Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

"Інститут дерматології та венерології АМН України"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Урахування змін церебральної гемодинаміки у хворих на вогнищеву алопецію при включенні до курсу лікування рефлексотерапії

14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби

Клягіна Наталія Петрівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Калюжна Лідія Денисівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика, завідуюча кафедрою дерматовенерології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кутасевич Яніна Францівна, ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України", завідуюча відділенням дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри

доктор медичних наук, доцент Бєлік Ізабелла Юхимівна, Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, професор кафедри дерматовенерології

Захист відбудеться "17" березня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України" за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9).

Автореферат розісланий "12" лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. фарм. н., с. н. с. Носовська Т.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Актуальність проблеми вогнищевої алопеції (ВА), обумовлена її широкою розповсюдженістю, резистентністю, довготривалістю та недостатньою ефективністю лікування, ураженням людей молодого віку, а також тим, що останнім часом спостерігається збільшення числа тяжких форм захворювання. Вогнищева алопеція (ВА) - поліетіологічне захворювання, питома вага якого складає 2 - 5 % дерматологічних хворих. Пік захворюваності приходиться на період між 20 та 50 роками, тобто ВА частіше уражує осіб молодого віку. Причиною виникнення хвороби може бути стрес, захворювання ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту, вплив несприятливих факторів навколишнього середовища, порушення імунної системи, розлади церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри [Адаскевич В.П., 2000; Бобейко Ю.С., 2002; Гаджигороева А.Г., 2005; Суворова К.Н., 1998].

Незважаючи на ретельне вивчення дерматозу, причини та механізми вищевказаних проблем даного захворювання досі остаточно не з'ясовані.

В літературі ми знаходимо суперечливі дані про стан церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри у хворих на ВА та їх вплив на перебіг захворювання. При реовазографічному обстеженні хворих на вогнищеву алопецію виявляється значне зменшення артеріального кровонаповнення та еластичності судинної стінки, збільшення периферичного судинного опору, виражена гіпотонія церебральних судин та зменшення кровонаповнення тканин волосистої частини голови [Брагуца О.В., 2000].

Волосяний фолікул багатий кровоносними судинами, які доходять до волосяного сосочка та сприяють живленню волосяної матриці. Для адекватного забезпечення фолікула, який росте повинна створюватись нова розповсюджена сітка судин [Адаскевич В.П., 2000; Paus R., 1999].

Зміни показників мікроциркуляції шкіри та гемостазу, супроводжуючи один одного, ведуть до глибоких порушень трофіки тканин волосистої частини голови та волосяного фолікула, зниження транскапілярного обміну кисню, за рахунок периваскулярного набряку, що в свою чергу призводить до порушення росту волосся, а в наступному може грати не останню роль в його випадінні [Глазырина Э.В., 1995].

Можна зробити висновок, що незважаючи на ретельне вивчення проблеми ВА, проведено не достатньо досліджень по вивченню стану судин головного мозку та мікроциркуляції шкіри у даних хворих. Отже, виявлення нових аспектів в етіопатогенезі ВА, за допомогою дослідження стану церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри на основі вивчення загальноклінічних, мікроскопічних та інструментальних даних, становить значний інтерес для оптимізації діагностичного та лікувально-профілактичного процесів.

Перелічені вище невирішені проблеми ВА обумовили актуальність проведеного дослідження, мету і завдання роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках науково-дослідної роботи кафедри дерматовенерології НМАПО ім.П.Л. Шупика "Вікові аспекти діагностики, перебігу та лікування хронічних дерматозів" (номер державної реєстрації 0103U001029), в якій дисертант особисто дослідила вплив комплексного лікування з використанням методів рефлексотерапії на клінічний перебіг вогнищевої алопеції, показники церебральної гемодинаміки та гемомікроциркуляції шкіри, стан вегетативної нервової системи.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування вогнищевої алопеції, попередження рецидивів, шляхом застосування методу рефлексотерапії, на підставі встановлення ролі порушень мікроциркуляторного русла шкіри та церебральної гемодинаміки та особливостей вегетативної нервової системи в патогенезі даного захворювання.

Задачі дослідження:

1. Виявити особливості клінічного перебігу ВА в залежності від ступеня тяжкості захворювання.

2. Дослідити стан церебральної гемодинаміки у хворих на ВА.

3. Вивчити особливості мікроциркуляторного русла шкіри у хворих на ВА в залежності від форми та перебігу захворювання.

4. Оцінити зв'язок між станом церебральної гемодинаміки, зміною гемомікроциркуляції та клінічним перебігом ВА.

5. Покращити ефективність лікування хворих на ВА, шляхом включення до комплексної терапії таких хворих методу рефлексотерапії.

6. Оцінити ефективність розроблених методів лікування і впровадити їх в практику охорони здоров'я.

Об'єкт дослідження: вогнищева алопеція.

Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу, мікроциркуляторні і гемодинамічні зміни, стан вегетативної нервової системи у хворих на ВА в залежності від форми та перебігу захворювання, результати лікування.

Методи дослідження:

1. Клінічні - аналіз скарг, анамнезу і об'єктивного стану.

2. Допплерографічні - метод ультразвукової допплерографії з визначенням кількісних і якісних показників порушень церебральної гемодинаміки.

3. Реографічні - метод реоенцефалографії з визначенням стану судинної системи головного мозку.

4. Капіляроскопічні, з визначенням якісних параметрів мікрогемоциркуляторного русла.

5. Акупунктурні - метод акупунктурної діагностики за Накатані з визначенням стану вегетативної нервової системи.

6. Статистичні методи з оцінкою вірогідності виявлених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано новий підхід, який передбачає поглиблення сучасних уявлень про патогенез вогнищевої алопеції.

Дістали подальший розвиток знання про патогенез вогнищевої алопеції завдяки комплексному вивченню стану церебральної гемодинаміки, особливостей мікроциркуляторного русла шкіри у хворих на вогнищеву алопецію, вивчено їх зв'язок з клінічним перебігом захворювання.

Вперше у хворих на вогнищеву алопецію вивчено стан вегетативної нервової системи за допомогою методу акупунктурної діагностики за Накатані.

Науково обґрунтовано застосування методу рефлексотерапіїі в комплексному лікуванні хворих на вогнищеву алопецію.

Практичне значення одержаних результатів. Показана значимість порушень стану судин головного мозку та гемомікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію.

Запропонована методика діагностики стану вегетативної нервової системи у хворих на ВА.

Розроблений алгоритм обстеження хворих на вогнищеву алопецію, з метою виявлення порушень церебральної гемодинаміки, мікроциркуляції шкіри та стану вегетативної нервової системи.

Розроблено та науково обґрунтовано оригінальний метод комплексного патогенетичного лікування хворих на вогнищеву алопецію в залежності від виявлених змін церебральної гемодинаміки, гемомікроциркуляції шкіри та вегетативної нервової системи із застосуванням рефлексотерапіїі, що підвищує ефективність терапії, зменшує строки лікування та "медикаментозну завантаженість" хворих, сприяє стійкій і тривалій ремісії.

Результати роботи впроваджені в роботу Київського шкірно-венерологічного диспансеру №3, міжрайонного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №4, в учбовий процес кафедри дерматовенерології та кафедри неврології і рефлексотерапії НМАПО ім.П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз літературних даних, розроблений план і підібрані методи дослідження. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження 106 хворих на ВА різного ступеня тяжкості. Автор самостійно виконала аналіз, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, підготувала наукові роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали виконаної роботи доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції "Досягнення молодих вчених дерматовенерологів” (Київ, 2006), "Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти" (Київ, 2007), на ІІ зґїзді рефлексотерапевтів України, присвяченого 30-річчю служби рефлексотерапії в Україні (з міжнародною участю) (Київ, 2007), на науково-практичній конференції "Наукові розробки молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти" (Київ, 2007), "Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови, та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки" (Київ, 2008), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Новітні перспективні технології діагностики та лікування в дерматовенерології та косметології" (Донецьк, 2008), на науково-практичній конференції "Захворювання шкіри та її похідних. Проблеми старіння шкіри" (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих праць, з них 4 статті (1 - у моноавторстві) в наукових журналах і збірниках, атестованих ВАК України, 6 тез наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел, який включає 202 джерела, в тому числі 137 кирилицею та 65 латиною.

вогнищева алопеція рефлексотерапія

Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту, з яких 22 сторінки займає список використаних джерел, ілюстрована 29 таблицями (три з яких займають більше ніж одну сторінку) та 16 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено комплексне обстеження 106 хворих на вогнищеву алопецію. Хворі проходили амбулаторне лікування в Київському шкірно-венерологічному диспансері №3 в період 2005-2008 років. Контрольну групу склали 35 чоловіків та жінок відповідного віку, які не мали клінічних та інструментальних ознак ураження шкіри, системи гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри. Всі пацієнти до початку лікування піддавалися комплексному анамнестичному та клініко-лабораторному обстеженню.

Для оцінки стану судин головного мозку ми використовували метод транскраніальної ультразвукової допплерографії (ТКУЗДГ) судин головного мозку та реоенцефалографії (РЕГ). ТКУЗДГ виконували на ультразвуковому допплеровському аналізаторі швидкості кровотока "Сонамед-300" на кафедрі неврології і рефлексотерапії ім. П.Л. Шупика під керівництвом проф. Є.Л. Мачерет. Характеристику кровотока в досліджуваних магістральних судинах голови проводили на основі кількісної оцінки допплерограм - на безпосередніх параметрах спектрограми, та на розрахункових індексах спектрально-компґютерного аналізу.

Реоенцефалографію хворих проводили за допомогою апарату Реограф Р4-02, у відділенні функціональної діагностики, на базі комунального закладу київської обласної ради "Киівська обласна клінічна лікарня". Вивчали гемодинаміку в басейні внутрішньої сонної артерії та в системі хребцевої артерії. Оцінка реографічних кривих проводилась по якісним та кількісним показникам.

Вивчення мікроциркуляції шкіри хворих проводили за допомогою компґютерної вітальної капіляроскопії нігтьового ложа кистей. Дослідження виконувалось за допомогою вітчизняного капіляроскопа, з об'єктивом та двома з'ємними окулярами зі збільшенням в 40 і 100 разів, на базі науково-дослідного центру "Істина" за участю доктора мед. наук У.Б. Лущик. Вивчали 3 основні види патології капілярів: структурні, гемодинамічні та зміни бар'єрної функції капілярної стінки [Чернух и соавт., 1984].

З метою оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи, підбору та поєднання точок акупунктури (ТА) для складання акупунктурного рецепта було використано метод електропунктурної діагностики по Накатані. Дослідження проводилося на кафедрі неврології і рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика під керівництвом проф. Є.Л. Мачерет, після заключення міжкафедрального договору щодо проведення досліджень. Акупунктурна діагностика по Накатані являється сучасною методикою вивчення вегетативної нервової системи, що застосовується неврологами, рефлексотерапевтами.

Вимірювання електропровідності проводили в 24 репрезентативних точках, розташованих на кінцях 12 класичних меридіанів (по 6 на кожній кінцівці). Їхньою особливістю є те, що обмірювані в них значення електропровідності збігаються з середнім значенням електропровідності при вимірі в усіх ТА, які належать до даного меридіана. Тому показник електропровідності, отриманий у точці-посібнику, по суті є характеристикою всієї ділянки шкірної поверхні, що збігається з топологією меридіану, добре відомої з акупунктури [Мачерет Е.Л., 1997].

Статистичне опрацювання результатів дослідження проводили параметричними методами математичної статистики за допомогою стандартної комп'ютерної програми "Аналіз даних" Microsoft Excel для Windows 2003 Professional. Обчислено значення середньої арифметичної величини (М) та середньої квадратичної помилки результату (m). Достовірність різниці між показниками, що порівнюються, визначали за допомогою t-критерію Ст'юдента. Результат вважали достовірним при вірогідності різниці між показниками, що вивчаються, не менше 95% (р<0,05). Достовірність відмінностей при порівнянні частоти ознаки у відсотках оцінювалася методом альтернативного варіювання.

Результати роботи та їх обговорення. Серед 106 обстежених хворих було 28 (26,42%) чоловіків, 47 (44,34%) жінок у віці від 18 до 67 років та 31 (29,24%) дитина у віці від 7 до 17 років, з них 15 (48,38%) дівчаток та 16 (51,61%) хлопчиків. Більшість дорослих хворих знаходилися у віці 18-30 років - 49 (65,33%) осіб.

На вогнищеву форму ВА страждали 71 (66,98%) особа, на субтотальну та тотальну форми ВА хворіли 35 (33,02%) осіб, більшість з яких були жінками - 18 (51,43%).

На момент обстеження прогресуюча стадія ВА відмічалась у 77 (72,64%) хворих, стаціонарна - у 29 (27,36) осіб.

Давність захворювання у більшості хворих на вогнищеву форму ВА - 53 (74,65%) пацієнти, становила від 1,5 міс. до 4 років. У 27 (77,14%) хворих на субтотальну та тотальну форми ВА давність захворювання була від 3 до 9 років, у 3 (8,57 %) хворих субтотальна та тотальна форми ВА розвивались досить швидко - в термін до року.

Для проведення ТКУЗДГ судин головного мозку була відібрана група хворих більш молодого віку, які не мали суттєво значимої супутньої патології, яка могла би змінити гемодинамічну картину. Тому у дослідну групу увійшов 81 хворий на вогнищеву алопецію - 25 жінок, 25 чоловіків та 31 дитина.

Серед обстежених вогнищева форма спостерігалась у 46 (56,79%) пацієнтів, субтотальна та тотальна форми - у 35 (43,21%) пацієнтів.

При проведенні ТКУЗДГ найбільші порушення виявлені по зовнішній сонній артерії, як з лівої так із правої сторони. Зниження швидкості кровотоку відмічалось у 28 (60,87%) хворих на вогнищеву форму та у 21 (60,00%) хворого на субтотальну та тотальну форми ВА з лівої сторони, у 29 (63,04%) хворих на вогнищеву форму та у 23 (65,71%) хворих на субтотальну та тотальну форми ВА з правої сторони. Підвищення показників швидкості кровотоку по лЗоСА визначалось у 16 (34,78%) хворих на вогнищеву форму ВА, та у 14 (40,00%) хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, по пЗоСА - у 15 (32,61%) хворих на вогнищеву форму ВА, та у 12 (34,29%) хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, що суттєво відрізнялось від показників контрольної групи (р<0,05). Зміни вищевказаних показників чітко корелювались з тяжкістю процеса і були значно більш виражені у хворих з субтотальною та тотальною формами дерматозу та в прогресуючій стадії захворювання.

РЕГ проводили всім 106 хворим на ВА. Найбільш виражені зміни були з боку тонусу судинної стінки, і в басейні внутрішньої сонної артерії спостерігались у 97 (91,51%) хворих, та з боку пульсового кровонаповнення судин, і виявлялись тут у 94 (88,68%) хворих. В басейні хребцевої артерії зміни пульсового кровонаповнення головного мозку відмічались у 90 (84,91%) хворих на вогнищеву алопецію, порушення пружно-еластичних властивостей судин було виявлено у 81 (76,42%) пацієнта. Міжпівкульна асиметрія пульсового кровонаповнення відмічалась у 95 (89,62%) хворих, що достовірно відрізнялось від показників групи контролю, p<0,05. Виявлені зміни були значно більш вираженими у хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, та в прогресуючій стадії захворювання.

За результатами досліджень стану мікроциркуляції шкіри у хворих на різні форми ВА, можемо зробити висновки, що найбільш виражені зміни були виявлені з боку гемодинамічних показників мікросудин та визначались у 97 (91,5%) хворих, і були значно більш виражені у пацієнтів з субтотальною та тотальною формами вогнищевої алопеції.

Зміни структурних показників мікросудин відмічались у 95 (89,62%) хворих, порушення бар'єрної функції капілярної стінки визначались у 87 (82,07%) осіб, та також були більш виражені у хворих з тяжкими формами дерматозу і у хорих з прогресуючою стадією захворювання, та достовірно відрізнялись від показників групи контролю, p<0,05.

Результати акупунктурної діагностики за Накатані показали, що у хворих на вогнищеву форму ВА вегетативний дисбаланс відмічався у 87,32% хворих. У хворих на субтотальну та тотальну форми ВА він був значно більш виражений ніж у пацієнтів з вогнищевою формою дерматозу, та виявлявся в 100% хворих, значення електропровідності в межах фізіологічного коридору не відмічалися в жодного пацієнта.

Відповідно до поставленої мети та завдань роботи, а також за результатами проведених досліджень був розроблений оригінальний метод комплексного патогенетичного лікування.

Комплексне стандартне лікування включало місцеву та системну терапію. Місцева терапія залежала від стадії процесу та полягала в щоденному втиранні у вогнища ураження кортикостероїдних кремів, мазей та лосьйонів, подразнюючих вазоактивних засобів.

Системна терапія включала базисні препарати: вазоактивні препарати - ксантинола нікотинат (теонікол) - по 150 мг тричі на день після їжі, або трентал (агапурин) по 100 мг тричі на день на протязі місяця; вітаміни групи В (В1, В6) - по 1,0 мл, по черзі на курс 10-15 інґєкцій внутрішньомґязово; біогенні стимулятори (алоє, скловидне тіло або плазмол) - по 1,0-2,0 мл внутрішньомґязово; седативні препарати - седавіт по 1 ч. л. або настойку піона по 30-40 крапель тричі на день на протязі 1 - 2 місяців.

Для корекції порушень церебральної гемодинаміки та гемомікроциркуляції шкіри, застосовували рефлексотерапію (РТ) у вигляді трьох курсів голко - та лазеропунктури з перервою 2 тижні між першим та другим, та 1-1,5 місяці між другим та третім. Тривалість терапії склала 2,5 - 3 місяці. Підбір точок для РТ передбачав використання місцевих (в зонах локалізації вогнищ облисіння), віддалених і загальнозміцнюючих точок. В перші один-два сеанси у хворих на вогнищеву, субтотальну та тотальну форми дерматозу використовували загальнозміцнюючі точки (P7, GI4, VB34, VB 39, TR5, IG17, RP6, E36, MC6, V11, T14), при впливі на які виникає переважно загальна реакція, та місцеві точки.

В подальшому на кожну процедуру РТ ТА підбирали індивідуально, з урахуванням самопочуття хворого, супутньої патології, одночасно використовуючи місцеві та віддалені ТА, в тому числі загальнозміцнюючі.

Під час проведення РТ використовували комбіноване лікування - вплив на корпоральні та аурикулярні точки. З аурикулярних точок при ВА звичайно використовували точку симпатичну, шень-мень та точки АР29, АР33, ААР35, АР36, АР95, АР101, больові аурикулярні точки, відповідно стороні ураження. Як правило, використовували 2-3 аурикулярні точки.

В подальшому лікуванні локальні точки підбирались для кожного пацієнта індивідуально, щодо пацієнтів з субтотальною та тотальною формами дерматозу, враховуючи поширеність процесу, за один сеанс впливали не більше ніж на 18 ТА, з віддалених в основному обирали слідуючі точки: RP (IV) 6, RP (IV) 9, VB (XI) 39, E (III) 36,GI (II) 4, PC 29, T (XIII) 14, V (VII) 13, V (VII) 43, V (VII) 23,V (VII) 25,C (V) 1,C (V) 3,GI (II) 11 [81, 84, 192].

Хворі на вогнищеву алопецію в залежності від методу лікування були окремо в своїх групах поділені на основні групи та групу порівняння.

Основних груп було три.

В І групу увійшли 28 осіб, які отримували комплексну стандартну терапію в поєднанні з голкопунктурою.

В ІІ групу увійшли 28 осіб, які отримували комплексну стандартну терапію в поєднанні з лазеропунктурою.

В ІІІ групу увійшли 28 осіб, на фоні стандартного комплексного лікування проходили курс голко - та лазеропунктури.

В групу порівняння увійшли 22 пацієнти, яким була призначена лише комплексна стандартна терапія.

Ефективність лікування оцінювали за найближчими результатами, які оцінювали протягом лікування та через декілька місяців і за віддаленими клінічними результатами у співставленні з параклінічними даними.

Поява позитивного терапевтичного ефекту хворих на вогнищеву форму ВА була швидше досягнута у пацієнтів з ІІІ групи. Припинення прогресування процесу у них починалось на 10 - 12 день, що достовірно відрізнялося від показників групи порівняння (p<0,05), де вказаний ефект був отриманий лише на 19 - 21 день. При ізольованому застосуванні голко - та лазеропунктури строки припинення прогресування процесу суттєво не відрізнялись між собою, та спостерігались на 13-16 день, що також достовірно відрізняється від групи порівняння (р<0,05). Поява розширення устів волосяних фолікулів відмічалась на 15 - 17 день у хворих з ІІІ групи, на 18 - 20 день у хворих, які входили до І та ІІ груп, та на 24-26 день у хворих з групи порівняння. Ріст пушкового волосся відмічався на 23 - 26 день у хворих з ІІІ групи, на 29 - 32 день у хворих, які входили до І групи, на 28 - 32 день у хворих з ІІ групи, та на 38 - 41 день у хворих з групи порівняння. З вищевказаного видно, що найбільш виражені позитивні результати лікування спостерігалися у хворих з ІІІ групи.

На жаль, слабші результати отримані у хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, навіть з ІІІ групи, особливо це стосується хворих на тотальну форму ВА. Але, в більшості випадків, де був досягнутий слабкий терапевтичний ефект у хворих на субтотальну форму захворювання, нам вдалося стабілізувати процес, що також є досить важливим моментом для даних хворих.

Аналіз найближчих результатів лікування показав, що серед хворих на вогнищеву форму ВА "клінічна ремісія" - повне відновлення росту волосся - наступило у 14 (73,68%) осіб з ІІІ групи, у 9 (47,37%) пацієнтів з І групи, 11 (57,89%) осіб з ІІ групи, та лише у 4 (28,57%) пацієнтів з групи порівняння, що мало достовірну різницю (p<0,05). Найближчі результати лікування у хворих на субтотальну форму ВА показали, що "клінічна ремісія" наступила у 2 (22,2%) осіб з І групи, у 3 (33,3%) пацієнтів з ІІ групи, у 4 (44,4%) хворих з ІІІ групи, та лише у 1 (12,5%) пацієнта з групи порівняння, що мало достовірну різницю (p<0,05).

Застосування методу рефлексотерапії дозволило стабілізувати процес у хворих на субтотальну форму захворювання, але мало більш слабкий ефект щодо видужання таких пацієнтів. "Клінічна ремісія" наступила у 2 (22,2%) осіб з І групи, у 3 (33,3%) пацієнтів з ІІ групи, у 4 (44,4%) хворих з ІІІ групи, та лише у 1 (12,5%) пацієнта з групи порівняння, що мало достовірну різницю (p<0,05). Припинення прогресування процесу відмічалось у 1 (11,1%) хворого з ІІІ групи, у 1 (11,1%) хворого з І групи, у 1 (11,1%) хворого з ІІ групи та у жодного хворого з групи порівняння. Не вдалося досягти клінічного ефекту у 5 (55,56%) хворих з І групи, у 5 (55,56%) хворих з ІІ групи, у 4 (44,4%) хворих з ІІІ групи та у 7 (87,5%) хворих з групи порівняння. Покращення загального стану здоров'я та психо-емоційного стану відбулося у 21 (77,78%) хворого з основних груп та у 2 (25,0%) хворих з групи порівняння (мал. 7.2). У хворих на тотальну форму ВА (3 пацієнти), позитивного ефекту, на жаль, досягти не вдалось, але загальний стан здоровґя та психо-емоційний стан цих хворих значно покращився, що також має важливе значення, так як такі хворі перебувають в стані постійного стресу.

В групі порівняння хворих на ВА відбулося покращення кровотоку та індексу циркуляторного супротиву по досліджуваним судинам, хоча вірогідної різниці з рівнем до лікування досягнуто не було (р>0,05). У хворих, яким для лікування застосовували голко - та лазеропунктуру вдалося покращити показники церебральної гемодинаміки та наблизити їх до показників групи контролю. У хворих з І та ІІ групи ефект був дещо меншим, але показники також наближались до групи контролю, та суттєво відрізнялись від показників хворихз групи порівняння (р<0,05).

За даними РЕГ було відмічено зміну показників пульсового кровонаповнення та наближення їх до показників групи контролю (р<0,05), відмічалось покращення тонусу судинної стінки та наближення показника б до такого в групі контролю (р<0,05), це найбільше було виражене у хворих з ІІІ групи. У хворих з групи порівняння відмічалось незначне покращення вищевказаних показників, та вірогідної різниці з рівнем до лікування досягнуто не було (р>0,05). Найкращий результат вдалося досягти у хворих на вогнищеву форму ВА, можливо це повґзано з тим, що вищевказані зміни були не настільки стійкими, і таким чином краще піддавались лікуванню. З цього можна зробити висновок, що чим раніше розпочате лікування, тим більша імовірність досягнення позитивного терапевтичного ефекту.

Застосування стандартної терапії в поєднанні з голко - та лазеропунктурою призводить до достовірних змін практично всіх капіляроскопічних показників в порівнянні з рівнем до лікування (p<0,05) та наближенням їх до показників контрольної групи. Незначний вплив даний метод виявляв на реологічнічні зміни мікроциркуляторного русла. Зернистість потоку еритроцитів була виявлена у 24 (38,71%) хворих на вогнищеву форму ВА та у 12 (34,29%) хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, агрегація еритроцитів (сладж-феномен) - у 7 (11,29%) та 13 (37,14%) хворих відповідно. Застосування комплексної стандартної терапії у хворих з групи порівняння на показники гемомікроциркуляції практично не впливало, що свідчить про важливість вказаних змін у розвитку ВА, та при відсутності ефективної терапії, яка впливає на мікроциркуляторні показники, підвищення вірогідності погіршення перебігу захворювання та ризику появи нових рецидивів.

Через 2 роки після проведеного лікування, було обстежено 79 хворих на вогнищеву алопецію - 15 хворих, які входили в ІІІ групу, 14 з І групи, 14 з ІІ групи та 11 хворих з групи порівняння. Серед хворих на вогнищеву форму ВА, з ІІІ групи, де до традиційної терапії додавався метод голко - та лазеропунктури не відмічалось жодного рецидиву у більшості пацієнтів - 13 (86,66%), З І групи жодного рецидиву не відмічалось у 9 (64,28%) хворих, з ІІ групи - у 10 (71,42%) хворих, в той час як, в групі порівняння, хворі якої отримували лише стандартну терапію, такий результат був лише у 2 (18,18 %) осіб, p<0,05. Один рецидив був визначений у 5 (35,71%) хворих з І групи, 4 (28,57%) хворих з ІІ групи, у 3 (13,33%) хворих з ІІІ групи та у 5 (45,45%) - з групи порівняння, а 2 рецидиви відмічались у 3 (27,27%) осіб з групи порівняння, та в жодному випадку у хворих з основних груп. Слід відмітити, що 3 рецидиви ВА було зареєстровано у 1 (9,09%) хворого з групи порівняння, а в основних групах не визначалося в жодному випадку.

У всіх хворих на вогнищеву форму ВА з групи порівняння протягом 2 років після лікування виникло від 1 до 3 рецидивів, в той час, як у 32 (74,41%) із 43 хворих з основних груп, яких вдалося повторно обстежити жодного рецидиву не визначалось.

Через 2 роки було обстежено 25 хворих на субтотальну та тотальну форми ВА. Віддалені результати показали, що ремісія спостерігалась у 3 з 7 хворих з ІІІ групи, у 2 з 6 хворих з І та у 2 з 6 хворих з ІІ групи. У 4 з 6 хворих з групи порівняння спостерігалось прогресування процесу, у 1 хворого вдалося досягти довготривалої ремісії, у 1 хворого поступово почало відростати пушкове волосся.

За результатами акупунктурної діагностики за Накатані відзначена позитивна динаміка функціонального стану меридіанів, найбільше виражена в ІІІ групі, де повна нормалізація функціонального стану меридіанів була досягнута у 85,71%, незначні відхилення зберігались у 14,29% хворих (р<0,05), хворих.

Висновки

У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на вогнищеву алопецію шляхом розробки оригінального методу лікування із застосуванням голко- та лазеропунктури на підставі визначення патогенетичних механізмів розвитку захворювання, встановлення ролі порушень церебральної гемодинаміки та гемомікроциркуляції шкіри, стану вегетативної нервової системи у патогенезі захворювання.

1. Однією з актуальних проблем сучасної дерматології залишається вивчення патогенетичних механізмів розвитку та перебігу, а також вирішення проблем лікування вогнищевої алопеції. Актуальність проблеми даного дерматозу обумовлена його широкою розповсюдженістю, резистентністю, довготривалістю та недостатньою ефективністю лікування, ураженням людей молодого віку, збільшенням числа тяжких форм захворювання. Питома вага вогнищевої алопеції складає 2 - 5 % дерматологічних хворих, пік захворюваності приходиться на період між 20 та 50 роками, тобто даний дерматоз частіше уражує осіб працездатного віку. В останні десятиліття відмічається тенденція до збільшення числа пацієнтів хворих на вогнищеву алопецію, спостерігається ріст захворюваності серед дітей. Всі вищевказані дані були підтверджені і нашим дослідженням.

2. під нашим спостереженням знаходилось 106 хворих на ВА - 28 (26,41%) чоловіків, 47 (44,34%) жінок у віці від 18 до 67 років та 31 (29,24%) дитина у віці від 7 до 17 років. Переважна більшість дорослих хворих знаходилася у віці 18-30 років - 49 (65,33%), другою за кількістю хворих була вікова група 31-40 років - 16 (21,3 %) хворих, тобто більшість пацієнтів були молодого, працездатного віку. Серед обстежених дітей, хворих на вогнищеву алопецію було 15 (48,38%) дівчаток та 16 (51,61%) хлопчиків. З загальної кількості хворих на вогнищеву форму вогнищевої алопеції хворіла 71 (66,98%) особа, на субтотальну та тотальну форми - 35 (33,02%) осіб.

3. За даними транскраніальної ультразвукової допплерографії судин головного мозку гемодинамічні цереброваскулярні порушення були виявлені у 44 (95,62%) хворих на вогнищеву форму та у 35 (100%) обстежуваних хворих на субтотальну та тотальну форми ВА, і проявлялися зміною кровотоку та індексу циркуляторного супротиву, із значними коливаннями показників, і особливо були виражені по правій та лівій зовнішній сонній артерії. При аналізі реоенцефалограм були виявлені різного ступеня вираженості зміни пульсового кровонаповнення головного мозку в басейні сонної артерії у 94 (88,68%) хворих, порушення пружно-еластичних властивостей судин виявлялись у 97 (91,51%). У 90 (84,91%) хворих відмічалась зміна пульсового кровонаповнення головного мозку в басейні хребцевої артерії, порушення пружно-еластичних властивостей судин в басейні хребцевої артерії було виявлено у 81 (76,42%), міжпівкульна асиметрія пульсового кровонаповнення відмічалась у 95 (89,62%) обстежуваних. Всі вищевказані зміни були значно більш виражені у хворих на субтотальну та тотальну форми дерматозу та у хворих з прогресуючою стадією захворювання.

4. По результатам біомікроскопії нігтьового ложе кистей найбільш виражені зміни були виявлені з боку гемодинамічних показників мікросудин та вивлялись у 97 (91,5%) хворих. Зміни структурних показників мікросудин відмічались у 95 (89,62%) хворих, порушення бар'єрної функції капілярної стінки визначались у 87 (82,07%) осіб. Зміни вищевказаних показників були значно більш виражені у хворих на тяжкі форми дерматозу та в прогресуючій стадії захворювання і виражались зниженням щільності капілярів на 1 мм², переважанням капілярів дрібнокаліберного типу, наявністю біфуркацій, зміною тонусу капілярної стінки, наявністю звивистих, атипових та точкових капілярів, розширенням венул та нерівномірністю діаметрів артеріол та венул, дефіцитом кровонаповнення капілярів, зниженням швидкості капілярного кровотоку, зернистістю потоку еритроцитів та агрегацією еритроцитів (сладж-феномен), наявністю периваскулярного набряку.

5. За результатами акупунктурної діагностики за Накатані було виявлено, що у хворих на вогнищеву форму ВА значення електропровідності виходило за межі ФК у 87,32% хворих. У хворих на субтотальну та тотальну форми ВА вегетативний дисбаланс був більш виражений ніж у пацієнтів з вогнищевою формою дерматозу, та виявлений у 100% хворих.

6. Розроблено оригінальний метод патогенетичної терапії хворих на вогнищеву алопецію із застосуванням методу рефлексотерапії у вигляді трьох курсів голко - та лазеропунктури. Застосування комплексного методу лікування дозволило: досягти клінічного видужання у 59,65% хворих на вогнищеву форму ВА на відміну від 28,57% пацієнтів з групи порівняння, та у 33,33% хворих на субтотальну форму ВА на відміну від 1 з 8 хворих з групи порівняння; покращити показники церебральної гемодинаміки та наблизити їх до показників контрольної групи; нормалізувати гемомікроциркуляцію, показники якої достовірно покращилися в порівнянні з даними до лікування та максимально наблизилися до показників контрольної групи (p<0,05). Лікування сприяло стійкій клінічній ремісії у 74,41% пацієнтів з вогнищевою формою дерматозу і лише у 18,18 % хворих з групи порівняння, у яких протягом двох років спостереження не було виявлено жодного рецидиву захворювання, та довготривалій стабілізації процесу у 36,84% хворих на субтотальну форму ВА, і лише у 1 з 6 хворих з групи порівняння.

Список наукових робіт, що опубліковані за темою дисертації

1. Калюжна Л.Д. Мікроциркуляторні порушення у хворих на вогнищеву алопецію / Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Зб. наукових праць співробітників НМАПО ім.П.Л. Шупика. - К., 2007. - вип.16, книга 2. - С.41-44.

2. Калюжна Л.Д. Основні анатомо-фізіологічні особливості мікроциркуляторного русла шкіри та його зміни у хворих на вогнищеву алопецію / Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2007. - № 1-4 (10). - С.75-78.

3. Клягіна Н.П. Використання методу рефлексотерапії для корекції мікроциркуляторних та гемодинамічних порушень у хворих на вогнищеву алопецію / Н.П. Клягіна // Дерматологія та венерологія. - 2008. - № 2 (40). - С.59-62.

4. Калюжна Л.Д. Стан церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію та корекція їх порушень за допомогою акупунктури / Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Журнал дерматовенерології, косметології ім. М.О. Торсуєва. - 2008. - № 1-2 (16). - С.28-32.

5. Калюжна Л.Д. Роль порушень церебральної гемодинаміки у хворих на вогнищеву алопецію / Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Розробки молодих вчених дерматовенерологів: наук. - практ. конф., 7-8 грудня 2006 р.: тез. доп. - К., 2006. - С.52-53.

6. Клягіна Н.П. Особливості порушення мікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію / Н.П. Клягіна // Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти: наук. - практ. конф., 29-30 березня 2007 р.: тез. доп. - К., 2007. - С.58-59.

7. Клягіна Н.П. Рефлексотерапія в лікуванні вогнищевої алопеції / Н.П. Клягіна // ІІ зґїзд рефлексотерапевтів України, присвячений 30-річчю служби рефлексотерапії в Україні: наук. - практ. конф. з міжнар. участю, 28-29 вересня 2007 р.: тез. доп. - К., 2007. - С.108-112.

8. Калюжна Л.Д., Порушення мікроциркуляції шкіри та церебральної гемодинаміки як одна з основних ланок патогенезу вогнищевої алопеції /Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Розробки молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти: наук. - практ. конф., 14 листопада 2007 р.: тез. доп. - К., 2007. - С.29-30.

9. Калюжна Л.Д., Корекція гемодинамічних та мікроциркуляторних показників у хворих на вогнищеву алопецію за допомогою акупунктурної терапії /Л.Д. Калюжна, Н.П. Клягіна // Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки: наук. - практ. конф., 20-21 березня 2008 р.: тез. доп. - К., 2008. - С.36-39.

10. Клягіна Н.П. Покращення показників церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію при застосуванні методу рефлексотерапії / Н.П. Клягіна // Захворювання шкіри та її похідних. Проблеми старіння шкіри: наук. - практ. конф., 19-20 березня 2009 р.: тез. доп. - К., 2009. - С.23-28.

Анотація

Клягіна Н.П. Урахування змін церебральної гемодинаміки у хворих на вогнищеву алопецію при включенні до курсу лікування рефлексотерапії. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. - ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена удосконаленню методів патогенетичної терапії хворих на вогнищеву алопецію, на основі вивчення особливостей церебральної гемодинаміки, гемомікроциркуляції шкіри та стану вегетативної нервової системи.

Розроблено та науково обґрунтовано оригінальний метод комплексного патогенетичного лікування хворих на вогнищеву алопецію із застосуванням рефлексотерапіїі та впроваджено в комплексне лікування хворих на вогнищеву алопецію, що підвищує ефективність терапії, зменшує строки лікування та "медикаментозну завантаженість" хворих, сприяє стійкій і тривалій ремісії.

Ключові слова: вогнищева алопеція, церебральна гемодинаміка, гемомікроциркуляція шкіри, рефлексотерапія, лікування.

Аннотация

Клягина Н.П. Учет изменений церебральной гемодинамики у больных на очаговую алопецию при включении в курс лечения рефлексотерапии. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 - кожные и венерические болезни. - ГУ "Институт дерматологии и венерологии АМН Украины". - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена усовершенствованию методов патогенетической терапии больных очаговой алопецией (ОА) на основании изучения особенностей церебральной гемодинамики, гемомикроциркуляции кожи и вегетативной нервной системы, что расширяет представления о патогенезе заболевания. Предложен новый подход, который предусматривает углубление современных представлений о патогенезе очаговой алопеции. Обследовано 106 больных очаговой алопецией - 28 (26,42%) мужчин, 47 (44,34%) женщин в воздасте от 18 до 67 лет и 31 (29,24%) ребенок в воздасте от 7 до 17 лет. Из общего количества больных очаговой формой алопеции страдал 71 (66,98%) пациент, субтотальной и тотальной - 35 (33,02%) больных.

На момент обследования прогрессирующая стадия ОА отмечалась у 77 (72,64%) больных, у 29 (27,36) пациентов заболевание находилось в стационарной стадии.

Давность заболевания у большинства больных (53 (74,65%)) очаговой формой ОА составляла от 1,5 мес. до 4лет. У 18 (25,35%) больных давность заболевания составляла от 4 до 9 лет. У больных с субтотальной и тотальной формой ОА в большинстве случав - 32 (91,43%) пациента, патологический процесс имел длительный анамнез, и был не первым эпизодом заболевания.

Проведение транскраниальной ультразвуковой допплерографии выявило гемодинамические цереброваскулярные нарушения у 44 (95,62%) больных очаговой формой и у 35 (100%) обследуемых с субтотальной и тотальной формой ОА, которые проявлялись изменением кровотока и индекса циркуляторного сопротивления (RI), со значительными колебаниями показателей, и собенно были виражены по правой и левой наружной сонной артерии.

Анализ реоэнцефалограмм показал, что наиболее выраженые изменения были со стороны тонуса сосудистой стенки, и в бассейне внутренней сонной артерии наблюдались у 97 (91,51%) больных, и со стороны пульсового кровенаполнения сосудов и отмечались здесь у 94 (88,68%) больных. В бассейне позвоночной артерии изменения пульсового кровенаполнения головного мезга отмечались у 90 (84,91%) больных, нарушения упруго-эластических свойств сосудов - у 81 (76,42%) больного, ассиметрия пульсового кровенаполнения виявлялась у 95 (89,62%) обследуемых. Выявленные изменения по данным ТКУЗДГ и РЭГ были более выражеными у больных с субтотальной и тотальной формами дерматоза и в прогрессирующей стадии заболевания.

Проведение биомикроскопии ногтевого ложа кистей показало, что наиболее выраженные изменения были выражены со стороны гемодинамических показателей микрососудов и виявлялись у 97 (91,5%) больных. Изменения структурных показателей микрососудов отмечались у 95 (89,62%) больных, нарушения баръерной функции капилярной стенки отмечались у 87 (82,07%) пациентов, и были значительно болем выражены у пациентов с субтотальной и тотальной формами дерматоза и в прогрессирующей стадии заболевания. Это выражалось изменением плотности капиляров на 1 мм², наличием бифуркаций, изменением тонуса капилярной стенки, формы и длинны капиляров, изменением артериоло-венулярного соотношения, кровенаполнения микрососудов, реологическими изменениями в микрососудах, наличием периваскулярного отека.

Впервые исследовано состояние вегетативной нервной системы у больных очаговой алопецией, и показано, что значения електропроводимости выходили за границы физиологического коридора у 100% пациентов с субтотальной и тотальной формами заболевания и у 87,32% больных очаговой формой дерматоза, где вегетативный дисбаланс был менее выраженым.

Разработан оригинальный метод комплексного патогенетического лечения больных очаговой алопецией, с использованием рефлексотерапии, в виде трех курсов игло - и лазеропунктуры с переривом в 2 недели между первым и вторым, и 1-1,5 мес. между вторым и третьим. Разработаный метод лечения повышает эффективность терапии, что проявляется в большем проценте клинического излечения, которое наступило у 59,65% больных с очаговой формой очаговой алопеции в отличиии от 28,57% пациентов с групппы сравнения, и у 33,33% больных с субтотальной формой очаговой алопеции, в отличии от 1 из 8 больных с группы сравнения. Способствовало стойкой клинической ремиссии у 71,93% пациентов с очаговой формой дерматоза и только у 14,29% больных с группы сравнения, у которых на протяжении двух лет наблюдения не было выявлено ни одного рецидива заболевания, и длительной стабилизации процесса у 25,93% больных субтотальной формой очаговой алопеции, и только у 1 з 8 больных с группы сравнения.

Ключевые слова: очаговая алопеция, церебральная гемодинамика, гемомикроциркуляция кожи, рефлексотерапия, лечение.

Abstract

Kliagina N. P. Consideration of cerebral haemodynamics changes in patients suffering from circumscribed alopecia at inclusion to reflexotherapy course. A manuscript.

Thesis for earning an academic degree of PhD in Medicine, specialty 14.01.20 - skin and venereal diseases. - State Institution "Institute of Dermatology and Venerology of Academy of Medical Sciences of Ukraine”. - Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to improvement of pathogenetic therapy methods for patients suffering from circumscribed alopecia and is based on investigation of cerebral haemodynamics and skin haemomicrocirculation peculiarities, and vegetative nervous system condition.

An original method of complex pathogenetic therapy of circumscribed alopecia patients using reflexotherapy has been developed, scientifically grounded, and implemented into complex treatment of the said patients, which increased therapeutic efficacy, shortened the required treatment period, decreased the patients' "medicamental load”, and promoted persistent and prolonged remission.

Key words: circumscribed alopecia, cerebral haemodynamics, skin haemomicrocirculation, reflexotherapy, treatment.

Размещено на Allbest.ru

...