Природжені вади нервової системи: поширеність серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профілактика

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АМН УКРАЇНИ»

ПОЛЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616.0-056.7:613.952

ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ: ПОШИРЕНІСТЬ СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЧИННИКИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ, ПРОФІЛАКТИКА

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України»

Науковий керівник

доктор медичних наук професор

Тимченко Ольга Іванівна

Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України»,

завідувач лабораторії генетичної епідеміології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Степанова Євгенія Іванівна (Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», завідувач відділу радіаційної педіатрії природженої та спадкової патології, м. Київ)

доктор медичних наук професор Сорокман Таміла Василівна (Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики, м. Чернівці)

Захист дисертації відбудеться «16» вересня 2010 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.02 при ДУ «Науковий центр радіаційно медицини АМН України» за адресою: 04050, вул. Мельникова, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Науковий центр радіаційно медицини АМН України» за адресою: 04050, вул. Мельникова, 53.

Автореферат розісланий «13» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стефанович А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на певну увагу цивілізованого суспільства до чинників ушкодження спадковості та досягнення сучасної генетики [В.С. Баранов, Л.Л. Киселев, 2005; А.М. Сердюк та ін., 2003; Ю. Вельтищев та ін., 2002; Степанова Е.И., 2001; Сорокман Т.В., 2001], природжені вади розвитку (ПВР) новонароджених залишаються важливою медико-соціальною та етичною проблемою. Знання відносно їх поширеності набувають особливого значення в умовах тотального забруднення середовища існування людини різноманітними чинниками та зниження інтенсивності природного добору [О.І. Тимченко та ін., 2008].

Зменшення вантажу генетичних хвороб людини в Україні може здійснюватися різними шляхами на різних рівнях організації медичної допомоги населенню. Сучасний розвиток наукових знань дозволяє в багатьох випадках попередити виникнення патології і/або суттєво зменшити соціальні та економічні наслідки. Вирішення проблеми потребує системного аналізу ситуації та використання міждисциплінарних підходів [А.М. Сердюк та ін., 2003; О.І. Тимченко та ін., 2008]. Першим кроком на цьому шляху можна вважати епідеміологічну характеристику тієї чи іншої патології, яка по суті є науковим фундаментом для прийняття управлінських рішень щодо профілактики [В.Н. Запорожан, Ю.И. Бажора, 2008].

Генетичні структури популяцій, в т.ч. і людських, різняться між собою [Ю.П. Алтухов, 2003]. Цей факт у поєднанні з особливостями впливу зовнішніх чинників на різних територіях породжує підстави для необхідності вивчення регіональних особливостей поширеності та структури захворювань, в т.ч. і ПВР новонароджених.

В загальній кількості природженої патології в зв`язку з їх медичною та соціальною значущістю привертають увагу ПВР нервової системи (НС) (Q00-Q07 за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду - МКХ-10) [L.D. Botto et all., 1992; N. van der Put et all., 2001; О.З. Гнатейко та ін., 2002; І.Р. Бариляк та ін., 2007; О.Я. Гречаніна та ін., 2008]. За відомчою звітністю Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ) існують дані відносно кількості випадків ПВР НС, в т.ч. вад нервової трубки (аненцефалії, спинномозкової кили, енцефалоцеле). Але в цілому дані відносно поширеності ПВР НС в різних областях України, чинників ризику їх виникнення не представлені в літературі, питома вага їх різних форм практично не визначались.

Таким чином, вивчення причин і умов виникнення ПВР НС, можливостей зменшення тягаря вродженої та спадкової патології за рахунок їх профілактики залишаються актуальними. Соціальна значущість проблеми, розміри впливу кількості ПВР НС на тягар, обумовлений народженням дітей з вродженими і спадковими хворобами, необхідність обґрунтування можливих шляхів вдосконалення профілак-тики патології обумовили вибір теми, мету і завдання наукового дослідження.

Зв`язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках НДР “Вплив радіаційного чинника в зв`язку з проживанням на радіоактивно забруднених територіях на рівень репродуктивних втрат (на моделі населення Київської області)”, № державної реєстрації 0104U002531 та Державної програми “Здоров`я нації”, НДР “Вивчити вплив екологічних, вікових, професійних та спадкових факторів у виникненні вроджених вад розвитку нервової системи у дітей і розробити заходи спрямовані на покращення їх діагностики і лікування”, № державної реєстрації В/І.К.26.02.14.07.

Мета роботи полягала у епідеміологічній оцінці природжених вад розвитку нервової системи для обґрунтування заходів щодо зменшення їх соціально-економічного тягаря.

Для досягнення мети вважали за доцільне виконання наступних завдань.

1. Встановити поширеність природжених вад розвитку нервової системи серед народжених живими, мертвими та плодів, елімінованих по причині виявлення природжених вад розвитку.

2. Визначити та кількісно оцінити відносний ризик (ВР) народження дитини з природженими вадами розвитку нервової системи в різних областях України.

3. Визначити питому вагу природжених вад розвитку нервової системи серед загалу природжених вад розвитку в областях України та охарактеризувати їх структуру.

4. Виявити основні чинники ризику виникнення природжених вад розвитку нервової системи серед новонароджених для покращання профілактики патології.

Розглядали гіпотезу про ймовірність підвищення поширеності та ризику природжених вад розвитку нервової системи під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників ризику та можливості їх попередження системними заходами первинної і вторинної профілактики.

Об'єкт дослідження - випадки природжених вад розвитку нервової системи серед народжених живими, мертвими та плодів, абортованих за медичними показаннями.

Предмет дослідження - чинники ризику виникнення природжених вад розвитку нервової системи: спадкова компонента та зовнішні фактори.

Методи дослідження - застосовані: імовірнісний підхід, логічне узагальнення; проведені описове епідеміологічне дослідження з використанням статистичних даних та аналітичне епідеміологічне дослідження дизайну «випадок-контроль» з використанням опитувальників.

Наукова новизна. Вперше встановлено, що в Україні за 2002-2008 рр. частота ПВР НС серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих по причині виявлення ПВР, становила (2,25±0,03)‰, в т.ч. частота найбільш поширених дефектів нервової трубки (сума аненцефалії, спинномозкової кили та енцефалоцеле) - (1,73±0,02)‰. Відмічено більшу частоту ПВР НС в радіоактивно забруднених порівняно з «чистими» населеними пунктами Житомирської області (2000-2007 рр.) серед живонароджених - (1,12±0,20)‰ проти (0,68±0,10)‰ при р=0,038 та серед живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих за медичними показаннями - (2,88±0,32)‰ проти (2,28±0,17)‰ при р=0,094.

Встановлено підвищення відносного ризику (ВР) народження живої дитини з ПВР НС на радіоактивно забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС території Житомирської області порівняно з радіоактивно «чистою» (ВР=1,64 при довірчому інтервалі (ДІ) 1,02-2,62).

Визначена питома вага ПВР НС в структурі ПВР у народжених живими (2000-2007 рр.), яка становила (3,10±0,06) %, серед мертвонароджених - (30,53±0,76) %, серед елімінованих плодів - (35,53±0,44) %. Серед усього загалу ПВР у живо-, мертвонароджених і елімінованих плодів питома вага ПВР НС дорівнювала (7,92±0,09) %.

Практичне значення полягає у визначенні територіальних особливостей величини ризику народження живої дитини з ПВР НС. Підвищений ризик ПВР НС порівняно з загальнодержавним показником був відмічений в АР Крим (ВР=1,23 при ДІ 1,03-1,47), Одеській (ВР=1,19 при ДІ 1,01-1,40), Рівненській (ВР=1,50 при ДІ 1,24-1,81), Львівській (ВР=2,55 при ДІ 2,26-2,86).

Ризик, знижений порівняно з середнім по Україні, спостерігався в Дніпропетровській (ВР=0,62 при ДІ 0,51-0,75), Донецькій (ВР=0,56 при ДІ 0,46-0,68), Запорізькій (ВР=0,69 при ДІ 0,53-0,89), Луганській (ВР=0,76 при ДІ 0,61-0,96), Харків-ській (ВР=0,81 при ДІ 0,66-0,99) областях та м. Києві (ВР=0,56 при ДІ 0,45-0,70).

Визначені пріоритетні чинники розвитку ПВР НС, якими є проживання на радіоактивно забрудненій території, професійні шкідливості, екстрагенітальні захворювання жінок, наявність у них хронічних інфекцій, вік матері до 20 та після 35 років, тютюнопаління жінки, вживання жінками ліків під час перших 12 тижнів вагітності, третій і четвертий порядковий номер вагітності та пологів. Вплив більшості з цих чинників може корегуватися профілактичними заходами. Отримані дані дозволяють обґрунтовано планувати профілактичні заходи, обсяги необхідної медичної допомоги, визначати та ранжувати за пріоритетністю управлінські рішення.

Впровадження в практику. Отримані результати впроваджені в практику роботи медико-генетичної служби, жіночих консультацій, та кабінетів планування сім`ї в Київській області і використовуються у викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров`я у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова, курсу валеології у Черкаському Національному університеті ім. Б.Хмельницького. Підготовлені та розіслані інформаційні листи «Проживання на радіоактивно забрудненій території як чинник ризику спонтанних викиднів першого триместру гестації та деяких вроджених вад розвитку у новонароджених» (2006) та «Профілактика гомоцистеїн-асоційованої патології вагітних і плода» (2009).

Особистий внесок здобувача. Спільно з науковим керівником дисертант склав план наукового дослідження. Дисертант самостійно провів пошук, збір і аналіз літератури з питань поширеності ПВР НС серед новонароджених, структури патології, чинників ризику її виникнення та профілактики. Автор проаналізував існуючі методи досліджень, для виконання дисертаційної роботи відібрані найбільш адекватні. Дисертантом проведені збір і перевірка первинного матеріалу, аналіз фактичних даних, написана та оформлена дисертаційна робота. Статистична обробка даних виконана при консультації к.б.н. Линчак О.В.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: ІІ українському конгресі з міжнародною участю "Метаболічні спадкові захворювання", Харків, 2005; «Chernobyl - 20 Years Later. Experiences and Lessons for the Future», Berlin, 2006; Втором Санкт-Петербургском Международном экологическом форуме «Окружающая среда и здоровье человека», Санкт-Петербург, 2008; IV з'їзді медичних генетиків України, Львів, 2008; науково-практичних конференціях: «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (перші, другі, треті, четверті, п'яті марзеєвські читання), Київ, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009; International Conference «Health consequences of the Cernobyl catastrophe. Strategy of recovery», Київ, 2006; «Экология человека, гигиена и медицина окружающей среды на рубеже веков: состояние и перспективы развития», Москва, 2006; «20 лет Чернобыльской катастрофы: экологические и социальные уроки», Москва, 2006; IV міжнародному симпозіумі з біоетики «Розвиток ідей біоетики в Європейському контексті», Київ, 2006; «Фортификация пищевых продуктов витамином В9 с целью предупреждения врожденных дефектов невральной трубки», Київ, 2006; «Наукові та практичні проблеми ендокринної патології в різних вікових періодах», Харків, 2006; «Актуальні питання медичної генетики», Київ, 2007; Конференція з медичної генетики «Плід - як частина родини», Харків, 2007; «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання», Київ, 2007; науково-практичному школі-семінарі «Генетичні аспекти порушень репродукційної функції людини», Львів, 2007; «Збереження здоров`я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля», Дніпропетровськ, 2007.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 34 наукових роботи. Серед них 13 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; 19 тез доповідей; дві колективні монографії.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках і містить вступ; огляд літератури; розділ, присвячений опису предмету, об'єкту та методам дослідження; розділ власних досліджень та їх обговорення; узагальнення; висновки; практичні рекомендації; список використаних джерел літератури (168 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів). Робота включає 51 таблицю, 24 рисунки.

вада нервовий система новонароджений

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для розрахунку поширеності та ризику народження дитини з ПВР НС використані дані відомчої статистичної звітності МОЗ України (ф. 49 "Звіт про надання медико-генетичної допомоги"). Поширеність розраховували на 1000 випадків серед живонароджених; мертвонароджених; живо-, мертвонароджених та абортних плодів (діагнози підтверджені патологоанатомічним розтином) за 2002-2008 рр. Кількість останніх визначалась за ф. 49-здоров МОЗ України як число перерваних вагітностей в зв'язку з виявленням ПВР у плода. Серед ПВР НС окремо проводили розрахунки щодо аненцефалії, спинномозкової кили та аненцефалії окремо та суми вказаних нозологій.

Розраховували ВР виникнення патології при 95 % ДІ в областях по відношенню до України загалом (за мінусом досліджуваної області).

Для визначення питомої ваги ПВР НС в загальній структурі ПВР використані матеріали ф. № 49-здоров за 2000-2007 рр. Розглянуто 7937 випадків ПВР НС серед 100266 випадків ПВР, діагностованих у живо-, мертвонароджених дітей та елімінованих плодів. Питому вагу ПВР НС в загальній структурі ПВР представляли у відсотках.

Матеріалами для виконання епідеміологічного дослідження слугувала база даних, що була сформована при проведенні генетичного моніторингу населення за наказом МОЗ України 78-Адм від 09.09.1998 р. в рамках Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр. Розглядали випадки ПВР НС у дітей, що були народжені в Київський, Івано-Франківській і Чернівецькій областях та м. Києві у 1999-2003 рр., які містились в комп'ютерних реєстрах - 5060 випадків народження здорових дітей та. 154- дітей з ПВР НС (44 - в Івано-Франківській, 29 - в Чернівецькій, 40 - у Київській областях, 41 - у м. Києві). Аналогічна інформація була аналізована по Запорізькій області за 2005-2008 рр. (713 та 36 випадків відповідно). Діагнози ПВР були верифіковані лікарями-генетиками.

Визначали структуру ПВР НС за нозологіями.

Досліджували вплив чинників ризику виникнення ПВР НС. На питання щодо генетичних порушень у батьків або їх близьких родичів, позитивних відповідей не отримано. Розглядали вплив професійних шкідливостей (фізичного, хімічного чи біологічного походження), хронічних інфекцій (стафілококової, стрептококової, гонококової, трихомонадної, туберкульозу, лістеріозу, токсоплазмозу, мікоплазмозу, цитомегалії, герпесу), хронічної екстрагенітальної патології (гіпертонічної хвороби, бронхіальної астми, ревматизму, виразкової хвороби, нервово-психічних, ендокринних захворювань); вживання ліків під час першого триместру вагітності жінки; порядкового номера вагітності та пологів. У якості критеріальної статистики використовували відношення шансів (ВШ) при 95% ДІ, розраховане за таблицями сполучених ознак за допомогою програми Epi Info.

Розраховували також ризик виникнення патології у плода на радіоактивно забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС території Київської та Житомирської областей згідно з розподілом населених пунктів за даними загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів (ДУ НЦРМ АМН України) порівняно з радіоактивно «чистою». Вважали, що, якщо особа народилася і прожила все своє життя в одному і тому самому населеному пункті, то накопичена доза загального опромінення для неї визначалася за вказаний період (1986-1999 рр., 1986-2000 рр., 1986-2001 рр., 1986-2002 рр., 1986-2003 рр.) згідно з вищевказаними даними. Доза опромінення щитоподібної залози визначалася з врахуванням року народження (1986 р., 1983-1985 рр., 1979-1982 рр., 1975-1978 рр., 1971-1974 рр., 1968-1970 рр. та раніше 1968 р. народження, де відповідно середній вік в групах становив 0,25; 2,0; 5,5; 9,5; 13,5; 17,0 та 44,0 років) та населеного пункту перебування особи в період аварії.

В Житомирській області об'єктами дослідження виступали 82 випадки ПВР НС серед живонароджених, 11 - серед мертвонароджених та 162 - серед плодів, елімінованих за генетичними показаннями, що були зареєстровані протягом 2000-2007 рр. в базі даних Житомирського Центру планування сім'ї та репродукції людини. Результати аналізу наводили у вигляді ВР при 95 % ДІ.

В Київській області об'єктами дослідження виступали 34 випадки ПВР НС та 745 випадків народження здорових дітей (1999-2003 рр. народження дітей), на яких в рамках виконання програми генетичного моніторингу були заповнені спеціальні карти реєстрації. Результати аналізу наводили у вигляді ВШ при 95 % ДІ.

Оформлення роботи здійснювали за допомогою програм Microsoft®Word97, Microsoft®Excel 97 та Ері Мар.

Результати досліджень та їх обговорення.

Поширеність ПВР НС в Україні за 2002-2008рр. серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих по причині виявлення ПВР становила (2,25±0,03)‰. Найменше значення показника було відмічено в м. Києві (0,61±0,06)‰, Харківській області (1,57±0,10)‰, м. Севастополі (1,61±0,25)‰, Запорізька (1,66±0,12)‰, Чернігівська (1,84±0,17)‰ областях. Майже вдвічі більша поширеність спостерігалась на території Закарпатської (3,30±0,17)‰, Рівненської (3,11±0,17)‰, Львівської (3,03±0,13)‰, Івано-Франківської (3,01±0,17)‰, Чернівецької (2,78± 0,20)‰ областей.

Поширеність ПВР нервової трубки, серед яких визначали аненцефалію, спинно-мозкову килу, енцефалоцеле в Україні за 2002-2008 рр. дорівнювала (1,73±0,02)‰ (табл. 1).

Поширеність ПВР НС серед народжених живими за 2002-2008 рр. склала (0,75±0,02)‰, коливаючись по роках від 0,68‰ в 2002 р. до 0,81‰ в 2005 р. Найменші величини показника відмічені в Донецькій - (0,44±0,04)‰, Дніпропетровській - (0,48±0,05)‰, Запорізькій - (0,52±0,07)‰, Черкаській - (0,57±0,09)‰, Луганській - (0,58±0,07)‰, Миколаївській - (0,60±0,09)‰ областях та м. Севастополі - (0,59±0,15)‰. Найбільша частота була характерна для Рівненської області - (1,11±0,10)‰ області, АР Крим - (0,92±0,08)‰, Тернопільської - (0,92±0,11)‰, Херсонської - (0,91±0,11)‰, Волинської - (0,89±0,10)‰, Одеської - (0,88±0,07)‰, Київської та Закарпатської - по (0,87±0,09)‰ областей.

Поширеність ПВР нервової трубки (сума аненцефалії, спинно-мозкової кили, енцефалоцеле) вдвічі менша за поширеність ПВР НС і становила по Україні (0,34±0,01)‰. По роках коливання частоти відбувалось незначно - від 0,31‰ в 2008 р. до 0,39‰ в 2003 р.

Розвиток пренатальної діагностики в країні та подальша елімінація плодів з аненцефалією (вторинна профілактика) зменшили її поширеність у народжених живими до 0,01‰. За останні сім років лише в 2002 р. поширеність аненцефалії сягнула 0,17‰, в деякі роки живі немовлята з цією патологією не народжувались.

Таблиця 1. Частота природжених вад розвитку нервової системи серед живо-, мертвонароджених та плодів, абортованих по причині виявлення природжених вад розвитку, 2002-2008 рр.,‰

Області	Частота природжених вад розвитку нервової системи серед
	живонароджених	мертвонароджених	живо-, мертвонароджених та абортованих по причині виявлення природжених вад розвитку плодів
			природжені вади розвитку нервової системи	в т.ч природжені вади розвитку центральної нервової системи.
АР Крим	0,92±0,08	15,12±2,40	2,40±0,13	1,75±0,11
Вінницька	0,76±0,08	9,84±2,83	1,95±0,13	1,50±0,12
Волинська	0,89±0,10	9,79±3,44	2,52±0,16	2,01±0,15
Дніпропетровська	0,48±0,05	34,24±3,19	2,39±0,10	1,96±0,09
Донецька	0,44±0,04	5,70±1,34	1,86±0,08	1,63±0,08
Житомирська	0,63±0,09	7,17±2,70	2,18±0,16	1,90±0,15
Закарпатська	0,87±0,09	20,21±4,17	3,30±0,17	2,87±0,16
Запорізька	0,52±0,07	15,05±3,18	1,66±0,12	1,46±0,11
Ів.-Франківська	0,85±0,09	8,54±3,01	3,01±0,17	2,52±0,15
Київська	0,87±0,09	7,90±2,49	2,69±0,16	2,05±0,14
Кіровоградська	0,76±0,11	34,76±5,86	2,50±0,19	1,80±0,17
Луганська	0,58±0,07	24,83±3,66	2,66±0,14	2,13±0,13
Львівська	1,75±0,10	18,05±3,27	3,03±0,13	1,91±0,10
Миколаївська	0,60±0,09	3,81±1,90	2,03±0,16	1,63±0,14
Одеська	0,88±0,07	48,57±4,48	2,36±0,12	1,58±0,09
Полтавська	0,65±0,09	20,90±4,06	2,36±0,16	1,74±0,14
Рівненська	1,11±0,10	52,57±7,63	3,11±0,17	2,34±0,15
Сумська	0,70±0,10	16,69±4,27	2,28±0,19	1,76±0,16
Тернопільська	0,92±0,11	57,75±9,09	2,07±0,16	1,38±0,13
Харківська	0,62±0,06	9,49±2,06	1,57±0,10	1,26±0,09
Херсонська	0,91±0,11	5,26±2,14	2,35±0,17	1,63±0,15
Хмельницька	0,79±0,09	40,97±7,09	2,50±0,17	1,73±0,14
Черкаська	0,57±0,09	20,74±4,71	2,01±0,16	1,56±0,14
Чернівецька	0,62±0,10	53,51±9,20	2,78±0,20	2,21±0,18
Чернігівська	0,70±0,11	31,54±6,34	1,84±0,17	1,41±0,15
м. Київ	0,43±0,05	3,32±1,35	0,61±0,06	0,39±0,04
м. Севастополь	0,59±0,15	13,62±6,05	1,61±0,25	1,34±0,23
Україна	0,75±0,02	20,41±0,74	2,25±0,03	1,73±0,02

Поширеність спинномозкової кили серед народжених живими дорівнювала 0,31‰, енцефалоцеле - 0,02‰.

Поширеність ПВР НС серед мертвонароджених дітей у 18 разів перевищувала таку серед живонароджених - 20,41‰ проти 0,75‰. Дуже значна відмінність (у 17 разів) спостерігалася в розрізі територій. Лише три-пять випадків ПВР НС на 1000 мертвонароджених відмічалось в м. Києві - (3,32±1,35)‰, Миколаївській - (3,81±1,90)‰, Херсонській - (5,26±2,14)‰ і Донецькій - (5,70±1,34)‰ областях , тоді як в деяких західних областях - це більше 50 випадків ПВР НС на 1000 мертвонароджених (Рівненська - (52,57±7,63)‰, Чернівецька - (53,51±9,20)‰ і Тернопільська (57,75± 9,09)‰ області.

Слід зазначити, що характер управлінських рішень повинен визначатися не стільки самим фактом існування ефекту, а його величиною. Навіть статистично значуща розбіжність може не мати практичного значення, якщо величина ризику є незначною. Вказаний підхід вважається доцільним, оскільки будь-які подальші профілактичні заходи обумовлені саме величиною ризику, а не просто його існуванням [D. Coggon et all., 1996].

Показано підвищення ризику виникнення ПВР НС, в т.ч. ПВР ЦНС серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих по причині виявлення ПВР (за умови підтвердження діагнозу патологоанатомом) на території Чернівецької (ВР=1,28; ДІ 1,09-1,51), Волинської (ВР=1,17; ДІ 1,01-1,35), Закарпатської (ВР=1,70; ДІ 1,52-1,90), Івано-Франківської (ВР=1,48; ДІ 1,31-1,67), Рівненської (ВР=1,37; ДІ 1,20-1,56) областей.

Підвищений ризик народження живої дитини з ПВР НС порівняно з показником у державі загалом був відмічений в АР Крим (ВР=1,23; ДІ 1,03-1,47), Одеській (1,19; ДІ 1,01-1,40), Рівненській (1,50; ДІ 1,24-1,81) та Львівській (2,55; ДІ 2,26-2,86). Причому ризик у Львівській області був статистично вище у порівнянні з іншими областями, де спостерігалося його підвищення.

Підтверджена соціальна значущість ПВР НС. За період 2000-2007 рр. в країні питома вага ПВР НС в структурі ПВР у народжених живими становила (3,10±0,06) %, серед мертвонароджених - майже третину випадків ((30,53±0,76) %), серед елімінованих плодів - уже більше третини ((35,53±0,44) %). Серед усього загалу ПВР у живо-, мертвонароджених і елімінованих плодів питома вага ПВР НС дорівнювала (7,92±0,09) %.

Порівняння між собою часових періодів 2000-2003 рр. та 2004-2007 рр. засвідчило зростання питомої ваги ПВР НС серед народжених живими з ПВР з (2,88±0,08) % до (3,35±0,09) % (р‹0,001); в структурі ПВР серед мертвонароджених питома вага ПВР НС зменшилась з (31,80±0,95) % до (28,05±1,28) % (р=0,02), як і серед плодів, абортованих в зв'язку з виявленими ПВР - з (36,54±0,66) % до (34,70±0,59) % (р=0,04).

Серед усього загалу ПВР у живо-, мертвонароджених і елімінованих плодів питома вага ПВР НС становила в 2000-2003 рр. (7,60±0,12) %, збільшившись до (8,27±0,13) % в 2004-2007 рр. (р‹0,001). Зростання питомої ваги ПВР НС серед живонароджених з ПВР та її зменшення серед абортованих плодів може свідчити про погіршення якості пренатальної діагностики ПВР НС в 2004-2007 рр. порівняно з 2000-2003 рр.

При розгляді структури всієї патології за даними генетичного моніторингу відмічено коливання по всім нозологічним групам. Питома вага аненцефалії знизилась до нуля в 2001 р., після чого знову спостерігалось зростання кількості аненцефалій в областях загалом за рахунок Чернівецької та Київської областей внаслідок релігійних поглядів батьків. В цілому в структурі патології перше місце займала спинномозкова кила - 43,5 %, друге - природжена гідроцефалія - 30 %, що склало більше 70 % всієї патології (табл. 2).

Відповідно до концепції, якої дотримується ВООЗ у попередженні неінфекційної захворюваності серед населення (2002 р.), яка передбачає профілактику серед усього населення, а не серед окремих груп ризику, заходам первинної профілактики повинно підлягати усе населення репродуктивного віку та молодші вікові групи, оскільки вони є репродуктивним потенціалом.

Таблиця 2. Структура природжених вад розвитку нервової системи за даними генетичного моніторингу, 1999-2003 рр., %

Нозологічні одиниці	Q*	Територія
		м. Київ	Київська область	Чернівецька область	Івано-Франківська область
Аненцефалія	00.0-00.9	0,0	10,0	3,4	2,3
Енцефалоцеле	01.0-01.9	14,6	5,0	0,0	0,0
Мікроцефалія	02.	9,8	2,5	3,4	11,4
Природжена гідроцефалія	03.0-03.9	14,6	35,0	41,4	34,1
Інші природжені вади розвитку головного мозку	04.0-04.9	9,8	2,5	0,0	0,0
Спинномозкова кила	05.0-05.9	51,2	40,0	34,5	45,5
Інші природжені вади розвитку спинного мозку	06.0-06.9	0,0	5,0	0,0	2,3
Інші природжені вади розвитку нервової системи	07.0-07.9	0,0	0,0	17,2	4,5
Разом	00.0-07.9	100,0	100,0	100,0	100,0
Примітка. * - розділ Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду.

Оскільки ПВР НС, зокрема, така важка патологія, як аненцефалія, входить у список ПВР НС, плоди з якими є нежиттєздатними, особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології. Першим кроком у цьому напрямку є виявлення пріоритетних чинників ризику виникнення патології.

Визначено , що чинником ризику ПВР НС може бути вік матері до 20 (в Івано-Франківській області ВР=2,48 при ДІ 1,27-4,81) та після 35 років (у Чернівецькій області ВР=3,53 при ДІ 1,28-9,73, у м. Києві ВР=3,30 при ДІ 1,34-8,14). Відомо, що, як правило, після 35 років жінка народжує дитину в зв`язку з певними обставинами свого життя (пізнє заміжжя, лікування непліддя, невиношування та ін.). Тому заклади освіти повинні посилити увагу до санітарно-освітньої роботи серед молоді стосовно народження дітей матерями молодого віку.

Аналіз даних показав, що відсоток жінок, які народили дитину з ПВР НС при першій вагітності, коливався з 36,6% в м. Києві до 57,5% в Київській області. Коливання частки жінок, перша вагітність яких закінчилась народженням здорової дитини, були меншими: в межах 45,9% - 51,4%. Ризик народження дитини з патологією підвищується з третьою-четвертою вагітністю та пологами - підвищений ризик народження дитини з ПВР НС відмічався під час третьої вагітності в Івано-Франківській області (ВШ=2,16 при ДІ 1,07-4,37), під час четвертої і більше вагітності в Запорізькій області (ВШ=2,77 при ДІ 1,26-5,99), а також під час третіх пологів в м. Києві (ВШ=4,53 при ДІ 1,85-11,06) та під час четвертих та більше пологів в Чернівецькій (ВШ=4,60 при ДІ 1,84-11,49) та Запорізькій (ВШ=7,01 при ДІ 2,09-22,19) областях.

Важливим чинником виявилися екстрагенітальні захворювання жінок (ВШ=2,46 при ДІ 1,02-5,70 в м. Києві, 4,59 при ДІ 2,28-9,24 в Київській області, 4,17 при ДІ 1,37-11,75 в Івано-Франківській області) та наявність у них хронічних інфекційних хвороб (ВШ=6,74 при ДІ 1,10-21,87 в м. Києві, ВШ=34,53 при ДІ 3,74-278,75 в Чернівецькій та ВШ=4,49 при ДІ 1,10-21,87 в Івано-Франківській областях при наявності патології у жінки та ВШ=11,0 при ДІ 1,42-67,35 в Київській області при наявності патології у чоловіків), що ставить додаткові завдання перед кабінетами підліткової гінекології та службою сімейної медицини, яка активно розвивається в Україні протягом останніх років.

В представленому дослідженні показано, що в якості чинників ризику виникнення ПВР НС в Україні можуть виступати професійні шкідливості, на які наражається жінка (ВШ=7,61 при ДІ 2,09-27,78; ВШ=6,46 при ДІ 2,2-18,84; ВШ=3,78 при ДІ 1,88-7,62 відповідно в Чернівецькій, Івано-Франківській областях та м. Києві) та майбутній батько (ВШ=4,48 при ДІ 1,67-11,99 та ВШ=2,34 при ДІ 1,09-5,02 відповідно в Івано-Франківській області і м. Києві). Незважаючи на існуючі соціально-економічні умови, необхідно вдосконалювати методи професійного відбору, посилювати роль санітарно-епідеміологічної служби в контролі за умовами праці; намагатися вести моніторинг стану здоров`я працюючих у шкідливих умовах, щоби своєчасно попереджувати розвиток професійних захворювань.

Що стосується тютюнопаління жінки, підвищений ризик якого на народження дитини з ПВР НС відмічено в м. Києві (ВШ=3,11 при ДІ 1,13-8,09) та Івано-Франківській області (ВШ=25,98 при ДІ 8,51-77,89), то це питання також стосується санітарно-освітньої роботи, котру необхідно проводити з молоддю.

На окрему увагу заслуговує вживання жінками ліків під час перших 12 тижнів вагітності. Цей фактор виявився значущим для народження дитини з ПВР НС в Івано-Франківській (ВШ=11,40 при ДІ 4,17-30,09), Київській (ВШ=7,39 при ДІ 2,70-19,51) та Чернівецькій (ВШ=4,04 при ДІ 1,20-11,72) областях, а в м. Києві (ВШ=1,56 при ДІ 0,46-4,70) та Запорізькій області (ВШ=2,85 при ДІ 0,92-8,27) підвищення ризику було статистично незначущим. В представленому дослідженні не аналізувалося, які саме ліки і з якої причини застосовувалися вагітними жінками. Але показовим є той факт, що матері пацієнтів, що знаходилися на оперативному лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії АМН України» з приводу ізольованих дефектів нервової трубки протягом 2007-2009 рр., у 58 % випадків у преконцепційному періоді та в перший триместр вживали полівітаміни, що містили фолієву кислоту, рекомендовані для вагітних. Можна зробити висновок, що полівітаміни виявилися неефективними у профілактиці дефектів нервової трубки. Отриманий відсоток ізольованих вад нервової трубки (58,0 %), виникнення яких виявилося нечутливим до впливу фолієвої кислоти значно більше того, який представлений в літературі - 30 % [L.D. Botto et all., 1992].

Враховуючи отримані останніми роками відомості щодо впливу деяких поліморфізмів гену МTHFR на метаболізм фолієвої кислоти, можна очікувати на подібні знахідки і відносно інших вітамінів. Не виключено, що, дотримуючись принципу «не зашкодь», будь-які вітаміни, а не тільки фолієву кислоту, доцільно призначати тільки після відповідного генотипування.

Визначено, що в радіоактивно забруднених порівняно з «чистими» населеними пунктами Житомирської області (2000-2007 рр.) поширеність ПВР НС підвищена серед живонароджених (1,12±0,20)‰ проти (0,68±0,10)‰ при р=0,038 та серед живо-, мертвонароджених та абортів за медичними показаннями (2,88±0,32)‰ проти (2,28±0,17)‰ при р=0,094. Встановлено підвищення ризику народження живої дитини з ПВР НС на радіоактивно забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС території порівняно з «чистою» (ВР=1,64 при ДІ 1,02-2,62).

Щодо Київської області (1999-2003 рр.), то ризик народження дитини з ПВР НС не змінювався при наявності дози загального опромінення у майбутньої матері понад 5 мЗВ (ВШ=0,97 при ДІ 0,46-2,02). Не виявлено підвищення ризику народження дитини з ПВР НС в залежності від дози опромінення щитоподібної залози майбутньої матері серед тих жінок, які проживали на радіоактивно забрудненій території і мали накопичену дозу загального опромінення. В той же час ризик народження дитини з ПВР НС у жінок, які проживають в “чистих” населених пунктах Київської області та отримали дозу опромінення щитоподібної залози 20 сГр та більше був підвищений в 5,63 рази (ДІ 1,13-24,68).

Результати дослідження свідчать про те, що, зважаючи на встановлення реального впливу факту проживання на радіоактивно забрудненій території на ризик народження дітей з ПВР НС, на забруднених територіях існує потреба не тільки у проведенні контрзаходів для зменшення накопиченої дози загального опромінення, а й гостро постає необхідність щоденної профілактичної роботи медичних і освітянських закладів щодо формування потреби здорового способу життя та планування вагітності. Рекомендується використання основних правил радіозахисного харчування, яке повинно забезпечувати зменшення надходження радіонуклідів з їжею; гальмування абсорбції цих речовин із шлунково-кишкового тракту; прискорення їх виведення із організму; збалансованість харчового раціону відносно енергетичних і життєво необхідних речовин [Смоляр В.І., 1996].

Спостереження за виходами вагітностей необхідно продовжити на основі створення державної служби генетичного моніторингу, як того вимагає ст. 29 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” (1992 р.).

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило характеризувати поширеність ПВР НС в Україні, в т.ч. аненцефалії, спинномозкової кили та енцефалоцеле, серед народжених живими, мертвими та плодів, елімінованих у зв`язку з виявленими ПВР, визначити чинники ризику їх виникнення та можливості профілактики.

1. Встановлено, що в Україні за 2002-2008 рр. частота ПВР НС серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, перерваних по причині виявлення ПВР, становила (2,25±0,03)‰, в т.ч. частота аненцефалії, спинно-мозкової кили та енцефалоцеле в сумі - (1,73±0,02)‰. Найменше значення величини показника було відмічено в м. Києві (0,61‰). Найбільші значення спостерігалися в Закарпатській (3,30‰), Рівненській (3,11‰), Львівській (3,03‰), Івано-Франківській (3,01‰) областях.

2. Показано, що за цей же період серед народжених живими частота патології становила (0,75±0,02)‰, при цьому найбільш поширені дефекти нервової трубки (аненцефалія, спинно-мозкова кила та енцефалоцеле в сумі) складали (0,34±0,01)‰ та окремо (0,01±0,01); (0,31±0,01); (0,02±0,01)‰ відповідно. Серед мертвонароджених частота ПВР НС становила (48,57±4,48)‰; аненцефалія, спинно-мозкова кила та енцефалоцеле в сумі - (24,72±3,23)‰ та окремо (5,62±0,39), (4,80±0,36), (0,49±0,12)‰ відповідно.

3. Визначено, що за період 2000-2007 рр. в країні питома вага ПВР НС в структурі ПВР у народжених живими становила (3,10±0,06) %, серед мертвонароджених - (30,53±0,76) %, серед елімінованих плодів - (35,53±0,44) %. Серед усього загалу ПВР у живо-, мертвонароджених і елімінованих плодів питома вага ПВР НС дорівнювала (7,92±0,09) %. Порівняння між собою часових періодів 2000-2003 рр. та 2004-2007 рр. засвідчило зростання питомої ваги ПВР НС серед народжених живими з ПВР з (2,88±0,08)% до (3,35±0,09)% (р‹0,001); в структурі ПВР серед мертвонароджених питома вага ПВР НС зменшилась з з (31,80±0,95)% до (28,05±1,28)% (р=0,02), як і серед плодів, абортованих в зв'язку з виявленими ПВР - з (36,54±0,66)% до (34,70±0,59)% (р=0,04). Серед усього загалу ПВР у живо-, мертвонароджених і елімінованих плодів питома вага ПВР НС становила в 2000-2003 рр. (7,60±0,12)% збільшившись до (8,27±0,13)% в 2004-2007 рр. (р‹0,001).

4. Дана характеристика структурі ПВР НС у народжених живими в Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях та м. Києві: питома вага спинномозкової кили складає 43,5%, природженої гідроцефалії - 30%, мікроцефалії - 7,1%, енцефалоцеле - 5,2%, аненцефалія - 3,9%, інші ПВР головного мозку - 3,2%, інші ПВР спинного мозку - 1,9%,

5. Відмічено підвищений ризик народження живої дитини з ПВР НС порівняно з загальнодержавним рівнем в АР Крим (ВР=1,23; ДІ 1,03-1,47), Одеській (ВР=1,19; ДІ 1,01-1,40), Рівненській (ВР=1,50; ДІ 1,24-1,81), Львівській (ВР=2,55; ДІ 2,26-2,86). Ризик, знижений у порівнянні з середнім по Україні, спостерігався в Дніпропетровській (ВР=0,62; ДІ 0,51-0,75), Донецькій (ВР=0,56; ДІ 0,46-0,68), Запорізькій (ВР=0,69; ДІ 0,53-0,89), Луганській (ВР=0,76; ДІ 0,61-0,96), Харківській (ВР=0,81; ДІ 0,66-0,99) областях та м. Києві (ВР=0,56; ДІ 0,45-0,70).

6. Показано підвищення ризику виникнення ПВР НС, в т.ч. аненцефалії, спинно-мозкової кили та енцефалоцеле, серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих по причині виявлення ПВР (за умови підтвердження діагнозу патологоанатомом) на території Закарпатської (ВР=1,50; ДІ 1,35-1,66), Івано-Франківської (ВР=1,35; ДІ 1,21-1,51), Рівненської (ВР=1,40; ДІ 1,25-1,57), Чернівецької (ВР=1,24; ДІ 1,08-1,44), Луганської (ВР=1,19; ДІ 1,07-1,33) і Київської областей (ВР=1,20; ДІ 1,1,07-1,36), тоді як зниження ризику було відмічено на території Запорізької (ВР=0,73; ДІ 0,63-0,84), Харківської (ВР=0,69; ДІ 0,61-0,78), Чернігівської (ВР=0,82; ДІ 0,68-0,98), Донецької (ВР=0,81; ДІ 0,74-0,89), Вінницької (ВР=0,86; ДІ 0,75-0,99), областей та мм. Київ і Севастополь (ВР=0,26; ДІ 0,21-0,31 та ВР=0,72; ДІ 0,53-0,97 відповідно).

7. Встановлено, що в якості чинників ризику виникнення ПВР НС можуть виступати вік матері до 20 та після 35 років, третій і четвертий порядковий номер вагітності та пологів, екстрагенітальні захворювання жінок, наявність у них хронічних інфекцій, професійні шкідливості, тютюнопаління жінки, вживання жінками ліків під час перших 12 тижнів вагітності. Величина статистично значущого ризику коливалася від 1,8 до 11,4 в залежності від чинника та території.

8. Визначено, що в радіоактивно забруднених порівняно з «чистими» населеними пунктами Житомирської області (2000-2007 рр.) частота ПВР НС підвищена серед живонароджених - (1,12±0,20)‰ проти (0,68±0,10)‰ при р=0,038 та серед живо-, мертвонароджених та абортів за медичними показаннями - (2,88±0,32)‰ проти (2,28±0,17)‰ при р=0,094. Показано підвищення ризику народження живої дитини з ПВР НС на радіоактивно забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС території порівняно з «чистою» (ВШ=1,64 при ДІ 1,02-2,62). Проживання матері на радіоактивно забрудненій території Київської області і накопичення дози загального опромінення не підвищувало ризик народження у неї дитини з ПВР НС (1999-2003 рр.).

9. Виявлено підвищення ризику народження дітей з ПВР НС у жінок, які проживали в “чистих” населених пунктах Київської області, але отримали дозу опромінення щитовидної залози понад 20 сГр (ВШ=5,63 при ДІ 1,13-24,68).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі результатів, отриманих у проведеному дослідженні, вважаємо доцільним надати такі практичні рекомендації.

1. На рівні МОЗ України необхідно:

· для спостереження за виходами вагітностей створити службу генетичного моніторингу, як це вказується в ст. 29 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (1992);

· організувати систему спостереження за здоров`ям робітників репродуктивного віку;

· вдосконалювати методи професійного відбору працюючих у шкідливих умовах, в т.ч. на основі генотипування;

2. На рівні Міносвіти України та Міністерства сім`ї та молоді:

· посилити санітарно-освітню роботу серед молоді відносно необхідності здорового способу життя та профілактики вродженої патології.

3. На рівні АМН України:

· посилити увагу до вивчення питань генетично-молекулярних особливостей метаболізму основних вітамінів.

4. На рівні установ акушерсько-гінекологічної, медико-генетичної служби та сімейної медицини надавати особливе значення первинній профілактиці вродженої патології, в т.ч. ПВР НС:

· для тих, хто проживає на територіях, забруднених радіонуклідами, дотримуватися правил радіозахисного харчування;

· при виявленні обтяженої спадковості рекомендувати і застосовувати необхідні методи пренатальної діагностики вади, що надає в подальшому можливість оптимізувати пологи і перебіг неонатального періоду та якнайшвидше впровадити заходи, необхідні для адаптації хворої дитини в сім`ї.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Генофонд і здоров`я: відтворення населення України / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.В. Брезицька, І.А. Бондарець, О.В. Горіна, Г.Г. Зінченко, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, І.П. Кривич, О.В. Линчак, Е.М Омельченко., О.В. Підгорна, Т.М. Поканєвич, О.О. Полька, Т.А. Приходько - К.: МВЦ "Медінформ", 2006. - 272 с. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо значення частоти та ризиків ПВР, брав участь у обговоренні результатів.

2. Генофонд і здоров`я: населення Запорізької області / І.Б. Вовк, С.С. Карташова, А.Г. Корнацька, О.В. Линчак, Е.М. Омельченко, Н.В. Позмогова, О.О. Полька, Т.М. Поканєвич, О.В. Процюк, О.О. Ревенько, А.М. Сердюк, О.І. Тимченко - К., 2009. - 146 с. Дисертант брав участь у визначенні факторів ризику виникнення ПВР НС та розрахунку і аналізі частоти ПВР НС.

Статті:

1. Поширеність індикаторних вроджених аномалій серед новонароджених України / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Т.А. Приходько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканєвич, Н.Г. Кравчук // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 45. - С. 418-422. Дисертант розраховував та аналізував частоту аненцефалії та спинномозкової кили серед живонароджених в областях України.

2. Поширеність вроджених вад розвитку нервової трубки серед населення Київської області / О.О. Полька, Т.М. Поканєвич, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 46. - С. 413-416. Дисертант розраховував та аналізував частоту ПВР нервової трубки в Київській області.

3. Профілактика вродженої і спадкової патології в Україні: біоетичні аспекти / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, Г.Г. Зінченко, О.Л. Метенько, О.О. Полька, О.В. Горіна, Т.М. Поканєвич // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 13. - Київ-Луганськ, 2006. - С. 243-251. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

4. Структура вроджених вад розвитку та фактори ризику їх виникнення (за даними генетичного моніторингу населення Чернівецької області) / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, О.І. Максіян, Н.С. Полька, І.П. Кривич // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 48. - С. 470-475. Дисертант брав участь у розрахунках структури ВПР та аналізі отриманих результатів.

5. Поширеність деяких індикаторних вроджених аномалій в Україні / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Н.В. Брезіцька, О.Л. Метенько // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. Вип. 14. - Київ-Луганськ, 2007. - С. 262-268. Дисертант розраховував та аналізував частоту спинномозкової кили в областях України.

6. Здоров`я населення України: вплив генетичних процесів / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, В.В. Єлагін, В.О. Галаган, О.В. Линчак, Т.М. Поканєвич, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, С.С. Карташова, О.П. Вітовська, О.В. Горіна, О.В. Підгорна, І.А. Бондарець, О.О. Полька, О.І. Максіян // Журнал АМН України. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 78-92. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо дії чинників ризику на виникнення ПВР та профілактики їх впливу.

7. Полька О.О. Вплив професійних чинників на виникнення вроджених вад нервової системи / О.О. Полька, Н.В, Брезіцька, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. Вип. 15. - Київ-Луганськ, 2008. - С. 167-174. Дисертант здійснював розрахунок та аналіз впливу професійної шкідливості на ризик народження дітей з ПВР НС.

8. Професійна шкідливість у майбутніх батьків як фактор ризику репродуктивних негараздів / О.О. Полька, Т.А. Приходько, О.М. Максіян, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Вип. 51. - К., 2008. - С. 516-521. Дисертант здійснював розрахунок та аналіз впливу професійної шкідливості на ризик народження дітей з ПВР НС.

9. Полька О.О. Вплив інфекційної та неінфекційної соматичної патології на виникнення вроджених вад нервової системи / О.О. Полька, Н.В. Брезіцька, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. Вип. 16. - Київ-Луганськ, 2009. - С. 340-346. Дисертант здійснював розрахунок та аналіз впливу інфекційної та неінфекційної соматичної патології на ризик народження дітей з ПВР НС.

10. Частота природжених вад розвитку нервової системи в областях України / О.О. Полька, О.В. Линчак, Т.М. Поканєвич, І.П. Кривич // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. Вип. 17. - Київ-Луганськ, 2009. - С. 217-226. Дисертант здійснював розрахунок та брав участь в аналізі частоти ПВР НС в областях України.

11. Ризик виникнення вроджених вад розвитку на радіоактивно забрудненій території та думка матерів щодо причин виникнення даної патології у їх дітей / О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук, О.О. Полька, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 17. - Київ-Луганськ, 2009. - С. 196.-202. Дисертант здійснював розрахунок та брав участь в аналізі частоти та ризику ПВР НС на радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і „чистих” територіях Житомирської області.

12. Вроджені вади розвитку нервової системи: питома вага в структурі вроджених вад розвитку / О.О. Полька, О.В. Процюк, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Вип. 54. - К., 2009. - С. 353-356. Дисертант здійснював розрахунок та брав участь в аналізі питомої ваги ПВР НС серед загалу ПВР.

13. Вроджені вади розвитку нервової системи на радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і „чистих” територіях Житомирської області / О.О. Полька, Ю.В. Бенедичук, О.В. Линчак, О.В, Процюк, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Вип. 53. - К., 2009. - С. 374-379. Дисертант здійснював розрахунок та брав участь в аналізі частоти та ризику ПВР НС на радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і „чистих” територіях Житомирської області.

Анотація

Полька О.О. Природжені вади нервової системи: поширеність серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профілактика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика - ДУ «Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О.М. Марзєєва», Київ, 2010.

Дана епідеміологічна характеристика природженим вадам розвитку нервової системи (ПВР НС) в Україні. Встановлено їх поширеність серед народжених живими, мертвими і плодів, абортованих при виявленні ПВР (2002-2008 рр.) - (2,25±0,03)‰, в т.ч. дефектів нервової трубки - (1,73±0,02)‰. Відмічено більшу поширеність ПВР НС в радіоактивно забруднених порівняно з «чистими» населеними пунктами Житомирської області серед живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих за генетичними показаннями. Показано підвищення ризику виникнення ПВР НС серед випадків живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих при виявленні ПВР в Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій, Луганській і Київській, тоді як зниження - в Запорізькій, Харківській, Чернігівській областях та м. Києві. Розрахована питома вага ПВР НС в структурі ПВР у народжених живими - (3,10±0,06)%, мертвими - (30,53±0,76)%, серед елімінованих плодів -(35,53±0,44)%. Визначена структура ПВР НС серед живонароджених. Виявлені пріоритетні фактори ризику виникнення патології (вік матері до 20 і після 35 років, третій і четвертий порядковий номер вагітності і пологів, наявність у жінок екстрагенітальних захворювань, в т.ч. хронічних інфекцій, професійних шкідливостей, тютюнопаління, вживання ліків під час перших 12 тижнів вагітності).

Ключові слова: природжені вади розвитку нервової системи, фактори ризику, профілактика.

Аннотация

Полька Е.А. Врожденные пороки нервной системы: распространенность среди новорожденных, факторы риска возникновения, профилактика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата мединских наук по специальности 03.00.15 - генетика. - ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины», Киев, 2010.

Исследование позволило охарактеризовать распространенность врожденных пороков нервной системы (ВПР НС) среди новорожденных в Украине, в т.ч. ВПР нервной трубки, среди рожденных живыми, мертвыми и плодов, элиминированных в связи с выявлением ВПР; определить факторы риска их возникновения и возможности профилактики.

Частота ВПР НС в Украине за 2002-2008 гг. среди рожденных живыми, мертвыми и у плодов, элиминированных при выявлении ВПР, составила (2,25±0,03)‰, в т.ч. частота дефектов нервной трубки (анэнцефалия, спинномозговая грыжа и энцефалоцеле) - (1,73±0,02)‰. Частота ВПР НС среди живорожденных была равна (0,75±0,02)‰, в т.ч. дефектов нервной трубки - (0,34±0,01)‰; среди мертворожденных - (48,57±4,48)‰, ВПР нервной трубки - (24,72±3,23)‰, среди живо-, мертворожденных и плодов, элиминированных при выявлении ВПР, - (2,25±0,03)‰, в т.ч. ВПР нервной трубки - (1,73±0,02)‰.

Повышенный риск рождения живого ребенка с ВПР НС в сравнении с государством в целом отмечен в АР Крым, Одесской, Львовской областях, а также среди случаев рожденных живыми, мертвыми и у плодов, абортированных при выявлении ВПР на территории Черновицкой, Волынской, Закарпатской, Ивано-Франковской, Ровенской областей.

За 2000-2007 гг. в стране удельный вес ВПР НС в структуре ВПР у рожденных живыми составил (3,10±0,06)%, мертвыми - (30,53±0,76)%, среди элиминированных плодов - (35,53±0,44)%. Среди всех ВПР у живо-, мертворожденных и элиминированных плодов удельный вес ВПР НС равнялся (7,92±0,09)%. Сравнение между собой временных периодов 2000-2003 гг. та 2004-2007 гг. показало увеличение удельного веса ВПР НС среди рожденных живыми с ВПР с (2,88±0,08)% до (3,35±0,09)% (р‹0,001); в структуре ВПР среди мертворожденных удельный вес ВПР НС уменьшился с (31,80±0,95)% до (28,05±1,28)% (р=0,02); как и среди плодов, абортированных по причине ВПР - с (36,54±0,66)% до (34,70±0,59)% (р=0,04). Среди всех случав ВПР у живо-, мертворожденных и элиминированных плодов удельный вес ВПР НС увеличился с (7,60±0,12)% до (8,27±0,13)% (р‹0,001).

...