Репаративний остеогенез нижньої щелепи на фоні інтоксикації солями свинцю" (анатомо-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

14.03.01 - нормальна анатомія

УДК 591.471.42/.44:599.323.4:615.21

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РЕПАРАТИВНИЙ ОСТЕОГЕНЕЗ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ НА ФОНІ ІНТОКСИКАЦІЇ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (АНАТОМО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Мостовой

Семен Олегович

Сімферополь

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (м. Сімферополь).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пикалюк Василь Степанович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сікора Віталій Зіновійович, медичний інститут Сумського державного університету МОН України, завідувач кафедри нормальної анатомії з топографічною анатомією та оперативною хірургією.

доктор медичних наук, професор Масна Зоряна Зеновіївна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, професор кафедри нормальної анатомії;

Захист відбудеться 17.03.2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського

(95006, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 08.02.2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Технічний прогрес призвів до того, що організм людини протягом всього життя зазнає комбінованого впливу фізичних і хімічних чинників навколишнього середовища (Е.І. Гончарук, 2001; Н.В. Дедух, 2004; В.Г. Ковешников, 2005; В.С. Пикалюк, 2008). Одним з таких чинників є сполуки свинцю. Основне джерело свинцевого забруднення довкілля - автомобільний транспорт. За даними центру "Технології сталого розвитку" Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського на півострові продається в рік близько 350000 тонн пального. пального.В результаті його згорання у навколишнє середовище потрапляє близько 100 тонн свинцю в рік, що впливає на здоров'я жителів Криму (А.И. Новікова, Ю.А. Новіков, 2008).

Важлива роль в адаптаційних реакціях організму під час дії сполучень свинцю належить кісткам скелета. Зокрема, спостерігаються різні зміни у функціональному стані і в біохімічних процесах кісткової тканини, залежно від характеру, концентрації і тривалості дії (Т.Я. Довгалюк, 2000; І.М. Трахенберг, Т.К. Короленко, 2001; Н.В. Дедух, 2008; В.С. Пикалюк, 2009).

Вивчення стадій посттравматичної регенерації кісткової тканини у несприятливих екологічних умовах дає уявлення про функціональну лабільність скелета, особливості його розвитку і екологічно обумовлені процеси перетворення, які призводять до порушень в опорно-руховому апараті. Переломи нижньої щелепи є найбільш поширеними серед усіх переломів кісток лицевого скелета і за даними різних авторів складають від 75% до 96,5% від кількості всіх стаціонарних хворих з переломами стоматологічного профілю (А.Г. Шаргородський, 2004; N. Chele, 2004; В.А. Малишев, 2005; Ф.З. Мірсаєва, 2005). Тому особливості репаративного остеогенезу цього органу обумовлюють необхідність проведення широкомасштабних досліджень з урахуванням теоретичних і клініко-морфологічних аспектів регенераторного процесу.

Очевидним є те, що в даний частині невивченими залишаються питання впливу солей важких металів, зокрема свинцю, на морфофункціональний стан посттравматичної регенерації нижньощелепної кістки. Не запропоновано ефективних методів оптимізації перебігу регенераторного процесу у кістковій тканині на тлі хронічної свинцевої інтоксикації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках спільної НДР кафедр гістології, цитології та ембріології та нормальної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського "Вплив кумуляції важких металів в організмі на морфофункціональний стан ендокринної і репродуктивної систем". Шифр теми: 2.201, № державної реєстрації: 0100U002154.

Мета і завдання дослідження. Виявлення особливостей експериментального репаративного остеогенезу нижньої щелепи в нормі, та за умов екзогенної інтоксикації солями свинцю, морфологічне обґрунтування фармакологічних методів оптимізації репаративних процесів і терапевтичної корекції остеотоксичного ефекту свинцевих сполук.

Для досягнення поставленої мети було визначено завдання:

1. Вивчити особливості протікання репаративного остеогенезу нижньої щелепи, використовуючи комплекс різних сучасних морфологічних методів дослідження.

2. Дослідити перебіг репаративного остеогенезу нижньої щелепи під дією препаратів "Тетацин-кальцій" та "Магне В6".

3. Описати морфологічні особливості ходу репаративного остеогенезу нижньої щелепи в умовах екзогенної інтоксикації солями свинцю.

4. Простежити особливості перебігу репаративного остеогенезу нижньої щелепи на тлі корекції свинцевої інтоксикації препаратами "Магне В6" та "Тетацин-кальцій".

Об'єкт дослідження - репаративний остеогенез нижньої щелепи щурів.

Предмет дослідження: - морфофункціональний стан репаративного остеогенезу нижньощелепних кісток щурів при хронічній свинцевій інтоксикації та її корекції препаратами "Тетацин-кальцій|" і "Магне В6".

Методи дослідження: остеометричний - для визначення темпів росту і формоутворення нижньощелепних кісток; гістоморфометричний - для оцінки структури кісткового регенерату; гістохімічний - для оцінки ступеня метаболічних процесів у регенератові; процентно-ваговий метод - для визначення співвідношення води, органічних і неорганічних речовин; рентгенофлюоресцентний - для оцінки макро-мікроелементного складу; рентгеноструктурний - для оцінки ступеня кристалічності кристалів регенерату, що формуються; методи варіаційної статистики та аналізу багатовимірних даних - для достовірної інтерпретації отриманих результатів.

Наукова новизна. Вперше на експериментальному матеріалі за допомогою комплексу морфофункціональних методів дослідження розкрито основні закономірності репаративної регенерації нижньощелепних кісток білих щурів в умовах свинцевої хронічної інтоксикації і доведено можливість оптимізації перебігу ранового процесу за допомогою препаратів "Тетацин-кальцій" і "Магне В6". Проведено комплексне вивчення процесів росту формоутворення, хімічного складу нижньощелепної кістки при змодельованих переломах на фоні свинцевого отруєння. Встановлено особливості гістоморфоструктури, мінеральної насиченості, макро-мікроелементного складу і ступеня кристалічності мінеральної складової регенерату нижньощелепної кістки при інтоксикації організму солями свинцю і при антитоксичній корекції, що проводилася за допомогою препаратів "Тетацин - кальцій" і "Магне В6".

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані можуть служити морфологічним обґрунтуванням для прогнозування перебігу репаративного остеогенезу під впливом екзо- й ендогенних чинників різної етіології та інтенсивності, що може бути використано у функціональній остеології, травматології, ортопедії, токсикології, екології.

Основні положення і висновки дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр: топографічної анатомії та оперативної хірургії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіевського; анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії; анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету; анатомії людини Івано-Франківського державного медичного університету; анатомії людині та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; анатомії людині Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно здійснено інформаційний пошук і огляд літературних даних, проведено експериментальні і морфологічні дослідження, статистичну обробку результатів та їх аналіз. Інтерпретація отриманих результатів, основні положення, винесені на захист, і висновки дисертації належать авторові.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені і обговорені на: VI Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Алушта, 2006), II всеукраїнській школі з міжнародною участю "Фізіологія і морфологія тканин опорно-рухової системи в нормі і при ішемічних пошкодженнях" (Черкаси, 2007), VI Міжнародному конгресі з інтеграційної антропології (Вінниця, 2007), VI науково-практичній конференції "Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону" (Луганськ, 2007), науковому симпозіумі "Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології" (Чернівці, 2007), науково-практичній конференції "Досвід і проблеми використання сучасних морфологічних методів дослідження органів і тканин в нормі і при діагностиці патологічних процесів" (Тернопіль, 2009), всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ембріологічних досліджень" (Дніпропетровськ, 2009), всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука-2009" (Полтава, 2009).

Публікації. Основні матеріали дисертації викладено у 14 наукових роботах, з яких 10 статей у спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, 4 тези в матеріалах з'їздів і конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 291 сторінку комп'ютерного тексту (174 сторінки основного). Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, експериментальної частини, аналізу отриманих результатів та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел та додатків. Робота ілюстрована 155 малюнками, 51 таблицею (займають 36 сторінок). Перелік використаних джерел містить 245 найменувань, у тому числі 87 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. З метою вивчення репаративного| остеогенезу нижньощелепної кістки в умовах хронічної свинцевої інтоксикації проведено експериментальні дослідження на 192 білих нелінійних щурах самцях з масою тіла 150-200 г. віком 3 - 4 місяці. Усі досліди виконано у ранковий час, щоб виключити вплив на результати досліджень добових ритмів фізіологічних і біохімічних процесів. Після зовнішнього огляду і вибраковування тварин, у яких виявляли відхилення від звичайних норм поведінки, приступали до експерименту одночасно у дослідній та контрольній групах. Тварин отримували утримували у стандартних умовах віварію протягом всього часу проведення експерименту. Комісією з біоетики Кримського державного медичного університету (протокол №26 від 25.12.2008) встановлено, що проведене наукове дослідження відповідає етичним вимогам відповідно до наказу МОЗ України від 01.11.2000 № 231.

Згідно зі схемою експерименту, для вирішення експериментальних завдань усіх тварини було розділено на 2 групи. I група (96 щурів) контрольна; II група (96 щурів) - тварини, яким експериментально створювали модель свинцевої інтоксикації. Для цього протягом 2,5 місяців щурам внутрішньошлунково вводили водний розчин ацетату свинцю в дозі 100 млг/кг. Тривалість дослідів і дозування свинцю вибрано з урахуванням літературних даних - "Про максимальну акумуляціюію свинцю у перші місяці отруєння і переважну її залежність від величини добової дози, ніж від тривалості досліду та сумарної дози" (І. І. Ісаханова 1977, Н. В. Родіонова 1989). Усім щурам I групи для відтворення рівноцінних умов дослідження протягом 2,5 місяців внутрішньошлунково вводили дистильовану воду. По досягненні 6-місячного віку тваринам обох груп моделювали експериментальний перелом. Травму нижньої щелепи моделювали таким чином: за 30 хвилин до операції, з метою профілактики післяопераційних ускладнень, в місце передбачуваної травми и вводили 30% розчину лінкоміцину гідрохлориду. Під ефірним наркозом за допомогою фізіодиспенсера "Implantmed" SI-923 W & H (Австрія), що дозволяє одночасно з фрезажем проводити зрошування оперованої області фізіологічним розчином з робочого наконечника і уникнути перегріву кісткової тканини в процесі моделювання перелому, маркеруючою фрезою MT-T фірма-виготовлювач D110 фірми "MIS" (Ізраїль) діаметром 1мм проводили остеоперфорацію крилоподібного відростка нижньої щелепи. Точковий рановий отвір на шкірних покривах обробляли спиртовим 5% розчином йоду.

У післяопераційному періоді обидві групи були розділені на 4 серії по 24 тварини у кожній. Першу контрольну серію склали щурі з моделлю перелому нижньої щелепи, яким для рівноцінних умов досліду проводили внутрішньошлункове введення 1,5 мл дистильованої води 3 рази на добу, і внутрішньоочеревинне введення 1,5 мл фізіологічного розчину 2 рази на добу. Тваринам другої серії у післяопераційному періоді проводили внутрішньошлункове введення препарату "Магне В6" в дозі 0,3 мл/кг 3 рази на добу і внутрішньоочеревинні ін'єкції 1,5 мл стерильного фізіологічного розчину 2 рази на добу. Тваринам третьої серії проводили внутрішньоочеревинні ін'єкції "Тетацин-кальцію" в дозі 20 мл/кг 2 рази на добу за схемою (ін'єкції проводилися протягом 4 діб з подальшою перервою також на 4 доби протягом всього експерименту) і внутрішньошлунково вводили дистильовану воду в кількості 1,5 мл. Четверту серію склали тварини, що отримували "Магне В6" і "Тетацин-кальцій" одночасно в дозах, наведених вище. Тварини дослідної групи були розділені на аналогічні 4 серії і в післяопераційному періоді піддавалися дії антитоксичних препаратів курсами і дозами, що відповідали І групі тварин.

В експерименті використано препарати "Тетацин-кальцій", що випускається державним Київським підприємством "Київфарма" з реєстраційним посвідченням UA. /3366/01/01/ до 24.06.2010 та "Магне В6", що випускається фармацевтичною компанією "Sanofi" з реєстраційним посвідченням UA. /5476/01/01/ до 28.11.2011.

Експеримент на тваринах проводили відповідно до правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях (Council of Europe 18.03.1986). Утримання та годування тварин здійснювали відповідно до науково-практичних рекомендацій для лабораторних тварин (Ю. М. Кожем'якін, О.С. Хромов, 2002).

Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом, з наступним виділяли і скелетували нижні щелепи. Забір забору матеріалу для вивчення репаративного процесу травмованої кістки здійснювали в динаміці через 7, 14, 21, 30 діб від моменту нанесення травми, відповідно до вівчаемих стадій репаративного остеогенезу (A.H. Crenshaw, 1992).

Остеометричне дослідження проводили з використанням мандибулярного тесту Фестінга, який дозволяє виявити закономірні та усунути випадкові ознаки, що характеризують досліджувану вибірку популяції (Festing M.F.W. 1973). Нижні щелепи піддавали скануванню за допомогою пристрою "EPSON PERFECTION 3490 PHOTO" з розділенням 300 dpi. За отриманими цифровими зображеннями проводили розстановку 13 влучень в області вибраних анатомічних утворень і визначали їх координати з погрішністю до 0,01мм. Обробку зображень здійснювали за допомогою ліцензованої комп'ютерної програми для морфометричних досліджень Image-Pro Рlus 4,5. Калібрування масштабу зображень проводили за допомогою цифрового зображення об'єкт-мікрометра ОМП.

Для гістологічних досліджень в ділянці крилоподібного відростка нижньої щелепи виділяли фрагмент розміром 10 х 10 мм. разом з прилеглими м'якими тканинами у місці травми. Матеріал фіксували в 10% нейтральному формаліні. Декальцинацію проводили у 5% розчині мурашиної кислоти, зневоднення - у спиртах висхідної концентрації, макроперпарати просочені парафіном прикріпляли до дерев'яних блоків. Готували мікропрепарати товщиною 8 - 10 мкм на санному мікротомі МС-2 і вміщували на предметніскла. Фарбування проводили гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізон (Р. Лілі 1969). Гістохімічно визначали накопичення кислих глікозаміногліканів у міжклітинній речовині профарбовуванням препаратів 1% розчином толуїдинового синього (А.І Кононський 1976). Вивчення мікрозрізів проводили на цитоморфометричному комплексі, що складається з мікроскопа "Олімпус", - Сx 31, цифрової відеокамери "Олімпус" - C 5050 ZOOM з об'єктивами мікроскопа Plan 4 x /0,10, Plan 10 x /0,25 Plan 40 x /0,65. Отримані цифрові зображення піддавали гістоморфометрії за допомогою ліцензованої комп'ютерної програми для морфометричних досліджень Image-Pro Рlus 4,5. Визначали частки площ, зайнятих кістковим регенератом, фіброретикулярною тканиною, грануляційною тканиною. Порівнювали товщину трабекул глибокої, середньої і периферичної зон регенерату. Ступінь остеокластичної резорбції оцінювали шляхом підрахунку остеокластів у полі зору та їх функціональної активності (ступінь зрілості).

Мінеральний склад нижніх щелеп визначали рентгенофлюоресцентним методом за допомогою спектрометра енергій рентгенівського випромінювання типу СЕР-01 фірми-виготовлювача "Elvax", що ґрунтується на зборі і подальшому аналізі спектру, отриманого шляхом дії на досліджуваний матеріал рентгенівським випромінюванням. Аналіз спектру проводили за допомогою програмного забезпечення фірми "Elvax", що дозволяє отримати цифрові значення вмісту мінеральних елементів у досліджуваних зразках (В.П. Афалін, Н.І. Комяк, 1991). Досліджували поверхню регенерату нижньої щелепи і периферичну зону нижньощелепної кістки (молярна частина). Визначали вміст наступних мінеральних елементів: Na, Mg, K, Ca, P, Cu, Zn, Cr, Mn, Pb. Відносна погрішність складала 5%.

Після рентгенофлюоресцентного дослідження за допомогою процентно-вагового методу вивчали співвідношення води, органічної і мінеральної складової у кістках. З цією метою нижньощелепну кістку ділили на два фрагменти -- область перфораційного отвору та решта щелепи. Для вивчення мінеральної насиченості обидва фрагменти кістки зважували на торсійних вагах ВТ - 500 з точністю до 1,0 мг, висушували у муфельній печі SNOL при температурі 105-110° С до постійної ваги. З різниці мас визначали вологонасиченість досліджуваних відділів щелепи. Потім кістки спалювали при температурі 520° С у муфельній печі протягом 12 годин до білястого кольору і розтирали в ступці. Різниця у масі сухої кістки і золи давала можливість визначити кількість органічних та мінеральних речовин (Жилкін Б.А. 2000).

Об'єктами дослідження ступеня кристалізованості гідроксиапатиту служили регенерати нижніх щелеп експериментальних тварин, висушені і подрібнені в агатовій ступці. Дані щодо мінерального складу кісткових апатитів отримано за допомогою рентгеноструктурного аналізу, що проводився на рентгенівському апараті ДРОН-3 з погрішністю вимірювань 0,1%.

Отримували дифрактограми, на яких визначали кути Брега та інтенсивності відповідних піків. Розраховували міжплощинні відстані між атомними відбиваючими площинами за формулою Брега (nл = 2dsinи; де n - порядок дифракційного максимуму, л - довжина хвилі рентгенівського випромінювання, и - кут Брега, d - міжплощинна відстань). Ідентифікацію кристалів здійснювали шляхом зіставлення експериментальних значень міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей дифракційних максимумів з набором табличних значень для відповідних кристалічних структур за міжнародною картотекою ASTM.

Статистичну обробку цифрових даних результатів дослідження проводили з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Обчислення проводили на комп'ютері з процесором Intel Pentium 200 ММХ з використанням ліцензованих програм статистичного аналізу. Вираховували середню вибіркову М, стандартну помилку середньої вибіркової, критерії значущості t для оцінки достовірності відмінностей між середніми арифметичними (рівень значущості р?0,05). З метою вивчення взаємозв'язків між значеннями змінних величин використовували аналіз чинника, що дозволяє виявити приховані латентні змінні, що відповідають за наявність лінійних статистичних зв'язків (кореляцій). Всі одиниці вимірювання і параметри, використані в роботі, приведено у відповідність з міжнародною системою (СІ).

Проведення експерименту, забір матеріалу, дослідження та обробку отриманих цифрових параметрів здійснювали на базі профільних наукових лабораторій кафедри нормальної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Частину результатів отримано з використанням технічних засобів відділу кількісних лабораторних досліджень Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту АН України і кафедри фізики твердого тіла Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, у зв'язку з чим висловлюємо слова щирої вдячності вдячність співробітникам зазначених колективів за сприяння науковому пошуку.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що процеси репарації, які протікають у нижньощелепній кістці, як в нормі, так і на тлі свинцевої інтоксикації, залежать від її функціональної активності. Нами встановлено, що в нижній щелепі при змодельованих переломах під дією фізіологічних навантажень протікають два паралельних процеси. Перший процес - в нижньощелепній кістці, як цілісному органі, і є результатом її фізіологічної перебудови, що виникає під впливом функціональної активності. Про наявність фізіологічної перебудови свідчили дані остеометрії, за допомогою яких виявлено переважаючі аппозиційні ростові процеси, з максимальним приростом на 14 добу дослідження, що складали 1,5% (р?0,05); результати рентгенофлюорисцентного і процентно-вагового методів, де виявлено циклічний перебіг демінералізуючого та осифікуючого процесів з максимальним ефектом демінералізації на 14 добу дослідження. Величина відхилень показників, виділених за допомогою факторного аналізу, складала від 4,7% до 5,4% (р<0,05), (r?0,7). Другий процес - в зоні репарації, який умовно розділений на два періоди - ранній і пізній, які мають безпосередній відбиток впливу функціональних навантажень. У ранньому післяопераційному періоді це відображено у нерівномірності розташування фронту мінералізації, зони формування остеоіду і площі кісткового регенерату, що дозволяє передбачити найбільше скупчення кісткових трабекул у місцях концентрації максимальних мікронапружень. Виникають процеси адаптивного ремоделювання, що створюють умови для формування оптимально можливої поверхні трабекулярної кістки, яка утворюється внаслідок підвищення остеокластичної активності на ендостальних поверхнях і її зниження у периферичній зоні кісткового регенерату.

У стадії мінералізації м'якої кісткової мозолі (пізній післяопераційний період), про настання якої свідчили результати рентгенофлюорисцентного і процентно-вагового досліджень, з 21 доби експерименту визначено інтенсивне накопичення мінеральної складової і макро - мікроелементів, що беруть участь в осифікації кісткової тканини. Величина відхилень показників, виділених за допомогою факторного аналізу, на 21 і 30 добу дослідження склала від 5% і до 17% (р<0,05), (r?0,7).

Характерною особливістю перебігу репаративних процесів при даному типі дефектів, яка має назву "біологічної гонки тканин", є переважання росту сполучної тканини над остеогенною, яка зміщує процеси остеопоезу в середню зону репарації Це позначалося на компенсаторному збільшенні під дією мікронапружень товщини кісткових трабекул, що виникають у процесі функціонування нижньої щелепи. Результат описаних вище механізмів якісно відобразився на гістоструктурі кісткового регенерату, який фенотипічно був представлений щільно зчепленими трабекулами з помірною кількістю дрібних і середніх міжтрабекулярних просторів.

Нами було виявлено різні прояви остеотоксичного впливу субтоксичних доз солей свинцю як з боку досліджуваного органу, так і зони репарації. Це виявлялося у вираженому порушенні ростових процесів, що було відображено у зменшенні усіх досліджуваних остеометричних показників, величина відхилень яких протягом всього дослідження складала від 7% (р?0,05) до 11% (р?0,05), (r?0,7)) і низькою мінералізацією досліджуваного органу. Величина відхилень по всіх досліджуваних показниках коливалася від 6% до 11% (p?0,05). Характерним є низький вміст рівня міді (каталізатора ряду ферментних систем остеогенних клітин) у досліджуваному об'єкті (віхілення від контролю від 5% на 7 добу дослідження до 8% (p?0,05) на 30 добу). Описані механізми свідчать про процеси демінералізації, що протікають у периферичному відділі нижньої щелепи і, можливо, у скелеті загалом, та пояснюють низьку інтенсивність репаративних процесів.

Показники, що характеризують вміст свинцю у досліджуваній зоні нижньої щелепи, в 26 разів перевищували показники контролю і знизилися у 5 разів на кінець дослідження, що узгоджується з даними про його викид з кісткового депо при стресових станах (травмі). Підтверджений нами інтенсивний викид свинцю створює умови для безпосереднього токсичного впливу на репаративні процеси, найбільш виражені у пізньому післяопераційному періоді, про що свідчить наростання його вмісту в зоні репарації на 30 добу дослідження. Його кількість була у 7 разів більшою у порівнянні з показниками контролю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 1. Процентне співвідношення розмірів нижніх щелеп тварин першої групи, що отримували у післяопераційному періоді препарати "Магне В6", "Тетацин-кальцій" та їх комбінацію у співставленні з контрольною серією (ізолінія).

Результати токсичного впливу найбільш виражені у пізньому післяопераційному періоді, що проявляється змінами форми і порядку побудови трабекул, низькою активністю процесів остеопоезу, досить високою остеокластичною активністю, що перевищує показники контролю на 13,2% і 40% (р?0,05) відповідно на периферичній зоні та зі сторони єндосту на 21 добу дослідження, збільшенням зон темно-коричневого профарбовування у новоутвореній трабекулярній кістці (при фарбуванні гематоксилін - єозином) і у посиленні явищ метахромазії, збільшенні параметрів решітки гідроксиапатиту. Все це свідчить про подальше накопичення свинцю і посилення його токсичної дії.

В останній термін досліду результат токсичного впливу свинцю представлений характерною патогістологічною картиною у вигляді дискомплексованих кісткових трабекул, що утворюють широкі міжтрабекулярні простори неправильної форми, які заповнені фіброретикулярною тканиною і частково кістковим мозком з розвитком подальших процесів репарації у центрі дефекту за фібробластним типом, що нагадує картину місцевого фіброзного оститу нижньої щелепи (фіброзна остеодисплазія, моноосальна форма) і підтверджує літературні дані (Н. В. Родіонова, 1989; Н. А Краєвський, 1993).

При використанні препаратів виявлено численні якісні та кількісні зміни в досліджуваних процесах в експериментальній і контрольній групах тварин. Тому для зручності узагальнення результатів ефект дії препаратів розглядався нами з трьох різних позицій: впливу на процеси в зоні кісткового регенерату (запалення, остеогенез і остеоіндукція), впливу на мінеральний обмін нижньої щелепи та проявів антитоксичних реакцій.

Нами відмічено два механізми дії препарату "Магне В6" на мінеральний обмін нижньої щелепи - системний і локальний. Системний проявлявся інтенсифікацією демінералізуючих процесів у перші два тижні після травми. Величина відхилень показників, отриманих за допомогою рентгенофлюорисцентного дослідження і виділених за допомогою факторного аналізу, на 14 добу дослідження складала від 2% до 2,1% (p?0,05) (r?0,7). Локальний - в гальмуванні процесів мінералізації у пізньому післяопераційному періоді з його накопиченням у периферичній зоні щелепи. Вміст магнію у периферичній зоні щелепи на 30 добу дослідження на 3,2% і 3,5% (р?0,05) відповідно перевищувало аналогічні показники контрольної і дослідної груп. Причому, у осіб, які не піддавалися інтоксикації, системні ефекти переважали над локальними, що якісно виявлялося в ще більшому індукуванні процесів аппозиційного росту. Величина відхилень протягом усього дослідження, у порівнянні з аналогічним показником контролю, складала від 1,11% до 1,34% (р?0,05) (r?0,7) (мал.1).

У тварин, що піддавалися інтоксикації, локальні прояви переважали над системними і виявлялися у посиленні остеопоротичних процесів на фоні малопомітних тенденцій аппозиційного росту. Для зони репарації характерний остеостимулюючий ефект якісно відобразився на інтенсивності перебігу остеопоетичних процесів, результатом яких стало переважання у розмірах площ кісткового регенерату і зрілої губчастої кістки на 13% (p?0,05) і 45% (р?0,05), виявлених на 7 добу дослідження. У міру накопичення препарату починають виявлятися негативні зміни. Висока остеокластична активність, що у 2 рази перевищує аналогічні показники контролю в периферичній зоні кісткового регенерату на 14 добу дослідження, спричиняла зміщення остеопоетичних процесів на ендостальні поверхні, що проявлялося потовщенням кісткових трабекул зовнішньої, середньої і глибокої зон регенерату на 29%, 45%, і 105% (p?0,05) з тенденцією до гальмування росту периферичної зони кісткового регенерату, розміри якої на 5% (p?0,05) відставали від аналогічних показників контролю.

У пізньому післяопераційному періоді при використанні препарату "Магне В6" у тварин, що не піддавалися інтоксикації, описані виявлені негативні ефекти препарату продовжували посилюватися. Так, накладання на "біологічну гонку тканин" росту остеокластичної активності, яка на 30 добу дослідження в 4 рази перевищувала аналогічний показник контролю у периферичній зоні репарації, ще більше зміщувалала перебіг репаративного процесу в центрі дефекту у фібробластичному напрямі і процеси остеопоезу в бік ендосту, що було відображено у збільшенні товщини трабекул на 53%, 24% і 33% (p?0,05) згідно із зонами дослідження, та наростанням кількості фібробластних клітин у фіброзному компоненті. У результаті описані вище процеси призводили до утворення регенерату, представленого щільно зчепленими трабекулярними комплексами з рідкими та вузькими міжтрабекулярними просторами та вираженим розвитком процесів репарації в центрі дефекту за фібробластичним типом.

У тварин, що піддавалися інтоксикації, препарат "Магне В6" виявляє конкурентно-антидотні властивості, які підтверджені відсутністю накопичення свинцю в зоні репарації за допомогою усіх методів, що використовуються в нашій роботі, що приводить до нормалізації остеогенних процесів з утворенням кісткових трабекул, утворюючих правильні аркадні комплекси, і процесами мінералізації регенерату. Величина відхилень виділених показників на 30 добу дослідження складала від 5% до 6% (р?0,05), (r?0,7)). З'являється також можливість відновлення активності ферментних систем, про що свідчить часткова нормалізація вмісту рівня міді у зоні репарації. Її кількість на 30 добу дослідження перевищувала аналогічний показник дослідних тварин на 7% (р?0,05). Однак, подальше накопичення магнію в зоні репарації викликало більш негативні зміни, у не отруєних тварин. Висока остеокластична активність, що перевищує по периферії трабекул аналогічний показник тварин, отруєних свинцем, на 38% (р?0,05), накопичення його в зоні репарації, зміна структури решітки гідроксиапатиту і загальностимулюючий ефект, індукований впливом препарату, призводять до ще більш надмірного формування грубоволокнистої сполучної тканини в центрі репарації, що в результаті позначається на периферичному рості кісткового регенерату, який під дією процесів адаптивного ремоделювання представлений різкопотовщеними трабекулами, поверхню яких вкрито численними реверсивними лініями неправильної форми, які утворюють рідкі, дрібні і середні кісткомозкові порожнини. Наявність ліній реверсії, які розглядаються нами як показник порушення остеогенних процесів, дозволяє передбачити можливе виникнення порушень у структурі кісткового регенерату, який продовжує формуватися. репарація нижньощелепний свинцевий отруєння

Результати використання препарату "Тетацин-кальцій" під час перебігу репаративного остеогенезу в нормі та на фоні свинцевого отруєння, як і в попередньому дослідженні, не є однозначними і спричиняють зміну деяких досліджуваних процесів настільки, що не дозволяють провести загальну порівняльно-узагальнюючу оцінку змін, повністю обґрунтувавши механізм дії досліджуваного препарату. Так, при дослідженні ростових процесів у нижньощелепній кістці в обох досліджуваних серіях тварин відмічався рівномірний виражений тенденційний ростостимулуючий процес, про що свідчить збільшення усіх досліджуваних остеометричних показників. Величина відхилень остеометричних показників у тварин контрольної групи, що отримувала досліджуваний препарат, становила 1% (р?0,05) на 7 добу і досягала 2% (р?0,05) на 30 добу. Однак, наявність більш високої демінералізуючої дії досліджуваного препарату (величина відхилень на 14 добу дослідження складала від 4% до 5% (р?0,05), (r?0,7)) позитивно позначалася на перебігу процесів функціональної перебудови нижньої щелепи у контрольних тварин, та виявляла негативний вплив на стан мінерального балансу отруєних тварин, що виявлялося у погіршенні і без того низької мінералізації остеопоротичної кістки. Величина відхилень показників, що характеризують рівень мінералізації кістки, на 14 добу складала від 4% до 6% (р?0,05), (r?0,7). Виявлений результат був зумовлений здатністю препарату виводити кальцій з кісткової тканини, посиленого додатковим виведенням свинцю, що вело до руйнування решітки гідроксиапатиту. Вміст свинцю вже на 7 добу дослідження на 80% (р?0,05) був нижчим аналогічних показників контролю.

При дослідженні зони репарації у тварин контрольної групи визначені усі три ефекти, що виникають при використанні препарату (протизапальний, остеогенний та остеоіндуктивний). Протизапальний ефект проявляється вираженою дегідратуючою реакцією, рясною васкуляризацією и зменшенням розмірів грануляційної тканини з густоклітинною перицитарною периваскулярною інфільтрацією малодиференційованими клітинами та відсутністю кістозних порожнин. Остеогенний - y низькій остеокластичній активності та активних остепоетичних процесах у периферичній зоні кісткового регенерату, що призводять до більш інтенсивного збільшення його площі на 94% (р?0,05). Остеоіндуктивний - у розвитку процесів репарації в центрі дефекту за остеогенним типом у пізні терміни дослідження, що позначилося на гістоструктурі кісткового регенерату, який був представлений кістковими трабекулами, формуючими у зовнішній зоні регенерату великопетлисті трабекулярні комплекси, а в середній і глибокій зонах - дрібнопетлисті з рівномірною густиною активних остеобластів у периферичній та ендостальній областях.

Використання препарату "Тетацин-кальцій" у ранньому післяопераційному періоді у тварин, що піддавалися свинцевій інтоксикації, виявляло пряму антидотну дію з виведенням свинцю з кісткового депо, що проявлялося відсутністю плям темно-коричневого профарбовування у зонах материнської і новоутвореної трабекулярної кістки і підтверджується даними рентгенофлюорисцентного методу у вигляді повної відсутності свинцю у досліджуваній зоні та утворенням кристалів з нормальною кристалічною решіткою. У результаті, фенотипово це проявлялося формуванням регенерату з одиничними ділянками дискомплексації кісткових трабекул на фоні загальної повноцінної структури кісткового регенерату. Виявлені зміни, скоріше за все, пов'язані з високою концентрацією препарату у крові в початковому періоді антитоксичної терапії, що дозволяє йому проявляти остеотоксичні ефекти без безпосереднього проникнення у структури кісткової тканини.

При використанні комбінації двох препаратів відмічена відсутність додаткових статично достовірних змін в розмірах і мінеральному складі нижньощелепної кістки, що виникають при ізольованому прийомі препарату "Тетацин-кальцій" у контрольній і дослідній групах. В зоні репарації відмічено антагонізм дії та часткове нівелювання локальних ефектів, що викликаються препаратом "Магне В6" з ослабленням остеогенних властивостей, викликаних застосуванням препарату "Тетацин-кальцій", про це свідчить збереження периферичного росту кісткового регенерату з більш низькою інтенсивністю, що позначалося на розмірах фіброретикулярної тканини, розміри якої на 70% (р?0,05) перевищували аналогічний показник тварин, що отримувавших монотерапію препаратом "Тетацин-кальцій".

Описані вище процеси призводили до утворення кісткового регенерату з дрібнопетлистими аркадами, які перетворюються до кінця експерименту у щільно зчеплені трабекулярні комплекси з множинними вузькими міжтрабекулярними порожнинами.

Мал. 2. Процентне співвідношення розмірів нижьощелепних кісток тварин другої групи що отримували у післяопераційному періоді препарати "Магне В6", "Тетацин-кальцій" і їх комбінацію у співставленні з тваринами, інтоксикованими свинцем без терапевтичної корекції (ізолінія).

Однак, потрібно відмітити, що незважаючи на активні процеси мінералізації, величина відхилень показників, отриманих з використанням рентгенофлюорисцентного і процентно-вагового методів, складала від 4% до 5% (р?0,05), (r?0,7). На основі даних рентгеноструктурного методу нами було відзначено, що "ефект аморфнотизації", виявлений нами при використанні препарату "Тетацин-кальцій" при спільному використанні препаратів посилювався настільки, що ускладнював ідентифікацію досліджуваного кристала і свідчив про високий ступінь розчинності останнього, дозволяючи передбачити порушення якості процесів мінералізації кісткової мозолі.

При дослідженні тварин з інтоксикацією потрібно відзначити відсутність безпосереднього впливу препаратів на процеси репарації і виражений антитоксичний ефект, зумовлений, на нашу думку, синергізмом дії препаратів. Так, картина репаративного остеогенезу в ранньому і пізньому післяопераційному періодах відповідає динаміці першої групи серії тварин, що не зазнавали впливу досліджуваних речовин, і виражається у тенденції наближення до неї якісних і кількісних показників формування регенерату, представленого щільно зчепленими трабекулярними комплексами, формуючими помірну кількість дрібних і середніх міжтрабекулярних просторів. Отриманий результат дозволяє передбачити наявність можливого хімічного зв'язку препаратів з іонами магнію і свинцю, що не дозволяє безпосередньо впливати на процеси репарації.

Підсумовуючи результати проведених досліджень, можна зробити висновок, що вплив препаратів "Магне В6" і "Тетацин-кальцій" на репаративний остеогенез і супроводжуючі процеси в нормі та в умовах свинцевого отруєння виявляють різні фармакологічні ефекти. Досліджувані препарати у тварин без свинцевої інтоксикації проявляють остеостимулюючі властивості, які найбільше виражені у "Тетацин-кальцію". Вони дозволяють настільки оптимізувати процес, що негативні ефекти, властиві даній моделі перелому, не проявляються. При використанні комбінації препаратів у тварин відмічається антагонізм дії у вигляді часткового нівелювання локальних негативних ефектів, під впливом препарату "Магне В6" і зниження остеогенної активності "Тетацин-кальцію". Завдяки їх демінералізуючим властивостям, відзначається позитивний вплив на процеси функціональної перебудови скелету у неотруєних тварин як при їх окремому використанні, так і при їх комбінації. У тварин, що піддавалися інтоксикації, виявлені негативні властивості препаратів, які посилювали і без того наявні остеопоротичні процеси.

Вплив препаратів на репаративний процес у тварин, інтоксикованих свинцем, потрібно розглядати як загальний антитоксичний. Причому ефект антидотної терапії істотно підвищується при застосуванні комбінації препаратів "Тетацин-кальцій" і "Магне В6", не здійснюючи при цьому безпосереднього впливу на регенерат. Він проявляється у процесах нормальної мінералізації регенерату, відсутності накопичення свинцю, нормалізації рівня вмісту міді і процесів кристалоутворення, що загалом позначається на формуванні рівномірно розміщенного кісткового регенерату із щільно зчепленими трабекулярними комплексами з помірною кількістю вузьких міжтрабекулярних просторів. Це зумовлено різними механізмами дії антидотів, що використовуються, дозволяючи блокувати остеотоксичну дію, яка є однією з численних ланок поліпатогенетичної свинцевої інтоксикації.

Висновки

В дисертації приведено дані, що характеризують особливості перебігу репаративного остеогенезу нижньої щелепи безпородних білих щурів на фоні свинцевого отруєння і в комбінації із застосуванням антидотів. Також розглянуто особливості впливу антитоксичних засобів на процеси репарації нижньої щелепи у тварин, що не зазнали свинцевого отруєння.

1. В нижній щелепі білих щурів при переломах протікають два незалежних процеси - в нижній щелепі, як в цільному органі і в зоні репарації. Як в цільному органі виникає фізіологічна перебудова, викликана відновленням нормальних функціональних навантажень, що має дві фази: демінералізації в перші два тижні експерименту та накопичення мінеральної складової в наступні два тижні дослідження. В зоні репарації перебігає динамічне структурне диференціювання регенерату з одночасною його реорганізацією під дією процесів адаптивного ремоделювання, що виникає в результаті відновлення нормальної функціональної активності нижньощелепної кістки

2. Репаративний остеогенез у нижній щелепі на фоні свинцевого отруєння характеризується низькою інтенсивністю процесів росту і функціональної перебудови, виходом свинцю з ділянок депонування і його накопиченням у зоні регенерації, що призводить до порушення процесів мінералізації регенерату (накопичення мінерального компонента відстає від показників контролю на 14,86% (p?0,05) - 7 доба та 27,65% (p?0,05) - 30 доба дослідження), купродефіцит складає на 30 добу дослідження 27,3% (p?0,05) нижче аналогічного показника контролю, його структурного диференціювання, з утворенням регенерату, що нагадує за будовою місцевий фіброзний остит.

3. Використаний препарат "Магне В6" має системні і локальні ефекти. У ранньому післяопераційному періоді переважають системні ефекти, що викликають остеостимуляцію. При свинцевій інтоксикації препарат додатково надає антитоксичний ефект, з нормалізацією остеогенних процесів і регресом купродефіциту (збільшення вмісту міді від 5,4% (p?0,05) на 7 добу досліду до 6,8% (p?0,05) на 30 добу). У пізньому післяопераційному періоді в обох досліджуваних групах у міру накопичення магнію і включення його іонів в решітку гідроксиапатиту відмічаються локальні ефекти, що спричиняють гальмування процесу периферичного росту кісткового регенерату з елементами остеотоксикозу. Подальший розвиток репаративних процесів йде за фібробластним типом.

4. Протягом всього дослідження у контрольних тварин препарат "Тетацин-кальцій" проявляє виражені протизапальні, остеогенні, остеоіндуктивні та ростоактивуючі властивості. У тварин зі свинцевою інтоксикацією, препарат на фоні вираженої прямої антидотної дії не здатний повністю нормалізувати репаративний процес, що призводить до появи у сформованій структурі кісткового регенерату окремих ділянок дискомплексації.

5. Використання препаратів "Магне В6" і "Тетацин-кальцій" у свинцевоінтоксикованних тварин має неоднозначну дію на мінеральний склад нижньощелепної кістки: з одного боку це проявляється посиленням явищ остеопорозу на ранніх етапах експерименту за рахунок наявності демінералізуючих властивостей, з іншого - в інтенсивному зниженні вмісту свинцю у порівнянні з тваринами, що не отримували антидотної терапії, найбільше вираженому при використанні препарату "Тетацин-кальцій" ( від 81% (p?0,05) на 7 добу до 85% (p?0,05) на 30 добу) і тенденцією регресу купродефіциту (збільшення вмісту міді на 1,5% (p?0,05) до 30 доби), що виникає при використанні препарату "Магне В6".

6. Досліджувані речовини та їх комбінація при впливі на мінеральний склад нижньої щелепи в групі тварин без інтоксикації потенціюють першу фазу функціональної перебудови нижньої щелепи, посилюючи втрату мінерального компонента і знижуючи інтенсивність цих процесів у другій фазі.

7. При дії комбінації препаратів на репаративний процес у тварин без інтоксикації, відзначається антагонізм дії у вигляді часткового нівелювання локальних негативних ефектів препаратом "Магне В6" і зниження остеогенної активності, викликаної препаратом "Тетацин-кальцій". При використанні комбінації препаратів на фоні свинцевої інтоксикації, досліджувані препарати не мають безпосередньої дії на репаративний процес і поводяться як антитоксичні синергічні засоби, проявляючи максимальний антитоксичний ефект.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати, отримані в ході дослідження репаративного остеогенезу нижньої щелепи в нормі, на фоні свинцевого отруєння, при антитоксичній корекції можна використовувати у науково-експериментальних дослідженнях процесів репарації кісток лицевого скелета і в навчальному процесі при вивченні експериментальної остеології.

2. Проведене дослідження може служити морфологічним обґрунтуванням для практичних рекомендацій щодо використання препарату "Магне В6" в комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи в перші два тижні після травми.

3. Результати, отримані в ході дослідження препарату "Тетацин-кальцій", після додаткового експериментального вивчення механізму дії, визначення оптимальної добової дози і подальших клінічних випробувань, дозволяють рекомендувати його використання у комплексному лікуванні переломів кісток лиця.

4. Базуючись на даних гістоструктурних досліджень, для більш адекватного нівелювання остеотоксичного впливу свинцю на репаративний процес у нижньощелепній кістці, оптимально використовувати комбінацію препаратів "Тетацин-кальцій" і "Магне В6" у середньотерапевтичних дозах протягом 30 діб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мостовой С. О. Репаративный остеогенез нижней челюсти на фоне интоксикации ацетатом свинца / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк, В. В. Хилько // Український медичний альманах. -- 2007. -- Т. 5, №1. -- С. 73--81. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

2. Кристалическая фаза в составе регенерата нижней челюсти на фоне хронической свинцовой интоксикации и проводимой антитоксической терапии / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк, Е. М. Максимова, [и др.] // Морфологія.-- 2009. -- Т. ІІІ, № 1. -- С. 50--56. (Автор виконав дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

3. Мостовой С. О. Влияние препарата "Магне В6" на течение репаративного остеогенеза нижней челюсти в раннем послеоперационном периоде / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. -- 2007. -- Т. 6, № 3. -- С. 39--43. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

4. Мостовой С. О. Влияние препарата "Магне В6" на течение репаративного остеогенеза нижней челюсти в позднем послеоперационном периоде / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. -- 2007. -- Т. 6, № 4. -- С. 7--11. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

5.Мостовой С.О. Формирование регенерата нижнечелюстной кости на фоне приёма препарата "Магне В6" / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Матеріали ІІ всеукраїнської школи з міжнародною участю "Фізіологія та морфологія тканин опорно рухової системи в нормі і ішемічних пошкодженнях". -- К., 2007. -- С. 48--56. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

6. Мостовой С. О. Влияние препарата "Магне В6" на ранние сроки регенерации нижней челюсти / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Анатомо- хірургічні аспекти дитячої гастроентерології: матер. наук. - практ. конф. -- Чернівці, 2007. -- С. 116--117.

7. Мостовий С. О. Перебіг репаративного остеогенезу нижньої щелепи на тлі застовування препарату "Тетацин-кальцію" / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. -- 2007. -- Т. 7, № 2. -- С. 114--118. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

8. Мостовой C. O. Оптимізація репаративного остеогенезу нижньої щелепи за допомогою препарату "Тетацин-кальций" / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Досвід i проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів i тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів: зб. матер. наук.-практ. конф. -- Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. -- С. 115. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

9. Мостовой С. О. Влияние препаратов "Магне В6" и "Тетацин-кальций" на течение репаративного остеогенеза нижней челюсти в эксперименте / С.О. Мостовой, В. С. Пикалюк // Проблемы достижения и перспективы развития медико- биологических наук и практического здравоохранения: тр. КГМУ. --Симферополь, 2007. -- Т. 143, Ч. 4 - С. 56--67. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).

10. Мостовой С. О. Репаративный остеогенез нижней челюсти на фоне интоксикации ацетатом свинца и её коррекции препаратом "Магне В6" / С. О. Мостовой // Світ медицини та біології. -- 2007. -- № 3. -- С. 18--24.

11. Mostovoy S. О. Reparative osteogenesis of the mandible on a background of a chronic intoxication by acetate of lead and antitoxic correction of a lead intoxication by a preparation "Mg B6"during two weeks of post operation term / S. О. Mostovoy, V. S. Pikaluk, К. А. Plehanova // Таврический медико - биологический вестник. -- 2007. -- Т. 10, № 3. -- С. 178--183. (Автор виконав морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів, формулювання висновків).