Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

УДК: 616.211:615.454:615.322

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Розробка складу та технології назальної мазі на основі рослинних настойок та ефірних олій

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Павх Ольга Ігорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник - кандидат фармацевтичних наук, доцент Соколова Людмила Володимирівна, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського,доцент кафедри фармацевтичних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Борзунов Євгеній Єрмолайович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, професор кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології;

доктор фармацевтичних наук, професор Гладишев Віталій Валентинович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри технології ліків.

Захист відбудеться «___» __________ 2010 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “___” ___________ 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор Л.Л. Давтян

товарний назальний слизовий риніт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблема підвищення якості лікування і профілактики запальних захворювань слизової оболонки носа - ринітів є однією з актуальних у фармації. На риніт хворіють усі вікові групи населення. Вважається, що риніт -- найбільш розповсюджене захворювання на землі. Як правило, гострий риніт має інфекційне походження і постійно реєструється при грипі та гострих респіраторних вірусних інфекціях. Крім того, невчасне і неправильне лікування цієї патології може зумовити значні ускладнення: гайморит, абсцес головного мозку, гнійний менінгоенцефаліт, тромбофлебіт сигмовидного та кавернозного синусів. Через це лікування ринітів на початкових стадіях розвитку є оптимальною умовою профілактики тяжких інфекційних внутрішньочерепних захворювань. Саме тому всі методи лікування повинні бути направлені на усунення збудника захворювання та підвищення імунітету. Аналіз товарної структури українського ринку назальних засобів засвідчив, що їх асортимент формується переважно за рахунок імпортних препаратів, які мають високі оптові ціни, крім того, більшість цих препаратів, за незначним винятком, є продуктами синтетичного походження, містять консерванти, барвники, чим і зумовлений прояв побічної дії. Значна частина цих препаратів випускається у формі крапель або спреїв, що детермінує короткочасність дії. Враховуючи вищенаведене доцільною є розробка вітчизняного назального засобу на основі біологічно активних речовин рослинного походження у найоптимальнішій формі - мазі, яка буде забезпечувати пролонгованість терапевтичної дії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського („Пошук, організаційно-технологічні та фармакоекономічні дослідження і стандартизація лікарських засобів і біологічно активних добавок різних фармакоекономічних груп” № державної реєстрації 0107U004463) та проблемної комісії „Фармація” МОЗ та АМН України.

Мета дослідження - розробка теоретично та експериментально обґрунтованого складу та технології м'якої лікарської форми у вигляді емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій для профілактики й лікування запальних захворювань слизової оболонки носа.

Відповідно до мети дослідження необхідно було виконати такі завдання:

- провести аналіз літературних джерел та електронних посилань всесвітньої мережі Internet й узагальнити дані стосовно сучасної класифікації, етіології, патогенезу, методів лікування та профілактики захворювань слизової оболонки носа;

- провести маркетинговий аналіз цінової та товарної політики вітчизняного ринку назальних засобів;

- довести раціональність використання фітопрепаратів для лікування запальних захворювань слизових оболонок носа - ринітів;

- теоретично та експериментально обґрунтувати вибір основи для назальної мазі;

- провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимального складу лікарського препарату з природними настойками та ефірними оліями як активними речовинами;

- теоретично та експериментально обґрунтувати та розробити раціональну технологію емульгелю з природними настойками та ефірними оліями у промисловості та в умовах аптек;

- вивчити фізико-хімічні властивості препарату, розробити методики якісного і кількісного визначення компонентів у розроблюваному препараті;

- вивчити антимікробну і біологічну активність та безпечність розроблюваного препарату;

- вивчити стабільність назального емульгелю в процесі зберігання;

- розробити проекти технологічного промислового регламенту на виробництво мазі для лікування риніту та методів контролю якості (АНД) і провести їх апробацію в умовах промислового виробництва.

Об'єкт дослідження: мазеві основи, рослинні настоянки та ефірні олії, м'яка лікарська форма у вигляді назального емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій для профілактики й лікування запальних захворювань слизової оболонки носа під умовною назвою „Ринітостоп”.

Предмет дослідження - склад та раціональна технології м'якого лікарського засобу для місцевого застосування в оториноларингологічній практиці для лікування запальних захворювань слизової оболонки носа. Специфічна біологічна активність, нешкідливість, тип упаковки і термін придатності препарату.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених у роботі завдань були використані загальноприйняті органолептичні, технологічні, фізичні, фізико-хімічні (визначення дисперсності, рН, структурно-механічних характеристик тощо), біофармацевтичні (вивчення вивільнення біологічно активних речовин), математичні (статистична обробка результатів), мікробіологічні (дослідження антимікробної дії) та біологічні (вивчення специфічної фармакологічної дії) методи досліджень, які рекомендовані ДФУ і дозволяють об'єктивно і повно оцінити якісні та кількісні показники розроблюваного лікарського засобу на підставі експериментально одержаних та статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично та експериментально обґрунтовано раціональний склад та технологію нового лікарського засобу у формі емульгелю, що містить природні настоянки прополісу, ехінацеї, ефірні олії шавлії та розмарину для профілактики й лікування запальних захворювань слизової оболонки носа - ринітів. За результатами досліджень отримано патент України на корисну модель № 43405 „Назальна мазь „Ринітостоп” (зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.08.2009).

Уперше теоретично та експериментально обґрунтовано раціональний склад і технологію оригінальної мазевої основи - емульгелю та запропонована методика визначення якості намазування та органолептичних характеристик емульгелевих основ. За одержаними результатами отримано позитивне рішення на видачу патенту на корисну модель „Емульгелева мазева основа для назальних лікарських і косметичних форм” Українського інституту промислової власності (№ 32878 від 7.11.2009 р.).

Вперше доведено потенціюючий вплив ефірних олій шавлії та розмарину на протимікробну та протизапальну активність природних настойок.

Всебічно вивчені властивості розробленого лікарського засобу, запропоновано сучасні методи контролю якості за відібраними параметрами.

Вивчено особливості зміни структурно-механічних характеристик залежно від виду допоміжних речовин, а також концентрації діючих компонентів.

Уперше вивчено та доведено високу антимікробну активність, а також протизапальну, ранозагоювальну та репаративну дію препарату під умовною назвою „Ринітостоп”, що перевищує активність препарату порівняння - крему виробництва Словенії „Піносол”.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для практичної медицини новий лікарський препарат - назальну мазь „Ринітостоп” на основі природних настойок та ефірних олій для лікування запальних захворювань слизової оболонки носа - ринітів.

Розроблено проект технологічного промислового регламенту на виробництво назальної мазі „Ринітостоп” в умовах виробництва та технологічну інструкцію виготовлення емульгелю в умовах аптек.

Технологія виготовлення мазі „Ринітостоп” апробована в умовах промислового виробництва ВАТ „Тернопільська фармацевтична фабрика” (акт апробації від 02. 06. 2009 р.).

Розроблено, затверджено ПК „Фармація” (протокол № 56 від 17.12.2008 р.) та видано через Укрмедпатентінформ інформаційні листи: „Технологія виготовлення емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій в умовах аптек” (вип. 9 з пробл. „Фармація”. - № 49-2009. - 3 c., автори: Л.В. Соколова, О.І. Павх ) та „Технологія виготовлення емульгелевої основи в умовах аптек” (вип. 10 з пробл. „Фармація”. - № 50-2009. - 3 c., автори: Л.В. Соколова, О.І. Павх, Гавкалюк М.І.), які впроваджено у виробничий процес аптек з екстемпоральним виготовленням лікарських засобів Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання.

Розроблено проект МКЯ (АНД), що містить опис методик контролю якості препарату - назального емульгелю „Ринітостоп”, який апробовано у ВТК ВАТ „Тернопільська фармацевтична фабрика” (акт впровадження від 02. 06. 2009 р.) та лабораторії з контролю якості Тернопільської державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (акт впровадження від 15. 06. 2009 р.).

Фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 27. 05. 2008 р.), кафедри аптечної технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 29. 05. 2008 р.), кафедри промислової технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 05. 06. 2008 р.), кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт впровадження від 10. 09. 2009 р.), кафедри технології лікарських засобів Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 02. 10. 2008 р.), кафедри фармацевтичної технології і біофармації Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (акт впровадження від 05. 06. 2008 р.), кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 22.06.2009 р.), кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету (акт впровадження від 06. 09. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Разом із науковим керівником визначено мету та основні завдання досліджень, розроблено методичні підходи, на основі яких обрано методи виконання практичної частини дисертації. Автором самостійно проведено аналіз літератури, маркетингові та експериментальні дослідження, здійснено їх статистичну обробку, опрацьовано й узагальнено результати досліджень. Здобувачем обґрунтовано і експериментально підтверджено вибір оптимальної лікарської форми, проведено фізико-хімічні дослідження розроблюваного препарату, теоретично та експериментального обґрунтовано концентрації активних та допоміжних речовин, а також сформульовано висновки проведеної роботи. Підготовлено і опубліковано наукові праці у співавторстві з доц. Л.В. Соколовою, доц. Д.Б. Коробком, доц. С.Р. Підручною, ас. М.І. Гавкалюк, ас. С.М. Запорожською. Особистий внесок автора наведений у тексті дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні фрагменти дисертаційної роботи викладено та обговорено на VII, VIII, IX та XIII Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2003-2005, 2009 роки), I-ій науково-практичній конференції з міжнародною участю „Створення, виробництво, стандартизація та фармакоекономічні дослідження нових лікарських препаратів і біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), VI Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2005), I-ій та II Міжнародній науково-практичній конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (м. Тернопіль, 2006, 2007), II Міжнародній науково-практичній конференції „Створення, виробництво, стандартизація та фармакоекономічні дослідження нових лікарських препаратів і біологічно активних добавок” (Харків, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Хімія природних сполук” (Тернопіль, 2008), науково-практичній конференції „Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури” (Харків, 2007), VIII міжнародній науково-практичній конференції „Медицина ХХІ века” (Витебск, 2008), Всеукраїнському конгресі „Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання естетичної медицини і косметології та зв'язок із суміжними спеціальностями” (Запоріжжя, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 робіт, у тому числі 6 статей (4 у фахових виданнях), 7 тез, 1 патент та 2 інформаційні листи у яких відображено її основні положення.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках машинописного тексту (обсяг основного тексту 142 сторінки), складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота містить 30 рисунків та 19 таблиць. Список використаної літератури містить 172 джерела, серед яких 35 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі проведений аналіз літературних та електронних джерел інформації щодо питань сучасної класифікації, етіології, патогенезу, сучасних методів профілактики і лікування запальних захворювань слизової оболонки носа засвідчив, що в структурі захворювань одне з перших місць займають запальні захворювання слизової оболонки носа - риніти. Ускладнення, що виникають на фоні ринітів, торкаються не тільки носа, навколоносових пазух, але можуть стати причиною виникнення тяжких внутрішньочерепних захворювань.

Лікування гострих і хронічних ринітів у більшості випадків зводиться до патогенетичної, симптоматичної, фізіотерапевтичної, загальнозмінюючої терапії, а етіотропне і специфічне лікування практично відсутнє.

Доведена доцільність використання природних субстанцій для створення нового препарату для лікування нежитю.

У другому розділі обґрунтовано загальну концепцію та методи дослідження. Для розробки обраного засобу було складено план випробовувань, який включав у себе комплекс біофармацевтичних, мікробіологічних, реологічних, фізико-хімічних та доклінічних досліджень. Згідно з планом досліджень, який ґрунтується на системному підході, можна підібрати оптимальну мазеву основу-носій, обрати найефективніші активні компоненти й підібрати їх оптимальну концентрацію, та, провівши комплекс експериментальних досліджень, обґрунтувати кінцевий склад розроблюваного препарату та його раціональну технологію виготовлення. Наведено характеристики діючих і допоміжних речовин, описано методики проведення досліджень, які визначають технологію виготовлення емульгелю.

У третьому розділі проведено комплексне дослідження ринку назальних препаратів. Встановлено, що основну частку препаратів для назального застосування складають засоби імпортного виробництва (рис. 1).

За АТС-класифікацією усі препарати для лікування захворювань порожнини носа поділяються на 6 груп, переважаючими є препарати груп R01A A та R01A B, тривале використання яких веде до атрофії слизової оболонки і при повторному використанні лікувальний ефект не досягається. Необхідно відзначити, що усі ці препарати - хімічні сполуки, чим і зумовлена проява побічних ефектів.

Щодо форм випуску (рис. 2), то назальні препарати випускаються у формі спреїв, крапель, мазей і таблеток.

Провідні позиції займають спреї (недоліком цього виду лікарської форми є дороговизна упакування і небезпечність пропелентів) та краплі (до недоліків можна віднести неможливість точного дозування, короткочасність терапевтичної дії, застосування переважно водорозчинних активних компонентів тощо).

На підставі здійснених досліджень встановлена нестача ефективних вітчизняних м'яких назальних засобів для лікування ринітів на основі фітопрепаратів, що детерміновано низькою рекламацією і проінформованістю населення щодо позитивів такої форми. Доведено перевагу створення нового препарату для лікування риніту у вигляді м'якої лікарської форми, що буде забезпечувати пролонгованість дії.

У четвертому розділі наведені результати досліджень по розробці складу та технології назального емульгелю з природними настойками та ефірними оліями.

Враховуючи попередні експериментальні дослідження термо- та колоїдної стабільності і біофармацевтичні дослідження, ми зупинили свій вибір на емульгелевій основі яка відповідає всім вимогам щодо мазевих основ: є достатньо в'язкою, забезпечує утримання діючих речовин на слизовій оболонці носа, не порушує руху війчастого епітелію та природну вологість слизової оболонки носа.

Для визначення оптимального складу емульгелевої основи нами було розроблено рецептури, які містять по 10 % кукурудзяної олії, що здатна відновлювати бар'єрні функції шкіри і слизових оболонок, легко всмоктується і забезпечує резорбцію лікарських речовин, не перешкоджає тепло- і газообміну у верхніх шарах шкіри і слизових оболонках та добре емульгується. Концентрація олійної фази обґрунтована з урахуванням власних експериментальних досліджень та літературних даних.

Для загущення дисперсної фази нами використано карбопол Е 947 в оптимальній концентрації 1 %, що дозволяє отримати стабільну систему при введенні рідких діючих речовин та при змішуванні із секретом слизової оболонки.

При виборі емульгаторів ми спинилися на ПАР з високою емульгуючою здатністю, які широко та ефективно тривалий час застосовуються у фармацевтичній практиці, а саме - ОС-20, цетиловому спирті, гліцеролі моностеараті, стеариновій кислоті та емульгаторі 1, які дозволені до медичного застосування.

Усі рецептури мазевих основ виготовляли за 2 технологіями.

· шляхом змішування готового гелю і приготованої емульсії в співвідношенні 1:1 (технологія № 1) - рецептури 1.1 - 6.1;

· шляхом приготування емульсії, у яку замість водної фази вводили водний розчин карбополу, котрий після емульгування нейтралізували триетаноламіном (технологія № 2) - рецептури 1.2 - 6.2, наведені у табл. 1.

На основі реологічних досліджень були побудовані реограми плину, які демонструють, що всі емульгелеві основи характеризуються неньютонівським типом течії, що свідчить про те, що технологія виготовлення і типи емульгаторів не мають визначального впливу на структурування основ. Найкращі реограми мали зразки під номерами № 3.1, 3.2, 5.1 і 5.2. Ці зразки готуються за двома технологіями і як емульгатори містять цетиловий спирт, гліцерол моностеарат і ОС - 20 (рис. 3).

Таблиця 1 Рецептура модельних прописів емульгелів

Назва компонента	Кількість компонента, г
	Рецептура за технологією № 1	Рецептура за технологією № 2
	1.1.	2.1.	3.1.	4.1.	5.1.	6.1.	1.2.	2.2.	3.2.	4.2.	5.2.	6.2.
Карбопол	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Вода	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5	82,5
Олія кукурудзяна	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0
Триетанол-амін	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Стеаринова кислота	3,0	3,0				3,0	3,0	3,0				3,0
ОС-20	3,0		3,0				3,0		3,0
Гліцерол моностеарат		3,0			3,0			3,0			3,0
Цетиловий спирт			3,0	3,0	3,0				3,0	3,0	3,0
Емульгатор1				3,0		3,0				3,0		3,0

Як видно із наведених реограм, що відображають залежність дотичної напруги зсуву (ф) від градієнту швидкості зсуву Dr (с^-1), всі зразки мали тиксотропні властивості, про що свідчить наявність петель гістерезису. Ці дані дозволяють стверджувати, що усі прописи мають здатність до відновлення своєї структури.

У подальших дослідженнях було визначено намазуваність гідрофільних мазей на шкірний покрив і слизові оболонки. Реограми на рис. 4 показують, що під впливом градієнту швидкості в'язкість систем починає зменшуватися і основи починають текти.

Це дає право стверджувати, що такі основи мають належні споживчі характеристики і потребують незначних зусиль для рівномірного розподілу на шкірних покривах.

З метою повної і об'єктивної оцінки споживчих властивостей досліджуваних емульгелевих основ було проведено опитування серед 30 добровольців, які оцінювали в балах якість намазування емульгелевих основ на здорові шкірні покриви за розробленою анкетою.

Слід зазначити, що при проведеному опитуванні всі зразки основ отримали схвальні відгуки щодо зовнішнього вигляду. Що стосується якості намазування пробних рецептур емульгелів, більшість респондентів оцінила її позитивно (рис. 5). При дослідженнях суб'єктивних відчуттів липкості, жирності, стягнутості після нанесення, здатності мазевих основ до скочування при намазуванні на шкірні покриви та задовільного змивання, то переважна більшість респондентів позитивно оцінила споживчі характеристики, але все ж таки були основи-лідери яким віддали перевагу в якісній оцінці заданих параметрів більшість добровольців - це мазеві основи 3.2 і 5.2.

Отже, отримані експериментальні дані щодо визначення реопараметрів, термо- і колоїдної стабільності, вивчення споживчих характеристик дозволили зробити висновок, що найкращими технологічними властивостями для створення назальної мазі володіють модельні прописи за № 3.2 і 5.2, а саме емульгелеві основи з сумішшю емульгаторів ОС - 20 і цетилового спирту, а також цетилового спирту і гліцерол моностеарату, виготовлених за другою технологією.

Наступним етапом наших досліджень було обґрунтування основних діючих речовин для назальної мазі. При аналізі літературних джерел та моніторингу ринку назальних лікарських препаратів стосовно лікування запальних захворювань слизової оболонки носа нами було зроблено висновок про доцільність використання субстанцій природного походження.

Практично усім цим вимогам відповідають спиртові настойки та ефірні олії, які вже тривалий час ефективно використовуються для лікування нежитю. Серед асортименту настойок, що пропонуються на ринку і володіють зазначеними властивостями, ми зупинили свій вибір на настойках евкаліпту, прополісу, ехінацеї та рідкому екстракті елеутерококу. З метою підсилення антимікробної та протизапальної дії у рецептурі назальної мазі вводили ефірні олії розмарину, лимону, шавлії, м'яти. За даними експериментальних досліджень ряду авторів ці ефірні олії пригнічують ріст стафілококів і стрептококів, які є основними збудниками запальних захворювань слизової оболонки носа. Перевагою цих ефірних олій є те, що вони не викликають сухості, лущення і свербіння слизових. Вони є нетоксичними і можуть застосовуватися в дитячій практиці. Експериментально встановлено, що збільшення концентрації всіх ефірних олій більше, ніж 0,5 % принципово не впливає на рівень антимікробної активності, тому використання їх у вищих концентраціях є економічно недоцільним. Враховуючи вищенаведене, нами було розроблено рецептуру назальних емульгелів, які містили настойки в кількості від 5 до 50 %, ефірні олії по 0,2 % на відібраних попередніми дослідженнями мазевих основах. Для визначення оптимальних концентрацій основних діючих речовин нами було проведено комплексні мікробіологічні та реологічні дослідження.

Для визначення оптимальної концентрації і впливу на реопараметри емульгелів настойки вводили в концентраціях від 10 до 50 %. Результати наведені в діаграмі (рис. 6), з якої видно, що вміст настойок до 20 % суттєво не впливає на в'язкість дисперсної системи, а вже після 30 % в'язкість емульгелів різко знижується, що буде призводити до розрідження систем. Ця тенденція спостерігається незалежно від хімічного складу настойок, які ми вводили.

Крім спиртових настойок (по 10 %), до складу наших рецептур вводили різні ефірні олії в загальній кількості по 0,2 г. Така концентрація олій не буде спричиняти різкої зміни структурно-механічних властивостей досліджуваних емульгелів, що підтверджує діаграма (рис. 7).

Для встановлення остаточного оптимального складу назальної мазі було проведено мікробіологічні дослідження зразків на обраних основах. Для скринінгу виготовили 4 зразки емульгелів з різними настойками та ефірними оліями. Як препарат порівняння використовували крем „Піносол”.

Про ступінь активності препарату судили за діаметром зони затримки росту мікроорганізмів. Отримані результати свідчать, що усі модельні зразки характеризуються широким спектром антимікробної активності в поєднанні з вираженою антифунгіцидною дією (рис. 8).

Виявлено, що найкращу антимікробну активність мав емульгель, що містить настойки прополісу та ехінацеї, ефірні олії шавлії і розмарину. Це дозволяє нам стверджувати, що така рецептура видається оптимальною для створення назального препарату. Важливим фактором є те, що створений зразок чинить виражений антимікробний ефект стосовно Staphylococcus та Streptococcus, які є потенційними збудниками інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки носа.

На підставі проведених комплексних експериментальних досліджень реологічних показників, визначення мікробіологічної активності ми зупинили свій вибір на кінцевій рецептурі мазі і дали їй умовну назву „Ринітостоп”: настоянки прополісу 10,0, настоянки ехінацеї 10,0, ефірної олії розмарину 0,2, ефірної олії шавлії 0,2, карбополу 1,0, триетаноламіну 0,5, олії кукурудзяної 10,0, цетилового спирту 3,0, ОС-20 3,0, води очищеної до 100 мл. Для обраного складу розробили технологічну схему емульгелю „Ринітостоп” (рис. 9).

стандартизації мазі з природними настойками та ефірними оліями. На підставі проведених випробовувань досліджено фізико-хімічні показники, що дозволили встановити специфікаційні характеристики технологічної якості препаратів (табл. 2).

Таблиця 2 Специфікація назального емульгелю „Ринітостоп”

Тести	У нормі
Опис	Жовто-коричнева кремоподібна маса з ледь помітною гелеподібною структурою, без видимих включень, з характерним запахом.
Ідентифікація	реактив	аналітичний ефект
Настойка прополісу	З розчином заліза (ІІІ) хлориду Р 3	зелено-буре забарвлення
	З розчином свинцю (ІІ) ацетату основного Р	жовтий осад
	Зі спиртовим розчином натрій гідроксиду	жовте забарвлення
Настойка ехінацеї	З розчином мідно-тартратним Р	осад цегляного кольору
	З флороглюцином	червоне забавлення
Ефірна олія шавлії	Збіг часу утримання піків на газовому хроматографі стандарту і досліджуваного розчину
Ефірна олія розмарину	Збіг часу утримання піків на газовому хроматографі стандарту і досліджуваного розчину
Кількісне визначення
Настойка прополісу	Сума фенольних сполук	не менше 0,2 %
Настойка ехінацеї	Сума гідроксикоричних кислот	не менше 0,016 %
рН	6,5 ? 7,5
Однорідність	має бути однорідним
Перекисне число	Не більше 5,0
Кислотне число	Не більше 10,0
Маса вмісту туби	Від 9,6 г до 10,4 г

Примітка: Р - реактив внесений до списку реактивів, еталонних розчинів та буферних розчинів ДФУ.

У процесі зберігання якість емульгелів оцінювали за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Нами було закладено на зберігання по п'ять зразків емульгелю різних серій в алюмінієвих тубах при температурі (12±2,5) °С (прохолодне місце) та при (20±5) °С (кімнатна температура).

Аналіз закладених на зберігання протягом 24 місяців зразків назальної мазі здійснювали за показниками МКЯ (АНД). Дослідження проводили кожні 6 місяців.

Результати періодичного контролю якості в процесі зберігання емульгелю на основі настойок прополісу, ехінацеї та ефірних олій свідчать, що досліджувані зразки відповідали вимогам МКЯ (АНД) протягом усього часу зберігання.

Вивчення антимікробної активності емульгелю „Ринітостоп” проводили загальноприйнятим методом дифузії в агар (метод „колодязів”). Для дослідження використовували свіжоприготовлений зразок, та зразок, що зберігався протягом двох років при температурі 12±2,5 °С. Зразки досліджували на чутливість відносно класичних тест-штамів мікроорганізмів. Результати досліджень наведені в табл. 3 і свідчать, що препарат в процесі зберігання не втрачає своєї антимікробної дії. Це дає нам право стверджувати, що антимікробна дія препарату при зберіганні протягом двох років при прохолодній температурі залишається на рівні свіжоприготовлених зразків.

Таблиця 3 Результати вивчення антимікробної активності емульгелю «Ринітостоп» залежно від терміну зберігання

Тест-штам	Емульгель „Ринітостоп” свіжоприготовлений	Емульгель „Ринітостоп” після 2 років зберігання в алюмінієвих тубах
	Діаметр зон затримки росту, мм
Staphylococcus aureus	23,4±0,24	22,2±0,31
Bacillus subtilis	23,8±0,58	23,1±0,24
Escherichia coli	14,0±0,31	13,6±0,31
Streptococcus pyogenes	21,0±0,31	20,4±0,24
Candida albicans	21,6±0,24	21,6±0,24
Pseudomonas aeruginosa	14,4±0,24	14,2±0,58

Оскільки при приготуванні назального емульгелю стадія стерилізації відсутня, то ми можемо припускати, що в процесі виготовлення може проходити контамінація препарату мікробіологічними організмами, тому доцільно теж досліджувати такий показник, як мікробіологічна чистота в процесі зберігання. Дослідження проводили методом прямого посіву (ДФУ І вид.) на зразках із терміном зберігання 6, 12, 18 і 24 місяці і свіжоприготовленою формою, які зберігалися як при кімнатній температурі, так і в прохолодному місці. Отримані результати дають право стверджувати, що обрані нами компоненти, а саме: природні настойки прополісу та ехінацеї, ефірні олії шавлії і розмарину - володіють хорошою антимікробною дією, тому в такій концентрації можуть забезпечити мікробіологічну чистоту розроблюваного препарату, без додаткового використання консервантів, у різних температурних режимах.

У шостому розділі наведено фармакологічні та мікробіологічні дослідження назального емульгелю з природними настойками та ефірними оліями під умовною назвою „Ринітостоп”. Вивчення специфічної фармакологічної активності назального гелю „Ринітостоп” проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора, доктора фармацевтичних наук Л.В. Яковлевої на моделі гострого риніту.

Отримані результати свідчать, що назальні мазі „Ринітостоп” і „Піносол” проявили виражену протизапальну активність, яка зумовлюється як місцевою дією на уражену слизову оболонку, так і загальним впливом на гематологічні і загальнотрофічні показники експериментальних тварин.

Під час експерименту встановили, що у тварин, яким інтраназально наносили назальний емульгель „Ринітостоп”, перебіг гострого риніту був менш інтенсивним. Достовірне зниження інтенсивності носової секреції відносно позитивного контролю спостерігали вже після 2-х днів лікування (5-й день експерименту), яке тривало до кінця експерименту. Після 10-ти днів лікування (12-а доба експерименту) назальним емульгелем „Ринітостоп” у тварин не спостерігали проявів риніту. В той же час, як на тлі введення референтного препарату, крему „Піносол”, достовірне зниження інтенсивності носової секреції відносно позитивного контролю спостерігали лише після 5-ти днів лікування (на 7-у та 10-у добу експерименту), наприкінці експерименту (12-а доба) у деяких тварин встановили залишки проявів патології, про що свідчать результати експерименту.

Порівняння ефективності досліджуваного препарату та референтного препарату на моделі гострого риніту у кролів показало, що назальний емульгель „Ринітостоп”, на відміну від крему „Піносол”, демонструє більш виражену протизапальну активність, яка проявляється місцевим впливом на уражену слизову оболонку та резорбтивним - на гематологічні показники та загальнотрофічні процеси в організмі експериментальних тварин, що зумовлено введеними настойками та ефірними оліями з протизапальною, репаративною, антимікробною імуномодулюючою і загальнозміцнюючою дією.

Висновки

1. Теоретично узагальнено та експериментально обґрунтовано наукові підходи до розробки складу та раціональної технології назальної м'якої лікарської форми під умовною назвою „Ринітостоп”, що має виражену протизапальну, репаративну та антимікробну дії.

2. На підставі аналізу літературних даних і маркетингового та фармакоекономічного аналізу ринку назальних засобів обґрунтовано доцільність створення нового вітчизняного лікарського засобу у формі емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій для профілактики й лікування запальних захворювань слизової оболонки носа - ринітів.

3. Проведеними дослідженнями номенклатури назальних лікарських засобів встановлено, що значна більшість препаратів вітчизняного та імпортного виробництва належить до групи R01A A „Симпатоміметики, прості препарати” та R01A B „Симпатоміметики в комбінації з іншими засобами”, тривале використання яких веде до атрофії слизової оболонки порожнини носа і при повторному використанні лікувальний ефект не досягається. Встановлена нестача назальних засобів на основі біологічно активних речовин природного походження.

4. Результати вивчення реопараметрів, термо- і колоїдної стабільності, вивчення споживчих характеристик дозволили обґрунтувати склад оптимальної емульгелевої мазевої основи: карбополу 1,0, води очищеної 62 мл, триетаноламіну 0,5, олії кукурудзяної 10,0, цетилового спирту 3,0, ОС-20 3,0 (позитивне рішення Українського інституту промислової власності № 32878 від 14.08.2009 р. про видачу патенту „Емульгелева мазева основа для назальних лікарських і косметичних форм” ).

5. На підставі комплексних технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних і мікробіологічних досліджень обґрунтовано склад м'якої лікарської форми у вигляді назального емульгелю: настойки прополісу 10,0 г, настойки ехінацеї 10,0 г, ефірної олії розмарину 0,2 г, ефірної олії шавлії 0,2 г, карбополу 1,0 г, води очищеної 62,1 мл, триетаноламіну 0,5 г, олії кукурудзяної 10,0 г, цетилового спирту 3,0 г, ОС-20 3,0 г. За результатами досліджень отримано патент України на корисну модель № 43405 „Назальна мазь „Ринітостоп” (зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10. 08. 2009).

6. Проведені фармако-технологічні дослідження дозволили обгрунтувати оптимальну технологію препарату, яка передбачає визначений температурний режим, порядок введення інгредієнтів, режим перемішування. На підставі відпрацьованої технології розроблено проекти технологічного регламенту на виробництво емульгелю „Ринітостоп” і апробовано його в умовах заводу ВАТ „Тернофарм”.

7. Розроблено та видано через Укрмедпатентінформ інформаційні листи: „Технологія виготовлення емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій в умовах аптек” та „Технологія виготовлення емульгелевої основи в умовах аптек”, які впроваджено у виробничий процес аптек з екстемпоральним виготовленням лікарських засобів Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання в аптечних умовах та ЗАТ „Аптеки Запоріжжя”.

8. Експериментально та теоретично обґрунтовано методи контролю якості емульгелю „Ринітостоп” з урахуванням вимог ДФУ до м'яких назальних лікарських засобів і типів дисперсійного середовища мазі. Для стандартизації розробленого емульгелю запропоновано методики ідентифікації, визначення однорідності, кислотного та перекисного числа, органолептичних характеристик, рН, маси вмісту контейнера та його герметичності, мікробіологічної чистоти, кількісного визначення діючих речовин настойок прополісу та ехінацеї.

9. Досліджено фізико-хімічні властивості розробленого препарату, які доводять високий рівень його споживчих характеристик. На основі проведених експериментальних досліджень розроблено проект МКЯ (АНД) на мазь „Ринітостоп”, який апробовано у ВТК ВАТ „Тернофарм” та лабораторії з контролю якості Тернопільської державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.

10. Експериментально доведено, що емульгель із природними настойками та ефірними оліями зберігає свою стабільність, антимікробну активність і мікробіологічну чистоту протягом двох років зберігання при двох температурних режима: (12±2,5) °С (прохолодне місце) та при (20±5) °С (кімнатна температура) в алюмінієвих тубах.

11. Фармакологічними дослідженнями доведено, що емульгель на основі природних настойок та ефірних олій покращує стан слизової оболонки носової порожнини: зменшує набряк, секрецію, гіперемію, а також нормалізує гематологічні та загальнотрофічні показники в експериментальних тварин і перевущує лікувальну дію „Піносолу” на моделі гострого риніту.

12. Встановлено, що емульгель „Ринітостоп” проявляє виражену антимікробну дію стосовно до найчастіших збудників ринітів - Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes, яка перевищує дію мазі „Піносол” виробництва Словенії.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Павх О.І. Біофармацевтичне і фізико-хімічне дослідження назальних гелів на основі рослинних настоянок та ефірних олій / О.І. Павх, С.Р. Підручна, Л.В. Соколова, Д.Б. Коробко // Медична хімія. - 2006. - № 1. - С. 5-10. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, інтерпретація результатів, оформлення статті до друку).

2. Павх О.І. Маркетингові дослідження українського ринку назальних засобів / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Фармацевтичний часопис. - 2007. - № 2. - С. 46-52. (Особистий внесок - проведення аналізу фармацевтичного ринку назальних засобів, участь в оформленні роботи до друку).

3. Павх О.І. Вивчення структурно-механічних властивостей емульгогелевих основ. / О.І. Павх, М.І. Гавкалюк, С.М. Запорожська // Фармацевтичний часопис. - 2008. - № 3 (7). - С. 19-23. (Особистий внесок - участь у проведенні дослідження реологічних параметрів мазевих основ, статистична обробка отриманих результатів, оформлення статті до друку).

4. Павх О.І. Вивчення впливу настойок та ефірних олій на реологічні характеристики емульгелевих основ / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - Т. 11, № 3. - С. 109-111. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень реологічних параметрів основ із настойками, реєстрація і статистична обробка отриманих результатів, участь в оформленні роботи до друку).

5. Пат. на кор. модель 43405 Україна, А61К9/06, А61К36/00, Засіб у вигляді назальної мазі „Ринітостоп” / Л.В. Соколова, О.І. Павх; заявник та патентовласник Л.В. Соколова, О.І. Павх - № 03844; заяв. 21.04.2009; опубл. 10.08.2009., Бюл. № 15. (Особистий внесок - здійснення патентного пошуку, участь у розробці складу, технології та дослідженні назальної мазі, участь в підготовці матеріалів до оформлення патенту).

6. Павх О.И. Аспекты создания назального эмульгогеля на основе растительных ингредиентов / О.И. Павх // VIII международная конференция „Студенческая медицинская наука ХХІ века”, 13-14 ноября 2008 г.: сборник материалов. - Витебск (Республика Беларусь), 2008. - С. 516-518.

7. Соколова Л.В. Обґрунтування вибору ефірних олій для введення в назальну мазь / Л.В. Соколова, О.І. Павх // Створення, виробництво, стандартизація та фармакоекономічні дослідження нових лікарських препаратів і біологічно активних добавок. Тези доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 10 - 12 травня 2004 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 208-212. (Особистий внесок - аналіз джерел інформації щодо впливу ефірних олій для введення в назальну мазь, участь в оформленні роботи до друку).

8. Павх О.І. Перспективи створення назальної мазі на основі настойок евкаліпту, прополісу та ефірних олій / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 21 - 23 травня 2003 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 258. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, інтерпретація результатів, оформлення тез до друку).

9. Павх О.І. Визначення оптимального складу мазевих основ для назальної мазі / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 21 - 23 травня 2003 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 259. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень колоїдної та термостабільності отриманих рецептур, статистична обробка даних, підготовка тез).

10. Павх О.І. Біофармацевтичні дослідження назальних гелів / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 10 - 12 травня 2004 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 193. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень ступеню пенетрації назальних гелів, статистична обробка, підготовка тез).

11. Павх О.І. Технологія назальних мазей на основі природних субстанцій. / О.І. Павх, Л.В. Соколова // Матеріали IX міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 21 - 22 квітня 2005 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 190. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень по розробці технології мазі, оформлення тез).

12. Соколова Л.В. Дослідження якісного складу назальних гелів на основі рослинних настоянок та ефірних олій / Л.В. Соколова, О.І. Павх // Створення, виробництво, стандартизація та фармакоекономічні дослідження нових лікарських препаратів і біологічно активних добавок. Тези доп. ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовтня, 2006 р. м. Харків. - Х.: НФаУ, 2006. - С. 124. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень по ідентифікації діючих речовин мазі, статистична обробка отриманих результатів, участь в оформленні роботи до друку).

13. Соколова Л.В. Дослідження мікробіологічної чистоти назального емульгелю «Ринітостоп». / Л.В. Соколова, О.І. Павх // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 1 - 2 жовтня 2009 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 67. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, статистична обробка отриманих результатів, участь в оформленні роботи до друку).

14. Соколова Л.В. Вплив мазевих основ на антимікробні властивості назальних препаратів на основі природних компонентів / Л.В. Соколова, О.І. Павх // Матеріали XІІІ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 21 - 22 квітня 2009 р.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 204. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, статистична обробка отриманих результатів, участь в оформленні роботи до друку).

15. Соколова Л.В., Павх О.І. Технологія виготовлення емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій в умовах аптек // Інформ. лист МОЗ України. - 2009. вип. 9 по пробл. «Фармація». - № 49 - 2009. - 4 с. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, підготовка інформаційного листа).

16. Соколова Л.В., Павх О.І., Гавкалюк М.І. Технологія виготовлення емульгелевої основи в умовах аптек // Інформ. лист МОЗ України. - 2009. вип. 10 по пробл. «Фармація». - № 50 - 2009. - 4 с. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, підготовка інформаційного листа).

АНОТАЦІЯ

Павх О. І. Розробка складу і технології назальної мазі на основі рослинних настойок та ефірних олій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2010.

Дисертація присвячена теоретичному і експериментальному обґрунтуванню розробки складу та технології м'якої лікарської форми у вигляді емульгелю на основі природних настойок та ефірних олій для профілактики й лікування запальних захворювань слизової оболонки носа.

Вперше на підставі аналізу результатів технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, мікробіологічних і біологічних досліджень розроблено оптимальний склад та обґрунтовано раціональну технологію м'якої назальної форми у вигляді емульгелю з рослинними настойками та ефірними оліями. Визначені основні показники якості препарату і методики їх визначення. Досліджена стабільність емульгелю у процесі зберігання.

Фармакологічними дослідженнями встановлена антимікробна, протизапальна і репаративна активність розробленої мазі „Ринітостоп”.

Ключові слова: емульгель, настойки, ефірні олії, риніт, технологія.

АННОТАЦИЯ

Павх О. И. Разработка состава и технологии назальной мази на основе растительных настоек и эфирных масел. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств и организация фармацевтического дела. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2010.

С использованием системного подхода впервые проведено комплексное исследование с целью создания мягкого лекарственного средства для назального применения на основе растительных настоек и эфирных масел для профилактики и лечения воспалительных заболеваний слизистой оболочки носа.

Проведенный анализ номенклатуры назальных лекарственных средств показал, что большинство из них - это препараты импортного производства (66 %), и преимущественно выпускаются в форме аэрозолей и капель. Доказана потребность в расширении отечественного рынка назальных препаратов на основе фитосубстанций, путем создания новых мягких лекарственных средств для лечения воспалительных заболеваний слизистой оболочки носа.

Теоретически обоснована целесообразность создания комбинированного препарата на основе растительных настоек и эфирных масел для профилактики и лечения воспалительных заболеваний слизистой оболочки носа. В качестве действующих веществ были отобраны (в %): настойки прополиса - 10,0, настойка эхинацеи - 10,0, эфирное масло розмарина - 0,2, эфирное масло шалфея - 0,2.

С целью выбора оптимального носителя для назальных мазей провели ряд экспериментальных исследований по изучению структурно-механических, биофармацевтических показателей и установили следующий состав основных компонентов мазевой основы для назального применения: гидрофобная фаза (масло кукурузное) - 10 %, гидрофильная фаза - 1 % карбополовый гель. Исследуя реологические и физико-химические характеристики установили оптимальный состав эмульгирующих агентов - смесь эмульгаторов 1 и 2 рода (ОС-20 и цетиловый спирт соответственно) в концентрации по 3 %.

Теоретически и экспериментально обоснованы основные положения о приготовлении мягких назальных лекарственных форм в аптечных и промышленных условиях в форме эмульгеля. В процессе разработки технологии обоснован порядок и условия введения компонентов мази. Разработаны проекты технологического регламента, который апробирован в заводских условиях, и технологической инструкции апробированной в аптеке.

Разработаны методики качественного и количественного анализа действующих веществ эмульгеля, изучены его органолептические, физико-химические показатели. Идентификацию и количественное определение действующих веществ предложено осуществлять с помощью цветных реакций, спектрофотометрии и газовой хроматографии. Кроме того разработаны такие критерии качества эмульгеля, как описание, рН, однородность, кислотное и перекисное число, микробиологическая чистота, масса контейнера и герметичность упаковки. Данные показатели позволяют всесторонне и в полной мере охарактеризовать качество разработанного препарата.

Изучены физико-химические свойства эмульгеля и доказана его стабильность на протяжении 2 лет при хранении в тубах алюминиевых в прохладных условиях.

Экспериментальная оценка биологических свойств эмульгеля на основе растительных настоек и эфирных масел под условным названием „Ринитостоп” показала его выраженную противовоспалительную, противомикробную, и репаративную активность в экспериментах на модели острого ринита у кролей.

В результате проведенных микробиологических исследований in vitro доказана высокая противомикробная активность эмульгеля „Ринитостоп” в отношении к наиболее частых возбудителей инфекционного ринита Staphylococcus aureus и Streptococcus pyogenes.

На основании проведенных исследований изданы 2 информационных письма и получено 2 патента на полезную модель.

Ключевые слова: эмульгель, настойки, эфирные масла, ринит, технология.

SUMMARY

Pavkh O. I. Creating of composition and development of technology of nasal ointment based on herbal tinctures and essential oils. - Manuscript.

Thesis for a Candidate in Pharmaceutical Sciences, speciality - 15.00.01- Technology of Drugs and industrial Pharmacy. - National Medical Academy of Postgraduate Education named by P. L. Shupik, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to the theoretical and experimental foundation of composition and technology creation of a semisolid dosage form as emulgel based on herbal tinctures and essential oils for the prevention and treatment of inflammatory diseases of the nasal mucosa.

The optimal composition and appropriate technology of a semisolid dosage form as emulgel with herbal tinctures and essential oils is scientifically proved on the basis of technological, physical-chemical, biopharmaceutical, rheological and microbiological researches results. The main drug quality parameters and methods for their determination are investigated. The emulgel stability during its storage is studied.

Anti-inflammatory, antimicrobial, and reparative activity of the developed emulgel „Rhinitostop” is established on the basis of pharmacological.

Keywords: Emulgel, tinctures, essential oils, rhinitis, technology.

Размещено на Allbest.ru

...