Функціональна магнітно-резонансна томографія в оцінці змін рухової зони кори головного мозку та діагностичному супроводі нейрохірургічних втручань з приводу внутрішньочерепних пухлин

За морфологічними і гемодинамічними варіантами АВМ на підставі даних, отриманих за допомогою рентгенівської серійної ангіографії, фістульні мальформації - виявлені у 6, плексиформні - у 6, змішані - у 5 спостереженнях.

Встановлені при АВМ зміни вираженості зони рухової активації певною мірою залежать від вираженості А-В шунтування, яке за механізмом гемодинамічного феномену «внутрішньомозкового обкрадання» зумовлює місцеву ішемію певних ділянок кори великого мозку, що справляє вплив на локальні зміни нейрональної активності.

Зазначені зміни найбільш виражені при фістульних АВМ з активним шунтуванням крові, що зменшувало вираженість зони рухової активації або навіть не дозволяло її визначити. Поряд з цим, помірна вираженість А-В шунтування в межах ураженої півкулі великого мозку незначною мірою впливала на рухову активацію її моторно-сенсорної ділянки.

Слід відзначити, що стосовно структурно-васкулярних і гемодинамічних особливостей гліобластом півкуль великого мозку проведено багато морфологічних та ангіографічних досліджень, за даними яких, залежно від вираженості змін мережі судин в гліобластомах, виділяють 3 їх типи.

1. Гліобластоми ангіоматозного типу (за даними ангіографії) з чітко вираженими судинними розладами та розгалуженнями, які формуються переважно у периферійних ділянках пухлини.

В гліобластомах такого типу А-В шунтування найбільш виражене. Його морфологічним субстратом є значно розширені новоутворені патологічні судини, що втратили структурні й функціональні риси нормальних капілярів мозку.

Такі гліобластоми часто великі, локалізуються переважно поблизу кори у лобових та тім`яних частках, дренуються в поверхневі вени, їх частота більше 33% пухлин цього виду, що локалізуються в межах півкуль великого мозку.

Гліобластоми такого типу виявлені у 9 спостереженнях, зона рухової активації у них була значно менш виражена, ніж у протилежній півкулі.

2. Гліобластоми (за даними ангіографії) з помірно розвиненою мережею у вигляді тонких судин, серед яких виявляють групи дещо більш деформованих судин нерівномірного діаметра. Кількість функціонуючих судин в пухлинах такого типу майже вдвічі менша, ніж у попередній групі, внаслідок тромбоутворення.

А-В шунтування в гліобластомах цього типу помірне. Ці пухлини локалізуються переважно в скроневих і потиличних ділянках півкуль, дренуються переважно в глибокі вени. Контрастне підсилення зони пухлин нерівномірне, без чітких меж.

В наших дослідженнях гліобластоми такого типу виявлені у 7 спостереженнях. Вираженість зони рухової активації за даними фМРТ помірна в обох півкулях великого мозку.

3. Гліобластоми без судинної мережі (за даними ангіографії), з збідненою васкуляризацією внаслідок масивного некрозоутворення та тромбування багатьох судин при збереженні кровообігу в периферійних ділянках пухлини. А-В шунтування в пухлинах такого типу незначне або його зовсім не виявляють. Локалізуються такі пухлини переважно в підкіркових та медіанних відділах півкуль великого мозку. Застосуваня контрастних речовин мало впливає на візуалізацію таких пухлин.

Серед обстежених гліобластоми цього типу виявлені у 9 хворих. Зона рухової активації в ураженій півкулі у цих хворих досить виражена і не відрізнялась від відповідної ділянки кори протилежної півкулі.

Наведені дані свідчать, що різноманітність вираженості зони рухової активації при гліобластомах півкуль великого мозку певною мірою може бути пов'язана з змінами інтенсивності васкуляризації цих пухлин. В пухлинах за найбільш розвиненої патологічної мережі судин спостерігають гемодинамічний феномен А-В шунтування, що впливає на кровоток в суміжних з пухлиною ділянках мозку. Про це свідчить зіставлення порушень зони рухової активації при АВМ з вираженим ефектом А-В шунтування, в яких відзначають найбільші зміни стану функціональної активації відповідних зон кори півкуль великого мозку.

Такі порушення викликали зміни стану функціональної активації відповідних зон кори великого мозку, що знаходило відображення при проведенні фМРТ (зменшення вираженості зони рухової активації кори спостерігали у 81,8% спостережень, відсутність її зображення - у 8,2%). В решті спостережень асиметрію зони рухової активації не відзначали.

Під час проведення аналізу змін рухової активації залежно від розмірів патологичного вогнища спостереження розподілено на 3 групи за об'ємом пухлин. Відносно невеликими вважали пухлини об`ємом до 50 см³; середньої величини - 51 - 150 см³, великими - понад 150 см³.

За наявності невеликих пухлин зменшення вираженості рухової активації спостерігали у 15(65,2%) хворих з 23. При цьому, асиметрії за локалізацією «закруту» передцентральної звивини та розташуванням зони рухової активації не було або вона мало виражена, тобто, у більшості - 22 (95,7%) з 23 хворих зміщення не відзначали.

За наявності середніх внутрішньомозкових пухлин зміни досліджуваних показників більш виражені. У 22 з 33 хворих рухова активація в ураженій півкулі відрізнялась від симетричної зони протилежної, причому, у більшості (19) спостережень вона була істотно нижчою.

Таким чином, встановлена досить чітка пряма кореляційна залежність змін вираженості зони рухової активації від об'єму внутрішньомозкової пухлини у напрямку її зниження (r=0,738246). В такому самому напрямку відзначена залежність функціонального зміщення зони рухової активації в ураженій півкулі великого мозку, а саме: чим більша пухлина, тим більш виражене зміщення зони рухової активації.

Важливим чинником, який може справляти вплив на вираженість та зміщення зони рухової активації, є перифокальний набряк головного мозку, який різною мірою притаманний пухлинам різного ступеня анаплазії. При поширенні набряку на моторно- сенсорну ділянку півкулі мозку зниження вираженості зони рухової активації встановлене у 29 (70,7%) хворих, за відсутності його поширення - у 8 (36,4%). При поширенні вираженого перифокального набряку на моторно-сенсорну зону асиметрію «закруту» передцентральної звивини не спостерігали або вона була незначною, чи помірною у 36 (87,8%) хворих, при асиметрії за локалізацією зони активації - у 35 (85,4%). За відсутності поширення набряку на центральні звивини дислокації не було або вона була незначною чи помірною - у 19 (86,4%) хворих.

Таким чином, збільшення вираженості перифокального набряку мозку супроводжується зменшенням вираженості зони рухової активації та збільшенням її зміщення в ураженій півкулі мозку (r=0,756938).

Важливим для вирішення нейрохірургічних завдань є питання залежності змін функціонально важливої рухової ділянки мозку від її відстані до меж пухлини, тобто, який прошарок неушкодженої тканини мозку їх розділяє і як цей чинник впливає на стан зони рухової активації.

Для вирішення зазначеного питання проаналізовані 63 спостереження.

Вивчали залежність відстані від межі пухлини до моторно-сенсорної зони в напрямку її збільшення з інтервалом 0,5 - 1,0 см.

Якщо пухлина безпосередньо прилягала до зони рухової активації або відстань між ними не перевищувала 1 см, зменшення вираженості змін зони рухової активації в ураженій півкулі спостерігали у 24 (75,0%) хворих. Вираженість зони рухової активації співпадала з такою в контралатеральній півкулі у 3 (13,6%) пацієнтів (рис. 7), у 2 (6,3%) - активація була дещо підвищена.

А Б

Рис. 7. фМРТ хворої П. Анапластична астроцитома задньо-лобово-тім`яної ділянки ліворуч. Зменшення вираженості зони рухової активації (А), відстань між пухлиною та зоною рухової активації до 1 см; Б - зона рухової активації в контралатеральній півкулі.

Якщо відстань від межі пухлин до моторно-сенсорної зони становила від 1,1 до 3,0 см, відносне зменшення вираженості активації в ураженій півкулі великого мозку спостерігали у 13 (68,4%) з 19 хворих, збільшення активації - у 3 (15,8%), вираженість рухової активації була однаковою в обох півкулях у 3 (15,8%).

За значної відстані від пухлини до зони рухової активації (понад 3 см) зміни її вираженості та розташування в ураженій півкулі великого мозку виявлені тільки у 7 з 12 хворих.

За даними статистичного аналізу встановлено достовірну прямопропорційну залежність вираженості змін зони рухової активації і ступеня її зміщення від відстані внутрішньомозкової пухлини до рухової зони. Чим ближче пухлина розташована до зони рухової активації, тим менш виражена зона рухової активації і більше ступінь її зміщення. Ступінь кореляції високий (r = 0,927280).

Для визначення можливості застосування даних фМРТ для прогнозування ризику після операції виникнення чи погіршення рухової функції зіставляли відстань між зоною рухової активації і пухлиною з динамікою рухових розладів після хірургічного видалення новоутворень. За цією метою 55 спостережень розподілені на 4 групи залежно від відстані між пухлиною та зоною рухової активації: до 1,0 см - 30 хворих, від 1,1 до 2,0 см - 9, від 2,1 до 3 см - 8, більш

ніж 3 см - 8 хворих. У 12 спостереженнях межа між новоутворенням та тканиною мозку ідентифікована нечітко.

Найчастіше - у 23(76,6%) з 30 хворих погіршення рухових функцій після повного чи часткового видалення внутрішньомозкових пухлин виникало за умови, що пухлина була максимально наближеною (до 1,0 см) до зони рухової активації. При відстані до 2,0 см прогресування рухових симптомів відзначено у 5 (55%) з 9 хворих; від 2,1 до 3,0 см - у 4 (50%), понад 3,0 см - тільки в 1(12,5%) з 8 констатовано поглиблення рухових розладів. Імовірно, формування неврологічних розладів визначає не тільки фактор відстані між зоною рухової активації і пухлиною. Проте, якщо відстань між пухлиною та зоною активації не перевищує 1,0 см, ризик втрати рухових функцій після операції найбільший, що слід мати на увазі під час планування хірургічного доступу і обсягу видалення новоутворення.

Важливим достовірним орієнтиром для локалізації зони рухової активації мозку є ознака «закруту», який ідентифікує розташування центральної борозни півкуль великого мозку і передцентральної звивини. Проте, дані про окрему анатомічну структуру на конвекситальній поверхні півкуль великого мозку, зокрема, центральну борозну і прилеглі моторно - сенсорні відділи кори перед- і зацентральних звивин, в умовах реального операційного поля, на думку нейрохірургів, є недостатнім орієнтиром для оцінки патологічних змін рельєфу мозку, які виникають під впливом пухлини.

Поверхня півкуль великого мозку в зоні трепанації черепа і хірургічного доступу може суттєво відрізнятись від просторово реконструйованого, на підставі даних МРТ зображення відповідних ділянок через згладжування борозен і звивин внаслідок об`ємного впливу пухлини і перифокального набряку мозку.

Для максимального наближення одержаних при МРТ до операції зображень поверхні кори великого мозку до реальної інтраопераційної ситуації та позначання координат зони рухової активації, одержаних за даними фМРТ, нами застосована технологія встановлення співвідношення їх з додатковими анатомічними орієнтирами, які чітко візуалізуються. Як додаткові орієнтири використовували зображення конвекситальних вен ураженої півкулі мозку, які одержували за допомогою МР-венографії. Ефективність такого заходу підтверджена в дослідженні О.В. Климчука (2002).

Технологія одержання комбінованого МР-зображення поверхні ураженої півкулі мозку, поверхневих вен і даних фМРТ щодо розташування зон рухової активації, які адаптували до використання під час хірургічного втручання з приводу внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку, застосована у 90 хворих ( рис.8). Відповідність реконструйованих даних фМРТ і венографії з реальною інтраопераційною картиною розташування поверхневих вен, борозен та звивин, відзначена у 87(96,7%) з 90 спостережень, у 3 (3,3%) хворих при проростанні пухлиною кори великого мозку встановити відповідність цих даних було неможливо.

Рис.8. Комбіноване МР-зображення поверхні півкулі великого мозку, поверхневих вен (червоне забарвлення), пухлини (блакитне) та зони активації (зелене) хворого П. Контури трепанаційного вікна, яке планували створити під час реального хірургічного втручання, позначені кольоровими смугами.

Для оцінки ефективності фМРТ щодо локалізації зони рухової активації у попередженні рухового неврологічного дефіциту після виконання хірургічного втручання з приводу внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку проведений порівняльний аналіз клінічних змін у двох групах. В основній групі лікування планували, беручи до уваги дані фМРТ; в групі порівняння таке дослідження не проводили.

В усіх хворих проводили хірургічні втручання з приводу гліом півкуль великого мозку різної локалізації та гістологічних властивостей.

В обох групах виділені дві підгрупи залежно від розташування пухлин відносно зони рухової активації.

1. Пухлини, розташовані у ділянках центральних звивин або безпосередньо наближені до них: від 0 до 1,5см - у 35 хворих основної підгрупи і у 36 - підгрупи порівняння.

2. Пухлини, розташовані на відстані від центральних звивин понад 1,5см, у 20 хворих основної підгрупи та у 19 - підгрупи порівняння.

В кожній підгрупі оцінювали тип і ступінь рухового неврологічного дефіциту до хірургічного втручання та його динаміку в ранньому післяопераційному періоді (2 тиж). Брали до уваги також обсяг оперативного втручання - тотальне чи часткове видалення пухлини.

В основній групі за локалізації внутрішньомозкових пухлин у ділянці центральних звивин перед операцією виражений руховий неврологічний дефіцит відзначений у 9 хворих, помірний - у 16. Будь-які неврологічні розлади не виявлені у 10 пацієнтів. Після операції, під час якої пухлина видалена тотально (у 17) або частково (у 18), рухові розлади у 20 (57,1%) - зменшились - в11 (31,5%), у 4 (11,4%) - неврологічний статус погіршився.

В цій підгрупі хірургічне втручання не спричинило поглиблення рухових порушень у 31 (88,6%) з 35 хворих.

У підгрупі, де пухлини розташовані на більшій відстані від центральних звивин, до операції виражені рухові розлади виявлені у 3 (15,0%) з 20 хворих, помірні - у 7, у 10 - розладів рухової функції не було.

Після хірургічного втручання (тотального - у 14 або субтотального видалення пухлин - у 6) зміни рухових функцій не виявлені у 13 (65,0%) хворих, у 6 (30,0%) - відзначений відносний регрес симптомів у кінцівках, в одному спостереженні поглиблення неврологічних розладів. У 19 (95,0%) з 20 хворих попереджене післяопераційне погіршення рухових функцій та якості життя.

Групу порівняння формували за принципом максимальної відповідності локалізації, розмірів, гістотипу пухлин та обсягу хірургічних втручань цим показникам в основній групі. На відміну від основної, в групі порівняння не проводили фМРТ в комплексі МРТ дослідження.

Аналогічно основній групі, група порівняння також розподілена на дві підгрупи, в яких пухлини були розташовані поблизу центральних звивин півкуль великого мозку (у 36 хворих) або на відстані від моторно-сенсорної ділянки кори (у 19).

У першій підгрупі до операції виражений руховий дефіцит в контралатеральних кінцівках відзначений у 5 хворих, помірний - у 12, у 19 пацієнтів рухових порушень не було.

Після повного (у 16 хворих) або часткового (у 20) видалення внутрішньомозкових пухлин поглиблення рухового неврологічного дефіциту відзначено у 10 хворих, таких змін в ранньому післяопераційному періоді не було у 21 (50,8%). Деяке зменшення вираженості парезу кінцівок виявлене у 5 (21,4%).

У другій підгрупі до операції у більшості (в 11 з 19) хворих розладів рухових функцій кінцівок не було або вони були помірно виражені (у 7), в одного хворого виявлений виражений геміпарез.

У ранньому післяопераційному періоді поглиблення рухових розладів не відзначене у 14 (73,7%) хворих, у 3 (15,8%) - спостерігали їх зменшення, поглиблення рухових симптомів виявлене у 2 (10,5%).

Наведені дані переконливо свідчать про доцільність залучення фМРТ до комплексу візуального діагностичного супроводу нейрохірургічних втручань.

При видалені внутрішньомозкових пухлин, розташованих поблизу моторно-сенсорної ділянки півкуль великого мозку (в задньо-лобових, тім`яно-лобових частках і ділянці центральних звивин), з огляду на дані фМРТ визначення зони рухової активації, після операції поглиблення рухових розладів вдалось уникнути у 88,6 % спостережень, тоді як в групі порівняння - у 72,2%, тобто, різниця, яка відображує ефективність використання під час операції даних фМРТ, становила 16,4%. При зіставленні результатів видалення пухлин, розташованих на відстані від центральних звивин мозку, розбіжності менш виражені. Ефективність хірургічних втручань, виконаних з огляду на корективи за даними фМРТ щодо локалізації зони рухової активації, становила 5,5%.

У порівнянні з контрольною групою, на 17,6% збільшилась кількість пацієнтів, у яких неврологічний статус у ранньому післяопераційному періоді покращився навіть за умови максимального наближення новоутворення до рухової кори. Частота поглиблення неврологічних розладів після хірургічного втручання на 16,4% менша, ніж у групі порівняння.

Перебіг післяопераційного періоду у хворих за наявності внутрішньомозкових пухлин, що локалізувались на відстані від зон рухової активації кори, більш сприятливий. Частота виявлення стабільних та менш виражених неврологічних симптомів в основній групі на 5,5% більша, ніж у групі порівняння - відповідно (95,0 і 89,5%). Проте, в цій групі відзначена суттєва різниця частоти покращання неврологічного статусу у строки спостереження до 2 тиж. після хірургічного втручання, яке планували при використанні даних фМРТ ( відповідно 30,0 і 15,8%).

Порівняння параметрів фМРТ, виявлених за наявності внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку та позамозкових новоутворень конвекситального розташування, які викликали локальну компресію певних ділянок кори мозку, проведене за аналогічними з попередніми показниками обстеження 14 хворих з менінгіомами супратенторіальної локалізації (6 - менінгіоми I-II ступеня злоякісності, 7 - III ступеня злоякісності, 1 - IV ступеня злоякісності - «менінгосаркома»).

В наших дослідженнях ступінь злоякісності менінгіом корелює з вираженістю зони рухової активації ураженої півкулі великого мозку (r = 0,75) та ступенем її зміщення (r = 0,763), що свідчить про те, що, чим більше ступінь анаплазії пухлини та викликані нею дислокації, тим більше зменшена вираженість зони рухової активації. Вираженість зон рухової активації співпадала з такою на протилежному боці, чи була відносно менша в ураженій півкулі відповідно у 57,1 і 42,9% спостережень.

Аналіз змін зони рухової активації при менінгіомах в залежності від їх локалізації, розмірів та вираженості перифокального набряку мозку свідчить, що конвекситально розташовані пухлини спричиняють безпосереднє стискання відповідних ділянок кори, і при їх поширенні на моторно-сенсорну частину звивин зумовлюють зменшення зон рухової активації порівняно з такими в симетричних зонах контралатеральної півкулі. Проте, навіть за умови компресійного впливу менінгіоми на моторно-сенсорну ділянку півкуль великого мозку можливість рухової активації зберігається при незначному зміщенні її зони. Це можливо пояснити поступовим і тривалим впливом доброякісної пухлини на відповідні ділянки мозку і включенням механізмів пластичності структур кори.

На завершення слід відзначити, що можливості фМРТ не обмежуються визначенням зон рухової активації. Залежно від застосування відповідних парадигм можливе дослідження зон локалізації центрів мови, зорових, слухових аналізаторів, пам`яті та складних функцій мозку, про що свідчить швидке збільшення кількості наукових публікацій з цього важливого напрямку в останні роки.

Поряд з цим, застосування нових сканерів з високою індукцією ( понад 3 Тл) сприятиме істотному розширенню можливостей використання фМРТ під час обстеження хворих з пухлинами головного мозку. Важливі додаткові відомості для підвищення ефективності попередження виникнення неврологічних розладів під час виконання хірургічних втручань з приводу пухлин головного мозку надасть поєднання фМРТ з доопераційною трактографією, що визначатиме перспективи подальших досліджень у цьому важливому науково-практичному напрямку.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з приводу пухлин головного мозку шляхом застосування сучасного діагностичного методу фМРТ в комплексному поєднані з МРТ, МР-венографією та МР- ангіографією для діагностичного супроводу нейрохірургічних втручань.

Одержані дані дозволяють зробити наступні висновки.

1. На підставі аналізу даних функціональної магнітно-резонансної томографії доведено, що в усіх практично здорових осіб під час виконання стандартизованих тест-завдань (парадигм), як активних, так і примусових, виникає активація рухових зон кори півкуль великого мозку, аналогічна за вираженістю й симетрична за локалізацією в обох півкулях.

2. За наявності пухлини в одній півкулі великого мозку візуалізація зон рухової активації кори з застосуванням функціональної магнітно-резонансної томографії досягнута у 96,8% спостережень - на боці ураження та у 100% - у контралатеральній півкулі. Одночасна білатеральна активація в рухових зонах кори при виконанні тесту-впливу на уражену півкулю у 3,2% спостережень відбувається внаслідок залучення компенсаторних внутрішньомозкових асоціативних зв`язків.

3. Зниження активації рухової кори ураженої півкулі мозку зумовлене локалізацією внутрішньомозкових пухлин переважно в лобовій, тім`яній частках та ділянці центральних звивин у 63,3 - 70,0% спостережень, поширенням перифокального набряку на центральні звивини (у 70,7%), проростанням поверхнево розташованими новоутвореннями кори великого мозку (у 73,2%).

4. За наявності внутрішньомозкових пухлин відбувається зміщення зон рухової активації кори відносно таких у симетричній півкулі та «закруту» ураженої півкулі у у 83,9% спостережень. Найсуттєвіші зміни притаманні новоутворенням переважно лобової локалізації та розташованих безпосередньо в ділянці центральних звивин (відповідно у 95,2 та 71,4% спостережень).

5. Характер і ступінь змін зон рухової активації кори визначаються гістобіологічними особливостями новоутворень різного ступеня злоякісності. За даними функціональної магнітно-резонансної томографії у хворих з гліобластомами та астроцитомами III ступеня злоякісності переважає симптом зміщення відносно «закруту» (відповідно у 85,2 та 64,7% спостережень). Зменшення вираженості зони рухової активації кори, її зміщення відносно «закруту» та розташування у протилежній півкулі за наявності гліобластом на 16,2 - 35,2% більше, ніж при астроцитомах I - II ступеня злоякісності.

6. Наявність артеріо-венозного шунтування при артеріо-венозних мальформаціях головного мозку справляє пригнічуючий вплив на вираженість зон рухової активації кори аж до повної відсутності їх зображення за фістульного варіанта артеріо-венозної мальформації (у 100% спостережень). Зменшення вираженості зон активації рухової кори за наявності гліобластом у 81,8% спостережень зумовлене високим ступенем васкуляризації та артеріо-венозним шунтуванням.

7. Встановлений тісний кореляційний зв`язок між зменшенням вираженості та ступенем зміщення зон рухової активації кори великого мозку і ступенем анаплазії (r=0,77-0,84), об`ємом(r=0,74-0,87) і відстанню внутрішньомозкових новоутворень від центральних звивин (r = 0,6 - 0,93).

8. Позамозкові пухлини не спричиняють значних змін зон рухової активації кори. У 57,1% спостережень ці зони аналогічні за вираженістю, у 28,6% спостережень - симетричні за локалізацією в обох півкулях. Зміщення відносно «закруту» на боці ураження переважно незначне або помірно виражене (відповідно у 42,9 і 35,7% спостережень).

9. Результати комбінованого магнітно-резонансного дослідження (магнітно-резонансна томографія, функціональна магнітно- резонансна томографія, магнітно-резонансна венографія) з проекціюванням на віртуальне тривимірне зображення поверхні півкуль великого мозку пухлини, зон рухової активації кори та поверхневих вен у 96,7% спостережень співпадають з реальними інтраопераційними даними. Невизначені діагностичні результати комбінованої магнітно-резонансної томографії зумовлені поширеним проростанням пухлиною кори великого мозку.

10. Застосування функціональної магнітно-резонансної томографії на етапі планування нейрохірургічного втручання з приводу внутрішньомозкових пухлин слід вважати необхідною діагностичною складовою при локалізації новоутворення в задньо-лобових, тім`яно-лобових частках та ділянці центральних звивин. Передопераційна візуалізація зон рухової активації кори дозволила зменшити частоту поглиблення моторних розладів після операції на 16,4%.

Практичні рекомендації: Проведення фМРТ слід вважати необхідною діагностичною складовою при плануванні нейрохірургічних втручань, особливо, при локалізації новоутворень в задньо- лобових, тім`яно-лобових частках та ділянці центральних звивин головного мозку.

Розроблений протокол (МРТ - фМРТ - МР-венографія) обстеження хворих з внутрішньомозковими пухлиними, який включає первинну діагностику новоутворень та оцінку віддалених результатів хірургічного лікування дозволяє вносити корективи при плануванні оперативних втручань та під час видалення пухлин мозку залежно від їх гістоструктури та локалізації з огляду на визначення додаткових орієнтирів, що дозволяє використовувати візуальну фМРТ інформацію.

Використання даних фМРТ при застосуванні сучасних навігаційних системи дозволяє підвищити якість проведення нейрохірургічних втручань з приводу новоутворень головного мозку.

Результати проведених досліджень впроваджені в практику роботи відділу нейроонкології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова

НАМН України», ДУ «Науково-практичний центр променевої діагностики НАМН України» та кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України.

Отримані патенти України на корисну модель “Спосіб візуалізації рухової функції у хворих з об`ємними новоутвореннями головного мозку та парезом кінцівки” (№ 31042 від 25.03.08) та «Спосіб діагностики пухлин головного мозку при застосуванні суміщення МРТ- та ОФЕКТ-зображень» (№ 31583 від10.04.08).

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Макєєв С. С. Поєднане застосування МРТ та ОФЕКТ у діагностиці внутрішньомозкових пухлин головного мозку / С. С. Макєєв, О. Ю. Чувашова // Укр. радіол. журн. -- 2001. -- Т. 9, № 1. -- С. 11--13.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдань роботи, проведення МРТ досліджень, зіставлення та аналізу МРТ і ОФЕКТ даних)

2. Chuvashova O. Yu. Investigation into the ability of MRI and MRS to assess the histobiological signs of the brain hemisphere gliomas / O. Yu. Chuvashova, Yu. A. Zozulya // 12th World Congress of Neurosurgery (16Ї20 Sept. 2001), Sydney, Australia : Abstract Book. -- Sydney, 2001. --P. 315, D274.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдань роботи, проведення МРТ досліджень, зіставлення та аналізу МРТ і MRS даних, формулювання висновків)

3. Розуменко В. Д. Комплексне застосування методів інтраскопічної діагностики для обстеження нейроонкологічних хворих / В. Д. Розуменко, С. С. Макєєв, О. Ю. Чувашова // Укр. радіол. журн. -- 2002. -- № 1. -- С. 86--88.

(Особистий внесок здобувача: проведення МРТ і КТ досліджень та проведення аналізу МРТ, КТ та ОФЕКТ даних)

4. Чувашова О. Ю. Современные аспекты неинвазивной нейрорадиологии /

О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія : зб. наук. робіт Асоціації радіологів України: Укр. конгр. радіологів УКРЇ2003. Ї К., 2003. Ї С. 34--41.

5. Чувашова О. Ю. Визуализация моторно-сенсорной коры головного мозга у пациентов с внутримозговыми опухолями методом функциональной магнитно-резонансной томографии / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія : зб. наук. робіт Асоціації радіологів України: Укр. конгр. радіологів УКРЇ2003. Ї К., 2003. Ї С. 104--107.

6. Кондратюк В. В. Диференційна діагностика множинних менінгіом з іншими множинними вогнищевими ураженнями головного мозку за допомогою методів КТ і МРТ / В. В. Кондратюк, Ю. П. Терницька, О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2004. -- № 2. -- С. 26--30.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і задачі роботи, проведення МРТ досліджень, збігу та аналізу МРТ і КТ даних, формулювання висновків)

7. Чувашова О. Ю. Исследование корковых зон активности двигательных функций головного мозга при конвекситальных внутричерепных менингиомах /

О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2004. -- № 4. -- С. 78--83.

8. Чувашова О.Ю. Исследование зон активации двигательных функций в полушариях головного мозга при астроцитомах/ О. Ю. Чувашова // Укр. нейрохірург. журнал. -- 2004. -- № 3. -- С. 43--49.

9. Чувашова О. Ю. фМРТ исследование зон активности двигательных функций в полушариях головного мозга при астроцитомах / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2005. -- № 1. -- С. 47--53.

10. Чувашова О. Ю. Функциональная МРТ в исследовании рече-двигательной зоны головного мозга при опухолях супратенториальной локализации / О. Ю. Чувашова // Укр. вісн. психоневрології. -- 2005. -- Т. 13, вип. 1 (42). -- С. 36--41.

11. Чувашова О. Ю. Дослідження сенсомоторної кори мозку методом функціональної МРТ при злоякісних гліомах / О. Ю. Чувашова // Укр. радіол. журн. -- 2005. -- № 2. -- С. 125--128.

12. Томографічна семіотика вклинень головного мозку при об`ємних ураженнях методами КТ та МРТ / О. П. Робак, С. В. Сухачев, О. Ю. Чувашова [та ін.]: матеріали Симпозіуму нейрохірургів України „Актуальні питання невідкладної нейрохірургії” (21Ї23 верес. 2005 р., м. Тернопіль). // Укр. нейрохірург. журнал. -- 2005. -- № 3 -- С. 90--91.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення МРТ досліджень та аналізу МРТ і КТ даних)

13. Чувашова О. Ю. фМРТ дослідження зон активності рухових функцій при внутрішньомозкових пухлинах / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2005. -- № 3. -- С. 44--47.

14. Чувашова О. Ю. Роль функциональной магнитно-резонансной томографии в прогнозировании результатов хирургического лечения внутричерепных артериовенозных мальформаций / О. Ю. Чувашова, Л. Н. Яковенко, В. А. Яцык : тези докл. междунар. конф. «Современные вопросы и новые технологии лечения в неврологии и нейрохирургии» (Одесса, Украина, 13--14 окт. 2005 г.).// Міжнар. неврол. журн. -- 2005. -- № 3Ї С. 127--128.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення фМРТ досліджень та аналізу фМРТ даних, визначення ролі фМРТ при хірургічному лікуванні АВМ, формулювання висновків)

15. Чувашова О. Ю. Функціональна магнітно-резонансна томографія у визначенні перспектив хірургічного лікування артеріо-венозних мальформацій (АВМ) півкуль великого мозку / О. Ю. Чувашова, Л. Н. Яковенко, В. А. Яцик : матеріали конф. нейрохірургів України «Нові технології в нейрохірургії», 26Ї28 квіт. 2006 р., м. Ужгород). // Укр. нейрохірург. журн. -- 2006. -- № 1. Ї С. 43--44.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення фМРТ досліджень та визначення перспектив хірургічного лікування АВМ при застосуванні передопераційних фМРТ даних)

16. Чувашова О. Ю. Нейровізуалізуючі дослідження гліом, що поширюються у функціонально важливі ділянки мозку / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2006. -- № 2. -- С. 52--57.

17. Чувашова О. Ю. Оптимізація обробки функціональних МРТ- зображень сенсорних центрів кори головного мозку при внутрішньочерепних об`ємних утвореннях / О. Ю. Чувашова, В. І. Рудиця // Променева діагностика, променева терапія. -- 2007. -- № 1. -- С. 44--48.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети роботи і проведення фМРТ досліджень, формулювання висновків)

18. Чувашова О. Ю. фМРТ исследование корковых зон активности двигательных функций при внутричерепных опухолях, воздействующих на сенсомоторную зону мозга / О. Ю. Чувашова // Невский радиологический форум : сб. науч. тр. Ї СПб., 2007. -- С. 59.

19. Chuvashova O. Yu. Functional magnetic-resonance imaging (fMRT) to identify the brain sensorimotor areas in intracranial tumors of supratentorial localization / O. Yu. Chuvashova // 13th Congress of the European Association of Neurosurgical Societies

(EANS), Glasgow, UK, Sept. 2--7, 2007 : Abstracts. Ї Acta Neurochirurgica : Eur. J. Neurosurg. -- Wien ; NewYork : Springer, 2007. -- P 32.02 Ї P. CCVІІЇCCVIII.

20. Анализ результатов стереотаксической биопсии по данным магнитно-резонансной томографии и гистологического исследования при очаговом поражении головного мозга / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, К. Р. Костюк, Т. А. Малишева // Укр. нейрохірург. журн. -- 2007. -- № 1. -- С. 40--43.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення МРТ досліджень та аналізу МРТ даних і результатів стеріотаксичної біопсії )

21. Чувашова О. Ю. Нейровизуализуирющие методы в диагностике глиом головного мозга /О. Ю. Чувашова, С. С. Макеев // Глиомы головного мозга (современное состояние проблемы и пути дальнейших поисков); под ред. Ю. А. Зозули. Ї К., 2007. Ї С. 253--288.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети, проведення МРТ, КТ досліджень та їх узагальнення)

22. Нейровизуализирующие методы исследования в обеспечении пункционной биопсии при очаговых поражениях головного мозга / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, К. О. Робак [и др.] // Променева діагностика, променева терапія. -- 2007. -- № 3. -- С. 34--38.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення

МР досліджень та застосування цих даних при проведенні пункційної біопсії,

формулювання висновків)

23. Чувашова О. Ю. Методика проведення фМРТ дослідження у хворих з гліальними пухлинами супратенторіальної локалізації / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія : зб. наук. статей і тез доп. наук.-практ. конф. «Стандарти променевої діагностики голови, шиї та грудної клітки». -- Ялта, 2008. -- С. 4--5.

24. Магнитно-резонансная томография в обеспечении проведения стереотаксической биопсии в очаговых поражениях головного мозга / О. Ю.

Чувашова, А. Б. Грязов, К. О. Робак, О. В. Земскова // Матеріали IV з'їзду нейрохірургів України (Дніпропетровськ, 27--30 трав. 2008 р.). -- Дніпропетровськ : ЕНЕМ, 2008. -- С. 167.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завданняі роботи, проведення МРТ досліджень та застосування цих даних при проведенні стеріотаксичної біопсії)

25. Пат. 31042 Україна, МПК А 61 В 5/055. Спосіб візуалізації рухової функції у хворих з об`ємними новоутворюваннями головного мозку та парезом кінцівки / О. Ю. Чувашова, В. І. Рудиця; замовник та патентовласники ДУ «Науково-практичний центр променевої діагностики АМН України», « НВП «Інтермаг». -- № u200712272 ; заявл. 05.11.07 ; опубл. 25.03.08. Бюл. № 6.

(Особистий внесок здобувача: автор запропонував та експериментально підтвердив можливість застосування пасивної активації при використанні методу фМРТ у хворих з об`ємними новоутворюваннями головного мозку та парезом кінцівки)

Пат. 31583 Україна, МПК А 61 В 8/13. Спосіб діагностики пухлин головного мозку при застосуванні МРТ- та ОФЕКТ-зображень / В. Д. Розуменко, С. С. Макєєв, О. Ю. Чувашова [та ін.] ; замовник та патентовласник Розуменко В. Д., Макєєв С. С., Чувашова О. Ю. [та ін.]. -- № u200714747 ; заявл. 26.12.07 ; опубл. 10.04.08. Бюл. № 7.

(Особистий внесок здобувача: автор на базі даних МРТ прийняв участь в обґрунтуванні доцільності сполучання МРТ та ОФЕКТ даних в уточнюючій діагностиці пухлин головного мозку)

26. Чувашова О. Ю. Картування сенсомоторної зони кори головного мозку методом фМРТ з застосуванням пасивної стимуляції при гліомах супралатеральної локалізації / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2008. -- № 3-4. -- С. 44Ї47.

27. Доопераційна функціональна магнітно-резонансна томографія, як неінвазивний метод картування кори головного мозку при гліальних пухлинах функціонально важливих зон / О. Ю. Чувашова, В. Д. Розуменко, О. Я. Главацький, Г. В. Хмельницький // Укр. нейрохірург. журн. -- 2008. -- № 4. -- С. 16--20.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення фМРТ досліджень та аналізу фМРТ даних, визначення ролі фМРТ в картуванні кори головного мозку при гліальних пухлинах функціонально важливих зон)

28. Chuvashova O. Preoperative fMRI to prevent motor impairments in resection of the brain hemisphere gliomas / O. Chuvashova, D. Rozumenko // XIV World Congress of Neurological Surgery of the World Federation of Neurological Societies, Aug. 30ЇSept. 4, 2009, Boston Massachusetts (USA). -- 2152. Ї 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 2009. -- www.aans.org/library. -- Abstract : Article IO: 58525.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети, проведення фМРТ досліджень та визначення ролі фМРТ даних в передопераційному плануванні, формулювання висновків)

29. Чувашова О. Ю. Особливості фМРТ дослідження сенсомоторної кори мозку при внутрішньомозкових пухлинах з застосуванням активної та пасивної рухової

стимуляції / О. Ю. Чувашова // Зб. наук. праць співробітн. НМАПО ім. П. Л. Шупика. -- 2009. -- Вип. 18, кн. 1. -- С. 209--216.

30. Чувашова О. Ю. МРТ дослідження сенсомоторної зони мозку при церебральних метастазах / О. Ю. Чувашова: матеріали Українського конгресу радіологів УКР`2009. // Променева діагностика, променева терапія Ї К. 2009. -- С. 10--12.

31. Диффузионно - взвешенное изображение в диагностическом алгоритме продолженного роста опухолей головного мозга / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, К. О. Робак [и др.]: матеріали Українського конгресу радіологів УКР`2009. // Променева діагностика, променева терапія. Ї 2009. -- С. 15--16.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення дифузійних МРТ досліджень, обґрунтування ролі дифузійно - зважених зображень у діагностичному алгоритмі подовженого росту пухлин головного мозку, формулювання висновків)

32. Чувашова О. Ю. Визначення активації рухової зони півкуль головного мозку при плексиформних артеріо-венозних мальформаціях методом фМРТ / О. Ю. Чувашова // Променева діагностика, променева терапія. -- 2009. -- № 1. -- С. 44--47.

33. Применение магниторезонансной томографии для выявления структурных изменений глиом низкой степени злокачественности в процессе лечения / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, К. О. Робак [и др.] // Укр. нейрохірург. журн. -- 2009. -- № 2. -- С. 22--25.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення МРТ досліджень)

34. Чувашова О. Ю. фМРТ в предупреждении нарушений при хирургическом удалении глиом полушарий головного мозга / О. Ю. Чувашова: матеріали наук.-практ. конф. нейрохірургів України «Нейрохірургічні аспекти діагностики та лікування нейрогенних больових синдромів» (АР Крим, м. Коктебель, 17Ї18 верес. 2009р.) // Укр. нейрохірург. журнал. -- 2009. -- № 3. Ї С. 13.

35. Чувашова О. Ю. Роль інтенсивності артеріо-венозного шунтування при артеріо-венозних мальформаціях півкуль великого мозку за даними функціональної магніторезонансної томографії сенсомоторної зони / О. Ю. Чувашова // Укр. нейрохірург. журн.. -- 2009. -- № 1. -- С. 39--47.

36. Chuvashova O. fMRI study of cortical motor activity sites in intercranial tumors affecting sensorimotor area of the brain hemispheres / O.Chuvashova // 6 - th Black Sea Neurosurgery Congress, Harbiye Cultural Center Istambul (Turkey), oct. 16--18, 2009 : Final Program and abstract book. -- P. 77, PP --001.

37. Чувашова О. Ю. Ефективність передопераційного фМРТ визначення зони рухової активації кори півкуль головного мозку у попередженні рухових порушень при хірургії внутишньомозкових пухлин / О. Ю. Чувашова, В. Д. Розуменко // Укр. нейрохірург. журн. -- 2009. -- № 4. -- С. 69--73.

(Особистий внесок здобувача: визначення мети і завдання роботи, проведення фМРТ досліджень та застосування цих даних при проведенні хірургічних втручань).

АНОТАЦІЯ

Чувашова О.Ю.Функціональна магнітно-резонансна томографія в оцінці змін рухової зони кори головного мозку та діагностичному супроводі нейрохірургічних втручань з приводу внутрішньочерепних пухлин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. ДУ «Науково - практичний центр променевої діагностики НАМН України», ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Київ, 2010.

В дисертаційній роботі на підставі комплексного обстеження з використанням фМРТ, МРТ та МР-венографії 220 хворих з внутрішньочерепними пухлинами вирішено важливу проблему визначення змін розташування зон рухової активації кори великого мозку залежно від локалізації, розмірів та гістобіологічних особливостей, ступеня злоякісності пухлин головного мозку, перифокального набряку та з`ясовано роль феномену гемодинамічного артеріо-венозного шунтування, характерного для злоякісних пухлин.

Розроблені пристрій та технологія застосування пасивної стимуляції моторно-сенсорних зон великого мозку для обстеження хворих з порушеннями свідомості та руховим дефіцитом.

Розроблені методики зіставлення зони рухової активації кори великого мозку з відповідними її анатомічними ділянками та кількісної оцінки ступеня її зміщення, зумовленого внутрішньомозковим об`ємним локальним ураженням, у порівнянні з цими показниками у контралатеральній півкулі.

Для здійснення діагностичного супроводу з застосуванням даних фМРТ під час планування й виконання хірургічних втручань з приводу внутрішньочерепних пухлин адаптована методика МР-венографії для проекційного зіставлення зображень висхідних вен півкуль великого мозку, зон рухової активації його кори й ділянки пухлини.

Оцінено ефективність використання даних фМРТ для діагностичного супроводу з метою запобігання або зменшення ризику виникнення рухових розладів в реальних умовах хірургічного втручання з приводу внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку.

Ключові слова: функціональна магнітно-резонансна томографія, зона рухової активації кори великого мозку, магнітно-резонансна томографія, гліоми, менінгіоми, артеріо-венозні мальформації.

АННОТАЦИЯ

Чувашова О.Ю. Функциональная магнитно - резонансная томография в оценке изменений двигательной зони коры головного мозга и в диагностическом сопровождении нейрохирургических вмешательств по поводу внутричерепных опухолей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. ГУ «Научно - практический центр лучевой диагностики НАМН Украины», ГУ «Інститут нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», Киев, 2010.

Целью исследования является повышение диагностической эффективности оценки локальних изменений расположения и функционального состояния двигательной зоны коры большого мозга путем использования комплекса исследований фМРТ и МРТ для предупреждения и минимизации двигательных нарушений при хирургических вмешательствах по поводу внутричерепных опухолей.

На основании комплексного исследования с применением фМРТ и МРТ 220 больных с внутричерепными опухолями решена важная проблема оценки изменений расположения зон двигательной активации коры большого мозга в зависимости от локализации, размеров и гистобиологических особенностей, степени злокачественности опухолей мозга, перифокального отека, а также изучена роль гемодинамического феномена артерио-венозного шунтирования, характерного для внутричерепных злокачественных опухолей.

Разработаны устройство и технология применения пассивной стимуляции двигательно-сенсорных областей для исследования больных с нарушениями сознания и двигательным неврологическим дефицитом.

Разработаны методики сопоставления зоны двигательной активации коры большого мозга и количественной оценки степени её смещения, обусловленного внутримозговым объёмным поражением, по сравнению с этими показателями в контралатеральном полушарии.

При анализе результатов исследований установлено, что:

- локализация внутримозговых опухолей определяет степень снижения двигательной активности коры большого мозга при их преимущественном росположении в лобной, теменной долях и участках центральных извилин на 63,3 - 70,0%; распространении перифокального отека на центральные извилины - на 70,7%, прорастании поверхностно расположенными новообразованиями коры - на 73,2%;

- уменьшение выраженности зоны двигательной активации коры и её смещения у больных с глиобластомой на 16,2 - 35,2% больше, чем при наличии астроцитом I-II степени анаплазии;

- внемозговые опухоли не вызывают значительных изменений зон двигательной активации коры большого мозга;

- наличие артерио-венозного шунтирования при АВМ полушарий большого мозга оказывает угнетающее влияние на выраженность зон двигательной активации;

- установлена тесная корреляционная взаимосвязь степени уменьшения выраженности и смещения зон двигательной активации коры большого мозга

со степенью анаплазии (r=0,77 - 0,84), объемом ( r=0,74 - 0,87) и расстоянием внутримозговых опухолей от центральных извилин мозга.

Показано, что использование фМРТ на этапе планирования нейрохирургических вмешательств по поводу внутримозговых опухолей является важной диагностической составляющей при локализации новообразований в задне-лобных, теменно-лобных участках центральних извилин. Визуализация зон двигательной активации коры большого мозга позволяет уменшить частоту усугубления двигательных нарушений в послеоперационном периоде на 16,4%.

Ключевые слова: функциональная магнитно-резонансная томография, зона двигательной активации коры большого мозга, магнитно - резонансная томография, глиомы, менингиомы, артерио-венозные мальформации.

SUMMARY

Chuvashova O.Yu. Functional magnetic-resonance imaging to evaluate alterations in the cerebral cortex motor zone and diagnostically maintain neurosurgical interventions on the intracranial tumors. - Manuscript.

Dissertation to compete for an academic degree of a Doctor of Medical Sciences in specialty 14.01.23: radiology diagnostics, radiology therapy. SI “Scientific-practic center of diagnostic radiology AMS of Ukraine”, “A.P. Romodanov Institute of Neurosurgery under NAMS of Ukraine”, Kyiv, 2010.

The purpose of the study is to improve diagnostic efficiency while evaluating local alterations in the position and functional condition of the cerebral cortex motor zone, using a complex of fMRI and MRI examinations to prevent and minimize motor disorders in surgery on the intracranial tumors.

On the base of fMRI and MRI examinations given to 220 patients having the intracranial tumors, an important problem has been solved, namely, the one of evaluating alterations in the position of the cerebral cortex activation zones depending on localization, size, histological specificities and malignancy of the cerebral tumors, perifocal edema. The role of hemodynamic phenomenon due to arteriovenous shunting typical in the intracranial malignant tumors has been studied.

The device and technology have been designed to use passive stimulation of the sensorimotor areas for examining patients with consciousness impairment and motor neurologic deficit.

The techniques have been developed to align the cerebral cortex motor activation zone with a quantitative assessment of the extent of its dislocation due to the intracranial spacious lesion, as compared to similar indicators in the contralateral hemisphere.

When analyzing the results of examinations it has been found that:

- localization of the intracranial tumors defines the extent of reducing the cerebral cortex motor activity where these are located predominantly in the frontal, parietal

lobes, and the central gyri area - by 63.3-70.0%; where the perifocal edema extends into the central gyri - by 70.7%, in germination by the superficially located cortex neoplasms - by 73.2%;

- decrease in the expression of the cortex motor activation zone and its dislocation in respect of the “hook” in patients with glioblastoma is by 16.2-35.2% higher than in the presence of astrocytoma with I-II grade anaplasia;

- extracerebral tumors do not cause considerable alterations in the cerebral cortex activation zones;

- the presence of arteriovenous shunting in AVM of the cerebral hemispheres exerts inhibitory effect on manifestation of the motor activation zones;

- there is a close correlative relationship between the extent of reducing manifestation and dislocation of the cerebral cortex motor activation ant the extent of anaplasia (r = 0.77-0.84), volume (r = 0.74-0.87) and the distance between the intracerebral tumors and the central cerebral gyri.

It has been demonstrated that the use of fMRI at the stage of planning the intracerebral tumor neurosurgery is a necessary diagnostic component in localizing neoplasms in the posterofrontal, parietofrontal areas of the central cerebral gyri. Visualization of the cerebral cortex motor activation zones enables the incidence of postoperative aggravations in the motor disorders to be reduced by 16.4%.

Key words: functional magnetic-resonance imaging, cerebral cortex motor activation zone, magnetic-resonance imaging, gliomas, meningiomas, arteriovenous malformations.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВМ - артеріо-венозна мальформація

А-В шунтування - артеріо-венозне шунтування

ГАІ - гемісферний активаційний індекс

EPI - ехопланарне створення зображення

ЗЗ - зважені зображення

МРА - магнітно-резонансна ангіографія

КТ - комп'ютерна томографія

МР-венографія - магнітно-резонансна венографія

МРТ - магнітно-резонансна томографія

ОФЕКТ - однофотонна емісійна комп'ютерна томографія

ПЕТ - позитронно-емісійна томографія

Ст. зл. - ступінь злоякісності

фМРТ - функціональна магнітно-резонансна томографія

ЦАГ - церебральна ангіографія

ЦНС - центральна нервова система

FOV - розмір поля сканування

TR - час повторення

TE - час ехо

Размещено на Allbest.ru

...