Актуальність дослідження. На сучасному етапі проблема генітального ендометріозу (ГЕ) та гіперплазії ендометрія набула особливого значення у зв'язку зі зростанням частоти патологічних процесів у структурі гінекологічної захворюваності. За даними літератури частота генітального ендометріозу коливається від 12 % до 50 %, гіперплазії ендометрія - від 10 до 30 % у жінок репродуктивного віку [Потапова Л.В., 1998; Степанківська Г.К., 2001]. Розповсюдженою локалізацією ГЕ є аденоміоз, питома вага якого складає 53-80 % в структурі ендометріозу [Коханевич Є.В., 2001; Даміров М. М., 2004; Сольський Я.П., 2007].

Аденоміоз та гіперплазія ендометрія мають особливу актуальність для жінок репродуктивного віку, оскільки супроводжуються значним порушенням менструальної та генеративної функції [Воробйова Л.І., 2002; Сенчук А.Я., 2007]. Виражений больовий синдром, виснажуючі маткові кровотечі, анемізація, розлади функції життєво важливих органів і систем знижують працездатність та якість життя хворих, що визначає не лише медичне, але і соціальне значення цієї проблеми [Жук С.І., 2005; Венцківський Б. М., 2006].

За останні роки запропоновано нові підходи до консервативних та оперативних методів лікування доброякісної патології матки, проте не існує єдиного алгоритму, що визначає стратегію та тактику ведення таких хворих. Вважається, що хірургічний метод є провідним і єдиним радикальним у лікуванні ендометріоїдних уражень. При доброякісній патології матки адаптація до хірургічного стресу перебігає на межі фізіологічних можливостей: спостерігається дисфункція показників імунної та біохімічної систем при наявності тривалого больового синдрому в післяопераційному періоді. При початкових стадіях захворювання можливий диференційований підхід щодо лікування жінок з аденоміозом та гіперплазією ендометрія, які не реалізували свою репродуктивну функцію [Грищенко В.І., 2002; Frackiewicz E. J., 2003; Татарчук Т.Ф., 2005; Бенюк В.О., 2007].

Розробка сучасних препаратів розширила можливості консервативного лікування доброякісної патології матки. Найбільшу практичну цінність із усього арсеналу препаратів на даний час представляє гормонотерапія: агоністи гонадотропін-рилізинг гормонів, антигонадотропіни, антигестагени, прогестагени [Дубчак А. Є., 2001; Голота В.Я., 2004; Afonso J. S., 2005]. Зазаначені препарати високоефективні в лікуванні початкових проявів аденоміозу та гіперплазії ендометрія у хворих репродуктивного віку. Проте використання системної гормономодулюючої терапії супроводжується низкою негативних факторів: збільшення маси тіла, гірсутизм, диспептичні розлади, зменшення лібідо, алергічні реакції, зменшення розмірів грудних залоз, остеопороз, акне вульгаріс, пітливість. Крім того, у хворих з доброякісною патологією матки визначається значний вплив гормональних препаратів на паренхіматозні органи [Hudelist G., 2005].

На сьогоднішній день питань етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування доброякісної патології ендо - і міометрія залишаються остаточно не вирішеними і дискутабельними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану роботи кафедри акушерства і гінекології № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (УДК 618.3-08-084: 618.29, номер держреєстрації 0106U010248).

Мета дослідження. Підвищення ефективності консервативної терапії аденоміозу, гіперплазії ендометрія та поєднаної патології ендо - і міометрія у жінок репродуктивного віку шляхом впровадження комплексної поетапної гормональної терапії.

Завдання дослідження

Основний зміст

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами на І етапі проведено аналіз 135 хворих з доброякісною патологією матки. Основну групу склали 45 жінок з аденоміозом (А), 45 - з гіперплазією ендометрія (ГПЕ), 45 - з поєднаною патологією матки (А+ГПЕ); контрольну - 30 гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку з необтяженим гінекологічним анамнезом. На ІІ етапі проведено оцінку впливу гормонотерапії жінкам з доброякісною патологією матки, де основна група поділена на І групу - 69 жінок, що використовували ЛНГ-ВМС; ІІ - 66 жінок, які застосовували а-ГнРГ. На ІІІ етапі проведено оцінку ефективності комплексного лікування поєднаної доброякісної патології матки у 35 жінок репродуктивного віку по запропонованій нами схемі, що включала а-ГнРГ та імуномодулятор протягом 6 місяців з наступним введенням ЛНГ-ВМС.

Серед методів дослідження використані як традиційні (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, бактеріологічне дослідження піхвових виділень, ліпідограма та гемостазіограма, глюкоза крові, дослідження сироватки крові на вміст гормонів), так спеціальні методи (онкоцитологія, ультразвукове сканування органів малого тазу, гістероскопія, пайпель-біопсія ендометрія).

Оцінку інтенсивності болю проводили в балах за шкалою Адамян Л. В.: кожен симптом, що супроводжувався больовими відчуттями, оцінювали від 0 до 3 балів (0 - відсутність, 1 - легкий, 2 - середній та 3 - тяжкий ступінь вираженості). Потім обчислювали суму балів - больовий індекс (БІ).

Об'єм щомісячної менструальної крововтрати визначали за допомогою карт менструальної крововтрати, в яких жінки реєстрували використані гігієнічні засоби. Крововтрату оцінювали в балах: сумарна оцінка за місяць, яка перевищувала 100 балів, відповідала об'єму менструальної крововтрати більше 80 мл, і розглядалася як гіперменорея.

Для оцінки стану гіпофізарно-яєчникової системи та щитоподібної залози всім жінкам визначали вміст ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, ТТГ і Т4 в сироватці крові. Гонадотропні та стероїдні гормони визначали в фолікулярну фазу, передовуляторний період та лютеінову фазу.

Визначення концентрації онкомаркерів СА-125, СА-19-9, РЕА проводили за допомогою стандартних наборів реактивів для ІФА.

Активність натуральних кіллерів (NК) оцінювали за методом Hamaoka в модифікації М.Т. Рикової. Цитотоксичний індекс розраховувався за формулою:

ЦІ = (1-дослід/контроль) х 100 %.

Ультразвукове дослідження виконували на апараті Aloka 2200 з конвексним та лінійним датчиками частотою 3,5 Мгц (для абдомінального дослідження) та 7,5 Мгц (при вагінальному скануванні) в динаміці менструального циклу. Визначали довжину, ширину, передньо-задній розмір матки; товщину та симетричність стінок матки, структуру ендометрію та міометрію; контур та об'єм матки.

Рідинна гістероскопія проводилася на 6-9 день менструального циклу в умовах операційної, під внутрішньовенним наркозом за допомогою жорсткого гістероскопа з мікрогістероскопічною окулярною насадкою зовнішнім діаметром 8 мм ("Karl Storz", Німеччина). Оцінювали розміри та форму порожнини матки, рельєф її стінок, наявність вічок ендометріоїдних ходів, ригідність стінок матки. Звертали увагу на колір, товщину та складчастість ендометрія. Проводилася біопсія порожнини матки і цервікального каналу, отриманий матеріал оцінювався при гістологічному дослідженні.

Результати та їх обговорення. З метою визначення прогностичних факторів розвитку доброякісної патології матки нами проведено клініко-статистичний аналіз 135 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо - і міометрія, що склали основну групу та 30 гінекологічно здорових жінок (група контролю).

Вік жінок обстежуваних груп склав від 26 до 51 року (в середньому 39,6±3,2). Середній вік жінок з аденоміозом був 35,1±1,1 років, що достовірно менше від інших клінічних груп: гіперплазія ендометрія зустрічалася у жінок віком 44,6±0,9 років, а поєднана патологія А+ГПЕ у віці 39,3±1,2 роки.

Серед обстежених 97,78 % жінок з доброякісною патологією ендо - і міометрія мали клінічні прояви. Основні скарги обумовлені тривалими та рясними менструаціями (92,59 %) та вираженим больовим синдромом (74 %). Поліменорея переважала у групі пацієнток з ГПЕ та А+ГПЕ - 95,55 % і 93,33 % відповідно, больовий синдром - у разі А (82,22 %) та А+ГПЕ (77,77 %).

Больовий індекс у разі А склав 10,2±0,96 балів, у разі ГПЕ та А+ГПЕ - 5,7±0,8 і 7,4±0,83 балів відповідно.

Аналіз впливу соціальних факторів на генез доброякісної патології матки дозволив виявити, що захворювання частіше зустрічається у жінок-службовців (62,96 %) з інтелектуально-розумовим та нервово-психічним навантаженням. Сімейний стан обстежуваних показав, що дана патологія спостерігається у 58,5 % жінок, які перебувають у незареєстрованому шлюбі та одиноких, що втричі перевищує показники групи контролю - 20 %.

Встановлено, що 64,4 % жінок з доброякісною патологією матки мали обтяжений спадковий анамнез, що в 2 рази перевищує групу контролю. У близьких родичів обстежуваних новоутворення статевих органів зустрічалися у 12,6 % жінок основної групи та у 6,66 % - групи контролю; пухлини екстрагенітальної локалізації - у 17,03 % та 13,32 % жінок основної і контрольної груп, відповідно. Близькі родичі кожної п'ятої пацієнтки основної групи отримували лікування з приводу лейоміоми матки (21,48 %), в контрольній групі - 10 %; ендометріоз різної локалізації відмічався у 13,33 % рідних основної групи та не спостерігався у родичів жінок контрольної групи.

Встановлено низький індекс здоров'я основної групи жінок у порівнянні з групою контролю: перенесені дитячі інфекції зустрічалися у 91,1 %; гострі респіраторні захворювання - у 72,59 % жінок; захворювання серцево-судинної системи - у 14,07 %, переважно у разі ГПЕ (20,0 %); захворювання шлунково-кишкового тракту у 28,88 %, що втричі перевищувало показники групи контролю (10 %); захворювання гепатобіліарної системи - у 25,18 %, тоді як у групі контролю даної патології не було; захворювання сечовидільної системи - у 15,55 % основної та у 6,66 % жінок контрольної групи.

Продовжуваність менструального циклу у обстежуваних жінок варіювала від 19 до 60 днів (в середньому 32,9±2,4 дні). Тривалість менструації у жінок основної групи в середньому склала 9,1±0,35 днів, більше 9 днів виявлена у 69,6 % пацієнток, переважно у разі ГПЕ (77,77 %) та А+ГПЕ (86,66 %). У 93,33 % жінок з доброякісною патологією матки відмічалося порушення менструального циклу: дисменорея - у 81,48 %, що переважала у разі А+ГПЕ - 91,11 %; альгоменорея - у 62,94 %: у разі А+ГПЕ у 80 % жінок, що в 1,2 рази перевищувало показники А (66,6 %) та вдвічі показники у разі ГПЕ (42,22 %); гіперполіменорея склала 92,59 % і була більш характерна для хворих з ГПЕ та А+ГПЕ (95,55 % і 93,33 % відповідно); пре - та постменструальні кров'янисті виділення зі статевих шляхів спостерігалися однаково часто у разі А та А+ГПЕ 75,55 % і 80 %, відповідно. У 37,77 % жінок основної групи відмічалися міжменструальні кров'янисті виділення.

Встановлено обтяжений гінекологічний анамнез у жінок з доброякісною патологією матки: порушення менструального циклу - у 93,33 %, запальні процеси матки і додатків - у 44,4 %, ектопії шийки матки - у 36,3 %, переважно у разі А та А+ГПЕ (46,6 % і 37,8 %, відповідно), з них у 91,83 % проведено кріодеструкцію або діатермокоагуляцію. У 8,88 % жінок основної групи виявлено кісти яєчників, з них у 58,33 % проведено кістектомію.

У 85,92 % жінок з доброякісною патологією матки в анамнезі мали місце артифіційні аборти. Спостерігалася висока частота самовільних переривань вагітності (14,81 %) у жінок основної групи, що вдвічі перевищувало показники групи контролю (6,7 %), переважно у разі А та А+ГПЕ (15,5 % та 20 %, відповідно). У 5,9 % жінок основної групи діагностовано позаматкову вагітність, у 18,51 % проводилось лікувально-діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки, переважно у разі ГПЕ та А+ГПЕ (20,0 % та 24,4 %, відповідно). У 13,33 % жінок основної групи - оперативні втручання на додатках, найчастіше у разі А+ГПЕ (17,77 %).

У кожної 4 жінки (26,66 %) основної групи відмічався патологічний перебіг пологів (ручна ревізія стінок матки, накладання акушерських щипців, пологовий травматизм матері), переважно з А та А+ГПЕ (28,88 % та 35,85 %, відповідно). Родорозрішення шляхом операції кесарева розтину проводилося у 8,8 % жінок основної групи, 2 жінкам кесарів розтин проводився двічі.

доброякісна патологія матка діагностика

Тривалість основного захворювання у жінок з доброякісною патологією матки варіювала від декількох місяців до 13 років (в середньому 4,9±0,12).

При бімануальному обстеженні нами діагностовано збільшення розмірів матки у жінок з доброякісною патологією ендо - і міометрія до 5-6 тижнів вагітності у 66,66 %, до 7-8 тижнів - у 14,07 %, більше 8 тижнів - у 2,96 %.

За нашими дослідженнями об'єм щомісячної менструальної крововтрати у пацієнток з А склав 149,7 бали, а у групах ГПЕ та А+ГПЕ - 185,7 та 214,0 балів, відповідно. Крововтрата у разі А+ГПЕ статистично достовірно перевищувала показники жінок з групи А. У жінок контрольної групи об'єм щомісячної менструальної крововтрати склав 84,6 бали.

У 65,18 % жінок з доброякісною патологією матки діагностована залізодефіцитна анемія: легкого ступеня - у 49,62 %, переважно у разі ГПЕ та А+ГПЕ - 48,88 % та 57,77 %, відповідно; середнього ступеню - у 15,55 % хворих і переважала у тих же клінічних групах (ГПЕ - 17,77 %; А+ГПЕ - 22,22 %), що втричі перевищувало показники з А (6,66 %). Встановлено зниження рівня сироваткового феритину нижче 10,0 нг/мл у 85,1 % та сироваткового заліза нижче 9,5 мкмоль/л - у 80,1 % пацієнток основної групи, що вказує на виснаження загальних запасів заліза.

Рівень ФСГ у жінок з доброякісною патологією матки циклічно змінювався протягом менструального циклу, але достовірно перевищував показники групи контролю (р<0,05). Середня концентрація ФСГ при А перевищувала показник здорових жінок у 1,4 рази, з ГПЕ - в 2,0 рази, а у разі А+ГПЕ - у 2,2 рази. Рівень ЛГ достовірно вищий (р<0,05) від показників групи контролю: у разі А - в 1,7 рази, ГПЕ та А+ГПЕ в 2,5 рази та 2,3 рази відповідно. Концентрація ЛГ зростала у жінок всіх клінічних груп протягом менструального циклу, але найбільш виражені зміни спостерігалися в групах ГПЕ та А+ГПЕ. Середня концентрація ФСГ (11,45±0,53 мкг/л) у 1,9 рази перевищувала показник здорових жінок; ЛГ (11,3±0,37 мкг/л) - у 2,2 рази; вміст пролактину залишався в межах норми.

За результатами дослідження встановили вірогідне зростання естрадіолу (Е2) у 1,9 рази протягом менструального циклу у порівнянні з групою контролю (р<0,05). В І фазу менструального циклу у групі з А рівень Е2 в 3 рази перевищував показник групи контролю; в період овуляції вміст його збільшувався, але пікові значення у порівнянні з Е2 в І фазу були менш вираженими (в 1,3 рази), ніж у контрольній групі (3,2 рази); у ІІ фазу вміст гормону знижувався, проте гіперестрогенемія зберігалась і рівень Е2 у 1,7 рази перевищував групу контролю. У разі ГПЕ та А+ГПЕ простежувалася тенденція до більш вираженої гіперестрогенії, ніж у разі А. Найвищі показники Е2 протягом менструального циклу мали місце у хворих з А+ГПЕ, де вміст Е2 в І фазу складав 0,99±0,06 нмоль/л, в овуляторний період - 1,58±0,02 нмоль/л, а під час II фази - 1,17±0,07 нмоль/л. Загальна середня концентрація Е2 в групі з А+ГПЕ в 2,2 рази достовірно перевищувала показники здорових жінок (р<0,05).

Вміст прогестерону (П) у основній групі у 1,6 разів нижчий, ніж у контрольній (р<0,05). Протягом менструального циклу продукція П у основній групі зберігала характерні для здорових жінок закономірності ритму секреції - вміст П підвищувався в овуляторний пік і був значно більшим у ІІ фазу. Рівень П в період овуляції у основній групі був меншим від показника групи контролю в 2,7 рази, а в ІІ фазу - в 1,5 рази, що склало 3,42±0,16 нмоль/л та 17,17±0,41 нмоль/л, відповідно.

Аналіз проведеного дослідження свідчить про істотну дисфункцію ГГЯС у жінок з доброякісною патологією матки, що обумовлено гіперпродукцією гонадотропних гормонів з підвищенням рівня базальної та циклічної секреції, гіперестрогенемію, гіпопрогестеронемію протягом всього менструального циклу.

Всім жінкам досліджуваних груп проводили аналіз онкомаркерів СА-125, СА-19-9, РЕА. Рівень СА-125 в групі з А+ГПЕ складав 38,8±1,56 ОД/мл, що перевищував показник у разі А - 34,9±3,2 ОД/мл. Концентрація СА-125 у хворих з А+ГПЕ також перевищувала значення у разі ГПЕ (р<0,05). Рівень РЕА та СА 19-9 достовірно не відрізнявся в основній та контрольній групах.

Роль імунної системи в патогенезі доброякісної патології матки в обстежуваних жінок вивчалась шляхом оцінки цитотоксичної активності NK-клітин. В контрольній групі цитотоксичний індекс знаходився в межах норми 48,8±2,4 %. У основній групі спостерігалося зниження цитотоксичного індексу NК-клітин: у разі А - 32,6±2,0 %; ГПЕ - 39,1±1,7 % та А+ГПЕ - 27,4±1,9 %. Існує статистично достовірна різниця рівня цитотоксичного індексу NК-клітин при наявності поєднаних патологічних процесів - А+ГПЕ (р<0,05).

При проведенні УЗД в основній групі діагностували збільшення розмірів матки у 83,7 %; округлiсть її форми з асиметричним потовщенням стінок - у 67,4 %, неоднорiдність та гіперехогенну структуру міометрія - у 84,44 % жінок з А та у 97,77 % - з А+ГПЕ; наявність в ендометрiї аномальних анехогенних включень дiаметром 1-3 мм - у 71,11 % жінок; нерівномірність товщини ендометрія - у 82,22 %, переважно у разі ГПЕ 95,55 %; зазубренiсть базального шару ендометрiю - у 60,0 % жінок; наявність ехонегативних трубчастих структур, що орієнтовані перпендикулярно площинi сканування - у 46,66 % жінок з А (62,22 %) та А+ГПЕ (77,77 %).

Об'єм матки у жінок з А+ГПЕ - 95,8±16,3 мл у 1,8 разів перевищував групу контролю - 53,7±9,6 мл і був статистично достовірно вищим, ніж у разі А і ГПЕ - 75,6±11,08 мл та 68,8±12,5 мл відповідно (р<0,05). Статистично достовірні зміни М-ехо відмічено при А+ГПЕ (13,5±3,34 мм) та ГПЕ (12,5±2,8 мм), що в 2,5 рази перевищує показники групи контролю (5,4±1,3 мм).

При проведенні гістероскопії у 65,92 % пацієнток встановлена ригідність стінок матки, переважно у разі А - 80,0 % та А+ГПЕ - 88,88 %; у 44,44 % - деформація порожнини матки (однаково часто у разі ГПЕ та А+ГПЕ - 48,88 %, і з А 35,55 %); у 34,07 % - розширення порожнини матки; у 67,4 % пацієнток - нерівність рельєфу, шороховатість стінок матки, переважно у разі А+ГПЕ (86,66 %). Розширення залоз за типом "ендометриоїдних глазків" відмічалося у 73,3 % жінок з А+ГПЕ, у 46,66 % з А. У 66,66 % пацієнток нами виявлено нерівну поверхню та дифузне потовщення ендометрія, переважно в групі з ГПЕ - 88,88 % та з А+ГПЕ - 95,55 %. Розширені залози та виражений судинний малюнок візуалізувалися у 40,0 % хворих, переважно з А - 55,55 %.

При гістологічному дослідженні у пацієнток з А ендометрій знаходився в стадії проліферації, у разі ГПЕ та А+ГПЕ - виявлено просту та комплексну неатипову гіперплазію ендометрія з кістозно розширеними залозами та набряклою розрихленою стромою.

На підставі проведених сучасних методів діагностики аденоміозу, гіперплазії ендометрія та поєднаної патології (А+ГПЕ) у досліджуваної групи жінок, ми розробили бальну шкалу оцінки ступеня тяжкості доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку, результати якої мають прогностичне значення для визначення тактики ведення хворих з відповідною патологією (табл.1).

В дисертації теоретично обґрунтовано і представлено нове рішення актуальної наукової задачі по оптимізації тактики ведення жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо - і міометрія шляхом впровадження в практику комплексної поетапної гормонотерапії.

1. Факторами ризику розвитку доброякісної патології ендо - і міометрія у жінок репродуктивного віку є: обтяжена спадковість (64,4 %), незаміжні та одинокі жінки (58,5 %); службовці з інтелектуально-розумовим та нервово-психічним навантаженням (62,96 %), супутня екстрагенітальна патологія (91,11 %), порушення менструального циклу (93,33 %), запальні процеси матки і додатків (44,4 %), ектопії шийки матки (36,3 %), артифіційні (85,92 %) та самовільні (14,81 %) аборти; внутрішньоматкові оперативні втручання (76,3 %).

2. У жінок з доброякісною патологією ендо - і міометрія встановлена істотна дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, характерна гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія у всіх клінічних групах, найбільш виражені зміни у разі поєднаної патології матки.

3. Для діагностики та контролю ефективності терапії у жінок з аденоміозом та поєднаною патологією матки (А+ГПЕ) показовим є визначення концентрації онкомаркера СА-125.

4. У всіх клінічних групах жінок з доброякісною патологією матки встановлено порушення імунної системи, про що свідчить низький цитотоксичний індекс NК 33,0±1,9 % (у 1,5 разів нижче норми).

5. Рекомендована шкала оцінки ступеня тяжкості доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку обумовлює тактику ведення даної категорії хворих та визначає диференційований підхід до методу лікування зазначеної патології.

6. На тлі ЛНГ-ВМС через 12 місяців об'єм менструальної крововтрати у жінок з доброякісною патологією матки знизився на 78 %, що в 1,5 рази перевищує показники на тлі а-ГнРГ та нормалізує менструальну функцію і показники гомеостазу.

7. Інтегральний показник якості життя на тлі запропонованої комплексної терапії поєднаної доброякісної патології ендо - і міометрія у жінок репродуктивного віку на 11,4% перевищує дані І та на 63,7% - ІІ групи, що поліпшує показники як фізичного, так і психологічного компонентів здоров'я, цим самим підвищує рівень якості життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Курочка В.В. Сучасні підходи до діагностики і лікування доброякісної патології ендо - і міометрія у жінок репродуктивного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення алгоритму діагностики доброякісної патології ендо - і міометрія із застосуванням сучасних діагностичних методів та підвищення ефективності консервативної терапії даної патології у жінок репродуктивного віку шляхом впровадження комплексної гормональної терапії.

У роботі проведено клініко-статистичний аналіз, визначено фактори ризику розвитку доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку. Вивчено вплив гормональної терапії а-ГнРГ та ЛНГ-ВМС на клінічний перебіг та показники гомеостазу у жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією матки в динаміці. Визначені нові ланки патогенезу в розвитку доброякісної патології матки за рахунок порушення функції імунної системи, особливо виражені в показниках зниження кілерної активності. Розроблена комплексна гормональна терапія жінок репродуктивного віку з поєднаною доброякісною патологією матки та проведена оцінка впливу на показники онкомаркерів, імунного статусу, стероїдних гормонів та гематологічні показники в динаміці спостереження.

Розроблена бальна шкала оцінки ступеня тяжкості доброякісної патології матки у жінок репродуктивного віку, що зумовлює тактику ведення хворих та визначає диференційований підхід до методу лікування зазначеної патології.

Ключові слова: аденоміоз, гіперплазія ендометрія, доброякісна патологія матки, ЛНГ-ВМС, а-ГнРГ.

Курочка В.В. Современные подходы к диагностике и лечению доброкачественной патологии эндо - и миометрия у женщин репродуктивного возроста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена проблеме усовершенствования алгоритма диагностики доброкачественной патологии эндо - и миометрия с использованием современных диагностических методов и повышения эффективности консервативной терапии данной патологии у женщин репродуктивного возраста путем применения комплексной поэтапной гормональной терапии.

В роботе проведен клинико-статестический анализ женщин репродуктивного возраста с аденомиозом, гиперплазией эндометрия и сочетанной патологией (А+ГПЭ), на основании которого определены факторы риска развития доброкачественной патологии матки.

Женщинам с доброкачественной патологией матки проведен комплекс диагностических манипуляций, который включал гормональный, инфекционный, онкологический и иммунологический скрининги, абдоминальное и трансвагинальное ультразвуковое сканирование, гистероскопию с биопсией эндометрия и дальнейшим проведением гистологического исследования биоптатов.

Выявлены новые звенья патогенеза в развитии доброкачественной патологии матки за счет нарушения функции иммунной системы, особенно выраженные в показателях снижения цитотоксического индекса NК-клеток.

Изучено влияние гормональной терапии а-ГнРГ и ЛНГ-ВМС на клиническое течение, показатели гомеостаза и функциональное состояние матки у женщин с аденомиозом, гиперплазией эндометрия и сочетанной патологией эндо - и миометрия в динамике.

Разработана комплексная поэтапная гормональная терапия для женщин репродуктивного возраста с сочетанной доброкачественной патологией матки и проведена оценка влияния на показатели онкомаркеров, иммунного статуса, стероидных гормонов и гематологических показателей в динамике наблюдения.

Использование предложенной комплексной терапии сочетанной доброкачественной патологии эндо - и миометрия у женщин репродуктивного возраста достоверно повышает параметры физического функционирования, интенсивности боли, общего состояния здоровья и жизненной активности, улучшает показатели как физического, так и психологического компонентов здоровья, тем самым повышает уровень качества жизни.

Разработана бальная шкала оценки степени тяжести доброкачественной патологии матки у женщин репродуктивного возраста, которая способствует определению тактики ведения больных и дифференцированого похода к методу лечения данной патологии.

Ключевые слова: аденомиоз, гиперплазия эндометрия, доброкачественная патология матки, ЛНГ-ВМС, а-ГнРГ.

Kurochka V.V. Modern approaches in diagnostics and treatment of endo - and myometrium benign pathology in reproductive-aged women. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of medical sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - National O. O. Bogomolets medical university Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

Thesis is devoted to the problem of the diagnostic of endo - and myometrium benign pathology algorithm improvement using modern diagnostic methods and increasing effectiveness of conservative therapy of this pathology in reproductive-aged women by the means of complex hormonal therapy.

In the investigation clinic-statistical analysis was conducted, risk factors of benign uterus pathology in reproductive-aged patients were identified. The influence of hormonal therapy a-GnRH and LNG-IUD on clinical course and homeostasis indexes in women with adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined uterus pathology was learned in dynamics. New pathogenesis units in benign uterus pathology by means of immune system dysfunction that was defined in decreased levels of cytotoxic index of NK-cells were revealed.complex hormonal therapy in reproductive-aged women with combined benign uterus pathology was developed and estimation of influence on oncomarker indexes, immune status, steroid hormones and hematological indexes in observation dynamics was conducted.

Degree estimation scale of severity level of benign uterus pathology in reproductive-aged women that assists in patients conducting tactics definition and differential approach to the treating method of this pathology was worked out.

Key words: adenomyosis, endometrial hyperplasia, benign uterus pathology, LNG-IUD, a-GnRH.

Список скорочень