Функціональна диспепсія у дітей: критерії діагностики та диференційної діагностики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

14.01.10 - Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Функціональна диспепсія у дітей: критерії діагностики та диференційної діагностики

Волошин Костянтин Вікторович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Бєлоусова Ольга Юріївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри педіатричної гастроентерології та нутріціології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Богмат Людмила Федосіївна, Державна Установа «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України» (м. Харків), керівник відділу кардіоревматології;

доктор медичних наук, професор Марушко Юрій Володимирович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри педіатрії №3.

Захист дисертації відбудеться «26» березня 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий «24» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професорТ. В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія травної системи у дітей займає одне з провідних місць серед хронічних захворювань, сягаючи від 130‰ до 500‰ (Денисова М.Ф., 2004; Щербаков П.Л., 2007). При цьому зберігається чітка тенденція до її зростання (Бєлоусов Ю.В., 2006; Майданник В.Г., 2007). Лідерами у цій групі є захворювання органів гастродуоденальної зони, які складають від 60% (Бєлоусов Ю.В., 2007) до 98% (Бурлуцька А.В., 2006).

Структуру хронічної патології органів гастродуоденальної зони складають три основні групи: 1) функціональні захворювання; 2) запальні та деструктивні захворювання; 3) аномалії та вади розвитку, сторонні тіла, пухлини.

Функціональні захворювання можуть відноситись до багатьох органів травної системи: стравоходу (функціональна печія та ін.), шлунка (функціональна диспепсія та ін.), підшлункової залози (панкреатопатія), кишечнику (синдром подразненого кишечнику), жовчного міхура та сфінктера Одді (Піманов С.І., 2006; Drossman D.A., 2006).

В останні роки велике зацікавлення як вітчизняних, так і західних науковців, викликає проблема функціональної диспепсії (ФД). Цей термін використовується в усьому світі з 1991р., після затвердження його Всесвітньою організацією гастроентерологів. До цього в педіатричній практиці частіше використовувався термін „функціональні секреторно-рухові захворювання шлунка”.

Проблемами функціональних захворювань травної системи займається міжнародний комітет з функціональних хвороб, результатами праці якого стали Римські критерії, вперше прийняті у 1989 р. Найновіші на сьогоднішній день Римські критерії ІІІ, видані у 2006 р., визначають функціональну диспепсію як комплекс симптомів, які відносяться до гастродуоденальної зони (біль, печія, раннє насичення, відчуття переповнення, важкості після прийому їжі) за відсутності органічних, системних або метаболічних порушень, які б могли пояснити ці симптоми. Відповідно до Римських критеріїв ІІІ виділяють два клінічні варіанти функціональної диспепсії - постпрандіальний дистрес-синдром (ПДС) та синдром епігастрального болю (СЕБ).

Найголовнішим у розумінні та трактуванні функціональної патології взагалі та функціональної диспепсії зокрема, є відсутність органічних змін, тобто морфологічно встановлених змін мікроструктури тканин. При цьому лише ендоскопічного дослідження може бути недостатньо. Відомо, що візуальний огляд слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки вірогідно дозволяє встановити лише деструктивні зміни. Еритематозна ж гастропатія, яка часто визначається, може бути проявом порушеного кровонаповнення судин слизової оболонки шлунка за відсутності запального процесу (Івашкін В.Т., 2001; Корнієнко Е.О., 2002; I Rocha et al., 2008).

У європейській та американській літературах еритематозна гастропатія розглядається як прояв функціональної диспепсії, при цьому діагноз „хронічний гастрит” трактується лише як морфологічне поняття.

Також до цього часу немає єдиного розуміння ролі Helicobacter рylori у виникненні та розвитку функціональної диспепсії (Решетніков О.В., 2002; G.Miezwa et al., 2007).

В педіатричній практиці не завжди є можливість та необхідність проведення морфологічного дослідження слизової оболонки шлунка заради підтвердження діагнозу „функціональна диспепсія”, тому характер ендоскопічних змін при функціональній диспепсії та їх клінічне трактування потребують подальшого вивчення. Зацікавлення також викликає пошук неінвазивних або малоінвазивних методів виявлення запального процесу в слизовій оболонці шлунка. Одним з таких методів є вивчення непрямих показників запального процесу - рівня прозапальних цитокінів в сироватці крові та його змін в залежності від клінічного варіанту функціональної диспепсії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри педіатричної гастроентерології та нутріціології «Функціональні і органічні захворювання шлунка та кишечника, механізми формування, критерії діагностики і принципи корекції» (№ держреєстрації 0104U002511), яка виконана згідно плану Проблемної комісії АМН і МОЗ України «Охорона здоров'я дітей шкільного віку та підлітків».

При виконанні НДР здобувачем здійснено аналіз джерел літератури, патентно-інформаційний пошук, набір клінічного матеріалу, комплексне клінічне обстеження дітей.

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та диференційної діагностики функціональної диспепсії у дітей з урахуванням клініко-морфологічних особливостей захворювання.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості клінічного перебігу функціональної диспепсії у дітей в залежності від форми захворювання (постпрандіальний дистрес-синдром та синдром епігастрального болю), характеру морфологічних змін слизової оболонки шлунка, віку дітей та інфікованості H. рylori.

Визначити стан кислотоутворюючої та моторної функцій шлунка.

Вивчити рівень прозапальних цитокінів в сироватці крові при різних клініко-морфологічних варіантах функціональної диспепсії у дітей.

Обгрунтувати клінічні та морфологічні критерії діагностики функціональної диспепсії у дітей. клінічний функціональний диспепсія

Розробити алгоритм диференційної діагностики клінічних форм функціональної диспепсії у дітей.

Об'єкт дослідження: функціональна диспепсія у дітей.

Предмет дослідження: стан слизової оболонки шлунка при різних клінічних варіантах функціональної диспепсії у дітей.

Методи дослідження: аналітичні, клініко-анамнестичні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено, що клінічний перебіг функціональної диспепсії у дітей залежить від морфологічного стану слизової оболонки шлунка.

Визначено, що функціональна диспепсія у дітей, незалежно від характеру морфологічних проявів, супроводжується високим рівнем інфікованості Н.pylori.

Вперше доведено, що рівень прозапальних цитокінів в сироватці крові дітей з функціональною диспепсією різний за відсутності морфологічних змін слизової оболонки шлунка та за наявності мінімальних ії змін.

Визначено, що стан моторної та кислотоутворюючої функцій шлунка залежить від клінічного варіанту функціональної диспепсії та морфологічного стану слизової оболонки шлунка.

Визначенні клінічні та морфологічні критерії діагностики функціональної диспепсії у дітей та ії диференційної діагностики з хронічним гастродуоденітом.

Визначені та обґрунтовані критерії диференційної діагностики різних клінічних варіантів функціональної диспепсії у дітей з урахуванням клінічних проявів, стану слизової оболонки шлунка, шлункової секреції та моторики, інфікованості H.рylori.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений та впроваджений в практику охорони здоров'я алгоритм диференційної діагностики різних клінічних варіантів функціональної диспепсії у дітей на підставі вивчення її клінічних проявів в залежності від морфологічного стану слизової оболонки шлунка, віку дитини, наявності H. рylori, характеру секреторної та моторної функцій шлунка що сприяє підвищенню ефективності диференційної діагностики постпрандіального дистрес-синдрому та синдрому епігастрального болю.

Результати досліджень впроваджено в роботу ряду дитячих лікувальних закладів України: міського дитячого гастроентерологічного відділення на базі 19-ї міської дитячої клінічної лікарні м. Харкова, дитячих міських поліклінік №12 та №19 м. Харкова, Ізюмської центральної районної лікарні.

Наукові розробки, теоретичні положення та практичні рекомендації, які представлені в дисертаційній роботі, використовуються при проведенні педагогічного процесу на кафедрі педіатричної гастроентерології та нутріціології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно розроблено карти дослідження хворих, проведено аналіз медичної документації, збір клінічного матеріалу та його інтерпретацію, здійснено розподіл хворих за групами, їх обстеження. Ендоскопічне дослідження верхніх відділів травної системи, діагностика хелікобактерної інфекції, дослідження моторної функції шлунка проведені здобувачем самостійно. Автором виконано статистичну обробку отриманих даних, визначено критерії диференційної діагностики функціональної диспепсії та хронічного гастродуоденіту, розроблено алгоритм диференційної діагностики різних клінічних варіантів функціональної диспепсії у дітей, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Хронічні захворювання кишечнику у дітей" (Харків, 10-11 листопада 2008 р.), науково-методичній конференції, присвяченій 85-річчю ХМАПО "Післядипломна медична освіта: досвід та перспективи", сателітному симпозіумі "Нутріціологія в педіатрії" (Харків, 3 жовтня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медична наука - 2008” (Полтава, 10-11 грудня 2008 р.), обласній науково-практичній конференції лікарів-педіатрів „Нові напрямки діагностики та лікування в дитячій гастроентерології», (Харків, 16 квітня 2008 р.), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 85-річчю ХМАПО „Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (Харків, 20 листопада 2008 р.), пленумі обласної асоціації лікарів-педіатрів, присвяченому пам'яті члена-кор. АМН СРСР, Заслуженого діяча науки і техніки УРСР професора В.О. Бєлоусова (Харків, 16 вересня 2009 р.), конференції „школи молодого викладача” ХМАПО (Харків, 25 червня 2009 р.), науково-практичній конференції молодих вчених „Медицина ХХІ століття” (Харків, 26 листопада 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 12 робіт, у тому числі 3 у наукових журналах і виданнях, рекомендованих ВАК України (2 - без співавторів), 9 тез у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах наукових конференцій і з'їздів, у тому числі з міжнародною участю.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, у якому викладено матеріали та методи дослідження, трьох розділів з описом та результатами власних спостережень, розділу аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел літератури, який містить 291 джерело, з яких 173 роботи кирилицею та 118 латиницею. Робота ілюстрована 23 рисунками та 26 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебувало 130 дітей віком 7-17 років, хворих на ФД, серед яких 58 (44,6%) хлопчиків та 72 (55,4%) дівчинки. Усі діти були розподілені на 3 вікові групи: 7-10 років (43 дитини, 33,1%), 11-14 років (52 дитини, 40,05%), 15-17 років (35 дітей, 26,85%).

Дослідження виконано із дотриманням основних положень GCP (1996р.); Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997р.); Ґельсинської декларації Світової медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000рр.).

Критеріями включення дітей у дослідження були: наявність скарг та об'єктивних даних, що є характерними для патології органів гастродуоденальної зони, вік дітей від 7 до 17 років, відсутність деструктивної патології органів гастродуоденальної зони, згода дитини та її батьків на участь в дослідженні. Діагноз ФД встановлювався на підставі рекомендацій РК ІІІ.

На першому етапі дослідження усім дітям проведено верифікацію захворювання за допомогою ФЕГДС - виключена деструктивна патологія органів гастродуоденальної зони. У дослідження було включено 30 дітей (23,1%) з ендоскопічно незміненою СОШ, та 100 (76,9%) з поверхневими, катаральними змінами (еритематозна гастропатія), які, відповідно до РК ІІІ, вважаються функціональними. Надалі всі діти, після ретельного вивчення скарг та об'єктивного статусу, були розподілені, згідно рекомендацій РК ІІІ, на дві клінічні групи - хворих на ФД з ПДС (n=58; 44,6%) та хворих на ФД з СЕБ (n=72; 55,4%). Діти в обох групах були ретельно обстежені за єдиним алгоритмом.

ФЕГДС виконувалася гнучким ендоскопом Olympus GIF P110 (Японія). Для морфологічного дослідження бралися біоптати слизової оболонки тіла, антрального відділу шлунка та цибулини ДПК. Біоптати було зафіксовано у 10% нейтральному формаліні та залито в парафін. Зрізи завтовшки 5 мкм зафарбовано гематоксиліном-еозином. Мікроскопічний аналіз виконано з використанням мікроскопа “Axiostar-plus” (Zeiss, ФРН), фотографування мікропрепаратів виконувалось за допомогою цифрової фотокамери “ProgRes C10 plus”. Оцінку морфологічних змін слизової оболонки шлунка та ДПК проведено згідно Сіднейсько-Х'юстонської класифікації хронічних гастритів. Моторна функція шлунка досліджувалась методом електрогастрографії з використанням приладу ЕГС-4М (ЕМА, Росія). Кислотоутворююча функція шлунка оцінювалась за допомогою інтрагастральної рН-метрії за методом Е.Ю. Лінара пероральним триелектродним ендоскопічним рН-метричним зондом Г3-Д3 з нашкірним хлорсріблястим електродом порівняння та ацидогастрометром „АГМ-03” „Істок-Система” (Фрязіно, Росія).

Рівень прозапальних цитокінів ФНПб та ІЛ-1б в сироватці крові було досліджено за допомогою набору реагентів “ProConTNF alfa” виробництва ТОВ «Протеіновий контур» (Санкт-Петербург, Росія) та тест-системи імуноферментної для визначення ІЛ-1б людини виробництва ТОВ «Цитокін» (Санкт-Петербург, Росія) методом імуноферментного аналізу. Інфікованість H. pylori визначалась за допомогою неінвазивного дихального тесту „ХЕЛІК-тест” ТОВ „АМА” (Санкт-Петербург, Росія).

Статистичну обробку результатів дослідження здійснено за допомогою Microsoft Excel 2007 згідно рекомендацій до статистичної обробки медико-біологічних даних (Гланц С., 1998; Бююль А., 2002) з використанням параметричних та непараметричних методів статистики. При визначені вирогідності розбіжностей між середньостатистичними ознаками показника застосовано критерій t Ст'юдента. Оцінку значущості розходження між групами у долях здійснено за допомогою методу кутового перетворювання Фішера; відносно специфічними вважались ознаки, у яких різниця у чутливості до захворювань, які диференціюються, досягала значущого рівня (95%, 99%, 99,9%). Для вивчення взаємозв'язків показників при двох кліничних варіантах функціональної диспепсії було використано факторний аналіз (Іберла К., 1980.). Розробку алгоритму диференційної діагностики клінічних варіантів функціональної диспепсії здійснювали за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна (Гублер Е.В., 1978).

Результати дослідження та їх обговорення. У роботі проведено ретельне вивчення особливостей клінічного перебігу ФД в залежності від віку дітей, клінічного варіанту захворювання, ендоскопічного та морфологічного стану СОШ.

Розподіл хворих на вікові групи показав, що у віці 11-14 років дещо переважали дівчата, 15-17 років - хлопці (р>0,05).

Вивчення результатів ендоскопічного дослідження шлунка та ДПК (табл. 1) показало, що незмінена СОШ є характерною для ФД з ПДС (48,2±6,5%; р<0,05). Еритематозна гастропатія вірогідно частіше зустрічалась у дітей, хворих на ФД з СЕБ (97,3±1,9%; р<0,05).

Таблиця 1

Ендоскопічний стан слизової оболонки шлунка при ФД у дітей

Ендоскопічна картина СО шлунка	ПДС (n=58)	СЕБ (n=72)
	n	%±m	n	%±m
Незмінена СО	28	48,2±6,5*	2	2,7±1,9
Еритематозна гастропатія	30	51,8±6,5	70	97,3±1,9*

Примітка: * - статистично значуща відмінність (р<0,05) групи дітей, хворих на ФД з СЕБ від групи дітей, хворих на ФД з ПДС.

Після розподілу усіх хворих на дві групи (ФД з ПДС та ФД з СЕБ) було встановлено, що ФД з ПДС є характерною для дітей у віці 7-10 років (48,3±6,5%; р<0,05), а ФД з СЕБ переважала серед дітей у віці 11-14 років (45,8±5,9%; р<0,05) та 15-17 років (33,3±5,5%).

Тривалість анамнезу захворювання при ПДС у 68,9% випадків не перевищувала 12 міс (р<0,05); при СЕБ складала більше 1 року у 90,3% (р<0,05).

Найбільш значущими анамнестичними чинниками виникнення ФД у дітей виявилися невідповідність режиму та характеру харчування фізіологічним нормам (86,9% випадків), ранній початок штучного харчування дитини (36,9% випадків), наявність захворювань органів травлення у батьків чи найближчих родичів у 70,7% випадків (деструктивні зміни органів гастродуоденальної зони переважали серед родичів дітей, хворих на ФД з СЕБ). Шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв, токсикоманія) були визначені у 23,5% хворих на ФД, переважно в групі дітей з СЕБ (30,5%; р<0,05), що також впливало на розвиток та перебіг захворювання.

Клінічно ФД виявлялась больовим, диспептичним та астеновегетативним синдромами. Ретельне вивчення проявів кожного з синдромів, а також об'єктивне обстеження хворих виявило, що у дітей з ФД больовий синдром проявлявся переважно скаргами на біль помірної інтенсивності (78,4%), частіше не пов'язаний з вживанням їжі (40,0%) або який виникав після вживання їжі (39,2%). Характер болю переважно ниючий, стискаючий (56,9%), рідше відзначався колючий, нападоподібний (40,0%). Найчастіше біль був локалізований в епігастрії (80,0%), рідше в правому підребір'ї та навколо пупка (30,0% и 39,2% відповідно).

Серед скарг диспептичного характеру переважали нудота (63,8%), відрижка (61,5%), зниження апетиту (53,0%). Дискомфорт у верхніх відділах живота, відчуття переповнення після прийому звичного об'єму їжї, швидкого насичення відзначали 45,3% дітей з ФД. Рідкіше відзначались скарги на блювання, схильність до закрепу, неприємний запах із рота.

Астеновегетативний синдром найчастіше проявлявся головним болем (56,1%) та млявістю хворих (55,3%).

Вивчення особливостей клінічних проявів кожного з варіантів ФД показало, що для ПДС характерним є біль слабкої інтенсивності (25,8%), ниючого характеру (81,0%), локалізований переважно в правому підребір'ї (39,6%). Біль найчастіше виникав після прийому їжі (44,8%), або не мав зв'язку з ним (44,8%) (р<0,05).

Серед проявів диспептичного синдрому для ПДС статистично значущими були скарги на дискомфорт у верхніх відділах живота (96,5%), відчуття переповнення після прийому звичного об'єму їжі, швидкого насичення (93,1%), (р<0,05).

Для СЕБ статистично значущим був інтенсивний (13,8%), нападоподібний (61,1%) біль, який виникав до прийому їжі, натще (29,1%), (р<0,05). Диспептичний синдром переважно проявлявся зниженням апетиту (45,8%) та печією (44,4%), (р<0,05). Також відзначались нудота (65,2%), відрижка (61,1%), неприємний присмак у роті (33,3%) та неприємний запах з рота (25%), (р>0,05).

Під час об'єктивного обстеження хворих на ФД з ПДС відзначалась пальпаторно слабка больова чутливість (39,6%), локалізована навколо пупка (58,6%), (р<0,05). У дітей з ФД, СЕБ відзначалась інтенсивна (25,1%) болючість під час пальпації у пілородуоденальній зоні (58,3%), правому підребір'ї (81,9%), (р<0,05).

Таким чином, у дітей з ФД відзначались множинні фактори в анамнезі, супутні стани, котрі впливали на розвиток та перебіг хвороби. Цим може бути пояснена різноманітність клінічних проявів ФД. В той же час перевага диспептичного або больового синдрому при різних клінічних варіантах захворювання базується на порушеннях моторної та секреторної функцій шлунка.

В групі хворих на ФД моторна функція шлунка переважно порушена (57,7%). У 69,0% дітей з ФД, варіант ПДС, моторна функція уповільнена (р<0,05). У хворих на ФД з СЕБ вірогідно частіше відзначалось її прискорення (30,6%), у порівнянні з групою дітей, хворих на ФД з ПДС (р<0,05); у 48,6% випадків моторна функція шлунка не була змінена.

Абсолютні показники моторної функції шлунка вірогідно нижчі в групі хворих на ФД з ПДС (М=0.09±0,0063мВ) у порівнянні з групою дітей, хворих на ФД з СЕБ (М=0.15±0.016 мВ), (p<0,05).

Отримані результати свідчать про те, що для ФД з ПДС характерним є зниження рухової активності шлунка, що може пояснити клінічні прояви, характерні для цього варіанта ФД.

Таблиця 2

Результати інтрагастральної рН-метрії у дітей з різними клінічними варіантами ФД

Показники рН	ПДС (n=58)	СЕБ (n=72)
Кислотоутворююча функція	n	%±m	n	%±m
- підвищена	47	81,0±5,1	60	83,3±4,3
- нормальна	10	17,3±4,9	12	16,7±4,3
- знижена	1	1,7±1,6	0	0
Кислотонейтралізуюча функція
- компенсована	22	38,0±6,3	21	29,2±5,3
- субкомпенсована	36	62,0±6,3	39	54,2±5,8
- декомпенсована	0	0	12	16,6±4,3*

Примітка: * - статистично значуща відмінність показника (р<0,05) в групах хворих з СЕБ та ПДС.

Кислотоутворююча функція шлунка в групі дітей з ФД у 82,3% випадків була підвищена, (p<0,05). Кислотонейтралізуюча функція шлунка у 57,7% дітей з ФД субкомпенсована (p<0,05).

У дітей з ФД, варіант ПДС та СЕБ, (табл. 2), переважала підвищена кислотоутворююча функція (у 81,0% та у 83,3% випадків відповідно), (р>0,05). Нормальні показники кислотоутворюючої функції шлунка переважали в групі дітей з ФД, ПДС (17,3%), але ж вірогідної відмінності від групи хворих на ФД з СЕБ не мали (р>0,05).

Кислотонейтралізуюча функція шлунка у більшості хворих в обох групах була субкомпенсована (у 62% дітей з ПДС та у 54,2% дітей з СЕБ), (р>0,05). Компенсована кислотонейтралізуюча функція відзначалась у 38,0% хворих на ФД з ПДС та 29,2% на ФД з СЕБ, (р>0,05).

Декомпенсована кислотонейтралізуюча функція шлунка притаманна дітям, хворим на ФД з СЕБ (16,6%), (р<0,05).

Абсолютні показникі кислотоутворюючої функції шлунка у дітей з ФД (1,43±0,01) вірогідно нижчі (p<0,01) у порівнянні з показниками здорових дітей (2,1±0,03), (Бєлоусов Ю. В., 2000; Сапожников В. Г., 1997). При порівнянні абсолютних показників кислотоутворюючої функції шлунка у дітей з різними клінічними варіантами ФД вірогідно нижчі значення виявлені при ФД з СЕБ (1,33±0,01), ніж з ПДС (1,55±0,01), (p<0,05).

Отримані результати свідчать про більш виражене кислотоутворення у хворих на ФД, ніж у здорових дітей. Також кислотоутворююча функція шлунка більш виражена у дітей, хворих на ФД з СЕБ, ніж з ПДС. Нормальний рівень шлункової рН притаманний хворим на ФД з ПДС, (р<0,01).

ПДС, який відзначається переважно у дітей молодшого віку, в більшості випадків має прояви моторних порушень. При СЕБ, який частіше відзначається у дітей старшого віку, клінічні прояви більш виражені, переважає больовий синдром, що може бути пояснено приєднанням до порушень моторної функції шлунка, що притаманні ФД з ПДС, посилення шлункового кислотоутворення.

Вивчення ґелікобактерної інфекції у дітей з різними клінічними варіантами ФД (табл. 3) довело, що хворі на ФД з СЕБ (61,1%) вірогідно частіше були інфіковані H. рylori, ніж з ПДС (34,5%), (р<0,05).

Таблиця 3

Частота інфікованості H. рylori при різних клінічних варіантах ФД у дітей

Інфікованність H. рylori	СЕБ (n=72)	ПДС (n=58)
	n	%±m	n	%±m
H. рylori „+”	44	61,1±5,7*	20	34,5±6,2
H. рylori „-”	28	38,9±5,7	38	65,5±6,2*

Примітка: * - статистично значуща відмінність (р<0,05) в групах хворих ФД з СЕБ та ПДС.

Визначення H. рylori у дітей з ФД в залежності від статі та віку показало, що частіше інфікованими були дівчата (57,0%), у віці 11-14 років (65,5%), (р<0,05).

Нами був вивчений зв'язок порушень моторної функції шлунка з ґелікобактерною інфекцією у дітей з різними клінічними варіантами ФД, (табл. 4). У хворих на ФД з СЕБ, які інфіковані H. рylori, моторна функція була вірогідно частіше посилена у порівняні з хворими на ФД з ПДС (30,4% та 5,0% відповідно), (р<0,05).

Таблиця 4

Стан моторної функції шлунка при різних клінічних варіантах ФД в залежності від інфікованості H. рylori

Моторна функція шлунка	ПДС	СЕБ
	H. рylori „+” (n=20)	H. рylori „-” (n=38)	H. рylori „+” (n=46)	H. рylori „-” (n=26)
	n	%±m	n	%±m	n	%±m	n	%±m
Знижена	13	65,0±10,6	26	68,4±7,5**	8	17,4±5,5	8	30,7±9
Не змінена	6	30,0±10,2	11	29,0±7,3	24	52,2±7,3	11	42,3±9,6
Підвищена	1	5,0±4,8	1	2,6±2,5	14	30,4±6,7*	7	27,0±8,7

Примітки: 1.* - статистично значуща відмінність (р<0,05) H. рylori інфікованих хворих в группах СЕБ та ПДС

2.** - статистично значуща відмінність (р<0,05) H. рylori не інфікованих хворих в группах ПДС та СЭБ.

Зниження моторної функції шлунка вірогідно частіше відзначалось у дітей з ПДС не інфікованих H. рylori (68,4%), ніж у дітей з СЕБ (30,7%), (р<0,05).

Подібні зміни впливають на морфологічний стан слизової оболонки шлунка та ДПК. Однак виключити або підтвердити наявність запального процесу СО шлунка та ДПК можливо лише за допомогою морфологічного дослідження.

Для проведення гістологічного дослідження нами були взяті фрагменти СО тіла, антрального відділу шлунка та ДПК у 79 дітей з ФД. Результати дослідження довели, що у всіх випадках (як у ендоскопічно незміненій слизовій оболонці шлунка, так і при еритематозній гастропатії) є морфологічні зміни СО різного ступеню вираження. При ендоскопічно незміненій СОШ (вірогідно частіше при ФД, варіант ПДС) мали місце ознаки посиленого ушкодження епітелію СО і прискореної його проліферації з метою регенерації. Масштаби ушкодження епітелію варіювали від мінімального до вираженого. У випадках ендоскопічно діагностованої еритематозної гастропатії (вірогідно частіше при ФД, варіант СЕБ) спостерігались морфологічні ознаки посиленого ушкодження епітелію, базальної мембрани, макрофагально-лімфоцитарної інфільтрації власної пластинки СОШ, а також зниження, а у деяких випадках і повної відсутності спроможності СОШ до регенерації. Такі зміни відповідно до РК ІІІ вважаються функціональними, однак з погляду патоморфології, вони однозначно свідчать про початкові прояви хронічного гастриту.

Зважаючи на те, що морфологічне дослідження СО шлунка та ДПК є інвазивним методом, актуальним є пошук неінвазивних або малоінвазивних шляхів встановлення запального процесу в слизовій оболонці шлунка. З цією метою нами вивчено рівень прозапальних цитокінів ФНП-б та ІЛ-1б в сироватці крові дітей з ФД (табл.5).

Таблиця 5

Середні показники ФНП-б та ІЛ-1б в сироватці крові дітей з ФД (M±m)

	ФНП-б (пг/мл)	ІЛ-1б (пг/мл)
	норма	зміна	норма	зміна
Хворі ФД (n=57)	26.76±0.19	463.22±5.84 *	53.29±0.69	148.06±1.03 *

Примітка: * - статистично значуща відмінність (р<0,01) нормальных показників ФНП-б та ІЛ-1б та їх значень у дітей з ФД.

Результати дослідження виявили підвищення рівня ФНП-б та ІЛ-1б у дітей, хворих на ФД у порівнянні зі здоровими (р<0,01), (Царегородцева Т.М., 2005).

Визначення рівня прозапальних цитокінів при різних клінічних варіантах ФД довело, що вірогідно значущим є підвищення при ФД з СЕБ рівня ФНП-б (513,94±7,88 пг/мл) та ІЛ-1б (153.88±1.84 пг/мл) у порівнянні з рівнем при ФД з ПДС (142±72,64 та 136,90±3,98 пг/мл відповідно).

Отримані результати свідчать про підвищення рівня прозапальних цитокінів в сироватці крові у дітей з ФД, до того ж це підвищення більш властиве ФНП-б. Підвищення рівня як ФНП-б так і ІЛ-1б вірогідно більш вагоме при ФД з СЕБ, що може бути пояснено тим, що зміни слизової оболонки шлунка та ДПК при цьому клінічному варіанті ФД більш виражені. Це припущення підтверджується результатами морфологічного дослідження СО шлунка та ДПК.

При проведенні факторного аналізу нами вивчено взаємозв'язки показників при різних клінічних варіантах ФД. Побудовані факторні структури для груп хлопчиків та дівчаток хворих на ФД з СЕБ та ПДС з урахуванням 6 та 8 показників. В дослідження включено наступні показники: вік хворих, стать, тривалість анамнезу хвороби, показники моторної функції шлунка, шлункової рН, „Хелік-тесту”, рівня ФНП-б та ІЛ-1б в сироватці крові.

Отримані результати свідчать про наявність істотних відмінностей між ПДС та СЕБ. Тривалість анамнезу та вік дітей менші при ПДС, ніж при СЕБ. Показники моторної та кислотоутворюючої функцій шлунка залежать від віку та статі хворих. У дітей, хворих на ФД з СЕБ кислотоутворююча функція шлунку посилювалась із збільшенням віку, також відзначалось посилення моторної функції шлунка та зростання рівня прозапальних цитокінів в сироватці крові. Однак у дівчат із зростанням віку та тривалості анамнезу хвороби відзначалось зниження ФНП-б та ІЛ-1б, що може свідчити про тривалий перебіг запального процесу (Харченко О.Ф., 2006; Царегородцева Т.М., 2005).

Для ФД з ПДС характерним є молодший вік дітей та нетривалий анамнез хвороби. Виявлено зв'язок цих показників із зниженням моторної та кислотоутворюючої функцій шлунка. Також характерним є більш низький рівень прозапальних цитокінів в сироватці крові у порівнянні з СЕБ. Дівчаткам, хворим на ФД з ПДС, притаманні більш високі показники кислотоутворюючої функції шлунку, ніж хлопчикам.

В той же час у хворих на ФД з СЕБ виявлені зв'язки між зменшенням віку дітей та тривалості анамнезу із зростанням рівня ФНП-б та ІЛ-1б, що може свідчити як про змішаний перебіг ФД, так і про гострий період захворювання.

Ґелікобактерна інфекція мала значні від'ємні зв'язки практично з усіма показниками при ПДС, що може свідчити про її відсутність у дітей, хворих на ФД з ПДС, або про низький рівень засадженості H.рylori.

Результати факторного аналізу підтверджують та доповнюють отримані результати інших методів дослідження. Враховуючи ендоскопічні та морфологічні особливості СОШ при кожному з клінічних варіантів ФД, можливо припустити, що ПДС, притаманний дітям молодшого віку та такий, що переважно має прояви зниження моторної функції шлунка, із зростанням віку дітей та тривалості анамнезу, а також при відсутності адекватної терапії або проведенні її в неповному обсязі, трансформується у СЕБ, якому властиве поряд із моторними порушеннями також значуще посилення кислотоутворюючої функції шлунка та, відповідно, виражені морфологічні зміни СО шлунка та ДПК. Зміни такого характеру можуть пояснити і різні клінічні прояви кожного з варіантів ФД.

Виявлені особливості клінічних проявів ПДС та СЕБ, характеру ендоскопічних та морфологічних змін СОШ, а також стану моторної та секреторної функцій шлунка дозволили розробити алгоритм диференційної діагностики клінічних варіантів ФД. Диференційна діагностика за його допомогою проводиться шляхом алгебраїчного підсумовування диференційно-діагностичних коефіціентів (ДК) до моменту досягнення діагностичного порогу. Для 95% рівня надійності діагностичний поріг складає ?ДК?13,0. Якщо біля суми ДК стоїть знак «+», то діагностується ФД з ПДС, якщо знак «-» - ФД з СЕБ.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації вирішено наукове завдання підвищення ефективності діагностики ФД у дітей. За допомогою клініко-анамнестичних, лабораторних, інструментальних та морфологічного методів дослідження вивчені особливості перебігу ПДС та СЕБ у дітей різного віку та обгрунтовані критерії диференційної діагностики різних клінічних варіантів ФД.

2. Структуру ФД у дітей складають ПДС (44,6%) та СЕБ (55,4%). ПДС характеризується ендоскопічно незміненою СОШ; морфологічно відзначається прискорена та достатня для підтримки цілісності покривів проліферація епітеліоцитів СО шлунка та ДПК. СЕБ ендоскопічно характеризується переважно наявністю ерітематозної гастропатії; морфологічно відзначається наявність ознак посиленого ушкодження епітелію, базальної мембрани, макрофагально-лімфоцитарної інфільтрації власної пластинки слизової оболонки шлунка та ДПК на тлі зниження, а у ряді випадків і повної відсутності спроможності СО до регенерації.

3. Клінічний перебіг ФД залежить від форми захворювання та віку дитини. Для ПДС характерними є скарги переважно диспептичного характеру, викликані порушенням моторної функції шлунка, у меншій мірі больові симптоми. СЕБ притаманні переважно скарги на біль у животі, менше виражені диспептичні явища. ПДС спостерігається переважно у дітей молодшого віку, у той час як СЕБ більш притаманний дітям старшого віку.

Інфікованість Helicobacter pylori у дітей с ФД частіше спостерігається при СЕБ (61,1%). Хелікобактерна інфекція впливає на ступінь вираженості симптомів при даному варіанті захворювання.

4. Кислотоутворююча функція шлунка при ФД у більшості випадків підвищена (82,3%, p<0,01). При СЕБ показники інтрагастральної рН-метрії нижчі, ніж при ПДС (1,33±0,01 проти 1,55±0,01, p<0,05), що свідчить про більш виражене кислотоутворення при цьому клінічному варіанті ФД.

Моторна функція шлунка при ФД у дітей не порушена або сповільнена (40,0% и 42,3% відповідно). При ПДС показники моторної функції шлунка нижчі, ніж при СЕБ (0,09±0,01 мВ та 0,15±0,01 мВ відповідно, p<0,05). Посилення моторної функції шлунка є характерним для СЕБ.

5. Рівень прозапальних цитокінів (ФНП-б и ІЛ-1б) у сироватці крові дітей з ФД підвищений (у більшій мірі це підвищення є характерним для ФНП-б). Підвищення рівня ФНП-б при СЕБ більш значуще, ніж при ПДС (513,94±34,26 пг/мл та 142±125.66 пг/мл відповідно, р1<0,01). Рівень ІЛ-1б також є вірогідно вищим при СЕБ (153,88±8,79 пг/мл, 136,90±13,67 пг/мл; р2<0,01). Ці дані підтверджують наявність запальних змін СО шлунка та ДПК, які були виявлені при морфологічному дослідженні.

6. Алгоритм диференційної діагностики різних клінічних варіантів ФД у дітей підвищує ефективність диференційної діагностики та з урахуванням вивчених параметрів визначає можливість диференційованого підходу до проведення лікування захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ураховуючи різний ступінь вираженості клінічних симптомів та ендоскопічних змін СОШ при гастродуоденальній патології у дітей, рекомендується проведення ендоскопічного дослідження. Для ФД характерною є відсутність патологічних змін СОШ (частіше при ПДС) або наявність еритематозної гастропатії (частіше при СЕБ). Наявність деструктивних змін СОШ виключає діагноз ФД.

2. При проведенні диференційної діагностики між різними клінічними варіантами ФД у дітей рекомендується використовувати розроблений алгоритм, діагностична інформативність якого становить 95%, що дозволяє встановити діагноз того чи іншого варіанту ФД, не використовуючи морфологічне дослідження.

3. Морфологічне дослідження СОШ повинно проводитись лише за умов спеціалізованого стаціонару в сумнівних випадках, ураховуючи те, що еритематозна гастропатія, що виявлена ендоскопічно, може зустрічатись як при ФД, так і при хронічному недеструктивному гастриті.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Волошин К.В. Функциональная диспепсия у детей в свете Римского Консенсуса III / К.В. Волошин // Проблеми медичної науки та освіти. - 2007. - №3. - С. 69-73.

Волошин К.В. Особенности кислотообразующей и моторной функций желудка у детей с функциональной диспепсией / К.В. Волошин // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник УМСА. - 2008. - Том 8, вип.4 (24), частина 1. - С.88-89.

Белоусов Ю.В. Содержание провоспалительных цитокинов в крови детей с функциональной диспепсией /Ю.В. Белоусов, К.В. Волошин // Современная педиатрия. - 2009. - №3 (25). - С.51-52. (Здобувач проводив клінічні спостереження, статистичний аналіз результатів).

Волошин К.В. Постпрандиальный дистресс-синдром и синдром эпигастральной боли при функциональной диспепсии у детей / К.В. Волошин // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи: матеріали науково - практичної конференції. - Харків, 2007. - С. 27-28.

Волошин К.В. Клініко-параклінічна характеристика функціональної диспепсії у дітей / К.В. Волошин // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присв. 85-річчю ХМАПО 20.11.2008. - Харків, 2008. - С.13-14.

Волошин К.В. Провоспалительные цитокины при функциональной диспепсии у детей / К.В. Волошин // [Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції молодих вчених Медична наука- 2008, 10-11.12.2008г.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник УМСА. - 2008. - Том 8, вип.4 (24), частина 1. - С.166-167.

Волошин К.В. Состояние моторной и кислотообразующей функции желудка при функциональной диспепсии у детей / К.В. Волошин // Хронічні захворювання кишечнику у дітей: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 10-11.11.2008. - Харків, 2008. - С. 48-50.

Павленко Н.В. Дуоденальная цитопротекция: возможности современной коррекции / [Н.В. Павленко, Е.Б. Ганзій, К.В. Волошин, К.В. Савицкая] // Хронічні захворювання кишечнику у дітей: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 10-11.11.2008. - Харків, 2008. - С. 96-98. (Здобувачем проводено клінічне обстеження дітей, лікування хворих, клініко-статистичний аналіз отриманих результатів).

Павленко Н.В. Нутритивная поддержка детей с воспалительно-деструктивными заболеваниями гастродуоденальной зоны у детей / [Н.В. Павленко, Е.Б. Ганзий, К.В. Волошин] // Післядипломна медична освіта: досвід і перспективи: Матеріали науково-практичної конференції, присв. 85-річчю ХМАПО, 2-3.10. 2008. - Харків, 2008. - С.140. (Здобувачем проведено клінічні спостереження, формування груп хворих дітей).

Павленко Н.В. Функциональная диспепсия у детей: пути коррекции / Н.В. Павленко, Е.Б. Ганзий, И.Г Солодовниченко, К.В. Волошин// [Материалы 14-й Рос. Гастроэнтерол. Недели, 10-12. 10. 2008 г.] // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2008. - Т.18, №5, Прил. №32. - С.134. (Здобувач проводив клінічні спостереження, інструментальні дослідження, лікування хворих).

Волошин К.В. Морфологічний стан слизової оболонки шлунка у дітей з функціональною диспепсією / К.В. Волошин // Медицина ХХІ століття: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, 26.11.2009. - Харків, 2009. - С.26-27.

Волошин К.В. Параклинические особенности функциональной диспепсии у детей / К.В. Волошин // Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини: матеріали міжнародної науково-медичної конференції, 24-25.09.2009. - Харків, 2009. - С.20.

АНОТАЦІЯ

Волошин К.В. Функціональна диспепсія у дітей: критерії діагностики та диференційної діагностики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2010.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та диференційної діагностики ФД у дітей. У роботі наведено особливості клінічного перебігу різних клінічних варіантів ФД, ендоскопічного та морфологічного стану СОШ, характеру змін моторної та секреторної функцій шлунка, інфікованості H. рylori при ПДС та СЕБ. Досліджено рівень прозапальних цитокінів ФНП-б и ІЛ-1б у сироватці крові дітей з ФД.

Доведено, що ПДС та СЕБ мають суттєві розбіжності у клінічному перебігу, які викликані різного роду змінами моторної та секреторної функцій шлунка та інфікованістю H. рylori. При морфологічному дослідженні було виявлено зміни СОШ як у випадках ендоскопічно незміненої СО шлунка (що характерна для ФД з ПДС), так і при еритематозній гастропатії (що характерна для ФД з СЕБ). Ступінь змін різна: від мінімальних, поверхневих (при незміненій СОШ), до проявів запального процесу (при еритематозній гастропатії), які можна вважати ознаками хронічного недеструктивного гастриту. Це також підтверджується підвищенням рівня ФНП-б и ІЛ-1б у сироватці крові дітей з ФД, в більшому ступені при СЕБ.

Отримані результати дозволяють допустити, що ПДС з віком та відсутністю або неадекватною терапією, трансформується в СЕБ, який за своїми клініко-морфологічними проявами схожий на хронічний гастрит.

Виявлені особливості ПДС та СЕБ дозволили розробити алгоритм диференційної діагностики цих клінічних варіантів ФД у дітей.

Ключові слова: діти, функціональна диспепсія, постпрандіальний дистрес-синдром, синдром епігастрального болю, слизова оболонка шлунка, морфологічне дослідження, диференційна діагностика.

АННОТАЦИЯ

Волошин К.В. Функциональная диспепсия у детей: критерии диагностики и дифференциальной диагностики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2010.

Диссертационная работа посвящена повышению эффективности диагностики и дифференциальной диагностики ФД у детей.

Обследованы 130 детей в возрасте 7-17 лет. Диагноз ФД выставлен в соответствии с рекомендациями РК III. Все дети разделены на две клинические группы: больные ФД с ПДС (n=58; 44,6%) и с СЭБ (n=72; 55,4%).

Всем детям проведено эндоскопическое исследование верхних отделов желудочно-кишечного тракта для исключения деструктивных изменений СО желудка и ДПК. Неизмененная слизистая характерна для ФД с ПДС (48,2%), эритематозная гастропатия - для ФД с СЭБ (97,3%).

Морфологическое исследование биоптатов СО желудка и ДПК выявило наличие изменений как при эндоскопически неизмененной СО желудка, так и при эритематозной гастропатии. Однако в случаях эндоскопически неизмененной СОЖ (характерной для ФД с ПДС) изменения носили поверхностный характер, а регенераторная функция слизистой была сохранена либо незначительно снижена. При эритематозной гастропатии (характерной для ФД с СЭБ) наблюдались признаки воспалительного процесса, способность СОЖ к регенерации была резко снижена либо отсутствовала. Изменения подобного рода являются признаками хронического недеструктивного гастрита, однако РК III рекомендуют относить такие случаи к ФД.

Изучение клинико-анамнестических особенностей каждого из клинических вариантов ФД показало, что ФД с ПДС встречается преимущественно у детей в возрасте 7-10 лет, СЭБ - у детей старшего возраста (11-17 лет). Длительность анамнеза заболевания при ФД с ПДС не превышает 1 года (68,9%), при СЭБ в 90,3% случаев составляет более 1 года. Клинически ФД с ПДС проявляется преимущественно жалобами диспептического характера, СЭБ - болевым синдромом, что вызвано различного рода изменениями моторной и секреторной функций желудка. При ФД с ПДС моторная функция желудка преимущественно замедлена (69,0%); ускорение ее характерно для ФД с СЭБ (30,6%). Усиление кислотообразующей функции желудка больше выражено при СЭБ; для ПДС характерны нормальные показатели рН желудка. Хеликобактерная инфекция чаще отмечается у больных ФД с СЭБ и оказывает влияние на моторную функцию желудка. Отсутствие H. рylori характерно ФД с ПДС.

Учитывая полученные данные, можно предположить, что ФД с ПДС, характерная для детей младшего возраста и проявляющаяся преимущественно моторными нарушениями, с увеличением возраста детей и, следовательно, длительности анамнеза заболевания, трансформируется в ФД с СЭБ, при которой к моторным нарушениям присоединяется выраженное усиление кислотообразующей функции желудка.

Уровень провоспалительных цитокинов ФНО-б и ИЛ-1б в сыворотке крови при ФД повышен. При ФД с СЭБ их значения тнаками хронического недеструктивного гастритаая функция слизистой была сохранена либо незнавыше, чем при ФД с ПДС, что объясняется наличием воспалительных изменений в СОЖ, выявленных при морфологическом исследовании.

Выявленные особенности клинических проявлений ПДС и СЭБ, характер эндоскопических изменений СОЖ, состояние моторной и секреторной функций желудка, а так же наличие либо отсутствие хеликобактерной инфекции позволили разработать алгоритм дифференциальной диагностики данных клинических вариантов функциональной диспепсии.

Ключевые слова: дети, функциональная диспепсия, постпрандиальный дистресс-синдром, синдром эпигастральной боли, слизистая оболочка желудка, морфологическое исследование, дифференциальная диагностика.

SUMMARY

Voloshin K.V. Functional dyspepsia in children: diagnostic and differential diagnostic criteria. - The manuscript.

The dissertation for a Candidate of Medical Science degree on speciality 14.01.10 - pediatrics. Kharkiv National Medical University, the Ministry of Public Health Care of Ukraine, Kharkiv, 2010.

The research work is devoted to the effectiveness increase of diagnostic and differential diagnostic of functional dyspepsia in children. Pecularities of the clinical course, endoscopic and morphological features of gastric mucous membrane in different forms of functional dyspepsia have been determined. Disorders of gastric motility and secretion and H. рylori infection have been studied in children with functional dyspepsia. The level of proinflammatory cytokines TNF-б and IL-1б in blood serum has been determined in patients with functional dyspepsia.

It is proved that PDS and EBS have essential distinctions in clinical course, which are induced by gastric motility and secretion disorders and H. рylori infection.

Morphological research has revealed changes in gastric mucous membrane state as with endoscopic normal gastric mucosa (peculiar to PDS), also with erythematous gastropathy (peculiar to EBS). The intensity of these changes was various: from minimal (in normal gastric mucosa), to chronic inflammation features (in erythematous gastropathy), which can be considered as chronic gastritis signs. This statement has been confirmed by increased level of TNF-б and IL-1б in blood serum in children with functional dyspepsia, higher in children with EBS.

The received results permit to suppose that PDS, with the increasing age of the patients and with absence or unequal treatment, transforms to EBS, which has clinicomorphological features of chronic gastritis.

Discovered features of PDS and EBS have been allowed to work out differential diagnostic algorithm of these clinical forms of functional dyspepsia in children.

Key words: children, functional dyspepsia, PDS, EBS, gastric mucosa, morphological research, differential diagnostic.

Размещено на Allbest.ru

...