Судово-медичне визначення давності утворення плям крові за вмістом хлоридів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Судово-медичне визначення давності утворення плям крові за вмістом хлоридів

14.01.25 - судова медицина

БОЯГІНА Ольга Дмитрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Каплуновський Петро Анатолійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри судової медицини та основ права

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Кривда Григорій Федорович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини та медичного законодавства

кандидат медичних наук, Войченко Валерій Володимирович, начальник бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської державної обласної адміністрації

Захист відбудеться “21” січня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “10” грудня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Г.А. Зарицький

Анотація

Боягіна О.Д. Судово-медичне визначення давності утворення плям крові за вмістом хлоридів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 - судова медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - Київ, 2010.

У дисертації з використанням методів доказової медицини обґрунтовано підвищення точності судово-медичної експертизи при встановленні давності виникнення плям крові шляхом використання кількісних та якісних показників щодо дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів крові з урахуванням типу та умов зберігання речових доказів, визначені межі застосування хлоридного методу для паперових і тканинних предметів-носіїв і доведено, що найбільш інформативним є застосування хлоридного методу для речових доказів із паперу газетного та шовку. Доведено, що темп дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів із плям крові на поверхні паперових предметів-носіїв та відстань між плямою крові та обідком взаємопов'язані з давністю виникнення плями. При зростанні з часом, відстань між плямою крові та обідком хлоридів достовірно збільшувалась на 7 та 14 добу (р<0,05). Темп дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів із плям крові на поверхні тканинних предметів-носіїв, зокрема шовку, залежить від давності виникнення плями, а ширина обідка хлоридів збільшується на 21, 84 та 112 добу (р<0,05). Визначена послідовність судово-медичної експертизи речових доказів для оцінки давності виникнення плям крові за вмістом хлоридів, яка включає: ідентифікацію типу предмета-носія, урахування можливих термінів виникнення плям крові, визначення режиму зберігання, вимір ширини обідка хлоридів і, уцілому, підвищує достовірність висновків експерта.

Ключові слова: плями крові, хлоридний метод, технологія, судово-медична експертиза, давність, тканинні та паперові предмети-носії.

судовий медичний кров хлорид

АННОТАЦИЯ

Боягина О.Д. Судебно-медицинское определение давности образования пятен крови по содержанию хлоридов. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика. - Киев, 2010.

В диссертации с использованием методов доказательной медицины обосновано повышение точности судебно-медицинской экспертизы при установлении давности образования пятен крови путем использования количественных и качественных показателей дистанцирования накопленного максимума хлоридов крови с учетом типа и условий хранения вещественных доказательств. Определены границы применения хлоридного метода для бумажных и тканевых предметов-носителей и доказано, что наиболее информативным является применение хлоридного метода для вещественных доказательств из бумаги газетной и шелка. Доказано, что дистанцирование накопленного максимума хлоридов из пятен крови на поверхности бумажных предметов-носителей, в частности бумаги газетной без печати, колеблется в пределах от 0,84±0,07 мм до 4,62±0,09 мм, тогда как темп дистанцирования и расстояние между пятном крови и каймой взаимосвязаны с давностью образования пятен (r_XY=+0,491). При тенденции к нарастанию со временем, расстояние между пятном крови и каймой хлоридов наиболее выраженно и достоверно увеличивалось на 7 сутки до 2,61±0,05 мм (р<0,05) и 14 сутки до 4,08±0,21 мм (р<0,05). Темп дистанцирования накопленного максимума хлоридов из пятен крови на поверхности тканевых предметов-носителей, в частности шелка, зависит от давности возникновения пятна (r_XY=+0,573); ширина каймы хлоридов увеличивается на 21 сутки до 1,00±0,16 мм, на 84 - до 1,37±0,08 мм, на 112 сутки до 2,03±0,10 мм (р<0,05).

При исследовании доказано, что содержание хлоридов крови в координатных зонах вещественных доказательств зависит от давности возникновения пятен крови и типа предмета-носителя. Как на бумажных, так и на тканевых предметах-носителях индекс диффузии хлоридов является информативным для определения давности образования пятен крови. Визуализация хлоридов в центре пятна и определение их концентрации в координатных зонах предмета-носителя позволяет устанавливать давность пятен крови. Так, если содержание хлоридов пятна крови находится в пределах 74,7±3,4% и больше, а вокруг него - 25,3±3,4% и меньше, устанавливают возраст пятна до 6 мес, а если содержание хлоридов находится в пределах 64,8±1,1% и меньше, а вокруг него - 35,2±1,1% и больше, определяют время образования пятна более 6 мес. Для повышения точности заключения эксперта при определении давности образования пятен крови необходимо учитывать уровень влажности окружающей среды, так как при таких условиях дистанцирование накопленного максимума хлоридов на поверхности предметов-носителей, как доказано в исследовании, происходит с ускоренным темпом. Впервые определены закономерности динамики дистанцирования накопленного максимума хлоридов в наиболее типичных режимах хранения вещественных доказательств.

Определена последовательность судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств при оценке давности возникновения пятен крови по содержанию хлоридов, которая включает: идентификацию типа предмета-носителя, учет возможных сроков образования пятен крови, определение режима хранения, измерение ширины каймы хлоридов и, в целом, повышает достоверность заключения эксперта. Комплекс проведенных исследований и полученные достоверные результаты позволяют усовершенствовать работу врача судебно-медицинского эксперта при определении давности пятен крови на предметах-носителях разного типа. Предлагается технология судебно-медицинской экспертизы давности образования пятен крови по содержанию хлоридов на поверхности предметов-носителей. Она состоит из следующих нововведений: способа судебно-медицинской оценки давности пятен крови на бумажных предметах-носителях, которым предусмотрено определение количественного содержания хлоридов в координатных зонах предмета-носителя; оценку содержания хлоридов в разных координатных зонах предмета-носителя предлагается выполнять по индексу диффузии хлоридов. Хронограммы дистанцирования накопленного максимума хлоридов и их содержания в координатной зоне предмета-носителя предлагается применять в дальнейших научно-практических исследованиях других предметов-носителей с целью расширения информационной базы судебно-медицинской экспертизы.

Для обеспечения последовательности и взаимосвязи с органами следствия и с целью реализации усовершенствованной экспертной тактики предлагается применять специально обработанные формализованные документы на вещественное доказательство, направленное для судебно-медицинской экспертизы давности возникновения пяте крови.

Ключевые слова: пятна крови, хлоридный метод, технология, судебно-медицинская экспертиза, давность, тканевые и бумажные предметы-носители.

ANNOTATION

Boiagina O.D. Forensic identification of blood stains age according to the chlorides content. The manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Medical Science specializing in 14.01.25 - Forensic Medicine. - National Medical Academy of postgraduate Education named after of P.L. Shupik. - Kyiv, 2010.

The improvement of forensic expertise accuracy when estimating blood stains age has been grounded in the thesis using the methods of evidence-based medicine. Quantitative and qualitative indicators of accumulated maximum of blood chlorides distancing are used taking into account storage conditions and type of evidence. The scope of chloride method usage for paper and textile subjects-carriers is defined and it has also been proved that the use of chloride method is the most informative for material evidence of newsprint paper and silk.

It has been proved that the rate of distancing and the distance between the blood stain and the edge are interrelated with the blood stains age. At the general tendency of increasing in course of time, the distance between the blood stain and the edge increased distinctly and clearly on the 7^th day and the 14^th day (р<0,05). The rate of blood chlorides distancing on the surface of textile subjects-carriers, in particular silk, depends on the age of their origin; the width of the chlorides edging increases on the 21^st, 84^th , 112^th day (р<0,05).

The sequence of forensic medical examination of material evidence for blood stains age estimation on the basis of chlorides contents has been determined. It includes: identification of the subject carrier type, considering probable terms of blood stain origin, determination of storage conditions, measuring the width of chlorides edging. Following this sequence can highly improve reliability of the expert's conclusions.

Key words: blood stains, chlorides method, technology, forensic examination, age, textile and paper subjects-carriers.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Плями крові як об'єкт вивчення досить давно застосовується у технологіях діяльності лікаря судово-медичного експерта, що пов'язано з високим ступенем ідентифікації особи у разі застосування фізико-хімічних та імунних методів (Пономаренко Г.О., Шахман Н.В., 2009; Барсегянц Л.О., 2005; Тагаев Н.Н., 2003). Так, досліджено динаміку фізичних та біохімічних показників трупної крові (Sakurada K., 2005) та доведено можливість їх використання для визначення давності слідів крові. Є повідомлення (Fujita Y., 2005) стосовно можливості визначення давності виникнення плям крові шляхом застосування електронного парамагнітного резонансу; з'ясовано, що у разі зберігання слідів крові при температурі +22?С та відносній вологості у межах (80,0ч85,0)% відбувається зниження рівня вільних радикалів у взаємозв'язку з давністю виникнення плям крові. Однак конкретних рекомендацій щодо практичного використання методу в діяльності лікаря судово-медичного експерта авторами не запропоновано. Відомий також спосіб визначення давності виникнення плям крові за рівнем концентрації залишкового азоту і глюкози у донорській та фібринолізній крові; з'ясовано, що у фібринолізній крові має місце підвищення вмісту залишкового азоту, ферментів, 17-оксикетостероїдів та зниження рН. При колориметрії доведено, що співвідношення за цими показниками достовірно відрізнялись у донорській крові, порівнюючи з фібринолізною (Туребаев О.Н., 1991; Туребаев Р.О., 1991-2000). Аналіз плям крові за показниками розщеплення РНК та ДНК дозволив виявити динамічно-характерні зміни, що можуть бути індикатором давності виникнення плям крові (Anderson S., 2005; Bauer M., Polzin S., Patzelt D., 2003). Опубліковані також дані щодо застосування еластометрії еритроцитів для визначення давності утворення плям крові; з цією метою пропонується використовувати атомну силову мікроскопію (Strasser S., 2007). За результатами виконаних досліджень продемонстровано, що параметри еластичності еритроцитів, що знаходяться в плямі крові, закономірно змінюються залежно від температури та вологості довкілля. Цими ж дослідниками у випробуваннях плям крові через 1,5 год, 30 год та 30 діб отримані фактичні дані та шкала динамічних змін еластичності еритроцитів, що може бути використано для оцінки давності виникнення плям крові.

Для виконання задач судово-медичної експертизи (Барсегянц Л.О., 2005; Weinig E., 1954) також запропоновано визначати давність виникнення плям крові за показниками дифузії хлоридів на поверхні предмета-носія (ПН) з аналізом концентричного дистанціювання обідка хлоридів. Метод базується на тому, що при виникненні плями крові іони хлору, що містяться в крові, знаходяться безпосередньо у плямі, а з часом відбувається їх дифузія навколо плями, що забезпечує дистанціювання їх накопиченого максимуму на різній відстані залежно від давності виникнення таких плям. Цими ж дослідниками доведено, що швидкість інфузії іонів хлору може визначатися структурно-морфологічними особливостями поверхні ПН і не залежить від кількості крові в плямі та її розмірів, а також від температури довкілля і ступеня інсоляції поверхні ПН.

Отже, кількісні та якісні закономірності дифузії хлоридів із плями крові на поверхні ПН, залежно від давності її виникнення, досліджені не у повній мірі, що не сприяє підвищенню точності висновків судово-медичних експертів при експертизі ПН у разі необхідності встановлення давності виникнення плям крові на речових доказах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою Харківського національного медичного університету МОЗ України (прот. №3 від 30 березня 2006 р.). Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексного плану Харківського національного медичного університету МОЗ України та у межах НДР кафедри судової медицини та основ права ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса «Визначення ступеню достовірності висновків експерта про причину смерті» (держреєстрація №0106U001635). Здобувачем виконано фрагменти НДР, присвячені вивченню дифузії хлоридів із плям крові на предметах-носіях з різною структурою поверхні та за різних умов зберігання речових доказів.

Мета дослідження: підвищення точності судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові на основі вивчення закономірностей дифузії хлоридів із плям крові на предметах-носіях із різною структурою поверхні та за різних умов зберігання речових доказів.

Для досягнення мети дослідження вирішувалися наступні його завдання:

1. Виконати порівняльний макроскопічний аналіз частоти, характеру і динаміки дистанціювання обідка хлоридів у координатних зонах довкола плям крові на поверхні предметів-носіїв залежно від давності виникнення.

2. Визначити кількісний вміст хлоридів крові та закономірності їх дифузії в координатних зонах предметів-носіїв залежно від давності виникнення плям крові.

3. Дослідити вплив зовнішніх факторів на темп дифузії і дистанціювання накопиченого максимуму (обідка) хлоридів на поверхні предметів-носіїв з різними структурно-механічними та фізико-хімічними властивостями.

4. Розробити алгоритми визначення давності виникнення плям крові за вмістом хлоридів для удосконалення техніки, методики і тактики судово-медичної експертизи речових доказів.

Об'єкт дослідження: дифузія хлоридів із плям крові на предметах-носіях.

Предмет дослідження: давність виникнення плям крові, закономірності дифузії хлоридів залежно від факторів зовнішнього середовища та властивостей предмета-носія.

Методи дослідження: біохімічні, біофізичні, аналітичні, інформаційні, статистичні, моделювання та імітаційного прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота теоретично узагальнює та вирішує наукову задачу - з позицій концептуально нового наукового підходу та з використанням методології доказової медицини удосконалено засоби судово-медичної експертизи щодо давності виникнення плям крові на основі вивчення закономірностей дифузії хлоридів із плям крові на поверхні ПН різних типів та видів та за різних умов зберігання речових доказів.

З'ясовано закономірності характеру і динаміки дистанціювання обідка хлоридів у координатних зонах довкола плям крові на поверхні ПН залежно від давності виникнення.

Вивчено вплив зовнішніх факторів на темп дифузії і дистанціювання накопиченого максимуму (обідка) хлоридів на поверхні ПН з різними структурними та фізико-хімічними властивостями.

Обґрунтовано алгоритми визначення давності плям крові за вмістом хлоридів для удосконалення техніки, методики і тактики експертизи.

Практичне значення результатів дослідження. Проведені дослідження мають теоретичне і практичне значення у галузі судово-медичної експертизи. Обґрунтовано новий «Спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових предметах-носіях» (Деклараційний патент України на корисну модель №46315 А, МПК G01N33/00 Спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових носіях.- Заявлено 04.08.2009. - Пром. власність, 2009.-№23), та доведено інформативність індексу дифузії хлоридів (I_D) для оцінки давності виникнення плям крові на ПН. Визначені межі застосування методу встановлення давності плям крові за містом хлоридів за різних умов оточуючого середовища та удосконалено техніку, методику і тактику судово-медичної експертизи. Опрацьовано хронограми дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів та їх вмісту в координатних зонах ПН, а також кількісні і графічні залежності для визначення давності виникнення плям крові на тканинних та паперових ПН при різних умовах довкілля. Розроблено удосконалену систему урахування умов зберігання речових доказів та картку експрес оцінки давності виникнення плям крові за показником ширини обідка хлоридів, а також формалізовану картку на речовий доказ, використання якої забезпечує наступність і взаємозв'язок з органами слідства шляхом всебічного урахування можливих умов та факторів, що впливають на точність висновку експерта.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр судової медицини та основ права Харківського національного медичного університету, судової медицини Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти, а також у практичній роботі Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою науковою працею. Автором на основі вивчення літератури та пріоритетних розробок у галузі судово-медичної експертизи обґрунтована тема дослідження, сформульовано мету та його задачі, а також визначені методи дослідження. Дисертант провів експериментальні дослідження щодо вивчення закономірностей формування обідка хлоридів. Первинний матеріал повністю зібраний автором, а також виконана його систематизація, та статистичний аналіз, узагальнено закономірності. На основі виконаних безпосередньо автором аналітичних досліджень написані усі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні пропозиції. Здобувачем не були використані результати досліджень та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення роботи висвітлені в доповідях на національному, регіональному та місцевому рівнях, зокрема шляхом оприлюднення результатів та безпосередньої участі у роботі конгресів та науково-практичних конференцій різного рівня представництва: міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2006 р.), І міжнародній науково-практичній конференції судових медиків і криміналістів (Харків, 2006 р.), IV Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007 р.), науково-практичній конференції «Роль сучасних методів діагностики та лікування в підготовці лікарських кадрів» (Харків, 2008 р.), І International Scientific Interdisciplinare Congress for medical students and young doctors (Kharkiv, 2008), Другій міжнародній науково-практичній конференції судових медиків і криміналістів (Харків, 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу» (Харків, 2009 р.), науково-практичних конференціях: «Медицина ХХІ століття» (Харків, 2009 р.), «Медицина ІІІ тисячоліття» (Харків, 2010 р.), а також на засіданнях методичних нарад обласного бюро судово-медичної експертизи (Харків, 2006-2010 рр.) і засіданні науково-медичного товариства судових медиків (Харків, 15.03.2010 р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них: 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (5 статей опубліковано без співавторів), деклараційний патент України на корисну модель та 9 наукових робіт, опублікованих у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою, загальним обсягом 162 сторінки, з яких на 19 сторінках наведено таблиці і рисунки, що повністю займають їх площу, на 17 сторінках - список використаних джерел. Робота містить 16 таблиць та 35 рисунків, складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Список використаних джерел містить 160 посилань, з них кирилицею (українською, російською) - 136, латиницею (англійською, німецькою) - 24.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети та виконання задач дослідження була обґрунтована науково-дослідна програма, основні етапи якої послідовно (2005- 2009 роки) виконані в кілька етапів.

На першому етапі - виконано якісний та кількісний аналіз процесу дифузії хлоридів крові на різних ПН, що зберігалися в умовах житлового приміщення. Для порівняльного якісного аналізу дифузії хлоридів із плями крові та дистанціювання накопиченого максимуму (обідка) хлоридів, досліджено у координатних зонах довкола плям крові на паперових (¹n₁=45) та тканинних (²n₁=75) ПН. Виходячи з логіки застосованих методів, визначені наступні координатні зони ПН: D₀ - пляма крові, D₁ - площа між межами крові та накопиченого максимуму хлоридів, D₂ - координатна зона поза межами плями крові та накопиченого максимуму хлоридів. Всього на цьому етапі виконано 1320 експериментальних досліджень на ПН різного типу. Визначення вмісту хлоридів крові (кількісний аналіз) та закономірності їх дифузії в координатних зонах ПН залежно від давності плям крові виконано на папері різного ґатунку (¹n₂=180) та тканинах (²n₂=180); кількість досліджень кількісного вмісту хлоридів склала 360.

На другому етапі - в умовах різних модельних режимів (МР) довкілля виконано якісний аналіз дифузії хлоридів крові на різних ПН. МР₁ та МР₂ відрізнялися умовами експерименту, зокрема різними клімато-специфічними впливами факторів довкілля. Так, експеримент за МР₁ було розпочато у червні, експериментальні зразки тканинних та паперових ПН з нанесеною плямою крові зберігалися в умовах контрольованого впливу факторів зовнішнього середовища та без прямого попадання вологи; при цьому забезпечено стандартні умови для усіх ПН. Експеримент за МР₂ було розпочато у жовтні. Експериментальні зразки тканинних та паперових ПН з нанесеною плямою крові зберігалися в умовах контрольованого впливу факторів зовнішнього середовища та без прямого попадання вологи; при цьому забезпечено стандартні умови для усіх ПН. Контрольованість МР забезпечена вимірами температури, що виконували аспіраційним психрометром Ассмана (СВ - 17377) при точності до 1,0%; швидкість руху повітря - застосуванням цифрового анемометра (СВ 13399), що забезпечує точність вимірів на рівні ±0,01м/с. Експеримент за МР₃ виконано в умовах зберігання ПН у приміщенні при вологості (86,8±0,8)% та температурі повітря (16,0ч19,0)?С. Наведені режими дозволили в умовах натурних експериментів відтворити найбільш типові умови знаходження речових доказів. Вивчення впливу МР на процес утворення обідка хлоридів, зокрема впливу на його ширину, виконано у порівняльному аспекті з оцінкою дистанціювання накопиченого максимуму (обідка) хлоридів та вивчено на поверхні ПН: паперових (папір офісний, папір газетний без друку та папір газетний з високим друком, ¹n=900) та тканинних (бавовняні тканина та трикотаж, вовняна, шовкова та джинсова тканини, ²n=1350); кількість досліджень, виконаних на ПН для отримання якісної оцінки дифузії хлоридів, склала 2250.

На третьому етапі - обґрунтовано удосконалення технології судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові на паперових та тканинних ПН, а на четвертому - для впровадження результатів дослідження, зокрема стосовно забезпечення наступності і взаємозв'язку з органами слідства та з метою реалізації удосконаленої експертної тактики, обґрунтовано структуру формалізованої картки на речовий доказ, що направляється для судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові на ПН.

Кількість експериментальних зразків визначалася кількістю тканинних (5 типів) та паперових (3 типи) ПН, а також кількістю періодів (N=9) моніторингу дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів крові, що потребувало проведення вимірів на 1485 паперових та 2355 тканинних ПН. Забір крові живих осіб виконано на клінічній базі Харківської обласної станції переливання крові, а фібринолізна кров відібрана при експертизі трупів у Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи впродовж доби з моменту настання смерті.

Якісну реакцію для визначення хлоридів крові на тканинних та паперових ПН виконували за стандартизованою методикою (Weinig E., 1954), для чого клиноподібні вирізки тканини і паперу з плямами поміщали у реактив, який складався із 5,0 см³ 10,0% розчину NaNO₃, 1,0 см³ концентрованої HNO₃ та 50,0 см³ 1,0% розчину AgNO₃, після чого, для видалення AgNO₃, що не вступив у реакцію з хлоридами, вирізки промивали дистильованою водою, підкисленою HNO₃, та розміщали у реактиві, що складається із однієї частки 35,0% розчину формаліну та 10 часток 2,0% розчину NaOH, промивали у дистильованій воді та висушували на фільтрувальному папері. Далі ділянку плями повертали на місце, звідки вона була вирізана, і визначали відстань між межею плями крові та накопиченого максимуму хлоридів.

Кількісне визначення вмісту хлоридів крові у різних координатних зонах тканинних та паперових ПН виконано потенціометричним способом (Петрухин О.М., 1993; Колос О.Ю., 2002): потенціометричні виміри були виконані при температурі (25,0±0,1)^оС за компенсаційною схемою (прилад Р-307 класу 0,015; елемент Вестона клас 0,005; нуль-інструмент: рН-метр - мілівольтметр). Для визначення вмісту хлорид-іонів у дослідному матеріалі брали навіски (від 60 мг) у визначених координатних зонах ПН, додавали 20 см³ води та залишали ПН на одну годину для здійснення процесу виходу хлоридів крові; аналогічним чином готували контрольний зразок ПН, після чого виконували потенціометричні виміри.

В дослідженні застосовано методи статистичного аналізу: параметричні та непараметричні методи (В.Ф. Москаленко, 2002; В.А. Лищук, 2004), аналіз розподілу ознак з оцінкою достовірності, а також елементами дисперсійного (Б.О. Ледощук, 2004) і кореляційного аналізу (J.Y. Poque, 2003; В.Л. Эммануэль, 2002). Застосовано ліцензовані програмні продукти (”STATISTICA”, “Excel” з додатковим набором програм (О.Ю. Реброва, 2003; С.Н. Лапач та співавт., 2001). Деонтологічні аспекти дослідження вирішено у межах міжнародних конвенцій та законодавства України і принципів біоетики. Робота виконана відповідно до вимог Європейської конвенції (Страсбург, 1986), Статуту Української асоціації з біоетики, відповідно до вимог та норм ІСН С8Р (2002 р.) і Положення з питань етики МОЗ України від 01.11.2000 р., №281; схвалена комісією з біоетики ХНМУ МОЗ України.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні процесу дифузії хлоридів крові на газетному папері, що містить високий друк, з'ясовано, що їх дистанціювання відбувалось у межах від 0,17±0,03 мм до 2,16±0,21 мм; виявлено, що темп дистанціювання обідка хлоридів, а відповідно і відстань між плямою крові та обідком, були взаємопов'язані з давністю плями, характеризувались наявністю прямого середньої сили кореляційного взаємозв'язку (r_XY=+0,656). При загальній тенденції до зростання з часом, відстань між плямою крові та обідком хлоридів достовірно зростала: на 7 добу до 0,85±0,05 мм, 14 добу до 1,31±0,04 мм та на 21 добу до 1,73±0,10 мм, (р<0,05). Загальна тенденція зміни ширини обідка хлоридів на паперових ПН різного ґатунку (рис. 1, 2) характеризується найбільшим темпом дистанціювання хлоридів та, відповідно, достовірно (р<0,05) більшою шириною обідка хлоридів на папері газетному без друку. Як з'ясовано у дослідженні, кожен із вивчених паперових ПН характеризується властивими лише для нього достовірними змінами ширини обідка. Саме тому, для отримання кількісно достовірної закономірності застосовано методи кількісного аналізу з визначенням рівнянь-поліномів. Отримані залежності дозволяють відтворити динаміку дистанціювання обідка хлоридів та забезпечити розробку точної (р<0,05; R²?0,95) моделі для паперу газетного.

Рис. 1. Ширина обідка хлоридів залежно від виду паперового предмета-носія: ПГ - папір газетний без друку; ПГД - папір газетний з високим друком; ПО - папір офісний

Рис. 2. Індекс дифузії хлоридів крові в координатній зоні D₁ предмета-носія при різній давності виникнення плям крові (газетний папір без друку)

Порівняльний аналіз тканин як ПН при визначенні давності виникнення плям крові за показником дифузії хлоридів (рис.3, 4) дозволяє дійти висновку, що урахування ширини обідка хлоридів на вказаних ПН може бути використано на етапах визначення давності виникнення плям крові, оскільки динаміка дифузії хлоридів на різних тканинах достовірно відрізняється залежно від давності виникнення плям крові.

Рис. 3. Зміна ширини обідка хлоридів на тканинних предметах-носіях: БТ - бавовняна тканина; БТр - бавовняний трикотаж; ШТ - шовкова тканина; ВТ - вовняна тканина; ДТ - джинсова тканина

Рис. 4. Індекс дифузії хлоридів крові в координатній зоні D₁ тканинного предмета-носія (шовк) при різній давності виникнення плям крові

Отже, зміни ширини обідка хлоридів на досліджених ПН (тканинах різного ґатунку) визначаються давністю виникнення плям крові, ґатунком ПН та, в узагальненому вигляді, можуть бути охарактеризовані у вигляді функціональних залежностей-поліномів різного ступеня. Виявлені у дослідженні закономірності можна використовувати у якості допоміжних / довідкових при формуванні експертних висновків щодо давності плям крові на поверхні вивчених ПН.

В умовах натурного експерименту досліджено вплив давності виникнення плям крові на темп дифузії хлоридів крові на поверхні ПН за різних умов їх зберігання. Аналіз впливу підвищеного рівня вологості повітря на процес дифузії хлоридів із плям крові на паперових ПН виявив, що залежно від ґатунку паперу та умов зберігання паперових ПН, для судово-медичного експертного висновку щодо давності плям крові за вмістом хлоридів, найбільш інформативним у терміни до 14 діб є папір газетний без друку. Дифузія хлоридів з плям крові на цьому предметі-носії відрізняється тим, що у першу добу при МР₃ формується найбільш виразна та достовірно (р<0,001) відмінна ширина обідка (становить (2,54±0,10) мм), яка відрізняється як від аналогічного показника при МР₀ (становить (0,84±0,07) мм), так і від інших паперових ПН при МР₃ (папір офісний - (1,22±0,05) мм, папір газетний з високим друком - (1,04±0,08) мм). Паперові предмети-носії, що зберігаються в умовах підвищеної вологості, можуть застосовуватися у якості досліджуваного матеріалу за умов відносно нетривалого зберігання (4-8 тижнів), оскільки унаслідок специфічності умов підвищеної вологості має місце зростаюча частота плісенного пошкодження, насамперед паперу газетного з високим друком.

Вивчення закономірностей дифузії хлоридів в двох МР довкілля продемонструвало, що для формування достовірних висновків експерта стосовно давності виникнення плям крові на паперових та тканинних ПН визначальну роль мають не тільки умови виникнення плям, але і умови зберігання ПН. Важливим з позицій судово-медичної експертизи є факт зростання інтенсивності дифузії хлоридів з відповідним дистанціюванням накопиченого максимуму, насамперед у перші тижні з моменту виникнення плям крові при МР₂. При цьому, аналогічне зростання інтенсивності дифузії хлоридів виявлено і при МР₁, однак у терміни понад 8 тижнів. Ця асинхронність між двома МР пояснюється впливом умов зберігання ПН, оскільки МР₂ за умовами експерименту виконано в осінній період. Хронологічно зростання темпів дифузії і при МР₁, і при МР₂ поєднувалось з вказаними умовами.

Аналіз даних щодо формування обідка хлоридів на тканинних ПН виявив, що у порівнянні з інфузією хлоридів із плям крові на поверхні бавовняної тканині, на шовковій зареєстровано аналогічні темпи дистанціювання накопиченого максимуму у МР₁ з відставанням у часі (на тиждень) та з дещо меншою (на (15,0ч18,0) %) шириною обідка хлоридів. Водночас при МР₂, на відміну від МР₁, динаміка інфузії хлоридів із плям крові характеризувалась постійним темпом та поступовим розширенням обідка довкола плям крові з досягненням максимуму цього показника до рівня (2,53±0,09) мм впродовж другого місяця.

Дифузія хлоридів крові на поверхні бавовняного трикотажу, джинсовій та вовняній тканинах характеризувалась нестабільними темпами дистанціювання накопиченого максимуму та, відповідно, недостатньою інформативністю для обґрунтування висновків щодо давності виникнення плям крові.

Практика судово-медичної експертизи визначає вимоги до діяльності експерта, зокрема стосовно оптимізації тактики експертизи давності плям крові на ПН із урахуванням умов зберігання речових доказів. Узагальнення отриманих у дослідженні результатів дозволило визначити найбільш інформативні ПН, що можуть застосовуватися при наданні органами слідства орієнтовної інформації стосовно можливої давності плям. Для такої скрінінг-оцінки та оптимізації тактики експерта опрацьовано алгоритм (табл. 1), застосування якого дозволяє визначатись стосовно можливості використання конкретного ПН в подальшій технології експертизи. Як показано в табл. 1, залежно від режиму зберігання речових доказів та можливої давності виникнення плям крові і типу ПН, можна добирати найбільш інформативні ПН (з достовірно найбільш значимою динамікою змін ширини обідка хлоридів); це також значимо у випадках, коли для експертизи надаються ПН різного типу.

Послідовність судово-медичної експертизи речових доказів для оцінки давності виникнення на них плям крові за вмістом хлоридів наступна: І - визначення типу ПН, ІІ - урахування можливих термінів виникнення плям крові, ІІІ - визначення режиму зберігання речових доказів, ІV - визначення ширини обідка хлоридів, V - формування висновку експерта щодо відповідності отриманих лабораторних даних заявленим термінам виникнення плям крові. Перелічені етапи дослідження системно удосконалюють роботу судово-медичного експерта за рахунок використання результатів поглибленого вивчення процесу дифузії хлоридів крові на поверхні різного типу ПН та урахування режиму зберігання речових доказів. Слід зазначити, що такий підхід дозволяє у експрес режимі визначитись стосовно відповідності можливих термінів виникнення плям крові та подальшої експертної тактики.

Для практичного використання результатів виконаного дослідження виконано узагальнення отриманих даних - опрацьовано технологічну картку експрес-оцінки (ТКЕО) давності виникнення плям крові за показником ширини обідка хлоридів. Застосування вказаної картки дозволяє судово-медичному експерту визначатись стосовно можливих термінів виникнення плям крові, попередньо визначивши ширину обідка хлоридів на поверхні ПН.

За результатами вивчення впливу умов зберігання речових доказів виявлено, що на процес дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів крові довкола плям впливають тип ПН та фактори довкілля. Саме тому важливим для досягнення точності висновків експерта щодо давності виникнення плям крові є урахування вказаних передумов. Це може досягатися використанням в тактичному алгоритмі судово-медичної експертизи спеціально опрацьованої формалізованої картки експертної інформації (КЕІ) щодо речових доказів. Цією карткою враховується, що при направленні речових доказів на експертизу слідчими органами надається необхідна інформація щодо умов знаходження ПН за можливим місцем події, давності вилучення речових доказів, тривалості і умов їх зберігання з моменту вилучення та до направлення на експертизу, а також щодо можливих термінів їх виникнення. Отже, з метою удосконалення експертизи давності плям крові опрацьована технологія оцінки давності за вмістом хлоридів на поверхні ПН.

Таблиця 1. Технологічна картка експрес-оцінки давності виникнення (тижні) плям крові за показником ширини обідка хлоридів

Складовими цієї технології є застосування хронологічних карт у системі судово-медичної експертизи давності плям крові з урахуванням умов зберігання ПН, розробка яких базується на виявленні кількісних показників зміни ширини обідка хлоридів на поверхні ПН за різних умов їх зберігання; складена «Карта судово-медичної експертизи плям крові залежно від давності їх виникнення та умов зберігання предметів-носіїв». Для практичного використання результатів дослідження виконано узагальнення отриманих даних - опрацьовано технологічну картку експрес оцінки (ТКЕО) давності виникнення плям крові за показником ширини обідка хлоридів. Застосування вказаної картки дозволяє судово-медичному експерту визначатись стосовно можливих термінів виникнення плям крові, попередньо визначивши ширину обідка хлоридів на поверхні ПН. Це може досягатися використанням в тактичному алгоритмі судово-медичної експертизи спеціально опрацьованої формалізованої картки експертної інформації (КЕІ) щодо речових доказів.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне для потреб судової медицини науково-практичне завдання щодо з'ясування закономірностей дифузії хлоридів із плям крові на предметах-носіях із різною структурою поверхні (різні види тканин та паперу) з урахуванням умов їх зберігання, що у сукупності може бути використано при диференційованому судово-медичному визначенні давності виникнення плям крові на речових доказах.

1. Визначені межі застосування хлоридного методу для паперових і тканинних предметів-носіїв і з'ясовано, що показник ширини обідка хлоридів крові є найбільш інформативним для речових доказів із паперу газетного (без друку та з високим друком), а також для бавовняної тканини та шовку. Доведено, що дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів із плям крові на поверхні паперових предметів-носіїв, зокрема - газетному папері без друку, відбувається у межах від 0,84±0,07 мм до 4,62±0,09 мм, тоді як темп дистанціювання і відстань між плямою крові та обідком хлоридів крові взаємопов'язані з давністю виникнення плями (r_XY=+0,491). При тенденції до зростання з часом, відстань між плямою крові та обідком хлоридів крові достовірно збільшується на 7 добу до 2,61±0,05 мм, (р<0,05) та 14 добу до 4,08±0,21 мм, (р<0,05).

2. Темп дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів із плям крові на поверхні тканинних предметів-носіїв, зокрема шовку, залежить від давності виникнення плями (r_XY=+0,573); ширина обідка хлоридів збільшується на 21 добу - до 1,00±0,16 мм, на 84 добу - до 1,37±0,08 мм, на 112 добу - до 2,03±0,10 мм, (р<0,05).

3. Відносний вміст хлоридів крові в координатних зонах речових доказів залежить від давності виникнення плям крові та типу предмета-носія. Індекс дифузії хлоридів крові відображає перерозподіл хлоридів між координатними зонами предмета-носія з часом і як на паперових, так і на тканинних предметах-носіях він є інформативним для визначення давності виникнення плям крові. Визначення відносного вмісту хлоридів в координатних зонах предмета-носія дозволяє встановлювати давність виникнення плям крові. Так, коли відносний вміст хлоридів у плямі крові знаходиться в межах 74,7±3,4% і більше, а навколо неї -25,3±3,4% і менше, встановлюють давність виникнення плями крові до 6 міс. При вмісті хлоридів у плямі крові у межах 64,8±1,1% і менше, а навколо неї - 35,2±1,1% і більше, встановлюють давність виникнення плями крові терміном понад 6 міс.

4. В умовах моделювання доведено вплив вологості повітря при різних режимах зберігання речових доказів на процес дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів крові довкола її плям. Зокрема доведено, що на процес дифузії хлоридів із плям крові впливає підвищений рівень вологості довкілля, оскільки за таких умов дистанціювання накопиченого максимуму (ширини обідка) хлоридів на поверхні предметів-носіїв відбувається з прискореним темпом. Уперше визначені закономірності динаміки дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів у найбільш типових режимах зберігання речових доказів.

5. За результатами інформаційно-статистичного аналізу закономірностей дифузії хлоридів крові розроблено кількісні моделі слідоутворення на поверхні предметів-носіїв з якісною та кількісною судово-медичною оцінкою цього процесу, а також розроблено алгоритм судово-медичної експертизи речових доказів для оцінки давності виникнення на них плям крові за вмістом хлоридів, який включає ідентифікацію предмета-носія, урахування можливих термінів виникнення плям крові, визначення режиму зберігання, вимір ширини обідка хлоридів довкола плями крові. Наведене удосконалює техніку, методику і тактику судово-медичної експертизи речових доказів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові людини за вмістом хлоридів на поверхні предметів-носіїв слід використовувати розроблений спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових предметах-носіях (Деклараційний патент України на корисну модель №46315 А, МПК G01N33/00 Спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових носіях. - Заявлено 04.08.2009. - Пром. власність, 2009.-№23).

2. З метою визначення давності утворення плям крові після підтвердження того, що кров належить людині та визначення її групової приналежності, доцільно застосовувати хлоридний метод.

3. Визначення кількісного вмісту хлоридів у координатних зонах предмета-носія пропонується виконувати за індексом дифузії хлоридів I_D (співвідношення питомої ваги хлоридів у двох координатних зонах, I_D=D₁/D₀).

4. Судово-медичну оцінку давності виникнення плям крові людини рекомендується виконувати з використанням «Технологічної картки експрес-оцінки», що дозволяє за показником ширини обідка хлоридів визначати давність виникнення плям крові, точність і межі застосування методики визначаються режимом зберігання речових доказів та типом поверхні предмета-носія.

5. Для визначення давності виникнення плям крові на тканинних та паперових предметах-носіях за наявності різних умов зберігання речових доказів слід використовувати кількісні залежності (формули).

6. Графічні залежності (номограми) - слід застосовувати у якості робочих моделей для підвищення достовірності визначення давності виникнення плям крові людини на тканинних та паперових предметах-носіях при різних умовах вологості довкілля.

7. Для стандартизації технології та отримання відтворюваних результатів судово-медичної експертизи пропонується використовувати: «Тактичний алгоритм судово-медичної експертизи давності плям крові на предметах-носіях із урахуванням умов зберігання речових доказів» та «Технологічну картку експрес-оцінки давності виникнення плям крові за показником ширини обідка хлоридів».

8. Для забезпечення наступності та взаємозв'язку з органами слідства та з метою реалізації удосконаленої експертної тактики слід застосовувати «Формалізовану картку на речовий доказ, що направляється для судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові».

9. Хронограми дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів та їх вмісту в координатних зонах предметів-носіїв слід застосовувати в подальших науково-практичних дослідженнях з метою розширення переліку предметів-носіїв.

СПИСОК наукових праць, опублікованих за темою дослідження

1. Боягіна О.Д. Можливості визначення давності формування плям крові в залежності від кількісного вмісту в них хлоридів / О.Д. Боягіна // Український судово-медичний вісник, 2009.-№1 (23).-С.35-37

2. Боягіна О.Д. Дослідження давності утворення кров'яних слідів, сформованих з крові живої та померлої особи / О.Д. Боягіна // Експериментальна і клінічна медицина, 2009.-№1.- С.62-64.

3. Боягіна О.Д. Судово-медичне визначення давності плям крові на паперових предметах-носіях за вмістом хлоридів: якісний та кількісний аналіз / О.Д. Боягіна // Вісник проблем біології та медицини, 2009.-№4.-С.188-194.

4. Боягіна О.Д. Судово-медичне визначення давності плям крові на тканинних предметах-носіях за вмістом хлоридів: якісний та кількісний аналіз / О.Д. Боягіна // Вісник проблем біології та медицини, 2010.-№1.-С.256-263.

5. Боягіна О.Д. Тактика судово - медичного експерта при визначенні давності плям крові людини за вмістом хлоридів / О.Д. Боягіна // Вісник проблем біології та медицини, 2010.-№2.-С.229-234.

6. Пат. 46315 А, Україна, МПК G01N33/00 Спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових носіях. Боягіна О.Д., Ольховський В.О., Каплуновський П.А. / (UA).- Заявлено 04.08.2009; заявка № u2009 08210; Опубліковано 10.12.2009, Бюл.-№23. (Дисертантом виконана експериментальна частина дослідження, виявлені базові закономірності дистанціювання накопиченого максимуму (обідка) хлоридів та визначено їх кількісний вміст у різних координатних зонах предметів-носіїв, а також написано формулу корисної моделі).

7. Боягина О.Д. Возможности применения хлоридного метода установления давности образования пятен крови в условиях повышенной влажности воздуха / О.Д. Боягина, П.А. Каплуновский, Т.В. Большешапова // Бокаріусівські читання: матеріали І міжнародної науково-практичної конференції судових медиків і криміналістів (8-9 грудня 2006 р.).-Харків, 2006.-С.111-112. (Дисертантом виконана експериментальна частина дослідження, виявлені закономірності зміни обідка хлоридів в умовах підвищеної вологості приміщення, підготовлено узагальнені статистичні дані та частково написано текст виступу).

8. Боягина О.Д. Возможности определения давности образования пятен крови в судебно-медицинской практике / О.Д. Боягина // Медицина ІІІ тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених (17-18.01 2006 р.).-Харків, 2006.-С.7-8.

9. Боягина О.Д. Определение давности образования пятен крови хлоридным методом в условиях повышенной влажности воздуха / О.Д. Боягина, П.А.Каплуновский // Biomedical and biosocial anthropology.-2009.-№7.-С.233-234. (Дисертантом виконана експериментальна частина дослідження, виявлені базові закономірності та кількісно відтворені виявлені закономірності дистанціювання накопиченого максимуму обідка хлоридів, підготовлено текст виступу).

10. Боягіна О.Д. Встановлення давності утворення слідів крові за ступенем розповсюдження хлоридів в плямах крові / О.Д. Боягіна // Науково-практична конференція-семінар «Роль сучасних методів діагностики та лікування в підготовці лікарських кадрів»: Програма (9-10 квітня 2008 р.).-Харків, 2008.-4 с.

11. Boyagina O.D. Weining methods when defining blood stains prescrihtion / O.D. Boyagina // ISIC: International Scientific Interdisciplinare Congress for medical students and young doctors.-Ukraine.-Kharkiv (May, 21-23.10.2008).-P.151-152.

12. Боягіна О.Д. Результати порівняльного дослідження давності утворення слідів крові живої та померлої особи / О.Д. Боягіна, П.А. Каплуновський // Бокаріусівські читання: матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції судових медиків і криміналістів (28-29 11.2008 р.).-Харків, 2008.-С.138-139. (Дисертантом виконано порівняльний аналіз дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів фібринолізної та донорської крові, виявлені закономірності та підготовлено текст виступу).