Клініко-морфологічне обґрунтування протравлювання емалі постійних зубів у дітей та оцінка його ефективності

Вивчення морфологічних особливостей протравлювання поверхневого і субповерхневого шару емалі вестибулярної поверхні постійних зубів. Визначення способу проникнення адгезивних систем в емаль фісур при різних методиках герметизації постійних зубів у дітей.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 49,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.314.13-053.2-085

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-морфологічне обґрунтування протравлювання емалі постійних зубів у дітей та оцінка його ефективності

14.01.22 - стоматологія

Саккас Хараламбос

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань, завідувач;

кандидат медичних наук, доцент Парпалей Катерина Анатоліївна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, кафедра стоматології дитячого віку, доцент.

Захист відбудеться «16» грудня 2010 р. о 13.10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця за адресою: (03057, м. Київ-57 вул. Зоологічна, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічна клініка НМУ).

Автореферат розісланий «11» листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент О. І. Остапко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останнім часом спостерігається тенденція до підвищення поширеності фісурного карієсу зубів, які щойно прорізались [Л. О. Хоменко, 2007; Л. П. Кисельникова, 2009]. В Україні ця проблема стає все більш актуальною у зв'язку з високими показниками інтенсивності та поширеності карієсу серед дітей молодшого шкільного віку [Е. А. Парпалей, 2000; Л. Ф. Каськова і співавт., 2001; О. В. Савичук; О. І. Остапко, 2007].

Відомо, що емаль зубів, які нещодавно прорізались, має певні особливості, такі як: низький вихідний рівень мінералізації, високопористий мікрорельєф зовнішньої поверхні, знижена резистентність до кислотної атаки, зокрема в ділянці низькомінералізованих фісур та сліпих ямок [И. К. Луцкая, 2006; J. P. Simmer, 2001; I. Low et al., 2005; L. H. He et al., 2009]. Ці особливості створюють з одного боку оптимальні умови для процесів вторинної мінералізації [N. Sabel, 2009; K. Jakubowska, 2002], проте з іншого боку збільшують ризик ураження постійних зубів [Е. В. Удовицкая і співавт., 1989; Б. В. Антонишин, 1997; K. R. Ekstrand, 2003].

Підвищення ефективності профілактики та лікування фісурного карієсу постійних зубів у дітей досягається шляхом застосування герметиків і високоякісних композиційних матеріалів [А. В. Борисенко; K. J. Donly; R. J. Simonsen; J.O.Burgess, 2002]. Завдяки адгезивній техніці забезпечується висока мікромеханічна ретенція даних матеріалів до твердих тканин зуба [R. J. Feigal, 2000; J. Perdigao, 2005]. Ключовим моментом при їх використанні є оптимальний час протравлювання і правильний вибір адгезивної системи [J. F. Mc Cabe et al., 2002; M. R. Pivetta et al., 2008; W. W. Barkmeier et al., 2009].

У літературі відсутня однозначна думка щодо режиму протравлювання емалі [N. R. Thosar et al., 1997; A. Gardner et al., 2001], вибору адгезивних систем [R. H. Sundfeld et al., 2005; M. S. Miranda et al., 2006; K. Khosari et al., 2009], доцільності застосування композиційних матеріалів при лікуванні фісурного карієсу постійних зубів у дітей [Л. А. Димитриева, 2003; Л. А. Хоменко і співавт., 2008], що стало підґрунтям для проведення даного дослідження.

Таким чином, актуальним науково-практичним завданням є обґрунтування та розробка диференційованого підходу до часу протравлювання емалі, вибору адгезивної системи та пломбувального матеріалу з метою профілактики і лікування фісурного карієсу постійних зубів у дітей в залежності від стадії формування кореня, а отже вихідного рівня мінералізації емалі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково - дослідних робіт Національного медичного університету імені О. О. Богомольця і є фрагментом комплексної наукової роботи кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань «Профілактика карієсу зубів у дітей різного віку в залежності від дії факторів ризику», згідно з планом МОЗ України, реєстраційний номер 0100U002646.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є підвищення ефективності профілактики та лікування фісурного карієсу в постійних зубах у дітей шляхом вивчення морфологічних особливостей протравлювання емалі постійних зубів на різних етапах розвитку кореня і обґрунтування використання адгезивної техніки при застосуванні сучасних пломбувальних матеріалів та профілактичних засобів.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

1. Вивчити морфологічні особливості протравлювання поверхневого і субповерхневого шару емалі вестибулярної поверхні 37,5 % ортофосфорної кислоти (Н3РО4) постійних зубів, що знаходяться на різних етапах розвитку кореня.

2. Вивчити морфологічні особливості протравлювання емалі оклюзійної поверхні постійних зубів, що знаходяться на різних етапах розвитку кореня, за допомогою 37,5 % Н3РО4 і самопротравлюючої адгезивної системи Prompt-L-Pop.

3. Визначити оптимальний час і глибину протравлювання емалі (37,5 % Н3РО4 і Prompt-L-Pop) постійних зубів, що знаходяться на різних етапах розвитку кореня.

4. Визначити ступінь проникнення адгезивних систем (Optibond FL, Optibond Solo і Prompt-L-Pop) або герметика Fissurit FX в емаль фісур при різних методиках герметизації постійних зубів у дітей.

5. Визначити ступінь пенетрації герметика у фісури постійних зубів у дітей при безадгезивній і адгезивній герметизації.

6. Вивчити профілактичну ефективність різних методик герметизації фісур (безадгезивна, адгезивна) постійних зубів у дітей.

7. Вивчити клінічну ефективність лікування фісурного карієсу постійних зубів у дітей композиційними матеріалами з різними адгезивними системами (Optibond FL, Optibond Solo і Prompt-L-Pop).

Об'єкт дослідження - діти віком 6,5-11,5 років з інтактною і каріозною оклюзійною поверхнею постійних зубів на різних стадіях формування кореня.

Предмет дослідження - видалені бічні зуби, адгезивні системи різних поколінь, композитні герметики і пломбувальні матеріали, протравлювання емалі, ступінь проникнення адгезивних систем і герметика в емаль фісур, ступінь пенетрації герметика у фісури постійних зубів, профілактика і лікування фіссурного карієсу постійних зубів у дітей.

Методи дослідження: у роботі використані клінічні (стоматологічне обстеження, порівняльна оцінка ефективності адгезивної та безадгезивної герметизації фісур та лікування фісурного карієсу композиційними матеріалами), морфологічні (вивчення особливостей і визначення оптимального режиму і глибини протравлювання емалі постійних зубів, що знаходяться на різних стадіях розвитку кореня), статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що якість протравлювання емалі постійних зубів у дітей безпосередньо залежить від стадії формування кореня, ділянки зуба (оклюзійна поверхня, горбкова, екваторна і пришийкова ділянки) та режиму протравлювання.

Вперше виділені морфологічні підтипи ІІ типу протравлювання субповерхневого шару емалі в залежності від ступеня формування кореня досліджуваних зубів. У зубах з незавершеним ростом кореня периферія та міжпризматичний простір емалевих призм протравлюються частково або повністю (І підтип). У зубах із закінченим ростом кореня протравлюється тільки периферія емалевих призм із збереженням міжпризматичного простору (ІІ підтип).

Вперше виділено новий морфологічний тип (VI) протравлювання апризматичного шару, що характеризується оголенням кристалічної основи. Він найчастіше зустрічається в зубах із незавершеним ростом кореня при 15-секундній експозиції 37,5 % Н3РО4. Доведено, що оптимальний час протравлювання емалі в зубах із незакінченим ростом кореня - 30 сек. експозиції 37,5 % Н3РО4, на відміну від постійних зубів із закінченим ростом кореня (15 сек.). Встановлено, що глибина протравлювання емалі зубів із незавершеним ростом кореня незалежно від часу протравлювання та досліджуваного шару емалі (поверхневий, субповерхневий) менша, ніж в зубах із закінченим ростом кореня.

Вперше доведено, що ступінь проникнення досліджуваних адгезивних систем і силанта в емаль фісур залежить від досліджуваної ділянки (дно, стінки, вхід в фісуру) та стадії формування кореня.

Підтверджено, що карієспрофілактична ефективність герметика Fissurit FX залежить від використаної методики герметизації (адгезивна, безадгезивна). Найвищій показник ефективності встановлено при використанні адгезивної системи Optibond FL.

Встановлено високу клінічну ефективність малоінвазивного реставраційного лікування фісурного карієсу у дітей композиційними матеріалами незалежно від використаної адгезивної системи (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) і стадії формування кореня.

Практичне значення одержаних результатів. Отримано дані щодо оптимального часу протравлювання емалі, що становить - 30 сек. для постійних зубів із незавершеним формуванням кореня і 15 сек. - для постійних зубів із закінченим ростом кореня.

Обґрунтовано, що для посилення ретенції силанта Fissurit FX при герметизації фісур доцільно застосовувати адгезивну техніку із використанням адгезивних систем (Оptibond FL, Optibond Solo). Запропоновано проведення адгезивної герметизації фісур за допомогою самопротравлюючої адгезивної системи (Prompt-L-Pop), як тимчасову профілактичну процедуру, яка є доцільною при неможливості повноцінного протравлювання емалі (зуби, що частково прорізались). Визначено оптимальні терміни диспансерного спостереження для всіх застосовуваних методик герметизації. Рекомендовано для лікуванні фісурного карієсу постійних зубів у дітей застосовувати композиційні матеріали з адгезивними системами (Оptibond FL, Optibond Solo). За відсутності умов для якісної ізоляції робочого поля запропоновано використовувати адгезивную систему Prompt-L-Pop. Методики впроваджені в навчальний та лікувальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, у дитячому відділенні Стоматологічного медичного центру НМУ імені О. О. Богомольця, в Центральній дитячій поліклініці Деснянського району м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний пошук і аналіз наукової літератури з обраної проблеми, спільно з науковим керівником визначено мету і завдання дослідження, обґрунтовано висновки і рекомендації, проаналізовано та узагальнено отримані результати. Пошукачу належить безпосереднє виконання клінічних і морфологічних досліджень, вивчення ефективності методів адгезивної і безадгезивної герметизації та лікування фісурного карієсу у дітей композиційними матеріалами із застосуванням різних адгезивних систем.

Морфологічні дослідження проводилися в лабораторії відділу фотоелектроніки Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України, під керівництвом к.фіз.н. А. В. Самирюка.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались на науковій частині виставки «Украинский международный стоматологический салон. Весна 2005» (м. Київ, 23-25 березня 2005 р.), VI міжнародній конференції «Актуальні питання стоматології. Осінь 2006» (м. Київ, 17-19 жовтня 2006 р.), XXIX заключній конференції молодих вчених (м. Москва, 14-16 березня 2007 р.), 61 міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини», м. Київ (24-26 жовтня 2007 р.), конференції студентів та молодих вчених «Інновації в стоматології» (м. Київ, 18 квітня 2008 р.), лекторії «Сучасні технології лікування і профілактики в практичній стоматології» (м. Київ, 23-26 квітня 2008 р.), XXXI заключній конференції молодих вчених МДМСУ (м. Москва, 16-30 березня 2009 р.), 22 конгресі Міжнародної асоціації дитячої стоматології, м. Мюнхен (Німеччина) (17-20 червня 2009 р.), лекторії «Сучасні технології лікування і профілактики в практичній стоматології» (м. Київ, 7-10 вересня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, у тому числі 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 тез у матеріалах конференцій та з'їздів.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 209 сторінки, основний її зміст викладено на 132 сторінках. Робота ілюстрована 27 таблицями та 80 рисунками. Список літератури містить 277 джерел, з яких 61 - вітчизняних та 216 іноземних авторів.

Основний зміст

Матеріали і методи досліджень. З метою вивчення морфологічних особливостей протравлювання поверхневого і субповерхневого шарів емалі вестибулярної поверхні (в ділянці горбка, екватора і шийки) 37,5 % Н3РО4 (15-30 сек.) постійних зубів, що знаходяться на різних етапах розвитку кореня, були досліджені 70 зубів. Всі зуби були розподілені на 4 групи з урахуванням ступеня формування кореня.

Особливості морфологічної картини після протравлювання емалі оклюзійної поверхні із використанням 37,5 % Н3РО4 (15-30 сек.) та самопротравлюючої адгезивної системи Prompt-L-Pop були вивчені в 60 зубах. Всі зразки були розподілені на 3 групи з урахуванням ступеня формування кореня, способу і часу протравлювання фісур.

Для вимірювання глибини протравлювання емалі було сформовано 3 групи (І і ІІ - по 20 зубів, ІІІ - 8 зубів). Розподіл зубів по групах проводився в залежності від способу протравлювання (37,5 % Н3РО4, адгезивна система Prompt-L-Pop), часу експозиції протравлюючих агента (15 або 30 сек.), ступеня формування кореня і досліджуваного шару емалі (поверхневий, субповерхневий). адгезивний зуб емаль

З метою визначення глибини проникнення адгезивних систем (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) чи силанту (Fissurit FX) в емалеву стінку фісур при їх герметизації були досліджені 80 зубів, які розподілили на 2 групи по 40 зубів з урахуванням ступеню сформованості кореня. Кожна група була розподілена на 4 підгрупи в залежності від застосування вищеперерахованих бондингових систем і силанта. Крім цього, за допомогою (шліфів) цих зубів вивчено ступінь проникнення герметика у фісури в залежності від техніки герметизації (адгезивна, безадгезивна).

Вивчення зразків-шліфів проводилося під скануючим електронним мікроскопом (X-Ray MicroAnalyzer Super Probe 733, Jeol, Japan). Визначення типів протравлювання проводилося за класифікацією L. M. Silverstone (1975), K. A. Galil, G. Z. Wright (1979).

Ефективність адгезивної та безадгезивної герметизації фісур постійних зубів з несформованими коренями була вивчена у 86 дітей. Всі діти були розподілені на дві вікові групи: І група - 41 дитина віком від 6,5 до 8,5 років, у яких проведено герметизацію фісур перших постійних молярів М1 (164 зуба); ІІ група - 45 дітей віком 8,5-11,5 років, у яких проведена герметизація фісур премолярів Р1, Р2 (182 зуба).

Результати герметизації фісур оцінювались за такими критеріями: А - герметик повністю збережений; В - герметик частково збережений (В1 - без карієсу, В2 - з карієсом); С - герметик повністю відсутній (С1 - без карієсу, С2 - з карієсом). Діти оглядалися кожні 3, 6, 12, 18, 24 і 36 місяців.

З метою вивчення ефективності реставраційного лікування фісурного карієсу були відібрані 72 дитини, яких розподілили на дві групи. У І групу включили 37 дітей, яким проведено пломбування 92 зубів на етапі формування кореня, у дітей ІІ групи (35) було запломбовано 91 зуб із сформованим коренем.

Якість реставрацій оцінювали за модифікованими критеріями USPHS (2005). Діти були оглянуті кожні 3, 6, 12, 24 і 36 місяців.

Результати дослідження статистично оброблялись за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Excel на РС. Для обробки даних застосовувалися критерії Wilcoxon Signed Ranks Test, One Way Anova і Student't test. Достовірність отриманих результатів знаходилася в межах 5 % відхилень.

Результати досліджень та їх обговорення

Встановлено, що кислотне протравлювання поверхневого шару емалі вестибулярної поверхні зубів з незавершеним формуванням кореня в ділянці горбка і екватора протягом 30 сек. призводить до формування пористої поверхні. Виявлено, що апризматичний шар або повністю розчиняється з оголенням протравленої призматичної структури емалі за І, ІІ та ІІІ типами, або сама структура апризматичного шару протравлюється з оголенням кристалів.

На відміну від цього, 15-секундна експозиція 37,5 % Н3РО4 призводить до утворення слабопористої поверхні. При цьому переважає картина протравлювання самої структури апризматичного шару з оголенням кристалічної основи. З урахуванням того, що в літературі протравлювання апризматичного шару не виділяється в окремий тип, ми вважали за доцільне назвати його VI типом. У зубах із завершеним ростом кореня залежності якості протравлювання поверхневого шару емалі в ділянці горбка від часу протравлювання (15, 30 сек.) не встановлено. Однак, в ділянці екватора відмічається часткове оголення призматичної структури емалі незалежно від часу протравлення.

Виявлено, що морфологічна картина ІІ типу протравлювання емалевих призм знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості кореня. У зв'язку з тим, що у літературі відсутня інформація про варіанти ІІ типу протравлювання, нами було виділено його на 2 підтипи: І підтип - зустрічається як в зубах з незавершеним, так і в зубах із завершеним ростом кореня. Характеризується розчиненням периферії та міжпризматичного простору емалевих призм. ІІ підтип - спостерігається переважно в зубах із сформованим коренем, особливо в ділянці горбка. Характеризується розчиненням тільки периферії емалевих призм з одночасним збереженням міжпризматичного простору.

Кислотне протравлювання поверхневого шару емалі пришийкової ділянки зубів як із завершеним, так і з незавершеним ростом кореня протягом 30 сек. призводить до утворення пористої поверхні тільки в межперекіматних зонах (II-IV типи протравлювання). Проте, виявлено що ділянка безпосередньо перекіматів залишається непротравленою. При 15-секундному режимі поверхневий шар практично не протравлюється, і емалева поверхня зберігає свій характерний морфологічний хвилястий рельєф.

При морфологічному досліджені субповерхневого шару емалі вестибулярної поверхні зубів із незакінченим ростом кореня після протравлювання незалежно від досліджуваної ділянки (горбок, екватор, шийка) було виявлено, що 30-секундна експозиція кислоти сприяє повному розчиненню змазаного шару з оголенням якісно протравленої призматичної структури за І-ІІІ типами, в порівнянні з 15-секундним (залишки змазаного шару присутні на поверхні). Залежності якості протравлювання субповерхневого шару емалі зубів із закінченим ростом кореня від часу експозиції 37,5 % Н3РО4 (15, 30 сек.) не виявлено.

Ступінь протравлювання апризматичного шару емалі оклюзійної поверхні 37,5 % Н3РО4 протягом 30 сек. незалежно від стадії формування кореня збільшується у напрямку від стінок фісур до вершини горбка. Виявлено, що в стінках фісур ознаки протравлювання практично відсутні. В ділянці входу в фісуру апризматичний шар розчиняється частково. Вище середини ската горбка відзначається майже повне розчинення апризматичної структури емалі. Якість протравлювання емалі оклюзійної поверхні зубів з незавершеним формуванням кореня погіршується при 15-секундному режимі протравлювання. Виявлено, що апризматичний шар протравлюється слабо із подальшим формуванням безпористої структури. Залежності якості протравлювання емалі оклюзійної поверхні зубів із сформованим коренем від режиму протравлювання (15 або 30 сек.) не виявлено.

Незалежно від стадії формування кореня протравлювання емалі жувальної поверхні зубів самопротравлюючою адгезивною системою Prompt-L-Pop не призводить до формування пористої поверхні. Одноманітна морфологічна картина протравлювання виявляється не тільки в ділянці стінок і входу в фісуру, але і на всій поверхні ската горбків.

Таким чином, на підставі аналізу морфологічних даних встановлено, що якість протравлювання 37,5 % Н3РО4 поверхневого і субповерхневого шару емалі постійних зубів у дітей безпосередньо залежить від стадії формування кореня, ділянки зуба, що вивчається, і часу експозиції протравлюючого агента.

При аналізі результатів глибини протравлювання емалі доведено, що 30-секундний режим протравлювання 37,5 % Н3РО4 призводить до більш глибокого протравлювання поверхневого і субповерхневого шарів емалі як у зубах із несформованими, так і сформованими коренями в порівнянні з 15-секундним (р<0,01). Виявлено, що глибина протравлювання емалі зубів з незакінченим формуванням кореня незалежно від часу протравлювання (15 або 30 сек.) і досліджуваного шару (поверхневий або субповерхневий) менша, ніж у зубів із сформованим коренем (р<0,01).

Визначено глибину проникнення адгезивних систем (Optibond FL, Optibond Solo і Prompt-L-Pop) і силанта Fissurit FX в емаль фісур. Встановлено, що в ділянці дна фісури не спостерігалось ознак пенетрації досліджуваних адгезивних систем і силанта в емаль незалежно від стадії формування кореня досліджуваних зубів.

При порівняльному вивченні глибини проникнення адгезивних систем Optibond FL (3,34±1,29 мкм), Optibond Solo (3,07±0,81 мкм) з герметиком Fissurit FX (2,26±0,78 мкм) в емалеву стінку фісур зубів з незавершеним формуванням кореня встановлено статистично достовірну різницю (р<0,01).

На відміну від цього, в зубах зі сформованим коренем виявлено достовірну різницю між показниками проникнення бондингових систем (Optibond FL - 4,96±1,18 мкм, Optibond Solo - 5,07±1,19 мкм) і Prompt-L-Pop (2,20±0,87 мкм), силанта (Fissurit FX - 2,47±0,82 мкм) в емалеву стінку фісур (р<0,01).

При порівнянні довжини тяжів, сформованих адгезивними системами Optibond FL (4,05±0,99 мкм), Optibond Solo (4,10±1,33 мкм) і герметиком Fissurit FX (3,84±1,44 мкм), в ділянці вустя фісур зубів із незавершеним ростом кореня достовірних відмінностей не виявлено (р>0,01). Найкоротші тяжі утворювались при використанні адгезивної системи Prompt-L-Pop (2,83±0,96 мкм), їх довжина достовірно відрізнялась від сформованих бондинговими системами Optibond FL і Optibond Solo і герметика Fissurit FX (р<0,01).

В зубах із закінченим ростом кореня довжина утворених тяжів адгезивними системами Optibond FL (7,47±2,5 мкм), Optibond Solo (7,15±2,07 мкм) була в 2 рази більшою за довжину тяжів, сформованих Prompt-L-Pop (3,27±1,33 мкм) і силантом Fissurit FX (4,0±1,8 мкм) (р<0,01).

Отримані дані свідчать, що глибина проникнення адгезивних систем і силанта суттєво залежить від ступеня формування кореня і досліджуваної ділянки поверхні фісури.

Визначена ступінь проникнення силанта Fissurit FX в фісуру в залежності від методики герметизації. Найкращий показник повної пенетрації силанта в фісуру спостерігався при адгезивній герметизації (Optibond FL, Optibond Solo і Prompt-L-Pop) і становив 82,19-85,52 %. В зубах, загерметизованих безадгезивною методикою, визначені найнижчі показники повного проникнення герметика (31,5 %).

Отже, адгезивна техніка герметизації збільшує ступінь проникнення силанта в фісуру, що забезпечує її якісне запечатування.

При порівняльній оцінці карієспрофілактичної ефективності різних методик герметизації встановлено, що щорічна втрата герметика незалежно від групи зубів (I група - перші моляри, II група - премоляри) і застосованої методики герметизації (адгезивна, безадгезивна) становить 5-10 %. Однак при застосуванні адгезивної системи Prompt-L-Pop втрата герметика виявилась найвищою і складала 10-25 %. Найкраща ретенція герметика була досягнута при застосуванні адгезивної методики герметизації (Optibond FL) в обох групах зубів. Через 3 роки встановлено, що повна ретенція герметика констатувалась у 80,01 % молярів та у 82,92 % премолярів.

На відміну від цього, при застосуванні безадгезивної методики герметизації (контрольна група) встановлено, що через 36 місяців повне збереження силанта не перевищувало 62,86 % в I групі і 71,44 % в II групі.

Найнижчі показники ретенції герметика були виявлені при адгезивній герметизації з використанням адгезивної системи Prompt-L-Pop. Через 36 місяців показник збереження герметика зменшився до 42,84 % у молярах і 53,65 % у премолярах.

Таким чином, показник повної ретенції герметика Fissurit FX був найвищим у разі застосування адгезивної методики герметизації (Optibond FL), а найнижчим - при використанні адгезивної системи Prompt-L-Pop. Проміжне положення займала методика безадгезивної герметизації (контрольна група) (р<0,05).

В залежності від ступеню збереження герметика нами було вивчено частоту виникнення фісурного карієсу. Встановлено, що через 3 роки диспансерного спостереження найнижчий показник часткової втрати силанта був зафіксований при адгезивній методиці герметизації (Optibond FL) і складав 14,28-14,64 % в перших молярах і премолярах відповідно. Фісурний карієс був діагностований тільки у 2,86 % і 2,44 % випадків.

В зубах, загерметизованих безадгезивною технікою (контрольна група), показник часткового збереження герметика через 36 місяців дорівнював 14,28 % -25,72 % у премолярах і перших молярах відповідно. Розвиток фісурного карієсу мав місце у 7,14 % -11,42 % випадків.

Максимальне значення часткової відсутності герметика було виявлено при герметизації адгезивною системою Prompt-L-Pop - 31,71 %-40 % в премолярах і перших молярах відповідно. Каріозне ураження фісур було зареєстровано в 12,2 % -20 % випадків.

Таким чином, ймовірність розвитку фісурного карієсу в молярах і премолярах залежить від використаної адгезивної системи (Optibond FL, Optibond Solo і Prompt-L-Pop) (р<0,05) і ступеня збереження герметика на оклюзійній поверхні.

Через 36 місяців повна втрата герметика при адгезивній герметизації перших молярів і премолярів з використанням адгезивних систем Optibond FL і Optibond Solo була відзначена в 5,71 %-2.44 % і 8,57 %-4,76 % випадків відповідно. При цьому, фісурний карієс в зубах з повним випаданням силанта не діагностувався.

Показник повної втрати силанта при безадгезивній герметизації (контрольна група) через 36 місяців становив 11,42-14,28 % в перших молярах і премолярах. Частота розвитку каріозного ураження фісур склала 5,71 % і 9,52 % випадків відповідно. Однак максимальне значення показника фісурного карієсу при повній втраті силанта було визначено при герметизації перших молярів і премолярів за допомогою адгезивної системи Prompt-L-Pop і становило 14,3 %-12,2 % випадків відповідно.

Нами встановлено високу карієспрофілактичну ефективність герметизації із застосуванням адгезивних систем Optibond FL і Optibond Solo при частковій і повній втраті силанта. Після закінчення 3-х річного спостереження поширеність фісурного карієсу не перевищувала 4,76 % випадків, в той час як в загерметизованих зубах контрольної групи (безадгезивна техніка) поширеність фісурного карієсу знаходилась в межах 16,66-17,14 %. Найнижча карієспрофілактична ефективність була виявлена при застосуванні адгезивної системи Prompt-L-Pop. Поширеність фісурного карієсу в цьому випадку складала 24,4-34,28 %.

Отже, встановлено, що адгезивна методика герметизації фісур із застосуванням адгезивних систем Optibond FL і Optibond Solo, в порівнянні з безадгезивною технікою є більш ефективною через 12, 24, 36 місяців на 100 %, 75-80 % і 71,42-85,71 % у перших постійних молярах і премолярах відповідно. Такі ж високі показники ефективності встановлені при порівнянні з загерметизованими адгезивною системою Prompt-L-Pop (100 % - через 12 міс., 85,71-88,88 % - 24 і більше міс. 80-91,66 % - 36 міс.).

Оцінка клінічної ефективності лікування фісурного карієсу була проведена з урахуванням застосованих адгезивних систем (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop), пломбувального матеріалу (Herculite XRV, Filtek Z250) і ступеню формування коренів (І група - бічні зуби з незавершеним, ІІ група - з завершеним ростом коренів).

При пломбуванні бічних зубів композиційним матеріалом Herculite XRV і адгезивною системою Optibond FL (контрольна група) зареєстрована найкращий показник ретенції реставрації, як у І, так і в ІІ групі зубів. Через 36 місяців диспансерного спостереження 96,67 % реставрацій в І групі і 100 % у ІІ групі відповідали оцінці «А». Тільки у 3,33 % пломб зубів І групи були виявлені дефекти емалі - відколи (оцінка «В»). При оцінці показника «крайове прилягання» встановлено, що через 3 роки 96,55 % -100 % пломб зубів І та ІІ груп відповідали оцінці «А». Порушення крайового прилягання спостерігалося у 3,45 % пломб зубів І групи у межах емалі (оцінка «В»). За показником «крайове забарвлення» через 36 місяців 93,10 % і 96,67 % пломб І та ІІ груп отримали оцінку «А». Тільки 6,90 % і 3,33 % пломб у І та ІІ групах відповідали критерію «В» (неглибоке крайове зафарбовування). Вторинний карієс не було діагностовано протягом усього періоду спостереження. При оцінці показника «співвідношення кольору» виявлено, що після закінчення диспансерного спостереження 82,76 % і 76,67 % пломб у І та ІІ групах відповідали оцінці «А». Критерій «В» склав 17,24 % в І і 23,33 % у ІІ групі (пломби мали світло-коричневий відтінок). За показником «анатомічна форма» було виявлено, що через 3 роки тільки 3,45 % пломб зубів І групи мали зношування в межах емалі (оцінка «В»).

Відзначено високу ефективність пломбування бічних зубів композиційним матеріалом Herculite XRV і адгезивною системою Optibond Solo (основна група). Встановлено, що через 36 місяців 100 % і 93,33 % пломб у зубах І та ІІ груп відповідали оцінці «А» за показником «ретенція». Тільки 6,67 % пломб зубів ІІ групи отримали оцінку «В» (клінічно прийнятні). При оцінці показника «крайове прилягання» через 3 роки виявлено, що 93,55 % і 96,43 % пломб зубів І та ІІ групи мали оцінку «А». У 6,45 % і 3,57 % пломб зубів І та ІІ груп діагностувався зазор в межах емалі (оцінка «В»). Що стосується показника «крайове забарвлення», то через 3 роки тільки 3,33 % і 7,14 % пломб зубів І та ІІ групи відповідали оцінці «В» (фарбування в межах емалі). Вторинний карієс не було діагностовано протягом усього періоду (36 місяців спостереження). За показником «відповідність кольору» встановлено, що через 3 роки зміни кольору визначалися в 19,35 % і в 17,86 % пломб зубів І та ІІ групи (оцінка «В»). При аналізі показника «анатомічна форма» виявлено поверхневе зношування в 3,33-3,57 % пломб зубів І та ІІ групи в межах емалі (оцінка «В»).

При пломбуванні бічних зубів у дітей композиційним матеріалом Filtek Z250 і адгезивною системою Prompt-L-Pop (основна група) встановлено найнижчий показник ретенції пломб, як в зубах І, так і ІІ групи. Через 3 роки тільки 67,74 % і 64,52 % пломб відповідали оцінці «А» в І і ІІ групах відповідно, часткова ретенція пломб (оцінка «В») становила 25,81 % і 32,25 %. Після закінчення диспансерного спостереження 6,45 % і 3,23 % пломб перейшли в категорію «С» (повне випадання пломби). При оцінці показника «крайове забарвлення» було виявлено, що 52,38 % і 55 % пломб зубів І та ІІ групи мали крайове зафарбовування в межах емалі (оцінка «В»). Вторинний карієс діагностувався в 9,68 % і 6,45 % випадків зубів І та ІІ групи. За критеріями «відповідність кольору» і «анатомічна форма» якість реставрації відповідала оцінці «А» в межах 90-95,24 %.

Слід зазначити, що достовірна різниця була виявлена тільки при оцінці показника «крайове забарвлення» між контрольною (Optibond FL) і основною групою (Prompt-L-Pop) в зубах І та ІІ групи (р<0,05).

Таким чином, незалежно від застосовуваної адгезивної системи та стадії формування кореня (І та ІІ група) ефективність реставраційного лікування фісурного карієсу композиційними матеріалами у дітей становила 93,5-100 %.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної науково-практичної задачі сучасної стоматології, що полягає у підвищення ефективності профілактики і лікування фісурного карієсу в постійних зубах у дітей шляхом вивчення морфологічних особливостей протравлювання емалі постійних зубів на різних етапах розвитку кореня та обґрунтування використання адгезивної техніки при застосуванні сучасних пломбувальних матеріалів та профілактичних засобів.

1. У постійних зубах з незакінченим ростом кореня 30-ти секундний режим протравлювання 37,5 % Н3РО4 є більш ефективним у порівнянні з 15-ти секундним. У постійних зубах із сформованим коренем залежності якості протравлення поверхні від часу протравлювання (15 або 30 сек.) не виявлено. Глибина протравлювання емалі постійних зубів із незавершеним ростом кореня незалежно від часу протравлювання та досліджуваного шару емалі (поверхневий або субповерхневий) менше, ніж у постійних зубах із закінченим ростом кореня (р<0,01).

2. Встановлено, що морфологічна картина ІІ типу протравлювання емалевих призм знаходиться в прямій залежності від ступеню формування кореня досліджуваних зубів. У зубах з незавершеним формуванням кореня периферія і міжпризматичний простір емалевих призм протравлюються частково або повністю. У постійних зубах із закінченим ростом кореня протравлюється тільки периферія емалевих призм із збереженням міжпризматичного простору.

3. Виявлено топографічну залежність якості протравлення поверхневого (апризматичного) шару емалі постійних зубів у дітей. В зубах з незавершеним формуванням кореня в ділянці горбка і екватора спостерігається неповне розчинення апризматичного шару з частковим оголенням підлеглої призматичної структури емалі. У зубах із сформованим коренем в ділянці горбка відзначається повне розчинення апризматичного шару з оголенням якісно протравленого субповерхневого шару емалі за І, ІІ та ІІІ типами. Поверхневий шар емалі у пришийковій ділянці, незалежно від стадії розвитку кореня, протравлюється тільки по міжперикіматним зонам (III і IV типи протравлювання). Ступінь протравлювання апризматичного шару емалі оклюзійної поверхні, незалежно від рівня формування кореня, збільшується у напрямку від стінок фісур до вершини горбика.

4. У постійних зубах з незавершеним формуванням кореня виявлені достовірні відмінності показника пенетрації адгезивних систем Optibond FL, Optibond Solo і герметика Fissurit FX в ділянці стінок фісур (р<0,01). У зубах із закінченим ростом кореня ці відмінності були достовірними (р<0,01), як в ділянці стінок, так і входу в фісуру. Найнижчі показники проникнення адгезива виявлені при застосуванні Prompt-L-Pop незалежно від стадії розвитку кореня і ділянки фісури (р<0,01). Найбільшу кількість рівномірно сформованих тяжів адгезива визначено в ділянці входу в фісуру при застосуванні Optibond FL, Optibond Solo і герметика Fissurit FX.

5. Ступінь проникнення герметика Fissurit FX в фісуру залежить від методики герметизації (адгезивна або безадгезивна). Найвищий показник повного проникнення силанта в фісуру виявлена при адгезивній герметизації (82,19-85,55 %), найнижчій - при застосуванні безадгезивної методики герметизації (68,5 %).

6. Карієспрофілактична ефективність високонаповненого фторидвміщуючого герметика Fissurit FX залежить від використаної методики герметизації. При адгезивній герметизації з використанням Optibond FL розповсюдженість карієсу становила 2,85 % у перших постійних молярах та 2,43 % в премолярах, Optibond Solo - 2,85 % і 4,76 %, Prompt-L-Pop - 34,28 % і 24,4 %, а при безадгезивній методиці - 17,14 % і 16,66 % відповідно (р<0,05). Через 3 роки диспансерного спостереження найвищий показник ефективності герметизації виявлено при використанні адгезивної системи Optibond FL - 83,33 % перших молярах і 85,71 % премолярах.

7. Встановлено високу ефективність реставраційного лікування фісурного карієсу у дітей композиційними матеріалами незалежно від використаної адгезивної системи (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) і стадії формування кореня (93,5-100 %). Через 3 роки диспансерного спостереження 64,52-100 % реставрацій відповідали критерію «А» (відмінно) по всіх досліджуваних параметрах. При використанні Prompt-L-Pop тільки 45-47,62 % реставрацій за показником «крайове забарвлення» відповідали оцінці «А» (р<0,05).

Практичні рекомендації

1. Оптимальним режимом протравлювання емалі постійних зубів з незавершеним формуванням кореня слід вважати - 30 сек., для постійних зубів із сформованим коренем - 15 сек.

2. Для поліпшення фіксації герметика слід його наносити до середини ската горбка при герметизації постійних зубів у дітей (з урахуванням оклюзійних контактів).

3. Для посилення ретенції силанта Fissurit FX при герметизації фісур доцільно застосовувати адгезивну техніку герметизації з використанням адгезивних систем Оptibond FL і Optibond Solo. Оптимальні терміни диспансерного спостереження: 2 рази в перший рік після герметизації і один раз у наступні.

4. Адгезивна герметизація фісур за допомогою адгезивної системи Prompt-L-Pop є тимчасовою профілактичною процедурою. Вона доцільна при неможливості повноцінного протравлювання емалі. При цьому оптимальні терміни диспансерного спостереження: 4 рази в перший рік і 2 рази в наступні.

5. При лікуванні фісурного карієсу постійних зубів у дітей слід застосовувати композиційні матеріали з адгезивними системами Оptibond FL і Optibond Solo. Оптимальні терміни диспансерного спостереження: 2 рази в перший рік після лікування і один раз у наступні.

6. У разі відсутності умов для якісної ізоляції робочого поля при лікуванні фісурного карієсу у дітей рекомендовано використовувати адгезивну систему Prompt-L-Pop. Оптимальні терміни диспансерного спостереження: 2 рази в перший рік і 3 рази в наступні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Саккас Х. Применение адгезивной техники в постоянных зубах с незавершенной вторичной минерализацией твердых тканей / Х. Саккас // Вісник стоматології. - 2005. - № 2. - С. 92-95.

2. Саккас Х. Эволюция дентинных бондинговых систем : часть I. Мечта о химической адгезии / Х. Саккас // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 23-28.

3. Саккас Х. Эволюция дентинных бондинговых систем : часть II. Микромеханическая ретенция / Х. Саккас // Современная стоматология. - 2007. - № 1. - С. 22-28.

4. Саккас Х. Кислотное протравливание эмали непрорезавшихся постоянных зубов. Часть 1 / Х. Саккас, Л. А. Хоменко, Н. В. Биденко // Современная стоматология. - 2008. - № 1. - С. 114-121. Дисертантом проведено морфологічне дослідження емалі постійних зубів.

5. Саккас Х. Кислотное протравливание эмали (бугорок, экватор) постоянных зубов у детей и взрослых: сравнительный анализ. Часть 2 / Х. Саккас, Л. А. Хоменко, Н. В. Биденко // Современная стоматология. - 2008. - № 2. - С. 87-93. Дисертантом проведено морфологічне дослідження емалі постійних зубів, участь в узагальненні результатів.

6. Саккас Х. Кислотное протравливание эмали (пришеечная область) постоянных зубов у детей и взрослых: сравнительный анализ. Часть 3 / Х. Саккас, Л. А. Хоменко, Н. В. Биденко // Современная стоматология. - 2008. - № 4. - С. 72-76. Дисертантом проведено морфологічне дослідження емалі постійних зубів.

7. Саккас Х. Сравнительный анализ клинической эффективности адгезивной и безадгезивной герметизации / Х. Саккас // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2009. - № 4. - С. 6-12.

8. Возрастные морфологические аспекты протравливания эмали зубов : зб. тез, присвячений 61-й міжнар. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчених [«Актуальні проблеми сучасної медицини»], (Київ, 2007 р.). - К., 2007. - С. 208-209.

9. Морфологические особенности протравленной эмали зубов у детей : сб. тезисов III науч.-практ. конф. с междунар. участием [«Актуальные вопросы стоматологии детского возраста и профилактики стоматологических заболеваний»], (Санкт-Петербург, 2007 г.). - СПб., 2007. - С. 61-62.

10. Варианты кислотного протравливания апризматического слоя эмали постоянных зубов у детей : зб. тез наук.-практ. конф. [«Іновації в стоматології»], (Київ, 2008 р.). - К., 2008. - С. 46-47.

11. Эффект кислотного протравливания поверхностного слоя эмали постоянных зубов у детей : сб. тезисов IV науч.-практ. конф. с междунар. участием [«Актуальные вопросы стоматологии детского возраста и профилактики стоматологических заболеваний»], (Санкт-Петербург, 2008 г.). - СПб., 2008. - С. 55-56.

12. Морфологические особенности кислотного протравливания эмали пришеечной области постоянных зубов у детей : зб. тез ІІІ(Х) з'їзду Асоціації стоматологів України [«Інноваційні технології - в стоматологічну практику»], (Полтава, 2008 г.). - Полтава : Дивосвіт, 2008. - С. 108.

13. Оценка эффективности герметизации фиссур постоянных зубов с использованием различных адгезивных систем : сб. тезисов XXXI итоговой конф. молодых ученых, (Москва, 2009 г.). - М. : МГМСУ, 2009. - С. 299-300.

14. Кариеспрофилактическая эффективность различных методик герметизации : зб. тез ІІ (63) міжнар. конгресу студ. і молодих вчених [«Актуальні проблеми сучасної медицини»], (Київ, 2009 р.). - К., 2009. - С. 320.

15. Sakkas Ch. Enamel etching of immature and mature permanent teeth in children - a comparative study / L. O. Khomenko, N. V. Bidenko // International journal of paediatric dentistry. - 2009. - Vol. 19, suppl. 1. - P. 80. Дисертантом проведено морфологічне дослідження, участь в узагальненні результатів.

16. Глубина протравливания эмали постоянных зубов у детей : сб. тезисов VI науч.-практ. конф. с междунар. участием [«Стоматология детского возраста и профилактика стоматологических заболеваний»], (Санкт-Петербург, 2010 г.). - СПб., 2010. - С. 191-193.

Анотація

Саккас Х. Клініко-морфологічне обґрунтування протравлювання емалі постійних зубів у дітей та оцінка його ефективності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2010.

Дисертація присвячена розробці та вивченню профілактичної ефективності різних методик герметизації фісур та лікування фісурного карієсу постійних зубів у дітей композиційними матеріалами з різними адгезивними системами.

Отримано дані про морфологічні особливості протравлювання емалі постійних зубів у дітей, що знаходяться на різних етапах розвитку кореня. Вивчено ступінь проникнення досліджуваних адгезивних систем в емаль фісур.

Підтверджено, що карієспрофілактична ефективність герметика Fissurit FX залежить від методики герметизації (адгезивна, безадгезивна). Найвищий показник ефективності отримано при використанні адгезивної системи Optibond FL.

Встановлено високу клінічну ефективність реставраційного лікування фісурного карієсу у дітей композиційними матеріалами незалежно від використаної адгезивної системи (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) і стадії формування кореня.

Ключові слова: протравлювання емалі, діти, постійні зуби, фісурний карієс, герметизація, пломбування, адгезивні системи.

Аннотация

Саккас Х. Клинико-морфологическое обоснование протравливания эмали постоянных зубов у детей и оценка его эффективности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке и изучению профилактической эффективности различных методик герметизации фиссур, а также лечения фиссурного кариеса постоянных зубов у детей композиционными материалами с различными адгезивными системами.

Установлено, что качество протравливания эмали постоянных зубов у детей непосредственно зависит от стадии формирования корня, изучаемого участка зуба и режима протравливания.

Выделены новые морфологические подтипы ІІ типа протравливания субповерхностного слоя эмали. В зубах с незавершенным ростом корня периферия и интерпризматическое пространство эмалевых призм протравливаются частично или полностью (І подтип). В зубах с законченным ростом корня протравливается только периферия с сохранением интерпризматического пространства (ІІ подтип).

Выделен морфологический тип (VI) протравливания апризматического слоя, который характеризуется обнажением его кристаллической основы и встречается в зубах с незавершенным ростом корня (37,5 % Н3РО4 -15 сек.).

Установлено, что оптимальное время протравливания в зубах с незаконченным ростом корня - 30 сек. 37,5 % Н3РО4, в отличие от зубов с законченным ростом корня (15 сек.). Глубина протравливания эмали зубов с незавершенным ростом корня независимо от времени протравливания и исследуемого слоя эмали меньше, чем у зубов с законченным ростом корня.

Отмечена высокая кариеспрофилактическая эффективность герметизации с применением адгезивных систем Optibond FL и Optibond Solo при частичной и полной потери силанта. По окончании 3-х летнего диспансерного наблюдения распространенность фиссурного кариеса в основной группе не превышала 4,76 % (при безадгезивной герметизации - 16,66-17,14 %). Самая низкая кариеспрофилактическая эффективность была выявлена при применении адгезивной системы Prompt-L-Pop. Распространенность фиссурного кариеса составила 24,4-34,28 %.

Проведена оценку эффективности лечения фиссурного кариеса постоянных зубов у детей композиционными материалами. По большинству показателей (критерий USPHS) не установлено достоверной разницы между контрольной (Optibond FL) и основными группами (Optibond Solo, Prompt-L-Pop) запломбированных зубов, а также между зубами с завершенным и незавершенным ростом корня (р>0,05). Достоверная разница была обнаружена только при оценке показателя «краевое окрашивание» (р<0,05).

Таким образом, установлено, что независимо от применяемой адгезивной системы и стадии формирования корня (І и ІІ группа) эффективность реставрационного лечения фиссурного кариеса композиционными материалами у детей составила 93,5-100 %.

Ключевые слова: протравливание эмали, дети, постоянные зубы, фиссурный кариес, герметизация, пломбирование, адгезивные системы.

Summary

Sakkas Ch. Clinical and morphological study of enamel etching of permanent children' teeth and estimation of its effectiveness. - Manuscript.

Dissertation for medical candidate's degree in speciality 14.01.22 - stomatology. - National Medical University named after O. O. Bogomolets, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to developing and researching the preventive efficacy of various methods of fissure sealing and fissure caries treatment of permanent children's teeth with composite resins and adhesive systems of various generations.

The data about the morphological features of enamel etching of permanent children's teeth which are at different root development stage were obtained. The degree of adhesive system penetration into enamel fissure was studied.

The dependence of carious preventive efficacy of fissure sealant Fissurit FX on the sealing method (with and without adhesive system) was confirmed. The highest efficiency was obtained using the adhesive system Optibond FL.

It was established that, the high clinical efficacy of restorative fissure caries treatment with composite resins among children, does not depend on using the adhesive systems (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) and the root development stage.

Key words: acid enamel etching, children, permanent teeth, fissure caries, fissure sealing, filling, adhesive systems.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.