Післяродовий гіполютеоліз у корів (клініко-експериментальні дані та розробка способу терапії)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Успішний розвиток молочного скотарства і забезпечення населення молоком та яловичиною, а переробну промисловість сировиною нерозривно пов'язані з інтенсивністю відтворення стада великої рогатої худоби, що є актуальним завданням сьогодення як у світовому масштабі, так і в межах кожної держави, зокрема України. При неповноцінній годівлі, неналежному догляді та інтенсивній експлуатації корів виникають патологічні процеси в органах розмноження, які призводять до неплідності тварин та значних економічних збитків у галузі скотарства. Це також негативно впливає на проведення селекційно-племінної роботи.

Патологічні процеси в яєчниках корів, що виникають та розвиваються в післяродовому періоді, можуть існувати досить тривалий час. Вони є безпосередньою причиною зниження відтворної здатності тварин, призводять до значних економічних збитків, знижуючи потенційні можливості молочного скотарства.

Патології яєчників у корів найчастіше реєструють у зимовий період утримання, переважно в другій його половині.

Основними причинами виникнення захворювань є надмірна експлуатація тварин (активний лактаційний період), незбалансований раціон, гіпокінезія та вплив інших несприятливих факторів, що діють на організм у цей період.

Післяродовий гіполютеоліз - одна з найпоширеніших гонадопатій корів, які перебувають у післяродовому періоді. Ця патологія характеризується структурними змінами яєчників та відсутністю або нерегулярністю проявів статевих циклів.

У випадках відсутності чи неефективності лікувальних заходів ця патологія яєчників може тривати 4-5 місяців і довше. Особливо це характерно для корів-первісток.

Незаперечним є факт негативного впливу цієї патології на стан відтворення стада, що спонукає до розробки ефективних способів відновлення репродуктивної функції корів.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягала у визначенні показників гомеостаза, з'ясуванні механізмів виникнення та розвитку післяродового гіполютеолізу в корів, розробці, апробації та впровадженні у виробництво способу діагностики, прогнозування виникнення післяродового гіполютеолізу та комплексної терапії неплідних корів за даної патології.

Для досягнення мети нами були поставлені такі завдання:

· визначити та проаналізувати показники гомеостаза крові, зокрема гормонального статусу, в корів з післяродовим гіполютеолізом;

· визначити морфологічні зміни в ендокринній (гіпофіз, щитоподібна і надниркові залози) та статевій (матка, яєчники) системах у корів із затримкою регресії жовтого тіла;

· розробити програму диференційної діагностики та прогнозування післяродового гіполютеолізу в корів;

· розробити, апробувати та впровадити у практику ветеринарної медицини спосіб комплексної терапії корів з післяродовим гіполютеолізом із визначенням його терапевтичної та економічної ефективності.

1. Основний зміст роботи, вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Дисертаційна робота виконувалась упродовж 2006 - 2009 рр. в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії, у ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського» при Харківському національному медичному університеті, у ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» м. Харків, у Харківській державній регіональній лабораторії ветеринарної медицини, а також у господарствах Балаклійського, Сахновщинського, Золочівського, Куп'янського, Богодухівського, Чугуївського та Дергачівського районів Харківської області, Черкаського району Черкаської області.

Матеріалом та об'єктом статистичних досліджень були 2154 корови симентальської, української чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної порід віком 4?10 років та масою 500-650 кг із середньорічною продуктивністю 5 тис. кг молока, а також кров і сироватка крові, печінка, ендокринні та статеві органи корів (після забою).

Для з'ясування механізмів виникнення й розвитку післяродового гіполютеолізу в корів були визначені показники гомеостаза, гормонального статусу та морфологічного стану ендокринних (гіпофіз, щитоподібна та надниркові залози) та статевих (матка, яєчники) органів.

Показники загального білка визначали рефрактометричним методом (РФУ № 61?197), загального кальцію - за де-Ваардом, кислотної місткості - за А.П. Нєводовим, неорганічного фосфору - за С.А. Івановським, каротину - за модифікованим методом Ф.А. Рачевського.

Вітамін А в печінці корів визначали методом омилення проби, екстрагування неомиленої фракції, хроматографування й спектрофотометричне дослідження.

Визначення концентрації прогестерона та естрадіола в крові проводилися методом імуноферментного аналізу (тест-система ТОВ НВЛ «ГРАНУМ»).

Органи від корів (гіпофіз, щитоподібна та надниркові залози, матка, яєчники) з післяродовим гіполютеолізом для дослідження отримували після забою.

Морфологічні дослідження включали визначення маси, довжини та ширини гіпофіза, щитоподібної і надниркових залоз, матки, яєчників та жовтого тіла.

За гістологічного дослідження визначали такі показники: в гіпофізі - кількість гонадотропоцитів, у щитоподібній залозі - діаметр та висоту епітелію фолікула, в наднирниках - товщину кіркового шару, в матці - товщину ендометрія й епітелію маткових залоз, кількість маткових залоз на одиницю площі та їх діаметр, в яєчниках - кількість примордіальних, ростучих та везикулярних фолікулів.

Морфометрію проводили за допомогою гвинтового окулярного мікрометра (МОВ - 1-15Ч) не менше, як в 10 ділянках гістологічного зрізу.

Мікрофотографічні знімки робили за допомогою мікроскопу Granum W та спеціальної відеоприставки Granum DS 400.

Для вдосконалення способу діагностики післяродового гіполютеолізу були використані як уже відомі маніпуляції (комплексне клінічне, вагінальне та ректальне дослідження), так і ультразвукове сканування.

Гінекологічне дослідження (вагінальне та ректальне) базувалось на визначенні стану органів статевої системи.

Для проведення ультразвукового дослідження з метою програмного визначення маси та розмірів яєчників у корів з жовтими тілами чи без них використовували сканер SLE 101 PS та трансректальний зонд 5,0 LR 64 з датчиком частотою 5,0 МГц.

Ехографічні зображення досліджуваних об'єктів фіксували на моніторі приладу і записували на електронні носії, що давало можливість передачі відеосигналу на широкий екран, а при виникненні суперечливих ситуацій можливість дистанційної передачі на кафедру чи іншу установу для порівняння.

У корів контрольних та дослідних груп визначали наступні показники: загальний клінічний стан організму та органів і систем, показники гомеостаза, концентрацію гормонів. Проводили вагінальне, ректальне та ультразвукове дослідження.

Для диференційної діагностики післяродового гіполютеолізу використовували розроблений нами спеціальний прилад - цервіксоскоп (патент №13147).

Проби для виведення цервіксцитограм відбирали за допомогою цервіксоскопа з бокової стінки каудальної чи середньої частини шийки матки стерильним натфілем (металева пластинка з дрібною нарізкою). Тонкі мазки наносили на чисті знежирені предметні скельця, висушували на повітрі та фіксували 4 % розчином формаліну, протягом 10-15 хвилин фарбували гематоксиліном та 2-3 хвилини - 1 % розчином еозину. Після фарбування мазки висушували, зневоднювали, просвітлювали ксилолом та досліджували під мікроскопом.

Використання цервіксоскопа дає можливість виявлення патологічного процесу (дистрофія чи запалення) в матці корів з післяродовим гіполютеолізом, що є основою та обґрунтуванням для визначення схеми лікування тварини.

З метою прогнозування післяродового гіполютеолізу в корів розроблена комп'ютерна програма. У програму в якості алгоритму були внесені ряд показників: результати визначення загального клінічного стану та органів і систем, показників гомеостаза, концентрації гормонів, морфологічного стану яєчників та матки, виведення сонограм, цервіксцитограм, визначення перебігу вагітності, родів та функціонування молочної залози. Визначення згаданих показників проводили за загальноприйнятими методами. Програма розроблена за принципом СУБД (система узагальнення бази даних). Алгоритм розробленої нами програми складається з 7 показників. Кожному показникові відповідає два варіанти об'єктивних величин зі своєю бальною шкалою. Висновок виводиться за сумою балів усіх пунктів програми.

Якщо у підсумку сума балів наближена до 100, ймовірність виникнення гіполютеолізу низька, якщо нижче 50 - висока.

Враховуючи отриману інформацію про етіопатогенез післяродового гіполютеолізу, науково обґрунтованим мало стати застосування вітамінно-гормональних препаратів у вигляді замісної терапії. Тому був розроблений спосіб комплексного лікування корів з післяродовим гіполютеолізом із застосуванням вітамінно-гормональних препаратів кагадін, каплаестрол та каплагонін.

Застосування препаратів рекомендується проводити в залежності від отриманих результатів диференційної діагностики. Для корів, у яких гіполютеоліз був пов'язаний з дистрофічними процесами в матці, застосовували наступний трьохблоковий спосіб комплексної терапії.

У першому блоці використовували препарати кагадін, естрофан та застосовували фармакоультрафонофорез. Їх дія була спрямована на прискорення лізису жовтого тіла й активізацію відновлювальних процесів у матці та яєчниках. Препарат кагадін вводили інтраабдомінально в дозі 30 мг, а естрофан у дозі 0,125 мг/мл паракорнеально тричі з інтервалом 3 доби. Фармакоультрафонофорез проектно застосовували на яєчники й матку. Це було можливо після ректального введення приладу (АУТн - 01). Експозиція 10 хв після кожного введення препаратів.

Після лізису жовтого тіла застосовували препарати другого блоку програми.

Препарат каплаестрол використовувався для активізації фолікулогенезу в яєчниках. Його вводили інтраабдомінально в дозі в-каротину 30 мг і естрогенів - 1,0 мг/мл тричі з інтервалом 3 доби.

Після відновлення структури та функції яєчників переходили до третього блоку.

Використовували препарат каплагонін для активізації овуляції та розвитку наступного жовтого тіла інтраабдомінально в дозі в-каротину 30 мг та ХГ - 15 мг одноразово.

Коровам з післяродовим гіполютеолізом, викликаним присутністю запального процесу в матці, застосовували додатково ще й антибактеріальні препарати (чотирьохблокова програма).

Визначали вплив препаратів на показники гомеостаза, рівень гормонів, морфологічний стан органів ендокринної (гіпофіз, щитоподібна та надниркові залози) та статевої (матка, яєчники) систем.

Цифрові дані оброблено біометричним методом на комп'ютері IBM - PC / AT з використанням програми Microsoft Excel.

Усі дослідження на тваринах проведено з дотриманням вимог біоетики.

2. Результати досліджень та їх аналіз

Визначення та аналіз показників гомеостаза крові в корів з післяродовим гіполютеолізом. З цією метою було створено групи корів - контрольна, дослідні перша та друга по десять тварин у кожній. Основні показники гомеостаза та вітаміну А в крові корів контрольної групи коливались у фізіологічних межах. У корів дослідних груп спостерігався дефіцит каротину. У корів першої дослідної групи встановлені дистрофічні процеси в матці, а у корів другої дослідної групи - хронічні запальні процеси, реєструвалась патологія родів. У піддослідних групах корів виявлялась різної тривалості анафродизія.

За результатами дослідження у корів дослідних груп виявили зниження рівня гемоглобіну (на 8,3 %, Р<0,001), загального білка (на 8,3 %, Р<0,01), загального кальцію (на 9,3 %, Р<0,05), неорганічного фосфору (на 47,1 %, Р<0,02), кислотної місткості (на 24,1 %, Р<0,01), міді (на 12,8 %, Р<0,05), цинку (на 3,5 %, Р<0,05) та кобальту (на 25,9 %, Р<0,01). Низьким був також рівень вітаміна А в печінці (на 28,9 %, Р<0,002) та сироватці крові (на 51,6 %, Р<0,005) порівняно з контрольною групою корів.

Проведеними дослідженнями встановлено, що в корів дослідної групи (з неповноцінним статевим циклом) рівень естрадіола був низьким і дорівнював 1,28±0,13 пг/мл (у контрольних тварин рівень естрадіола був 4±0,29 пг/мл), а в корів з післяродовим гіполютеолізом концентрація прогестерона була високою і становила 36,08±1,8 нмоль/л (у контрольних тварин рівень прогестерона був 3,5±0,74 нмоль/л) Таким чином, у корів з післяродовим гіполютеолізом концентрація прогестерона була вища (у 10 разів), ніж у контрольних тварин, а концентрація естрадіола - нижча (майже у 3 рази).

Морфологічна характеристика ендокринних (гіпофіз, щитоподібна та надниркові залози) та статевих (матка, яєчники) органів у корів з післяродовим гіполютеолізом. Нами встановлено, що в корів з післяродовим гіполютеолізом значно знижена маса та розміри органів ендокринної системи: маса гіпофіза (на 8,7 %, Р<0,001), його довжина (на 17,4 %, Р<0,02) та ширина (на 11,2 %, Р<0,05); маса щитоподібної залози (на 7,2 %, Р<0,05), її довжина (на 15,8 %, Р<0,05) та ширина (на 20,7 %, Р<0,05); маса надниркових залоз (на 15,3 %, Р<0,002), довжина лівої (на 15,2 %, Р<0,05) і правої (на 8,2 % Р<0,05) та ширина лівої - на 11,9 % (Р<0,05) і правої - на 8,3 % (Р<0,02). У яєчниках виявили жовті тіла контрольної групи корів масою 5,3±0,27 г, довжиною 22±0,57 мм та шириною 21±0,99 мм, а в дослідних - масою 5,8±0,21 г та 5,5±0,45 г, довжиною 25±0,61 мм та 23±0,34 мм, шириною 27±0,82 мм та 24±0,6 мм.

У корів з післяродовим гіполютеолізом, викликаним дистрофічними процесами в матці, зменшилась кількість маткових залоз на одиницю площі (на 37,7 %), їх діаметр (на 15,3 %, Р<0,05), товщина епітелію маткових залоз (на 19,9 %, Р<0,01) та товщина ендометрія (на 36,6 %, Р<0,001), а при запальних процесах у матці зменшилась кількість маткових залоз на одиницю площі (на 37,9 %), їх діаметр (на 18,2 %, Р<0,05), товщина епітелію маткових залоз (на 13,6 %, Р<0,01) та товщина ендометрія (на 37,2 %, Р<0,001).

Мікроструктурну характеристику відображено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Мікроструктурна характеристика ендокринних та статевих органів у корів з післяродовим гіполютеолізом (М±m, n = 5)

Примітки: 1. * Р<0,05; 2. ° Р<0,02; 3. ** Р<0,01; 4. °° Р<0,002; 5. *** Р<0,001.

Мікроструктурними та гістологічними дослідженнями було виявлено зменшення, порівняно з контрольною групою корів, кількості гонадотропоцитів на одиницю площі (на 17,5 %, Р<0,002), висоти епітелію фолікулів (на 12,8 %, Р<0,01) та збільшення діаметру фолікулів (на 49,1 %, Р<0,01) щитоподібної залози. Зменшилась товщина кіркового шару наднирників (на 25,7 %, Р<0,002). Кількість фолікулів у яєчниках теж зменшилась: примордіальних на 1 ммІ (на 46 %, Р<0,001), ростучих (на 28,9 %, Р<0,05) та везикулярних на пару яєчників (на 14,4 %, Р<0,05) при відсутності домінантних.

Програма диференційної діагностики та прогнозування післяродового гіполютеолізу в корів. Запит практики ветеринарної медицини спонукав нас до розробки надійного, швидкого та достовірного способу комплексної діагностики післяродового гіполютеолізу, що включає три позиції: перша - вдосконалення загальної діагностики післяродового гіполютеолізу в корів; друга - диференційна діагностика з виведенням цервіксцитограм; третя - комп'ютерна програма прогнозування виникнення післяродового гіполютеолізу.

Цервікскопією у 63,8 % неплідних корів виявлено «дегенеративний» тип мазка, який характеризується «розмитістю» контурів цитоплазми та ядер, утворенням гомогенних пластів із клітин без чітких меж між ними, явищем цитолізу та дегенерації. У 36,2 % корів реєструвався «запальний» тип мазка - підвищена кількість лейкоцитів (лейкоцитарна інфільтрація), що вказувала на запальний процес у каудальній та середній частині шийки матки або в матці.

З метою профілактики післяродового гіполютеолізу нами була розроблена комп'ютерна програма прогнозування виникнення даної патології. Програма ґрунтується на об'єктивних показниках, отриманих у результаті дослідження тварини та записів про неї. У програмі представлені показники, які характеризують перебіг вагітності, родів та стан тварини в післяродовий період. Кожному показникові відповідає два варіанти об'єктивних величин зі своєю бальною шкалою. Загальний висновок базується на сумі балів за усіма пунктами програми. Якщо у підсумку сума балів рівна 100, ймовірність виникнення гіполютеолізу низька, якщо нижче 50 - висока.

Упровадження комплексної програми діагностики післяродового гіполютеолізу проведено на 2152 коровах, з яких у 536 був підтверджений післяродовий гіполютеоліз, що становить 42,5 % від кількості неплідних корів.

Запропонований спосіб діагностики післяродового гіполютеолізу в корів є об'єктивним та надійним, забезпечує точність встановлення етіологічного фактора, що, в свою чергу, визначає й спосіб лікування корів.

Спосіб комплексної терапії корів з післяродовим гіполютеолізом. Введення препаратів, у відповідності до програми, забезпечує збільшення рівня показників гомеостаза за рахунок нормалізації обміну речовин у організмі корів. Збільшується вміст вітаміна А в сироватці крові (майже в 3 рази) та в печінці (в 5 разів), гемоглобіну (на 10,9 %, Р<0,02), загального білка на (18,4 %, Р<0,02), кислотної місткості (на 18,4 %, Р<0,05), загального кальцію (на 20,7 %, Р< 0,05), неорганічного фосфору (на 25,2 %, Р<0,05), міді (на 7,2 %, Р<0,002), цинку (на 6,1 %, Р<0,002) та кобальту (на 45,5 %, Р<0,002).

Після застосування способу комплексної терапії відбувається зменшення середнього рівня прогестерона (з 36 нмоль/л до 3,74 нмоль/л) та збільшення естрадіола (з 1,28 пг/мл до 4,43 пг/мл).

Характеристика ендокринної системи в корів після застосування способу комплексної терапії. Спосіб терапії корів забезпечує збільшення маси гіпофіза (на 23,5 %, Р<0,05), його довжини (на 15 %, Р<0,05) та ширини (на 17,1 %, Р<0,05); маси щитоподібної залози (на 15,6 %, Р<0,05), її довжини (на 25,7 %, Р<0,01) та ширини (на 34,9 %, Р<0,02); маси надниркових залоз (на 9,1 %, Р<0,05), їх довжини (лівої - на 16 %, Р<0,01 і правої - на 10 %, Р<0,05) та ширини (лівої - на 13,9 %, Р<0,05 і правої - на 11,6 %, Р<0,02), лізис жовтого тіла.

Мікроструктурні зміни після лікування корів відображені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Мікроструктурна характеристика ендокринних та статевих органів у корів після застосування способу комплексної терапії (М±m, n = 5)

Примітки: 1. ** Р<0,01; 2. °° Р<0,002; 3. *** Р<0,001.

Виявлено морфологічне відновлення структури в ендокринних та статевих органах корів - збільшення кількості гонадотропоцитів на одиницю площі (на 59,1 %, Р<0,002), висоти епітелію фолікулів (на 14,9 %, Р<0,001) та зменшення діаметру фолікулів (на 51,7 %, Р<0,001) щитоподібної залози. Збільшилась товщина кіркового шару наднирників (на 31 %, Р<0,01) та кількість фолікулів у яєчниках на 1 ммІ: примордіальних (на 81,4 %, Р<0,01), ростучих (на 32,9 %, Р<0,01) та везикулярних на пару яєчників (на 21 %, Р<0,01).

Після лікування корів, у яких діагностувався післяродовий гіполютеоліз, що був викликаний дистрофічними процесами в матці, збільшилась кількість маткових залоз на одиницю площі на 63,5 %, їх діаметр на 28,2 % (Р<0,01), товщина епітелію маткових залоз на 20 % (Р<0,05) та товщина ендометрія на 53,1 %.

Після лікування корів, у яких діагностувався післяродовий гіполютеоліз, що був викликаний запальними процесами в матці, збільшилась кількість маткових залоз на одиницю площі на 56,7 %, їх діаметр на 17,9 % (Р<0,05), товщина епітелію маткових залоз на 25,2 % (Р<0,002) та товщина ендометрія на 65 %.

Таким чином, застосування запропонованих нами препаратів позитивно впливає на морфологічний стан органів ендокринної (гіпофіз, щитоподібна і надниркові залози) та статевої (яєчники, матка) систем.

Упровадження способу комплексної терапії корів з післяродовим гіполютеолізом. Упровадження проведені в господарствах різної форми власності Харківської та Черкаської областей на 2154 коровах, серед яких було 1258 неплідних, в тому числі 528 з післяродовим гіполютеолізом. У результаті лікування одужало та запліднилось 479 корів, що становить 90,7% від числа неплідних.

Терапевтична ефективність програми лікування корів із післяродовим гіполютеолізом. Терапевтичну ефективність програми терапії корів з післяродовим гіполютеолізом визначали на 599 тваринах, серед яких 71 були контрольними. Запропонована методика лікування виявилась досить ефективною та забезпечила скорочення тривалості періоду, порівняно з коровами контрольної групи, від родів до відновлення функції яєчників з 127,1 до 87,1 доби, від початку обробок корів до відновлення функції яєчників з 66,2 до 23,1 доби, від родів до прояву першої стадії збудження статевого циклу з 131,1 до 92,2 доби, від початку обробок корів до прояву першої стадії збудження статевого циклу з 71,7 до 26,2 доби. Заплідненість корів зросла з 51,2 % до 90,9 % при зниженні його індексу з 2.50 до 1,64 та кількості діб неплідності з 111,2 до 71,3.

Економічну ефективність способу вираховували включаючи наступні показники (за добу): недоотримання 0,0035 теляти (365 діб/1 теля) - 1,68 грн; недоотримання 4 л молока - 15,2 грн; витрати на утримання та лікування неплідних корів - 10 грн. Нами встановлено, що у контрольній групі корів економічна ефективність способу лікування на одну корову становить 1612,8 грн, а в дослідній - 2395,43 грн.

Висновки

наднирковий післяродовий гіполютеоліз

У дисертаційній роботі вперше наведені нові дані щодо зміни показників гомеостаза, концентрації прогестерона та естрадіола, морфологічного стану органів ендокринної (гіпофіз, щитоподібна і надниркові залози) та статевої (матка, яєчники) систем у корів із затримкою регресії жовтого тіла, розроблена програма диференційної діагностики, прогнозування виникнення та комплексної терапії корів із післяродовим гіполютеолізом, апробовано та впроваджено їх в практику ветеринарної медицини з визначенням терапевтичної та економічної ефективності.

Післяродовий гіполютеоліз є поширеною патологією яєчників у корів. Його реєструють у 40-42 % неплідних тварин.

У корів з післяродовим гіполютеолізом реєструється зниження вмісту вітаміна А в сироватці крові (на 51,6 %, Р<0,05) та в печінці (на 28,9 %, Р<0,002) при незначному відхиленні від показників фізіологічних меж: гемоглобіну (на 8,3 %, Р<0,001), загального білка (на 8,3 %, Р<0,01), загального кальцію (на 9,3 %, Р<0,05), неорганічного фосфору (на 47,1 %, Р<0,02), кислотної місткості (на 24,1 %, Р<0,01), міді (на 12,8 %, Р<0,05), цинку (на 3,5 %, Р<0,05) та кобальту (на 25,9 %, Р<0,01).

Гормональний статус у корів з післяродовим гіполютеолізом характеризується зростанням концентрації прогестерона (з 3,5 до 36 нмоль/л) та зниженням вмісту естрадіола (з 4 до 1,28 пг/мл) в сироватці крові.

Морфологічні зміни в ендокринних органах корів з післяродовим гіполютеолізом характеризуються наступним: зменшенням маси гіпофіза (на 8,7 %, Р<0,001), його довжини (на 17,4 %, Р<0,02), ширини (на 11,2 %, Р<0,05); присутністю дистрофії та зниження кількості гонадотропоцитів (на 17,5 %, Р<0,002); зменшенням маси щитоподібної залози (на 7,2 %, Р<0,05), її довжини (на 15,8 %, Р<0,05) та ширини (на 20,7 %, Р<0,05); збільшенням діаметру фолікулів (на 49,1 %, Р<0,01), заповнених гомогенним колоїдом без вакуолей, десквамацією, частковою дезінтеграцією та зменшенням товщини фолікулярного епітелію (на 12,8 %, Р<0,01); зниженням маси надниркових залоз (на 15,3 %, Р<0,002), їх довжини (лівої - на 15,2 %, Р<0,05 і правої - на 8,2 %, Р<0,05) та ширини (лівої - на 11,9 %, Р<0,05 і правої - на 8,3 %, Р<0,02).

У матці корів з післяродовим гіполютеолізом виникають дистрофічні процеси: зменшення кількості маткових залоз на одиницю площі (на 37,7 %) та їх діаметру (на 15,3 %, Р<0,05), товщини епітелію маткових залоз (19,9 %, Р<0,01), товщини ендометрія (на 36,6 %, Р<0,001); виявляється запустіння просвіту залоз, десквамація і дегенерація епітелію слизової оболонки матки та її залоз. При наявності запальних процесів у матці в корів з післяродовим гіполютеолізом, крім зменшення кількості маткових залоз на одиницю площі (на 37,9 %), їх діаметра (на 18,2 %, Р<0,05), товщини епітелію залоз матки (на 13,6 %, Р<0,01) та товщини ендометрія (на 37,2 %, Р<0,001), підвищується кількість лімфоцитів (лейкоцитарна інфільтрація) та атрофія маткових залоз. Такі зміни реєструються у 30-40 % корів.

В яєчниках корів з післяродовим гіполютеолізом присутні жовті тіла (масою 5,8 г, довжиною 25 мм та шириною 27 мм), знижена кількість примордіальних (на 46 %, Р<0,001), ростучих (на 28,9 %, Р<0,05) та везикулярних (на 14,4 %, Р<0,05) фолікулів при відсутності домінантних.

Розроблена методика цервіксцитоскопії дає можливість об'єктивно проводити диференційну діагностику післяродового гіполютеолізу, а комп'ютерна програма - прогнозувати його виникнення.

Програма комплексної терапії корів з післяродовим гіполютеолізом охоплює використання препаратів специфічної дії та фармакоультрафонофорезу, що сприяють регресії жовтого тіла та відновленню ендометрія, включає чотири блоки: перший - використання естрофану (викликає регресію жовтого тіла); другий - каплаестролу (активізує фолікулогенез); третій - каплагоніну (нормалізує овуляцію та стимулює наступний розвиток жовтого тіла); четвертий - антибактеріальних препаратів для корів з запальними процесами в матці.

Введення препаратів у відповідності до програми забезпечує нормалізацію показників гомеостаза, що проявляється підвищенням рівня вітаміна А в сироватці крові (у 3 рази) та в печінці (у 5 разів), гемоглобіну (на 10,9 %, Р<0,02), загального білка (на 18,4 %, Р<0,02), кислотної місткості (на 18,4 %, Р<0,05), загального кальцію (на 20,7 %, Р<0,05), неорганічного фосфору (на 25,2 %, Р<0,05), міді (на 7,2 %, Р<0,002), цинку (на 6,1 %, Р<0,002), кобальту (на 45,5 %, Р<0,002) та сприяє зниженню вмісту в сироватці крові корів прогестерона (з 36,08 нмоль/л до 3,74 нмоль/л) та зростанню концентрації естрадіола (з 1,28 пг/мл до 4,43 пг/мл).

Препарати, застосовані за програмою, сприяють нормалізації морфологічного стану ендокринних органів: збільшується маса гіпофіза (на 23,5 %, Р<0,05), його довжина (на 15 %, Р<0,05), ширина (на 17,1 %, Р<0,05) та кількість гонадотропоцитів на одиницю площі (на 59,1 %, Р<0,002); зростає довжина (на 25,7 %, Р<0,01), ширина (на 34,9 %, Р<0,02), маса (на 15,6 %, Р<0,05) та товщина епітелія фолікулів (на 14,9 %, Р<0,001) щитоподібної залози, зменшується діаметр фолікулів (на 51,7 %, Р<0,001), які заповнені колоїдом та вакуолями; збільшуються розміри надниркових залоз: їх довжина (лівої - на 16 %, Р<0,01 і правої - на 10 %, Р<0,05), ширина (лівої - на 13,9 %, Р<0,05 і правої - на 11,6 %, Р<0,02) та маса (на 9,1 %, Р<0,05), а також товщина кіркового шару ( на 31 %, Р<0,01).

Застосування за розробленою програмою біологічно активних препаратів позитивно впливає на морфологічний стан матки та яєчників. Відбувається лізис жовтого тіла, збільшується кількість примордіальних (на 81,4 %, Р<0,01), ростучих (на 32,9 %, Р<0,01) та везикулярних (на 21 %, Р<0,01) фолікулів на пару яєчників. У матці корів відсутні дистрофія та десквамація епітелія, збільшилась кількість маткових залоз на одиницю площі (на 63,5 %), їх діаметр (на 28,2 %, Р<0,01), товщина епітелія маткових залоз (на 20 %, Р<0,05) та товщина ендометрія (на 53,1 %). Відбуваються реабілітаційні процеси в матці, зникли явища лейкоцитарної інфільтрації.

Використання способу комплексної терапії забезпечило високий терапевтичний ефект: скорочення періоду від родів до відновлення функції яєчників з 127,1 до 87,1 доби та від родів до прояву першої стадії збудження статевого циклу з 131,1 до 92,2 доби, зросла заплідненість корів з 51,2 % до 90,9 % при зниженні його індексу з 2.50 до 1,64 та кількості діб неплідності з 111,2 до 71,3.

Економічна ефективність способу лікування однієї корови контрольної групи становить 1612,8 грн, а в дослідної - 2395,43 грн.

Пропозиції виробництву.

Для профілактики неплідності корів та своєчасної діагностики післяродового гіполютеолізу використовувати програму прогнозування його виникнення, а також спосіб комплексної диференційної діагностики з урахуванням показників гомеостаза, концентрації прогестерона та естрадіола в сироватці крові і цервіксцитограм, які конкретизують перебіг патологічного процесу в матці (дистрофія чи запалення).

Для терапії корів з післяродовим гіполютеолізом використовувати чотириблокову програму із застосуванням вітамінно-гормональних препаратів та фармакоультрафонофорезу (проектно застосовувати на яєчники і матку протягом 10 хв після ректального введення приладу (АУТн - 01)), що забезпечує відновлення структури ендокринних та статевих органів і сприяє відновленню відтворної здатності корів: у першому блоці - кагадіну інтраабдомінально (в дозі 3,0 мл) та естрофану (в дозі 0,5 мл) паракорнеально тричі з інтервалом 3 доби; після лізису жовтого тіла переходити до другого блоку і використовувати для активізації фолікулогенеза в яєчниках каплаестрол інтраабдомінально (в дозі 4,0 мл) тричі з інтервалом 3 доби; після відновлення структури та функції яєчників переходити до третього блоку, у якому інтраабдомінально (в дозі 4,0 мл) одноразово застосовувати каплагонін, що позитивно впливає на овуляцію та розвиток жовтого тіла.

Для корів, у яких виникнення післяродового гіполютеолізу пов'язане з прихованим запальним процесом у матці, застосовувати додатково антибіотикотерапію (четвертий блок).

Література

1. Кошовий В.П. Патологія вагітності у собак / В.П. Кошовий, М.М. Іванченко, П.М. Скляров, С.Я. Федоренко, В.П. Беседовський // Патологія вагітності у тварин: монографія / За редакцією В.П. Кошового. - Харків: Видавництво Шейніної О. В. 2009. - 276 с. - (С. 231-274).

2. Кошовий В.П. Постнатальний гіполютеоліз у корів (клініко-експериментальні дані та розробка способу терапії) (методичні рекомендації) / В.П. Кошовий, В.П. Беседовський. - Харків, 2008. - 42с.

3. Кошовий В.П. Спосіб комплексної діагностики постнатального гіполютеолізу у корів / В.П. Беседовський, В.П. Кошовий, М.М. Іванченко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наук. праць ХДЗВА. - Харків, 2007. - Вип. 14 (39). - Ч. 2, Т. 2. - С. 184-190.

4. Беседовський В.П. Цервіксоскоп та його використання при діагностиці постнатального гіполютеолізу у корів / В.П. Беседовський // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2007. - №78/101. - С. 36-39.

5. Беседовський В.П. Розробка способу комплексної терапії корів з постнатальним гіполютеолізом / В.П. Беседовський // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія - Ветеринарна медицина. - Суми, 2007. - № 8 (19). - С. 8-13.

6. Беседовський В.П. Морфофункціональна характеристика ендокринних та статевих органів у корів з постнатальним гіполютеолізом / В.П. Беседовський // Вісник Житомирського державного агроекологічного університету. - Житомир. - 2008. - №1(21), Т. 1 - С. 48-52.

Размещено на Allbest.ru