Фізіолого-гігієнічна оцінка та профілактика несприятливого впливу умов праці на операторів сейсмопрогнозу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. За даними ВООЗ (2005) в країнах ЕС шум посідає 2 місце серед професійних факторів ризику. Професійна приглухуватість за кількістю професійних захворювань займає 5 місце в Україні [Ю.І. Кундієв та співавт., 2005]. У зв'язку з актуальністю даної проблеми, в останній час збільшилася активність науковців з вдосконалення оцінок ризиків несприятливої дії шуму [Д.О. Ластков, 2001; Э.И. Денисов и др., 2005; В.В. Мухин и др., 2005]. Разом з цим, показано, що величина та спрямованість змін в організмі залежать не лише від енергетичних, але й інформаційних параметрів шуму [А.В. Колганов, 1990]. Однак зміни в організмі людини у відповідь на дію інформаційного акустичного навантаження незначного енергетичного рівня залишаються маловивченими.

Не менш небезпечними для здоров'я є психофізіологічні фактори, що викликають психоемоційне напруження. Під час аналізу змін в організмі внаслідок психоемоційного навантаження необхідно враховувати як фізіологічні, так і психофізіологічні фактори [M. Martinussen, 1996; S. Rampal et al., 1999]. Відповідь на вплив шуму та напруженості праці буде складатися із специфічних та неспецифічних реакцій. Яка питома вага кожного з цих елементів в процесі втоми - питання не вирішене. В операторських професіях дія шуму і психоемоційного навантаження часто поєднані [В.Г. Бурым, 1986; Т.В. Шидловська та співавт., 2006], що найчастіше призводить до більш несприятливих фізіологічних ефектів. Вплив цих факторів не можна розглядати одне без одного. Це пов'язано з тим, що ефекти, опосередковані через нервову систему (втома, зниження працездатності) як для шуму, так і для напруженості праці, якісно схожі [Н.Ф. Измеров и др., 2001] і протікають за схемою стресорного впливу [Г. Селье; 1979; О.С. Медведєв, 1986; Ю.И. Кундиев и др., 2002].

Особливостям роботи людини-оператора та реакціям організму на цю діяльність присвячено чимало робіт [Н.В. Макаренко 1991; А.І. Єна, 2001; О.С. Горецький, 2006]. Більшість з них стосуються операторських професій, пов'язаних із значними навантаженнями на зоровий аналізатор, в той час як робота операторів-акустиків досліджена недостатньо. Між тим, розвиток економіки обумовлює появу професій, в яких робітники зазнають впливу комбінованої дії шкідливих факторів.

Мета дослідження - на основі оцінки санітарно-гігієнічних умов праці, виявлених закономірностей зміни функціонального стану організму операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств розробити профілактичні заходи для зменшення професійних ризиків здоров'я.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1) оцінити санітарно-гігієнічні умови праці та визначити особливості професійної діяльності операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств;

2) виявити особливості функціонального стану слухового аналізатору операторів сейсмопрогнозу при різних технологічних схемах організації праці;

3) виявити особливості змін в стані ЦНС та серцево-судинної систем, спричинені виробничими факторами та їх динаміку в залежності від віку та стажу роботи в професії;

4) виявити психофізіологічні особливості операторів сейсмопрогнозу;

5) визначити динаміку зміни біологічного віку операторів, проаналізувати дані захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

6) розробити фізіолого-гігієнічні заходи щодо оптимізації умов та регламенту трудового процесу, підвищенню працездатності, поліпшенню адаптації до умов роботи, збереженню та укріпленню здоров'я операторів сейсмопрогнозу.

1. Обсяг та методи досліджень

Під час вибору методик виходили з існуючих рекомендацій, літературних відомостей про їх інформативність під час впливу різноманітних комбінацій факторів, що вивчаються. Дослідження виконані в умовах виробництва на робочих місцях операторів сейсмопрогнозу семи вугільних підприємств Донецького вугільного басейну з використанням архівного матеріалу. Всі обстежені - жінки.

Для вирішення поставлених задач використовувалися санітарно-гігієнічні, фізіологічні, психофізіологічні, медико- та математико-статистичні методи. Вибірка була розділена на 2 нерівні групи. В першу увійшли оператори, що працювали за так званою «класичною» формою організації праці. Вибірка склала 60 осіб, віком від 19 до 52 років, середнім віком 29,10,72 років. Стаж роботи коливався від 6 місяців до 9 років. В другу потрапили оператори з «сучасною» формою організації праці. Дана група склала 36 осіб, віком від 20 до 54 років, середній вік обстежених - 37,3±1,8 років, стаж роботи коливався від 9 місяців до 23 років.

Проведено вивчення санітарно-гігієнічних умов праці операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств. Для цього проводилася оцінка рівнів: шуму, широкосмугових електромагнітних полів, що створюються дисплеєм комп'ютера, освітлення, температури та вологості повітря в робочому приміщенні. Спектральний аналіз шуму, який прослуховують оператори сейсмопрогнозу , проводився за допомогою програми «Sound Forge 8.0».

Оцінка важкості та напруженості трудового процесу надавалася згідно «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001) (ГКП); оцінка показників напруженості трудового процесу оцінювалася на основі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні згідно з ГКП.

Фізіолого-ергономічний метод дослідження полягав у хронометражі робочого часу секундоміром механічним. Вивчалися графіки роботи операторів та режими праці та відпочинку, час початку та закінчення зміни, особливості її організації, тривалість ранкової та нічної змін, тривалість відпочинку між змінами та наявність вихідних днів.

Обчислювалася бальна оцінка рівня напруженості праці для дослідження професійних ризиків здоров'ю. Визначений бал порівнювався з літературними даними за відповідним показником для інших професій операторського профілю.

Функціональний стан слухового аналізатора досліджувався за допомогою тональної порогової аудіометрії. Особливості розпізнавання сигналів в шумі здійснювалося за допомогою способу діагностики стійкості функції слуху (за авторським свідоцтвом №1572513), який полягає у пред'явленні акустичних сигналів до та після слухового навантаження на фоні білого шуму, який змінюється за синусоїдальним законом. Інтегральний показник стану ЦНС та її здатності реагувати на зовнішні подразники оцінювався на підставі аналізу латентного періоду умовно-рефлекторних реакцій. До та після зміни вивчалися показники простої та диференційованої АМР та ЗМР; також обчислювався коефіцієнт варіації простої ЗМР. Електрокардіограма реєструвалася за допомогою електрокардіографа «Спектр+» у складі діагностичного комплексу «Поліспектр» у відповідності до єдиного міжнародного стандарту для оцінки ВСР. Після попереднього моніторингу проводився фоновий запис протягом 5 хвилин в положенні лежачі, після чого оператори виконували активну ортостатичну пробу (АОП), наслідки якої реєструвалися протягом 6 хвилин. Використовувалися наступні методи аналізу ВСР: статистичні; геометричні (побудова та аналіз гістограм); спектральний (частотний) аналіз. Рівні артеріального тиску визначалися загальноприйнятою методикою сфігноманометром.

Також на цьому етапі вивчалися психофізіологічні особливості операторів сейсмопрогнозу. Рівні екстраверсії, інтроверсії та нейротизму визначалися за допомогою опитувальника Айзенка, сила нервових процесів за психомоторними показниками (теппінг-тест, методика Ільїна), рівень особистісної та ситуативної тривожності за методикою Спілбергера-Ханіна, об'єм короткочасної слухової та зорової пам'яті - за кількістю відтворених слів з 10 пред'явлених, показники уваги (швидкість роботи, об'єм опрацьованої інформації, кількість помилок, продуктивність роботи) за допомогою таблиць Анфімова. Рівень ситуативної тривожності, вербальної пам'яті та уваги визначалися до та після робочої зміни. Для оцінки успішності професійної діяльності операторів використовувалися «командирські оцінки», виставлені керівництвом служби працівникам.

Визначалися суб'єктивні та об'єктивні показники стану здоров'я операторів. Для суб'єктивної оцінки функціонального стану використовувався тест САН (самопочуття, активність, настрій); визначалася кількість балів, отримана операторами під час самооцінки здоров'я. За методикою В. П. Войтенко оцінювався біологічний вік операторів сейсмопрогнозу. Визначалася ступінь постаріння обстежених у порівнянні з популяційним стандартом. На основі даних захворюваності з тимчасовою втратою працездатності операторів (2005-2006 рр.) оцінювалися рівні професійного ризику за показниками випадків та днів непрацездатності.

На основі проведених досліджень були розроблені рекомендації щодо оптимізації умов праці, функціонального стану та здоров'я операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств.

Статистична обробка результатів дослідження проведена за допомогою методів варіаційної статистики, кореляційного та кластерного аналізу. Використовувався вільно розповсюджуваний пакет статистичних програм R(GNU). Метрологічне забезпечення дисертації відповідає вимогам діючих нормативно-технічних документів, що рекомендовані для застосування при виконанні НДР та звітів про них: ДСТУ 3008-95, ДСТУ 2708-99, ДСТУ 3651.0-97, ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ, ДСН №3.3.6.037-99 тощо.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Умови праці жінок-операторів сейсмопрогнозу. Основним завданням операторів сейсмопрогнозу вугільних шахт є селекція акустичних сигналів на фоні шуму та прогнозування в реальному часі раптового викиду метану. Ця професія відносно нова, але не дивлячись на це, технологія формування сейсмопрогнозу і зміст праці операторів суттєво змінилися за останні 7-10 років. Ці зміни полягають у впровадженні у виробництво новітніх технологічних процесів видобутку вугілля, що збільшило кількість акустичних образів в абетці сигналів, які прослуховують оператори; а також комп'ютерних систем, які з одного боку, полегшують роботу операторів, а з іншого, підвищують напруженість праці та збільшують рівень електромагнітного випромінювання. Крім того, на більшості вугільних підприємств робоча зміна збільшилася з 8 до 12 годин.

Порівнюючи зміст і умови праці операторів, працюючих за «класичною» (І група) і «сучасною» (ІІ група) формою організації праці, можна сказати, що параметри всіх фізичних факторів середовища, що впливають на організм операторів, знаходяться у межах гранично допустимих (мікрокліматичні умови, рівні електромагнітних полів). Шум, який прослуховується операторами сейсмопрогнозу, є непостійним, мінливим, рівень якого безперервно змінюється у часі. Еквівалентний рівень шуму для І групи склав 56,3±0,5 дБА, а для ІІ - 59,6±0,93 дБА при нормі 65 дБА для вказаної категорії професій.

За результатами проведених досліджень та згідно критеріїв ГКП встановлено, що основними несприятливими факторами в даній професії є ті, що формують напруженість праці. Серед них, насамперед, слід зазначити сенсорні навантаження. Так, тривалість зосередженого спостереження складає 95-96 % від часу зміни, щільність звукових сигналів в середньому за 1 годину роботи - більше 300. Значний вклад в напруженість праці вносять також монотонність навантаження (час активних дій становить 4-5 % тривалості зміни, решта часу - спостереження за технологічним процесом). Фактична тривалість робочого дня становить 12 годин з роботою у нічну зміну за відсутності регламентованих перерв (прийом їжі здійснюється безпосередньо на робочому місці паралельно з виконанням обов'язків). За критеріями ГКП умови праці операторів сейсмопрогнозу є шкідливими (напружена праця) 3 ступеня (клас 3.3).

Деякі специфічні складові напруженості не повно, або зовсім не відображені в ГКП. Це стосується навантаження на слуховий аналізатор, яке неможливо оцінити згідно діючого нормативного документу, ступеню відповідальності за безпеку інших осіб, змісту роботи та деяких інших показників. Труд операторів сейсмопрогнозу має також інші специфічні складові, що наведені в таблиці 1 і потребують більш детальної характеристики (пункти показників напруженості наведені відповідно до пунктів в ГКП).

Таблиця 1. Специфічні складові напруженості праці (за основними показниками третього класу) операторів сейсмопрогнозу

На підставі отриманих результатів розроблені пропозиції щодо внесення доповнень до існуючої ГКП.

Зважаючи на відсутність деяких складових в діючій ГКП, бальна оцінка рівня напруженості праці, запропонована для дослідження професійних ризиків здоров'ю [Ю. І. Кундієв, 2005], не в повному об'ємі буде відображати вплив цього чинника на працездатність та інші показники. Втім, навіть не дивлячись на це, у операторів з «класичною» формою організації праці, даний показник склав 3,0 бали, а у операторів з «сучасною» формою - 3,36 бали. Зростання напруженості праці в останні роки обумовлено збільшенням робочої зміни з 8 до 12 годин, необхідністю працювати перед екраном монітора, засвоєнням навичок роботи з комп'ютерними програмами, збільшенням кількості образів в алфавіті сигналів, що надходять з підземного комплексу тощо.

Специфічні та неспецифічні реакції організму на дію акустичної інформації. Результати тональної порогової аудіометрії свідчать про негативні реакції слухового аналізатору на сприйняття інформаційно важливих акустичних сигналів в умовах значного рівня напруженості праці. Аудіограми операторів сейсмопрогнозу незалежно від форми організації праці мають певні особливості, що відрізняють їх від популяційних. Так, згідно літературних даних, зниження слухової чутливості починається в зоні високих частот (4000-8000 Гц) [Н.Ф. Измеров и др.., 2001; Т.В. Шидловська та ін., 2006]. На аудіограмах обстежених операторів відсутній пресбіакузіс; різке зменшення слухової чутливості відбувається переважно на мовних частотах.

Оцінка інформативності клінічних ознак шумової хвороби показала, що для початкової її стадії патогномонічною є лише втрата слуху (ВС) [Ю. П. Сыромятников, 1981]. Величина ВС згідно діючого ГОСТ 12.4.062-78 обчислюється як середнє арифметичне на частотах 500, 1000 та 2000 Гц. Отримані дані свідчать, що пороги слуху операторів сейсмопрогнозу «сучасної» форми організації праці в цьому діапазоні складають 18,7±1,2 дБ, що свідчить про І ступень ВС. Натомість в методичних рекомендаціях [К: МОЗ, 2001 р.], така оцінка надається з урахуванням порогів слуху в розширеному діапазоні 125-2000 Гц. Цей підхід дає сумарно більш значну ВС. Значення порогів слуху 21,3±1,27дБ у вищезгаданому діапазоні свідчить про ІІІ ступінь ВС на мовних частотах. ВС операторів сейсмопрогнозу зростає із збільшенням стажу роботи в професії. Треба зазначити, що певна ступінь ВС очікується і оцінюється переважно в професіях, де людина стикається з виробничим шумом великої інтенсивності, що не характерно для операторів сейсмопрогнозу. Середньогрупові значення порогів слуху операторів «сучасної» форми організації праці подано в таблиці 2.

Таблиця 2. Значення порогів слуху для жінок різних вікових категорій в нормі** та працюючих в умовах інформаційного акустичного навантаження ()

Примітка: * - відмінності між порогами слуху в нормі та у операторів сейсмопрогнозу достовірні при Р<0,05

** - Значення норми приймалося за джерелом: Основные показатели физиологической нормы человека: Руководство для токсикологов / Под ред. И.М. Трахтенберга, - К.: Авиценна, 2001г., - 372с.

На наш погляд, ВС в діапазоні 125-1000 Гц також може бути пов'язана з особливостями розподілу енергії акустичних коливань у частотному діапазоні. Так, спектральний аналіз шуму показує, що максимум припадає на діапазон 20-1500 Гц, тобто той, в якому пороги слуху мають найвищі показники. Цей факт узгоджується з сучасною концепцією частотно-залежних біологічних ефектів. Літературні дані свідчать, що, наприклад, вибір параметру вібрації без врахування спектрального складу, може призвести до заниження результатів виміру [В. В. Мухин и др., 2005]. Так само оцінка дії шуму без врахування його спектрального складу може не в повній мірі відображати біологічні ефекти, що виникають в організмі людини. Інтегральним показником стану ЦНС та її здатності реагувати на зовнішні подразники є латентний період умовно-рефлекторних реакцій. Отримані дані свідчать про значні коливання часу простої АМР та ЗМР у всіх обстежених групах, що вплинуло на статистичну достовірність показників різниці. Це може свідчити про те, що висока інформаційна насиченість шуму, який оператор прослуховує протягом зміни, обумовлює його постійну готовність до реагування на зовнішні подразники.

Дозмінні помилкові відповіді в диференційованих АМР та ЗМР статистично не відрізнялися. Натомість реєстрація цих показників після зміни показала, що кількість помилок при поданні подразника на слуховий аналізатор істотно впала (з 0,71±0,17 до 0,28±0,11), тоді як для зорового аналізатора залишилася на тому самому рівні. Це може свідчити про те, що необхідність зберігати специфічну функцію, а саме розрізнення інформаційно насичених акустичних сигналів на фоні шуму, обумовлює низьку кількість помилкових відповідей при навантаженні на ведучий аналізатор. Аналіз середньої кількості помилок в ЗМР диф в залежності від стажу, свідчить, що до зміни цей показник зростав із стажем роботи, а в АМР диф навпаки, знижався. Так, в групі зі стажем більше 15 років середня кількість помилок була на рівні 0,40±0,17, що майже в 2 рази нижче, ніж у операторів зі стажем до 5 років (0,88±0,37). Така ж тенденція зберігалася і після робочого навантаження. Це можна пояснити наступним: оператори зі стажем роботи від 15 до 22 років, неодноразово стикалися з аварійними ситуаціями, що виникали в результаті помилки людини-оператора; крім того, більшу частину професійної діяльності (до впровадження «сучасної» форми організації праці) вони сприймали інформацію виключно через слуховий аналізатор.

З літератури відома значна індивідуальна варіабельність латентних періодів АМР та ЗМР [Гігієна праці, 2005], тому як правило, орієнтуються на відносні показники, наприклад, коефіцієнт варіації. Розкид цього показника в межах 8 % вважається нормою, 8-17 % свідчить про помірну втому, а більше 17 % - виражену втому. Середньогрупові значення коефіцієнту варіації простої ЗМР (17,3±1,2 %) свідчать, що оператори сейсмопрогнозу вже перед початком зміни знаходяться у стані помірної і навіть вираженої втоми, тобто організм не встигає відновити сили в період відпочинку між змінами. Така ж картина спостерігається і після робочого навантаження (16,8±1,3 %). Це вказує на необхідність оптимізації умов та режимів праці операторів сейсмопрогнозу.

До неспецифічних проявів шумової патології відносять негативні зміни з боку серцево-судинної системи (ССС). Результати дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) свідчать, що особливості роботи ССС, очевидно не пов'язані зі стажем роботи. Коливання показників, були хаотичними, різниця між стажевими групами виявилася недостовірною. Певна закономірність в динаміці зміни простежувалася у зв'язку з віком операторів. Так, потужність спектру, тобто повний спектр частот, що характеризує ВСР і відображає сумарну активність нейрогуморальних впливів на серцевий ритм був максимальною у операторів 20-29 років і мала тенденцію до зменшення у вікових групах 30-39 та 40-49 років відповідно, що узгоджується з даними літератури [В.Н. Швалев, 2001].

Аналіз гістограм розподілу R-R інтервалів при оцінці ВСР операторів сейсмопрогнозу показав, що у більшості обстежених зареєстровані гістограми, розподіл яких відрізняється від нормального. Так, у 14 % обстежених була наявна асиметрія, яка зазвичай спостерігається при перехідних станах та вказує на порушення стаціонарності процесу. У 64 % виявилися так звані ексцессивні гістограми, які характеризуються дуже вузькою основою та загостреною вершиною і спостерігаються при стресі та патологічних станах. Тільки 22 % гістограм мали розподіл R-R інтервалів, близький до нормального. Враховуючи це, для подальшого аналізу замість середньої обчислювалася медіана, а також 25 % та 75 % процентіль.

В таблиці 3 наведені основні показники ВСР операторів сейсмопрогнозу: загальна потужність спектру (ТР), тобто повний спектр частот, що характеризує ВСР і відображає сумарну активність нейрогуморальних впливів на серцевий ритм, середньоквадратичне відхилення (SD), а також відносна доля високочастотних (HF), низькочастотних (LF), дуже низькочастотних (VLF) коливань, співвідношення симпато-парасимпатичних впливів (HF/LF).

Таблиця 3. Показники та структура спектральної потужності ВСР у операторів сейсмопрогнозу (фоновий запис до зміни)

Звертає на себе увагу той факт, що загальна потужність спектру у 25,9 % операторів сейсмопрогнозу виявилася нижчою за нижню межу норми для осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, тобто меншою, ніж 1500 мс2/Гц. Останнє свідчить про значне погіршення поточного функціонального стану організму. Натомість у переважної більшості обстежених показник ТР був вищим за нормативне значення, навіть для фізично тренованих осіб. Відомо, що сумарна активність регуляторних механізмів може бути оцінена також за показником середньоквадратичного відхилення (SD). Отримані дані свідчать, що у 29,6 % обстежених це значення було менше 40 мс, що згідно літературних даних [В.М. Михайлов, 2002] свідчить про посилення симпатичної регуляції, яка пригнічує активність автономного контуру. Тільки у 22,2 % операторів зафіксована надлишкова активність симпатико-адреналової системи (LF/HF>1), що відображає певне психоемоційне напруження, яке зазнає оператор ще перед початком робочої зміни. Останнє можна розцінювати як прояв передстартової реакції. У всіх інших обстежених осіб співвідношення LF/HF свідчило про перевагу парасимпатичного відділу в регулюванні серцевого ритму.

На показники ВСР впливають різноманітні чинники, які, зрозуміло, не вичерпуються віком та стажем роботи. Свій внесок роблять також генетичні та соціальні фактори, образ життя певної людини, схильність чи відсутність шкідливих звичок, стан здоров'я тощо. Тому ми поставили за мету виділити певні групи серед обстежених осіб, схожих за механізмами функціонування ССС, резервними можливостями організму. Для цього використали кластерний аналіз, який застосовується для групування об'єктів, виходячи із схожості за ознаками, що вимірюються. Такий підхід дозволив розділити вибірку на 3 нерівні групи, або 3 кластера з 5, 24 та 7 осіб відповідно. Не дивлячись на незначну кількість осіб в 1 та 3 кластерах, різниця між цими групами, за більшістю показників, виявилася статистично достовірною.

В нормі при переході до АОП, а також під впливом стресорів психоемоційної природи загальна потужність спектру повинна зменшуватися, як це відбувається у осіб 2-ї кластерної групи. Натомість у осіб 1-ї та 3-ї груп зафіксовано різке підвищення цього показника при переході до АОП. Крім того, постійне підвищення потужності, наявне у 3-й групі іноді спостерігається у спортсменів і пояснюється в літературі [В.М. Михайлов, 2002], як реакція організму на неадекватні фізичні навантаження. Можливо, що під впливом стресорів психоемоційної природи відбувається схожа реакція, але ці дані потребують подальшого вивчення. Кластерні групи відрізняються також і часткою спектральних складових та неоднаковим їх перерозподілом після зміни. Так, для 1-ї групи характерно зниження HF коливань в 2,3 рази, та підвищення VLF в 1,7 рази, що свідчить про значну активацію симпатико-адреналової системи і перехід регуляції діяльності серця на повільний, але більш стійкий рівень регуляції - гуморально-метаболічний, який в меншій мірі здатен забезпечувати адекватний гомеостазіс [Р.М. Баевский, 1999]. В другій групі на фоні незначного зменшення загальної потужності спектру був наявний приріст VLF компоненти. В цій кластерній групі відмічалося достовірне зменшення загальної потужності спектру при переході до АОП в 1,4 рази як до, так і після зміни, що свідчить про зниження загального функціонального стану організму. Для третьої кластерної групи був характерний значний дисбаланс спектральних складових до початку зміни. Перевага LF та VLF коливань в спектрі свідчить про вичерпання резервних можливостей організму, розвиток передпатологічних станів.

Звертає на себе увагу також і той факт, що особи, які потрапили в різні кластерні групи, відрізнялися і рівнями ситуативної та особистісної тривожності. Ці дані наведені в таблиці 4. Як можна бачити, в третю кластерну групу потрапили особи, які на фоні інших операторів відрізняються більш низькими показниками не тільки особистісної, а й ситуативної тривожності як до, так і після зміни. Причини відносно низької тривожності цієї кластерної групи можуть бути пов'язані, в принципі, з діаметрально протилежними факторами: значним досвідом роботи або навпаки, низькою мотивацією. Уточнення цього припущення потребує подальших досліджень.

Співвідношення низькочастотних коливань до високочастотних характеризує баланс симпато-парасимпатичних впливів. Значення коефіцієнту менше 1 свідчить про перевагу парасимпатичного відділу ВНС, а більше 1 - симпатичного. Отримані дані свідчать про те, що в першій групі відбувається збільшення частки симпатичного впливу в регуляції серцевого ритму порівняно з до змінним показником в 2,36 рази, його відносна стабільність в другій групі і зменшення більше ніж в 2 рази в третій. Перевага парасимпатичних впливів в регуляції діяльності серця після дії подразника можна пояснити зміненим висхідним рівнем активації. Як свідчать літературні дані, в таких випадках подразник може викликати «парадоксальну», або антагоністичну, реакцію з протилежним знаком [А.М. Вейн и др., 1991].

Виявлені протиріччя між загальною потужністю спектру та функціональним станом організму свідчать про необхідність подальших досліджень у цьому напрямку та уточнення критеріальних значень.

Діяльність оператора сейсмопрогнозу відбувається в екстремальних умовах, пов'язаних із небезпекою, великою відповідальністю, висуваючи значні вимоги до психіки. Дослідження психологічних особливостей операторів, що працюють в умовах підвищеного психоемоційного напруження та сенсорного навантаження показали, що в цілому операторам сейсмопрогнозу властиві такі типологічні особливості, які не є характерними для операторської діяльності. Про це свідчить наявність значної кількості екстравертів (74 %) в обстеженій групі, сильного (39,8 %) або середнього (51,8 %) типу нервової системи, висока (37,5 %) або помірна (62,5 %) особистісна тривожність, високий висхідний рівень слухової пам'яті (60,9 %) та уваги (0,98 у.о.). Суттєве підвищення рівня ситуативної тривожності наприкінці зміни (у 66,6 % операторів) викликається, на нашу думку, характерним для цієї професії несенням кримінальної відповідальності за життя інших осіб, необхідністю приймати рішення в умовах дефіциту часу. Високі показники об'єму слухової пам'яті до та після робочого навантаження пояснюються особливою роллю слухового аналізатору в трудовій діяльності, його висока продуктивність зберігається за рахунок менш важливих функцій, що проявляється в тому числі у більш низьких показниках об'єму зорової пам'яті. В процесі трудової діяльності оператора сейсмопрогнозу формуються специфічні психофізіологічні механізми пристосування, які обумовлюють однакову успішність трудової діяльності осіб з різними типологічними особливостями нервової системи.

Особливості стану здоров'я операторів сейсмопрогнозу. Суб'єктивні оцінки операторів за тестом САН (шкали «самопочуття» та «настрій») до зміни хоч і незначно, але у багатьох випадках перевищували вікову норму. Післязмінні значення різко зменшувалися. Найбільші зміни стосувалися категорії «самопочуття», рівень якого знизився в середньому по масиву з 6,0 до 4,2 балів, а за індивідуальними показниками різниця між початком та кінцем зміни досягала 4,3 бала. Відомо, що оцінки за цією категорією найбільш чутливі до впливу втоми [Ю.П. Горго, 1988].

Аналіз суб'єктивної оцінки здоров'я (СОЗ) операторів, що працюють в «сучасних» умовах, показав зростання кількості негативних відповідей із збільшенням стажу роботи в професії (r=0,59; Р<0,05). Так, якщо для осіб зі стажем до 5 років середнє значення в тесті СОЗ сягало 10,2±0,75, для операторів, які працюють 5-9 років в професії - 12,0±1,0; 10-14 років - 15,4±2,14 і операторів, що мають стаж понад 15 років - 16,0±1,6 балів. Кількість балів, набраних в анкеті СОЗ, як і слід було очікувати, корелювала з рівнем ситуативної тривожності до зміни (r=0,51; Р<0,05) та нейротизмом (r=0,48; Р<0,05). 9 з 10 опитаних вказують на втрату сну через хвилювання, дві третини операторів скаржаться на часті головні болі, пробудження від незначного шуму, метеозалежність. Крім того, 61,1 % опитаних намагаються вживати тільки кип'ячену воду, 50 % тримають в домашній аптечці препарати, що покращують стан ССС (валідол, нітрогліцерин, серцеві краплі), 47,2 % змушені відмовлятися від деяких блюд, а 44,4 % операторів вважають, що зараз їм складніше зосереджувати увагу, ніж раніше, 41,6 % вживають у лікувальних цілях мінеральну воду.

Суб'єктивна оцінка функціонального стану та здоров'я, а також значне прискорення темпів постаріння працюючих зі стажем після 15 років дає підставу вважати умови праці операторів сейсмопрогнозу такими, що призводять до появи передбачуваних/очікуваних професійних ризиків (категорія доказовості 1Б [Ю.І. Кундієв, 2005]). Аналіз захворюваності операторів сейсмопрогнозу з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) підтверджує цю думку. Для зменшення випадкових впливів на показники, аналіз проводився за два роки (2005 та 2006 включно). Так, за вказаний період видано 77 лікарняних листків, а тривалість непрацездатності склала 839 діб (без врахування декретних відпусток та лікарняних по догляду за дитиною). Проводилось співставлення між ЗТВП за всіма захворюваннями (на 100 робітників) у днях та випадках непрацездатності з рівнями професійного ризику, що визначені в літературі [Н. Ф. Измеров и др., 2001]. В результаті виявилося, що кількість днів непрацездатності за вказаний період склала 1165,3, що свідчить про середній рівень професійного ризику; а кількість випадків непрацездатності - 106,9, що вказує на надвисокий рівень професійного ризику. В структурі захворюваності перше місце посідає простудна група (31,9 %), друге місце займають захворювання жіночих органів (кісти, міоми, патологічна вагітність), сукупна доля яких склала майже 18,3 %. На нашу думку, високий відсоток цих порушень може бути пов'язаний з умовами праці операторів, а саме тривалою гіподинамією. Положення сидячи на протязі майже 12 годин (яке може перериватися лише ходьбою по кімнаті у зручний для оператора час) викликає застійні процеси у нижніх кінцівках та області малого тазу. Також треба відмітити доволі високий відсоток захворювань кістково - м'язової системи (11,4 %). Всі інші групи хвороб становлять менше 10 %.

Профілактика несприятливої умов праці на операторів сейсмопрогнозу. У зв'язку з тим, що переважна більшість фізичних факторів на робочих місцях операторів сейсмопрогнозу знаходяться у межах норми, а основний несприятливий вплив на функціональний стан організму виникає за рахунок значного рівня напруженості праці, необхідності розпізнання сигналів на фоні шуму, запропоновані профілактичні заходи полягали, насамперед, в оптимізації режимів праці і відпочинку. Так, запропоновано скорочення робочої зміни з 12 до 8 годин, введення в зміну додаткового оператора, який буде здійснювати підміну під час прийому їжі або виходу за власними потребами, збільшення терміну відпустки для відновлення організму.

Наступний блок профілактичних заходів стосується фізичної активізації та психофізіологічного розвантаження. Вони полягають у облаштуванні кімнати відпочинку із застосуванням відповідної кольорової гами, введення спеціально підібраних комплексів фізичних вправ, спрямованих на загальну активізацію організму, запобіганню застійних явищ в областях малого тазу, кінцівок, хребта тощо.

Третя група профілактичних заходів стосується організації періодичних медичних оглядів. Підкреслюється, що особливу увагу слід звертати на стан слухового аналізатора, наявність суб'єктивних скарг і їх динаміку. Враховуючи наявність негативних змін на аудіограмах операторів сейсмопрогнозу, рекомендується обстеження отоларінголога 1 раз на рік. Обов'язковою умовою при проведенні попередніх і періодичних медичних оглядів є тональна порогова аудіометрія (в тому числі в розширеному діапазоні частот), мовна аудіометрія, визначення сприйняття шепітної мови.

При прийомі на роботу обов'язкове медичне обстеження, під час якого слід звертати увагу на розроблений нами перелік протипоказань [Методичні рекомендації, К.: МОЗ, 2010].

Таким чином, фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств свідчить про їх негативний вплив на працюючих жінок. Комбінована дія інформаційно насичених акустичних сигналів на фоні значного рівня напруженості праці (клас 3.3) викликає суттєві зміни в стану слухового аналізатору, ЦНС, ССС систем, призводить до прискорення темпів постаріння працюючих (після 15 років роботи по спеціальності), викликає зростання загальносоматичної захворюваності серед працюючих. За результатами проведених досліджень розроблені профілактичні заходи з оптимізації умов праці та поліпшення функціонального стану операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств.

Висновки

гігієнічний професійний сейсмопрогноз виробничий

1. У дисертації обґрунтовано вирішення важливої науково-практичної проблеми впливу на функціональний стан людини-оператора селекції інформаційно насичених акустичних сигналів на фоні шуму нижче гранично допустимого рівня в умовах значної напруженості праці на прикладі операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств. Їх завдання полягає у прогнозі вірогідності раптових викидів метану, який забезпечує безпеку та життя десятків тисяч гірників. Отримані дані з фізіолого-гігієнічної оцінки та профілактики умов праці робітників таких професій суттєво доповнюють інформацію щодо забезпечення надійності операторів в людино-машинних системах.

2. За критеріями «Гігієнічної класифікації праці…» клас умов праці операторів сейсмопрогнозу є шкідливим (напружена праця) 3 ступеня (клас 3.3) і характеризується інтелектуальним та значним сенсорним навантаженням, монотонністю тощо. Зміни в організації праці, впроваджені з 2000р. (збільшення тривалості роботи до 12 годин, введення комп'ютерного супроводу тощо) призвели до зростання рівня напруженості праці з 3,0 («класична» форма) до 3,36 балів («сучасна» форма). Деякі специфічні складові напруженості праці не повно, або зовсім не відображені в діючій ГКП. Це стосується навантаження на слуховий аналізатор, ступеня відповідальності за безпеку інших осіб, змісту роботи.

3. Аудіограми операторів сейсмопрогнозу незалежно від форми організації праці мають певні особливості, що відрізняють їх від популяційних: відсутність пресбіакузісу, значне підвищення порогів слуху переважно на мовних частотах, які зростають із збільшенням стажу роботи в професії. Ступінь прояву цих змін пов'язаний із рівнем нервово-емоційної напруженості: погіршення слуху у мовному діапазоні (125-2000 Гц) достовірно більше виражено у операторів, які працюють за «сучасною» формою організації праці (21,3±1,27дБ порівняно з 11,5±1,43 дБ).

4. Реакції з боку ЦНС на умови праці проявляються у величинах коефіцієнтів варіації простої ЗМР, які свідчать про розвиток помірної і навіть вираженої втоми у обстежених. Низька кількість помилкових відповідей при навантаженні на слуховий аналізатор порівняно з зоровим (за даними диференційованих АМР та ЗМР) пояснюється необхідністю зберігати специфічну функцію, а саме розрізнення інформаційно насичених акустичних сигналів на фоні шуму. Середня кількість помилок при прослуховуванні акустичних сигналів залежить від стажу роботи в професії і є найнижчою у операторів зі стажем більше 15 років.

5. Основні електрокардіографічні показники ВСР (розподіл R-R інтервалів, загальна потужність спектру (ТР), співвідношення симпато-парасимпатичних впливів (LF/HF) до та після робочого навантаження і при переході до ортостатичної проби) свідчать про наявність у 78 % обстежених перехідних станів в ритмі серця і стресу; у 13,9 % - патогенетичної основи розвитку реакції дезадаптації; у 19,5 % - стану психоемоційної напруги. Показник ТР, вищий за нормативні значення навіть для фізично тренованих осіб (у 74 % операторів) та його зростання при переході до ортостатичної проби майже у третини операторів, може свідчити про неадекватну реакцію організму на стресори психоемоційної природи.

6. Операторам сейсмопрогнозу властивий специфічний комплекс психофізіологічних показників, пов'язаний з особливостями трудової діяльності (наявність сильного або середнього типу нервової системи, висока або помірна особистісна тривожність, високий висхідний рівень слухової пам'яті та уваги), який може бути використаний для профвідбору в професію.

7. В умовах високого рівня напруженості праці та селекції інформаційно насичених акустичних сигналів відбувається прискорення темпів постаріння працюючих, особливо після 15 років роботи в професії. Дані захворюваності з тимчасовою втратою працездатності свідчать про середній рівень професійного ризику за показником кількості днів та надвисокий рівень за випадками непрацездатності. В структурі захворюваності перші місця посідають простудна група, захворювання жіночих органів та захворювання кістково-м'язової системи. Аналіз суб'єктивної оцінки здоров'я операторів, що працюють в «сучасних» умовах, показав зростання кількості негативних відповідей із збільшенням стажу роботи в професії (r=0,59; Р<0,05).

8. Для запобігання несприятливій дії умов праці на операторів сейсмопрогнозу розроблені профілактичні заходи, які ґрунтуються на оптимізації режимів праці і відпочинку, захисті часом, фізичній активізації організму та психофізіологічному розвантаженні, організації періодичних медичних оглядів та оглядів при прийомі на роботу. Попередня оцінка ефективності впровадження розроблених рекомендацій показала їх позитивний вплив на суб'єктивну оцінку функціонального стану працюючих.

Література

Колганова І.А. Деякі функціональні зміни в організмі внаслідок контакту з акустичним подразником / І.А. Колганова // Вестник гигиены и эпидемиологии - 2007. - Т.11, №1. -- С. 52-56.

Колганова І.А. Специфічні реакції організму на дію акустичної інформації / І.А. Колганова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2008. - № 2. - С.36-40.

Колганова І.А. Варіабельність серцевого ритму як показник вегетативного гомеостазу операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств / І.А. Колганова // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2009. - № 3. - 56-62.

Колганова І.А. Особливості розпізнавання акустичних сигналів на фоні шуму операторами сейсмоакустичних станцій / І.А. Колганова, В.В. Мухін // Український журнал з проблем медицини праці. - 2007. - № 1. - С.48-53.

Размещено на Allbest.ru