Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАЛУШКА ОЛЕНА БОГДАНІВНА

УДК: 615.322:582.542.11

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИРІЮ ПОВЗУЧОГО (AGROPYRON REPENS (L.) BEAUV.)

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук

Марчишин Світлана Михайлівна

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

завідувач кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук

Ковальов Володимир Миколайович

Національний фармацевтичний університет

завідувач кафедри фармакогнозії

доктор фармацевтичних наук

Грицик Андрій Романович

Івано-Франківський національний медичний університет

завідувач кафедри фармації

Захист відбудеться 02.04. 2010 р. о _13-30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01. при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий 01.03.2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки у всьому світі різко підвищився інтерес до лікарських засобів рослинного походження. У 1998 році на Міжнародному фармакологічному конгресі у Мюнхені йшлося про те, що за природними метаболічними препаратами - майбутнє.

Доцільність ширшого впровадження рослинних препаратів у практику сучасного лікування зумовлена не лише побічними діями синтетичних лікарських засобів, але й позитивними властивостями лікарських препаратів природного походження. Лікувальна ефективність рослинних засобів зумовлена їх певними перевагами над синтетичними препаратами - схожістю біохімічних структур рослинного та людського організмів, порівняно рідшою появою побічних, зокрема алергічних, реакцій, широтою терапевтичного спектра, відсутністю лікарської залежності і тахіфілаксії, властивістю комбінованих рослинних засобів одночасно впливати на стан різних органів і систем.

Препарати з лікарських рослин за надзвичайно низької токсичності та мінімальної кількості ускладнень у терапевтичних дозах виявляють численні фармакологічні властивості. Переваги препаратів рослинного походження зумовлені вмістом у рослинах різноманітних біологічно активних речовин (вітаміни, полісахариди, глікозиди, фенольні сполуки, ефірні олії тощо), завдяки чому вони можуть діяти на різні етапи патологічного процесу і мають загальнооздоровлювальний вплив на організм.

Тому сьогодні одним із найперспективніших напрямків фармацевтичної науки є пошук та вивчення нових видів лікарських рослин, а також створення на їх основі нових лікарських засобів.

Важливе науково-практичне значення мають рослини родини Злакові (Poaceae), представником якої є відома рослина - пирій повзучий (Agropyron repens L. (син. Elytrigia repens (L.) Nevski; стар. син. Triticum repens L.), який здавна використовують у народній медицині багатьох країн світу як обволікаючий, відхаркувальний, послаблювальний, потогінний, кровоочищувальний, заспокійливий, сечогінний, антисептичний і кровоспинний засіб. Пирій повзучий має значні запаси сировини, промислова заготівля рослини можлива у всіх областях України.

Аналіз доступних джерел літератури свідчить про недостатнє фармакогностичне вивчення як підземної, так і надземної частин пирію повзучого, тому дане дослідження є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського „Фармакогностичний аналіз та вивчення фармакологічної дії біологічно активних речовин лікарських рослин в експерименті” (номер Державної реєстрації 0108U001695).

Мета та завдання дослідження. Провести фармакогностичне дослідження пирію повзучого, виділити та вивчити основні групи біологічно активних речовин надземної та підземної частин рослини, стандартизувати сировину і отримані субстанції, встановити їх фармакологічну активність.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Провести фітохімічне та хроматографічне вивчення пирію повзучого.

2. Виділити основні групи біологічно активних речовин з досліджуваної сировини та провести їх якісне і кількісне вивчення.

3. Встановити морфолого-анатомічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого.

4. Розробити технологію одержання субстанцій з трави пирію повзучого, вивчити їх хімічний склад і провести стандартизацію за вмістом біологічно активних речовин.

5. Провести вивчення протизапальної та гепатопротекторної активності оптимальної субстанції з трави пирію повзучого.

6. Дослідити антимікробну дію оптимальної субстанції з трави та кореневищ і коренів пирію повзучого.

7. Розробити проект аналітично нормативної документації (АНД) на лікарську рослинну сировину - траву та кореневища і корені пирію повзучого.

Об'єкт дослідження - фармакогностичний аналіз пирію повзучого та фармакологічне вивчення біологічно активних речовин з досліджуваної сировини.

Предмет дослідження. Виявлення, виділення та ідентифікація біологічно активних речовин пирію повзучого; встановлення морфолого-анатомічних ознак трави та кореневищ і коренів пирію повзучого.

Методи дослідження. Якісне і кількісне визначення біологічно активних речовин пирію повзучого проводили, використовуючи фармакопейні методи дослідження, а також тонкошарову (ТШХ), паперову (ПХ), газорідинну (ГРХ) хроматографії та колонкову хроматографію на поліамідному сорбенті для розділення біологічно активних речовин. Будову виділених сполук встановлювали хімічними методами та за даними УФ- і ІЧ-спектрів. Амінокислотний склад трави пирію визначали методом рідинної іонообмінної хроматографії; компонентний склад ефірної олії - на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N; вміст макро- і мікроелементів - методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Тримірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлуориметрі Hitachi F4010. Мікроскопічне вивчення трави та кореневищ і коренів пирію повзучого здійснювали за допомогою мікроскопа МПБ-6 при 160, 400, 800-разовому збільшенні на плівку „Мікрат-200”. Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено фармакогностичне дослідження цінної лікарської рослини - пирію повзучого. Проведено якісне і кількісне вивчення основних груп біологічно активних речовин надземної і підземної частин. Виявлено наявність у них полісахаридів, вільних моносахаридів, фенольних сполук (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин), сапонінів, амінокислот, ефірних олій, органічних кислот, макро- і мікроелементів, ліпофільних речовин (жирних кислот, хлорофілів і каротиноїдів). У надземній частині пирію повзучого ідентифіковано і встановлено структуру 4 гідроксикоричних кислот (хлорогенової, неохлорогенової, кофейної та ферулової) та 3 речовин флавоноїдної природи (рутину, гіперозиду та ізокверцитрину).

Вперше проведено морфолого-анатомічне вивчення трави та кореневищ і коренів пирію повзучого, встановлено їх основні діагностичні ознаки, які використано для розробки проекту АНД.

Розроблено технологію одержання густого екстракту трави пирію повзучого, проведено вивчення хімічного складу одержаних субстанцій.

Наукова новизна досліджень підтверджена патентом України (№ 41203 від 12. 05. 2009 р.) „Спосіб отримання фармакологічно активної субстанції із трави пирію повзучого ”.

Вперше проведено фармакологічне вивчення екстракту трави пирію повзучого, визначено його протизапальну і гепатопротекторну активність. Досліджено антимікробну дію екстракту трави та кореневищ і коренів пирію повзучого.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами морфолого-анатомічного вивчення трави та кореневищ і коренів пирію повзучого видано інформаційний лист „Макро- і мікроскопічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого (Аgropyron repens L.)”, який введено у практику Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів обласних (місцевих) ВО “Фармація”.

Дані фармакогностичних досліджень впроваджено у навчальний процес кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Запорізького державного медичного університету, кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на траву та кореневища і корені пирію повзучого.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею.

Автором самостійно проведено інформаційно-патентний пошук та аналіз літератури стосовно розповсюдження, хімічного складу та використання пирію повзучого у народній і науковій медицині, гомеопатії та лікувальному харчуванні. Проведено вивчення хімічного складу надземних і підземних органів пирію повзучого і встановлено наявність у досліджуваній сировині полісахаридів, вільних моносахаридів, амінокислот, аскорбінової кислоти, органічних кислот, каротиноїдів, хлорофілів, жирних кислот - первинних метаболітів та сапонінів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, ефірних олій - вторинних метаболітів, а також визначено елементний склад досліджуваної сировини та числові показники. Обґрунтовано і розроблено технологію одержання з трави пирію повзучого екстракту з протизапальною і гепатопротекторною активністю. Досліджено антимікробну активність екстрактів з трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. Вивчено морфолого-анатомічні особливості будови трави та кореневищ і коренів досліджуваної рослини, визначено діагностичні макро- і мікроскопічні характеристики нової лікарської рослинної сировини - трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. Автором розроблено проект аналітично нормативної документації на траву та кореневища і корені пирію повзучого. Виконання фармакологічних досліджень здійснювались за консультативної допомоги мол. н. співр. ЦНДЛ НФаУ О.Ю. Кошової.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведено результати власних експериментальних досліджень, проведено узагальнення результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на VІІІ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених, приуроченому до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2004); ХLVІІ підсумковій науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2004); ІХ, Х, ХІІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005, 2006, 2008); ХІ Ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2007); ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Хімія природних сполук” (Тернопіль, 2008); Всеукраїнському конгресі „Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008); ІІІ-ій науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2009).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 19 наукових роботах, 8 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 - у матеріалах і тезах наукових конференцій та конгресів, 1 інформаційний лист, 1 патент.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, загальних висновків, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг дисертації складає 134 сторінки друкованого тексту. Робота ілюстрована 28 таблицями і 36 рисунками. Перелік використаних джерел містить 214 найменувань, з яких кирилицею 175, латиницею - 39.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, хімічний склад і фармакотерапевтичні властивості пирію повзучого

Аналіз джерел літератури показав, що з давніх-давен пирій повзучий широко використовується у народній медицині і гомеопатії багатьох країн світу як обволікаючий, відхаркувальний, послаблювальний, потогінний, кровоочищувальний, заспокійливий, сечогінний, антисептичний і кровоспинний засіб.

У науковій медицині пирій використовують рідко, іноді його призначають у зборах як обволікаючий, сечогінний, легкий послаблювальний, потогінний, кровоспинний і болетамувальний засіб. Густий екстракт пирію є доброю основою для пілюль. Доведена анаболічна активність екстракту підземних органів рослини.

Пирій повзучий також цінна меліоративна, кормова та харчова рослина, широко розповсюджена на території України і не вибаглива до умов зростання. Промислова заготівля пирію повзучого можлива у всіх областях України, запаси сировини - значні.

Сьогодні в Україні пирій повзучий - рослина неофіцинальна, хоча у багатьох країнах світу є фармакопейною сировиною.

Тому фармакогностичне вивчення пирію повзучого з метою розширення сировинної бази та створення на основі біологічно активних речовин рослини нових лікарських засобів є актуальним.

Фітохімічне дослідження пирію повзучого

У результаті попереднього дослідження за допомогою якісних реакцій, хроматографії на папері та у тонкому шарі сорбенту у траві та кореневищах і коренях пирію повзучого виявлено наявність речовин первинного синтезу: полісахаридів, амінокислот, аскорбінової та органічних кислот, жирних кислот, каротиноїдів і хлорофілів; речовин вторинного синтезу: дубильних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, сапонінів, ефірних олій, а також встановлено елементний склад досліджуваної сировини.

Методом хроматографії на папері у порівнянні з достовірними зразками цукрів у гідролізатах водорозчинних полісахаридів трави пирію ідентифіковано глюкозу, фруктозу, ксилозу і рамнозу; у гідролізатах водорозчинних полісахаридів кореневищ і коренів - галактозу, ксилозу і фруктозу. У гідролізатах пектинових речовин кореневищ і коренів та трави пирію повзучого виявлено галактозу, глюкозу і ксилозу. У водному екстракті підземних органів пирію повзучого у системі розчинників ацетон-бутанол-вода (7:2:1) виявлено вільні цукри: глюкозу, фруктозу, арабінозу та 1 неіндефікований цукор (припускаємо, що гексоза); у водному екстракті надземної частини - фруктозу, глюкозу і галактозу.

У досліджуваних об'єктах виявили наявність яблучної, винної і бурштинової кислот.

У ліпофільній фракції надземних і підземних органів пирію повзучого методом тримірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра визначено вміст біологічно активних речовин, що флуоресціюють. Встановлено, що для ліпофільної фракції трави пирію притаманні піки у ділянках л_exc - 260-280 і 300-330 нм, л_em - 350-375 нм, які характерні для агліконів флавоноїдів; л_exc - 280-320 нм, л_em - 460-520 нм, що характерні для агліконів флавонолів. Серія піків у ділянках збудження флуоресценції л_exc від 330 до 430, 480-540 і від 610 до 690 нм та випромінення л_em від 650 до 730 нм характерна для суміші хлорофілів. Ліпофільному комплексу підземних органів пирію повзучого властиві піки в ділянках л_exc - 325-375 нм, л_em - 400-450 нм, які також свідчать про наявність агліконів флавоноїдів, піки л_exc - 360-400 нм і л_em - 460-520 нм характерні для агліконів флавонолів, а серія піків (л_exc - 350-430, 450-520, 610-690 нм і л_em - 650-750 нм) - ділянки флуоресценції хлорофілів.

На підставі фізико-хімічних властивостей, хімічних перетворень, даних хроматографічного аналізу, УФ- та ІЧ-спектроскопії, якісних реакцій та порівняння з достовірними зразками у траві пирію повзучого було ідентифіковано три речовини флавоноїдної природи: рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид, С₂₇Н₃₀О₁₆), ізокверцитрин (кверцетин-3-О--П-глюкопіранозид, С₂₁Н₂₀О₁₂) та гіперозид (кверцетин-3-О--П-галактопіранозид, С₂₁Н₂₀О₁₂ ) та чотири гідроксикоричні кислоти: кофейна (3,4-дигідроксикорична, С₉Н₈О₄), ферулова (3-гідрокси-4-метоксикорична, С₁₀Н₁₀О₄), хлорогенова (5-О-кофеїл-П-хінна, С₁₆Н₁₈О₉), неохлорогенова (3-О-кофеїл-П-хінна, С₁₆Н₁₈О₉). Деякі фізико-хімічні характеристики цих речовин наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні фізико-хімічні властивості гідроксикоричних кислот і флавоноїдів, виділених з трави пирію повзучого

Речовина, її структурна характеристика	Загальна формула	Тпл, 0С	max, нм (етиловий спирт)	Значення Rf у системах розчинників
				А	Б	В	Г
1	2	3	4	5	6	7	8
Кофейна кислота (3,4-дигідрокси Корична кислота)	С9Н8О4	194-196	325, 300, 235	0,80	0,50	0,30	0,90
Ферулова кислота (3-гідрокси-4-метоксикорична кислота)	С10Н10О4	168-170	323, 291, 230	0,88	0,55	0,44	-
Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-П-хінна кислота)	С16Н18О9	202-204	325, 298, 240	0,62	0,70	0,65	0,51
Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-П-хінна кислота)	С16Н18О9	аморфн.	325, 299, 245	0,54	0,75	0,70	-
Рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид)	С27Н30О16	189-192	360, 265, 257	0,46	0,54	-	0,45
Гіперозид (кверцетин-3-О--П-галактопіранозид)	С21Н20О12	233-234	375, 270, 255	0,68	0,24	-	0,64
Ізокверцитрин (кверцетин-3 -О--П-глюкопіранозид)	С21Н20О12	168-170	360, 255	0,52	-	0,36	0,70
Примітка. Системи розчинників: А - н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); Б - 15 % оцтова кислота; В - 3 % оцтова кислота Г - етилацетат-льодяна оцтова кислота-мурашина кислота-вода (100:11:11:26)

Кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин пирію повзучого

Окрім якісного аналізу надземних і підземних органів пирію повзучого, нами проведено вивчення кількісного вмісту основних біологічно активних речовин у досліджуваних об'єктах. Результати досліджень представлено у таблиці 2.

Таблиця 2. Кількісний вміст біологічно активних речовин у надземних і підземних органах пирію повзучого

БАР	Вміст, % (n=5)
	Трава	Кореневища і корені
Дубильні речовини	16,94 ± 0,11	9,65 ± 0,01
Флавоноїди	0,87 ± 0,02	-
Гідроксикоричні кислоти	1,75 ± 0,01	-
Водорозчинні полісахариди	5,35 ± 0,01	18,20 ± 0,01
Пектинові речовини	10,83 ± 0,02	5,40 ± 0,01
Аскорбінова кислота	1,25± 0,16	0,85± 0,10
Вільні органічні кислоти	1,66 ± 0,05	1,06 ± 0,14
Сапоніни	0,099 ± 0,004	0,089 ± 0,003

Враховуючи те, що пирій повзучий є цінною кормовою культурою, методом рідинної іонообмінної хроматографії нами вперше вивчено якісний склад та кількісний вміст амінокислот у траві та кореневищах і коренях досліджуваної рослини (табл. 3).

Таблиця 3. Амінокислотний склад трави та кореневищ і коренів пирію повзучого

Амінокислотний склад	Кількісний вміст, мг/100 г
	Трава	Кореневища і корені
Аспарагінова кислота	1984	1049
Треонін	607	252
Серин	762	287
Глутамінова кислота	1964	715
Пролін	1371	696
Гліцин	760	285
Аланін	851	375
Цистін	264	112
Валін	1344	272
Метіонін	363	111
Ізолейцин	764	394
Лейцин	1475	521
Тирозин	390	250
Фенілаланін	1230	443
Гістидин	320	146
Лізин	842	437
Аргінін	1287	437

У траві та кореневищах і коренях пирію повзучого виявлено 17 амінокислот (аспарагінова кислота, треонін, серин, глутамінова кислота, пролін, гліцин, аланін, цистин, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, тирозин, фенілаланін, гістидин, лізин, аргінін). Відмічено, що у надземній частині пирію повзучого їх кількісний вміст майже у 1,5-3 рази вищий, ніж у кореневищах і коренях. Домінуючими у досліджуваних об'єктах є аспарагінова і глутамінова кислоти.

У ліпофільній фракції трави та кореневищ і коренів пирію повзучого визначено якісний склад і кількісний вміст жирних кислот. У кореневищах і коренях ідентифіковано 9 жирних кислот (лауринова, пальмітинова, пальмітолеїнова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахінова, гандолєва), у траві - 12 (лауринова, міристинова, пальмітинова, пальмітолеїнова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахінова, бегенова, ерукова, лігноцеринова). Встановлено, що у надземних і підземних органах пирію повзучого кількісно переважають поліненасичені жирні кислоти. Майже 90 % суми жирних кислот у кореневищах і коренях складають такі есенціальні кислоти: олеїнова (42,63 %) та лінолева (46,05 %) (рис. 1). У ліпофільному екстракті трави пирію найбільший вміст (31,13 %) припадає на ліноленову кислоту. Крім ліноленової, є лінолева (9,78 %) та олеїнова (1,83 %) кислоти.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Вміст жирних кислот у ліпофільній фракції кореневищ і коренів пирію повзучого

У ліпофільному екстракті кореневищ і коренів та трави пирію повзучого також визначали вміст таких важливих пігментів як каротиноїди і хлорофіли. Кількісний вміст суми каротиноїдів у надземній частині пирію повзучого становив 17,42 мг/г, у підземній частині - 0,07 мг/г. Вміст хлорофілів у ліпофільному екстракті трави пирію становив 37,08 мг/г, у екстракті кореневищ і коренів - 0,10 мг/г.

Досліджуючи якісний і кількісний вміст ефірних олій, виявили, що у ефірній олії трави пирію повзучого є 39 компонентів з вмістом більше 0,1 %. Основними компонентами ефірної олії трави пирію повзучого є фітол (9,42 %), гексагідрофарнезилацетон (5,53 %), 4-вініл-2-метоксифенол (4,58 %), карвакрол (2,06 %), метилкарвакрол (1,83 %), 2,3,8,8-тетраметилтрицикло {[5.2.2.0(1,6)] ундец-2-ен (1,70 %), б-булнезен (1,61 %), каріофілен (1,51 %), 2,4,6-триметилацетофенол (1,51 %), б-гвайен (0,88 %) та сесквітерпенові спирти (20,01 %). Крім даних компонентів у досліджуваній сировині наявні: 2-аліл-1,4-диметокси-3-метилбензол, б-бергамотен, децилацетат, гумулен, міртенілацетат, ізоевгенол, в-пінен, б-терпінен, цимен, лимонен, нонаналь, б-терпінеол, в-циклоцитраль, метилтимол.

До складу ефірної олії входить ряд речовин, які мають терпеноїдну структуру. Монотерпеноїди представлені: ациклічні - ліналоолом; моноциклічні - лімоненом, 1,8-цинеолом, терпінен-4-олом, б-терпіненом, б-терпінеолом; біциклічні - б-піненом, в-піненом, борнілацетатом. Сесквітерпеноїди представлені біциклічними сполуками - каріофіленом і б-гвайеном. Серед компонентів ефірної олії 4, 57 % складають ароматичні сполуки, що представлені цименом (0,22 %), ізоевгенолом (0,20 %), тимолом (0,09 %), метилтимолом (0,17 %), карвакролом (2,06 %) та метилкарвакролом ( 1,83 %).

У ефірній олії кореневищ і коренів виявлено 26 компонентів, з яких ідентифіковано 16 речовин (ізовалеріанова кислота, ізоаміловий і аміловий спирт, карвон, диметилфталат, диетилфталат, додекан, 2-метилнафталін, тридекан, 1-нафталін, капронова кислота, диетилфталат, ундеканова кислота, пентадекан, лауринова кислота).

Вивчено елементний склад надземної частини пирію повзучого. У досліджуваній сировині виявлено 15 макро- і мікроелементів, встановлено їх якісний і кількісний склад (табл. 4).

Таблиця 4. Елементний склад надземних органів пирію повзучого

Елемент	Кількісний вміст елементів, мг/кг
	Трава
Натрій (Na)	988,00
Калій (K)	11595,63
Магній (Mg)	245,12
Кальцій (Ca)	5,93
Ферум (Fe)	136,91
Цинк (Zn)	46,92
Манган (Mn)	29,49
Купрум (Cu)	11,29
Нікол (Ni)	8,19
Кобальт (Co)	4,57
Плюмбум (Pb)	4,06
Хром (Cr)	5,81
Алюміній (Al)	17,03
Станум (Sn)	0,53
Кадмій (Cd)	-

Дані, наведені у таблиці 4, свідчать про те, що у траві пирію повзучого містяться 4 макроелементи (Na, K, Ca, Mg) і 11 мікроелементів (Fe, Zn, Mn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr, Al, Sn, Cd). Слід відмітити у траві пирію повзучого високий вміст калію, натрію і магнію. Визначено, що у траві пирію повзучого є досить високий вміст калію, який перевищує вміст натрію у 11,7 рази (рис. 2). Можна вважати траву пирію повзучого джерелом даного елементу. У траві пирію повзучого у великих кількостях міститься магній (245,12 мг/кг). У досліджуваній траві є достатній вміст феруму (136,91 мг/кг). У мінімальних кількостях у досліджуваній сировині накопичуються кобальт, хром, станум, відсутній кадмій, який належить до токсичних елементів. Вміст плюмбуму у проаналізованій сировині знаходиться у межах допустимих значень.

Рис. 2. Вміст макроелементів у траві пирію повзучого

Дослідження хімічного складу пирію повзучого показало перспективність використання його надземної і підземної частин у якості лікарської рослинної сировини.

Морфолого-анатомічний аналіз пирію повзучого

З метою ідентифікації нової лікарської рослинної сировини нами проведено вивчення морфолого-анатомічної будови надземних і підземних органів пирію повзучого, що були використані для розробки проекту аналітично нормативної документації.

Діагностичними ознаками листка є гомогенний мезофіл; наявність серед клітин верхньої адаксиальної епідерми моторних клітин, повітряних порожнин у паренхімі піхви; з'єднаних з епідермою через склеренхіму провідних пучків; край листка закінчується склеренхімою.

Рис. 3. Фрагмент поперечного зрізу листка: 1 - верхня епідерма; 2 - моторні клітини; 3 - велика жилка; 4 - дрібна жилка; 5 - мезофіл; 6 - нижня епідерма

Стебло у пирію повзучого пучкового типу. Для стебла характерними ознаками є наявність у епідермі просочених кремнієм і окорковілих прямокутних клітин; утворення у первинній корі стебла додаткових провідних пучків; склерофікована паренхіма центрального циліндра.

Основними діагностичними ознаками кореневища є наявність епідерми з потовщеними здерев'янілими пористими клітинними оболонками; первинної кори з склеренхімою; закритих, колатеральних провідних пучків, оточених склеренхімною обкладкою, з двома великими і однією або двома дрібними центральними судинами.

Для додаткових коренів характерними ознаками є те, що вони покриті епіблемою з багаточисельними кореневими волосками; первинна кора складається з добре помітних екзодерми, мезодерми і ендодерми; для перициклу характерні потовщені здерев'янілі оболонки; поліархний провідний пучок. інформаційний лист „Макро- і мікроскопічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого (Аgropyron repens L.)” № 240-2008

За матеріалами досліджень у практику МОЗ України впроваджено.

Отримання оптимально активної субстанції з трави пирію повзучого та дослідження її фармакологічної активності

Визначено оптимальні умови одержання густого екстракту з надземної частини пирію повзучого, при яких екстрагується максимальна кількість біологічно активних речовин фенольного характеру.

Встановлено, що найбільшу кількість фенольних сполук містить екстракт, одержаний ступінчастим методом - спочатку спиртом 70 %, а потім гарячою дистильованою водою.

Визначення фармакологічної активності (протизапальної та гепатопротекторної дії) екстрактів трави пирію повзучого проводили на базі ЦНДЛ Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора Л.В. Яковлєвої.

Об'єктом фармакологічних досліджень стали водний, спиртовий та спиртово-водний густі екстракти трави пирію повзучого (ЕТПП) у діапазоні доз 50-150 мг/кг.

Протизапальну активність ЕТПП досліджували, використовуючи модель карагенінового набряку, у розвитку запальної реакції якого провідними медіаторами є простагландини. Визначали здатність досліджуваного препарату впливати на інтенсивність запальної реакції та інгібувати гістамін, серотонін, кініни, циклооксигеназу.

Проведені дослідження показали, що водний екстракт виявляв помірну антиексудативну дію лише у дозі 50 мг/кг (середня активність складала 24 %), спиртовий екстракт був ефективним у дозі 100 мг/кг (його середня активність - 34 %). Найсильнішу антиексудативну дію встановлено у спиртово-водному екстракті, який містив найбільшу кількість сухої речовини. На відміну від водного та спиртового екстрактів спиртово-водний виявив практично однакову активність у дозах 50 та 150 мг/кг - 40 % і 34 % відповідно.

Спиртово-водний екстракт було обрано для наступних досліджень - гепатопротекторних властивостей ЕТПП.

Дослідження гепатопротекторних властивостей ЕТПП проводили на моделі токсичного гострого гепатиту, викликаного внутрішньошлунковим уведенням тетрахлорметану.

Введення спиртово-водного екстракту трави пирію повзучого у дозах 50, 100 і 150 мг/кг з різною вираженістю істотно ослаблювало гепатотоксичну дію тетрахлорметану.

Найбільшу гепатопротекторну дію екстракт виявляв при застосуванні його у дозі 150 мг/кг: відбувалося відновлення синтезу фібриногену, спостерігалася тенденція до зниження рівня холестерину. Збільшення дози екстракту до 150 мг/кг викликало не тільки нормалізацію, а й стимулювання синтезу білка: зміни вмісту загального білка мали високу тенденцію до підвищення (р=0,065). Під впливом ЕТПП у дозі 150 мг/кг відбувалася також і нормалізація процесів ПОЛ - значення концентрації ТБК-реактантів та відновленого глутатіону відповідали значенням інтактного контролю. Відновлення регуляції процесів ПОЛ приводило до зменшення цитолітичних процесів, на що вказує чітка тенденція до зменшення активності АлАТ, внаслідок зменшення проникності та стабілізації мембран гепатоцитів та нормалізація КМП. Аналогічною була динаміка показників, що вивчалися, у групі тварин, які отримували препарат порівняння силібор, за виключенням загального білка, рівень якого не відрізнявся від показників інтактного контролю.

Антимікробну дію екстрактів кореневищ і коренів та трави пирію повзучого вивчали на мікроорганізмах, які мають різні біологічні властивості (морфологію, ступінь патогенності, зв'язок з біотопами тощо). Для дослідів відібрали Staphylococcus aureus, Pseudomonas aerиgіnosa, Escherichia coli, Proteus vulgaris, Bacillus subtilis.

Результати досліджень свідчать про те, що екстракти пирію повзучого проявляють антимікробну дію на три з п'яти взятих штамів бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli та Bacillus subtilis.

Виражену антимікробну активність проявляють екстракти кореневищ і коренів та трави пирію повзучого на культуру Bacillus subtilis; менш виражену - на культуру Pseudomonas aeruginosa. Незначний антимікробний ефект мають екстракти пирію повзучого на культуру Escherichia coli. Отже, екстракти трави та кореневищ і коренів пирію повзучого можна рекомендувати як протизапальний й антимікробний засіб.

пирій повзучий субстанція речовина

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати експериментальних фармакогностичних досліджень трави та кореневищ і коренів пирію повзучого, який широко використовується у народній медицині багатьох країн світу. Встановлено, що до складу рослини входять різні групи біологічно активних речовин, які можуть забезпечити широкий спектр фармакологічної дії.

1. Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. Встановлено наявність різноманітних БАР: первинного синтезу - полісахаридів, вільних моноцукрів, амінокислот, органічних та жирних кислот, аскорбінової кислоти, каротиноїдів, хлорофілів; вторинного синтезу - дубильних речовин, які гідролізуються, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, сапонінів, ефірних олій, а також макро- і мікроелементів.

2. Вперше досліджено ліпофільну фракцію трави трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. Встановлено, що жирнокислотний склад ліпофільної фракції надземних органів рослини різноманітніший, ніж підземних. У кореневищах і коренях пирію переважають олеїнова і лінолева кислоти, у траві - ліноленова і лінолева. Визначено кількісний вміст каротиноїдів і хлорофілів. Вміст даних пігментів у траві пирію повзучого становить 17,42 мг/г та 37,08 мг/г, у кореневищах і коренях - 0,07 мг/г та 0,10мг/г відповідно. Визначено у траві пирію повзучого кількісний вміст дубильних речовин 16,79 %, органічних кислот 1,66 %, аскорбінової кислоти 1,25 %, сапонінів 0,099 %, водорозчинних полісахаридів 5,35 %, пектинових речовин 10,83 %; у кореневищах і коренях - органічних кислот 1,06 %, аскорбінової кислоти 0,85 %, водорозчинних полісахаридів 18,21 %, пектинових речовин 5,40 %, сапонінів 0,089 %. На основі фізико-хімічних властивостей виділених речовин фенольного характеру та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ- та ІЧ-спектроскопії, порівняння зі „свідками” у надземній частині пирію повзучого було ідентифіковано і встановлено структуру 4 гідроксикоричних кислот (хлорогенової, неохлорогенової, кофейної та ферулової) та 3 речовин флавоноїдної природи (рутину, гіперозиду та ізокверцитрину).

3. Вперше визначено якісний склад і кількісний вміст амінокислот та макро- і мікроелементів у траві пирію повзучого. Встановлено наявність 17 амінокислот та 4 макро- (Na, K, Ca, Mg) і 11 (Fe, Zn, Mn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr, Al, Sn, Cd) мікроелементів. Встановлено значне накопичення калію, натрію і магнію. Переважаючими амінокислотами у траві пирію є аспарагінова і глутамінова кислоти, лейцин, пролін та аргінін.

4. Вперше досліджено якісний склад та кількісний вміст ефірних олій трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. В ефірній олії трави пирію з 99 речовин ідентифіковано 39; в ефірній олії кореневищ і коренів - з 26 компонентів ідентифіковано 16.

5. Вивчено морфолого-анатомічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого. Визначено основні морфологічні та структурні анатомічні діагностичні ознаки різних частин пирію. За результатами досліджень видано інформаційний лист № 240-2008 „Макро- і мікроскопічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого (Аgropyron repens L.)”.

6. Розроблено технологію одержання водного густого екстракту трави пирію повзучого та визначено БАР, що входять до його складу: фенольні сполуки, полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні та органічні кислоти.

7. Проведено фармакологічні дослідження екстрактів трави пирію повзучого і встановлено наявність протизапального і гепатопротекторного ефектів. Досліджено антимікробну активність екстрактів трави та кореневищ і коренів пирію повзучого і доведено, що вони проявляють антимікробну дію на культури Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli і не впливають на культури Proteus vulgaris і Staphylococcus aureus.

8. Розроблено проект АНД на нову лікарську рослинну сировину „Трава пирію повзучого” та „Кореневища і корені пирію повзучого”.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Ткачук Н.І. Антимікробна активність екстрактів пирію повзучого (Agropyron repens L.) / Н. І. Ткачук, С. М. Марчишин, Л. С. Цибульська, І. С. Дахим, О. Б. Калушка // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 3. - С. 95-97. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

2. Марчишин С. М. Вивчення амінокислотного та елементного складу пирію повзучого / С. М. Марчишин, О. Б. Калушка // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 83-85. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

3. Марчишин С. М. Анатомічна будова надземних органів пирію повзучого / С. М. Марчишин, О. Б. Калушка // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 81-85. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, написання статті).

4. Марчишин С. М. Хімічні та технологічні аспекти дослідження пирію повзучого / С. М. Марчишин, О. Б. Калушка // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 2. - С. 121-123. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

5. Калушка О. Б. Аналіз ліпофільної фракції надземних та підземних органів пирію повзучого / О. Б. Калушка, С. М. Марчишин, О. В. Лукієнко // Фармацевтичний часопис. - 2008. - Т. 7, № 3. - С. 89-91. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

6. Калушка О.Б. Хімічний склад надземної частини пирію повзучого Agropyron repens (L.) / С.М. Марчишин, О.Б. Калушка // Медична хімія. - 2008. - Т.10, № 4. - С. 91-94.

7. Марчишин С.М. Протизапальна та гепатопротекторна активність біологічно активних речовин трави пирію повзучого / С.М. Марчишин, О.Б. Калушка // Фітотерапія. Часопис. - 2009. - № 1. - С. 19-24.

8. Калушка О.Б. Полісахаридний комплекс підземних і надземних органів пирію повзучого (Agropyron repens (L.)) /О.Б. Калушка, С.М. Марчишин // Фармацевтичний часопис. - 2009. - Т. 9, № 3. - С. 22-24.

9. Пат. 41203 U. Україна, (51) МПК (2009), А61К 36/00. Спосіб отримання фармакологічно активної субстанції із трави пирію повзучого / О.Б. Калушка, С. М. Марчишин. - № u200814366; заявл. 15.12.2008; опубл. 12.05.2009, Бюл. № 9, 2009 р.

10. Калушка О.Б. Макро-і мікроскопічні ознаки трави та кореневищ і коренів пирію повзучого (Agropyron repens (L.)): інформ. лист / О.Б. Калушка, С.М. Марчишин. - К. : Центр „Укрмедпатентінформ” МОЗ України, 2008. - № 240-2008. - 4 с. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, підготовка до друку).

11. Марчишин С.М. Про фармакологічну активність екстракту кореневищ та коренів пирію повзучого / С. М. Марчишин, Р. Є. Нечай, І. С. Дахим, О. Б. Калушка // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : ХLVІІ підсумкова науково-практична конференція, присвяченої 150-річчю з дня народження акад. І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 р. : матеріали конф. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. - С. 129.

12. Дахим І. Хімічний склад надземної частини пирію повзучого / І. Дахим, О. Калушка, Т. Карімова // 8-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського, 10-12 травня 2004 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. - С. 188.

13. Дахим І. Хімічний склад пирію повзучого / І. Дахим, О. Калушка // 9-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 21-22 квітня 2005 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. - С. 182.

14. Карімова Т. Анаболічна дія біологічно активних речовин пирію повзучого / Т. Карімова, О. Калушка, Т. Кавалок // 10-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 11-13 травня 2006 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. - С. 225.

15. Калушка О. Дослідження вмісту дубильних речовин в органах пирію повзучого / О. Калушка // 11-й ювілейний Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, присвячений 50-річчю заснування ТДМУ, 10-12 травня 2007 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2007. - С. 258.

16. Марчишин С. М. Жирокислотний склад ліпофільної фракції надземних і підземних органів пирію повзучого / С. М. Марчишин, О. Б. Калушка // Фармацевтичний часопис. - 2007. - Т. 4, № 4. - С. 23-24.

17. Калушка О. Б. Вміст ефірних олій у підземних і надземних органах пирію повзучого / О. Б. Калушка // 12-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 31 березня - 2 квітня 2008 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2008. - С. 216.

18. Калушка О. Б. Вивчення біологічно активних речовин пирію повзучого / О. Б. Калушка, С. М. Марчишин // Всеукраїнський конгрес сьогодення та майбутнє фармації, 16-19 квітня 2008 р. : матеріали конгр. - Харків, 2008. - С. 137.

19. Марчишин С.М. Протизапальна активність фенольних сполук деяких видів лікарських рослин /С.М. Марчишин, О.Б. Калушка, О.Л. Демидяк, В.Ю. Геряк // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: Матеріали 3-ої науково-практичної конференції, 1-2 жовтня 2009 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 125-126.

КАЛУШКА ОЛЕНА БОГДАНІВНА “ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИРІЮ ПОВЗУЧОГО (AGROPYRON REPENS (L.) BEAUV). - РУКОПИС

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2010.

Вперше проведено фармакогностичне дослідження підземних і надземних органів, широко розповсюдженої на території України цінної лікарської, кормової, меліоративної та харчової рослини - пирію повзучого. Досліджено якісний склад і встановлено кількісний вміст основних біологічно активних речовин первинного (полісахаридів, амінокислот, аскорбінової і органічних кислот, каротиноїдів, хлорофілів, жирних кислот) і вторинного (дубильних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, сапонінів, ефірних олій) синтезу. Досліджено якісний і кількісний вміст ефірних олій у траві та кореневищах і коренях пирію повзучого, виявлено у ефірній олії трави 39 компонентів з вмістом більше 0,1 %. У ефірній олії кореневищ і коренів виявлено 26 компонентів, з яких ідентифіковано 16 речовин. Визначено елементний склад трави та кореневищ і коренів досліджуваної сировини. Встановлено наявність 4 макроелементів (Na, K, Ca, Mg) і 11 мікроелементів (Fe, Zn, Mn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr, Al, Sn, Cd).

З трави пирію повзучого виділено і встановлено структуру 7 індивідуальних речовин фенольного характеру: 4 похідних коричної кислоти (кофейна, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова) і 3 похідних 2-фенілбензо-г-пірону (рутин, гіперозид, ізокверцитрин).

Проведено морфолого-анатомічне вивчення підземних і надземних органів пирію повзучого та визначено їх основні числові показники, на основі яких розроблено проект АНД “Трава пирію повзучого” і “Кореневища і корені пирію повзучого”.

Одержано густі екстракти з трави пирію повзучого та визначена їх фармакологічна активність (протизапальна і гепатопротекторна). Досліджено антимікробну дію екстрактів трави та кореневищ і коренів пирію повзучого на трьох штамах бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli та Bacillus subtilis.

Ключові слова: пирій повзучий, трава, кореневища і корені, фармакогностичне дослідження, біологічно активні речовини, морфолого-анатомічна будова.

КАЛУШКА ЕЛЕНА БОГДАНОВНА „ФАРМАКОГНОСТИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПЫРЕЯ ПОЛЗУЧЕГО (AGROPYRON REPENS (L.) BEAUV) ”. - РУКОПИСЬ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского, Тернополь, 2010.

Впервые проведено комплексное фармакогностическое исследование подземных и надземных органов, широко распространенного в Украине ценного лекарственного, кормового, мелиоративного и пищевого растения - пырея ползучего. Изучен качественный состав и установлено количественное содержание основных биологически активных веществ первичного (полисахаридов, аминокислот, аскорбиновой и органических кислот, каротиноидов, хлорофиллов, жирных кислот) и вторичного (дубильных веществ, флавоноидов, гидроксикоричных кислот, сапонинов, эфирных масел) синтеза. Определен элементный состав травы, корневищ и корней исследуемого сырья. Методом атомно-абсорбционной спектроскопии установлено наличие 4 макроэлементов (Na, K, Ca, Mg) и 11 микроэлементов (Fe, Zn, Mn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr, Al, Sn, Cd). В значительном количестве накапливается калий, натрий и магний.

Изучен полисахаридный комплекс травы, корневищ и корней пырея ползучего. Установлено, что в состав полисахаридов травы входит глюкоза, фруктоза, ксилоза и рамноза, в водном экстракте травы содержатся свободные сахара - фруктоза, глюкоза и галактоза. Полисахаридный комплекс корневищ и корней содержит глюкозу, фруктозу и арабинозу, в водном экстракте подземных органов растения обнаружена глюкоза, фруктоза, арабиноза и 1 сахар неиндефицирован.

В гидролизате пектиновых веществ травы, корневищ и корней пырея ползучего обнаружены галактоза, глюкоза и ксилоза.

Определен качественный состав и количественное содержание аминокислот; обнаружено 17 аминокислот. Доминируют в траве, корневищах и корнях пырея ползучего аспарагиновая и глутаминовая кислоты.

В липофильной фракции травы пырея ползучего установлено наличие 12 жирных кислот, в липофильной фракции корневищ и корней - 10. В липофильной фракции корневищ и корней преобладают олеиновая (42,63 %) и линолевая (46,05 %) кислоты; в липофильной фракции травы - линоленовая (31,13 %). С насыщенных жирных кислот преобладает пальмитиновая кислота.

Определено количественное содержание суммы каротиноидов и хлорофиллов в липофильной фракции подземных и надземных органов пырея ползучего. Их количество составляет в корневищах и корнях 0,07 мг/г и 0,10мг/г, в траве - 17,42 мг/г и 37,08 мг/г соответственно.

Из травы пырея ползучего выделено 7 индивидуальных веществ фенольной природы: 4 производных коричной кислоты (кофейная, феруловая, хлорогеновая, неохлорогеновая) и 3 производных 2-фенилбензо-г-пирона (рутин, гиперозид и изокверцитрин).

Проведено определение количественного состава первичных и вторичных метаболитов в траве, корневищах и корнях пырея ползучего. В траве содержится: водорастворимых полисахаридов - 5,35 %, пектиновых веществ - 10,83 %, органических кислот - 1,66 %, аскорбиновой кислоты - 1,25 %; флавоноидов - 0,87 %, дубильных веществ - 16,79 %, гидроксикоричных кислот - 1,75 %, сапонинов - 0,099 %; в корневищах и корнях: водорастворимых полисахаридов - 18,21 %, органических кислот - 1,06 %, аскорбиновой кислоты - 0,85 %, дубильных веществ - 9,65 %, сапонинов - 0,089 %.

В эфирном масле травы пырея ползучего идентифицировано до 39 компонентов, в эфирном масле корневищ и корней - 16.

Проведено морфолого-анатомическое изучение травы, корневищ и корней пырея ползучего, выявлены основные диагностические морфологические и анатомические признаки, определены основные числовые показатели исследуемого сырья, на основе которых разработан проект АНД на новое лекарственное сырье - „Трава пырея ползучего” и „Корневища и корни пырея ползучего”.

Разработаны оптимальные технологические условия получения густого экстракта из травы пырея ползучего. Получен патент Украины № 41203 от 12. 05. 2009 г. „Способ получения фармакологично активной субстанции из травы пырея ползучего ”.

Фармакологические исследования, проведенные на базе ЦНИЛ Национального фармацевтического университета под руководством профессора Л.В. Яковлевой, показали, что экстракты травы пырея ползучего проявляют противовоспалительную и гепатопротекторную активность.

Установлена антимикробная активность экстрактов травы, кореневищ и корней пырея ползучего на трех штамах бактерий: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli и Bacillus subtilis.

Ключевые слова: пырей ползучий, трава, корневища и корни, фармакогностическое изучение, биологически активные вещества, морфолого-анатомическое строение.

KALUSHKA OLENA BOHDANIVNA `PHARMACOGNOSTICAL RESEARCH OF THE COUCH-GRASS (AGROPYRON REPENS (L.) BEAUV)'. - MANUSCRIPT

The thesis for a Candidate's degree in pharmaceutical science by speciality 15.00.02 - pharmacological chemistry and pharmacognosy. I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, 2010.

Pharmacognostical research of ground and underground parts of the valuable medicinal, meliorative and alimentary fodder-grass, which is widely spread on the territory of Ukraine - the couch-grass - has been conducted. The qualitative structure was investigated, and quantitative content of basic biologically active substances of primary (polysaccharides, amino acids, ascorbic and organic acids, carotenoids, chlorophylls, adipose acids) and secondary (tannin, flavonoid, hydroxycoric acids, saponins, ethereal oil) synthesis was determined. The cell structure of grass together with rhizome and root of the raw materials under study was defined. According to the research there are 4 macroelements (Na, K, Ca, Mg) and 11 microelements (Fe, Zn, Mn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr, Al, Sn, Cd).

The structure of 7 individual substances of phenological origin educed out of the couch-grass were determined: 4 derivatives of choric acid (caffeine, ferula, chlorogenic, neochlorogenic) and 3 derivatives of 2-phenolbenzo-г-pyrene.

Morphological-anatomical study of ground and underground parts of the couch-grass was conducted, their main numeral indices were defined on the basis of which the project ASD `The Weed of the Couch-grass' and `The Rhizome and the Root of the Couch-grass' was worked out.

Thick extracts were received from the weed of couch-grass, their pharmacological activity (anti-inflammatory and hepatoprotective) was determined. Antibacterial action of the extracts from the weed, rhizome and root of the couch-grass was investigated on three strains of bacteria: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli and Bacillus subtilis.

Key words: couch-grass, weed, rhizomes and roots, pharmacognostical research, biologically active substances, morphological-anatomical structure.

Размещено на Allbest.ru

...