Особливості морфогенезу надниркових залоз під впливом на організм толуолу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПІД ВПЛИВОМ НА ОРГАНІЗМ ТОЛУОЛУ

Спеціальність: Нормальна анатомія

Бєлік Ірина Анатоліївна

Луганськ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан здоров'я сучасної людини багато в чому залежить від дії антропогенних чинників, що викликають забруднення довкілля. Нині в промислово розвинених країнах у розрахунку на одну людину щорічно в атмосферу викидаються понад 2,25 кг. різних забруднень, у тому числі - 1,5 кг. газоподібних і 0,75 кг. твердих речовин. Основні джерела хімічного забруднення - це доменне і сталеливарне виробництво, підприємства кольорової металургії, гірничодобувна, хімічна промисловість, автомобільний транспорт і екстенсивне сільське господарство (О.Ю. Бибик, 2005, В.І. Покровський, 2003, E. Kamal, 2001). Серед забрудників істотне значення мають хімічні агенти, які є компонентами засобів, що вживаються у побуті, у медицині, у промисловості, або що виникають у процесі виробничих циклів, зокрема ароматичні вуглеводні - бензол, ксилол, толуол. Толуол є компонентом будівельних обробних матеріалів (клеї, розчинники, лакофарбові вироби, лакові покриття), косметичних засобів (лак для нігтів, фарба для волосся), синтетичних тканин. Він є поширеним побутовим забрудником навколишнього середовища (Г.А. Безрукова, 2003, В.Н. Власов, 2008, А.П. Яворівський, 1990, H.D. Hoffman, 2010, G.W. Mo, 2011). Толуол є продуктом каталітичного риформінгу бензинових фракцій нафти, який виділяється селективною екстракцією та подальшою ректифікацією. Під час виробничих процесів толуол легко випаровується, забруднюючи навколишню атмосферу (В.Я. Вітрищак, 1990, І.Ю. Висоцький, 2001).

Чинники, що забруднюють довкілля, впливають негативно на здоров'я населення, збільшують поширеність хвороб залоз внутрішньої секреції (Д.М. Джангозіна, 2002). Одним з актуальних завдань медичної науки є пошук шляхів і методів корекції порушень, що виникають під дією того або іншого несприятливого екологічного чинника. Сучасний етап розвитку морфології характеризується тенденцією до вивчення структурних змін, що виникають в органах і тканинах як морфологічної основи розвитку різних порушень функцій організму. З іншого боку, нормалізація структур може служити критерієм ефективності застосування того або іншого коректора.

У зв'язку з цим актуальним компонентом нашої роботи став пошук препаратів, здатних нормалізувати структуру надниркових залоз щурів, які перенесли вплив толуолу. У якості таких препаратів були вибрані синтетичний препарат тіотриазолін і препарат рослинного походження - настойка ехінацеї пурпурної (О.Ю. Бибик, 2005, 2006, 2009, А.М. Романюк, 2011). Дослідження ефектів двох різних препаратів дає можливість порівняти ефективність їх впливу і вибрати, який з них дієвіший.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Державного закладу "Луганський державний медичний університет" "Морфогенез органів ендокринної, імунної і кісткової систем при хронічному впливі летких компонентів епоксидних смол" (номер держреєстрації №0109U00461), "Морфогенез органів ендокринної, імунної і кісткової систем під впливом екологічних чинників" (державний реєстраційний номер №0110U005043).

Мета і задачі дослідження. Встановити особливості будови надниркових залоз статевозрілих щурів-самців в умовах, що виникли після завершення двомісячного інгаляційного надходження в організм толуолу, й оцінити можливість корекції порушень, які виникли, шляхом введення препаратів з комплексною антиоксидантною дією: тіотриазоліну і настойки ехінацеї пурпурної.

Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні конкретні задачі:

1. Визначити анатомо-морфофункціональні характеристики надниркових залоз інтактних статевозрілих щурів-самців;

2. Вивчити динаміку анатомо-морфофункціональних змін надниркових залоз щурів-самців у різні терміни після завершення двомісячного інгаляційного надходження в їх організм толуолу;

3. Проаналізувати динаміку анатомо-морфофункціональних особливостей надниркових залоз щурів-самців у різні терміни після припинення двомісячного введення тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної;

4. Експериментально обґрунтувати ефективність двомісячного застосування тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної в якості коректорів змін, які виникають у надниркових залозах статевозрілих щурів-самців після припинення інгаляційного надходження в їх організм толуолу;

5. Проаналізувати динаміку ультрамікроскопічної будови пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз і хромафінних клітин мозкової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів-самців у різні терміни в усіх піддослідних групах після завершення двомісячного експерименту;

6. Провести однофакторний дисперсійний аналіз морфометричних показників кіркової та мозкової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів-самців піддослідних груп.

Об'єкт дослідження: надниркові залози статевозрілих щурів - самців.

Предмет дослідження: органометричні, гістоморфометричні параметри надниркових залоз статевозрілих щурів-самців, дані ультрамікроскопічного дослідження в умовах експерименту.

Методи дослідження і їх характеристика.

У роботі застосовували наступні методи дослідження:

- морфометричний - вимірювання різних зон кіркової та мозкової речовини надниркових залоз;

- світлова мікроскопія - визначення кількості та особливостей будови клітин різних типів у структурах надниркових залоз на світлооптичному рівні;

- електронна мікроскопія - визначення структури різних типів клітин надниркових залоз на ультрамікроскопічному рівні;

- варіаційно-статистичний аналіз - визначення наявності та ступеня статистичної достовірності змін для інтерпретації отриманих даних;

- анатомічний - вимірювання розмірів надниркових залоз.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше виконане цілеспрямоване вивчення впливу толуола на анатомо-морфофункціональний стан надниркових залоз статевозрілих щурів-самців, отримані конкретні кількісні показники реактивності основних клітинних і тканинних компонентів кіркової та мозкової речовини надниркових залоз. Уперше вивчено характер змін структури кіркової та мозкової речовини надниркових залоз, що виникають внаслідок введення тіотриазоліну, а також внаслідок введення настойки ехінацеї пурпурної.

Уперше отримані дані про зміни структури надниркових залоз, що з'являються після завершення двомісячної комбінованої дії толуолу й тіотриазоліну, толуолу й настойки ехінацеї пурпурної. Уперше на основі експериментальних досліджень показана ефективність використання тіотриазоліну і настойки ехінацеї пурпурної у якості коректорів порушень, які виникають у надниркових залозах внаслідок дії толуолу.

Практичне значення отриманих результатів. За допомогою дослідження встановлені спрямованість і дана кількісна характеристика характеру впливу толуолу, який потрапляв в організм інгаляційним шляхом, на анатомо-морфофункціональні характеристики надниркових залоз статевозрілих щурів-самців на різних рівнях їх структурної організації.

Отримані результати впроваджені в навчальний процес і науково-дослідну роботу морфологічних кафедр ДЗ «Луганський державний медичний університет» і кафедр анатомії людини Донецького національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, медичного інституту Сумського державного університету, Одеського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Харківського національного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського, а також кафедри гістології та ембріології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського, кафедри загальної хірургії, оперативної хірургії та топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії. Ці експериментальні дані можуть бути використані для подальшої розробки методів, як прогнозування, так і корекції станів надниркових залоз, що виникають внаслідок впливу толуолу в практиці профпатологів, ендокринологів, терапевтів, імунологів.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснений інформаційно-патентний пошук і огляд літературних джерел, результати яких свідчать про відсутність аналогів наукових розробок. Тому основні публікації з теми носять пріоритетний характер. Автором самостійно виконані основні анатомо-морфофункціональні та експериментальні дослідження, аналіз гістопрепаратів, оцінка отриманих даних, статистична обробка результатів дослідження, а також їх узагальнення. Ультрамікроскопічне дослідження надниркових залоз проведене в лабораторії електронної мікроскопії Харківського НДІ радіології ім. С.П. Григор'єва (зав. лабораторією - к. мед. н., О.П. Лукашова). Автором особисто на електронограмах описані зміни в структурі органу, що вивчається. Інтерпретація отриманих результатів, формування висновків і рекомендацій проведені також самостійно. Запозичення результатів досліджень в інших авторів відсутнє.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи апробовані на науково-практичній конференції "Морфогенез і патологія кісткової, ендокринної і імунної систем в умовах промислового регіону" (Луганськ, 2010), на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми морфології" (Тернопіль, 2010), на міжнародній науково-практичній конференції "Тіотриазолін і його композиційні лікарські препарати: досягнення і перспективи" (Запоріжжя, 2010), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Здоров'я працюючих" (Донецьк, 2010), на науково-практичній конференції "Актуальні питання теоретичної медицини" (Суми, 2011), на науково-практичній WEB - конференції "Статистичний та інтелектуальний аналіз даних у медико-гуманітарних дослідженнях" (Луганськ, 2011).

Публікації. Результати досліджень відображені в 12 наукових роботах, з яких: 7 статей, з них 6 надруковані в журналах, які відповідають вимогам Вищої атестаційної комісії України і надруковані згідно з вимогами у пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 року №7 - 05/1 (5 самостійних), 4 тези, 1 раціоналізаторська пропозиція.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 296 сторінках комп'ютерного набору (167 сторінок основного тексту). Робота включає розділи: вступ, огляд літератури, матеріали й методи дослідження, результати експериментального дослідження, однофакторний дисперсійний аналіз, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел літератури та додатки, які складаються з 2 підрозділів. Дисертаційна робота ілюстрована 97 таблицями, 1 схемою й 98 малюнками: 9 діаграм, 44 мікрофотографії, 45 електронограм (займають 99 сторінок). Перелік використаних літературних джерел містить 283 найменування: 159 - вітчизняних і 124 - іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет та вказано методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведені дані про особистий внесок, апробацію, впровадження результатів дослідження, структуру дисертації.

У першому розділі наведений аналітичний огляд наявних літературних даних щодо сучасного стану питань про будову надниркових залоз, толуол та методи корекції змін, викликаних ним.

Матеріали й методи дослідження. Дослідження проведене на 180 білих безпородних лабораторних статевозрілих щурах-самцях. Проведення експерименту здійснювалося відповідно до правил роботи з лабораторними тваринами (І.П. Западнюк і співавт., 1983). Комісією з етичних питань ДЗ "Луганський державний медичний університет" (протокол №5 від 10.05.2011) встановлено, що утримання тварин і маніпуляції, які з ними проводили, відповідали Закону України №3447 - ІV від 21.02.06 р. «Про захист тварин від жорстокої поведінки», які узгоджуються з положенням «Європейської конвенції захисту хребетних тварин» (Страсбург, 1986), декларації Гельсінської Міжнародної Медичної Асоціації "Про гуманне відношення до тварин" (1964-2000), «Загальним етичним принципам експериментів на тваринах», затверджених І Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001). Тварини були розділені на групи залежно від характеру впливу чинників й терміну спостереження (контрольну та п'ять піддослідних, спостереження за якими проводилося на 1, 7, 15, 30, 60 добу після закінчення двомісячного впливу). Першу групу склали статевозрілі інтактні щури-самці (контрольна група). Тваринам другої групи (дослідної) щодня упродовж двох місяців у спеціальній камері для інгаляційного введення речовин інгалірували толуол з одноразовою експозицією 4 години в 10 ГДК (ДСТ 12. 1. 005-88).

Тварини третьої групи щодня упродовж двох місяців отримували внутрішньоочеревинно ампулярний 2,5% розчин тіотриазоліну в дозі 117,4 мг/кг (виробництво АТ "Галичфарм", м. Львів, розробка НВО "Фарматрон", м. Запоріжжя, затверджений наказом МОЗ України №641 від 18.10.2007 г., реєстраційний номер №UA/2931/01/02). Четверта група - статевозрілі щури-самці, які упродовж двох місяців щодня отримували за допомогою внутрішньошлункового зонду настойку ехінацеї пурпурної з розрахунку 1 г/кг маси щура (виробництво "ЗАТ" Фармацевтична фабрика "Віола", м. Запоріжжя, затверджений наказом МОЗ України №342 від 01.07.2008 г., реєстраційний номер №UA/0363/01/01). П'ята група - статевозрілі щури-самці, яким упродовж двох місяців на фоні інгаляційного введення толуолу в спеціальній камері паралельно вводили внутрішньоочеревинно ампулярний 2,5% розчин тіотриазоліну в дозі 117,4 мг/кг. Шоста група - статевозрілі щури-самці, яким упродовж двох місяців на фоні інгаляційного введення толуолу в спеціальній камері паралельно за допомогою шлункового зонду вводили настойку ехінацеї пурпурної з розрахунку 1 г/кг маси щура.

Інгаляційне введення толуолу здійснювалося в змонтованій за методом А.П. Яворівського камері, яка була нами вдосконалена (рац. пропозиція №3748). Камера включала компресор, паронасичену камеру, затравочну камеру, датчик для регулювання подання речовини, повітроводи, терморегулятор, реометри, поглиначі з пористою пластинкою та інше допоміжне устаткування. Режим повітрообміну в камері підбирався так, щоб у пристрої для інгаляційного введення речовин створювалося незначне розрідження, що фіксується за допомогою вмонтованого в неї водяного манометра. Інгаляційне введення толуолу проводилося з 8.00 до 12.00.

Враховуючи наявність циркадних ритмів у надниркових залозах, забій щурів проводився в один і той же час доби - о 10 годині. Щурів виводили з експерименту на 1, 7, 15, 30, 60 добу після завершення двомісячної дії толуолу. Тварин після ефірного наркозу зважували на вагах і декапітували, розкривали черевну порожнину, відпрепаровували і забирали надниркові залози, зважували на лабораторних вагах ВЛР-200 з точністю до 0,25 мг., вимірювали довжину, ширину, товщину за допомогою штангенциркуля з точністю до 0,05 мм і визначали їх об'єм за методикою визначення об'єму невеликих біологічних об'єктів (позитивне рішення про видачу держпатента №2003031962 на ім'я Овчаренко В.В.).

Гістологічну обробку матеріалу виконували за стандартною схемою шляхом зневоднення у спиртах концентрації, яка поступово зростала, та видалення спирту за допомогою ксилолу. Препарати заливали у парафін. На санному мікротомі виготовляли серійні гістологічні зрізи завтовшки 4 мкм, які забарвлювали гематоксиліном і еозином і поміщали в канадський бальзам. Мікроморфометричне дослідження надниркових залоз проводили на цифровому морфометричному комплексі, до складу якого входять: мікроскоп Olympus BX - 41, цифровий фотоапарат Olimpus C5050Z з п'ятимегапиксельною матрицею, яка сполучена з мікроскопом системою відеоадаптерів цієї ж фірми. До складу комплексу також входить персональний комп'ютер Athlon XP 2200 Mh, DDR RAM 512 mB, HDD 128 Gb, video: GeForce FX5200 128Mb.

На зрізах гістопрепаратів надниркових залоз визначали ширину клубочкової, пучкової і сітчастої зон кіркової речовини і мозкової речовини надниркової залози. Визначили площу ядер адренокортикоцитів усіх зон кори надниркової залози. Підраховували кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм? у кожній зоні.

Для електронномікроскопічного дослідження шматочки надниркових залоз розміром 1 мм? спочатку фіксували у 2,5% розчині глютарового альдегіду на 0,1 М фосфатному буфері рН 7,2 на 24 години, а потім у 1% осмієвому фіксаторі за Палладе на 1 годину. Після дегідратації у розчинах етанолу наростаючої концентрації й абсолютному ацетоні матеріал заливали сумішшю епоксидних смол епон-аралдит. На ультрамікротомі УМТП-4 Сумського ПО "Електрон" (Україна) виготовляли напівтонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм і забарвлювали метиленовим синім. Спочатку вивчали зрізи на світлооптичному рівні, а після прицільного заточування блоку отримували ультратонкі зрізи, які контрастували уранилацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом. Препарати переглядали під електронним мікроскопом ЕМ-125 при напрузі 75кВ. Вивчений матеріал документували у вигляді негативних і позитивних фотовідбитків.

При вивченні мікрофотографій вимірювали та аналізували такі показники: площа гетерохроматину, площа еухроматину, індекс відношення площі гетерохроматину й еухроматину, кількість мітохондрій і ліпідних крапель на 100 мкм? пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз, загальну площу мітохондрій і ліпідних крапель адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз, чисельну щільність різних типів секреторних гранул у хромафінних клітинах мозкової речовини надниркових залоз. Аналіз цифрових даних проводили за допомогою комп'ютерної програми для морфометричних досліджень "Morpholog" ("Свідоцтво про реєстрацію авторського права №9604", автори: В.В, Овчаренко, В.В. Маврич, 2004). Отримані за допомогою програми дані морфометричного дослідження, а також дані органометрії експортували в програму Excel для подальшої оцінки достовірності відмінності, обчислюючи довірчий коефіцієнт Стъюдента (t). Достовірною вважали вірогідність помилок менше 5% (р ? 0,05), менше 1% (р ? 0,01), менше 0,5% (р ? 0,005) і менше 0,1% (р ? 0,001). Всього з одного препарату були оброблені не менше 6 полів зору, в кожній зоні кіркової речовини і мозкової речовини пораховані 800-3000 ядер адренокортикоцитів.

Для виявлення достовірності отриманих результатів використовувався варіаційно-статистичний і однофакторний дисперсійний аналіз.

Результати дослідження та їх аналіз. При вивченні стану надниркових залоз статевозрілих щурів-самців було встановлено, що гістологічна картина, а також величини органометричних, морфометричних і ультрамікроскопічних показників стану надниркових залоз інтактних щурів контрольної групи, отримані в наших дослідженнях, виявилися близькими з даними інших авторів (Ю.В. Довженко, 2005, В.В. Овчаренко, 2004, А.М. Романюк, 2011).

При вивченні гістологічної структури надниркових залоз щурів, які отримували толуол, було виявлено, що в усіх термінах після завершення введення цієї речовини були присутні зміни, особливо виражені на першу, сьому і п'ятнадцяту добу.

У цих термінах спостерігалися порушення в структурі сполучнотканинної капсули, у зональній організації кіркової речовини. У клубочковій зоні була виявлена втрата філогенетично детермінованої арочної конфігурації клітинних груп, що можна інтерпретувати як порушення міжклітинних контактів внаслідок мембранотоксичності толуолу.

Наші дані співпадають з результатами досліджень інших авторів (І.Ю. Висоцький, 2007, 2008).

У початкові терміни після припинення двомісячного курсу інгаляції толуолу ми спостерігали зменшення усіх вивчених органометричних показників. Виразність статистично значущого зменшення показників маси надниркових залоз у статевозрілих щурів-самців, які отримували протягом двох місяців інгаляції толуолу, в різні терміни дослідження була неоднаковою, поступово зменшувалася і становила на першу добу 18,1% (р < 0,01), на сьому - 17,6% (р < 0,005), на п'ятнадцяту 16,8% (р < 0,005), на тридцяту - 10,2% (р < 0,005). На першу, сьому і на п'ятнадцяту добу після закінчення дії толуолу об'єм надниркових залоз статевозрілих щурів-самців зменшувався в порівнянні з показниками інтактних щурів контрольної групи на 16,3% (р < 0,001), 16,9% (р < 0,05), 11,4% (р < 0,01).

При аналізі динаміки морфометричних показників надниркових залоз було виявлено, що значення більшості з них зменшувалися в початкові терміни після припинення введення толуолу. Найбільші відхилення від контрольних показників були отримані при вивченні пучкової зони кіркової речовини. Зокрема, ширина пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів-самців на першу, сьому, п'ятнадцяту, тридцяту, шістдесяту добу зменшилися на 19,6% (р < 0,001), 19,1% (р < 0,001), 15,2% (р < 0,001), 15,9% (р < 0,001), 6,4% (р < 0,001) відповідно (рис.). Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів-самців на першу, сьому, п'ятнадцяту добу зменшилася на 16,9% (р < 0,001), 13,6% (р < 0,001), 9,9% (р < 0,01). За даними дискримінантного аналізу максимальний вплив інгаляції толуолу відбувався на ширину пучкової зони, площу ядер адренокортикоцитів пучкової зони, кількість ядер адренокортикоцитів пучкової зони на 1000 мкм?.

За даними електронної мікроскопії вдалося виявити різноманітні ефекти дії толуолу на стан клітин пучкової зони кіркової речовини. Максимальні відхилення від контрольних значень були виявлені на першу добу після припинення дії речовини. Виявилося зменшення площі еухроматину, кількості мітохондрій, загальної площі мітохондрій на тлі істотного зростання загальної площі ліпідних крапель (на 18,5%, р < 0,05). До шістдесятої доби ці показники не відрізнялися від контрольних.

У мозковій речовині на першу добу після завершення інгаляції толуолу його вплив викликав зростання чисельної щільності темних гранул епінефроцитів (на 16,2%, р < 0,05) і темних гранул норепінефроцитів (на 15,3%, р < 0,05), проте, на шістдесяту добу ці зміни були відсутні. Збільшення чисельної щільності темних і зменшення чисельної щільності світлих гранул може вказувати на невідповідність швидкості накопичення секрету у гранулах і екскреції гормону при хронічному стресі.

При вивченні впливу препаратів синтетичного (тіотриазолін) і рослинного (настойка ехінацеї пурпурної) походження на стан надниркових залоз в експерименті з'явилася можливість порівняти ефективність впливу цих препаратів і зробити висновок про те, застосування якого з цих препаратів є ефективнішим для корекції змін, викликаних введенням толуолу. Зміни морфометричних показників надниркових залоз щурів, які виникли після завершення двомісячного курсу введення тіотриазоліну та введення настойки ехінацеї пурпурної були неоднаковими. На першу, сьому і п'ятнадцяту добу після завершення ін'єкцій тіотриазоліну ступінь збільшення маси надниркових залоз становив 13,4% (р < 0,05), 10,8% (р < 0,01), 8,9% (р < 0,05), після введення настойки ехінацеї пурпурної зміни були виявлені на першу і сьому добу і становили 10,2% (р < 0,05), 7,6% (р < 0,05). Показники об'єму на першу, сьому і п'ятнадцяту добу після завершення ін'єкцій тіотриазоліну збільшувалися на 17,8% (р < 0,005), 16,9% (р < 0,005) і 16,5% (р < 0,005), після введення настойки ехінацеї пурпурної статистично значущі зміни не були виявлені.

Після завершення ін'єкцій тіотриазоліну ширина пучкової зони збільшувалась на 14,9% (р < 0,001) на першу добу, 10,8% (р < 0,001) на сьому добу, 8,6% (р < 0,001) на п'ятнадцяту добу, після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної достовірні зміни були виявлені на першу добу - 9,5% (р < 0,001). Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини достовірно змінювалась на першу і сьому добу після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної на 5,2% (р < 0,05), 4,5% (р < 0,001) відповідно. Зменшення кількості ядер адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини на 1000 мкм? після завершення ін'єкцій тіотриазоліну становило 8,9% (р < 0,05) на першу добу і 7,5% (р < 0,05) на сьому добу, після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної 7,0% (р < 0,001) на першу добу, 6,6% (р < 0,005) на сьому добу, 3,9% (р < 0,05) на п'ятнадцяту добу. Ультрамікроскопічний аналіз надниркових залоз щурів показав, що на першу добу після завершення проведення ін'єкцій тіотріазоліну ступінь зміни кількості мітохондрій на 100 мкм? адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини був більшим, ніж після припинення введення настойки ехінацеї пурпурної і склав 10,8% (р < 0,05).

При подальшому дослідженні нам вдалося встановити, що використання тіотриазоліну і настойки ехінацеї пурпурної пом'якшує наслідки дії толуолу. Так з боку органометричних показників зменшувались виразність змін об'єму і маси надниркових залоз. На першу, сьому, п'ятнадцяту і тридцяту добу після завершення ін'єкцій тіотриазоліну на фоні інгаляцій толуолу ступінь зменшення маси становив 16,9% (р < 0,05), 15,8% (р < 0,005), 15,0% (р < 0,01), 8,5% (р < 0,05), після введення настойки ехінацеї пурпурної на фоні інгаляцій толуолу статистично значущі зміни були виявлені на першу, сьому, п'ятнадцяту, тридцяту і шістдесяту добу і становили 17,9% (р < 0,005), 17,1% (р < 0,001), 16,5% (р < 0,001), 10,1% (р < 0,05), 2,4% (р < 0,05). Показники об'єму на першу, сьому добу після завершення ін'єкцій тіотриазоліну зменшувались на 12,3% (р < 0,005), 11,5% (р < 0,01), після введення настойки ехінацеї пурпурної статистично значущі зміни виявлені на першу, сьому і п'ятнадцяту добу і становили 15,2% (р < 0,005), 13,6% (р < 0,01), 7,5% (р < 0,05). При вивченні гістологічної структури надниркових залоз щурів, які отримували інгаляції толуолу поряд з тіотриазоліном або з настойкою ехінацеї пурпурної, у всіх термінах після завершення введення були виявлені менш значні зміни, ніж у щурів, які перенесли вплив тільки толуолу.

Серед морфометричних показників найбільші зміни виявлені в пучковій зоні кіркової речовини. Після завершення ін'єкцій тіотриазоліну на фоні інгаляцій толуолу ширина пучкової зони зменшувалась на 18,6% (р < 0,001) на першу добу, 15,3% (р < 0,001) на сьому добу, 11,0% (р < 0,001) на п'ятнадцяту добу, 6,2% (р < 0,001) на тридцяту добу, 2,8 (р < 0,005) на шістдесяту добу, а після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної на фоні інгаляцій толуолу достовірні зміни були виявлені в ці ж строки і склали - 18,9% (р < 0,001), 18,6% (р < 0,001), 13,2% (р < 0,001), 7,2% (р < 0,001) 2,9% (р < 0,01) відповідно до строку спостереження.

Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини достовірно зменшувалась на першу, сьому, п'ятнадцяту і тридцяту добу після завершення введення тіотриазоліну на 9,5% (р < 0,05), 9,1% (р < 0,05) 7,1% (р < 0,05), 2,9% (р < 0,05) відповідно строку спостереження, після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної на фоні інгаляцій толуолу змінювалась на 17,6% (р < 0,001), 11,9% (р < 0,001), 9,7% (р < 0,05). Зменшення кількості ядер адренокортикоцитів пучкової зони кіркової речовини на 1000 мкм? після завершення ін'єкцій тіотриазоліну становило 13,4% (р < 0,001) на першу добу, 9,3% (р < 0,05) на сьому добу, 8,3% (р < 0,05) на п'ятнадцяту добу і 4,0% (р < 0,05) на тридцяту добу, після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної на фоні інгаляцій толуолу 17,2% (р < 0,05) на першу добу, 15,8% (р < 0,05) на сьому добу, 8,3% (р < 0,05) на п'ятнадцяту добу, 5,6% (р < 0,05) на тридцяту добу. У більш пізні терміни препарати, які розглядаються, змін не викликали. Тіотриазолін більш глибоко діяв на викликані толуолом зміни параметрів, які вивчалися, ніж настойка ехінацеї пурпурної.

На ультрамікроскопічному рівні найбільш змінювались показники площі гетерохроматину на першу добу на 14,8% (р < 0,05) після завершення ін'єкцій тіотриазоліну і інгаляції толуолу і на 16,2% (р < 0,01) після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної та інгаляції толуолу. На першу добу після припинення інгаляції толуолу і введення тіотриазоліну кількість мітохондрій адренокортикоцитів на 100 мкм? пучкової зони кіркової речовини була меншою на 9,9% (р < 0,05), а після інгаляції толуолу і введення настойки ехінацеї пурпурної зменшилась на 15,6% (р < 0,005). При вивченні електронограм після двомісячного періоду інгаляції толуолу, введення тіотриазоліну і настойки ехінацеї пурпурної на першу добу після завершення впливу було виявлено зменшення кількості та розмірів мітохондрій адренокортикоцитів, наявність великої кількості ліпідних включень і зниження, у порівнянні з контролем, розвитку гладкого ендоплазматичного ретикулуму. На шістдесяту добу картина адренокортикоцитів наближалася до контрольної - зменшувалася кількість ліпідів і зростала кількість мітохондрій.

Рис. - Динаміка змін ширини пучкової зони кіркової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів-самців при різних видах впливу:

Де:

К - контроль;

Т - толуол;

ТЗ - толуол та тіотриазолін;

НЕП - толуол та настойка ехінацеї пурпурної;

ТЗ - тіотриазолін;

НЕП - настойка ехінацеї пурпурної.

Таким чином, при аналізі характеру дії тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної на стан надниркових залоз після завершення дії толуолу, було встановлено, що зазначені препарати здатні коригувати негативні зміни, викликані толуолом. Більш вираженою і тривалою позитивною дією, у порівнянні з настойкою ехінацеї пурпурної, мав тіотриазолін. Результати дослідження свідчать про доцільність застосування цих препаратів з метою корекції порушень в надниркових залозах, викликаних дією толуолу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання - встановлені морфологічні особливості будови надниркових залоз білих щурів-самців на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях організації при впливі на їх організм толуолу. Приведено теоретичне обґрунтування можливості застосування тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної з метою корекції виникаючих змін:

1. Гістологічна структура надниркових залоз інтактних щурів-самців контрольної групи протягом шістдесятиденного спостереження відповідала нормальній гістологічній структурі надниркових залоз статевозрілих щурів. За цей період часу була виявлена певна динаміка зміну стану надниркових залоз. Їх маса зросла на 18,3%, об'єм - на 19,1%. Сталося також збільшення ширини клубочкової, пучкової та сітчастої зон кіркової речовини, при цьому найбільшою мірою (на 35,0%) зростала ширина пучкової зони, збільшилася ширина мозкової речовини. За шістдесятиденний період спостереження дещо зросла площа ядер адренокортикоцитів клубочкової, пучкової та сітчастої зон кіркової речовини, площа ядер хромафінних клітин мозкової речовини. Зросла також кількість ядер адренокортикоцитів всіх зон кіркової речовини і кількість ядер хромафінних клітин на 1000 мкм?;

2. У результаті впливу толуолу на організм білих щурів-самців спостерігалися виражені зміни структури надниркових залоз щурів-самців, які зберігалися після завершення курсу двомісячних інгаляцій. Визначалися морфологічні ознаки, які свідчать про зниження функціональної активності органу. Максимальне зменшення органометричних і морфометричних показників відбувалося на першу добу. В цей термін спостереження виявлені максимальні статистично значущі зниження органометричних показників маси та об'єму надниркових залоз на 18,1% і 16,3% відповідно. З морфометричних показників максимально змінювалися показники кількості ядер на 1000 мкм? пучкової зони на 20,6%, ширини пучкової зони на 19,6%, площі ядер адренокортикоцитів пучкової зони на 16,9%. На шістдесяту добу спостереження незначне зменшення зберігалося в значеннях ширини пучкової, сітчастої зон та мозкової речовини;

3. Застосування тіотриазоліну у статевозрілих щурів-самців викликає більш виражені морфологічні зміни, ніж у випадку застосування настойки ехінацеї пурпурної. Застосування тіотриазоліну призвело до статистично значущих змін ряду органометричних і морфометричних показників, які зберігалися після завершення введення препарату, поступово згасаючи. На першу добу після завершення введення тіотриазоліну спостерігалося максимальне зростання органометричних показників, таких як маса і об'єм надниркових залоз на 13,4% і 17,8% відповідно, а після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної максимально збільшилась маса надниркових залоз на 10,2%. З морфометричних показників на першу добу спостереження максимально зросли показники ширини пучкової зони на 14,9% після завершення введення тіотриазоліну та на 9,5% після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної. На шістдесяту добу після завершення введення тіотриазоліну нівелювалися показники ширини пучкової зони кіркової речовини і мозкової речовини;

4. Застосування тіотриазоліну, а також введення настойки ехінацеї пурпурної сприяло зменшенню ступеня вираженості і тривалості змін структури надниркових залоз, викликаних інгаляціями толуолу. На першу добу після завершення введення толуолу застосування тіотриазоліну знижувало ступінь зменшення маси надниркових залоз на 16,9%, об'єму - 12,3%, а використання настойки ехінацеї пурпурної - 17,9% і 15,2% відповідно. Нормалізація маси надниркових залоз під впливом тіотриазоліну спостерігалася на шістдесяту добу і об'єму на п'ятнадцяту добу. Під дією настойки ехінацеї пурпурної найбільш тривало зберігаються зміни маси надниркових залоз до шістдесятої доби, а нормалізація об'єму надниркових залоз спостерігалася до тридцятої доби. З морфометричних показників максимально знизилися показники ширини пучкової зони на 18,6% після завершення введення тіотриазоліну та на 18,9% після завершення введення настойки ехінацеї пурпурної. Тіотриазолін викликав більш виражений ефект, ніж настойка ехінацеї пурпурної;

5. Толуол викликає зміни ультрамікроскопічної будови надниркових залоз, які спостерігаються і після завершення його введення. Після припинення введення толуолу зменшувалися площа еухроматину, загальна площа мітохондрій, кількість мітохондрій, збільшувалася площа ліпідних крапель адренокортикоцитів пучкової зони, зростала чисельна щільність темних гранул епінефроцитів і норепінефроцитів мозкової речовини. Застосування тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної пом'якшує вираженість змін, викликаних інгаляціями толуолу. Ефект використання тіотриазоліну більш виражений, ніж ефект введення настойки ехінацеї пурпурної;

6. Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що в різні терміни дослідження після двомісячного періоду інгаляцій толуолу, після двомісячного періоду інгаляцій толуолу та введення тіотриазоліну, після двомісячного періоду інгаляцій толуолу та введення настойки ехінацеї пурпурної, після двох місяців введення тіотриазоліну, а також після двох місяців введення настойки ехінацеї пурпурної спостерігався значний вплив цих факторів на морфологічні показники надниркових залоз у порівнянні з цими показниками в інтактних щурів контрольної групи.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Белик И.А. Динамика изменений органометрических показателей надпочечных желез крыс - самцов после ингаляционной затравки толуолом / И.А. Белик // Український медичний альманах. - 2010. - Том 13, №6. - С. 17-19.

2. Белик И.А. Динамика изменений морфометрических показателей надпочечных желез интактных половозрелых крыс / И.А. Белик // Український морфологічний альманах. - 2010. - Том 8, №4. - С. 9-11.

3. Белик И.А. Гистологическое строение надпочечных желез интактных половозрелых крыс / И.А. Белик // Український медичний альманах. - 2011. - Том 14, №1. - С. 28-30. наднирковий медикаментозний лікування

4. Белик И.А. Динамика изменений органометрических показателей надпочечных желез крыс - самцов после завершения ингаляций толуола и введения тиотриазолина / И.А. Белик // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 4(100). - С. 367.

5. Белик И.А. Динамика изменений морфометрических показателей надпочечных желез половозрелых крыс - самцов после введения им на протяжении двух месяцев настойки эхинацеи / И.А. Белик // Український морфологічний альманах. - 2011. - Том 8, №1. - С. 11-14.6. Белик И.А. Влияние толуола на организм (обзор литературы) / И.А. Белик, А.Н. Гладкова // Матеріали науково-практичної конференції «Здоров'я працюючих». - Донецьк, 2010. - С. 27-29.

7. Экспериментальное исследование влияния тиотриазолина на органы и системы организма / В.Г. Ковешников, В.Н. Волошин, И.А. Белик (и др.) // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - Т. 12, №5: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Тіотриазолін і його композиційні лікарські препарати: досягнення та перспективи», Запоріжжя, 30 вересня - 1 жовтня 2010 р. - С. 174-176.

8. Бєлік І.А. Установка для інгаляційного введення речовин дрібним лабораторним тваринам / І.А. Бєлік // Збірник винаходів, корисних моделей та раціоналізаторських пропозицій співробітників Державного закладу «Луганський державний медичний університет» за період 2009-2010 р. - Луганськ: ДЗ «Луганський державний медичний університет», 2011. - Вип. 1. - С. 83.

9. Ковешніков В.Г. Динаміка змін органометричних показників надниркових залоз щурів при введенні тіотріазоліну під впливом толуолу / В.Г. Ковешніков, С.М. Смірнов, І.А. Бєлік // Український морфологічний альманах. - 2010. - Том 8, №2: матеріали науково-практичної конференції «Морфогенез та патологія кісткової, ендокринної і імунної систем в умовах промислового регіону». - Луганськ, 2010. - С. 248-249.

10. Ковешников В.Г. Сила влияния ингаляций толуола на морфогенез надпочечных желез половозрелых крыс / В.Г. Ковешников, И.А. Белик // Статистичний та інтелектуальний аналіз даних у медико-гуманітарних дослідженнях (SIAD - 2011): матеріали Всеукраїнської науково-практичної WEB-конференції. - Луганск, 7-18 лютого 2011 р. - С. 3-4.

11. Белик И.А. Ультрамикроскопические изменения в пучковой зоне коркового вещества надпочечных желез после завершения ингаляций толуола / И.А. Белик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання теоретичної медицини». - Суми, 21-22 квітня 2011 р. - С. 47.

12. Бєлік І.А. Динаміка змін органометричних показників надниркових залоз щурів під впливом толуолу / І.А. Бєлік // Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Актуальні проблеми морфології». - Тернопіль: ТДМУ, 16-17 квітня 2010 р. - С. 19-21.

Размещено на Allbest.ru