Пристосувальні можливості організму дітей у стані адаптаційної напруги та їх корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 612.017.2-053.2

ПРИСТОСУВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ У СТАНІ АДАПТАЦІЙНОЇ НАПРУГИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Жмурова Тетяна Анатоліївна

Сімферополь 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізичної реабілітації Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Буков Юрій Олександрович Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського завідувач кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: Павленко Володимир Борисович Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського професор кафедри фізіології людини і тварин та біофізики

доктор біологічних наук, професор Клапчук Василь Васильович Запорізький національний технічний університет завідувач кафедри фізичної реабілітації і рекреації доктор медичних наук, професор

Захист відбудеться « 10» грудня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04. у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20 (зал засідань)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, Крим, м. Сімферополь, проспект В.І. Вернадського, 4

Автореферат розісланий «03» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук Д.Р. Хусаінов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження механізмів саногенезу, що забезпечують зростання захисно-пристосувальних можливостей організму в умовах адаптаційної напруги, яке виникає внаслідок впливу різних патогенних чинників, є однією з найважливіших проблем сучасної медико-біологічної науки. Так, згідно із статистичними даними, неухильно збільшується кількість дітей, які часто хворіють на простудні захворювання, мають відхилення в показниках фізичного розвитку і зараховані до так званої групу «ризику» розвитку хронічних захворювань, або до другої групи здоров'я (Г.Л. Апанасенко,1998). Крім того, у більшості наукових робіт, присвячених вивченню стану здоров'я школярів, підкреслюється, що сучасна школа висуває значні вимоги до дитини, які не відповідають її фізіологічним можливостям (О.А.Беседіна,1997; Н.К.Корсакова,1997; В.К. Мягер,1976). Усі ці чинники викликають значне зниженням фізичної активності дітей, порушення режиму праці і відпочинку (Т.Б.Глезерман,1983; М.А.Базарнова,1986), що, у свою чергу, спричиняє всілякі ускладнення і патологічні стани (А.І.Егорова,1991; О.В.Халецька,1995). На думку дослідників, корекція стану здоров'я дітей цієї категорії повинна мати комплексний характер із спрямованістю на модифікацію режиму рухової активності, зміну шкільної дидактики, диспансеризацію, поліпшення шкільного медичного контролю (Н.В.Вострокнутов,1995). Проте в доступній літературі немає даних, що дозволяють оцінити адаптаційні можливості організму дітей, зарахованих до групи «ризику», і визначити фізіологічні механізми, які лежать в основі стимулювальних впливів саногенетичних чинників. Одним із продуктивних напрямів у корекції захисно-пристосувальних можливостей організму є поєднання різних коригувальних засобів, що дає можливість через реалізацію поліефекторного принципу забезпечити потенціювання реабілітаційного ефекту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень кафедри фізичної реабілітації Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського відповідно до теми НДР «Механізми адаптації і можливості їх корекції при різних функціональних станах організму людини». Номер держ. реєстрації 0107U004131. Тему кандидатської дисертації «Пристосувальні можливості організму дітей у стані адаптаційної напруги та їх корекція» затверджено на вченій раді ТНУ ім. В.І. Вернадського, протокол №2 від 22.02.2005 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення пристосувальних реакцій організму дітей у стані адаптаційної напруги та їх корекція. адаптаційний діти здоров'я навантаження

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

1. Виявити загальні закономірності та фізіологічні особливості адаптаційних реакцій організму дітей, зарахованих за станом здоров'я до групи «ризику», на дозовані фізичні навантаження.

2. Визначити стан мозкового кровообігу і вплив комплексу коригувальних засобів на церебральні гемодинамічні характеристики.

3. Вивчити функціональні резерви кардіо-респіраторної системи обстежуваних дітей і роль пропріорецепції в моторно-вісцелярній інтеграції.

4. Оцінити стан прооксидантно-антиоксидантних процесів і їх вплив на адаптаційно-компенсаторні реакції організму в умовах реалізації програми корекції.

5. На основі отриманих результатів розробити й обґрунтувати саногенетичні закономірності формування адаптаційних можливостей організму дітей другої групи здоров'я шляхом коригувальних дій.

Об'єкт дослідження - процес адаптації організму дітей, зарахованих за станом здоров'я до групи «ризику».

Предмет дослідження - програми корекції адаптаційних реакцій організму дітей із ослабленим здоров'ям шляхом використання глибокого рефлекторно-м'язового масажу і дихальної гімнастики.

Методи дослідження. Для досягнення мети і завдань дослідження використано: електрокардіографію та реоплетизмографію, реоенцефалографію, спіропневмотахометрію й газометрію, велоергометрію. Біохімічні методи застосовано з метою оцінки стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Цитохімічним методом вивчено активність дегідрогеназ (СДГ, ЛДГ). Рівень адаптаційної напруги оцінено за допомогою методу кореляційної адаптометрії. Як числові характеристики ступеня напруги регуляторних систем визначено значущість кореляційного графа G-критерій і коефіцієнт К, що дорівнює відношенню Gфакт./Gмакс. Методи математичного аналізу застосовувана для обробки отриманих даних з використанням параметричних і непараметричних критеріїв, кореляційного та факторного аналізів.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного фізіологічного дослідження вперше визначено саногенетичні механізми підвищення адаптаційних можливостей організму дітей другої групи здоров'я. Уперше встановлено, що діти групи «ризику» мають низькі функціональні резерви кардіореспіраторної системи. Відзначено відхилення в показниках механіки дихання, що супроводяться гіпервентиляцією, тахіпноїчним типом дихання, змінами газового гомеостазу, неадекватною реакцією на дозовані фізичні навантаження, міжсистемною дискоординацією. Уперше виявлено, що використання зовнішніх інформаційних та ерготропних дій забезпечує гармонізацію міжсистемних взаємодій. Показано, що нормалізація газового гомеостазу супроводилася оптимізацією показників мозкового кровообігу насамперед за рахунок корекції венозної церебральної системи і підвищення її ролі в механізмах авторегуляції розподілу крові в зонах дослідження. Відзначено позитивний ефект, пов'язаний із нормалізацією судинного компонента адаптаційних реакцій. Уперше виявлено антиоксидантний ефект використаних коригувальних засобів, що сприяло формуванню неспецифічної резистентності організму дітей.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження продемонстрували необхідність і можливість використання запропонованих засобів для підвищення адаптаційних можливостей організму дітей групи «ризику». Розроблена схема дій сприяє потенціюванню профілактичного ефекту, зростанню неспецифічної резистентності організму. Запропонований підхід може бути використаний при створенні оздоровчих програм не тільки для дітей групи «ризику», але й широкого кола осіб, що потребують корекції здоров'я. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр фізичної реабілітації, медико-біологічних основ фізичної культури та спорту Таврійського університету ім. В.І.Вернадського. На основі матеріалів дисертації підготовлено методичні рекомендації, упроваджені в роботу Кримського республіканського центру здоров'я, Кримського республіканського центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконана експериментальна частина досліджень, проведена статистична обробка отриманих даних, зроблено аналіз літературного матеріалу. Аналіз результатів дослідження та їх обговорення проведені за участю наукового керівника. У роботах, написаних у співавторстві, дисертанту належать експериментальна частина і деякі теоретичні положення. Консультативна допомога в обговоренні результатів дослідження процесів перекисного окислення ліпідів надана доцентом П.Ф. Семенцем. У ході проведення дослідницької частини роботи морально-етичні норми дотримано.

Експерименти проведено з дотриманням Постанови першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2001) і схвалено комітетом з біоетики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (протокол №3 від 18.11.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладено на X, XI і XIII науково-практичних конференціях з міжнародною участю «Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології» (Одеса, 2004, 2005, 2007), на IV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Nowoczenych naukowych osiagniec» (Przemysl, 2008), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Реабілітація. Валеологія. Народна і нетрадиційна медицина. Досвід: Проблеми. Перспективи розвитку» (Сімферополь, 2008), на з'їзді фізіологів СНД (Кишинеу, 2008), на Всеукраїнській ювілейній науковій конференції з міжнародною участю «Фізкультурна освіта. Міжнародний досвід та перспективи розвитку» (Сімферополь, 2008), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми валеології та реабілітації» (Сімферополь, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 3 - у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, 7 - у матеріалах науково-практичних конференцій, зокрема 3 моноавторські.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація виконана на 182 сторінках комп'ютерного набору і складається зі вступу, 4 розділів, висновків і списку використаної літератури, до якого увійшли 184 вітчизняні та 61 іноземне джерело. Фактичні результати наведено в 32 таблицях і проілюстровано 34 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Організація і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 54 хлопчики у віці від 8 до 10 років, з них 36 осіб зараховано до другої групи здоров'я, до так званої групи «ризику». Ці діти були розділені на дві групи: I-а основна група (n=18), II-а основна група (n=18). Контрольну групу з 18 осіб склали хлопчики першої групи здоров'я.

Блок коригувальних дій для дітей I-ї основної групи включав дихальні вправи (А.В. Семенович, 2002) і масаж класичної методики, з використанням усіх основних масажних прийомів. Дихальні вправи виконувалися щодня, протягом 21 дня, тривалістю 15-20 хвилин. Масаж проводився щодня, середньої інтенсивності, курс складав 10 днів. Положення під час процедури - лежачи на животі, тривалість процедури 20-25 хвилин.

Для дітей II-ї основної групи засоби корекції включали респіраторне тренування з використанням дихального тренажера (Ю.О. Буков, А.В.Алпєєва, 2008) і процедури рефлекторно-м'язового масажу. Тренування проводилися щодня, протягом 21 дня. Тривалість одного заняття складала 10-12 хвилин, ритм відповідав 10-12 видихам за хвилину.

Рефлекторно-м'язовий масаж проводився щодня, курс складав 10 днів, тривалість процедури - 10-12 хвилин.

Дослідження функції системи зовнішнього дихання дітей проведено спіропневмотахометричним методом за допомогою приладу «СпіроТестРС», з комп'ютерною обробкою реєстрованих показників. При цьому фіксували: об'єм легеневої вентиляції (VЕ, л/хв), дихальний об'єм (V_T, мл), резервний об'єм вдиху (IRV, мл) і резервний об'єм видиху (EVR, мл), життєву ємність вдиху (VC, мл), частоту дихальних рухів (f, цикл^.хв^-1), об'єм форсованого видиху за 1 секунду (FEV₁, л), пікову об'ємну швидкість (PEF, л^.с^-1), максимальну об'ємну швидкість на рівні 25,50,75% IVC (MEF₂₅, MEF₅₀, MEF₇₅, л^.с^-1), ємність вдиху (IC, мл), максимальну вентиляцію легенів (MVV, л), тест Генслера (FEV₁/FVC,%). Усі показники об'єму приведено до умов BTPS. Газообмінну функцію вивчали за допомогою газоаналізаторів типу ПГА-КМ і ПГ-ДУМ. Як досліджувані показники реєстрували: вміст кисню і вуглекислого газу в пробах видихуваного повітря (F_EO₂,об%), (F_ECO₂,об%). Газообмінні показники коректувалися з урахуванням умов STPD.

Потім розраховували такі показники: величину утилізації кисню (ДFO₂, об.%), швидкість споживання кисню (VO₂, мл^.хв^-1), швидкість виділення двоокису вуглецю (VCO₂, мл^.мин ^-1), величину парціального тиску кисню та вуглекислого газу в пробах видихуваного повітря (Р_ЕО₂, мм рт.ст.) (Р_ЕСО₂, мм рт.ст.), дихальний коефіцієнт (R, ум.од.), вентиляторний еквівалент за киснем (ВЕ, ум.од.). Адаптаційний потенціал дихальної системи оцінювали за допомогою розрахункових показників: резерву потужності (ДMVV, л/хв; ДIVC, л; ДPEF, л/с), резерву мобілізації (V_E/MVV, від.од.), резерву ефективності (ДFO2, об.%; ДVO2/f, мл/хв/цикл; ДВЕ, ум.од.).

Дослідження проводили як у стані спокою обстежуваних, так і при виконанні ними ступінчасто-зростаючого навантаження на велоергометрі.

Дослідження мозкового кровообігу здійснювали реоенцефалографічим методом за допомогою діагностичного комплексу DX-NT із комп'ютерною обробкою отриманих даних. Одночасно з півкульними РЕГ реєстрували електрокардіограму в II стандартному відведенні. Під час запису РЕГ використовували фронтомастоїдальне (FM) відведення та окципітомастоїдальне (OM) відведення. При цьому фіксували такі кількісні показники: максимальну амплітуду реографічної хвилі або реографічний індекс (РІ, ум.од), діастолічний індекс (ДСІ,%), амплітудно-частотний показник (АЧП, Гц), тривалість анакротичної фази (б, мсек), тривалість швидкого наповнення (б1, мсек), тривалість повільного наповнення (б2, мсек), розрахунковими методами визначали венозний об'єм відтоку крові (ВВ,%), відношення амплітуди венозної компоненти до амплітуди артеріальної компоненти (В/А,%), коефіцієнт асиметрії (КА, %). Потім розраховували серцевий індекс (СІ, л/хв/м²⁾ коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК, ум.од), коефіцієнт витривалості (КВ, ум.од.), індекс Кердо (ІК, ум.од.), індекс подвійного добутку (ІПД, ум.од.). Дослідження проводили в стані спокою обстежуваних до і після курсу реабілітації.

Вивчення особливостей метаболічних реакцій організму дітей проводилося цитохімічним методом: досліджували активність дегідрогеназ, які беруть участь в окислювальних процесах, - лактатдегідрогенази (ЛДГ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ).

Стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту вивчали в еритроцитах крові за допомогою біохімічних і спектрофотометричного методів. Уміст ТБК-активних продуктів визначали загальноприйнятим методом (Колб В.Г., Камишніков В.С.,2000), стан антиокислювальної активності (АОА) сироватки крові досліджували спектрофотометричним методом за загальною антиокислювальною активністю сироватки крові (Семенов В.Л., Ярош А.М.,1985) і за рівнем умісту церулоплазміну (ЦП) в сироватці крові (Базарнова Н.О.,1986). Каталазоподібну активність (КА) визначали загальноприйнятим методом (Королюк М.А., Іванова Л.І., Майорова І.Г., Токарєв В.Е.,1988). СОД визначали за методом Дубиніної Е.Е., Сальникової Л.А., Єфимової Л.Ф.,1983.

Дослідження фізичної працездатності проводили на велоергометрі ВЕ-02 за допомогою триступінчатого тесту. Виконувалися три навантаження 15, 25 і 35 Вт (тривалість кожної 3 хвилини) з інтервалом відпочинку 2 хвилини. З метою дозування величини зовнішньої дії використовували номограми В.Л. Карпмана в обробці для дитячого віку. При дозуванні навантаження передбачалося збільшення пульсу в дітей не вище 140 уд/хв (В.А.Доскін,1997). Побічно визначали величину максимальної швидкості споживання кисню (МСК, л^.хв^-1), потім розраховували її відносне (МПК/кг, мл^.хв^-1) значення.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Як випливає з літературних даних, однією з характерних особливостей загальної астенізації організму дітей групи «ризику» є ослаблення респіраторної функції (І.П. Брязгунов,2001). Фонові дослідження підтвердили наведені факти (Таблиця 1). У більшої частини дітей з ослабленим здоров'ям виявлено зміни в вентиляторних показниках щодо обстежуваних контрольної групи. Зареєстровано значне збільшення легеневої вентиляції, величини дихального об'єму в стані відносного спокою. На формування гіперпноїчного типу дихання вплинув перерозподіл об'ємів, що складають життєву ємність легенів. Так, частка величини дихального об'єму в структурі VC перевищувала вікові характеристики майже в три рази. Очевидно, приріст V_T пов'язаний із зниженням резервного об'єму видиху, величина якого складала приблизно 13,0% VC. Крім того, різке зменшення величини ERV щодо резервного об'єму вдиху знизило рівень дихання. Такий перерозподіл складників VC створював умови для зростання вентиляції легенів, що виявилось у високих значеннях хвилинного об'єму дихання, які не відповідали рівню метаболізму організму.

Функціональні характеристики вентиляторної функції дітей групи «ризику» певним чином відображалися на газообмінних процесах у легенях. Високі рівні легеневої вентиляції в спокої стали чинником, що веде до зниження напруги CO₂ в пробах видихуваного повітря. Надмірне вимивання метаболічної вуглекислоти з організму і формування стану гіпокапнії внаслідок гіпервентиляції може спричинити зміну парціального тиску CO₂ в артеріальній крові, розвитку дихального алкалозу (В.Б.Малкін,1998). При висуванні до організму підвищених функціональних вимог у вигляді дозованих фізичних навантажень виявлено особливості в газообмінній функції дітей групи «ризику», пов'язані з кінетикою респіраторних газів. Різке падіння парціального тиску вуглекислого газу у видихуваному повітрі на тлі високих значень P_EO₂ може свідчити про порушення балансу в масопереносі респіраторних газів, що забезпечує оптимальний кисневий режим організму. Стан механіки дихання дітей оцінювався за даними спіропневмотахометрії. Проведений порівняльний аналіз фактичних показників форсованого видиху в експіраторній частині кривий потік-об'єм свідчить про їх суттєве зниження щодо належних значень.

Таблиця 1

Показники функціонального стану системи зовнішнього дихання обстежуваних дітей (Х±Sx, n=18)

Об'єм форсованого видиху за 1с був на 25,0% нижчий за показники контрольної групи. Крім того, зменшення значень FEV₁ дає підстави зробити висновок про низьку сумарну прохідність повітряноносних шляхів і недостатніх еластичних властивостей легенів та грудної клітини. З метою визначення типу бронхіальних порушень використовували індекс Генслера (FEV₁/FVC). У дітей із пониженими адаптаційними можливостями відзначено збільшення індексу вище за межу вікової норми, у зв'язку з цим, очевидно, рестриктивні зміни в бронхо-легеневій системи є типовими для цієї категорії обстежуваних.

Таким чином, як випливає з результатів дослідження, для дітей групи «ризику» характерним є гіперпноїчний тип дихання, який супроводиться гіпервентиляцією і гіпокапнією, низькими функціональними можливостями механіки дихання, що обмежує ефективну адаптацію до факторів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим як основні компоненти програми корекції використано дихальні вправи і респіраторне тренування.

Повторні дослідження функціональних можливостей системи зовнішнього дихання дітей дозволили виявити різні рівні досягнутого коректувального ефекту в групах обстежуваних. Найбільш істотні зміни виявлено в другій основній групі, де застосовували респіраторне тренування (рис. 1).

Так, додатковий резистивний опір диханню, з одного боку, підсилював активність інспіраторної мускулатури, а з іншого, за рахунок збільшення концентрації CO₂ у вдихуваному повітрі сприяв ретенції вуглекислоти в організмі дітей.

Рис. 1 Вираженість коригувального ефекту щодо динаміки градієнтної зміни вентиляторних показників

Тренувальний ефект виявився насамперед у зниженні об'єму легеневої вентиляції в стані спокою. Крім того, на всіх етапах навантажувального тестування дітей ІІ основної групи спостерігалася менш виражена вентиляторна реакція за рахунок оптимального співвідношення між V_Т, з одного боку, і тривалістю інспіраторної та експіраторної фаз, з іншого боку, які забезпечують необхідний рівень альвеолярної вентиляції. Також зареєстровано зростання величини ЕRV при стабільних показниках ІRV, тоді як у першій основній групі відзначено зниження величини резервного об'єму видиху, що провокувало перебудову патерна дихання на тахіпноїчний. Зниження енергетичних витрат респіраторної мускулатури у зв'язку з оптимізацією вентиляторної реакції в дітей другої групи забезпечувалося підвищенням функціональних можливостей експіраторних та інспіраторних м'язів. Величина VС на кожному етапі навантаження збільшувалася. Зміна вентиляторної реактивності найтісніше пов'язана з газообмінними процесами в легенях. Одним із проявів позитивного ефекту респіраторного тренування слід вважати зростання ефективності системи зовнішнього дихання, яке більшою мірою виражене в другій групі обстежуваних.

Дуже важливим показником ефективності легеневої вентиляції є також можливості, пов'язані з респіраторною компенсацією метаболічного ацидозу і підтримання оптимального рівня рСО₂ в артеріальній крові. Оцінка динаміки співвідношення VЕ/VСО₂ під час виконання фізичних навантажень дає можливість визначити ступінь удосконалення респіраторних механізмів компенсації метаболічних зсувів в організмі і регуляції газового гомеостазу (рис. 2).

Рис. 2 Вираженість реабілітаційного ефекту, яка характеризується динамікою вентиляторного еквіваленту щодо CO₂ у дітей I і II основних груп після реабілітаційних дій

Оскільки показник V_E/VCO₂ безпосередньо пов'язаний з рівнем напруги CO₂ в артеріальній крові (И.Рубан,1985), то його зниження свідчитиме про ретенцію метаболічного CO₂ в організмі, спрямованого на підтримку ізокапнічного рівня PaCO_2,, що має важливе значення для дітей з низькими адаптаційними можливостями.

Проведені коригувальні дії істотним чином відбилися на показниках механіки дітей. Найбільш виражений ефект відзначено в групі, де з метою тренування респіраторної системи застосовували дихальний тренажер. У дітей другої групи показники PEF і MEF₂₅ перевершували дані, зареєстровані в обстежуваних першої групи, що свідчило про більш високі функціональні можливості механіки дихання в забезпеченні метаболічних потреб організму.

Здатність ефективно адаптуватися до дії екзогенних та ендогенних чинників визначається, як відомо, функціональними можливостями системи кровообігу (М.О.Агаджанян, 1986). Проведені дослідження дозволили виявити переважання симпатичного тонусу в обстежуваних дітей другої групи здоров'я. При цьому суттєво впливала на функціональний стан системи кровообігу гіпервентиляція.

Функціональний стан системи кровообігу певним чином позначається на церебральному кровотоку, що є підсистемою загального кровообігу. Аналіз стану кровотоку в магістральних артеріях та інтракраніальних судинах обстежуваних дітей дозволив виявити зміни гемодинаміки у всіх досліджуваних басейнах (рис. 3).

Рис. 3 Деякі показники церебральної гемодинаміки у вертебробазилярному басейні лівої та правої півкуль обстежуваних дітей

Так, найбільш характерною особливістю функціонального стану церебрального кровотоку була лівопівкульна асиметрія у вертебробазилярному басейні. Значне кровонаповнення інтракраніальних судин поєднувалося також із утрудненим відтоком крові у венозну церебральну систему. Значно впливала на показники кровонаповнення церебральних судин серцева діяльність.

Підвищення амплітудно-частотного показника, який характеризує інтенсивність кровонаповнення протягом серцевого циклу, поєднувалось із зниженням індексу діастоли, що відображає стан відтоку крові з артерій у вени. Отже, можна зробити висновок про зниження ролі венозної церебральної системи в механізмах ауторегуляції, які повинні сприяти оптимальному стану гемодинаміки мозку і більш економному розподілу крові між його зонами (М.Я. Бердичевський, 1980). Позиційні проби з поворотами голови дозволили об'єктивно оцінити стан вертебробазилярного кровообігу. У більшості обстежуваних дітей відзначалося підвищення діастолічного індексу і падіння швидкості максимального наповнення, що може бути показником зростання периферичного опору. Найбільш значні компресійні зміни в стані кровообігу зафіксовано в лівій півкулі. Таким чином, виявлені особливості церебрального кровообігу у дітей, що визначаються значним кровонаповненням інтракраніальних судин, низькими можливостями венозної системи впливають на їх пристосовну активність. Коригувальні масажні процедури були спрямовані насамперед на нормалізацію венозного відтоку.

Як показують результати досліджень, у всіх обстежуваних дітей відзначався ефект оптимізації мозкового кровообігу за рахунок зниження швидкості наповнення церебральних судин і покращення показників венозного відтоку. Проте найбільш виражені зміни зареєстровано в другій основній групі. Глибокий рефлекторно-м'язовий масаж (активне розминання і розтягування м'язів) сприяв більш активному впливу на тканини, й активізував тим самим рецепторне поле скелетних м'язів.

Крім того, необхідно враховувати, що рефлекторний масаж сприяє формуванню нової домінувальної функціональної системи, яка забезпечує міжсистемну координацію і є динамічним та безперервно наростаючим процесом.

У наших дослідженнях рівень інтеграційних відношень визначався на основі кореляційного аналізу (рис. 4).

Рис. 4 Кількість кореляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки у спостережуваних ІІ основної групи

Наявність значної кількості кореляційних зв'язків при фонових дослідженнях супроводжувалася вираженою міжпівкульною асиметрією з боку вертебробазилярного басейну. Курс масажу оптимізував співвідношення структурних компонентів системи, що виявилось у зниженні кількості кореляційних зв'язків. Вираженість асиметрії зменшувалася.

Виявлені особливості функціонального стану дихальної системи і церебрального кровообігу дітей другої групи здоров'я суттєво впливали на характер метаболічних реакцій, неспецифічним проявом яких є перекисне окислення ліпідів. Проведені дослідження процесів вільнорадикального окислення ліпідів в організмі дітей дозволяють зробити висновок про наявність дисбалансу в системі ПОЛ-АОА (таб.2).

Збільшення концентрації ТБК-активних продуктів супроводжувалося низькою сумарною антиокислювальною активністю. Потенціювання процесів ПОЛ у дітей, можливо, пов'язане із змінами в кисневому режимі організму. Як уже зазначено, для дітей групи «ризику» характерною є гіпервентиляція, що супроводжується збільшенням енергетичних витрат респіраторної мускулатури, зростанням швидкості споживання кисню.

Проведені коригувальні дії сприяли зміні антиоксидантного статусу організму дітей, переведенню системи ПОЛ-АОА до фізіологічно виправданого співвідношення. В обох групах спостерігалося збільшення АОА, пов'язане із зміною швидкості окислювальних реакцій, що веде до активізації окислюваності ліпідів, прискорення використання антиоксидантів. Проте треба звернути увагу на зниження ТБК-активних продуктів у крові обстежуваних дітей після завершення коригувальних дій.

Таблиця 2

Показники стану системи ПОЛ-АОА й активності перекісного окислення ліпідів у дітей І основної групи до і після коригувальних дій (±S_x, n=18)

Зниження концентрації речовин, що реагують із тіобарбітуровою кислотою, може свідчити про антиоксидантну дію використовуваних засобів корекції, зростання адаптаційних можливостей організму. Окрім призупинення процесів ліпопероксидації відзначено збільшення вмісту супероксиддисмутази і каталази, концентрації основного позаклітинного антиоксиданту крові церулоплазміну. Можна припустити, що дія чинників була адекватною і забезпечувала підвищення ємності антиоксидантного резерву організму. Цей ефект може бути «сигнальним» механізмом для запуску системи антирадикального захисту. При чому включається він досить інтенсивно і генералізовано, а зниження рівня ПОЛ в організмі є тривалим. Можливо, цей ефект можна успішно використовувати для підвищення резистентності організму до дії несприятливих чинників.

Добре відомо, що будь-які дії як енергетичного, так і інформаційного характеру насамперед супроводжуються змінами в метаболізмі. Крім того, співвідношення анаеробно-аеробної ланки в енергетичному обміні багато в чому визначає ефективність адаптації і може розглядатись як своєрідний маркер пристосувальних можливостей організму. З метою виявлення різних методів корекції на стан енергетичного обміну використовували показники активності ЛДГ і СДГ дихального циклу нейтрофілів периферичної крові. Початкові показники функціонального стану нейтрофілів свідчать про переважання анаеробних реакцій в метаболізмі (рис. 5). На посилення анаеробних джерел енергії вказує також розраховане відношення середньої активності СДГ і середньої активності ЛДГ, величина якого складала 0,77. Таким чином, фонові дослідження свідчать про домінування гліколітичних процесів у метаболізмі дітей.

Використання засобів корекції сприяло зміні енергетичного статусу нейтрофілів. Відзначено значне зниження середньої активності ЛДГ і зростання активності СДГ. Найбільш виражені зміни в метаболізмі спостерігались у дітей другої основної групи.

Рис. 5 Зміна активності ЛДГ і СДГ-ферментів у дітей І і ІІ основних груп до і після реабілітаційних дій

Оптимізація кисневого режиму організму в результаті використання насамперед респіраторного тренування забезпечило переведення метаболічних реакцій на більш ефективний шлях енергозабезпечення. При цьому призупинення процесів анаеробного гліколізу може бути наслідком ліквідації тканинної гіпоксії. Переведення організму дітей на більш ефективний шлях енергозабезпечення, активізація окислювальних ферментів сприяли підвищенню функціональних можливостей основних фізіологічних систем, розвитку механізмів неспецифічної резистентності (С.В. Петричук, 1992). На посилення аеробної ланки в метаболізмі вказує також відношення СДГ/ЛДГ, значення якого перевищило одиницю.

Таким чином, пропоновані засоби корекції сприяють зміні активності ферментів дихального ланцюга нейтрофілів і підсилюють аеробні шляхи енергетичного обміну в клітинах крові. Зміна енергетичного статусу нейтрофілів у цьому зв'язку може розглядатись як показник удосконалення механізмів адаптації, переведення організму дітей на більш високий рівень функціонування.

Оцінку адаптаційної напруги, що є дуже важливим критерієм здоров'я, можна проводити шляхом визначення кореляційних зв'язків між фізіологічними показниками організму. Використано метод кореляційної адаптометрії, який дозволяє виявити ступінь адаптаційної напруги основних фізіологічних систем, а також встановити рівень міжсистемної дискоординації в забезпеченні пристосувального ефекту. Під впливом коригувальних засобів відзначено зміни в системі кореляцій, які проявляються в зниженні значущості кореляційного графа і коефіцієнта К. Однак ступінь змін і їх спрямованість у першій та другій основних групах були різними (рис. 6).

Розглядаючи внутрішньосистемні кореляційні взаємозв'язки, треба звернути увагу на внесок кожної з досліджуваних фізіологічних систем у пристосувальний ефект. Як уже відзначено, у дітей групи «ризику» виявлено респіраторні порушення за рестриктивним типом. Наявність цього чинника визначала і ступінь адаптаційної напруженості системи зовнішнього дихання. Після коректувальних дій у другій основній групі відзначено зниження значущості кореляційного графа, що пов'язано із зростанням функціональних можливостей системи зовнішнього дихання дітей, тоді як у першій основній групі коефіцієнт G збільшився.

Отже, використання тільки дихальних вправ у корекції є недостатнім з точки зору адаптаційної перебудови організму. Аналогічні результати отримано при дослідженні системи кровообігу дітей.

Рис. 6 Значущість кореляційного графа в обстежуваних I і II основних груп під час фонових досліджень і після завершення курсу корекції

У другій основній групі глибокий рефлекторно-м'язовий масаж у поєднанні з респіраторним тренуванням позитивно впливали на серцевий м'яз, підвищуючи скорочувальну здатність міокарда, економізуючи серцеву діяльність. Розширення функціональних резервів серця виявилось у зниженні величини адаптаційної напруженості, про що свідчить падіння ваги кореляційного графа. Проте достатньо високою залишалася напруга мозкового кровотоку.

Узагальнюючу характеристику можна здійснити шляхом аналізу парних коефіцієнтів кореляції між усіма досліджуваними фізіологічними показниками. З цією метою визначено коефіцієнт К, при цьому чим ближчим є коефіцієнт до 0, тим вищим є функціональний стан організму і є ефективнішою програма корекції (рис. 7).

Максимально низькі значення коефіцієнта К після коригувальних дій зареєстровано в другій групі. Отже, найбільш виражений потенційований коригувальний ефект має програма, що включає рефлекторний масаж і респіраторне тренування.

Рис. 7 Показники адаптаційної напруженості організму обстежуваних І і ІІ основних груп, що визначаються за співвідношенням значущості фактичного кореляційного графа (G_фак) до максимально можливого (G_макс)

Таким чином, використовувані засоби корекції мають виражений оздоровчо-профілактичний ефект, пов'язаним із зменшенням адаптаційної напруженості, розширенням функціональних резервів організму дітей групи «ризику». Разом із тим ступінь вираженості цього ефекту визначається змістом програми корекції.

ВИСНОВКИ

1. Для дітей групи «ризику» характерним є стан адаптаційної напруги, який істотно впливає на якість життя і викликає виражену соціальну дезадаптацію. У зв'язку з цим проблема корекції функціональних резервів організму цієї категорії дітей є важливим медико-біологічним і соціальним завданням. У вирішенні цієї найважливішої проблеми повинні насамперед використовуватися засоби, що забезпечують активізацію саногенетичних механізмів, які є основою формування адаптаційного потенціалу організму дітей і покращують стан індивідуального здоров'я. Застосування для корекції респіраторного тренування в поєднанні з масажними процедурами забезпечує потенціювання реабілітаційно-оздоровчого ефекту, що дозволяє розширити адаптаційні можливості організму дітей і, таким чином, вивести їх на вищий рівень функціонування.

2. Використання дозованих фізичних навантажень як зовнішнього функціонального навантаження дозволило виявити низький рівень толерантності, який не перевищував 15 Вт потужності виконуваної роботи. Основними чинниками, що лімітували пристосувальні можливості організму дітей із ослабленим здоров'ям, були низькі резерви кардіо-респіраторної системи, дисбаланс між потребами і можливостями в забезпеченні кисневого гомеостазу організму, гіпервентиляційний синдром, стан гіпокапнії. Використання засобів корекції забезпечило зростання енергетичного потенціалу організму дітей, внаслідок цього підвищився поріг толерантності до фізичних навантажень досяг 35 Вт. Адаптаційні реакції стали більш збалансованими.

3. Для дітей другої групи здоров'я характерним було значне кровонаповнення інтракраніальних судин. Величина РІ перевищувала вікову норму в середньому на 100,0% (p<0,01). Відзначався утруднений відтік крові у венозну церебральну систему, при цьому показник венозного об'єму відтоку крові на 10-20%, (p<0,01) був нижчим за параметри контрольної групи. Високий тонус судин середнього і малого діаметру зумовив підвищені значення індексу діастоли. Коригувальні дії, проводилися в першій основній групі, сприяли посиленню відтоку крові інтракраніальними судинами, зменшенню швидкості повільного кровонаповнення приблизно на 20,0мсек (p<0,05). Проте частина параметрів мозкового кровообігу ще не відповідала віковій нормі. У другій основній групі коригувальний ефект був більш вираженим і супроводився зниженням показників кровонаповнення хребетною артерією до 1,45±0,11ум.од., (p<0,01), посиленням венозного повернення, зменшенням тонусу периферичних судин у вертебробазилярному і каротидному басейнах. В обох групах обстежуваних підвищився рівень адаптаційної тренованості системи мозкового кровообігу. До позитивних змін треба віднести зменшення ступеня лівопівкульної асиметрії у вертебробазилярному басейні.

4. Оцінка функціонального стану системи зовнішнього дихання дітей дозволила виявити порушення за рестриктивним типом, зміни в газовому гомеостазі організму. Проведені коригувальні дії забезпечили нормалізацію бронхіальної прохідності в обстежуваних дітей. Швидкісні характеристики повітряного потоку на рівні великих, середніх і дрібних бронхів здебільшого досягли вікових характеристик. Значно розширилися вентиляторні можливості. Показники MVV в другій основній групі перевищили фонові на 15,0%, (р<0,05), інспіраторна активність зросла на 8,0% (р<0,01). Під час виконання фізичних навантажень посилилися можливості респіраторної системи компенсувати метаболічні зрушення в організмі. Стали кращими умови газообміну в легенях. Показник утилізації кисню збільшився на 14,0%, (р<0,05), вентиляторний еквівалент щодо кисню знизився більше ніж на 10,0 відн.од., (р<0,05). Система зовнішнього дихання перейшла на економічніший рівень функціонування.

5. Використані засоби корекції, особливо глибокий рефлекторно-м'язовий масаж, сприяли оптимізації пристосовних реакцій серцево-судинної системи. Коригувальний ефект пов'язаний із підвищенням скорочувальних можливостей міокарду на 19,0%, (р<0,05), зниженням енергетичних витрат серцевої діяльності на 11,0% (р<0,05). Посилення пропріорецептивної активності стало основним чинником моторно-вісцелярної інтеграції, яка виявляється в перебудові регуляторних впливів на параметри серцевої діяльності.

6. Застосування комплексу коригувальних засобів вплинуло на систему анти-прооксидантів. Призупинення процесів ПОЛ супроводилося збільшенням каталазоподібної активності майже в 4 рази, (р<0,01), зниженням ТБК-активних продуктів більше ніж на 30,5-70,0%, (р<0,01), зростанням концентрації церулоплазміну на 65,0-130,0% (р<0,01). Отже, можна говорити про підвищення антиоксидантного захисту, що, у свою чергу, сприяло формуванню неспецифічної резистентності організму дітей. Проведені курси корекції в обох групах позитивно позначилися на ефективності метаболічних процесів. Відзначено зміну активності ферментів дихального ланцюга нейтрофілів, посилення аеробного шляху енергетичного обміну в клітинах крові, що відображено у співвідношенні СДГ/ЛДГ, величина якого після корекції склала 1,30.

7. Використання методу кореляційної адаптометрії дозволило виявити ступінь адаптаційної напруги провідних фізіологічних систем організму дітей групи «ризику». Основний саногенетичний ефект запропонованих програм корекції визначався скорельованістю фізіологічних параметрів, формуванням поліфакторності в адаптаційних реакціях організму, низькими кореляційними взаємозв'язками.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буков Ю.А. Корригирующие влияния рефлекторно-мышечного массажа на систему внешнего дыхания детей с неврозоподобными состояниями на резидуально-органической основе / Ю.А. Буков, Т.А. Жмурова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. 2007. Том 20(59), №2. С. 10-15. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, обробці результатів, спільно з співавтором аналіз літератури)

2. Буков Ю.А. Рефлекторно-мышечный массаж в функциональной интеграции проприорецепции и церебрального кровообращения у детей с неврозоподобными состояниями / Ю.А. Буков, Т.А. Жмурова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ(XIII), 2008. №3. с. 37-40. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, спільно з співавтором аналіз літератури, підготовці статті до друку).

3. Жмурова Т.А. Корреляционные взаимосвязи показателей биоэлектрической активности мозга и перекисного окисления липидов у детей с минимальной мозговой дисфункцией / Т.А. Жмурова, Ю.А. Буков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. 2008. Том 21 (60), №3. С. 66-69. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, обробці результатів, спільно з співавтором аналіз літератури, підготовці статті до друку).

4. Жмурова Т.А. Влияние массажа на показатели сердечно-сосудистой системы детей с неврозоподобными состояниями на резидуально-органической основе / Т.А. Жмурова // Сучасні досягнення спортивної медицині, лікувальної фізкультури та валеології: матеріали Х Ювілейна міжнародна наук.-практ. конф., Одеса, 22-24 вересня 2004. Одеса: Одес. держ. мед. Ун-т., 2004. 280 с.

5. Буков Ю.А. Адаптационные возможности системы кровообращения детей с неврозоподобными состояниями и их коррекция с помощью рефлекторно-мышечного массажа / Ю.А. Буков, Т.А. Жмурова, В.И. Мамонтенков // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології. ХI Міжнародна науково-практична конференція. Одеса, 9-10 червня. 2005. Одеса: Одес. держ. мед. Ун-т., 2005 - 250с. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

6. Буков Ю.А. Рефлекторно-мышечный массаж в коррекции респираторных расстройств у детей с неврозоподобными состояниями на резидуально-органической основе / Ю.А. Буков, Т.А. Жмурова // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія. ХIII Міжнародна науково-практична конференція. Одеса, 5-6 вересня 2007. Одеса: Одес. держ. мед. Ун-т., 2007. 240 с. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень, обробці результатів, спільно з співавтором аналіз літератури)

7. Жмурова Т.А. Влияние рефлекторно-мышечного массажа на систему внешнего дыхания детей с непроцессуальными неврозоподобными состояниями / Т.А. Жмурова // Реабилитация. Валеология. Народная и нетрадиционная медицина. Опыт. Проблемы. Перспективы развития: материалы межрегиональной науч.-практ. конф. с международным участием. Симферополь, 2008. С. 44-45.

8. Жмурова Т.А. Рефлекторно-мышечный массаж в коррекции церебральной гемодинамики у детей с непроцессуальными неврозоподобными состояниями / Т.А. Жмурова // Materialy IV Miкdzynarodwej naukowi - praktycznej konferencji ”Nowoczesnych naukowych osi№gniaкж - 2008”. Tym 15. Geografia i geologia. Muzyka i їycie. Fizyczna kultura i sport.: Przemyњl. Nauka i studia - 88 str. C. 79-81.

9. Жмурова Т.А. Сравнительная характеристика различных видов массажа в реабилитации детей с минимальными мозговыми дисфункциями / Т.А. Жмурова // Физкультурное образование. Международный опыт и перспективы развития: материалы Всеукраинской юбилейной науч. конф. с международным участием, 11-12 декабря 2008г. Симферополь, 2008 С. 138-142.

10. Жмурова Т.А. Влияние рефлекторно-мышечного массажа на процессы ПОЛ у детей с минимальными мозговыми дисфункциями / Т.А. Жмурова // Актуальные проблемы валеологии и реабилитации: материалы Всеукраинской научн. конф., 23-24 апреля 2009. Симферополь, 2009. С. 53-55.

АНОТАЦІЯ

Жмурова Т.А. Пристосувальні можливості організму дітей у стані адаптаційної напруги та їх корекція - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2010.

Досліджено пристосувальні можливості організму дітей, зарахованих за станом здоров'я до групи «ризику». Для обстежуваних властиві гіпервентиляція, тахіпноїчний тип дихання, порушення газового гомеостазу, міжсистемна дискоординація. Значне кровонаповнення інтракраніальних судин поєднувалось з низькими можливостями венозної церебральної системи. Зміна кисневого режиму визначало дисбаланс в системі ПОЛ-АОА, посилення анаеробної ланки свідчить про недостатні адаптаційні можливості організму дітей. Використання різних програм корекції функціонального стану сприяло оздоровчо-профілактичному ефекту. Цей ефект більш виражений там, де для корекції застосовано респіраторне тренування і процедури рефлекторно-м'язового масажу. Це збільшило енергетичний потенціал організму дітей, збалансувало адаптаційні реакції. Зростання пропріорецептивної активності стало основним чинником моторно-вісцелярної інтеграції. Комплекс коригувальних засобів забезпечило підвищення ємності антиоксидантного резерву організму, призупинення процесів анаеробного гліколізу. Використання засобів корекції сприяє розширенню функціональних резервів організму, зменшенню адаптаційної напруги.

Ключові слова: діти групи «ризику», кардіореспіраторна система, адаптаційна напруга, респіраторне тренування, рефлекторно-м'язовий масаж, моторно-вісцелярна інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Жмурова Т.А. Приспособительные возможности организма детей в состоянии адаптационного напряжения и их коррекция - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь,2010.

Исследованы приспособительные возможности организма детей, относящихся по состоянию здоровья к группе «риска». Выявлено, что обследуемые дети характеризовались низкими функциональными резервами кардиореспираторной системы, отклонениями в показателях механики дыхания. Отмеченные изменения сопровождались гипервентиляцией, тахипноическим типом дыхания, нарушениями газового гомеостаза, межсистемной дискоординацией. На фоне развития гипервентиляционных процессов отмечалось значительное кровенаполнение интракраниальных сосудов, сочетающееся с низкими возможностями венозной церебральной системы. Изменение кислородного режима у этой категории детей способствовало формированию дисбаланса в системе ПОЛ-АОА. Увеличение концентрации ТБК-активных продуктов сочеталось с низкой антиокислительной активностью. Выявлено усиление анаэробного звена в дыхательной цепи нейтрофилов периферической крови, что может свидетельствовать о недостаточных адаптационных возможностях организма детей. Использование различных программ коррекции функционального состояния способствовали проявлению оздоровительно-профилактического эффекта. Вместе с тем, выраженность этого эффекта была более значительна там, где в качестве средств коррекции применяли респираторную тренировку и процедуры глубокого рефлекторно-мышечного массажа. Сочетание респираторной тренировки и массажных процедур усилило потенцирование реабилитационного эффекта, что нашло свое отражение в росте энергетического потенциала организма детей, в сбалансированности адаптационных реакций. Рост проприоцептивной активности являлся основным фактором моторно-висцеральной интеграции. Применение комплекса корригирующих средств обеспечило повышение ёмкости антиоксидантного резерва организма, купирование процессов анаэробного гликолиза. Показано, что использование средств коррекции способствует расширению функциональных резервов организма, уменьшению адаптационного напряжения.

Ключевые слова: дети группы «риска», кардиореспираторная система, церебральный кровоток, адаптационное напряжение, респираторная тренировка, рефлекторно-мышечный массаж, моторно-висцеральная интеграция.

ANNOTATION

Zhmurova T.A. The adaptive abilities of children's organism in the state of adaptation stress and their correction - Manuscript.

Thesis for Ph. D. in Biological Sciences, speciality 03.00.13 - human and animal physiology - Taurida National Vernadsky University, Simferopol, 2010.

The organism's adaptive abilities in the high-risk poor-health children group were investigated. This group was characterized by low functional reserves of the cardiorespiratory system, hyperventilation, tachypnotic type of respiration, violations of gas homeostasis, and intersystem discoordination. Significant hyperemia of intracranial vessels was combined with low abilities of cerebral venous system. The change in the oxygen regimen in that children of this category leaded to the imbalance in the LP-AOA system formation. The strengthening of an anaerobic element in the respiratory chain indicated on the decrease of adaptive abilities of the organism. The use of various programs promoted health improvement and had prophylactic effect. The combination respiratory training and the procedures of reflex muscular massage intensified the rehabilitation effect and the energy potential in the children's organism. The rise of proprioceptive activity was the main factor in the motor-visceral integration. The range of the corrective means increased the capacity of the antioxidant reserve and the reduction of anaerobic glycolysis, improved the functional reserves and decreased the adaptation stress.