та активність уреази, що знижується на 76%, а також співвідношення Са/Р в ротовій рідині, яке підвищується більш ніж на 50% (рис. 1).

Рис. 1. Ранжування відсоткового значення біохімічних показників у експериментальних тварин на КГР після комплексного застосування Софори японської та Кальцію цитрату

Таким чином, встановлена в результаті експериментального дослідження висока карієспрофілактична ефективність комплексного застосування препаратів "Софора японська", що містить БФ, та "Кальцію цитрат", їх антимікробні й антиоксиданті властивості та здатність стимулювати мінералізацію твердих тканин зубів і кісткових структур стали підставою для вивчення розробленого ЛПК в клініці дитячої стоматології.

Під час клінічних досліджень встановлено, що діти основних груп, які отримували розроблений лікувально-профілактичний комплекс, до складу якого входили препарати з БФ (софора японська) та кальцій (кальцію цитрат), два рази на рік на тлі використання зубної пасти "Восход"№26 і зубного еліксиру "Лізодент" для гігієни порожнини рота, мали виразні відмінності за показником інтенсивності карієсу зубів по відношенню до контрольних груп, які використовували тільки відповідні засоби гігієни. Так, через два роки досліджень приріст карієсу зубів в основній групі 3-річних дітей склав 0,40 ум.од., а в контрольній групі майже в три рази більше (1,12 ум.од.), при цьому КПЕ склала 64,28%. За цей же період у 4-річних дітей приріст карієсу склав 0,53 ум.од. та 1,32 ум.од. в основній та контрольній групах відповідно, а КПЕ - 59,84%. У дітей 5- і 6-річного віку приріст карієсу через два роки в основних групах більш ніж у два рази був нижче такого показника в контрольних групах і склав 0,71 й 0,62 ум.од. відповідно. КПЕ в групі 5-річних дітей становила 56,17%, а в 6-річному віці - 62,41%.

Таким чином, найбільш виразна карієспрофілактична дія розробленого ЛПК була встановлена у дітей, яким профілактику проводили з 3-річного віку, а це свідчить, що саме такий вік є оптимальним для початку лікувально-профілактичних заходів. карієс ротовий біофлавоноїд

Гігієнічні індекси Сталларда й Сілнесс-Лое у дітей 3-6 річного віку в основних групах знизились в кілька разів більше, ніж у контрольних групах, при цьому середні їхні значення склали 0,34 ум.од й 0,25 ум.од та відповідали "доброму" рівню гігієни порожнини рота.

Оцінка сруктурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежуваних дітей за даними ультразвукової денситометрії показала знижений рівень мінеральної щільності і якості кістки, що свідчить про затримку формування кісткової тканини в дітей у віці від 3 до 6 років, які мешкають в умовах промислового мегаполісу, яким є м.Дніпропетровськ.

При проведенні дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у всіх дітей були вивчені показники, що характеризують захворюваність карієсом зубів.

Встановлено, що показники ультразвукової денситометрії BUA, SOS, BQІ підвищувались або мали тенденцію до цього в групі дітей з інтактним зубним рядом (табл.1). Шляхом статистичної обробки матеріалу методом кореляційного аналізу виявлений зворотний зв'язок різної сили між МЩКТ та інтенсивністю карієсу зубів, тобто, чим нижча МЩКТ, тим вища інтенсивність карієсу зубів (BUA - r = - 0,79, р < 0,05; BQІ - r = - 0,63, р < 0,05; SOS - r = - 0,46, р < 0,05).

Таблиця 1 Показники денситометрії у детей 3-6 років з інактними зубами та з карієсом зубів (М±m)

Вік, роки	SOS, м/с	BUA, дБ/МГц	BQI, %
	ІЗ	КЗ	ІЗ	КЗ	ІЗ	КЗ
3 (n = 62)	1545,4±6,32	1531,7±4,34	13,6±1,32	12,2±2,21	64,6±1,98	61,1±1,85
4 (n = 61)	1537,4±4,17	1529,2±5,30	16,7±1,64	15,2±1,61	65,8±1,65	62,9±1,17
5 (n = 63)	1546,0±3,25	1547,7±4,48	21,4±1,27	16,9±1,10*	67,2±1,00	66,5±1,27
6 (n = 65)	1547,4±7,34	1529,0±4,80*	22,6±2,97	19,6±4,56	70,9±5,11	68,5±3,52

Примітка: * - розходження достовірні (р < 0,05) по відношеню до групи ІЗ.

Разом з тим у дітей, яким призначали розроблений ЛПК, що містить біофлавоноїди і кальцій, за показниками денситометрії було встановлено підвищення МЩКТ в досліджуваних вікових групах за дворічний термін спостереження. При цьому показник BUA у більшості випадків мав достовірне збільшення (р < 0,05) як у хлопчиків, так й у дівчаток у кожній віковій групі. У дітей в контрольних групах збільшення досліджуваних показників ультразвукової денситометрії за цей же період було несуттєвим (р > 0,05) і пов'язано лише з їхньою віковою динамікою.

Біохімічні дослідження ротової рідини дітей 3-, 4-, 5- і 6-річного віку показали, що практично у всіх при первинному обстеженні знижений рівень кальцію й фосфатів. Однак запропонований спосіб корекції з використанням препаратів софори японської та кальцію цитрату приводить до ефективного насичення її мінеральними компонентами. Застосування розробленого ЛПК мало найбільш виразний вплив на вміст іонізованого кальцію в ротовій рідині, максимальні концентрації якого, достовірно високі стосовно контрольних груп (р < 0,05) та відповідні оптимальним значенням (р₁ > 0,05), зафіксовані через 6 місяців від початку досліджень у дітей в усіх досліджуваних вікових групах. Найбільш значиме й стійке насичення іонами кальцію й фосфатів встановлено в ротовій рідині 6-річних дітей, при цьому концентрації їх через два роки досліджень склали 1,18 ± 0,06 ммоль/л та 2,37 ± 0,12 ммоль/л відповідно, та достовірно перевищували ці показники в контрольній групі (р < 0,05).

Вивчення функціональної активності антиоксидантної системи виявило низький вихідний рівень ферменту каталази (0,122 ± 0,006 - 0,141 ± 0,008 мкат/л) в ротовій рідині обстежених дітей у віці 3-6 років, що свідчить про неспроможність механізмів антиоксидантного захисту в цьому віковому періоді. Застосування ЛПК, що містить БФ, дозволило вже через 6 місяців достовірно щодо контрольних груп (р < 0,05) підвищити рівень активності ферменту каталази в ротовій рідині у дітей в усіх досліджених вікових групах, а за два роки спостереження - більш ніж у два рази відносно вихідних значень (р₁< 0,05).

Антимікробна дія розробленого ЛПК, що містить БФ, найбільш стабільна і тривала була встановлена у 3- та 4-річних дітей, про що свідчить достовірне зниження (р < 0,05) активності ферменту уреази в ротовій рідині у дітей основних груп на всіх етапах дослідження (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка активності уреази в ротовій рідині у дітей 3-6 років, мкмоль/хвЧл (М±m).

Разом з тим, систематичне застосування лікувально-профілактичного комплексу, що містить БФ, протягом року підсилило імунологічні реакції гуморального характеру й сприяло підвищенню неспецифічної резистентності в ротовій порожнині. При цьому встановлено підвищення вмісту S IgA (на 24%) та рівню лізоциму (на 50%) в ротовій рідині в основних групах у дітей 3 - 6 років (р < 0,05).

Вже відразу після застосування розробленого ЛПК спостерігалось посилення метаболічних процесів у клітинах, про що свідчить збільшення заряду КБЕ (амплітуди зсуву їх ядер). Відношення амплітуд зміщення в електричному полі плазмолем та ядер КБЕ зменшується в порівнянні з вихідним станом, а відносне збільшення заряду плазмолем надалі приводить до оптимізації співвідношення амплітуд плазмолем та ядер (через два роки Апл/Ая = 1,63 у дітей 3 років, 1,65 - у 4-річних, 1,32 - у 5-річних та 1,23 - у 6-річних дітей), яке відповідає нормальному фізіологічному стану адаптаційних реакцій, починаючи з клітинного рівня.

Оцінка стабільності водневого потенціалу ротової рідини у дітей після проведення лікувально-профілактичних заходів в динаміці демонструє достовірне зменшення коливань величини рН (ДрН) в окремих її пробах в групах спостереження, що свідчить про стабілізацію гомеорезіса й підвищення ефективності функціональних реакцій у порожнині рота під впливом розробленого ЛПК (рис.3).

Дослідження швидкості слиновиділення виявили низький рівень секреції в усіх вікових групах дітей (0,24 - 0,31 мл/хв). Під дією ЛПК через 6 місяців достовірно збільшилась швидкість салівації в основних групах (0,49 - 0,56 мл/хв, р < 0,05) і відповідала оптимальному рівню секреції увесь період досліджень.

Рис. 3. Динаміка змін ДрН ротової рідини у дітей 3-6 років.

Таким чином, в результаті проведених досліджень нами розроблено й апробовано у клінічних умовах ЛПК, що є невід'ємною частиною загального комплексу профілактичних заходів щодо карієсу зубів у дітей, який включає застосування засобів індивідуальної гігієни, збалансоване харчування й оздоровлення організму. До складу комплексу входить софора японська, що містить БФ і має властивості адаптогену, який забезпечує синтез захисних білків й активізує адаптаційно-компенсаторні можливості організму дитини, антиоксиданту, що гальмує перекисні механізми зниження резистентності тканин, а також остеотропну дію, яка забезпечує стимулювання процесів мінералізації в твердих тканинах зубів. Крім того, до складу комплексу входить кальцію цитрат, який також проявляє остеотропну дію, що в підсумку забезпечує високу клінічну ефективність у новому напрямку превентивної стоматології - біопрофілактиці, яка ґрунтується на призначенні нешкідливих препаратів рослинного походження, а саме біофлавоноїдів, що особливо важливо й безпечно для дитячого організму (рис. 4).

Рис. 4. Комплексна первинна профілактика карієсу зубів у дітей.

Висновки

У дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення й нове рішення актуального науково-практичного завдання дитячої стоматології - підвищення ефективності профілактики й лікування карієсу зубів у дітей дошкільного віку шляхом застосування біофлавоноїдів.

1.Епідеміологічними дослідженнями встановлено, що у дітей-дошкільнят м. Дніпропетровська з віком поширеність карієсу зубів збільшується в 2,2 рази (від 43,47 ± 2,18% в 3 роки до 95,51 ± 4,78% в 6 років), а інтенсивність ураження в 2,3 рази (від 3,03 ± 0,16 ум.од. в 3 роки до 7,04 ± 0,39 ум.од. в 6 років). Кількість дітей з високим ступенем інтенсивності зросла в 2,8 рази у віці від 3 до 4 років.

2.Оцінка гігієнічного стану порожнини рота показала, що у дітей в віці 3-6 років середнє значення індексу гігієни склало 1,3 ± 0,07 бали, що відповідає "задовільному" рівню гігієни. У дітей 3 років встановлений найнижчий індекс гігієни (1,0 ± 0,05 бал).

3.В експерименті на тваринах встановлено, що карієсогенна дієта зі зниженим рівнем біофлавоноїдів збільшує кількість каріозних порожнин в 1,8 рази, а їх глибину в 2,2 рази. Ранжування питомого значення біохімічних показників у лабораторних тварин визначило виразніші порушення активності фосфатаз пульпи із перевагою процесів демінералізації твердих тканин зубів (92,8%) і активності уреази (55%).

4.Застосування карієспрофілактичного комплексу, до складу якого входять препарати, що містять біофлавоноїди (софора японська) і кальцій (кальцію цитрат), в експериментальних умовах суттєво підвищує карієсрезистентність зубів. Про це свідчить зниження числа каріозних порожнин з 8,3 до 4,6, а також глибини ураження з 11,0 до 5,0 ум.од.

5.У дітей у віці 3-6 років, що мешкають у м. Дніпропетровську, встановлено зміну показників структурно-функціонального стану кісткової тканини (низький рівень мінеральної щільності) за даними параметрів ультразвукової денситометрії (BUA, SOS, BQІ). У віці 4 років параметр SOS був найнижчим (1535,1 ± 5,23 м/с), що свідчить про недостатні темпи мінералізації кісткової тканини в дітей саме в цьому віці.

6.В усіх обстежених групах встановлено зворотний кореляційний взаємозв'язок різної сили між мінеральною щільністю кісткової тканини та інтенсивністю каріозного процесу у дітей 3-6 років, тобто, чим нижче мінеральна щільність кісткової тканини, тим вище інтенсивність карієсу зубів.

7.Біохімічними дослідженнями ротової рідини у дітей 3 - 6 років встановлено підвищення рівня іонізованого кальцію у два рази, зниження активності уреази в 1,5 - 2 рази й підвищення активності каталази в 1,7-2,2 рази внаслідок застосування ЛПК, що містить препарати з біофлавоноїдами (софора японська) і кальцієм (кальцію цитрат).

8.Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу, що включає препарати, які містять біофлавоноїди (софора японська) і кальцій (кальцію цитрат), сумісно з гігієною порожнини рота (зубна паста "Восход" №26 і зубний еліксир "Лізодент") знижує захворюваність карієсом зубів у дітей дошкільного віку, при цьому карієспрофілактична ефективність у дітей 3-річного віку склала 64,28%, у 4-річного - 59,84%, у 5-річних - 56,17%, а у 6-річних - 62,41%.

Практичні рекомендації

1.Для прогнозування карієсу зубів з метою його ефективної профілактики і виявлення низького рівня МЩКТ у дітей 3-6 років необхідно впровадити в практику метод ультразвукової денситометрії.

2.Дітям дошкільного віку (3-6 років) крім виконання обов'язкових класичних карієспрофілактичних заходів ендо- і екзогенного характеру необхідно два рази на рік проводити лікувально-профілактичні заходи, що включають застосування препаратів, які містять біофлавоноїди й кальцій.

3.У якості ефективного карієспрофілактичного комплексу рекомендується:

- гігієна порожнини рота з використанням зубної пасти «Восход» № 26 і зубного еліксиру «Лізодент».

- адаптоген «Софора японська» - дітям 3-5 років (по 0,1г (ј табл.) з 1-го по 5-й день - 1 раз на день, з 6-го по 10-й день - 2 рази на день, з 11-го по 15-й день - 3 рази на день, а в подальшому протягом 30 днів - 4 рази на день), дітям 6 років (по 0,2г (Ѕ табл.) відповідно до тієї ж схеми прийому).

- «Кальцію цитрат» - дітям 3-6 років (з 16-го дня прийому «Софори японської» по 0,25г (Ѕ табл.) 4 рази на день на протязі 30 днів).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковач И.В. Патогенетическая коррекция кариеса зубов биофлавоноидами в условиях эксперимента / И.В. Ковач, А.В. Штомпель, О.А. Макаренко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - 2009. - № 4. - С. 39-42. Участь здобувача в проведенні експериментального дослідження, обговоренні результатів та написанні статті.

2. Ковач І.В. Результати коригувальної дії біофлавоноїдів на тверді тканини зубів щурів в умовах експерименту / І.В. Ковач, Г.В. Штомпель, О.А. Макаренко // Медичні перспективи. - 2010. Т. ХІІІ, № 1. - С. 4-6. Участь здобувача в проведенні експериментального дослідження, обговоренні результатів та написанні статті.

3. Ковач И.В. Структурно-функциональное состояние костной ткани и его изменение после применения лечебно-профилактического комплекса у детей дошкольного возраста г. Днепропетровска / И.В. Ковач, А.В. Штомпель // Современная стоматология. - 2010. - № 2. - С. 64-69. Участь здобувача полягає у наборі матеріалу для лабораторних досліджень, написанні статті.

4. Штомпель Г.В. Динаміка стану неспецифічної резистентності в порожнині рота у дітей 3-6 років м. Дніпропетровська / Г.В. Штомпель // Медичні перспективи. - 2010. Т. ХІІІ, № 2. - С. 91-96.

5. Ковач И.В. Сравнительное изучение профилактической эффективности различных препаратов на фоне экспериментального кариеса / И.В. Ковач, А.В. Штомпель // Медичні перспективи - 2008, Т. ХІІІ, № 4. - С. 135-137. Дисертанту належить участь у розробці та проведенні експериментального дослідження на щурах, обговоренні результатів та написанні статті.

6. Ковач И.В. Результаты профилактики кариеса зубов в эксперименте / И.В. Ковач, А.В. Штомпель, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2009. - № 3. - С. 13-18. Дисертанту належить участь в проведенні експериментального дослідження, проведенні аналізу, узагальнення результатів та написання статті.

7. Деклараційний патент на корисну модель № 48016, Україна, МПК А61К6/00, А61К8/00. Спосіб профілактики карієсу зубів у дітей 3-6 років / Ковач І.В., Штомпель Г.В.- № u201000669; Заявл. 25.01.10 р.; Опубл. 25.02.10 р. - Бюл. № 4. Автором проведено підбір літературних джерел, оформлення відповідної документації до патентного відділу.

8. Ковач И.В. Состояние гигиены полости рта у дошкольников города Днепропетровска / И.В. Ковач, А.В. Штомпель // Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих: міжнародна конференція, 14-15 квітня 2009 р.: тези доп. - Одеса, 2009. - С. 49-50. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні тез.

9. Ковач И.В. Роль стоматотропных биофлавоноидов в механизме развития кариеса зубов у дошкольников / И.В. Ковач, А.В. Штомпель // Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих: міжнародна конференція, 14-15 квітня 2009 р.: тези доп. - Одеса, 2009. - С. 51-52. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні тез.

10. Ковач І.В. Засіб комплексного застосування препаратів кальцію та біофлавоноїдів в профілактиці карієсу зубів у дітей / І.В.Ковач, Г.В.Штомпель // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку: ювілейна міжнародна наук.-практ. конф., 5-6 лютого 2009 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 80. Дисертанту належить участь в проведенні експериментального дослідження на щурах, обговоренні результатів, написанні тез.

Анотація

Штомпель Г.В. Обґрунтування застосування біофлавоноїдів в комплексі профілактики карієсу зубів у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2010.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності профілактики карієсу зубів у дітей з використанням лікувально-профілактичного комплексу, що складається з рослинного адаптогену «Софора японська» та препарату кальцію «Кальцію цитрат».

Під час епідеміологічного обстеження дітей 3-6 років м.Дніпропетровська встановлено, що поширеність карієсу зубів з віком від 3 до 6 років збільшується в 2,2 рази, а інтенсивність ураження в 2,3 рази.

В експериментальних умовах було встановлено, що карієсогенний раціон, позбавлений біофлавоноїдів, викликає у експериментальних тварин відповідні обтяження каріозного процесу зубів. В умовах експерименту було доведено, що комплексне застосування препаратів, які містять біофлавоноїди (софора японська) та кальцій (кальцію цитрат) має потужний протикаріозний, антимікробний, антиоксидантний ефект та здатність стимулювати процеси мінералізації в твердих тканинах зубів та кісткових структурах.

В клінічних умовах проведено оцінку структурно-функціонального стану кісткової тканини (за даними ультразвукової денситометрії) у дітей 3-6 років, що мешкають у м.Дніпропетровську. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між мінеральною щільністю кісткової тканини та інтенсивністю каріозного процесу, тобто, чим нижча мінеральна щільність кісткової тканини, тим вища інтенсивність карієсу зубів.

Ефективність карієспрофілактичної дії, розробленого лікувально-профілактичного комплексу, за клінічними показниками карієсу зубів була найвищою у дітей, яким розпочинали профілактику з 3 років. При цьому КПЕ становила 64,28%.

Висока ефективність лікувально-профілактичного комплексу у дітей 3-6 років підтверджується нормалізацією гігієнічних індексів, показників біохімічних й імунологічних досліджень та покращенням структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Ключові слова: карієс зубів, біофлавоноїди, адаптоген «Софора японська», «Кальцію цитрат».

Аннотация

Штомпель А.В. Обоснование применения биофлавоноидов в комплексе профилактики кариеса зубов у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологи АМН Украины», Одесса, 2010.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности профилактики кариеса зубов у детей с применением лечебно-профилактического комплекса, который состоит из растительного адаптогена «Софора японская» и препарата кальция «Кальция цитрат».

Во время эпидемиологического обследования детей 3-6 лет г. Днепропетровска установлено, что распространенность кариеса зубов с возрастом от 3 до 6 лет повышается в 2,2 раза, а интенсивность поражения - в 2,3 раза.

В экспериментальных условиях было установлено, что кариесогенный рацион, лишенный биофлавоноидов, вызывает у экспериментальных животных определенное отягощение кариозного процесса. В условиях эксперимента было доказано, что комплексное применение препаратов, которые содержат биофлавоноиды, (софора японская) и кальций (кальция цитрат) имеет мощный противокариозный, антимикробный, антиоксидантный эффект и способность стимулировать процессы минерализации в твердых тканях зубов и костных структурах.

В клинических условиях проведена оценка структурно-функционального состояния костной ткани (по данным ультразвуковой денситометрии) у детей 3-6 лет, проживающих в г.Днепропетровске. Установлена обратная корреляционная связь между минеральной плотностью костной ткани и интенсивностью кариозного процесса, т.е. чем ниже минеральная плотность костной ткани, тем выше интенсивность кариеса зубов.

Эффективность противокариозного действия, разработанного лечебно-профилактического комплекса, по клиническим показателям кариеса зубов была наиболее высокой у детей, которым начинали профилактику с 3-х летнего возраста. При этом КПЭ составила 64,28%.

Высокая эффективность лечебно-профилактического комплекса у детей 3-6 лет подтверждается нормализацией гигиенических индексов, показателей биохимических и иммунологических исследований, а также улучшением структурно-функционального состояния костной ткани.

Ключевые слова: кариес зубов, биофлавоноиды, адаптоген «Софора японская», «Кальция цитрат».

Annotation

Shtompel A.V. Substantiation of application of bioflavonoids in a complex for preventive maintenance of dental caries at children. - The Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.22 - stomatology. - State Institution “Institute of Dentistry of Academy of Medical academy Sciences of Ukraine”, Odessa, 2010.

The dissertation is devoted to questions of increase of efficiency of preventive maintenance of dental caries with use of the treatment-and-prophylactic complex consisting of an adaptogen “Sophora Japanese” and “Calcium citrate”.

The carried out research has shown, that during the period from 3 till 6 years prevalence of teeth caries at children increases in 2,2 times, and intensity of defeat by caries - in 2,3 times.

In the conditions of experiment complex application of preparations has been proved, that, which contain bioflavonoids, (a Sophora Japanese) and calcium (a Сalcium citrate) has powerful, antimicrobic, antioxidant effect and ability to stimulate processes of a mineralization of teeth and bone.

In clinical conditions the estimation of a structurally functional condition of a bone tissue (according to ultrasound densitometry) at children of 3-6 years who live in Dnepropetrovsk is spent. Return correlation connection is established between mineral density of a bone tissue and intensity process of caries of teeth, i.e., the more low mineral density of a bone tissue, the above intensity of dental caries.

Efficiency the actions, the developed treatment-and-prophylactic complex, on clinical indicators of caries the highest at children whom began preventive maintenance from 3 years.

High efficiency of a treatment-and-prophylactic complex at children of 3-6 years proves to be true normalisation of hygienic indexes, indicators of biochemical and immunology researches, and also improvement structurally- functional condition of a bone tissue.

Key words: dental caries, bioflavonoids, adaptogen “Sophora Japanese”, “Calcium citrate”.

Размещено на Allbest.ru

...