Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківський національний медичний університет

УДК 616.311.2-002-036.12-084-085.242

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Застосування ополіскувачів в профілактиці та лікуванні хронічного катарального гінгівіту та їх вплив на гомеостаз порожнини рота

14.01.22 - стоматологія

Донцова Дар'я Олександрівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Офіційні опоненти:

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ковальов Євген Вікторович, Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології;

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота.

Захист відбудеться «13_» 10 2011 р. о _11.00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 у Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4, тел. 707-73-27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий « 12 » вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. мед. н., доцент Ягнюк А.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У наш час гінгівіт вважається станом, що передує пародонтиту, та, крім самостійного перебігу, він існує як симптом пародонтиту (Ковальов Є.В., Петрушанко Т.В, 1998; Данілевський Н.Ф., Борисенко О.В., 2000; Мащенко І.С.; 2003; Білоклицька Г.Ф., 2004; Ярова С.П., 2004; Michel H., 2002). Тому важливим завданням у попередженні виникнення пародонтиту є своєчасне виявлення гінгівіту, особливо його хронічних форм, а також вибір адекватного, патогенетично обґрунтованого лікування.

Акцент у зниженні захворюваності на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) повинен бути різко зміщений на профілактику. Одна з провідних ролей у профілактиці ХКГ належить гігієні порожнини рота (Улитовский С.Б., 2002; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003; Hunter M.L., 2003). Особливого значення набувають дослідження, що стосуються вибору методів і засобів профілактики. Згідно з глобальними задачами стоматологічного здоров'я ВООЗ стосовно ситуації в Україні, гігієна порожнини рота є одним з провідних методів профілактики у практичній реалізації програми зниження поширеності гінгівіту серед осіб молодого віку.

Використання рідких засобів гігієни порожнини рота (РЗГПР) набуває сьогодні широкого розповсюдження. Відомо, що діючою речовиною ополіскувачів найчастіше є антисептики, такі як хлоргексидин (з концентрацією від 0,05 до 0,2 %), триклозан (з концентрацією від 0,2 до 0,5 %), цетилпіридинхлорид (0,05 % концентрація). Препарати даної групи відрізняє здатність зниження утворення зубної бляшки та зубного каменю, достатньо широкий спектр антимікробної дії (Улитовский С.Б., 2007). Ефективність використання цих препаратів при лікуванні ХКГ можна підтвердити об'єктивними показниками поліпшення стану тканин пародонту і, таким чином, визначити тривалість їх застосування як лікувального засобу. Проте тривалість та частота використання ополіскувачів як профілактичного засобу на сьогоднішній день ще не визначена та потребує подальшого вивчення. Деякі автори вважають, що постійне застосування ополіскувачів на основі антисептиків може викликати явища дисбактеріозу (Трезубов В.Н., 2005; Левицький А.П. зі співавт, 2008; Терешина Т.П. зі співавт., 2008). Інші автори виявили відсутність звикання при застосуванні антисептиків у ролі ополіскувачів протягом 2-х років (Jolkovsky D.L., Waki M. Y., 1990; Rathe F., 2007).

Таким чином, у сучасній літературі є відомості про профілактичне застосування ополіскувачів, але їхній вплив на показники гомеостазу порожнини рота недостатньо відомий. Дослідження та вдосконалення використання нових лікувально-профілактичних засобів у вигляді ополіскувачів є необхідним напрямком сучасної стоматології (Сунцов В.Г. з співавт., 2001; Білоклицька Г.Ф. зі співавт., 2008; Терешина Т.П. зі співавт., 2010) та потребує порівняльного оцінювання ефективності застосування ополіскувачів з різними діючими речовинами з метою планування лікувально-профілактичних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи ХНМУ з проблеми «Стоматологія» «Удосконалення та розробка нових методів діагностики та лікування хворих з патологією щелепно-лицьової ділянки» (номер держреєстрації 0106U001858). Дисертант є співвиконавцем фрагменту зазначеної теми.

Мета дослідження. Оптимізація профілактики та підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку шляхом обґрунтування вибіркового застосування ополіскувачів порожнини рота

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Дати порівняльну характеристику антимікробної активності ополіскувачів, які містять активні інгредієнти хлоргексидин, триклозан і цетилпіридинхлорид на клінічних і тест-штамах мікроорганізмів in vitro.

2. Вивчити зміни мікробіоценозу зубного нальоту в осіб з інтактним пародонтом при профілактичному застосуванні ополіскувачів і при комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту.

3. Схарактеризувати вплив профілактичного застосування ополіскувачів на функціональну активність слинних залоз, біохімічні показники ротової рідини та стан неспецифічного імунітету порожнини рота.

4. Вивчити функціональну активність слинних залоз, біохімічні параметри ротової рідини і стан неспецифічного імунітету порожнини рота при застосуванні ополіскувачів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту.

5. Провести клінічні дослідження і надати оцінку лікувальної та профілактичної ефективності застосування вітчизняних ополіскувачів порожнини рота «Профилактический» і «Антисептический».

Об'єкт дослідження - стан інтактного пародонту досліджуваного контингенту та осіб з ХКГ; антимікробна активність ополіскувачів.

Предмет дослідження - клініко-лабораторні показники гомеостазу порожнини рота осіб молодого віку.

Методи дослідження - клінічні (дані скарг та анамнезу, візуальне та індексне оцінення стану тканин пародонту) - для характеристики стану тканин пародонту; лабораторні: біохімічні - для вивчення стану процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) і показників місцевого імунітету в ротовій рідині (РР), мікробіологічні - для дослідження зубного нальоту; статистичні - для визначення достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше були проведені дослідження антимікробної дії консервантів ополіскувачів та здійснена порівняльна характеристика антимікробної активності ополіскувачів, які містять різні активні інгредієнти (хлоргексидин, триклозан, цетилпіридинхлорид) на клінічних і тест-штамах мікроорганізмів. Згідно з вимогами Фармакопеї України, дослідження антимікробної дії консервантів ополіскувачів показали, що ополіскувачі «Корсодил» і «Антисептический» відповідають критерію «А», ополіскувачі «Лакалут», «Орал-В» і «Профилактический» відповідають критерію «В».

Вивчено вплив застосування РЗГПР на гомеостаз порожнини рота при їх профілактичному використанні та при лікуванні ХКГ. Визначено, що застосування ополіскувачів стимулює функціональну активність слинних залоз безпосередньо під час полоскань, стабілізує систему ПОЛ - АОС в РР, сприяє збільшенню кількості секреторного імуноглобуліну А (sIgА) та лізоциму.

Уперше проведено клінічні дослідження й оцінювання лікувально-профілактичної ефективності застосування ополіскувачів порожнини рота «Профилактический» і «Антисептический» (м. Харків). Виявлено, що вітчизняні ополіскувачі мають антимікробну, очищувальну та протизапальну дію, ефективність їх застосування зберігається протягом 3 місяців.

Проведено порівняльне оцінювання ефективності застосування ополіскувачів, які містять різні антисептичні речовини (хлоргексидин, триклозан, цетилпіридинхлорид), при їх використанні як профілактичних засобів і при комплексному лікуванні ХКГ в осіб молодого віку. Визначено, що в ролі лікарських засобів найбільш ефективні ополіскувачі з хлоргексидином і триклозаном.

Виявлено, що призначення ополіскувачів у ролі профілактичних або лікувальних засобів і тривалість їх застосування необхідно проводити з урахуванням концентрації та активності діючої речовини ополіскувача.

Практичне значення отриманих результатів. Вивчено зміни мікробіоценозу порожнини рота в осіб молодого віку з інтактним пародонтом і при комплексному лікуванні ХКГ. Проведені дослідження показали, що профілактичне застосування ополіскувачів необхідно регламентувати, тому що при їх тривалому використанні змінюється нормоценоз порожнини рота.

Порівняльна характеристика ефективності лікувально-профілактичного застосування РЗГПР дозволила сформулювати оптимальне й ефективне практичне використання ополіскувачів. Запропоновано схему застосування ополіскувачів з метою профілактики та комплексного лікування ХКГ в осіб молодого віку на базі даних клінічних і лабораторних досліджень.

На підставі отриманих результатів досліджень вітчизняні ополіскувачі порожнини рота «Профилактический» і «Антисептический» рекомендовані як ефективні засоби для лікування та профілактики ХКГ.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в клінічну практику та навчальний процес кафедр терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Київ), Харківського національного медичного університету, Вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія» (Полтава), Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Вінницького національного медичного університету імені Н.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії.

Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність стоматологічних лікувальних установ м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено клінічні дослідження, статистичне опрацювання, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення дисертації. Спільно з науковим керівником розроблено план дослідження, визначено мету та завдання дослідження, сформульовано висновки і практичні рекомендації. Клінічні дослідження виконано на кафедрі терапевтичної стоматології ХНМУ, біохімічні та імунологічні дослідження - спільно зі співробітниками ЦНДЛ ХНМУ (керівник відділу - к. біол. н. Л. П. Абрамова), мікробіологічні - у лабораторії біохімії мікроорганізмів та поживних середовищ Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України (зав. лабораторією - ст. наук. співр., к.біол.н. Т. П. Осолодченко).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-методичній конференції з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес» (Харків, 2008); XIII, XIV міжнародній конференції щелепно-лицевих хірургів і стоматологів «Нові технології в стоматології » (Санкт-Петербург, 2008, 2009); міжвузівській конференції молодих вчених "Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2009, 2010); міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицевій хірургії» (Харків, 2009); семінарах керівників лікарів-інтернів, секція «Стоматологія» в рамках 35 і 36 науково-методичних конференцій «Роль сучасніх методів діагностики та лікування в підготовці лікарськіх кадрів» (Харків, 2009, 2010); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології» (Полтава, 2010); 3rd, 4th International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors (Kharkiv, 2010, 2011); 17th International Student Congress Of Medical Sciences (The Netherlands, Groningen, 2010); науковій сесії БелГУ за висновками науково-дослідницької роботи студентів у 2010 році (Белгород, 2011).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 18 наукових роботах: 5 статтях, з них 4 - у журналах, ліцензованих ВАК України, 13 - у матеріалах і тезах наукових конгресів, зїздів і конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках комп'ютерного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, об'єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 218 назв (164 - кирилицею та 54 - латиницею). Робота ілюстрована 28 таблицями та 13 малюнками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Клінічні дослідження проводилися на базі Університетського стоматологічного центру ХНМУ. Обстежено 118 студентів 3 та 5 курсів стоматологічного факультету ХНМУ віком 18 - 27 років. Учасники дослідження інформувалися про всі аспекти, пов'язані з метою, завданнями, методиками та користю дослідження (протокол № 7 від 07.10.2009 року). Усі обстежені були розподілені на 3 групи (табл. 1).

В усіх студентів визначали гігієнічні та пародонтальні індекси: індекс Грін-Вермільйона, індекс Турескі, індекс зубного нальоту на апроксимальних поверхнях (API) Lange (1986), індекс гінгівіту РМА (C. Parma, 1960) та індекс кровоточивості міжзубних сосочків (PBI) за Saxer і Mьhlemann (1973).

Перша контрольна група складалася з пацієнтів з інтактним пародонтом і інтактними зубами. Клініко-лабораторні показники цієї групи були контролем ефективності проведеного лікування.

Для 2 групи відбиралися студенти обох статей у добровільному порядку, на момент огляду скарги були відсутні. В усіх обстежуваних 2 групи (60 осіб) визначали наявність постійних пломб в зубах, була необхідність у заміні постійних пломб і лікуванні карієсу, патології тканин пародонту не виявлено. Після лікування карієсу та його ускладнень на підгрупи розподіляли у випадковому порядку і як профілактичні засоби пропонували 3 ополіскувача з різними антисептиками в їхньому складі (табл. 1). Полоскання здійснювали двічі на день уранці та ввечері впродовж 30 секунд протягом 4-х тижнів вдома. Усі дослідження проводили до застосування ополіскувачів, через 2 і 4 тижні в процесі застосування, віддалені результати вивчали через 3 і 6 місяців.

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів в залежності від застосованого ополіскувача

Групи	Підгрупи	Ополіскувач	Термін застосування
1 група n=18	контроль	не застосовували	не застосовували
2 група (n=60) Профілактичне застосування	2А (n=20)	«Лакалут antiplaque» (20 % диглюконат хлор-гексидина, лактат алюмінію)	4 тижні
	2Б (n=20)	«Орал-В» Advantage (0,05 % цетилпіридинхлорид)
	2В (n=20)	«Профилактический» (0,2 % триклозан)
3 група (n=40) Лікування ХКГ	3А (n=20)	«Корсодил» 0,2 % раствор хлоргексидину	2 тижні
	3Б (n=20)	«Антисептический» (0,5 % триклозан + алантоїн)

Третя група складалася з пацієнтів обох статей з діагнозом «Генералізований ХКГ легкого та середнього ступеня тяжкості», на підгрупи вони були розподілені у випадковому порядку. Лікування пацієнтів 3 групи починали з санації порожнини рота, усунення травмуючих чинників. Усіх пацієнтів навчали правилам гігієнічного догляду за порожниною рота, давали рекомендації щодо правильного підбору засобів індивідуальної гігієни порожнини рота та раціональних методів їх застосування. Ліквідацію зубних відкладень проводили ручним способом та за допомогою ультразвукового апарату в поєднанні з антисептичною обробкою 3 % розчином перекису водню. У підгрупі 3А місцеве лікування проводили за загальноприйнятою методикою, як лікувальний препарат призначали ополіскувач «Корсоділ». Пацієнтам підгрупи 3Б місцево призначали ополіскувач «Антисептический» серії «Целитель». Лікування в 3 групі проводили протягом 2-х тижнів. Усі дослідження проводили до та після лікування, віддалені результати визначали через 3 і 6 місяців.

Мікробіологічні дослідження. Антибактеріальну активність РЗГПР визначали методом дифузії в агар (метод "колодязів" і метод дисків) та методом серійних розведень in vitro. Відповідно до рекомендацій ВООЗ для оцінювання активності препаратів, використовували тест-штами Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Basillus subtilis АТСС 6633, Candida albicans АТСС 885/653 (Волянський Ю.Л. зі співавт., 2004). Метод серійних розведень дозволив дати кількісну оцінку антимікробної активності досліджуваних препаратів.

При дослідженні змін мікробіоценозу забір зубного нальоту проводили на кожному з етапів роботи вранці натщесерце, перед цим пацієнти не чистили зуби. Матеріал брали стерильним ватним тампоном із щічної поверхні пришийкової ділянки верхніх молярів і клали в скляну пробірку з живильним середовищем. Пробірку маркували та впродовж 2 годин доставляли до бактеріологічної лабораторії. Після надходження матеріалу до лабораторії його висівали на диференціальні середовища. Видова ідентифікація анаеробних мікроорганізмів не здійснювалася. Окремо робили розсівання по Голду на чашки з агаром для визначення кількості мікроорганізмів, що містяться в досліджуваному матеріалі, а ступінь зростання мікрофлори визначали за кількістю колоній, що виросли. Посіви культивували в термостаті при температурі 37^оС протягом 24-120 годин залежно від видової приналежності мікроорганізмів. Видову належність виділених мікроорганізмів встановлювали згідно з нормативними документами за допомогою тест-системи «Лахема» (виробництво Чехії).

Методика дослідження функціональної активності слинних залоз. РР отримували без стимуляції спльовуванням у стерильні пробірки вранці натщесерце без попереднього чищення і полоскання рота. Дослідження функціональної активності слинних залоз проводили до першого полоскання, безпосередньо після першого полоскання та через 3 години, через 2 і 4 тижні застосування ополіскувачів. Розрахунок швидкості салівації та відносної в'язкості проводили за формулою (Рединова Т.Л. и соавт., 1994). Після цього РР центрифугували при 3000 об./ хв. протягом 15 хвилин і надосадову рідину ділили на частини в епендорфи та заморожували для біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження. Визначення рівня дієнових кон'югатів (ДК) проводили за методом І.Д. Стальной в модифікації В.І. Скорнякова (1997). Визначення рівня малонового діальдегіду (МДА) проводили за методом Uchiyma M. & Michara M. у модифікації Волчегорського І.А. зі співавт. (1997) за тестом з тіобарбітуровою кислотою. Визначення вмісту сульфгідрильних груп (SН-груп) у РР проводили з застосуванням в реакції тіосульфідного обміну специфічного тіолового реагенту - 5,5 дитіобіснітробензойної кислоти. Активність каталази визначали методом, заснованим на здатності перекису водню утворювати з солями молібдену стійкий забарвлений комплекс. Активність супероксиддисмутази (СОД) визначали методом окислення кверцетину в модифікації В.А. Костюка зі співавт. (1990).

Імунологічні дослідження. Активність лізоциму (мурамідази) визначали за Маєр і Ганель віскозиметричним методом у градієнті сахарози. Рівень sIgA визначали на імуноферментному аналізаторі «Лаблайн-90» з використанням комерційних наборів «Вектор-БЕСТ» (Росія).

Вивчення органолептичних властивостей усіх досліджуваних РЗГПР у 2 і 3 групах здійснювалося шляхом анкетування після закінчення дослідження, усі учасники заповнювали анкету (Терешина Т.П. зі співавт., 1996)

Статистичне опрацювання результатів проводилося з використанням пакета прикладних програм "Stadia-6", Microsoft "Word", "Аccess", "Excel". Вірогідність відмінностей показників оцінювали з використанням критерію t (Ст'юдента). лікування катаральний гінгівіт ополіскувач

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз антимікробної активності вивчених лікувально-профілактичних РЗГПР показав, що найбільш активними щодо клінічних і тест-штамів мікроорганізмів, для яких зони затримки їх зростання склали 20 мм і більше, є ополіскувачі «Корсодил» і «Антисептический», основними діючими речовинами яких є хлоргексидин і триклозан відповідно. Проте дія антисептиків у складі ополіскувача залежить не тільки від концентрації, а й від уведених додаткових інгредієнтів - біологічно-активних речовин, рослинних речовин і т.д. Це підтверджує виявлену менш активну антимікробну дію ополіскувачів «Лакалут antiplaque» і «Профилактический», які мають у складі ті самі антисептики хлоргексидин і триклозан відповідно. «Орал-В Advantage» з активною речовиною цетилпіридинхлорид проявив антимікробну активність на рівні ополіскувачів «Лакалут antiplaque» і «Профилактический» і в цифрових значеннях зони затримки росту тест-штамів мікроорганізмів для цих ополіскувачів склали менше 18 мм. З огляду на дані мікробіологічних досліджень, ополіскувачі «Лакалут», «Орал-В» і «Профилактический» були обрані як профілактичні засоби, а ополіскувачі «Корсодил» і «Антисептический» - як лікарські засоби.

Були проведені дослідження антимікробної дії консервантів ополіскувачів для відповідності критеріям Фармакопеї України. Ополіскувачі не є фармацевтичними препаратами. Згідно з Національним Стандартом України, РЗГПР є косметичними засобами зовнішнього застосування та повинні відповідати ДСТУ 4186:2003 «Засоби гігієні ротової порожнини рідкі. Загальні технічні умови». Згідно з вимогами Фармакопеї України, дослідження антимікробної дії консервантів ополіскувачів показали, що ополіскувачі «Корсодил» і «Антисептический» відповідають критерію «А», ополіскувачі «Лакалут», «Орал-В» і «Профилактический» відповідають критерію «В».

Було проведено вивчення гігієнічної ефективності та протизапальної дії ополіскувачів порожнини рота за допомогою гігієнічних і пародонтальних індексів. При порівнянні показників через 4 тижні після застосування ополіскувачів з контрольними значеннями виявилося, що стан гігієни порожнини рота достовірно поліпшувався і середнє значення величин індексів стало менше контрольних значень (p < 0,05). Через 3 місяці ці показники залишалися в групах 2А («Лакалут antiplaque») і 2В («Профилактический») менше контрольних показників, незважаючи на їхнє збільшення порівняно з початковим рівнем. Через 6 місяців у групах 2А і 2Б («Орал-В») значення індексів наближалося до показників отриманих до профілактичного застосування. У групі 2В через 6 місяців ці показники залишалися на рівні контрольних значень. Індексна оцінка стану тканин пародонту після застосування ополіскувачів у всіх групах прагнула до нуля, як за норми. Протягом 3-х місяців ці показники зберігалися, однак через 6 місяців у групах 2А («Лакалут antiplaque») і 2Б («Орал-В») вже поверталися до початкового рівня. Таким чином, враховуючи дані клінічних досліджень, ополіскувачі «Профилактический», «Лакалут antiplaque» і «Орал-В Advantage» мають виражені очищувальні та протизапальні властивості. Для підвищення та підтримки гарного рівня гігієни порожнини рота профілактичне застосування ополіскувачів як додаток до чищення зубів цілком виправдане.

Таблиця 2. Показники гігієнічних і пародонтальних індексів перед застосуванням ополіскувачів

	контроль	група 2А	група 2Б	група 2В	група 3А	група 3Б
Гріна-Вермільйона	0,75±0,04	0,93±0,06	0,93±0,05 p < 0,05	0,88±0,04	1,73±0,06 p < 0,001	1,67±0,05 p < 0,001
Інд. Турескі	0,5±0,01	0,7±0,03 p < 0,05	0,72±0,03 p < 0,05	0,69±0,03 p < 0,05	1,93±0,06 p < 0,001	2,05±0,05 p < 0,001
API Lange %	11,2±0,8	19,5±0,9 p < 0,05	19,8±0,9 p < 0,05	17,6±0,96 p < 0,05	45,5±1,2 p < 0,001	41,6±1,5 p < 0,001
PMA %	0	2±0,3	3,63±0,4	2,42±0,4	21±0,5 p < 0,001	20,1±0,6 p < 0,001
PBI	0	0,13±0,04	0,2±0,05	0,19±0,04	0,51±0,06 p < 0,001	0,56±0,06 p < 0,001

p - показник достовірності різниці у порівнянні з контролем

При порівнянні зміни індексів гігієни та пародонтальних індексів при лікуванні ХКГ у групах 3А («Корсодил») і 3Б («Антисептический») можна відзначити, що після лікування середнє значення індексу Грін-Вермільйона в групі 3А і 3Б було достовірно нижче початкового. Через 3 та 6 місяців ці показники почали збільшуватися, однак залишалися при цьому статистично достовірно нижчими початкового рівня в групах 3А і 3Б (p < 0,05).

При вивченні динаміки індексу PMA виявлено, що після лікування через 2 тижні показники в групі 3А («Корсодил») були в 3,8 рази менше за початкові, а в групі 3Б («Антисептический») виявилися достовірно нижчими цього показника в групі 3А (p < 0,05).

Аналіз даних клінічних досліджень дозволяє зробити висновок, що при застосуванні ополіскувачів у ролі лікарських засобів ефективність лікувального використання дає достовірно стійкий позитивний результат, застосування триклозану не поступається за своєю ефективністю хлоргексидину.

При вивченні функціональної активності слинних залоз пацієнтів у групах 2А, 2Б і 2В виявлено, що в усіх групах відразу після першого полоскання спостерігалося достовірне збільшення швидкості салівації в 1,4 рази (p < 0,05), через 3 години цей показник залишився більше в 1,1 рази відносно початкового рівня. При вивченні дії полоскань через 2 і 4 тижні швидкість салівації досліджуваних у всіх групах зберігалася такою самою, як при початковому дослідженні. В'язкість РР при цьому зменшувалась незначно, і ці зміни також зберігались в межах 3-х годин і не мали достовірних значень. Таким чином, при застосуванні ополіскувачів «Профилактический», «Лакалут antiplaque» і «Орал-В Advantage» відбувається збільшення швидкості салівації безпосередньо при полосканнях, цей ефект зберігається протягом як мінімум до 3-х годин.

При дослідженні функціональної активності слинних залоз в 3 групі виявлено, що лікувальне застосування ополіскувачів «Корсодил» і «Антисептический» впливає на швидкість салівації і в'язкість РР. Після першого полоскання середнє значення швидкості салівації достовірно збільшилось у 1,7 рази в групі 3А і в 1,5 рази - в групі 3Б, через 3 години ці показники залишились достовірно вище початкового рівня в 1,4 рази більше в обох групах (p < 0,05). Після лікування швидкість салівації залишилась вищою у двох групах приблизно в 1,1 рази, і ці показники зберігались протягом 3-х місяців після лікування. Зміна в'язкості РР відбулась в бік зменшення від початкового рівня в 1,2 рази в групі 3А і 3Б, цей ефект зберігався до 3-х годин після полоскання, однак достовірних змін не спостерігалося (p > 0,05). При подальших дослідженнях після лікування ці показники відповідали початковим значенням.

Таким чином, зміни функціональної активності слинних залоз у процесі профілактичного та лікувального використання свідчать про стимуляцію очищувальних властивостей РР, однак ці зміни спостерігаються безпосередньо під час застосування ополіскувачів.

Аналіз даних мікробіологічного дослідження зубного нальоту у 2 групі показав, що після 2-х тижнів профілактичного застосування ополіскувачів у всіх підгрупах пригнічення мікрофлори відбувається на порядок і два нижче, при цьому через 4 тижні застосування її склад змінюється незначно в порівнянні з 2-х тижневими результатами. Нарівні з патогенною мікрофлорою, відбувається пригнічення також представників нормоценозу: Lactobacterium spр. через 2 тижні знизилась з 6,3 - 6,6 до 4,2 - 4,4 lg КУО/мл, що відповідає показникам у групі контролю, а через 4 тижні їх кількість вже знизилася до 3,1 - 3,6 lg КУО/мл. Corynebacterium spр. не реєструвалися ні в одній групі через 2 і 4 тижні застосування. При цьому віддалені результати показали збереження ефективності застосування ополіскувачів, у всіх групах випадки виявлення та реєстрації патогенної мікрофлори були знижені і в такому стані збереглися до 6 місяців. У групі 2Б («Орал-В») після 4-х тижнів використання з'явилися представники кишкової групи, тоді як після 2-х тижневого застосування ці мікроорганізми не реєструвалися. Пригнічення представників нормоценозу спостерігалось при профілактичному застосуванні ополіскувачів «Профилактический», «Лакалут antiplaque» і «Орал-В» протягом 4-х тижнів, а також були наявні випадки реєстрації патогенної флори, що підтверджує численні дані про розвиток дисбактеріозу при тривалому застосуванні засобів гігієни з антисептиками.

При порівнянні ефективності лікувальної дії в групах 3А і 3Б виявлено, що застосування ополіскувача «Антисептический» не поступається ополіскувачу «Корсодил». Після лікування в групах 3А і 3Б не виділялись Enterobacter aerogenus, Staphylococcus sp. виділяли у 25 % пацієнтів, в групі 3А Streptococcus sp. і Candida albicans реєстрували у 35 % учасників, а в групі 3Б - у 25 %. Через 6 місяців у групах 3А і 3Б Enterobacter aerogenus реєструвався у 15 % пацієнтів, у групі 3А Streptococcus sp. з'явився у 45 % учасників, а в групі 3Б - у 35 %. Candida albicans у групі 3А виділялись у 10 %, а в групі 3Б - у 15 % пацієнтів.

Аналізуючи дані мікробіологічних досліджень, виявили, що при лікуванні та застосуванні ополіскувачів «Корсодил» і «Антисептический» ступінь зростання всіх мікроорганізмів пригнічується і це має стійкий ефект, який зберігається протягом як мінімум 3-х місяців, а при дослідженні через 6 місяців мікрофлора починає зростати в порівнянні з результатами, отриманими після лікування.

Результати біохімічного дослідження РР показали, що в учасників 2 групи до застосування відзначалася незначна активація ПОЛ (збільшення рівня МДА і ДК) на тлі стабільного стану АОЗ (зниження активності каталази, СОД і SH-груп), а фактори місцевого захисту лізоциму і sIgA були знижені (табл. 3).

Таблиця 3. Біохімічні показники РР при профілактичному застосуванні ополіскувачів

Групи	МДА мкМоль/л	ДК мМоль/л	каталаза ум.од.	СОД ум.од./л	SH-групи мкМоль/л	sIgA ум.од.	лізоцим ум.од./мл
до застосування
2А	6,75±0,17	35,4±0,99	3,65±0,08	4,37±0,1	3,96±0,1	127,70±3,65	10,08±0,2
2Б	5,02±0,13	30,44±1,34	3,25±0,09	4,54±0,1	3,54±0,09	164,42±4,23	9,79±0,19
2В	5,83±0,16	35,33±1,35	2,84±0,05	3,75±0,12	3,52±0,08	107,98±2,73	8,62±0,17
через 2 тижні
2А	5,84±0,15**	32,41±0,79*	3,14±0,09**	4,28±0,09	5,28±0,17**	165,08±3,85**	10,73±0,26
2Б	5,64±0,09	25,84±0,89**	3,42±0,07**	4,03±0,08**	4,86±0,14**	180,85±2,98**	11,36±0,47**
2В	5,88±0,15	31,77±1,12*	3,34±0,05**	4,22±0,12**	4,68±0,13**	145,45±3,87**	10,67±0,39**
після застосування (4 тижні)
2А	4,82±0,14**	21,82±0,71**	4,45±0,1**	4,94±0,12**	6,11±0,15**	201,77±5,11**	12,79±0,13**
2Б	4,76±0,14*	17,68±0,48**	3,84±0,1**	4,86±0,1*	6,63±0,16**	193,49±1,03**	13,71±0,37**
2В	4,65±0,12**	22,52±0,73**	3,59±0,08**	4,63±0,1**	5,45±0,16**	196,15±5,9**	12,44± 0,37**
через 3 місяці
2А	4,38±0,08**	28,15±0,54*	3,46±0,09	4,82±0,14*	5,22±0,1**	214,53±5,05**	14,92±0,33**
2Б	4,65±0,12*	27,8±1,2	3,42±0,07**	4,97±0,12*	5,22±0,1**	223,54±3,44**	15,12±0,38**
2В	4,48±0,12**	26,73±0,75*	3,37±0,07**	4,77±0,12**	5,31±0,13**	216,43±3,37**	15,12±0,48**
через 6 місяців
2А	5,51±0,12**	32,56±0,58*	3,18±0,08**	4,42±0,14	4,46±0,12**	183,55±4,47**	12,84±0,45**
2Б	5,28±0,08	31,56±0,65	2,72±0,07**	4,16±0,13*	4,02±0,14**	206,67±5,33**	11,89±0,37**
2В	5,37±0,11*	33,95±0,46	2,45±0,13**	3,94±0,14	4,28±0,14**	176,67±5,64**	12,89±0,34**

* - p < 0,05 у порівнянні з початковими показниками

** - p < 0,001 у порівнянні з початковими показниками

Через 2 тижні профілактичного застосування РЗГПР спостерігалося достовірне зниження МДА в групі 2А («Лакалут antiplaque») в 1,4 рази, а в групі 2Б («Орал-В») і 2В («Профилактический») спостерігалося невірогідне збільшення в порівнянні з початковими значеннями. Через 4 тижні ці показники знизилися, зміни вмісту МДА були достовірно нижче початкових тільки в групах 2А і 2В (p < 0,05). Вміст ДК в порівнянні з початковим рівнем став достовірно нижче у всіх групах - в групах 2А («Лакалут antiplaque») і 2В («Профилактический») у 1,6 рази, а в групі 2Б - у 1,7 рази. Через 3 місяці після застосування ці показники залишились достовірно нижче початкових, а вже через 6 місяців досягали початкового рівня у групі 2Б (p < 0,05).

При проведенні аналізу РР до застосування РЗГПР стан АОЗ був в межах норми. Через 2 і 4 тижні застосування активність ферментів каталази і СОД у всіх групах стала достовірно вищою від вихідних значень. Через 3 та 6 місяців після застосування вміст СОД і каталази в усіх групах достовірно знизився відносно початкового рівня. Вміст SH-груп в РР до застосування РЗГПР був достовірно нижче за контрольні значення, через 2 тижні в групах 2А і 2В збільшився у 1,3 рази, а через 4 тижні - у 1,5 рази. У групі 2Б («Орал-В») ці показники через 2 тижні збільшились у 1,4 рази, а через 4 тижні - у 1,9 рази.

Після застосування ополіскувачів через 3 місяці вміст SH-груп знизився в порівнянні з 4-х тижневими даними, але був більшим за початкові та відповідав нормі. Через 6 місяців спостерігалось достовірне зниження вмісту SH-груп відносно початкових значень у групі 2Б (p < 0,05).

Вивчення місцевих факторів захисту показало, що до застосування ополіскувачів у всіх групах вміст sIgA і лізоциму був нижчим за норму в 1,3-1,8 рази. Через 4 тижні застосування вміст sIgA в групі 2А («Лакалут antiplaque») достовірно збільшився в 1,6 рази, в групі 2Б - у 1,2 рази, а в групі 2В («Профилактический») - у 1,8 рази відповідно. Через 3 місяці після застосування в групі 2А ці показники залишились достовірно високими, в групі 2Б («Орал-В») стали більше у 1,4 рази в порівнянні з початковими значеннями, а в групі 2В («Профилактический») - вдвічі. Через 4 тижні застосування РЗГПР спостерігалося достовірне збільшення вмісту лізоциму в групах 2Б і 2В (p < 0,05), а в групі 2А («Лакалут antiplaque») ці зміни були незначними. Через 3 місяці ці показники ще збільшилися відносно початкових у групах 2А і 2Б у 1,5 рази, а в групі 2В у 1,9 рази і в цей час вони відповідали нормі. Через 6 місяців після профілактичного застосування ополіскувачів вміст лізоциму залишився вищим від початкових значень у всіх групах (p < 0,05).

При порівнянні показників АОЗ між групами спостерігались достовірно високі показники активності каталази в групі 2А («Лакалут antiplaque») через 3 і 6 місяців після застосування РЗГПР по відношенню до цих показників у групах 2Б («Орал-В») і 2В («Профилактический»). Вміст sIgA через 6 місяців після застосування вірогідно вищий цих значень у групах 2А і 2В (p < 0,05).

Профілактичне застосування ополіскувачів стабілізує систему ПОЛ-АОС в ротовій порожнині. Дослідження РР після використання РЗГПР показали істотне збільшення рівня sIgА і лізоциму після їх профілактичного застосування. Така зміна механізмів імунного захисту в ротовій порожнині перешкоджає розвитку метаболічних порушень, які створюють сприятливі умови для розвитку запальних процесів в тканинах пародонту. Ця ефективність, враховуючи віддалені результати, підвищується і зберігається, як мінімум, протягом 3 місяців, а через 6 місяців показники вже змінюються.

Виявлено, що до лікування спостерігається достовірне збільшення вмісту продуктів ПОЛ - МДА і ДК в РР у пацієнтів в групах 3А («Корсодил») і 3Б («Антисептический») в порівнянні з нормою (p < 0,05). Після лікування вміст МДА і ДК зменшився в групі 3А у 1,5-1,7 рази, а в групі 3Б - п у 2,2 рази, ці показники зберігалися через 3 і 6 місяців з невеликими змінами в межах норми (p < 0,001).

При проведенні аналізу РР до лікування стан АОЗ був зниженим у всіх пацієнтів з ХКГ у порівнянні з нормою (табл. 4). Вміст SH-груп до лікування в групі 3А («Корсодил») був достовірно вищим цього показника в групі 3Б («Антисептический»). Вміст СОД і SH-груп після лікування збільшився в групі 3А в 1,4-1,6 рази і в групі 3Б - у 1,4-1,7 рази, при цьому в групі 3Б вміст SH-груп був достовірно вищим в порівнянні з показниками в групі 3А. Через 3 та 6 місяців вміст СОД і SH-груп залишався достовірно вище початкового рівня в 1,3-1,4 рази і відповідав показникам норми. Вміст каталази в групі 3А після лікування збільшився в 1,7 рази, а в групі 3Б - у 1,6 рази. Через 3 та 6 місяців показники зберігалися на одному рівні. Вони були більше в 1,2 рази у групі 3А та в 1,3 рази в групі 3Б.

Таблиця 4. Біохімічні показники РР при лікуванні ХКГ

Групи	МДА мкМоль/л	ДК мМоль/л	каталаза ум.од.	СОД ум.од./л	SH-групи мкМоль/л	sIgA ум.од.	лізоцим ум.од./мл
до лікування
3А	8,43±0,16	38,26±0,88	2,79±0,06	3,44±0,06	4,12±0,17	93,81±2,04	8,65±0,25
3Б	8,62±0,2	42,36±0,86	2,63±0,08	3,74±0,09	3,69±0,09	107,1±0,01	8,72±0,26
після лікування
3А	4,86±0,1*	25,04±0,6*	4,82±0,13*	5,61±0,14*	5,74±0,09*	137,67±3,15*	17,75±0,42*
3Б	3,87±0,07*	18,27±0,57*	4,18±0,13*	5,21±0,14*	6,34±0,14*	207,86±3,38*	14,53±0,38*
через 3 місяці
3А	4,67±0,09**	28,47±0,99**	3,48±0,08**	5,09±0,14**	5,27±0,12**	196,84±4,9**	14,24±0,42**
3Б	4,29±0,06**	27,38±0,45**	3,54±0,08**	5,12±0,14**	5,29±0,13**	208,33±2,38**	15,24±0,35**
через 6 місяців
3А	4,59±0,12**	24,84±0,73**	3,39±0,08**	4,76±0,12**	5,41±0,14**	207,56±4,16**	14,69±0,33**
3Б	4,52±0,12**	24,59±0,66**	3,48±0,07**	0,88±0,15**	4,87±0,15**	218,74±4,84**	15,13±0,36**

* - p < 0,05 у порівнянні з початковими показниками

** - p < 0,001 у порівнянні з початковими показниками

Вивчення місцевих факторів захисту показало, що після лікування ХКГ у групі 3А («Корсодил») вміст sIgA збільшився в 1,5 рази, а в групі 3Б («Антисептический») - у 1,9 рази (p < 0,001). Через 3 та 6 місяців ці показники збільшувались: у групі 3А стали більше вдвічі, а в групі 3Б у 2,2 рази. Вміст sIgA після лікування та через 3 місяці був достовірно вищим в групі 3Б у порівнянні з групою 3А в ті самі терміни спостереження. Вміст лізоциму в РР після лікування збільшився вдвічі в групі 3А і у 1,7 рази - в групі 3Б, цей показник у групі 3А достовірно вищий того самого значення в групі 3Б (p < 0,05). Через 3 та 6 місяців ці показники залишились більшими початкового рівня в 1,7 рази в групах 3А («Корсодил») і 3Б («Антисептический») і відповідали показникам норми.

Лікувальне застосування ополіскувачів стабілізує систему ПОЛ-АОЗ в ротовій порожнині пацієнтів з ХКГ, сприяє збільшенню складових факторів місцевого захисту, і таким чином забезпечує пролонгування позитивних результатів і ефективно запобігає розвитку запальних реакцій.

Оцінювання органолептичних властивостей ополіскувачів шляхом анкетування показало, що всі учасники оцінили властивості ополіскувачів як гарні й задовільні. У групі 2А («Лакалут antiplaque») всі оцінили пінисті й очищувальні властивості як гарні, а в групі 2В («Профилактический») 100 % учасників добре оцінили консистенцію й очищувальні властивості. У групі 2Б («Орал-В Advantage») 65 % учасників оцінили очищувальні властивості як задовільні. В усіх групах учасники дослідження високо оцінили смакові й освіжаючі властивості ополіскувачів.

Дані опитування у 3 групі показали, що пацієнти високо оцінили ополіскувач «Антисептический», побічних ефектів не відзначали, оцінили його властивості як гарні й задовільні. Водночас у групі 3А, де застосовували ополіскувач «Корсодил», були незадовільні відгуки про очищувальні та смакові властивості в 30 % випадків та наявність побічних ефектів у вигляді явищ подразнення слизової оболонки та потемніння зубів.

Вивчення доцільності застосування ополіскувачів у профілактиці та лікуванні запальних захворювань пародонту довело, що для досягнення ефективного використання РЗГПР необхідне чітке визначення показань та відмінність між профілактичним та лікувальним застосуванням.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, яке полягає в оптимізації профілактики та підвищення ефективності лікування ХКГ в осіб молодого віку шляхом обґрунтування вибіркового застосування ополіскувачів порожнини рота з різними антисептичними компонентами.

1. Вивчення антимікробної активності ополіскувачів in vitro показало, що найбільш активними щодо клінічних і тест-штамів мікроорганізмів є ополіскувачі «Корсодил» і «Антисептический», у яких виражені як якісні, так і кількісні характеристики антимікробних властивостей, зона затримки росту на живильних середовищах більше 20 мм. Ополіскувачі «Лакалут antiplaque», «Орал-В Advantage» і «Профилактический» при якісному дослідженні щодо клінічних і тест-штамів мікроорганізмів показали себе активними (зони затримки росту 15-20 мм), але в кількісних характеристиках їхня активність у розведенні 1:1 (зони затримки росту 10-15 мм) поступається ополіскувачам «Корсодил» і «Антисептический» (більше 15 мм).

2. Вивчення змін мікробіоценозу порожнини рота при профілактичному застосуванні ополіскувачів «Профилактический», «Лакалут antiplaque» і «Орал-В Advantage» виявило, що при їхньому використанні протягом 4-х тижнів відбувається порушення мікробного складу ротової порожнини. Кількість представників аутофлори таких як Lactobacterium spр. через 2 тижні знизилась з 6,3 - 6,6 до 4,2 - 4,4 lg КУО/мл, що відповідає показникам у групі контролю, а через 4 тижні їх кількість знизилася до 3,1 - 3,6 lg КУО/мл. Corynebacterium spр. не реєструвались через 2 і 4 тижні. Через 2 тижні застосування ополіскувача «Орал-В Advantage» представники кишкової групи не виявлялися, а через 4 тижні вже реєструвалися в кількості 2,3±0,1 lg КУО/мл. Для застосування ополіскувачів у ролі профілактичного засобу достатньо 4-х тижнів. При застосуванні як лікарських засобів ополіскувачів «Корсодил» і «Антисептический» досить 2-х тижнів застосування, достовірне пригнічення патогенної флори відбувається на 2 порядки нижче (p < 0,05).

3. Визначено, що при профілактичному застосуванні ополіскувачів «Профилактический», «Лакалут antiplaque» і «Орал-В Advantage» швидкість салівації збільшується в 1,5 рази безпосередньо після полоскання, зміни в'язкості статистично не достовірні. Профілактичне застосування протягом 4-х тижнів стимулює АОЗ в РР на тлі пригнічення ПОЛ (p < 0,01), сприяє збільшенню кількості sIgА і лізоциму в 1,5-2 рази у порівнянні з початковими значеннями (p < 0,001).

4. Визначено, що при лікувальному застосуванні ополіскувачів «Корсодил» і «Антисептический» протягом 2-х тижнів швидкість салівації безпосередньо після полоскання збільшується майже вдвічі і цей ефект зберігається протягом як мінімум 3-х годин (p < 0,05). Кількість МДА і ДК у РР зменшується в 1, 7-2 рази, при цьому показники СОД, каталази і SH-груп збільшуються в 1,5-1,7 рази, кількість sIgA і лізоциму збільшується в 1,7-2 рази. Ці показники мають достовірні значення (p < 0,001) та зберігаються протягом 3 місяців.

5. Проведені клінічні та лабораторні дослідження профілактичної та лікувальної ефективності застосування вітчизняних ополіскувачів порожнини рота «Профилактический» і «Антисептический» дозволили визначити, що вони мають антимікробну, очищувальну та протизапальну дію, що підтверджено дослідженнями мікробного нальоту і РР. Результати зберігаються до 6 місяців після застосування.

6. Виявлено, що застосування ополіскувачів з діючими речовинами триклозан («Профилактический» і «Антисептический») і хлоргексидин («Лакалут antiplaque» і «Корсодил») залежно від концентрації ефективні як при профілактичному, так і при лікувальному застосуванні. Ополіскувач з активною речовиною цетилпіридихлорид («Орал-В Advantage») ефективний тільки при профілактичному застосуванні. Про це свідчать дослідження антимікробної активності ополіскувачів та клінічні дослідження.

Практичні рекомендації

1. Для призначення ополіскувачів в якості профілактичного чи лікувального засобу необхідно враховувати концентрацію діючої речовини (антисептика) та склад ополіскувача.

2. З метою профілактичного застосування ополіскувачів в осіб, які не мають в анамнезі захворювань пародонту і на момент звернення не мають скарг, достатньо 2-х тижнів використання. Перерви між використаннями ополіскувачів мають складати 3-6 місяців.

3. Ополіскувач порожнини рота виробництва ТОВ "Аромат" (м. Харків) "Профилактический" серії «Целитель» рекомендовано застосовувати як профілактичний засіб, а ополіскувач "Антисептический" серії «Целитель» - при лікуванні захворювань пародонту.

Перелік умовних скорочень

РЗГПР - рідкі засоби гігієни порожнини рота

КУО/мл -колонійутворюючі одиниці в одному мілілітрі рідини

РР - ротова рідина

ХКГ - хронічний катаральний гінгівіт

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

АОЗ - антиоксидантний захист

МДА - малоновий діальдегід

ДК -дієновий кон'югат

СОД - супероксиддисмутаза

sIgА - секреторний імуноглобулін А

SH-групи - сульфгідрильні групи

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Донцова Д.О. Влияние жидких средств гигиены полости рта на состояние микрофлоры зубного налета / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь, Т.П. Осолодченко, Л.Г. Штикер // Анали Мечніковського інституту. - 2009. - №1. - С.48-53. (http://www.imiamn.org/j12009.htm). (Здобувачем проведено клініко - лабораторне обстеження та лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт, статистичне опрацювання даних, аналіз результатів).

2. Донцова Д.О. Сравнительная характеристика антимикробной активности жидких средств гигиены полости рта / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь, Т.П. Осолодченко, Л.Г. Штикер // Медицина сьогодні і завтра. - 2009. - №3-4. - С.154-158. (Здобувачем проведено пошук та вивчення літератури, взято участь у мікробіологічних дослідженнях, здійснено статистичне опрацювання даних).

3. Донцова Д.О. Влияние профилактического применения ополаскивателя “Корсодил» на состояние микрофлоры зубного налета. / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь, Т.П. Осолодченко, Л.Г. Штикер // Медицина сьогодні і завтра. - 2009 - №2. - С.159-162. (Здобувачем проведено клініко - лабораторне обстеження хворих на хронічний катаральний гінгівіт, здійснено статистичне опрацювання даних).

4. Донцова Д.О. Состояние оксидантно-антиоксидантного баланса ротовой жидкости при применении ополаскивателя «Профилактический» серии «Целитель» / Д.О. Донцова // Український стоматологічний альманах. - Полтава, 2010. - №2, том 2. - С. 11-13.

5. Рябоконь Е.Н. Современные тенденции в профилактике и лечении заболеваний пародонта. / Е.Н. Рябоконь, Д.О. Донцова // Стоматолог. - 2010. - №7-8. - С.37-41. (Здобувачем проведено пошук та вивчення літератури, здійснено аналіз результатів).

6. Донцова Д.О. Влияние ополаскивателя полости рта «Корсодил» на микробиоценоз полости рта. / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь // 13 Международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов «Новые технологии в стоматологии»: мат. конференции. - Санкт-Петербург, 2008. - С.198-199. (Здобувачем проведено пошук та вивчення літератури, участь у мікробіологічних дослідженнях, здійснено статистичне опрацювання даних).

7. Рябоконь Е.Н. Опыт применения ополаскивателя «Доктор Биокон» при воспалительных заболеваниях пародонта / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Баглык, С.И. Герман, В.В. Калюжная, Д.О. Донцова // 14 Международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов «Новые технологии в стоматологии»: мат. монференции. - Санкт-Петербург, 2009. - С.179-180. (Здобувачем проведено пошук та вивчення літератури, здійснено аналіз результатів).

8. Донцова Д.О. Влияние профилактического применения ополаскивателя полости рта «Лакалут антиплак» на функциональную активность слюнных желез. / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь // Ювілейна міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання сучасної стоматології» (Львів, 29 жовтня - 1 листопада 2008 р.) - Вып.8. - Львів, 2008. - С.78 - 79. (Здобувачем проведено клініко - лабораторне обстеження хворих, здійснено статистичне опрацювання даних).

9. Донцова Д.О. Влияние профилактического применения ополаскивателей полости рта «Лакалут анти-плак» и «Орал-В Advantage» на микробиоценоз полости рта. / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь // Всеукраїнська науково-методична конференція з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес» (Харків, 31 жовтня-1 листопада 2008 р.): збірник наукових праць - Харків, 2008. - С.77 - 78. (Здобувачем проведено клініко - лабораторне обстеження хворих, взято участь у мікробіологічних дослідженнях, здійснено статистичне опрацювання даних та аналіз результатів).

10. Донцова Д.О. Влияние профилактического применения ополаскивателя полости рта «Орал-В Advantage» на микробиоценоз полости рта. / Д.О. Донцова, Е.Н. Рябоконь // Ювілейна науково-практична міжнародна конференція «Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» (Івано-Франківськ, 5-6 лютого 2009 р.): тези. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2009. - С.33-34. (Здобувачем проведено клініко - лабораторне обстеження хворих, взято участь у мікробіологічних дослідженнях, здійснено статистичне опрацювання даних та аналіз результатів).

11. Донцова Д.О. Влияние применения ополаскивателя полости рта «Профилактический» на функциональную активность слюнных желез. / Д.О. Донцова // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез межвузівької конф. молодих вчених Харківського нац. мед. ун-ту (Харків, 20-21 січня 2009 р.): Харків, 2009. - С.117- 118.

...