Медико-соціальне обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров’я школярів великого промислового міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРІВ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Спеціальність: Соціальна медицина

БУХАНОВСЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Київ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Питання поліпшення здоров'я дітей постає надзвичайно гостро і потребує невідкладного вирішення у зв'язку зі скороченням чисельності населення України поряд із погіршенням стану здоров'я дітей (Антипкін Ю.Г., 2007).

У багатьох наукових працях (Ніколаєнко В.В., 2000, Онищенко Г.Г., 2002, Осадчук З.В., 2000, Степанова М.Г., 2004, Gauderman W.J., Avol E., Lurmann F. et al., 2005, Jerrett M., Finkelstein M., 2005) висвітлено спрямовану дію факторів навколишнього середовища на розвиток окремих патологій у дітей шкільного віку. Однак практично немає комплексних досліджень з доведеною ефективністю щодо чинників, які комплексно впливають на стан здоров'я дитячого населення, враховуючи умови та спосіб життя, зокрема, дітей-мешканців великого промислового міста.

Спостерігається неефективність системи охорони здоров'я України щодо збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення (Лехан В.М., Слабкий Г.О., Шевченко М.В., 2009) та не існує міжсекторального підходу, який би ефективно використовувався у системах охорони здоров'я провідних країн світу (ВООЗ, 2010). Актуальність оптимізації діяльності зі збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення посилюється необхідністю виконання Програми економічних реформ на 2011-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в частині реформування системи надання медичної допомоги. Недосконалість існуючої моделі збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку у великому промисловому місті з мінімізацією факторів негативного впливу чинників зовнішнього середовища, умов та способу життя з використанням міжсекторального підходу і зумовила обґрунтування її оптимізації, визначила актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи «Науково-методичне забезпечення моніторингу виконання Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки», № держреєстрації 0103U000861 (розділ IV. Здоров'я дітей та молоді), яка виконується в ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Дисертант була співвиконавцем науково-дослідної роботи.

Дослідження спрямоване на виконання Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., №2402-III.

Мета роботи - науково обґрунтувати оптимізацію функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1) проведення системно-історичного аналізу наукової літератури економічно розвинених країн та країн Співдружності Незалежних Держав щодо стану здоров'я дітей, а також впливу зовнішніх факторів на його формування, сучасних світових і вітчизняних підходів до збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення;

2) вивчення стану здоров'я дітей 6- та 17-річного віку;

3) аналіз рівнів забрудненості навколишнього середовища та оцінка їхнього впливу на здоров'я дітей;

4) визначення оцінки школярами та батьками факторів, які впливають на стан здоров'я дітей шкільного віку;

5) проведення системного аналізу стану організації медичної допомоги дітям шкільного віку у великому промисловому місті;

6) наукове обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста на основі сучасних медико-профілактичних технологій, доказового менеджменту, впровадження та визначення її ефективності.

Бази наукового дослідження представлені лікувально-профілактичними закладами (ЛПЗ), що надають медичну допомогу дітям м. Макіївки Донецької області: комунальна медична установа «Дитяче клінічне територіальне медичне об'єднання м. Макіївки Донецької області», міська дитяча поліклініка, дитячі поліклініки міських лікарень №4, №6, №7, №8.

Дослідження охоплювало 2005-2009 рр.

Об'єкт дослідження: здоров'я 6-річних дітей та випускників загальноосвітніх закладів м. Макіївки Донецької області.

Предмет дослідження: організація медичної допомоги дітям шкільного віку м. Макіївки, стан навколишнього середовища, соціально-гігієнічні фактори та спосіб і умови життя школярів. У дослідженні безпосередньо та в різних комбінаціях використано такі методи:

- системного аналізу - для кількісного і якісного аналізу проблем здоров'я дитячого населення, обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста;

- бібліосемантичний - для вивчення даних наукових літературних джерел з питання здоров'я дитячого населення та організації надання йому медичної допомоги;

- соціологічний - для одержання інформації від батьків та дітей щодо впливу на здоров'я школярів факторів зовнішнього середовища, умов і способу життя та оцінки запропонованої функціонально-організаційної моделі;

- статистичний - для аналізу захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення, основних показників діяльності педіатричної служби та стану навколишнього середовища;

- концептуального моделювання - для проведення функціонально-структурного аналізу і розробки оптимізованої функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста;

- натурного експерименту - для апробації запропонованої функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста;

- графічний - для наглядної ілюстрації отриманих матеріалів;

- експертних оцінок - для визначення ефективності запропонованої організаційно-функціональної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

- системно представлено проблеми формування, збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку великого промислового міста;

- визначено вплив чинників навколишнього середовища, умов та способу життя на здоров'я школярів Донецького регіону;

- доведено доцільність формування міжсекторального підходу у збереженні та поліпшенні здоров'я школярів великого промислового міста;

- науково обґрунтовано оптимізацію функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста.

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 14 статтях у наукових фахових виданнях затверджених ВАК України (в одноосібному авторстві - 3), 2 монографіях, 10 інших наукових працях, 1 методичних рекомендаціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертацію викладено на 195 сторінках друкованого тексту (148 с.). Робота складається зі вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми дослідження, 5 розділів власних досліджень, узагальнення результатів, висновків, ілюстрована 31 таблицею, 32 рисунками, має 16 додатків. Список використаних джерел містить 181 найменування, у т. ч.: 38 іноземних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги та методи дослідження. Досягнення основної мети дослідження потребувало спеціально розробленої на підставі системного підходу програми, яка передбачала його виконання у сім етапів з урахуванням адекватних методів, що дало змогу отримати повну та достовірну інформацію для оцінки стану об'єкту дослідження. Така багатоетапна структуризація завдань роботи забезпечувала його системність, оскільки дані, отримані на кожному попередньому етапі, логічно ставали основою не тільки для наступних етапів, але й для узагальнення отриманих результатів та наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.

На першому етапі дослідження визначено проблемні питання щодо здоров'я дитячого населення, проаналізовано світовий та вітчизняний досвід стосовно шкідливого впливу зовнішніх факторів на стан здоров'я дітей та проведення заходів щодо мінімізації негативних чинників, організації медичної допомоги дитячому населенню.

Другий етап присвячено розробці програми дослідження, формуванню мети і завдань, обґрунтуванню методів та обсягу дослідження.

Метою третього етапу стало проведення аналізу чисельності дитячого населення, вивчення рівнів захворюваності і поширеності хвороб, інвалідності всього дитячого населення м. Макіївки за період 2005-2009 рр. (фф. 12, 19, 20, 31-здоров). Проведено когортне дослідження серед дитячого населення з метою визначення рівня поширеності хвороб серед 6- та 17-річних дітей, які мешкають у районах зі значним та помірним забрудненням навколишнього середовища, та оцінки фізичного розвитку випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Проведено соціологічне дослідження з використанням методу анкетування серед 500 дітей 17-річного віку та батьків з метою вивчення їхньої думки стосовно здоров'я дітей та впливу на нього умов і способу життя, шкідливих факторів навколишнього середовища.

На четвертому етапі дослідження за даними міської санітарно-епідеміологічної станції вивчено та проаналізовано санітарно-гігієнічну та екологічну ситуацію в м. Макіївці (на підставі аналізів проб повітря, води, ґрунту). Під час п'ятого організаційного етапу встановлено залежність стану здоров'я дітей від впливу негативних екологічних чинників навколишнього середовища, соціальних факторів, способу та умов життя. На шостому етапі проведено аналіз стану організації педіатричної допомоги і подано характеристику оздоровлення дітей міста.

Узагальнені результати проведеного дослідження дали змогу на сьомому заключному етапі науково обґрунтувати і розробити оптимізовану функціонально-організаційну модель збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста, експериментально апробувати окремі елементи, а також довести її медичну та соціальну ефективність, шляхом експертної оцінки із залученням 25 експертів. Зібраний статистичний матеріал оброблено за допомогою програми «Statistika 6.0» та табличного редактора «Microsoft® Office Excel». Розрахунки відносних та абсолютних ризиків проведено відповідно до методик, які використовуються в практиці доказової медицини. Таким чином, розроблена програма дослідження, обраний методичний інструментарій та обсяги наукових досліджень дали змогу вирішити поставлені завдання, отримати достовірні результати, які стали основою для наукового обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що протягом 2005-2009 рр. чисельність дитячого населення м. Макіївки скоротилася на 7987 осіб (п'ятирічний темп скорочення - 11,4%) і на 01.01.2010 р. становила 61942 особи, кількість школярів зменшилася на 9909 осіб (20,1%) і склала 39333 дитини. Серед школярів, які навчалися у 5 школах з 9-річним навчанням, 61 - з 11-річним, 1 гімназії та 3 ліцеях, переважали хлопчики - 51,0% (20058), дівчатка склали 49,0% (19275).

Рівень захворюваності всіх дітей у 2009 р. зріс порівняно з 2005 р. на 7,5% і становив 1285,1 на 1000 дитячого населення (Україна - 1393,99‰). Найбільше збільшився на 8,3% (р < 0,05) показник захворюваності дітей на деякі інфекційні та паразитарні хвороби (з 61,4 ± 0,9‰ до 66,5 ± 1,0‰) та на 9,5% (р < 0,05) рівень захворюваності на хвороби органів дихання (з 772,3 ± 1,6‰ до 848,2 ± 1,4‰). Порівняно з 2005 р. у 2009 р. відмічено зростання на 7,4% (р < 0,05) показника поширеності хвороб (з 1858,8‰ до 1996,1‰) та перевищення національного рівня (Україна - 1938,87‰) на 2,7% (р < 0,05), що свідчить про збільшення хронічної патології серед дітей міста. Найбільше зростання поширеності хвороб спостерігалося за такими класами: 33,1% (р < 0,05) за класом деяких інфекційних та паразитарних хвороб (з 59,3 ± 0,9‰ до 78,9 ± 1,1‰), 43,2% (р < 0,05) хвороб нервової системи (з 51,8 ± 0,8‰ до 74,2 ± 1,1‰), 10,6% (р < 0,05) хвороб органів дихання (з 847,7 ± 1,4‰ до 937,6 ± 1,0‰), 6,7% (р < 0,05) окремих станів, що виникають у перинатальному періоді (з 10,2 ± 0,4‰ до 10,9 ± 0,4‰). Структуру поширеності хвороб серед дітей міста формували переважно хвороби органів дихання (45,9%), органів травлення (10,2%) і хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (8,4%). Протягом 2005-2009 рр. на 36,5% (р < 0,05) збільшився рівень загальної інвалідизації дитячого населення (Україна - 16,2%). У 2009 р. кількість дітей, яким вперше в житті встановлено інвалідність, зросла порівняно з 2005 р. в 1,5 разу (р < 0,05) і становила 198,8 на 10 тис. дитячого населення. У структурі інвалідності перше місце посіли хвороби нервової системи (26,8%), друге - природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (24,9%), третє - розлади психіки та поведінки (8,9%). За класичною методикою проведено оцінку фізичного розвитку та гармонійності розвитку 500 учнів 17-річного віку. Встановлено, що більшість дітей, які брали участь у дослідженні, мали гармонійний розвиток (70,0 ± 2,0%), з них хлопчиків - 71,9 ± 3,0%, дівчаток - 68,4 ± 2,8%. Дисгармонійний розвиток зафіксовано у 25,0 ± 2,9% хлопчиків та 29,0 ± 2,7% дівчаток, різко дисгармонійний - у 3,1 ± 1,1% хлопчиків та у 2,6 ± 0,9% дівчаток.

Для вивчення поширеності хвороб серед школярів проведено когортне дослідження з формуванням основної та контрольної груп. До основної групи (300 осіб) увійшли діти, які постійно проживають у районах зі значним забрудненням навколишнього середовища, до контрольної групи (200 осіб) - з помірним забрудненням.

Водночас, спостерігається підвищення рівня хронічної патології, насамперед за рахунок хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини - у 9,9 разу (р < 0,05), (з 28,0 ± 7,4‰ до 276,0 ± 20,0‰), хвороб органів травлення - у 3,2 разу (р < 0,05), (з 66,0 ± 11,1‰ до 208,0 ± 18,2‰), хвороб сечостатевої системи - у 4,6 разу (р < 0,05), (з 24,0 ± 6,8‰ до 110,0 ± 14,0‰), розладів психіки та поведінки - у 21,0 раз (р < 0,05), (з 2,0 ± 0,9‰ до 42,0 ± 9,0‰), хвороб ока та його придаткового апарату - у 1,8 разу (р < 0,05), (з 78,0 ± 12,0‰ до 138,0 ± 15,4‰), хвороб нервової системи - у 1,6 разу (р < 0,05), (з 72,0 ± 11,6‰ до 118,0 ± 14,4‰), а також хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму - у 2,9 разу (р < 0,05), (з 34,0 ± 8,1‰ до 98,0 ± 13,3‰). У ході соціологічного дослідження серед 500 школярів 17-річного віку та їхніх батьків виявлено, що до чинників зовнішнього середовища, які найбільш негативно впливають на здоров'я дітей, належить забруднене атмосферне повітря (90,2 ± 1,3%). Це підтверджено даними особистих досліджень, якими встановлено, що концентрація сірчаного ангідриду в повітряному басейні міста перевищує ГДК у 1,4-2,0 рази, окису вуглецю - у 1,1-2,0 рази, фенолу - у 1,1-2,3 разу, сірководню - у 2,0-5,0 разів, діоксиду азоту - у 1,2-5,0 разів. Виявлено, що на території районів зі значним забрудненням атмосферного повітря (Кіровський, Центрально-Міський та Гірницький) порівняно з районами з помірним забрудненням атмосферного повітря (Совєтський та Червоногвардійський) абсолютний ризик захворіти на усі хвороби (ОR = 28,8, СІ95% 67,8-12,2) та хвороби органів дихання (ОR = 18,4, СІ95% 29,5-11,5) вищий на 60,0%, хвороби органів травлення (ОR = 6,9, СІ95% 13,0-3,7) - на 30,0%, розлади психіки та поведінки (ОR = 2,9, СІ95% 8,9-1,0) - на 20,0%, хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму (ОR = 2,0, СІ95% 3,8-1,0), а також хвороби нервової системи (ОR = 1,9, СІ95% 3,5-1,0) - на 10,0%.

Встановлено, що у 17-річних порівняно з 6-річними абсолютний ризик виникнення хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини (ОR = 13,2, СІ95% 23,3-7,5) і розладів психіки та поведінки (ОR = 21,9, СІ95% 163,3-2,9) становить 50,0%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму (ОR = 3,1, СІ95% 5,4-1,8), хвороб органів травлення (ОR = 3,7, СІ95% 5,7-2,5), хвороб сечостатевої системи (ОR = 5,0, СІ95% 9,5-2,7) - 30,0%, хвороб ока та його придаткового апарату (ОR = 1,9, СІ95% 2,9-1,3) - 20,0%, хвороб нервової системи (ОR = 1,7, СІ95% 2,7-1,1) - 10,0% (рис. 1).

Рис. 1. - Абсолютний ризик виникнення хвороб серед випускників загальноосвітніх закладів порівняно з дітьми 6-річного віку (%):

На другому місці серед негативних факторів навколишнього середовища знаходиться якість води. Більшість (66,6 ± 2,1%) респондентів отримують воду через мережі центрального водопостачання, 8,8 ± 1,3% школярів використовують фільтровану воду. З функціонуючих загальноосвітніх навчальних закладів 7,1% цілодобово забезпечені питною водою, інші школи (92,9%) отримують питну воду за графіком. Протягом 2005-2009 рр. в пробах води, відібраних для проведення хімічного аналізу, перевищень ГДК не зафіксовано. Проте незадовільний стан водопровідних і каналізаційних мереж (87,5% яких амортизаційно зношені), постачання питної води за графіком (10 годин на добу), відсутність централізованого гарячого водопостачання становлять постійний ризик вторинного мікробного забруднення питної води. Рівень бактеріологічного забруднення води, вищий за середньоміський (3,5%), зафіксовано у Гірницькому (11,33%) та Центрально-Міському (7,2%) районах міста. Встановлено, що серед дітей, які проживають на території цих районів, абсолютний ризик захворіти на усі хвороби (ОR = 16,6, СІ95% 46,3-6,0) становить 40,0%, хвороби шкіри та підшкірної клітковини (ОR = 4,0, СІ95% 10,4-1,5) - 30,0%, хвороби органів травлення (ОR = 2,0, СІ95% 3,2-1,3) і хвороби вуха та соскоподібного відростка (ОR = 2,0, СІ95% 3,6-1,1) - по 20,0%.

Враховуючи, що характер харчування є чинником формування здоров'я дітей, у ході дослідження встановлено, що вранці завжди снідають 57,0 ± 2,2% школярів, іноді - 29,6 ± 2,0%, зовсім не снідають - 13,4 ± 1,5%, при цьому зовсім не вживають молоко та молочну продукцію 39,8 ± 2,2% дітей. Виявлено, що від нерегулярного вживання учнями загальноосвітніх закладів основних продуктів харчування (м'ясо, молоко, овочі, фрукти) залежить частота розвитку хвороб органів травлення, кістково-м'язової системи та сполучної тканини, ока та його придаткового апарату, органів дихання (р < 0,05). Встановлено, що 51,4 ± 2,2% опитаних дітей проживають у квартирах, у власному будинку зі зручностями - 28,6 ± 2,0%, у власному будинку без зручностей - 18,6 ± 1,7%, не мають власного житла - 2,4 ± 0,7%.

Серед школярів 17-річного віку ранкову гімнастику роблять регулярно тільки 13,8 ± 1,5% дітей, інколи - 33,2 ± 2,1%, ніколи - 53,0 ± 2,2%. Спортивні секції та гуртки відвідують 32,0 ± 2,1% респондентів. Вільний час на свіжому повітрі проводять лише 81,6 ± 1,7% дітей. За результатами дослідження встановлено, що існує залежність між негативними санітарно-гігієнічними та соціально-економічними умовами, в яких виховується дитина (нерегулярне перебування на свіжому повітрі, нерегулярне виконання ранкової гімнастики, неповна сім'я, середньомісячний дохід на одного члена сім'ї нижчий за прожитковій мінімум) і частотою захворювань на хвороби ока та його придаткового апарату, органів травлення, органів дихання, кістково-м'язової системи та сполучної тканини, хвороб системи кровообігу (р < 0,05).

За даними дослідження, 6,8 ± 1,1% дітей-респондентів не поінформовані стосовно профілактики ВІЛ/СНІДу, а 45,7 ± 2,2% мали декілька джерел інформації з цього питання: від батьків, вчителів, з телебачення, Інтернету тощо.

У ході дослідження виявлено, що на стан здоров'я і розвиток дитини впливають гіподинамічний спосіб життя (85,0 ± 1,6%), нераціональне харчування (85,0 ± 1,6%), шкідливі звички - вживання алкоголю (58,6 ± 2,2%), відсутність окремих дитячих кімнат (26,1 ± 1,9%), неповна сім'я (25,6 ± 1,9%), конфліктні ситуації в сім'ях (25,3 ± 1,9%), недостатня площа на 1 члена сім'ї (21,0 ± 1,8%), проживання родини в будинках без комунальних зручностей (18,6 ± 1,9%), рівень середнього доходу на одного мешканця (нижчий за прожитковий мінімум у 10,4 ± 1,4% респондентів), відсутність власного житла (2,4 ± 0,5%).

За результатами соціологічного дослідження 58,6 ± 2,2% дітей 17-річного віку вживають алкоголь, з них вперше його спробували в ранньому дитинстві (до 8 років життя) - 3,4 ± 0,8%, у 8-14 років - 28,0 ± 3,1%, понад 14 років - 27,2 ± 3,1%.

Більшість (66,7 ± 2,7%) батьків, які проживають у районах зі значним забрудненням навколишнього середовища, визначають стан здоров'я власних дітей як «задовільний» та «поганий», а 0,7 ± 0,4% - як «дуже поганий». Батьки, які проживають на території з помірним забрудненням навколишнього середовища, здебільшого (99,5 ± 0,5%) оцінюють стан здоров'я власних дітей як «добрий» та «задовільний», а 0,5 ± 0,3% - як «поганий». Результати проведеного дослідження свідчать, що брак часу батьків, непоінформованість з питань профілактики соціально значущих хвороб і незацікавленість батьків у відкритості стосунків з дітьми призводять до того, що про власні проблеми батькам розповідають лише 75,8 ± 1,9% дітей, рідко - 14,4 ± 1,6%, зовсім не розповідають - 9,8 ± 1,3%.

Рис. 2. - Оптимізована функціонально-організаційна модель збереження здоров'я школярів:

Аналіз діяльності системи охорони здоров'я міста з надання медичної допомоги дитячому населенню шкільного віку показав її недостатню ефективність у зв'язку із забезпеченістю шкільними лікарями-педіатрами на 76,4%, відсутністю в місті здоров'яформуючих умов та профілактичної спрямованості в закладах охорони здоров'я і міжсекторального підходу до збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку.

На основі результатів наукового дослідження із застосуванням теорії системності обґрунтовано оптимізовану функціонально-організаційну модель збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста, в основу якої покладено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, вимоги державних програм («Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки», Програма економічних реформ на 2011-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»), Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., №2402-III, результати власних досліджень.

Стратегічним напрямком обґрунтованої та розробленої моделі стало збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення шкільного віку через реалізацію заходів управлінського та організаційного характеру.

Тактичним напрямком системи став міжсекторальний підхід до вирішення проблеми збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення шкільного віку та активного залучення до даного процесу батьків.

Центральним елементом розробленої моделі є міжсекторальний підхід зі створення умов для збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку, який забезпечується міською координаційною радою (далі - Координаційна рада) під головуванням заступника голови міської державної адміністрації з соціальних питань та співпрацює з міською державною адміністрацією і міською радою.

До її складу увійшли представники системи охорони здоров'я, освіти, управління соціального захисту населення, відділу екології та відділу зі справ сім'ї, молоді та спорту міської держадміністрації, представники промислових підприємств та організацій міста, громадських організацій, засобів масової інформації.

Основним напрямком діяльності Координаційної ради є координація взаємодії структур міста, що впливають на формування, поліпшення та збереження здоров'я дитячого населення.

Інформаційною складовою є створення при управлінні охорони здоров'я міської держадміністрації єдиного реєстру дитячого населення, у якому містяться закодовані дані щодо здоров'я дітей та соціального стану родини, де проживає дитина. Індикатором оцінки роботи чиновників та керівників підприємств і установ став їхній внесок у систему збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення шкільного віку.

Важливою складовою моделі стало створення на базі координаційної ради «Школи за здорову родину». ЇЇ програма складається з двох тренінгів. До складу першого тренінгу входять 5 занять для батьків, які мають дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Теми занять передбачають обізнаність батьків у таких питаннях: стан навколишнього середовища, вплив негативних чинників на здоров'я дітей, особливості психології дитячого віку, організація режиму дня дитини, формування мотивації до здорового способу життя (ЗСЖ) серед батьків, організація раціонального харчування.

Другий тренінг проводиться для батьків, які мають дітей старшого шкільного віку, та складається з 6 занять. Теми занять передбачають поінформування батьків щодо таких питань: вплив негативних факторів на організм дитини, заходи з мінімізації їхньої дії, особливості психологічних змін підлітка, раціональна організація робочого дня та відпочинку дитини, формування мотивації ЗСЖ серед батьків, навчання батьків спілкуванню з дітьми з питань статевих відносин, профілактика нарко- і токсикоманії, небажаної вагітності, захворювань, які передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, орієнтація дитини на майбутнє.

Особливістю структурної побудови моделі стало включення до неї:

1) існуючих елементів системи охорони здоров'я, причетних до збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку (лікувально-профілактичні заклади, заклади системи освіти);

2) існуючих складових, але частково змінених за рахунок їх функціональної оптимізації (міська та районні санепідстанції, відділ у справах сім'ї, молоді та спорту);

3) якісно нових елементів (міська координаційна рада, єдиний реєстр дитячого населення, «Школа за здорову родину»), інтеграція яких з раніше існуючими та функціонально удосконаленими надала моделі нових якостей із досягненням головної мети дослідження.

Реалізація окремих елементів запропонованої моделі протягом 2008-2009 рр. в м. Макіївка сприяла статистично значущим (р < 0,05) позитивним тенденціям щодо збільшення питомої ваги оздоровлених дітей, які часто та довго хворіють (з 67,3 ± 1,8% до 97,4 ± 0,6%), у 2,0 рази зросла питома вага учнів 1-4-х класів, охоплених гарячим харчуванням у загальноосвітніх закладах за рахунок виділення коштів з міського бюджету (з 36,0 ± 0,4% до 61,7 ± 0,3%), введення у школах уроків валеології дало змогу збільшити відсоток школярів, охоплених заходами ЗСЖ (з 79,1 ± 0,2% до 99,9 ± 0,02%), а також збільшити кількість школярів, залучених до участі у масових оздоровчих заходах (з 33,0 ± 0,4% до 44,9 ± 0,4%). Відмічено статистично значуще (р < 0,05) зниження темпів приросту захворювань на розлади психіки та поведінки (з 33,3 ± 0,8% до 23,7 ± 0,8%), хвороб ока та його придаткового апарату (з 101,0 ± 1,4% до 83,8 ± 1,4%), бронхіальну астму (з 75,4 ± 1,2% до 60,8 ± 1,2%), хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини (з 162,2 ± 1,7% до 118,7 ± 1,6%), що поряд з тенденцію до зниження темпу приросту показника первинної інвалідності (з 198,8‰ у 2009 р. до 189,0‰ у 2010 р.) та зменшенням рівня госпіталізації дітей шкільного віку в лікувально-профілактичні заклади міста (з 6,9% до 6,5%) призвело до скорочення витрат як сімей, так і держави (виплату соціальної допомоги дітям-інвалідам, витрати на стаціонарне лікування) та сприяло стабілізації психологічного клімату в сім'ях. За результатами проведеної експертної оцінки розробленої моделі, значення коефіцієнта конкордації Кенделла (W = 0,93) вказує на високу узгодженість експертів у своєму рішенні щодо позитивної оцінки запропонованої функціонально-організаційної моделі. Враховуючи високу оцінку експертами та медичну і соціальну ефективність, модель може бути рекомендовано для впровадження в систему охорони здоров'я України.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлено невідповідність системи педіатричної служби щодо збереження та поліпшення здоров'я дітей шкільного віку, що потребувало наукового обґрунтування оптимізованої функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста з використанням міжсекторального підходу та активним залученням батьків, впровадження окремих елементів якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність:

1. Встановлено, що за роки навчання учнів у загальноосвітніх закладах м. Макіївки при зниженні рівня поширеності усіх хвороб у 1,4 разу (р < 0,05), у 9,9 разу (р < 0,05) зростає поширеність хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, у 3,2 разу (р < 0,05) - органів травлення, у 4,6 разу (р < 0,05) - сечостатевої системи, у 2,9 разу (р < 0,05) - крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму, у 21,0 раз (р < 0,05) - розлади психіки та поведінки, у 1,8 разу (р < 0,05) - ока та його придаткового апарату, у 1,6 разу (р < 0,05) - нервової системи при абсолютному ризику виникнення наведених класів хвороб - 10,0-50,0%;

2. Доведено, що найбільш небезпечну ситуацію стосовно здоров'я школярів м. Макіївки становить забруднення атмосферного повітря та води, підтвердженням чого є встановлений в районах зі значним забрудненням повітря сірчаним ангідридом, окисом вуглецю, фенолом, сірководнем і діоксидом азоту (перевищення ГДК у 1,1-5,0 разів), в межах 60,0% абсолютний ризик у дітей захворіти на усі хвороби та хвороби органів дихання, 30,0% - на хвороби органів травлення, 20,0% - розлади психіки та поведінки, 10,0% - крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму і нервової системи, а в районах з найбільш високим бактеріологічним забрудненням води абсолютний ризик захворіти на усі хвороби становить 40,0%, у т. ч.: на хвороби шкіри та підшкірної клітковини - 30,0%, органів травлення, вуха та соскоподібного відростка - 20,0%;

3. Встановлено, що найбільш поширеними соціально-гігієнічними факторами негативного впливу на здоров'я дітей є гіподинамічний спосіб життя (85,0 ± 1,6%), нераціональне харчування (85,0 ± 1,6%), відсутність окремих дитячих кімнат (26,1 ± 1,9%), неповна сім'я (25,6 ± 1,9%), конфлікти в сім'ях (25,3 ± 1,9%), недостатня житлова площа на одного члена сім'ї (21,0 ± 1,8%), проживання родини в будинках без комунальних зручностей (18,6 ± 1,9%), відсутність власного житла (2,4 ± 0,5%);

4. Аналіз організації медичної допомоги дітям шкільного віку при укомплектованості в м. Макіївці дільничними лікарями-педіатрами - 61,8%, лікарями загальноосвітніх закладів - 76,4%, серед яких 66,7% пенсіонерів та 14,3% сумісників, засвідчив її невідповідність в умовах реформування галузі, відсутність профілактичної спрямованості та міжсекторального підходу до вирішення проблеми здоров'я дитячого населення;

5. Отримані результати вказали на необхідність наукового обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі збереження та поліпшення здоров'я школярів великого промислового міста, в основу якої покладались рекомендації ВООЗ, вимоги державних програм («Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки», Програма економічних реформ на 2011-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»), Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., №2402-III та результати власних досліджень;

6. Особливістю запропонованої моделі стало включення раніше існуючих елементів (лікувально-профілактичні заклади, заклади системи освіти), існуючих, але частково змінених та включення нових (міська координаційна рада, єдиний реєстр дитячого населення, «Школа за здорову родину»), взаємодія яких між собою надала моделі якісно нових властивостей, спрямованих на збереження та поліпшення здоров'я школярів;

7. Стратегічним напрямком моделі стало збереження та поліпшення здоров'я дитячого населення шкільного віку через реалізацію заходів управлінського та організаційного характеру, тактичним напрямком - міжсекторальний підхід та активне залучення до даного процесу батьків, який забезпечується координаційною радою з питань збереження та поліпшення здоров'я школярів з організацією постійно діючої «Школи за здорову родину» для батьків та вперше створеним єдиним реєстром дітей міста;

8. Проведена експертна оцінка запропонованої функціонально-організаційної моделі із залученням 25 експертів, з яких 8 науковців, фахівців із соціальної медицини, 8 організаторів охорони здоров'я та 9 лікарів-педіатрів, при значенні коефіцієнта конкордації Кенделла (W = 0,93), вказала на високу узгодженість експертів у своєму рішенні щодо її позитивної оцінки;

9. Впровадження у 2008-2009 рр. окремих елементів запропонованої моделі в м. Макіївці сприяло збільшенню питомої ваги оздоровлених дітей, які часто та довго хворіють (з 67,3 ± 1,8% до 97,4 ± 0,6%), зростанню у 2,0 разу питомої ваги учнів 1-4-х класів, охоплених гарячим харчуванням за рахунок виділення коштів з міського бюджету (з 36,0 ± 0,4% до 61,7 ± 0,3%), збільшенню кількості школярів, залучених до участі у масових оздоровчих заходах (з 33,0 ± 0,4% до 44,9 ± 0,4%) при зниженні (р < 0,05) темпів приросту захворювань на розлади психіки та поведінки школярів (з 33,3 ± 0,8% до 23,7 ± 0,8%), ока та його придаткового апарату (з 101,0 ± 1,4% до 83,8 ± 1,4%), бронхіальну астму (з 75,4 ± 1,2% до 60,8 ± 1,2%), кістково-м'язової системи та сполучної тканини (з 162,2 ± 1,7% до 118,7 ± 1,6%), що поряд з тенденцію до зниження темпу приросту показника первинної інвалідності (з 198,8‰ у 2009 р. до 189,0‰ у 2010 р.) та зниженням рівня госпіталізації дітей шкільного віку в лікувально-профілактичних закладах міста (з 6,9% до 6,5%) привело до відповідного скорочення витрат як сімей, так і держави та стабілізувало психологічний клімат у сім'ях;

10. Позитивно оцінена експертами запропонована модель, яка довела свою медичну, соціальну та економічну ефективність, може бути рекомендованою для впровадження в систему охорони здоров'я України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Організація системи якості медичної допомоги дитячому населенню в межах педіатричного об'єднання / Л.О. Мальцева, Г.К. Северин, Т.М. Бухановська // Современная педиатрия. - 2004. - №1 (2). - С. 13-16 (дисертантом розроблено програму дослідження, зібрано, оброблено, проаналізовано дані та сформовано висновки).

2. Мальцева О.М. Динаміка спостереження за дітьми з ураженнями центральної нервової системи та їх реабілітація / О.М. Мальцева, Т.М. Бухановська // Вісник гігієни та епідеміології. - 2004. - Т. 8, №1. - С. 9-13 (дисертантом актуалізовано тему та розроблено програму дослідження, зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані, сформовано висновки). здоров'є медичний хворобливість

3. Динаміка формування серцево-судинної патології серед дітей Донецького регіону / Є.В. Прохоров, Л.О. Мальцева, О.М. Мальцева, Т.М. Бухановська // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - №1. - С. 13-16 (дисертантом актуалізовано тему, зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані).

4. Морфофункціональний стан серця у дітей промислового міста з синдромом дисплазії сполучної тканини та фактори, що його визначають / Є.В. Прохоров, Л.О. Мальцева, О.М. Мальцева, Т.М. Бухановська // Проблеми військової охорони здоров'я: (зб. наукових праць Української військово-медичної академії). - 2006. - Вип. 16. - С. 525-529 (дисертантом зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані, сформовано висновки).

5. Морфофункціональний стан серця у дітей промислового регіону та фактори що його визначають / Є.В. Прохоров, Л.О. Мальцева, О.М. Мальцева, Т.М. Бухановська // Питання експериментальної та клінічної медицини: зб. статей. - 2006. - Вип. 10. - Т. 2. - С. 151-156 (дисертантом зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані).

6. Аналіз загальної та первинної інвалідності у дітей, які страждають на хвороби системи кровообігу, та її профілактика / В.І. Агарков, Т.М. Бухановська, Л.О. Мальцева, Г.К. Северин // Україна. Здоров'я нації. - 2007. - №1. - С. 46-49 (дисертантом зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані).

7. Бухановська Т.М. Екологічна характеристика міста Макіївки Донецької області / Т.М. Бухановська // Україна. Здоров'я нації. - 2008. - №2 (6). - С. 196-199.

8. Бухановська Т.М. Динаміка показників дитячої інвалідності у великому промисловому місті та фактори, які її визначають / Т.М. Бухановська // Україна. Здоров'я нації. - 2009. - №1/2. - С. 122-124.

9. Бухановська Т.М. Динаміка демографічних показників стану здоров'я населення великого промислового міста Макіївки у порівнянні з показниками по Україні та Донецькій області / Т.М. Бухановська, В.М. Якимець // Здоровье женщины. - 2009. - №10 (46). - С. 33-37 (дисертантом зібрано, оброблено, проаналізовано та узагальнено дані, сформовано висновки).

10. Бухановська Т.М. Медико-демографічна характеристика великого промислового міста Макіївки Донецької області / Т.М. Бухановська // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2009. - №1. - С. 14-19.

11. Аналіз та тенденції захворюваності дитячого населення України / Р.О. Моісеєнко, Я.І. Соколовська, Т.К. Кульчицька, Т.М. Бухановська // Современная педиатрия. - 2010. - №3 (31). - С. 13-17 (дисертантом оброблено, дані, сформовано висновки).

Размещено на Allbest.ru