Морфологічна характеристика ушкоджень, заподіяних сучасними пістолетними боєприпасами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК 612.12-001.45:340.624

14.01.25 - судова медицина

На правах рукопису

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УШКОДЖЕНЬ, ЗАПОДІЯНИХ СУЧАСНИМИ ПІСТОЛЕТНИМИ БОЄПРИПАСАМИ Luger 9,0х19 ММ

Шевчук Микола Миколайович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Дем'янович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Филипчук Олег Володимирович, Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, завідувач відділення судово-медичної криміналістики

кандидат медичних наук, Войченко Валерій Володимирович, начальник бюро судово - медичної експертизи Дніпропетровської державної обласної адміністрації

Захист відбудеться "23" квітня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "22" березня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Зарицький Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Судово-медична експертиза вогнепальних ушкоджень тіла і одягу людини є однією з найбільш актуальних і складних проблем судової медицини (Сухий В.Д., 1999; Филипчук О.В., 2007). Важливість цього напрямку досліджень підтверджується подіями останніх років, коли має місце суттєве зростання числа злочинів, тісно пов'язаних з використанням різних видів ручної вогнепальної зброї, у тому числі й новітніх, відмінних за коструктивними та балістичними особливостями набоїв до неї.

Розповсюдження вогнепальної зброї, яка супроводжувалась потужністю уражаючих елементів, зіткнення працівників правоохоронних органів, воєнізованої охорони і т.п. з озброєними злодіями стали достатньо поширеними явищами, що й спонукало до створення і постійного удосконалення засобів індивідуального захисту - бронежилетів. Статистичні дані по ситуації в країнах пострадянського простору свідчать про переважне використання у кримінальному світі пістолетів систем ТТ і «Макарова» (Панчук Ю.П., Мазуров К.В., Токарев П.А., 2008). Ці обставини, а також відомості про розповсюдженість куль зі стальною і термозміцненою серцевиною, реактивного виду стали передумовами до створення бронежилетів з багатошарових пакетів зі спеціальної тканини (кевлар) і бронепластин зі спеціальних сплавів на основі титану, марганцю, кераміки і інших матеріалів.

Особливостям вогнепальних ушкоджень тулуба і кінцівок, не захищених бронежилетами), що були заподіяні 9 мм пістолетними боєприпасами спеціального призначення, спорядженими кулями реактивного виду з підвищеною пробивною здатністю, були присвячені дослідження Зарицького Г.А. (2006, 2007). Гальцев Ю.В., Колкутин В.В. (1989), Гомоной Ю. А. (2004) провели порівняльний аналіз динаміки середніх показників вхідних вогнепальних ушкоджень, заподіяних кулями калібру 5,45 мм через засоби індивідуального захисту. Миннуллин Т.І. (2004) шляхом експериментального дослідження обгрунтував доцільність застосування засобів індивідуального бронезахисту бойового пловця на основі клініко-морфологічних вогнепальних ушкоджень із морської стрілкової зброї.

Однак, особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах ІУ класу захисту, обсяг ураження та морфологічні зміни ділянок тіла людини, не захищених і захищених бронежилетами, при пострілах пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій, не проводилось, шо ускладнює можливості проведення повноцінної судово-медичної експертизи і диференційної діагностики таких поранень, створює передумови для експертних помилок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика „Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу” (№ держреєстрації 0106V009578) та виконувалась на підставі договору про науково-технічну співпрацю з державним Науково-дослідним інститутом МВС України (2006 р.), а також угоди про науково-технічне співробітництво з Національною академією оборони Міністерства оборони України (2007 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради НМАПО імені П.Л. Шупика 14.11.2007 р. (протокол №9).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було визначення особливостей вогнепальних пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту та ушкоджень не захищених і захищених бронежилетами ділянок грудної клітки та гомілки при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

1. Проаналізувати показники смертності серед населення України внаслідок вогнепальних ушкоджень та найчастіших засобів їх заподіяння за 2005-2007 р.р. вогнепальний бронежилет грудний гомілка

2. Скласти судово-медичну оцінку конструктивним та балістичним відмінностям штатних пістолетних боєприпасів «Luger 9,0х19 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного і бронебійного видів.

3. Дослідити особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту, заподіяних при пострілах штатними і спеціального призначення пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм», споряджених кулями експансивного і бронебійного видів.

4. Дослідити морфологічні особливості ушкоджень, що заподіяні при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, споряджених кулями експансивного та бронебійного видів, у не захищені бронежилетом «Ескорт 3» ІУ класу захисту ділянки тіла людини.

5. Дослідити морфологічні особливості ушкоджень, що заподіяні при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, споряджених кулями експансивного та бронебійного видів, у захищені бронежилетом «Ескорт 3» ІУ класу захисту ділянки тіла людини.

Об'єкт дослідження: механізм і особливості утворення пошкоджень не біологічних імітаторів і ушкоджень не захищених та захищених бронежилетом «Ескорт 3» ділянок грудної клітки, гомілки при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій.

Предмет дослідження: вогнепальні ураження не біологічних імітаторів (білої бавовняної тканини, чохлу, кевлару і металевої пластини бронежилета «Ескорт 3» ІУ класу захисту), не захищених та захищених бронежилетом «Ескорт 3» ділянок грудної клітки, гомілки при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій.

Методи дослідження: візуальний, огляд за допомогою лупи, дослідження ушкоджених ділянок шкіри грудної клітки, гомілки та пошкоджень не біологічних імітаторів за допомогою мікроскопів “МБС”, “Биолам”, “МССО”, а також в інфрачервоних і ультрафіолетових променях. Морфометрія (вимірювання лінійних розмірів) ушкоджень шкіри, органів грудної клітки, кісток гомілки. Фізико-хімічний (метод кольорових відбитків). Судово-гістологічний - дослідження гістологічних показників травмованих тканин органів грудної клітки і гомілки. Фотографічні методи. Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні процедури біометричного аналізу. Необхідні розрахунки проводили на ІВМ РС «Pentium» при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті виконаного дослідження вперше була визначена динаміка змін показників смертності серед населення України внаслідок вогнепальних ушкоджень та найчастіших засобів їх заподіяння за 2005-2007 р.р.

Вперше наведена судово-медична оцінка конструктивних та балістичних відмінностей штатних пістолетних боєприпасів «Luger 9,0х19 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного і бронебійного видів.

Вперше наведена якісна та кількісна судово-медична характеристика пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту, заподіяних 9 мм кулями спеціального призначення експансивного і бронебійного видів з різних дистанцій, які дозволяють проводити їх диференційну діагностику.

Вперше наведені морфологічні особливості біологічних об'єктів, які дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень ділянок тіла людини, захищених і не захищених бронежилетами «Ескорт 3» ІУ класу захисту, заподіяних 9 мм кулями спеціального призначення експансивного і бронебійного видів з різних дистанцій.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати поглиблюють і розширюють відомості про особливості вогнепальних ушкоджень, заподіяних пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного і бронебійного видів. Дані дослідження є морфологічною основою для встановлення критеріїв та обгрунтовання шляхів диференційної діагностики пошкоджень на бронежилетах ІУ класу захисту і ушкоджень ділянок тіла людини при пострілах пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм», що споряджениі кулями експансивного і бронебійного видів.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії; патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, а також у практичній роботі Дніпропетровського, Запорізького, Херсонського та Луганського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Збір матеріалу, проведення експерименту та його статистичне, морфологічне, медико-криміналістичне і судово-гістологічне дослідження були виконані самостійно автором на базі Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи. Автором особисто проаналізовано дані вітчизняної та закордонної літератури із проблеми, що досліджується, виконано патентно-ліцензійний пошук, визначені мета й завдання дослідження, вилучено матеріал від 24 трупів людей, ділянки тіла яких були захищені та не захищені засобами індивідуального захисту - бронежилетами ІУ класу захисту при заподіянні експериментальних пострілів штатними пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного і бронебійного видів. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачем проведено набір матеріалу та аналіз отриманих результатів. Особисто написані усі розділи наукової роботи, також самостійно проведений математично-статистичний аналіз та опис отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені та обговорені на науково-практичнй конференції «Фундаментальна медицина - практиці охорони здоров'я» (Київ, 2008), Другій міжнародній науково-практичнй конференції судових медиків і криміналістів «Бокаріусівські читання» (Харків, 2008), Всеукраїській науково-практичній конференції «Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу» (Харків, 2009) та на сумісному засіданні співробітників кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедри патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, кафедри патологічної анатомії, судової медицини та медичного законодавства Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Центру судових експертиз МО України та Київського міського бюро судово-медичної експертизи 27 листопада 2009 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них: 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (4 статті опубліковано без співавторів), 2 роботи опубліковано у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 153 сторінках, з яких 125 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота має 40 ілюстрацій, 16 таблиць та 5 графіків. Список використаної літератури містить 205 джерел, з них українською та російськими мовами - 177, іноземними (англійською, німецькою, французькою та польською мовами) - 28.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Для дослідження динаміки змін показників смертності серед населення України внаслідок заподіяння вогнепальних ушкоджень були проаналізовані 472 акти судово-медичного дослідження трупів та «Висновки експертів», отримані із архівів Донецького, Луганського, Харківського, Дніпропетровського, Одеського, Львівського обласних бюро судово-медичної експертизи за 2005-2007 р.р.

Для визначення особливостей вогнепальних пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту та ушкоджень не захищених і захищених бронежилетами ділянок грудної клітки та гомілки при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій матеріалом власного дослідження були 146 пошкоджень небіологічних імітаторів: 1) бронежилети ІУ класу захисту “Ескорт 3” та вогнепальні пошкодження на бронежилетах, 2) біла бавовняна тканина; 3) пластилінові блоки, 4) відстріляні кулі). Також були використані матеріали власних проведених експертиз загиблих осіб внаслідок вогнепальних ушкоджень, заподіяних при пострілах боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” із архіву Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи за 2005-2007 р.р., а експериментальні постріли виконувались у біоманекени - 24 трупи людей, розділені на дві групи: 1) 15 трупів, ділянки тіла яких не були захищені засобами індивідуального захисту (бронежилетами) і 2) 9 трупів, ділянки тіла яких були захищені бронежилетами ІУ класу захисту. Ділянками уражень були вибрані грудна клітка (у т.ч. в проекції печінки) і гомілка, у які виконувались по 5 пострілів, в залежності від виду боєприпасу з однієї дистанції пострілу. З метою дотримання етичних норм, експериментальні постріли в ділянку голови не виконувались. Об'єм ушкоджень та вилучення матеріалу розраховувався з урахуванням етичних та законодавчих норм і вимог при виконанні наукових морфологічних досліджень, за умови наявності інформованої письмової згоди родичів осіб, що померли. Морфологічну картину ушкоджень вивчали безпосередньо при секційному дослідженні, потім вилучали матеріал (шкірні клапті з вогнепальними ушкодженнями, м'які тканини і внутрішні органи, кістки гомілки, груднину, ребра, хребці тощо) для наступних лабораторних досліджень. Після завершення виконання пострілів розтин трупів здійснювався за методом Шора, згідно з яким проводився розтин порожнин черепа, грудної і черевної порожнин. Внутрішні органи вилучались єдиним органокомплексом і досліджувались за допомогою послідовних розрізів без відділення органів. Окрім цього, були використані методи Абрикосова і Вірхова. До вилучення, органи старанно досліджувались на місці, визначалось їх розташування відносно один одного в порожнинах тіла, визначалась наявність патологічних явищ і т.п. При виконанні пострілів у ділянку гомілки біоманекена додатково проводились розтини гомілки. Пошкодження на бронежилетах досліджували окремо, після їх зняття із тіла трупів. Моделювання умов індивідульного захисту тіла біоманекенів здійснювалося шляхом використання бронежилетів «Ескорт 3» ІУ класу, виробником яких є українське підприємство «ТОВ Матеріалознавство». Його маса складає 11,5 кг, а площа захисту - 18 дм2. Складовими компонентами бронежилету були: 1) шари тканини «Кевлар» (армідове синтетичне волокно, яке у 5 разів міцніше сталі при однаковій масі), що запобігає ураженням кулями пістолету ПМ 9х18 мм зі стальною серцевиною і швидкістю 315 м/сек, 2) 2 пластинки зі спецсталі - одна для захисту передньої стінки грудної клітки, друга для захисту спини, які є основним конструктивним елементом БЖ і призначені для захисту від ураження звичайними кулями зі сталевою серцевиною автомату АКМ 5,45х39мм, кулі гвинтівки «СВД» 7,62х54мм з швидкістю 830 м/сек та від ураження кулями автомату АК-74 з термозміцненою серцевиною з відстані 5 м з швидкістю куль 910 м/сек.

Досліди проводились з використанням пістолетних боєприпасів «Luger 9,0х19 мм», споряджених кулями штатного та спеціального призначення - експансивного та бронебійного видів. Маса кулі штатного виду - 8,0 г, експансивного виду - 5,2 г, бронебійного виду - 6,0 г. Маса порохового заряду складала 360 мг, 600 мг, 600 мг. Початкова швидкість кулі штатного виду складала 317 м/с, експансивного виду - 600 м/с, бронебійного виду - 570 м/с. Для ступінчастої зміни швидкості куль були виготовлені редуковані порохові заряди, підібрані і апробовані в науково-дослідній лабораторії проблем відновлення озброєння військової техніки і досліджень спеціальних матеріалів Національної академії оборони України. Редуковані порохові заряди створювали у відповідності з розрахунковими балістичними таблицями. Виготовлені редуковані порохові заряди забезпечували (окрім штатних) необхідну величину контактної швидкості куль у представлених в розділі 3 швидкісних інтервалах. Швидкості куль експансивного і бронебійного видів становили для експансивного виду: ~450 - ~500 - ~600 м/сек; для бронебійного виду: ~400 - ~470 - ~570 м/сек і відповідали таким дистанціям пострілу: перша серія пострілів - у притул, друга - 3 м, третя - 10 м. Виготовлену партію редукованих боєприпасів вибірково перевіряли на величину швидкості на вимірювальній базі, а також їх стійкість на траекторії польоту у момент співударіння з перепоною (мішенню).

Постріли здійснювали із “Балістичної установки Барінова”, оснащеної швидкісним балістичним стволом “Luger”, створено на базі науково-дослідної лабораторії проблем відновлення озброєння військової техніки і досліджень спеціальних матеріалів Національної академії оборони України (атестат акредитації № 150 В, зареєстрований 15 грудня 2003 року, виданий воєнстандартом МО України), в рамках науково-технічної програми розвитку стрілкової зброї Державної програми розвитку озброєння і військової техніки Збройних Сил України у відповідності з вимогами, викладеними в нормативній документації “Трасса-С” і роботи “Контур”.

Швидкість куль на вимірювальній базі визначали за допомогою прибору ФДБУ-1 (фотодіодоблокуючий пристрій). Судово-медичне дослідження трупів виконувалось у відділі судово-медичної експертизи трупів Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи на протязі 2007-2008 років. Лабораторні дослідження, у тому числі й гістологічне, виконувались на базі лабораторії Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Серед методів дослідження були застосовані: а) візуальний; б) огляд за допомогою лупи; в) дослідження ушкоджених ділянок шкіри грудної клітки, печінки, гомілки в інфрачервоних і ультрафіолетових променях; г) морфометрія (вимірювання лінійних розмірів) ушкоджень шкіри, органів грудної клітки і печінки; д) судово-гістологічний - дослідження гістологічних показників травмованих тканин органів грудної клітки, печінки; ж) дослідження додаткових факторів пострілу; з) фотографічні методи. Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні процедури біометричного аналізу, а необхідні розрахунки проводили на ІВМ РС «Pentium» при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм.

Дослідження динаміки змін показників смертності серед населення України внаслідок заподіяння вогнепальних ушкоджень за 2005-2007 р.р. виявило, що вогнепальна травма за кількісними показниками утримувала стабільну динаміку і складала близько 2% серед усіх механічних ушкоджень (рис. 1), а за видом вогнепального снаряду найбільшу кількість складали ушкодження, заподіяні шротом - 64%. Кульовим ушкодженням належало 30% (рис. 2).

Найбільшу кількість смертельних вогнепальних ушкоджень, заподіяних кулями, було виявлено в архівному матеріалі Донецького, Луганського, Одеського і Харківського обласних бюро судово-медичної експертизи. Отже, протягом 2005-2007 р.р. в Україні серед причин насильницької смерті левова частка належала механічним ушкодженням і 2 % серед них становила вогнепальна травма, при цьому, за видом вогнепального снаряду найбільшу кількість складали ушкодження, заподіяні шротом - 64%, кульовим ушкодженням належало 30%, атиповим снарядам 4%, еластичним снарядами - близько 2%. Отже, кожне третє смертельне ураження було заподіяно боєприпасами, спорядженими кулями, тому за наявності широкого арсеналу зброї від різних виробників, проблема диференційної діагностики кульових вогнепальних ушкоджень залишається актуальною.

Основними конструктивними особливостями набоїв “Luger 9,0х19 мм”, що споряджені реактивними кулями експансивного та бронебійного виду є: а) наявність спеціальної цільносталевої кулі з порожниною для порохового заряду; б) розташування порохового заряду в порожнині кулі і відсутність пороху в гільзі; в) менша майже у 1,5 рази маса кулі у порівнянні зі штатними кулями; г) більша майже у 2 рази довжина кулі (табл. 1).

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика конструктивних особливостей пістолетних набоїв “Luger 9,0х19 мм”, спеціального призначення

Особливостями реактивних куль експансивного виду до набоїв “Luger 9,0х19 мм”, є наявність спеціальної стальної оболонки зі свинцевим сердечником, а бронебійного виду - наявність стальної оболонки з бронебійним наконечником (рис. 3).

Порівняльний аналіз пістолетних боєприпасів “Luger 9,0х19 мм”, споряджених реактивними кулями експансивного та бронебійного виду, виявив, що за балістичними особливостями вони також суттєво відрізнялися від штатних набоїв (табл. 2).

Таблиця 2 - Порівняльна характеристика балістичних особливостей пістолетних набоїв “Luger 9,0х19 мм”, споряджених кулями штатного, експансивного та бронебійного виду

Бронежилет «Ескорт 3» ІУ класу захисту прикриває на тулубі людини проекцію найбільш важливих органів і забезпечує захист як спереду, так і ззаду, тільки від деякого ряду уражаючих елементів, енергія яких при зустрічі з перепоною не перевищує визначений (заданий) рівень. Для захисту від потужних уражаючих елементів - уламків і куль з великою кінетичною енергією конструкція жилета виконується жорсткою, її основою є багатошарові пакети із спеціальної тканини - кевлару і бронепластини. При пострілах штатними пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» у бронежилети «Ескорт 3» ІУ класу захисту з дистанції у притул визначалось майже наскрізне пошкодження шарів кевлару без пошкодження захисної металевої бронепластини. При пострілах з дистанції 3 і 10 м пробивна здатність куль обмежувалась пошкодженням чохлів, шару кевлару, руйнуючи його та затримуючись у товщі, що свідчить про надійну захисну функцію бронежилету «Ескорт 3» ІУ класу щодо уражень штатними пістолетними боєприпасами.

При пострілах боєприпасами «Luger 9,0х19 мм», спорядженими кулями спеціального призначення експансивного виду у бронежилет «Ескорт 3» з дистанції у притул визначалось наскрізне проникнення через чохол, усі шари пакету і захисної бронепластини передньої частини бронежилету, вхідний отвір якого мав розміри 9,0-9,3 мм. Визначалась конусовидна форма відкладання кіптяви з вершиною, направленою до середини у бік захисної пластини, покритої шарами кевлару. При виконанні пострілів з дистанції 3 та 10 м на чохлах БЖ мало місце утворення вхідних отворів, розміри яких були більшими у порівнянні з пострілами у притул і коливались у діапазоні 9,5-10,0 мм та 12-15,0 мм. Пошкодження кевлару супроводжувалось руйнуванням його повехневих шарів на відносно великій площі, при цьому, більшість куль та їх фрагментів не проникали через усю товщу кевлару, залишившись у ній, а на зовнішній поверхні захисної металевої бронепластини передньої частини бронежилету «Ескорт 3» утворювались відбитки куль овальної форми глибиною 1,5 - 3 мм, які не проникали через товщу пластини.

При пострілах боєприпасами «Luger 9,0х19 мм», спорядженими кулями бронебійного виду з дистанції у притул, мало місце наскрізне проникання кулі через усі шари кевлару, обидві захисні металеві бронепластини як передньої частини бронежилету, так і його задньої частини, разом з усіма шарами кевлару і чохла. Наскрізний дефект тканин БЖ в ділянці вхідного отвору мав розміри 8,0-8,5 мм.

При пострілах кулями бронебійного виду з дистанції 3 і 10 м також визначались наскрізні пошкодження усіх шарів і передньої металевої пластини бронежилету, проникаючи через усі компоненти тіла біоманекена до задньої пластини бронежилету, завдаючи їй не проникаючі пошкодження. Площа пошкоджень шарів бронежилету при таких дистанціях пострілу була більшою порівняно з пострілами у притул.

Дослідження вогнепальних ушкоджень ділянок шкіри грудної клітки, не захищених бронежилетом «Ескорт 3», і гомілок після заподіяння пострілів кулями експансивного і бронебійного видів з різних дистанцій, виявило загальну закономірність про те, що раневі канали, які утворювались у паренхіматозних органах грудної клітки у 100 % випадків були прямолінійними, навіть у випадках проходження кулі через кістки (ребра, хребці). Натомість штатні кулі, у випадку попадання їх в кістки, змінювали напрям свого руху у 12-15 % випадків. Незалежно від анатомічної ділянки тулуба і швидкості куль в інтервалі 400-550-600 м/сек, усі вхідні ушкодження шкіри мали: 1) круглу або близьку до неї форму; 2) дефект тканини у центрі ушкодження; 3) пасок металізації, який за розмірами був меншим або співпадав з паском зсаднення; 4) дефект шкіри у вихідному вогнепальному ушкодженні. Навіть при зменшенні наважок пороху у набоях і відповідному зменшені швидкості куль експансивного виду (до ~450 - ~500 м/сек) і бронебійного виду (до ~400 - ~470 м/сек), все одно - останні у 1,5 рази були більшими від максимальних швидкостей штатних куль (~317 м/сек), що вказує на суттєву перевагу їх кінетичної енергії і перевагу пробивної здатності.

Конструктивні особливості куль експансивного і бронебійного виду та володіння ними високою кінетичною енергією зумовлювали значні за розмірами руйнування не захищених бронежилетами «Ескорт 3» шкіри, м'язів та пробивні ураження кісток з утворенням дефектів, які у ділянках метафізів та діафізів великої гомілкової кістки були значних розмірів, сягаючи 2,5-3,0 х 3,3-4,0 см з дистанцій у притул, 3 і 10 м. Проведені нами серії експериментальних досліджень виявили, що найбільша кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальна площа перелому, площа дефекту великогомілкових кісток на вході та на виході вогнепального каналу, спостерігались при застосуванні набоїв “Luger 9,0х19 мм», споряджених кулями експансивного виду. Зокрема, розміри вхідних дефектів шкіри внаслідок дії експансивних куль у 1,5-2 рази були більшими у порівнянні з кулями бронебійного і штатного видів, а площа дефектів кісткової тканини варіювала від 2,0 см2 до 3,5 см2.

Результати досліджень морфологічних особливостей ушкоджень легень, серця та печінки, що були заподіяні при пострілах кулями експансивного і бронебійного видів у не захищені бронежилетом «Ескорт 3» ділянки грудної клітки, виявили загальну тенденцію до утворення значного за обсягом ушкодження паренхіматозних органів незалежно від дистанції пострілу. Вогнепальні ушкодження легень мали переважно овальну форму з нерівними розміщеними краями і крововиливами навколо них. За ходом раневого каналу також визначалась розміщена легенева тканина зі згортками крові. При зведенні країв утворювався дефект паренхіми легень площею до 12-20 мм2. Вхідні ушкодження серця у переважній більшості випадків були неправильної овальної форми з розміщенням тканини міокарда на обширній ділянці і за ходом раневого каналу. У 54% випадків мали місце розриви стінки однієї із камер серця. Ушкодження паренхіми печінки були неправильної овальної форми, визначалось розміщення тканини на значній площі і за ходом раневого каналу. Від центру ушкодження відходили чисельні розриви, довжиною до 12-14 см. При зведенні країв ушкодженої паренхіми печінки утворювався дефект обсягом до 15-20 мм2. Вихідні ушкодження легень, серця і печінки були переважно зірчасто-щілиноподібної форми, без дефекту тканини, з численними радіальними розривами, нерівними краями, вивернутими до зовні.

Слід зауважити, що наскрізні вогнепальні ураження через усі шари пакету і передньої захисної бронепластини бронежилету «Ескорт 3» мали місце при пострілах у притул боєприпасами «Luger 9,0х19 мм», спорядженими кулями експансивного та бронебійного виду. Такі ж наскрізні пошкодження бронежилету мали місце при пострілах кулями виключно бронебійного виду з дистанції 3 і 10 м. Розподіл ушкоджень шкіри за ділянками тіла, що були отримані при наскрізних пострілах через БЖ з різною швидкістю, наведений у таблиці. Наскрізні вогнепальні ушкодження шкіри грудної клітки, захищеної бронежилетом «Ескорт 3», що були заподіяні кулями експансивного і бронебійного виду при максимальних швидкостях ~600 і ~570 м/сек (відповідало дистанції пострілу у притул), утворювали конусоподібної форми дефекти тканини, розмірами 8,0-8,5 мм. Збільшення дефекту шкіри, незалежно від виду куль, перебувало у прямій залежності від товщини підшкірно-жирової тканини і щільності підлеглої тканини. Так, у ділянках ушкоджень грудної клітки у проекціях серця, легень і печінки, де визначалось підлягання кісткової частини ребер, площа дефектів шкіри була найбільшою і коливалась від 145 до 240 мм2.

Слід зазначити, що площа ушкодження підшкірно-жирової тканини була більшою, чим площа поверхневих шарів шкіри. Це явище можна пояснити тим, що при проходженні кулі через бронепластину утворювались зруйновані часточки пластини - вторинні мікроснаряди, які у початковому відділі раневого каналу - здатні летіти компактно, а на виході із шкіри - розлітаються, з утворенням більшої за розмірами площі ушкодження. Ця ознака є характерною для вогнепального ушкодження при використання засобів індивідуального захисту - бронежилетів з металевими бронепластинами.

З огляду на те, що здатністю до наскрізних пробивних ушкоджень усіх шарів і передньої бронепластини бронежилету «Ескорт 3» з неблизьких дистанцій 3 і 10 метрів володіли тільки кулі бронебійного виду, аналіз вимірювань розмірів ушкоджень шкіри, що були отримані при цьому експерименті, виявив тенденцію до збільшення розмірів дефектів тканини з 8,0-8,5 мм при дистанціїї у притул, до 8,8-9,0 мм при дистанції пострілу з 3-х метрів і до 9,2-9,4 мм при дистанції пострілу з 10 метрів. При цьому, мало місце збільшення у раневому каналі вмісту часточок металу, що утворювались від бронепластини при її пробитті, та від кевлару.

Результати досліджень грудної клітки та її органів при наскрізних вогнепальних ураженнях компонентів бронежилету «Ескорт 3» кулями експансивного і бронебійного видів виявили не тільки ушкодження легень, серця та печінки, але й тенденцію до збільшення їх обсягу залежно від швидкості вогнепального снаряду. Особливістю вихідних ушкоджень вказаних органів у випадках пробивних пострілів кулями експансивного і переважно бронебійного виду була відсутність дефекту тканини і наявність фрагментів ниток кевлару.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше вирішене актуальне науково-практичне завдання, яке полягало у визначенні особливостей вогнепальних пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту, морфологічних змін шкіри грудної клітки, легень, серця, печінки і кісток гомілки, не захищених та захищених засобами індивідуального захисту, що утворюються при пострілах, заподіяних пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів з різних дистанцій.

1. Протягом 2005-2007 р.р. в Україні серед причин насильницької смерті левова частка належала механічним ушкодженням і 2 % серед них становила вогнепальна травма, при цьому, за видом вогнепального снаряду кожне третє смертельне ураження було заподіяно боєприпасами, спорядженими кулями, яким належало 30%, атиповим снарядам - 4%, еластичним снарядами - близько 2%, що залишає проблему диференційної діагностики кульових вогнепальних ушкоджень актуальною.

2. Новітні пістолетні боєприпаси “Luger 9,0х19 мм”, споряджені реактивними кулями експансивного та бронебійного видів володіють відмінними конструктивними та балістичними властивостями, наслідком чого було збільшення початкової швидкості польоту куль та їх пробивної здатності, зокрема, кулі бронебійного виду з дистанції пострілу 10 м утворювали наскрізні пробиття багатошарового пакету із кевлару і бронепластини передньої частини бронежилету «Ескорт 3» ІУ класу захисту, проникаючи через товщу тіла біоманекена до задньої частини бронежилету, зупиняючись у її шарах.

3. Дослідження вогнепальних пошкоджень на бронежилетах виявило більшу площу вхідних ушкоджень чохла та шарів пакету при ураженнях кулями експансивного виду, а ознакою диференціації пострілу у притул, слід вважати менший за розмірами дефект тканин бронежилету в ділянці вхідного отвору і конусовидну форму відкладання кіптяви з вершиною, направленою до середини у бік захисної пластини, покритої шарами кевлару. Критерієм збільшення дистанції пострілу є збільшення площі пошкодження чохла бронежилету і багатошарового пакету із кевлару.

4. При заподіянні пробивних пошкоджень бронежилетів «Ескорт 3» ІУ класу захисту кулями експансивного і бронебійного виду з дистанцій у притул, 3 і 10 м, характерними були вогнепальні ураження шкіри та внутрішніх органів грудної клітки, при цьому, збільшення площі ушкодження шкіри та вмісту часточок металу від бронепластин і фрагментів кевлару за ходом раневого каналу відбувалося зі зменшенням швидкості кулі.

5. При пострілах штатними і новітніми боєприпасами “Luger 9,0х19 мм”, спорядженими кулями експансивного і бронебійного виду з різних дистанцій у ділянки грудної клітки, не захищені бронежилетом «Ескорт 3» ІУ класу, і гомілки, виявило залежність збільшення площі вхідного ушкодження шкіри від зменшення швидкості кулі, меншої товщини підшкірно-жирової клітковини і наявності під нею кісткової тканини. Найбільша кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальна площа перелому, площа дефекту діафізів великих гомілкових кісток на вході та на виході кулі, спостерігались при застосуванні куль експансивного виду.

6. При пострілах кулями експансивного і бронебійного виду у ділянки грудної клітки, захищенех бронежилетом «Ескорт 3» ІУ класу захисту, площа ушкоджень підшкірно-жирової тканини була більшою чим поверхневих шарів шкіри внаслідок додаткової дії зруйнованих часточок бронепластини (вторинних мікроснарядів), які у початковому відділі раневого каналу рухались компактно, а на виході із шкіри - розлітались, з утворенням більшої за розмірами площі ураження, що можна вважати характерною ознакою вогнепального ушкодження при використанні засобів індивідуального захисту - бронежилетів з металевими бронепластинами.

1. Проведення диференційної діагностики дистанції пострілу при вогнепальних ураженнях тіла, захищеного бронежилетами ІУ класу захисту, передбачає оцінку розмірів дефекту шарів спецпакету бронежилету в ділянці вхідного отвору, форми та глибини відкладання кіптяви.

2. Одним із критерієм збільшення дистанції пострілу при використанні бронежилетів ІУ класу захисту слід вважати збільшення площі пошкодження чохла бронежилету і багатошарового пакету із кевлару.

3. Диференційну діагностику куль штаного, експансивного і бронебійного видів доцільно проводити шляхом дослідження морфологічних особливостей і розмірів ушкоджень шарів пакету і металевої пластини бронежилетів.

4. Ознакою застосування засобів індивідуального захисту - бронежилетів з металевими бронепластинами при заподіянні вогнепальних уражень, слід вважати збільшення площі ушкодження підшкірно-жирової основи по відношенню до площі ушкодження поверхневих шарів шкіри.

5. Наявність циркулярного розшарування підшкірної клітковини з відкладанням на його стінках продуктів пострілу у ділянці вхідної рани, слід вважати діагностичною ознакою вогнепального ураження 9 мм пістолетними набоями реактивного виду, спорядженими експансивними і бронебійними кулями, з відтані у притул.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевчук М.М. Характеристика конструктивних та балістичних особливостей боєприпасів «Luger» з бронебійною здатністю /М.М. Шевчук //Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. Науково-практ. конф. «Фундамент. медицина - практиці охорони здоров'я», Київ. - 2008. - Т.3. - С. 404-409.

2. Шевчук М.М. Конструктивні та балістичні відмінності боєприпасів реактивного виду «ПМ 9,2х18 мм» і «Luger 9,0х19 мм» /М.М. Шевчук, М.А. Федоренко //Український судово-медичний вісник. - 2008. - № 22(1). - С. 27-31. (Здобувач самостійно виконав судово-медичний аналіз конструктивних та балістичних відмінностей боєприпасів реактивного виду «Luger 9,0х19 мм», сформулював висновки та оформив роботу).

3. Шевчук М.М. Особливості боєприпасів реактивного виду «ПМ 9,2х18 мм» і «Luger 9,0х19 мм» /М.М. Шевчук, М.А. Федоренко //Тези Другої міжн. наук.-практ. конф. судових медиків і криміналістів «Бокаріусівські читання», 10-11 жовтня 2008 р. - Харків, 2008. - С. 99-100. (Здобувач самостійно виконав судово-медичний аналіз конструктивних та балістичних відмінностей боєприпасів реактивного виду «Luger 9,0х19 мм», сформулював висновки та оформив роботу).

4. Шевчук М.М. Аналіз показників смертності серед населення України внаслідок заподіяння вогнепальних ушкоджень за 2005-2007 р.р. /М.М. Шевчук //Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика, Київ. - 2009. - Вип. 18. - Книга 2. - С. 279-284.

5. Шевчук М.М. Морфологічні особливості вогнепальних ушкоджень, заподіяних кулями боєприпасу «Luger 9,0х19 мм» новітнього виду /М.М. Шевчук //Укр. медичний альманах. - 2009. - №3. - Т. 12. - С. 207-211.

6. Шевчук М.М. Особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах, заподіяних при пострілах новітніми пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» /М.М. Шевчук //Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика, Київ. - 2009. Книга -3. -Т.18 . - С. 196-201.

7. Шевчук М.М. Особливості розповсюдження продуктів пострілу при використанні куль боєприпасів «Luger 9,0х19 мм» новітнього виду /М.М. Шевчук //Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. «Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу». 10-11 вересня 2009 р. - ХНМУ. - Харків, 2009. - С.181-182.

АНОТАЦІЯ

Шевчук М.М. Морфологічна характеристика ушкоджень, заподіяних сучасними пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм».- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.25 - судова медицина.- Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена визначенню особливостей вогнепальних пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту та ушкоджень не захищених і захищених бронежилетами ділянок грудної клітки та гомілки при пострілах штатними пістолетними боєприпасами “Luger 9,0х19 мм” та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій. Наведена судово-медична оцінка конструктивних та балістичних відмінностей штатних пістолетних боєприпасів «Luger 9,0х19 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного і бронебійного видів. На основі якісних та кількісних ознак визначені критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику пошкоджень на бронежилетах «Ескорт 3» ІУ класу захисту та ушкоджень у не захищені та захищені бронежилетом «Ескорт 3» ІУ класу ділянки тіла людини, що заподіяні 9 мм кулями спеціального призначення експансивного і бронебійного видів з різних дистанцій.Показані особливості впливу конструктивних та балістичних особливостей 9 мм куль спеціального призначення експансивного і бронебійного видів на характер ушкоджень, що виникають на засобах індивідуального захисту і біологічних об'єктах при різних дистанціях пострілу. Основні результати дисертації впроваджено у навчальний процес кафедр судової медицини ВНМЗ та практичну роботу бюро судово-медичної експертизи України. Ключові слова: вогнепальні ушкодження, набої штатного, експансивного і бронебійного видів, бронежилет, біологічні об'єкти, вхідна і вихідна рани, дистанція пострілу.

АННОТАЦИЯ

Шевчук Н.Н. Морфологическая характеристика повреждений, причиненных современными пистолетными боеприпасами «Luger 9,0х19 мм».- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина.- Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена установлению особенностей огнестрельных повреждений на бронежилетах «Эскорт 3» ІУ класса защиты и повреждений участков грудной клетки и голени не защищенных и защищенных бронежилетами при выстрелах штатными пистолетными боеприпасами “Luger 9,0х19 мм” и специального назначения, что снаряженные пулями экспансивного и бронебойного видов, из разных дистанций.

Результаты исследования показали, что пистолетные боеприпасы “Luger 9,0х19 мм”, снаряженные пулями экспансивного и бронебойного видов, по сравнению со штатными, имели отличительные конструктивные и баллистические особенности: пули экспансивного и бронебойного видов изготовленные из спецстали со свинцовым и бронебойным наконечником и заключают в себе полость для размещения порохового заряда, следствием чего было увеличение начальной скорости полета пули и образование высокой кинетической энергии выхода порохового газа из пули в запулевое пространство канала ствола и увеличения ее пробивной способности, проявлением чего были сквозные пробивания слоев кевлара и пластины бронежилета «Эскорт 3» ІУ класса защиты толщиной 6 мм с дистанции 3 и 10 м. Показано, что наибольшей пробивной способностью владеют пистолетные боеприпасы «Luger 9,0х19 мм» специального назначения, снаряженные пулями бронебойного вида.

На основе качественных и количественных признаков определены критерии, которые позволяют проводить дифференциальную диагностику повреждений на бронежилетах «Эскорт 3» ИУ класса защиты и повреждений в не защищенные и защищенные бронежилетом «Эскорт 3» ІУ класса участки тела человека, которые причинены 9 мм пулями специального назначения экспансивного и бронебойного видов из разных дистанций. Показаны особенности влияния конструктивных и баллистических особенностей 9 мм пуль специального назначения экспансивного и бронебойного видов на характер повреждений, которые возникают на средствах индивидуальной защиты и биологических объектах при разных дистанциях выстрела.

Дифференцирующим признаком выстрела в упор, следует считать меньший за размерами дефект тканей бронежилета в участке входного отверстия и конусовидную форму откладывания копоти с вершиной, направленной внутрь и в сторону защитной пластины, покрытой слоями кевлара, а критерием дистанции выстрела - увеличение площади повреждения многослойного пакета из кевлара бронежилета с увеличением дистанции выстрела.

Исследование особенностей огнестрельных переломов диафизов большеберцовых костей, причиненных зарядами штатного, экспансивного и бронебойного видов обнаружило, что наибольшее количество свободных костных обломков, радиальных трещин, около входного и выходного отверстий, общая площадь перелома площадь дефекта кости на входе и на выходе, наблюдались при применении пуль экспансивного вида.

Увеличение объема повреждения паренхиматозных органов легких, сердца и печени при выстрелах боеприпасами “Luger 9,0х19 мм” специального назначения, снаряженными пулями экспансивного и бронебойного вида с разных дистанций в не защищенные бронежилетом «Эскорт 3» ИУ класса участка тела, происходило при увеличении скорости пули (соответственно, при уменьшении дистанции выстрела).

Показано, что признаком применения средств индивидуальной защиты - бронежилетов с металлическими бронепластинами при осуществлении огнестрельных поражений, следует считать увеличение площади повреждения подкожножировой основы по отношению к площади повреждения поверхностных слоев кожи.

Основные результаты диссертации внедрены в учебный процесс кафедр судебной медицины ВНМЗ и практическую работу бюро судебно-медицинской экспертизы Украины.

Ключевые слова: огнестрельные повреждения, боеприпасы штатного, экспансивного и бронебойного видов, бронежилет, биологические объекты, входная и исходная раны, дистанция выстрела.

ANNOTATION

Shevchuk N. Morphological description of damages, caused modern pistol live ammunitions of «Luger 9,0х19 мм».- Manuscript.

The Thesis to get degree of candidate of medical sciences 14.01.25 for speciality - forensic medicine.- National medical academy of post-graduate education by the name of P.L. Shupik, Kyiv, 2010.

Dissertation work is devoted determination of features of damages on special waistcoat «Escort 3» IУ of class of defence and damages of the areas of thorax and shin not protected and protected at shots by regular pistol live ammunitions of “Luger 9,0х19 мм” and the special setting, that equipped the bullets of expansive and armour-piercing kinds, from different distances.

The medico-legal estimation of structural and ballistic differences of regular pistol live ammunitions of «Luger 9,0х19 мм» and the special setting, that equipped the bullets of expansive and armour-piercing kinds. On the basis of high-quality and quantitative signs criteria, which allow to conduct differential diagnostics of damages on special waistcoat «Escort 3» ІУ of class of defence and damages in not protected and protected special waistcoat «Escort 3» IУ of class of area bodies of man of, which are caused 9 мм by the bullets of the special setting of expansive and armour-piercing kinds from different distances, are certain.The features of influence of structural and ballistic features are rotined 9 мм of bullets of the special setting of expansive and armour-piercing kinds on character of damages which arise up on facilities of individual defence and biological objects at different distances of shot. The basic results of dissertation are inculcated in the educational process of departments of judicial medicine of universitets medical and practical work of bureau of forensic medicine of Ukraine.

Keywords: damages, charges of regular, expansive and armour-piercing kinds, special waistcoat, biological objects, entrance and initial wounds, distance of shot.

Размещено на Allbest.ru